Бібліотечному фахівцю

Всесвітньо відомий американський письменник Стівен Кінг підтримав українців, вказавши на те, що путін недооцінював Україну.

Письменник розмістив допис у Твіттері. «путін думав, що має справу з болонкою. Те, з чим він стикнувся, виявилося росомахою», – зазначив Кінг і написав латинкою: «Слава Україні!»

Польська газета Gazeta Wyborcza назвала українського письменника Сергія Жадана “Людиною року”. Про це повідомляють на сайті видання.

“Коли ми обговорювали цьогорічного лауреата чи лауреата, було зрозуміло, що ми повинні вшанувати когось з України, людину, яка бере участь у боротьбі. Список заслуг дуже довгий, його відкриває президент Володимир Зеленський, до нього входить віцепрем’єр-міністр Ірина Верещук, є мери Києва, Маріуполя, Миколаєва та Харкова, є українські командири та дипломати, солдати та рятувальники. Україна стала землею героїв”, — йдеться у повідомленні.

Державна архівна служба України започаткувала онлайн-проєкт «Єдине вікно доступу до цифрових ресурсів українських архівів», зокрема з доступними творами літературно-мистецького профілю. Про це повідомив під час презентації проєкту голова служби Анатолій Хромов.

«Незважаючи на широкомасштабну війну, яка триває вже третій місяць, ми не відмовляємося від планів і завдяки підтримці нашого партнера — ПП «Архівні інформаційні системи» — презентуємо пілотну версію «Єдиного вікна доступу до цифрових ресурсів українських архівів», що працюють на платформі ARCHIUM», — зауважив Анатолій Хромов.

Це інтегруючий ресурс, на який завантажено майже 1,5 мільйона копій трьох центральних архівів. Зокрема це Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, Центральний державний архів громадських об’єднань України та Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України.

Один з оцифрованих архівів – Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України – створений у 1966 році. У ньому зібрані документи літературно-мистецького профілю. В особових фондах – твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Бориса Грінченка, Івана Багряного, Євгена Сверстюка та інших.

«Метою цього ресурсу в перспективі є долучити до нього всі державні архіви. Тобто цей сайт має бути спільним для центральних, державних і обласних архівів для того, щоб всі ті мільйони оцифрованих справ, — а це в перспективі мільярди копій, — були доступні онлайн», — підкреслив голова Укрдержархіву.

Голова служби також додав, що останнім часом державні архіви почали активно цифрувати своє архівне культурне надбання на своїх сайтах, і темпи оцифрування зросли на 500%.

Нині проєкт працює у тестовому режимі. Ознайомитися з ним можна на офіційному вебсайті Державної архівної служби за посиланням: https://searcharchives.net.ua/

Нагадаємо, що раніше опублікували дані про неврологічне обстеження Василя Стуса з подальшим заключенням з архівів СБУ.

Як відомо, Читомо оцифрував знакові періодичні видання, що пов’язані з літературою і мистецтвом XX століття, які виходили на території України або в діаспорі за участі вихідців з України, у межах проєкту «Екземпляри ХХ».

11.05.22р. відбувся перший круглий стіл на тему «Топоніміка» в рамках проєкту «Дерусифікація, декомунізація та деколонізація у публічному просторі».

До його відкриття долучилися міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко та голова УІНП Anton Drobovych

🔎Під час дискусії експерти обговорили топоніміку. Йшлося про важливість переосмислення минулого і надання йому нових сенсів. Також учасники висловили свої думки про те, що Україні варто робити зі спадщиною росії та СРСР у назвах вулиць і площ.

«Декомунізація – зрілий і свідомий етап в розвитку нашої держави. Адже мати комуністичні та російські елементи в нашому просторі, коли СРСР та росія свідомо знищувала українців та українську державність – неприпустимо. Однак, скрізь є свої нюанси, і є ті, хто не згоден з такою політикою держави. Водночас дуже важливо підходити до цього процесу з розумом та не керуватись лише ненавистю. Ми не маємо дарувати росії тих видатних діячів, які так чи інакше є українцями або завжди вважали себе такими. Тут і зʼявляється потреба суспільного діалогу щодо переосмислення нашої історії, зокрема історичних зв’язків з росією. Ми запропонували створити Раду при МКІП та УІНП як дорадчий орган, що опікуватиметься вказаними питаннями. Тобто алгоритм приблизно такий: органи місцевого самоврядування у діалозі з суспільством приходять до спільного рішення і далі координують його з Радою. Ми можемо лише рекомендувати органам місцевої влади зважати на рекомендації та бути в постійному діалозі з місцевою громадою, щоб діалог був чесним та такими ж прийняті рішення. Сподіваюся, що серія круглих столів допоможе дійти до спільної думки суспільства і громадських діячів у цьому питанні», – зазначає Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Переглянути відео дискусії можна за лінком 👉 https://www.youtube.com/watch?v=HmOoU5r8nZ8

