Бібліотечному фахівцю

Лавретом головної літературної нагороди Центральної Європи Angelus став польський письменник Едуард Пасевич з романом Pulverkopf. Про це повідомляється на сайті премії.

Нагороду за переклад з угорської книжки Szatańskiego pomiotu отримав Даніель Вармуз, а за голосуванням читачів переміг чеський письменник Ярослав Рудіш з книжкою Ostatnia podróż Wintenberga.

Едвард Пасевич – поет, прозаїк, драматург і композитор. Автор понад десятки книжок. За свою поезію він неодноразово номінувався на літературні премії, зокрема тричі на Вроцлавську поетичну премію Сілезіуса (2009, 2012, 2016). Його вірші перекладені 12 мовами.

В історії премії нагороджується автор із Польщі вдруге.

Літературна нагорода Центральної Європи Angelus — літературна відзнака, яку вручають щороку, починаючи із 2006-го, за найкращу прозову книжку, опубліковану польською мовою минулого року. Організатором і фундатором відзнаки є місто Вроцлав. Лауреатом може стати письменник, що походить із Центральної Європи (Австрія, Албанія, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Естонія, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Німеччина, Польща, Росія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Україна, Хорватія, Чехія, Чорногорія).

Премію вручають за найкращі прозові твори авторам, які у своїх текстах звертаються до найважливіших, найбільш актуальних тем сучасного світу, дають поштовх до міркувань і глибокого пізнання інших культур.

Нагородою є чек на 150 тис. злотих (понад 40 тис. доларів). і статуетка авторства вроцлавської різьбярки. Починаючи із 2009 року нагороджують також і перекладача книжки-лауреата. Якщо ж нагороду отримує польський письменник, журі обирає найкращого перекладача однієї з іноземних книжок.

Лавреатами премії ставали українські письменники: Юрій Андрухович (2006, Dwanaście kręgów, перекл. Катажина Котинська), Оксана Забужко (2013, Muzeum porzuconych sekretów, перекл. Катажина Котинська) та Сергій Жадан (2015, Mezopotamia, перекл. Міхаель Петрик і Адам Поморський). Минулого року премію здобула Катерина Бабкіна.

Як відомо, цьогоріч на літературну нагороду претендували шість українських письменників.

Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного підготував унікальний виставковий проєкт.

У жовтні 1942 році на Поліссі сформувалися бойові загони, які згодом стали Українською Повстанською Армією. Вони присягнули воювати за рідну землю, а своєю заступницею обрали Матір Божу — саме День Покрови Пресвятої Богородиці, 14 жовтня, вважають днем заснування УПА.

До 80-ї річниці створення повстанської армії Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного підготував унікальний виставковий проєкт — «Жіночий портрет воїнів УПА».

На сайті архіву створили окрему сторінку на якій зібрали портрети жінок. Вони були зв’язковими і розвідницями, медсестрами і лікарками, командували окремими підрозділами.

«Експозиція дає можливість усвідомити історичну тяглість національного спротиву та визвольної боротьби, зокрема у жіночому вимірі, та висвітлює складний життєвий шлях жінок у лавах УПА», — пояснили у архіві.

Відкрите повторне звернення Міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка щодо заклику відмови від російської культури та її виконавців.

Повний текст тут: https://mkip.gov.ua/news/7877.html

Видання «Тексти» створило інтерактивну мапу Києва із позначками місць, де жили відомі українські письменники.

Зазначається, що у Києві жили і творили багато українських письменників і письменниць. І пам’ять когось із них вшановано меморіальними музеями чи експозиціями, а когось ні.

На мапі вказані місця проживання Олени Теліги, Василя Стуса, Валер’яна Підмогильного, Павла Тичини, Всеволода Нестайка, Марка Вовчок, Лесі Українки, Павла Загребельного та інших. Клікнувши на імена письменників і письменниць можна подивитися розташування його або її адрес у столиці, а також прочитати короткий біографічний опис.

У Києві у муніципальній книгарні “Сяйво книги” стартував проект “Повернись живим”. Таким чином хочуть зібрати мобільні бібліотеки для українських військових, які перебувають на передовій. Придбати книжку можна за 20% знижкою.

