Бібліотечному фахівцю

2 лютого о 12:00 у Київській міській державній адміністрації (вул. Хрещатик 36) відбудеться презентація книги-фентезі «Легенди Чарівнолісся» та її версії для незрячих дітей, надруковану шрифтом Брайля.

Під час презентації діти з порушеннями зору, які прочитали цю книгу, розкажуть про свої враження від «Легенди Чарівнолісся» шрифтом Брайля — наскільки книга є тактильною та зрозумілою для незрячих людей. Примірники передадуть дитячим бібліотекам Києва та бібліотеці спеціалізованої загальноосвітньої школи № 5 ім. Я. П. Батюка.

Дитяча книга «Легенди Чарівноллісся» у жанрі фентезі створена на основі однойменного кіносценарію Заслуженого артиста України Віктора Андрієнко й відомої сценаристки та письменниці Олени Шульги. Це пригодницька казка для дітей. Суворий, мужній і загадковий Воїн та веселий, балакучий мольфар Базіка, з примхи долі, стають охоронцями чванькуватого хлопчиська Марека, навіть не підозрюючи, що від цієї дитини залежить порятунок всього Світу. Відтепер вони та їхні друзі — протистоятимуть наймогутнішим силам зла.

ВГО Українська бібліотечна асоціація запрошує взяти участь у міжнародній гібридній конференції Occupy Library 2022, що відбудеться 2-3 червня 2022 р. в Бухаресті, Румунія.

Occupy Library ® – це незалежний захід, організований Progress Foundation (Румунія) за підтримки Next Library®, у співпраці з Наглядовим комітетом Occupy Library, у партнерстві з Goethe-Institut, партнерами та спонсорами конференції.

Веб-сайт конференції: https://occupylibrary.net

Occupy Library об'єднує інноваційні ідеї, що впроваджуються в бібліотеках Центральної, Східної Європи, Чорноморського, Кавказького та Каспійського регіонів. Конференція створює віртуальний простір для обміну прогресивним досвідом та підтримує найкращі ідеї як зробити бібліотеки більш залученими у своїх спільнотах.

Тема 2022 року: The E+Libraries On The Rise / Е+Бібліотеки на підйомі

Бібліотеки можуть відігравати провідну роль на шляху до сталого розвитку, тому ми називатимемо їх E+Libraries. E+ випливає переважно з нової ЕКОЛОГІЇ ЕКОСИСТЕМ, де менше споживається, а більше використовується спільно. Бібліотеки дуже важливі для формування більш стійких та відповідальних суспільств, бо не лише навчають людей, а й стають центрами тестування нових економічних моделей, інновацій і технологій. Основою сталого розвитку є новий спосіб економічних обмінів і зростання ‒ циркулярна економіка, заснована на концепції: позичай-використовуй-повертай. Це означає підготувати громади і спільноти діяти відповідно до методу 7R: rethink / переосмислити, redesign / перепроєктувати, repurpose / змінити призначення, reuse / повторно використовувати, repair / відремонтувати, remanufacture / перевиробити, recycle / переробити та recover / відновити. Бібліотеки, як центри розвитку громад і спільнот, вже залучені до цих процесів.

Конференція проходитиме англійською мовою, у гібридному форматі: традиційні сесії відбуватимуться у Бухаресті, Румунія, а онлайн-інтерактивні сесії ‒ на платформі Hopin.

Наразі триває реєстрація спікерів Конференції. Якщо ви хочете розповісти світові про свій досвід або надихнути інших бібліотечних фахівців своєю історією, зареєструйтеся до 25 січня 2022 р. тут: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSda76BG6Qj3pqKzjuY8EZQaO6WdzSvfN1pdtKL45THl8weG0w/viewform

Міністерство культури та інформаційної політики України повідомило, що триває прийом заявок на дві літературні та одну музичну премії.

До 1 лютого триває прийом документів на конкурс на здобуття премії імені Олеся Гончара за кращі літературні твори, які утверджують ідеали гуманізму, духовні цінності українського народу, ідеї незалежності України.

