Розділи сайту
1. Офіційна інформація
2. Бібліотеки України
3. Національні бібліотеки
4. Сторінка дослідника
5. Методисти рекомендують
6. Статистична аналітика
7. Бібліотечна планета
8. Бібліолоція
9. Бібліографи презентують Мастрід
Інновації/проекти Бібліотечний простір
ЕСМаР Лауреати конкурсу
Нагороди і звання Нове на сайті
Виставлено: [05.07.2024] [24.06.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (104) 2024 [22.12.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (102) 2023 [29.11.2023]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2024 рік. [03.10.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (101) 2023 [18.09.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за III квартал 2023 року [05.07.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (100) 2023 [19.06.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за II квартал 2023 року [20.05.2023]Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу [06.05.2023] [05.04.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (99) 2023 [16.03.2023] [16.03.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [27.02.2023] [17.01.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (98) 2022 [23.12.2022] [21.12.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [18.11.2022] [04.11.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики 3 квартал 2022 рр. [05.10.2022]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2023 рік. [04.10.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (97) 2022 [10.09.2022] [03.08.2022] [11.07.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (96) 2022 [29.06.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (95) 2022 [23.12.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (94) 2021 [16.12.2021] [06.12.2021]РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТА ЖУРНАЛУ «БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА» НА 2022 РІК [01.12.2021] [20.10.2021] [27.09.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (93) 2021 [01.09.2021] [06.07.2021] [30.06.2021] [23.06.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (92) 2021 [31.05.2021] [07.05.2021]XІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу» [29.03.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (91) 2021 [22.12.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (90) 2020 [02.10.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (89) 2020 [22.06.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (88) 2020 [22.06.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (87) 2020 [29.01.2020]Методична служба: індикатор та імпульс інноваційної культури в умовах децентралізації. [29.01.2020]Сучасна публічна бібліотека від А до Я. [29.01.2020] [16.12.2019]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (86) 2019 [18.09.2019]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (85) 2019 [16.05.2019]Інформаційно-аналітичний бюлетень: СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В БІБЛІОТЕКАХ (Випуск 50) [.pdf] Огляд НДР за 2010-2015 рр. [.pdf] [27.03.2019]Бібліотечна планета, номер 1 за 2019 рік [22.12.2018]Бібліотечна планета, номер 4 за 2018 рік [27.11.2018]Семінар «Актуальні питання охорони книжкових пам’яток». [04.10.2018] [14.03.2018]Інформація від майстра
Відвідувачі
відвідувачі відвідувач online |
Новини
На Донеччині відбувся перший Нью-йоркський літературний фестиваль У селищі Нью-Йорк Донецької області 2-3 жовтня вперше пройшовь Нью-йоркський літературний фестиваль.
Фокусна тема цьогорічного НЛФ — “Справжні імена. Справжні історії”.
Учасники та відвідувачі заходу разом відкривали справжні історії Донеччини — історії європейських переселенців, підприємців, селян, дисидентів, поетів та музикантів.
Дитячою програмою НЛФ курувала Катерина Міхаліцина.
Окрасою фестивалю став проєкт “Брехт & Джаз | Жадан & Токар: німецька поезія, американська музика, український Нью-Йорк”.
Для старшокласників Нью-Йорка було започатковано конкурс есе “У пошуку справжніх історій”.
Журі, що складається з письменників та журналістів, визначить п’ятьох переможців, які поїдуть в освітню мандрівку до Києва та Львова. Головною організаторкою фестивалю була Олександра Папіна, засновниця фестивалю “Кальміюс” на Донеччині. Нью-йоркський літературний фестиваль відбувся за підтримки українського осередку міжнародного ПЕН-клубу, ГО “Ініціативна молодь українського Нью-Йорка”, Донецької ОДА, Торецької міської ВЦА, ГО “Твоє нове місто”, Львівської обласної бібліотеки для юнацтва імені Романа Іваничука, ГО “Студія громадських жіночих ініціатив” та Авдіївської міської ВЦА. Організатором виступила ГО “Культурний елеватор”.Визначені найкращі бібліотеки України 2021 року До Всеукраїнського дня бібліотек за поданням регіональних відділень та офіційних партнерів Президія ВГО Українська бібліотечна асоціація визначила переможців конкурсів та нагороджених відзнаками Української бібліотечної асоціації (протокол №5 від 23.09.2021 р.).
