Бібліотечному фахівцю

12 листопада останній день реєстрації на Щорічну конференцію ВГО Української бібліотечної асоціації (19-21 листопада). https://docs.google.com/.../1FAIpQLSfMDSP021aB06.../viewform

Конференція пройде у змішаному форматі (наживо у Києві та онлайн на платформі ZOOM).

Запрошуємо дійсних членів та офіційних партнерів ВГО Українська бібліотечна асоціація, а також інших зацікавлених.

Участь у Конференції для членів та представників партнерів ВГО Українська бібліотечна асоціація безоплатна.

Для інших зацікавлених реєстраційний внесок складає 200 грн. У програмі Конференції:

- Нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу «Бібліотека року 2025»,

- Вручення відзнак і грамот Асоціації,

- Зустріч з Бібліотекою року Німеччини – Міською бібліотекою Дрездена, Обговорення напрямів і підсумків діяльності Асоціації у 2025 р.,

- Презентація результатів поточних всеукраїнських та міжнародних бібліотечних проєктів,

- Обговорення проєкту Стратегії Української бібліотечної асоціації на 2026-2030 рр.,

Відкрите засідання Президії та активу ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Програма на порталі:

https://ula.org.ua/images/ULA_Conference_2025_Program.pdf Докладніше про Конференцію на порталі:

Протягом 2022-2025 років Український інститут книги (УІК) залучив €3 935 000 (близько 191,5 млн гривень) додаткового фінансування від інституційних партнерів. Про це йшлося на презентації «Український інститут книги: розвиток, прозорість, можливості 2016-2025», що відбулася 7 листопада 2025 року.

На фінансування Українського інституту книги у державному бюджеті 2025 року виділили 278 мільйонів 500 тисяч гривень — у проєкті державного бюджету на 2026 рік його збільшили на 5 мільйонів гривень.

Як зазначили в УІК, передбачені на 2025 і 2026 роки 200 млн грн — це кошти для розподілу між 18-річними, що беруть участь у програмі «єКнига», а отже ніяк не впливають на суть і показники роботи інституції.

Британсько-угорський письменник Девід Солой став лавреатом Букерівської премії з літератури 2025 року за роман Flesh.

Журі назвали «Плоть» (Flesh) «надзвичайною» та «дуже особливою книжкою».

У романі йдеться про життя угорця-імігранта у країнах Європи протягом десятиліть. Вона розповідає про його підліткові стосунки зі старшою жінкою, період у Великій Британії та роботу на надзвичайно багатих людей у ​​Лондоні.

«П’ятнадцятирічний Іштван живе з матір’ю в тихому житловому комплексі в Угорщині. Він нещодавно переїхав до цього міста, сором’язливий і не знайомий із місцевими шкільними звичаями, тож швидко опиняється в ізоляції. Єдиною його співрозмовницею стає сусідка — заміжня жінка приблизно віку його матері. Їхні зустрічі поступово переростають у таємний зв’язок, якого Іштван сам до кінця не розуміє, і його життя починає виходити з-під контролю. Минуло кілька років — і хвилі грошей та влади XXI століття підносять його дедалі вище: від служби в армії до роботи серед надзаможних лондонців. У боротьбі між прагненням до любові, близькості, статусу та багатства він здобуває нечувані статки — аж доки ці самі сили не починають його руйнувати», — ідеться в анотації.

Як зізнався Солой, після оголошення переможця він почувався «трохи приголомшеним» і зазначив, що йому знадобиться певний час, аби усвідомити це.

Організатори Букерівської премії охарактеризували Flesh як «роздум про клас, владу, близькість, міграцію та маскулінність», назвавши роман «проникливим портретом людини і досвіду, що формує її й відлунює протягом усього життя».

Девід Солой — британський письменник угорського походження. Автор кількох романів, серед яких London and the South-East, The Innocent, Spring, All That Man Is, Flesh та Turbulence. Його книжки виходять у видавництві Jonathan Cape у Великій Британії та Graywolf Press у США. Лавреат і фіналіст численних літературних премій. Flesh — шостий роман письменника. Раніше, у 2016 році, він вже був номінований на Букерівську премію за роман All That Man Is.