Продовжується конкурс на здобуття премії імені Миколи Гоголя - за найкращі літературно-мистецькі твори, що наслідують традиції творчості Гоголя, збагачені концептами історичної романістики, містицизму та сатири, та утверджують національну самоідентифікацію. Кінцевий термін прийому документів - 01 лютого 2022 року.

У сфері музичного мистецтва триває конкурс на здобуття премії імені Миколи Лисенка - за видатні досягнення у сфері музичного мистецтва та мистецтвознавства на конкурсних засадах. Кінцевий термін прийому документів - 01 лютого 2022 року.

Американський Forbes опублікував список 50 Over 50: EMEA 2022, в якому представлені 50 найвпливовіших жінок старше 50 років з Європи, Близького Сходу та Африки – це співзасновники та глави транскорпорацій, фармакомпаній, банків, ділові та політичні лідери, вчені глави всесвітньо відомих будинків моди. Видання зазначає, що ці «жінки у всьому світі доводять, що 50 років і старше — це новий золотий вік».

У цей ТОП-50 потрапили два всесвітньо відомі автори — білоруська письменниця Світлана Алексієвич та британська письменниця нігерійського походження Бернардін Еварісто.

Болонський ярмарок дитячої книги (Bologna Children’s Book Fair) оприлюднив перелік фіналістів 55-тої Болонської виставки ілюстраторів. Про це повідомляється на її офіційному сайті.

На цьогорічну виставку в Італії надійшли заявки 3873 художників з 92 країн. Серед них 3460 ілюстрацій до художньої літератури та 413 до нон-фікшну. Міжнародне жюрі обрало 318 фіналістів. Серед них 6 ілюстраторок з України:

Поліна Дорошенко, Таня Якунова, Олена Лондон, Наталія Шалошвілі, Оксана Драчковська, Анна Іваненко.

Як відомо, Болонська виставка ілюстраторів проходить щороку, починаючи з 1967-го. Мета цього конкурсу — демонстрація останніх трендів ілюстрації через нові імена художників. Виставка організовується в рамках Ярмарку дитячої книжки у Болоньї (Італія), який є провідним ярмарком дитячих книжок у світі. Цьогоріч подія проходитиме з 21 по 24 березня.

З повним списком фіналістів можна ознайомитися за посиланням: https://www.bolognachildrensbookfair.com/en/focus-on/illustrators/the-illustrators-exhibition/2022-finalist-illustrators/11546.html

За результатами Програми поповнення бібліотечних фондів — 2021 Український інститут книги придбав 331077 книжкових видань у загальній кількості 684 назви на суму 48,361 млн грн.

Ці книжки отримали 616 відібраних бібліотек, перелік яких був сформований на підставі пропозицій структурних підрозділів з питань культури обласних та Київської міської державних адміністрацій. Більша частина книжкових видань уже надійшла до бібліотек, решта — у процесі передачі з обласних бібліотек, яким видавці доставили придбані книги, та які здійснюють подальшу передачу отриманих книг відібраним бібліотекам.

Загальний перелік книжкових видань, закуплених в рамках Програми поповнення бібліотечних фондів у 2021 році, можна побачити тут: https://drive.google.com/file/d/1lKFBvXFZ16hyWGGToJIis3MUI1TNMySo/view

На Вінниччині відзначили Всеукраїнське свято сатири та гумору імені Степана Руданського. Як і минулого року, масові гуляння скасували через карантинні обмеження, але вшанування пам’яті відомого українського поета, гумориста та громадського діяча відбулося.

Під час урочистостей відзначили лауреатів Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Степана Руданського за 2021 рік:

– І місце — священник Української православної Церкви, кандидат богослів’я та кандидат технічних наук Борис Пентюк (книга «Степан Руданський. Сторінки духовності»);

– ІІ місце — член національної спілки письменників України та національної спілки журналістів України Микола Пасічник (книга «Кордебалети»);

– ІІІ місце — письменниця Зоя Красуляк (збірка «Кава з пінкою»).

