Бібліотечному фахівцю

Український письменник Сергій Жадан отримав цьогорічну Премію миру німецьких книгарів.

Він отримав відзнаку за видатну творчість і за гуманітарну позицію, з якою він піклується про людей під час війни і допомагає їм, ризикуючи своїм життям.

Премію Жадану вручили під час Франкфуртського книжкового ярмарку.

“Жадан отримав Премію миру Німецького книговидавництва. Перед ним цю премію отримували Мартін Бубер, Герман Гессе, Карл Ясперс, Януш Корчак, Лешек Колаковскі, Астрід Ліндрен, Сюзан Зонтаг, Орхан Памук, Маргарет Етвуд…”Поезія не може зупинити війну, але вона може про неї свідчити”, – написала на своїй сторінці у Facebook Олеся Островська.

Програму Франкфуртського книжкового ярмарку-2022 багато в чому визначили політичні події. Через війну Росії проти України РФ викреслили з числа учасників, а в центрі уваги перебувають українські письменники та видавці.

Франкфуртський книжковий ярмарок щороку є найбільш очікуваною подією для тисяч видавців, представників книготорговельних фірм і літературних агентів з усієї планети. До найбільшого у світі книговидавничого та літературного форуму, що відбувається в середині жовтня в німецькому Франкфурті-на-Майні, заздалегідь готуються всі провідні видавничі групи з Європи та США, а кількість країн, представлених на ярмарку, обчислюється тризначними цифрами.

Цього разу на 172 тисячах квадратних метрів виставкової площі розмістяться близько 4000 експонентів із 85 країн, для участі в книжковому ярмарку до Франкфурта-на-Майні приїдуть близько тисячі письменників, поетів і драматургів: дебютантів, які сподіваються, що їхні книжки знайдуть своїх читачів, і авторів світових бестселерів.

За традицією щорічно одна з країн присутня на форумі як почесний гість. У 2022 році ним стала Іспанія. На Франкфуртському книжковому ярмарку, який проходить у 74-й раз, сучасну іспанську літературу представлять близько 200 письменників, серед яких такі автори зі світовим ім'ям, як Артуро Перес Реверте, Антоніо Муньос Моліна, Хав'єр Серкас, Фернандо Арамбуру.

Гаслом іспанської делегації стали слова "Creatividad Desbordante" - "Творчість, що іскриться", а очолили її король Іспанії Феліпе VI і королева Летисія.

На знак солідарності з українським народом Франкфуртський книжковий ярмарок приділив особливу увагу українським книговидавцям та авторам. На окремому стенді площею 100 квадратних метрів із власним подіумом свої книжки презентують понад 30 українських видавництв та авторів, серед яких - Юрій Андрухович, Андрій Курков, Таня Малярчук, Оксана Забужко.

У четвер, 20 жовтня, з відеозверненням до представників міжнародної книжкової та видавничої індустрії звернеться президент України Володимир Зеленський. Його дружина Олена Зеленська в суботу, 22 жовтня, відповідатиме на запитання журналістів німецького журналу "Brigitte" - бесіда в режимі livestream транслюватиметься на сайті видання. А в останній день виставки, 23 жовтня, відбудеться церемонія нагородження лауреата Премії миру німецьких книготорговців - українського письменника Сергія Жадана.

Літератори, видавці та правозахисники з України стануть головними учасниками заходів, які в суботу, 22 жовтня, відбудуться на одному з найбільш відвідуваних подіумів Франкфуртського книжкового ярмарку - відкритому майданчику "Агора". Програма, присвячена Україні, включатиме дискусії про культуру, культурну політику та засоби масової інформації в умовах війни, презентації нових книг українських письменників і виступи музикантів.

"Франкфуртський книжковий ярмарок підтримує тісні контакти з українською книжковою індустрією протягом багатьох років. Саме тому ми хотіли б запропонувати пряму підтримку нашим українським колегам уже зараз, поки вони протистоять російській військовій навалі. Будучи щорічним місцем зустрічі представників галузі, ми особливо зацікавлені в тому, щоб українська книжкова індустрія стала відома в усьому світі", - каже директор Франкфуртського книжкового ярмарку Юрген Боос (Juergen Boos).

