Бібліотечному фахівцю

Федеральне міністерство культури Німеччини надасть підтримку українським культурним організаціям та установам. Про це Читомо повідомили організатори Франкфуртського книжкового ярмарку. Зокрема міністерство допоможе організувати український національний (зал 4.1) та стенд Книжкового Арсеналу (зал 3.1) на Франкфуртському книжковому ярмарку.

У співпраці з Deutscher Literaturfonds міністерство організовуватиме літературні події в Німеччині, а також забезпечить фінансову підтримку:

- Мистецького Арсеналу для презентацій у зарубіжних країнах, видавців, книготорговців і авторів; - фестивалю «Книжковий Арсенал»;

- медіа «Читомо».

Окрім того, федеральне міністерство культури здійснить пожертвування у фонд пожертвування на фонд «Толока» на соціальні цілі.

Нагадаємо, у Німеччині відкриють закордонне представництво Українського інституту, а у межах Франкфуртського книжкового ярмарку діятиме спеціальна програма для видавців з України.

МКІП продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної інфраструктури в Україні внаслідок російської агресії. Так, станом на 25 лютого 2023 року збитків зазнали 1322 об’єкти культурної інфраструктури, без урахування пам’яток культурної спадщини. Із них майже третина – зруйновані (505 – об’єктів).

Разом з тим, за останній місяць загальна чисельність постраждалих об’єктів культурної інфраструктури зросла на 51 одиницю, більша частина з яких припадає на Донеччину (33 одиниці, або 65%) та Харківщину (9 одиниць, або 18%).

Загально найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура отримала у Донецькій, Харківській, Київській, Херсонській, Миколаївській та Луганській областях.

Пошкоджень і руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри, філармонії, заклади мистецької освіти (мистецькі школи і коледжі) на території 199 ТГ (13,5%) у Вінницькій (2% ТГ), Дніпропетровській (13%), Донецькій (85%), Житомирській (12%), Закарпатській (2%), Запорізькій (27%), Київській (27%), Луганській (42%) Миколаївській (42%), Одеській (3%), Сумській (41%), Харківській (36%), Херсонської (29%), Хмельницькій (2%), Черкаській (3%), Чернігівській (14%) областях та м. Києві.

Загалом постраждали:

клубні заклади – 623;

бібліотеки – 508;

музеї та галереї – 69;

театри та філармонії – 22;

заклади мистецької освіти – 100.

Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади – 47% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, які зазнали збитків.

Зазначимо, що наразі майже вся територія Луганської та значні частини територій Херсонської, Запорізької та Донецької областей досі перебувають у тимчасовій окупації. Через це неможливо порахувати точну кількість об’єктів культурної інфраструктури, що постраждали в ході бойових дій та окупації.

3 березня Уряд схвалив Стратегію розвитку читання на 2023 – 2032 роки «Читання як життєва стратегія», розроблену Міністерством культури та інформаційної політики. Її реалізація має створити умови не тільки для формування звички й потреби у читанні всіх українців, а й є складовою гуманітарної безпеки України.

На сьогодні читання для задоволення та розвитку як життєва практика почало поступатись споживанню «швидкої» інформації із соціальних мереж, доступному відеоконтенту і телебаченню. Ситуація в Україні є особливо гострою: надто замала кількість виданих книжок на душу населення, а показники кількості населення, що читає, стрімко падають.

Розроблення Стратегії зумовлене потребою кардинально змінити підходи до промоції читання. Читання має стати усвідомлено обраним дозвіллям, освітньою практикою та способом саморозвитку українців. Все це задля всебічного й гармонійного розвитку особистості, зокрема, критичного мислення.

«Читання має об'єднувати українців, виконувати завдання національної консолідації, модернізації та розвитку української культури, зміцнення й розвитку нашого потенціалу. Також ми маємо підтримувати наших видавців, авторів, перекладачів, створювати сприятливі економічні умови для розвитку бізнесу в сфері книговидання та книгорозповсюдження», – зазначив Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України.

