Бібліотечному фахівцю

У Берліні відкриють перше закордонне представництво Українського інституту (УІ).

Завдання представництва полягатиме у покращенні знання та розуміння України в німецькому суспільстві та популяризації української культуру в Німеччині.

«Стратегією Українського інституту передбачене заснування закордонних філій у ключових європейських країнах, над чим наша команда тісно працює з МЗС та посольствами України. Це тривала робота, яка вимагає змін до українського законодавства, пошуку приміщення, в окремих випадках – укладання міжвідомчих чи міжурядових угод і головне – сталого бюджетного фінансування (на яке не можемо розраховувати в умовах повномасштабної війни)», — написав на своїй фейсбук-сторінці Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту.

Він зазначив, що безпрецедентна увага світу до України вимагала від інституту швидких і нестандартних рішень, тому УІ в Німеччині матиме перехідну модель «представництва» — проєктного офісу, фінансованого донорським коштом, який з часом розвинеться до повноцінної філії УІ.

Німеччина — одна з пріоритетних країн діяльності Українського інституту відповідно до стратегії розвитку інституції. У 2019–2022 роках Український інститут вже організував 18 заходів і проєктів культурної дипломатії у 7 містах країни: Берліні, Кілі, Бремені, Гамбурзі, Франкфурті, Ляйпцигу, Кельні.

Заснування та відкриття представництва стало можливим завдяки підтримці Ґете-Інституту та Alliance for Open Society International (фундації «Відкрите суспільство») за сприяння Посольства України в Німеччині.

У 2023 році команда представництва складатиметься з трьох осіб: керівника, проєктного менеджера та комунікаційного менеджера, які обиратимуться через відкритий конкурс.

Нагадаємо, Український інститут доєднався до Мережі національних культурних інститутів ЄС.

Цивілізований світ має об'єднати зусилля для впровадження санкцій проти діячів рф, які підтримують геноцид проти українців, а також відшукати шляхи стягнення репарацій з країни-агресора на подальшу відбудову України.

«У той час, коли українці ціною життя захищають свою культурну спадщину, російську культуру використовують як ракету. Вона передує танкам і снарядам. Це розчищає шлях для російської пропаганди та дезінформації у світі. Діячі культури росії відкрито або мовчанням підтримують геноцид проти України», - зазначив Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики.

Водночас міністр закликав колег скоординувати дії задля запровадження санкцій проти рф і пошуку шляхів для стягнення репарацій і компенсацій з держави-агресора за завдані збитки, аби спрямувати ці кошти, зокрема, на відбудову культури.

Ткаченко також нагадав, що Україна у 2018 році ухвалила Давоську декларацію про високу якість Baukultur, визнаючи політичний пріоритет культурних аспектів у збереженні, плануванні та будівництві, а також у збереженні культурної спадщини. Заразом цього року Україна долучається до запуску Davos Baukultur Alliance задля впровадження цих принципів у майбутній відбудові.

«...наша місія після перемоги полягатиме в тому, щоб відновити не лише будівлі, а й нормальне життя людей у цих (зруйнованих - ред.) містах. Ми віримо, що концепція якісної Baukultur буде одним із провідних принципів, на які спиратиметься українська держава при відбудові країни», - зауважив він.

Про це йдеться у заяві, яку ухвалили в Давосі міністри культури та голови делегацій держав-членів та держав-спостерігачів Ради Європи, передає Укрінформ з посиланням на МКІП.

«Закликаємо міжнародну спільноту координувати свої зусилля та співпрацювати з українською владою, щоб допомогти відбудувати країну відповідно до «Принципів Лугано» та високоякісних цінностей Baukultur та її системи якості; а також забезпечити максимальне використання місцевих матеріальних ресурсів у відбудові країни з метою підтримки місцевої економіки та кліматичної нейтральності», - підкреслюється в заяві.

При цьому відзначається необхідність забезпечення участі в цьому процесі українських неурядових та професійних організацій, які діють у сферах архітектури, інженерії, культурної спадщини тощо.

