Бібліотечному фахівцю

Цікавим гостем у програмі "Актуальне інтерв’ю" на уаналі "Вінничина" стала завідуюча сектором “Вікно в Америку” Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Валентина Отамановського. Говорили про відмінності між українськими та американськими бібліотеками, відцифровування рідкісних видань та роль бібліотеки в сучасному світі.

Подивитись можна тут: https://www.youtube.com/watch?v=jzZoqwGLrmI

Книжкова навала розпочинає збір заявок від бібліотек на отримання комплектів книг у рамках проекту «Книжкова навала». Акція здійснюється під патронатом групи «Інформаційний спротив» у співпраці з Національним військово-історичним музеєм України.

Мета цієї хвилі – зібрати 300 комплектів по 100 сучасних книжок для українських бібліотек.

У першу чергу – для бібліотек Харківської, Сумської, Полтавської, Миколаївської, Івано-Франківської та Волинської областей. Станом на 18 жовтня 2024 р. придбано понад 26,5 тис. книжок у 23 видавництв.

Заповніть, будь ласка, оцю гугл-форму. https://docs.google.com/.../1FAIpQLSfZLaZklOLYw4.../viewform Збір заявок триватиме з 15 по 31 жовтня включно. Перелік отримувачів буде визначено орієнтовно 15 листопада.

17 жовтня в Укрінформі відбувся круглий стіл «Якісні культурні послуги у громадах», під час якого презентували результати всеукраїнського опитування.

Участь у обговоренні, ініційованому Офісом підтримки відновлення при МКСК, взяли представники Комітету ВРУ з гуманітарної та інформаційної політики, Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Держмистецтв, Держтуризму, Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого, Національної бібліотеки України для дітей, а також ОВА, комунальних закладів культури, видавці та громадськість.

У всеукраїнському опитуванні взяли участь майже 2700 респондентів з 855 громад.

За результатами опитування, попри повномасштабну війну, запит на нові форми культурних послуг у громадах зріс.

Більшість (67%) опитаних вважають доцільним надання місцевим радам повноважень щодо самостійного формування мережі закладів культури, затвердження кількісної та функціональної моделі, положення про заклад культури, штатного розкладу та обсягу заробітної плати.

На думку представників комунальних закладів сфери культури у громадах, рішення про закриття або об’єднання здебільшого мають ухвалювати органи місцевого самоврядування (57%).

Є значний запит на нові професії, які слід додати до «класифікатора професій» для покращення функціонування закладів культури.

Детальніше тут:

https://mcsc.gov.ua/news/zapyt-na-novi-formy-kulturnyh-poslug-u-gromadah-zris-z-pochatku-povnomasshtabnogo-vtorgnennya-rezultaty-opytuvannya-ofisu-pidtrymky-vidnovlennya-pry-mksk/

🧠 Це інтенсивна шестиденна програма для тих, хто мріє збирати гучних виконавців на фестивалях, проводити книжкові ярмарки, робити мистецькі виставки та розвивати українську культуру.

💪 Учасники навчаться придумувати сильні ідеї, об’єднувати навколо них команду та партнерів й слідкувати, щоб усе пройшло за планом. В кінці отримають набір практичних інструментів та можливість одержати до 500 євро на подальший професійний розвиток.

🗓️ Коли: 18-23 листопада, з 14:00 по 18:00.

💻 Де: Zoom.

Що в програмі? 🔹 День 1. Основи культурного менеджменту: управління проєктами, фандрейзинг, кризовий менеджмент, стратегічне мислення та ШІ для роботи.

🔹 День 2. Культурна спадщина, ідентичність, деколонізація: переосмислення традиційної культури та деколонізація в різних сферах культури.

🔹 День 3. Культура в громаді під час війни: конфлікти та образи суспільства, інклюзивність та робота з незахищеними верствами населення, культура та психічне здоров'я суспільства.

🔹 День 4. Міжнародна співпраця: міжнародний культурний менеджмент, комунікація в міжнародних командах, закордонні партнерства.

🔹 День 5-6. Індивідуальні та групові консультації з нашими експертами: Денисом Васильєвим, Поліною Городиською, Сергієм Жуковським, Іриною Каць, Оленою Михайленко та Марією Яремчук. Лабораторія буде корисною:

✅ менеджерам культурних проєктів, які мають менш як один рік досвіду й хочуть систематизувати знання;

✅ новачкам, які мріють займатися культурними проєктами й хочуть здобути базу.