Почесне звання «Бібліотека року 2021» присвоєно КЗ ЛОР «Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Р. Іваничука» за проєкт «Книжковий різдвяний ярмарок».
ІІ місце у конкурсі у номінації «Середні бібліотеки» отримали:
Хмельницька обласна бібліотека для дітей ім. Т. Г. Шевченка за інклюзивний проєкт «Особлива книга для особливих дітей».
Олександрійська центральна міська бібліотека для дітей ім. Ю. Гагаріна, Кіровоградська обл. за проєкт «Корекційно-розвиваюча студія «Сонячні зайчики».
КО «Публічна бібліотека Добропільської міської територіальної громади», Донецька обл. за проєкт «Медійно-цифрова освіта в бібліотеці».
У номінаціях «Великі бібліотеки» та «Малі бібліотеки» конкурс не відбувся.
Детальніше на сайті УБА: https://ula.org.ua/news/4898-peremozhtsi-konkursiv-ta-nahorodzheni-vidznakamy-vho-ukrainska-bibliotechna-asotsiatsiia
Книжковою столицею світу-2023 стане Аккра Генеральна директорка ЮНЕСКО Одрі Азулай оголосила Аккру (столицю Гани) світовою книжковою столицею 2023 року.
Аккру обрали за значну увагу до молоді та її потенціалу сприяти культурі та розвитку Гани. Запропонованою програмою Аккра прагне використати книжки, щоб залучити цю молодь здобувати набути нові навички.
Місто запропонувало комітету Світової книжкової столиці широку програму, орієнтовану на маргінальні групи населення з низьким рівнем писемності, таких як жінки, молодь, мігранти, бездомні діти та люди з інвалідністю. У місті планують покращити шкільну та громадську інфраструктуру та надати інституційну підтримку навчання протягом усього життя з метою розвитку культури читання. Програма також спрямована на заохочення розвитку професійних навичок у видавничій діяльності та креативних індустріях, які зможуть піднімати соціально-економічні показники країни.
Місто планує засновувати мобільні бібліотеки для охоплення маргінальних груп населення, проводити заходи з метою сприяння читанню та написанню книжок різними мовами Гани, створювати центри освіти для безробітної молоді та організувати конкурси народного мистецтва та культури Гани, які будуть інклюзивними.
Заявка Аккри містить значний акцент на права людини, зокрема збільшення обізнаності громадян про свободу поширення інформації та вираження поглядів. В Аккрі відзначатимуть Всесвітній день свободи преси.
Аккра стане Книжковою столицею світу 23 квітня 2023 року, у Всесвітній день книги й авторського права. Міста, що стали Всесвітньою столицею книг ЮНЕСКО, зобов’язуються популяризувати книги та читання серед усіх вікових категорій та груп населення, у межах та за межами країни, а також реалізувати програму заходів на рік.
Freedom House віднесла Україну до країн із «частково вільним інтернетом» Правозахисна організація Freedom House у новому звіті про ситуацію у світі зі свободою глобальної мережі віднесла Україну до категорії країн із «частково вільним інтернетом».
Нашій державі в рейтингу інтернет-свободи дісталося 62 бали зі 100 – на один бал більше, ніж торік.
Варто зауважити, що таку саму оцінку отримали Ангола та Еквадор.
Найвищі показники цього року в Ісландії (96 балів), Естонії (94 бали), Канади та Коста-Ріки (по 87 балів).
На думку правозахисників, в Україні трапляються блокування сторінок у соцмережах, а коментатори подекуди займаються «маніпуляціями громадською думкою» в політичних інтересах державної влади.
Також у Freedom House зазначають, що в Україні мають місце переслідування блогерів та авторів політичного контенту, так само як і кібернапади на опозиціонерів і правозахисників.
Окрім того, в організації вказують на появу в Україні законодавчих ініціатив, котрі мають на меті цензуру контенту та деанонімізацію в інтернеті.
У Дніпрі презентували ювілейне видання до 150-річчя Лесі Українки Книга називається «Леся Українка. Лісова пісня».
Ініціювала підготовку ювілейної збірки творів Дніпропетровська облдержадміністрація. Презентацію книги у Дніпропетровському академічному театрі опери та балету вела народна артистка України та Герой України, акторка театру і кіно Ада Роговцева. «Дуже приємно, що саме до ювілею Лесі Українки побачила світ ця книга. У ній – все. Ця збірка, як писала Леся, «прорізає темряву ночі» нашої свідомості і збуджує бажання попрацювати головою. Це видання зробили люди, небайдужі до усього, що відбувається. Я щаслива», сказала Ада Роговцева.
