Розділи сайту
Мастрід
Нове на сайті
Виставлено: [05.07.2024] [24.06.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (104) 2024 [22.12.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (102) 2023 [29.11.2023]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2024 рік. [03.10.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (101) 2023 [18.09.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за III квартал 2023 року [05.07.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (100) 2023 [19.06.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за II квартал 2023 року [20.05.2023]Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу [06.05.2023] [05.04.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (99) 2023 [16.03.2023] [16.03.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [27.02.2023] [17.01.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (98) 2022 [23.12.2022] [21.12.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [18.11.2022] [04.11.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики 3 квартал 2022 рр. [05.10.2022]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2023 рік. [04.10.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (97) 2022 [10.09.2022] [03.08.2022] [11.07.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (96) 2022 [29.06.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (95) 2022 [23.12.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (94) 2021 [16.12.2021] [06.12.2021]РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТА ЖУРНАЛУ «БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА» НА 2022 РІК [01.12.2021] [20.10.2021] [27.09.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (93) 2021 [01.09.2021] [06.07.2021] [30.06.2021] [23.06.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (92) 2021 [31.05.2021] [07.05.2021]XІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу» [29.03.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (91) 2021 [22.12.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (90) 2020 [02.10.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (89) 2020 [22.06.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (88) 2020 [22.06.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (87) 2020 [29.01.2020]Методична служба: індикатор та імпульс інноваційної культури в умовах децентралізації. [29.01.2020]Сучасна публічна бібліотека від А до Я. [29.01.2020] [16.12.2019]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (86) 2019 [18.09.2019]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (85) 2019 [16.05.2019]Інформаційно-аналітичний бюлетень: СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В БІБЛІОТЕКАХ (Випуск 50) [.pdf] Огляд НДР за 2010-2015 рр. [.pdf] [27.03.2019]Бібліотечна планета, номер 1 за 2019 рік [22.12.2018]Бібліотечна планета, номер 4 за 2018 рік [27.11.2018]Семінар «Актуальні питання охорони книжкових пам’яток». [04.10.2018] [14.03.2018]Інформація від майстра
Відвідувачі
|
Новини
Українські письменники стали «Всесвітніми Послами культури та літератури» Міжнародна палата письменників та митців Іспанії відзначила відомих українських поетів, журналістів, перекладачів Тетяну і Сергія Дзюбу своїми почесними сертифікатами. Чернігівці стали «Всесвітніми Послами культури та літератури». Таке сильне враження справила велика міжнародна діяльність творчого подружжя українців, зокрема їхня книжка «Голоси двох поетів», яка побачила світ в Іспанії та Болівії іспанською й українською мовами. Ця збірка віршів не раз успішно перевидавалася в Європі і Південній Америці на прохання читачів. Сергій і Тетяна отримали три престижні нагороди в Іспанії (почесну медаль Мігеля де Сервантеса, премію миру і відзнаку «Кришталь»), а також – міжнародні творчі нагороди «Золотий кубок» в Еквадорі» і «Золоте перо» в Перу. І ось – нове визнання їхньої чудової культурної та літературної діяльності по всьому світу. Тепер популярне подружжя з Чернігова має право проводити імпрези і популяризувати книжки за участю Міжнародної палати письменників та митців Іспанії (м. Мадрид).
І ще одна приємна новина надійшла зі столиці Киргизстану – Бішкеку. Міжнародна Академія Поезії цієї країни нагородила Тетяну та Сергія Дзюбу своєю Почесною медаллю. Як відомо, українці стали академіками Академії Поезії в Киргизстані. Вийшла їхня чарівна книжка віршів «Веселка на віях» киргизькою та українською мовами. Поезії своїх друзів блискуче переклав видатний киргизький письменник Айдарбек Сарманбетов. Натомість Сергій Дзюба переклав і успішно видав в Україні його книжку прози «Людина без Батьківщини».
