Бібліотечному фахівцю

До офіційного списку літератури шкіл Польщі включили гру This War of Mine, яка розповідає про реальні події під час облоги Сараєва.

Гравець повинен взяти відповідальність за життя групи людей, які намагаються вижити під час війни.

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький каже, що ігри не гірше від книжок допомагають пережити певні ситуації. Окрім цього, вони вносять новий досвід у навчання.

Міністерство освіти України найближчим часом ухвалить рішення про виключення російський поетів і письменників зі шкільної програми.

«Очікуємо, що таке рішення буде ухвалено найближчим часом… Комісія вже рекомендувала, на сьогодні опрацьовують фахівці міністерства», – поінформував Сергій Шкарлет, міністр освіти і науки.

Він акцентував, що це питання є дуже чутливим, оскільки в Україні немає сімей, які не постраждали б від російської агресії.

Як розповів міністр, освітній процес з нового навчального року вже буде проходити зі змінами.

Нагадаємо, на початку квітня у Міносвіти почала діяти робоча група, яка мала оцінити доцільність вивченяя творів російських авторів у межах курсу зарубіжної літератури.

Після початку великої війни в Україні активізували демонтаж пам’ятників на честь діячів Росії та радянської доби, а також почали перейменовувати вулиці.

Громадська організація Український ПЕН запускає програму стипендій для українських письменників, перекладачів та літературних критиків.

Учасниками програми можуть бути українські прозаїки, поети, драматурги, есеїсти, перекладачі, літературні критики, що перебувають в Україні або змушені були залишити Україну через війну.

Заявки прийматимуть на постійній основі до 30 листопада 2022 року. Розгляд заявок і оголошення переможців відбуватиметься раз на два місяці: 3 серпня, 30 вересня та 30 листопада.

Рішення про підтримані заявки ухвалюватиме журі у складі п'яти осіб, до складу якого входять Ростислав Семків, Ірина Славінська, Остап Сливинський, Тетяна Огаркова та Оксана Луцишина.

До кінця 2022 року в рамках програми буде надано 100 стипендій. Розмір стипендії – 30 000 грн.

У центрі Праги, поруч зі Староміською площею, відкрилася бібліотека з україномовною літературою.

Бібліотека задумана як місце для читання та зустрічей українців, які з початком повномасштабної війни опинилися у Чехії. Заклад спільними зусиллями створили чеський Скаутський інститут (Skautský institut), видавництво “Альбатрос” і Євангельської чеської братської церкви.

Ініціатором стала церква. Як розповідає один з її представників Мартін Балкар, українські біженці, з якими вони регулярно спілкують, часто казали, що хотіли б мати можливіть позичати книжки й читати. Так виникла ідея знайти партнерів і створити бібліотеку. Книжки привезли до Праги у співпраці з українським посольством.

Окрім функцій бібліотеки, приміщення також є місцем уроків чеської мови для українців.

Cтаном на червень з початку повномасштабної війни Чехія витратила на прийом українців майже 300 млн євро. Дозвіл на проживання в країні отримали близько 380 тисяч українців.

Перший Міжнародний літературно-мистецький конкурс «Ернест Хемінгуей. Романи життя: море, жінки, подорожі» нещодавно назвав лауреатів у Німеччині. На конкурс надійшло понад 300 робіт з України, Німеччини, США, Греції, Фінляндії, Грузії, Азербайджану, Казахстану та інших держав.

Ернест Хемінгуей (21 липня 1899 р. – 2 липня 1961 р.) – американський письменник і журналіст, лауреат Нобелівської премії з літератури (1954) та Пулітцерівської премії (1953).

Нинішній конкурс проведено з ініціативи Академії діячів літератури, мистецтв та комунікацій (Німеччина, м. Франкфурт).

Список лауреатів тут: https://litgazeta.com.ua/news/nazvani-laureaty-mizhnarodnoho-literaturno-mystetskoho-konkursu-imeni-ernesta-kheminhueia-v-nimechchyni/

У межах благодійної акції «Українським дітям — українську книгу!» дітям, які вимушено виїхали до інших регіонів України чи країн, передали 1 млн примірників.

