Бібліотечному фахівцю

Український інститут національної пам’яті спільно з програмою «Партнерство за сильну Україну» провів у Миколаєві семінар із меморіалізації «Як зберігати пам’ять про війну?» для представників міських, сільських, селищних рад, відділів освіти, культури, молоді та спорту територіальних громад, фахівців історичних і краєзнавчих музеїв, бібліотек, центрів культури та дозвілля Миколаївської, Херсонської, Кіровоградської областей.

Загалом до семінару долучилися майже 80 учасників – відповідальних у громадах за заходи із збереження пам’яті про Війну за Незалежність України. Цим була зумовлена активна включеність учасників у діалог, бажання обмінятися досвідом і знайти відповіді на гострі і чутливі питання, пов’язані із меморіалізацією війни.

Детальніше тут: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/uinp-proviv-seminar-iz-memorializaciyi-dlya-predstavnykiv-terytorialnyh-gromad-mykolayivskoyi-hersonskoyi-ta-kirovogradskoyi-oblastey

У Хмельницькому з 19 по 21 вересня відбудеться VIII літературно-перекладацький фестиваль Translatorium.

Від заснування у 2017 році Translatorium залишається єдиним фестивалем в Україні, присвяченим художньому перекладу та приуроченим до міжнародного дня перекладу.

Цьогорічною темою фестивалю є «Переклад як акт свободи».

«Переклад завжди є чимось більшим, ніж просто передавання слів з однієї мови на іншу. Часто переклад виявляється актом свободи, що дає змогу націям і культурам говорити від свого імені, ламати тишу, накладену імперіями, і повертати собі право бути почутими. Для України переклад, особливо зараз, це не лише мистецька чи лінгвістична практика, це - жест спротиву, спосіб зшивати розірвану історію, осмислювати травми і творити майбутнє у власному голосі», - зауважила співзасновниця та програмна кураторка фестивалю Юлія Дідоха.

За словами організаторів, фестиваль стане майданчиком для розмов про переклад як інструмент критичного осмислення власної історії, спосіб відновлення ідентичності та символ культурного визволення.

До його програми увійдуть дискусії, лекції, воркшопи, поетичні читання, книжкові презентації за участі перекладачів і перекладачок, а також мистецькі й музичні події, зокрема фотовиставка про українські ландшафти, концерт гурту «Крихітка» та танцювальна вечірка від «Щукариба» у співпраці з локальним артистом DJY.

Впродовж трьох днів фестиваль буде місцем зустрічі, культурного обміну та взаємодії.

З початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року війна забрала життя 219 митців та 108 українських та іноземних медійників. Ці дані не лише про масштаби втрат, а й нагадують про трагічні сторінки нашої історії. Так само як у 20-х — на початку 30-х років ХХ століття сталінський режим знищив покоління українських митців, так і сьогодні росія цілеспрямовано нищить культурну еліту України.

Літературно-мистецьке покоління, відоме як «Розстріляне відродження», подарувало світові шедеври літератури, живопису, музики та театру. Ці митці були гордістю нашої нації. Сьогодні ми знову втрачаємо не просто талановитих українців, а частину нашої душі, адже кожен наш митець — це унікальна особистість, яка збагачувала українську культуру.

Журналісти, які нині працюють в Україні, створюють важливі новини, розслідування та репортажі в умовах підвищеного ризику. Вони фіксують події війни, щоб надати Україні та світу достовірну інформацію про те, що відбувається. Медійники 24/7 збирають неспростовні докази злочинів окупантів та висвітлюють силу, подвиг і мужність наших захисників.

Систематичні злочини проти журналістів і медіа, вчинені росією, становлять серйозну загрозу для свободи слова та інформаційної безпеки, підривають демократичні цінності та права людини.

Маємо пам’ятати українських митців та журналістів, убитих росією, адже

:

- збереження пам’яті про загиблих — це продовження їхньої справи;

- ми маємо передати пам’ять про них нащадкам, щоб вони знали ціну та силу свободи, демократії та культури;

- боротьба за свободу та демократичні цінності об’єднує українців різних поколінь;

- їхні мистецькі твори та журналістські матеріали — це скарби, які надихають нові покоління митців та медійників;

- пам’ятаючи про загиблих, ми посилюємо свій опір і наближаємо перемогу.

