Розділи сайту
1. Офіційна інформація
2. Бібліотеки України
3. Національні бібліотеки
4. Сторінка дослідника
5. Методисти рекомендують
6. Статистична аналітика
7. Бібліотечна планета
8. Бібліолоція
9. Бібліографи презентують Мастрід
Інновації/проекти Бібліотечний простір
ЕСМаР Лауреати конкурсу
Нагороди і звання Нове на сайті
Виставлено: [05.07.2024] [24.06.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (104) 2024 [22.12.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (102) 2023 [29.11.2023]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2024 рік. [03.10.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (101) 2023 [18.09.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за III квартал 2023 року [05.07.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (100) 2023 [19.06.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за II квартал 2023 року [20.05.2023]Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу [06.05.2023] [05.04.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (99) 2023 [16.03.2023] [16.03.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [27.02.2023] [17.01.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (98) 2022 [23.12.2022] [21.12.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [18.11.2022] [04.11.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики 3 квартал 2022 рр. [05.10.2022]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2023 рік. [04.10.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (97) 2022 [10.09.2022] [03.08.2022] [11.07.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (96) 2022 [29.06.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (95) 2022 [23.12.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (94) 2021 [16.12.2021] [06.12.2021]РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТА ЖУРНАЛУ «БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА» НА 2022 РІК [01.12.2021] [20.10.2021] [27.09.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (93) 2021 [01.09.2021] [06.07.2021] [30.06.2021] [23.06.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (92) 2021 [31.05.2021] [07.05.2021]XІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу» [29.03.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (91) 2021 [22.12.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (90) 2020 [02.10.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (89) 2020 [22.06.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (88) 2020 [22.06.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (87) 2020 [29.01.2020]Методична служба: індикатор та імпульс інноваційної культури в умовах децентралізації. [29.01.2020]Сучасна публічна бібліотека від А до Я. [29.01.2020] [16.12.2019]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (86) 2019 [18.09.2019]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (85) 2019 [16.05.2019]Інформаційно-аналітичний бюлетень: СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В БІБЛІОТЕКАХ (Випуск 50) [.pdf] Огляд НДР за 2010-2015 рр. [.pdf] [27.03.2019]Бібліотечна планета, номер 1 за 2019 рік [22.12.2018]Бібліотечна планета, номер 4 за 2018 рік [27.11.2018]Семінар «Актуальні питання охорони книжкових пам’яток». [04.10.2018] [14.03.2018]Інформація від майстра
Відвідувачі
відвідувачі відвідувач online |
Новини
Маріо Варгас Льйоса став амбасадором проєкту «Збережіть українську культуру» Всесвітньо відомий перуанський письменник Маріо Варгас Льйоса погодився на пропозицію міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка стати амбасадором проєкту "Збережіть українську культуру".
За його словами, “перуанський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури, Маріо Льйоса з перших днів війни підтримує українців у нашому протистоянні. Він добре знайомий з нашими містами і у своїх публікаціях часто пише про Україну”.
“Під час нашої зустрічі, а це була щира та тепла розмова, багато говорили про український контекст у сьогоднішньому світі, Маріо Варгас багато разів наголосив, що його підтримка залишатиметься незмінною. Проговорили з ним потребу в боротьбі з російською дезінформацією, особливо Іспанії, Франції та Латинської Америці, де він має велику вагу ”, - зазначив очільник МКІП.
За словами Ткаченка, він запропонував представляти українську культуру в світі та стати амбасадором проєкту “Save Ukrainian Culture”.
“Вдячний пану Варгасу за те, шо він без вагань зголосився та приняв це за честь. Адже культурна спадщина, яка зазнає руйнувань, вже зараз потребує міжнародної фінансової підтримки для її післявоєнної відбудови”, - наголосив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, у березні українська співачка та лауреатка премії Music Moves Europe Awards Jerry Heil (Яна Шемаєва) стала амбасадоркою проєкту "Збережіть українську культуру".
42% українців прочитали менше 5 книжок від 24 лютого минулого року 42% опитаних українців після 24 лютого 2022 року прочитали до 5 книжок, 16% – від 5 до 10, 10% – від 10 до 20, 9% – понад 20 видань, а 23% не прочитали жодної книжки. Про це свідчать результати опитування Українського інституту майбутнього «Практики читання під час війни».
