Розділи сайту
Мастрід
Нове на сайті
Виставлено: [30.12.2025]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (110) 2025 [09.12.2025] [29.11.2024]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2025 рік. [24.06.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (104) 2024 [22.12.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (102) 2023 [03.10.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (101) 2023 [18.09.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за III квартал 2023 року [05.07.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (100) 2023 [19.06.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за II квартал 2023 року [20.05.2023]Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу [06.05.2023] [05.04.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (99) 2023 [16.03.2023] [16.03.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [27.02.2023] [17.01.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (98) 2022 [23.12.2022] [21.12.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [18.11.2022] [04.11.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики 3 квартал 2022 рр. [05.10.2022]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2023 рік. [04.10.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (97) 2022 [10.09.2022] [03.08.2022] [11.07.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (96) 2022 [29.06.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (95) 2022 [23.12.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (94) 2021 [16.12.2021] [06.12.2021]РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТА ЖУРНАЛУ «БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА» НА 2022 РІК [01.12.2021] [20.10.2021] [27.09.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (93) 2021 [01.09.2021] [06.07.2021] [30.06.2021] [23.06.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (92) 2021 [31.05.2021] [07.05.2021]XІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу» [29.03.2021]Інформація від майстра
Відвідувачі
|
Новини
Марина Левицька посмертно стала «переможницею з переможців» премії за комічну прозу Британсько-українську письменницю Марину Левицьку посмертно визнали лавреаткою премії Вудгауза — головної британської нагороди за комічну літературу.
Письменниця отримала ювілейну відзнаку Vintage Bollinger з нагоди 25-річчя премії за роман «Коротка історія тракторів по-українськи» (A Short History of Tractors in Ukrainian), опублікований у 2005 році.
Як зазначив голова журі Пітер Флоренс, рішення нагородити письменницю ухвалили за день до її смерті. Письмениця пішла з життя у листопаді 2025 року у віці 79 років внаслідок дегенеративного захворювання мозку. Нагороду під час церемонії у Вестмінстері отримали її партнер Дональд Сассун та донька Соня Левицька.
«Здавалося б неможливо обрати одну книгу як найсмішнішу за останні 25 років. Але ми повернулися до твору, який багато хто відкриває вперше і який змушує сміятися вголос. Левицька захоплює нас уже в назві й тримає на кожній сторінці. Її роман сьогодні читається інакше — на тлі історії України та досвіду біженців у Британії. Комедія стала водночас темнішою й виразнішою», — наголосив Флоренс.
Судді назвали книжку «смішною настільки, що примушує сміятися вголос».
Премія Вудгауза — найпрестижніша британська відзнака за комічну художню прозу. Серед її попередніх лавреатів — Джонатан Ко, Єн Мак’юен, Террі Пратчетт, Гелен Філдінґ, Персиваль Еверетт та інші.
Онлайн-вебінар про фандрейзинг. глобальні тренди у 2026 році Команда Інституту лідерства та управління УКУ запрошує відвідати унікальну подію про фандрейзинг у 2026 році.
Спікери:
Ґрегорі Гагін
Principal & Managing Director, CCS Fundraising (USA) — однієї з найвідоміших міжнародних консалтингових компаній у сфері фандрейзингу. З 1947 року CCS допомагає організаціям по всьому світу реалізовувати масштабні фандрейзингові кампанії. З 1947 року CCS співпрацює з організаціями в різних країнах, допомагаючи посилювати їхні місії, зміцнювати фандрейзингові програми та здійснювати трансформаційні зміни. За понад 20 років досвіду Ґрег консультував сотні керівників вищої ланки, філантропічних партнерств і проєктів розвитку, які сукупно залучили понад 10 мільярдів доларів, позитивно вплинувши на життя десятків мільйонів людей. CCS має досвід роботи з українськими організаціями з 2009 року.
Світлана Пугач
Експертка з фандрейзингу та викладачка магістерської програми в Інституті лідерства та управління УКУ. Спікерка провідних міжнародних конференцій, співзасновниця Української конференції з фандрейзингу. Директорка зі стратегічних партнерств благодійного фонду “Таблеточки”.
Подія відбудеться 11 грудня о 16:00 (за Києвом) – тривалість 60 хвилин.
Формат зустрічі – онлайн.
Мова – англійська.
