Розділи сайту
Мастрід
Нове на сайті
Виставлено: [30.12.2025]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (110) 2025 [09.12.2025] [29.11.2024]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2025 рік. [24.06.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (104) 2024 [22.12.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (102) 2023 [03.10.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (101) 2023 [18.09.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за III квартал 2023 року [05.07.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (100) 2023 [19.06.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за II квартал 2023 року [20.05.2023]Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу [06.05.2023] [05.04.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (99) 2023 [16.03.2023] [16.03.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [27.02.2023] [17.01.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (98) 2022 [23.12.2022] [21.12.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [18.11.2022] [04.11.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики 3 квартал 2022 рр. [05.10.2022]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2023 рік. [04.10.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (97) 2022 [10.09.2022] [03.08.2022] [11.07.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (96) 2022 [29.06.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (95) 2022 [23.12.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (94) 2021 [16.12.2021] [06.12.2021]РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТА ЖУРНАЛУ «БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА» НА 2022 РІК [01.12.2021] [20.10.2021] [27.09.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (93) 2021 [01.09.2021] [06.07.2021] [30.06.2021] [23.06.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (92) 2021 [31.05.2021] [07.05.2021]XІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу» [29.03.2021]Інформація від майстра
Відвідувачі
|
Новини
Оксфордський словник визначив головне слово 2025 року Оксфордський словник визначив слово року 2025 — ним стало словосполучення rage bait, що позначає онлайн-контент, створений із метою викликати обурення й агресію у користувачів соцмереж, щоб збільшити перегляди, кліки та взаємодію з дописом чи сторінкою.
Команда Оксфорду зауважує, що 2025-й став роком дискусій про вплив технологій, інформаційне перевантаження та алгоритми, які заохочують до взаємодії через провокації. У порівнянні з 2024 роком уживання фрази rage bait зросло утричі, що свідчить про усвідомлення користувачами маніпулюванням їхніми емоціями.
Rage bait — словосполучення зі слів rage («гнів») та bait («пожива», «приманка»). Хоча фраза перегукується з clickbait, новий термін має чіткіший фокус: не просто привернути увагу, а зробити це через обурення, поляризацію та конфлікт.
Оксфордське слово року — це слово чи вираз, що відображає настрій або занепокоєння останніх дванадцяти місяців, те, що має потенціал стати терміном тривалого культурного значення. Редактори Оксфорда вибирають кандидатів, коли вони з’являються протягом року, аналізуючи статистику частоти та інші мовні дані в Oxford English Corpus.
У 2025 році слово обирали шляхом триденного голосування. Цього разу вперше слова «агітували» за себе в соцмережі Instagram.
Як повідомлялося, Кембриджський словник назвав слово «parasocial» («парасоціальний») словом року.
В Італії вийшов друком роман «За спиною» Гаськи Шиян Роман Гаськи Шиян "За спиною" (Alle sue spalle) вийшов друком у перекладі італійською мовою у видавництві Nuova Editrice Berti.
Українською мовою книжка вийшла у 2019 році у видавництві "Фабула". Того ж року Шиян стала лавреаткою Літературної премії Європейського Союзу за цей роман, потрапила до довгого списку "Книги року ВВС", а також здобула премію "Еспресо. Вибір читачів 2019".
У 2020 році книжка додруковувалася з новою обкладинкою, а також перемогла у ще одній премії - Book Pitch-2020 (спільний проєкт Одеського міжнародного кінофестивалю та Х міжнародного фестивалю "Книжковий Арсенал").
Прозорість і цифровізація: Мінкульт запускає Реєстр заявок та отримувачів державної підтримки у сфері культури Міністерство культури України оголошує про запуск інформаційно-комунікаційної системи «Реєстр заявок та отримувачів державної підтримки у сфері культури». Цей важливий крок є частиною стратегії щодо цифровізації, забезпечення максимальної прозорості та підвищення ефективності розподілу державних коштів у культурній сфері.