Наступні круглі столи відбудуться 18 і 25 травня. Деталі щодо тем та учасників сповістимо пізніше.

Із часу повномасштабного вторгнення росії війна з окупантом велась на всіх фронтах, зокрема й культурному. Українська фантастична спільнота зуміла створити потужну інформаційну хвилю, завдяки якій безліч світових фантастів підтримало бойкот росії. Ніл Гейман, Джо Аберкромбі, Ребека Кван, Голлі Блек та інші підтримали розірвання фінансових зв’язків із росією

Не оминули Україну осторонь і світові конвенти, зокрема «Єврокон» заборонив росії висувати своїх претендентів на номінації конвенту, проводити його чи делегувати до 2023 року.

SFWA (Спілка наукової фантастики та фентезі Америки) засудила російську агресію та запропонувала українським авторам допомогу для участі в конференції Nebula.

Разом з тим, велась і робота над означенням місця нашої жанрової літератури в світі. Володимир Аренєв та Михайло Назаренко презентували статтю «Білий цвіт на старому дереві» в польському журналі «Nowa Fantastyka», де оповіли про тенденції розвитку жанру з часу відновленої Незалежності. Подкаст «Imaginary worlds» провів дискусію з українськими авторами про те, якими фантастичними творами війна резонує та як ми шукаємо шлях назад до письма.

Та літературне вираження повинне підкріплюватись читанням, тож ми пропонуємо до вашої уваги добірку десяти романів нового покоління української фантастики, що відкривають нову сторінку української літератури.

Культурне медіа про читання та книговидання «Читомо» проводить двомовні поетичні читання «Нові вірші війни».

Читання стануть продовженням проєкту «Читомо» із добірками віршів про війну. На двомовних читаннях можна почути українською та англійською вірші Мар’яни Савки, Ольги Брагіної, Василя Махна, Галини Крук, Катерини Міхаліциної, Ірини Шувалової, Елли Євтушенко, Антона Полуніна, Дарини Гладун, Оксани Гаджій, Лесика Панасюка. Також читатимуть тексти перекладачі: Юлія Костюк, Ксенислава Крапка, Анна Єзерська та Олександр Авербух.

Модеруватиме захід поетка і перекладачка Елла Євтушенко.

Також ці тексти доступні на сайті Читомо як українською, так і в перекладі англійською. Вірші з цієї добірки виходили окремою антологією у Лондоні (англійською) та Каїрі (арабською).

«Читання – це привід зібратися разом, побути у колі однодумців і поспілкуватися про досвіди війни через поезію. Вірші можуть ставати місткою відповіддю на запитання – як тобі й твоїм зараз? Сподіваюся, наша подія буде такою розмовою і такою відповіддю», — наголошує укладачка добірки, редакторка спецпроєктів Читомо Вікторія Фещук.

Потрапити на подію можна за попередньою реєстрацією. Щоб долучитись до онлайн-трансляції чи ознайомитись із читаннями в записі, необхідно підписатись на Patreon чи Liqpay Читомо.

Подія пройде онлайн, за підтримки спільноти Читомо на Patreon та Liqpay.

Читомо збирає нові вірші про війну з першого дня ескалації війни, наразі до ознайомлення є тексти від 74 авторів різних поколінь.

Нагадаємо, на початку 2022 року Читомо та український PEN за сприяння Національного фонду на підтримку демократії запустили другу частину медіапроєкту «Люди з порожніх стільців» (#EmptyChairPeople) про авторів-політв’язнів України та світу.

Детальніше тут: https://chytomo.com/chytomo-orhanizovuie-poetychni-chytannia-novi-virshi-vijny/

Видавництво Vivat пропонує перейменувати вулицю Пушкінську в Харкові на честь Григорія Сковороди.