Реалізація Стратегії відбуватиметься у три етапи за двома напрямами:

«Підтримка та розвиток книжкової екосистеми», в результаті реалізації якого читачі матимуть доступ до якісної різножанрової книги, насамперед українськомовної, у різних форматах відповідно до потреб;

«Формування звички і потреби в читанні», в результаті реалізації якого люди і спільноти обиратимуть читання як свідому та регулярну практику для дозвілля, навчання та розвитку.

Моніторинг та оцінку результативності реалізації Стратегії здійснюватиме МКІП із залученням представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань та наукових установ.

У Верховній Раді сьогодні зареєстровано законопроєкт № 9072 «Про внесення змін до Закону України "Про національну безпеку України" щодо збереження культурної спадщини України та національної пам’яті», в якому визначено збереження культурної спадщини України одним із пріоритетів національної безпеки.

Законопроєкт спільно розроблений Міністерством культури та інформаційної політики України і народними депутатами.

«В умовах нової реальності постає питання абсолютно іншого загальнодержавного, пріоритетного позиціонування культурної спадщини. А це дає всі підстави вважати культурну спадщину четвертим, і, на даний момент, фундаментальним інтересом України, що потребує особливого позиціонування у глобальному сенсі та належного відображення у законодавстві країни. Особливо зважаючи на суспільне усвідомлення дійсної причини російсько-української війни як тотального знищення українства», – йдеться у пояснювальній записці.

Так, на думку авторів законопроєкту, ухвалення документа забезпечить пріоритетне позиціонування культурної спадщини та національної пам’яті як складових національної безпеки.

Метою законопроєкту є захист нашої ідентичності, що на загальнодержавному рівні гарантуватиме захист від людських втрат за національною ознакою, злочинів геноциду, підміни історичних понять, нівелюванню унікальних традиційних надбань українського народу, руйнації об’єктів культурної спадщини, викрадення культурних цінностей, а також спроб стерти нашу національну пам’ять державою-агресором – російською федерацією.

Автори законопроєкту також наголошують на важливості комплексного підходу, який би охоплював матеріальну, нематеріальну та природну спадщину.

«Збереження культурної спадщини в широкому сенсі – це не тільки захист від незаконного знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини чи їх частин, не тільки протидія незаконному проведенню археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об'єктах археологічної спадщини, а й захист духовних цінностей як ідентифікатора самобутності українського народу», – зазначається у пояснювальній записці.

Всеукраїнський рейтинг «Книжка року-2022» оголосив переможців конкурсу.

У конкурсі за всіма категоріями (7 номінацій по 2-4 підномінації в кожній) оцінювалися 458 видань. Ґран-прі, що визначається голосуванням усіх під час спільного зібрання, не присуджували через обмеження воєнного часу.

КРАСНЕ ПИСЬМЕНСТВО

Номінація «Сучасна українська проза / есеїстика / драматургія»:

Юрій Винничук. Танґо смерти. Нова, доповнена редакція. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 432 с.

Оксана Забужко. Найдовша подорож. – К.: Комора, 168 с.

Ірен Роздобудько. Неймовірна. Ода до радости. – К.: Нора-Друк, 368 с.

Номінація «Жанрова література»:

Володимир Лис. Вифлеєм. – Х.: Фоліо, 351 с.

Андрій Сем’янків. Танці з кістками. Медичний трилер. – К.: Віхола, 368 с.

Іван Черненко. Сміх у кінці тунелю. Нотатки українського анестезіолога. – К.: Віхола, 384 с.

Номінація «Сучасна зарубіжна проза / есеїстика / драматургія»:

Стівен Кінг. Біллі Саммерс. – Х.: Клуб сімейного дозвілля, 608 с.

Ісабель Альєнде. Віолета. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 336 с.

Ольга Токарчук. Момент ведмедя. – К.: Темпора, 168 с.

Номінація «Поезія / афористика»:

Катерина Калитко. Люди з дієсловами. – Чернівці: Meridian Czernowitz, 128 с.

Кость Москалець. Срібне поле. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 208 с.

Тарас Федюк. Кенотаф. – К.: Гамазин, 132 с.

