Бібліотечному фахівцю

У Києві відзначили три книжки, які допомагають плекати в дітях гуманне ставлення до тварин та довкілля. Про це повідомили засновники премії та організатори події із зоозахисної організації UAnimals.

Премію «Гуманна книжка» отримали:

- «Сукня для Марусі». Авторка та ілюстраторка — Грася Олійко. Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

- «Місія “Порятунок”: дельфіни». Авторка — Євгенія Завалій. Ілюстраторка — Марія Шевченко. Видавництво Старого Лева.

- «Ярчик і 9 собак». Авторка — Анастасія Мельниченко. Ілюстраторка — Софія Томіленко. Yakaboo publising.

«Ми рятуємо тварин сьогодні, але й хочемо впливати на цінності, які будуть у суспільстві завтра. Саме тому ми започаткували проєкт UAnimals Kids і допомагаємо батькам говорити з дітьми про гуманність та турботу про довкілля. «Гуманна книжка» — це наш спосіб подякувати авторкам, ілюстраторкам, видавництвам за те, що вони теж обирають говорити про гуманність і роблять це так круто», — зазначив засновник UAnimals Сашко Тодорчук.

Загалом на премію номінували понад 90 книжок, з яких команда UAnimals сформувала короткий список та передала на оцінювання журі, до складу якого увійшли:

Олеся Наумовська — докторка філологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри фольклористики КНУ імені Тараса Шевченка.

Юлія Сливка — видавчиня, філологиня PhD, блогерка.

Світлана Ройз — дитяча та сімейна психологиня.

Лео Буша — той самий хлопчик із Ірпеня, який надихнув Україну виконанням «Червоної калини».

Ігор Коваль — інфлюенсер, волонтер, співвласник магазину дитячого одягу.

Людмила Смоляр — головна редакторка UAnimals.

«Команда UAnimals заснувала “Гуманну книжку” передовсім для того, щоб нагадати про потужну силу книжки як інструменту формування світогляду людини та показати, наскільки багато є вартих уваги дитячих книжок про тварин чи довкілля. Раніше ми започаткували проєкт UAnimals.Kids, який цілком присвячений темі формування гуманного ставлення дітей до тварин і всього живого. Ми переконані, що гуманність плекається змалечку і відповідальні за це дорослі, і хочемо допомогти дорослим практичними порадами та контентом», — прокоментувала ідею заснування премії головна редакторка UAnimals Людмила Смоляр.

15 грудня відбулось засідання комітету з присудження премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва. Вів засідання Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.

За результатами обговорення і таємного голосування названі цього річні лауреати премії імені Лесі Українки:

- У номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» перемогла книга Андрія Кокотюхи «Врятувати березень» (видавництво «Ранок»).

- У номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва»йбільше голосів набрала книга Катерини Тихозорої в художньому оформленні Олександра Продана «Дім» (видавництво «Ранок»).

- У номінації «Театральні вистави для дітей та юнацтва» перемогла вистава «Хто росте в саду» Івано-Франківського академічного обласного театру ляльок імені Марійки Підгірянки (М.Івано-Франківськ), режисерка — Катерина Лукяненко.

- У номінації «Художні та анімаційні фільми для дітей та юнацтва» члени комітету вирішили премію не присуджувати.

Журі премії «Книга року BBC» оголосило переможців у номінаціях «Книга року BBC», «Дитяча Книгу року BBC» та «Книга року ВВС – Есеїстика» за 2023 рік. Про це повідомили на сайті премії.

Лавреатами премії у кожній з номінацій стали:

Книга року BBC 2023 — «Драбина» Євгенії Кузнєцової, відомої також за книжкою «Спитайте Мієчку»;

Дитяча книга року BBC 2023 — Іван Малкович «Анна Ярославна: київська князівна — королева Франції»;

Есеїстика — Ростислав Семків із книжкою «Пригоди української літератури (від романтизму до постмодернізму)».