Перша заступниця голови Комітету Ірина Констанкевич:

309 депутатів проголосували за законопроєкт (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40141) про іспити для отримання громадянства України.

Аби отримати громадянство України — потрібно скласти іспит з основ Конституції, історії України та рівня володіння державною мовою. Саме такою є міжнародна практика. І ми повинні її імплементувати у себе.

Український письменник Юрій Андрухович отримав премію імені Генріха Гайне столичного міста Дюссельдорф 2022 року. Про це повідомляють ЗМІ. Мер Дюссельдорфа Штефан Келлер наголосив, що місто вшановує цією нагородою «рішучого прихильника європейських цінностей», нагорода є нагадуванням про необхідність «продовжувати виявляти солідарність з Україною та українським народом».

В обґрунтуванні рішення журі зазначило: «Андрухович, один із провідних українських прозаїків, поетів і есеїстів сучасності, пише про становище особистості в історії Центральної Європи. І нині він різко критикує нападки з боку спецслужб, військових і судових органів. Почуття іронії та гротеску характеризує його творчість у кращих традиціях Гайне. Він грає з літературними формами та перетинає межі між реальністю та фантазією. Юрій Андрухович є пристрасним захисником європейської ідеї та представляє ідентичність України як культурної нації. Він нагадує Європі, що в Україні насамперед захищають свободу та права людини».

Премію вручать на церемонії 13 грудня з нагоди 225-річчя Гайнріха Гайне.

Премія імені Гайнріха Гайне міста Дюссельдорфа заснована 1972 року з нагоди 175-річчя від дня народження Гайне і присуджується особам, які своєю діяльністю в дусі Гайне наголошують на основних правах людини, сприяють соціальному та політичному прогресу. Спершу премія Гайне вручалася кожні три роки; з 1981 року присуджується кожні два роки.

На півночі Норвегії відкрили «Українську книжкову поличку» в одній з бібліотек.

Полицю відкрили у межах проєкту, ініційованого Першою леді України Оленою Зеленською спільно з Міністерством закордонних справ України, Міністерством культури та інформаційної політики України, а також Українським інститутом книги.

«Представники МЗС Норвегії, мер міста Лонг’їр, директор бібліотеки, українці, які знайшли тут прихисток від російської агресії, норвежці, які цікавляться Україною та українською мовою й культурою, посли іноземних країн в Норвегії, тепло вітали появу першої Української книжкової полички на Свальбарді», – пишуть у публікації.

Учасники заходу також обговорили можливості розширення проєкту й купівлю нових видань, промоцію української культури.

«Зараз важливо, щоб усюди, де є українці, з’являлась і українська книга – як місточок між рідним домом і тимчасовим», – наголосила Олена Зеленська.

Раніше цього року українські видання з’явилися й у Національній норвезькій бібліотеці.

Як відомо, Олена Зеленська передала нові українські видання Головній бібліотеці Мазовецького воєводства у Варшаві.

Лавреатом Букерівської премії 2022 року став Шехан Карунатілака з книжкою The Seven Moons of Maali Almeida («Сім місяців Маалі Алмейди»). Про це йдеться на сайті премії.

Шехан Карунатілака — один із найвидатніших авторів Шрі-Ланки. Окрім романів, він написав рок-пісні, сценарії та історії подорожей.

The Seven Moons of Maali Almeida — це другий роман автора. Події у ньому відбуваються на Шрі-Ланці, де триває громадянська війна. Головний герой — Маалі Алмейда, військовий фотограф, азартний гравець і прихований гей. Він прокидається мертвим, не маючи жодного поняття про те, як і чому його вбили. Маалі Алмейда бажає розкрити таємницю власного вбивства та вважає, що став мішенню за свої фотографії. У потойбічному світі йому дають сім місяців, щоб спробувати зв’язатися з чоловіком і жінкою, яких він любить найбільше, і привести їх до прихованого сховища фотографій.

Нагороду переможцю вручила королева-консорт Камілла.

Букерівська премія (The Man Booker Prize) − одна з найпрестижніших літературних премій англомовного світу й світу загалом. Перше вручення відбулося 1969 року. На Букерівську премію художньої літератури можуть претендувати твори письменників будь-якої національності, написані англійською мовою та опубліковані у Великобританії чи Ірландії.

