Розділи сайту
Мастрід
Нове на сайті
Виставлено: [09.12.2025] [30.06.2025]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (108) 2025 [25.12.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (106) 2024 [29.11.2024]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2025 рік. [24.06.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (104) 2024 [22.12.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (102) 2023 [03.10.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (101) 2023 [18.09.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за III квартал 2023 року [05.07.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (100) 2023 [19.06.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за II квартал 2023 року [20.05.2023]Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу [06.05.2023] [05.04.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (99) 2023 [16.03.2023] [16.03.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [27.02.2023] [17.01.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (98) 2022 [23.12.2022] [21.12.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [18.11.2022] [04.11.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики 3 квартал 2022 рр. [05.10.2022]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2023 рік. [04.10.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (97) 2022 [10.09.2022] [03.08.2022] [11.07.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (96) 2022 [29.06.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (95) 2022 [23.12.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (94) 2021 [16.12.2021] [06.12.2021]РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТА ЖУРНАЛУ «БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА» НА 2022 РІК [01.12.2021] [20.10.2021] [27.09.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (93) 2021 [01.09.2021] [06.07.2021] [30.06.2021] [23.06.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (92) 2021 [31.05.2021] [07.05.2021]XІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу» [29.03.2021]Інформація від майстра
Відвідувачі
|
Новини
Пожежа в сільській бібліотеці У селі Омбиш Крутівської ТГ (Чернігівська обл.) на вулиці Шкільній, 1 о 10:02 19 листопада сталася пожежа сільської бібліотеки. Вогнем знищені покрівля та перекриття, майно та бібліотечний фонд. Причина пожежі встановлюється.
СУМСЬКА ОУНБ – ОДИН ІЗ МІЦНИХ ДУХОВНИХ ФОРПОСТІВ ПІВНІЧНОГО СХОДУ УКРАЇНИ Вийшов друком 46 номер часопису "Слово Просвіти", в якому розміщене інтерв’ю Валентина Кальченко, директора КЗ СОР «Сумська обласна універсальна наукова бібліотека» про діяльність колективу книгозбірні для громади Сумщини у воєнний час.
Див. статтю за посиланням https://upload.wikimedia.org/.../6/63/Slovo-46-2025.pdf
Краєзнавчі ініціативи для молоді у бібліотечному просторі 17 листопада Одеська обласна універсальна бібліотека ім. М. Грушевського провела обласний семінар «Ніщо не мине безслідно: краєзнавство у період війни», який об’єднав близько 60 бібліотекарів територіальних громад області.
Незважаючи на складність в проведенні он-лайн семінарів під час відключення електроенергії, захід був дуже насиченим і піднімав ряд важливих питань, щодо краєзнавчої роботи бібліотек: " Безбар'єрне бібліотечне краєзнавство воєнної доби"; " Краєзнавчі ініціативи для молоді у бібліотечному просторі"; "Краєзнвство: напрями та методи досліджень". З доповідями виступали провідні фахівці області- від завідувачок краєзнавчими відділами (Черненко К., Андросова Т., Маленко Л., до доцента та члена Національної спілки краєзнавців(Синявська О).
У частині заходу : Консультації та досвід роботи наша установа виступила з питанням "БІБЛІОТЕКИ ЯК ЦЕНТРИ КРАЄЗНАВЧОЇ ІНФОРМАЦІЇ". Приємно, що виступ був цікавий для учасників і наш польовий метод дослідження рідного краю через конкурсні роботи, записи очевидців, спогади і традиції , мав позитивні оцінки.
Кожен досвід від учасників семінару Одещини: Одеська обласна бібліотека для юнацтва; Бібліотека Ім. Лесі Українки м. Білгород-Дністровський; Бібліотека Державного університету інтелектуальних технологій ; Болградская Районная Библиотека; Арцизька міська публічна бібліотека; Одеська обласна бібліотека для дітей; Одеська регіональна організація Національної спілки журналістів України; збагатив і наш професійний багаж. Було дуже цікаво дізнатися про краєзнавчі ініціативи інших закладів, про співпрацю з освітянами , про розробку квестів, краєзнавчих ребусів, підготовку екскурсій, про велику бібліографічну краєзнавчу роботу обласних бібліотек.
Детальніше тут: https://www.facebook.com/odessa.ounb/?locale=uk_UA
Читач року ВВС-2025. Як взяти участь та виграти приз ВВС News Україна оголошує конкурс читацьких рецензій, який ми традиційно проводимо в рамках літературної премії Книга року ВВС-2025.
