Бібліотечному фахівцю

Надзвичайний фонд спадщини ЮНЕСКО (Heritage in Emergency Fund) схвалив проєкт допомоги Міністерству культури та інформаційної політики на 1,5 млн доларів для розвитку інструментів цифровізації у сфері культурної спадщини України.

Під час зустрічі заступниць міністра культури та інформаційної політики Анастасії Бондар та Катерини Чуєвої з керівницею бюро ЮНЕСКО в Україні К'ярою Децці Бардескі обговорювались конкретні кроки впровадження проєкту та знайомство з національним експертом, що буде співпрацювати з МКІП та допомагати інтегрувати плани та стратегію до викликів сьогодення та європейських вимог.

Крім того, ЮНЕСКО вже на першому етапі до липня 2023 надасть 40% необхідного технічного обладнання та програмного забезпечення для розвитку серверної інфраструктури, а також міжнародних консультантів, які супроводжуватимуть всі процеси, допомагатимуть у розвитку стратегії інтеграції цифрової частини культури до європейського простору.

Як повідомляв Укрінформ, країни-члени ЮНЕСКО не обрали Росію до допоміжного комітету Конвенції 1970 року про заходи, спрямовані на заборону і запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності.

Відповідні зміни прийняті Постановою КМУ від 19 травня 2023 р. № 523 "Про внесення змін до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" : п. 19.- 2) Казначейство та органи Казначейства здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка в такій черговості: придбання книг та періодичних видань для поповнення фондів бібліотек... Джерело: сайт ВР https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/590-2021-%D0%BF#n9

У Львівській письменницькій організації відбулося фінальне засідання журі восьмої поспіль Львівської Обласної літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди, яку призначають у галузі національного державотворення за кращу поетичну збірку патріотичної тематики. Авторитетне журі визначилися з іменами переможців.

Лавреатом першої премії став поет із Житомира Михайло Жайворон за збірку «Гніздо висоти», другу премію отримає Катерина Тихонова зі Золочева Львівської області за збірку «Поговорити пошепки», третя відзнака у житомирянина Василя Головецького за збірку «Мамо, я убитий в Ірпені».

Церемонія нагородження переможців та презентація п’ятитомника Антології патріотичної поезії відбудеться наприкінці червня, про що буде повідомлено додатково.

Громадськість міста Золочів, що на Львівщині, відзначила його 600- річчя від дня заснування. В рамках цього заходу в містечку відбулася «Золочівська книжкова толока імені Любові Хомчак», в якій взяв участь і чисельний десант (до п’ятнадцяти осіб) Львівської письменницької організації.

Творчі зустрічі з письменниками відбувалися на різних локаціях. Одна із таких зустрічей із читачами відбулася в міській бібліотеці імені Івана Франка. Юрій Грешко розповів про свої нові видання історичної прози, Марія Людкевич – про свої дитячі книги, зокрема – про Кота Саймона із Солонки, а Леся Бернакевич – про свій новий детектив “Свист мавпенятка”, що побачив світ два дні тому. Поезію читала Ліліана Косановська, а очільник Львівської письменницької організації Олесь Дяк, який, до речі, модерував літературну зустріч, не лише декламував власну авторську поезію, а й ознайомив присутніх з віршами колег по перу, які ввійшли до п’ятитомника патріотичної поезії та представив письменницьку антологію «Поезії і прози голоси».

Електронна петиція до президента України Володимира Зеленського щодо ухвалення закону 2309-ІХ, який забороняє імпорт книжок з росії та білорусі та передбачає, що в Україні іноземні книжки видаватимуть українською чи мовами корінних народів, набрала необхідних 25 тис. голосів. Петиція опублікована на сайті офіційного інтернет-представництва президента України.

Закон також перекриває можливості ввезення видань антиукраїнського змісту.

«Підписати закон 2309-ІХ публічно закликали найвідоміші українські письменники, провідні видавці й книгорозповсюджувачі, правники, численні організації громадянського суспільства, в тому числі Українська Асоціація Видавців та Книгорозповсюджувачів і коаліція “Реанімаційний пакет реформ”. Ситуація, коли парламент, книжкова галузь і громадянське суспільство одностайні у підтримці Закону 2309-ІХ, і лише відсутність Вашого підпису дозволяє Росії й далі руйнувати наш книжковий ринок, є незрозумілою і неприйнятною», — ідеться в петиції до президента України.