Під час вебінару буде йти мова про глобальні тренди у фандрейзингу у 2026 році, реалістичне планування з широким горизонтом та нові можливості.
Участь – безкоштовна, за попередньої реєстрації за посиланням https://forms.gle/oS3QW2ynHCrnoaSB6
Одеську національну наукову бібліотеку внесено до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом UNESCO! Об’єкти, які отримують цей статус, мають відповідати трьом ключовим вимогам:
• мати виняткове значення для людства;
• бути захищеними на національному рівні;
• не використовуватися для військових цілей.
Бібліотека - найстаріша публічна книгозбірня України, - була і є свідком багатьох важливих культурних, наукових та суспільних подій, і має значну історичну цінність як частина культурної, наукової та архітектурної спадщини України. Вона є символом суспільного, культурного й наукового прогресу міста Одеси, Одеського регіону, Півдня України й усієї Української Держави загалом, і захистити її ми маємо всіма можливими способами!
Загальна кількість українських об’єктів у Списку зросла до 46. Це робить Україну однією з країн із найбільшим переліком культурної спадщини, що перебуває під найвищим міжнародно-правовим захистом у сфері гуманітарного права, передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Цінність цієї спадщини, яку віддано бережуть і захищають українці, безмежна!
Детальніше тут: https://www.facebook.com/fabellarina?locale=uk_UA
Російська в Україні більше не захищена Європейською хартією мов Верховна Рада ухвалила в законопроєкт, який змінює ратифікаційний закон щодо застосування Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.
Документ уточнює офіційний переклад Хартії та позбавляє російську, а разом із нею й неіснуючу «молдавську» статусу мови, що перебуває під захистом Хартії.
Водночас дія Хартії збережена для інших мов, що були в переліку раніше, її розширили і на нові мовні спільноти. Відтепер Хартія застосовуватиметься також до урумської, румейської, ромської, чеської, кримчацької, караїмської мов та їдишу.
Європейська хартія регіональних мов та мов меншин — міжнародний договір, ухвалений Радою Європи у 1992 році. Україна підписала Хартію у 1996 році та ратифікувала у 2003 році, визначивши перелік мов, які підпадають під її дію. Ратифікація закріпила обовʼязок України захищати націоналні та етнічні меншини перед міжнародною спільнотою.
Раніше ухвалити це рішення народних депутатів закликала повноважена із захисту державної мови Олена Івановська. «Конституційний Суд України ще у 2021 році зобов’язав органи влади виправити цю помилку. Час діяти — задля справедливості, задля поваги до тих мов національних спільнот і корінних народів, які справді потребують підтримки. Це питання не лише правове, а й безпекове», — наголошувала тоді мовна омбудсманка і додавала, що документ має відображати реальний перелік мов, які потребують підтримки держави.
Розпочався другий Національний тиждень читання літератури для дітей Стартував Національний тиждень читання літератури для дітей, що триватиме з 4 до 14 грудня.
У межах Тижня триває онлайн-фестиваль «Тепло книжкової родини», до якого долучилися понад 60 авторів дитячих книжок, серед них — Іван Андрусяк, Міла Радченко, Оксана Давидова, Наталя Місюк та інші. Дивитися прямі етери з письменниками можна на Facebook-сторінці фестивалю.
Окрім того, спільно з видавництвом «Ранок» стартує цикл лекцій «“Незручне” читання: як книжки допомагають говорити з дітьми на складні теми». Протягом 8–12 грудня щодня о 19:00 відбуватимуться онлайн-зустрічі на теми:
«Нема чого соромитися: як і навіщо читати книжки про “туалетні справи”»;
«Класика для сучасних дітей: чому буває незручно, і як зробити актуально»;
«Коли болить: розмови про війну та мир»;
«Різні, але єдині: говоримо з дітьми про інклюзивність»;
«Сім’я буває різна: говоримо про родини, розлучення, стосунки між близькими».
