Бібліотечному фахівцю

Роман української письменниці, перекладачки і публіцистки Софії Андрухович «Амадока» вийшов друком румунською мовою у перекладі поета й журналіста Міхая Траїсти у видавництві Trei.

Андрухович і перекладачі книжки «Амадока» німецькою мовою - Александр Кратохвіль і Марія Вайсенбьок - у 2024 році стали лавреатами Міжнародної премії імені Германа Гессе.

Раніше три томи роману Софії Андрухович «Амадока» видали в австрійському видавництві Residenz Verlag. Права на його переклад придбало і одне з найбільших видавництв світу Simon & Schuster.

"Book Aid International відправили до України чергову партію книжок для підтримки проєкту Українського ПЕН "Незламні бібліотеки", - йдеться у повідомленні.

Відправлення налічує 15 554 книжки, серед яких дитяча література, художні твори для дозвілля і підручники з англійської мови як іноземної. Вони поповнять фонди бібліотек, що зазнали руйнувань внаслідок війни або працюють у прифронтових і звільнених від російських загарбників громадах.

Ініціатива реалізується спільно з Book Aid International, PEN International, English PEN та видавництвом Pineapple Lane.

Як зауважили в ПЕН, це відправлення має особливе значення, адже відбулося після пошкодження складу організації у Києві внаслідок російського удару в липні.

Загалом Book Aid International уже передали 52 888 книжок, які Український ПЕН доставив до понад 250 бібліотек по всій Україні.

"Ми глибоко вдячні Book Aid International за їхню щедру підтримку українських бібліотек. У розпал повномасштабної війни Росії проти України ці книжки — більше, ніж просто книжки: це інструменти стійкості, єдності та культурної тяглості. Кожна книжка, що потрапляє до української бібліотеки під час війни, є безцінною", - зазначив виконавчий директор Українського ПЕН Максим Ситніков.

Відправлення здійснене з нового складу Book Aid International у Свіндоні, що відкрився у вересні.

Як зазначили в ПЕН, для організації це перший транш з нового приміщення і він символічно спрямований саме до України.

"Те, що наше перше відправлення зі Свіндона вирушає саме до Українського ПЕН, який відновлюється після пошкодження власного складу, є для нас особливо важливим. Ми надзвичайно вдячні британській видавничій спільноті за її щедрість і сподіваємося, що видавці продовжать співпрацювати з нами, аби ділитися силою книжок із читачами по всьому світу в майбутньому", - заявила генеральна директорка організації Елісон Твід.

Національний рейтинг «Компас благодійності України» (англійською – Charity compass of Ukraine) – публічний рейтинг благодійних організацій, які офіційно зареєстровані в Україні, здійснюють свою діяльність згідно чинного законодавства, публічно оприлюднюють свою звітність та присутні в інтернет просторі.

Рейтингування благодійних організацій у рамках проекту «Компас благодійності України» – це створення відкритої системи суспільного оцінювання їхньої діяльності, можливість публічного підтвердження своєї прозорості і підзвітності, доказ ефективності своєї роботи із залученими коштами. Завдяки рейтингу «Компас благодійності України» благодійні організації отримують від суспільства «зірку довіри» для своєї подальшої прозорої та ефективної роботи, для підвищення обізнаності суспільства з їхньою діяльністю, можливість пошуку додаткових ресурсів та збільшення фінансування своїх благодійних програм.

Мета і завдання Національного рейтингу:

- За допомогою об’єктивних критеріїв та індикаторів оцінити і наочно показати членам суспільства публічні результати діяльності благодійних організацій;

- Дати потенційним донаторам (жертводавцям) простий та зрозумілий додатковий інструмент при виборі ними напрямку та суб’єкту для благодійної пожертви;

- Дати можливість ефективним та доброчесним благодійним організаціям використовувати результати рейтингування для ведення ними власної інформаційної, маркетингової чи фандрейзингової кампанії;

- Допомогти членам українського суспільства зорієнтуватись і вірно використати своє право надати фінансову підтримку неурядовим організаціям, виходячи із положень Закону України «Про відсоткову філантропію»;

- Відзначити та інформувати суспільство про публічні та ефективні українські практики благодійної діяльності.

Національний рейтинг «Компас благодійності України» започаткований Асоціацією благодійників України у 2022 році.

11 листопада у Києві пройде Сьомий міжнародний ярмарок грантів у сфері культури. Це найбільший щорічний захід, який організовує бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні разом з партнерами, та який збирає близько тисячі представників сектору культури та креативності з усієї країни.

