Бібліотечному фахівцю

Уперше окремим виданням вийшов роман «Хрест на Сатурні» Олеся Ульяненка, наймолодшого лавреата малої Шевченківської премії.

Текст знайшли в архівах завдяки кінорежисеру та сценаристу Мирославу Слабошпицькому, уперше його опублікували у «Кур’єрі Кривбасу» у 2004 році. Первісно він задумувався як сценарій до фільму та і був присвячений режисеру Андрієві Дончику, з яким письменник співпрацював за життя.

Для публікації рукопису видавці отримали згоду від сестри письменника Валентини Лісовської, яка мешкає у США та володіє авторськими правами на його творчість. Вона також написала післямову до книжки. Передмову написав літературознавець Фелікс Штейнбук, відомий дослідник творчості Ульяненка.

«Головні герої роману легендарного Олеся Ульяненка “Хрест на Сатурні” походять із забезпечених київських родин, а їхнє кохання мало би стати запорукою красивих стосунків та щасливої долі. Втім таємничі обставини походження цих персонажів призводять до сповненого як похмурої фатальності, так і високої непоправності трагічного фіналу, який здатен зачарувати будь-якого шанувальника українського красного письменства», — ідеться в анотації.

Олесь Ульяненко — письменник, автор понад 20 романів і повістей. У 1997 році став лавреатом малої Шевченківської премії за роман «Сталінка». Його твори перекладені англійською, німецькою, польською, чеською, вірменською та фінською мовами.

У Львові відбувся масштабний захід "Книжкова площа", відвідувачі якого могли обмінятися книжками, взяти участь в літературних дискусіях, послухати музику і подивитися фільми.

Ятки з літературою було встановлено на площі перед головним корпусом Львівського національного університету імені Івана Франка. Працювала також окрема дитяча зона.

Збір книг тривав з 2 червня до 11 серпня. Також можна було принести книги із собою, обміняти їх на купони і обрати собі інші видання. До обміну приймали книжки усіма мовами, крім російської.

Ця ініціатива була започаткована Львівською муніципальною бібліотекою в 2021 році. Цього року акція пройшла утретє. До неї приєдналися ще кілька міст: Дніпро, Житомир, Тернопіль і Теребовля.

Вимоги Путіна надати російській мові статус офіційної та легітимізувати московську патріархію - неприйнятні. Про це заявила Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська.

💬“Путін вкотре намагається диктувати Україні свої умови: серед "вимог", озвучених під час переговорів із Дональдом Трампом, — надати російській мові статус офіційної та легітимізувати московську патріархію.

Ці вимоги – цинічні й неприйнятні. Вони не мають нічого спільного з правами людини чи свободою вибору. Це – зброя ідеологічної війни, спрямована на підрив української незалежності, розкол суспільства та повернення нас у колоніальний статус”, - наголосила вона.

За словами Уповноваженої, російська мова – це не "мова спілкування", як намагається представити кремль. “Це – інструмент імперської політики, яким століттями насаджували меншовартість, знищували українську культуру й намагалися стерти нашу ідентичність. Московська патріархія – частина того ж механізму підкорення”.

Олена Івановська підкреслила, що Україна вже заплатила величезну ціну за право бути собою.

💬“Тисячі життів віддані на фронті, в наших мирних містах та селах – й кожне із них доводить: наша мова, наша віра, наша культура не продаються і не обмінюються на примарний "мир". Ми маємо бути свідомими: поступки у мовному питанні = поступки у питанні свободи”, - зазначила вона.

💬“Крок назад у мові – це крок до втрати держави. Українська була, є і буде єдиною державною мовою. Наша сила – у власному слові. Наша свобода – в українській мові. Мова – це зброя. І ми не дозволимо її відібрати”, - підсумувала Уповноважена.

Колектив кропивницької редакції газети «Нова газета» створили видавництво «Кропивництво».

