Бібліотечному фахівцю

Український Vogue зібрав 10 книжок 10 авторів-модерністів, чиї імена й тексти були спотворені або заборонені Росією. Це тексти різних жанрів, періодів, тем, а об’єднує їх те, що всі їхні автори й авторки так чи інак були репресовані росіянами: цензуровані, заборонені й вилучені з дискурсу, іноді навіть фізично знищені.

Таку добірку зібрали “Vogue UA” разом зі співавторками подкасту про культуру “Наразі без назви” Анастасією Євдокимовою і Богданою Неборак.

Серед творів:

ЛЕСЯ УКРАЇНКА “БОЯРИНЯ”, 1910 ;

ЛЮДМИЛА СТАРИЦЬКА-ЧЕРНЯХІВСЬКА “МРІЯ”, 1887;

ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО “ЗАПИСКИ КИРПАТОГО МЕФІСТОФЕЛЯ”, 1917;

МИКОЛА ЗЕРОВ “КАМЕНА”, 1924;

МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ “ПОВІСТЬ ПРО САНАТОРІЙНУ ЗОНУ”, 1924 ;

ВАЛЕР’ЯН ПІДМОГИЛЬНИЙ “МІСТО”, 1928;

ВІКТОР ДОМОНТОВИЧ “ДІВЧИНА З ВЕДМЕДИКОМ”, 1928;

ІВАН БАГРЯНИЙ “ТИГРОЛОВИ”, 1944;

ІГОР КАЛИНЕЦЬ “ВІДЧИНЕННЯ ВЕРТЕПУ”, 1967;

ГРИЦЬКО ЧУБАЙ “П’ЯТИКНИЖЖЯ”, 2013;

На знак солідарності з Україною у 14 країнах світу перейменували чи назвали на честь України близько 20 вулиць і площ.

Зокрема перейменували вулиці у Чехії, Польщі, Литві, Латвії, Албанії, Словаччині, Норвегії, Канаді, Угорщині, Естонії, Швеції, Франції, Ісландії, Люксембурзі, США.

У 6-ти з цих країн (Чехії, Литві, Латвії, Албанії, Норвегії й Канаді) «українські» назви дістали вулиці та площі, на яких розташовані дипломатичні установи росії.

Перейменування відбулися у межах кампанії Ukraine Street.

Як відомо, в Україні триває дерусифікація вулиць. Так, нещодавно у Києві перейменували 95 вулиць, провулків та площ, назви яких пов’язані з росією та радянським минулим.

Україна є однією з найактивніших країн-учасниць дослідження і це вкотре доводить, що українці згуртовані та відповідальні навіть в складних умовах.

Але для більш чіткого розуміння проблем, з якими стикаються українські ОГС в цифровому світі та їх подальшого вирішення, потрібен і ваш голос. Проходьте опитування, запрошуйте своїх колег та партнерів!

Ваша відповідь допоможе скласти мапу існуючих прогалин та викликів цифровізації. Ми поділимося з вами отриманими результатами; працюватимемо з результатами для покращення розуміння потреб; а також будемо спрямовувати ресурси на задоволення цих потреб для прискорення руху у напрямку кращого цифрового майбутнього.

Опитування займає до 20 хвилин. Відповіді є анонімними, отримані дані будуть представлені лише в узагальненому вигляді. Всі отримані дані будуть використані лише для описаних тут цілей у суворій відповідності до Політики конфіденційності TechSoup.

Опитування тут:

https://survey.alchemer.com/s3/6954334/i-internet-survey-ukrainian

28 українських видавців не можуть відновити свою діяльність через повномасштабну російсько-українську війну. Про це повідомили у звіті Українського інституту книги, опублікованому на офіційному сайті інституту.

Серед опитаних 258 видавництв 191 продовжує свою діяльність за всіма напрямками, 39 — зосередилося на кількох (редакційна, перекладна діяльність, створення макетів, робота з авторами, інформаційними проєктами тощо).

Окрім того, працівники 30 видавництв перебувають на фронті або не виїхали із зони, де тривають бойові дії.

85 видавцям потрібна грантова та фінансова допомога для відновлення повноцінної діяльності, 39 сподіваються на підтримку та допомогу іноземних партнерів, 6 видавництв потребують інформаційної та юридичної допомоги.

Як повідомлялося, у липні польський Фонд загального читання надав грантову підтримку українським видавцям на понад $100 тисяч.