Митці та працівники культури, які загинули через війну тут: https://mcsc.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/mytczi_11.08.25.pdf

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України спільно з платформою ЛУН розпочали роботу над створенням інтерактивної «Мапи доступності» закладів культури для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Проєкт має на меті відобразити рівень фізичної та інформаційної доступності театрів, музеїв, бібліотек та інших культурних установ, щоб кожен та кожна змогли заздалегідь оцінити зручність маршруту та комфорт перебування у закладі.

Ініціатива реалізується у межах пріоритетного проєкту МКСК «Культура без бар’єрів» та передбачена Планом заходів на 2025–2026 роки з виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні.

На «Мапі доступності» ЛУН вже позначено понад 30 000 об’єктів – від аптек і шкіл до адміністративних центрів. Відтепер до неї додадуться й культурні заклади, які пройдуть самоперевірку.

Заклади культури проходитимуть самоаудит за чек-листами з фізичної та інформаційної доступності. Зокрема, перевірятиметься:

наявність входу на рівні землі або пандуса;

робота ліфтів та їх параметри;

наявність безбар’єрних вбиралень;

можливість самостійно дістатися до зали чи експозиції;

доступність сайтів та онлайн-сервісів для людей з порушеннями зору і слуху;

можливість скористатися жестовою мовою або аудіоописом.

Нагадаємо, МКСК забезпечує реалізацію Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та має власні пріоритетні проєкти «Інформація без бар’єрів» та «Культура без бар’єрів».

Проєкт «Культура без бар’єрів» має на меті забезпечення рівного доступу до культурної інфраструктури та послуг для всіх громадян, зокрема для маломобільних груп, людей з інвалідністю, а також людей із порушенням зору, слуху та інтелектуального розвитку.

Ex Libris продовжує залучати до Alma, свого флагманського постачальника мовних послуг (LSP), який був запущений у 2012 році. Минулого року платформа отримала 99 контрактів, що представляють 147 бібліотек, що довело загальну кількість впроваджень до 2745 бібліотек.

Британська бібліотека (BL) у Лондоні, яка з понад 170 мільйонами одиниць зберігання вважається однією з двох найбільших бібліотечних колекцій у світі, обрала Alma минулого року. LSP замінює свою систему інтерактивних бібліотек Aleph (застарілий продукт, який Ex Libris підтримує, але не здійснює нових продажів), яка діяла з 2003 року. Вибір Alma знаменує важливий крок у відновленні BL після руйнівної атаки програм-вимагачів у жовтні 2023 року.

Серед інших національних бібліотек, які минулого року уклали контракти з Alma та Primo, – Національна та університетська бібліотека Хорватії в Загребі, яка підтримуватиме мережу з 82 бібліотек по всій країні, та Національна бібліотека Іспанії зі штаб-квартирою в Мадриді. Протягом багатьох років 44 національні або державні бібліотеки обрали Alma. Нещодавно платформа запровадила покращений інтерфейс користувача для персоналу.

Ex Libris пропонує набір платформ та інструментів бібліотечних послуг, спрямованих на покращення робочих процесів бібліотек, взаємодії з користувачами та управління ресурсами. До них належать платформа бібліотечних послуг Alma, система пошуку та доставки Primo, управління списками для читання Leganto та мобільний додаток Library Mobile. Вони також пропонують рішення для спільного використання ресурсів (RapidILL), цифрового збереження (Rosetta) та дослідницьких послуг (Esploro). Джерело інформації тут: https://americanlibrariesmagazine.org/2025/05/01/2025-library-systems-report/

ВГО Українська бібліотечна асоціація розпочала новий етап проєкту з підвищення спроможності Хабів цифрової освіти під назвою: «Бібліотеки розвивають цифрову грамотність задля посилення стійкості громад та відновлення». Ініціатива втілюється за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні у межах «Проєкту підтримки Дія», що реалізується за фінансування Швеції, та у співпраці із Міністерством цифрової трансформації України.

