Бібліотечному фахівцю

За рік кількість виданих в Україні книжок зменшилася на 8532 видань, а наклади знизилися на 16473 тисяч примірників.

Станом на 6 k.njuj 2023 року в Україні видали 8716 книжок та брошур, коли рік тому це число становило 17248 видань. Кількість видань зменшилася на 50,5%.

Тиражі ж знизилися на 36%: у 2021 році вони становили 25652 тисяч примірників, а у 2022 — 9178 тисяч примірників.

Що ж до поділу книжок за мовами, то кількість виданих у 2022 році українською мовою становить 7147 видань, це на 54% менше, ніж у 2021 році. Тиражі книжок державною мовою знизилися на 38%.

У 2022 році в Україні надрукували 714 книжки російською мовою. Це на 32% менше, ніж попереднього року. Тиражі російськомовних видань впали на 26%.

Кількість видань іншими мовами — 855 книжок, що майже вдвічі менше, ніж у 2021 році. Наклади впали на 19%.

Щодо видань мовою інших корінних народів України даних немає.

Нагадаємо, за даними УІК 74% українських видавців можуть повноцінно займатися своєю діяльністю в умовах воєнного стану.

14 лютого 2023 року набирає чинності ЗУ «Про приєднання України до Марракеського договору про полегшення доступу сліпих, осіб з порушеннями зору або іншими обмеженнями з причин інвалідності сприймати друковану інформацію до опублікованих творів».<p>

Верховна Рада України постановляє:

Приєднатися до Марракеського договору про полегшення доступу сліпих, осіб з порушеннями зору або іншими обмеженнями з причин інвалідності сприймати друковану інформацію до опублікованих творів, вчиненого в м. Марракеш 27 червня 2013 року (додається), який набирає чинності для України через три місяці з дати передачі на зберігання Генеральному директору Всесвітньої організації інтелектуальної власності документа України про приєднання.

В Італії вийшла друком двомовна антологія української поезії, яка містить твори понад 50 українських авторів.

До антології увійшли твори увійшли твори понад 50 українських авторів, зокрема Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Володимира Свідзінського, Павла Тичини, Максима Рильського, Дмитра Павличка.

Упорядником і автором французького перекладу є заступник голови Київської організації Національної спілки письменників України Дмитро Чистяк. Упорядники й автори італійського перекладу - поетеса Лаура Ґаравалья та вчена-романіст Аннаріта Тавані.

На тимчасово окупованих територіях росіяни вилучають українські книги та спалюють їх в котельнях.

Книги вилучають з фондів загальних та шкільних бібліотек. В Ровеньках (Луганська область) зафіксовані випадки масового спалювання української літератури в місцевих котельнях.

Зауважимо, що практику спалювання книг росіяни запозичили в нацистської Німеччини. при цьому, росіяни виправдовують це тим, що вони вилучають “нацистську літературу”, та в перелік такої літератури потрапляють всі українські книги.

Раніше так зване «міністерство освіти та науки лнр» (представники окупаційної влади в Луганській області) спрямувало керівникам адміністрацій міст та районів, а також підвідомчим освітнім організаціям документ з порадою вилучити з фондів шкільних бібліотек книги зі списку, в якому 365 позицій.

За останніми опитуваннями USAID, Internews про медіаспоживання українців у 2022 році, 60% вукраїнців обрали саме Telegram, як основне джерело для того, щоб регулярно отримувати новини.

Це більше телевізора загалом, більше інших соціальних мереж. І тому це справді, на нашу думку, найбільш реалістична точка входу для російської пропаганди в український інформпростір.

У той же час, є сотні, може тисячі ворожих ресурсів, які можуть поширювати дезінформацію. Точну їх кількість, до речі, назвати майже неможливо. «Детектор медіа» виявив близько 300 Telegram-каналів, які поширюють ворожу дезінформацію.

Найбільш небезпечні, проросійські канали, які мімікрують під українські. Тобто вони мають український порядок денний, але просувають російські наративи.

