Бібліотечному фахівцю

Британське освітнє видавництво Badger Learning створить шість найменувань англо-українських книжок для дітей, щоб сприяти кращій адаптації вимушених переселенців з України у Великій Британії.

Білінгви будуть представлені серією «Детективне агентство прибульців», створеною Роджером Герном і Джейн Ей Сі Вест. Книжки розраховані на читачів від 8 до 14 років.

2022 року Badger Learning у відповідь на російсько-українську війну, через яку десятки тисяч дітей були змушені покинути свою батьківщину та переїхати в інші країни, зокрема, і у Велику Британію, виклало у вільний доступ електронні версії шести англо-українських книжок.

«Ми були вражені реакцією шкіл і сімей, бо понад 13 000 копій наших книжок було завантажено з усього світу, включно з Україною», – йдеться на сайті видавництва.

У Badger Learning відзначають, що провели опитування, щоб дізнатись, потреба у яких виданнях є найбільш актуальною. 74% його учасників вказали, що хотіли б мати друковані книжки. Щодо жанрового розподілу, то 99% респондентів зацікавлені у читанні художньої літератури – пригодницьких, гумористичних, екшн творів.

Тому Badger Learning зупинились на серії «Детективне агентство прибульців», яка розповідає про різноманітні пригоди Джека Свіфта та Ванди Даркстар.

Шість попередніх білінгв будуть у вільному доступі, а шість нових продаватимуться, адже, як зазначають у Badger Learning, видавництво є невеликим і наразі не може собі дозволити безоплатне розповсюдження контенту.

Нові електронні книжки серії «Детективне агентство прибульців» будуть доступні з 31 березня. До кожної історії додаватиметься бонус – безкоштовна аудіокнижка англійською мовою.

13 членів Шевченківського комітету заявили, що складають свої повноваження. Відповідну заяву опублікували на сайті комітету.

Членів комітету призначають на три роки. Нинішній склад комітету почав роботу з 2019-го, строк його повноважень завершився з врученням Шевченківської премії 2022 року. Проте комітет погодився працювати в чинному складі під час воєнного стану та протягом двох місяців після його закінчення.

Після перенесення вручення премії експерти вирішили скласти повноваження і донесли цю позицію до Офісу президента, оскільки саме там затверджують склад комітету.

«У нинішніх обставинах, коли нас поставили перед наміром змінити правила Положення Національної премії імені Тараса Шевченка ad hoc, додати нові номінації та пришвидшити процедуру відбору, члени Комітету не бачать можливості продовжувати роботу – і складають свої повноваження», — йдеться в заяві.

Члени комітету зазначають, що ставляться з повним розумінням до ідеї запровадити особливу відзнаку для мистецьких творів, створених після 24 лютого 2022 лютого, щоб відзначити їхній внесок у перемогу. На їхню думку, цей процес має відбуватися так, щоб не зашкодити існуванню та репутації Національної премії України ім. Тараса Шевченка.

«Можливо, ініціаторам такої відзнаки доречно думати про цілком нову премію, що відповідала б заявленій меті. Інший варіант — обговорити внесення відповідних змін і нових номінацій у положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка до початку висунення творів на премію 2024 року», — йдеться в заяві.

Заяву підписали Дмитро Богомазов, Володимир Войтенко, Майя Гарбузюк, Тамара Гундорова, Ростислав Держипільський, Римма Зюбіна, Алла Мазур, Люба Морозова, Віктор Плоскіна, Юлія Сінькевич, Ірина Славінська, Остап Сливинський та Євгеній Стасіневич.

Нагадаємо, голова Комітету національної премії імені Тараса Шевченка склав повноваження через ситуацію, що склалася.

Як відомо, у 2023 році оголошення лавреатів вперше за історію премії відбулося не на день народження поета. Оголошення збиралися перенести з 9 березня на 22 травня.

Уряд присудив премію Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва за 2022 рік:

у номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» Мамчич Олесі Олександрівні – письменниці – за книжку «Як правильно ревіти?»

у номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва» Садовенко Оксані Ігорівні – художниці – за оригінальне художнє оформлення книжки «Ти і Малевич»

у номінації «Театральні вистави для дітей та юнацтва» Ципіній Ірині Володимирівні – режисеру-постановнику Першого академічного українського театру для дітей та юнацтва (м. Львів) за створення вистави «Пливе човен».

Премію Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва присуджують за твори, які сприяють вихованню молодого покоління в дусі національної гідності, духовної єдності українського суспільства та здобули широке громадське визнання.

Визначає лауреатів Комітет з присудження Премії, МКІП подає узгоджені пропозиції до Кабінету Міністрів України. Цьогоріч Премію присудили у 3 номінаціях. Розмір грошової частини премії за перемогу у кожній з номінацій – 20 тисяч гривень.

Міжнародна Букерівська премія оголосила довгий список творів, що претендують на нагороду у 2023 році. Його опублікували на сайті премії.

До переліку увійшла книга:

“Jimi Hendrix Live in Lviv” («Львівська гастроль Джимі Хендрікса») Андрія Куркова, переклад — Рубен Вуллі

«Ескапади милих диваків Куркова обрамлюють інтригуючий портрет Львова 2000-х років — меланхолійне прикордонне місто, що згадує неспокійне минуле, опинившись на порозі невизначеного майбутнього. Це книжка, сповнена завжди обґрунтованого чарівництва, затишку на межі неспокою, і завжди ніжного чорного гумору», — прокоментували журі роман Андрія Куркова.

Довгий список включає видання з 12 країн 11 мовами. Уперше були номіновані видання, в оригіналі написані болгарською, каталонською та тамільською мовами. Двох авторів та трьох перекладачів уже номінували на Букерівську премію раніше. Два цьогорічних номінанти у попередні роки були серед журі премії.

Короткий список із шести книжок оголосять у квітні 2023 року. Переможця Міжнародної Букерівської премії — у травні 2023 року.

Близько 53%українців вважають недоречним для українських культурних діячів створювати свої продукти російською мовою. Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Найбільше думку про недопустимість російської мови в культурному просторі поділяють жителі Західних та Центральних регіонів України. На Півдні та Сході України так вважають третина громадян, натомість тут більш поширена думка, що створення російськомовного продукту може бути доречним за певних умов — якщо це рідна мова артистів, якщо на таку творчість є запит з боку аудиторії, та й зрештою з огляду на свободу творчості.

Щодо доречності державної підтримки створення такого російськомовного культурного продукту українськими культурними діячами, ситуація схожа — назагал по країни близько 60% вважають це недоречним. На Півдні та Сході також переважає думка, що державі недоречно підтримувати такий продукт.

Нагадаємо, 83% українців вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною в Україні.

Пізно ввечері суботи, 11 березня, Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка оприлюднив заяву, в якій назвав імена лауреатів 2023 року. Втім, переможців назвали лише у частині категорій, а на сайті президента указ, яким і оголошують переможців, так і не з'явився.

У заяві йдеться, що Комітет ще 15 лютого провів засідання та голосування, на якому визначив переможців у п'яти номінаціях: "Література", "Публіцистика, журналістика", "Літературознавство і мистецтвознавство", "Музичне мистецтво", "Кіномистецтво".

"За результатами конкурсу Комітет вчасно підготував і вніс Президентові України подання про присудження Національної премії та проєкт відповідного Указу Президента України", – повідомили в Комітеті.

Лауреатами Шевченківської премії 2023 стали:

Катерина Калитко, поетеса – за книгу поезій "Орден мовчальниць"

Тарас Компаніченко, Максим Бережнюк, Северин Данилейко, Ярослав Крисько, Сергій Охрімчук, виконавці гурту "Хорея Козацька" – за аудіоальбом "Пісні Української революції"

Михайло Назаренко, літературознавець – за книгу "Крім "Кобзаря". Антологія української літератури. 1792-1883" у двох частинах

Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії – за публіцистичні статті та виступи останніх років

Ірина Цілик, режисерка – за документальний фільм "Земля блакитна, ніби апельсин".

У двох номінаціях – Театральне мистецтво та Візуальні мистецтва – переможців не оголосили.

