Розділи сайту
1. Офіційна інформація
2. Бібліотеки України
3. Національні бібліотеки
4. Сторінка дослідника
5. Методисти рекомендують
6. Статистична аналітика
7. Бібліотечна планета
8. Бібліолоція
9. Бібліографи презентують Мастрід
Інновації/проекти Бібліотечний простір
ЕСМаР Лауреати конкурсу
Нагороди і звання Нове на сайті
Виставлено: [05.07.2024] [24.06.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (104) 2024 [22.12.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (102) 2023 [29.11.2023]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2024 рік. [03.10.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (101) 2023 [18.09.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за III квартал 2023 року [05.07.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (100) 2023 [19.06.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за II квартал 2023 року [20.05.2023]Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу [06.05.2023] [05.04.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (99) 2023 [16.03.2023] [16.03.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [27.02.2023] [17.01.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (98) 2022 [23.12.2022] [21.12.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [18.11.2022] [04.11.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики 3 квартал 2022 рр. [05.10.2022]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2023 рік. [04.10.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (97) 2022 [10.09.2022] [03.08.2022] [11.07.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (96) 2022 [29.06.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (95) 2022 [23.12.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (94) 2021 [16.12.2021] [06.12.2021]РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТА ЖУРНАЛУ «БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА» НА 2022 РІК [01.12.2021] [20.10.2021] [27.09.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (93) 2021 [01.09.2021] [06.07.2021] [30.06.2021] [23.06.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (92) 2021 [31.05.2021] [07.05.2021]XІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу» [29.03.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (91) 2021 [22.12.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (90) 2020 [02.10.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (89) 2020 [22.06.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (88) 2020 [22.06.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (87) 2020 [29.01.2020]Методична служба: індикатор та імпульс інноваційної культури в умовах децентралізації. [29.01.2020]Сучасна публічна бібліотека від А до Я. [29.01.2020] [16.12.2019]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (86) 2019 [18.09.2019]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (85) 2019 [16.05.2019]Інформаційно-аналітичний бюлетень: СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В БІБЛІОТЕКАХ (Випуск 50) [.pdf] Огляд НДР за 2010-2015 рр. [.pdf] [27.03.2019]Бібліотечна планета, номер 1 за 2019 рік [22.12.2018]Бібліотечна планета, номер 4 за 2018 рік [27.11.2018]Семінар «Актуальні питання охорони книжкових пам’яток». [04.10.2018] [14.03.2018]Інформація від майстра
Відвідувачі
відвідувачі відвідувач online |
Новини
Болонська виставка дитячих книжок 2021 переходить в онлайн Болонську виставку дитячих книжок 2021 в офлайн-форматі скасували через складну пандемічну ситуацію у світі та, зокрема, в Італії. Виставка пройде в онлайні. Як інформує chytomo.com, про це повідомляється на офіційному сайті Bologna Children’s Book Fair.
«Як би ми не хотіли бути оптимістичними до кінця, пандемічна ситуація у світі, Європі та, зокрема, нашій країні знову вимагає від нас серйозного рішення – скасувати події та відкласти зустріч у Болоньї чудової спільноти професіоналів», – йдеться в пресрелізі.
Зараз організатори працюють над онлайн-програмою виставки, яка відбудеться в раніше оголошені дати – з 14 по 17 червня.
Зокрема, на відвідувачів чекатимуть виставки, зустрічі, численні ініціативи BolognaBookPlus (міжнародної конференції) та нова версія платформи Global Rights Exchange, збагачена розділом ліцензування та низкою функцій для пошуку, купівлі та продажу прав протягом всього року.
Дмитро Борисов готує дитячу книгу «Як відкрити ресторан» Ресторатор Дмитро Борисов і письменниця Маша Сердюк разом із видавництвом «Моя книжкова полиця» працюють над книжкою «Як відкрити ресторан. Магічний посібник з ресторанної справи».
Це книга для дітей, у якій Дмитро Борисов розповідатиме про ресторанний бізнес на прикладі Gastrofamily. Це буде гайд гастрономічним світом.