Перший проєкт видавництва — книжка, присвячена полеглому військовому Євгенію Осієвському. «Його мама, пані Олександра, прийшла до нас разом із подругою-журналісткою із рукописами сина: коміксами та оповіданнями. Син був неймовірно багатогранною особистістю. Вона відібрала його комікси, зібрала вісім історій і довго думала, куди їх віднести. Це сталося саме взимку, коли наша команда розмірковувала, як рухатися далі. Ми вирішили, що ці історії можуть стати добрим початком. Ми вирішили зробити цей проєкт благодійним», — розповіла Інна Тільнова, співзасновниця видавництва.

Видавництво планує працювати з локальними темами, краєвзнавчою літературою. «Раніше ми вже реалізовували спільні проєкти з “Бабою Єлькою” — наприклад, “Смачна Кропивниччина”, “1000 пісень Баби Єльки”, колискові “Бабині рибулі”. Але тоді ми користувалися послугами інших видавництв. Тепер хочемо працювати під власним брендом і розвивати локальний контент. “Кропивництво” у своїй назві об’єднує топонім і суфікс, який означає спільноту. Віримо, що Кіровоградщина має отримати нову назву, адже це питання ідентичності», — розповіла співзасновниця видавництва.

У планах також видання збірки казок, яку зібрали в 90-х роках два брати із села Червоне Попельнастівської громади.

Видавництво також сподівається співпрацювати з обласною програмою книговидавництва.

Український культурний фонд планує розширити підтримку культурно-мистецьких проєктів у регіонах за моделлю співфінансування у партнерстві з обласними адміністраціями та міськими радами.

Модель уже успішно випробували на практиці. Разом із Запорізькою обласною військовою адміністрацією та Запорізькою міською радою УКФ реалізував конкурс «Запоріжжя: культурний форпост». Вперше культурно-мистецькі проєкти отримали підтримку від держави у форматі співфінансування:

половина коштів надійшла з бюджету Фонду, половина – з обласного бюджету.

Наразі команда УКФ розробляє концепцію дев’ятого грантового сезону.

Формат спільних інвестицій розглядається як ефективний інструмент для збільшення кількості підтриманих проєктів та охоплення більшої кількості регіонів. Ініціатива передбачає, що органи місцевої влади зможуть ініціювати партнерські конкурси з Фондом, де фінансування надходитиме з двох джерел – державного бюджету через УКФ та бюджету регіону.

Найближчим часом Фонд надішле запрошення керівникам профільних департаментів обласних адміністрацій на онлайн-зустріч, під час якої презентує можливості співпраці на 2026 рік.

Американський письменник, представник корінних народів Томмі Орандж став одинадцятим автором, який напише рукопис для проєкту Future Library (Бібліотека майбутнього). Тексти, написані в межах проєкту, оприлюднять лише у 2114 році.

Future Library щороку запрошує одного письменника створити рукопис, який будуть зберігати неопублікованим до 2114 року. Проєкт стартував 2014 року та завершиться за сто років створенням антології творів, написаних протягом століття. Папір для видання виготовлять із дерев, спеціально висаджених художницею та авторкою проєкту Кеті Патерсон.

Про проєкт Future Library: Future Library — це публічний артпроєкт, що має на меті зібрати 100 оригінальних рукописів від відомих письменників протягом 100 років, починаючи з 2014-го. Рукописи залишатимуться непрочитаними та неопублікованими до 2114 року.

Індійський автор Амітав Ґош став дванадцятим учасником проєкту Бібліотека майбутнього.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України спільно з платформою ЛУН розпочали роботу над створенням інтерактивної «Мапи доступності» закладів культури для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Проєкт має на меті відобразити рівень фізичної та інформаційної доступності театрів, музеїв, бібліотек та інших культурних установ, щоб кожен та кожна міг заздалегідь оцінити зручність маршруту та комфорт перебування у закладі.

На «Мапі доступності» ЛУН вже позначено понад 30 000 об’єктів – від аптек і шкіл до адміністративних центрів. Відтепер до неї додадуться й культурні заклади, які пройдуть самоперевірку.