Букерівська премія (The Man Booker Prize) — одна з найпрестижніших літературних премій англомовного світу й світу загалом. Перше вручення відбулося 1969 року. На Букерівську премію художньої літератури можуть претендувати твори письменників будь-якої національності, написані англійською мовою та опубліковані у Великій Британії чи Ірландії.

Відійшов у засвіти видавець, співзасновник видавництва «Саміт-Книга», колишній виконавчий директор Української видавничої асоціації Ігор Степурін.

Прощання з Ігорем Степуріним відбудеться 12 листопада 2025 року о 12:00 у ритуальному залі Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології за адресою проспект Берестейський 119/121 (корпус 5).

Ігор Степурін — видавець, співзасновник видавництва «Саміт-Книга», колишній виконавчий директор Української видавничої асоціації, волонтер. Був виконавчим директором і головою ревізійної комісії Української видавничої асоціації. Також очолював благодійний фонд «Бібліотечна країна». Засновник книжкового клубу Верховної Ради України.

Президент Володимир Зеленський підписав указ №835/2025, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Рішенням РНБО запровадять санкцій проти п’яти російських видавництв — «Книжный мир», «Вече», «Центрполиграф», «Яуза» та видавничого дому «Питер». Вони, за даними Служби безпеки України, працюють на виправдання агресії росії, поширення російської пропаганди у світі та насаджування антиукраїнських настроїв, зокрема на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

Санкції передбачають блокування активів, заборону торговельних операцій, зупинення фінансових зобов’язань, обмеження транзиту ресурсів, а також повне припинення поширення медіа та контенту цих видавництв в Україні. Додатково заблокували інтернет-доступ до доменів veche.ru, piter.com, yauza.info, kmbook.ru, litres.ru, labirint.ru та інших майданчиків, через які поширюється російська література.

Контроль за виконанням рішення поклали на секретаря РНБО Рустема Умєрова. До реалізації санкцій залучені Кабінет Міністрів України, Служба безпеки України, Національний банк і Комісія державних нагород та геральдики. Міністерство закордонних справ має поінформувати уряди Європейського Союзу, США та інших держав про введення обмежень і ініціювати запровадження аналогічних санкцій на міжнародному рівні.

Санкції ухвалили відповідно до статті 5 Закону України «Про санкції» їх ввели безстроково, з окремими положеннями терміном на десять років.

У пункті пропуску «Дяківці» прикордонники викрили спробу незаконного вивезення до Румунії низки старовинних видань, які, імовірно, належали бібліотечним фондам.

Стародруки були виявлені під час огляду мікроавтобуса, яким прямував громадянин України 1963 року народження. Чоловік віз передачі для українців, які проживають за кордоном.

У багажному відділенні авто лежали кілька коробок із 25 книгами, надрукованими наприкінці ХІХ – початку ХХ століття. Багато з них мали печатки, які можуть свідчити про належність бібліотечним фондам.

Виявлені видання можуть становити культурну або історичну цінність.

Знахідку вилучили для проведення експертизи.

Письменник, публіцист і перекладач Валерій Шевчук, автор понад 150 книг, народився у Житомирі та присвятив йому частину своїх творів. Його ім’я пропонують увічнити у назві вулиці та обласної дитячої бібліотеки міста.

У коментарі Суспільному письменник, директор обласної наукової бібліотеки імені Олега Ольжича Василь Врублевський розповів, що Валерій Шевчук народився у Житомирі в серпні 1939 року. У 1961 році в збірці "Вінок Кобзаря" опублікували його перше оповідання "Настунька", присвячене творчості Тараса Шевченка. У 1960–1970-х роках Валерій Шевчук разом із братом Анатолієм належали до кола українських письменників, які виступали за свободу художньої творчості, розвиток національної культури та мови в умовах тоталітарного режиму.

Засновниця громадської організації "Житомир: Зроби голосніше" Людмила Зубко розповіла, що Валерій Шевчук помер у травні 2025 року. Вона вважає, що його ім’я потрібно увічнити у назві вулиці та обласної дитячої бібліотеки в Житомирі.