До журі конкурсу входять:

Віра Агеєва, професор, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Ольга Герасим’юк, журналістка, член Нацради з питань телебачення і радіомовлення

Віталій Жежера, письменник, журналіст

Тарас Лютий, філософ, письменник

Світлана Пиркало, радник з питань культури ЄБРР

Марта Шокало, головна редакторка ВВС News Україна.

Переможець у кожній номінації отримає грошову премію у розмірі гривневого еквівалента £1 000. Також видавці книжок-переможців у трьох номінаціях отримають право використовувати логотип премії на наступних виданнях.

Нагадаємо, у конкурсі «Книга року ВВС-2020» переміг роман Сергія Сергійовича SAIGONа «Юпак», «Книгою року ВВС-2021» став роман Артема Чеха за книжку «Хто ти такий?». 2022 року у номінації «Книга року BBC» перемогу здобув Андрій Сем’янків (MED Goblin) з книжкою «Танці з кістками».

Задля об’єднання ресурсів Державну бібліотеку України для юнацтва приєднають до Національної бібліотеки України для дітей.

«Державну бібліотеку України для юнацтва приєднають до Національної бібліотеки України для дітей. Реорганізацію проведуть задля об’єднання ресурсів закладів та якісних змін», - йдеться в повідомленні МКІП.

Зазначається, що у результаті сукупний фонд бібліотеки становитиме понад 750 тисяч примірників документних ресурсів, а прогнозована кількість користувачів сягатиме 25 тисяч, комп’ютерна база - 150 одиниць.

«Реорганізація бібліотеки значно підвищить рівень обслуговування користувачів. А це для нас пріоритет. Досконало зібраний документний масив, потужна матеріально-технічна база, електронні ресурси та їх популяризація, єдиний методичний, маркетинговий, бібліографічний центр надання допомоги регіональним бібліотекам, професійні, креативні, ініціативні фахівці - це те, що потрібно, аби користувачі заповнили українські бібліотеки», - сказав т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Нова стратегія бібліотеки передбачає додаткові простори для користувачів; молодіжні хаби для спілкування та релаксації; збільшення можливостей для навчання; проведення різноманітних заходів.

У МКІП зауважили, що у перспективі нове бачення бібліотеки буде втілюватися і в архітектурних рішеннях, змінах самого простору - у фокусі простір з яскравим дизайном.

«Все це має бути зручним для роботи та привабливим для відвідувачів. Йдеться й про нові види послуг, адже різні покоління читачів люблять використовувати різні види сервісів», - йдеться в дописі.

Крім того, планується створення єдиної точки доступу до інформаційних ресурсів бібліотек.

У МКІП поінформували, що електронний каталог поєднає бібліографічні записи (431,3 тис. записів, 88% фонду Національної бібліотеки України для дітей представлено в електронному каталозі; 126,6 тис. записів - Державної бібліотеки України для юнацтва) та облікову інформацію щодо наявності документних ресурсів (книг, періодичних видань, електронних та аудіовидань). Бібліотечні фонди обіцяють оптимізувати та осучаснити.

Україну вперше обрано на посаду віцеголови Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Як зазначається, обрання відбулося під час 18-го засідання Комітету ЮНЕСКО з захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Зокрема, Комітету була представлена доповідь Секретаріату ЮНЕСКО щодо дій та допомоги, наданої Україні. Ця доповідь включала інформацію про супутниковий моніторинг стану культурної спадщини України, проведений місіями ЮНЕСКО для оцінки збитків, завданих російською агресією.

Також розглядалася технічна допомога ЮНЕСКО органам влади України у забезпеченні заходів надзвичайного характеру для захисту культурної спадщини, і допомога у здійсненні інвентаризації об’єктів культурної спадщини, включених до Списку ЮНЕСКО під посиленим захистом.

За результатами розгляду доповіді було ухвалено рішення Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Як повідомлялося, Комітет ЮНЕСКО із захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту затвердив рішення внести ще п’ять об’єктів культурної спадщини України до Міжнародного переліку культурних цінностей, які перебувають під тимчасовим посиленим захистом.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба підписав наказ про планове оновлення Наглядової ради Українського інституту.