Торік в Україну не дозволили ввезти майже 300 пропагандистських видань із РФ У 2021 році в Україну заборонили ввезення 291 російського пропагандистського видання, а список книжок, дозволених до ввезення, збільшили на 4140 видань. Про це повідомляється на офіційному сайті Держкомтелерадіо.
Переважна більшість книжок, заборонених до ввезення, видані на території Російської Федерації, 3 книжки та одна газета — на території ОРДЛО, 1 книжка — на тимчасово окупованій території Донецької області, 5 видань — на території України, 2 — на території Російської Федерації та України, 3 — на території тимчасово окупованої АР Крим.
Серед видавництв, що друкували ці книжки, — «Книжный мир» (27 видань), «Эксмо» (51 видання), «Яуза» та «Яуза-пресс» (27 видань), «Питер» (10 видань), «Издательство Русского Имперского Движения» (2 видання) та інші.
Кількість дозволених до ввезення видань збільшили на понад 4 тисячі. Станом на 4 лютого цього року у реєстрі видавничої продукції держави-агресора, дозволеної до ввезення, є 21 820 книжок, а на початку 2021 року це число становило 17 тис. 680 видань. З повними переліками не рекомендованих і дозволених до ввезення видань можна ознайомитися за посиланням.
Нагадаємо, у 2020-му в Україну офіційно дозволили ввозити майже 3 тисячі назв російських книжок.
Як відомо, 2018 року установа дозволила ввезення в Україну майже 14,5 тис. російських книжок, а у 2019-му — 4,3 тис. Того ж року зросли штрафи за незаконне ввезення російських книжок.
В Естонії відбулася презентація українського графічного роману “Діра” В Таллінні у співпраці Конгресу українців Естонії, Спілки естонських письменників, талліннського Центру української культури, за сприяння Посольства Естонії в Україні відбулася презентація графічного роману “Діра” авторства художника Сергія Захарова Serg Zakharov. Переклад тексту естонською мовою здійснив Марек Літневський.
На заході були присутні посол України в Естонії Мар’яна Беца, секретар Посольства Леонід Третяк, голова естонської парламентської комісії із закордонних справ Марко Міхкельсон Marko Mihkelson.
“Діра” – напевно, найбільш влучна назва для книги, яка розповідає про події на окупованій російськими агресорами частині Донецької області – так званій ДНР. За словами автора книги, художника Сергія Захарова, його рідний Донецьк – донедавна сучасний, квітучий, сповнений життя – в окупації перетворилося на сповнене безнадії провінційне місто.
Жанр книги “Діра” визначено, як графічний роман – через малюнки автор подає своєрідний літопис початку окупації, розповідає про катівні “ДНР”, в одній з яких він був ув’язнений.
Книга видана в Україні за сприяння Міністерства інформаційної політики України та громадської організації “Українська ініціатива” (керівник Юрій Косенко). Перекладена вісьмома мовами з метою поширення правдивої інформації про російську агресію в Україні.
В Естонії планується безкоштовно поширювати її через бібліотеки, книгарні, різні інші заклади.
Визначено лауреатів Міжнародної премії ім. Архипа Тесленка Комісією Міжнародної літературно-краєзнавчої Премії ім. Архипа Тесленка визначено лауреатів ІІІ-ї Премії ім. А. Тесленка, засновниками якої є Товариство “Опір Західної України” (м. Прага, Чеська Республіка) та Міжнародний незалежний чесько-український літературний часопис “Мандрівник”.
Протягом 2019-2020-го років лауреатами і дипломантами Премії ім. А. Тесленки стали різноманітні письменники і науковці з України та Словаччини, як от: Юлія Драгун (Закарпатська область), Іван Яцканин (Словацька Республіка), Лілія Стасюк (Хмельницький), Ольга Смольницька (Київ), Іван Дубінін (Черкаси), Микола Проців (Тернопільська область).