⭐️ Участь безкоштовна.

📌 Дедлайн подачі заявки: 28 жовтня о 15:00 за київським часом.

▶️ Деталі та заявка: https://bit.ly/cultural-management-lab

У Національній університетській бібліотеці Страсбурга, яка є другою за значенням науковою бібліотекою Франції, у вівторок відкрили книжкову полицю з новими україномовними виданнями.

«Ця книжкова полиця - не просто колекція книг, а свідчення сили та стійкості української культури. Проєкт «Українська книжкова полиця», започаткований першою леді України Оленою Зеленською, має на меті донести багатство української літератури до світу», - сказав на відкритті голова представництва України в Раді Європи Борис Тарасюк. За його словами, маючи понад сто дев'яносто книжкових полиць по всьому світу та колекцію з сорока дев’яти тисяч книг, цей проєкт прокладає шлях до кращого розуміння української нації та історії.

Як заявив постійний представник Франції у Раді Європи Пап Ндіайє, війна, яку продовжує Російська Федерація в Україні, це також напад на культуру.

«Це агресія проти музеїв, які були зруйновані, бібліотеки, які були розбиті, всього, що має історичний та культурний сенс для української нації», - сказав постпред Франції.

Директор страсбурзької бібліотеки Ален Кола повідомив, що його заклад збирається співпрацювати з Національною бібліотекою України, зокрема, обмінюватись фондами та проводити спільні акції.

Український режисер та актор Ахтем Сеітаблаєв подарував бібліотеці видання про історію кримських татар. Усього на новій полиці в бібліотеці з’явилось близько 70 цілком нових українських видань.

В Україні стартувала серія заходів, присвячених Міжнародному дню охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Першою подією став круглий стіл «Відновлення та стійкість: майбутнє через нематеріальну культурну спадщину» у Національній академії мистецтв. під час заходу особливої уваги надали питанням захисту культурної ідентичності через збереження нематеріальної спадщини в умовах війни.

Як наголосили учасники круглого столу, Україна постала перед особливими викликами щодо збереження своєї культурної ідентичності і, зокрема, нематеріальної спадщини в умовах воєнних дій.

Всесвітні заходи, присвячені охороні нематеріальної культурної спадщини під егідою ЮНЕСКО, є гарною нагодою для України засвідчити себе глобальною нацією. Під час заходу відкрили виставку «Жива спадщина: час, простір, культура», яка показує, як експерти з культурних практик охороняють та передають об’єкти спадщини в складних умовах боротьби України за своє існування. На експозиції представлено елементи української нематеріальної спадщини, які входять до списків ЮНЕСКО, зокрема Петриківський розпис, кримськотатарський орнамент Орнєк, Косівська кераміка, а також практики з охорони кобзарсько-лірницької традиції та писанкарства. Відвідувачі взяли участь у майстер-класах і спробували свої сили у грі на кобзі чи лірі.

Мемуари колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона Unleashed, які надійшли у продаж минулого тижня, стали бестселером – за цей час придбано 42,5 тисячі примірників.

«Ми раді бачити, що Unleashed Бориса Джонсона стала бестселером номером 1 у всій країні цього тижня. Борис – природжений письменник, а Unleashed – це захоплива розповідь про останні буремні роки», – заявили у видавництві HarperCollins.

Unleashed охоплює період роботи Джонсона на посадах мера Лондона, міністра закордонних справ і прем’єр-міністра. У книжці також ідеться про COVID-19, Brexit і парламентські вибори у Британії у 2019 році.

Під час Франкфуртського книжкового ярмарку оголосили лавреатку Німецької книжкової премії 2024 року, нею стала письменниця Мартіна Гефтер.

Письменницю нагородили за роман “Hey guten Morgen, wie geht es dir?” («Доброго ранку, як справи?»), що вийшов друком у видавництві Klett-Cotta.

Журі зазначили: «Головна героїня — жінка середнього віку, яка веде нестабільне життя як перформанс-артистка в Лейпцигу і доглядає за своїм чоловіком, хворим на розсіяний склероз. Вона проводить безсонні ночі, спілкуючись із нігерійським аферистом, який намагається виманити у неї гроші. Питання полягає в тому, хто кого використовує і що станеться, якщо кордони між цифровою грою та реальною прихильністю розмиються».