VIII Одеський міжнародний літературний фестиваль у 2022 році відбудеться в грузинському курортному місті Батумі через російську агресію проти України.

У Батумі International Literature Festival Odesa розпочнеться 5 жовтня та триватиме до 8 жовтня. У фестивалі візьмуть участь українські, грузинські, швейцарські, румунські, польські та турецькі письменники.

Війна росії проти України та її вплив на світ стане однією з головних тем літературного форуму. В програмі фестивалю – публічні грузинсько-українські поетичні читання, дитяча літературна програма, презентації нових книг, дискусії та майстерні. Також будуть організовані спеціальні читання для українських дітей-біженців.

«Своєрідний літературний міст дружби та солідарності буде протягнуто з однієї частини Чорного моря до іншої», – зазначають організатори фестивалю.

Деякі представники України братимуть участь у заходах онлайн. Усі заходи фестивалю транслюватимуться на Ютубі та Фейсбук.

Організатори соціального проєкту "Книги, що говорять" прагнуть переозвучити українські класичні твори, аби популяризувати їх серед школярів.

"Ми зараз націлені на апдейт класики. У мене як керівника проєкту й автора давно була мрія, щоб діти полюбили твори класичної літератури – «Дорогою ціною», «Сто тисяч», «Інститутку», щоб ми зробили її сучасною, із класним музичним аранжуванням, щоб дітям це подобалося", - зазначила Олена Олійник, куратор проєкту.

Другим пріоритетом є озвучення нових творів із зарубіжної літератури для дітей старшого віку.

"Зараз програма змінилася, додалися "Кава з кардамоном" Яґелло, "Алхімік" Коельйо, Анни Гавальди "35 кіло надії" та інші чудові сучасні твори, яких подекуди навіть немає в українському перекладі", - підкреслила вона.

Олійник поінформувала, що 16 серпня Антуан де Сент-Екзюпері також "заговорив" українською: ведучий Володимир Остапчук озвучив "Маленького принца".

Відомо, що проєкт ГО "Вір в Україну" з озвучення літературних творів українською мовою "Книги, що говорять" було запущено у 2015 році на підтримку дітей із проблемами зору, які користувалися переважно комп'ютерним озвученням чи радянськими російськомовними версіями аудіокнижок. Воєнні події та еміграція українців спрямували діяльність проєкту в бік підтримки школярів, які виїхали за кордон, аби після повернення вони орієнтувалися в українській програмі. До проєкту долучаються українські зірки, зокрема, Олексій Суханов, Артур Логай, Олена Кравець. Наразі озвучено 250 аудіокнижок, які доступні на Ютуб - каналі «Книги, що говорять».

До Дня Незалежності креативники Banda Agency запропонували презентувати флешмоб разом з Міністерством культури та інформаційної політики. В його контексті було обрано об’єднуючий жест, яким би українці могли вітати одне одного 24 серпня. Символ, який було запропоновано, жестовою мовою означає букву Н — Незалежність.

Хочемо наголосити, що МКІП не ініціювало проведення флешмоба з тризубом, не замовляло ніяких інформаційних кампаній та, звісно ж, не платило жодних коштів за це.

Мова жестів досить сенситивна і має багато нюансів. Питання не було досліджене належним чином та цілком логічно ми зіткнулися з осудом спільноти.

Приносимо наші щирі вибачення за те, що всі «перекреативили». Наголошуємо, що у жодному випадку ніхто не ставив за мету зневажити або образити наших співгромадян.

Переконані, що тризуб Чорновола — єдиний правильний жест цього символу.

У видавництві «Либідь» триває розпродаж книжок.

«Прикро, бо невитребувано сумують стоси видань з економіки, математики, різноаспектна природничо-технічна книжка.Та це так — може, вдасться когось розворушити…», — написала головна редакторка.

Так, серед видань є художня література, хрестоматії, історичні та наукові видання. Наприклад, книжки: Іван Дзюба «У літературі й навколо», «Трістан та Ізольда», Олександр Палаєв «Старий Київ», «Хрестоматія з історії західних та південних слов’ян», Олег Крижанівський «Історія стародавнього сходу», Галина Коляденко Анатомія людини» та інші книжки.

Більшість з цих видань не знайти на сайті видавництва. Їх можна замовити, написавши та поцікавившись у головної редакторки.

Не буде перебільшенням, коли б сказати: образ України упродовж останніх місяців сприймається у світі цілком інакше, ніж то було до 24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабну війну проти українського народу.