У 2021 році ІІІ Премією ім. А. Тесленка вирішено нагородити посмертно письменників-класиків, які привнесли собою і своєю творчістю здобутки у збереження, відновлення та популяризацію української мови і літератури в Україні і на еміґрації, за кордоном: ті автори, які друкувались в журналі “Мандрівник” у 2019-2021 рр. і до відбору яких долучились теж читачі-передплатники журналу “Мандрівник”.
Серед номінованих перемогу здобули: за кращий прозовий твір, опублікований в журналі “Мандрівник” у 2019-2021 рр. Богдана-Марія Світлик (1918-1948) за оповідання “Михайлик”; за кращий поетичний твір, опублікований в журналі “Мандрівник” у 2019-2021 рр. Іван Овечко (1920-2002) за вірш “Батьківщині” і окремою відзнакою головного редактора журналу “Мандрівник” за кращий твір, опублікований в журналі “Мандрівник у 2019-2021 рр. в номінації “вибір головного редактора” Василь Барка (1908-2003) за уривок вірша “Розлука до корабля”.
Детальніше тут: https://litgazeta.com.ua/news/vyznacheno-laureativ-mizhnarodnoi-premii-im-arkhypa-teslenka/
Лавреатом премії Шолом-Алейхема стала Олександра Уралова за переклад книжки Аврома Суцкевера «Із Віленського гетто. Зелений акваріум» «Саме ця авторка та її робота перемогли за підсумками рейтингового голосування членів Комітету», — ідеться в повідомленні Державного агентства з питань мистецтв та мистецької освіти.
Як зазначили члени комітету, книжка Аврома Суцкевера, одного з найвідоміших письменників, який зафіксував мовою їдиш трагічний єврейський досвід ХХ століття, — блискуча поетична проза, яких у сучасній культурі зовсім мало. Водночас Олександра Уралова блискуче передала в українськомовному перекладі обидва твори класика єврейської літератури.
Також почесними дипломами будуть відзначені Юлія Верба за роман в чотирьох книгах «Одесская сага», Юрій Чорней за роботу «Вернон Кресс. Життя під прикриттям», Олексій Нікітін за роман «От лица огня» та Ярослава Стріха за переклад книжки Ісаака Башевіса Зінгера «Раб. Шоша». Як повідомили у Держмистецтв, під час свого першого засідання 18 січня 2022 року комітет з присудження премії імені Шолом-Алейхема шляхом відкритого рейтингового голосування обрав п’ять творів із 17 отриманих та погодив, що всі претенденти, які потрапили до короткого списку, будуть відзначені почесними дипломами.
Премія імені Шолом-Алейхема присуджується на конкурсних засадах письменникам, перекладачам, сценаристам, драматургам, які є громадянами України за найкращі літературно-мистецькі твори, які популяризують духовно-культурні надбання українського та єврейського народів і сприяють поширенню позитивного іміджу України у світі.
У франківському видавництві Discursus вийшла повна збірка гуцульської прози Івана Франка У франківському видавництві Discursus, видавнича колекція “Брустури”, вийшла нова книжка “Терен у нозі” – збірка оповідань Івана Франка про Гуцульщину.
До 28 лютого триває передзамовлення за акційною ціною /Режим доступу:https://discursus.com.ua/books/teren-u-nozi . Усі примірники, замовлені в цей період, будуть надіслані після 28 лютого.
“Таким чином маємо повну збірку гуцульської прози Франка й можемо подивитися на давні часи Гуцульщини через його талановите слово”, – зазначили видавці.
У Грузії відкрили українську бібліотеку У Національній парламентській бібліотеці в Тбілісі відкрили українську бібліотеку.
У посольстві розповіли, що «все почалося ще з 8 лютого 2018 року, коли Голова Української молодіжної організації в Грузії «Світанок» Теона Кахіані та Директор Національної парламентської бібліотеки Тбілісі Григорій Кекелідзе підписали Меморандум про відкриття Українського куточка в згаданій бібліотеці, подальшу співпрацю та організацію спільних проєктів». Книгозбірню поповнювали впродовж усього цього часу.