Видавці зі всіх регіонів України безкоштовно надали організаторам акції 1 млн примірників підручників, навчальних посібників, художньої літератури дітям, які, рятуючись від російської агресії, змушені були переселитися в більш безпечні регіони чи інші країни Європи.

Наразі волонтерським центрам в українських містах та країнах Європи надіслали майже 200 тисяч видань: понад 25 тисяч книжок надійшло у Львівську область, понад 64 тисячі отримали діти в Кропивницькому, Тернополі, Дрогобичі, Чернівцях, Кам’янець-Подільському, Івано-Франківську, Ужгороді, Хмельницькому.

На прохання українських посольств у європейські країни передали 100 тисяч примірників літератури: 45 тисяч книжок надіслали у Польщу, 43 тисячі — у Словаччину, майже 5 тисяч – в Австрію, 4 тисячі — в Чехію, по одній тисячі книжок надіслали в Румунію, Угорщину, Албанію. Зараз майже 20 тисяч книжок прямують до Німеччини, Хорватії, Швейцарії, Австрії, Швеції та Нідерландів.

Крім того, у п’ятьох західних обласних центрах України, де проживає найбільша кількість вимушених тимчасових переселенців, відбулися свята книжки із залученням професійних та самодіяльних артистів, спортсменів, аніматорів під час передавання видань.

Благодійну акцію започаткували Держкомтелерадіо спільно з офісом Президента України та Міністерством культури та інформаційної політики.

Завдяки співпраці ДОО НСПУ, Дніпровської академії неперервної освіти та Дніпропетровської обласної бібліотеки для молоді ім. М. Свєтлова створено перший том електронного збірника наукових та науково-популярних праць #ЗА НАШУ І ВАШУ СВОБОДУ за редакцією професора Віктора Сиченка. Упорядниками збірника є Іван Безена, Ірина Карпань, Оксана Дорошенко та Еліна Заржицька.

Мета видання #ЗА НАШУ І ВАШУ СВОБОДУ – допомога учителю гуманітарних дисциплін закладів середньої освіти щодо здійснення комплексного забезпечення краєзнавчими матеріалами за окресленою темою. Адже життєві приклади у нас є. Це поети і політики, військові і музиканти, науковці й художники. Їх опір був різноманітним: хтось боровся за свободу та незалежність українського народу, хтось за свободу творчості, думки, хтось зі зброєю в руках, а хтось – із пензлем чи пером.

Упорядники зазначають, що книга зорієнтована на практичну допомогу педагогу в формуванні нового освітнього середовища в Новій українській школі і формуванні національно-свідомої особистості.

До збірника увійшли матеріали 24 науковців, учителів закладів освіти Дніпропетровщини та зарубіжжя. Це розробки уроків та позакласних заходів, нариси, есе, методичні рекомендації.

Вченою радою КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» ДОР» від 31.03.2022 року № 5 книгу рекомендовано для методичного застосування у освітньому просторі школи.

Доробок може бути корисним для професійної діяльності педагогів і бібліотекарів, а також зацікавить широкі кола громадськості новими фактами та дослідженнями. Збірник поповнить електронну бібліотеку, над створенням якої вже протягом трьох років спільно працюють письменники, науковці й бібліотекарі Дніпропетровщини. Адже використовувати книги, розміщені на сайтах обласних бібліотек і Дніпровської академії неперервної освіти можна абсолютно безкоштовно.

Збірник можна знайти за посиланням – https://drive.google.com/file/d/1T0WBQ45iahLOWbJ2_zg6AAiXwUiPD4qZ/view

У Львівській національній опері міністри культури країн Східної та Центральної Європи підписали декларацію про допомогу культурі України в часі війни.