Це ілюструє наступний факт. Нещодавно на землях Німеччини відбулось примітне дійство – Дні української культури. Воно проходило в м. Едінген-Неккаргаузен, що неподалік від Гайдельберга та Маннгайма.

Проведення названого фестивалю належить до вдалих проєктів, покликаних знаходити повсюди небайдужих у боротьбі за справжній мир, за свободу суверенного українського народу.

⚡️ 22 серпня відбудеться презентація проєкту з відновлення культурної спадщини України, пошкодженої під час війни, — «Збережіть українську культуру»

👉 22 серпня об 11:00 в УКРІНФОРМі відбудеться презентація проєкту з відновлення та збереження культурної спадщини країни «Збережіть українську культуру» (Cultural Patronage)

🔗 Проєкт «Збережіть українську культуру» - це спільна ініціатива Міністерства культури та інформаційної політики України та телеком-оператора Vodafone Ukraine, спрямована на залучення благодійних коштів для відбудови пам’яток культурної спадщини в Україні, які постраждали під час війни.

Спікери ⤵️ 🔹 Анастасія Бондар, заступниця Міністра культури та інформаційної політики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;

🔸 Ольга Дейнега, директорка з корпоративного управління і контролю, Vodafone Україна.

Формат заходу – офлайн.

Подивитися YouTube-трансляцію можна тут 👉

https://www.youtube.com/c/UkrinformTV

Уже 22 тисячі віршів про війну в Україні зібрано на порталі “Поезія Вільних”.

У кожному творі на цьому ресурсі — історія про війну на українській землі.

Це особисті переживання дітей, військових, волонтерів, рідних захисників, людей, до яких у домівки прийшла війна.

«Поезія допомагає всім нам переживати жахіття війни. Водночас саме війною народжені сьогодні нові твори. Саме тому цей проєкт і став таким популярним. Адже мистецтво лікує, втамовує біль і смуток. На порталі «Поезія Вільних» є твори дітей і дорослих, людей багатьох професій, що розмовляють різними мовами. У всіх цих творах є те, основне, що нас об'єднує — це вдячність борцям за свободу України й беззаперечна віра у нашу перемогу», — зазначив Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики.

🔹Проєкт було створено на початку березня 2022 року після повномасштабного вторгнення росії в Україну за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики та Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти.

Український ПЕН, Мистецький Арсенал та Український інститут висловлюють незгоду з рішенням Держкіно «реорганізувати» Національний центр Олександра Довженка.

Звернення адресували президенту України Володимиру Зеленському, прем’єр-міністру України Денису Шмигалю, Кабінету Міністрів України.

На думку інституцій, це призведе «до фактичного згортання однієї з найпомітніших та найуспішніших інституцій української культури та культурної дипломатії. Це рішення зруйнує цілісну інституційну модель Довженко-Центру, яка полягає у збереженні, дослідженні, переосмисленні та промоції українського архівного і сучасного кіно в Україні і за кордоном».

Письменники з усього світу 19 серпня проведуть флешмоб на підтримку Салмана Рушді, якого минулого тижня госпіталізували з ножовими пораненнями після нападу.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє некомерційна організація PEN America, яка працює на захист свободи слова в Сполучених Штатах і в усьому світі через просування літератури та прав людини.

«Письменники в усьому світі солідарні з Салманом Рушді, відзначають його невтомну підтримку свободи слова та важке становище письменників у всьому світі, які опинилися під загрозою», – йдеться в анонсі заходу.

Зазначається, що читання творів Рушді пройдуть у публічній бібліотеці Нью-Йорка. Вже відомо, що до флешмобу долучаться Пол Остер, Реджинальд Дуейн Беттс, Тіна Браун, Кіран Десаї, Андреа Елліотт, Аманда Форман, Роя Хакакіан, Сірі Хаствед та інші.

Організатори також закликають людей, які не можуть бути присутніми на заході в Нью-Йорку, долучитися до акції у соцмережах, використовуючи хештег #StandWithSalman (Підтримую Салмана).

Як повідомлялося, 12 серпня під час літературного вечора в штаті Нью-Йорк на Рушді було скоєно напад. Чоловік атакував письменника на сцені, завдавши йому кількох ударів ножем.

75-річний Рушді дістав ножові поранення у шию та живіт. Його доправили гелікоптером у лікарню в місті Ері, штат Пенсильванія.

