Бібліотечному фахівцю

Британське видавництво наукової літератури Cambridge University Press оголосило, що відкрило доступ до половини своїх наукових видань. Про це видавництво повідомило на своєму сайті.

Наразі вільно переглянути можна 404 наукові журнали: 66 з повністю відкритим доступом і 340 в гібридному форматі.

З 2022 року у вільному доступі перебувають понад 10 000 статей, а до 2025 року видавництво Кембриджського університету «прагне щорічно публікувати переважну більшість своїх дослідницьких статей у повністю відкритому доступі».

Як зазначають у видавництві, статті у вільному доступі, які доступні онлайн через платформу Cambridge Core, приваблюють «приблизно в 3,5 раза більше переглядів повного тексту та в середньому в 1,6 раза більше цитувань» порівняно з традиційними моделями, згідно з якими читачі або їхні установи платять за доступ до досліджень.

Видавництво зможе опублікувати свої журнали у вільному доступі завдяки підписанню трансформаційних угод, що охоплюють понад 2000 установ у всьому світі, дозволяючи дослідникам цих університетів і науково-дослідних інститутів публікувати відкриті дослідження без додаткових витрат. Трансформаційні угоди укладають між видавцями та такими установами, як бібліотеки та університети, щоб «трансформувати» спосіб оплати вмісту, зокрема перехід від бізнес-моделей на основі підписки до відкритого доступу.

Cambridge University Press підписало зокрема у Сполучених Штатах понад 300 угод за останні два роки, розробляючи свою платформу Cambridge Open Engage.

Cambridge University Press — університетське видавництво, що входить до складу Кембриджського університету в Англії. Засноване 1534 року Генріхом VIII Тюдором. Поряд з Oxford University Press це друге видавництво, що має статус privileged presses з правом друкувати Біблію короля Якова.

З фондів московських бібліотек вилучають книжки популярних письменників Джорджа Орвелла, Стівена Кінга та Джоан Ролінґ. Про це повідомила у фейсбуці користувачка мережі Анастасія Бурлакова.

Вона зазначила, що хотіла принести книжки до московської бібліотеки. Втім, їй показали список авторів, яких вилучаються, оскільки фонди не можуть поповнюватись їхніми книжками.

Серед заборонених авторів: Джордж Орвелл, Стівен Кінг, Джоан Ролінґ,Ніл, Гейман, Діна Рубіна, Михайло Веллер, Юлія Латиніна, Володимир Войнович та ін.

Відкриваємо збір на 10 000 мрій українців! Одна країна – мільйони людей, одна мрія – мільйони ідей.

Для українців немає нічого неможливого — ми давно довели це усьому світові. Ми мріємо. І мріємо сміливо, бо знаємо, що майбутнє буде нашим, українським і планувати його варто вже тут і зараз.

Офіційна сторінка України створила сайт про майбутнє нашої країни та оголосила про збір 10 000 мрій українців.

Розкажіть про власну мрію на 🔗сайті (https://future.ukraine.ua/) та зробіть перший крок до її втілення вже сьогодні.

Зовсім скоро сайт стане місцем для нетворкінгу, де іноземні партнери, волонтери та інвестори допоможуть українцям втілити їхні ідеї.

Долучайтеся, щоб втілити нашу велику спільну мрію — перемогу України!

Про це за підсумками зустрічі міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка, посла Іспанії в Україні Рікардо Лопеса-Аранди Хагу та радника з питань культури посольства Іспанії в Україні Хав'єра Фуентеса Лєха повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики.

Як поінформували у МКІП, йшлося про співпрацю між Україною та Іспанією у сферах культури, культурної спадщини та медіа. Ткаченко подякував іспанській стороні за всебічну підтримку України та української культури, зокрема за повну фінансову допомогу для створення культурного хабу у Львові. Цей проєкт реалізується ЮНЕСКО. Іспанська сторона виділяє на це 1,5 млн євро. Також Іспанія активно підтримує рішення щодо України на засіданнях міжнародних організацій.

