Бібліотечному фахівцю

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики провів виїзне засідання у Книжковій палаті України імені Івана Федорова, присвячене критичному стану установи та пошуку шляхів її збереження.

У заході взяли участь народні депутати: члени комітету, керівництво Книжкової палати, представники Міністерства культури, Міністерства освіти і науки, Міністерства фінансів та Держкомтелерадіо, зокрема голова відомства Олег Наливайко.

Учасники ознайомилися з фондами установи — єдиним у світі повним архівом українських друкованих видань — і обговорили загрози для її подальшої роботи.

Серед ключових проблем, які назвали на засіданні:

- ризик реорганізації через критерії державної атестації наукових установ, які не враховують специфіку роботи Книжкової палати;

- хронічне недофінансування та застаріла матеріально-технічна база; брак площ для зберігання фондів;

- кадровий дефіцит через низькі зарплати;

- надмірне навантаження на працівників, які щодня опрацьовують від 100 до понад 500 обов’язкових примірників друкованої продукції.

Як зазначають у Держкомтелерадіо, голова відомства Олег Наливайко окреслив три напрями, які потребують підтримки Верховної Ради та уряду:

- зміну статусу Книжкової палати з державної наукової установи на державну установу з модернізацією її функцій;

- виділення фінансування на ремонтно-відновлювальні роботи будівлі, пошкодженої внаслідок російської агресії;

врахування пропозицій установи під час формування держбюджету на 2027 рік.

За результатами засідання учасники домовилися спільно готувати законодавчі та управлінські рішення для стабільного фінансування Книжкової палати, збереження її статусу й захисту унікальних фондів.

Окремо обговорили безпекові ризики: фонди установи розташовані в районах Києва, які регулярно потрапляють під російські обстріли.

Шановні колеги!

До вашої уваги черговий випуск Бюлетеня Української бібліотечної асоціації №2 2026 року.

У випуску:

Бібліотека – місце, де пам’ять живе

Документальна спадщина як основа культурної пам'яті

Бібліотечний краєзнавчий простір і пам'ять громад Документування сучасності та збереження колективної пам'яті

Бібліотека як простір суспільного діалогу

Науково-практична конференція «Бібліотечна справа України крізь призму часу»

Анонс XVІ Львівського міжнародного бібліотечного форуму

Переглянути Бюлетень:

https://ula.org.ua/.../5498/ULA_Bulletin_%E2%84%962_2026.pdf

Обговорюватимуть прочитані книги та знайомитимуться з однодумцями учасники нового читацького клубу "Етажерка", який створили у Черкаський ОУНБ.

Ідея створити такий простір належить місцевій жительці Марині Мельник. Як вона розповіла, хотіла об’єднати людей, які не лише читають книги, а й прагнуть обговорювати їх разом.

За словами Марини, для першої зустрічі "Етажерки" обрала роман "Драбина", адже він поєднує гумор, сімейні історії та досвід проживання перших місяців повномасштабного вторгнення.

Зустрічі клубу планують проводити щомісяця кожної третьої суботи в обласній універсальній науковій бібліотеці імені Тараса Шевченка. Долучитися можуть усі охочі.

Директорка бібліотеки Людмила Дядик розповіла, такі заходи доповнять інші освітні ініціативи та залучатимуть нових відвідувачів:

"Якби ви до нас прийшли в суботу-неділю на третій поверх, то побачили б стільки охочих вивчати й удосконалювати свою англійську і німецьку мови. У нас дуже популярні клуби із вивчення англійської. А тепер буде ще й з української літератури. І ми дуже цьому раді. У наш час, коли шукаєш точку опори, такий читацький клуб може слугувати й спілкуванням, і розширюватиме кругозір. Адже кожен із нас по-різному, коли читає книгу, уявляє і тих самих героїв, і ті самі деталі. Тож сподіваюся, це буде цікаво. Головне, без стресу".

Волинська обласна бібліотека для юнацтва, у рамках акції "Скажи НІ російській літературі" зібрала чергову партію макулатури, а саме 375 кілограмів книжок та періодики російською мовою.