Секретаріат мовного омбудсмена за місяць дії нових норм закону про державну мову отримав 1002 повідомлення про порушення мовного законодавства, 786 із них — про українську мову на сайтах.

78% отриманих повідомлень про порушення стосувались ч. 6 ст. 27 закону, яка регламентує застосування державної мови сайтами та представництвами у соцмережах. 61% заявок (611 звернень) стосувався інтернет-ресурсів, які обслуговують споживачів, а 17% (170 звернень) — ресурсів без обслуговування.

З інших питань до мовного омбудсмена надійшло 216 повідомлень:

11% стосувались безпосереднього обслуговування споживачів;

5% – діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування;

3% – вивісок та зовнішньої реклами;

1% – освіти;

2 % – інших питань.

Повідомити про порушення закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» можна на електронну скриньку: lyst@mova-ombudsman.gov.ua.

Український поет і письменник Сергій Жадан став лавреатом премії літературної премії імені Єжи Ґедройця у 2022 році.

Письменник зазначив, що присудження нагороди — чудова нагода подякувати всім полякам і литовцям, які від початку повномасштабного російського вторгнення підтримують Україну й допомагають українцям.

«Історія робить іноді дуже химерні кроки, її маршрути іноді складно прорахувати, проте в моменти найбільш значимі, найбільш вирішальні, історія зазвичай просвічує внутрішньою логікою. Так і в ситуації з цією війною все стало на свої місця, стало очевидно, хто є справді добрим і відважним сусідом, народом, сповненим гідності та поваги до іншого, а хто є мертвотним геополітичним покручем, начиненим комплексами, розладами та наскрізним глибоко вкоріненим шовіністичним безумством», — зауважив Жадан.

Літературна премія Єжи Ґедройця — премія, заснована у 2011, яку присуджують за найкращу прозову книжку, опубліковану у попередньому році білоруською мовою у жанрах «художня проза» та «есеїстика». Засновники — Посольство Республіки Польща в Республіці Білорусь, Польський інститут у Мінську, білоруський PEN-центр і Спілка білоруських письменників.

Мета премії: вшанувати публіциста, політика Єжи Ґедройця, прихильника добросусідських відносин між Польщею і Білоруссю, Литвою, Україною; посприяти поглибленню польсько-білоруских стосунків у галузі культури; популяризувати сучасну білоруську літературу в Білорусі і Польщі; підтримувати актуальних українських письменників, посприяти виходу їх творчості на міжнародний рівень.

Сергій Жадан — перший український письменник, який отримав премію. Раніше її лавреатами були Павел Касцюкевіч, Уладзімір Някляев, Ігар Бабков, Віктар Казько, Макс Шчур, Зміцер Бартосік, Уладзімір Арлов, Ілля Сін, Сяргей Дубавец та Ева Вежнавец.

В Естонії для українських дітей-біженців надрукували 4 книжки загальним накладом 2000 екземплярів.

Це книжки «Еко Абетка», «Абетка рідного краю», «Веселі ангелята», «Рака така, або Риба, яка співає».

Книжки передадуть суботнім школам, які діють при українських товариствах, українській школі в Таллінні, українським класам у школах Естонії.

Видання надрукували у межах проєкту ініційованого дружиною Президента України Оленою Зеленською.

До реалізації проєкту долучилися Посольство України в Естонії, Конгрес українців Естонії, а також спонсори.

У будь-якій бібліотеці Ірландії можна замовити українські книжки.

«Оскільки в Ірландії можна замовляти книги з усіх бібліотек країни ― а не тільки своєї, ви можете позичити українську книжку, навіть якщо ви в іншому місті. Щоб зробити замовлення вам потрібно мати реєстрацію у будь-якій бібліотеці (мати library card)», ― пишуть в організації.

Покрокова інструкція як замовити видання:

Зайти на сайт бібліотеки wicklow.spydus.ie;

З правого боку вгорі обирати Advanced Search, у графі Language поставити Ukrainian, щоб побачити усі книжки українською (для зручності в графі Audience можна відфільтрувати дитячі й дорослі книжки);

Далі натиснути синю кнопку Place Rservation і обирати доставку на бібліотеку у вашому місті, або прийти в найближчу бібліотеку, де адміністратор допоможе вам зробити замовлення через свій комп’ютер.

Повернути книжку ви зможете також через найближчу бібліотеку.

Незвичайний літературний конкурс стартував у Тернопільській обласній бібліотеці для молоді.