За участю першої леді України Олени Зеленської та під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля відбулося засідання Ради безбар’єрності, під час якого було розглянуто проєкт Плану заходів на 2023–2024 роки, зокрема вісім пріоритетних проєктів, які реалізовуватимуть профільні міністерства.

Олена Зеленська наголосила, що безбар'єрність в умовах повномасштабної війни та в період відбудови не може бути формальністю. Доступність будівель, освіти, роботи, інформації, можливостей жити повноцінно повинні бути пріоритетом під час прийняття будь-яких рішень і змін, що, як зазначила перша леді, мають втілюватися «по-людськи й для людей».

«Ще довоєнні проєкти з безбар’єрності набули болючої актуальності. Думаю, всі ми відчули це на собі. Найперше ми відчули фізичні бар’єри війни. Бо кожен із нас особисто стикався за цей рік з евакуацією, із потребою швидко дістатися сховища. Крім цього, всі ми відчуваємо безліч невидимих бар’єрів. Це може бути брак інформації, відсутність можливості працювати чи вчитися, економічна невпевненість. Отже, безбар’єрність багатогранна, як і самі бар’єри. І це точно не формальність, не данина моді, не «бонус». Це щось значно більше, ніж поодинокий пандус на під’їзді. Це питання якості життя та навіть виживання», – переконана Олена Зеленська. Відповідно до представленого на засіданні проєкту Плану заходів на 2023–2024 роки, заплановано 472 різноманітних заходи з безбар’єрності, до виконання яких залучено 20 міністерств. Профільні міністерства реалізовуватимуть вісім флагманських проєктів.

країна представить на Болонському книжковому ярмарку національний стенд із гаслом «Мамо, я бачу війну». Про це ексклюзивно для Читомо розповів Український інститут книги (УІК), головний організатор стенда.

Окрім Українського інституту книги частину заходів організовують фестиваль «Книжковий Арсенал» та громадська організація «Пікторик».

Концепція національного українського стенда — «Сховище». «Це місце, в якому ми ховаємо найсокровенніше. В час війни ми зберігаємо там найголовніше — життя наших дітей, наше майбутнє. На стенді цю концепцію відображено дитячими малюнками на стінах, бо попри загрозу життю наші діти навіть у сховищах творять, мріють і вірять у Перемогу. Книжка — це також сховище, адже читаючи, ми думаємо про те, що відбувається з головними героями, а це допомагає відволіктися від обставин, у яких ми перебуваємо, знизити тривожність і стрес», — зазначають в УІК.

Гасло стенда “Mom, I see war” пов’язане з проєктом «Мамо, я бачу війну», ініціатори якого зібрали й продовжують збирати малюнки дітей, створені під час ракетних обстрілів й атак. Виставки цих ілюстрацій побували в понад 50 країнах.

Під час ярмарку українські видавці представлять книжки, написані для дітей під час війни.

Редакція Читомо запускає новий спецпроєкт — «Литовський акцент» про літературу, книговидання і культуру Литви.

Проєкт, створений за підтримки Литовського інституту культури, покликаний ознайомити з кращими зразками литовської культури, а також виокремити історії, близькі для українських читачів.

На думку редакції, підтримка, яку надає Литва українській військовій, соціальній і культурній сфері, – відчутна і цінна для України в її боротьбі за свободу, цілісність й ідентичність. Литовські дипломати, журналісти, письменники, культурні менеджери повсякчас адвокатують українську позицію у світі проводять спільнокошти на купівлю техніки.

Серед запланованих матеріалів у проєкті: добірка знакових литовських письменників, найкращі зразки ілюстрацій, поетичний діалог між українськими й литовськими поетами та інші.

У дизайні використані символи литовських плетених фігур sodai («садів») і українських «різдвяних павуків». У Литві sodai символізують зокрема ідеальну світобудову і гармонію, їх створювали на основі моделі «Небо-Земля-Підземелля».