Зазначається, що до неї увійшли сім нових членів, серед яких тимчасовий виконувач обов’язків міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Український інститут — це державна установа, яка представляє українську культуру у світі та формує позитивний імідж України за кордоном. Інститут заснований Кабінетом міністрів України у 2017 році та належить до сфери управління МЗС України.

Наглядова рада є дорадчим і контрольним органом, що здійснює нагляд за діяльністю Українського інституту, визначає пріоритети його роботи, управляє майном та стежить за дотриманням статутних завдань.

Її склад обирається строком на 3 роки і затверджується міністром закордонних справ на підставі отриманих пропозицій від громадськості.

До Наглядової ради також увійшли директорка Департаменту публічної дипломатії та комунікацій МЗС Ірина Боровець, директорка програми безпекових студій зовнішньої політики “Українська призма” Ганна Шелест, президентка Razom for Ukraine, американська волонтерка українського походження Дора Хом’як, перший заступник Міністра освіти і науки Євген Кудрявець, журналістка-міжнародниця, кореспондентка італійської агенції ANSA в Україні Ольга Токарюк та американський україніст, голова Українських студій у Кембриджському університеті Рорі Фіннін.

Водночас у складі ради залишаються попередні члени: журналіст, ведучий політичного ток-шоу Свобода слова на ICTV і радіопрограми “Про закон і благодать” на UA: Радіо Культура Вадим Карп’як, дизайнер, співзасновник та СЕО онлайн-інституту Projector Creative &Tech, видавець Telegraf.design Олександр Трегуб, голова Українського інституту в Лондоні 2015-2020 років Марина Пезенті, продюсерка “Джей Ес Філмс”, співзасновниця ГО “Українська Кіноакадемія” Юлія Сінькевич, перша директорка Українського культурного фонду Юлія Федів.

Канадський літературний фонд імені Пітерсона відзначив переклади чотирьох сучасних українських книг.

Як повідомляє Укрінформ, перелік книжок-переможців наведено на офіційному вебсайті фонду.

Так, переможцями у категорії “Нагорода за книжковий переклад” стали такі книги:

“Голоси Бабиного Яру” Маріанни Кияновської,

“Табір тортур на Райській вулиці” Станіслава Асєєва,

“Мондегрін. Пісні про смерть і любов” Володимира Рафєєнка,

“Неймовірні історії українських канадок” Іроїди Вінницької (переклад з англійської на українську).

Автори і перекладачі книжок-переможців у цій категорії отримають по 5 тис. канадських доларів.

Журі фонду також визначило десять українських книжок, автори яких отримають кошти на їх переклад французькою, англійською чи українською, залежно від мови оригіналу. Кожна книга у цій категорії отримає грант від 2 до 10 тис. канадських доларів, залежно від її обсягу та складності.

Окрім цього, фонд відзначив спеціальною премією переклад турецькою мовою книги Пола Магочі “Україна: ілюстрована історія”. “Гран-прі вручається на знак визнання важливості цієї книги для того, щоб зробити всеохоплюючу історію України Роберта Магочі доступною для турецькомовної аудиторії завдяки її добре виконаному перекладу”, - заявили у фонді Пітерсона.

Літературний фонд імені Пітерсона — унікальний канадський фонд, створений канадським меценатом Стенлі Пітерсоном для надання міжнародних літературних премій та грантів. Фонд призначений для відзначення книжок, які вважаються важливими для світової української спільноти. Фонд заохочує публікації, які протистоять дезінформації та виступають проти російських колоніальних наративів щодо української історії. Премії, нагороди і гранти Фонду покликані підтримати визначні літературні твори, які варті уваги й здатні привабити широку читацьку аудиторію.

Ціни на книжки в Європейському Союзі після пандемії COVID-2019 продовжують зростати, водночас збільшується популярність офлайн-книгарень. Про це йдеться у звіті Федерації європейських видавців (FEP) за 2022-2023 роки.

У 2022 році європейські видавці продали 2,5 мільярди книжок (у паперовому, електронному та авдіо форматах).

Ринкова вартість у 2022 році склала приблизно 37-38 млрд євро.

Помітне також значне зростання експорту книжок у порівнянні з 2020 та 2021 роками.