Детальніше тут: http://bukvoid.com.ua/events/raityng/2023/03/01/113446.html

У межах акції "Українським дітям - українську книгу" в 3833 "пункти незламності" передали 40 тис. примірників україномовної літератури для дітей та дорослих.

"40 тис. книжок вже розподілено по "пунктах незламності". Всього буде передано 50 тис. примірників для п'яти тисяч пунктів. Тож всі, хто приходитиме в такі сховища, окрім чаю та кави, матимуть змогу долучитися до української літератури", - зазначив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Також він подякував всім видавцям, благодійним і громадським організаціям та міжнародним партнерам, які долучилися до збору літератури. Ткаченко підкреслив, що у воєнні часи такі акції допомагають привернути увагу держави до допомоги вітчизняним видавцям.

Як повідомили організатори, до кожного пункту незламності прямує по 10 книжок - п'ять для дорослих і п'ять для дітей. У сховищі КНУБА, зокрема, є примірник Бориса Грінченка "Каторжна", збірки творів Едгара Алана По, підлітковий роман Ніколя Валентайна "Теорія ймовірностей для подорожнього в часі", "Білий зуб" Джека Лондона. Усі книги доставлені до "пунктів незламності" Укрпоштою.

Водночас голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко висловив сподівання, що проєкт, який розпочався у березні 2022 року та охопив багатьох дітей-переселенців, і далі розвиватиметься в різних напрямках, книги продовжать передавати у шпиталі для військових. "Укрпошта із початку вторгнення бере участь у проєктах з різними міністерствами. Були навіть проєкти з релокації бізнесу, тож до акції "Українським дітям - українську книгу" ми просто не могли не долучитися. І вже перевезли 40 тис. книг у понад три тисячі центрів незламності", - зауважив директор департаменту з розвитку бізнесу з корпоративними клієнтами АТ «Укрпошта» Михайло Лашкін.

Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко під час передачі книг у сховище при Київському національному університеті будівництва і архітектури, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«₴74 мільйони є в Українському інституті книги. Зараз оголошено конкурси для видавців, аби ті видавали книги та поповнювали бібліотеки», - сказав глава МКІП.

Він зазначив, що у бібліотеках країни триває процес заміщення радянської літератури, що становить понад половину фондів. Водночас оплату мільйонів нових примірників для заміни старих книжок держава самостійно забезпечити не в змозі. Тож МКІП звертається до колег із Франції та Німеччини, які власним коштом перекладають франко- й німецькомовні книжки українською та передають їх у бібліотеки та університети в Україні.

Ткаченко висловив сподівання, що інші країни також долучаться до цього процесу.

За його словами, українських видавців підтримують і на міжнародних ярмарках, зокрема у Варшаві, Франкфурті та Болоньї, їм надаються безкоштовні майданчики для розміщення стендів. Це стимулюватиме подальші колаборації з західними партнерами, переконаний міністр ..

22% українців за рік повномасштабної війни перейшли на частіше використання української мови. Про це свідчать результати опитування*, проведеного соціологічною групою «Рейтинг».

Абсолютна більшість опитаних ідентифікує себе як громадян України (порівняно з 2021 роком показник зріс з 76 до 94%). Половина ідентифікують себе європейцями (подвійний ріст).

82% вважають українську мову рідною, а 60% розмовляють нею вдома, що є найбільшим показником, починаючи з 2012 року.

У переході на українську мову відбулися значні зміни у всіх регіонах, окрім Заходу, де більшість і так спілкувалася лише українською. Особливо помітно воно зросло на Півдні і Сході, попри складнощі переходу на українську, оскільки для третини місцевих російська є рідною.

Участь в опитуванні взяло населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України.

Нагадаємо, 83% українців вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною в Україні.

Український "Довідник безбар‘єрності" отримав нагороду конкурсу Best Baltic Book Design на Міжнародному Вільнюському книжковому ярмарку.

"Ще одна важлива нагорода для нашого «Довідника безбар‘єрності» — цього разу у конкурсі Best Baltic Book Design, який щорічно проводять на Міжнародному Вільнюському книжковому ярмарку", - зазначила дружина Президента Олена Зеленська .