Першою статтею «Литовського акценту» стала добірка книжок, які проговорюють близькі для наших читачів постколоніальні теми, зокрема, радянську окупацію Литви.

Нагадаємо, у 2022 році Читомо спільно з Посольством Швеції в Україні запустили спецпроєкт «Шведський акцент». Раніше Читомо реалізували Французький акцент, Швейцарський акцент, Німецький акцент та Польський акцент.

На офіційному сайті ВР України опубліковано Наказ МКіП «Про затвердження форм звітності про діяльність публічних та спеціальних бібліотек, а також інструкцій щодо їх заповнення»

від 28.11.2022 № 463 (затверджено в Міністерстві юстиції України 23 січня 2023 р. за № 137/39193).

Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0137-23#n21

Американське видавництво Arrowsmith Press готує до друку збірку творів українських поетів «У годину війни: вірші з України».

Як передає Укрінформ, збірку впорядкували американська поетка Каролін Форче та американсько-український поет Ілля Камінський.

Камінський у Фейсбуці повідомив, що антологія «У годину війни: вірші з України» буде надрукована навесні.

"Україна, можливо, єдина країна на землі, яка завдячує своїм існуванням, принаймні частково, поетові. Від часу появи "Кобзаря" Тараса Шевченка у 1840 році поезія грає надзвичайно важливу роль в українській культурі… Ця збірка неодмінно стане класичним текстом, що відзначає не лише один із найтемніших періодів в українській історії, а й важливий момент у всесвітній боротьбі за демократію та права людини", – зазначають укладачі в анотації до книжки.

Антологія міститиме вірші Анастасії Афанасьєвої, Юрія Андруховича, Олександра Авербуха, Наталки Білоцерківець, Дмитра Близнюка, Андрія Бондаря, Катерини Дерішової, Бориса Гуменюка, Юрія Іздрика, Олександра Кабанова, Катерини Калитко, Ії Киви, Маріанни Кіяновської, Людмили Херсонської, Бориса Херсонського, Галини Крук, Оксани Луцишиної, Олега Лишеги, Юлії Мусаковської, Віктора Неборака, Лесика Панасюка, Мар’яни Савки, Ірини Шувалової, Остапа Сливинського, Любові Якимчук, Оксани Забужко та Сергія Жадана.

Міністерство культури та інформаційної політики України затвердило погоджений Наглядовою радою план роботи Українського інституту книги (УІК) на 2023 рік.

Також набули сили зміни до Порядку використання бюджетних коштів — акти, які встановлюють межі діяльності інституту у 2023 році.

Після затвердження Паспорта бюджетної програми УІК оголосить приймання заявок:

від українських видавців на видання нових творів українських авторів за кількома тематичними пріоритетами. Будуть видані та надійдуть до бібліотек не менше ніж 100 назв нових книжок по 1000 примірників кожної;

від іноземних видавців на підтримку перекладів творів української літератури іноземними мовами. В УІК зазначають, що сподіваються на видання щонайменше півсотні нових перекладів;

від українських інституцій на проведення заходів популяризації читання та української літератури за встановленими пріоритетами.

Окрім того, наразі УІК організовує українські стенди на трьох міжнародних ярмарках у 2023 році:

- Вільнюському книжковому ярмарку (23-26 лютого);

- Болонському дитячому книжковому ярмарку (6-9 березня);

- Лондонському книжковому ярмарку (18-20 квітня).

Також незабаром розпочнеться підготовка до:

Книжкового ярмарку у Варшаві (25-28 травня);

Франкфуртського книжкового ярмарку (18-22 жовтня).

Окрім того, на сайті УІК оголосили про конкурс «Поширення європейських літературних творів». Детальну інформацію про конкурс українською мовою можна знайти на сайті Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні.

Ознайомитися із планом роботи УІК на 2023 рік та змінами до порядку використання бюджетних коштів можна тут: https://ubi.org.ua/uk/news/kategoriya-2/avayarva

У березні в ПАРЄ заплановані слухання щодо культурної спадщини України та її стан в умовах війни, — Голова комітету ПАРЄ з питань культури, науки, медіа і спорту Євгенія Кравчук .

▪️Слухання стосуватимуться не лише зруйнованих будівель та обкрадених музеїв, але і знищення культурної ідентичності.

▪️На тимчасово окупованих територіях загарбники змінюють освітні плани, вилучають і спалюють українську літературу тощо. Усе це росія робить, щоби знищити культурну ідентичність українців.

▪️Тому зараз готується відповідний проект резолюції ПАРЄ щодо знищення культурної ідентичності українців під час війни

▪️Готується закон про електронні реєстри, щоби можна було бачити нематеріальну і матеріальну спадщину, зокрема пам’ятки і музейні експонати. Усе буде відцифровано. На створення такого реєстру ЄС виділив кошти

Цьогоріч програма має три ЛОТи:

ЛОТ 1. Диджиталізація.

ЛОТ 2. Кроссекторальні проєкти зі збереження культурної спадщини.

ЛОТ 3. Дослідження історико-культурної спадщини України (розроблено у співпраці з Українським інститутом національної пам'яті для підтримки українських фахівців, які досліджують російську пропаганду).

Бюджет програми на 2023 рік — 35 млн грн.

Подати заявку можна до 28 лютого включно.

Докладно тут: https://ucf.in.ua/news/17012023

Нові примірники включають книги про культурне надбання та відомих діячів України англійською і українською мовами.

Проєкт «Українська книжкова поличка» ініційований першою леді України Оленою Зеленською спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України, Міністерством закордонних справ України, а також Українським інститутом книги разом з посольствами України за кордоном.

Публічна бібліотека імені Ґабріеле Петкевічайте-Біте в литовському місті Панявежис встановила книжкомати. Про це повідомили на офіційному сайті бібліотеки.

Книжкові автомати дають можливість отримати замовлені видання в будь-який час доби та в усі дні, під час канікул і вихідних днів. Автомати працюють і в робочий час бібліотеки, тож відвідувачі можуть обрати зручний для себе спосіб — або завітати до книгозбірні, або скористатися автоматом.

Щоб отримати книжку, її потрібно замовити на сайті www.ibiblioteka.lt або зателефонувати у відділ обслуговування читачів бібліотеки за тел. (8 45) 46 54 97. Потім користувачеві прийде SMS-повідомлення з PIN-кодом.

«Книжкоматом можуть користуватися всі зареєстровані читачі бібліотеки. Зручно й те, що видання можна повернути до найближчого пункту повернення», — зазначила Гітана Ужкурелєне, керівниця відділу обслуговування читачів.

Як зазначають на сайті бібліотеки, хоча книжкомати працюють лише кілька днів, паневежчанам вони подобаються, адже вони вже почали користуватися новою послугою. Відомо, що автомати також адаптовані для людей з обмеженими можливостями.

Книжкомат біля бібліотеки розташований за адресою вул. Respublikos, 14.

Книжкові автомати у Литві також працюють у Вільнюсі, Каунасі, Клайпеді, Шяуляї, Паневежиському районі, Купішках, Вісагінасі, Пасваліському районі та інших містах.

Нагадаємо, 2022 року книжкомати встановили поблизу супермаркетів у Польщі.

Музей Берлін-Карлсхорст передав

Сумській обласній універсальній науковій бібліотеці

зарядну станцію Anker 767 2048 Wh, придбану на кошти SUCHO (Saving Ukrainian Cultural Heritage Online) https://www.sucho.org/ як гуманітарну допомогу. Зарядна станція була замовлена у компанії Anker за суму 2,499 євро.

Бібліотека вдячна пані Катерині Малигіній за координацію та доставку станції в м.Суми до нашої бібліотеки!

Захід триватиме два дні у гібридному форматі, протягом яких учасники планують підбити підсумки своєї роботи, актуалізувати стратегічні цілі та скласти плани подальшої діяльності на культурному фронті.

Організаторами форуму став «Штаб порятунку спадщини» спільно Національним музеєм Революції Гідності і Міністерством культури та інформаційної політики України.

Учасники – представники музейних, архівних та бібліотечних інституцій, ЗСУ, допомогових ініціатив у сфері культури, міжнародних організацій, громадських і урядових ініціатив із допомоги українській культурі.

Участь у заході взяв також Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, який висловив переконання, що взаємодія та синергія органів влади та громадських ініціатив – необхідні умови опірності культури та стійкості суспільства в час війни.

«Збереження культурної спадщини майже три десятиліття було поза списком пріоритетів держави, що надзвичайно ускладнює ситуацію з її захистом і порятунком сьогодні. Водночас війна унаочнила те, що культурна спадщина – як матеріальна, так і нематеріальна, є одним з ключових елементів національної безпеки. Тому МКІП зініціював закріпити цей пріоритет на законодавчому рівні – шляхом змін до Закону про національну безпеку та ухвалення двох рамкових законів «Про засади державної політики в сфері культурної спадщини» та «Про збереження і відновлення національної пам’яті», – сказав Олександр Ткаченко.

Окрім того, Міністр зауважив, що протягом цього часу зусилля МКІП були спрямовані на:

запуск механізмів надання міжнародної допомоги сфері культури;

адвокацію захисту культурної спадщини України через номінації до ЮНЕСКО, активну комунікацію з міжнародними партнерами, міжурядовими організаціями;

порятунок об’єктів культурної спадщини, зокрема, евакуацію музейних колекцій з прифронтових регіонів там, де це можливо;

збір даних стосовно пошкоджень та втрат культурної культурної спадщини;

напрацювання алгоритмів фіксації, документування злочинів проти культурної спадщини, оцінки збитків, налагодження взаємодії з військовими та правоохоронними органами тощо;

повернення культурних цінностей, незаконно вивезених росіянами - як під час цієї війни, так і раніше;

лобіювання інституту monuments men у складі Збройних сил – спеціалізованого підрозділу, котрий опікуватиметься питаннями захисту культурної спадщини.

Своєю чергою Президентка ICOMOS Тереза Патріціо також наголосила на важливості об’єднання зусиль.

«Масштаби втрат культурної спадщини України нині величезні. Це втрати як для матеріальної, так і для нематеріальної культурної спадщини. Відтак спільні зусилля з МКІП та іншими професіоналами є дуже важливими у роботі зі збереження спадщини, адже координація роботи дасть змогу швидко підготуватися до відновлення», – сказала Тереза Патріціо.

Натомість директорка музею культурної спадщини в Польщі Катаржина Заласінська підкреслила, що важливо і надалі діяти активно та солідарно.

«Культура – це фундаментальний аспект для майбутніх поколінь. Тому ми продовжуємо діяти солідарно і активно. У відповідь на агресію росії проти України ми зреагували на гуманітарну кризу і донині мобілізуємо ресурси на всіх рівнях Уряду. Ми плануємо брати участь у заходах з відновлення культурної спадщини України. Готові обмінюватися нашою експертизою. Тому що культура – це передусім ідентичність і її важливо захищати», – зауважила Катаржина Заласінська.

В рамках книжкового фестивалю у Болоньї 6-9 березня оголосять найкраще дитяче книжкове видавництво. Вперше у списку претендентів опинилася Україна та “Видавництво Старого Лева”.

Bologna prize best children’s publishers of the year є найбільшою й найпрестижнішою щорічною світовою премією для видавців дитячої літератури. Усього до списку увійшло 30 видавництв із шести частин світу — Африки, Азії, Європи, Океанії, Північної Америки, Кариб, Центральної та Південної Америки.

“Ця номінація — це досягнення не лише для видавництва і України, а й для всіх, хто доклався до того, щоб українське книговидання стало видимим у світі. Я усвідомлюю те, що видимими світу ми стали і через війну”, — каже керівниця відділу маркетингу та зв’язків із громадськістю “Видавництва Старого Лева” Оксана Зьобро.

На запрошення організаторів Вільнюського книжкового ярмарку міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» створив програму подій, яка представить у Вільнюсі українську літературну та культурну сцену.

У програму увійшли:

дискусія про професійну солідарність українських та литовських письменників та волонтерів;

публічна розмова про творчі практики, творчі інструменти опору представників наших креативних спільнот;

поетичні читання українських та литовських поетів, книжкові презентації.

«Спеціальна програма подій стане продовженням партнерства та програмної співпраці фестивалю “Книжковий Арсенал” та Литовського інституту культури. Запрошення від наших партнерів до участі цього року почесне і відповідальне для нашої команди: на дати проведення Вільнюського книжкового ярмарку припадає 24 лютого, роковини початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Саме в цей день торік колеги відкривали свій ярмарок декларацією про рішуче засудження агресії, про підтримку народу України, про професійну солідарність та об’єднання прогресивних сил для допомоги нам в боротьбі за свободу та незалежність», — зазначила Юлія Козловець, координаторка міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал».

Повну програму подій можна переглянути за посиланням: https://book.artarsenal.in.ua/proyekty/knyzhkovyj-arsenal-predstavlyaye-spetsialnu-programu-podij-na-vilnyuskomu-knyzhkovomu-yarmarku/

Укрпошта запустила марку «Воїни світла. Воїни добра». Про це в телеграм-каналі повідомив гендиректор національного оператора поштового зв’язку Ігор Смілянський.

Марка присвячена надзвичайникам, які відновлюють критичну інфраструктуру після російських терористичних атак.

«Завдяки нашим “надзвичайникам”, які 24/7 працюють над відновленням пошкоджених об’єктів, у нас є можливість вмитися теплою водою, зігрітися вдома та приготувати запашну каву, врешті-решт. Недооцінити їхній внесок неможливо! Поштовий випуск “Воїни світла. Воїни добра” — наша подяка та щиросердна присвята цим людям. Тож кожну марку названо на честь цих професій — “Дорожники”, “Зв’язківці”, “Енергетики”, “Водопостачальники” та “Газовики”», — говориться у повідомленні.

З початком повномасштабної війни росії проти України Міністерство культури та інформаційної політики надало бібліотекам рекомендації щодо списання певних типів книг. Станом на листопад минулого року в публічних бібліотеках близько 19 млн примірників книг було списано. З них приблизно 11 млн російською мовою, розповіла народна депутатка, заступниця голови Комітету ВР із питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.

“Списують і деякі україномовні книги радянської доби. Також є рекомендації списувати й вилучати книги, автори яких виступили з підтримкою збройної агресії проти України. Є цілий список таких авторів, які потрапили під санкції. Загалом співвідношення книг російською та українською мовами в наших бібліотеках дуже печальне. Тож зараз ідеться про те, що швидше необхідно поновлювати фонди й закуповувати книги українською мовою”, — зазначила вона.

Кравчук додала, що Інститут книги закуповує винятково українські книги на відміну від місцевої влади, бо бібліотеки перебувають на балансі або обласних рад, або рад ОТГ.

“Депутатам вдалося внести правку у бюджет 2023 року про збільшення фінансування Інституту книги. Це значно менше, ніж нам би хотілося, але завдяки тому, що наразі виділено, будуть проплачені закупівлі видань, які фінансуються з бюджету Мінкульту”, — сказала вона.

Вона також уточнила, що наразі у публічних бібліотеках України близько 44% книг російською мовою, решта українською мовою чи мовами країн ЄС. Тож співвідношення на користь літератури українською мовою необхідно нарощувати.

Нагадаємо, що Росіяни на тимчасово окупованій території, в місті Ровеньки, Луганської області забирають українські книги та спалюють їх в котельнях.