Бібліотечному фахівцю

Протягом цього року національні книжкові стенди України діятимуть на міжнародних виставках-ярмарках у Франкфурті, Будапешті, Стамбулі та Гвадалахарі. Про це в ексклюзивному коментарі Читомо повідомила директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.

«На книжковому ярмарку у Гвадалахарі (Мексика) ми братимемо участь в межах програми “ЄС – Почесний гість ярмарку”, і це дуже гарний сигнал і чудова нагода для України – бути в Латинській Америці разом з видавцями з ЄС, – розповідає Олександра Коваль. – На щастя, ми вже маємо власні кошти, щоб вносити невеликі доплати за участь, якщо хочемо збільшити площу чи програму, оплачувати дизайн і друк інформаційних матеріалів і навіть їздити у відрядження, що дуже важливо для забезпечення ефективної роботи на ярмарках».

Протягом цього року національні стенди України були представлені на книжкових ярмарках у Вільнюсі, Болоньї, Лондоні, Лейпцигу, Варшаві, Буенос-Айресі.

Директорка Українського інституту книги підкреслила важливість підтримки міжнародних партнерів, які надавали можливість безоплатної участі у виставках. Йдеться про організаторів ярмарків у Болоньї, Лондоні, Парижі, Варшаві, Гетеборзі, Франкфурті.

«Вже є певні зрушення: видавці, бібліотекарі отримують адресну допомогу з зібраних коштів від благодійників, відкривається дедалі більше можливостей для авторів і перекладачів попрацювати на резиденціях, організовуються стажування в різних країнах», – підкреслює Олександра Коваль.

Участь України в книжкових ярмарках світу, крім організаторів подій, підтримують іноземні культурні інституції, їхні представництва в Україні, дипломатичні установи нашої держави. Директорка УІК зауважує, що без їхньої фінансової підтримки участь України у книжкових ярмарках у 2022-23 роках була б неможливою.

Детальніше тут: https://chytomo.com/uik-rozpoviv-na-iakykh-knyzhkovykh-vystavkakh-svitu-budut-ukrainski-stendy/

Книжка української письменниці Галини Крук A Crash Course in Molotov Cocktails («Короткий курс “Коктейлів Молотова”») здобула премію Sundara Ramaswamy Prize за поезію в перекладі.

Книжка англійською мовою вийшла друком у травні в американському видавництві Arrowsmith Press. Перекладачками були доцентка кафедри слов’янської літератури та культури Стенфордського університету Юлія Ільчук і професорка літератури в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго Амелія Ґлейзер.

У коментарі «Суспільне Культура» Галина Крук зауважила, що отримана нагорода є не лише оцінкою її роботи, перекладачів та видавничого колективу, а й привертає увагу до книжки, розширюючи коло її читачів у всьому світі.

Ні Маршал Жуков, ні Катерина ІІ не є для українців важливими, тому їхніх пам’ятників тут не буде, а самі скульптури – не цінність.

У четвер, 15 червня, в Україні набув чинності закон “Про охорону культурної спадщини” із внесеними до нього змінами “Щодо не занесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та вилучення з Реєстру окремих об’єктів культурної спадщини”. В народі його називають простіше – “антиПушкін”.

Зазначений документ дає підстави для вилучення пам’яток культурної спадщини з Держреєстру нерухомих пам’яток України, які є символом російської імперської та радянської тоталітарної політики й ідеології.

Вартують уваги зміни до статті 15 цього закону. За ним, якщо пам’ятка, що була занесена до Реєстру, є символікою комуністичного тоталітарного режиму відповідно до Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Або ж вона може бути символікою російської імперської політики відповідно до Закону України “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії”, – і також підлягає вилученню з Реєстру.

Кажучи просто, йдеться про вилучення з реєстру монументів, які, серед іншого встановлені за радянських часів. Передбачається, що за результатом розгляду питання про вилучення пам’ятки з Реєстру її може бути, зокрема перенесено в інше місце або демонтовано окремі елементи. Таким чином формалізовано демонтаж монументів часів Радянського союзу.