Реєстр створюється як єдиний цифровий простір, що забезпечить акумуляцію повної інформації про:
- подані для участі у конкурсах заявки на отримання державної підтримки у сферах культури, мистецтв та медіа;
- результати їх експертної оцінки та прийняті рішення;
- кінцевих отримувачів фінансової, організаційної та іншої державної підтримки;
- звітність про використання наданої підтримки.
Впровадження системи здійснюється на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2024 р. № 1252 «Про реалізацію експериментального проекту щодо запровадження Реєстру заявок та отримувачів державної підтримки у сфері культури», що визначила основні засади функціонування інформаційно-комунікаційної системи та забезпечила нормативну базу для її створення.
Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти долучилось до впровадження Реєстру.
Детальніше тут: https://mcsc.gov.ua/news/prozorist-i-czyfrovizacziya-minkult-zapuskaye-reyestr-zayavok-ta-otrymuvachiv-derzhavnoyi-pidtrymky-u-sferi-kultury/
Забезпечення функціонального адміністрування, розгляд заявок та проведення конкурсів забезпечують Держмистецтв, а також Держкомтелерадіо спільно з профільними департаментами Мінкульту.
Зубковицьку сільську бібліотеку визнали найкращою на Житомирщині у 2025 році Зубковицьку сільську бібліотеку на Житомирщині визнали найкращою сільською бібліотекою 2025 року. У бібліотеці діють краєзнавча кімната, дитячі простори та проводять майстер-класи для дітей і підлітків.
Щорічний обласний конкурс "Краща бібліотека Житомирщини – 2025" організовано управлінням культури та туризму Житомирської обласної військової адміністрації та КЗ "Обласна наукова універсальна бібліотека імені Олега Ольжича".
"Цього року я взяла участь у конкурсі "Краща бібліотека Житомирщини", де отримала дві відзнаки: "Краща бібліотека для дітей і молоді" та "За популяризацію ментального здоров'я". Ці нагороди надихають на подальшу роботу. Ми й надалі намагатимемося впроваджувати нові ідеї та робити все можливе для розвитку бібліотеки і культурного життя села", — зазначила Любов Гайченя, бібліотекарка Зубковицької сільської бібліотеки.
За словами Любові Гайчені, найстаршому читачу бібліотеки — 75 років, а наймолодшому — чотири. У книгозбірні облаштували "Кімнату нашої бабусі", де діти роблять фотосесії та знімають відео для соціальних мереж. Для дітей віком від чотирьох до шести років також створили окрему кімнату.
"У нашій бібліотеці відкрили дитячу ігрову кімнату, де діти проводять вільний час і грають у різні ігри. Ми облаштували її власними силами, наскільки це було можливо", — сказала бібліотекарка.
Детальніше тут: https://suspilne.media/zhytomyr/1172478-zubkovicku-silsku-biblioteku-viznali-najkrasou-na-zitomirsini-u-2025-roci/
Вишгородська бібліотека зазнала пошкоджень через нічну атаку на Київ Унаслідок російської комбінованої атаки на Київ у ніч з 28 на 29 листопада 2025 року зазнала пошкоджень Вишгородська центральна районна бібліотека. Люди не постраждали.
У бібліотеці вибило вікна від ударної хвилі, це як мінімум вдруге, коли бібліотека зазнає пошкоджень через обстріли рф.
Книжка українського автора — серед найкращих за 2025 рік за версією The Washington Post Книжка «Звичайні люди не носять кулеметів» Артема Чапая увійшла до списку найкращих нонфікшн-книжок 2025 року за версією The Washington Post.
Всього до списку увійшли 50 видань, опублікованих англійською мовою протягом року. Добірку сформувала редакційна команда.
Книжка «Звичайні люди не носять кулеметів» Артема Чапая вийшла англійською мовою у квітні 2025 року у незалежному американському видавництві Seven Stories Press. Воно засноване у Нью-Йорку у 1995 році та спеціалізується на публікації нонфікшн-літератури.
«Український чоловік і батько, який вважав себе пацифістом, вирішив, що не зможе жити з собою, якщо не приєднається до війни, щоб захистити свою країну від російського вторгнення. На цих сторінках він філософським поглядом дивиться на руйнування, свідком яких він став, і показує, якою є війна для тих, хто не народився воїном», — зазначили у The Washington Post.