«Зізнаюся, у дитинстві я про свій заклад не мріяв. Я просто із захватом спостерігав, як готує бабуся, учився готував сам і завжди обожнював збирати друзів, аби пригостити їх чимось смачним. А коли 11 років тому я відкривав перший ресторан, у мене будо дуже багато натхнення, дитячі спогади та, якщо чесно, обмаль знань. Із «Барсуком» я вчився всьому. Я перетворював кожну помилку на досвід. Й ось в нашій Сім’ї вже понад 60 закладів. Я розповідаю про все: від пошуку інвестицій і бізнес-моделі до планування кухні та мотивації команди. Маша Сердюк усе це перетворює на захопливий текст дитячої книги, а Тетяна робить неймовірні ілюстрації. Тут усе дуже серйозно, максимально корисно, але водночас весело. Переглядаю зміст і розумію, що такий «магічний посібник» став би в пригоді багатьом дорослим також», – розповідає Дмитро Борисов про книгу.
Уже відкритий передпродаж книги, яка вийде 28 травня 2021 року. Її вартість 490 гривень.
У Німеччині оцифрували єврейську пресу часів нацизму Німецька національна бібліотека реалізувала проєкт із оцифрування єврейської періодики, що виходила в Німеччині, Австрії та Протектораті Богемія й Моравія в роки нацистської диктатури.
Загалом удоступнено 1436 номерів 26 назв газет і журналів. Сукупний обсяг оприлюднених матеріалів — 24778 сторінок.
Проєкт утілено в життя за підтримки Deutsche Forschungsgemeinschaft.
Із переліком оцифрованих матеріалів можна ознайомитися на сайті Німецької національної бібліотеки.
В Українському інституті книги вважають, що головна проблема для електронних книг – піратство Начальниця відділу стратегічної роботи та аналітики Українського інституту книги Ірина Батуревич каже, що в Україні піратство — найперша проблема для електронних книг.
Про це вона заявила у етері Громадського радіо.
«Найпершою проблемою в Україні є піратство, а не податкова система. Видавці бояться видавати електронні книжки, щоб потім не знайти їх на ресурсах, які поширюють піратський контент. Я чую від асоціацій про те, що 30 мільйонів доларів щороку втрачають українські видавці та держава через піратство», — каже Батуревич.
У мережі з’явилася мапа локацій з античної літератури У мережі з’явилася інтерактивна мапа локацій з античної літератури — проєкт ToposText. Там згадуються і міста, розташовані на території сучасної України.
Проєкт ToposText запустив грецький фонд Aikaterini Laskaridis Foundation. Окрім мапи там можна знайти архів античних текстів про 5000+ грецьких міст, колоній, святилищ, археологічних розкопок, музеїв та інших визначних пам’яток.
Інтерактивна карта дозволяє знайти всі геолокації, які згадувалися в античній літературі, а також ознайомитися з більш детальною інформацією про них. Наприклад, дізнатися давньогрецьку назву міста, а також кількість згадок про нього в стародавніх літописах.
На карті також позначені деякі місця, розташовані на території сучасної України. Зокрема, на місці Білгород-Дністровського в Одеській області колись було місто Тіра. Воно було назване на честь річки Тирас (антична назва річки Дністер). Це місто згадується давніми греками близько 30 разів.
Київські бібліотеки отримали дитячу книгу зі шрифтом Брайля Книжкове видання «Зіркові казки» Тетяни Череп-Пероганич та Інни Ковальчук, надруковане зі шрифтом Брайля, безкоштовно передали до публічних бібліотек Києва.
Книга підходить для дітей із порушенням зору, адже адаптована шрифтом Брайля з дублюванням плоско-друкованим збільшеним шрифтом.
Упорядником збірки стала громадська організація «Київський міський парламент працездатних осіб з інвалідністю».
У Національній спілці письменників України назвали цьогорічних лауреатів літературної премії «Благовіст», 2021 Журі оголосило цьогорічних переможців Всеукраїнської літературної премії «Благовіст».
Лауреатами стали:
У номінації «Переклади» — Олекса Синиченко за книжку «Флорентійські ночі», (переклад із німецької Генріха Гейне), в-во «Дніпро», Київ, 2020 р.;
У номінації «Твори для дітей» — Леся Мовчун за книжку «Панда любить мандрувати», в-во «Старого Лева», м. Львів, 2020 р.
У номінаціях: «Проза», «Поезія», «Публіцистика», «Перша книжка автора» цьогоріч переможців не визначено.
Як раніше повідомлялося, рішенням Секретаріату НСПУ від 3 березня 2021 року номінацію «Публіцистика» вилучено із Всеукраїнської літературної премії «Благовіст».
Названі лауреати премії імені Галшки Гулевичівни за 2021 рік Премія імені Галшки Гулевичівни заснована 2020 року луцькою ГО «Чумацький віз» та київською ГО «Пам’ять без кордонів» для відзначення українських діячів у всіх галузях націє- і державотворення – політики, освіти та культури, людей, які проявляють себе у доброчинності й творчості.