39% з усіх опитаних зазначали, що у перші весняні місяці вторгнення зовсім не читали книжок. 18% учасників опитування відмічали, що практики читання у перші місяці повномасштабної війни не змінилися, 17% — що війна змусила їх читати більше (або почати читати), 15% – зрідка відкривали улюблені книжки з метою стабілізації психіки, 6% — продовжили читати професійну літературу, 5% – змінили тематику/напрямок видань.
49% респондентів зазначали, що читання — це спосіб зберегти себе, особливо під час війни. 24% учасників опитування відмічали, що читання української літератури – форма спротиву, 21% – читання і купівля книжок є формою економічної підтримки української культури. При цьому 27% опитаних вважають, що під час війни не до книжок та довгих текстів.
На відбудову культурної інфраструктури України потрібно $7 мільярдів У результаті російської війни проти України на сьогодні пошкоджено або зруйновано 1373 заклади культури та понад 550 пам'яток культури, на відбудову яких знадобиться близько 7 млрд дол. США.
Як передає Укрінформ, про це заявила в інтерв’ю провідній австрійській газеті Die Presse заступниця міністра культури та інформаційної політики України Галина Григоренко.
"За нашою статистикою, на сьогодні пошкоджено або зруйновано 1373 заклади культури: бібліотеки, музеї, театри, філармонії, школи мистецтв. Пошкоджено або зруйновано понад 550 пам'яток культури, а також понад 200 культових споруд", - розповіла заступниця міністра про знищені під час російської війни культурні об’єкти України.
За її словами, важливою частиною роботи України є "документування пошкоджень відповідно до міжнародних стандартів". Крім того, відбувається консервація будівель з метою запобігання руйнувань, з розрахунком їх подальшого відновлення після Перемоги.
"За приблизними підрахунками Світового банку, культурна відбудова коштуватиме 7 млрд доларів", - повідомила Григоренко про орієнтовні потреби для відновлення культурних об’єктів.
Чиновниця також розповіла про те, що росіяни грабують українські музеї та бібліотеки на окупованих територіях. Так, з музеїв Херсона вони викрали до 70% експонатів.
"Крадіжки творів мистецтва мають систематичний характер. Таке відбувалося і в Маріуполі, і в Мелітополі. Ми знаємо про це з відкритих джерел. Офіційно це не підтверджено. Притягнути росіян до відповідальності за таке буде складно. Вони зберігають експонати в Криму. У Харкові, Ізюмі та Балаклії також пограбовано бібліотеки та музеї", - додала чиновниця.
Вона наголосила, що "росіяни хочуть стерти українську мову, нашу культуру, нашу національну пам'ять і замінити її російською". Григоренко навела приклад цілеспрямованого обстрілу музею українського філософа Григорія Сковороди у маленькому селі на Харківщині, що відбувся у травні 2022 року, поблизу музею не було жодного військового об'єкта.
Король Британії засвідчить побратимство бібліотек Одеси та Ліверпуля Король Британії Чарльз III офіційно відзначить побратимство бібліотеки Ліверпуля з одеською науковою бібліотекою імені М. Грушевського.
«У середу, 26 квітня, Король Чарльз ІІІ разом з Каміллою, королевою-консортом, відвідають Центральну бібліотеку Ліверпуля, щоб офіційно відзначити її побратимство з Одеською обласною універсальною науковою бібліотекою імені М. Грушевського»,- йдеться в повідомленні.
