Бібліотечному фахівцю

У Всеукраїнський день бібліотек родина Ігоря Калинця передала літературну майстерню під резиденцію, що буде працювати при Львівській муніципальній бібліотеці.

Наразі приміщення літературної майстерні, де свого часу працювали Ярослав Дашкевич, Ірина та Ігор Калинці, планують передати на баланс бібліотеки. Це рішення родина Калинців ухвалила для того, щоб простір слугував громаді, зберігаючи пам’ять про внесок дисидентів у незалежність.

Основна ідея літературної резиденції полягає у створенні простору для проживання, осмислення та дослідження дисидентського руху. Насамперед простір орієнтований на сучасних українських авторів, перекладачів, дослідників літератури та літературних процесів.

Адміністрація бібліотеки зазначає, що наразі йдеться про анонс відкриття резиденції, тож попереду ще багато роботи з ремонту та облаштування приміщення. Однак навіть зараз простір готовий до проведення квартирників, зустрічей, дискусій.

Участь у передачі приміщення взяв Ігор Калинець. Цікаво, що він теж колись працював бібліотекарем.

Ігор Калинець — поет і прозаїк, один із представників так званої «пізньошістдесятницької» генерації та дисидентсько-самвидавного руху в Україні, політв’язень. Засуджений за участь у дисидентському русі 11 серпня 1972 року на 6 років ув’язнення суворого режиму й 3 роки заслання. Лавреат Шевченківської премії, премії імені Василя Стуса, премії імені Григорія Сковороди та ін. 2015 року був висунутий Інститутом Івана Франка НАН України як кандидат на Нобелівську премію з літератури. У 2016-му указом Петра Порошенка був нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого IV ступеня, проте відмовився від нього, на знак протесту проти, за його словами, «жорстокого зросійщення». Живе і працює у Львові.

У Києві 26-29 вересня вдруге відбувся фестиваль «Книжкова країна» на ВДНГ, що об’єднав видавців, авторів, культурних діячів, зіркових гостей і, за даними організаторів, став найвідвідуванішим книжковим фестивалем за всі роки незалежності України. Ми вирішили запитати видавництва про топи їхніх продажів на цьому фестивалі й порівняти їх з галузевим книжковим форумом KyivBookFest 2024.

У видавництв, що були присутні на обох фестивалях, збігаються деякі позиції книжок, що стали бестселерами. Наприклад, «Сім чоловіків Евелін Г’юґо» Тейлор Дженкінс Рід від видавництва ArtBooks, «Нерозказана історія українського виноробства» Сергія Клімова від видавництва Ukraïner, чи «Бабай. Нічний сеанс» Макса Кідрука, Павла Дерев’янко, Оксани Ковальчук від Видавництва Жупанського, які стабільно мають перше місце у продажах. Це свідчить про їхню стійку популярність серед читачів. Проте у топи також увірвалися й новинки, наприклад, «Пачінко» Мін Джін Лі від ArtBooks (лімітовані зрізи мають більшу популярність за білі). Премія книжкових блогерів, у якій переміг роман «Жовтолика» Ребекки Кван, вплинула на читацькі уподобання і підняла видання на перше місце у продажах.

Детальніше тут: https://chytomo.com/iaki-knyzhky-najchastishe-kupuvaly-chytachi-na-festyvali-knyzhkova-kraina/

Науково-технічна бібліотека ім. Г.І.Денисенка Національного технічного університету України здобула почесне звання "Бібліотека року 2024" за результатами конкурсу, проведеного Українською бібліотечною асоціацією до Всеукраїнського дня бібліотек.

Звання присвоєне за проєкт "Сучасний освітній безпечний простір CLUST Space".

У номінації "Великі бібліотеки" друге місце здобула Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека за проєкт "Хмельницький: Гуртуймося заради Перемоги: перезавантаження постраждалих від війни через оздоровчо-психологічну підтримку та розробку соціально-економічних проєктів".