Зміна назви відбудеться за дорученням департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації.

Директорка бібліотеки Інна Аліференко в коментарі Суспільному розповіла, що рішення відмовитись від імені Володимира Короленка ухвалили на загальних зборах колективу.

«На других зборах колектив обговорив і виніс пропозицію присвоїти нашій обласній універсальній бібліотеці імені Леоніда Івановича Глібова», — каже вона.

Чернігівську обласну бібліотеку заснували 28 березня 1877 року. Її створення якої домагалися П. Червинський, О. Карпинський, С. Русова, О. Русов, О. Тищинський, О. Борсук, П. Єфименко, І. Шраг, В. Варзар, І. Рашевський та інші, загалом 50 осіб. До діяльності бібліотеки в перший період її існування причетні також подружжя Грінченків, Коцюбинських, М. Вороний.

За словами директорки, нову назву обирали серед імен засновників, однак зупинилися на Леоніді Глібовому. «Ми вважаємо, що він недооцінений та недовшанований на Чернігівщині. Наш колектив кожного року вшановує пам’ять та ходить на могилу Леоніда Глібова перед врученням його іменної премії в нашій бібліотеці», — каже вона.

Наступним кроком у процедурі перейменування бібліотеки мають стати громадські слухання.

Нагадаємо, Чернігівська обласна універсальна бібліотека імені Володимира Короленка постраждала внаслідок обстрілів російської армії.

У межах акції «Українським дітям – українську книгу!» понад 600 тисяч книжок потрапили до бібліотек, шкіл та організацій України та європейських країн.

Зокрема, у січні 2023 року 300 дитячих книжок отримала Українська бібліотека в Ганновері , створена за ініціативи Української Спілки Нижньої Саксонії. Майже 1,5 тисячі примірників до Посольства України в Румунії.

До Болгарії та Іспанії надіслали понад 3 тисячі книжок українською мовою. Понад 3,5 тисячі видань невдовзі надійдуть до Німеччини, Нідерландів, Бельгії та Словаччини.

Окрім того, у Відні та Братиславі працюють книжкові хаби.

Акцію «Українським дітям – українську книгу!» започаткували 15 березня Державний комітет телебачення і радіомовлення України спільно з Офісом Президента України та Міністерством культури та інформаційної політики. Її мета — безкоштовно забезпечити дітей, які були змушені переселитися, рятуючись від російської збройної агресії, підручниками, навчальними посібниками, художньою літературою.

Нагадаємо, станом на початок 2023 року для українських дітей за кордоном надрукували 280 тисяч

БФ «Разом для України» в рамках проєкту «First responders and defenders» оголошує конкурс для неприбуткових громадських організацій та медіа, які займаються документацією наслідків війни.

Для участі у конкурсі необхідно заповнити Google-форму - https://cutt.ly/J9cGpcn

В рамках конкурсу, ми готові передати дрони марки Skydio 2+ Enterprise kit (hardware) + Skydio Autonomy Enterprise (software).

‼️ Нашим проєктом ми хочемо підтримати медійні проєкти, які займаються важливою справою з оцифрування наслідків від війни. Не за горами трибунал та процеси відшкодування за всі злочини, що були завдані нашій нації. З допомогою БПЛА активісти зможуть покращити свою спроможність та ефективність в сфері документування наслідків війни.

⚠️ Учасниками конкурсу можуть бути громадські організації, незалежні медіа та інші організації, що системно здійснюють документування злочинів та руйнувань в Україні.

Встановити та щорічно відзначати День дитячої книги в Україні хочуть вітчизняні письменники і видавці. Ініціативу підтримали й у Міністерстві культури та інформаційної політики. Про це йшла мова сьогодні, 30 січня, під час круглого столу «Дитяча книга в Україні».