Заклади культури проходитимуть самоаудит за чек-листами з фізичної та інформаційної доступності. Зокрема, перевірятиметься:

▫️наявність входу на рівні землі або пандуса;

▫️робота ліфтів та їх параметри;

▫️наявність безбар’єрних вбиралень;

▫️можливість самостійно дістатися до зали чи експозиції;

▫️доступність сайтів та онлайн-сервісів для людей з порушеннями зору і слуху;

▫️можливість скористатися жестовою мовою або аудіоописом.

Ініціатива реалізується у межах пріоритетного проєкту МКСК «Культура без бар’єрів» та передбачена Планом заходів на 2025–2026 роки з виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні.

Бібліотека Конгресу надала повніше пояснення, чому великі розділи Конституції США раптово зникли з її офіційного вебсайту.

Як раніше повідомляв TechCrunch , частини Розділу 8, а також повністю Розділи 9 та 10 були видалені зі статті 1 Конституції на офіційному вебсайті уряду США протягом останнього місяця. Зміни до розділів, які стосувалися повноважень Конгресу, прав окремих штатів та права на належну правову процедуру, викликали тривогу в той час, коли адміністрація Трампа погрожувала призупинити дію habeas corpus .

Після того як було повідомлено про зміни, Бібліотека Конгресу написала у Твіттері, що розділи відсутні через «помилку кодування».

TechCrunch звернувся до Бібліотеки Конгресу та отримав більше інформації про це питання:

«Онлайн-анотація до Конституції – це освітній інструмент, який включає обговорення останніх рішень Верховного Суду, пов’язаних з текстом Конституції. Під час оновлення сайту, щоб відобразити аналіз наших конституційних науковців щодо впливу останніх справ на статтю I, розділи 8-10, команда ненавмисно видалила тег XML», – розповів TechCrunch Білл Райан, директор з комунікацій Бібліотеки Конгресу.

«Це запобігло публікації всього, що міститься у статті I після середини розділу 8. Проблему було виправлено, і наш оновлений конституційний аналіз тепер доступний. Ми вживаємо заходів, щоб запобігти повторенню цього в майбутньому», – сказав Райан.

XML – це поширена мова розмітки, яку Бібліотека Конгресу використовує для форматування свого веб-сайту. Відсутність закриваючого тегу може призвести до відсутності тексту на веб-сайті, оскільки все, що знаходиться поза цим тегом, буде проігноровано.

Повний текст Конституції тепер відновлено на вебсайті Бібліотеки Конгресу .

12 серпня в «Укрінформі» відбувся брифінг щодо запуску Школи для громад «Культура у відновленні» — освітньої програми платформи CuRe: Culture for Recovery, що спрямована на інтеграцію культури у процеси відбудови та повоєнного відновлення українських територій.

У заході взяли участь: заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій Анастасія Бондар, заступниця керівника Офісу Президента України Олена Ковальська, Перша заступниця Міністра розвитку громад та територій України Альона Шкрум та очільниця Програми «Партнерство за сильну Україну» (PFRU) Анна Онищенко. Модерувала кураторка проєкту Олександра Фурсай.

Детальніше на сайті МКСК:https://mcsc.gov.ua/news/ministerstvo-kultury-ta-strategichnyh-komunikaczij-ukrayiny-zapustylo-shkolu-dlya-gromad-kultura-u-vidnovlenni/

Видавництво «Наукова думка» НАН України офіційно припинило діяльність без правонаступника.

Постанову №400 про ліквідацію видавництва ухвалила Президія НАН України 2 жовтня 2024 року. Рішення щодо подальшого використання бренду видавництва Національна академія наук ще не ухвалила.

Як зазначили в академії, упродовж останніх років «Наукова думка» не реалізовувала власних комерційних проєктів, а всі книжки виходили коштом НАН. У межах реформування науково-видавничих установ усі програми, зокрема «Наукова книга» та «Наукова книга. Молоді вчені», з 2025 року передали видавничому дому «Академперіодика» (постанова №398 від 2 жовтня 2024 року).

27 грудня 2024 року працівників видавництва звільнили згідно з нормами Кодексу законів про працю України. Книжки, оригінал-макети яких були підготовлені до цієї дати, вийшли з логотипом «Наукова думка» та зазначенням 2024 року випуску.