Окрім вулиці Пушкінської, Vivat закликає перейменувати наявну невелику вулицю Сковороди на провулок Григорія Сковороди.

1. Як обґрунтування видавництво наводить такі аргументи:

6—7 травня 2022 року російська ракета завдала нищівного удару по Національному літературно-меморіальному музею Григорія Сковороди на Харківщині, у результаті чого вщент згоріло його приміщення;

2. Цьогоріч виповнюється 300 років від дня народження Григорія Сковороди, який тривалий час жив і писав на Харківщині, викладав у Харківському колегіумі, — на противагу Пушкіну, який ніколи не був у Харкові;

3. Вулицю Німецьку 13 травня 1899 року перейменували на честь сторіччя Александра Пушкіна на догоду імперським амбіціям росії;

4. Іменем Григорія Сковороди сьогодні названа коротка вулиця на околиці Харкова, що не відповідає тій ролі, яку відіграв філософ для Харківщини;

5. Саме тепер, коли Харків як ніколи вірить у перемогу й гуртується навколо української ідеї, важливо відновити історичну справедливість і нарешті надати одній із центральних вулиць ім’я українського філософа і поета Григорія Сковороди.

Видавництво закликає подати свої пропозиції по перейменуванню вулиці Пушкінської на Григорія Сковороди у формі на сайті Харківської міської ради.

«В українському Харкові ми маємо ходити вулицею Сковороди, а не Пушкіна!», — наголошує видавництво.

Крім того, представниця Українського інституту національної пам’яті в Харкові Марія Тахтаулова повідомила, що, за попередніми оцінками, у Харкові в межах зміни топонімів, які пов’язані з росією, необхідно перейменувати 400 з 3 тисяч вулиць, провулків тощо.

У Харківській області російські загарбники знищили Національний музей Григорія Сковороди.

«Установу окупанти знищили прямим влучанням російської ракети у ніч проти 7 травня. Снаряд влетів під дах будівлі, спалахнула пожежа. Вогонь охопив усі приміщення музею», – йдеться у повідомленні.

Внаслідок обстрілу поранення отримав 35-річний син директора музею, який залишився на ніч охороняти приміщення. Чоловіка витягли з-під завалів, медики діагностували у нього травму ноги та відправили до лікарні.

Музей розташований у с. Сковородинівка. Це був маєток XVIII століття, у якому останні роки свого життя працював та біля якого був похований Григорій Сковорода. Цієї зими в Україні на державному рівні відзначатимуть 300-річчя з дня народження українського філософа.

Російські окупанти відправили з Криму майже 1,5 тис. пропагандистських книжок на тимчасово захоплені території Херсонської і Запорізької областей.

Про це повідомила омбудсмен Людмила Денісова.

Метою такий дій ворога є спаплюження історії України та її діячів.

Такі методи були притаманні радянським узурпаторам, які знищували історію України та ідентичність українського народу і нав’язували свою ідеологію.

Такі дії агресора грубо порушують декларації Генеральної Асамблеї ООН, Міжнародного пакту про громадянські й політичні права, Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни.

Почесною нагородою Міжнародної літературно-мистецької Академії України – міжнародною патріотичною медаллю Івана Мазепи за 2022 рік (рішення № 27) відзначені:

Видатний український письменник та дипломат Юрій Щербак – за книгу «Україна в епоху війномиру» і багатолітню працю на ниві української культури та світової дипломатії;

Відомий письменник і громадський діяч, член редколегії журналу «Пам’ятки України» Сергій Куліда – за активну просвітницьку і громадську діяльність, висвітлення історії меценатства в Україні; Директор музею Фундації Петра Тронька на Чернігівщині Валентин Кондратюк – за громадську діяльність і підготовку виставок про світочів української культури в Україні та за кордоном;

Заслужена журналістка України, голова Ревізійної комісії Національної спілки журналістів України Алла Малієнко – за багаторічну плідну громадську діяльність на ниві української культури й організацію Першого Всеукраїнського конкурсу інклюзивного образотворчого мистецтва імені Марії Приймаченко;

Головний редактор журналу «Визвольна боротьба» Роман Гунда – за активну громадську і просвітницьку діяльність останніх років, послідовне висвітлення національно-визвольної, антимосковської тематики у періодичних і книжкових виданнях.