Укладання меморандуму є ініціативою українки Вероніки Ясинської, яка долучилася до ліверпульської спільноти після того, як минулого року залишила свій рідний Київ через війну. “Центральна бібліотека Ліверпуля стала місцем, до якого хотілося запросити якомога більше українців. Щоб у кожного була можливість отримати новий досвід, ознайомитись та відчути сучасну концепцію бібліотеки, як відкритого простору для усіх бажаючих та звісно знайти книгу рідною мовою”, - пояснила Ясинська. В БФ зазначили, що побратимство бібліотек України та Великої Британії є безпрецедентною подією в бібліотечній спільноті обох країн, яка засвідчить підтримку України в складні часи, буде сприяти розвитку бібліотечної справи та приверне увагу до важливості підтримки книгочитання. Однією зі сторін меморандуму про співпрацю виступає Благодійний фонд “Бібліотечна країна”. Його виконавча директорка Люсьєна Шум відвідає церемонію підписання меморандуму в Ліверпулі 26 квітня. "Ми бачимо багато можливостей для культурних обмінів, спільних ініціатив між нашими країнами, тож прагнемо формувати тісні партнерські відносини між бібліотеками України та Великої Британії. Тому наш благодійний фонд бачить своїм завданням налагодження міжнародної співпраці для розвитку бібліотечної справи. Ми щиро вдячні Великій Британії за величезну підтримку та допомогу», – сказала Шум. Зазначається, що станом на лютий-березень 2023 року внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну постраждали або повністю зруйновані 528 бібліотек, знищені понад 300 бібліотек в навчальних закладах, постраждали як мінімум 20 університетських бібліотек, повністю знищені книжкові фонди 42 бібліотек. Україна та Австрія поглиблюватимуть співпрацю у сфері культури В Австрії заступниця міністра культури та інформаційної політики Галина Григоренко провела ряд зустрічей, де обговорювались конкретні кейси співпраці України та Австрії у сфері культури.
«Насамперед такі проєкти будуть спрямовані на підтримку українських митців, обмін досвідом фахівців сфери культури, поповнення українських бібліотечних фондів якісними перекладами австрійської літератури, зокрема класичної, а також знайомство австрійців з українською літературою, перекладеною німецькою мовою», - ідеться в повідомленні.
Національний колективний стенд на Leipziger Buchmesse - Лейпцизькому книжковому ярмарку З 27 до 30 квітня Український інститут книги представить національний колективний стенд на Leipziger Buchmesse - Лейпцизькому книжковому ярмарку (Німеччина).
👋На знак підтримки України в умовах війни з росією організатори Лейпцизького книжкового ярмарку надали безкоштовний стенд D307 площею 110 м².
🤝Національний стенд України з програмою заходів буде представлений завдяки спільним зусиллям Лейпцизького книжкового ярмарку, Уповноваженого федерального уряду з питань культури та ЗМІ, Neustart Kultur, Українського інституту книги, Goethe-Institut Ukraine, Міністерство культури та інформаційної політики України , Посольства України у Федеративній Республіці Німеччина, Ukrainian Institute - Український інститут , Книжковий Арсенал, видавництва Meridian Czernowitz, Віденського Інституту наук про людину та Федеральної агенції політичної освіти Німеччини.
📛Основною темою українського стенда є і залишається експозиція “Зруйнована бібліотека”, що містить меблі зі зруйнованих бібліотек України. Гасло “Sensitive Content” (“Чутливий вміст”) привертає увагу міжнародної спільноти до руйнування українських бібліотек, яке відбулося внаслідок повномасштабного вторгнення росії на територію України.
📃З детальною програмою заходів, що відбудуться на Лейпцизькому книжковому ярмарку, можна ознайомитися за покликанням:https://drive.google.com/file/d/1zTnxhH-9bpTzGI8DloOm93xtxnEGISPJ/view
У Молдові видадуть українську антологію «Війна забрала в мене все» У молдовському видавництві Editura Prut International вийде антологія інтерв’ю, есеїв, віршів та уривків п’єс про війну «Війна забрала в мене все».
До антології увійдуть інтерв’ю і тексти Дарини Гладун, Ії Ківи, Андрія Любки, Анастасії Афанасьєвої, Бориса Гуменюка, Григорія Семенчука, Неди Нежданої, Єви Райської, Маріанни Присяжнюк, Наталії Трохим, Теодозії Зарівни й Лесика Панасюка.
В ексклюзивному коментарі Читомо Лесик Панасюк розповів, що в антології використані твори та інтерв’ю про війну, що виходили друком після 24 лютого 2022 року в щомісячнику Timpul. Антологією займався відомий молдовський письменник, драматург і публіцист Думітру Круду.