Книжка "Схід українського сонця. Історія Донеччини та Луганщини початку XXI століття" української письменниці, політологині та парамедикині "Госпітальєрів" Катерини Зарембо отримала відзнаку за найкращий переклад у Літературній премії Петерсона.

У виданні йдеться про українські спільноти Донеччини та Луганщини, що діяли від початку 2000-х до 2014 року. А метою є розвінчати міфи нав'язані Радянським Союзом через розповідь про культурні простори, студентські середовища, українське село та розмаїті релігії.

Книжка вийшла друком українською мовою у видавництві "Човен" у 2022 році. Обкладинку до видання створила дизайнерка Оксана Васьків.

Нагороду за книжковий переклад Літературного фонду імені Петерсона вручають із 2021-го, раз на два роки. Вона присуджується нещодавно опублікованим перекладам художніх та документальних літературних творів українською та з української. Передусім йдеться про переклади з та на французьку й англійську мови.

Гран-прі фонду — 15 тисяч канадських доларів (приблизно 450 тисяч гривень), а нагорода за перекладену книжку — 10 тисяч канадських доларів (близько 300 тисяч гривень).

Літературний фонд імені Петерсона — фонд для українців світу, що приймає на фінансування прозові твори та переклади й зосереджується на фінансуванні робіт, які потенційно будуть цікаві широкій авдиторії. Заснований канадським меценатом українського походження Стенлі Петерсоном для надання міжнародних літературних премій і грантів.

Уряд Данії виділяє 1,3 мільйона євро (близько 63 мільйонів гривень) на підтримку культурної спадщини України. Кошти перерахують через новостворений Фонд культурної спадщини України.

За даними ЮНЕСКО, від початку повномасштабного вторгнення Росія знищила понад 500 культурних пам'яток по всій Україні. Тому Данія виділяє кошти, які можуть, зокрема, піти на реставрацію будівель, пам'ятників та музеїв, що були зруйновані внаслідок обстрілів.

Про пожертву оголосили 3 листопада під час неформальної зустрічі міністрів культури в Данії, в якій взяли участь міністри культури європейських країн та представники України. Міністр культури Данії Якоб Енгель-Шмідт наголосив, що "війна в Україні ведеться не лише на полі бою – вона також стосується права українського народу зберігати свою культуру, свою мову та свій зв'язок із цінностями та місцями, які визначають їхню націю".

А міністерка культури України Тетяна Бережна зазначила: "Російська Федерація навмисно атакує і знищує українську культуру та її символи. На сьогодні пошкоджено 1612 об’єктів нерухомої культурної спадщини, зокрема 27 повністю зруйновано. Це один із наймасштабніших випадків культурного спустошення в Європі з часів Другої світової війни".

Вона також додала, що це і стало причиною створення Фонду культурної спадщини України, який об'єднає ресурси урядів, міжнародних організацій, експертів та партнерів.

Боснійський письменник Дарко Цвієтич став лавреатом Центральноєвропейської літературної премії Angelus-2025 за роман «Ліфт Шиндлера».

«Дарко Цвієтич у поетичній манері розповідає про трагедію, що розгортається в Боснії та Герцеговині, що є нетиповим романом. Балканська війна розірвала світ, яким ми його знали, що символічно ілюструється долею мешканців двох сусідніх багатоповерхівок у Прієдорі, місті, яке він називає «дірою у світі, відомою своїми воєнними злочинцями, таборами та художниками». На початку оповідання він повертається до 1970-х років, зображуючи життя робітників, їхні спільні радощі та печалі, щоб ще більше підкреслити трагедію сусідів, які під час війни опинилися по різні боки конфлікту. Раптом зі знайомих, друзів і навіть членів родини вони стали ворогами, стріляючи один в одного, ув’язнюючи себе в таборах для військовополонених, а пізніше беручи участь в обміні тілами, впізнаючи один одного на дитячих фотографіях. Цвієтич не лише уособлює совість часу та місця, але й не боїться заплатити ціну спокути як за жертв, так і за злочинців», — ідеться в анотації.

Роман вийшов у видавництві Oficyna Literacka Noir sur Blanc.

На сайті Angelus зазначають, що «Ліфт Шиндлера» — книжка на межі прози й поезії, розповідь про пам’ять, провину та спроби спокути. «У романі Цвієтич показує, як війна зруйнувала знайомий світ — долі мешканців двох сусідніх багатоповерхівок у Прієдорі. Через історії робітничих родин, їхню близькість і спільність, автор відтворює драматичну зміну людських стосунків під час війни: друзі стають ворогами, сусіди беруть до рук зброю, опиняються в таборах і впізнають одне одного серед загиблих», — додають там.