Частина команди видавництва перейшла до «Академперіодики»: станом на 10 липня 2025 року там працюють 11 колишніх співробітників, серед яких науковці, редактори, дизайнер, інженер, економіст, бухгалтер і технічний працівник.

Як повідомлялося, у 2024 році Національна академія наук розглядала можливість збереження бренду «Наукова думка». Видавництво припинило свою діяльність у листопаді того ж року.

Читомо оприлюднило перелік романів сучасних українських письменників, які мали найбільші наклади часів незалежності України.

До пʼятірки лідерів за накладами увійшли:

- «Вічник. Сповідь на перевалі духу» Мирослав Дочинець, видавництво «Карпатська вежа». Роман побачив світ у 2011 році — відтоді його двічі подавали на Шевченківську премію та переклали кількома мовами. На сьогодні — 320 тисяч проданих екземплярів.

- «Солодка Даруся» Марія Матіос, видавництво: «Піраміда», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

Вперше книжка вийшла у 2004 році у видавництві «Піраміда» та перевидавалася близько десяти разів, аж поки права на неї не придбало видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Наразі реалізовано близько 236 000 примірників.

- «Залишенець. Чорний ворон» Василь Шкляр, видавництво «Ярославів вал», «КСД», «Наш формат» (аудіо).

Перший наклад книжки видали у 2009 році одночасно у двох видавництвах — під різними назвами. У «Ярославовому Валу» роман вийшов під назвою «Чорний ворон», а у видавництві «КСД» — як «Залишенець». Надалі КСД перевидавав роман вже під об’єднаною назвою — «Залишенець. Чорний ворон». Наразі реалізовано понад 300 тисяч примірників роману.

- «Записки українського самашедшего» Ліна Костенко, видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Вихід першого роману в прозі Ліни Костенко наприкінці 2010 року став гучною подією — на новий твір письменниці чекали майже двадцять років. Книжка майже одразу стала українським бестселером — наразі наклад перевищив 230 тисяч примірників.

- «Я бачу вас цікавить пітьма» Ілларіон Павлюк, «Видавництво Старого Лева». Психологічний трилер Ілларіона Павлюка вперше вийшов у 2020 році та кілька років після того не друкувався. Друге дихання роман отримав у 2023 році — з новим накладом книжка побила рекорди продажів видавництва, сягнувши 100 000 примірників. Станом на сьогодні реалізовано понад 146 тисяч примірників роману.

овний список українських видань, які мають найбільші наклади, ви можете знайти за посиланням у матеріалі Читомо: 25 українських романів сучасних письменників, які українці найбільше читали:https://chytomo.com/25-ukrainskykh-romaniv-suchasnykh-pysmennykiv-iaki-ukraintsi-najbilshe-chytaly/

Національна бібліотека України для дітей запрошу дітей віком від 6 до 18 років до участі у Всеукраїнському конкурсі дитячого малюнка «Відважним воїнам і рідній Україні – любов і шана вдячної дитини!», покликаного сприяти вихованню у підростаючого покоління патріотизму, національної самосвідомості і любові до Батьківщини, вивченню героїчної історії минулого та сьогодення, культури й традицій українського народу, вдячного ставлення до захисників України і віри в Перемогу.

Положення про Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка «Відважним воїнам і рідній Україні – любов і шана вдячної дитини!» читайте на сайті Національної бібліотеки України для дітей: https://chl.kiev.ua/Default.aspx?id=11661

Робоча група продовжує доопрацьовувати законопроєкт про наставництво № 13200 до другого читання, — Тетяна Скрипка, голова підкомітету "Сім'я та дитинство".

Вже завершили роботу над І розділом — «Загальні положення Закону».

Визначено:

▪️ перелік осіб, щодо яких може здійснюватися наставництво;

▪️ коло осіб, які можуть бути наставниками;

▪️ вік, з якого діти можуть отримувати наставницьку підтримку, а дорослі — надавати її.

«Маємо сформувати законодавчу базу, яка зробить наставництво доступним, зрозумілим та дієвим інструментом підтримки», — наголошує голова підкомітету.