Урочисте відкриття української бібліотеки відбулося за участі Посла України в Грузії Ігоря Долгова, Директора Національної парламентської бібліотеки Тбілісі Григорія Кекелідзе, представників української громади та діаспори Грузії, Інституту Україністики Тбіліського державного університету ім. І. Джавахішвілі, а також за сприяння Українського інституту. Посольство також висловило подяку Оксані Чорнобривцевій за логістику свіжих екземплярів книжок.
Книжки можна отримати з 10:00 до 18:00, для користування книгозбірнею потрібен паспорт.
Крім того, у приміщенні Парламентської бібліотеки відбулося відкриття етнофотовиставки «Діти України: традиції та сучасність». Це знімки 20 дітей воїнів ООС, одягнених в автентичне українське вбрання.
В Україні утворився дефіцит якісного паперу: книжки можуть здорожчати на 30%, друк підручників – під загрозою В Україні утворився дефіцит сировини для якісного паперу.
Загалом папір в Україні виготовляють вісім фабрик, лише дві з них – Зміївська та Коростишівська – роблять папір для книжок. Але їхніх потужностей не вистачає, щоб задовільнити потреби видавництв: з необхідних 60-90 тисяч тонн на рік виготовляють лише п’ять.
До того ж дефіцит якісного паперу відчувається в усьому світі. Під час пандемії значно зросла онлайн-торгівля і відповідно потреба в пакуванні. Через це підприємства, зокрема українські, переорієнтуються на виготовлення крафтового паперу.
Водночас Україна активно експортує макулатуру, яка могла б іти на виготовлення книжок. Папір можна було б також імпортувати з Євросоюзу, але порівняно з минулим роком ціна зросла вдвічі – до 1800 євро за тонну. З іншого боку, придбати його все одно не вийде – для України діють квоти: не більше 2000 тонн на рік.
На тлі державної програми «єПідтримка» і зростання попиту на книги українці вже відчули, що замовлення з інтернет-книгарень доводиться чекати по кілька тижнів. У видавництвах прогнозують, що через дефіцит паперу книги можуть подорожчати щонайменше на 30%, при цьому наклади зменшаться вдвічі, а друкарні не зможуть виготовити навіть шкільні підручники.
Приміром, в однієї з найбільших в Україні друкарень «Фактор-друк» (Харків) щомісячна потреба в якісному білому папері складає близько 800 тонн. Генеральна директорка Тетяна Гринюк розповіла журналістам, що купити вдається не більше половини від цього обсягу. Якщо раніше 70% паперу доводилось купувати за кордоном, то тепер неможливий і такий варіант.
Президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін вважає, що для виходу з цієї кризи Україна має заборонити вивіз макулатури і зняти ПДВ на папір, який використовується для друку книжок. Також уряд має звернутися до Швеції, Фінляндії, Польщі (найбільших виробників паперу) з проханням збільшити квоти на друкарський папір. Ще один варіант – виготовляти в Україні папір з іншої сировини, наприклад, зі соломи.
У Волинському національному університеті видадуть збірку творів Олени Пчілки Олена Пчілка (https://www.amazingukraine.pro/culture/u-volynskomu-naczionalnomu-universyteti-vydadut-zbirku-tvoriv-oleny-pchilky/) - Українська письменниця, перекладачка, меценатка, етнографка, фольклористка… І мама Лесі Українки. Ім’я і творчість Олени Пчілки незаслужено було забутим багато років. І лише недавно її творчість почала повертатися до людей. І жила вона та творила у селі Колодяжному на Волині, де її чоловік Петро Косач придбав маєток. І на Волині, у селах, записувала і узори, і фольклор, і видавала потім цілі збірки.