Amazon і найбільших видавців США звинувачують у монополізації ринку електронних книжок На найбільший онлайн-магазин Amazon та п’ять великих американських видавців подали до суду через ймовірну домовленість у встановленні цін на електронні книжки.
Позивачі стверджують, що видавці змовились, щоб «імунізувати» Amazon від конкуренції та зміцнити позиції Amazon на ринку.
Скарга ґрунтується на доповіді підкомісії Конгресу США «Про конкуренцію на цифровому ринку», що вийшла у жовтні 2020 року, у якій детально описали деякі дії Amazon щодо ціноутворення на електронні книги. Крім того, позов надійшов після того, як у січні чиновники штату Коннектикут повідомили, що відкрили власне розслідування щодо ринку електронних книг у цьому штаті.
У відповіді на позов видавці стверджують, що факти, наведені у ньому, свідчать лише про те, що видавці, всі зіткнувшись із «подібними ринковими силами», уклали окремі контракти зі «подібними умовами».
«Якщо це правда, звинувачення позивачів у змові означало б, що видавці зібралися разом, щоб створити монополіста, з яким їм потім доведеться мати справу», – пояснив Amazon суду.
Оголошено книги-переможці премії Best Book Award-2021 на Форумі видавців у Львові У Львові триває книжковий фестиваль Форум видавців 2021. У четвер, 16 вересня, на ньому оголосили книги-переможці премії Best Book Award-2021.
Переможці Best Book Award 2021 :
Гран-прі — Євген Пшеничний Ярослав Стешенко. Епістолярний монолог, видавництво Коло — за глибоку дослідницьку роботу і високоестетичне художнє втілення.
Класична українська література — Леонід (Малошийченко) Чернов Чудаки прикрашають світ, видавництво Темпора — за перетворення «наших 20-х» на літературний бренд і оживлення некласичних класиків.
Сучасна українська література — Галина Крук Хто завгодно, тільки не я (ілюстраторка Валерія Печеник), видавництво Vivat — за гармонію витонченого стилю, почуттєвості образів та авторське осмислення дійсності.
Іноземна література в українському перекладі — Старша Едда (перекладач Віталій Кривоніс, ілюстратори Вільям Гершом Коллінгвуд і Карл Еміль Доплер), Видавництво Жупанського — за знайомство українського читача зі знаковим твором світової класики.
Non-fiction — Юрій Шевельов Я — мене — мені… (і довкруги): Спогади. У двох томах. Т.1. в Україні. Т. 2. в Європі, Видавець Олександр Савчук — за якісно нове, коментоване, ілюстроване та доповнене видання мемуарів видатного інтелектуала XX ст.
Повний перелік тут: https://chytomo.com/vyznachyly-peremozhtsiv-konkursu-book-forum-best-book-award/
«30 знакових книжок Нашої Незалежності» В Україхні розпочався один з наймасштабніших онлайн-проєктів від Українського інституту книги та Міністерства культури України — «30 знакових книжок Нашої Незалежності».
«Ця акція відкрита до кожного українця. І ми будемо робити все можливе, щоб цю акцію промотувати, аби якомога більше людей, по-перше, побачили більше ніж 30 найкращих українських книжок, по-друге, проголосували за 30, по-третє, щоб у них виникло бажання це купити та прочитати, а ми будемо думати над продовженням. Після того, як буде визначено 30 кращих книжок, очевидно, за сприяння Українського інституту книги ці книжки мають бути ще раз перевидані. І таку бібліотечку мав би мати кожен, принаймні кожна бібліотека в Україні повинна мати ці 30 найкращих книжок», — зазначив голова підкомітету з питань культури Микола Княжицький під час пресконференції щодо старту цієї всеукраїнської акції.
Народний депутат подякував усім амбасадорам проєкту та директорці Українського інституту книги Олександрі Коваль за її багаторічну підтримку програм із розвитку читання.
Акція триватиме до 15 жовтня. На сайті проєкту «30 знакових книжок Нашої Незалежності» 👉 http://30.book-institute.org.ua/ серед довгого списку зі 100 видань, сформованого експертами книговидавничої галузі, літературознавцями, перекладачами, істориками літератури, можна проголосувати за книжку, що викликала суспільний резонанс, висвітлила важливі історичні події, повернула забутих персоналій, сприяла створенню національної ідентичності і становленню Незалежності нашої держави.