Також спільнота визнала важливість використання інклюзивного підходу до відбудови України, спираючись на бажання громад, й висловила готовність провести експертизу та підтримку України у відбудові, зокрема, сфери культурної спадщини, що визнана не лише творцем місцевої ідентичності, а й частиною європейського надбання.

«Беремо на себе зобов’язання вжити заходів, у тому числі шляхом скоординованих міжнародних зусиль, і в дусі високоякісної Baukultur, системи якості Davos Baukultur і через Давоський альянс. І при цьому співпрацювати з українськими урядовими та неурядовими установами, а також з приватним сектором», - йдеться в заяві.

Учасники конференції також рішуче засудили збройну агресію росії проти України, її навмисні атаки на український народ, цивільні об’єкти та інфраструктуру, включаючи знищення або пошкодження українських культурних об’єктів і культурної спадщини, що є грубим порушенням міжнародного права.

Відомі українські літератори вимагають від Українського інституту книги та Уряду України виконати закон про підтримку книговидання та надати фінансування книжкових сертифікатів для дітей і субсидій для книгарень. Оксана Забужко, Мартин Якуб, Юрій Винничук, Ірен Роздобудько, Сашко Дерманський, Дара Корній, Андрій Кокотюха, президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, видавці Мар’яна Савка, Віктор Круглов, Юлія Орлова, Микола Кравченко, журналіст Вахтанг Кіпіані, акторка Ірма Вітовська та інші звинувачують ці установи у невиконанні українських законів.

Детальніше тут: https://life.pravda.com.ua/culture/2023/01/12/252304/

Засновник видавництва «Наш Формат» Владислав Кириченко отримав відзнаку від Валерія Залужного. Про це Кириченко повідомив на особистій сторінці на Фейсбуці.

Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний вручив відзнаку «Сталевий Хрест» засновнику видавництва «Наш Формат» Владиславу Кириченко. Як стверджує Кириченко, відзнаку надано видавництву «Наш Формат» та ГО «Реформація» «за створення сайтів для військових медиків та видання книжок».

Зокрема у співпраці між видавництвом «Наш Формат» і ГО «Реформація» вийшли друком такі книжки:

«Невідкладна військова хірургія»;

«Легка черепно-мозкова травма. Реабілітаційний інструментарій»

«Тактика легкої піхоти для малих підрозділів» Крістофера Е. Ларсена.

«Мініпосібник з оборони міст у сучасних умовах» Джона Спенсера.

«Блокнот командира міномета»

«Американський снайпер» Кріса Кайла та інші.

Нагадаймо, що нагороди також отримували письменники Сергій Жадан, Олег Каданов та Анатолій Дністровий.

ГО «Реформація» – спільнота, що займається виданням націоналістичної, світоглядної літератури та статутів та посібників для ЗСУ. Також організація займається укомплектацією військових підрозділів фаховою літературою.

Владислав Кириченко – український громадський діяч, підприємець, меценат, засновник видавництва «Наш Формат». Нагадаймо, що Владислав Кириченко у березні приєднався до лав Збройних Сил України.

Сталевий хрест – нагрудний знак, яким нагороджуються військовослужбовці Збройних Сил України за виконання бойових завдань під час проведення об’єднаних, антитерористичних операцій, а також операцій з підтримання миру та безпеки, високі показники у бойовій підготовці, несення бойового чергування, вартової (внутрішньої) служби у повсякденній діяльності.

У грудні 2022 р. Президія ВГО Українська бібліотечна асоціація оголосила конкурс на девіз 2023 р. Усього на конкурс було подано майже 100 пропозицій.

Під час закритого голосування найбільшу кількість голосів набрав девіз «Бібліотека ‒ твоя синергія перемоги», ідея якого належить Юлії Чуйко, бібліотекарю відділу літератури іноземними мовами Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Вітаємо авторку та всю бібліотечну спільноту з новим гаслом!

Пропонуємо використовувати його у зв`язках з громадськістю, рекламно-інформаційній та адвокаційній діяльності бібліотек!