«Довідник безбар’єрності» заговорив українською жестовою мовою «Довідник безбар’єрності» – це перший у країні сайт-словник і посібник з нової етики спілкування без ярликів та стереотипних чи образливих термінів. Відтепер він заговорив українською жестовою мовою. Тобто проєкт, який розкриває знання про безбар’єрність та її філософію, і сам трансформувався у безбар’єрний.
Завдяки Довіднику можна дізнатися чому правильно говорити «люди старшого віку» замість «старенькі», «крісло колісне» замість «інвалідний візок», «людина з інвалідністю» замість «інвалід» та багато іншого.
Щоб скористатися перекладом, треба зайти на сайт Довідника https://bf.in.ua, відкрити будь-яку публікацію, натиснути на віджет угорі – синій кружечок із зображенням рук, і з’явиться віконечко з перекладачем.
Наразі Довідник також отримав англомовну та російськомовну версії. Це робить його доступним для користувачів з різним культурним кодом, до того ж сприятиме поширенню знання про безбар’єрність за межами України.
Ініціаторка проєкту - перша леді України Олена Зеленська, а також ГО «Безбар'єрність». Довідник доступний для використання та цитування. Його також можна доповнювати. Над ресурсом працювали правозахисники, психологи, батьки, які виховують дітей з інвалідністю, українські та міжнародні експерти.
Сьогодні – сторіччя з дня виходу повного видання роману «Улісс» Джеймса Джойса — найвизначнішого твору модернізму «Улісс» (англ. Ulysses) — роман ірландського письменника Джеймса Джойса, вперше надрукований частинами в США в журналі «The Little Review» з березня 1918 р. по грудень 1920 р. Роман в цілому опублікувала Сільвія Біч (Sylvia Beach) 2 лютого 1922 в Парижі. Вважається найвизначнішим твором модернізму.
«Улісс» — це хроніка подорожі Дубліном головного персонажа роману Леопольда Блума протягом одного дня, 16 червня 1904. Назву пов’язують з героєм поеми Гомера Одіссеєм (латинізоване ім’я — Улісс ). Є багато паралелей, явних і прихованих, між двома творами, наприклад, Леопольд Блум — Одіссей, Моллі Блум — Пенелопа, Стівен Дедал — Телемах. 16 червня фанати Джойса святкують День Блума (англ. Bloomsday).
Роман складається з 250 тис. слів зі словника, який містить 30 тис. слів, основні видання налічують від 644 до 1000 сторінок. Поділений на 18 «епізодів», об’єднаних у три частини. Як це прийнято в більшості наукових кіл, роман є суб’єктом багатьох полемік і уважного дослідження з моменту його публікації, починаючи з давніх звинувачень в непристойності до текстологічних «Джойсівських війн» («Joyce Wars»), що тривають донині. Видатна техніка потоку свідомості, використана в «Уліссі», ретельна побудова і надзвичайно експериментальна проза, сповнена гри слів, пародій і алюзій, а також кумедні характеристики і незашорений гумор роблять книгу найшанованішим романом в пантеоні модернізму.
День народження Української бібліотечної асоціації, 1 лютого 2022 р. 1 лютого 2022 р. День народження Української бібліотечної асоціації! У тебе! У мене! У нас! Нам – 27 років Дорогі друзі, партнери, однодумці, шанувальники! Запрошуємо спільно відсвяткувати День народження Української бібліотечної асоціації! Коли: 1 лютого 2022 р., вівторок. Де: онлайн, на сторінці Української бібліотечної асоціації у Фейсбук. Програма тут : https://ula.org.ua/novyny-ta-podii/novyny/4957-den-narodzhennia-ukrainskoi-bibliotechnoi-asotsiatsii-1-liutoho-2022-rУ Мілані відкрили українську бібліотеку У Мілані за підтримки та ініціативи культурної асоціації «Ucraina Più — Milano APS» (Україна Плюс — Мілан) заснували українську бібліотеку. Про це повідомило видання «Голос українською».