Загалом проведено вже понад 15 засідань робочих груп з опрацювання цього законопроєкту.

Український інститут національної пам’яті спільно з програмою «Партнерство за сильну Україну» провів у Миколаєві семінар із меморіалізації «Як зберігати пам’ять про війну?» для представників міських, сільських, селищних рад, відділів освіти, культури, молоді та спорту територіальних громад, фахівців історичних і краєзнавчих музеїв, бібліотек, центрів культури та дозвілля Миколаївської, Херсонської, Кіровоградської областей.

Загалом до семінару долучилися майже 80 учасників – відповідальних у громадах за заходи із збереження пам’яті про Війну за Незалежність України. Цим була зумовлена активна включеність учасників у діалог, бажання обмінятися досвідом і знайти відповіді на гострі і чутливі питання, пов’язані із меморіалізацією війни.

Детальніше тут: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/uinp-proviv-seminar-iz-memorializaciyi-dlya-predstavnykiv-terytorialnyh-gromad-mykolayivskoyi-hersonskoyi-ta-kirovogradskoyi-oblastey

У Хмельницькому з 19 по 21 вересня відбудеться VIII літературно-перекладацький фестиваль Translatorium.

Від заснування у 2017 році Translatorium залишається єдиним фестивалем в Україні, присвяченим художньому перекладу та приуроченим до міжнародного дня перекладу.

Цьогорічною темою фестивалю є «Переклад як акт свободи».

«Переклад завжди є чимось більшим, ніж просто передавання слів з однієї мови на іншу. Часто переклад виявляється актом свободи, що дає змогу націям і культурам говорити від свого імені, ламати тишу, накладену імперіями, і повертати собі право бути почутими. Для України переклад, особливо зараз, це не лише мистецька чи лінгвістична практика, це - жест спротиву, спосіб зшивати розірвану історію, осмислювати травми і творити майбутнє у власному голосі», - зауважила співзасновниця та програмна кураторка фестивалю Юлія Дідоха.

За словами організаторів, фестиваль стане майданчиком для розмов про переклад як інструмент критичного осмислення власної історії, спосіб відновлення ідентичності та символ культурного визволення.

До його програми увійдуть дискусії, лекції, воркшопи, поетичні читання, книжкові презентації за участі перекладачів і перекладачок, а також мистецькі й музичні події, зокрема фотовиставка про українські ландшафти, концерт гурту «Крихітка» та танцювальна вечірка від «Щукариба» у співпраці з локальним артистом DJY.

Впродовж трьох днів фестиваль буде місцем зустрічі, культурного обміну та взаємодії.

З початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року війна забрала життя 219 митців та 108 українських та іноземних медійників. Ці дані не лише про масштаби втрат, а й нагадують про трагічні сторінки нашої історії. Так само як у 20-х — на початку 30-х років ХХ століття сталінський режим знищив покоління українських митців, так і сьогодні росія цілеспрямовано нищить культурну еліту України.

Літературно-мистецьке покоління, відоме як «Розстріляне відродження», подарувало світові шедеври літератури, живопису, музики та театру. Ці митці були гордістю нашої нації. Сьогодні ми знову втрачаємо не просто талановитих українців, а частину нашої душі, адже кожен наш митець — це унікальна особистість, яка збагачувала українську культуру.

Журналісти, які нині працюють в Україні, створюють важливі новини, розслідування та репортажі в умовах підвищеного ризику. Вони фіксують події війни, щоб надати Україні та світу достовірну інформацію про те, що відбувається. Медійники 24/7 збирають неспростовні докази злочинів окупантів та висвітлюють силу, подвиг і мужність наших захисників.

Систематичні злочини проти журналістів і медіа, вчинені росією, становлять серйозну загрозу для свободи слова та інформаційної безпеки, підривають демократичні цінності та права людини.