Кількість продажів у книгарнях зросла на 2%, а онлайн-продажів — зменшилася на понад 3%.

Найпопулярнішою категорією залишається художня література, трохи більш популярною впродовж 2022 року стала академічна література.

Як повідомлялося, Федерація європейських видавців і Європарламент закликають ЄС інвестувати у книговидання.

Український ПЕН в межах спільної ініціативи із благодійним фондом Book Aid International, Англійським ПЕН та Міжнародним ПЕН отримав понад 25 тисяч різножанрових книжок англійською мовою для дорослих, підлітків та дітей.

Книжки прибули із Лондона до Києва, де діє офіс Українського ПЕН. Тут видання будуть розподілені між бібліотеками відповідно до їхніх запитів та відправлені до книгозбірень «Новою поштою», яка стала партнером ініціативи. Частину книжок українські бібліотеки отримають під час літературно-волонтерських поїздок ПЕН на деокуповані та прифронтові території.

До України прибули книжки від десятків провідних видавництв Великої Британії, зокрема Penguin Random House, Oxford University Press, HarperCollins, Macmillan, Unbound. Серед книжок – видання англійською мовою для дітей та підлітків (художня література, нонфікшн-видання, книжки для вивчення англійської мови) та література для дорослих – класика, біографії, мемуари, репортажі, есеї, видання для саморозвитку, сучасна проза англійською мовою.

«Ми знаємо, що від початку повномасштабної війни Росії проти України, бібліотеки стали прихистком для громад, а також місцем, де читання та навчання можуть продовжуватися. Я хочу щиро подякувати усім видавництвам, котрі підтримали ідею допомогти українським бібліотекам», – ділиться Елісон Твід, виконавча директорка Book Aid International.

Амбасадорами Ініціативи у Великій Британії стали, зокрема, автори Александер Маккол Сміт, Едмунд де Вааль, Еліф Шафак. «Хоч книжки і не можуть протистояти зброї, але вони здатні робити дещо надзвичайно сильне: допомогти зрозуміти, що ми не наодинці, що ми не забуті чи покинуті, що наші голоси мають значення. Книжки допомагають відчути, що ми маємо споріднені душі по всьому світу», – зазначає письменниця та колумністка Еліф Шафак.

Амбасадорами ініціативи в Україні вже стали автори та авторки – Софія Андрухович, Андрій Бондар, Світлана Тараторіна, а також режисер та актор Ахтем Сеітаблаєв. Усі вони брали участь у першому сортуванні та пакуванні книжок для бібліотек.

«Український дім» у Тбілісі – багатофункціональний простір друзів Грузії та України відкрився у вересні з ініціативи громадянки Грузії українки Валентини Марджанішвілі, вона мешкає в країні майже 40 років, веде діяльність, яка значно активізувалася останніми роками. Пані Валентина організувала та очолила організацію «Грузинсько-українська платформа» для сприяння проектам, спрямованим на підтримку українства у Сакартвело. В «Українському домі» уже відбулося чимало подій.

Окраса «Українського дому» – книгозбірня, вона давно поповнюється зусиллями небайдужих, а отримавши достатньо місця, стала магнітом для шанувальників письменства. Тут література на всі смаки: класика та сучасні українські автори, письменники світової слави. Один з напрямів – проведення заходів за участі українських та грузинських письменників.

Видання авторства Юрія Винничука, Романа Іваничука, Ігора Калинця, Марії Матіос, Михайла Найдана, Віктора Неборака, Галини Пагутяк Софії Яблонської, Петра Яценка, Акутагава Рюноске, Лі Бо отримані від видавничої агенції «Піраміда» з майже 30-річною історією та націєтворчими пріоритетами в діяльності, яке працює, щоб сучасна українська література мала читача, щоб українська книга гідно конкурувала із зарубіжною, щоб дарувати справжнє свято української книжки. Їх найвідоміші серії: «Fest-проза», «Fest-поезія», «Fest-есеїстика», «Приватна колекція», «Готика», «Мітологія», «Час Львова», «Юрій Винничук презентує», «Коронація слова».