Окрему відзнаку імені Наталії Горбаневської, яку визначають шляхом читацького онлайн-голосування, цього року здобула естонська авторка Лєело Тунґал із книжкою «Мала товаришка і листи» (переклад Марти Перлікєвич).

Про це повідомили в Українському інституті книги.

Протягом трьох кварталів 2025 року в межах програми «єКнига» придбали 359 тисяч книг. У середньому купували 1 330 книг щодня.

Користувачі програми найчастіше купували книги у таких видавництв: КСД (Харків), Vivat (Харків), BookChef (Київ), Ранок (Харків), ВСЛ (Львів), Видавництво РМ (Київ), Фоліо (Харків), Наша Ідеа (Дніпро), Артбукс (Київ), Віхола (Київ).

Найпопулярніші автори — Коллін Грувер, Тесс Ґеррітсен, Пенелопа Дуглас, Бріанна Вест та Агата Крісті.

Сумарна кількість проданих книг п’ятірки лідерів — 44 тисячі, що становить 12,46% від усіх проданих книг.
Володимир Станчишин — найпопулярніший український автор за кількістю проданих книг, на другому місці — Ілларіон Павлюк, на третьому — Андрій Сем’янків.

У межах проєкту «Експозиція «Острозькі татари» оцифровано одну з найцінніших пам’яток спадщини мусульман України – Острозький Коран. Рукопис (1804 р., писар Ібн Адам Алі Мустафа) вирізняється каліграфією насх, поєднанням чорного тексту з червоною пунктуацією та унікальною «мовною мозаїкою» - примітками українським діалектом, записаними арабським письмом. Дату завершення зафіксовано трьома способами: за гіджрою (1219 р.), транслітерацією з арабського письма та польською латиникою.

Незабаром видавництво «Дар аль-Мусаввір аль-Арабі» у Бейруті випустить у світ переклад збірки Тараса Шевченка «Кобзар 1840» (Переклад підтриманий Українським інститутом книги). Видання передмовлене Надзвичайним і Повноважним Послом України в Лівані (2016-2022) Ігорем Осташем. Цей проєкт є першим кроком до науково обґрунтованого представлення «Кобзаря» арабськомовному читачеві. Щоб занурити його в атмосферу поезії, текст видання супроводжується всіма необхідними історичними та лінгвістичними відомостями в коментарях і примітках.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України ініціює громадське обговорення проєкту наказу Міністерства культури та стратегічних комунікацій України «Про внесення змін до Порядку організації та проведення мистецьких конкурсів культурно-мистецьких проектів, спрямованих на підтримку книговидавничої справи та промоції читання».

Зауваження і пропозиції до проєкту акта, разом з обґрунтуваннями щодо необхідності врахування, приймаються від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань до кінця робочого дня 10 листопада 2025 року на електронну адресу nesterenko@mcsc.gov.ua.

Відповідальна особа за проведення консультацій стосовно проєкту акта – головний спеціаліст відділу книговидавничої сфери та контролю за розповсюдженням видавничої продукції Управління видавничої справи та бібліотечної діяльності Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Наталія Нестеренко, тел. (044) 234-59-70.

Надані пропозиції та зауваження будуть розглянуті під час доопрацювання проєкту акта. Результати консультацій з громадськістю будуть розміщені на офіційному вебсайті МКСК.

Додатки:

проєкт наказу Міністерства культури та стратегічних комунікацій України «Про внесення змін до Порядку організації та проведення мистецьких конкурсів культурно-мистецьких проектів, спрямованих на підтримку книговидавничої справи та промоції читання»: https://mcsc.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/proyekt-nakazu-3.pdf;

пояснювальна записка до наказу Міністерства культури та стратегічних комунікацій України «Про внесення змін до Порядку організації та проведення мистецьких конкурсів культурно-мистецьких проектів, спрямованих на підтримку книговидавничої справи та промоції читання»: https://mcsc.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/proyekt-nakazu-3.pdf

На Чернігівщині розпочали підготовку документів для подання позову до Міжнародного кримінального суду, щоб довести факт воєнних злочинів РФ проти культурних пам'яток. Всього таких зруйнованих чи пошкоджених на території області об’єктів 118. Серед них і одна з декількох неоготичних будівель міста. Мова про пам’ятку архітектури ХІХ століття — Музей українських старожитностей Тарновського, а нині — Чернігівську обласну бібліотеку для юнацтва.