«Він, напевно, найпомітніший промоутер української культури в Молдові та Румунії. Окрім численних інтерв’ю та поетичних перекладів, минулого року Думітру був ініціатором масштабної театральної постановки на вірші українських, молдовських та румунських поетів “Requiem Pentru Bucea/Реквієм за Бучею”, прем’єра якої відбулася Національному театрі імені Міхая Емінеску в Молдові», — зазначив Панасюк.
Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» Відповідно до закону російська імперська політика визнається злочинною та засуджується, пропаганда цієї політики та її символіки забороняється.
Акт набуде чинності через три місяці після опублікування, після чого органи самоврядування і військові адміністрації мають за пів року звільнити публічний простір від символів русского міра: демонтувати пам’ятники й пам’ятні знаки, перейменувати вулиці й інші об’єкти.
Будуть перейменовані й населені пункти, назви яких пропагують російську імперську політику, її діячів чи пропагандистів.
В Україні більше не буде назв і зображень, присвячених суворовим і кутузовим, пушкіним і булгаковим, російським містам і завоюванням.
Буде перейменовано населені пункти, назви яких не відповідають стандартам української мови (на кшталт Октябрського чи Южноукраїнська)», — пояснює (https://www.facebook.com/1217668243/posts/pfbid0w5yqPhjdwzdg6iFCi9516dvADcTzMkzBqF8x6Cv2DKKJ9WPv2fxxYNCEqkrkjR1Yl/?) народний депутат Володимир В‘ятрович.
Представники України стали номінантами на премію «Єврокон» З 8 по 11 червня в шведському місті Уппсала відбудеться фестиваль “Konflikt”, який прийме 45-й конвент Європейської спільноти наукової фантастики «Єврокон».
Номінації Hall of Fame (за загальний доробок у галузі фантастики)
Найкращий художник – Борис Грох
Найкращий перекладач – Ярослава Стріха
Номінації Achievements Awards (за твір, що був створений між попереднім і поточним конвентами):
Найкращий прозовий твір – Павло Дерев’янко «Літопис Сірого Ордену»
Найкраща драматична постановка – фільм «Максим Оса: золото Песиголовця», режисер Мирослав Латик
Найкращий твір для дітей та підлітків – Володимир Арєнєв «Скарбничка історій»
Найкраща публікація в інтернеті – цикл відеолекцій «Історія української фантастики» від «Фантастичних talk(s)»
Нагорода «Кризаліс» (за дебютний твір)
Наталія Матолінець
З повним списком номінантів на премію «Єврокон» можна ознайомитись на сайті European Science Fiction Society: https://www.esfs.info/2023-achievements-awards-nominations/
Названі лауреати Міжнародної літературно-мистецької премії імені Генріха Бьолля Цьогорічними лауреатами почесної Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Генріха Бьолля (Німеччина) стали відомі письменники, нагороджені за визначну творчу діяльність та подвижницьку популяризацію літератури в світі:
Письменниця, видавець, художниця та культуролог Рита Колобова (Україна, м. Одеса);
Письменник, видавець, громадський діяч Генріх Дік (Німеччина);
Письменник, науковець Елбой Кульмонов (Узбекистан);
Письменниця, культуролог Ізільда Нунєс (Португалія);
Поет, перекладач, культуролог Ксанті Хондроу-Хілл (Греція);
Письменники, видавці Борис Крігер та Артур Арзанов (Канада);
Автор і виконавець пісень Борис Юделевич (США);
Письменниця, громадська діячка Любов Мослей (Півник) (США);
Режисер театру, громадський діяч Райнхард Ауер (Австрія).
Також посмертно нагороджені видатні українські письменники Василь Барка і Богдан Рубчак, та знаменита українська й американська співачка Квітка Цісик (США).
Нагорода на честь видатного німецького письменника, Нобелівського лауреата заснована Міжнародної Академією діячів літератури, мистецтв та комунікацій (Німеччина, керівник – письменниця та мистецтвознавець Олена Ананьєва).
Оголошено імена лауреатів літературної премії імені Ірини Вільде 2023 року Авторитетне журі, у складі якого знані письменники і майстри слова: Галина Пагутяк (голова), Надія Ковалик, Олександр Масляник Лана Перлулайнен та Леся Бернакевич (секретар) у форматі таємного голосування назвало переможців.