ХІ Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» розпочав прийом заявок на участь у подієвій програмі та у книжковому ярмарку. Цього року Фестиваль відбудеться 25–29 травня

ХІ Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» розпочав прийом заявок на участь у подієвій програмі та у книжковому ярмарку. Структура Книжкового Арсеналу залишиться незмінною — окрім традиційного книжкового ярмарку, подієва частина Фестивалю включатиме Програму фокус-теми, Літературну програму, низку спецпроєктів, Музичну програму, Програму для дітей та підлітків, професійні програми, програми з книжкового дизайну та ілюстрації, Конкурс «Найкращий книжковий дизайн». ХІ Книжковий Арсенал уже оголосив фокус-тему і кураторів. Події Фестивалю розгортатимуться на 11 сценах.

Проте, будуть і зміни. Уся зона ярмарку, на відміну від минулого року, розташується в будівлі Арсеналу. Буде запроваджена нова секція «Універсальні видавництва» для учасників, які випускають літературу різних жанрів і раніше користувались правом мати 2 стенди. Секції «Малі видавці» та «Графічні романи й комікси» розмістяться на другому поверсі — для них запропоновані максимально лояльні умови участі.

Заявки на участь у виставці-ярмарку приймаються до 11 лютого 2022 року. Заявки до програми подій приймаються до 16 лютого 2022 року.

Науковці Книжкової палати імені Івана Федорова здійснили аналіз сучасного стану видання книг шрифтом Брайля в Україні та за кордоном. Близько 2,2 млрд людей у всьому світі мають проблеми із зором. Згідно зі статистикою Всесвітньої організації здоров'я, 90 відсотків інвалідів по зору мешкає в країнах, що розвиваються. Їх число в Україні коливається від 80 до 100 тис. осіб, з них більше 10 тис. — діти. Інформацію вони отримують з видань шрифтом Брайля.

Першу в Україні друкарню книг шрифтом Брайля відкрили в Одесі у 1889 році. У 20-х роках минулого століття, з набуттям української мови статусу офіційної, був створений український брайлівський алфавіт.

У сучасній Україні більшість рельєфно-точкових видань випускаються підприємством "Республіканський будинок звукозапису і друку" Українського товариства сліпих (УТОС), який забезпечує літературою 64 спеціалізовані бібліотеки системи УТОС у 56 містах України, а також малими міні-друкарнями у регіонах (Києві, Харкові, Львові, Луцьку).

Найбільша поліграфічна база по виданню книг для незрячих знаходиться у Харкові.

У 2005 році Урядом України започатковані програми на підтримку книговидання шрифтом Брайля. Бібліотека імені Миколи Островського у Києві є методичним центром для бібліотек для незрячих в Україні і обслуговує близько 3 000 читачів. Спираючись на статистичні дані, науковець Книжкової палати імені Івана Федорова у своїй статті робить висновок, що такої кількості книжкової продукції шрифтом Брайля недостатньо для задоволення потреб людей з порушеннями зору. Тому українці все більше надають перевагу аудіокнигам, електронним бібліотекам.

Науковці Книжкової палати імені Івана Федорова здійснили аналіз сучасного стану видання книг шрифтом Брайля в Україні та за кордоном. Близько 2,2 млрд людей у всьому світі мають проблеми із зором. Згідно зі статистикою Всесвітньої організації здоров'я, 90 відсотків інвалідів по зору мешкає в країнах, що розвиваються. Їх число в Україні коливається від 80 до 100 тис. осіб, з них більше 10 тис. — діти. Інформацію вони отримують з видань шрифтом Брайля.

Першу в Україні друкарню книг шрифтом Брайля відкрили в Одесі у 1889 році. У 20-х роках минулого століття, з набуттям української мови статусу офіційної, був створений український брайлівський алфавіт.

У сучасній Україні більшість рельєфно-точкових видань випускаються підприємством "Республіканський будинок звукозапису і друку" Українського товариства сліпих (УТОС), який забезпечує літературою 64 спеціалізовані бібліотеки системи УТОС у 56 містах України, а також малими міні-друкарнями у регіонах (Києві, Харкові, Львові, Луцьку).