Англійський переклад здійснила американська перекладачка українського походження Зеня Томпкінс.
У росії створили сховище «русофобських» книжок, вивезених з окупованих територій України У Російській державній бібліотеці сформували окремий фонд книжок, вивизених з бібліотек на тимчасово окупованих територіях України, які російська влада вважає «русофобськими».
За даними російської бібліотеки, сховище з українськими виданнями почали створювати у 2024 році, нині там від 10 до 12 тисяч вивезених з окупованих територій примірників.
До кінця 2025 року Російська державна бібліотека планує оприлюднити їхній список на національній книжковій платформі, щоб рекомендувати російським бібліотекам обмежити доступ до них.
Як відомо, росія масштабно фінансує знищення українських бібліотек на окупованих територіях: у 2023 році міністерство культури рф виділило на це 200 млн рублів. Приклади такої політики російської окупаційної влади:
- в окупованому Маріуполі російські загарбники викинули книжки з бібліотечних фондів Приазовського державного університету і спалили бібліотеку Петра Могили у Маріуполі. Тоді ж з уцілілого приміщення бібліотеки загарбники вивезли всі книжки «на зберігання»;
- на Луганщині окупанти поширюють у школах пропагандистські «книжки» російських бойовиків. Ще раніше окупаційна влада завозила до бібліотек Скадовська, Генічеська та Чаплинки історичні книжки з Рязані, що містили пропагандистські наративи.
Публічна бібліотека імені Лесі Українки завершила соціологічне дослідження, «Кадрове забезпечення бібліотек Києва: реалії та перспективи» Публічна бібліотека імені Лесі Українки завершила соціологічне дослідження, «Кадрове забезпечення бібліотек Києва: реалії та перспективи», яке охопило 10 ЦБС міста, а також студентів-бібліотекарів. З 1058 бібліотечних працівників ми опитали 210 фахівців (це 20% штату!) – отже, маємо репрезентативну картину для Києва. Ознайомитись з повним текстом можна за посиланням: https://surl.li/mzkvqf
Що виявив аналіз?
-Тривожний дзвінок: старіння кадрів
Майже 80% наших бібліотечних працівників – це фахівці, старші за 45 років. Середній вік групи 46–60 років становить 43%, а працівники 60+ – аж 34%! При цьому молодь до 30 років становить лише критичні 5%. Наші бібліотеки тримаються на ветеранах галузі, і це ставить під загрозу їхнє майбутнє.
-Головний бар'єр – гроші!
Ми запитали: «Чому молодь не йде до бібліотек?» Відповідь була майже одноголосною: 95% респондентів назвали першопричиною НИЗЬКУ ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ, і це посилюється низьким престижем професії та відсутністю кар'єрних перспектив. Молоді фахівці готові працювати у сфері культури, але не за ціною виживання.
-Кого бракує найбільше? Бібліотекам критично не вистачає сучасних, технологічно підкованих кадрів. Найскладніше заповнити вакансії:
1. Головний спеціаліст (бібліотекар, методист, бібліограф) – 51%
2. ІТ-фахівець/Діджитал-бібліотекар – 47%
Наші респонденти чітко сформулювали, що потрібно змінити, щоб привабити та втримати молодь:
1. ПІДВИЩЕННЯ ЗАРПЛАТИ до гідного рівня – це домінуюча і найважливіша вимога.
2. КАР'ЄРНИЙ РОЗВИТОК: чіткі траєкторії, менторські програми та підтримка молоді.
3. МОДЕРНІЗАЦІЯ: технічне переоснащення, спрощення бюрократичної звітності та формування сучасного іміджу бібліотекаря як культурного менеджера та медіатренера.
Це не просто цифри. Це голос бібліотечної спільноти Києва, який закликає до дій! Дослідження має стати підґрунтям для стратегічних рішень місцевої влади та програм професійного розвитку. Обласна школа керівника – 2025 26 листопада на платформі ZOOM відбулася щорічна обласна школа керівника "Бібліотека і громада: формат успішної взаємодії", організована на виконання плану роботи Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА та Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових. До професійної зустрічі долучилися 55 директорів публічних бібліотек та спеціалістів відділів культури. Модерувала захід завідувачка науково-методичного відділу Ольга Шурубенко.