Реалізація нового етапу проєкту відбуватиметься упродовж 2025-2026 рр. в усіх областях України та проходитиме наступним чином: впродовж серпня – листопада 2025 року організовується тижневе онлайнове навчання для координаторів Хабів цифрової освіти з усіх областей і міста Києва. Заняття проводяться тренерами регіональних тренінгових центрів для бібліотекарів, працівниками обласних універсальних наукових бібліотек і консультантами від Асоціації та Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні. Координатори Хабів, своєю чергою, проводитимуть заняття із цифрової грамотності та надаватимуть консультації для відвідувачів бібліотек.

Проєкт спрямований на створення нових або розвиток існуючих Хабів цифрової освіти на базі бібліотек різної форми власності й різного відомчого підпорядкування. Зокрема, навчальна програма зосереджується на вивченні потреб громади, облаштуванні простору, плануванні та обліку діяльності, наданні освітніх, консультативних і цифрових послуг. Важливим є розвиток цифрових компетентностей самих бібліотекарів, ознайомлення з новими можливостями і ресурсами платформи Дія.Освіта та інструментами штучного інтелекту, а також формування ефективних комунікацій з цільовою аудиторією та ЗМІ. Особливий акцент зроблено на практичних цифрових і тренерських навичках, етичних аспектах роботи з ШІ, медіаплануванні й розробленні індивідуальних планів професійного зростання. Проєкт також передбачає моніторинг діяльності Хабів, обмін досвідом і розкриття ролі й внеску бібліотекарів у цифрову трансформацію України.

25 липня 2025 року відбулася координаційна зустріч організаторів, експертів, директорів ОУНБ і тренерів регіональних тренінгових центрів щодо організації та проведення навчання у областях. Проєкт «Бібліотеки розвивають цифрову грамотність задля посилення стійкості громад та відновлення» – це вже третій етап спільної роботи партнерів з підвищення інституційної спроможності Хабів. У 2023 році ВГО Українська бібліотечна асоціація, ПРООН та Швеція у співпраці із Мінцифрою реалізували проєкт у 12 областях країни та презентували посібник «Бібліотеки – Хаби цифрової освіти» https://www.undp.org/.../praktychnyy-posibnyk-biblioteky... , покликаний допомогти організувати ефективну діяльність Хаба цифрової освіти у бібліотеці. У 2025 році готується друге, доповнене електронне видання посібника «Бібліотеки – Хаби цифрової освіти» з новими актуальними темами у діяльності Хабів цифрової освіти.

Запрошуємо бібліотекарів до онлайнового навчання та поглиблення своїх цифрових компетентностей – запитуйте інформацію про тренінги в обласних універсальних наукових бібліотеках та регіональних тренінгових центрах.

Докладніше на порталі: https://ula.org.ua/.../5398-biblioteky-rozvyvaiut...

Уряд України затвердив постанову №809 від 7 липня, яка визначає категорії товарів, що входять до програми «Пакунок першокласника». До списку увійшли одяг, взуття та канцелярія, але не книжки. Про це повідомила директорка Українського інституту книги Олександра Коваль на своїй сторінці у фейсбуці.

«Де хоча б натяк на можливість купити дитині не лише майку, труси, кросовки і рюкзак, а трохи емоцій від читання книжок?» — зазначила вона.

Вона наголосила, що зміни до постанови ще можуть бути внесені: програма діятиме до 15 листопада. У 2024 році книжкову сферу також не включили до кешбеку, проте після звернень відповідних організацій зміни вдалося ухвалити протягом місяця. «Імовірно, мільйонів 100–150 на красиві книжки для своїх найдорожчих можуть витратити батьки першачків. Вважаю, що варто поборотися», — додала Коваль.

Як повідомлялося, за перше півріччя 2025 року українці витратили понад 91 мільйон гривень на придбання книжок у межах державної програми «єКнига».

Бібліотека Українського католицького університету (УКУ) стала першою в Україні, яка використовує класифікацію Бібліотеки Конгресу США (Library of Congress Classification, LCC) для систематизації книжкових фондів.

У 2023 році команда бібліотеки звернулася до адміністрації Локальної бібліотеки Конгресу зі зверненням переглянути класифікацію книг з історії України. Запит отримав позитивну відповідь, після чого розпочалася робота над оновленням класифікаційних номерів.