Міжнародна патріотична медаль Івана Мазепи заснована в 2016 році Міжнародною літературно-мистецькою Академією України для відзначення письменників, митців, науковців, перекладачів, журналістів, державних та громадських діячів, меценатів з України і зарубіжжя за визначну патріотичну діяльність, спрямовану на підтримку незалежності нашої держави, активну популяризацію української культури, літератури, мистецтва, книговидання, видатних діячів України у світі.

Фінальне засідання Премії розпочалося під двигтіння сирен оповіщення повітряної тривоги. Мабуть, правильніше було б поспішити до виходу в укриття. Але члени журі на чолі з лавреаткою Національної премії імені Тараса Шевченка Галиною Пагутяк вирішили не припиняти обговорення, довіряючи міцним стінам кам’яниці Львівської обласної організації Національної спілки письменників України та авторитету невразливості самої патронеси Конкурсу – Ірини Вільде…

Таємним голосуванням визначили переможців:

Лавреатом першої премії стала Алла Рогашко з Рівного за роман «Провидець» (2021).

Друга премія присуджена Наталці Гомель з Вінниці за повість «Вокзал» (2021).

Володарем третьої премії став письменник із Києва Віктор Терен за «вибране» (роман, повісті, оповідання, новели) під назвою «Рівняння Бога і тріснуті окуляри» (2020).

Спеціальну відзнаку Премії на пошанування класика української літератури Романа Дідули отримає Неоніла Стефурак з Івано-Франківська за книжку есеїв «Подорожні» (2021).

Церемонія нагородження відбудеться у Львові за найменшої можливості присутності цьогорічних переможців, про що буде повідомлено додатково.

У Хмельницькій ОУНБ вилучили близько 10 тисяч книжок російської художньої літератури.

Книжки російською мовою у бібліотеці складають 60%, в інших бібліотеках області — 30%.

Упродовж останнього року бібліотека самостійно вилучила 10 тисяч книжок російської художньої дореволюційної та радянської літератури.

Вилучену літературу передали до пенітенціарних установ, проте в бібліотеці залишили по 1-2 примірники видань, щоб читач за запитом зміг отримати потрібну книжку.

«Питання галузевої літератури російською та українською мовою відкрите, адже у фондах бібліотек часто відсутні українські аналоги російських видань. Це ж стосується фахових періодичних технічних, медичних та інших галузевих періодичних видань. Чекаємо, що держава почне друкувати більшою мірою галузеві книги українською і знайде механізми забезпечення їх через Український інститут книги чи інші інстанції до бібліотек», — йдеться у повідомленні.

Наразі фахівці у бібліотечній галузі провідних національних книгозбірень розробляють методичні рекомендації з вилучення літератури з бібліотечних фондів.

Детальніше тут: https://www.facebook.com/ounbkmua/posts/5781578421856877

2021 року в Україні порушили закон про функціонування української мови як державної в одній книгарні в Дніпрі та трьох в Одесі. Про це ідеться у звіті «Про стан дотримання мовного Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у 2021 році» уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя. У межах виїзних моніторингів до таких міст, як Київ, Харків, Одеса та Дніпро, вдалося перевірили 11 книгарень. Одна книгарня у Дніпрі та дві книгарні в Одесі мали менше як 50% українськомовних книжок для продажу.

Книгарня «Большой Бук» в Одесі мала частку назв видань українською мовою на головній вітрині менш як 10%.

У звіті наголошують, що під час моніторингу у Книгарні «Є» у Дніпрі зафіксували наявність окремого стенду з написом «Іноземна література» з російськомовними та англомовними книжками, а частка назв видань державною мовою на головній вітрині у книгарні «Книголенд» становила близько 90%.

«Варто зауважити, що ситуація із книгорозповсюдженням суттєво відрізняється в різних регіонах країни, в окремих з них порушення мають тотальний характер. Серед таких факторів — критично низька кількість книгарень або місць продажу літератури, місцевих друкарень, інших поліграфічних установ, недостатня популяризація культури читання, неефективна регіональна культурна політика, відсутність взаємодії з закладами вищої освіти, у тому числі освіти дорослих тощо», — зауважують у звіті.

Як повідомлялося, з 16 липня 2021 року набула чинності стаття 26 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка регулює сферу книговидання і книгорозповсюдження. Згідно зі статтею, видавці зобов’язані видавати державною мовою не менше 50 відсотків усіх книжкових видань упродовж року.