З вітальним словом до учасників звернувся Олександр Нагорний, начальник відділу культурного розвитку Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА.
Директор Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових Юрій Соболь, в.о. директора обласної бібліотеки для дітей Тамара Клюй та в.о. директора обласної бібліотеки для юнацтва Марина Книр говорили про досягнення, виклики та перспективи бібліотек області в умовах війни, участь у різноманітних обласних та всеукраїнських конкурсах тощо.
Традиційно значну увагу на школі керівника було приділено питанням планування та звітності, адже саме ці складові формують основу якісного управління бібліотечною діяльністю.
Детальніше тут: https://libkor.com.ua/news/7232-oblasna-shkola-kerivnika-2025?fbclid=IwY2xjawOWuoxleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFRaW9VZE9YNmQ0WEtjdGNFc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHlNXJ0HdP5g9SbWMSZx13lxiVUNzzpzw68rnbROv1AnJgFLaFm8a6j-ckLD__aem_Mc5d27WIGydEEAamLwkQ5Q
«Колапс» Макса Кідрука за добу замовили майже 6 тисяч читачів Другу книгу фантастичного циклу "Нові темні віки" - "Колапс" Макса Кідрука за першу добу попереднього продажу замовив 5931 читач.
За словами Кідрука, 26 листопада о 10:00 без попередніх анонсів відбувся запуск попереднього замовлення.
"Повідомлення з’явилися одночасно на трьох із шести соцмереж — Фейсбук, Інстаграм, Твіттер (Телеграм, Тік-Ток і Тредс не чіпали). За дві хвилини після десятої на сайті вже перебували 6150 користувачів. Сайт не падав, але CloudFlare, вирівнюючи навантаження, почала сповільнювати роботу для багатьох відвідувачів", - розповів Кідрук.
Він зазначив, що "система зрештою вирівняла навантаження, але ще впродовж трьох годин воно трималося на рівні 96-98%. Це означало, що комусь щастило замовити книжку з першого разу, а когось захист тримав, не пускаючи".
За день, за словами Кідрука, сайт відвідали 16 863 людини. Кількість переглядів сторінки з попереднім замовленням становила 36 152. Кількість переглядів усього сайту — 86 333.
За добу продали 5931 книжку.
В Україні вперше переклали книжку лауреата Нобелівської премії з літератури Ласло Красногорнаї В Україні вперше вийшов друком переклад роману «Меланхолія опору» цьогорічного нобелівського лауреата з літератури Ласло Красногорнаї.
Переклав роман з угорської Олександр Вешелені. Обкладинку та ілюстрації створила художниця Ілона Сільваші.
Випустило книжку видавництво «Комора».
Як зауважили видавці, «Меланхолія опору» - це грандіозний роман із суцільним плином тексту без берегів, що одночасно є темним океаном, музикою нескінченності й Космосом.
«У перші дні грудня в провінційному угорському містечку химерний цирк розставляє намети й розвішує нічними вулицями афіші - обіцяє показати опудало найбільшого у світі кита і загадкового карлика на ймення Князь. Разом з новинами про дивовижу починають ширитися тривожні чутки, мовляв, циркові працівники прибули з лихими намірами. І коли одні мешканці чіпляються за безпечний затишок дому та звичні ритуали, інші піддаються нестримній жазі до влади…», - ідеться в анотації.
У видавництві підкреслили, що твори лауреата Нобелівської премії 2025 та Букерівської премії 2015 року Ласло Краснагоркаї вже набули статусу класики світової літератури. Вони перекладені на понад 25 мов, серед яких відтепер і українська.
Кабмін призначив Богдану Лаюк (Неборак) на посаду заступниці Міністра культури України. Вона відповідатиме за політику у сфері книговидання, читання, міжнародної видимості української літератури та мовну політику.