Усі автори, які увійшли у короткий список, отримають по 2500 фунтів стерлінгів та спеціальне видання своєї книжки. Переможця 2021 року оголосять 3 листопада на церемонії нагородження, він отримає 50 тисяч фунтів стерлінгів.

Співзасновниця видавництва «Залізний тато» Ірина Голуб розповіла про ажіотаж навколо книги Аслана Масхадова під назвою Честь дорожча за життя, яку помітили на столі Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного у пості від організації United24 про збір на «Ловця Шахедів».

«Тепер купа запитів на цю книжку, а її немає. На додруці. Я ж не очікувала, що наше видавництво з маргінального так раптом перетвориться на мейнстрімне. Ще й друкарні так нестабільно працюють. Але нічого, скоро все буде», — пише Голуб.

За словами співзасновниці Залізного тата, електронна версія з’явиться вже наступного тижня, а друкована — за місяць.

Проєкт Львівської обласної організації Національної спілки письменників України створений для ознайомлення з кращими творами письменників Львівщини. Засновано окрему fb – сторінку, як майданчик для презентацій та продажу. Відвідувачам сторінки будуть запропоновані книги з анотаціями, що стануть окрасою будь-якого книголюба. Тут можна придбати унікальні та популярні видання, керуючись своїм літературним смаком та потребами. Вартість книг суттєво нижча, ніж у роздрібних книгарнях.

Лавретом головної літературної нагороди Центральної Європи Angelus став польський письменник Едуард Пасевич з романом Pulverkopf. Про це повідомляється на сайті премії.

Нагороду за переклад з угорської книжки Szatańskiego pomiotu отримав Даніель Вармуз, а за голосуванням читачів переміг чеський письменник Ярослав Рудіш з книжкою Ostatnia podróż Wintenberga.

Едвард Пасевич – поет, прозаїк, драматург і композитор. Автор понад десятки книжок. За свою поезію він неодноразово номінувався на літературні премії, зокрема тричі на Вроцлавську поетичну премію Сілезіуса (2009, 2012, 2016). Його вірші перекладені 12 мовами.

В історії премії нагороджується автор із Польщі вдруге.

Літературна нагорода Центральної Європи Angelus — літературна відзнака, яку вручають щороку, починаючи із 2006-го, за найкращу прозову книжку, опубліковану польською мовою минулого року. Організатором і фундатором відзнаки є місто Вроцлав. Лауреатом може стати письменник, що походить із Центральної Європи (Австрія, Албанія, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Естонія, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Німеччина, Польща, Росія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Україна, Хорватія, Чехія, Чорногорія).

Премію вручають за найкращі прозові твори авторам, які у своїх текстах звертаються до найважливіших, найбільш актуальних тем сучасного світу, дають поштовх до міркувань і глибокого пізнання інших культур.

Нагородою є чек на 150 тис. злотих (понад 40 тис. доларів). і статуетка авторства вроцлавської різьбярки. Починаючи із 2009 року нагороджують також і перекладача книжки-лауреата. Якщо ж нагороду отримує польський письменник, журі обирає найкращого перекладача однієї з іноземних книжок.

Лавреатами премії ставали українські письменники: Юрій Андрухович (2006, Dwanaście kręgów, перекл. Катажина Котинська), Оксана Забужко (2013, Muzeum porzuconych sekretów, перекл. Катажина Котинська) та Сергій Жадан (2015, Mezopotamia, перекл. Міхаель Петрик і Адам Поморський). Минулого року премію здобула Катерина Бабкіна.

Як відомо, цьогоріч на літературну нагороду претендували шість українських письменників.

Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного підготував унікальний виставковий проєкт.

У жовтні 1942 році на Поліссі сформувалися бойові загони, які згодом стали Українською Повстанською Армією. Вони присягнули воювати за рідну землю, а своєю заступницею обрали Матір Божу — саме День Покрови Пресвятої Богородиці, 14 жовтня, вважають днем заснування УПА.

До 80-ї річниці створення повстанської армії Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного підготував унікальний виставковий проєкт — «Жіночий портрет воїнів УПА».

На сайті архіву створили окрему сторінку на якій зібрали портрети жінок. Вони були зв’язковими і розвідницями, медсестрами і лікарками, командували окремими підрозділами.