Захід відбувся у Національній бібліотеці України для дітей за участі Міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, його першого заступника Ростислава Карандєєва; представників Міністерства освіти та науки; представників Держкомтелерадіо; голови Київського осередку Національної спілки письменників України Марії Морозенко; директора Національного видавництва дитячої літератури «Веселка» Олекcія Кононенка та багатьох інших. Загалом у заході взяли участь понад 90 учасників, серед яких, літератори, видавці, книгорозповсюджувачі, представники бібліотек тощо.

За результатами зустрічі, учасники ухвалили рішення про підтримку громадської ініціативи щодо оголошення 30 січня Днем дитячої книги в Україні. Саме в цю дату народився славетний український письменник, класик сучасної дитячої літератури – Всеволод Зіновійович Нестайко.

За задумом ініціаторів, встановлення та подальше щорічне відзначення Дня дитячої книги в Україні сприятиме промоції української дитячої книги, підтримці і розвитку дитячого читання; підтримці видавців та авторів, вивченню та дослідженню дитячої книги і читання, а також – приверненню уваги до українського книговидання та літератури, підтримки видавництв, книгарень та дитячих бібліотек, поповненню бібліотечних фондів.

Таку ж думку поділяє і Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко.

«Ідея щодо запровадження Дня дитячої книги наразі є дуже слушною, з огляду на ту проблематику, з якою ми стикнулися під час війни. Ви знаєте скільки дітей загинуло, скільки дітей, на жаль, примусово вивезли… А ті, хто змушені були виїхати у більш безпечні міста, очевидно потребують уваги і забезпечення дитячими книгами. В зв'язку з цим, рішення щодо звернення громадської ініціативи до Президента, до голови Верховної Ради, до Прем'єр-міністра щодо оголошення 30-го січня Днем дитячої книги, переконаний, що приверне не тільки увагу, але й дозволить ухвалювати відповідні рішення щодо збільшення можливостей і видання книжок, і роботи наших авторів. Радий, що ви виявили таку ініціативу, будемо всіляко її підтримувати», – сказав Олександр Ткаченко.

У разі, якщо Володимир Зеленський підтримає цю ініціативу громадськості, МКІП підготує проєкт Указу Президента «Про заснування Дня дитячої книги в Україні». Окрім того, Кабмін затвердить загальнодержавну програму підтримки дитячої книги, в якій буде передбачено, зокрема: видання антології українських дитячих творів; оновлення та осучаснення премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва, а також заснування державної премії імені Всеволода Нестайка тощо.

Значимо, що учасники круглого столу ініціювали також зібрання створення Асоціації творців дитячої книги, розробку її статуту та інших програмних документів.

Прикметно, що під час заходу було також оголошено лауреата Всеукраїнської премії імені Всеволода Нестайка. Ним став письменник Віталій Запека з книгою «Полінка», видавництва «Віват».

Пітер Фонд, колишній дипломат МЗС Великої Британії та позаштатний фотограф Associated Press в минулому, презентує книжку з унікальними світлинами Києва 1996-1999 років.

Колекція з 300 світлин називатиметься «Київ — моменти часу». Пітер Форд самостійно фінансує її публікацію.

«Ці люди, з якими я працював, страждають [сьогодні на війні]. Я просто подумав, що я можу зробити?» — пояснив Форд у коментарі BBC.

У передмові книжки відомий український фотограф, колега автора книги по роботі в AP Єфрем Лукацький описує «величезного на зріст» британського фотографа як «помітну» та пам’ятну фігуру на вулицях міста.

«Фотографій того періоду українського життя збереглося небагато, і роботи Пітера є неоціненним внеском в історію України», — відзначив Єфрем Лукацький.

Кошти від продажу Форд відправить на благодійність. Прибуток піде Rotary Club у Волсоллі для допомоги з доставкою ліків до України.

29 січня перестало битися серце Дмитра Васильовича Павличка – славетного українського поета, перекладача, літературного критика, публіциста, шістдесятника, Героя України, кавалера ордена князя Ярослава Мудрого IV і V ступеня, ордена «За заслуги» III ступеня, ордена Свободи, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка.