У номінації "Середні бібліотеки" друге місце посів комунальний заклад Сумської міської ради "Сумська публічна бібліотека" за проєкт "Організація роботи бібліотек із внутрішньо переміщеними особами, розширення репертуару бібліотечних послуг в умовах воєнного часу".

У номінації "Малі бібліотеки" друге місце належить бібліотеці для дітей "Публічна бібліотека" Бобровицької міської ради Чернігівської області за проєкт "Простір, безпечний для дітей".

Журі літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» оголосило лавреатів 2024 року на фестивалі «Книжкова країна».

Лавреатів першої премії не обрали у жодній номінації, але другу вручили за прозу та поезію.

Номінація «Проза»

Другий ступінь лавреатства і право надрукувати книжку в «Смолоскипі» здобула Юлія Ніколаєва за фантастичну повість-притчу «Двори».

Лавреатом третього ступеня став: Микола Оліярник за збірку оповідань «Мертвий продавець квітів».

Лавреати четвертого ступеня: Ірина Волосевич, Ольга Зінченко, Назарій Назаров, Володимир Омельченко.

Номінація «Поезія»

Лавреаткою другого ступеня стала Валерія Домрачова за збірку «Терміново розмірено і у своєму темпі шукаю роботу».

Лавреаткою третього ступеня стала Юліана Лесняк за збірку «Дитячий майдачник».

Лавреати четвертого ступеня: Олена Волкогон, Світослав Жаботинський, Богдан Мельник, Крістіна Піголь, Олександра Хопта, Павло Шикін, Павло Щепан.

Медіа «Читомо» запускає спецпроєкт про стирання і резистентність української літератури — «Стирання слова».

Проєкт створюється спільно із Харківським літературним музеєм, за підтримки американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

Мета спецпроєкту — розповісти про втрати і силу стійкості української літератури і її творців, про ті важливі історії та імена, яких намагалися стерти і водночас про тривання українського літературного процесу попри все.

Спецпроєкт під назвою «Стирання слова» представить статті про інструменти знищення української літератури:

заслання і ув’язнення;

убивства літераторів;

руйнації друкарень;

каральна медицина супроти митців;

використання музеїв у цілях пропаганди;

знищення бібліотек;

створення меншовартості;

надання привілеїв і статусів «ідеологічно правильним письменникам» тощо.

Спецпроєкт створений на підтримку виставки Харківського літературного музею «Антитекст», що 30 вересня розпочне свою роботу у Берліні, а 14 жовтня — у Кельні (Німеччина). Мета виставки «Антитекст» — показати, що відбувалось з українською культурною спадщиною, яка не вписувалась в межі офіційної доктрини СРСР.

«У виставці «Антитекст» на прикладах музейних предметів з колекції Літмузею йдеться насамперед про методи культурного геноциду. Ці методи виявилися дуже дієвими, і їх продовжує застосовувати росія і зараз. Спецпроєкт «Стирання слова» допоможе ширше заглибитись в цю тему, показати її у часовому розрізі», — зазначила Тетяна Ігошина, заступниця директорки Харківського Літмузею

Читомо — медіа про книжки, культуру читання і книговидання. Читомо виконує важливі функції критики, інформування і розбудови культурної екосистеми.

Харківський літературний музей — муніципальний музей у Харкові. Виставки та освітні програми Літературного музею показують, як література впливає на життя людей, як вона акумулює у собі культурний досвід різних спільнот. Серед проєктів музею останніх двох років – Харківська мистецька резиденція «Слово» , виставки «Антитекст» та «Власні назви», фестиваль «П’ятий Харків», музичний альбом “Skovorodance”, мультидисциплінарний проєкт «Іменем міста». «Розпізнаючи та групуючи методи “колоніального стирання”, кураторська команда була вражена їхньою різноманітністю: над впровадженням імперської політики працювали всі без винятку гілки влади, створювалися цілі інституції, організації, а виконавцями контролю і репресій ставало все більше людей. Та завжди знаходилися “люди не зі страху”, дисиденти, які гостро реагували на несправедливість і в усі часи запобігали стиранню слова», — розповіла головна редакторка Читомо Оксана Хмельовська. 8 матеріалів зі спецпроєкту будуть доступні українською й англійською. Ознайомитися із першими матеріалами можна за посиланням.