Лекторки пояснюватимуть, як будувати з дітьми довірливі стосунки через чесну розмову й читання. Серед спікерок — Марія Артеменко, Валентина Мержиєвська, Тетяна Стус, Олена Ольховська та Лариса Денисенко. Для участі потрібна реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScP1F5ne-wBDkJFkJVo36xXEN9qxbRUwEhTFoRj4huGc0nGSg/viewform?fbclid=IwY2xjawOeKetleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFWRGFNU1JnMEVUS2liRTRFc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHldYcjpw6raIekAL1-BjvbJtVL5YD6ofz8pEqpw_YTPivaboGvKoSOfcsQib_aem_lqqzzvtbNX5brlLrUTtf7Q
Сергій Жадан став лавреатом польської премії імені Єжи Ґедройця від медіа Rzeczpospolita Письменник і військовослужбовець Сергій Жадан отримав премію Єжи Ґедройця від польського видання Rzeczpospolita. Про це письменник повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
Його відзначили за «налагодження мостів між українською та польською культурами, демонстрацію того, як вони поєднують дві нації, а також за його особисту мужність – вступ до армії, таким чином захищаючи Україну, а отже, і Польщу, від російського вторгнення».
Сергій Жадан — письменник, перекладач, громадський діяч, ввйськовослужбовець бригади НГУ «Хатія», фронтмен гуртів «Жадан і Собаки» та «Лінія Маннергейма». Автор романів «Депеш Мод», «Ворошиловград», «Месопотамія», «Інтернат», поетичних збірок «Цитатник», «Ефіопія», «Життя Марії», «Тамплієри», «Антена», «Список кораблів» та інших.
Премію Єжи Ґедройця заснувало польське видання Rzeczpospolita започаткувало у 2001 році в першу річницю смерті Єжи Ґедройця. Відзнаку отримують як окремі постаті, так і організації, чия діяльність відповідає ідеям, яких дотримувався Ґедройць. Йдеться про відповідальне ставлення до суспільних процесів, зміцнення ролі Польщі в європейському контексті та розвиток діалогу між країнами Центральної та Східної Європи.
Запровадження інституту меценацтва в Україні: Уряд схвалив розроблений Мінкультом законопроєкт про меценатство Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо меценатської діяльності у сфері культури», розроблений Міністерством культури. Тепер документ має розглянути Верховна Рада України.
«Уперше визначаємо, що вважається меценатством, хто може бути меценатом та бенефіціаром і які напрями підтримки охоплює така діяльність. Також фіксуємо напрями допомоги: від оновлення бази закладів культури до реставрації спадщини та підтримки українського контенту. А ще пропонуємо заохочення для меценатів», — зазначила Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
Меценатство є важливим інструментом підтримки культури. Держава хоче створити умови для тих, хто готовий інвестувати у збереження культурної спадщини, підтримку талановитих дітей та національних традицій.
Законопроєкт визначає, що саме вважається меценатством, хто може бути меценатом та бенефіціаром і які напрями підтримки охоплює така діяльність. Він вносить зміни до законів «Про культуру» та «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Законопроєкт формує чітку й прозору систему, яка має заохотити більше людей і бізнесів підтримувати культуру. Документ уже презентували 12 липня 2024 року під час засідання профільного парламентського комітету у Волинській області та опублікували для онлайн-обговорення. З того часу Міністерство провело кілька зустрічей з благодійниками, бізнесом та тими, хто підтримує культурні проєкти, для врахування їх позицій до законопроєкту. У підсумку законопроєкт запускає новий механізм партнерства між державою і приватними ініціативами та створює умови для розвитку сучасної культури меценатства в Україні. 1630 пам’яток культурної спадщини та 2437 об’єктів культурної інфраструктури постраждали в Україні через російську агресію Станом на 25 листопада через російську агресію в Україні зруйновано та пошкоджено 1630 пам’яток культурної спадщини та 2437 об’єктів культурної інфраструктури.
Серед пошкоджених об’єктів культурної спадщини: 151 має статус національного значення, 1326 — місцевого, 153 — щойно виявлені. Повністю зруйновано 36 пам’яток культурної спадщини. Загалом пошкодження зафіксовано в 18 областях. Найбільших руйнувань зазнали пам’ятки у Харківській області — 344, Херсонській — 295, Одеській — 182, Донецькій — 175, Київській області та м. Києві — 161.
Водночас внаслідок обстрілів та бойових дій постраждали 2437 об’єктів культурної інфраструктури, з яких 498 — повністю знищено.
Найбільших втрат культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Сумській та Миколаївській областях.
Загалом постраждали:
клубні заклади – 1187;
бібліотеки – 853;
заклади мистецької освіти – 187;
музеї та галереї – 135;
театри, кінотеатри та філармонії – 50;
парки, зоопарки – 11;
заповідники – 9;
цирки – 4;
кіностудія у м. Києві.