📌Ключові напрями її роботи:
• стратегія розвитку книжкової сфери й посилення співпраці з УІК;
• єдина стратегія для книжкових фестивалів;
• удосконалення програми єКнига і запуск співфінансування закупівель у бібліотеки;
• оновлені умови пільгової оренди для книгарень;
• санкції проти російських видавництв;
• оновлення українських шрифтів і впровадження уніфікованої правничої термінології;
• стратегічні питання державної мовної політики та оновлення перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.
Богдана Лаюк — магістр права Києво-Могилянської академії, кураторка культурних проєктів, журналістка й редакторка. Працювала з ключовими культурними інституціями України, співпрацює з міжнародними осередками україністики. У 2020 році відповідала за запуск першої державної програми підтримки перекладів української літератури іноземними мовами. У 2020–2025 роках була редакторкою в The Ukrainians Media.
🗣️«Українська книжка й українська мова — основоположні сфери для розуміння українського суспільства і його розвитку… Підсилюючи ці сфери, ми повертаємо собі голос і право розповідати свою історію. Вітаю у команді!», — зазначила Віцепрем’єр-міністерка — Міністерка культури України Тетяна Бережна.
Стратегія Української бібліотечної асоціації на 2026–2030 роки ВГО «Українська бібліотечна асоціація» опублікувала Стратегію Української бібліотечної асоціації на 2026–2030 роки.
Стратегію було обговорено та затверджено на щорічній Конференції ВГО «Українська бібліотечна асоціація», що відбулася 19–21 листопада 2025 року.
Документ спирається на основні положення попередніх стратегій організації, ґрунтується на всебічному аналізі зовнішнього й внутрішнього контексту діяльності Асоціації, враховує досвід і виклики періоду воєнного стану, а також визначає ключові орієнтири для післявоєнної відбудови та розвитку бібліотечно-інформаційної сфери відповідно до глобальних тенденцій.
Докладніше на порталі:
https://ula.org.ua/pro-nas/stratehiia
Документ Стратегії Української бібліотечної асоціації 2026-2030 роки:https://ula.org.ua/images/documents/5415/The%20Strategy%20of%20the%20ULA%20for%202026-2030.pdf?fbclid=IwY2xjawOTxeRleHRuA2FlbQIxMABicmlkETF1eVhHYUxvODhKRG9mOTEzc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHh94sRXJdJ4J9RK3G-9fB9ySf5iEqJykNUvLaYwOTG7nBiEyZs_J9DoxAEo8_aem_I4-zudK7BrMDVuxU9ygt7Q
Повторно продавали російські книжки — СБУ заблокувала два сайти В Україні заблокували два книжкові інтернет-магазини, які продовжували продавати російські книжки, обійшовши блокування.
Знову під блокуванням опинились онлайн-книгарні Leader-Books та BookHub. Як повідомили у комітеті, після першого блокування власники цих онлайн-крамниць не припинили незаконну діяльність і спробували обійти заборону, створивши нові домени для продажу забороненої літератури.
Серед видань, які розповсюджували у книгарні, були книжки російських видавництв «Эксмо», «АСТ» та «Манн, Иванов и Фербер». Ці видавництва раніше, до 2022 року, потрапляли під санкції РНБО України за поширення антиукраїнської продукції та пов’язані з громадянином рф Олегом Новіковим — мільярдером, наближеним до путіна, який також перебуває під санкціями. Також Новіков є російським видавцем, а саме президентом «Ексмо-АСТ», що включає видавництва «Ексмо» і АСТ, співвласником компанії «Новий книжковий — Буквоед», видавництва «Манн, Іванов і Фербер», членом правління російського книжкового союзу та заслуженим працівником культури рф.
Окрім того, через магазин розповсюджувались книжки, видані російськими видавництвами після початку повномасштабного вторгнення та незаконно доставлені на територію України.
«Відновлення доступу до заблокованих ресурсів можливе лише після завершення воєнного стану – за умови легалізації власників та повного приведення їхньої діяльності у відповідність до українського законодавства», — написали у Держкомтелерадіо.
