Розділи сайту
Мастрід
Нове на сайті
Виставлено: [15.05.2025] [21.04.2025] [25.12.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (106) 2024 [29.11.2024]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2025 рік. [24.06.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (104) 2024 [22.12.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (102) 2023 [03.10.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (101) 2023 [18.09.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за III квартал 2023 року [05.07.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (100) 2023 [19.06.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за II квартал 2023 року [20.05.2023]Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу [06.05.2023] [05.04.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (99) 2023 [16.03.2023] [16.03.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [27.02.2023] [17.01.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (98) 2022 [23.12.2022] [21.12.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [18.11.2022] [04.11.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики 3 квартал 2022 рр. [05.10.2022]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2023 рік. [04.10.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (97) 2022 [10.09.2022] [03.08.2022] [11.07.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (96) 2022 [29.06.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (95) 2022 [23.12.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (94) 2021 [16.12.2021] [06.12.2021]РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТА ЖУРНАЛУ «БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА» НА 2022 РІК [01.12.2021] [20.10.2021] [27.09.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (93) 2021 [01.09.2021] [06.07.2021] [30.06.2021] [23.06.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (92) 2021 [31.05.2021] [07.05.2021]XІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу» [29.03.2021]Інформація від майстра
Відвідувачі
|
Новини
Грувер і Кіяновська стали лавреатками літпремії «Краків — місто літератури ЮНЕСКО» У Кракові оголосили імена переможців першого етапу VI літературної премії «Краків — місто літератури ЮНЕСКО» (Nagroda KMLU). Серед 26 відзначених авторів і авторок — українські письменниці Анна Грувер та Маріанна Кіяновська.
Анна Грувер увійшла до списку лавреатів із книжкою «Я просто хочу поділитися моментом». Польське видання цієї збірки вийде завдяки перекладу Анети Камінської у видавництві KIT Stowarzyszenie Żywych Poetów. У своєму фейсбук-дописі письменниця зазначила, що йдеться про вірші, який вона почала писати у квітні 2022 року і закінчила в лютому 2023-го.
Маріанна Кіяновська відзначена за книжку, що вийшла друком у видавництві a5. Її книжка, як і всі інші проєкти, які перемогли в першому етапі премії, буде опублікована до 31 березня 2026 року. Відзнаку на своїй фейсбук-сторінці вона не коментувала, але висловила вдячність місту.
У Полтаві провели обласний семінар про роль бібліотек у формуванні національної ідентичності 15-16 квітня в Полтаві пройшов дводенний обласний семінар-практикум “Утвердження української національної та громадянської ідентичності: роль публічних бібліотек”. Організатором заходу виступила Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара за підтримки Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації.
Семінар пройшов у форматі онлайн та зібрав 90 бібліотечних працівників із територіальних громад Полтавської області.
Під час заходу фахівці з різних регіонів України поділилися своїм досвідом роботи. Серед доповідачів — представники Національної бібліотеки України для дітей, Закарпатської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва, Публічної бібліотеки з філіями Бердичівської міської ради (Житомирська область), Дитячо-юнацької бібліотеки Миргородської міської ради, Новосанжарської публічної бібліотеки та фахівці бібліотеки Гончара.
Семінар став важливим майданчиком для обміну досвідом та обговорення стратегій роботи публічних бібліотек у питаннях формування національної свідомості та громадянської ідентичності.
Бібліотечні фонди мають поповнюватися щороку на 3–5 мільйонів книжок Про це Укрінформу повідомили в Українському інституті книги.
"Необхідно активно проводити поповнення бібліотечних фондів, закуповуючи хоча б по 3-5 млн книжок на рік", - йдеться у повідомленні.
В УІК зазначили, що за комплектування публічних бібліотек відповідають органи місцевого самоврядування, але вони роблять це вкрай непослідовно.
У 2023 році було започатковано проєкт «Національні книжкові полиці в бібліотеках України», мета якого — заміщення російських перекладів світової літератури українськими перекладами.
"У межах проєкту у 2023 році було видано та доставлено до публічних бібліотек 1500 комплектів (19 перекладів від 9 видавців) Польської книжкової полиці (загальний бюджет проєкту 150 тисяч євро), у 2024 році - 1000 комплектів (14 перекладів) Німецької книжкової полиці (загальний бюджет проєкту 100 тисяч євро). Ми сподіваємося, що надалі в українських бібліотеках з’являться й інші національні полички, які частково замінять російські переклади світової літератури", - додали в УІК.
МКСК запрошує взяти участь у форумі “Стратегія розвитку культури в Україні 2025–2030: ключові кроки реалізації” МКСК запрошує взяти участь у форумі
“Стратегія розвитку культури в Україні 2025–2030: ключові кроки реалізації”.