З 1 січня 2021 року засновники цієї почесної відзнаки – Міжнародна літературно-мистецька Академія України (об’єднує відомих письменників, перекладачів, науковців, митців, журналістів із 60 держав) та ГО «Чумацький віз».
Лауреати отримують диплом і керамічну медаль. Нагорода може присуджуватися повторно.
Цього року лауреатами премії імені Галшки Гулевичівни стали:
Прозаїк, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Валерій Шевчук (м. Київ) – за двотомник «Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення XVI-XVIII століть»;
Поет, прозаїк, есеїст, перекладач Василь Барка (США), письменник, перекладач, режисер, критик і видавець Ігор Костецький (Німеччина), поет, перекладач Віра Річ (Великобританія) (відзначені посмертно) – за видатну творчу діяльність, активну популяризацію української літератури в світі;
Поет, публіцист, літературний критик, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Володимир Базилевський (м. Київ) – за книгу «Талант і талан»;
Поет, прозаїк, видавець та громадський діяч, лауреат міжнародних премій Володимир Шовкошитний (м. Київ) – за поетичну збірку «Якщо ім’я тобі людина»;
Поет, перекладач та автор популярних пісень, лауреат Національної літературної премії Білорусі Михась Пазняков (Білорусь, м. Мінськ) – за визначну творчість та прекрасну популяризацію української літератури в Білорусі;
Художник Ярослав Савчин (Івано-Франківська область) – за живописне оспівування краси і неповторності рідного краю та України;
Письменник Микола Будлянський (м. Чернігів) – за значну творчу діяльність на благо України.
Фестиваль «Французька весна в Україні – 2021» оголосив кінопрограму Кінопрограма фестивалю поділена на два блоки: допрем’єрні покази новинок національного кінематографа та ретроспективу стрічок, створених жінками. Всі фільми демонструватимуться мовою оригіналу з українськими субтитрами.
У добірці «Допрем’єрні покази» покажуть п’ять стрічок. Вони безкоштовно демонструватимуться з 23 квітня до 2 травня онлайн на сайті printempsfrcinema.com.ua.
Ретроспективну програму найкращих фільмів останніх років, знятих французькими режисерками, «Вона створює кіно» покажуть у Києві в кінотеатрі «Жовтень» з 16 квітня. Також добірку демонструватимуть у Харкові й Одесі з 22 квітня, та у Львові з 24 квітня.
Тарас Шевченко окреслив основні пріоритети МКІП у сфері інформаційної політики 24 березня 2021 року заступник Міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко взяв участь у публічному онлайн-обговоренні на тему “Пріоритети Міністерства культури та інформаційної політики у сфері інформаційної політики на 2021-2022 роки: чого очікують громадяни?”
“Нашим топовим пріоритетом є питання протидії дезінформації та реагування на інформаційні загрози. І тут основним є створення інституцій для налагодження співпраці в цьому питанні між різними органами державної влади”, - зазначив він.
Тарас Шевченко нагадав, що для реалізації цих цілей при МКІП створюється Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, програма і напрямки діяльності якого будуть презентовані найближчим часом.
Ще одним важливим пріоритетом заступник Міністра назвав всеукраїнський проєкт з медіаграмотності. “Ми переконані, що в рамках протидії дезінформації слід не лише спростовувати фейки, а і пояснювати людям, як відрізнити правдиву інформацію від неправдивої. Медіаграмотність - це робота на перспективу”, - сказав Тарас Шевченко.
Він додав, що в рамках проєкту з медіаграмотності МКІП планує тісно співпрацювати з міжнародними організаціями.
Серед інших пріоритетів Міністерства - імплементація директиви ЄС про аудіовізуальні медіа послуги та Конвенції Тромсе, реалізація комунікаційних стратегій, проведення інформаційних кампаній, патріотичне виховання, продовження роботи з брендом Ukraine NOW та популяризація України у світі.
Публічне обговорення організувала Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ разом з Інститутом “Республіка” за сприяння Національного Демократичного Інституту та за підтримки Фонду розвитку ефективного врядування Сполученого Королівства.
Facebook запустив в Україні платформу з цифрової освіти Get Digital У межах тижня цифрової грамотності в Україні компанія Facebook запустила українську версію програми цифрової освіти для батьків, вчителів і підлітків Get Digital.