Зазначається, що обрати книги можна буде з орієнтовного списку, який надасть книгарня. За бажанням, їх можна буде підписати або вкласти до книжки листівку чи лист із побажаннями. Також можна залишити свої контакти для подальшого листування, поділитися враженнями від книги.

“Що відрізняє українського військового від окупанта? Правильно, наявність інтелекту. І тому дуже важливо підтримувати наших бійців не лише матеріально-технічним забезпеченням, а й допомагати з поживою для розуму”,— йдеться у повідомленні.

Книги розподілять, передадуть об’єднанню “Культурний десант”, який 14 жовтня до Дня захисників і захисниць України доставить на фронт на сході нашої країни. За задумом ініціаторів акції, військові можуть повернути прочитану книгу після війни — як запоруку того, що повернуться самі.

Збір триватиме до 30 листопада 2022 року.

Через обстріл окупантів ракетами Києва пошкоджень різного ступеня зазнали 6 закладів культури. Про це повідомив мер міста Віталій Кличко у Telegram.

Крім цього мер зазначив, що 45 житлових будинків, 5 об’єктів критичної інфраструктури та ЖКГ, 2 заклади соціальної сфери, 5 закладів охорони здоров’я та 2 адмінбудівлі теж мають пошкодження або руйнування.

Також про пошкоджені заклади культури у столиці повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики України.

Зокрема, це:

Київський національний університет імені Тараса Шевченка (червоний корпус і корпус Інституту філології);

Наукова бібліотека імені Максимовича;

Інститут літератури НАН України;

Інститут археографії НАН України;

Національна філармонія.

Будинок Центральної ради, в якому розміщені Педагогічний музей України та Музей української революції 1917-1921 років.

Нагадаємо, що раніше Читомо писали, що 10 жовтня через ракетний обстріл Києва окупантами були пошкоджені Наукова бібліотека ім. М. Максимовича КНУ Тараса Шевченка, червоний корпус КНУ, парк імені Тараса Шевченка, інститут філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Будинок вчителя та Музей Ханенків.

За рік кількість виданих в Україні книжок зменшилася на 1967 видань, а наклади знизилися на 2347 тисяч примірників.

Станом на 30 вересня 2022 року в Україні видали 5544 книжок та брошур, коли рік тому це число становило 7511 видань. Кількість видань зменшилася на 26%, тобто у 2022 році надрукували 74% від обсягу надрукованих у 2021 році книжок.

Тиражі ж знизилися на 35%: у 2021 році вони становили 6689 тисяч примірників, а у 2022 — 4341 тисячу примірників.

Що ж до поділу книжок за мовами, то кількість виданих у 2022 році українською мовою становить 4569 видань, це на 21% менше, ніж у 2021 році. Тиражі книжок державною мовою знизилися на 31%.

У 2022 році в Україні надрукували 464 книжки російською мовою. Це вдвічі менше, ніж попереднього року. Тиражі російськомовних видань впали на 59%.

Кількість видань іншими мовами — 511 книжок, що на 37% менше, ніж у 2021 році. Наклади впали на 60%.

Щодо видань мовою інших корінних народів України даних немає.

Нагадаємо, за даними УІК 74% українських видавців можуть повноцінно займатися своєю діяльністю в умовах воєнного стану.

9 листопада об 11:00 за київським часом відбудеться Радіодиктант національної єдності - 2022. Дату диктанту повідомив в ефірі Українського радіо член правління Суспільного Мовлення, відповідальний за платформи радіо та телебачення Дмитро Хоркін.

У День української писемності та мови до найбільшого україномовного флешмобу традиційно приєднаються мільйони українців по всьому світу. Авторкою тексту цьогорічного Радіодиктанту національної єдності стане українська письменниця та режисерка, членкиня Українського ПЕН Ірина Цілик, а читатиме його народна артистка, Герой України Ада Роговцева. До методичної роботи над Радіодиктантом вже традиційно долучиться мовознавиця, докторка філологічних наук Лариса Масенко.

Радіодиктант звучатиме по всій країні на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура. Водночас флешмоб укотре вийде за межі суто радіоформату: він наживо транслюватиметься на телеканалах та діджитал-платформах Суспільного Мовлення.

Написання Радіодиктанту-2022 адаптовано до умов воєнного часу. Також у різних країнах світу будуть облаштовані студії для написання диктанту для вимушених переселенців та українців, які живуть за кордоном.