Проєкт реалізують за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого, Української бібліотечної асоціації, Української асоціації книговидавців і розповсюджувачів, BookForum.
Увага! Уряд затвердив новий Порядок формування базової мережі закладів культури Новий Порядок формування базової мережі закладів культури набере чинності з 4 грудня 2021 року, разом із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про культуру» щодо загальних засад надання населенню культурних послуг» від 29 квітня 2021 р. № 1432-IX.
Найближчим часом текст оновленого Порядку буде опубліковано на сайті Кабінету Міністрів України, про що ми повідомимо вас додатково. Слідкуйте!
В Європі святкуватимуть культурне різноманіття Наступного тижня в країнах Європи розпочинаються «Дні європейської спадщини». Цю спільну ініціативу Ради Європи та Європейської комісії вперше оголосили 1999 року. Одну з наймасштабніших культурних програм спрямовано на популяризацію культурної спадщини у 50 державах, які підписали Конвенцію Європейської ради.
У межах «Днів європейської спадщини» щорічно організовують до 70 тисяч культурних заходів. Цього року ініціатива пройде з акцентом на інклюзивності й різноманітності культурної спадщини, щоб розповісти про переваги взаємодії культур різних країн та окремих громад.
Після року, який минув під знаком пандемії Covid-19, «Дні європейської спадщини» ознаменують також відкриття культурних об’єктів спадщини й дадуть змогу всім охочим зустрітися й дізнатися про цікаві історичні та культурні пам’ятки європейських міст і сіл. У вересні та жовтні пройдуть виставки, майстеркласи, вистави, екскурсії тощо. Цьогорічні події сплановано так, щоб до них могли долучитися люди із сенсорними або фізичними вадами.
Окрім цього, до просування інклюзивності й різноманітності долучать два європейські проєкти з транскордонної співпраці. Проєкт «Жіноча спадщина», який Іспанія реалізовує в партнерстві з Францією, Італією, Румунією, Словенією та Англією, має на меті досягти більшої рівності між чоловіками та жінками, більшої присутності й помітності внеску жінок у спільну європейську культурну спадщину. Інший проєкт, який влаштовує Шотландія у співпраці з партнерами з Німеччини та України, спрямовано на висвітлення проблеми доступу та участі в спорті.
“Мистецький Арсенал” у Києві знову очолила Олеся Островська-Люта. За її переобрання одноголосно проголосували всі члени конкурсної комісії. Про це повідомляє офіційний сайт “Мистецького Арсеналу”.
Усього на посаду претендували шестеро кандидатів. Головним конкурентом Островської-Лютої вважали міністра культури часів Януковича Михайла Кулиняка, але він в останній момент не з’явився на відбір, пославшись на хворобу.
Довідка. Островська-Люта – відома арт-менеджерка і кураторка сучасного мистецтва. “Мистецьким Арсеналом” вона керує з 2016 року.
мистецька виставка «Історія Національної спілки письменників України в книжках і світлинах» 8 вересня о 16:00 відбудеться відкриття літературно-мистецької виставки «Історія Національної спілки письменників України в книжках і світлинах».
Адреса: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 11, Національний музей літератури України.
Виставка створена на матеріалах бібліотеки та архіву НСПУ, приватних колекцій, а також фондової колекції музею. Вона розгортає історію Національної спілки письменників України, починаючи від 1991 року, тобто відтоді, коли Україна здобула незалежність, а Спілка письменників Української РСР припинила своє функціонування, і на її основі було створено Національну спілку письменників України.
Проєкт про літературно-мистецьку періодику ХХ століття отримав продовження Культурно-видавниче медіа «Читомо» запускає проєкт «Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття. Частина ІІ». Це продовження проєкту про літературно-мистецькі журнали, що виходили в минулому столітті на території України або в діаспорі за участі вихідців з України.
Проєкт реалізовується за підтримки Українського культурного фонду і спрямований на вивчення знакових періодичних видань, що пов’язані з літературою і мистецтвом XX століття, які виходили на території України або в діаспорі за участі вихідців з України.
У межах спецпроєкту будуть опубліковані 14 науково-популярних лонгрідів, створених експертами з різних галузей культури та мистецтва про знакові літературно-мистецькі часописи XX століття. Рідкісні номери видань будуть оцифровані і викладені у вільний доступ.