"Ми ініціюємо, щоб у Житомирі з’явилася вулиця імені братів Шевчуків, адже Анатолій, який був дисидентом і відбував покарання у в’язницях, також заслуговує на вшанування. Також пропонуємо присвоїти ім’я Валерія Шевчука обласній дитячій бібліотеці. Сам письменник розповідав, що саме в цій бібліотеці вперше взяв книгу Дмитра Багалія, познайомився з творчістю Григорія Сковороди і став його послідовником на все життя. Ми у Житомирі маємо ретельно поставитися до цього питання. Валерій Шевчук завжди наголошував на важливості чистоти української мови, і сьогодні ми всі бачимо, наскільки це актуально. Він належить до тих, хто формував сенси нашого міста", — сказала Людмила Зубко.

Детальніше тут: https://suspilne.media/culture/

Станом на 25 жовтня через російську агресію в Україні зруйновано та пошкоджено 1612 пам’яток культурної спадщини та 2427 об’єктів культурної інфраструктури.

Серед пошкоджених об’єктів культурної спадщини: 149 мають статус національного значення, 1311 — місцевого, 152 — щойно виявлені.

Загалом пошкодження зафіксовано в 18 областях. Найбільших руйнувань зазнали пам’ятки у Харківській області — 342, Херсонській — 294, Одеській — 182, Донецькій — 173, Київській області та м. Києві — 156.

Водночас внаслідок обстрілів та бойових дій постраждали 2427 об’єктів культурної інфраструктури, з яких 493 — повністю знищено.

Найбільших втрат культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Сумській та Миколаївській областях.

Загалом постраждали:

клубні заклади – 1180;

бібліотеки – 852;

заклади мистецької освіти – 186;

музеї та галереї – 134;

театри, кінотеатри та філармонії – 50;

заповідники – 9;

парки, зоопарки – 11;

цирки – 4;

кіностудія у м. Києві.

Руйнування зафіксовані у 327 територіальних громадах по всій Україні. Найбільше — в громадах Донецької (46 ТГ), Сумської (37 ТГ), Харківської (33 ТГ), Чернігівської (31 ТГ), Запорізької (29 ТГ), Миколаївської (23 ТГ), Дніпропетровської (22 ТГ), Київської (21 ТГ), Луганської (12 ТГ) областей.

Майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює точний обрахунок кількості закладів культури, що постраждали внаслідок бойових дій та окупації.

У відповідь на масштабні руйнування, спричинені російською агресією, Міністерство культури України спільно з міжнародними партнерами створили Український фонд культурної спадщини. Місія Фонду – мобілізувати міжнародні та національні ресурси для захисту, відновлення та розвитку української культурної спадщини й культури як основи ідентичності, демократії та європейської приналежності.

Україну обрано до Виконавчої ради ЮНЕСКО на 2025–2029 роки — з найбільшою кількістю голосів серед країн своєї регіональної групи. Разом із Румунією та Молдовою Україна впевнено випередила росію, яка тепер не увійде до складу Ради.

За результатами голосування Україна отримала 137 голосів підтримки, тоді як росія — лише 93. Це свідчить про високий рівень міжнародної довіри та підтримки України серед держав-членів організації.

Членство у Виконавчій раді ЮНЕСКО відкриває нові можливості для України: зміцнення міжнародної співпраці в галузі освіти та науки, захисту культурної спадщини України, що страждає від російської агресії, та просування національних ініціатив на світовому рівні.

Виконавча рада ЮНЕСКО є одним з керівних органів ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури). До її складу входить 58 представників держав-членів організації. Вона координує діяльність ЮНЕСКО у період між сесіями Генеральної конференції. Засідання відбуваються двічі на рік.

Український інститут книги оголошує пошук фахівців до Експертної ради, яка обиратиме найкращі проєкти з промоції читання у 2026–2027 роках.

💡 Якщо ви добре знаєте книжкову сферу, маєте досвід у культурі, освіті чи медіа — саме час долучитися. Ваша експертиза може вплинути на те, які ініціативи надихатимуть українців читати ще більше.