Макети закладинки із новим девізом ви можете завантажити тут: https://ula.org.ua/resursy/pr-materiali/zakladynky

У Черкасах, де довгий час жив і творив поет Василь Симоненко, вперше від часу заснування не вручатимуть Всеукраїнську літературну премію його імені.

"У зв’язку з воєнним станом фінансування підтримки діяльності творчих спілок, зокрема і книговидання, торік не було. Так само й бюджетного забезпечення Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка 2022 року. Вона фінансувалася з обласного бюджету. Загальна сума - 50 тисяч (гривень - ред.). Було дві номінації - 20 і 30 тисяч. Цього року премію поставили на паузу. Сподіваюся, що наступного року її таки вручать. Бо держава не скасувала, наприклад, літературну премію імені Шевченка", - зазначив Володимир Поліщук, професор Черкаського національного університету, голова Черкаської обласної організації Спілки письменників України.

Міжнародна рада з дитячої та юнацької книги IBBY оголосила, що російська ілюстраторка Анастасія Архіпова більше не буде головою журі премії Ганса Крістіана Андерсена. Про це ідеться у пресрелізі на сайті премії.

«Анастасія Архіпова була обрана головою журі Андерсена 2024 року під час 38-ї Генеральної асамблеї конгресу IBBY, що проходить раз на два роки в Малайзії, у вересні 2022 року демократичним шляхом в присутності 42 представників національних секцій IBBY. Не було жодної опозиції щодо її висунення, і жодних заперечень не висували під час її обрання. Проте вона уважно ставиться до сприйняття зовнішнього світу. Таким чином, оскільки Архіпова усвідомлює важливість роботи IBBY та її авторитет у світі, вона подала заяву про відставку з посади голови журі премії Ганса Крістіана Андерсена», — заявила Сильвія Варделл, президентка IBBY.

У пресрелізі також ідеться про те, що IBBY «рішуче та однозначно» засуджує військову агресію росії проти України та «підтримує Українську національну секцію IBBY в усьому світі», і зробила дві заяви, що свідчать про це.

«Спільнота IBBY базується на довірі між членами та на глибокому переконанні, що про них не слід судити на підставі їхньої національності або дій уряду. За останні 70 років члени IBBY з усього світу працювали для досягнення спільних цілей попри політичні перешкоди, фінансові кризи чи лють природи. Ми продовжуємо дотримуватися принципів IBBY і дотримуємося відданої справи об’єднання книжок і дітей незалежно від країни, уряду чи громадянства», — додала Варделл.

Колишня виконавча директорка IBBY Ліз Пейдж стане тимчасовою головою премії у 2024 році замість Анастасії Архипової.

Премія Ганса Крістіана Андерсена заснована 1956-го. Її що два роки вручає організація IBBY International письменникам та ілюстраторам за видатний внесок у дитячу літературу.

Склад виконавчого комітету премії на 2022-2024 роки оголосили у вересні 2022 року. Окрім Архіпової, у почесні списки творців дитячої літератури потрапили три російські письменники та письменниці. До складу виконкому також увійшов Денис Бєзносов, заступник директора у Російській державній дитячій бібліотеці.

Нагадаємо, через Анастасію Архіпову на чолі журі премії Ганса Крістіана Андерсена королева Данії Марґрете ІІ відмовилася від патронату над нею. Низка локальних представництв IBBY, зокрема Швеції, Норвегії, Фінляндії, Литви, Латвії, Естонії, Бельгії, Молдови та України також висунули вимогу відставки новопризначеної голови журі премії Андерсена.

Український інститут книги повернеться до розгляду реалізації програм з надання субсидій книгорозповсюджувачам та сертифікатів на купівлю книжок після закінчення воєнного стану в Україні. Про це УІК повідомив на своєму офіційному сайті.

У липні минулого року набув чинності закон, за яким з січня-квітня 2023 року мала розпочатись програма надання громадянам України щорічних сертифікатів на придбання книжок, а також програма підтримки розповсюджувачів видавничої продукції через субсидії, що відшкодовують витрати на найм чи піднайм. Але в інституті зазначають, що у держбюджеті на цей рік не передбачили кошти на реалізацію цих планів.