Сайти заблокувала Служба безпеки України спільно з Національним центром оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України, що входить до структури Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України
Які держструктури перейшли від Мінкульту до Держкомтелерадіо Кабінет Міністрів змінив систему управління ключовими державними медійними інституціями: три структури — «Мультимедійна платформа іномовлення України», «Укрінформ» та Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки — переходять від міністерства культури до Державного комітету телебачення і радіомовлення.
Це означає, що Держкомтедерадіо тепер не лише виконує вже затверджену політику у сфері медіа, а й визначає її напрямок. До його відповідальності також входить державне іномовлення, стратегічні комунікації та популяризація України за кордоном.
Ще одна нова функція відомства — видача посвідок на тимчасове проживання іноземним журналістам та представникам закордонних медіа, які працюють в Україні.
Постанова вже набрала чинності, за винятком окремих пунктів, що почнуть діяти з 1 січня 2026 року.
Міністерство культури України оголошує прийом заявок від громадських організацій на делегування кандидата до Наглядової ради Українського фонду культурної спадщини (UCHF) Український фонд культурної спадщини (UCHF) – це платформа для відновлення культури як основи ідентичності та демократії. Його зареєстрували у Брюсселі в жовтні 2025 року за підтримки Міністерства культури України та Міжнародного альянсу захисту спадщини (ALIPH). Діяльність UCHF розпочата на неформальній зустрічі міністрів культури та медіа, що відбулася 3 листопада у Копенгагені.
Створення УФКС це відповідь на безпрецедентні руйнування культурних об’єктів, спричинені агресією росії. За даними Міністерства культури України, від початку повномасштабної війни пошкоджено 1612 об’єктів культурної спадщини, з яких 33 — повністю зруйновано. Руйнування зафіксовані у 18 регіонах держави, що становить одні із наймасштабніших втрат культурних цінностей у Європі з часів Другої світової війни.
Мета Фонду як багатодонорської платформи міжнародної підтримки — залучення, акумулювання, управління та інвестування ресурсів для реалізації програм і проєктів, спрямованих на збереження, захист і відновлення культурної спадщини, а також на розвиток і промоцію культури в Україні.
Діяльність Фонду буде спрямовуватись Наглядовою радою, до складу якої увійдуть представники інституцій-партнерів, ключових донорів, незалежні експерти у сферах спадщини, культури та міжнародного співробітництва, а також представники української влади та громадянського суспільства. Наглядова рада забезпечуватиме загальне стратегічне керівництво, підзвітність і відповідність діяльності Фонду міжнародним найкращим практикам.
Згідно зі Статутом Фонду, Міністерство культури України делегує до складу Наглядової ради одного представника громадського сектору.
Міністерство запрошує громадські організації подавати заявки із пропозиціями кандидатур для включення до складу Наглядової ради Українського фонду культурної спадщини.
Історії, що нас обʼєднують. Radio NV представляє 20 найкращих оповідань нової України — голосами Залужного, Андруховича, Чеха і не тільки Radio NV та Міжнародний фонд «Відродження» оголошують запуск спільного проєкту «20 найкращих оповідань нової України», які знайомлять українців з двома десятками творів, що найкраще віддзеркалюють період від Революції Гідності 2013−2014 до сьогодення. А головне — правдиво передають настрої цієї доби та українців.
Проєкт репрезентує художній погляд як знакових авторів, так і авторів нової хвилі за 12 минулих років — період виняткових викликів для українців. Твори написані під час війни, але вони не про війну, вони — про життя. Ініціатори проєкту сподіваються, що вони допоможуть кожному українцю почути себе і зрозуміти нову країну, отримати відповіді на болючі запитання, знайти свій сенс, силу, натхнення жити далі. Бо тут зібрано справді сильні, живі й влучні твори.
Додатковим магнітом для широкої аудиторії слухачів стануть голоси проєкту — відомі українці, які начитали цю добірку літературних творів: Валерій Залужний, Олександр Терен, Сергій Притула, Олексій Вертинський, Павло Зібров, Ірма Вітовська, Саша Кольцова і не тільки.