Маємо пам’ятати українських митців та журналістів, убитих росією, адже

:

- збереження пам’яті про загиблих — це продовження їхньої справи;

- ми маємо передати пам’ять про них нащадкам, щоб вони знали ціну та силу свободи, демократії та культури;

- боротьба за свободу та демократичні цінності об’єднує українців різних поколінь;

- їхні мистецькі твори та журналістські матеріали — це скарби, які надихають нові покоління митців та медійників;

- пам’ятаючи про загиблих, ми посилюємо свій опір і наближаємо перемогу.

Митці та працівники культури, які загинули через війну тут: https://mcsc.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/mytczi_11.08.25.pdf

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України спільно з платформою ЛУН розпочали роботу над створенням інтерактивної «Мапи доступності» закладів культури для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Проєкт має на меті відобразити рівень фізичної та інформаційної доступності театрів, музеїв, бібліотек та інших культурних установ, щоб кожен та кожна змогли заздалегідь оцінити зручність маршруту та комфорт перебування у закладі.

Ініціатива реалізується у межах пріоритетного проєкту МКСК «Культура без бар’єрів» та передбачена Планом заходів на 2025–2026 роки з виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні.

На «Мапі доступності» ЛУН вже позначено понад 30 000 об’єктів – від аптек і шкіл до адміністративних центрів. Відтепер до неї додадуться й культурні заклади, які пройдуть самоперевірку.

Заклади культури проходитимуть самоаудит за чек-листами з фізичної та інформаційної доступності. Зокрема, перевірятиметься:

наявність входу на рівні землі або пандуса;

робота ліфтів та їх параметри;

наявність безбар’єрних вбиралень;

можливість самостійно дістатися до зали чи експозиції;

доступність сайтів та онлайн-сервісів для людей з порушеннями зору і слуху;

можливість скористатися жестовою мовою або аудіоописом.

Нагадаємо, МКСК забезпечує реалізацію Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та має власні пріоритетні проєкти «Інформація без бар’єрів» та «Культура без бар’єрів».

Проєкт «Культура без бар’єрів» має на меті забезпечення рівного доступу до культурної інфраструктури та послуг для всіх громадян, зокрема для маломобільних груп, людей з інвалідністю, а також людей із порушенням зору, слуху та інтелектуального розвитку.

Ex Libris продовжує залучати до Alma, свого флагманського постачальника мовних послуг (LSP), який був запущений у 2012 році. Минулого року платформа отримала 99 контрактів, що представляють 147 бібліотек, що довело загальну кількість впроваджень до 2745 бібліотек.

Британська бібліотека (BL) у Лондоні, яка з понад 170 мільйонами одиниць зберігання вважається однією з двох найбільших бібліотечних колекцій у світі, обрала Alma минулого року. LSP замінює свою систему інтерактивних бібліотек Aleph (застарілий продукт, який Ex Libris підтримує, але не здійснює нових продажів), яка діяла з 2003 року. Вибір Alma знаменує важливий крок у відновленні BL після руйнівної атаки програм-вимагачів у жовтні 2023 року.

Серед інших національних бібліотек, які минулого року уклали контракти з Alma та Primo, – Національна та університетська бібліотека Хорватії в Загребі, яка підтримуватиме мережу з 82 бібліотек по всій країні, та Національна бібліотека Іспанії зі штаб-квартирою в Мадриді. Протягом багатьох років 44 національні або державні бібліотеки обрали Alma. Нещодавно платформа запровадила покращений інтерфейс користувача для персоналу.

Ex Libris пропонує набір платформ та інструментів бібліотечних послуг, спрямованих на покращення робочих процесів бібліотек, взаємодії з користувачами та управління ресурсами. До них належать платформа бібліотечних послуг Alma, система пошуку та доставки Primo, управління списками для читання Leganto та мобільний додаток Library Mobile. Вони також пропонують рішення для спільного використання ресурсів (RapidILL), цифрового збереження (Rosetta) та дослідницьких послуг (Esploro). Джерело інформації тут: https://americanlibrariesmagazine.org/2025/05/01/2025-library-systems-report/

ВГО Українська бібліотечна асоціація розпочала новий етап проєкту з підвищення спроможності Хабів цифрової освіти під назвою: «Бібліотеки розвивають цифрову грамотність задля посилення стійкості громад та відновлення». Ініціатива втілюється за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні у межах «Проєкту підтримки Дія», що реалізується за фінансування Швеції, та у співпраці із Міністерством цифрової трансформації України.