«У період дії воєнного стану економіка України функціонує в умовах безпрецедентних викликів і наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, безперебійного функціонування бюджетної сфери та життєво необхідних потреб жителів територіальних громад, реалізації заходів територіальної оборони і захисту безпеки населення», – нагадують в УІК.

Для реалізації програм інститут підготував відповідні нормативно-правові акти, які надав в установленому законом порядку на погодження та затвердження, та тепер це питання буде розглянуте Урядом після закінчення чи скасування воєнного стану в Україні.

Як відомо, президент України Володимир Зеленський підписав закон ще минулого року. Він зобов’язує державу компенсувати видатки на оренду книгарням та видавати кожній новонародженій дитині й підлітку, що досяг 14 років, сертифіката на купівлю українських книжок. Номінал цільового сертифіката мав становити 30% прожиткового мінімуму. У 2022 році ця сума склала б 717 гривень, на початку 2023 вона відповідно становитиме 805 грн.

Раніше підписати відповідні закони Зеленського закликали діячі культури, письменники та видавці.

Експозиція «Шляхи війни» Олега Андроса демонструє жахливі руйнування українських міст, сіл та селищ.

Автор, Олег Андрос, зізнається, зазвичай реалізує у фото свій потяг до фантастики і невидимих граней буття. Війна 2022 року розвернула його творчість у бік фіксації геометрії руйнувань, контрастів прекрасного і хаотично-руйнівного.

«Закинуті споруди, миті буднів українських воїнів, котики-психотерапевти і пейзажі «природи після людини» — такий підсумок мого погляду на десять місяців «поза домівкою», — написав Олег Андрос, нині офіцер Збройних сил України у 72-й бригаді.

Лейтмотив шостої фотовиставки Олега — «Руйнування минущі, краса — вічна». Протягом 2022 року він мандрував разом із ЗСУ Київщиною, Чернігівщиною, Сумщиною, Харківщиною і Донеччиною, де перебуває й зараз. На світлинах можна побачити фотохроніку цього палаючого шляху — усе те, що бачив і знімав Олег, коли з побратимами звільняв Україну від ворога.

На деяких щемливі знімки котиків — незмінних супутників військових. До слова. автор — натхненник і захисник «Котомістечка» як складової арт-проєкту громадського об’єднання «Природа понад усе».

Виставка триватиме протягом січня-лютого. Протягом експонування планується поповнювати цю мінігалерею на стінах бібліотеки свіжими світлинами фотохудожника-військового.

Адреса бібліотеки: вулиця Льва Толстого, 49.

Графік роботи: з 10:00 до 18:00, п’ятниця, субота вихідні Вхід вільний

🔹6 січня 2023 року Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

👉 Міністерство культури та інформаційної політики України долучилося до формування санкційного списку. Попередньо до санкційного списку увійшли 166 осіб. З 2014 року багато з них відвідали тимчасово окуповані території України. Їхня діяльність не пов’язана з журналістикою, свободою вираження думок чи наукою, проте цілеспрямовано допомагає військовим зусиллям путіна в Україні.

Читати список 🔗http://surl.li/eipcr

Національний стенд України буде представлений на 23-му Міжнародному Вільнюському книжковому ярмарку.

Ярмарок, що вважається одним з найбільших у країнах Балтії, відбудеться з 23 по 26 лютого в столиці Литви. Цього року центральною темою події буде свобода та 700-річчя від дня заснування Вільнюса.

«Вільнюський книжковий ярмарок у 2023 році буде неймовірно яскравим і святковим, щоб підкреслити основи нашого вільного суспільства. Разом ми думатимемо про майбутнє Вільнюса, Литви та світу – гортатимемо сторінки найкрасивіших книжок року, дискутуватимемо з авторами та творцями, вітатимемо одне одного з ювілеєм Вільнюса та поділимось нашою невтомною надією та підтримкою боротьби України за свободу», – йдеться на сайті події.

У програмі ярмарку організатори зроблять акцент на залученні дітей і підлітків до читання. На спеціальному майданчику – Холі для юних читачів – відбуватимуться вистави, читання, концерти, зустрічі з письменниками. Дискусії та обговорення актуальних для дорослих читачів тем відбуватиметься у зоні 15min Forum.