Найбільша поліграфічна база по виданню книг для незрячих знаходиться у Харкові.

У 2005 році Урядом України започатковані програми на підтримку книговидання шрифтом Брайля. Бібліотека імені Миколи Островського у Києві є методичним центром для бібліотек для незрячих в Україні і обслуговує близько 3 000 читачів. Спираючись на статистичні дані, науковець Книжкової палати імені Івана Федорова у своїй статті робить висновок, що такої кількості книжкової продукції шрифтом Брайля недостатньо для задоволення потреб людей з порушеннями зору. Тому українці все більше надають перевагу аудіокнигам, електронним бібліотекам.

1 лютого 2022 р. Українська бібліотечна асоціація святкує свій 27-й День народження!

З нагоди цієї події Президія УБА оголошує відеочелендж «Успішний / успішна з Українською бібліотечною асоціацією».

Запрошуємо долучитися до святкування і взяти участь у відеочеленджі.

Умови дуже прості:

Якщо ви є членом / членкинею Асоціації (посада, стаж і кількість років членства не мають значення)

Якщо у вас є за що подякувати Українській бібліотечній асоціації і ви хочете поділитися історією успіху – ЗРОБІТЬ ЦЕ!

Зніміть двохвилинний ролик, в якому висвітліть три питання: За що я дякую УБА

Що я зробив / зробила для розвитку УБА

Разом у майбутнє: чого я бажаю бібліотечній спільноті в День народження УБА і якою бачу наше спільне майбутнє.

БО РАЗОМ МИ – Я, Українська бібліотечна асоціація і моя Бібліотека – УСПІШНІ І СИЛЬНІ!

Розмістіть відео на своїй сторінці у Фейсбуці з хештегом: #люблюУБАвідео до 30 січня 2022 р.

Кращі відео, відібрані членами Президії Української бібліотечної асоціації, будуть продемонстровані під час онлайн-святкування річниці УБА 1 лютого 2022 р., розміщені на сторінці Асоціації у Фейсбуці, а автори трьох кращих відео отримають сувеніри

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка оголосив короткий список номінантів премії 2022-го року. Перелік оприлюднили на сайті Комітету.

14 січня відбувся другий тур конкурсу Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року. У короткий список конкурсу за 7 номінаціями пройшли такі твори:

Література

1.Дуда Тамара Анатоліївна (Тамара Горіха Зерня). Роман «Доця»

2.Нечитайло (Осока) Сергій Олександрович. Книга прози «Три лини для Марії»

3.Пузій Володимир Костянтинович (Володимир Аренєв). Книга прози «Заклятий меч, або Голос крові»

4.Херсонський Борис Григорович. Книги поезій «Вклонитися дереву», «Сталіна не було»

Літературознавство і мистецтвознавство

5.Горбачов Дмитро Омелянович. Книга«Лицарі голодного Ренесансу»

6.Грабович Григорій Юлійович (США). Цикл статей «Переосмислюючи Павла Тичину – переосмислюючи український модернізм»

7.Кашуба-Вольвач Олена Дмитрівна. Виставковий проєкт «Олександр Богомазов: творча лабораторія»

8.Ложкіна Аліса В’ячеславівна. Книга «Перманентна революція. Мистецтво України ХХ – початку ХХІ ст.»

Публіцистика, журналістика

9.Бондар Андрій Володимирович. Книга «Ласощі для Медора»

10.Рябчук Микола Юрійович. Книга «Лексикон націоналіста та інші есеї»

Детальніше тут: http://knpu.gov.ua/

В Україні представили документальний проєкт “Обличчя незалежності”, який містить понад 40 відеомонологів українських дисидентів та учасників руху опору СРСР. Вони розповідають про масові репресії й політичні розправи комуністичної влади над українською інтелігенцією у 1960−80-х роках.

Відеопроєкт підготувала незалежна журналістка Дарія Гірна спільно з виданням “Reporters”.