Руйнування зафіксовані у 328 територіальних громадах по всій Україні. Найбільше — в громадах Донецької (46 ТГ), Сумської (37 ТГ), Харківської (33 ТГ), Чернігівської (32 ТГ), Запорізької (29 ТГ), Миколаївської (23 ТГ), Дніпропетровської (22 ТГ), Київської (21 ТГ), Луганської (12 ТГ) областей.
Майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює точний обрахунок кількості закладів культури, що постраждали внаслідок бойових дій та окупації.
Детальніше тут: https://mcsc.gov.ua/news/1630-pamyatok-kulturnoyi-spadshhyny-ta-2437-obyektiv-kulturnoyi-infrastruktury-postrazhdaly-v-ukrayini-cherez-rosijsku-agresiyu/
Оксфордський словник визначив головне слово 2025 року Оксфордський словник визначив слово року 2025 — ним стало словосполучення rage bait, що позначає онлайн-контент, створений із метою викликати обурення й агресію у користувачів соцмереж, щоб збільшити перегляди, кліки та взаємодію з дописом чи сторінкою.
Команда Оксфорду зауважує, що 2025-й став роком дискусій про вплив технологій, інформаційне перевантаження та алгоритми, які заохочують до взаємодії через провокації. У порівнянні з 2024 роком уживання фрази rage bait зросло утричі, що свідчить про усвідомлення користувачами маніпулюванням їхніми емоціями.
Rage bait — словосполучення зі слів rage («гнів») та bait («пожива», «приманка»). Хоча фраза перегукується з clickbait, новий термін має чіткіший фокус: не просто привернути увагу, а зробити це через обурення, поляризацію та конфлікт.
Оксфордське слово року — це слово чи вираз, що відображає настрій або занепокоєння останніх дванадцяти місяців, те, що має потенціал стати терміном тривалого культурного значення. Редактори Оксфорда вибирають кандидатів, коли вони з’являються протягом року, аналізуючи статистику частоти та інші мовні дані в Oxford English Corpus.
У 2025 році слово обирали шляхом триденного голосування. Цього разу вперше слова «агітували» за себе в соцмережі Instagram.
Як повідомлялося, Кембриджський словник назвав слово «parasocial» («парасоціальний») словом року.
В Італії вийшов друком роман «За спиною» Гаськи Шиян Роман Гаськи Шиян "За спиною" (Alle sue spalle) вийшов друком у перекладі італійською мовою у видавництві Nuova Editrice Berti.
Українською мовою книжка вийшла у 2019 році у видавництві "Фабула". Того ж року Шиян стала лавреаткою Літературної премії Європейського Союзу за цей роман, потрапила до довгого списку "Книги року ВВС", а також здобула премію "Еспресо. Вибір читачів 2019".
У 2020 році книжка додруковувалася з новою обкладинкою, а також перемогла у ще одній премії - Book Pitch-2020 (спільний проєкт Одеського міжнародного кінофестивалю та Х міжнародного фестивалю "Книжковий Арсенал").
Прозорість і цифровізація: Мінкульт запускає Реєстр заявок та отримувачів державної підтримки у сфері культури Міністерство культури України оголошує про запуск інформаційно-комунікаційної системи «Реєстр заявок та отримувачів державної підтримки у сфері культури». Цей важливий крок є частиною стратегії щодо цифровізації, забезпечення максимальної прозорості та підвищення ефективності розподілу державних коштів у культурній сфері.
Реєстр створюється як єдиний цифровий простір, що забезпечить акумуляцію повної інформації про:
- подані для участі у конкурсах заявки на отримання державної підтримки у сферах культури, мистецтв та медіа;
- результати їх експертної оцінки та прийняті рішення;
- кінцевих отримувачів фінансової, організаційної та іншої державної підтримки;
- звітність про використання наданої підтримки.
Впровадження системи здійснюється на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2024 р. № 1252 «Про реалізацію експериментального проекту щодо запровадження Реєстру заявок та отримувачів державної підтримки у сфері культури», що визначила основні засади функціонування інформаційно-комунікаційної системи та забезпечила нормативну базу для її створення.
Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти долучилось до впровадження Реєстру.