Перша леді нагадала, що «Довідник безбар’єрності» – це перший в Україні гід із толерантної взаємодії, який нещодавно став одним із переможців конкурсу «Найкращий книжковий дизайн 2022» від Книжкового арсеналу.

За словами дружини Президент, дизайн Довідника унікальний, адже розроблений не лише за принципами естетики, а насамперед — безбар‘єрності.

Так, вона зауважила, що видання доступне людям із порушеннями зору та слуху: тут шрифт Брайля, конгревне тиснення ілюстрацій, QR-коди на переклад жестовою мовою.

Зеленська відзначила, що побачити друкований посібник з нової етики спілкування можна у національних та обласних бібліотеках, а електронна версія завжди доступна за посиланням: https://bf.in.ua/

Як відомо, «Довідник Безбар‘єрності» створений у межах ініціативи «Без бар'єрів». Друк книги став можливим завдяки World Health Organization Ukraine; Група ДТЕК; Fairmont Grand Hotel Kyiv; Книжкова платформа Yakaboo; Ощадбанк; Видавництво ist publishing; ГО «Безбар’єрність».

У Київському університеті ім. Б.Грінченка відбулась презентація книги "Заборонити рашизм".

Книга "Заборонити рашизм" – це перше науково-публіцистичне видання, у якому дається визначення рашизму як ідеології та суспільної практики сьогодення. Ця книга про новий вид фашизму, про його витоки, методи російського експансіонізму та гегемонізму щодо України, решти Європи і всього світу.

Автором ідеї створення книги й натхненником проєкту був Віктор Огнев'юк – український філософ, професор, академік НАПН України, фундатор і ректор Університету Грінченка (2007-2022). Крім того, авторами книги є 13 осіб – кандидати та доктори історичних наук.

«Зрозуміти рашизм означає зрозуміти смисли, які посилає ця ідеологія, ця соціальна практика і цей спосіб погодження людей. Від способу погодження людей залежить дуже багато у цьому світі. Тому ми маємо зрозуміти не тільки суть рашизму як такого, а ми маємо розуміти нашу поведінку впродовж багатьох століть стосовно цього. Тому що те минуле, яке ми не пам’ятаємо і забуваємо з часом може до нас повертатися», - сказала доктор історичних наук та співавторка книги Валентина Піскун.

Книга складається з 15 розділів, серед яких – зародження і становлення української цивілізації; «російський» національний характер; «українське питання» в ідеології «русского мира»; рашизм як різновид фашизму; Україна та цивілізований світ після перемоги над рашизмом тощо.

Польське видавництво REBIS пожертвувало 138 727 злотих (близько 1 млн 141 тис. грн) різним благодійним організаціям і фундаціям, що діють в Україні.

«Рік тому на Україну напав ворожий сусід росія. Ця війна вже поглинула сотні тисяч людських життів, в тому числі серед цивільного населення, включно з жінками та дітьми, і ще більше поранених та скалічених, багато з них на все життя. Війна також завдала величезних матеріальних збитків, які вплинуть на ситуацію наступних поколінь в Україні. У знак вселенської солідарності ми вирішили ще рік тому виділити фінансові ресурси на допомогу постраждалим від війни», — зазначили у видавництві.

REBIS пожертвувало 138 727 злотих різним благодійним організаціям і фундаціям, що діють в Україні, у тому числі 115 342 злотих від прибутку від продажу книги Пьотра Зиховича та Яцека Бартосяка «Третя світова війна наближається» та 23 385 злотих зі спеціальної акції «Тисячі книжок за копійки», проведеної 23 квітня 2022 року в штаб-квартирі видавництва в Познані.

Команда Міністерства культури та інформаційної політики затвердила звіт за попереденій рік, а також презентувала проєкт Плану заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України в частині культури та інформаційної політики.https://mkip.gov.ua/news/8390.html

«Саме план заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України став основою для формування Плану роботи МКІП на 2023 рік та пропозицій до проєкту Плану пріоритетних дій уряду на 2023 рік», – сказав генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції МКІП Ярослав Петраков.