«Експозиція дає можливість усвідомити історичну тяглість національного спротиву та визвольної боротьби, зокрема у жіночому вимірі, та висвітлює складний життєвий шлях жінок у лавах УПА», — пояснили у архіві.

Відкрите повторне звернення Міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка щодо заклику відмови від російської культури та її виконавців.

Повний текст тут: https://mkip.gov.ua/news/7877.html

Видання «Тексти» створило інтерактивну мапу Києва із позначками місць, де жили відомі українські письменники.

Зазначається, що у Києві жили і творили багато українських письменників і письменниць. І пам’ять когось із них вшановано меморіальними музеями чи експозиціями, а когось ні.

На мапі вказані місця проживання Олени Теліги, Василя Стуса, Валер’яна Підмогильного, Павла Тичини, Всеволода Нестайка, Марка Вовчок, Лесі Українки, Павла Загребельного та інших. Клікнувши на імена письменників і письменниць можна подивитися розташування його або її адрес у столиці, а також прочитати короткий біографічний опис.

У Києві у муніципальній книгарні “Сяйво книги” стартував проект “Повернись живим”. Таким чином хочуть зібрати мобільні бібліотеки для українських військових, які перебувають на передовій. Придбати книжку можна за 20% знижкою.

Зазначається, що обрати книги можна буде з орієнтовного списку, який надасть книгарня. За бажанням, їх можна буде підписати або вкласти до книжки листівку чи лист із побажаннями. Також можна залишити свої контакти для подальшого листування, поділитися враженнями від книги.

“Що відрізняє українського військового від окупанта? Правильно, наявність інтелекту. І тому дуже важливо підтримувати наших бійців не лише матеріально-технічним забезпеченням, а й допомагати з поживою для розуму”,— йдеться у повідомленні.

Книги розподілять, передадуть об’єднанню “Культурний десант”, який 14 жовтня до Дня захисників і захисниць України доставить на фронт на сході нашої країни. За задумом ініціаторів акції, військові можуть повернути прочитану книгу після війни — як запоруку того, що повернуться самі.

Збір триватиме до 30 листопада 2022 року.

Через обстріл окупантів ракетами Києва пошкоджень різного ступеня зазнали 6 закладів культури. Про це повідомив мер міста Віталій Кличко у Telegram.

Крім цього мер зазначив, що 45 житлових будинків, 5 об’єктів критичної інфраструктури та ЖКГ, 2 заклади соціальної сфери, 5 закладів охорони здоров’я та 2 адмінбудівлі теж мають пошкодження або руйнування.

Також про пошкоджені заклади культури у столиці повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики України.

Зокрема, це:

Київський національний університет імені Тараса Шевченка (червоний корпус і корпус Інституту філології);

Наукова бібліотека імені Максимовича;

Інститут літератури НАН України;

Інститут археографії НАН України;

Національна філармонія.

Будинок Центральної ради, в якому розміщені Педагогічний музей України та Музей української революції 1917-1921 років.

Нагадаємо, що раніше Читомо писали, що 10 жовтня через ракетний обстріл Києва окупантами були пошкоджені Наукова бібліотека ім. М. Максимовича КНУ Тараса Шевченка, червоний корпус КНУ, парк імені Тараса Шевченка, інститут філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Будинок вчителя та Музей Ханенків.

За рік кількість виданих в Україні книжок зменшилася на 1967 видань, а наклади знизилися на 2347 тисяч примірників.

Станом на 30 вересня 2022 року в Україні видали 5544 книжок та брошур, коли рік тому це число становило 7511 видань. Кількість видань зменшилася на 26%, тобто у 2022 році надрукували 74% від обсягу надрукованих у 2021 році книжок.

Тиражі ж знизилися на 35%: у 2021 році вони становили 6689 тисяч примірників, а у 2022 — 4341 тисячу примірників.

Що ж до поділу книжок за мовами, то кількість виданих у 2022 році українською мовою становить 4569 видань, це на 21% менше, ніж у 2021 році. Тиражі книжок державною мовою знизилися на 31%.

У 2022 році в Україні надрукували 464 книжки російською мовою. Це вдвічі менше, ніж попереднього року. Тиражі російськомовних видань впали на 59%.