Радіодиктант національної єдності був започаткований командою Українського Радіо у 2000 році. З того часу він щорічно проводиться у День української писемності та мови. Традиційно найактивнішими учасниками флешмобу є школярі, студенти та викладачі навчальних закладів, але щороку диктант розширює межі — у ньому беруть участь люди різного віку і найрізноманітніших професій, долучаючись до Радіодиктанту на знак поваги до української мови.

Міністерство культури та інформаційної політики України спільно з Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) та Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки провели нараду з комунікаційними підрозділами обласних військових адміністрацій.

У рамках наради комунікаційникам ОВА Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки надав рекомендації, як ефективно вести комунікації під час війни, також було презентовано роботу Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр».

Захід відбувся у рамках програми для державних службовців і представників органів місцевого самоврядування «Посилення стійкості до шкідливих інформаційних впливів під час війни», яка реалізується IREX за підтримки Посольства Великої Британії в межах проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність».

«Ця програма – надзвичайно важлива та цікава, оскільки ці теми для МКІП є безперечними пріоритетами у нашій роботі. Це і діяльність Національного проєкту з медіаграмотності Фільтр, і Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, і загальні оцінки того, що відбувається в Україні. Зокрема, презентація результатів дослідження «Як змінилося медіаспоживання українців під час війни». Як у Міністерстві, та і на рівні обласних адміністрацій, ми маємо не лише «гасити пожежі», але і розуміти тренди, яким чином громадяни споживають медіа і яка динаміка під час війни», – зазначив заступник Міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко.

Також було презентовано дослідження «Як змінилося медіаспоживання українців під час війни?», реалізоване соціологічною компанією InfoSapiens за підтримки посольства Великої Британії в Україні. Дослідження проводилося онлайн користувачів, вибірка – 1000 інтерв’ю.

Дві третини респондентів найбільш зручним форматом називають короткі текстові повідомлення (як зразок – Telegram), трохи більше половини опитаних називають короткі відео і 42% – новини на сайтах інтернет-видань. Загалом зазначені формати покривають 90% респондентів.

Що стосується джерел інформації, які почали використовувати українці, то суттєву динаміку показали сайти або сторінки у соціальних мережах Збройних Сил України (51%), місцеві та регіональні пабліки та канали в месенджерах (Viber, Telegram, WhatsApp) – 37%, а також сайти або сторінки у соцмережах органів центральної/місцевої влади – 36/35%.

Значну динаміку довіри показують сайти або сторінки у соцмережах ЗСУ та офісу Президента – 25% та 24% відповідно, а також загальнонаціональні телеканали та місцеві регіональні групи/канали.

Загалом, що стосується споживання новин у соціальних мережах, то найбільше довіра українців підвищилась до Telegram – 51%. У п’ятірку також увійшли Facebook (24%) YouTube (26%) Twitter (20%) та TikTok (19%).

Незабаром буде опублікована антологія "Війна 2022: щоденники, есеї, поезія" – збірка творів сучасних українських авторів, що побачили світ після 24 лютого 2022 року. Тоді нашу державу сколихнув черговий акт російської агресії – повномасштабне вторгнення, що змінило життя України і цілого світу. Ця війна змінила реальність, і саме ця нова реальність породила нову творчість – творчість, що стала не лише способом відрефлексувати події, що відбуваються, а й показати світові важливість боротьби українців за свій дім, свою землю, свою незалежність. Частина творів публікувалась на сторінках інтернет-видання "Нова Польща". І лише зараз вперше поезії, есеї та щоденникові записи відомих українців побачать світ у паперововому форматі – впорядковані в одне видання Володимиром Рафєєнком. Книгу видає "Видавництво Старого Лева" у партнерстві з виданням "Нова Польща" та Українським ПЕН.

До авторів антології увійшли твори 42 авторів: Вікторії Амеліної, Софії Андрухович, Юрія Андруховича, Катерини Бабкіної, Максима Беспалова, Юрія Винничука, Павла Вишебаби, Ірини Вікирчак, Лариси Денисенко, Любка Дереша, Анатолія Дністрового, Сергія Жадана, Олеся Ільченка, Юлії Ілюхи, Олександра Ірванця, Павла Казаріна, Катерини Калитко, Ії Ківи, Павла Коробчука, Ліни Костенко, Олега Коцарева, Галини Крук, Анастасії Левкової, Андрія Любки, Василя Махна, Олександра Михеда, Катерини Міхаліциної, Юлії Мусаковської, Олени Павлової, Володимира Рафєєнка, Богдани Романцової, Мар’яни Савки, Ірини Славінської, Остапа Сливинського, Олени Степаненко, Ксенії Харченко, Ірини Цілик, Артема Чапая, Артема Чеха, Гаськи Шиян, Ірини Шувалової, Петра Яценка.