Директорка бібліотеки УКУ Оксана Микитин пояснює, що зміни є важливим кроком у поширенні українських історичних наративів у світі. Зокрема, були вилучені терміни «ДНР» та «ЛНР» як нелегітимні адміністративні одиниці, а також замінено термін «конфлікт в Україні (2014–)» на «російсько-українська війна», що відповідає офіційній позиції України.

У новій класифікації історія України тепер має окремий ланцюжок (DK5001–DK5995) і детальний поділ за періодами: від незалежності 1917–1921 років, періоду 1991–2014 років, до війни, яка почалася у 2014 році. Розширено локальні класифікації для українських міст, серед яких Харків, Львів та Одеса.

Зміни офіційно затверджені Бібліотекою Конгресу США та вже використовуються провідними бібліотеками світу. В Україні Бібліотека УКУ поступово оновлює шифри в читальних залах і дослідницьких сховищах.

Детальніше тут: https://ucu.edu.ua/news/vidstoyuyemo-suchasnu-istoriyu-ukrayiny-biblioteka-uku-initsiyuvala-zminy-do-klasyfikatsiyi-knyg-u-bibliotetsi-kongresu-ssha/

До головної книгозбірні області завітала делегація Посольства Республіки Польща у Києві. Керівник консульського відділу і відділу польської діаспори консул Павел Овад та його дружина віце-консул Анна Бабяк-Овад приїхали до Кропивницького, щоб ближче вивчити регіон, що входить до Київського консульського округу.

На думку заступниці начальника Кіровоградської ОВА Катерини Колтунової, в сучасних умовах такі культурні обміни вкрай необхідні.

«Культурна дипломатія сьогодні набуває особливого значення. Вона зміцнює ті дружні зв’язки між Україною та Польщею, які так яскраво проявилися під час війни», – зазначила пані Колтунова.

Бібліотека Чижевського зацікавила гостей як соціокультурний хаб, що відіграє важливу роль у житті громади. Під час екскурсії відділами книгозбірні делегація познайомилася зі скарбами, які зберігаються у відділі рідкісних та цінних видань із колекцій Олександра Ільїна та Кароля Шимановського. Зокрема, до зібрання першого належить двотомник Тадеуша Корзона «Новітня історія Польщі», надрукований у Варшаві в перші роки ХХ століття, а до книготеки другого – «Катехізис з історії музики» Гуго Рімана, виданий 1906 року в Лейпцигу.

У Книзі відгуків та пропозицій відділу рідкісних та цінних видань пан консул написав слова вдячності за збереження культурної спадщини і поширення польського слова в Кропивницькому. Потім у відділі іноземних мов консул та віце-консул обговорили пропозицію збільшити фонди літератури для вивчення польської мови та запросити спікера для Польського клубу.

Директорка бібліотеки Валентина Животовська розповіла, що бібліотека Чижевського має давні дружні стосунки з кропивницьким об’єднанням поляків «Полонія» та Музеєм музичної культури імені Кароля Шимановського. Разом із ними, а також за підтримки Міністерства закордонних справ Польщі та академічних інституцій обох країн, у 2020 році книгозбірня стала співорганізатором масштабної виставки «Відомі невідомі. Поляки світу». Експозиція досі прикрашає другий поверх бібліотеки.

Щороку у вересні бібліотека спільно з «Полонією» приєднується до Національного читання під патронатом Президента Республіки Польща, відзначає День незалежності Польщі. Крім того, книгозбірня стала учасницею міжнародного літературного проєкту «Польська полиця».

Учора ця полиця поповнилася новими виданнями – подарунком пана консула. Із собою до Києва Павел Овад повіз сувеніри від бібліотеки та унікальне науково-популярне видання «Кропивницький: історія крізь віки».

Детальніше тут: https://library.kr.ua/news/polskidypl/?fbclid=IwY2xjawMBQw9leHRuA2FlbQIxMQABHgXfGN2r_9CfKI3Njc1oaczRVUe4uc7Tc_JGMVNVaBv7SKUAKJeXK8_HXcrP_aem_9qZ7cnly7zo8fKdsnqDYHw

14-17 серпня у прикордонному Перемишлі відбудеться літературний фестиваль «Місто з рікою», у якому візьмуть участь українські і польські письменники. Фестиваль має за мету налагодження польсько-українського діалогу. Його організаторами є Обʼєднання українців у Польщі та Український народний дім Перемишля.