Рецензію, як позитивну, так і критичну, можна написати на книжку, яка увійшла до Короткого списку Книги року BBC-2025 (список тут:https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c620q0ld6v0o).
Автор найкращої рецензії отримає у подарунок електронну книжку Kindle.
Рецензію треба надіслати до 23:59 30 листопада 2025 року.
Журі конкурсу складає короткий список рецензій, поданих на премію, а потім визначає серед них найкращі.
Переможців оголосять на церемонії 11 грудня.
Рецензія має бути написана українською мовою та мати обсяг від 500 до 1000 слів.
У конкурсі не можуть брати участь автори книжок із короткого списку Книги року BBC-2025, а також співробітники ВВС та їхні близькі родичі.
Премія «Книга року ВВС-2025» оголосила короткі списки ВВС News Україна визначила короткі списки літературної премії «Книга року ВВС-2025», до яких увійшло 15 видань у трьох номінаціях: «Книга року ВВС», «Книга року ВВС Есеїстика» та «Дитяча Книга року ВВС».
Журі обирало фіналістів серед 41 видання, які увійшли до довгих списків «Книги року ВВС-2025».
Переможців у кожній категорії оголосять під час фіналу премії 11 грудня 2025 року.
Видавці книжок, які увійшли до короткого списку, зможуть використовувати логотип «Книга року ВВС» у наступних виданнях.
Короткий список тут: https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c620q0ld6v0o
Цього року у складі журі премії «Книга року ВВС» професорка Києво-Могилянської академії Віра Агеєва, блогер Віталій Чепинога, професор Канзаського університету Віталій Чернецький, радниця ЄБРР з питань культури Світлана Пиркало, головна редакторка BBC News Україна Марта Шокало, планувальна редакторка BBC News Україна (Дитяча книга року) Дар'я Тарадай.
Мовна омбудсменка: Близько 7% українців повернулись до російської повноважена із захисту державної мови Олена Івановська заявила, що 6–7% українців, які після 2022 року перейшли на українську, повернулися до російської.
Івановська зазначає, що перші півтора року після початку повномасштабного вторгнення стали періодом найвищої самоукраїнізації, оскільки її посилювало відчуття небезпеки та реакція на агресію, та нині динаміка змінилася.
«Людина не може бути постійно у такій напрузі й контролювати себе, свою поведінку. І, відповідно, цей відкат я пов’язую ще й з тим, що звичка. Люди, десь 6–7% тих, які навернулися у державну мову, з часом вони повернулися у свою таку комфортну мовну бульбашку», – зазначила Олена Івановська.
За її словами, дослідження, проведені за допомогою месенджера Viber, також фіксують цьогорічний рівень «рерусифікації» на позначці близько 6%. «Там теж фіксують, що рерусифікація цьогоріч відбулася на рівні 6%. Тобто ті люди, які перейшли на українську поступово – на роботі, скажімо, вдома (тобто і в публічному, і в приватному), повертаються до своєї першої мові. Тобто перша мова – це та мова, якою виховувалися вони батьками», – поділилася мовна омбудсменка.
Івановська нагадала, що багаторічна політика русифікації, яку проводила росія, впливає на мовну поведінку й сьогодні, водночас сама українізація як державна політика — процес тривалий і поступовий: «Певним і кардинальним чином… планомірна державна політика, вона не буде і не зреалізується ні за 5 років, ні за 10. Це тривалий процес. Тому що тут важливо робити все послідовно, робити все мудро, не з наскоку, не з примусу… але з динамікою, з такими мотиваціями, які б виходили на аргументи, на обґрунтування і на прагматику».
Омбудсменка наголосила на особистій відповідальності мовців, особливо тих, хто виховує дітей: «Це має робити кожен із нас, і тим більше ті люди, які відповідальні за своїх дітей. І постійно, так би мовити, мотивувати себе: “Я – українець, це моя мова, це мій захист, це моя зброя”».
Кембриджський словник назвав слово 2025 року Кембриджський словник назвав слово «parasocial» («парасоціальний») словом 2025 року. Про це повідомили на офіційному сайті словника.
Поняття описує відчуття зв’язку з відомою особою, з якою людина фактично не знайома. Це може бути герой фільму чи книги, телеобраз або навіть штучний інтелект.
За словами головного редактора Cambridge Dictionary Коліна Макінтоша, поняття вийшло за межі академічного середовища й активно увійшло до мовлення користувачів соцмереж, що він назвав «цікавим мовним феноменом».
Книгу вінницького письменника визнали національним рекордом України Книгу вінницького письменника Вадима Вітковського «Що написано пером – не вирубати топором!», в якій зібрано 410 публікацій про його рідне село Борівку, визнали національним рекордом України.