В ексклюзивному коментарі Читомо одна із засновниць асоціації «Ucraina Più — Milano APS» Людмила Костів, відповідальна за бібліотеку, розповіла, що кількість українців в північному регіоні Італії Ломбардія налічує понад 50 тисяч легально зареєстрованих резидентів. Саме завдяки осередку, де облаштована «Biblioteca Ukraina Più – Milano», реалізуються ключові пріоритетні напрямки в роботі асоціації: популяризація української культури серед італійців, діяльність у просвітницькому напрямку та пропагування фінансової грамотності.
Створення бібліотеки розпочалося у 2020 році. «Активний збір книжок припав саме на час пандемії, тим паче в нас ще не було приміщення, тому ми їх зберігали вдома, а тим часом ішла кропітка робота в оформленні та реєстрації», — повідомили в асоціації.
Наразі бібліотека володіє 400 примірниками, цей список планують розширювати. Нині в бібліотеці є велика кількість дитячих книжок із кольоровими ілюстраціями, книжки про історію України, видання про останні революційні події на Майдані, багато мотиваційної літератури для саморозвитку.
Значна частина видань у книгозбірні мають підписи авторів чи видавців. «У 2019 році на презентації книжок ми познайомилися в Мілані із молодою письменницею і, за сумісництвом, бібліотекаркою Юлією Матту, яка взяла на себе левову усієї роботи у формуванні бібліотеки.
Відомо, що бібліотека працює в будні 15 до 19 год, а в суботу та неділю з 12 до 18 год, за адресою Brusuglio 73. Для запису необхідно оплатити членський внесок Arci 15€, який дозволить також брати участь в заходах від асоціації «Ucraina Più — Milano APS». Завдаток за книжку складає 5€ без автографа автора, 10€ — з автографом автора чи видавництва. Книжку дозволяють читати протягом 1 місяця.
Повідомляється, що в приміщенні бібліотеки також надають послуги для іноземців: консультація і оформлення тих чи інших документів .
Також українська бібліотека на території Італії є у Флоренції, з якою, як повідомляють у «Ucraina Più – Milano APS», відбувається обмін досвідом.
Нагадаємо, минулого року в одній з бібліотек Брюсселя також заснували публічну колекцію українських книжок, а у 2020-му в Кракові запрацювала українська книгарня-кав’ярня.
The New York Times рекомендує у перекладах-2022 книжки трьох українських письменників Видання The New York Times опублікували попередній список книжок, які вийдуть у перекладі англійською мовою в США у 2022 році.
Це видання авторства Андрія Куркова, Маркіяна Камиша, Євгенії Білорусець.
Зокрема йдеться про такі книжки:
Андрій Курков. Сірі бджоли
Євгенія Білорусець. Щасливі падіння
Маркіян Камиш. Оформляндія, або Прогулянка в Зону
Книжка Сергія Дзюби «Потягуськи» перекладена англійською та вірменською Книга для дітей Сергія Дзюби та Ірини Кулаковської «Потягуськи» («Потягеньки»), веселий роман-серіал, продовжує крокувати світом! Після успіху в Україні, дотепні та дивовижні історії про незвичайне життя малюків у дитсадку «Золота жабка» не раз видавалися у перекладах в Казахстані та Канаді (навіть у престижній серії лауреатів Міжнародної літературної премії імені Ернеста Хемінгуея), друкувалися в популярному єреванському журналі «Цицернак» у Вірменії; а в Україні роками популяризувалися в газетах та звучали по радіо.
Тепер «Потягуськи» вийшли книжками в США та Вірменії. Нагадуємо, що англійською мовою цей дуже чарівний та яскравий роман-серіал переклав незабутній Андрій Євса (а редактор – письменник та засновник популярного канадського часопису «Порт-Фоліо» Михайло Блехман). Наразі вірменський перекладач диво-книжки – відомий письменник Гурген Баренц, уродженець Вірменії, що нині мешкає з родиною в США. Загальний наклад «Потягусьок» тепер становить понад сто тисяч примірників і продовжує невпинно зростати.