Фестивальне містечко розмістять по обидва боки Сяну. Під час фестивалю «Місто з рікою» заплановані розмови з авторами та авторками, що будуть зосереджені на кризах, складних місцях дотику та спробах уявити собі прийдешнє.

Серед запрошених літераторів: Андрій Любка, Анастасія Левкова, Мирослав Лаюк, Петро Яценко, Тамара Горіха-Зерня, Анджей Стасюк, Вітольд Шабловський, Інга Івасюв, Павел Решка, Томаш Шершень, дитячі письменниці Катажина Ририх, Ольга Купріян та Галина Вдовиченко.

Йдеться про російські установи, які сприяють поширенню окупаційної політики РФ та викрадають твори мистецтва на окупованих територіях. Указом Президента України Володимира Зеленського від 3 серпня 2025 року № 580 введено в дію Рішення РНБО про застосування персональних санкцій до 15 громадян Російської Федерації– керівництва провідних російських музейних установ, які активно залучені до впровадження антиукраїнської політики у музейній сфері.

Ініціатива була підготовлена Міністерством культури та стратегічних комунікацій України спільно з Українським національним комітетом Міжнародної ради музеїв (ICOM) та громадською організацією «Рада економічної безпеки України».

15 липня 2025 року Уряд України схвалив проєкт розпорядження Кабінету Міністрів № 714-р «Про внесення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Наступним етапом стане просування питання запровадження аналогічних санкцій на рівні Європейського Союзу. Навіть обмежувальні заходи, застосовані до окремих осіб, можуть створити важливий прецедент. Він поставить під сумнів подальшу участь представників держави-агресора, причетних до культурного мародерства, у міжнародних процесах — зокрема у заходах та виборах до керівних органів авторитетних культурних інституцій.

Лібрето Сергія Жадана «Вишиваний. Король України» вийде друком у видавництві «Білка» німецькою та українською мовами. Кошти від продажу спрямують для 13-ї бригади Національної гвардії України «Хартія», в якій служить письменник.

Німецький переклад твору з'явився у 2024 році. Його зробила Клаудія Дате, яка вже 20 років працює з творами Жадана. Тоді ж лібрето було надруковано в Австрії, видавництвом UStream Verlag. Дизайн книги, тоді й зараз, зробив каліграф Олексій Чекаль, а преамбулу написав онук останнього імператора Австро-Угорщини Карл фон Габсбург.

Книга побачить світ через 130 років від дня народження полковника легіону Українських січових стрільців Василя Вишиваного. Це лише один із кількох проєктів, які заплановані з цієї нагоди.

Офіційна презентація лібрето відбудеться в жовтні на Book Forum Lviv. Книга доступна для передзамовлення

Розвиток навичок цифрової грамотності, перегляд освітніх серіалів, проведення зустрічей та майстер-класів: усе це планують реалізувати в просторі, який відкрили в Козацькому на Чернігівщині. Це перший такий простір у громаді, створений для людей різного віку.

Простір облаштували за грантові гроші – загалом він обійшовся у 400 тисяч гривень.

"За грантові кошти в межах реалізації цього проєкту було придбано техніку. Це телевізор, планшети, ноутбуки, проєктор та екран, меблі й такі матеріали, як фарби, пластилін, олівці, стаканчики для малювання – тобто все те, що необхідно для проведення щоденних заходів", — зазначила Інна Михайліченко, соціальна працівниця з роботи з громадами.

За її словами, місцеве сільгосптовариство додатково дало 50 тисяч гривень, за які замінили двері та зробили косметичний ремонт частини бібліотеки.

У Миколаївській області активно реалізуються ініціативи, що забезпечують рівний доступ до культурних і освітніх послуг для всіх мешканців — незалежно від віку, стану здоров’я чи місця проживання. Яскравим прикладом цього є діяльність Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Серед інноваційних проєктів — інтерактивний гід «Крокуючи адресами відомих іноземців Миколаєва», що включає три віртуальні аудиторії та безкоштовного мобільного екскурсовода. Це зручний інструмент для самостійного знайомства з історичними місцями міста, доступний для широкої аудиторії.