У цей драматичний для України час, коли нашу рідну землю охопило полум’я розв’язаної росією війни, обірвалося життя великого сина України, потужного державного діяча, визначного світоча української культури Дмитра Павличка.

Його смерть – це непоправна втрата для всієї української нації, втрата, що назавжди залишає глибокий і незагойний рубець у душі кожного українця.

Осиротів Київ, осиротіла Україна, осиротіли всі ми…

Наш народ утратив видатну Людину, якій Господь подарував потужний поетичний талант і дар слова, яке й по смерті Митця житиме вічно в кожному українському серці.

Дмитро Павличко назавжди увійшов в історію як великий письменник, автор багатьох визначних творів, і з-поміж них співаної мільйонами людей на всіх континентах пісні «Два кольори».

Дмитро Павличко назавжди увійшов в історію і як визначний державний діяч, один із засновників Народного руху України, народний депутат України першого скликання, один із авторів Декларації про державний суверенітет України.

Могутнє слово талановитого Поета і потужного Трибуна завжди стояло на захисті України – її народу, мови, історії, а нелегке і сповнене драматизму життя Дмитра Павличка стало для кожного з нас взірцем високого морального авторитету, мужності, витримки, благородства, наполегливості, незламності, шляхетності і любові.

Ця смерть – болюча втрата для кожного з нас, бо у засвіти пішла Людина, сповнена незгасного світла й потужної творчої енергії.

Дмитро Павличко залишив по собі величезний мистецький спадок, незборима сила якого употужнила духовні кордони нашої Батьківщини.

Сьогодні наша Матір-Україна запнута у чорну хустку жалоби за найдостойнішим зі своїх синів, а всі ми, український народ, схиляємо чола в скорботній молитві за видатного нашого Вчителя і Митця.

Висловлюємо співчуття родині і друзям померлого.

Національна спілка письменників України

Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка

Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Національної Академії наук

Національний музей літератури

Конгрес української інтелігенції

Українська Всесвітня Координаційна Рада

Товариство зв’язків з українцями за межами України «Україна-Світ»

Міжнародний благодійний фонд національної пам’яті України.

Це означає, що українське місто Одеса перебуватиме під захистом ЮНЕСКО.

«Це дасть змогу краще захистити світову культурну спадщину. Об’єкт визнаний й охороняється українською державою. Він розташований лише за кілька десятків кілометрів від лінії фронту й уже зазнав артилерійського обстрілу, а 24 липня росіяни зруйнували частину великого скляного даху й вікон Одеського художнього музею 1899 року», – зазначав міністр культури Олександр Ткаченко.

До обʼєктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні вже входять Софійський собор, Києво-Печерська лавра й Церква спаса на Берестові в Києві, історичний центр Львова, Резиденція митрополитів у Чернівцях (університет), карпатські ліси, деревʼяні церкви в Карпатах, Херсонес, геодезична дуга Струве

Так зване «міністерство освіти та науки лнр» спрямувало керівникам адміністрацій міст та районів, а також підвідомчим освітнім організаціям відповідний документ.

У ньому, зокрема, радять вилучити з фондів шкільних бібліотек на окупованій Луганщині книги зі списку, в якому 365 позицій.

Це – художня література, книги з історії, біографії, есе, які стосуються України.

Рекомендують прибрати: літературу про Голодомор в Україні, підручники та довідники з історії України, комікси, публіцистику, видану після 2014 року, книги з серії «Знамениті українці», художню літературу про «події періоду новітньої історії» в Україні і на Донбасі.

«Татусева книга», збірка віршів для дітей Володимира Вакуленка, письменника, перекладача й громадського діяча, якого вбили російські окупанти, вже в продажу.

Увесь прибуток від цього видання буде передано родині Володимира Вакуленка, його батькам та сину Віталіку. «Ми хочемо у такий спосіб підтримати родину Вакуленків і перш за все Віталіка, в якого не залишилося тата, який любив його понад усе, але залишаться татові вірші, присвячені йому», – коментує Мар’яна Савка, головна редакторка і співзасновниця Видавництва Старого Лева.