Бібліотекарі закликають підписати заяву «Бачення майбутнього українських бібліотек для післявоєнного відновлення, розвитку людського капіталу та економічно сильної і демократичної України».

У заяві наголосили, що бібліотека як соціальний інститут залучена до всіх сфер життя і діяльності людини, громади та суспільства і розвиває їхні спроможності, щоб допомогти подолати виклики війни, відновити й розбудовувати Україну як економічно сильну та демократичну європейську державу.

Підписати заяву можна тут: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe5FH1gYSbxbkTKfh5yCiDthH9L_KMQ1idbUUTkDZYo99D8Mg/viewform

ДРУЗІ !

🤩Вже зовсім скоро, 30 вересня ми відзначатимемо Всеукраїнський день бібліотек!

📖Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого хоче, щоб місцева влада придбала для бібліотеки у своїй громаді щонайменше 100 нових книжок, а ще більше - то краще, тож долучайтеся до флешмобу #100новихкнижок.

👇Як долучитися до флешмобу:

1. Виберіть у вашій бібліотеці популярні книжки, зокрема ті, які виглядають зачитаними. Вони наочно показують, наскільки великий попит на це видання серед читачів і наскільки активною є ваша читацька аудиторія.

2. Сфотографуйте ці книги та підготуйте короткий опис, чому саме ці видання є важливими для ваших читачів

3. Розмістіть фотографії на своїх сторінках у соціальних мережах, використовуючи хештег #100новихкнижок

4. Обов’язково позначте у дописах сторінки вашої місцевої влади, аби вони побачили, наскільки важливо підтримати бібліотеки у їхній громаді, а також закликайте читачів позначати у дописах вашу бібліотеку.

5. Поділіться своїми історіями, як нові книги можуть змінити життя ваших читачів та зміцнити культурний тил України.

Флешмоб #100новихкнижок від Український інститут книги, #БібліотекаМудрого та Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association є чудовою нагодою об’єднатися та показати місцевій владі, що нові книжки — це інвестиція у розвиток громади. Кожен допис, кожна фотографія наблизить нас до мети — оновити книжкові фонди та подарувати українцям доступ до нових і сучасних видань.

🥰Дякуємо вам за вашу любов до української книги!

Проєкт «Фантастична Україна» реалізовується за підтримки Українського інституту книги в межах мистецького конкурсу на організацію і проведення заходів з промоції читання.

Десять міст – десять зустрічей у місцевих бібліотеках, ветеранських та волонтерських організаціях з живими розмовами про світові тренди, сучасну українську фантастику й творчість в часи війни, а також поповнення бібліотечних фондів новими виданнями.

👉 З 27 вересня по 25 жовтня проєкт завітає на Київщину, Львівщину, Вінниччину та Житомирщину, деталі на офіційних сторінках УІК. (https://www.instagram.com/p/DABEi8qtpOl/?igsh=MXBrZGF4YzE3cjBxcg==)

Рекомендуємо переглянути запис онлайнового вебінару "Здорові бібліотеки: закордонний досвід», не хвилюйтесь!"

Ви дізнаєтесь про міжнародний досвід впровадження здорових практик у бібліотеках, отримуєте цінні знання, які будуть корисними для розвитку бібліотек в Україні!