На сайті президента на даний момент відповідний указ відсутній.

Лавреаткою Міжнародної премії Астрід Ліндгрен, яка щороку присуджується за досягнення у галузі літератури для дітей та підлітків, у 2023 році стала американська письменниця Лорі Галс Андерсон.

Лорі Голс Андерсон народилася в 1961 році в Потсдамі, штат Нью-Йорк. Вона дебютувала як письменниця в 1996 році. Вперше її відзначили за роман «Говори», опублікований у 1999 році. Український переклад цього роману вийшов 2019 року у видавництві «Віват».

У своїх романах для молоді — усі вони розповідаються від першої особи — Андерсон висловлює досвід підлітків з інколи жорстокою відвертістю.

Лорі Голс Андерсон проживає у Філадельфії. Окрім своїх творів, вона активно займається питаннями сексуального насильства, толерантності та книжкової цензури. У 2010 році вона отримала нагороду Маргарет А. Едвардс від Американської бібліотечної асоціації за свій внесок у літературу для молоді.

Перелік рекомендованих журі премії імені Астрід Ліндґрен книжок Лорі Голс Андерсон можна знайти за посиланням: https://alma.se/en/laureates/laurie-halse-anderson/

Український поет Сергій Жадан продав у неділю у Нью-Йорку на інсценованому аукціоні бойові прапори добровольчого формування «Хартія» з підписами бійців за 2100 доларів за кожен.

Жадан здійснює двотижневий творчий тур по містах Сполучених Штатів, кошти з якого, за його словами, підуть на підтримку сил оборони в Україні.

У неділю він провів поетичний вечір у Народному домі на Мангеттені, де зібрав сотні глядачів.

Поет прочитав вірші зі старих та нових збірок, зокрема з циклу поезій про сучасну війну, і закликав підтримати коштами збройні сили України.

На інсценованому аукціоні було продано, зокрема, дві книжки Жадана з підписом головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного за 1100 і 1150 доларів, диск «Жадан і Собаки», блоки поштових марок «російський військовий корабель…» з підписом поета.

10-19 березня у в театрі La MaMa відбудеться прем’єра мюзиклу «Радіо 477», яку 1929 року поставив у Харкові театр Леся Курбаса «Березіль». Вважалося, що музика та слова цього твору втрачені, але, як пояснила Укрінформові керівниця мистецької групи «Яра» режисер постановки Вірляна Ткач, вісім років тому вона знайшла партитуру в Харківському архіві. Поезію до сучасного варіанта мюзиклу написав Жадан, музику – американський композитор Ентоні Колман.

Федеральне міністерство культури Німеччини надасть підтримку українським культурним організаціям та установам. Про це Читомо повідомили організатори Франкфуртського книжкового ярмарку. Зокрема міністерство допоможе організувати український національний (зал 4.1) та стенд Книжкового Арсеналу (зал 3.1) на Франкфуртському книжковому ярмарку.

У співпраці з Deutscher Literaturfonds міністерство організовуватиме літературні події в Німеччині, а також забезпечить фінансову підтримку:

- Мистецького Арсеналу для презентацій у зарубіжних країнах, видавців, книготорговців і авторів; - фестивалю «Книжковий Арсенал»;

- медіа «Читомо».

Окрім того, федеральне міністерство культури здійснить пожертвування у фонд пожертвування на фонд «Толока» на соціальні цілі.

Нагадаємо, у Німеччині відкриють закордонне представництво Українського інституту, а у межах Франкфуртського книжкового ярмарку діятиме спеціальна програма для видавців з України.

МКІП продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної інфраструктури в Україні внаслідок російської агресії. Так, станом на 25 лютого 2023 року збитків зазнали 1322 об’єкти культурної інфраструктури, без урахування пам’яток культурної спадщини. Із них майже третина – зруйновані (505 – об’єктів).

Разом з тим, за останній місяць загальна чисельність постраждалих об’єктів культурної інфраструктури зросла на 51 одиницю, більша частина з яких припадає на Донеччину (33 одиниці, або 65%) та Харківщину (9 одиниць, або 18%).