Національний стенд України стане місцем для знайомства з українською літературою та її авторами, на чому наголошує оргкомітет Міжнародного Вільнюського книжкового ярмарку. Вже відомо, що у події візьмуть участь Романа Романишин та Андрій Лесів, засновники творчої майстерні «Аґрафка».

На 23-му Міжнародному Вільнюському книжковому ярмарку на окремій локації Книжковий Арсенал представить спеціальну програму. Про неї Читомо розповіла Юлія Козловець, координаторка Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал»: «Продовжуючи наше багаторічне партнерство з Литовським інститутом культури, Книжковий Арсенал на їхнє запрошення готує спеціальну програму подій в межах 23-го Вільнюського книжкового ярмарку. Це будуть поетичні читання, презентації нових литовських перекладів українських авторів та авторок, публічні розмови та дискусії, а також творчі воркшопи для литовських та українських дітей, зустрічі зі студентами. Спільно з Pictoric ми також організовуємо виставку плакатів українських художників-ілюстраторів».

Також в межах програмної співпраці Мистецького Арсеналу та Довженко-Центру на ярмарку відбудеться кінопоказ.

3 січня 2023 року у важкому бою героїчно загинув ВІТАЛІЙ ПИВОВАРОВ. У перші дні повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну Віталій добровільно пішов у лави Збройних Сил України. Для всіх було несподіванкою, що скромний працівник Житомирської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олега Ольжича, історик за фахом рішуче візьме зброю в руки, щоб захистити Батьківщину від вторгнення підступного ворога.

Віталій Вадимович Пивоваров народився 1 червня 1984 року в м. Житомирі. Після закінчення Житомирської гуманітарної гімназії № 23 вступив на історичний факультет Житомирського державного університету імені Івана Франка. Працював на посадах провідного, головного спеціаліста в Державному архіві Житомирської області. Навчався в аспірантурі на кафедрі історії України ЖДУ імені Івана Франка. Згодом перейшов на роботу в Управління сім’ї, молоді та спорту Житомирської облдержадміністрації. Останнім місцем його трудової біографії була Житомирська обласна наукова універсальна бібліотека імені Олега Ольжича. Не можна описати горя родичів, близьких, друзів, колег… Він був прекрасною людиною, дуже скромним, доброзичливим та інтелігентним молодим чоловіком. У нього все ще було попереду… Віталій був донором, по кілька разів на рік здавав кров, щоб рятувати життя людей. І ось тепер він віддав останні краплини власної крові за те, щоб всі ми залишалися вільними людьми в незалежній, нескореній Україні. Ми будемо завжди пам’ятати тебе, наш дорогий Віталику!

Вічна слава Герою! Слава Україні!

МКІП продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної інфраструктури в Україні внаслідок російської агресії. Так, станом на 25 грудня 2022-го року, збитків зазнали 1189 об’єктів культурної інфраструктури. З них майже третина – 446 об’єктів повністю зруйновані.

Найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Київській, Харківській, Луганській, Миколаївській, Запорізькій, Сумській та Херсонській областях.

Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазналипошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади – 47% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, які зазнали збитків.

Загалом постраждали:

клубні заклади – 563 од. (зруйновано – 222 од.; пошкоджено – 341 од.), з яких більшість припадає на Донецьку (24%), Харківську (14%) та Київську (10%) обл.;

бібліотеки – 453 од. (зруйновано – 155 од.; пошкоджено – 298 од.), з яких більшість припадає на Донецьку (27%), Київську (17%) та Миколаївську (13%) обл.;

музеї та галереї – 63 од. (зруйновано – 22 од.; пошкоджено – 41 од.;), з яких більшість припадає на Донецьку (37%) та Харківську (11%) обл.;

театри та філармонії – 18 од. (зруйновано – 9 од.; пошкоджено – 9 од.) у Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Миколаївській, Харківській обл. та м. Києві;

заклади мистецької освіти – 92 од. (зруйновано – 38 од.; пошкоджено – 54 од.), з яких більшість припадає на Донецьку (30%) та Харківську (14%) обл.