"Нам важлива не завтра, а сьогодні солідарність ЄС по трьох секторах: це медійна сфера, пропаганда, санкції проти РФ, це відновлення української культури, і це її промоція за кордоном. Я радий, що колеги з Європи змогли приєднатися до нас і ми підписали декларацію та намітили конкретні кроки для того, щоб ми змогли допомогти українській культурі не лише за кордоном, але й тут зараз нашим культурним діячам, щоб вони могли в цей нелегкий час відновлювати свою роботу", - наголосив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Читайте також: Офіс мовного омбудсмена зібрав свідчення лінгвоциду під російською окупацією

Участь в круглому столі та підписанні декларації також взяли Мартін Бакса, міністр культури Чеської Республіки; Габор Чаба, заступник державного секретаря Міністерства культури та інновацій Угорщини; Тарві Сітс, генеральний секретар Міністерства культури Естонії; Дейс Вільсоне, генеральний секретар Міністерства культури Латвії; Сімонас Каірус, міністр культури Литви; Сергіу Продан, міністр культури Молдови; Пьотр Глінський, міністр культури та національної спадщини Польщі; Наталія Міланова, міністр культури Словаччини; Андраш Деметер, генеральний секретар Міністерства культури Румунії.

Поет Анатолій Осадчий став лавреатом літературної премії імені Тараса Мельничука-2022. Про це повідомив міський голова Коломиї Богдан Станіславський.

У віршовій збірці «Від Пруту до Рейну», за яку поет отримав нагороду, — переклади на німецьку мову творів українських поетів з Коломиї: Тараса Мельничука, Василя Герасим’юка, Василя Рябого, а також переклади українською Вольфганга Ґете, Фрідріха Шиллера, Генріха Гейне та інших німецьких поетів.

Диплом та знак лавреата премії автору вручать 19 серпня, до Дня Коломиї. Анатолій Осадчий — перекладач і поет, краєзнавець, дослідник німецької культурної спадщини у Коломиї.

Премія імені Тараса Мельничука — коломийська міська літературна премія. Її щорічно присуджують за високохудожні літературні твори, які здобули загальне громадське визнання, є духовними набутками українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам’ять, його національну свідомість, зберігають національні традиції, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

Авторами книги стали кулінарки Аніта Сарна та Кароліна Крупецька. Вони ведуть сайти Nerds Kitchen та Witcher Kitchen, на яких протягом багатьох років публікують рецепти страв із популярних ігор, включаючи «Відьмака».

Загалом у кулінарній книжці буде 80 рецептів. Наприклад, там читачі дізнаються про те, як приготувати пельмені від Ламберта та цибулевий суп із м'ясом ельфів із «Відьмака 2».

Продаж 240-сторінкової книги розпочнеться 25 жовтня 2022 року за $35.

Уповноважений з державної мови Тарас Кремінь оприлюднив розширений рекомендований список імен видатних творців, дослідників і популяризаторів української мови, пропонованих для увічнення в географічних назвах та об’єктах топоніміки. Його опублікували на сайті уповноваженого з державної мови.

Список упорядкував Тарас Кремінь у співпраці з Інститутом літератури імені Т.Шевченка, Інститутом мовознавства імені О.Потебні, Інститутом української мови за участі Національної академії педагогічних наук України. До складання переліку могли долучатися всі охочі.

«З початком повномасштабної війни росії проти України громадськість підтримує ідею дерусифікації на всіх рівнях. Саме тому актуалізувалась тема перейменування . Сьогодні ми зобов’язані остаточно розірвати пута колонізаторського минулого. Український простір повинен належати українцям. Вулиці, проспекти, сквери, парки повинні носити імена визначних українських діячів, а залишки радянської епохи мають піти в минуле», — зазначив Кремінь.

Повний оновлений список імен видатних творців, дослідників і популяризаторів української мови, пропонованих для увічнення в географічних назвах та об’єктах топоніміки тут:

https://mova-ombudsman.gov.ua/news/onovnlenij-spisok-imen-vidatnih-tvorciv-doslidnikiv-i-populyarizatoriv-ukrayinskoyi-movi-proponovanih-dlya-uvichnennya-v-geografichnih-nazvah-ta-obyektah-toponimiki

Шановні колеги! Раді повідомити вам, що вийшов друком перший номер журналу «Бібліотечна планета» за 2022 рік – рік, що ознаменувався для України початком жахливої, несправедливої, неймовірно жорстокої війни, розв’язаної проти неї сусідом-терористом.