Загально найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура отримала у Донецькій, Харківській, Київській, Херсонській, Миколаївській та Луганській областях.

Пошкоджень і руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри, філармонії, заклади мистецької освіти (мистецькі школи і коледжі) на території 199 ТГ (13,5%) у Вінницькій (2% ТГ), Дніпропетровській (13%), Донецькій (85%), Житомирській (12%), Закарпатській (2%), Запорізькій (27%), Київській (27%), Луганській (42%) Миколаївській (42%), Одеській (3%), Сумській (41%), Харківській (36%), Херсонської (29%), Хмельницькій (2%), Черкаській (3%), Чернігівській (14%) областях та м. Києві.

Загалом постраждали:

клубні заклади – 623;

бібліотеки – 508;

музеї та галереї – 69;

театри та філармонії – 22;

заклади мистецької освіти – 100.

Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади – 47% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, які зазнали збитків.

Зазначимо, що наразі майже вся територія Луганської та значні частини територій Херсонської, Запорізької та Донецької областей досі перебувають у тимчасовій окупації. Через це неможливо порахувати точну кількість об’єктів культурної інфраструктури, що постраждали в ході бойових дій та окупації.

3 березня Уряд схвалив Стратегію розвитку читання на 2023 – 2032 роки «Читання як життєва стратегія», розроблену Міністерством культури та інформаційної політики. Її реалізація має створити умови не тільки для формування звички й потреби у читанні всіх українців, а й є складовою гуманітарної безпеки України.

На сьогодні читання для задоволення та розвитку як життєва практика почало поступатись споживанню «швидкої» інформації із соціальних мереж, доступному відеоконтенту і телебаченню. Ситуація в Україні є особливо гострою: надто замала кількість виданих книжок на душу населення, а показники кількості населення, що читає, стрімко падають.

Розроблення Стратегії зумовлене потребою кардинально змінити підходи до промоції читання. Читання має стати усвідомлено обраним дозвіллям, освітньою практикою та способом саморозвитку українців. Все це задля всебічного й гармонійного розвитку особистості, зокрема, критичного мислення.

«Читання має об'єднувати українців, виконувати завдання національної консолідації, модернізації та розвитку української культури, зміцнення й розвитку нашого потенціалу. Також ми маємо підтримувати наших видавців, авторів, перекладачів, створювати сприятливі економічні умови для розвитку бізнесу в сфері книговидання та книгорозповсюдження», – зазначив Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України.

Реалізація Стратегії відбуватиметься у три етапи за двома напрямами:

«Підтримка та розвиток книжкової екосистеми», в результаті реалізації якого читачі матимуть доступ до якісної різножанрової книги, насамперед українськомовної, у різних форматах відповідно до потреб;

«Формування звички і потреби в читанні», в результаті реалізації якого люди і спільноти обиратимуть читання як свідому та регулярну практику для дозвілля, навчання та розвитку.

Моніторинг та оцінку результативності реалізації Стратегії здійснюватиме МКІП із залученням представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань та наукових установ.

У Верховній Раді сьогодні зареєстровано законопроєкт № 9072 «Про внесення змін до Закону України "Про національну безпеку України" щодо збереження культурної спадщини України та національної пам’яті», в якому визначено збереження культурної спадщини України одним із пріоритетів національної безпеки.

Законопроєкт спільно розроблений Міністерством культури та інформаційної політики України і народними депутатами.

«В умовах нової реальності постає питання абсолютно іншого загальнодержавного, пріоритетного позиціонування культурної спадщини. А це дає всі підстави вважати культурну спадщину четвертим, і, на даний момент, фундаментальним інтересом України, що потребує особливого позиціонування у глобальному сенсі та належного відображення у законодавстві країни. Особливо зважаючи на суспільне усвідомлення дійсної причини російсько-української війни як тотального знищення українства», – йдеться у пояснювальній записці.

Так, на думку авторів законопроєкту, ухвалення документа забезпечить пріоритетне позиціонування культурної спадщини та національної пам’яті як складових національної безпеки.