Усіх, хто любить американського письменника Рея Бредбері, запрошують написати так званий «фанфік», тобто аматорський твір, за мотивами популярної книги «Кульбабове вино».

Триватиме конкурс до 15 вересня.

Цього року надійшло понад 800 пропозицій із 42 держав.

Отже, названо цьогорічних лауреатів. Ними стали:

Літературознавець, перекладач, історик, дисидент та правозахисник Валерій Марченко (посмертно) (Київ) та літературознавець, мовознавець, літературний критик, поет, перекладач, мужній діяч українського руху опору, Шевченківський лауреат Іван Світличний (посмертно) (Київ) – за жертовну діяльність у відстоюванні незалежної України;

Доктор філософських наук, професор Віталій Шевченко (м. Київ) – за багатолітню популяризацію філософської та літературно-богословської спадщини Григорія Сковороди;

Поет, доктор наук з державного управління, професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Василь Куйбіда (м. Київ) – за книжку віршів «Гармонія неспокою»;

Зарубіжні письменники, вчені, перекладачі, журналісти, громадські діячі, відзначені за творчий доробок та популяризацію української літератури в світі:

– Віце-президент Асоціації журналістів Польщі, директор Центру моніторингу свободи преси Іоланта Гайдаш (Польща) – за вагомий внесок у розвиток українсько-польської медійної співпраці, безкорисливу допомогу і прихисток українським біженцям, зокрема дітям-сиротам із Маріуполя;

– Dr. Xavier Ramirez Sanchez (Meксика);

– Письменниця та міжнародна діячка Принцеса Ловелін Ейо (Princess Lovelyn Eyo) (Нігерія);

– Dr. Zaldy Carreon de Leon (Філіппіни); – Перуансько-іспанська письменниця, президент Міжнародної Палати письменників та митців Іспанії «Ciesart» Lic. Lily Baylon (Іспанія);

– Amb. Lenus Lungu (Румунія – Італія).

Письменники, науковці, перекладачі, журналісти, митці, громадські діячі та меценати, відзначені за власний доробок, а також – значний внесок у популяризацію рідної культури:

– Поет Руслан Богачов (м. Долина Івано-Франківської обл.) – за книги поезій «Триптих», «Поророка», «Вітер і ніч», «Тіло»;

– Майстриня художнього читання, переможниця міжнародних та всеукраїнських конкурсів із декламування Ольга Банитюк (м. Конотоп Сумської обл.) – за озвучення та театральну постановку ліро-епічної поеми Галини Запорожченко (Миколаїв) «Мазепа», а також за високу майстерність і вагомий внесок у популяризацію української культури в Україні та за її межами;

– Український композитор та громадський діяч В’ячеслав Павлов (м. Конотоп) – за створення музичного супроводу до ліро-епічної поеми Галини Запорожченко (м. Миколаїв) «Мазепа», а також за високий професіоналізм і популяризацію української національної культури.

Цю відзнаку у 2005 році заснували Волинське товариство «Світязь» і ГО «Чернігівський інтелектуальний центр» за сприяння Національної спілки письменників України, Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України та міжнародних громадських організацій.

З 1 листопада 2014 року засновником цієї премії стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України (президент Сергій Дзюба), котра об’єднує 170 відомих письменників, перекладачів, журналістів та науковців із 70 держав.

Команда проєкту «Читомо» запрошує українців взяти участь у створенні онлайн-виставки «Ще один день: щоденники війни». Щоб долучитись, потрібно надіслати редакції в електронному вигляді щоденник з послідовною фіксацією досвідів, образів, подій з 24 лютого. Це можуть бути копії записів у друкованому чи електронному блокнотах, скетчі, плакати, ілюстрації, вірші, есеї, шкіци, комікси, графіті, відео, анімація, фото тощо.

Подати можна як власний щоденник, так і щоденник іншого авторства (із зазначенням ПІБ або псевдоніму). Критерії оцінювання: цілісність, послідовність викладу, маркування часу, присутність воєнного контексту. Прийом щоденників триватиме до 20 серпня за посиланням. Результати оголосять 30 серпня.

«Читомо» планує обрати 17 щоденникових проєктів, а ще 17 відбере кураторська група, до складу якої увійдуть члени редакції та запрошені спеціалісти.

Детальніше тут: https://litgazeta.com.ua/news/chytomo-zbyraie-shchodennyky-ukraintsiv-dlia-onlajn-vystavky-pro-vijnu/