Зазначається, що уроки і ресурси програми Get Digital базуються на матеріалах, наданих Гарвардським університетом і Каліфорнійським університетом у Берклі.
Платформа Get Digital в Україні запускається в рамках Тижня цифровий грамотності – загальнодержавної ініціативи, спрямованої на популяризацію навичок роботи з комп’ютером.
Сергій Жадан візьме онлайн-інтерв’ю у Йосифа Зісельса у межах Дискусійного ПЕН-клубу 29 березня о 18:00 відбудеться онлайн-інтерв’ю з Йосифом Зісельсом – громадським діячем, співпрезидентом Асоціації єврейських організацій та общин (Ваад) України, головою Генеральної ради Євроазіатського єврейського конгресу, виконавчим віце-президентом Конгресу національних громад України. Розмову вестиме письменник Сергій Жадан. Тема: “Україна на зламі епох: Про ідентичність українців та їхні цінності”.
Сергій Жадан та Йосиф Зісельс говоритимуть про:
Цивілізаційну ідентичність українців, проблеми, з нею пов’язані, а також способи подолання цих проблем
Еволюційний розвиток нової системи цінностей
Проблеми навколо меморіалізації Бабиного Яру
та багато іншого.
Трансляцію розмови дивіться на Facebook-сторінках Українського ПЕН та видання The Ukrainians.
Текстову версію розмови очікуйте на The Ukrainians.
Дискусійний ПЕН-клуб – спроба вийти за межі соцмереж, де обговорення частіше перетворюються на сварки, ніж на аргументований обмін думками, а також за межі псевдодебатів на телебаченні, де сценарій розмови визначається інтересами власників медіа. Натомість мета Дискусійного ПЕН-клубу – осмислити у діалозі нагальні питання і сприяти розвитку громадянського суспільства, формувати культуру поваги до співрозмовника і вміння чути іншого.
Кураторка Дискусійного ПЕН-клубу – Оксана Мамченкова.
Проєкт реалізується за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.
Інформаційна підтримка – Громадське радіо.
Нагороджені міжнародною медаллю Олександра Довженка Міжнародна літературно-мистецька Академія України, яка об’єднує знаних письменників, перекладачів, науковців, журналістів та громадських діячів із 60 держав, визначила нагороджених міжнародною медаллю Олександра Довженка за 2021 рік. Це:
Письменник Євген Баран (м. Івано-Франківськ) – за значний внесок в українську літературу;
Науковець, підприємець та інвестор Володимир Хоменко (м. Київ) – за визначну, подвижницьку благодійну, громадську, міжнародну діяльність, успішне втілення української програми видання найкращих книг;
Співак Ростислав Музика (м. Львів) – за популяризацію української пісні.
Український ПЕН виступив із заявою щодо ситуації довкола УКФ і підтримав проведення дебатів Члени Українського ПЕН опублікували заяву, у якій закликали владні інституції гарантувати чесність і прозорість виборів президента УКФ, а також підтримали публічні дебати кандидатів. Текст заяви опублікували на офіційному сайті ПЕН-Україна.
«Ми закликаємо Офіс президента, Міністерство культури й інформаційної політики та Міністерство закордонних справ гарантувати максимальну чесність, прозорість, фаховість і публічність конкурсних процедур. Ми підтримуємо ідею публічних дебатів кандидатів на посаду директора/ки УКФ (і за потреби, інших інституцій) задля обрання найбільш фахової та компетентної кандидатури на цю посаду», – повідомляється у заяві ПЕН.
Підписанти звернення вважають, що результати цих конкурсів важливі стратегічно: вони вплинуть не лише на все культурне середовище, а й на довіру до України з боку закордонних партнерів і «стануть іспитом на готовність влади діяти в інтересах суспільства, а не приватних осіб».
Лист вже підписали понад 60 осіб, серед яких письменники, журналісти, видавці, перекладачі, науковці та правозахисники. З повним текстом заяви і переліком підписантів можна ознайомитись на офіційному сайті ПЕН-Україна: https://pen.org.ua/zayava-ukrayinskogo-pen-shhodo-sytuatsiyi-v-ukrayinskomu-kulturnomu-fondi/
Французьку книжкову виставку Livre Paris 2021 скасували Французьку книжкову виставку Salon du Livre Paris 2021 скасували через третю хвилю пандемії Covid-19.
Виставка була запланована на 28 – 31 травня. Як пояснюють Французька асоціація видавців та Reed Expositions France, Livre Paris 2021 довелося скасували через «невизначеність найближчих місяців» та «заходи з охорони здоров’я, які не дозволяють організовувати публічні події такого масштабу».