Знімання проводилися у понад 17-х містах, містечках та селищах України. Багато героїв проєкту вперше потрапили в об’єктив камери.

Усіх спікерів об’єднує мирна боротьба за незалежність України. Однак за це їх карали роками ув’язнень, катуваннями й знущаннями у таборах Сибіру та Мордовії.

Український інститут книги витратив на програму підтримки перекладів для популяризації української літератури у світі майже 184 тисячі євро у 2021 році. Переклади книг українських авторів вийшли 21 мовою в 24 країнах.

У 2021 році Український інститут книги (УІК) отримав 122 заявки від видавництв з різних країн світу щодо участі в програмі підтримки перекладів, що на 45 % більше, ніж у 2020-му.

У результаті проведення етапів відбору в рамках програми у 2021 році укладено 80 угод. Попри те, що минулого року 17 угод з різних причин було розірвано, за підтримки програми вийшло 63 видання — на 11 більше, ніж у 2020 році.

Майже третина американців читають книжки в електронному форматі. Про це йдеться у дослідженні читацьких звичок у США, яке провів дослідницький центр Pew Pesearch Centre.

Попри зростання популярності електронних видань із 25% до 30% у порівнянні з даними 2019 року, друковані книжки все ще залишаються найпопулярнішим форматом: 65% респондентів дослідження сказали, що читали друковану книжку протягом останнього року (проти 30% і 23% для електронних і авдіокнижок відповідно). Лише 9% американців кажуть, що читають лише в цифровому форматі, а за рік не прочитали жодної друкованої книжки.

Усього ж протягом року читали — в будь-якому форматі — 75% американців. Це число включає людей, які прочитали книжку повністю або частково.

Згідно з опитуванням, американці читають в середньому приблизно 14 книжок протягом року, медіана опитування склала 5 прочитаних видань протягом року. Ці цифри повторюють дослідження 2011 року, коли Центр вперше почав проводити дослідження звичок американців до читання книг.

Дані дослідницького центру Pew показують, як змінилися — чи ні — звички читання та популярні формати за останні 10 років.

Минулого року в Україні виходили друком 217 газет і 107 журналів російською мовою. Про це повідомили у Секретаріаті Уповноваженого із захисту державної мови у відповідь на інформаційний запит Укрінформу.

Як відомо, 16 січня цього року набуває чинності 25 стаття закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка регламентує використання державної мови у сфері друкованих ЗМІ. Відтепер друковані ЗМІ (з певними винятками) мають виходити українською.

У Секретаріаті зазначили, що порушення вимог закону тягнутиме за собою штраф від 6800 до 8500 грн або попередження, якщо порушення вчинене вперше.

На державну мову вже перейшли журнали НВ, ELLE Ukraine, Marie Claire, суспільно-політичний тижневик «Фокус» та інші. Журнал Playboy відтепер теж виходитиме українською.

Онлайн-магазин Kiss Library звинуватили у піратстві та оштрафували. Відповідне рішення прийняв окружний суд США у західному окрузі Вашингтона.

Як стало відомо, 17 грудня 2021 року суд задовільнив позов Amazon Publishing, Penguin Random House та Гільдії авторів США проти створеного українцями книжкового проекту Kiss Library. Тепер Kiss Library має виплатити видавцям $7,8 млн компенсації за порушення прав інтелектуальної власності.

Згідно ухвали суду, онлайн-магазин «незаконно копіював та розповсюджував твори авторів, порушуючи права їхньої інтелектуальної власності». Відповідачами суд називає українців Родіона Винниченко та Артема Бесшапочного, які заснували та очолювали проект. Вони уникали співпраці зі слідством та не брали участі у жодному із судових засідань.

Також з’ясувалося, що Kiss Library працює під різними доменними іменами — Kissly.net, Libly.net, Cheap-Library.com. Це давало можливість уникати виплати роялті.