Лауреатом першої премії за збірку повістей і есеїв «Апостоли узбіччя» (2022) став Юрій Перетятко зі Львова.
Друга премія присуджена Сергієві Чиркову з Києва за роман в оповіданнях «Богданове прокляття» (2022).
Володарем третьої премії за роман «Буг» (2020) став львів’янин із Києва Ігор Павлюк.
Церемонія нагородження і представлення книг переможців відбудеться за можливості забезпечення нагородного фонду в Залі літературної слави Львівської обласної організації НСПУ, що на вул. Соломії Крушельницької, 17, про що буде повідомлено заздалегідь.
З’явився новий український ютуб-проєкт про книжки Київська книгарня «Сенс» розпочала ютуб-проєкт «Розмови з Сенсом», присвячений культурі читання.
За концепцією він складається із розмов-інтерв’ю літературознавиці та кураторки мистецьких проєктів Анастасії Євдокимової з діячами культури, акторами книжкового ринку, людьми, які читають книжки.
Участь у «Розмовах з Сенсом» вже взяли журналістка та культурна менеджерка Богдана Неборак, письменник Макс Кідрук, літературний критик Євгеній Стасіневич.
«Для мене вкрай важливо, що “Розмови з Сенсом” — це портретні бесіди не лише про книжки й читання, але й дещо ширше — сенси. Сенси, які формулюють герої розмов, сенси, які впливають на аудиторію. Про когось наша аудиторія чутиме вперше, а з кимось вона давно й добре знайома, проте усі наші гості — непересічні особистості, люди, які працюють з культурою у найширшому сенсі, тож попереду нас чекають розмови з театралами й художниками, режисерами й кураторами, з літераторами й науковцями, з тими, хто творить сенси. І, безумовно, тими, хто читає книжки», – прокоментувала для Читомо Анастасія Євдокимова.
Як зауважує Надія Вовк, директорка книгарні «Сенс», ютуб-проєкт «допомагатиме реальним і потенційним читачам обирати книжки, розповідатиме, як знаходити “свої” тексти, пояснюватиме, що таке промоція читання і чому вона важлива».
9 українських книжкових інтернет-магазинів порушують закон про державну мову 9 українських книжкових інтернет-магазинів “Grenka”, “LiderBooks”, «Лавка Бабуин», “Bookovka”, «Книжкова Лавка», “GoodBooks”,”Bizlit”, «Книгосклад» та «Книжковий дім» порушують закон про державну мову.
Відповідно до чинного законодавства книгорозповсюджувачі мають забезпечити, щоб в їхньому асортименті не менше ніж 50 відсотків книжок було державною мовою, а вебсайти за замовчуванням мають бути українською.
Сайти магазинів «Книгарня Є», «Наш формат», «Фоліо», “Yakaboo”, “Book24”, «КМ-Букс», “Zlatka”, «СЕНС» не мають порушень, водночас вебсайти “Grenka”, “LiderBooks”, «Лавка Бабуин», “Bookovka”, «Книжкова Лавка», “GoodBooks”,”Bizlit”, «Книгосклад» та «Книжковий дім» мають менш як 50% видань українською мовою.
Особливо показовою є ситуація в інтернет-магазині «Grenka», в якому частка книжок українською мовою за різними тематичними розділами складає від 5 до 18%.
Версії вебсайтів книгарень «Книгосклад», “Booklya”, «Лавка Бабуин», “Balka-Book”, “MyBook” російськомовні, що порушує закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Українськомовні версії вебсайтів інтернет-магазинів «Книгоград», “LiderBooks”, «Кращі книги», “Grenka”, «Лавка Бабуин», «Одіссей», “GoodBooks”, “Balka-Book”, «Книжечка» містять менше інформації, ніж іншомовні версії, насамперед через наявність анотацій книжок мовою держави-агресора і відсутність їх українськомовних перекладів.
Моніторинг провели серед 35 інтернет-магазинів.
Нагадаємо, у 2021 році в Україні видавали понад 300 газет і журналів російською мовою.
Книжковий Лондон відкрив свою програму подією про Україну Першою подією Лондонського книжкового ярмарку 2023 стало відкриття програми Welcome Guest Spotlight Ukraine.