Переглянути вебінар тут: https://www.facebook.com/watch/live/?ref=watch_permalink&v=2924878801011203&rdid=4gsxsenDSexFC9dg

На презентації «Бібліотеки-посестри: Україна – Велика Британія» оголошено про початок партнерства між бібліотеками двох країн. Це важливий крок для розбудови культурного мосту між Україною та Великою Британією. 🇺🇦🤝🇬🇧

У межах співпраці українські бібліотеки об'єднають свої зусилля з британськими для обміну досвідом, знаннями та спільної реалізації культурних ініціатив.

«Бібліотеки це більше ніж просто місце для книг, це безпечні простори, де люди можуть знайти підтримку і доступ до знань. Ми раді поділитися нашим досвідом та сприяти розвитку бібліотечної справи в Україні», — зазначила Ізабель Хантер, виконавча директорка Libraries Connected (Великобританія).

Партнерство дає шанс українським бібліотекам стати голосом України в середовищі бібліотекарів та читачів Великобританії.

📌Про міжнародне партнерство бібліотек можна ознайомитися тут:https://livelibrary.com.ua/projects/twinning-libraries/

Мережа книгарень Vivat до Всеукраїнського дня бібліотек започаткувала збір книжок для Холодногірської бібліотеки Харкова, фонди якої зазнали значних втрат. Наразі вони на 80% складаються з російськомовних видань, які підлягають списанню згідно з сучасними вимогами. Крім того, у червні 2023 року бібліотеку затопили сусіди з верхнього поверху. Багато книжок були знищені або серйозно пошкоджені.

Акція зі збору книжок триватиме з 30 вересня до 13 жовтня 2024 року у всіх книгарнях Vivat:

Київ: вул. Петра Сагайдачного, 8, та вул. Велика Васильківська, 101

Львів: Галицька площа, 12

Харків: вул. Квітки-Основ'яненка, 2, та вул. Сумська, 67

Івано-Франківськ: вул. Труша, 4, та площа Ринок, 5

Вінниця: вул. Архітектора Артинова, 4

Чернівці: вул. Героїв Майдану, 4

Крім того, книжки можна приносити до харківської кав'ярні «ЛяТюШо» за адресою: вул. Квітки-Основ'яненка, 4/6.

Холодногірська бібліотека обслуговує дорослу аудиторію, тому найбільш потрібними є книжки в жанрах детектива, класики, романтичної комедії трилера та фентезі.

Верховна Рада України ухвалила постанову про перейменування 328 населених пунктів в рамках декомунізації.

Компромісну постанову №12043 під час голосування у Верховній Раді підтримав 281 народний депутат.

“Є! 281 за. Деколонізація мапи України почалась. Перша постанова про перейменування нарешті ухвалена. Російських імперських назв на нашій мапі стало на 331 менше”, – написав на своїй сторінці у Фейсбук Володимир В’ятрович.

Прийнята постанова не передбачає перейменування міст Южне, Южноукраїнськ, Павлоград, Синельникове та Первомайськ. За словами народного депутата Романа Лозинського, постанову щодо цих міст Верховна Рада розглядатиме на початку жовтня. Наразі у межах деколонізації в Україні отримають нові назви 4 райони, 10 міст, 56 селищ, 261 село.

В Україні вперше видали свідоцтва про реєстрацію авторського права на твори, до яких включені зображення, створені за допомогою штучного інтелекту (ШІ). Про це повідомляється на сайті Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (ІР офіс).

Серед таких творів — збірка зображень «Великодні листівки», упорядниця якої — Маргарита Бойко. У ній використані зображення, згенеровані комп’ютерною програмою. У квітні 2024 року проходила виставка цих листівок.

Крім того, зареєстрували авторське право на дитячу книжку Анни Хорольської «Зачарована пригода Руфуcа».

Серед зареєстрованих творів також поетична збірка Андрія Сітнікова «Вірші незакінченої війни».

Ці видання проілюстровані зображеннями, згенерованими ШІ.