«Це досягнення підкреслює унікальну історичну та культурну значущість населеного пункту», - зазначив Вітковський.
Письменник додав, що це вже сьомий том книги про історію його рідного села Борівка, що на Вінниччині. Її видав своїм коштом директор Житомирського видавництва БУК-ДРУК Олексій Євенок. Частину накладу автор планує передати до Вінницької обласної наукової бібліотеки імені В. Отамановського і до Борівської сільської бібліотеки.
Мистецький конкурс УІК з видання книг 2025: проміжні підсумки Станом на 15 листопада до Українського інституту книги надійшло 74 звіти за результатами виконання зобов’язань у межах Мистецького конкурсу з видання книг. Перелік доступний за посиланням: https://docs.google.com/spreadsheets/d/1YXScg3PiyvFcxJeG372k5zK4e4QwecTyAtZKxagvYwo/edit?gid=0#gid=0 . Загальний наклад уже виданих книжок становить 110 тис. примірників.
Книжки, створені за підтримки УІК, поповнять фонди понад 1400 публічних бібліотек територіальних громад. У кожній з них читачі зможуть знайти нові українські видання – від художньої прози та поезії до нон-фікшну та дитячої літератури.
Серед надрукованих проєктів – книги «Казимир Малевич та вишивка авангарду» Тетяни Кара-Мурзи; «Притчі дідуся Корнія для дітей» Іванни Подольської; «Вовчі діти» Мар'яни Стефак; «Четверта хвиля: вірші з війни» Бориса Гуменюка та інші. Всього в межах конкурсу підтримано 76 видань.
УІК продовжує опрацьовувати звіти від учасників конкурсу та готувати підсумковий огляд реалізованих проєктів. Термін виконання зобов'язань за договорами двох виконавців продовжено до 30 листопада 2025 року.
Нагадаємо, Український інститут книги – державна установа, створена у 2016 році для розвитку книжкової галузі та промоції читання. Ми підтримуємо видавців, перекладачів та авторів, працюємо над тим, щоб українська література ставала доступнішою в Україні й видимішою у світі. За роки роботи УІК: поповнив фонди публічних бібліотек більш ніж 2 млн примірників; організував 59 національних стендів на міжнародних ярмарках, де понад 120 українських видавців змогли заявити про себе; підтримав переклад понад 250 українських книжок іноземними мовами; надрукував понад 300 тис. дитячих книг для маленьких українців, які виїхали за кордон через війну. За переклад віршів німецького бароко: лауреатом премії імені Кочура став поет Олег Жупанський Лауреатом перекладацької премії імені Григорія Кочура в 2025 році став поет Олег Жупанський за переклад з німецької мови збірки поезії Андреаса Гріфіуса "Сльози вітчизни".
Переможця обрав Комітет з присудження премії шляхом відкритого голосування, повідомили у Державному агентстві з питань мистецтв та мистецької освіти.
Комітет високо оцінив переклад з німецької мови на українську збірки поезії видатного німецького поета і драматурга доби бароко Андреаса Гріфіуса "Сльози вітчизни". Гріфіус відомий своїми сонетами, що відображають трагізм Тридцятилітньої війни.
Збірка "Сльози вітчизни", до якої увійшли 100 сонетів, а також оди, вірші та епіграми, вийшла у видавництві Жупанського у 2023 році. Вона стала першим українським перекладом німецького поета.
Українці дедалі частіше гуглять українською Українська мова стала популярнішою в онлайн-пошуку в інтернеті: частка запитів українською в Google зросла до майже 65%. Про це свідчить дослідження Нікіти Васяновича (Researcher & Automation Engineer iProspect Ukraine) для УП. Життя.
Дослідження базується на даних Google Keyword Planner, однак через особливості роботи інструменту, зокрема об’єднання українських та російських запитів як «близьких варіантів», команда відмовилася від автоматичних рекомендацій. Натомість аналітики порівнювали конкретні пари слів двома мовами в шести ключових категоріях: e-commerce, новини, здоров’я, освіта, технології та побутові запити. Усього створили 60 окремих таблиць — для кожної категорії та кожного регіону.