Німецьку книжкову премію вручають щороку в межах відкриття Франкфуртського книжкового ярмарку найкращому німецькомовному роману року. Лавреат чи лавреатка премії отримує 25 000 євро, інші п’ятеро фіналістів отримують по 2 500 євро. Премію заснувала Німецька асоціація видавців і книгорозповсюджувачів у 2005 році.

Лабораторія цифрової безпеки виклала у відкритий доступ посібник про використання систем штучного інтелекту (ШІ) відповідно до прав людини.

Посібник має на меті допомогти організаціям і установам відповідально обирати інструменти ШІ, мінімізуючи ризики, пов’язані з їх використанням. Його цільова авдиторія — активісти, журналісти, правозахисники, медіа.

Посібник висвітлює такі теми:

оцінка впливу на права людини та оцінка ризиків;

захист персональних даних та цифрова безпека;

забезпечення рівності;

свобода вираження поглядів;

права інтелектуальної власності;

людський нагляд.

«Щоб спростити усім життя, ми додали короткий чекліст з відповідального вибору систем ШІ, який можна використовувати як швидкий і доступний інструмент для фільтрації явно ризикованих інструментів ШІ», — повідомила Тетяна Авдєєва, співавторка посібника, старша юристка Цифрової лабораторії.

Завантажити посібник можна українською (https://dslua.org/wp-content/uploads/2024/10/Toolkit_AI-for-CSOs_DSLU_Ukr.pdf ).

У пілоті проєкту «Бібліотеки як простір психосоціальної підтримки» візьмуть участь 30 бібліотек у шести областях.

Про це повідомила начальниця відділу політики безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоров’я Міністерства культури та стратегічних комунікацій Леся Хемраєва .

Проєкт допомагатиме бібліотекарям стати опорою для громад.

"У нас буде шість областей - Київська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Житомирська та Одеська. Участь візьмуть 30 бібліотек, 15 бібліотек сфери управління МКСК та 15 бібліотек обласних військових адміністрацій", - сказала Хемраєва.

Вона зазначила, що "мета проєкту - забезпечити психосоціальну підтримку населення України через використання потенціалу розгалуженої мережі бібліотек. Зокрема, залучення їх кадрового потенціалу та поширення у громадах напрацьованих інструментів самодопомоги".

За її словами, серед завдань проєкту - формування відповідального ставлення людей до власного ментального здоров'я, здоров'я оточуючих та підвищення обізнаності населення в питаннях психічного здоров'я.

Голова Бюро ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі зазначила, що програма також розрахована на посилення спроможності, на розвиток потенціалу самих бібліотечних працівників. Вона висловила впевненість, що протягом наступних років буде видно результати цього проєкту, коли зростатиме професійний рівень і навички ведення саме такої роботи серед працівників бібліотек.

"Бібліотеки це не просто місця з книжками. Це місця, куди приходять люди та взаємодіють між собою. І, власне, цей проєкт спрямований на розвиток цього компоненту", - сказала Бардескі.

Навчальна програма розроблена ЮНЕСКО спільно з Міністерством культури та стратегічних комунікацій за фінансової підтримки Японії у співпраці з Координаційним центром з психічного здоров’я Кабінету міністрів.

Проєкт реалізується в межах всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», ініційованої першою леді України Оленою Зеленською.

Як повідомлялося, Міністерство культури та інформаційної політики України звернулося з ініціативою передбачити в проєкті державного бюджету на 2025 рік не менш ніж 200 млн грн на придбання книжок для поповнення бібліотечних фондів.

12 та 13 жовтня у Запоріжжі проходив книжковий фестиваль “Читай Форум Запоріжжя”, у рамках якого відбулися книжковий ярмарок, зустрічі з письменниками, автограф-сесії, майстер-класи та панельні дискусії. На подію завітають поети, прозаїки та артисти із Запорізького регіону та всієї України. Культурно-мистецька подія у прифронтовому місті обʼєднала авторів, читачів та літературознавців.