🗓 Прийом документів триватиме з 11 листопада до 2 грудня 2025 року (18:00).

Детальні умови участі 👉 https://ubi.org.ua/.../uik-rozpochina-konkurs-z-doboru... Наші експерти формують якість українського книжкового простору. Станьте одним із них

У відділі рідкісних видань і рукописів Odesa National Scientific Library/ Одеська національна наукова бібліотека відбулася перша в Україні презентація книги "Одеса. Музейний щоденник війни. Марісель і Панна Кота рятують культурну спадщину і рятуються самі".

Це креативний документальний проєкт, що поєднує графічну новелу, художнє осмислення війни й живу музейну пам'ять. Видання побачило світ у ТОВ «Юнівест Промо Парк» (Київ, 2025) за підтримки програми «Documenting Ukraine» Інституту гуманітарних наук (IWM), Відень.

Авторки книги - Elena Ilyasova, в.о. директорки Одеського муніципального музею особистих колекцій імені О. В. Блещунова, та Maria Apriatova, художниця і кураторка виставкових проєктів музею. Упродовж трьох з половиною років вони документували життя музею в умовах повномасштабної війни: саме через образи двох музейних киць, які рятують колекцію, місто і себе.

На презентації зібралися музейники, бібліотекарі, викладачі, журналісти та багаторічні друзі музею. Подія перетворилася на теплу і щиру розмову про культуру, пам’ять і людяність. До дискусії долучилися Анжела Васіліна, начальниця відділу управління культури Департамент міжнародного співробітництва, культури та маркетингу ОМР та Майя Дімерлі, керівниця офісу "Одеса – місто літератури ЮНЕСКО". Видання має міжнародну історію:

перша презентація книги відбулася у жовтні на Bremer Zine Festival 2025 у Бремені (Німеччина),

а місяцем раніше музейний комікс у вигляді виставки було показано у Брно (Чехія), де чеською Deník války. Marisel a Panna Kota zachraňují kulturní dědictví в просторі Káznice відвідало близько 800 глядачів.

"Це не вигадана історія, а спроба зберегти пам'ять про те, як культура тримається під час обстрілів, як музей стає місцем життя, роботи і людяності", — Олена Ілясова 🔗 Детальніше про подію - на сайті бібліотеки: https://odnb.odessa.ua/view_post.php?id=5227&fbclid=IwY2xjawN6q2dleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFJUkYwY1J0ZFYxNHczc1RPc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHgsJtXVNoAEEl-rnv-f7GLq_a_IkjXqcWGoRTmZdjfHDcQ9e2msusSUwy0Wi_aem_zJu4l93OZUuIBedMmlFOPQ

Генеральна конференція ЮНЕСКО обрала Халеда Аль-Анані (Єгипет) генеральним директором організації.

Новий генеральний директор ЮНЕСКО вступить на посаду 15 листопада терміном на чотири роки. Він замінить на посаді Одре Азуле, яка очолювала організацію з 2017 року.

Як зазначається, Аль-Анані - єгиптолог і професор єгиптології в Хелуанському університеті, де викладає вже понад 30 років. Він очолював Національний музей єгипетської цивілізації та Єгипетський музей у Каїрі. З 2016 по 2022 роки обіймав посаду міністра у справах охорони пам'яток старовини, а потім міністра туризму та старожитностей Єгипту.

У листопаді 2024 року був призначений спеціальним послом Всесвітньої туристичної організації з культурного туризму, а пізніше став опікуном Африканського фонду всесвітньої спадщини.

Халед Аль-Анані став дванадцятим генеральним директором ЮНЕСКО. Він є першим на цій посаді, хто походить з арабської країни і другим представником Африки, який обіймає цю посаду.

ЮНЕСКО – організація ООН з питань освіти, науки і культури, яка сприяє зміцненню миру і безпеки шляхом розширення міжнародного співробітництва в галузі освіти, науки, культури, комунікації та інформації.

Україна разом із понад 30 країнами приєдналася до декларації про роль культури та медіа як запоруки європейських демократій (Declaration on the necessity of culture and media as a safeguard for our European democracies).