Добірка 20 оповідань, їхні автори та голоси, які начитали ці оповідання:
• «Передчуття Марії» — Вікторії Амеліної, читає Антоніна Хижняк;
• «Голкошкірі» — Софії Андрухович, читає Анастасія Карпенко;
• «Жертвопринесення» — Юрія Андруховича, читає автор;
• «Костя» — Катерини Бабкіної, читає авторка;
• «Регіон» — Романа Голубовського, читає Сергій Притула;
• «Льох» — Сергія Демчука, читає Григорій Решетнік;
• «Діти повітряних тривог» — Лариси Денисенко, читає Олена Мандзюк;
• «Ромео» — Сергія Жадана, читає Олексій Вертинський;
• «Після третього дзвінка вхід до зали забороняється» — Оксани Забужко, читає Галина Стефанова;
• «Люди сонця» — Владислава Івченка, читає Павло Зібров;
• «Лалібела» — Катерини Калитко, читає Ірма Вітовська;
• «Він повертається в неділю» — Ірени Карпи, читає авторка;
• «Ойнарея» — Оксани Луцишиної, читає Олександр Терен;
• «Жаби в морі» — Тані Малярчук, читає Саша Кольцова;
• «Польський ровер, руска рама» — Василя Махна, читає Максим Девізоров;
• «Сім пісень до шовковиці» — Сергія Осоки, читає Валерій Залужний;
• «Моноліт» — Валерій Пузік, читає Віталій Ажнов;
• «Дім у степу» — Світлани Тараторіної, читає Владислав Михальчук;
• «Червоні на чорному сліди» — Ірини Цілик, читає авторка;
• «Мангеттен-Бахмут» — Артема Чеха, читає автор.
Послухати добірку можна тут: https://link.nv.ua/bvLqxv
Історик Сергій Плохій презентував свою книгу в Українському домі у Вашінгтоні В Українському домі (Ukraine House) у Вашингтоні, округ Колумбія, відбулася презентація нової книги професора Гарвардського університету Сергія Плохія The Nuclear Age: An Epic Race for Arms, Power, and Survival («Ядерна епоха: епічна гонка за зброю, владу та виживання»).
Сергій Плохій, який є одним із провідних світових експертів з України та Східної Європи, представив своє дослідження широкій аудиторії.
Упродовж вечора учасники й експерт обговорювали ключові історичні та сучасні виклики ядерної доби. Центральними темами стали історія причин та наслідків Будапештського меморандуму, роль українців у розвитку як американської, так і радянської ядерної програми та сучасні глобальні ядерні виклики, пов’язані з Північною Кореєю, Іраном і Росією.
У Києво-Печерській лаврі представили перший аудіогід адаптований жестовою мовою Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" запустив аудіогід, адаптований жестовою мовою. Його розробили спільно з громадською організацією "єМузей", повідомляє Міністерство культури.
Новий сервіс дозволяє людям із порушеннями слуху ознайомитися з головними пам'ятками Лаври: Успенським собором, Троїцькою надбрамною церквою, Великою лаврською дзвіницею, церквою Спаса на Берестові та іншими знаковими об'єктами.
Сервіс дозволяє відвідати онлайн-виставки у Національному художньому музеї України (NAMU), Національному музеї історії України, Національному музеї декоративного мистецтва, а також пройти віртуальний тур зоною відчуження в Чорнобилі.
Ініціатива з розробки інклюзивного мистецького середовища є частиною повноцінної Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору в Україні до 2030 року.
УКФ у партнерстві з Британською Радою розпочав приймати заявки на інклюзивні ЛОТи програми «Стійкість суспільства через культуру» Український культурний фонд у партнерстві з Британською Радою розпочав приймати заявки на інклюзивні ЛОТи грантової програми «Стійкість суспільства через культуру». Кінцевий термін подачі – 19 січня 2026 року.
Ініціатива реалізується в межах Угоди про сторічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії.
Детальніше тут: https://ucf.in.ua/news/stiikist-suspilstva2026
Актуальна інформація
Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності. Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org. Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”. | Вітаємо
For Librarians
Библиотекарю
Пошук
Голосування
|
1. Офіційна інформація





відвідувачі
відвідувач online