Твори Валентина Мороза, Томаса Мура, Фарука Шехича, та предмет своєї особливої гордості – добірку книг Джона Толкіна щедро надало у подарунок видавництво «Астролябія», яке понад 20 років видає художню літературу, книги з філософії, психології, історії, релігії, політичних наук, права, економіки, мистецтва, переклади класичного світового спадку, сучасної європейської прози, міліарну літературу – книги з військової історії та професійні військові видання для посилення обороноздатності держави.

Книгозбірня «Українського дому» чекає відвідувачів та сподівається на нові надходження.

«Головна Рада та Центральне правління ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка в день свого 155-річчя назвала лауреатів Всеукраїнської просвітянської премії імені Бориса Грінченка.

Дипломами та медалями лауреатів відзначені професори Василь Яременко, Ірина Фаріон, Павло Гриценко, Микола Тимошик (Mykola Tymoshyk), перекладач, лексикограф, письменник Олекса Синиченко.

Це відомі в Україні і за її межами просвітяни, чия невтомна і послідовна праця примножила і зміцнила державні позиції української мови, грінченкознавства, мовного законодавства, словникарства.

Щиро вітаємо лауреатів, складаємо їм шану, бажаємо снаги, сили і натхнення для подальшої творчої праці.

Без мови немає нації!

Українська — це мова Перемоги!

На Щорічній конференції Української бібліотечної асоціації відбулася презентація чесько-українського проєкту Мобільні станції для збереження культурного надбання.

Проєкт здійснюється Національною бібліотекою Чехії у партнерстві з Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого та Української бібліотечної асоціації за ініціативи Міністерства культури Чеської Республіки та за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України.

В межах проєкту чеська сторона готує дві мобільні станції: для реставрації та консервації та для оцифрування обʼєктів культурного надбання, які пошкоджені та цього потребують.

Національна бібліотека Чехії проводить опитування українських бібліотек, які мають в своїх фондах пошкоджені документи, що є культурним надбанням, щоб облаштувати ці мобільні станції обладнанням, яке максимально відповідатиме нашим потребам.

Просимо такі бібліотеки долучитися до опитування (англійською мовою) https://nkcr.limequery.com/663715?lang=en

Трансляцію презентації проєкту можна переглянути на сторінці Української бібліотечної асоціації у фейсбук

https://www.facebook.com/ula.org.ua/videos/1083372346028760/ Також можна скачати презентації тут:

https://drive.google.com/drive/folders/12WFdpcpkPqh4-4ApZ2J9A5n-aiFGebch?usp=drive_link

Журі Всеукраїнського літературного конкурсу імені Олени Теліги та Олега Ольжича обрало трьох переможців конкурсу у 2023 році.

Перше місце здобула редакторка медичного вісника Львівської обласної професійної спілки працівників охорони здоров’я України Тетяна Яремчук за оповідання «Прощання з фіялками». Друге місце посів інженер з якості Слава Шторм за прозовий твір «Hej, Sokoły!». Третє місце здобув пенсіонер Роман Любарський за добірку поезій «Поетичний блокпост».

Також журі конкурсу присудило заохочувальні відзнаки ще п’ятьом учасникам.

Зазначається, що цьогоріч на конкурс надійшло 214 робіт, до другого етапу конкурсу допущено 41 роботу, з них 8 робіт стали фіналістами. Згідно з умовами, твори лауреатів будуть надруковані у колективній збірці. Книги вручатимуть лауреатам разом із дипломами.

Всеукраїнський літературний конкурс імені Олени Теліги та Олега Ольжича «Тільки тим дана перемога, хто у болі сміятись зміг!» заснували Організація українських націоналістів та Жіноче товариство імені Ольги Басараб та Олени Теліги.

Метою конкурсу є утвердження історичної пам’яті українського народу, його національної свідомості, формування та поширення духовних цінностей та пріоритетів – патріотизму, відданості справі державотворення, вшанування учасників українських національно-визвольних змагань ХХ-ХХІ століть.

Міністерство культури та інформаційної політики України розпочало процедуру обрання членів Наглядової ради Українського культурного фонду.