Згідно із чинним законодавством, президент зобов’язаний розглянути петицію й дати відповідь протягом 10 днів.

За закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України» Верховна Рада України проголосувала 19 червня 2022 року.

Підписати петицію закликали численні культурні й мистецькі діячі, письменники, видавці тощо. Серед них Книгарня «Є», видавництва «Лабораторія», «Видавництво», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Фоліо», «Ранок», Pabylum. Петицію також підтримали Оксана Забужко, Вахтанг Кіпіані, Іван Малкович, Андрій Курков, Мар’яна Савка, Тамара Горіха Зерня, Ірма Вітовська, Ігор Козловський, Антон Мартинов, Валерій Пекар, Ганна Гопко та інші.

Нагадаємо, влітку 2022 року українські видавці, письменники та діячі культури, а також юристи вже закликали Володимира Зеленського підписати закон.

В Ірпені на вулиці Слов’янській, де незабаром з’явиться Літературний провулок, на цегляному паркані малюють портрети 14 українських письменників.

Тут уже можна побачити ескізи портретів Івана Франка, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Івана Нечуя-Левицького та Михайла Коцюбинського. За задумом художниці Катерини Ведмідь, вони нібито зібралися за одним столом.

Цей проєкт має на меті зблизити людей з найвидатнішими постатями української літератури та надихати нове покоління на читання та пізнання культурної спадщини. Завершити роботи зі створення муралу планують до середини наступного місяця.

У Національному музеї історії України відкрилась виставка «Енеїда 225», присвячена твору Івана Котляревського.

Проєкт присвятити 225-й річниці публікації поеми – першої книжки, написаної розмовною народною українською мовою.

Виставка демонструє найяскравіші втілення «Енеїди» та ілюструє історію появи твору. До експозиції увійшли перше видання «Енеїди» 1798 року, інші раритетні видання творів Івана Котляревського, костюми з відомих вистав за поемою, рідкісний посуд сучасників письменника, документи та фото пов’язаних з урочистим встановленням пам’ятника Котляревському 1903 року. Одним із найважливіших експонатів виставки є «Лексікон славеноросскій и имен толкованіє» Памва Беринди 1627 року, який фіксував існування української народної мови ще до появи поеми Котляревського.

«Іван Котляревський фактично презентував світові сучасну українську мову, якою ми розмовляємо. – сказав під час відкриття виставки Богдан Патриляк, заступник директора музею. – Понад 200 років ця мова боролася за своє виживання, нарешті отримала статус державної та міжнародне визнання».

Виставка «Енеїда 225» триватиме до вересня 2023 року.

Мер столиці Віталій Кличко напередодні Дня Києва вручив Мистецьку премію «Київ» видатним діячам, які розвивають національну культуру та презентують її на світовому рівні. Ця нагорода є другою за престижністю після Шевченківської премії.

«Завдяки вашій творчості і праці світ почув неповторну музику. Переконався, що в Україні знімають якісне кіно. Робота письменників, журналістів доводить свою важливу роль у розвитку національної свідомості та духовності нашого суспільства», – наголосив Віталій Кличко.

Мистецьку премію «Київ» вручили в дев’яти номінаціях.

У галузі літератури Мистецьку премію «Київ» імені Євгена Плужника отримав письменник Ігор Павлюк – за книгу «Ваккум» (2022 р.)

Детальніше тут: https://litgazeta.com.ua/news/vitalij-klychko-vruchyv-vydatnym-myttsiam-stolytsi-mystetsku-premiiu-kyiv/

Японський письменник Харукі Муракамі отримав іспанську премію принцеси Астурійської у номінації «Література».

Як зазначають на сайті премії, журі нагородило Муракамі за «унікальність його літератури, її універсальний масштаб і здатність примирити японську традицію та спадщину західної культури в амбітній та новаторській оповіді, яка зуміла виразити деякі великі теми та конфлікти нашого часу: самотність, екзистенціальну невизначеність, тероризм і дегуманізацію у великих містах, а також турботу про своє тіло та власні рефлексії на творчий процес».

Церемонія нагородження відбудеться в жовтні 2023 року. Муракамі отримає статуетку Хуана Міро — репрезентативний символ нагороди та 50 000 євро.