Повідомляється, що увага у 2023 році приділятиметься Інформаційній безпеці, протидії російській пропаганді, подоланню наслідків русифікації й консолідації суспільства. Триватимуть також заходи з охорони та реставрації культурної спадщини. Крім того, у фокусі – забезпечення громадян України об’єктивною та збалансованою інформацією, розвиток ринку медіа, іномовлення, підтримка діячів культури, забезпечення доступності культурних послуг через цифрову трансформацію.

Як зазначають у МКІП, у зовнішній політиці планується підтримка культурної ідентичності українців, які виїхали за кордон, подальша інтеграція України до європейських культурних платформ та мереж, а також експорт культури.

У звіті відомстві зазначається, що у 2022 році завдяки співпраці з міжнародними партнерами вдалося запровадити санкції проти рф у сфері медіа та культурі, запустити марафон «Єдині новини #UАразом» і телевізійний проєкт Freedom. Відбулося також понад 2500 мистецьких акцій та понад 500 концертів за кордоном, а національні митці долучилися до провідних міжнародних виставок.

«Фактично з першого дня повномасштабного вторгнення обсяг комунікацій з міжнародними партнерами в органів державної влади, у професійних спільнот та організацій громадянського суспільства. Активна комунікація та те, що МКІП – у цих комунікаціях, це уможливило велику кількість міжнародної допомоги. Саме ця синергія між громадським і державним секторами дала можливість реалізовувати таку велику кількість проєктів у всіх сферах управління МКІП», – зауважила заступниця очільника МКІП Катерина Чуєва.

Третього березня відбудеться презентація Всеукраїнських антологій воєнної лірики:

– «Весна озброєна»

– Антологія української мілітарної поезії «In principio erat Verbum. Ukraine. Poetry of war» («Напочатку було Слово. Україна. Поезія війни»)

Початок о 12 годині.

Захід відбудеться у рамках року національного спротиву російській навалі на мілітарному, гуманітарному, культурному та ін. фронтах. Автори антологій рефлексували на події війни словом, підсилюючи силу опору, проговорюючи біль втрат, зміцнюючи віру в перемогу (як би пафосно це не звучало).

Знаменно, що захід відбудеться 3 березня у Всесвітній день письменника, адже в антологіях зібрано твори як знаних поетів, так і молодих авторів.

Лауреатами премії імені Дмитра Нитченка 2023 року стали доктор філологічних наук, професор кафедри соціології та соціальної роботи Ужгородського національного університету, експерт офісу Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин, член Соціолінгвістичної комісії при Міжнародному комітеті славістів Галина Шумицька, поет-пісняр, театральний та кінодраматург Ігор Жук і громадський діяч, актор, модератор на сцені під час «Помаранчевої революції», екс-міністр культури, нині військовик у Збройних Силах України Євген Нищук.

Премія імені Дмитра Нитченка — відзнака, яку щороку присуджують до дня народження письменника (21 лютого) за пропаганду українського слова. Нагорода заснована 2000 року Лігою українських меценатів та родиною Дмитра Нитченка (Австралія).

Президент Ліги українських меценатів Володимир Загорій сказав: «Люди, які одержують премію імені Дмитра Нитченка, справді віддають багато сил обороні українського друкованого слова, популяризації національної літератури, у кожного в цьому розумінні — свій авторитетний послужний список».

Для довідки: Дмитро Нитченко (літературний псевдонім Дмитра Ніценка) — український літературознавець, письменник, мемуарист, редактор, літературний дослідник, педагог, громадський діяч, меценат, що жив і працював у Австралії.

1949 року Дмитро Нитченко разом з родиною переїхав до Австралії: працював у каменоломнях, на електростанції, а у вільний час вивчав англійську мову, і писав свої твори рідною мовою, багато з яких після Незалежності були перевидані в Україні. Протягом кількох десятиліть працював учителем та директором українських суботніх шкіл у Мельбурні. Викладав, писав програми, інспектував, довівши кількість цих шкіл до 55 з 2 000 учнів. Заснував і очолював Літературно-мистецький клуб імені Василя Симоненка. Як член Об’єднання українських письменників «Слово» керував австралійською філією цієї організації. Очолював Українську Центральну Шкільну Раду в Австралії.