Оскільки саме від Наглядової ради залежить яку діяльність та за якими напрямами здійснюватиме УКФ, у тому числі для розвитку закладів культури, важливо обрати до складу Наглядової ради людей, які представлятимуть й інтереси бібліотек.

Уповноважені особи від громадських організацій зможуть проголосувати за 2 кандидатів від громадських організацій.

Уповноважені особи від закладів культури (кожна бібліотека, яка є юридичною особою) зможуть проголосувати за 2 кандидатів від закладів культури.

Щоб стати уповноваженою особою, необхідно пройти процедуру реєстрації в МКІП. Процедура не проста, перед тим уповноважена особа має бути обрана президією, правлінням чи загальними зборами колективу (залежно від того, як це прописано в установчих документах). Зверніть також увагу, що документи завіряються цифровими підписами.

Дедлайн для подачі документів в МКІП - 26 грудня 2023 р. Часу зовсім не багато, тож варто не відкладати.

Інститут законодавчих ідей за підтримки Міжнародного фонду Відродження створили покрокові інструкції, як це зробити:

https://docs.google.com/document/d/1lYkWHMy7QHQKHZqeAqIQeYRiIBs9J8o7/edit

Також вся інформація про процедуру розміщена на окремому сайті:

https://vote-ucf.izi.institute/

Якщо виникнуть питання, звертайтеся до фахівців Інституту законодавчих ідей : +38 093 277 93 41,

ili.pidtrymka@gmail.com

Від кожного з нас залежить майбутнє культури в Україні!

Український культурний фонд (УКФ) презентував середньострокову Стратегію на 2024-2027 роки.

"Цілком зрозуміло, що для Фонду базовим елементом є існування Стратегії. Ми готували її у кілька етапів... Кінцевий результат ми вже бачимо", - сказав виконавчий директор УКФ Владислав Берковський.

За його словами, Фонд поставив перед собою мету - сприяти відновленню сучасної екосистеми культури та креативності в Україні.

У Стратегії окреслені пріоритетні напрямки діяльності УКФ. Зокрема, зміцнення соціальної згуртованості суспільства, сприяння безбар'єрному доступу до культури, посилення суб’єктності України в світі. "Насправді, це дуже важливий елемент, особливо, посилення суб'єктності в сфері культури", - наголосив виконавчий директор УКФ.

У 2023-2024 роках діяльність УКФ буде сфокусовано на підтримці спроможності та відновленні мистецької діяльності та екосистеми культури, а з 2025 року – на кроссекторальних ініціативах, якості та доступності культурного продукту.

На 2026-2027 роки Фонд ставить собі такі стратегічні цілі: відновлення людського капіталу та доступу до культури, розвиток культурного розмаїття; розвиток екосистеми культури та творців сенсів; cприяння міжнародному полілогу культур, спільнот та лідерів для відновлення людяності та стійкості демократії у світі тощо.

До Національного тижня читання Український Інститут Книги разом із Kyiv Book Weekend провели опитування книгарень та дізналися, які книжки були найбільш популярними та мали найвищі рейтинги з продажу у 2023 році.

Ґрунтуючись на даних, отриманих від книготорговців, складено перелік бестселерів за підсумками цього року в чотирьох номінаціях:

— найпопулярніша українська класика;

— найпопулярніші книжки сучасних українських авторів;

— найпопулярніші переклади;

— найпопулярніші книжки для дітей.

Найпопулярніша українська класика. Безумовний лідер номінації – серія «Неканонічний канон» видавництва Віхола.

Найуспішнішими книгами, що увійшли одночасно в ТОП продажів чотирьох загальноукраїнських книготорговців з шести стали: «Місто» Валер’яна Підмогильного й «Записки Кирпатого Мефістофеля» Володимира Винниченка (Видавництво «Віхола») та «Тигролови» й «Сад Гетсиманський» Івана Багряного (Видавництво «Апріорі»). Ці ж книжки, а також «Повість про санаторійну зону» Миколи Хвильового серед лідерів київських книгарень.

Найпопулярніші книжки сучасних українських авторів.