Детальніше тут: https://life.pravda.com.ua/columns/ukrajinizaciya-zapitiv-abo-yakoyu-movoyu-guglyat-ukrajinci-u-2025-roci-311441/?fbclid=IwY2xjawOHqRZleHRuA2FlbQIxMQBzcnRjBmFwcF9pZAwzNTA2ODU1MzE3MjgIY2FsbHNpdGUCMjUAAR4YpG2RsSSHzHZnCdqTxJSlpcIU23BehjSH2Co6exmAyR5UWTvT0HUkAM79Jg_aem_zm5wkTJEhTa2CxoFjWEhkQ
"Хронологія мужності". У Херсоні презентували новий том книги про загиблих військових З нагоди третьої річниці визволення Херсона, відбулася презентація четвертого тому книги "Хронологія мужності". Видання містить 60 історій військовослужбовців із Херсонщини, які загинули у 2022 році, захищаючи свободу та незалежність України під час повномасштабної війни.
Директорка Департаменту реалізації гуманітарної політики ХОДА Віолетта Царькова говорить, що четвертий том, як і попередні три, мають у своїх фондах всі бібліотеки, заклади культури та освіти Херсонщини. Також примірники книг отримають члени родин загиблих, чиї історії увійшли до видання. Вона додала, що таким чином зберігається пам’ять про наших героїв для наступних поколінь.
За словами наукового редактора, наразі триває підготовка до друку п’ятого та шостого томів книг "Хронологія мужності".
У Кривому Розі провели лекцію «Проза і вірші в бібліотечній тиші» У Кривому Розі відбулася чергова лекція краєзнавці та журналістки Ольги Гончар-Хвостової, присвячена місцевим письменницям “Проза і вірші в бібліотечній тиші: літераторки-бібліотекарки Кривого Рогу”.
Пані Ольга свою 13-ту лекцію присвятила бібліотекаркам, які залишили слід в літературі, писали про рідний край. У темряві під гул генератора лунали теплі вірші, велася емоційна розповідь про непрості долі. Цього разу організатори ще й опитали присутніх про мотивацію відвідин культурних заходів у непрості часи.
Джерела: допис ФБ-сторінки туристичного клюбу «Невгамовні гідеси https://www.facebook.com/LocalguidesKR/posts/pfbid02fgBhw8EJpCUdcua8gMM6aibojC5Eg8Ct8QcEuZicSY5ZogKgGqTtQAcdWYumWUwTl
"Мілітаризація українських дітей на ТОТ — це питання безпеки Європи в цілому", — голова центру "Альменда" Мілітаризація українських дітей на окупованих територіях, зокрема Криму, — це питання безпеки Європи в цілому, бо це діти, яких Росія може в майбутньому використовувати в різних точках світу. Так у коментарі Суспільному Крим процес мілітаризації молоді на ТОТ прокоментувала Марія Суляліна — голова Центру громадянської просвіти "Альменда".
Нагадаємо, згідно з даними центру, понад 181 тисяча дітей в окупованому Криму влітку 2025 року замість відпочинку проходили "військову підготовку" в таборах під керуванням російських військових, брали участь у воєнізованих іграх разом із так званими "героями СВО".
"Йшлося про дітей, яких охоплювала "оздоровча кампанія" на території окупованого Криму. Тобто це не обов'язково лише діти з окупованої території Криму, це можуть бути діти, яких до Криму привозили з інших окупованих територій. Якщо ми говоримо про саме літню так звану оздоровчу кампанію, ми маємо розуміти, що це декілька типів заходів. Це заходи, які мають політичну індоктринацію", — зазначилае експертка.
За її словами, під час таких заходів дітей русифікують, спрямовують на те, щоб вони відчували себе росіянами.
За даними КРЦ, у місцевих коледжах відбуваються вікторини про "культурну спадщину Росії". Окупаційна влада активно створює "модельні бібліотеки" та "молодіжні центри", через які просуває російські наративи.
У КРЦ наголошують, що мілітаризація освітнього й культурного простору є системною практикою, яку Росія послідовно впроваджує вже близько 12 років.
Детальніше тут: https://suspilne.media/crimea/1164810-militarizacia-ukrainskih-ditej-na-tot-ce-pitanna-bezpeki-evropi-v-cilomu-golova-centru-almenda/
Український Інститут у Швеції видав першу шведську антологію поезії Розстріляного відродження Вперше українська література покоління 20-х видана антологією в Швеції.
Український Інститут у Швеції презентував першу шведську антологію поезії доби Розстріляного відродження – покоління українських митців 1920–1930-х років, знищених радянським режимом.
До збірки під назвою Den avrättade renässansen увійшли переклади віршів одинадцяти українських поетів: Миколи Хвильового, Михайла Драй-Хмари, Майка Йогансена, Ладі Могилянської, Євгена Плужника, Михайля Семенка, Володимира Сосюри, Володимира Свідзінського, Раїси Троянкер, Павла Тичини та Миколи Зерова.