Метою законопроєкту є захист нашої ідентичності, що на загальнодержавному рівні гарантуватиме захист від людських втрат за національною ознакою, злочинів геноциду, підміни історичних понять, нівелюванню унікальних традиційних надбань українського народу, руйнації об’єктів культурної спадщини, викрадення культурних цінностей, а також спроб стерти нашу національну пам’ять державою-агресором – російською федерацією.

Автори законопроєкту також наголошують на важливості комплексного підходу, який би охоплював матеріальну, нематеріальну та природну спадщину.

«Збереження культурної спадщини в широкому сенсі – це не тільки захист від незаконного знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини чи їх частин, не тільки протидія незаконному проведенню археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об'єктах археологічної спадщини, а й захист духовних цінностей як ідентифікатора самобутності українського народу», – зазначається у пояснювальній записці.

Всеукраїнський рейтинг «Книжка року-2022» оголосив переможців конкурсу.

У конкурсі за всіма категоріями (7 номінацій по 2-4 підномінації в кожній) оцінювалися 458 видань. Ґран-прі, що визначається голосуванням усіх під час спільного зібрання, не присуджували через обмеження воєнного часу.

КРАСНЕ ПИСЬМЕНСТВО

Номінація «Сучасна українська проза / есеїстика / драматургія»:

Юрій Винничук. Танґо смерти. Нова, доповнена редакція. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 432 с.

Оксана Забужко. Найдовша подорож. – К.: Комора, 168 с.

Ірен Роздобудько. Неймовірна. Ода до радости. – К.: Нора-Друк, 368 с.

Номінація «Жанрова література»:

Володимир Лис. Вифлеєм. – Х.: Фоліо, 351 с.

Андрій Сем’янків. Танці з кістками. Медичний трилер. – К.: Віхола, 368 с.

Іван Черненко. Сміх у кінці тунелю. Нотатки українського анестезіолога. – К.: Віхола, 384 с.

Номінація «Сучасна зарубіжна проза / есеїстика / драматургія»:

Стівен Кінг. Біллі Саммерс. – Х.: Клуб сімейного дозвілля, 608 с.

Ісабель Альєнде. Віолета. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 336 с.

Ольга Токарчук. Момент ведмедя. – К.: Темпора, 168 с.

Номінація «Поезія / афористика»:

Катерина Калитко. Люди з дієсловами. – Чернівці: Meridian Czernowitz, 128 с.

Кость Москалець. Срібне поле. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 208 с.

Тарас Федюк. Кенотаф. – К.: Гамазин, 132 с.

Детальніше тут: http://bukvoid.com.ua/events/raityng/2023/03/01/113446.html

У межах акції "Українським дітям - українську книгу" в 3833 "пункти незламності" передали 40 тис. примірників україномовної літератури для дітей та дорослих.

"40 тис. книжок вже розподілено по "пунктах незламності". Всього буде передано 50 тис. примірників для п'яти тисяч пунктів. Тож всі, хто приходитиме в такі сховища, окрім чаю та кави, матимуть змогу долучитися до української літератури", - зазначив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Також він подякував всім видавцям, благодійним і громадським організаціям та міжнародним партнерам, які долучилися до збору літератури. Ткаченко підкреслив, що у воєнні часи такі акції допомагають привернути увагу держави до допомоги вітчизняним видавцям.

Як повідомили організатори, до кожного пункту незламності прямує по 10 книжок - п'ять для дорослих і п'ять для дітей. У сховищі КНУБА, зокрема, є примірник Бориса Грінченка "Каторжна", збірки творів Едгара Алана По, підлітковий роман Ніколя Валентайна "Теорія ймовірностей для подорожнього в часі", "Білий зуб" Джека Лондона. Усі книги доставлені до "пунктів незламності" Укрпоштою.

Водночас голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко висловив сподівання, що проєкт, який розпочався у березні 2022 року та охопив багатьох дітей-переселенців, і далі розвиватиметься в різних напрямках, книги продовжать передавати у шпиталі для військових. "Укрпошта із початку вторгнення бере участь у проєктах з різними міністерствами. Були навіть проєкти з релокації бізнесу, тож до акції "Українським дітям - українську книгу" ми просто не могли не долучитися. І вже перевезли 40 тис. книг у понад три тисячі центрів незламності", - зауважив директор департаменту з розвитку бізнесу з корпоративними клієнтами АТ «Укрпошта» Михайло Лашкін.

Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко під час передачі книг у сховище при Київському національному університеті будівництва і архітектури, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«₴74 мільйони є в Українському інституті книги. Зараз оголошено конкурси для видавців, аби ті видавали книги та поповнювали бібліотеки», - сказав глава МКІП.

Він зазначив, що у бібліотеках країни триває процес заміщення радянської літератури, що становить понад половину фондів. Водночас оплату мільйонів нових примірників для заміни старих книжок держава самостійно забезпечити не в змозі. Тож МКІП звертається до колег із Франції та Німеччини, які власним коштом перекладають франко- й німецькомовні книжки українською та передають їх у бібліотеки та університети в Україні.

Ткаченко висловив сподівання, що інші країни також долучаться до цього процесу.

За його словами, українських видавців підтримують і на міжнародних ярмарках, зокрема у Варшаві, Франкфурті та Болоньї, їм надаються безкоштовні майданчики для розміщення стендів. Це стимулюватиме подальші колаборації з західними партнерами, переконаний міністр ..

22% українців за рік повномасштабної війни перейшли на частіше використання української мови. Про це свідчать результати опитування*, проведеного соціологічною групою «Рейтинг».

Абсолютна більшість опитаних ідентифікує себе як громадян України (порівняно з 2021 роком показник зріс з 76 до 94%). Половина ідентифікують себе європейцями (подвійний ріст).

82% вважають українську мову рідною, а 60% розмовляють нею вдома, що є найбільшим показником, починаючи з 2012 року.

У переході на українську мову відбулися значні зміни у всіх регіонах, окрім Заходу, де більшість і так спілкувалася лише українською. Особливо помітно воно зросло на Півдні і Сході, попри складнощі переходу на українську, оскільки для третини місцевих російська є рідною.

Участь в опитуванні взяло населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України.

Нагадаємо, 83% українців вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною в Україні.

Український "Довідник безбар‘єрності" отримав нагороду конкурсу Best Baltic Book Design на Міжнародному Вільнюському книжковому ярмарку.

"Ще одна важлива нагорода для нашого «Довідника безбар‘єрності» — цього разу у конкурсі Best Baltic Book Design, який щорічно проводять на Міжнародному Вільнюському книжковому ярмарку", - зазначила дружина Президента Олена Зеленська .

Перша леді нагадала, що «Довідник безбар’єрності» – це перший в Україні гід із толерантної взаємодії, який нещодавно став одним із переможців конкурсу «Найкращий книжковий дизайн 2022» від Книжкового арсеналу.

За словами дружини Президент, дизайн Довідника унікальний, адже розроблений не лише за принципами естетики, а насамперед — безбар‘єрності.

Так, вона зауважила, що видання доступне людям із порушеннями зору та слуху: тут шрифт Брайля, конгревне тиснення ілюстрацій, QR-коди на переклад жестовою мовою.

Зеленська відзначила, що побачити друкований посібник з нової етики спілкування можна у національних та обласних бібліотеках, а електронна версія завжди доступна за посиланням: https://bf.in.ua/

Як відомо, «Довідник Безбар‘єрності» створений у межах ініціативи «Без бар'єрів». Друк книги став можливим завдяки World Health Organization Ukraine; Група ДТЕК; Fairmont Grand Hotel Kyiv; Книжкова платформа Yakaboo; Ощадбанк; Видавництво ist publishing; ГО «Безбар’єрність».

У Київському університеті ім. Б.Грінченка відбулась презентація книги "Заборонити рашизм".

Книга "Заборонити рашизм" – це перше науково-публіцистичне видання, у якому дається визначення рашизму як ідеології та суспільної практики сьогодення. Ця книга про новий вид фашизму, про його витоки, методи російського експансіонізму та гегемонізму щодо України, решти Європи і всього світу.