Зібрану літературу передали заготівельникам і виручили 1125 гривень. Ці кошти передали волонтерці Вікторії Матковії на закупівлю матеріалів для виготовлення маскувальних сіток захисникам.

Ініціатива у книгозбірні триває з вересня 2022 року. За цей час жителі Луцької громади принесли понад 10 тонн книжок, журналів, газет та іншої періодики російською мовою, зазначила Алла Єфремова. Здавши усе на макулатуру, бібліотека отримала 30564 гривні, які передавали волинським бригадам і волонтерам на потреби армії.

Унаслідок російської ракетної атаки вночі, 19 липня, був знищений склад видавництва «Книголав», 250 тисяч книг втрачені.

«Сьогодні вночі внаслідок чергової терористичної атаки Росії було знищено склад видавництва «Книголав». Найголовніше для нас ніхто з наших колег не постраждав. Водночас ми втратили майже 250 тисяч книжок. Це результат праці авторів, перекладачів, редакторів, дизайнерів, друкарень і всієї команди, яка щодня працює для українського читача», - ідеться у повідомленні видавництва у Фейсбуці.

Росія вкотре доводить, що веде війну не лише проти людей, а й проти української культури, освіти та майбутнього України.

У видавництві заявили, що через знищення складу можливі тимчасові затримки з відправленням замовлень.

Команда видавництва працює над тим, щоб якнайшвидше відновити всі процеси і дякує за терпіння, розуміння та підтримку.

ЮНЕСКО надасть Харківській державній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка технічну допомогу у відновленні будівель, що зазнали пошкоджень унаслідок російських атак.

Міністерство культури України, Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) і Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка підписали тристоронній меморандум про співробітництво.

Як зазначили у Мінкульті, «меморандум закріплює наміри сторін співпрацювати, щоб ЮНЕСКО надало Харківській державній науковій бібліотеці імені Короленка технічну допомогу. Вона допоможе зберегти будівлі бібліотеки, пошкоджені внаслідок російських обстрілів, а також її бібліотечні фонди. Міністерство культури України надає організаційну та координаційну підтримку реалізації проєкту». У бібліотеці проведуть поточний ремонт системи опалення службово-виробничого корпусу, поточний ремонт системи опалення нового книгосховища, заміну внутрішньої водостічної системи будівлі нового книгосховища, поточний ремонт вузла комерційного обліку теплової енергії.

Підписання нового меморандуму стало продовженням співпраці між сторонами, започаткованої у 2025 році. Попередня угода дала змогу реалізувати першочергові заходи із захисту бібліотеки, а новий документ спрямований на подальше збереження однієї з найстаріших наукових бібліотек України, яка зазнала пошкоджень унаслідок російської збройної агресії.

Упорядником книги виступила дружина загиблого військового, журналістка і письменниця Марина Шварцман. У збірку увійшли оповідання, п’єса і незавершена фантастична повість, які Максим писав під час служби у війську.

Окрім творів Максима Шварцмана, до його збірки увійшли і кілька особистих листів, які військовий писав своїй дружині із фронту.

Колишній фотокореспондент і відеооператор, боєць 107-ї бригади ТрО Максим Шварцман із позивним “Марвел” загинув 15 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку. У воїна залишилися дружина та двоє неповнолітніх дітей.

Дипломати посольства України в Австрії в рамках ініціативи першої леді Олени Зеленської відкрили «Українську книжкову поличку» в Громадській бібліотеці міста Алланд.

Книги для нової полички передали в рамках благодійної акції «Українським дітям — українську книгу», яка спрямована на забезпечення українських дітей за кордоном літературою рідною мовою.

У посольстві України в Австрії зазначили, що відкриття «Української книжкової полички» є важливим кроком для збереження української мови, культури та національної ідентичності серед українців, які проживають за межами Батьківщини.

Фестиваль пройде 7-9 серпня на території !FESTrepublic. Організатори проанонсували понад 120 подій.