Всі ці випадки руйнування і пошкодження культурних будівель у Чернігівській обласній прокуратурі розслідують як воєнні злочини Росії, й жоден із них не підпадає під критерій "злочини проти культурної спадщини" та його не розглядають як "цілеспрямований удар РФ для знищення ідентичності українського народу".

Чернігівська бібліотека для юнацтва була частково зруйнована 11 березня 2022 року. Тоді армія РФ скинула декілька 500-кілограмових авіабомб на стадіон, що розташований поруч.

Будівля бібліотеки — один із декількох зразків неоготичної архітектури Чернігова. Це пам’ятка XIX століття, де раніше був будинок Василя Тарновського. Окрім самої будівлі, внаслідок бомбардування були пошкоджені 7 000 примірників друкованих видань, офісна техніка, — повідомили Суспільному в департаменті культури і туризму національностей та релігій Чернігівської ОДА.

До 24 лютого 2022 року Чернігівська бібліотека для юнацтва надавала читачам близько 200 000 книжок на рік. Також проводила виставки та організовувала культурні події.

"Щороку бібліотека нараховувала понад 10 тисяч читачів", — розповіла в.о. директора Марина Книр. Приходили за книжками і молодь, і люди пенсійного віку. Тоді чернігівці та гості міста читали ще багато російської літератури, додала Марина, проте все змінилося з початком повномасштабного вторгнення.

Наразі будівлю бібліотеки для юнацтва стабілізували для захисту від руйнування. Проте всередині відновлювальні роботи ще не провели. Для повноцінного відновлення будівлі ще треба близько 28 мільйонів гривень та дев'ять мільйонів гривень для облаштування модульного укриття біля бібліотеки. Коли можуть виділити ці кошти та розпочати відповідні роботи, поки невідомо.

Детальніше тут: https://suspilne.media/chernihiv/1151074-zlocini-rf-proti-kulturnih-pamatok-na-cernigivsini-ak-ih-rozsliduut-i-comu-potribni-zmini-do-ukrainskih-zakoniv/

12-річний письменник із Сум Ілля Отрошенко встановив новий національний рекорд. У Центральній міській бібліотеці імені Т. Шевченка відбулася презентація третьої книги Іллі – “Велика лісова пригода. Таємниця Інкогніто”.

“Над третьою книжкою працював дуже довго, коригував її. Інколи щось не подобалося, то видаляв цілу країну. Я співпрацював з ілюстратором і сам кілька ілюстрацій створив. Тож майже два роки. Головні герої – кабанчик, бурундучок та хохуля. Ці тварини з Червоної Книги подорожують різними країнами Європи. Їм прийшов лист з Ісландії з проханням про допомогу, і вони вирішили відправитися в подорож”, – каже письменник Ілля Отрошенко.

“Це наймолодший з авторів міста, наймолодший з авторів, книги якого є у фондах міської бібліотеки. Найпершими презентації були в Сумській бібліотеці ім. Т. Шевченка. Коли Іллюша до нас уперше прийшов, він був сором'язливий, тихенький, з другою книгою емоції були інші. Ми йому урочисту презентацію підготували. Іллюша – це приклад того, що треба в наш час триматися, не здаватися”, – зазначила директорка Сумської публічної бібліотеки Юлія Заговора.

Детальніше тут: https://suspilne.media/sumy/1151296-12-ricnij-sumanin-vstanoviv-nacionalnij-rekord-vidavsi-prozovu-trilogiu/

Конкурс воєнної поезії памʼяті Гліба Бабіча оприлюднив переможців — нагородження лавреатів відбулось 27 жовтня 2025 року у Мистецькому салоні Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Переможцями стали поетка та сценаристка Марина Пономаренко та письменник, військовослужбовець і журналіст Павло Коробчук. Їх відзначили за твори «Горпина, яка виїхала з Ізюму» та «Бігають майданчиком дитячі тіні» відповідно.

Марина Пономаренко — поетка, сценаристка, членкиня НСПУ та PEN Ukraine. Працює у сфері комунікацій. Авторка збірки поезії «Путівник по урвищу й околицях», що вийшла у 2025 році у Видавництві Старого Лева, а також «Книжка любові і люті» (2023 рік, ВСЛ). Окрім того, твори поетки входили до антологій «Поміж сирен» (2023), «ЙБН БЛД РСН» (2023), «Atmintis Ugnis Deguonis. Iš mūsų laiko Ukrainos poezijos» (Литва, 2022), «Кримський інжир» (2021), «Антологія літераторів Київщини» (2021) та інших.