Днями вийшов освітній серіал від Дія. Освіта «Базові цифрові навички для людей елегантного віку». У 10 серіях онуки розповідають старшим родичам, як встановити месенджери на смартфон, користуватися браузерами пошуку, записатися до лікаря, поповнити мобільний рахунок та користуватися хабами цифрової освіти Дія.Освіта.

Серіал стане у нагоді бібліотекарям-консультантам у Хабах цифрової освіти: «Новий освітній серіал на Дія.Освіта допоможе і людям поважного віку опанувати нові цифрові інструменти, щоб підвищити якість життя, і бібліотекарям-консультантам у Хабах цифрової освіти, щоб удосконалити навчальні програми та консультації для тих, хто звертається по допомогу», - зазначила Оксана Бруй, президент УБА. Дані 2021 року показують, що 44% людей віком від 18 до 70 хочуть підвищити свій рівень цифрових навичок. Це означає, що цифрові технології вкрай важливі у повсякденному житті для людей елегантного віку.

Більше про серіал:https://osvita.diia.gov.ua/courses/basic-digital-skills-for-the-elegant-age

Українську мову та культуру вивчають у 30 країнах понад 160 осередків українських та кримськотатарських студій. Про це свідчить дослідження Українського інституту.

Ці студії переважно займаються викладанням та академічними дослідженнями у сферах лінгвістики, історії, культури, релігії. 82% українських студій діють при державних освітніх закладах або дослідницьких центрах, 13% – при приватних.

Осередки кримськотатарських студій зазвичай носять лінгвістичний і тюркологічний характер, а також часто не вписані в українознавчий контекст.

Українські студії практично не представлені в країнах Африки, Латинської Америки, Південно-Східної Азії, а їхнє функціонування нерідко потерпає від браку ресурсів, стабільної зацікавленості студентів та підтримки самої України, через що деякі були вимушені закритися або обмежити амбітність своєї діяльності.

Щодо українських студій в інших країнах:

У Сполучених Штатах Америки вони складаються з загалом близько 20 університетських осередків україністики;

Вони представлені у восьми університетах Канади шести південних провінцій;

У Великій Британії українські студії є нечисельними у плані кількості осередків, однак потужними та зосередженими в давніх університетських центрах;

У Південно-Західній Європі (Франція, Італія, Іспанія, Португалія) українські студії розвинуті порівняно слабко навіть у країнах з помітною українською діаспорою (в Португалії, приміром, взагалі відсутні), а в університетах та в аналітичних центрах в регіональних та славістичних студіях панує русистика.

Близько 20 студій – в Німеччині, в Австрії та Швейцарії – по дві активні студії.

У дослідженні зазначається, що після повномасштабного вторгнення Росії, різко зріс інтерес до українських студій у закордонних університетах та аналітичних центрах. У багатьох західних університетах збільшилась кількість першокурсників, які обрали для вивчення українську, було анонсовані нові навчальні курси про Україну, почали відкриватися нові осередки.

Українську мову та культуру вивчають у 30 країнах понад 160 осередків українських та кримськотатарських студій. Про це свідчить дослідження Українського інституту. Ці студії переважно займаються викладанням та академічними дослідженнями у сферах лінгвістики, історії, культури, релігії. 82% українських студій діють при державних освітніх закладах або дослідницьких центрах, 13% – при приватних. Осередки кримськотатарських студій зазвичай носять лінгвістичний і тюркологічний характер, а також часто не вписані в українознавчий контекст. Українські студії практично не представлені в країнах Африки, Латинської Америки, Південно-Східної Азії, а їхнє функціонування нерідко потерпає від браку ресурсів, стабільної зацікавленості студентів та підтримки самої України, через що деякі були вимушені закритися або обмежити амбітність своєї діяльності. Щодо українських студій в інших країнах: У Сполучених Штатах Америки вони складаються з загалом близько 20 університетських осередків україністики; Вони представлені у восьми університетах Канади шести південних провінцій; У Великій Британії українські студії є нечисельними у плані кількості осередків, однак потужними та зосередженими в давніх університетських центрах; У Південно-Західній Європі (Франція, Італія, Іспанія, Португалія) українські студії розвинуті порівняно слабко навіть у країнах з помітною українською діаспорою (в Португалії, приміром, взагалі відсутні), а в університетах та в аналітичних центрах в регіональних та славістичних студіях панує русистика.