Серед хедлайнерів фестивалю – французький актор Жан Рено («Леон», «Багряні ріки», «Історія кохання»), який проведе онлайн презентацію дебютного роману «Емма»; канадійська письменниця Мона Авад (Канада), яка долучиться онлайн до публічного інтерв’ю; боксер Володимир Кличко, який презентуватиме книжку “FACE: Метод, який долає виклики”; письменниця та співачка Ірена Карпа, яка проведе сольний стендап. Серед авторів, які долучаться до фестивалю – Артем Чех, Артур Дронь, Павло Дерев'янко, Максим Кідрук, Євгенія Кузнєцова, Павло «Паштет» Белянський, Віра Агеєва, Тамара Горіха Зерня, Мирослав Лаюк, Люко Дашвар, Лєна Лягушонкова, Радомир Мокрик, Олена Стяжкіна, Любко Дереш та ін.

Книжковий ярмарок об’єднає цьогоріч 50 видавництв України, які продаватимуть свої бестселери та новинки. Запланована окрема триденна фентезі-програма з виступом харківського гурту «ROHATA ZHABA». На музичній сцені зіграють концерти гурти «TEMBER BLANCHE», «YAGODY», «РОКАШ». На представників книжкової індустрії очікує професійна програма та окрема бізнес-програма. Фестиваль проведе збір для бригади «Азов» у межах масштабної кампанії АЗОВ.ONE – «Східний Бар’єр» та проведе захід з книжкової підтримки бібліотек України.

Повну програму BestsellerFest 2026 можна знайти за посиланням. Засновниця BestsellerFest – поетка, видавчиня і громадська діячка Мар’яна Савка. https://lb.ua/culture/2026/07/14/751840_zhan_reno_volodimir_klichko.html

Уночі 18 липня росія завдала ударів п’ятьма керованими авіабомбами по Сумах. Двома КАБами ворог вдарив по центральній частині міста. Вибуховою хвилею пошкоджені важливі для Сум культурні об’єкти. У приміщенні обласної універсальної наукової бібліотеки вибито майже 40 віконних блоків і зруйновано скляну вхідну групу. Про це повідомив голова Сумської ОВА Олег Григоров.

Три великі міжнародні видавництва — Hachette Book Group, Cengage Learning та Elsevier — разом з американським письменником Скоттом Туров подали позов проти Google. Вони звинувачують компанію в незаконному використанні мільйонів книжок, захищених авторським правом, для навчання моделей штучного інтелекту Gemini. Про це пише The Guardian.

Позов подали до федерального суду Нью-Йорка. Позивачі стверджують, що Google використала не за призначенням книжки, які були надані компанії для роботи сервісів Google Books, Google Play Books і Google Scholar. За їхніми словами, ці ліцензії дозволяли лише показувати фрагменти творів у пошуку або продавати електронні книжки, але не використовувати їх для навчання комерційних моделей штучного інтелекту.

У позові вказано, що Google копіювала книжки без дозволу правовласників і без виплати винагороди. Видавці також стверджують, що у внутрішніх документах Google компанія визнавала юридичні ризики використання книжок для навчання ШІ та припускала, що через це може зіткнутися зі штрафами на десятки або навіть сотні мільярдів доларів. Позивачі наголошують, що такі дії можуть завдати значної шкоди авторам і видавничій галузі. На їхню думку, Gemini здатен швидко створювати нові тексти, які можуть конкурувати з оригінальними книжками, використаними для навчання моделі.

Серед творів, які нібито були використані без дозволу, названо роман "П'ята пора" Н. К.

Джемісін та "Хто б це міг бути о такій годині?" Лемоні Снікета. Видавці вимагають від суду призначити компенсацію за порушення авторських прав, заборонити Google надалі використовувати їхні твори для навчання моделей ШІ та зобов'язати компанію знищити всі несанкціоновані копії книжок, які нібито були використані для навчання Gemini.