Як передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу Міністерства культури України, ухвалення документа відбулося під час неформальної зустрічі міністрів культури та медіа ЄС, яка пройшла у Копенгагені під головуванням Данії.

Декларацію підписали представники понад 30 країн, зокрема держави-члени Європейського Союзу, а також Велика Британія, Норвегія, Швейцарія та Україна.

«Сьогодні культура і медіа - стратегічні елементи безпеки і стійкості Європи. Усі підписанти декларації об’єднані спільним розумінням: захищаючи культуру, ми захищаємо демократію», - зазначила міністерка культури Тетяна Бережна.

Сім нових книжок рівненських авторів отримають фінансову підтримку з міського бюджету. Про це повідомили в Управлінні культури і туризму Рівненської міської ради.

Підтримку отримають такі твори:

- Світлана Калько «Князі Любомирські. Рівненська історія»;

- Валентина Люліч «Рівне літературне 2025»;

- Юрій Матвійчук «Молоді голоси Погорини»;

- Юрій Береза «Необачна свиня»;

- Віра Мельникова «Моя хата …не скраю»;

- Іванна Самчук «Мируй небо миром»;

- Тетяна Собецька «Казки».

Ініціатива є частиною «Програми розвитку культури і туризму в Рівненській міській територіальній громаді на 2024–2026 роки». Вона передбачає підтримку місцевих митців, чия творчість формує позитивний імідж громади та сприяє збереженню культурної спадщини краю.

Після виходу книжок у світ для кожного видання організують презентації у закладах культури міста. Ознайомитися з новинками зможуть усі охочі у бібліотеках Рівного.

Лавреатом 123-ї Гонкурівської премії став французький письменник Лоран Мовіньє з романом «Порожній будинок» (La Maison vide). Про це повідомили на сайті Гонкурівського літературного товариства.

Мовіньє здобув перемогу у першому турі голосування, отримавши шість голосів від журі і випередивши бельгійську авторку Каролін Ламарш, яка набрала чотири голоси за роман Le Bel Obscur («Прекрасна темрява»).

За премію також змагалися французький письменник Емманюель Каррер (роман Kolkhoze) та маврикійсько-французька письменниця Наташа Аппана (роман «Ніч у серці» (“La nuit au cœur”) .

Гонкурівська премія (Prix Goncourt) — французька літературна премія, яку присуджують авторам на знак відзначення прозових творів, написаних французькою мовою. Премію присуджують щорічно з 1903 року за рішенням Гонкурівської академії, куди входять відомі французькі літератори. Назва премії походить від прізвища класиків французької літератури 19 століття — братів Жуля та Едмона де Гонкурів. Її вручають уже 122 рази поспіль.

Протягом 1937 – 1938 років НКВДисти розстріляли тисячі людей – в’язнів різних таборів, зокрема Соловецького, представників різних національностей: українців, фінів, білорусів, євреїв, карелів, татар, ромів, німців, росіян. Із 27 жовтня по 4 листопада 1937 року в карельському урочищі Сандармох сталінський режим розстріляв в’язнів Соловецької тюрми особливого призначення, серед яких десятки представників української інтелігенції, дієвців культури й істориків.

Тоді в Сандармоху стратили 1111 в’язнів першого «соловецького етапу» – Соловецької тюрми особливого призначення, серед яких були 287 українців. Імена усіх розстріляних встановлені.

Паралель між сталінськими розстрілами і сучасними злочинами Росії полягає не лише у масштабі насильства, а у самій спробі знищити українську ідентичність. Сандармох був лісом, куди звозили людей, щоб позбавити Україну голосу. Сьогодні Росія намагається зробити те саме – своїми ракетами, дронами і не тільки.

Роман української письменниці, перекладачки і публіцистки Софії Андрухович «Амадока» вийшов друком румунською мовою у перекладі поета й журналіста Міхая Траїсти у видавництві Trei.

Андрухович і перекладачі книжки «Амадока» німецькою мовою - Александр Кратохвіль і Марія Вайсенбьок - у 2024 році стали лавреатами Міжнародної премії імені Германа Гессе.