🗓 Дата проведення: 28 квітня 2025 року
📍 Місце: м. Київ (локація буде повідомлена зареєстрованим учасникам)
Форум об’єднає фахівців сфери культури, представників центральних і місцевих органів влади, громадських організацій, експертів, а також міжнародних партнерів з метою обговорення ключових підходів до реалізації Стратегії розвитку культури на період до 2030 року, формування партнерств та розподілу ролей всіх учасників екосистеми.
Теми до обговорення:
👉🏻Роль культури у формуванні національної ідентичності та безпеки
👉🏻Партнерства у сфері культурної політики
👉🏻Інституційне реформування закладів культури
👉🏻Карта дій для впровадження Стратегії до 2027 року
📌 Ознайомитися з програмою заходу можна на сайті МКСК🔗
📝 Реєстрація учасників триває до 20 квітня 2025 року (включно) за посиланням:
https://docs.google.com/.../1FAIpQLScvYlg08Fp.../viewform...
МКСК не покриває витрати (транспорт, проживання), пов’язані з участю у Форумі.
Звертаємо увагу, що у зв’язку з вимогами безпеки, офлайн участь у заході можлива лише за запрошенням. Кількість місць обмежена.
Засновник Komubook створив блог «Ґраба» з книжковими рекомендаціями Засновник видавництва Komubook Павло Швед створив інстаграм- і телеграм-блог «Ґраба» з книжковими рекомендаціями
«Давно хотів мати місце, де можна було б публікувати цікаві новинки, які виходять українською. Колись навіть зробив такий сайтєц, Bookdog називається, але зрозумів, що для таких потреб стенделоун сайт це не зовсім те. Тож вирішив зробити щось новеньке і назвав його Ґраба», — зазначив «книгоскаут на чверть ставки» Павло Швед.
«Ґраба» орієнтована передусім на читачів, які так само шукають інтелектуальну альтернативу популярній літературі. Але проєкт має ще одну мету — підтримати видавців, які ризикують і випускають книжки некомерційного спрямування: «Роблю це для людей, які, як і я, люблять такі книжки. Але також для видавництв… Вірю, що разом ми зможемо донести інформацію до ширшого кола читачів, від чого виграють всі».
Слідкувати за оновленнями «Ґраби» можна в Instagram @grababook_ua та в Telegram @grababook_ua. Видавець також планує запустити сайт.
У Києві – новий представник уповноваженого з захисту української мови У Києві призначили нового представника уповноваженого із захисту державної мови в Києві. Про це йдеться у наказі Кабінету Міністрів України.
На посаду призначили ветерана російсько-української війни й учасника бойових дій Ігоря Спірідонова.
«Засилля мови держави-агресора в столиці України під час повномасштабної війни обурює. Української має стати більше в усіх сферах суспільного життя нашої країни. Київ повинен бути в цьому прикладом», — зазначив новий представник мового омбудсмена.
Окрім Києва, Спірідонов контролюватиме виконання мовного законодавства у таких регіонах:
Черкаська область;
Закарпатська область;
Львівська область;
Івано-Франківська область;
Тернопільська область.
Новий представник мовного омбудсмена був військовослужбовцем — під час бойових дій у серпні 2024 року він отримав поранення на Покровському напрямку.
До служби в ЗСУ він працював юристом у секретаріаті уповноваженого та має багаторічний досвід громадської та правозахисної діяльності у сфері захисту української мови.
Як повідомлялось, упродовж 3 місяців 2025 року українці найбільше скаржились на порушення мовного закону інтернет-магазинами та працівниками сфери обслуговування — найбільше скарг надходило з Києва.
Дитячу бібліотеку у селі на Хмельниччині продали з аукціону за 13 млн грн У вівторок, 8 квітня, відбувся аукціон з продажу дитячої бібліотеки у селі Судилків Шепетівського району. Переможною у третьому раунді стала ставка приватного підприємства «Укрпромтара», яке запропонувало за об’єкт 13 млн грн, що у 906 разів перевищило початкову ціну.
Судилівська сільська рада виставила дитячу бібліотеку на приватизацію 28 березня 2025 року. Стартова ціна лоту становила 14 480 грн.
«Укрпромтара» – підприємство, зареєстроване у 1993 році в Шепетівці. Спеціалізується на виробництві виробів із бетону, гіпсу та цементу. Власником бізнесу є Віктор Фещин.
10 років декомунізації Десять років тому, 9 квітня 2015 року, Верховна Рада ухвалила пакет «декомунізаційного законодавства», започаткувавши системний процес очищення українського публічного простору від радянської тоталітарної спадщини.