Заступниця директора ІР офісу Любов Майданик зазначила, що сьогодні генеративний штучний інтелект може бути допоміжним засобом для розвитку креативної індустрії, а не лише як загроза для авторів, а також помічником у створенні ілюстрацій для різних творів.

За законодавством України, авторське право охороняє тільки зображення, що створені людиною. Проте Любов Майданик пояснила, що закон України «Про авторське право і суміжні права» дає можливість визначити права sui generis на ШІ-зображення. Водночас, за її словами, авторсько-правова охорона поширюється лише на ту частину, яка створена людиною.

Як повідомлялося, Генеральна Асамблея ООН ухвалила Пакт майбутнього, серед додатків якого — Глобальний цифровий договір, який регулює використання ШІ, зокрема щодо захисту прав людей, маркування контенту, створеного за допомогою ШІ.

Генеральна Асамблея ООН ухвалила Пакт майбутнього, серед додатків якого — Глобальний цифровий договір, який регулює використання штучного інтелекту (ШІ).

Глобальний цифровий договір — це перша всесвітня угода про міжнародне регулювання штучного інтелекту (ШІ) і ґрунтується на ідеї, що технології мають приносити користь усім.

У цьому додатку викладені зобов’язання щодо забезпечення того, щоб цифрові технології сприяли сталому розвитку і захищали права людини.

Угода спрямована на подолання цифрового розриву і забезпечення відповідального й безпечного використання технологій ШІ. Для цього уряди країн-членів зобов’язалися сформувати всесвітню Наукову групу з ШІ та розпочати міжнародну дискусію про управління ШІ в рамках ООН.

Крім того, у Глобальному цифровому договорі ООН закликала компанії, що займаються цифровими технологіями, розробляти рішення, спрямовані на протидію потенційним шкодам, включаючи мову ненависті й дискримінацію, які можуть виникати внаслідок контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту.

В Україні стартував унікальний культурно-мистецький проєкт «Казкова хатинка» – авторські аудіоказки, створені українцями з порушеннями зору, переважно дітьми. Ініціативу втілила громадська організація «Культвимір» за підтримки Українського культурного фонду.

Проєкт має на меті сприяти культурній і творчій реалізації дітей з інвалідністю, надаючи їм можливість працювати у професійних умовах та представляти свої твори широкій аудиторії. В основі ініціативи «Казкова хатинка» – самостійно написані та озвучені його учасниками казки.

У межах проєкту вже побачили світ авторські казки Катерини Халецької, Віри Семків, Лізи Москаленко, Маріанни Пінті, Романа Фещака, Ольги Бучиної та інших. Загалом у вільний доступ буде завантажено 30 україномовних аудіоказок, створених спеціально для наймолодшої аудиторії.

«"Казкова хатинка" – це світ чарівних історій, які допоможуть відволікти ваших дітей від ґаджетів. Проєкт залучає дітей із порушенням зору до творчої діяльності на рівні з людьми без інвалідності і продукує якісні культурно-мистецькі твори, що збагачують українську дитячу літературу. Аудіоказки висвітлюють теми дружби, родинних відносин, справедливості, переважно мають повчальну мораль», – зазначили творці проєкту.

Частина творів вже викладена на подкаст-платформах Apple Podcasts та Spotify, а деякі епізоди доступні на YouTube. Авторські ілюстрації до кожної казки створювала Яна Заливадна, над саунддизайном працював Юрій Сомов.

Нагадаємо, Український культурний фонд (УКФ) – державний оператор розвитку культури та креативних індустрій України. Інституція заснована у 2017 році на підставі відповідного Закону України «Про Український культурний фонд». Підтримка проєктів здійснюється на конкурсних засадах в межах семи секторів: аудіальне мистецтво, візуальне мистецтво, аудіовізуальне мистецтво, культурна спадщина, літературна справа, перформативне та сценічне мистецтво, культурна та креативні індустрії.

Президент Володимир Зеленський затвердив Положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка.