Форум розпочався панельною дискусією на тему: «Що читають українці і чи читають взагалі?», голвними спікерами якої були секретар міськради Регіна Харченко, голова Запорізької організації НСПУ, професорка ЗНУ Ольга Стадніченко, журналістка Мар’яна Сарапій та координаторка проєкту Тетяна Пилипець. Обговорення цієї надважливої теми відкрило основні проблеми,які виникли під час війни в українському гуманітарному просторі, головні з яких, що попри великий читацький інтеререс до української книги різних жанрів взагалі, близько 60 % людей не читають книги зовсім, знизився попит на дитячі книги на 35 відсотків, багато читачів віддають перевагу електронному читанню, книжковий ринок України доволі дорогий для пересічних громадян.

У фестивалі взяли участь зокрема: дитячий письменник Іван Андрусяк з презентацією книг для малечі, український прозаїк-белетрист Андрій Кокотюха, дитячий письменник Сашко Дерманський, український письменник і фотохудожник Віталій Запека – презентував 7 книг, координаторка форуму Тетяна Пилипець з презентацією книги «Голоси. Антологія військових письменників» за участю поетки Ольги Криштопи, сучасний український письменник казкар Олег Гавріш з презентацією книги «Казки баби Гавришихи», авторка детективів і фентезі Дар’я Новицька та ін.

Під час форуму відвідувачі змогли придбати книжки різних жанрів, відвідати лекції, стендап та майстер-класи. Цікавинкою форуму були ігрові заходи для дітей.

Станом на 10 жовтня 2024 року в Україні видали 8556 книжок і брошур, з них 7433 українською мовою.

У першому півріччі 2024 року видали 754 книжки іноземними мовами загальним тиражем 781,9 тисячі примірників. Російська мова залишається найпопулярнішою серед іноземних, займаючи 32-33% від усього тиражу видань іноземними мовами.

На другому місці за популярністю — англійська мова. Протягом січня-червня 2024 року англійською мовою видали 115 книжок із загальним тиражем 44,6 тисячі примірників. Зазначимо, у 2023 році ця кількість становила 184 видань загальним тиражем 67,6 тисячі екземплярів.

З 15 жовтня до 5 листопада триває тиждень української мови у Вікіпедії. Про це громадська організація «Вікімедіа Україна» повідомила на своїй фейсбук-сторінці.

Ініціативу розпочали, щоб створити й відредагувати якомога більше статей про українську мову та літературу у Вікіпедії.

«Мова — це більше, ніж засіб спілкування. Це наша історія, наші цінності й наша спільна пам’ять. Сьогодні важливо не лише говорити українською, але й робити все можливе для поширення її в інформаційному просторі, і цей проєкт — чудова можливість зробити внесок у її розвиток. Ця ініціатива, допоможе зберегти і примножити українську мову на глобальному рівні», — зазначив міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький.

Щоб долучитися до кампанії, потрібно зареєструватися у Вікіпедії і створити або поліпшити принаймні одну статтю на тему української мови або літератури. Найактивніші учасники та учасниці, а також автори та авторки найкращих статей отримають сувеніри та подарунки.

Громади Волинської й Івано-Франківської областей встановили національний рекорд, прочитавши за три місяці найбільшу кількість книг бібліотечного фонду.

Рекордсменами стали жителі Рожнятівської (Івано-Франківська обл.), Горохівської та Рожищенської громад (Волинська обл.). За три місяці 3227 учасників прочитали 31384 книги з місцевих бібліотек.

Директорка Департаменту відновлення та культурної реінтеграції деокупованих територій Мінкультури Діана Трима в межах робочого візиту в Івано-Франківську область узяла участь у всеукраїнському відкритому діалозі «Відкрий світ через книжку: бібліотека – твій ключ до знань», що відбувся з нагоди фіксації національного рекорду України «Найбільш читаюча громада».

Посадовиця зауважила, що «участь громад у такому рекорді – це не лише про популяризацію книги».

За її словами, це перший успішний кейс в Україні, коли громади об’єдналися навколо культури.

Нещодавно заснували нове українське видавництво «Так», яке спеціалізується на виданні романтичної літератури.

Співзасновниця видавництва Ірина Олешко розповіла в ексклюзивному коментарі Читомо, що видавництво «Так» — це імпринт видавництва «Nasha idea».

Видавництво зосереджуватиметься на виданні любовних романів, романтичних фентезі й підліткової літератури.