Детальніше тут: https://mcsc.gov.ua/news/prozorist-i-czyfrovizacziya-minkult-zapuskaye-reyestr-zayavok-ta-otrymuvachiv-derzhavnoyi-pidtrymky-u-sferi-kultury/
Забезпечення функціонального адміністрування, розгляд заявок та проведення конкурсів забезпечують Держмистецтв, а також Держкомтелерадіо спільно з профільними департаментами Мінкульту.
Зубковицьку сільську бібліотеку визнали найкращою на Житомирщині у 2025 році Зубковицьку сільську бібліотеку на Житомирщині визнали найкращою сільською бібліотекою 2025 року. У бібліотеці діють краєзнавча кімната, дитячі простори та проводять майстер-класи для дітей і підлітків.
Щорічний обласний конкурс "Краща бібліотека Житомирщини – 2025" організовано управлінням культури та туризму Житомирської обласної військової адміністрації та КЗ "Обласна наукова універсальна бібліотека імені Олега Ольжича".
"Цього року я взяла участь у конкурсі "Краща бібліотека Житомирщини", де отримала дві відзнаки: "Краща бібліотека для дітей і молоді" та "За популяризацію ментального здоров'я". Ці нагороди надихають на подальшу роботу. Ми й надалі намагатимемося впроваджувати нові ідеї та робити все можливе для розвитку бібліотеки і культурного життя села", — зазначила Любов Гайченя, бібліотекарка Зубковицької сільської бібліотеки.
За словами Любові Гайчені, найстаршому читачу бібліотеки — 75 років, а наймолодшому — чотири. У книгозбірні облаштували "Кімнату нашої бабусі", де діти роблять фотосесії та знімають відео для соціальних мереж. Для дітей віком від чотирьох до шести років також створили окрему кімнату.
"У нашій бібліотеці відкрили дитячу ігрову кімнату, де діти проводять вільний час і грають у різні ігри. Ми облаштували її власними силами, наскільки це було можливо", — сказала бібліотекарка.
Детальніше тут: https://suspilne.media/zhytomyr/1172478-zubkovicku-silsku-biblioteku-viznali-najkrasou-na-zitomirsini-u-2025-roci/
Вишгородська бібліотека зазнала пошкоджень через нічну атаку на Київ Унаслідок російської комбінованої атаки на Київ у ніч з 28 на 29 листопада 2025 року зазнала пошкоджень Вишгородська центральна районна бібліотека. Люди не постраждали.
У бібліотеці вибило вікна від ударної хвилі, це як мінімум вдруге, коли бібліотека зазнає пошкоджень через обстріли рф.
Книжка українського автора — серед найкращих за 2025 рік за версією The Washington Post Книжка «Звичайні люди не носять кулеметів» Артема Чапая увійшла до списку найкращих нонфікшн-книжок 2025 року за версією The Washington Post.
Всього до списку увійшли 50 видань, опублікованих англійською мовою протягом року. Добірку сформувала редакційна команда.
Книжка «Звичайні люди не носять кулеметів» Артема Чапая вийшла англійською мовою у квітні 2025 року у незалежному американському видавництві Seven Stories Press. Воно засноване у Нью-Йорку у 1995 році та спеціалізується на публікації нонфікшн-літератури.
«Український чоловік і батько, який вважав себе пацифістом, вирішив, що не зможе жити з собою, якщо не приєднається до війни, щоб захистити свою країну від російського вторгнення. На цих сторінках він філософським поглядом дивиться на руйнування, свідком яких він став, і показує, якою є війна для тих, хто не народився воїном», — зазначили у The Washington Post.
Англійський переклад здійснила американська перекладачка українського походження Зеня Томпкінс.
У росії створили сховище «русофобських» книжок, вивезених з окупованих територій України У Російській державній бібліотеці сформували окремий фонд книжок, вивизених з бібліотек на тимчасово окупованих територіях України, які російська влада вважає «русофобськими».
За даними російської бібліотеки, сховище з українськими виданнями почали створювати у 2024 році, нині там від 10 до 12 тисяч вивезених з окупованих територій примірників.
До кінця 2025 року Російська державна бібліотека планує оприлюднити їхній список на національній книжковій платформі, щоб рекомендувати російським бібліотекам обмежити доступ до них.