У залі Focus Theatre, біля якої й розташувався український стенд, директор ярмарку Ґарет Реплі представив Україну як спеціального гостя ярмарку. Ґарет Реплі також продемонстрував відеозвернення Олени Зеленської та міністра культури й інформаційної політики Олександра Ткаченка.
Директор ярмарку зазначив, що вони вирішили підтримати Україну через надання змістовних можливостей, зокрема через участь у програмі Guest Spotlight (Україна є «країною-гостею в центрі уваги» під час ярмарку у 2023 році). Водночас Ткаченко сказав, що Велика Британія однією з перших підтримала проєкт першої леді Books without Borders, допомігши надрукувати 16 тис. книжок для вимушених біженців, а також згадав про проєкт “Season of Culture” як про проєкт зміцнення зв‘язків між Україною і Великою Британією що сприяв популяризації обох культур.
На українському колективному стенді представлені близько 300 книжок від 21 видавництва: «Артбукс», «АССА», «Навчальна книга — Богдан», «Букс енд Картунс», «Віхола», «Видавництво Старого Лева», «Кліо», «Ковчег Україна», «Наш формат», «Ранок», «Саміт-книга», «Час майстрів», видавництво «їzhak», ist publishing, «Парасоля», видавництво «ТУТ», CP Publishing, Ukraїner, а також Національний Центр «Мала академія наук України», Harvard Ukrainian Research Institute та Українсько-єврейська зустріч (УЄЗ).
У Книзі рекордів України – наймолодший український романіст Хорошко Григорій Олексійович, в період з 17 по 20-річний вік (на момент 30 березня 2023 року), написав та видав 15 книг (8 романів, 5 поетичних збірок, 1 повість та дитячу казку), що дозволяє звернути увагу комітету Книги рекордів України на той факт, що в Україні немає літераторів молодших за Хорошка Григорія, котрий, не зважаючи на свій доволі молодий вік, зміг написати таку кількість літературних творів, що несуть слово України у світ.
Його перший роман (Спогади Мелодії), вперше опублікований у 2021 році, являв собою ніщо інше, як ту саму юнацьку історію про любов, тягу до творчості та свободи, котру ця сама творчість дарує людині. Історію, що парубок зміг провести неначе за малу дитину за руку крізь весь свій підлітковий шлях ведучи на зустріч із ще толком незвіданим світом.
Написавши свою першу, гідну, літературну роботу Хорошко Григорій не зупинився у своїй жазі до звершень та мистецьких досягнень продовживши писати нові та нові твори, від великих романів (Справедлива надія; Остання мирна композиція…) до поетичних збірок (Ти ніколи не будеш колишнім; Сенс людської юності; Збірка кращих надій…), незважаючи ні на свій доволі юний вік, ні на перешкоди, що йому намагалось висунути життя.
Детальніше тут: https://record.org.ua/
Українських експертів запрошують для створення Національної електронної бібліотеки України МКІП та ВГО Українська бібліотечна асоціація запрошують фахівців українських бібліотек, архівів, музеїв та інших інституцій національної пам'яті долучитися в якості експертів до проєкту створення Національної електронної бібліотеки України (НЕБУ) за підтримки ЮНЕСКО та ІФЛА. Адже врахування вітчизняного досвіду дуже важливе для реалізації масштабних цифрових проєктів.
Робота над проєктом здійснюється на умовах pro bono та не є оплачуваною. Водночас експертна підтримка та приділений час українських фахівців не лише здатні посилити проєкт, але і дозволяють впливати на рішення, результатом яких стане поява зручної та надійної системи збереження і доступу через інтернет до культурного надбання України в частині документальної спадщини.
Всім експертам, готовим долучитися до роботи пропонується заповнити ФОРМУ для легшої комунікації (форма тут: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSc_D3qMk9R21Gv8y5Gu-0UXPz1etE7xlDfoBLl538jzeusnRA/viewform .
Заповнені форми приймаються до 30 квітня 2023 року.
Надані персональні дані будуть використані виключно з метою формування групи експертів, зацікавлених у співпраці над проєктом Національної електронної бібліотеки України, та не будуть передаватися третім особам.
Контакти: комунікаційний менеджер Ліщук Тетяна, Lishchuk.Tetiana@gmail.com, тел. 096-298-82-30.