Новинкою цьогорічного проєкту стане випуск друкованого альманаху, що поєднає лонгріди-дослідження 2020 та 2021 років.
Серед журналів, які опрацюють та оцифрують цього року: «Сяйво» (1913-1914), «Театральне мистецтво» (1922-1925), «Перець» (з 1922 і до сьогодні як електронний), «Бібліологічні вісті» (1923-1931), «Музика» (з 1923 і до сьогодні), «Нове мистецтво» (1925-1930), «Всесвіт» (1925 і до сьогодні), «Молодняк» (1927-1937), «Літературний ярмарок» (1928-1930), «Мистецтво L`Art» (1932-1936), «Назустріч» (1934-1938), «Архітектура Радянської України» (1938-1941), «Наша культура» (1951-1953), «Нові поезії» (1959-1971).
Єльський університет оцифрував мільйон сторінок рідкісних книг і рукописів Бібліотека Єльського університету відкрила нову цифрову платформу, на якій викладені матеріали з колекції рідкісних книг і рукописів Бейнеке. На сьогодні для перегляду доступно понад мільйон сторінок. Про це повідомляє сайт бібліотеки beinecke.library.yale.edu.
У відкритому доступі з’явилися найвідоміші видання Бібліотеки Бейнеке: манускрипт Войнича і біблія Гутенберга, рукопис “Божественної комедії” Данте, перша збірка п’єс Шекспіра, перше видання “Пригод Робінзона Крузо” Даніеля Дефо, рукописні начерки до “Улісса” Джеймса Джойса, машинопис роману Томаса Манна “Йосип-годувальник” з позначками, зробленими невідомою рукою; рукопис нот опери американського композитора Джорджа Гершвіна “Поргі та Бесс” і багато іншого.
Повне зібрання Бібліотеки Бейнеке містить близько 500 тис. книг і кілька мільйонів рукописів. Згодом всі ці матеріали будуть оцифровані та викладені у вільному доступі на новій платформі.
Серед цих раритетів – американська частина архіву Йосипа Бродського і два примірники “Птахів Америки” Джона Одюбона. Крім того, нова платформа буде використана для зберігання інших електронних матеріалів, що належать Бібліотеці Єльського університету. Частина з них буде доступна тільки для студентів і викладачів університету.
Ірена Карпа представила детективний аудіосеріал Письменниця Ірена Карпа прилетіла до Києва з Франції, де живе і працює вже декілька років, щоб презентувати художній аудіосеріал «Вісім» виробництва Megogo. Це детективні історії про людей та їхні фатальні помилки, вбивства, загадкові зникнення і несподівані зустрічі.
Над аудіосеріалом працювала команда Megogo Audio. Авторка сценарію — Ірена Карпа, режисерка — Анастасія Гетьман, звукорежисери — Василь Явтушенко і Ася Федоськіна із 4Ears Sound Production. У записі взяло участь майже два десятки акторів.
Послухати аудіосеріал «Вісім» можна абсолютно безкоштовно у мобільному додатку Megogo у розділі «Аудіо» на смартфонах на базі iOS та Android та в автомобілях з аудіосистемою Android Auto та Apple CarPlay. Також проєкт доступний на Smart TV (розділ «Серіали») та веб-версії Megogo: https://megogo.net/ua/view/13050245-visim.html .
Гарвардський університет запустив серію перекладів сучасної української літератури Український науковий інститут Гарвардського університету запустив серію перекладів української літератури на англійську мову.
До серії увійдуть твори письменників починаючи з ранніх творів української нової літератури до сучасних. Перекладені книжки поповнять Гарвардську бібліотеку української літератури. Усі видання нової серії видаватиме Український науковий інститут і розповсюджуватиме Видавництво Гарвардського університету, що забезпечить їх доступність по всьому світу у друкованому та цифровому форматах.
До серії вже увійшли чотири художні видання, які готують до випуску:
«Бабин Яр. Голосами» Маріанни Кіяновської, у перекладі Оксани Максимчук та Макса Росочинського. Збірка віршів, за яку письменниця отримала у 2020 році Шевченківську премію. Майбутня книжка буде двомовною.
«Бабин Яр: відповідь українських поетів» двомовна збірка поезій у перекладі Джона Хеннессі та Остапа Кіна. До неї увійшли поетичні відгуки на трагедію Бабиного Яру понад двадцяти українських поетів періоду 1941-2018 років.