Реалізація нового етапу проєкту відбуватиметься упродовж 2025-2026 рр. в усіх областях України та проходитиме наступним чином: впродовж серпня – листопада 2025 року організовується тижневе онлайнове навчання для координаторів Хабів цифрової освіти з усіх областей і міста Києва. Заняття проводяться тренерами регіональних тренінгових центрів для бібліотекарів, працівниками обласних універсальних наукових бібліотек і консультантами від Асоціації та Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні. Координатори Хабів, своєю чергою, проводитимуть заняття із цифрової грамотності та надаватимуть консультації для відвідувачів бібліотек.

Проєкт спрямований на створення нових або розвиток існуючих Хабів цифрової освіти на базі бібліотек різної форми власності й різного відомчого підпорядкування. Зокрема, навчальна програма зосереджується на вивченні потреб громади, облаштуванні простору, плануванні та обліку діяльності, наданні освітніх, консультативних і цифрових послуг. Важливим є розвиток цифрових компетентностей самих бібліотекарів, ознайомлення з новими можливостями і ресурсами платформи Дія.Освіта та інструментами штучного інтелекту, а також формування ефективних комунікацій з цільовою аудиторією та ЗМІ. Особливий акцент зроблено на практичних цифрових і тренерських навичках, етичних аспектах роботи з ШІ, медіаплануванні й розробленні індивідуальних планів професійного зростання. Проєкт також передбачає моніторинг діяльності Хабів, обмін досвідом і розкриття ролі й внеску бібліотекарів у цифрову трансформацію України.

25 липня 2025 року відбулася координаційна зустріч організаторів, експертів, директорів ОУНБ і тренерів регіональних тренінгових центрів щодо організації та проведення навчання у областях. Проєкт «Бібліотеки розвивають цифрову грамотність задля посилення стійкості громад та відновлення» – це вже третій етап спільної роботи партнерів з підвищення інституційної спроможності Хабів. У 2023 році ВГО Українська бібліотечна асоціація, ПРООН та Швеція у співпраці із Мінцифрою реалізували проєкт у 12 областях країни та презентували посібник «Бібліотеки – Хаби цифрової освіти» https://www.undp.org/.../praktychnyy-posibnyk-biblioteky... , покликаний допомогти організувати ефективну діяльність Хаба цифрової освіти у бібліотеці. У 2025 році готується друге, доповнене електронне видання посібника «Бібліотеки – Хаби цифрової освіти» з новими актуальними темами у діяльності Хабів цифрової освіти.

Запрошуємо бібліотекарів до онлайнового навчання та поглиблення своїх цифрових компетентностей – запитуйте інформацію про тренінги в обласних універсальних наукових бібліотеках та регіональних тренінгових центрах.

Докладніше на порталі: https://ula.org.ua/.../5398-biblioteky-rozvyvaiut...

Уряд України затвердив постанову №809 від 7 липня, яка визначає категорії товарів, що входять до програми «Пакунок першокласника». До списку увійшли одяг, взуття та канцелярія, але не книжки. Про це повідомила директорка Українського інституту книги Олександра Коваль на своїй сторінці у фейсбуці.

«Де хоча б натяк на можливість купити дитині не лише майку, труси, кросовки і рюкзак, а трохи емоцій від читання книжок?» — зазначила вона.

Вона наголосила, що зміни до постанови ще можуть бути внесені: програма діятиме до 15 листопада. У 2024 році книжкову сферу також не включили до кешбеку, проте після звернень відповідних організацій зміни вдалося ухвалити протягом місяця. «Імовірно, мільйонів 100–150 на красиві книжки для своїх найдорожчих можуть витратити батьки першачків. Вважаю, що варто поборотися», — додала Коваль.

Як повідомлялося, за перше півріччя 2025 року українці витратили понад 91 мільйон гривень на придбання книжок у межах державної програми «єКнига».