Як передає Укрінформ, відповідний Указ №626/2024 від 10 вересня "Питання Національної премії України імені Тараса Шевченка" оприлюднений на сайті глави держави.

Цим же указом Президент затвердив Положення про Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Згідно з документом, Національна премія імені Тараса Шевченка є державною нагородою України за найвидатніші твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам'ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення та демократизацію українського суспільства.

Комітет з Національної премії імені Тараса Шевченка є допоміжним органом, що забезпечує здійснення Президентом повноважень із нагородження премією.

Анастасія Образцова перемогла у конкурсному відборі на посаду виконавчої директорки Українського культурного фонду.

"У середу, 11 вересня 2024 року, відбувся другий етап прозорого та публічного конкурсного добору Виконавчого директора Українського культурного фонду. За результатами таємного голосування у порядку, визначеному регламентом Наглядової ради Фонду, перемогу у конкурсному доборі здобула Анастасія Образцова - директорка Українського центру культурних досліджень, ексочільниця Директорату креативних індустрій Міністерства культури та стратегічних комунікацій України", - йдеться у повідомленні.

До виконання повноважень новообрана виконавча директорка Фонду стане після укладання контракту із Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, як це передбачено Законом України «Про Український культурний фонд».

Премію імені Василя Стуса-2024 отримала директорка Харківського літературного музею Тетяна Пилипчук.

Тетяна Пилипчук — директорка Харківського літературного музею. Досліджує українську літературу 1920-х — 1930-х років, а також актуальні напрямки музейної комунікації й популяризації музейних колекцій широкому загалу. З 2022 по 2024 роки кураторка фестивалю «Пʼятий Харків» — мистецької та дискусійної програми, розпочатої у вересні 2022 року в Харкові. З 2021 до сьогодні організовує роботу Харківської мистецької резиденції «Слово».

«Музей виникає там, де є спільнота, щоденна робота і щоденна любов, тому це досягнення усієї команди Харківського музею. Навіщо люди приходять до музеїв? Вони приходять за пам’яттю, щоб включити у неї свою персональну історію. Ще до початку повномасштабного російського вторгнення ми зібрали свою тривожну валізку, і поклали туди наші 20-ті наші 60-ті, щоб передати далі», — висловилася після нагородження Пилипчук.

Також лавреатка подякувала Збройним силам України, завдяки яким ми маємо змогу займатися своєю діяльністю.

«Сьогодні наше завдання — це доконати оту імперію, з якою боровся Стус», — додала директорка Харківського ЛітМузею.

Премію щороку вручають літераторам, митцям, режисерам, музикантам, культурним менеджерам, громадським діячам за внесок в українську культуру й стійкість громадянської позиції.

Лавреатка отримала грошову винагороду й статуетку, розроблену дизайнером Дмитром Покрасьоном і скульптором Станіславом Кадочниковим.

Премія імені Василя Стуса — одна з найдавніших українських премій у царині культури. 1989 року її заснувала Українська асоціація незалежної творчої інтелігенції на чолі з Євгеном Сверстюком. Починаючи з 2016 року, Український ПЕН, Києво-Могилянська Бізнес-Школа та видавництво «Дух і Літера» продовжили цю ініціативу.

З часу заснування премії її отримали понад 70 українських митців.

Верховна Рада призначила дипломата Миколу Точицького міністром культури та стратегічних комунікацій України. Саме така назва посади і в проєкті постанови, тож, схоже, відомство змінює назву на Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

Міністерство культури та інформаційної політики разом із комітетом Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики та Українським інститутом книги (УІК) пропонують включити до програми «Національний кешбек» придбання книжок і послуги книгарень.

Окрім того, МКІП разом із гуманітарним комітетом Верховної Ради та УІК наголошують на тому, що підтримка українських книгорозповсюджувачів у рамках експериментального проєкту «Національний кешбек» має стати важливою і неодмінною складовою державної політики підтримки цілісного українського культурного продукту.