Вірші Пономаренко здобували відзнаки на кількох літературних конкурсах – «Кримський інжир», Pro100fest та інших.

Павло Коробчук — письменник, військовослужбовець, музикант, волонтер, журналіст. Автор поетичних збірок «Хвоя», «Мерехтіло», «Динозавр», «Кайфологія», «Цілодобово» (у співавторстві), «Натщенебо», романів «Ключові клапани», «Море для шульги», книги оповідань «Священна книга гоповідань». Поезії перекладені на англійську, італійську, польську, німецьку, словацьку, сербську, литовську мови.

Повідомили імена переможців і фіналістів Конкурсу короткої воєнної прози імені Василя Паламарчука.

Спеціальна відзнака Командування Сухопутних військ ЗСУ

Віта Титаренко, новела «Перший нуль»

Номінація «Есеї»

Переможець — Андрій Котлярчук, «Листи з фронту»

Фіналістка — Катерина Єгорушкіна, «Моя внутрішня карта»

Номінація «Мемуари»

Переможець — Федір Рудий, «Малиновий чай»

Фіналісти — Таміла Ковальчук, «Війна і вагітність»;

Євгеній Купельський, «Гіппократ? Нє, не чули»

Номінація «Новели»

Переможець — Наталія П’єх, «Милосердя до ворога»

Фіналісти — Валерій Пузік, «Додому»;

Маріанна Наваррскі, «Я маю надію, ти ся вернеш домів»;

Богдан Гавриш, «Крихкий незламний»

Спеціальні відзнаки журі:

Юлія Гуріна, «Театр тіней», «Чисте небо» (номінація «Мемуари»)

Євген Положій, «Бігун» (номінація «Есеї»)

Володимир Глухів, «Затьмарення», «Карагач» (номінація «Новели»)

«Для нас ці конкурси – не просто про літературу. Вони про пам’ять. Про наших друзів, побратимів, людей, які писали правду і жили так, як писали. І про вас — тих, хто продовжує цю правду сьогодні. Коли ми у Видавництві Білка започатковували ці конкурси, нам хотілося, щоб слово стало ще одним способом тримати стрій. Бо війна – це не тільки зброя. Це ще й пам’ять, і чесність, і готовність говорити, навіть коли важко. Це дуже непросто – писати про війну. Але саме це вам вдалось. Дякуємо кожному, хто наважився писати, хто надіслав свої тексти, хто не мовчить. Це не просто конкурс — це спосіб зберегти правду і передати її далі», — зазначили на сайті видавництва «Білка»

28 жовтня у рамках проєкту Українського ПЕН "Мереживо. Літературні читання в містечках України" в містах Снятин і Надвірна на Прикарпатті поспілкуються з читачами авторки Христя Венгринюк (Чернівці – Софія) та Гаська Шиян (Львів). Модераторка заходів – Олена Павлова (Рівне – Київ – Львів). Проєкт реалізується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Зустрічі відбудуться в Снятинській центральній бібліотеці (28 жовтня 11.00) та в Надвірнянській центральній міській публічній бібліотеці (28 жовтня 15.00).

Фонд Букера започаткував Дитячу Букерівську премію (The Children’s Booker Prize), яка стала першою нагородою за дитячу художню літературу від благодійної організації, яка присуджує престижну Букерівську премію та Міжнародну Букерівську премію.

Дитяча Букерівська премія стала першою великою новою нагородою Фонду за два десятиліття, з моменту заснування Міжнародної Букерівської премії у 2005 році.

Премію започаткують у 2026 році та вручатимуть щорічно з 2027 року. Нею відзначатимуть найкращу сучасну художню літературу для дітей віком від 8 до 12 років, написану або перекладену англійською мовою та опубліковану у Великій Британії та/або Ірландії. Метою премії стало залучити якомога більше дітей до читання та виховати нове покоління читачів.

Першим головою журі премії стане британський дитячий письменник і сценарист Френк Котрелл-Бойс. Окрім того, унікальність премії полягає у тому, що переможця обиратиме змішана комісія, до складу якої входитимуть дорослі — голова журі та ще двоє членів — та троє дітей, яких оберуть за підтримки шкіл та низки партнерів з культурної та розважальної галузей.