Премія Принцеси Астурійської — міжнародна премія, що присуджується в Іспанії. Надається за вісьмома категоріями: за досягнення в мистецтві, суспільних науках, соціальних науках, гуманітарній діяльності, літературі, міжнародному співробітництві, спорті, наукових і технічних дослідженнях. Субсидується з Фонду Принцеси Астурії.

Премію започаткував 1980 року принц Астурійський Філіп, наслідний принц Іспанського престолу, з 1981 вона щороку вручається в Ов’єдо. Після коронації Філіпа VI у червні 2014 було оголошено, що з 2015 року вонд і премія матимуть ім’я принцеси Астурійської, відповідно до нинішньої спадкоємиці трону, принцеси Леонори.

Серед інших лавреатів премії у номінації «Література» — Енн Карсон, Філіп Рот, Маргарет Етвуд, Доріс Лессінг, Пол Остер, Сюзан Зонтаґ, Артур Міллер, Адам Загаєвський та інші.

Нагадаємо, нещодавно вийшов друком новий роман Харукі Муракамі.

Боєць із позивним «Поет» навчався на історичному факультеті Дрогобицького педагогічного університету. Був активним учасником Революції Гідності. У 2014-2015 рр. проходив службу в полку «Азов», санітаром на «швидкій» і бійцем-рятувальником.

На початку березня 2022 року приєднався до підрозділу Сил територіальної оборони ЗС України. Згодом опинився в лавах окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу, де прослужив останні пів року. Брав участь у звільненні Херсонщини від російських окупантів.

Світла пам'ять...

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендує парламенту ухвалити в другому читанні законопроєкт щодо позбавлення державних нагород у сфері культури (№8374).

"На засіданні Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики народні депутати переглянули висновок Комітету до проєкту закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення порядку відзначення видатних заслуг у сфері культури" (№8374)", – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що законопроєкт передбачає підстави для позбавлення державних нагород. Зокрема, позбавити нагород особу можна буде за наявності рішення суду про визнання її винною у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також щодо окремих умисних кримінальних правопорушень, які стосуються злочинів проти основ національної безпеки України, правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Окрім того, позбавлення державної нагороди можливе на підставі санкцій про позбавлення державної нагороди відповідно до Закону України "Про санкції".

Водночас члени комітету уточнили процедурні положення, пов’язані з повідомленням судами Президента України про ухвалення вироку щодо зазначених вище злочинів та правопорушень.

Уточнюється, що Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити законопроєкт у другому читанні.

Міжнародна асоціація видавців (IPA) оголосила переможців премії Prix Voltaire 2021 року.

Лавреатом став іракський видавець Мазен Латіф Алі. Він заснував видавництво Dar Mesopotamia та опублікував низку книжок, у тому числі багато про єврейські громади та окремих євреїв Іраку. 31 січня 2020 року його викрали, і відтоді немає жодних відомостей про його місцезнаходження.

Український письменник Володимир Вакуленко став лавреатом спеціальної відзнаки IPA Prix Voltaire Award 2023. 24 березня Володимира Вакуленка викрали російські окупанти у селі Капитолівка поблизу Ізюма на Харківщині. Згодом стало відомо про його вбивство.

Володимир Зеленський призначив нового голову Шевченківського комітету. Ним став актор і колишній міністр культури Євген Нищук.

Про це повідомляють в указі №288/2023 на сайті глави держави.

Також президент доручив голові Комітету подати пропозиції щодо нового персонального його складу.

Сам Євген уже відреагував на це рішення: він заявив, що усвідомлює важливість місії і докладе всіх зусиль, щоб премія отримала новий імпульс для розвитку. Примітно, що указ Зеленського було ухвалено 22 травня не випадково – саме цього дня Тарас Шевченко повернувся додому. Йдеться про перепоховання поета на Чернечій горі біля Канева.

Володимир Зеленський призначив нового голову Шевченківського комітету. Ним став актор і колишній міністр культури Євген Нищук.

Про це повідомляють в указі №288/2023 на сайті глави держави.

Також президент доручив голові Комітету подати пропозиції щодо нового персонального його складу.