Окрему увагу бібліотека приділяє створенню безбар’єрного простору для людей з порушеннями зору. У межах проєкту «Книги без бар’єрів: аудіобібліотека для людей з порушенням зору» вже функціонує онлайн-бібліотека, де доступні аудіокниги українською мовою. Їх можна знайти на YouTube-каналі «Миколаївська ОУНБ».

У бібліотечному фонді — 328 видань шрифтом Брайля (152 книги та 176 періодичних видань) та 783 аудіокниги. Це частина великого фонду інклюзивної літератури, що відкриває нові можливості для людей з інвалідністю.

«Безбар’єрність — це ще й про рівний доступ до знань, інформації та культури для кожного та кожної. Те, що роблять сьогодні наші бібліотеки, — це приклад справжньої інклюзії в дії. Ми підтримуємо і будемо підтримувати такі ініціативи, адже віримо в бібліотеки як простори відкритості, людяності та рівних можливостей», – наголосила Леся Хемраєва, начальниця відділу політики безбар’єрності МКСК. Міністерство культури та стратегічних комунікацій України підтримує зусилля регіонів у створенні доступного культурного середовища, де кожен українець має можливість вільно користуватися культурними послугами, розвиватися, навчатися і бути почутим. Сучасна бібліотека — це більше, ніж книгосховище. Це простір рівних можливостей, інструмент культурного зростання та важливий елемент сталого розвитку громади. Под

Українська бібліотека Симона Петлюри у Парижі відновила випуск нерегулярного інформаційного бюлетеня французькою мовою про українські книжки — до того останній випуск зʼявився у 2008 році. Про це Читомо повідомили в Українській бібліотеці Симона Петлюри.

До нового випуску бюлетеня увійшли статті про українські бібліотеки під російською окупацією та їхній шлях до відновлення, новини про бібліотеку Симона Петлюри та оголошення про нові надходження книжок, присвячених Україні.

Також у бюлетені йдеться про український Великдень та велике значення цього свята для бійців Української повстанської армії.

Окрім того, до випуску також увійшла стаття останньої директорки Ярослави Йосипишин, яка померла у жовтні 2023 року — у ній йдеться про історію бібліотеки, а також розділ з рецензіями на книжки.

Бібліотека імені Симона Петлюри — найстаріша українська інституція в Західній Європі, заснована у 1926 році. Наразі бібліотека розташована у 19-му окрузі Парижа. Вона налічує близько 37 000 книжок, значну кількість газет та журналів, здебільшого старих, а також невеликий музей, присвячений памяті Симона Петлюрі. З жовтня 2023 року установа зачинена на інвентаризацію. З січня 1959 року бібліотека видає нерегулярний Інформаційний бюлетень.

Мережа книгарень Readeat відкриє свій третій магазин — нова локація мережі під назвою «Readeat Місто» буде розташована біля станції метро «Арсенальна» на вулиці Князів Острозьких, 5/2.

«Readeat Місто — нова книгарня, що відкриється у вересні біля метро Арсенальна. Це буде наша третя книгарня в Києві — і найбільш особиста. Ми створюємо її для всіх, хто закоханий у місто й готовий до нових історій і маршрутів. Readeat Місто — це про Київ. І про книжки, в яких живе місто», — написав Дмитро Феліксов, засновник мережі книгарень Readeat.

Асортимент нової книгарні також відрізнятиметься від інших магазинів мережі — формуються тематичні добірки саме під нову локацію. За словами представників книгарні, тематика стосуватиметься не лише київських романів, а всіх творів, де місто є важливим героєм.

«Окремі полиці будуть присвячені київській прозі, поезії, історії, урбаністиці, архітектурі. Ми вже зібрали добірку сучасних і класичних книжок, та продовжуємо напрацьовувати цей перелік», — розповів Феліксов.

Засновник мережі зазначає, що формат нової книгарні обрали випадково — аби продовжити розвиток концепції попередньої книгарні на цій локації.

Окрім того, разом з книгарнею запуститься і новий формат — співробітники «Readeat Місто» разом з професійними гідами та істориками проводитимуть екскурсії літературними місцями Києва за власними маршрутами.