Наразі майже вся територія Луганської та значні частини територій Херсонської, Запорізької та Донецької областей досі перебувають у тимчасовій окупації. Через це неможливо порахувати точну кількість об’єктів культурної інфраструктури, що постраждали в ході бойових дій та окупації.

Сьомий сезон премії Бабеля у 2023 році не відбудеться й взагалі премію не вручатимуть до закінчення війни в Україні.

У повідомленні наголосили, що це сталося через путінську агресію.

Фраза «русский военный корабль, иди на х*й» стала головним «словом» 2022 року за версією словника сучасної української мови та сленгу «Мислово».

Як зазначено в офіційному повідомленні «Мислово», ця відповідь українського захисника острова Зміїний російському окупанту стала лейтмотивом спротиву України російській збройній агресії.

«Вираз, по суті, є рімейком української національної ідеї, сформульованої Лесем Подерев’янським ще у 2014 році, – “від*ться від нас”. – пояснюють у «Мислово». – Найширше використання цього та інших ненормативних висловів усіма шарами суспільства демонструє трансгресію суспільних норм, характерну для війни».

2022 року усі претенденти на звання «слова року» були пов’язані з війною. Зокрема:

доброго вечора, ми з України! – мем-вітання російсько-української війни

катастрофа – війна є багатовимірною катастрофою: соціальною, економічною, екологічною, а також персональною катастрофою для мільйонів людей

біженці/переселенці – мільйони людей були змушені покинути свої домівки

ЗСУ – як символ віри українців у перемогу

волонтер, доброволець – як і вісім років тому тисячі людей за покликом серця об’єдналися у боротьбі проти ворога

геноцид, терор – ця війна має геноцидальний характер, і росія застосовує терористичні методи

допомога – міждержавна та міжлюдська допомога мали надзвичайне значення для успіху українського спротиву.

Словник «Мислово» створений у 2012 році з метою фіксації неологізмів, сленгу та інших проявів сучасної української мови.

«Мислово» обирає слово року вдесяте. Основними критеріями при виборі слова року є його популярність та соціальна значущість.

Попередні «слова року»:

2021: вакцина

2020: коронавірус

2019: діджиталізація

2018: томос

2017: безвіз

2016: корупція

2015: блокада

2014: кіборги

2013: євромайдан

За 2022 рік в українській Вікіпедії здійснили 1 мільярд 60 мільйонів переглядів сторінок.

Це на 19% більше, ніж 2021 року. Абсолютне річне зростання становить 169 мільйонів переглядів. За шість років популярність української Вікіпедії зросла удвічі.

За підсумками грудня 2022 року українська Вікіпедія опинилась на 16 місці у світі за відвідуваністю, як і торік.

«Ці показники були б ще вищі, однак відносно невеликий приріст відвідуваності у листопаді і грудні пов’язаний з аварійними і віяловими відключеннями електроенергії через терористичні атаки росії на енергетичну інфраструктуру України», – вважає Юрій Пероганич, співзасновник ГО «Вікімедіа Україна».

Географічний розподіл числа переглядів української Вікіпедії виглядає так:

74 млн – з України,

4 млн – з Польщі,

3 млн – з Німеччини,

2 млн – з США,

1 млн – з російської федерації,

1 млн – з Чехії,

841 тис. – з Великої Британії,

653 тис. – з Франції,

525 тис. – з Італії,

503 тис. – з Нідерландів.

Російська Вікіпедія в Україні втратила за 2022 рік 35 млн переглядів (було 121 млн, стало 86 млн), її частка впала на 7,3% (з 54,0% до 46,7%).