На підтримку розвитку цього значущого для України та світу проєкту об'єднали зусилля Міністерство культури та інформаційної політики України, Державна архівна служба України, активісти Української бібліотечної асоціації - керівники та провідні фахівці національних, державних, університетських та публічних бібліотек, національних музеїв та архівів.
Нагадаємо, про початок створення Національної електронної бібліотеки України (НЕБУ) за підтримки ЮНЕСКО та ІФЛА оголосили у лютому 2023 року.
Створили словник термінології щодо російсько-української війни Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки разом з Інститутом масової інформації (ІМІ) підготували рекомендації та застереження щодо вживання термінології стосовно подій та явищ російсько-української війни.
«З часу повномасштабного російського вторгнення війна триває вже понад рік. Не маючи змоги перемогти на полі бою, Росія не полишає спроб нав’язати світу власне трактування того, що відбувається в Україні та з Україною. На жаль, відлуння російської пропаганди у вигляді заангажованої лексики війни можна й досі зустріти навіть на шпальтах респектабельних західних видань», — зазначили у Центрі.
Нагадаємо, Комісія з журналістської етики розробила рекомендації щодо висвітлення загибелі людей під час війни, а також створила рекомендації щодо словника воєнного часу, за допомогою якого варто висвітлювати події російсько-української війни.
Детальніше тут: https://spravdi.gov.ua/slovnyk-terminologiyi-shhodo-podij-v-ukrayini/?fbclid=IwAR28clPvSfgqsgMvPRFugSq0a5bgfnqf05UOKRUJm9kEyS_G6hZdb68s5J8
УКФ бракує коштів на підтримку проєктів Український культурний фонд оприлюднив заяву, у якій йдеться про те, що інституції не вистачає коштів на фінансування культурно-мистецьких проєктів у 2023 році.
На офіційному сайті УКФ повідомляється, що станом на початок квітня 2023 року в розпорядженні фонду є кошти у сумі 7 мільйонів гривень.
Їх вистачає, щоб на 50% профінансувати проєкти лише за інклюзивною програмою «Культура без бар’єрів». Додаткового фінансування на інші програми у травні-червні для УКФ не передбачено.
«Через це ми не можемо повноцінно розпочати підписання грантових угод із переможцями та поетапне фінансування культурно-мистецьких проєктів, які мають почати реалізовуватися у травні-червні 2023 року», – заявили в Українському культурному фонді.
Інституція закликає Міністерство фінансів України і Міністерство культури та інформаційної політики України переглянути план виділення бюджетних коштів та розпочати фінансування культурно-мистецьких проєктів від початку травня.
Нагадаємо, минулого року УКФ дозволили дофінансування на період воєнного стану.
У Львові проведуть літературний марафон «Поезії і прози голоси» Управа Львівської обласної організації НСПУ гуртує письменників на літературний марафон «ПОЕЗІЇ І ПРОЗИ ГОЛОСИ», який відбудеться 22 квітня (субота) о 13.00 в культурно-мистецькому центрі "Львівський палац мистецтв".
Очікується, що в суперпрезентації зі ста чотирьох авторів антології візьме участь більше половини наших спілчан.
Під час заходу відбудеться благодійна акція в межах Проєкту «Купи книгу собі – читатимуть усі», де від продажу кожної книги відраховуватиметься 100 гривень на потреби Збройних Сил України.
У Лаврі зафіксували руйнування Книжкового складу Комісія МКІП із приймання-передачі майна Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» зафіксувала аварійне становище та ознаки руйнування в корпусі № 112 «Книжковий склад», що перебував у користуванні УПЦ МП.
Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в Телеграмі.
Ткаченко зазначив, що комісія МКІП, попри перешкоди, потрапила до корпусу № 112 і зафіксувала аварійний стан приміщення, непридатний для експлуатації та такий, що має явні ознаки руйнування.
«Приміщення Книжкового складу опечатано представниками Заповідника. Слідчі проводять усі необхідні процесуальні дії від огляду приміщення до показів свідків», — написав очільник МКІП.
Актуальна інформація
Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності. Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org. Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”. | Вітаємо
For Librarians
Библиотекарю
Пошук
Голосування
|