Цей, ще «мирний» номер, був готовий до друку в останній день перед повномасштабним вторгненням російських загарбників на наші землі. В ньому автори публікацій діляться не лише цікавим досвідом із практики роботи своїх бібліотек, а й їхніми планами на майбутнє, реалізація яких дозволить бібліотекам стати ще більш дієвими і ще ближчими для користувачів…

Для цього «мирного» номера ми зробили, на жаль, не мирну обкладинку, бо вже 126 днів наші бібліотеки, як і вся країна, живуть і функціонують у нових складних реаліях, де є місце руйнаціям, втратам, роботі 24/7, допомозі ЗСУ та тимчасовим переселенцям і, водночас, забезпеченню інформаційних, культурних, освітніх і дозвіллєвих потреб своїх громад. Про це ми обов’язково розкажемо в другому номері, який вийде друком уже за тиждень.

Перепрошуємо за несвоєчасну доставку журналу «Бібліотечна планета» у цьому році. Сподіваємось, що, не зважаючи ні на що, він стане вам у пригоді.

Слава Україні!

Із переліком публікацій в № 1/2022 можна ознайомитись на сайті:

https://profy.nlu.org.ua/articles.php?lng=uk&pg=10536#%E2%84%961

В Україні створили цифрову бібліотеку перекладів української драми.

Мета Ukrainian Drama Translations — «поширення національної драматургії у світі, успішної комунікації між сучасними українськими авторами та театрами різних країн, встановлення нових творчих партнерств».

На сайті представлені п’єси українських драматургів, перекладені іноземними мовами. При цьому якість перекладів оцінює професійна експертна рада у складі шести осіб.

Тут можна сформувати запит за жанром, періодом написання, темою, розміром тексту, кількістю персонажів.

Кожний включений до бібліотеки текст супроводжується англомовною карткою-паспортом зі стислим синопсисом та інформацією про автора і перекладача.

«Сайт надає можливість ознайомитися з великою частиною змісту, але повний текст для читання, комерційного або некомерційного використання можна отримати безпосередньо у правовласників, чиї контакти містяться на перших сторінках п’єс та на особистих авторських профілях», — наголошують представники Українського інституту, що реалізував цей проєкт.

Серед його партнерів Worldwide Readings Project та Birkbeck Center for Contemporary Theatre. Основу цифрової бібліотеки сформовано з фондів глобальної ініціативи Worldwide Readings Project та програми Українського інституту Transmission.ua: drama on the move.

До фінансування сайту залучили International Relief Fund МЗС Німеччини та Goethe-Institut в Україні в межах проєкту «Театральні вікна. Work in progress», що його реалізує громадська організація «Театр на Жуках», координаційним партнером є платформа Укрдрамахаб.

Бібліотека має відкриту структуру та передбачає постійне оновлення фондів. Зокрема, українські драматурги можуть пропонувати до публікації переклади своїх п’єс.

Глобальна ініціатива Worldwide Ukrainian Play Readings започаткована американським режисером та перекладачем Джоном Фрідманом. Вона фокусується на текстах українських драматургів, особливо тих, що написані вже після початку широкомасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Їх швидко перекладають англійською, німецькою, словацькою, румунською, французькою, а читання проводяться за участі іноземних акторів та режисерів у іноземних театрах. Зібрані кошти передають на допомогу Україні.

За даними сайту, починаючи з березня 2022 року вже проведено більше 140 читань в США, Великій Британії, Ірландії, Німеччині, Франції, Румунії, Молдові, Фінляндії, Швеції, Словаччині та інших країнах.

Нагадаємо, у кінці березня в Україні запустили перший NFT-музей війни, у якому поєднали блокчейн-технологію, мистецтво та фіксацію історичних фактів. Кошти з продажу колекції перераховують на офіційний Ethereum-гаманець для Мінцифри на гуманітарні потреби для України.

Це акція за свободу слова: консервативні школи США заборонили до 2022 року 1500 книг. «Оповідь служниці» теж прибирали зі шкільних бібліотек — за критику християнства та секс.

Ще Етвуд акцією з вогнеметом нагадує про можливу заборону абортів у США. Її зараз розглядає Верховний суд. Костюми з екранізації «Оповіді служниці» — один із символів жіночого опору.

«Оповідь Служниці» — це страхітлива антиутопія, сповнена трагізму та сатири, яка змусить по-новому подивитися на цінність життя, строгість культурних рамок та, як і будь-яка антиутопія, стане попередженням для майбутніх поколінь.