Автором ідеї створення книги й натхненником проєкту був Віктор Огнев'юк – український філософ, професор, академік НАПН України, фундатор і ректор Університету Грінченка (2007-2022). Крім того, авторами книги є 13 осіб – кандидати та доктори історичних наук.

«Зрозуміти рашизм означає зрозуміти смисли, які посилає ця ідеологія, ця соціальна практика і цей спосіб погодження людей. Від способу погодження людей залежить дуже багато у цьому світі. Тому ми маємо зрозуміти не тільки суть рашизму як такого, а ми маємо розуміти нашу поведінку впродовж багатьох століть стосовно цього. Тому що те минуле, яке ми не пам’ятаємо і забуваємо з часом може до нас повертатися», - сказала доктор історичних наук та співавторка книги Валентина Піскун.

Книга складається з 15 розділів, серед яких – зародження і становлення української цивілізації; «російський» національний характер; «українське питання» в ідеології «русского мира»; рашизм як різновид фашизму; Україна та цивілізований світ після перемоги над рашизмом тощо.

Польське видавництво REBIS пожертвувало 138 727 злотих (близько 1 млн 141 тис. грн) різним благодійним організаціям і фундаціям, що діють в Україні.

«Рік тому на Україну напав ворожий сусід росія. Ця війна вже поглинула сотні тисяч людських життів, в тому числі серед цивільного населення, включно з жінками та дітьми, і ще більше поранених та скалічених, багато з них на все життя. Війна також завдала величезних матеріальних збитків, які вплинуть на ситуацію наступних поколінь в Україні. У знак вселенської солідарності ми вирішили ще рік тому виділити фінансові ресурси на допомогу постраждалим від війни», — зазначили у видавництві.

REBIS пожертвувало 138 727 злотих різним благодійним організаціям і фундаціям, що діють в Україні, у тому числі 115 342 злотих від прибутку від продажу книги Пьотра Зиховича та Яцека Бартосяка «Третя світова війна наближається» та 23 385 злотих зі спеціальної акції «Тисячі книжок за копійки», проведеної 23 квітня 2022 року в штаб-квартирі видавництва в Познані.

Команда Міністерства культури та інформаційної політики затвердила звіт за попереденій рік, а також презентувала проєкт Плану заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України в частині культури та інформаційної політики.https://mkip.gov.ua/news/8390.html

«Саме план заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України став основою для формування Плану роботи МКІП на 2023 рік та пропозицій до проєкту Плану пріоритетних дій уряду на 2023 рік», – сказав генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції МКІП Ярослав Петраков.

Повідомляється, що увага у 2023 році приділятиметься Інформаційній безпеці, протидії російській пропаганді, подоланню наслідків русифікації й консолідації суспільства. Триватимуть також заходи з охорони та реставрації культурної спадщини. Крім того, у фокусі – забезпечення громадян України об’єктивною та збалансованою інформацією, розвиток ринку медіа, іномовлення, підтримка діячів культури, забезпечення доступності культурних послуг через цифрову трансформацію.

Як зазначають у МКІП, у зовнішній політиці планується підтримка культурної ідентичності українців, які виїхали за кордон, подальша інтеграція України до європейських культурних платформ та мереж, а також експорт культури.

У звіті відомстві зазначається, що у 2022 році завдяки співпраці з міжнародними партнерами вдалося запровадити санкції проти рф у сфері медіа та культурі, запустити марафон «Єдині новини #UАразом» і телевізійний проєкт Freedom. Відбулося також понад 2500 мистецьких акцій та понад 500 концертів за кордоном, а національні митці долучилися до провідних міжнародних виставок.

«Фактично з першого дня повномасштабного вторгнення обсяг комунікацій з міжнародними партнерами в органів державної влади, у професійних спільнот та організацій громадянського суспільства. Активна комунікація та те, що МКІП – у цих комунікаціях, це уможливило велику кількість міжнародної допомоги. Саме ця синергія між громадським і державним секторами дала можливість реалізовувати таку велику кількість проєктів у всіх сферах управління МКІП», – зауважила заступниця очільника МКІП Катерина Чуєва.