Станом на початок 2022 року українці не зверталися зі скаргами на книгарні, що порушують мовний закон та продають менше, ніж 50% книжок українською мовою.

"Міністерство культури та інформаційної політики продовжує фіксувати воєнні злочини росіян проти культурної спадщини. Станом на 23 квітня 2022 року задокументовано 242 епізоди", - йдеться у повідомленні пресслужби МКІП.

Найбільше руйнувань зазнала культурна спадщина в Харківській області – 84 епізоди, в Донецькій – 45, в Київській – 38, в Чернігівській – 24, в Луганській – 17, в Сумській – 14. По 5 епізодів зафіксовано в Запорізькій, Житомирській областях та м. Києві, по 1 епізоду в Дніпропетровській та Миколаївській областях, а також 3 епізоди в Херсонській.

У МКІП нагадали, що руйнування об’єктів культурної спадщини – це воєнний злочин за Гаазькою конвенцією 1954 року. Допомагайте фіксувати злочини рф на національній платформі: https://culturecrimes.mkip.gov.ua/. При цьому необхідно пам'ятати про особисту безпеку – вона на першому місці. Всі зібрані матеріали будуть використані як докази для кримінальних проваджень проти російських злочинців.

Європейський Союз погодив нові правила для великих онлайн-платформам, зокрема Facebook, Google і Twitter, відповідно до яких їм доведеться слідкувати за незаконним вмістом, швидше його видаляти або отримувати штрафи. Про це повідомляють закордонні ЗМІ.

Закон про цифрові послуги (DSA) набуде чинності з 2024 року. Зокрема новими правилами є:

Заборона реклами, спрямованої на дітей або на основі конфіденційних даних, таких як релігія, стать, раса та політичні погляди;

Дозвіл урядам ЄС вимагати видалення незаконного вмісту, зокрема матеріалів, що пропагують тероризм, сексуальне насильство над дітьми, ворожі висловлювання та комерційне шахрайство;

Змусити платформи соціальних мереж дозволяти користувачам позначати незаконний вміст «легким та ефективним способом», щоб його можна було швидко видалити.

Інтернет-магазинам, таким як Amazon, знадобляться подібні системи для підозрілих товарів, таких як підроблені кросівки або небезпечні іграшки.

При недотриманні правил компанію можуть оштрафувати на суму до 6% її світового обсягу за порушення правил, а повторні порушення можуть призвести до заборони вести бізнес в ЄС.

Інші пункти в DSA вимагатимуть, щоб великі онлайн-платформи та онлайн-пошукові системи вживали заходи для протидії дезінформації. Вони були включені в документ після повномасштабного вторгнення росії в Україну та з появою фейків на фоні війни.

Нагадаємо, що через три тижні після геноциду в Бучі у 20 країнах найбільше поширювали Facebook-дописи з дезінформацією про російські воєнні злочини там.

Крім того, соціальні мережі Instagram і Facebook блокували дописи з хештегами про злочини російських військових у Бучі – #Bucha і #BuchaMassacre. У Meta повідомили, що хештеги звірств у Бучі заблокувалися автоматично, і їх відкрили.

Поетичну збірку «Сучасні українські поети» видали у Грузії на підтримку українського народу, який героїчно бореться проти російського агресора. До книги увійшли вірші 8-ми сучасних українських авторів, зокрема Сергія Жадана, Любові Якимчук, Бориса Херсонського, Галини Крук, Маріанни Кіяновської, Василя Махна, Андрія Любки, Анастасії Афанасьєвої в перекладі грузинського поета, прозаїка, перекладача і арт-критика Шоти Іаташвілі.

«Я думаю, що в такій критичній ситуації слово має силу, – наголошує Шота Іаташвілі. – Коли людина емоційно, психологічно на межі, вона потребує підтримки, віри. Бачу, що українські поети борються на лінії фронту і разом з тим постійно реагують словом на події, пишуть у соцмережі, якщо не вірші, то хоча б короткі тексти. Бо усвідомлюють, що це необхідно і людям це допомагає. Є ще інший важливий аспект – коли письменник нотує свої емоції і описує навколишнє середовище, він залишає матеріал, який дає можливість проаналізувати сучасні події у майбутньому, побачити їх у тому ракурсі, в якому бачать зараз митці». У видавництві «Palitra L Publishing», де підготували до друку та видали книгу, повідомляють, що це спеціальне благодійне видання. Усі виручені з продажу кошти будуть спрямовані на допомогу Україні. Презентували книгу в Тбілісі, в Будинку письменників Грузії. Після представлення видання грузинські поети прочитали свої вірші, написані після початку війни в Україні.