Як відомо, росія масштабно фінансує знищення українських бібліотек на окупованих територіях: у 2023 році міністерство культури рф виділило на це 200 млн рублів. Приклади такої політики російської окупаційної влади:
- в окупованому Маріуполі російські загарбники викинули книжки з бібліотечних фондів Приазовського державного університету і спалили бібліотеку Петра Могили у Маріуполі. Тоді ж з уцілілого приміщення бібліотеки загарбники вивезли всі книжки «на зберігання»;
- на Луганщині окупанти поширюють у школах пропагандистські «книжки» російських бойовиків. Ще раніше окупаційна влада завозила до бібліотек Скадовська, Генічеська та Чаплинки історичні книжки з Рязані, що містили пропагандистські наративи.
Публічна бібліотека імені Лесі Українки завершила соціологічне дослідження, «Кадрове забезпечення бібліотек Києва: реалії та перспективи» Публічна бібліотека імені Лесі Українки завершила соціологічне дослідження, «Кадрове забезпечення бібліотек Києва: реалії та перспективи», яке охопило 10 ЦБС міста, а також студентів-бібліотекарів. З 1058 бібліотечних працівників ми опитали 210 фахівців (це 20% штату!) – отже, маємо репрезентативну картину для Києва. Ознайомитись з повним текстом можна за посиланням: https://surl.li/mzkvqf
Що виявив аналіз?
-Тривожний дзвінок: старіння кадрів
Майже 80% наших бібліотечних працівників – це фахівці, старші за 45 років. Середній вік групи 46–60 років становить 43%, а працівники 60+ – аж 34%! При цьому молодь до 30 років становить лише критичні 5%. Наші бібліотеки тримаються на ветеранах галузі, і це ставить під загрозу їхнє майбутнє.
-Головний бар'єр – гроші!
Ми запитали: «Чому молодь не йде до бібліотек?» Відповідь була майже одноголосною: 95% респондентів назвали першопричиною НИЗЬКУ ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ, і це посилюється низьким престижем професії та відсутністю кар'єрних перспектив. Молоді фахівці готові працювати у сфері культури, але не за ціною виживання.
-Кого бракує найбільше? Бібліотекам критично не вистачає сучасних, технологічно підкованих кадрів. Найскладніше заповнити вакансії:
1. Головний спеціаліст (бібліотекар, методист, бібліограф) – 51%
2. ІТ-фахівець/Діджитал-бібліотекар – 47%
Наші респонденти чітко сформулювали, що потрібно змінити, щоб привабити та втримати молодь:
1. ПІДВИЩЕННЯ ЗАРПЛАТИ до гідного рівня – це домінуюча і найважливіша вимога.
2. КАР'ЄРНИЙ РОЗВИТОК: чіткі траєкторії, менторські програми та підтримка молоді.
3. МОДЕРНІЗАЦІЯ: технічне переоснащення, спрощення бюрократичної звітності та формування сучасного іміджу бібліотекаря як культурного менеджера та медіатренера.
Це не просто цифри. Це голос бібліотечної спільноти Києва, який закликає до дій! Дослідження має стати підґрунтям для стратегічних рішень місцевої влади та програм професійного розвитку. Обласна школа керівника – 2025 26 листопада на платформі ZOOM відбулася щорічна обласна школа керівника "Бібліотека і громада: формат успішної взаємодії", організована на виконання плану роботи Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА та Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових. До професійної зустрічі долучилися 55 директорів публічних бібліотек та спеціалістів відділів культури. Модерувала захід завідувачка науково-методичного відділу Ольга Шурубенко.
З вітальним словом до учасників звернувся Олександр Нагорний, начальник відділу культурного розвитку Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА.
Директор Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових Юрій Соболь, в.о. директора обласної бібліотеки для дітей Тамара Клюй та в.о. директора обласної бібліотеки для юнацтва Марина Книр говорили про досягнення, виклики та перспективи бібліотек області в умовах війни, участь у різноманітних обласних та всеукраїнських конкурсах тощо.
Традиційно значну увагу на школі керівника було приділено питанням планування та звітності, адже саме ці складові формують основу якісного управління бібліотечною діяльністю.
Детальніше тут: https://libkor.com.ua/news/7232-oblasna-shkola-kerivnika-2025?fbclid=IwY2xjawOWuoxleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFRaW9VZE9YNmQ0WEtjdGNFc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHlNXJ0HdP5g9SbWMSZx13lxiVUNzzpzw68rnbROv1AnJgFLaFm8a6j-ckLD__aem_Mc5d27WIGydEEAamLwkQ5Q
«Колапс» Макса Кідрука за добу замовили майже 6 тисяч читачів Другу книгу фантастичного циклу "Нові темні віки" - "Колапс" Макса Кідрука за першу добу попереднього продажу замовив 5931 читач.