На державному рівні відзначаємо:

📌 1045 років із часу народження Ярослава Мудрого, Великого князя Київського, державного та політичного діяча Київської Русі;

📌 970 років із часу народження Володимира Мономаха, Великого князя Київського, державного та політичного діяча Київської Русі;

🔹 10 лютого — 250 років із дня народження Василя Каразіна;

🔹 16 лютого — 210 років із дня народження Семена Гулака-Артемовського;

🔹 12 березня — 160 років із дня народження Володимира Вернадського;

🔹 31 березня — 150 років із дня народження Миколи Міхновського;

🔹 4 квітня — 70 років із дня народження Квітки Цісик;

🔹 15 травня — 150 років із дня народження Павла Скоропадського;

🔹 27 листопада — 160 років із дня народження Ольги Кобилянської.

🔸 75 років із часу прийняття Генеральною асамблеєю ООН Загальної декларації прав людини (1948).

Повний перелік дат — у Постанові Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/1982-20#Text)«Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022-2023 роках».

Українська молодь одержує інформацію про те, що відбувається, переважно із соціальних мереж, свідчить опитування, проведене у грудні 2022 року Дитячим фондом ООН ЮНІСЕФ. Про це 3 січня 2023 року проінформував сайт ООН.

Було опитано 4237 осіб віком від 14 років до 35+ з усіх регіонів України, відповідей могло бути кілька.

"83,4% респондентів отримують інформацію із соціальних мереж, 23,7% читають новини в інтернет-ЗМІ, а 15,8% дивляться новини в YouTube. Ще 26,8% респондентів сказали, що одержують новини переважно з розмов із родичами, колегами, друзями і сусідами", – ідеться у повідомленні.

У ЮНІСЕФ з'ясували, що 54,8% опитаних звертають увагу на першоджерело новини, 38,6% довіряють новині з фото чи відео, 33,5% читають новини у ЗМІ, яким вони довіряють, а 8,5% "вважають за краще інтуїтивно визначати правдиві новини".

"53,1% респондентів зізналися, що іноді бачать "заголовок-приманку" і відкривають новину із цікавості. Водночас 38,7% респондентів розуміють, що це клікбейт, і навіть не відкривають посилання. Тільки 2,1% респондентів не знають, що таке клікбейт", – пояснили в ООН.

Опитування засвідчило, що 55% української молоді шукають додаткову інформацію щодо прочитаних новин, а 46,3% перевіряють її в офіційних джерелах.

Більше читайте тут: https://gordonua.com/ukr/news/society/83-4-ukrajinskoji-molodi-chitajut-novini-u-sotsmerezhah-opituvannja-junisef-1643870.html

Німецька газета “Süddeutsche Zeitung” внесла книжку Романи Романишин й Андрія Лесіва у список найкращих книжок року.

Книжку «Війна, що змінила Рондо» творчої майстерні «Аґрафка» газета внесла до 12 найкращих книжок для дітей і підлітків, виданих німецькою у 2022 році. Книжка вийшла у німецькому видавництві Gerstenberg Verlag у перекладі Клаудії Дате й Оксани Семенець.

«Українське подружжя Романа Романишин та Андрій Лесів не боїться важкої теми війни. Завдяки делікатним малюнкам і текстам вони знаходять слова для того, що важко пояснити дітям. Книжка з картинками розповідає про сліпуче містечко Рондо, де різнокольорові квіти співають і весело живуть разом із паперовими пташками та лампочками. Раптом темніє, в’їжджають танки, горять хати. Раптом війна. І найгірше: війна сіє чорні квіти, що мають колючки, і змушують замовкнути барвисті квіти. Зрештою делікатні герої та героїні знаходять вихід, але назавжди залишаються вбиті війною», — зазначають у виданні.

Українською «Війна, що змінила Рондо» вийшла у Видавництві старого Лева 2015 року. Книжка отримала низку відзнак, серед яких Bologna Ragazzi Award та потрапила до щорічного каталогу дитячої та юнацької літератури «Білі круки-2015». Її переклали вийшли кількома мовами, зокрема італійською, французькою, словацькою, вірменською, болгарською.

“Süddeutsche Zeitung” — найбільша щоденна газета Німеччини. Заснована 16 жовтня 1945 року. Видає в Мюнхені видавництво “Süddeutscher Verlag”. Газета позиціонує себе як «ліберально-економічне» видання, велику увагу приділяє подіям культурного життя.