Опубліковано Постанову КМУ " Деякі питання оплати праці працівників державних та комунальних закладів культури" від 15 липня 2026 р. № 951. Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити, що:

посадові оклади (ставки заробітної плати) працівників закладів культури, тарифні розряди посад яких встановлено у додатках 2, 3 та 4 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 36, ст. 1699; 2005 р., № 40, ст. 2544), що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, підвищуються на 70 відсотків, крім працівників, посадові оклади (ставки заробітної плати) яких встановлено із застосуванням коефіцієнтів підвищення;

посадові оклади працівників закладів культури державної та комунальної форми власності, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, які встановлено із застосуванням коефіцієнтів підвищення у розмірі до 1,3 включно, підвищуються на 40 відсотків;

посадові оклади, визначені схемою посадових окладів керівних працівників, професіоналів, фахівців і обслуговуючого персоналу Українського культурного фонду та Українського інституту книги, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 р. № 881 “Про умови оплати праці працівників Українського культурного фонду та Українського інституту книги” (Офіційний вісник України, 2017 р., № 96, ст. 2927; 2020 р., № 55, ст. 1711), з урахуванням підвищення, передбаченого пунктом 4 зазначеної постанови, підвищуються на 70 відсотків;

працівникам закладів культури, яким передбачено підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) за кількома підставами, абсолютний розмір кожного підвищення визначається виходячи з розміру посадового окладу (ставки заробітної плати) без урахування іншого підвищення.

Детальніше тут: https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-oplaty-pratsi-pratsivnykiv-derzhavnykh-ta-komunalnykh-zakladiv-kultury-951-150726

У Львові 24-26 липня відбудеться 11-ий літературний фестиваль «Місяць авторських читань» (МАЧ). Наймасштабніша мандрівна подія Європи традиційно збере авторів та авторок з різних куточків світу, щоб підтримати зв’язок між різними країнами та продовжувати розвивати культурно дипломатію, зокрема це будуть представники й представниці з України, Тайваню, Чехії, Словаччини, Гренландії та Польщі.За 10 років український МАЧ став міцним плацдармом для культурної дипломатії. Завдяки фестивалю львівська публіка познайомилась із понад 100 українськими та 257 закордонними авторами і авторками. Також іноземні письменники та письменниці мали змогу познайомитись з сучасною українською літературою.

Цьогоріч МАЧ відбудеться в 11-те. Попри виклики пандемії та повномасштабного російського вторгнення, фестиваль зберігає свою тяглість, а європейські колеги продовжують приїжджати в Україну.

Сталими країнами-партнерками продовжують бути Польща, Чехія та Словаччина. Унікальним є те, що до Львова вперше завітають автори та авторки з Тайваню та Гренландії. Фокусом фінальної розмови, в якій візьмуть участь всі учасники та учасниці фестивалю, стане крихкість солідарності у турбулентному світі. Всі події фестивалю будуть відбуватися з синхронним перекладом на українську мову.

У 2025 році в бібліотеках Литви книжки, зареєстровані в асоціації LATGA, позичили понад 4,3 млн разів — на 115,7 тисячі більше, ніж у 2024-му. Асоціація також оприлюднила рейтинги найпопулярніших авторів, книжок, перекладачів, ілюстраторів і книжкових художників. Рейтинги уклали за даними iBiblioteka — найбільшої бібліотечної системи Литви.

Статистика видач впливає на розмір компенсацій, які отримують письменники, перекладачі, ілюстратори та художники за використання їхніх книжок у бібліотеках.

Серед литовських авторів художньої літератури рейтинг знову очолила Ірена Буйвідайте. П’ять її романів увійшли до десятки найчастіше позичуваних книжок. До десятки авторів також увійшли Індре Вакаре, Гіна Вілюне, Андрея, Ліна Евер, Юозас Гайжаускас, Алдона Русецкайте та Сімона Шара. У категорії дитячої та підліткової літератури перше місце вкотре посів Томас Діргела. Він написав вісім із десяти найпопулярніших книжок категорії. Серед авторів наукової та науково-популярної літератури перше місце посіла журналістка Жильвіне Петраускайте. На другому місці — авторка книжок із психології та саморозвитку Ліна Дірмоте, на третьому — літературознавиця Вікторія Дауйотіте.