Кількість видань іншими мовами — 511 книжок, що на 37% менше, ніж у 2021 році. Наклади впали на 60%.

Щодо видань мовою інших корінних народів України даних немає.

Нагадаємо, за даними УІК 74% українських видавців можуть повноцінно займатися своєю діяльністю в умовах воєнного стану.

9 листопада об 11:00 за київським часом відбудеться Радіодиктант національної єдності - 2022. Дату диктанту повідомив в ефірі Українського радіо член правління Суспільного Мовлення, відповідальний за платформи радіо та телебачення Дмитро Хоркін.

У День української писемності та мови до найбільшого україномовного флешмобу традиційно приєднаються мільйони українців по всьому світу. Авторкою тексту цьогорічного Радіодиктанту національної єдності стане українська письменниця та режисерка, членкиня Українського ПЕН Ірина Цілик, а читатиме його народна артистка, Герой України Ада Роговцева. До методичної роботи над Радіодиктантом вже традиційно долучиться мовознавиця, докторка філологічних наук Лариса Масенко.

Радіодиктант звучатиме по всій країні на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура. Водночас флешмоб укотре вийде за межі суто радіоформату: він наживо транслюватиметься на телеканалах та діджитал-платформах Суспільного Мовлення.

Написання Радіодиктанту-2022 адаптовано до умов воєнного часу. Також у різних країнах світу будуть облаштовані студії для написання диктанту для вимушених переселенців та українців, які живуть за кордоном.

Радіодиктант національної єдності був започаткований командою Українського Радіо у 2000 році. З того часу він щорічно проводиться у День української писемності та мови. Традиційно найактивнішими учасниками флешмобу є школярі, студенти та викладачі навчальних закладів, але щороку диктант розширює межі — у ньому беруть участь люди різного віку і найрізноманітніших професій, долучаючись до Радіодиктанту на знак поваги до української мови.

Міністерство культури та інформаційної політики України спільно з Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) та Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки провели нараду з комунікаційними підрозділами обласних військових адміністрацій.

У рамках наради комунікаційникам ОВА Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки надав рекомендації, як ефективно вести комунікації під час війни, також було презентовано роботу Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр».

Захід відбувся у рамках програми для державних службовців і представників органів місцевого самоврядування «Посилення стійкості до шкідливих інформаційних впливів під час війни», яка реалізується IREX за підтримки Посольства Великої Британії в межах проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність».

«Ця програма – надзвичайно важлива та цікава, оскільки ці теми для МКІП є безперечними пріоритетами у нашій роботі. Це і діяльність Національного проєкту з медіаграмотності Фільтр, і Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, і загальні оцінки того, що відбувається в Україні. Зокрема, презентація результатів дослідження «Як змінилося медіаспоживання українців під час війни». Як у Міністерстві, та і на рівні обласних адміністрацій, ми маємо не лише «гасити пожежі», але і розуміти тренди, яким чином громадяни споживають медіа і яка динаміка під час війни», – зазначив заступник Міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко.

Також було презентовано дослідження «Як змінилося медіаспоживання українців під час війни?», реалізоване соціологічною компанією InfoSapiens за підтримки посольства Великої Британії в Україні. Дослідження проводилося онлайн користувачів, вибірка – 1000 інтерв’ю.

Дві третини респондентів найбільш зручним форматом називають короткі текстові повідомлення (як зразок – Telegram), трохи більше половини опитаних називають короткі відео і 42% – новини на сайтах інтернет-видань. Загалом зазначені формати покривають 90% респондентів.

Що стосується джерел інформації, які почали використовувати українці, то суттєву динаміку показали сайти або сторінки у соціальних мережах Збройних Сил України (51%), місцеві та регіональні пабліки та канали в месенджерах (Viber, Telegram, WhatsApp) – 37%, а також сайти або сторінки у соцмережах органів центральної/місцевої влади – 36/35%.

Значну динаміку довіри показують сайти або сторінки у соцмережах ЗСУ та офісу Президента – 25% та 24% відповідно, а також загальнонаціональні телеканали та місцеві регіональні групи/канали.

Загалом, що стосується споживання новин у соціальних мережах, то найбільше довіра українців підвищилась до Telegram – 51%. У п’ятірку також увійшли Facebook (24%) YouTube (26%) Twitter (20%) та TikTok (19%).