«В ізоляції» Станіслава Асєєва у перекладі Лідії Воланської. Збірка есеїв, яку журналіст і письменник написав, перебуваючи на Донбасі на початку агресії Росії проти України. Цього року Асєєв отримав за неї Шевченківську премію.
«Мондеґрін: Пісні про смерть і любов» Володимира Рафеєнка у перекладі Марка Андрейчика. Розповідь біженця з Донбасу Габи Габінського, який втік до Києва на початку українсько-російської війни.
«Ми особливо пишаємось запуском цієї серії, тому що її стимулювало наше партнерство з динамічними українськими культурними організаціями, серед яких Український інститут книги, Український PEN та Razom for Ukraine», − повідомив доктор, керівник видавничої програми Українського наукового інституту Гарвардського університету Олег Коцюба.
Український науковий інститут Гарвардського університету − дослідницький інститут у Гарварді, який займається українськими студіями (історією, мовою, літературою). Його заснували у 1973 році в межах проєкту української громади США, яка прагнула створити потужний український науковий осередок. Раніше у бібліотеці установи заснували англомовні книжкові серії на історичну та наукову тематику: Українські студії, Бібліотека давньої української літератури, Документи українознавства, Дослідження Османської імперії, Публікації українських студій.
Ірину Славінську обрали головою редакційної ради Суспільного мовлення Виконавча продюсерка радіо «Культура» Ірина Славінська стала головою редакційної ради Суспільного мовлення.
Наразі редакційна рада сформована у повному складі. До неї входять Костянтин Лоцман, Ігор Бенцал, Анастасія Гудима, Антоніна Іванова, Ірина Коваль, Володимир Носков, Тетяна Рихтун, Микита Чибар, Ольга Шевчук, Юлія Шелудько, Антоніна Кобаль, Христина Стебельська, Олександр Гримайло-Макаренко, Ірина Славінська і Андрій Діхтяренко.
Стало відомо ім’я лауреата Міжнародної премії ім. Івана Франка 2021 У Дрогобичі відбулась урочиста церемонія вручення VI Міжнародної премії імені Івана Франка. Лауреатом премії став доктор історичних наук, професор Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка Леонід Тимошенко.
“У цьому році було подано 26 наукових робіт. Подання надійшли з Австрії, Канади, США та України, а ініціаторами подання стали 11 закладів вищої освіти з Дніпра, Дрогобича, Івано-Франківська, Кембриджа, Києва, Мелитополя, Луцька, Львова та Харкова. Номінаційний комітет здійснив аналіз поданих праць та подав рекомендації експертній раді, до якої входить 52 вчених з 10 країн світу”, – розповів голова журі міжнародної премії.
За пів року в Україні митники вилучили 4 цінні книжки За перше півріччя цього року Митна служба склала три протоколи про порушення митних правил при перевезенні цінних книжок.
У цих протоколах про порушення фігурували чотири цінних книжки:
«Berlitz M.D. First book for teaching english», видання 1912 року, Санкт-Петербург;
«Berlitz M.D. second book for teaching English», видання 1915 року, Москва;
«Триодь Цветная», видана у 1647-1648 роках Московським Печатним двором;
«Оперативная урология» Івана Дзирне, видання 1914 року, Петроград.
У Митній службі зазначили, що після проведення експертиз культурні цінності безоплатно передають до музеїв, архівів, бібліотек і наукових установ на постійне зберігання. Такий розподіл здійснює Експертно-фондова рада з питань безоплатної передачі вилучених або конфіскованих культурних цінностей. Її засідання проводять не рідше, ніж раз на пів року.
Зауважимо, що відповідно до законодавства, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України, друковані видання, що вийшли до 1945 року, потребують дозволу Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей. Для визначення вартості та з’ясування чи мають такі предмети художню або історико-культурну цінність, залучають експерта-мистецтвознавця.
Українському культурному фонду дозволили видавати державні гранти Український культурний фонд додали до переліку надавачів державних грантів. Як передає ukrinform.ua, відповідне рішення ухвалили на засіданні уряду, повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики в Фейсбуці.
“Таке рішення дасть можливість отримувачам грантів УКФ не сплачувати податки з грантів та податок з доходу фізичної особи – підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Заощаджені кошти вони зможуть використати в рамках проєктів, на які отримали грант від держави”, – йдеться у повідомленні.
Актуальна інформація
Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності. Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org. Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”. | Вітаємо
For Librarians
Библиотекарю
Пошук
Голосування
|