Серед художніх книжок іноземних авторів найчастіше позичали роман Люсінди Райлі Slapta mergin» у перекладі Алманте Рімавічене. Друге і третє місця посіли романи Коллін Гувер, які переклала Ріма Берташавічюте.

Український письменник Андрій Курков став лауреатом Спеціальної премії Орвелла, яку вручили під час церемонії в Університетському коледжі Лондона. Про це повідомляє The Orwell Foundation.

Андрій Курков особисто був на церемонії вручення Спеціальної премії, яку з 1997 року присуджували лише вісім разів. Голова опікунської ради фонду лорд Кім Даррок, коментуючи нагороду, заявив, що премії за "честь вітати одного з найвидатніших письменників" з України.

Він зауважив, що, як і Джордж Орвелл, Курков працює як у художній, так і в документальній прозі та журналістиці, а його тексти поєднують літературну майстерність з описом реалій війни.

На премії Орвелла переміг американський письменник Бен Лернер із романом «Транскрипція», який досліджує вплив сучасних технологій на пам'ять, голод, кохання та людські взаємини. У категорії документальної літератури приз дістався Карен Бартлетт за книгу "Втеча з Кабула", яка розповідає про афганських юристок, яким загрожувала небезпека після падіння Кабула у 2021 році.

Що відомо про Премію Орвелла

Премію Орвелла вручають за твори, що "перетворюють політичний текст на мистецтво" у п'яти номінаціях:

за політичну літературу;

за політичну прозу;

за журналістику;

за викриття соціальних вад Британії;

за висвітлення проблеми безпритульності, у партнерстві з Центром впливу проблеми безпритульності.

Нагороду заснував біограф Джорджа Орвелла Бернард Крік відповідно до заповіту автора антиутопії "1984". Грошова винагорода становить 5000 фунтів стерлінгів (понад 295 тисяч гривень). Премію вручають за книжки, які найкраще втілюють прагнення Джорджа Орвелла робити з політичної літератури мистецтво.

У Великій Британії запустили Цифрову бібліотеку Ноттінгемського відділу Союзу українців (AUGB Nottingham), де зібрана унікальна українська література, а також історична та культурна спадщина. Про це повідомили в Союзі українців у Великій Британії.

Організатори кажуть, що це важливий крок на шляху до збереження, захисту та поширення нашої української літературної та культурної спадщини. Онлайн-архів доступний не лише для місцевої громади, але і для людей у всьому світі.

Процес оцифрування колекції включив три етапи. Наразі онлайн оприлюднили близько третини фізичного каталогу бібліотеки. До кінця літа 2026 року базу поповнять ще однією третиною книг, а повністю завершити завантаження всього фонду планують до кінця поточного року.

Платформа працює українською та англійською мовами. Книги можна легко знайти за назвою, автором, роком або ключовими словами.

Частина книг є доступною у відкритому безкоштовному доступі, а рідкісні книги видають окремо. Для цього потрібно зробити запит для навчання або науки.

Про це йдеться в каталозі IBBY Honour List 2026. У 2026 році Почесний список IBBY охоплює 191 номінацію 52 різними мовами з 59 країн. До категорії «Автори» увійшло 76 книжок, «Ілюстратори» — 58, «Перекладачі» — 57, що є найбільшим показником за усі роки існування ініціативи.

Українці увійшли до кожної із зазначених категорій. У розділі «Автори» відзначили Дару Корній з книжкою "Чому розквітає папороть". Видання вийшло друком у видавництві "Ранок" з ілюстраціями Наталії Шморгун.

У категорії «Ілюстратори» представлений Олександр Шатохін із роботою над книгою «Нарвали не плачуть». Автором історії є Олександр Подоляк, видавництво — «Крокус».