Український інститут у співпраці з Міністерством закордонних справ та Ukraïner запустив проєкт Culture Fights Back, який розповідатиме іноземцям про митців та мисткинь, які долучилися до лав Збройних сил України.

«У проєкті зібрані історії українських культурних діячів за напрямками: кіно, музика, література, громадянське суспільство, перформативне та візуальне мистецтво. Кожну історію доповнюють фото героїв/нь: одне з професійного цивільного життя, а друге — з військової служби, часто зроблене побратимами. Також можна одразу перейти до робіт митців та мисткинь та познайомитися з їхніми персоналіями та творчістю ближче», - поінформували автори проєкту.

В Українському інституті зазначили, що після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року культурні діячі, які збирали концертні зали, проводили читання та прем’єри, були змушені поставити творчість на паузу та вирушити на передову. Це створило величезний виклик для культурного сектору зараз та у майбутньому. Проте навіть в окопах митці продовжують писати вірші, обдумувати сценарії фільмів та розповідати світові про всі звірства російської армії.

«Задумуючи проєкт Culture Fights Back, ми прагнули показати іноземцям, що боротьба за свободу та державність об’єднує людей абсолютно різних професій. Він є маніфестацією цілісності українського суспільства, де кожен розуміє необхідність боротьби. Також ми хочемо привернути увагу міжнародної спільноти до втрат, яких зазнає українська культура», — наголосила перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова.

В Українському інституті поінформували, що наразі доступні 30 історії, але згодом інформація доповнюватиметься. Серед митців, на жаль, є загиблі герої, зокрема артисти балету Олександр Шаповал та Вадим Хлуп’янець, режисер Віктор Онисько, оперний співак Василь Сліпак та громадський активіст Роман Ратушний.

Команда Українського інституту також планує фотовиставки за кордоном, аби привернути більше уваги до стану української культури під час війни та злочинів росії.

Міністерка культури Франції Рима Абдул-Малак під час свого візиту в Україну передала українським бібліотекам сотні книжок французьких авторів.

За інформацією дружини Президента України Олени Зеленської, передані міністеркою книжки перекладені українською мовою. Їх відібрав та закупив Французький інститут в Україні. Мета такого кроку – підтримати українську книговидавничу та бібліотечну справу.

Як зауважила дружина Президента, це є логічним продовженням її ініціативи «Українська книжкова поличка».

«Коли росія нищить й обкрадає музеї та вбиває наших митців (завжди пам’ятатимемо Володимира Вакуленка, дитячого письменника, убитого окупантами в Ізюмі, диригента Юрія Керпатенка, розстріляного в Херсоні), ми повинні привертати увагу світу до цих злочинів. Адже культурні втрати однієї країни – не лише наші втрати. Це втрати всього людства», – наголосила вона.

Перша леді висловила сподівання на можливість розповісти про український внесок у світову спадщину у спеціальному проєкті Ukraine. Out of Blackout та заявила про бажання розпочати його саме зі столиці Франції.

«Для того, щоб наша культура продовжила підсилювати нас, ми повинні захистити її», – підкреслила Зеленська.

Вільнюський книжковий ярмарок закликає своїх відвідувачів «подарувати тепло українській бібліотеці у Чернігові». Про це повідомила голова Асоціації литовських бібліотекарів Йоліта Стяпонайтєне. У межах заходів книжкового ярмарку триває великий збір коштів, спрямований на ремонт системи опалення Чернігівської міської бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського, яка постраждала від російської ракети у перші дні після повномасштабного російського наступу.

«Не можна запланувати біди та лиха. Але допомагати колегам, яких вони спіткали, потрібно і необхідно. Бібліотечна спільнота Литви відгукнулася на прохання Чернігівської міської ради допомогти бібліотеці імені Михайла Коцюбинського, яка постраждала під час бомбардувань у перші дні повномасштабної війни рф проти України», — розповідає Йоліта Стяпонайтєне.