Володимир Вакуленко зник наприкінці березня, а його тіло було знайдено та ідентифіковано в одній з могил на місці масового поховання в Ізюмському лісі восени 2022.

Важливо, щоб творчий спадок Володимира жив, тож ми перевидали його збірку дитячих віршів «Татусева книга», вперше видану у 2014 та проілюстровану Наталкою Гайдою.

Підтримати родину Володимира Вакуленка можна, придбавши книгу на сайті або в Книгарнях-кав’ярнях Старого Лева.

👉 Його перша подія – зустріч «Барон збирає друзів-волонтерів». 🔹Мета проєкту – організувати для дітей-читачів щомісячно впродовж 2023 року зустрічі з військовослужбовцями, волонтерами, медиками, надзвичайниками – непересічними особистостями, небайдужими і чуйними до людського горя і біди, які вносять безпосередній вклад у Перемогу України.

Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» назвав книжки з найкращим дизайном за 2022 рік.

У конкурсі позмагалися 142 видання, надруковані з червня 2021 року по грудень 2022-го.

Через повномасштабне вторгнення книжки оцінювали у форматі професійного ревʼю членами журі. Серед них – Ольга Балашова, Саша Биченко, Марія Вайнштейн, Олег Грищенко, Женя Полосіна, Нонна Старущенко й Олена Турянська.

Список переможців тут: https://book.artarsenal.in.ua/proyekty/najkrashhyj-knyzhkovyj-dyzajn/najkrashhyj-knyzhkovyj-dyzajn-2022-roku/

У Літературно-меморіальному музеї Павла Тичини відбулося вручення премій письменникам, які стали лауреатами літературної премії імені П. Тичини Національної спілки письменників України в 2021-22 роках.

Це поети Микола Гриценко, Світлана Дідух-Романенко, Олег Гончаренко, В’ячеслав Романовський.

Це перша книга з проєкту «Слова Перемоги», видана за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України. Надрукувало книгу видавництво «Креативна агенція «Артіль».

Розповсюджуватиметься абетка безкоштовно серед бібліотек України. Окрім того, по примірнику книги отримали всі діти, які завітали на презентацію.

Комітет премії імені Максима Рильського оголосив лауреатів 2022 року.

У номінації «За переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів» цьогоріч було заявлено 11 творів від десяти авторів-перекладачів з англійської, іспанської, норвезької, німецької, білоруської мов. Перемогу здобув Іван Мегела за переклад з німецької мови твору «Казки, легенди, притчі» Германа Гессе.

У номінації «За переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу» перемогла Раїса Божко (літературний псевдонім — Раїса Каргезян) з перекладом на вірменську мову твору «Кайдашева сім’я» І.С. Нечуя-Левицького. У цій номінації змагалися дві роботи.

Розмір премії у кожній номінації становить 20 тисяч грн.

Нагадаємо, премія імені Максима Рильського була заснована 1972 року та відновлена 2013 року за ініціативи Держкомтелерадіо, благодійної організації «Фонд Максима Рильського “Троянди й виноград”», Українського фонду культури України та НСПУ.

Головнокомандувач ЗС України Валерій Залужний нагородив відомого письменника з Закарпаття Андрія Любку почесним нагрудним знаком “За сприяння війську”.

“Маю високу честь бути одним із тих, хто допомагає найкращій армії Європи. Ця нагорода від Головнокомандувач ЗС України / CinC AF of Ukraine іменна, але насправді вона для всіх вас — людей, які вже майже рік пліч-о-пліч працюють зі мною, допомагають, донейтять, підтримують і не втомлюються! Це спільний результат”, – написав Андрій Любка.

Зазначимо, раніше Mukachevo.net писало про те, що Андрій Любка у грудні придбав 100-й автомобіль для ЗСУ.

“Та найкращою нагородою для всіх нас стане Перемога й можливість повернутися до свого “нормального” життя у мирній і прекрасній Україні. Тому не зупиняємося!”, – додає Андрій Любка.