Сам Євген уже відреагував на це рішення: він заявив, що усвідомлює важливість місії і докладе всіх зусиль, щоб премія отримала новий імпульс для розвитку. Примітно, що указ Зеленського було ухвалено 22 травня не випадково – саме цього дня Тарас Шевченко повернувся додому. Йдеться про перепоховання поета на Чернечій горі біля Канева.

21 травня у Києві вп’яте вручили Премію імені Георгія Ґонґадзе для українських журналістів та журналісток. Цього року відзнаку отримав журналіст, письменник, ведучий Богдан Логвиненко.

У 2016 році Богдан Логвиненко заснував проєкт Ukraїner. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну медіа перезапустило всі свої канали комунікації, що почали мовити про війну Росії проти України для української та закордонної аудиторії. Одним із найважливіших пріоритетів для Ukraїner стали оповіді про незламність українців, розказані різними мовами на різних платформах. Богдан Логвиненко є співавтором документального проєкту та книги "Деокупація" про опір людей на деокупованих територіях України.

Він також був фіналістом Премії імені Георгія Ґонґадзе у 2020 році.

Таким чином, строк дії воєнного стану та мобілізації в Україні продовжується з 20 травня 2023 року строком на 90 діб, тобто до 18 серпня 2023 року.

Українську мову офіційно внесли в систему перекладів Єврокомісії eTranslation.

Система дозволяє перекладати законодавчі акти ЄС з англійської на українську, що допоможе швидко їх аналізувати та впроваджувати. Українське законодавство тепер також може бути перекладене мовами країн ЄС.

«Для України це важливий стратегічний крок, який сприятиме переговорам щодо членства в Євросоюзі. Всі офіційні мови ЄС уже в eTranslation, тепер й українська серед них», — зазначають в Мінцифрі.

На сайті Європейського союзу зазначають, що прямий доступ до eTranslation мають співробітники установ або агенцій ЄС. Інші користувачі з країн ЄС, Ісландії, Норвегії, Ліхтенштейні чи України можуть отримати доступ до системи після реєстрації.

Українську додали в eTranslation у межах участі в програмі ЄС «Цифрова Європа», до якої Україна долучилася у 2022 році, та завдяки спільній роботі Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції з DG Translate та DG Connect.

eTranslation — безкоштовний онлайн-інструмент для перекладу текстів та офіційних документів всіма 24 мовами Європейського союзу.

Як відомо, 2019 року Google навчився обробляти українською мовою не лише ключові слова і фрази, а й зв’язки між словами.

На книжковому ярмарку у Варшаві працюватиме український стенд зі слоганом «Мільйони мостів».

Україна візьме участь у ярмарку в ролі почесної гості. Колективний український стенд площею 200 кв. м матиме гасло «Мільйони мостів».

«Кожна українка чи українець, які знайшли прихисток у Польщі, кожна полька чи поляк, які надають допомогу українцям у боротьбі з російським агресором, кожна українська книжка в Польщі чи польська в Україні — це міст порозуміння і солідарності. І цих мостів мільйони, що і стало гаслом української участі», — зазначила директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.

За її словами, Україна представлена в статусі почесного гостя завдяки ініціативі та підтримці польського організатора ярмарку — фундації «Історія і Культура» та польському Інституті Книги.

Українське книговидання на ярмарку представлять 45 видавництв.

«Надаючи сьогодні голос Україні — беззаперечно більше, ніж будь-коли, — ми можемо побачити роль, яку відіграє література у формуванні вічних цінностей, таких як свобода, гідність, честь, мужність чи почуття спільності та солідарності. Впевнені, що Міжнародний книжковий ярмарок у Варшаві стане місцем популяризації української літератури та культури серед польської та міжнародної авдиторії, а також задовольнить потребу контакту з рідною літературою серед української громади в Польщі», — додав Яцек Ориль, директор Міжнародного книжкового ярмарку у Варшаві.

У програмі ярмарку заплановані виступи понад 20 представників української культури.

Під час воєнних дій в Україні ЮНЕСКО працює у шести сферах, визначених Міністерством культури та інформаційної політики, основна з яких – моніторинг та оцінка руйнувань культурної спадщини.

Про це у Львові під час конференції «Злочин проти культурної спадщини – у воєнний та позавоєнний час» повідомила офіцер зв’язку ЮНЕСКО в Україні професор К’яра Децці Бардескі, передає кореспондент Укрінформу.