Збірка стала першим масштабним виданням, що знайомить шведського читача з українською класичною літературною спадщиною. Хоча переклади сучасної української літератури на шведську зростають щороку, класика залишається майже невідомою у Швеції.
Проєкт реалізував Український Інститут у Швеції, який працює у Стокгольмі з 2014 року. Місія Інституту – популяризувати українську культуру та інтегрувати український культурний продукт до європейського культурного простору.
Росіяни знищили у Харкові чимало книг кількох українських видавництв Лівий берег Вантаж зберігався на території підприємства, яке потрапило під обстріл.
Уранці 12 листопада російські безпілотники вдарили по Харкову, в результаті спалахнула пожежа на території підприємства, яке займається вантажними перевезеннями.
а словами очевидців, вогонь повністю знищив частину вантажу, серед якого були видання: збірка поезій Василя Симоненка, «Ліниві і ніжні» Юрія Іздрика, «Бунт проти імперії: українські шістдесятники» Радомира Мокрика, «На срібнім березі» Миколи Вінграновського (усі — видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га»), «Життя з чистого аркуша» Аманди Прауз (BookChef), «Де немає Бога» Макса Кідрука (Клуб сімейного дозвілля).
Українська видавнича асоціація пропонує запровадити «Культурний пакунок» у межах «Зимової підтримки» Українська видавнича асоціація (УВА) запропонувала уряду створити «Культурний пакунок» як частину державної програми «Зимова підтримка», що дозволить українцям витрачати частину допомоги на культурні продукти: книжки, театри, музеї та українське кіно. Про це повідомили на її фейсбук-сторінці.
Ініціатива з’явилася після оголошення президентом Володимиром Зеленським підготовки нового пакета державної допомоги. Взимку 2024-2025 року програмою скористалися близько 14 мільйонів громадян. УВА звертає увагу, що нині креативні індустрії, зокрема книговидання, переживають спад — у вересні продажі знизилися.
На найбільшій книжковій виставці Австрії представили українські видання У Відні розпочала роботу виставка-ярмарок Buch Wien – найбільша літературна подія в Австрії та одна з найбільших книжкових виставок Центральної Європи.
Близько 70 % книг на українському стенді будуть у німецькому перекладі, 20% – в українському оригіналі та 10% – англійською мовою. Серед українських видань є бестселери та нагороджені твори, зокрема, рекомендовані до перекладу Українським інститутом книги та Українським інститутом у Німеччині. До цих видань додаються брошури з уривками, перекладеними німецькою мовою. Україна буде представлена на Buch Wien 2025 читаннями, дискусіями та бесідами з авторами, серед яких Юрій Андрухович, Таня Малярчук та Ольга Волинська.
Окремо наш національний стенд запрошує на захід «Нова українська поезія війни в перекладі», який пройде у суботу, 15 листопада. Його організовано у співпраці з Посольством України в Республіці Австрія.
У центрі уваги будуть вірші сучасних українських авторів та авторок, таких як Вікторія Амеліна, Максим Кривцов, Ярина Чорногуз, Валерій Пузік та інших.
За підтримки УІК: Україна вперше представила свій видавничий потенціал на Tokyo Rights Meeting 2025 5–6 листопада в Японії відбулася міжнародна зустріч видавців і літературних агентів – Tokyo Rights Meeting 2025, що зібрала провідних учасників книжкового ринку з усього світу. Подія традиційно пройшла у Tokyo Dome City Prism Hall у районі Бункьо, Токіо.
Україна вперше була представлена на цій події: її участь організувала Літагенція OVO за підтримки Українського інституту книги. На стенді експонували книжки видавництв Академія, Бородатий Тамарин, Видавництво Старого Лева, Ранок, Читаріум, Ще одну сторінку, Magenta, Ukraïner. Відвідувачі могли ознайомитися з творами Романа Буданова, Світлани Васильченко, Тетяни Власової, Анюти Гальперіної, Тамари Горіха Зерня, Людмили Калабухи, Олени Красносельської, Павла Матюші, Ігоря Мисяка, Теї Саніної, Анастасії Піки, Тет Федоренко та інших. Після виставки всі книги передали до місцевої української бібліотеки в Токіо.
У межах стенду відбулися переговори щодо авторських прав із видавцями Японії, Тайваню, Таїланду, Шанхаю, Китаю, Південної Кореї, Франції, Бангладешу, США, а також зустрічі з потенційними партнерами та презентації нових книжкових проєктів.
Актуальна інформація
Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності. Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org. Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”. | Вітаємо
For Librarians
Библиотекарю
Пошук
Голосування
|
1. Офіційна інформація





відвідувач online