Партнером видання антології "Війна 2022" став Український ПЕН.

Упорядником збірки став український письменник, прозаїк і поет Володимир Рафєєнко, якому вдалося поєднати тексти в одне ціле.

Книга відправиться до друкарні у середині жовтні. Після виходу у світ українською мовою, антологія "Війна 2022" буде перекладена польською. Художнє оформлення книги виконала Анастасія Стефурак.

Попередня презентація антології "Війна-2022" відбудеться вже 9 жовтня у межах 29-го Book Forum.

Лауреатом премії Стуса 2022 став публіцист, письменник і журналіст Віталій Портников.

Віталій Портников – оглядач “Радіо Свобода” і постійний автор аналітичних статей на політичну і історичну тематику. Член Українського ПЕН.

Співпрацював з київською газетою “Молодь України”, як один із перших радянських парламентських кореспондентів. Публікується в газеті “Дзеркало тижня” (Київ), де вів рубрику “Щоденники” (матеріали цієї рубрики зібрані в книжці “Богородиця у синагозі”).

Вів також публіцистичні й інформаційно-аналітичні програми на кількох українських телеканалах, зокрема, “Вікна у світ” і “Вікна-тижневик” на СТБ, “День сьомий” на ICTV, “VIP” на К-1. З 2009 по 2011 рік вів програму “Правда Віталія Портникова” на телеканалі ТВі. З листопада 2013 веде програми на телеканалі Еспресо ТБ.

Лауреатами Нобелівської премію миру 2022 року стали українська правозахисна організація “Центр громадянських свобод”, білоруський правозахисник Алесь Біляцький та російська правозахисна організація “Меморіал”.

“Центр громадянських свобод” був заснований у Києві у 2007 році. Його основна місія – становлення прав людини, демократії та солідарності в Україні та регіоні ОБСЄ задля утвердження людської гідності. ЦГС впливає на формування громадської думки та державної політики, підтримує розвиток громадянського активізму, а також бере активну участь у міжнародних мережах та солідарних діях з просування прав людини в регіоні ОБСЄ.

“Центр громадянських свобод” відзначили за те, що він доклав зусиль для виявлення та документування доказів воєнних злочинів Росії після того, як РФ вторглася в Україну в лютому.

Лауреаткою Нобелівської премії з літератури стала 82-річна французська письменниця Анні Ерно.

Нобелівський комітет зазначив, що Анні Ерно отримала премію «за мужність і гостроту, з якою вона розкриває коріння, відчуження та колективні обмеження особистої пам’яті». Перший роман Ерно був опублікований в 1974 році. Як каже сама авторка, роман “Порожні кімнати” відображає стихійний бунт вихідців з низів у їхньому бажанні порвати зі своїм середовищем задля прилучення до вищого рівня цивілізації та культури.

З цього роману і до сьогодні твори Анні Ерно відносять до жанру автофікшен, адже в основі більшості текстів Ерно лежать автобіогрфічні мотиви. Ерно розповідає про власне особисте життя, шлюб, формування власної сексуальності та аборт, боротьбу з раком грудей та смерть матері. Серед найвідомших книжок Ерно, що в різні часи були відзначені ретйингами New York Times та Washington Post – “Проста пристрасть” (про закоханість Ерно в чоловіка зі Східної Європи) “Жінка” (про смерть матері Ерно від хвороби Альцгеймера) та “Місце” (про стосунки пиьсмениці з батьком). Українською, зокрема, можна знайти її збірник “Майдан. Жінка”, виданий у “Фоліо”.

2 жовтня харківське видавництво Vivat відкрило першу книгарню в Києві. Попри дощ та ймовірну повітряну тривогу, із самого ранку на Подолі згуртувалися сотні книголюбів, спраглих до спілкування, обіймів та знань. А це черговий доказ того, що читання важливе й потрібне, особливо – під час війни.