На першому місці — книжка «Я бачу, вас цікавить пітьма» Іларіона Павлюка (Видавництво Старого Лева, переклала з російської Вікторія Стах).

Ще три видання представлені в топах продаж більшості опитаних. Це «Драбина» Євгенії Кузнєцової («Видавництво Старого Лева»), «Нові Темні Віки. Колонія» Макса Кідрука (Видавництво «Бородатий Тамарин») і «Танці з кістками» Андрія Сем’янкова (Видавництво «Віхола»).

Найпопулярніші переклади. Смаки покупців усіх київських книгарень збіглися на таких книжках: «Моссад. Найвидатніші операції ізраїльської розвідки» авторів Міхаель Бар-Зохар та Ніссім Мішаль (Видавництво «Наш Формат», переклав Олександр Михельсон), «Фактор Черчилля Як одна людина змінила історію» Бориса Джонсона (Видавництво Vivat, переклав Юрій Гірич).

Найпопулярніші книжки для дітей.

Очолює рейтинг рітейлерів книжка «Малечі про інтимні речі» Юлії Ярмоленко (Видавництво Талант). Вона зацікавила покупців п’яти майданчиків з шести. Також у лідерах (4 з 6) книжка видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка.

Детальніші матеріали доступні на сайті Інституту книги:

https://bit.ly/3t6cf5L

https://bit.ly/4a71SiJ

Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) оприлюднила результати міжнародного дослідження PISA, зокрема і щодо України.

У читанні українські учні показали результат на 38 балів нижчий, якщо порівняти з дослідженням 2018 року. 59% учнів досягли базового рівня в читанні, 29% — рівня 3 і вищих. У середньому українські учні відстають у читанні від учнів країн ОЕСР приблизно на два з половиною роки навчання за стандартами PISA.

Згідно з результатами дослідження, за чотири роки між двома циклами PISA-2018 та PISA-2022 результати погіршились на понад два роки навчання для дівчат і півтора року для хлопців. Хлопці відстають від дівчат на понад рік навчання.

Учні із сільської місцевості відстають від своїх однолітків з великих міст у читанні майже на п’ять років.

Як наголосила колишня міністерка освіти і науки України Ганна Новосад, результати дослідження свідчать, що українським учням складно:

- зрозуміти досить довгі за обсягом цілісні або множинні тексти; інтерпретувати значення мовленнєвих нюансів;

- порівнювати різні погляди на проблему й робити висновки на основі кількох джерел;

- оцінювати зв’язок між конкретними твердженнями та загальною позицією чи висновком певної особи щодо конкретної теми;

- міркувати над стратегіями, якими користуються автори, щоб передати свої погляди;

- порівнювати та зіставляти твердження, явно репрезентовані в кількох текстах, й оцінювати надійність джерела на основі чітких критеріїв.

«Те, що дослідження в Україні було проведено, є прикладом неймовірної згуртованості, незламності та сили наших освітян та учнівства. Обставини, які визначали останні роки життя українців, зумовили зниження результатів PISA з усіх галузей, а найбільше — із читання. Та спільна віра в майбутнє і наша сила перетворюють цю інформацію на підстави для планування подальших дій, а не на вирок», — зазначила директорка Українського центру оцінювання якості освіти й національна координаторка PISA в Україні Тетяна Вакуленко.

Листи на бересті, надіслані з Сибіру в 1945-1965 роках, внесуть до списку документальної спадщини ЮНЕСКО «Пам’ять світу».

"Сьогодні, 28 листопада 2023 року, Національна комісія Естонської Республіки у справах ЮНЕСКО подала спільну заявку до ЮНЕСКО від імені інституцій пам’яті Естонії, Латвії, Литви, Польщі та України щодо номінування листів на бересті, надісланих з Сибіру в 1945 – 1965 роках, до Списку документальної спадщини ЮНЕСКО «Пам’ять світу»", - йдеться у повідомленні.

Загалом до списку планують включити 148 документів 1940-1965 років, що зберігаються в 31 інституції пам’яті. Зазначається, що серед документів є листи на бересті, надіслані з Сибіру, та інші особисті матеріали, створені політв’язнями та депортованими.