Близько 20 студій – в Німеччині, в Австрії та Швейцарії – по дві активні студії.

У дослідженні зазначається, що після повномасштабного вторгнення Росії, різко зріс інтерес до українських студій у закордонних університетах та аналітичних центрах. У багатьох західних університетах збільшилась кількість першокурсників, які обрали для вивчення українську, було анонсовані нові навчальні курси про Україну, почали відкриватися нові осередки.

З повним текстом дослідження можна ознайомитися за посиланням: https://ui.org.ua/wp-content/uploads/2023/01/ukrainian-and-crimean-tatar-studies-in-the-world_ukr.pdf

Із усього розмаїття видань, від наукових і науково-популярних праць й енциклопедичних розробок — до художніх творів, які щойно вийшли з-під пера в окопах, літератури для дітей та розкішно ілюстрованих мистецьких видань тощо, дипломами переможців відзначено 40 книжок у двадцяти номінаціях.

Журі конкурсу «Краща книга виставки-форуму 2023», який щойно завершився, мало чи не найважчу місію: обрати кращі книжки з низки цікавих і корисних видань, які, незважаючи на виклики воєнного часу, представили цьогоріч на конкурс видавництва та автори. Загалом на конкурс було подано 63 книжки з 32-х видавництв.

Ірина Бірюкова, генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки, заслужений працівник культури, щиро вітала кожного дипломанта конкурсу «КРАЩА КНИГА ВИСТАВКИ – ФОРУМУ 2023» на підбитті підсумків триденного ІНТЕЛЕКТ-ФОРУМУ-2023. Ірина Бірюкова окремо наголосила, що усі ці видання-переможці будуть долучені до полички з кращими книгами для участі у конкурсі аматорських читацьких відгуків «КНИГОЛЮБ-2023», який наразі триває і має завершитися обранням своїх переможців з врученням нагород і заохочень 30 вересня.

Детальныше про переможцыв за посиланням: http://odnb.odessa.ua/view_post.php?id=4208

Через підрив дамби Каховської ГЕС та підтоплення населених пунктів Херсонщини частково або повністю затопленими опинились 10 бібліотек та 5 музеїв.

Про це повідомляє Лабораторія моніторингу української спадщини.

Зокрема, у зоні затоплення опинилися:

Бібліотеки:

Херсонська міська бібліотека-філія №7 для дітей (м.Херсон)

Корсунська сільська бібліотека-філія (с.Корсунка)

Кринківська сільська бібліотека (с.Кринки)

Олешківська міська бібліотека № 3 (м.Олешки) Сагівська сільська бібліотека (с.Саги)

Солонцівська сільська бібліотека (с.Солонці)

Кардашинська сільська бібліотека (с.Кардашинка)

Білогрудівська сільська бібліотека (с.Білогрудове)

Голопристанська міська бібліотека (м.Гола Пристань)

Філія Голопристанської міської бібліотеки з обслуговування дітей (м.Гола Пристань)

Музеї:

Меморіальний будинок письменника Остапа Вишні (с.Кринки)

Розписаний будинок Поліни Райко (м.Олешки)

Музей Чорноморського Заповідника (м.Гола Пристань)

Міський музей історії Голої Пристані (м.Гола Пристань)

Музей євреїв Херсонщини Центру Хесед Шмуель (м.Херсон)

Майже всі об’єкти знаходяться на окупованій частині Херсонщини, тож повної інформації про стан будівель та їх приміщень немає.