«Тематика цього проєкту близька особисто мені. Вважаю, що в Україні досі недостатньо сучасної романтичної літератури в жанрі янґ едалт та нью едалт — книжок, які дарують нам такі потрібні зараз емоції», — зазначила Ірина Олешко.

Нове видавництво презентували під час фестивалю "Книжкова країна".

Нобелівську премію з літератури отримала письменниця Хан Канг

Лауреаткою Нобелівської премії з літератури 2024 року стала південнокорейська письменниця Хан Канг «за її інтенсивну поетичну прозу, яка вступає в протистояння з історичним травмам і викриває крихкість людського життя».

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на сторінку премії у соцмережі Х.

Новини 9 жовтня 

Книжковий ярмарок «Liber» в Барселоні

З 1 по 3 жовтня в Барселоні пройшов масштабний книжковий ярмарок «Liber», участь у якому взяли понад 250 видавців з 13 країн світу, а кількість відвідувачів сягнула понад 6,5 тис. осіб. Цього року Україна була вперше представлена на головній іспаномовній платформі в Європі у галузі книговидання.

Під час ярмарку відбулася панельна дискусія на тему «Чи може література щось змінити?» за участю іноземних та українських авторів.

Детальніше на сайті МКСК

Цифровий архів документів про російсько-українську війну зібрав понад 4000 документів з різних регіонів України

Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка за підтримки УКФ створила і представила новий віртуальний ресурс — «Цифровий архів документів про російсько-українську війну». Основна мета ініціативи — збереження історії України в онлайн форматі та підтримка освітніх, дослідницьких проєктів. 

Створення сайту — це результат реалізації проєкту «Формування цифрового архіву документів (публікацій, фото, відео) про російсько-українську війну». Новий ресурс є цінним джерелом для дослідників, які вивчають події війни, а також для тих, хто хоче глибше зрозуміти контекст і її наслідки для нашої держави. 

Архів створений на основі публікацій з відкритих верифікованих джерел: офіційних сайтів обласних і міських військових адміністрацій, а також медіа Київської, Дніпропетровської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Чернігівської та інших областей України.

Детальніше на сайті МКСК

Міністерство культури та стратегічних комунікацій провело першу робочу зустріч з розробки методичних рекомендацій щодо забезпечення можливості безбар’єрної участі громадян у культурному житті.

"2 жовтня Міністерство культури та стратегічних комунікацій України на виконання 72 пункту плану заходів Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року організувало першу робочу зустріч з розробки методичних рекомендацій щодо забезпечення можливості безбар’єрної участі громадян у культурному житті, доступі до культурних послуг, культурних цінностей, культурної спадщини та інформації про них", - йдеться у повідомленні.

Керівниця відділу політики безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоров’я МКСК Леся Хемраєва акцентувала увагу на необхідності врахування думок громадськості та залучення фахівців для формування рекомендацій щодо доступності культурних послуг.

До участі в події долучилися представники МКСК, Міністерства економіки, Міністерства соціальної політики, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Державне агентство України з питань кіно, комунікаційні експерти, засновники громадських організацій та комерційних інституцій.

Як зазначається, у межах події були запропоновані пропозиції щодо покращення надання культурних послуг людям з порушенням слуху та зору, зокрема учасники підкреслили важливість використання субтитрів та аудіодискрипції, перекладу жестовою мовою та текстового розміщення.

Крім того, учасники зустрічі підтримали ідею об’єднання спільних зусиль з напрацювання ідей з безбар’єрності медіа.

Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький доручив Молодіжній раді при Мінкультури визначити видатні постаті в українській історії та культурі, які можуть стати обличчями нації.

“Микола Точицький підкреслив, що національна ідентичність України має бути міцно закріплена на світовій арені, і висловив сподівання на креативний підхід молоді у цій справі”, – йдеться в повідомленні відомства за результатами зустрічі міністра з представниками Молодіжної ради при Мінкультури.

Зазначається, що Точицький також визначив три завдання для Молодіжної ради, які учасники мають виконати на перше офіційне засідання, що відбудеться 8 жовтня:

визначення видатних постатей в українській історії та культурі, що можуть стати обличчями нації;

формування напрямів розвитку стратегічних комунікацій на міжнародному рівні; посилення співпраці Молодіжної ради з інституціями та організаціями.