"На 2022 рік запитувана сума бюджету на грантові програми - це 588 мільйонів. У нас є різні програми: "Культура без бар'єрів", "Дослідження. Освіта. Резиденції. Стипендії", "Інноваційний культурний продукт", "Культурна спадщина", "Ґранд-подія", "Культура. Регіони" тощо", - повідомила провідна спеціалістка УКФ Наталія Керницька.

Вона зазначила, що програма "Культура. Регіони" спрямована на підтримку культурного розмаїття та збільшення ролі культури в житті українського суспільства шляхом створення конкурентного регіонального продукту, розвитку локальних культур та ідентичностей. У програмі є шість ЛОТів.

За її словами, у 2022 році зявилася нова програма "Культурна спадщина", яка покликана сприяти збереженню, захисту та популяризації культурної спадщини, культурних цінностей та національної пам'яті українського народу. В програмі є три ЛОТи: "Диджиталізація", "Кроссекторальні проекти зі збереження культурної спадщини", "Музейна столиця України 2023".

Також Керницька розповіла, що грантова програма "Культура без бар'єрів" спрямована на подолання викликів, пов'язаних із наявністю проблем для різних маломобільних груп стосовно можливості повноцінного, безбар'єрного доступу до культури, освіти, зайнятості.

З усіма грантовими програмами можна ознайомитись на сайті Українського культурного фонду.

Як повідомлялося, заявку на програму Українського культурного фонду «Культура без бар'єрів» можна подати до 17 січня.

Міжнародна літературно-мистецька Академія України (котра об’єднує письменників, перекладачів, науковців, журналістів, митців та громадських діячів із 60 держав) у 2020 році заснувала Почесну відзнаку «Народний поет України». За рішенням міжнародного журі, таку нагороду одержують поети, відомі своєю визначною творчістю та подвижницькою діяльністю на благо України.

Нагороджені отримують диплом і орден Почесної відзнаки «Народний поет України».

У попередні роки відзначені – Дмитро Павличко, Василь Симоненко, Володимир Івасюк, Василь Голобородько, Павло Мовчан, Іван Драч, Андрій Демиденко, Степан Пушик, Рауль Чілачава, Ігор Павлюк, Тетяна та Сергій Дзюби, Ярослав Савчин. Нагородження викликає великий резонанс не тільки в Україні, а й у багатьох державах та на всіх континентах. Тому цього року надійшло понад вісімсот пропозицій для здобуття нагороди з України та закордону.

Тепер таке нагородження відбуватиметься поетапно – протягом року. У 2022-му планується відзначити чотирьох лауреатів.

У 2022 році лауреатом Почесної відзнаки «Народний поет України» став видатний український поет і прозаїк, політв’язень, борець за незалежну Україну, почесний доктор Львівського національного університету ім. Івана Франка, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Ігор Калинець (м. Львів).

Понад 6,2 млн українців які подали заявки на «єПідтримку» у додатку «Дія», за перші два тижні роботи програми витратили на купівлю книжок загалом 250 мільйонів гривень. Про це повідомляє Міністерство економіки.

На усі доступні за програмою послуги українці витратили сукупно вже 700 млн грн. «Найбільшим попитом зараз користується придбання книжок, квитків у кінотеатри та залізничних квитків», – зазначає міністерка економіки Юлія Свириденко.

До переліку найпопулярніших способів витрат потрапили:

книжкові магазини – 250 млн грн;

кінотеатри – 210 млн грн;

залізничні та авіа пасажирські перевезення – 90 млн грн;

театри, концерти та розважальні послуги – 87 млн грн;

спорт – 59 млн грн.

Також у міністерстві повідомляють, що всього від початку дії програми громадянам України вже виплатили майже 6 млрд грн.

Нагадаємо, що за програмою 1000 грн можуть отримати всі повнолітні громадяни України, які пройшли повний курс вакцинації проти COVID-19. Ці кошти надаються на 4 місяці з моменту отримання, а витратити їх можна як онлайн, так і офлайн (шляхом безготівкового розрахунку через термінал компанії). Ця програма триватиме рік – до 18 грудня 2022 року.