«Всупереч війні ми не тільки працюємо, а й відкрили нову книгарню у Києві, – зазначив директор з розвитку видавництва Vivat Артем Литвинець. — На полицях представлені близько трьох тисяч найменувань. Це книги, як «Вівату», так й інших видавництв».

Українська письменниця та перекладачка Маріанна Кіяновська отримала Міжнародну літературну премію імені Збігнєва Герберта за книжку «Бабин Яр. Голосами».

«У книжці «Бабин Яр. Голосами» Кіяновська наважилася на неможливе – спробувала дати слово мертвим. З величезним емоційним навантаженням Кіяновська розповідає історію життя і злочину. Унікальні історії, як унікальне кожне людське існування, і водночас жахливо універсальні, які також стосуються тих злочинів, які відбуваються на наших очах», – зазначив член журі, польський письменник Томаш Ружицький.

Церемонія нагородження премії відбудеться 27 жовтня 2022 року в Teatr Polski im. Arnolda Szyfmana w Warszawie (Польща).

Міжнародна літературна премія Збігнєва Герберта — престижна відзнака, яка присуджується щорічно 10 років поспіль у сфері світової літератури — насамперед поезії. Нагорода присуджується за видатні мистецькі та інтелектуальні досягнення, пов’язані з ідеями, якими керувався у своїй творчості Збіґнєв Герберт.

«Сьогодні вперше взяв до рук свою нову книжку, “Небо над Харковом” – щоденникові записи перших шести місяців великого протистояння та опору. Для мене ця книжка особлива – роблячи щоденні записи, щось фіксуючи й на щось реагуючи, чесно кажучи, не бачив за цим усім паперового видання. Але німецькі друзі зібрали це все до купи й запропонували видати. Я навіть не перечитував – вважав, що це буде не надто чесно стосовно реальності.

За тиждень книжка з’явиться в книгарнях. Гортаю її, ніби щось, що сталося з кимось іншим. Але приємно бачити на вміщених фото близькі та рідні харківські обличчя. Можливо, все це писалося саме для них, для свідчення про їхню силу, віру та любов»

Українські видавництва вперше стануть експонентами Краківського книжкового ярмарку. Про це повідомили на сайті ярмарку. Об’єднаний український стенд Barnabus Books UA, організований однойменною книгарнею, можна буде знайти у залі Вісла (місце С84) у Краків ЕКСПО-центрі.

На стенді будуть представлені книжки українських видавництв «Час Майстрів», «Видавництво Старого Лева», «Читаріум», Nebo Booklab Publishing та «АССА».

Окрім того, відбудуться зустрічі з авторками Юлією Бережко-Камінською, Мією Марченко, Ольгою Купріян, Квіткою Неладою, Танею П’янковою, автограф-сесії, поетичні читання.

«Шість років поспіль, відвідуючи Краківський книжковий ярмарок, я мріяла про те, що українська книжка також матиме нагоду бути представленою тут, зважаючи на велику українську діаспору і високу зацікавленість українською літературою. Тішуся, що цьогоріч мрія здійсниться!» — розповіла Літературній газеті керівниця європейської філії видавництва «Час Майстрів», співорганізаторка презентацій українських авторів Міла Радченко.

Краківський книжковий ярмарок відбудеться 27–30 жовтня.

2022 року він присвячений польському романтизму та 200-ліття першого видання «Балад і романсів» Адама Міцкевича, яке заведено вважати початком періоду романтизму в Польщі.

Гасло 25-го ярмарку – цитата з поезії Міцкевича: “Trzeba mi nowych skrzydeł, nowych dróg potrzeba…” («Треба мені нових крил, нових стежок потреба»).

Повний перелік подій за участі українських авторів можна переглянути за посиланням.

Нагадаємо, у травні письменниця Оксана Забужко отримала почесну нагороду Варшавського книжкового ярмарку 2022 IKAR.

Українська Вікіпедія за рік від вересня 2022 року до вересня 2021 виросла в популярності на 15 млн переглядів. Про це Читомо повідомив ініціатор створення і співзасновник громадської організації «Вікімедіа Україна» Юрій Пероганич.

Частка переглядів російської Вікіпедії з території України впала до рекордних 47% — у 2021 році було 113 млн переглядів, у 2022 — 98 млн переглядів (мінус 15 млн). Водночас частка переглядів української виросла на ті ж 15 млн до 38% — від 65 млн у 2021 до 80 млн у 2022.