Раніше три томи роману Софії Андрухович «Амадока» видали в австрійському видавництві Residenz Verlag. Права на його переклад придбало і одне з найбільших видавництв світу Simon & Schuster.

"Book Aid International відправили до України чергову партію книжок для підтримки проєкту Українського ПЕН "Незламні бібліотеки", - йдеться у повідомленні.

Відправлення налічує 15 554 книжки, серед яких дитяча література, художні твори для дозвілля і підручники з англійської мови як іноземної. Вони поповнять фонди бібліотек, що зазнали руйнувань внаслідок війни або працюють у прифронтових і звільнених від російських загарбників громадах.

Ініціатива реалізується спільно з Book Aid International, PEN International, English PEN та видавництвом Pineapple Lane.

Як зауважили в ПЕН, це відправлення має особливе значення, адже відбулося після пошкодження складу організації у Києві внаслідок російського удару в липні.

Загалом Book Aid International уже передали 52 888 книжок, які Український ПЕН доставив до понад 250 бібліотек по всій Україні.

"Ми глибоко вдячні Book Aid International за їхню щедру підтримку українських бібліотек. У розпал повномасштабної війни Росії проти України ці книжки — більше, ніж просто книжки: це інструменти стійкості, єдності та культурної тяглості. Кожна книжка, що потрапляє до української бібліотеки під час війни, є безцінною", - зазначив виконавчий директор Українського ПЕН Максим Ситніков.

Відправлення здійснене з нового складу Book Aid International у Свіндоні, що відкрився у вересні.

Як зазначили в ПЕН, для організації це перший транш з нового приміщення і він символічно спрямований саме до України.

"Те, що наше перше відправлення зі Свіндона вирушає саме до Українського ПЕН, який відновлюється після пошкодження власного складу, є для нас особливо важливим. Ми надзвичайно вдячні британській видавничій спільноті за її щедрість і сподіваємося, що видавці продовжать співпрацювати з нами, аби ділитися силою книжок із читачами по всьому світу в майбутньому", - заявила генеральна директорка організації Елісон Твід.

Національний рейтинг «Компас благодійності України» (англійською – Charity compass of Ukraine) – публічний рейтинг благодійних організацій, які офіційно зареєстровані в Україні, здійснюють свою діяльність згідно чинного законодавства, публічно оприлюднюють свою звітність та присутні в інтернет просторі.

Рейтингування благодійних організацій у рамках проекту «Компас благодійності України» – це створення відкритої системи суспільного оцінювання їхньої діяльності, можливість публічного підтвердження своєї прозорості і підзвітності, доказ ефективності своєї роботи із залученими коштами. Завдяки рейтингу «Компас благодійності України» благодійні організації отримують від суспільства «зірку довіри» для своєї подальшої прозорої та ефективної роботи, для підвищення обізнаності суспільства з їхньою діяльністю, можливість пошуку додаткових ресурсів та збільшення фінансування своїх благодійних програм.

Мета і завдання Національного рейтингу:

- За допомогою об’єктивних критеріїв та індикаторів оцінити і наочно показати членам суспільства публічні результати діяльності благодійних організацій;

- Дати потенційним донаторам (жертводавцям) простий та зрозумілий додатковий інструмент при виборі ними напрямку та суб’єкту для благодійної пожертви;

- Дати можливість ефективним та доброчесним благодійним організаціям використовувати результати рейтингування для ведення ними власної інформаційної, маркетингової чи фандрейзингової кампанії;

- Допомогти членам українського суспільства зорієнтуватись і вірно використати своє право надати фінансову підтримку неурядовим організаціям, виходячи із положень Закону України «Про відсоткову філантропію»;

- Відзначити та інформувати суспільство про публічні та ефективні українські практики благодійної діяльності.

Національний рейтинг «Компас благодійності України» започаткований Асоціацією благодійників України у 2022 році.

11 листопада у Києві пройде Сьомий міжнародний ярмарок грантів у сфері культури. Це найбільший щорічний захід, який організовує бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні разом з партнерами, та який збирає близько тисячі представників сектору культури та креативності з усієї країни.