За її словами, для цього було створено спеціальну інтерактивну карту, яка щодоби оновлюється.

«Ми створили платформу, з якої бачимо, що станом на вчора було пошкоджено 256 об’єктів власності. Ми перевіряємо це, використовуючи супутниковий аналіз, який робиться кожні 24 години. У нас є групи спеціалістів, які збирають інформацію для належного аналізу. У нас може не бути прямих доказів злочинів, пов’язаних з культурними цінностями, бо це не юридичний підхід. ЮНЕСКО не дивиться на наміри, а оцінює обсяги пошкоджень, що пізніше допоможе належним чином організувати інтервенцію. А далі влада України може це використовувати вже для юридичних дій», - зазначила Бардескі.

Вона наголосила, що нині організація працює в Україні у шести напрямах, затверджених МКІП. Перший – це моніторинг та оцінка ситуації руйнувань культурної спадщини в Україні. Другий – реконструкція і відновлення цих об’єктів, третій – відновлення інституційного потенціалу і спроможності культурних установ, а також – підтримка у сфері навчання.

«Ще одна сфера нашої діяльності – це покращення стійкості культури, а також посилення спроможності креативних індустрій, тому що вже ми знаємо про відтік людей-митців з України. Ми повинні забезпечувати функціонування сфери і роботу людей. І останній наш напрям, над яким активно працюємо, – це цифрова трансформація управління культурною спадщиною в Україні, що передбачає взаємопов’язаність баз даних, за якими повинні співпрацювати різні компанії, які діють у цьому секторі. Це великий пріоритет для міністерства», - додала представниця ЮНЕСКО.

Цьогорічний пісенний конкурс «Євробачення», що відбувся у Ліверпулі (Велика Британія), у партнерстві з літературним фестивалем Hay започаткували спеціальний книжковий проєкт.

У березні Hay Festival попросив фанів «Євробачення» надіслати назви своїх улюблених художніх творів з будь-якої із 37 країн, які щороку беруть участь у музичному конкурсі. Літературні пропозиції не обмежувались жанрово, але повинні були вийти друком після 1956 року, відколи почалось проведення музичного «Євробачення».

Остаточний вибір однієї книги з кожної країни робила група експертів, які мали на меті скласти «амбітний список для читання» книг, які «надихатимуть, навчатимуть і розважатимуть».

Серед інших до списку претендентів на перемогу у книжковому «Євробаченні» увійшли:

Сергій Жадана «Інтернат» (Україна)

Мілорад Павич «Хозарський словник» (Сербія)

Ольга Токарчук «Веди свій плуг понад кістками мертвих» (Польща)

Елена Ферранте «Моя неймовірна подруга» (Італія)

Патрік Зюскінд «Парфуми. Історія одного вбивці» (Німеччина)

Ніно Харатішвілі «Восьме життя (для Брільки)» (Сакартвело)

Маржан Сатрапі «Персеполіс» (Франція)

Мілан Кундера «Нестерпна легкість буття» (Чехія)

Маріам Петросян «Дім, в якому» (Вірменія)

Туве Янссон «Літня книжка» (Фінляндія)

З повним складом учасників конкурсу можна ознайомитись на сайті Hay Festival:https://www.hayfestival.com/eurovision-book-contest

Генеральна директорка Hay Festival Джулі Фінч зазначила, що список «відзначає універсальність людського досвіду та унікальну здатність літератури об’єднувати нас».

Про важливість об’єднання Європи не лише завдяки музиці, а й через «багату літературну спадщину» зауважив і Мартін Остердаль, виконавчий супервайзер пісенного конкурсу «Євробачення».

Переможця літературного конкурсу оголосять 2 червня на спеціальній події Hay Festival.

Hay Festival – незалежна благодійна організація, що дислокується в Уельсі. Її мета – надихати, досліджувати та розважати подіями та проєктами, що відповідають цілям сталого розвитку, по всьому світу. Вперше Hay Festival як подія відбувся 1987 року у Великій Британії. Протягом тридцяти років свого існування він мандрував містами Колумбії, США, Іспанії, Мексики, Перу. Нині організація щороку охоплює глобальну мільйонну аудиторію, створюючи партнерства та ініціативи разом з провідними організаціями в галузі мистецтва та медіа.