У номінації «Перекладачі» відзначили Божену Антоняк за її роботу над українським перекладом повісті польської письменниці Йоанни Яґелло «Іменини», що побачила світ у видавництві «Урбіно». Попри все до Почесного списку IBBY 2026 року ввійшли і представники Росії. Зокрема, в категорії «Ілюстратори» фігурує Алєксєй Дмітрієв із московським виданням «Конька-Горбунка» Пєтра Єршова. У категорії «Перекладачі» Росію представляє Міхаіл Візель із перекладом книги про Федеріко Фелліні, що також вийшла друком у Москві. Крім того, до переліку потрапила казка «Улитка Нелли и её путешествие», написана російською та мовою комі.

Що відомо про IBBY Міжнародна рада з дитячої та юнацької книги (англ. International Board on Books for Young People, IBBY) — неприбуткова організація у Швейцарії, метою якої є пропагування книг для дітей. Складається з понад сімдесяти національних секцій. Українська секція заснована у 1997-му.

Зареєстро

вана як неприбуткова організація в Цюриху (Швейцарія) в 1953 році. У 1956 році заснувала міжнародну Премію імені Ганса Крістіана Андерсена, яку відтоді присуджують що два роки.

В Україні заблокували ще чотири онлайн-крамниці, які продавали заборонені російські книги.

За інформацією Держкомтелерадіо, власники цих ресурсів приховали інформацію про себе та порушували законодавство, продаючи заборонені в Україні книги.

Зокрема, вони пропонували видання російських видавництв «Эксмо» та «АСТ», пов’язаних із підсанкційними особами, а також книги, видані в росії після початку повномасштабного вторгнення.

У Держкомтелерадіо зазначають, що доступ до заблокованих сайтів може бути відновлений лише після завершення воєнного стану, за умови легалізації власників ресурсів та приведення їхньої діяльності у відповідність до українського законодавства.

9 липня о 10:30 в Укрінформі відбудеться презентація нових інструментів і наступних етапів розвитку проєкту «Бібліотека як простір психосоціальної підтримки».

У заході візьмуть участь заступниця Міністра культури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар, голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі, представники Міністерства культури України та Представництва ЮНЕСКО в Україні. Модеруватиме подію начальниця відділу політики безбар’єрності Міністерства культури України Леся Хемраєва.

Проєкт реалізується як навчальна програма, що покликана підвищити спроможність бібліотекарів надавати психосоціальну підтримку населенню в територіальних громадах та зміцнювати власну життєстійкість. Програма також сприяє поширенню через мережу бібліотек інструментів самодопомоги, навичок надання першої психологічної допомоги та інформації про наявні послуги у сфері психічного здоров’я.

Під час заходу відбудеться:

- презентація напрацьованого за результатами пілотного проєкту розгорнутого посібника для бібліотекарів із впровадження психосоціальної підтримки в бібліотечних просторах;

- офіційний запуск онлайн-курсу «Бібліотека як простір психосоціальної підтримки», доступного й відкритого для всіх працівників бібліотек України;

- анонсування другого етапу розширення програми у нових регіонах України.

Довідково. Згідно з опитуванням, проведеним у межах проєкту, понад 70% відвідувачів приходять до бібліотеки, щоб отримати психологічне розвантаження.

Упродовж трьох місяців у 2024 році пілотний проєкт охопив 6 областей України: Київську, Житомирську, Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську та Одеську області. 60 бібліотекарів з 32 публічних бібліотек взяли участь у 5-денних очних тренінгах та декількох вебінарах загальною тривалістю 60 годин і тепер проводять базові практики з психосоціальної підтримки у своїх просторах, а також адаптують плани діяльності закладів з урахуванням відповідної тематики. Станом на січень 2025 року такі заходи в бібліотеках відвідали щонайменше 3000 учасників.

У 2025 – 2026 роках проєкт отримав подальший розвиток й має низку напрацювань, корисних матеріалів та подальших планів, які буде презентовано під час заходу.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter.