Бібліотечному фахівцю

7 серпня Президент підписав, а 8 серпня офіційно опубліковані закони від 23.07.2024 №3891-ІХ та №3892-ІХ), якими передбачено продовження воєнного стану та загальної мобілізації з 05:30 12 серпня 2024 року ще на 90 діб (тобто до 05:30 10 листопада 2024 року).

Шановні колеги!

Запрошуємо вас на XIV Львівський міжнародний бібліотечний форум, що відбудеться 18-21 вересня 2024 р. у змішаному форматі – наживо в бібліотеках Львова та онлайн на платформі Zoom.

Цьогорічна тема: «Бібліотека: вічні цінності перед викликом змін». Форум стане місцем зустрічі керівників, фахівців бібліотек, науковців, викладачів, видавців, авторів, читачів, провайдерів інформаційних послуг, а також членів та партнерів ВГО Українська бібліотечна асоціація.

На вас чекають зустрічі з ключовими спікерами, цікаві дискусії, обмін досвідом, круглі столи, тренінги, львівська бібліотечна мандрівка та теплі обійми. Обговорюватимемо вічні цінності та сучасні виклики, місію бібліотек у гібридній війні, незламність та гнучкість, читання в кризових умовах, цифрові навички, безбар’єрність та психологічну підтримку, шану військовим і лідерство бібліотек у спільноті.

🎟️ Участь у Форумі:

- Безоплатна для членів ВГО Українська бібліотечна асоціація та одного представника від офіційних партнерів Асоціації.

- 300 грн для інших зацікавлених осіб.

Реєстрація та оплата реєстраційного внеску тривають до 31 серпня 2024 р. Зареєструватися можна тут:

https://docs.google.com/.../1FAIpQLSenpyY9QeK.../viewform Також запрошуємо наших офіційних партнерів стати Партнерами Форуму з можливістю розміщення логотипу, участі у рекламній підтримці та багато іншого.

З нетерпінням чекаємо на вас! ✨

У Києві представили результати культурно-мистецького проєкту для дітей з інвалідністю, які фізично та ментально постраждали внаслідок війни Росії проти України.

Учасники проєкту створили шість різнопланових аудіовізуальних творів із перекладом українською жестовою мовою, що поширюватимуться в ЗМІ, на телебаченні, у мережі Інтернет, а також демонструватимуться в столичних культурних кластерах, інклюзивно-ресурсних і реабілітаційних центрах для осіб з інвалідністю Києва, Іванкова та Димера Київської області, повідомили організатори культурно-мистецького проєкту «ДІМ: Дитяча інклюзивна медіастудія. Місце сили» на пресконференції в Укрінформі.

Проєкт об’єднав дітей з інвалідністю різних нозологічних форм захворювання, дітей, які фізично та ментально постраждали внаслідок війни Росії проти України, у тому числі дітей-переселенців, дітей, що пережили окупацію, дітей з родин захисників і захисниць України, зокрема дітей із сімей загиблих українських воїнів.

Як розповіла голова ГО «Громадське дитяче інтернет-телебачення і радіо «Веселка TБ», керівниця проєкту Діна Ібрагімова, безпосередніми учасниками проєкту стали 120 дітей з 35 населених пунктів України, зокрема, з Лимана, Маріуполя, Бахмута, Каховки, Нікополя, Бердянська, Сєверодонецька, Лисичанська, Херсона, Іванкова, Димера, Харкова, Запоріжжя тощо.

«Проєкт спрямований на розвиток безбар’єрності в українському суспільстві, розширення доступу до культури та забезпечення соціальної адаптації, інтеграції, підтримки й відновлення ментального здоров’я дітей шляхом створення та масштабування інклюзивного креативного простору – дитячої інклюзивної медіастудії, а також якісних інклюзивних культурно-мистецьких продуктів, що поширюватимуться засобами медійного простору», - сказала Ібрагімова.

Діти спробували себе в ролі телеведучих, радіоведучих, тележурналістів, блогерів, аніматорів, акторів, операторів, фотографів, художників, сценаристів, митців. За три місяці вони встигли відвідати безліч креативних воркшопів, творчих майстер-класів і занять, психотренінгів і репетицій, зйомок і звукозаписів тощо. Також відбулися тематичні зустрічі, присвячені, зокрема, перспективам поствоєнного осмислення очима дітей, на які запрошувалися учасники бойових дій російсько-української війни, рятувальники, волонтери, медики, військовослужбовці ЗСУ для спілкування із дітьми.

Діячі культури на ТОТ, які публічно не підтримують ворога, а просто працюють, не підпадають під кримінальну відповідальність. Про це на брифінгу повідомила керівниця пресслужби ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Галина Прищепа.

«Діячі культури, актори чи співаки, якщо вони публічно не висловлюють підтримку російській агресії, не вихваляють російські окупаційні війська, не верифікують учасників збройної агресії Росії, а просто є акторами, які просто працюють в театрі, просто ставлять якісь непатріотичні для Росії вистави, а класику або якісь нейтральні вистави, не підпадають під кримінальну відповідальність», - сказала Прищепа.

Вона зазначила, що керівники театрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність, тому що співпрацюють з окупаційними адміністраціями та «відповідно підкоряються так званому міністерству культури».

Прищепа уточнила, що має на увазі кримінальну відповідальність за колабораціонізм за ст. 111 Кримінального кодексу України.

Вона додала, що позбавлення звання «народного артиста України» тих діячів культури, які сьогодні працюють на окупованих Росією територіях та співпрацюють із загарбниками, повинно ініціювати Міністерство культури України.

«Це повинно робити Міністерство культури. Інколи ми можемо надавати свої рекомендації до Міністерства культури про позбавлення когось звання «заслуженого або народного артиста України». Але з цією ініціативою має виходити Міністерство культури», - сказала представниця СБУ.

Як повідомлялося, у Донецькій області з початку 2024 року (за даними на 7 серпня 2024 року) СБУ оголосила про підозри у колабораціонізмі 149 особам.

Міністерство культури та інформаційної політики ініціювало виділити в проєкті Державного бюджету на 2025 рік не менше 200 мільйонів гривень для поповнення фондів бібліотек по всій Україні.

У міністерстві наголошують, що державний бюджет України протягом трьох останніх років не мав видаткових статей на оновлення книжкового фонду бібліотек, тож припинення фінансування заходів з капітального розвитку, а придбання книжок за бюджетним кодексом є саме такими видатками, може призвести до повного занепаду бібліотечної галузі.

«Прошу всіх учасників конгресу підтримати бюджетні ініціативи МКІП, як такі, що спрямовані на вирішення вкрай важливого завдання соціокультурного розвитку громадян та формування духовної стійкості нації», – сказав Ростислав Карандєєв.

МКІП вже провело попередні консультації з Комітетом ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики, під час яких дійшли спільної згоди визнати бюджетним пріоритетом наступного року у сфері культури створення якісного україномовного контенту та відновлення програми поповнення книжкових фондів публічних бібліотек. «З початком повномасштабної війни перед культурною сферою постали безпрецедентні виклики. Забезпечити оновлення книжкових фондів публічних бібліотек українськими книжками є одним з найважливіших завдань МКІП. Попри надзвичайні зусилля громадян, місцевих громад та деяких очільників областей, а також іноземних партнерів, українські бібліотеки потребують ще й системної державної підтримки», — переконані у міністерстві.

Нагадаємо, 2023 року на Український інститут книги, підтримку книговидавничої справи та популяризації української літератури у світі виділили 12 млн 915 тис. грн. У проєкті держбюджету на 2022 рік на статті, пов’язані з книговиданням, виділили 180,5 мільйонів гривень.

Український конструктор сайтів Weblium. Швидкий, надійний та зрозумілий.

✔️AI інструменти для генерації зображень та тексту

✔️300+ готових шаблонів

✔️Цілодобова служба підтримки

✔️Flex block для гнучкого створення дизайну

✔️Розширені SEO налаштування

✔️Інтуїтивно зрозумілий інтерфейс

✔️Необмежена кількість сторінок сайту

✔️Контактні форми для збору лідів

Можна спробувати...

Цього року виповнюється десятиліття з моменту оприлюднення останнього Інтернет-маніфесту ІФЛА, і, звичайно, світ сьогодні зовсім інший, спосіб доступу до інформації та обміну нею постійно змінюється...

Переглянути, дізнатися як користуватися, впроваджувати та розповсюдити можна за посиланням: bit.ly/4dscz08

Українським культурним фондом спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України було проведено анонімне онлайн-анкетування представників української культурної сфери та креативних індустрій з метою збору та аналізу інформації щодо стану їхнього психологічного здоров’я та визначення потреб для підтримки ментального здоров’я.

Загалом було опитано 449 осіб – митців та працівників культури. Майже 56% учасників опитування представляють культурні організації різних форм власності, тоді як 44% займаються незалежною культурною діяльністю.

Під час опитування досліджувалися такі аспекти як: доступність психологічної допомоги та її ефективність; вплив мистецтва, культури на психічне здоров’я, підтримка мистецької спільноти; потреби митців у зв’язку з умовами війни; засоби підтримки ментального здоров’я.

Передбачувано, що переважна більшість респондентів вважають, що їхнє ментальне здоров’я погіршилось через збройну агресію рф. Війна також призвела до змін у звичних методах роботи.

Ознайомитися детальніше з результатами опитування можна за посиланням: https://mcip.gov.ua/wp-content/uploads/2024/08/rezultaty_opytuvannya_ukr_i_angl-1.pdf

Незабаром світ побачить українське видання відомого роману «Барва пурпурова» афроамериканської письменниці-феміністки та соціальної активістки Еліс Вокер. Книга «Барва пурпурова» — це роман у листах, який отримав Пулітцерівську премію 1983 року, а також низку інших нагород та номінацій: National Book Award for Fiction (Hardcover) (1983), National Book Critics Circle Award Nominee for Fiction (1982), Townsend Prize for Fiction (1984).

Цей сповнений болю та пристрасті роман у листах, за який Еліс Вокер отримала Пулітцерівську премію, розповідає про незламну любов до життя, відвагу бути інакшим, людську вірність та відданість, яка долає відстань і час.

Українською текст переклала Анастасія Божук. Авторка обкладинки — Вікторія Котяш.

В Україні створили нове видавництво Stretovych, засновниками якого стало подружжя Світлани та Дмитра Стретовичів.

У видавництві пишуть, що спеціалізуватимуться на ґрунтовних виданнях про українську культуру та історію, практичних посібниках, біографіях і мемуарах, а також на художній літературі різних жанрів. Видаватимуть і українських, і закордонних авторів.

«Наразі маємо в роботі понад 50 проєктів, які, віримо, стануть вашими улюбленими. Ми маємо чітку візію, над якими книжками хочемо працювати, з якими людьми хочемо їх створювати спільно, як їх просувати і яку потужність дискурсу отримувати при публічному обговоренні», — розповіла співзасновниця Світлана Стретович.

Видавництво анонсує, що найближчими тижнями читачі зможуть дізнатися про перші 10 книжок, що планують надрукувати вже цього року.

Обіцяють видати «фундаментальний нонфікшн одного з найкасовіших і найтитулованіших українських кінорежисерів нового покоління», «найочікуваніше видання про перечитання української культури загалом і літератури зокрема», «неочікувану книжку про театр і його найцікавіші закутки», «новинку від одного з найпопулярніших українських літературознавців», «унікальну історірестораторки, яка розвиває культуру українських смаків» та багато іншого.

Також анонсовано дату й локацію першої події. Вона відбудеться 2 вересня в приміщенні книгарні «Сенс» на Хрещатику. Деталі поки не розголошують.

Український сервіс на основі штучного інтелекту для допомоги у написанні текстів англійською Grammarly став лідером з впізнаваності українських брендів іноземцями.

Респондентам запропонували обрати із запропонованого переліку українських торгових марок ті бренди, які вони знають. Найбільший відсоток впізнаваності має представник української ІТ галузі Grammarly: 44% у США і 39% у Великій Британії. У інших країнах менше знають про цей сервіс: 9% в Іспанії й Франції, 11% у Німеччині, 8% в Польщі й 18% в Туреччині.

Крім того, у дослідженні вказано, що 60% респондентів з усіх країн знають принаймні один бренд із переліку. Найвищий рівень знання у США (74%), а найнижчий — Німеччини (49%) та Іспанії (50%).

«Усі українські бренди, які охопило дослідження, мають здебільшого позитивне сприйняття серед іноземної аудиторії», — йдеться у дослідженні.

77% респондентів позитивно оцінили український сервіс Grammarly. Він також виявився найбільш впливовим на ставлення іноземців до України.

Твори з України перекладають не лише англійською, а й нідерландською, албанською, фінською, бенгальською й ще десятками мов.

Переклад 87 книг української літератури 25 мовами світу заплановано на нинішній рік у межах програми підтримки перекладів Translate Ukraine Українського інституту книги (УІК). Найбільше перекладів вийде англійською – 13, польською – 12, словацькою – 11 та німецькою – 8.

У повномасштабний період російсько-української війни, за даними Міністерства культури та інформаційної політики України, твори наших письменників були представлені на 15 найвідоміших міжнародних книжкових ярмарках у 2022 році, на 9 – у 2023-му та вже на 6 – нинішнього року. Окрім цього, ще була участь у десятках заходів за участю УІК. Їх доповнюють ті, які організовували громадські об'єднання, письменники і видавці в усіх країнах світу. Тож загальний рахунок – сотні книжкових подій щороку з українськими авторами.

У пілоті проєкту «Бібліотеки як простір психосоціальної підтримки» візьмуть участь 15 бібліотек у шести областях.

«МКІП разом з партнерами запустило амбітний проєкт, який має на меті зробити бібліотеки просторами, де люди зможуть отримати першу психологічну допомогу. Міністерство зацікавлене максимально розширювати мережу закладів, де би українці могли отримати психосоціальну підтримку», – сказав заступник міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко.

Як зазначається, проєкт охопить 15 бібліотек у шести пілотних областях України - Київська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Житомирська, Одеська області. В рамках проєкту будуть напрацьовані методичні рекомендації, які зможуть використовувати в своїй роботі всі бібліотеки України.

У МКІП визначили наступні кроки в реалізації проєкту: розробка та впровадження спільних з UNESCO спеціалізованих освітніх програм з проведення навчання для працівників сфери культури щодо підтримки ментального здоров’я, а також проведення спільних з UNESCO заходів на ключових етапах реалізації спільного проєкту на 2024 рік.

У межах проєкту бібліотечні працівники опанують техніки самодопомоги, першої психологічної допомоги та окремі арттерапевтичні техніки, які можна використовувати при проведенні заходів з психосоціальної підтримки та психоемоційного розвантаження.

На базі кожної бібліотеки, що бере участь у пілотному проєкті, проведуть не менше 5 заходів з психосоціальної підтримки для відвідувачів.

Як повідомляв Укрінформ, мета флагманського проєкту «Мистецтво допомагати» в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» за ініціативи першої леді Олени Зеленської – перетворити бібліотеки на місця, де кожен зможе отримати необхідну психологічну допомогу та підтримку.

Друкарня «ТакиБук», яка у вересні 2022 року відкрила нове виробництво у Дрогобичі, планує збудувати Дрогобицьку книжкову фабрику.

Друкарня «ТакиБук» входить до видавничої групи Helvetica, що об’єднує вісім видавництв. Її офіси розташовані в Херсоні, Одесі, Сумах та інших містах України. Підрозділ Baltia Publishing розташований у Ризі.

Зараз друкарня працює в орендованому приміщенні в селі Лішня. Книжки друкують як для українського ринку, так і закордонних замовників.

Фабрику планується відкрити у 2026 році.

На фабриці також планують облаштувати музей Центральноєвропейської книги, де зберуть унікальні екземпляри друкованої продукції. До колекції увійде приватне зібрання старовинних австро-угорських, німецьких та українських книг, що датовані періодом до 1914 року, зокрема прижиттєве видання «Чорної ради» Пантелеймона Куліша та інші. Наразі колекція становить 150 книжок, її хочуть збільшити до 2000 примірників.

Європейська асоціація освіти дорослих (ЄАОД) European Association for the Education of Adults - EAEA опублікувала новий Маніфест про навчання дорослих у XXI столітті. Цей документ базується на дослідженнях, найкращих практиках та історіях учнів і демонструє, як навчання дорослих може подолати виклики та трансформувати життя людей і суспільства.

📖 У бібліотеках завжди можна знайти можливості для навчання та розвитку нових навичок протягом усього життя. Ми активно підтримуємо освіту дорослих і пропонуємо широкий спектр ресурсів та програм для саморозвитку.

🔗 Читайте більше про Маніфест тут: https://www.dvv-international.org.ua/uk/ukrajina/publikaciji

🖊 Автори Маніфесту:

Видавець: Європейська асоціація освіти дорослих — ЄАОД

Переклад українською: Наталя Сліпенко

Рік: 2024

У Києві презентували інтернет-портал «Новини ветеранів», який має на меті поширювати інформацію про успішні ветеранські проєкти, заходи місцевих органів влади та ініціативи самих ветеранів і волонтерів. Про це автори проєкту розповіли на пресконференції «“Новини ветеранів” — портал про ветеранів і для ветеранів».

Повідомляється, що портал «Новини ветеранів» засновано громадською організацією «Спілка ветеранів АТО» з метою надання інформаційної допомоги ветеранам війни та їхнім родинам, а також покращення обізнаності ветеранів у соціальній, правовій, медичній та інших сферах.

Автори проєкту зазначили, що в Україні досі немає централізованої системи для інформування ветеранів та їхніх сімей про зміни в законодавстві, соціальному захисті та реабілітації. За задумом, портал «Новини ветеранів» має заповнити цю прогалину.

Феміністичне видавництво Creative Women Publishing вперше перевидасть жіночий альманах «Перший вінок» 1887 року.

«Жіночий альманах “Перший вінок” мав важку і тривалу видавничу історію. Це видання назавжди увійшло в історію українського фемінізму як безпрецедентний і гідний подиву приклад інтелектуального, духовного, національного єднання. Саме таку об’єднавчу ідею видання — “В імені нашої національної єдности” — було проголошено в передмові Наталі Кобринської до цього альманаху. Це було надзвичайною подією в умовах бездержавності України, тоді розділеної поміж двома імперіями. Під однією обкладинкою альманаху зійшлося 17 письменниць (11 — із Галичини і 6 — із Наддніпрянщини), котрі загалом подали в ньому 49 творів різного жанру (поезія, проза, наукові розвідки)», — ідеться в анотації репринтного видання.

В Україні внаслідок повномасштабної російської агресії зазнали пошкоджень чи руйнувань 2024 об’єкти культурної інфраструктури, з них 334 - знищені повністю.

"Станом на 25 липня 2024 року збитків зазнали 2024 заклади культури (в тому числі заклади культури, підпорядковані МКІП та іншим центральним органам вионавчої влади) без урахування пам’яток культурної спадщини; з них 334 – знищені (16,5%)", - йдеться у повідомленні МКІП.

У МКІП зазначили, що втрати закладів культури державної форми власності становлять 35 об’єктів (14% від загальної кількості закладів базової мережі загальнодержавного рівня), комунальної форми власності – 1989 об’єктів (6% від загальної кількості закладів базової мережі місцевого рівня).

Загалом постраждали:

клубні заклади – 974;

бібліотеки – 720;

заклади мистецької освіти – 157;

музеї та галереї – 117;

театри, кінотеатри та філармонії – 37;

парки, зоопарки, заповідники – 16;

цирки – 3.

Руйнувань зазнали заклади культури на території 290 територіальних громад (19,7% від загальної кількості об'єднаних територіальних громад) у Вінницькій (3,2%), Дніпропетровській (20,9%), Донецькій (87%), Житомирській (17%), Закарпатській (2%), Запорізькій (37,3%), Київській (27,1%), Луганській (46,2%), Львівській (5,5%), Миколаївській (44,2%), Одеській (9,9%), Полтавській (2%), Сумській (58,8%), Харківській (57,1%), Херсонській (43%), Хмельницькій (17%), Черкаській (6,1%), Чернігівській (47,4%), Кіровоградській (2%) областях та місті Києві.

У МКІП зауважили, що станом на кінець липня 2024 року майже вся територія Луганської і значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей досі перебувають у тимчасовій окупації, що унеможливлює обрахунок точної кількості закладів культури, які постраждали під час бойових дій та окупації.

Пропонуємо вашій увазі видання, підготовлене фахівцями Національна історична бібліотека України "Фіксація подій російсько-української війни: аналітичний огляд діяльності обласних універсальних наукових бібліотек України за 2022-2023 рр. Вип. 1. Бібліографічний аспект".

В аналітичному огляді висвітлено роботу обласних універсальних наукових бібліотек, Національної історичної бібліотеки України, Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка та Київської обласної бібліотеки для дітей у напрямі фіксації, документування, систематизації подій російсько-української війни за період 2022-2023 рр.

Ознайомитись з виданням можна за покликанням:

https://nibu.kyiv.ua/.../04/25/ogliad_ch_1_full_3EY1XC0.pdf

До Дня Незалежності України 🇺🇦 Благодійний фонд «Об’єднання світових культур»/United World Cultures Foundation/UWCF (основний організатор), Український координаційний центр з підвищення правової освіти населення, Українська молодіжна правнича асамблея проводять IV Всеукраїнський творчий конкурс «Що для мене Україна?».

❗️Конкурс проводиться у 3 категоріях – малюнок, фотографія та пісня. До участі у Конкурсі запрошуються юні художники, співаки та волонтери віком від 4 до 18 років з України та української діаспори різних країн світу. ‼️Прийом конкурсних робіт триває до 4 серпня 2024 року включно.

Детальні умови для участі у конкурсі, рекомендовані тематики та вимоги до конкурсних робіт містяться на сайті фонду UWCF за посиланням:https://uwcfoundation.com/ua/blagotvoritelnost-v-mire/shho-dlya-mene-ukra%D1%97na-2024?fbclid=IwY2xjawEVsj1leHRuA2FlbQIxMQABHU1Spixg250csLcvpwkjVOpskFSXq8f5TiTxjjnfna4acfjDidZoX9n7MA_aem__osYRXA6XrDxasMbPVdb7A