Розрив між російською й українською скоротився з 48 млн у вересні 2021 року до 18 млн переглядів у вересні 2022. Отже, українська Вікіпедія найближче наблизилася до російської за час спостережень.

У вересні 2021 російську переглядали в 1,74 раза частіше від української, у вересні 2022 — лише в 1,23 раза частіше. Це також рекордне значення.

Число переглядів статей в українській Вікіпедії з території усього світу за вересень склало 96,9 млн, що на 34% більше ніж у вересні 2021 року.

«В українському суспільстві тривають глибинні процеси звільнення від колоніальної залежності, що проявляються у все більшій довірі до україномовних джерел. Незворотність і швидкість цих процесів залежить від успіхів наших збройних сил і гуманітарної політики держави», — зазначив Юрій Пероганич.

Окрім того, за рік від вересня 2022 до вересня 2021 сукупна популярність вікіпедій усіма мовами виросла в Україні зі 203 до 209 млн переглядів (+3%).

Частка англійської виросла до 8,6% — від 15 млн до 18 млн переглядів. Частка всіх інших мов виросла до 6,2% — від 10 до 13 млн переглядів.

Нагадаємо, у травні українська Вікіпедія за популярністю вперше посіла 15-е місце у світі.

Книжки восьми українських видавництв з’являться у німецькій мережі книгарень Hugendubel Buchhandlungen.

Зокрема це книжки видавництв «Абабагаламага», «АртЕк», «Веселка», «Видавництва Старого Лева», «Картуш», «Либідь», «Мистецтво», «Фоліо».

Поява видань стала можливою завдяки співпраці українського книжкового порталу Book-On-Demand з мережею книгарень.

«Два місяці ми готували контракти, бо зайти в цю потужну мережу досить складно. Але в Німеччині зараз багато українців — близько мільйона. Серед них є багато активних, які самі приходять до книгарень і просять українську книжку. От ми її і привезли — уже доставили до Німеччини першу партію видань загальним накладом 3000 одиниць і готуємо другий транш», — розповідає Сергій Поночовний, керівник проєкту та засновник порталу Book-On-Demand.

Book-On-Demand, крім українських книжок, планує постачати німецькомовні видання українських авторів, а також домовляється з українськими письменниками про літературні заходи в німецьких книгарнях — презентації книжок, виступи авторів, лекції тощо.

Hugendubel продаватиме українські книжки не лише на полицях своїх магазинів, але й мережам бібліотек, з якими вони активно співпрацюють, а також передаватимуться у дитячі садки, школи, центри допомоги переселенцям тощо.

Hugendubel — це мережа книжкових супермаркетів, одна з найбільших у Європі. Налічує понад 100 магазинів у Німеччині та німецькомовних країнах.

Meta виявила та видалила зі своєї платформи мережу російських пропагандистських джерел, націлених на Європу. Про це повідомили на сайті компанії.

Російська мережа пропаганди була націлена переважно на Німеччину, Францію, Італію, Україну та Велику Британію з наративами, зосередженими на війні. Пропаганду поширювали через розгалужену мережу з понад 60 фейкових вебсайтів, які видавали себе за новинні медіа.

Пропагандистські сайти маскувалися під The Guardian, Bild та Der Spiegel. Дезінформацію розповсюджували понад 1600 несправжніх акаунтів у Facebook.

Фейкові ЗМІ публікували оригінальні статті, в яких критикували Україну та українських біженців, підтримували росію та стверджували, що санкції Заходу проти росії матимуть зворотний ефект. Матеріали з цих джерел поширювали навіть на офіційних сторінках російських посольств у Європі й Азії.

Пропаганду створювали переважно англійською, французькою, німецькою, італійською, іспанською, російською та українською мовами.

У Meta повідомили, що це була найбільша та найскладніша мережа росії для поширення пропаганди з 24 лютого. Вона функціонувала протягом усього літа 2022 року.

«Протягом усього нашого розслідування, оскільки ми заблокували домени цих “медіа”, вони намагалися створити нові вебсайти. Це означає наполегливість і безперервне інвестування в поширення пропаганди в інтернеті», — зазначили у компанії.

Також у Meta ліквідували китайську мережу пропаганди.