Відкриття книгарні заплановане на 1 вересня 2025 року.

У рамках ініціативи "Бібліотеки як простір психосоціальної підтримки", ЮНЕСКО проводить опитування серед працівників і працівниць бібліотек щодо впровадження психосоціальної підтримки та ролі бібліотек. Отримана інформація сприятиме подальшому покращенню та масштабуванню ініціативи, кращому розумінню потреб і бачення бібліотекарів.

Будемо вдячні за приділений час та відповіді на запитання у формі за покликанням: https://ee.kobotoolbox.org/single/mpuB2DNS Участь в опитуванні можуть взяти як учасники навчальної програми, так і всі охочі. Очікуємо на заповнення форми до 15 серпня 2025 р.

Проєкт та навчальна програма «Бібліотеки як простір психосоціальної підтримки» є складовою пріоритетного проєкту «Мистецтво допомагати» Міністерства культури та стратегічних комунікацій України в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» за ініціативою першої леді Олени Зеленської за підтримки ЮНЕСКО.

Члени Президії та представники Регіональних відділень Української бібліотечної асоціації Oksana Brui (президентка Української бібліотечної асоціації, голова наглядової ради УІК, заступниця генерального директора НБУ ім. Ярослава Мудрого), @Serbin Oleg (віцепрезидент Української бібліотечної асоціації, генеральний директор Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого, Ірина Бірюкова (членкиня президії Української бібліотечної асоціації, генеральна директорка Odesa National Scientific Library/ Одеська національна наукова бібліотека) та Катерина Вірютіна (членкиня Харківське обласне відділення УБА, заступниця директорки Харківська державна наукова бібліотека ім В.Г. Короленка) долучилися до зустрічі т.в.о. міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяни Бережної з дієвцями культури, представниками фахових громадських організацій. У короткому слові президентка асоціації Оксана Бруй наголосила на важливості для суспільства та держави реалізувати потенціал бібліотек, основні позиції представлені в Заяві ВГО Українська бібліотечна асоціація та Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Бачення майбутнього українських бібліотек для післявоєнного відновлення, розвитку людського капіталу та економічно сильної і демократичної України. "Як показують різні дослідження, соціальне повернення інвестицій (SROI) від вкладення в бібліотеки складає від 1,5 до 15 повернутих грошових одиниць на 1 вкладену. Тому ми просто зобов'язані це використати на благо суспільства", - наголосила Оксана Бруй.

Відзначаємо відкритість та готовність співпрацювати нової очільниці нашого профільного міністерства. Сподіваємось, що управлінський та фаховий досвід пані Тетяни на посаді т.в.о. міністра культури, надасть врешті поштовх для якісних змін в розвитку бібліотек та бібліотечної справи.

Україна втретє взяла участь у міжнародному дослідженні якості освіти PISA. Основний етап оцінювання у 2025 році охопив майже 9 000 п’ятнадцятирічних учнів і студентів із 298 шкіл у 17 регіонах України. Про це повідомили в Українському центрі оцінювання якості освіти (УЦОЯО) у відповідь на запит Читомо щодо доступу до інформації про проміжні результати PISA-2025.

Порівняно з попередніми циклами дослідження (2018, 2022), вибірка PISA-2025 була скоригована з урахуванням безпекових ризиків. Уже на етапі її формування було передбачено, що не всі регіони зможуть долучитися. Тому до вибірки включили лише ті заклади освіти, які гарантовано могли взяти участь у дослідженні (школи з Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської областей, АР Крим та Севастополя участі не брали).

За результатами PISA-2022, значна частина українських 15-річних учнів не досягає базового рівня сформованості математичної, читацької та природничо-наукової грамотності (рівень 2 на шкалах PISA). Базовий рівень вважається мінімальним для самостійного мислення та оперування предметними знаннями.

Математична грамотність: 58% українських учнів досягли базового рівня (проти 69% у країнах ОЕСР);

Читацька грамотність: 59% (проти 74%);

Природничо-наукова грамотність: 66% (проти 76%).

Як повідомлялося, у 2022 році в читанні українські учні показали результат на 38 балів нижчий, якщо порівняти з дослідженням PISA 2018 року.