"Після візиту московських агентів ФСБ в рясах стало відомо, що в Храмі УПЦ Петра Могили за наводкою та сприянням попів РПЦ в Маріуполі була вилучена та спалена на подвір’ї Храму вся велика бібліотека, зібрана волонтерами та благодійниками. Бібліотека містила декілька унікальних примірників україномовних видань, яки тепер втрачені назавжди", – зазначив радник мера Маріуполя Петро Андрющенко у своєму Telegram-каналі.

Храм на честь святителя Петра Могили був зведений за підтримки містян та внесений до Книги рекордів України, як такий, що мав найбільший за розміром зовнішній розпис у стилі "Петриківка". Зараз окупанти вирішують знести храм чи перебудувати за канонами РПЦ, додав Андрющенко.

Державний комітет телебачення і радіомовлення приймає заявки на участь у конкурсі на здобуття щорічної премії імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва за 2022 рік.

Премія присуджується у чотирьох номінаціях: літературні твори для дітей та юнацтва, художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва, театральні вистави для дітей та юнацтва, кінотвори для дітей та юнацтва.

На її здобуття висуваються оригінальні твори і роботи, опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх трьох років, але не пізніше ніж за півроку до їх подання на конкурс. До участі у конкурсі не приймаються твори, що вже були відзначені іншими преміями.

Кінцевий термін подання до Держкомтелерадіо заявки на участь у конкурсі 1 грудня 2022 року.

Премія Кабінету Міністрів імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва заснована за пропозицією Держкомтелерадіо в 2004 році. Вона присуджується щороку до дня народження Лесі Українки за твори, які сприяють вихованню молодого покоління у дусі національної гідності, духовної єдності українського суспільства та здобули широке громадське визнання.

Український письменник, перекладач і музикант Сергій Жадан став лавреатом Премії миру німецьких книгарів 2022. Про це повідомила опікунська рада премії у Франкфурті-на-Майні.

Німецька асоціація книготоргівлі відзначила Сергія Жадана «за його видатну мистецьку роботу та за те, що він допомагає людям під час війни, ризикуючи своїм життям».

За словами асоціації, тексти Жадана «розповідають, як війна і руйнування входять у цей світ і впливають на людей. При цьому письменник знаходить свою власну мову, яка показує нам потужним і диференційованим способом те, на що багато хто не звертає уваги».

Премія миру німецьких книгарів (Friedenspreis des Deutschen Buchhandels) — міжнародна премія миру, яка щорічно присуджується з нагоди проведення Франкфуртського книжкового ярмарку.

Церемонія вручення проходить у франкфуртській Церкві Святого Павла. За статутом, премію присуджують особистості, яка «своєю діяльністю у галузях літератури, науки і мистецтва зробила видатний внесок в утвердження ідеї миру».

Премія миру присуджується Спілкою німецьких книгарів (Börsenverein des Deutschen Buchhandels). ЇЇ сума становить 25 000 євро.

Американська дослідницька компанія Pew Research Center провела опитування мешканців 18 країн про їхнє ставлення до Росії, США та НАТО після початку війни.

В соціологічному дослідженні взяли участь мешканці декілька країн Європи, Північної Америки, а також Австралії, Південної Кореї, Японії, Малайзії, Сінгапуру та Ізраїлю.

Дослідників насамперед цікавило ставлення до США, його керівництва та американської політики, проте питання також стосувалися Росії та її президента та НАТО.

Як випливає з дослідження, 90% респондентів заявили, що не підтримують дії російського президента Володимира Путіна. Водночас американський лідер Джо Байден одержав 49% негативних оцінок.

Дослідники зазначають, що одним із питань, що призвели до зниження рейтингу президента Байдена, може бути головне зовнішньополітичне питання літа 2021 року: виведення військ США з Афганістану після двох десятиліть військової присутності у цій країні.

– Поточне опитування показує, що загалом опитані вважають виведення військ з Афганістану правильним рішенням, але виведення військ було погано реалізовано. І довіра до Байдена помітно знизилася серед тих, хто каже, що виведення військ було здійснено погано, – йдеться у повідомленні.

При цьому 85% учасників опитування заявили про негативне ставлення до Росії. Щодо США та НАТО негативну оцінку дали 35% та 26% респондентів відповідно.