Цього року книжку планується також перекласти та видати в Німеччині – організацією такого міжнародного проекту займається відомий німецький поет, прозаїк, драматург, перекладач, видавець, громадський діяч Генріх Дік.
Названі лауреати Премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського У номінації за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу лауреатами стали Дмитро Чистяк (Україна) та Ніколь Лоран-Катріс (Франція) за переклад на французьку книжки відомого українського поета Павла Мовчана «Срібна кров».
У номінації за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів лауреатом стала Олена Бросаліна (Олена О’Лір) за переклад з англійської книжки відомого ірландського письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури Вільяма Батлера Єйтса «Таємна троянда».
Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт про сертифікати на купівлю книжок Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт, яким передбачається видача сертифіката на купівлю книжок українською мовою при отриманні свідоцтва про народження та паспорта громадянина України. Про це на своїй Facebook-сторінці повідомив народний депутат від фракції «Слуга народу» Роман Грищук.
Дві українські художниці перемогли на конкурсі Болонської виставки ілюстраторів Міжнародне журі, до складу якого увійшли представники Франції, Японії, Польщі, Венесуели та Італії, обрало переможців Болонської виставки ілюстраторів. Серед них — дві художниці з України.
Всього на 55 Болонську виставку ілюстраторів подали заявки 3873 художники з 92 країн. Було обрано 318 фіналістів конкурсу. Серед переможців — представниці України Дорошенко Поліна та Іваненко Ганна .
Джерело: https://www.bolognachildrensbookfair.com/en/focus-on/illustrators/the-illustrators-exhibition/2022-winning-illustrators/10631.html
Книгу «Давній Путивль» передали у Бібліотеку Конгресу США Монографія Олега Сухобокова та Світлани Юренко «Давній Путивль» (Суми, 2019) тепер є і у Бібліотеці Конгресу США, одній з найдавніших та найбільших книгозбірень світу, де зберігається найбільша в світі колекція україніки.
Як інформує dancor.sumy.ua, про це повідомила донька авторів книги Ольга Сухобокова у фейсбуці.
«На фото “Давній Путивль” тримає в руках Юрій Добчанський, старший упорядник каталогів відділення слов’янських та германських мов Бібліотеки Конгресу США, біля входу до бібліотеки.
Факсимільні видання Пересопницького та Мазепинського Євангелій передані до Нацбібліотеки Польщі 24 січня 2022 року Національну бібліотеку Польщі у Варшаві відвідав митрополит Переяславський і Вишневський Олександр. У дар бібліотеці в особі її директора Томаша Маковського архієрей Православної Церкви України передав примірники факсимільних видань Пересопницького та Мазепинського Євангелій.
Національна бібліотека у Варшаві – найбільша польська наукова бібліотека, що також є однією з найважливіших культурних установ у Польщі. Днями заклад відзначив 275-річчя.
Мазепинське Євангеліє належить до національної історичної спадщини. Видатна пам’ятка вперше побачила світ три століття тому (1708 р.) в сирійському місті Алепо коштом гетьмана України Івана Мазепи і містить присвяту гетьману-меценату, написану Антіохійським патріархом Афанасієм ІІІ Даббасом. Довгий час цей символ духовного зв’язку України та Антіохії вважався втраченим у нашій державі. Але книга, видана колись спільними зусиллями видатного державного діяча та Церкви, нині отримала нове народження стараннями Посольства України в Лівані у співпраці з Фондом пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира та колективом Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Актуальна інформація
Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності. Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org. Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”. | Вітаємо
 For Librarians
Библиотекарю
Пошук
Голосування
|
Бібліотечному фахівцю
Бібліотечний фонд - сукупність документально-інформаційних ресурсів (книг, документів, рукописів, аудіовізуальних матеріалів, інших носіїв інформації)
1. Офіційна інформація
© 2004-2011 
Документ згенеровано за 0.13 секунда