У Києві презентували третій альбом із саги пригод про журналіста Тентена – «Тентен в Америці», який передадуть до українських бібліотек.

Його презентували Посол Королівства Бельгія в Україні Пітер Ван Де Вельде спільно з українським видавництвом «Пінзель». Захід відбувся у кав’ярні «Сafé Tintin».

Посол Королівства Бельгія в Україні повідомив, що «Тентен в Америці» стає третім альбомом, який посольство Бельгії подарує значній кількості бібліотек України.

«Після «Тентена у країні сов’єтів» та «Чорного острова» читачі вже зачекались на продовження саги. Вважаю також, що цей альбом стане хорошим прикладом для підлітків в реалізації своїх творчих амбіцій, бо з французької його переклала наймолодша за часів історії перекладів Тентена іноземними мовами (а його перекладено на 50 мов світу, українська стала 51-ою) 17-літня українська мисткиня Анна-Марія Баландіна», – зауважив Пітер Ван Де Вельде.

Директор видавництва «Пінзель» Іван Рябчий повідомив, що друк альбому профінансувало посольство Королівства Бельгія.

«Тож, одна з найвизначніших літературних пам’яток Бельгії стає доступною широкому загалу українською мовою. Також видання цього альбому підтримала мерія міста Брюссель, побратима Києва, та голова кабінету мерії Марії-Франс Ботт», – додав він.

Тентен — це перший європейський герой коміксів та символ Бельгії. Серія із 24 книг починалася з альбому про Радянський союз і його тоталітарний режим, зокрема, про голод і колективізацію.

Окрім цього, автор коміксу, Жорж Ремі (Ерже) був антикомуністом. Саме тому перший альбом серії «Тентен у країні Сов’єтів» містить нищівну критику радянської системи, зокрема, у зрозумілій для європейського читача формі подана інформація про Голодомор.

«Тентен в Америці» – це третій та один з найпопулярніших альбомів саги.

Канада запроваджує санкції проти ряду осіб і компаній, причетних до руйнування українських культурних пам’яток, установ та ідентичності у контексті російської агресії.

“У відповідь на намагання Росії зруйнувати українські культурні пам’ятки, установи й ідентичність Канада запроваджує нові санкції проти 24 фізичних та 17 юридичних осіб”, - йдеться у пресрелізі.

Загалом від часу окупації Росією Криму Канада запровадила санкції проти понад 2400 фізичних та юридичних осіб з Росії, Білорусі та України.

Канада запроваджує санкції проти ряду осіб і компаній, причетних до руйнування українських культурних пам’яток, установ та ідентичності у контексті російської агресії.

“У відповідь на намагання Росії зруйнувати українські культурні пам’ятки, установи й ідентичність Канада запроваджує нові санкції проти 24 фізичних та 17 юридичних осіб”, - йдеться у пресрелізі.

Загалом від часу окупації Росією Криму Канада запровадила санкції проти понад 2400 фізичних та юридичних осіб з Росії, Білорусі та України.

Верховна Рада в цілому ухвалила законопроєкт щодо впровадження та ведення електронних реєстрів обліку та управління культурною спадщиною та культурними цінностями України № 8024. (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40287)

271 голос ЗА ✅

Частина інформації у цих реєстрах (яку безпечно відкривати) може стати ст доступною для громадськості, і кожен зможе дізнатися про цікавинки своєї області, міста чи села.

Також з’являються юридичні механізми для управління державним майном, закріпленим за закладами культури (взимку, наприклад, є гостра потреба поділитися генераторами, якщо у когось із закладів є зайвий).

Одинадцятий Книжковий Арсенал (КА) відбудеться 22-25 червня. До програми фестивалю увійшло близько 100 подій.