Зазначається, що рейтинг схвалення Росії і так був низьким, але після війни опустився в деяких країнах ще на 10%.

– Ставлення до НАТО, навпаки, в основному позитивне, а рейтинги альянсу покращилися в кількох країнах з минулого року, включаючи Німеччину та США, а також Швецію, яка не є членом НАТО. Ставлення шведів до НАТО ставало дедалі позитивнішим протягом усього періоду проведення опитування, – йдеться у дослідженні.

Дослідники вказують, що медіана впевненості в тому, що Володимир Путін правильно поводиться у світових справах, становить лише 9%, причому його і так низький рейтинг за останній рік знизився в усіх країнах, де є дані про тенденції.

22 червня стартує спецпроєкт про українських письменників та журналістів, які із початком повномасштабного вторгнення РФ, пішли до лав ЗСУ або стали волонтерами. Проєкт реалізовують культурно-видавниче медіа «Читомо» та Український ПЕН за сприяння Національного фонду на підтримку демократії (NED).

Спецпроєкт складатиметься із серії інтерв’ю з українськими авторами та журналістами, які перебувають у лавах ЗСУ або ж займаються активною волонтерською діяльністю. Проєкт матиме назву ​​«Слова і кулі» / Words and Bullets, що символізує зброю, яку використовували герої й героїні проєкту до 24 лютого і яку були змушені взяти до рук після початку повномасштабної війни з РФ.

На сьогодні до активної боротьби за незалежність та територіальну цілісність нашої держави долучилися, зокрема: Артем Чех, Артем Чапай, Валерій Маркус, Ілларіон Павлюк, Олександр Михед, Анатолій Дністровий, Олег Сенцов, Богдан Коломійчук, Майкл Щур, Вахтанґ Кіпіані, Дмитро Крапивенко та ін. Активну волонтерську діяльність ведуть: Сергій Жадан, Андрій Любка, Катерина Калитко, Вікторія Амеліна, Катерина Міхаліцина тощо. Понад десяток із них і стануть героями і героїнями проєкту «Слова і кулі» / Words and Bullets.

Проєкт триватиме чотири місяці: з червня по жовтень 2022 року. Протягом цього періоду на Читомо будуть опубліковані понад десять розмов із письменниками та журналістами, що несуть зараз військову службу та займаються волонтерством на підтримку української армії та українців, які опинилися у скрутній ситуації через війну.

«Після 24 лютого українські автори часто говорять про те, що вони не можуть сьогодні писати художні тексти, що реальність навколо настільки насичена, переповнена болем, втратами, а водночас – хоробрістю, самовідданістю, що література не зможе її передати і вмістити. Україна бореться сьогодні за свою незалежність та ідентичність, і письменники та журналісти, звісно, теж активно залучені у цю боротьбу. Наш спецпроєкт покликаний зафіксувати ті події, емоції й усвідомлення, через які сьогодні проходять наші герої та героїні. З цих «слів і куль» обов’язково в майбутньому народяться тексти, а нині наше завдання – нагадувати світу, за що ми боремося, фіксувати і свідчити, щоб увесь світ знав про злочини Росії проти нашої країни і нашої культури», – наголошує виконавча директорка Українського ПЕН Тетяна Терен.

📌 24 червня 2022 року об 11:00 відбудеться відкрите засідання Ради з питань розвитку бібліотечної справи.

Про що будемо говорити:

🔹 результати опитування щодо стану фондів публічних бібліотек, проведеного фахівцями Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого;

🔹 практику застосування у публічних бібліотеках України рекомендацій МКІП щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв’язку зі збройною агресією росії проти України;

🔹 потреби користувачів бібліотек як ключовий фактор пришвидшення актуалізації ресурсів і послуг публічних бібліотек.

Кому буде цікаво відвідати захід:

🔸 керівники та провідні фахівці бібліотек;

🔸 представники органів державного управління;

🔸 представники органів місцевого самоврядування;

🔸 користувачі бібліотек;

🔸 всі, хто цікавиться темою.

⚡️Подія відбудеться онлайн на сторінці Odesa National Scientific Library/ Одеська національна наукова бібліотека.