Окрім безпосереднього відновлення, у литовських колег є багато ідей, покликаних перетворити чернігівську бібліотеку спільними зусиллями литовців і українців на сучасний простір.

«

Підтримуючи та виконуючи організаційні питання для Міністерства культури Литовської Республіки, ми сьогодні хочемо подарувати тепло цій бібліотеці, а в майбутньому допомогти відновити та створити сучасну бібліотеку, орієнтовану на громаду. Отже, ми починаємо з книг, а потім перейдемо до всього іншого»

, — розповідає голова Асоціації литовських бібліотекарів.

«Зараз литовська сторона підтримує міську бібліотеку Михайла Коцюбинського підготовкою проєкту сучасної системи опалення. Зібрані гроші на ярмарку — це внесок кожного литовця, українця за кордоном, представників інших держав і кожної людини доброї волі у підтримку інтелектуального розвитку Чернігова! До речі, наша міська бібліотека, її відродження — це синергія міської влади, польського та литовського урядів! Зі світу по нитці!» — наголосила Катерина Литвин, заступниця начальника Чернігівського міського управління культури та туризму Чернігівської міської ради

Ініціатором стала Київська міська організація Національної спілки письменників України.

Метою є заповнити прогалини та оновити інформацію про письменників Києва. Для зручності дописувачів — запропоновано список статей до написання.

Подивитись та долучитись можна тут (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%BA%D1%82:%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B8%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C/%D0%A2%D0%B8%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%BA%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2).

Також можна написати або удосконалити сторінки енциклопедії про літературні фестивалі та премії, пов’язані з Києвом.

Найактивніших учасників відзначать подарунками.

Нове видання «Франко для фронту» включає твори, які мотивуватимуть українських захисників на боротьбу.

Про це під час презентації у Медіацентрі Україна – Укрінформ повідомив директор Міжнародного фонду Івана Франка, автор ідеї Ігор Курус.

“Ми хочемо слову Франка полегшити шлях до фронту для того, щоб наші воїни могли в хвилини тиші, коли не летять ракети і не відбувається тріскотні з автоматів, почитати франкове слово”, – сказав Курус.

За його словами, збірка включає твори Франка, які можуть запалювати хлопців і дівчат на боротьбу. Наклад збірки становить 1 тисячу примірників, за необхідності його збільшать. Також опублікують електронний варіант. Збірку планують доставляти на фронт різними способами, зокрема, за допомогою волонтерів, а також поширюватимуть серед бійців, які вирушатимуть на передову.

До збірки увійшли вибрані твори, якими автор намагався донести до українців своє бачення ролі й місця громадянина в державі, участі у розвитку України. В збірці також містяться окремі твори любовної лірики, фрагменти гумористичної спадщини Івана Франка, твори про віру та мудрість.

В Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького (НМЛ) зберігається перший друкований словник українською мовою - «Лексис» Лаврентія Зизанія 1596 року.

Про це у Фейсбуці повідомила пресслужба музею. «Сьогодні (21 лютого - ред.) – Міжнародний день рідної мови. З цієї нагоди презентуємо перший друкований церковнослов'янсько-український словник мовознавця, письменника та перекладача Лаврентія Зизанія (1560-ті (?) – після 1634), який зберігається у фонді рукописів та стародруків НМЛ», - йдеться у повідомленні.

Книга побачила світ у Вільні 1596 року. Словник відіграв значну роль у подальшому розвитку східнослов'янської лексикографії, зокрема й української.

У словнику близько семи тисяч слів. Головною метою роботи було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Праця відіграла величезну роль в становленні не лише української, а й польської, білоруської, румунської лексикографій.

«Лексис» Зизанія був зразком і основою «Лексикона» Памва Беринди. Автор другого тлумачного словника старослов’янської мови П. Беринда у передмові до свого «Лексикона Славеноросского» пише, що «Оттуду (тобто із «Лексиса» Л. Зизанія) убо начало вземь азь».