Нагадаємо, у 2020 році Salon du Livre Paris також було скасовано. У 2019-му на найбільшій французькій книжковій виставці був представлений національний стенд України.
Як повідомлялося, Единбурзький міжнародний книжковий фестиваль цьогоріч переходить на нові локації та частину подій планує провести наживо.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП очолить Любов Цибульська Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики очолить Любов Цибульська.
“Досвід України у виявленні та протидії дезінформації є унікальним. Переважно, це ініціативи громадського сектору. Я прагну посилювати голос громадянського суспільства і допомогти державі зі стратегічними комунікаціями - чіткими, зрозумілими та скоординованими. Окремим своїм завданням бачу постійне інформування не лише української, а й міжнародної спільноти про агресію Росії та роботу над посиленням санкцій проти агресора”, - зазначила вона.
Презентація напрямків діяльності та програм Центру запланована на кінець березня.
“Радий вітати в команді МКІП керівницю групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру Любов Цибульську”, - сказав Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
Раніше Любов Цибульська працювала на низці українських телеканалів як журналістка, редакторка, сценаристка. Була радником зі стратегічних комунікацій Начальника Генерального Штабу ЗСУ, керівником прес-служби Віце-прем’єр-міністра з європейської та євроатлантичної інтеграції.
Зараз Любов Цибульська - керівник Групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру. Серед основних напрямків її роботи - дослідження російської дезінформації, вивчення основних наративів російської пропаганди та механізмів їхнього впливу на аудиторії, вивчення російських інформаційних операцій в Україні та на Заході. Також вона є радницею з протидії інформаційним загрозам Міністра закордонних справ України Дмитри Кулеби.
У Польщі вийшли нові переклади українських письменників Катерини Бабкіної та Андрія Любки Серія оповідань «Мій дід танцював краще за всіх» Катерини Бабкіної та роман «Твій погляд, Чіо-Чіо-сан» Андрія Любки вийшли польською.
Про це пише Читимо.
За їхньою інформацією, книжки вийшли друком у серії Wschodni Express видавництва Warsztaty Kultury у Любліні. Переклад обох видань здійснив Богдан Задура.
Відомо, що видавництво запланувало онлайн-презентацію книжок на квітень.
В Україні випустили першого у світі робота-бібліотекаря Нова пошта випустила першого у світі робота-бібліотекаря, який допомагає відвідувачам експозиції «Леся Українка: 150 імен» підібрати книжку.
За інформацією, робот-бібліотекар вміє розрізняти прозу, поезію, ілюстровані та дитячі видання. Всі книги робот возить на собі у читальній залі Леся Лаунж, що розмістилась на першому поверсі Українського дому в рамках мистецького проєкту «Леся Українка: 150 імен».
«Щедрик» Леонтовича готують до внесення у світову спадщину ЮНЕСКО До списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО хочуть внести мелодію «Щедрика» в обробці українського композитора Миколи Леонтовича.
Зазначається, що процес внесення усесвітньо відомої пісні «Щедрик», ймовірно, триватиме майже два роки і реалізовуватиметься у три етапи.
Як відбуватиметься процес?
Спочатку (до червня 2021 року) «Щедрик» внесуть до місцевого переліку культурних пам’яток, а до жовтня 2021 року його мають внести до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України.
Потім документи подадуть на внесення до Списку нематеріальної культурної спадщини людства міжнародної організації ЮНЕСКО. За прогнозами, цей етап розпочнеться у грудні 2021 року і триватиме до вересня 2022 року.
Ці заходи приурочують до сторіччя першого виконання «Щедрика» у США, як першого проєкту культурної дипломатії в історії модерної України.
Вийшов третій ролик анімаційного серіалу «Історії небайдужих» про Богдана та Варвару Ханенків В Україні представили третій ролик анімаційного серіалу «Історії небайдужих» – про діяльність про Богдана та Варвари Ханенків.
Ханенки – це меценати, які привезли в Україну твори світових геніїв живопису, скульптуру та посуд. А їхньою головною метою було, аби ці шедеври побачило якомога більше українців.
Анімаційний серіал «Історії небайдужих» – це проєкт про українських меценатів у партнерстві із Zagoriy Foundation.
Актуальна інформація
Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності. Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org. Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”. | Вітаємо
For Librarians
Библиотекарю
Пошук
Голосування
|