Список ЮНЕСКО «Пам’ять світу» охоплює документальну спадщину світового значення. Перелік – найбільш знана частина ширшої програми «Пам’ять світу». Вона зосереджена на стимулюванні співпраці між інституціями пам’яті, аби зберегти та залишити доступними документальну спадщину. Список містить 558 найменувань.

Англомовне видання книжки Сергія Плохія «Російсько-українська війна» (The Russo-Ukrainian War) ввійшла до списку 50 найкращих видань 2023 року за версією редакції авторитетного британського медіа The Telegraph.

Видання посіло 33 місце у рейтингу.

У перекладі англійською книжка вийшла на початку літа 2023 року у видавництві Allen Lane та в лютому цього ж року у видавництві Penguin Books Ltd.

«Мабуть, найбільш вичерпний опис історії, що привела до сьогоднішньої війни в Україні, від автора книги “Чорнобиль: історія трагедії”», — ідеться в описі книжки Плохія у рейтингу The Telegraph.

Видання склало перелік «найважливіших книжок для читання цього року» на основі пропозицій власних книжкових оглядачів та авторів спеціалізованих путівників найкращими творами з історії, художньої літератури та інших жанрів.

«З боку України це насамперед добре відома історикам війна за незалежність, відчайдушна спроба країни, повсталої на руїнах Радянського Союзу, захистити право на існування», — йдеться в анотації до книги.

Сергій Плохій — україно-американський історик і письменник, що спеціалізується на вивченні історії України, Східної Європи й холодної війни, професор кафедри української історії в Гарвардському університеті, лавреат британської літературної премії Бейлі Гіффорд (Baillie Gifford Prize) за книжку «Чорнобиль: Історія трагедії».

«Російсько-українська війна» (The Russo-Ukrainian War) — розповідь автора про війну в Україні, еволюцію конфлікту між Україною та Росією від краху Російської імперії до розквіту та падіння СРСР і до розвитку в Україні демократичної політики. Автор аналізує початок повномасштабного вторгнення Росії, об’єднання Заходу на фоні цієї війни та рух до ізоляції Росії в сучасному світі. Книжку презентували в Україні наприкінці серпня 2023 року.

Як повідомлялося, до переліку найкращих видань 2023 року за версією редакції британського медіа The Telegraph увійшла дебютна книжка Маркіяна Камиша про Чорнобильську зону «Оформляндія або прогулянка в Зону». Відзначили також фотокнигу про красу України та видання «Overreach: Внутрішня історія війни Путіна проти України».

Журі оголосило короткі списки номінантів літературної премії «Книга року ВВС». Про це повідомили на сайті BBC News Україна.

Журі премії обирало фіналістів серед 40 видань, які увійшли до довгих списків.

Номінація «Книга року BBC-2023»:

Олена Захарченко. Тільки не гавкай. – Харків: Віват, 2023;

Олег Костюк. Скорбота і безумство (переклад з рос.). – Київ: Друкарський двір Олега Федорова, 2023;

Євгенія Кузнєцова. Драбина. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2023;

Анастасія Левкова. За Перекопом є земля. – Київ: Лабораторія, 2023;

Сергій Сингаївський. Дорога на Асмару. – Київ: ВД “КОМОРА”, 2023.

Короткий список у номінації Дитяча Книга року ВВС-2023

Катерина Єгорушкіна. Наш підліжковий космос. – Харків: Віват, 2023;

Юлія Мак. Толіки. Про тих, хто перемотував касету олівцем. – Київ: Лабораторія, 2023;

Іван Малкович. Анна Ярославна: київська князівна – королева Франції. – Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2023;

Юліта Ран. Дзеркало бажань. – Харків: АССА, 2023;

Галина Ткачук. Блакитний записник. – Харків: Віват, 2023.

Фінал конкурсу відбудеться 14 грудня. Переможців оголосять у книгарні Readeat.

Лавреати кожної номінації отримають по £1 000 (44 тис. грн), а видавці матимуть право використовувати логотип премії Книга року ВВС у своїх книжках.

Премія проводиться у партнерстві з Культурною програмою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).