У Telegram з’явилася функція автоматичного перекладу з української мови, яка має допомогти у поширенні правдивої інформації про війну. Про це повідомив співзасновник месенджера Павєл Дуров у своєму каналі.

«Ми визнаємо, що Telegram став основним джерелом інформації з України, і сподіваємося, що інструменти, які ми надаємо, допоможуть інформувати більше людей і врятувати більше життів. Щоб полегшити роботу журналістів у всьому світі, усі публікації загальнодоступних каналів українською мовою тепер завжди пропонують кнопку перекладу за замовчуванням», — ідеться в повідомленні.

В оновленні пропонують більше мов для перекладу повідомлень та дописів. Активувати кнопку перекладу можна, якщо вибрати в налаштуваннях пункт «мови».

Крім того, можна вказати мови, які користувач знає — для них кнопку буде приховано. Нагадаємо, Департамент кіберполіції повідомив, що на акаунти українців у Telegram можуть здійснювати кібератаки з метою отримання доступу до облікових записів.

За ініціативи Міністерства культури та інформаційної політики України, а також Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики відбулося обговорення особливостей організації роботи українських бібліотек під час війни за участі видавців і Українського Інституту Книги.

Також у обговоренні взяли участь понад 50 представників бібліотек зі всієї України. Серед основних питань – радянські книги та книги російських видавництв. Над його вирішенням буде працювати спеціально створена Рада з питань розвитку бібліотечної сфери. Її співголовами стали Лариса Петасюк, заступниця Міністра культури та інформаційної політики, та Євгенія Кравчук, народний депутат, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Голова підкомітету з питань інформаційної політики. Зокрема, у межах роботи Ради будуть напрацьовані пропозиції та механізми вилучення пропагандистської літератури з бібліотечних фондів та її заміщення якісною україномовною літературою й книгами українських видавництв.

🎨 Унікальні NFT-писанки допоможуть відновити об'єкти культурної спадщини України

🟢 Напередодні Великодніх свят Міністерство культури та інформаційної політики, Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти та комунікаційна агенція Postmen в межах проєкту We believe запускають благодійний проєкт We believe.

🐣 Це колекція NFT-писанок на блокчейні Ethereum, присвячена українським містам, які протистоять російській агресії. Кожна NFT-писанка має унікальний орнамент, притаманний відповідному регіону України. 🇺🇦

“У цій війні українська культура та ідентичність є прямою ціллю. Під загрозою сьогодні - і матеріальна, і нематеріальна культурна спадщина України. Міністерством культури та інформаційної політики вже зафіксовано близько 200 епізодів воєнних злочинів рф проти культурної спадщини в Україні. І ці дані ще не остаточні. Пошкоджено 74 об’єкти культурної спадщини, найбільше зруйновано релігійних споруд. Маємо зруйновані комплекси музеїв і заповідників, будинки культури, театри, бібліотеки. Тому все що стосується розширення можливостей для відновлення культурної спадщини для нас надзвичайно важливо. Адже попереду нас чекає колосальна робота”, - зазначила Катерина Чуєва, заступниця Міністра культури та інформаційної політики.

✍️ Кількість та ціна крипто-арта залежить від рівня зруйнування міста. Наприклад, писанка Маріуполя буде представлена в одному екземплярі та буде найдорожчою, оскільки місто майже на 90% знищено.

🙌 Колекціонерам, які придбають українські NFT-писанки, пропонується поширювати їх зображення у період великодніх свят, щоби висловити підтримку Україні та познайомити якомога більше людей з українськими символами та традиціями.

‼️ Кошти з продажу будуть перераховані у фонд при МКІП для відновлення об'єктів культурної спадщини, які постраждали під час бомбардувань українських міст: церков, музеїв, театрів, колекцій мистецтва. Більше деталей про проєкт We believe за посиланнями:

https://we-believe.win/

https://opensea.io/collection/we-believe-win

https://twitter.com/we_believe_win