Незабаром буде опублікована антологія "Війна 2022: щоденники, есеї, поезія" – збірка творів сучасних українських авторів, що побачили світ після 24 лютого 2022 року. Тоді нашу державу сколихнув черговий акт російської агресії – повномасштабне вторгнення, що змінило життя України і цілого світу. Ця війна змінила реальність, і саме ця нова реальність породила нову творчість – творчість, що стала не лише способом відрефлексувати події, що відбуваються, а й показати світові важливість боротьби українців за свій дім, свою землю, свою незалежність. Частина творів публікувалась на сторінках інтернет-видання "Нова Польща". І лише зараз вперше поезії, есеї та щоденникові записи відомих українців побачать світ у паперововому форматі – впорядковані в одне видання Володимиром Рафєєнком. Книгу видає "Видавництво Старого Лева" у партнерстві з виданням "Нова Польща" та Українським ПЕН.

До авторів антології увійшли твори 42 авторів: Вікторії Амеліної, Софії Андрухович, Юрія Андруховича, Катерини Бабкіної, Максима Беспалова, Юрія Винничука, Павла Вишебаби, Ірини Вікирчак, Лариси Денисенко, Любка Дереша, Анатолія Дністрового, Сергія Жадана, Олеся Ільченка, Юлії Ілюхи, Олександра Ірванця, Павла Казаріна, Катерини Калитко, Ії Ківи, Павла Коробчука, Ліни Костенко, Олега Коцарева, Галини Крук, Анастасії Левкової, Андрія Любки, Василя Махна, Олександра Михеда, Катерини Міхаліциної, Юлії Мусаковської, Олени Павлової, Володимира Рафєєнка, Богдани Романцової, Мар’яни Савки, Ірини Славінської, Остапа Сливинського, Олени Степаненко, Ксенії Харченко, Ірини Цілик, Артема Чапая, Артема Чеха, Гаськи Шиян, Ірини Шувалової, Петра Яценка.

Партнером видання антології "Війна 2022" став Український ПЕН.

Упорядником збірки став український письменник, прозаїк і поет Володимир Рафєєнко, якому вдалося поєднати тексти в одне ціле.

Книга відправиться до друкарні у середині жовтні. Після виходу у світ українською мовою, антологія "Війна 2022" буде перекладена польською. Художнє оформлення книги виконала Анастасія Стефурак.

Попередня презентація антології "Війна-2022" відбудеться вже 9 жовтня у межах 29-го Book Forum.

Лауреатом премії Стуса 2022 став публіцист, письменник і журналіст Віталій Портников.

Віталій Портников – оглядач “Радіо Свобода” і постійний автор аналітичних статей на політичну і історичну тематику. Член Українського ПЕН.

Співпрацював з київською газетою “Молодь України”, як один із перших радянських парламентських кореспондентів. Публікується в газеті “Дзеркало тижня” (Київ), де вів рубрику “Щоденники” (матеріали цієї рубрики зібрані в книжці “Богородиця у синагозі”).

Вів також публіцистичні й інформаційно-аналітичні програми на кількох українських телеканалах, зокрема, “Вікна у світ” і “Вікна-тижневик” на СТБ, “День сьомий” на ICTV, “VIP” на К-1. З 2009 по 2011 рік вів програму “Правда Віталія Портникова” на телеканалі ТВі. З листопада 2013 веде програми на телеканалі Еспресо ТБ.

Лауреатами Нобелівської премію миру 2022 року стали українська правозахисна організація “Центр громадянських свобод”, білоруський правозахисник Алесь Біляцький та російська правозахисна організація “Меморіал”.

“Центр громадянських свобод” був заснований у Києві у 2007 році. Його основна місія – становлення прав людини, демократії та солідарності в Україні та регіоні ОБСЄ задля утвердження людської гідності. ЦГС впливає на формування громадської думки та державної політики, підтримує розвиток громадянського активізму, а також бере активну участь у міжнародних мережах та солідарних діях з просування прав людини в регіоні ОБСЄ.

“Центр громадянських свобод” відзначили за те, що він доклав зусиль для виявлення та документування доказів воєнних злочинів Росії після того, як РФ вторглася в Україну в лютому.