Повну програму фестивалю можна переглянути тут.https://book.artarsenal.in.ua/podiyi/ .

Фестиваль дитячої книги «Сорока Білобока» за участю відомих письменників пройде 1-3 червня на території замку князів Острозьких у Старокостянтинові Хмельницької області.

Як зазначається, організатори підготували розваги для дітей на будь-який смак і на будь-який вік. Програма передбачає, зокрема, веселі інтерактивні пригоди у дивовижній країні Книгограй разом з дівчинкою Алісою та її друзями, різноманітні конкурси, роботу артмайстерень, дитячий історичний квест, екоігри, рухливі ігри та танцювальний флешмоб.

Крім того, 3 червня відбудеться зустріч із відомими письменниками - Андрієм Кокотюхою, Сашком Дерманським, Оксаною Радушинською, Світланою Вертолою. Учасники заходу зможуть також придбати книги та взяти автографи у авторів.

У Науковій бібліотеці ОНУ імені І. І. Мечникова відбулась урочиста передача до колекції унікальних книг факсимільного видання «Мазепинського Євангелія» українською та арабською мовами.

«Книгу в дар університету передав особисто Надзвичайний і Повноважний Посол України в Лівані в 2016-2022 році Ігор Іванович Осташ», - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що «Мазепинське Євангеліє» видано за сприяння Посольства України в Лівані та Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира.

Пан Осташ розповів, що в одному з монастирів було знайдено оригінальне видання Євангелія арабською мовою, що отримало назву «Мазепинське», бо у передслові саме Гетьману виказано вдячність за можливість надрукувати цю книгу. Зв’язок арабського світу з Україною, який тягнеться з тих часів трьохсотрічної давнини не обмежується лише цим рідкісним стародруком. Великий внесок зробив Агатангел Кримський, про який, як про багато інших історичних цікавинок, написано вже в книгах за авторством Ігоря Осташа. Вони також були передані в дар бібліотеці ОНУ, як й примірник Історії України арабською мовою, що було видано за сприяння Посольства України в Лівані.

Надзвичайний фонд спадщини ЮНЕСКО (Heritage in Emergency Fund) схвалив проєкт допомоги Міністерству культури та інформаційної політики на 1,5 млн доларів для розвитку інструментів цифровізації у сфері культурної спадщини України.

Під час зустрічі заступниць міністра культури та інформаційної політики Анастасії Бондар та Катерини Чуєвої з керівницею бюро ЮНЕСКО в Україні К'ярою Децці Бардескі обговорювались конкретні кроки впровадження проєкту та знайомство з національним експертом, що буде співпрацювати з МКІП та допомагати інтегрувати плани та стратегію до викликів сьогодення та європейських вимог.

Крім того, ЮНЕСКО вже на першому етапі до липня 2023 надасть 40% необхідного технічного обладнання та програмного забезпечення для розвитку серверної інфраструктури, а також міжнародних консультантів, які супроводжуватимуть всі процеси, допомагатимуть у розвитку стратегії інтеграції цифрової частини культури до європейського простору.

Як повідомляв Укрінформ, країни-члени ЮНЕСКО не обрали Росію до допоміжного комітету Конвенції 1970 року про заходи, спрямовані на заборону і запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності.

Відповідні зміни прийняті Постановою КМУ від 19 травня 2023 р. № 523 "Про внесення змін до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" : п. 19.- 2) Казначейство та органи Казначейства здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка в такій черговості: придбання книг та періодичних видань для поповнення фондів бібліотек... Джерело: сайт ВР https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/590-2021-%D0%BF#n9

У Львівській письменницькій організації відбулося фінальне засідання журі восьмої поспіль Львівської Обласної літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди, яку призначають у галузі національного державотворення за кращу поетичну збірку патріотичної тематики. Авторитетне журі визначилися з іменами переможців.