Перша премія буде відкрита для подання заявок навесні 2026 року, тоді ж оголосять імена ще двох дорослих членів журі. Подаватися на здобуття премії можуть автори з усього світу — головна умова мати книжку, видану в Британії або/та Ірландії.

Короткий список із восьми книжок — а також імена трьох дитячих суддів — оголосять наприкінці листопада 2026 року. Ім’я переможця премії стане відомим у лютому 2027 року.

29 жовтня українці вже вчетверте зможуть перевірити знання, пройшовши Національний тест із медіаграмотності – ініціативу національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та стратегічних комунікацій України з підтримки українських та міжнародних партнерів.

Пройти тест можна з 29 жовтня з 9:30 до 31 жовтня включно на сайті:

https://filter.mcsc.gov.ua/test2025/

Цьогоріч тест складається з п’яти тематичних блоків і 25 запитань, присвячених ключовим аспектам сучасної інформаційної культури — соціальним мережам, фактчекінгу, медіа, кібербезпеці та штучному інтелекту. Кожен із них допомагає розпізнавати інформаційні загрози, тренує критичне мислення та вчить не втрачати орієнтири у потоці новин і маніпуляцій.

До розробки тесту долучались експерти із волонтерського просвітницького проєкту «Як не стати овочем», проєкти StopFake та Нота Єнота.

Уперше окремий розділ присвячено штучному інтелекту, аби системно охопити питання діпфейків, алгоритмів і впливу технологій на формування інформації в мережі.

У питання тесту особливе місце посідає тема цифрової безпеки, відповідального користування соціальними мережами та нових форматів маніпуляцій, із якими щодня стикаються українці.

Тест побудовано на прикладах з реального життя, які відображають щоденний інформаційний досвід – стрічки новин, соцмережі, повідомлення. Так само, як у реальному житті, результат залежить від уважності та вміння фільтрувати інформацію.

Після проходження учасники одразу побачать свій результат, а згодом отримають і сертифікат на електронну пошту.

Минулого року участь у тесті взяли понад 236 тисяч українців, із них понад 76 тисяч завершили його повністю – це найвищий показник за всю історію ініціативи.

Поліція Києва проводить розслідування щодо можливого розкрадання бюджетних коштів, виділених на державну програму «Книга для зміцнення національної єдності», одним із фігурантів є видавництво «Саміт-книга».

Слідчі вважають, що зловживання з боку видавців стали можливими через змову з посадовцями міністерства культури. На початку жовтня провели обшуки в офісі держпідприємства «Центр захисту інформаційного простору» (ЦЗІП) та у квартирі одного з підрядників.

Кримінальне провадження відкрите за статтями кримінального кодексу про привласнення та розтрату майна, службову недбалість і підроблення документів. Поліція досліджує фінансові операції між ЦЗІП, «Саміт-книгою» та пов’язаними з нею структурами — зокрема ТОВ «Основа-Принт Плюс», «Креативною агенцією «Артіль» та приватним підприємцем Іваном Ротарчуком.

Програму «Книга для зміцнення національної єдності» реалізує ЦЗІП під егідою міністерства культури з осені 2022 року. Як зазначають у NGL.media, вибір книжок відбувався нібито через мистецькі конкурси, але угоди з видавцями укладалися без відкритих торгів.

Детальніше тут: https://ngl.media/2025/10/22/politsiya-rozsliduye-roztratu-groshej-za-programoyu-knyga-dlya-zmitsnennya-natsionalnoyi-yednosti/

Українська письменниця, перекладачка й публіцистка Софія Андрухович та перекладач Нільс Гокансон стали лавреатами Міжнародної літературної премії Культурного центру та Міського театру Стокгольма.

Премією відзначили перший том видання роману «Амадока», який у Швеції вийшов у двох частинах у видавництві Albert Bonniers Förlag — Amadoka I (у 2024 році) та Amadoka II (у 2025 році). Дизайн обкладинки шведського видання створили у Trine + Kim designstudio.

Як зазначили журі премії, українська письменниця «береться за вражаюче завдання — показати болісну сучасну історію України через людей, їхні фрагментовані та ненадійні спогади й фантастичні оповіді». Також журі відзначили і переклад книжки: «роман перекладено майже моторошно інтуїтивною шведською мовою».

«Ця нагорода має велике значення, адже вона привертає увагу до України — до її мови, літератури та живої культури, яка продовжує існувати, говорити й бути видимою навіть у складні часи», — зазначила Софія Андрухович.