За словами Кідрука, 26 листопада о 10:00 без попередніх анонсів відбувся запуск попереднього замовлення.
"Повідомлення з’явилися одночасно на трьох із шести соцмереж — Фейсбук, Інстаграм, Твіттер (Телеграм, Тік-Ток і Тредс не чіпали). За дві хвилини після десятої на сайті вже перебували 6150 користувачів. Сайт не падав, але CloudFlare, вирівнюючи навантаження, почала сповільнювати роботу для багатьох відвідувачів", - розповів Кідрук.
Він зазначив, що "система зрештою вирівняла навантаження, але ще впродовж трьох годин воно трималося на рівні 96-98%. Це означало, що комусь щастило замовити книжку з першого разу, а когось захист тримав, не пускаючи".
За день, за словами Кідрука, сайт відвідали 16 863 людини. Кількість переглядів сторінки з попереднім замовленням становила 36 152. Кількість переглядів усього сайту — 86 333.
За добу продали 5931 книжку.
В Україні вперше переклали книжку лауреата Нобелівської премії з літератури Ласло Красногорнаї В Україні вперше вийшов друком переклад роману «Меланхолія опору» цьогорічного нобелівського лауреата з літератури Ласло Красногорнаї.
Переклав роман з угорської Олександр Вешелені. Обкладинку та ілюстрації створила художниця Ілона Сільваші.
Випустило книжку видавництво «Комора».
Як зауважили видавці, «Меланхолія опору» - це грандіозний роман із суцільним плином тексту без берегів, що одночасно є темним океаном, музикою нескінченності й Космосом.
«У перші дні грудня в провінційному угорському містечку химерний цирк розставляє намети й розвішує нічними вулицями афіші - обіцяє показати опудало найбільшого у світі кита і загадкового карлика на ймення Князь. Разом з новинами про дивовижу починають ширитися тривожні чутки, мовляв, циркові працівники прибули з лихими намірами. І коли одні мешканці чіпляються за безпечний затишок дому та звичні ритуали, інші піддаються нестримній жазі до влади…», - ідеться в анотації.
У видавництві підкреслили, що твори лауреата Нобелівської премії 2025 та Букерівської премії 2015 року Ласло Краснагоркаї вже набули статусу класики світової літератури. Вони перекладені на понад 25 мов, серед яких відтепер і українська.
Кабмін призначив Богдану Лаюк (Неборак) на посаду заступниці Міністра культури України. Вона відповідатиме за політику у сфері книговидання, читання, міжнародної видимості української літератури та мовну політику.
📌Ключові напрями її роботи:
• стратегія розвитку книжкової сфери й посилення співпраці з УІК;
• єдина стратегія для книжкових фестивалів;
• удосконалення програми єКнига і запуск співфінансування закупівель у бібліотеки;
• оновлені умови пільгової оренди для книгарень;
• санкції проти російських видавництв;
• оновлення українських шрифтів і впровадження уніфікованої правничої термінології;
• стратегічні питання державної мовної політики та оновлення перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.
Богдана Лаюк — магістр права Києво-Могилянської академії, кураторка культурних проєктів, журналістка й редакторка. Працювала з ключовими культурними інституціями України, співпрацює з міжнародними осередками україністики. У 2020 році відповідала за запуск першої державної програми підтримки перекладів української літератури іноземними мовами. У 2020–2025 роках була редакторкою в The Ukrainians Media.
🗣️«Українська книжка й українська мова — основоположні сфери для розуміння українського суспільства і його розвитку… Підсилюючи ці сфери, ми повертаємо собі голос і право розповідати свою історію. Вітаю у команді!», — зазначила Віцепрем’єр-міністерка — Міністерка культури України Тетяна Бережна.
Актуальна інформація
Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності. Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org. Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”. | Вітаємо
 For Librarians
Библиотекарю
Пошук
Голосування
|
Бібліотечному фахівцю
Бібліотечний фонд - сукупність документально-інформаційних ресурсів (книг, документів, рукописів, аудіовізуальних матеріалів, інших носіїв інформації)
1. Офіційна інформація
відвідувач online
© 2004-2011 
Документ згенеровано за 0.17 секунда