Лавреатом першої премії став поет із Житомира Михайло Жайворон за збірку «Гніздо висоти», другу премію отримає Катерина Тихонова зі Золочева Львівської області за збірку «Поговорити пошепки», третя відзнака у житомирянина Василя Головецького за збірку «Мамо, я убитий в Ірпені».

Церемонія нагородження переможців та презентація п’ятитомника Антології патріотичної поезії відбудеться наприкінці червня, про що буде повідомлено додатково.

Громадськість міста Золочів, що на Львівщині, відзначила його 600- річчя від дня заснування. В рамках цього заходу в містечку відбулася «Золочівська книжкова толока імені Любові Хомчак», в якій взяв участь і чисельний десант (до п’ятнадцяти осіб) Львівської письменницької організації.

Творчі зустрічі з письменниками відбувалися на різних локаціях. Одна із таких зустрічей із читачами відбулася в міській бібліотеці імені Івана Франка. Юрій Грешко розповів про свої нові видання історичної прози, Марія Людкевич – про свої дитячі книги, зокрема – про Кота Саймона із Солонки, а Леся Бернакевич – про свій новий детектив “Свист мавпенятка”, що побачив світ два дні тому. Поезію читала Ліліана Косановська, а очільник Львівської письменницької організації Олесь Дяк, який, до речі, модерував літературну зустріч, не лише декламував власну авторську поезію, а й ознайомив присутніх з віршами колег по перу, які ввійшли до п’ятитомника патріотичної поезії та представив письменницьку антологію «Поезії і прози голоси».

Електронна петиція до президента України Володимира Зеленського щодо ухвалення закону 2309-ІХ, який забороняє імпорт книжок з росії та білорусі та передбачає, що в Україні іноземні книжки видаватимуть українською чи мовами корінних народів, набрала необхідних 25 тис. голосів. Петиція опублікована на сайті офіційного інтернет-представництва президента України.

Закон також перекриває можливості ввезення видань антиукраїнського змісту.

«Підписати закон 2309-ІХ публічно закликали найвідоміші українські письменники, провідні видавці й книгорозповсюджувачі, правники, численні організації громадянського суспільства, в тому числі Українська Асоціація Видавців та Книгорозповсюджувачів і коаліція “Реанімаційний пакет реформ”. Ситуація, коли парламент, книжкова галузь і громадянське суспільство одностайні у підтримці Закону 2309-ІХ, і лише відсутність Вашого підпису дозволяє Росії й далі руйнувати наш книжковий ринок, є незрозумілою і неприйнятною», — ідеться в петиції до президента України.

Згідно із чинним законодавством, президент зобов’язаний розглянути петицію й дати відповідь протягом 10 днів.

За закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України» Верховна Рада України проголосувала 19 червня 2022 року.

Підписати петицію закликали численні культурні й мистецькі діячі, письменники, видавці тощо. Серед них Книгарня «Є», видавництва «Лабораторія», «Видавництво», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Фоліо», «Ранок», Pabylum. Петицію також підтримали Оксана Забужко, Вахтанг Кіпіані, Іван Малкович, Андрій Курков, Мар’яна Савка, Тамара Горіха Зерня, Ірма Вітовська, Ігор Козловський, Антон Мартинов, Валерій Пекар, Ганна Гопко та інші.

Нагадаємо, влітку 2022 року українські видавці, письменники та діячі культури, а також юристи вже закликали Володимира Зеленського підписати закон.

В Ірпені на вулиці Слов’янській, де незабаром з’явиться Літературний провулок, на цегляному паркані малюють портрети 14 українських письменників.

Тут уже можна побачити ескізи портретів Івана Франка, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Івана Нечуя-Левицького та Михайла Коцюбинського. За задумом художниці Катерини Ведмідь, вони нібито зібралися за одним столом.

Цей проєкт має на меті зблизити людей з найвидатнішими постатями української літератури та надихати нове покоління на читання та пізнання культурної спадщини. Завершити роботи зі створення муралу планують до середини наступного місяця.