Комплекс законів, які регулюють широке коло питань демонтажу радянської тоталітарної спадщини включає чотири базових закони, що сформували діапазон регулювання політики пам’яті в сфері декомунізації:
- Закон № 314-VIII «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті»;
- Закон № 315-VIII «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років»;
- Закон № 316-VIII «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
Закон № 317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Ухвалення цих законів стало першим кроком до формування нової національної пам’яті, вільної від імперських наративів.
Детальніше тут: https://mcsc.gov.ua/news/10-rokiv-dekomunizacziyi/
В Україні не надаватимуть ISSN видавництвам і друкарням на окупованих територіях Українське національне агентство ISSN не надає і не надаватиме жодних послуг ISSN субʼєктам, які здійснюють свою діяльність на тимчасово окупованих територіях України.
Рішення ухвалили у звʼязку з неправомірним використанням українських ідентифікаторів ISSN пропагандистськими та дезінформаційними виданнями на окупованих територіях.
Технічне рішення про припинення послуг на окупованих територіях, а саме зазначення історії публікацій у всіх виданнях і додавання спеціальної примітки до кожного з наявних ISSN, розробили Національний центр ISSN в Україні та Міністерство освіти і науки України за активного сприяння Українського регіонального відділення Європейської асоціації наукових редакторів і Підтримці стійкості та відновлення української видавничої справи (SUPRR).
«Ми закликаємо міжнародну академічну та політичну спільноту визнати ці виклики та підтримати зусилля з відновлення та захисту української науки, забезпечуючи внесок українських науковців у глобальні знання», — зазначила засновниця SUPRR Френсіс Пінтер.
SUPRR (Підтримка стійкості та відновлення української видавничої справи) заснована у 2023 році, є незалежною ініціативою, що реалізується за підтримки провідного європейського видавництва Amsterdam University Press, яке видає академічні монографії, збірники, довідники, підручники, журнали та матеріали конференцій.
Європейська асоціація наукових редакторів (EASE) — міжнародна спільнота з понад 600 членами з різних дисциплін та країн, які прагнуть покращити глобальну якість наукового видавництва за допомогою навчання, ресурсів та співпраці. Засноване в лютому 2021 року, Українське регіональне відділення EASE (EASE Ukraine) на чолі з професоркою Іриною Ізаровою обʼєднує редакторів та науковців, які займаються поширенням найкращих практик публікаційної етики та зміцненням української академічної спільноти.
Нагадаємо, Україна долучилася до міжнародної системи ISSN у 2021 році — робота щодо приєднання держави до системи ISSN велася з моменту проголошення незалежності України.
За програмою «єКнига» українці витратили вже майже ₴68 мільйонів У межах програми «єКнига» вже надано державної допомоги на суму 109 млн грн, з яких майже 68 млн грн фактично витрачено на придбання книжок.
"Станом на 1 квітня 2025 року маємо такі результати програми “єКнига”: кількість отримувачів допомоги: 122 438 осіб; сума отриманої допомоги отримувачами: 109 347 748,10 грн; сума витрачених отримувачами коштів: 67 789 263,20 грн (за даними звітності банків від Мінцифри); кількість розповсюджувачів: 54 (272 стаціонарних книгарень та 33 інтернет-магазинів)", - йдеться у повідомленні УІК.
Серед 50 найпопулярніших книжок за програмою «єКнига» 82% становлять твори іноземних авторів. Понад 60% придбаних за кошти програми книжок — це художня література, а серед нонфікшну переважають видання з саморозвитку та психології.
Точицький взяв участь у неформальній зустрічі міністрів культури ЄС Українська делегація на чолі з міністром культури та стратегічних комунікацій Миколою Точицьким взяла участь у неформальній зустрічі міністрів культури Євросоюзу у Варшаві.
Україну запросило польське головування в Раді ЄС. Також до зустрічі долучилися делегації Великої Британії, Ісландії та Норвегії.
Основними темами обговорення було збереження спільної культурної спадщини від природних й антропогенних катастроф, а також координація допомоги Україні як у захисті та відновленні культурної спадщини, так і на шляху до членства в ЄС.
Учасники заходу обговорили можливості фінансування відбудови зруйнованих об’єктів, боротьбу з незаконним обігом артефактів та посилення кадрового ресурсу культурного сектору України. Ішлося, зокрема, про підготовку спеціалістів у галузі реставрації й евакуації культурних цінностей, необхідність розробки ефективних підходів до захисту та збереження культурної спадщини.
Міністр представив дані про втрати українського культурного сектору внаслідок російської воєнної агресії та міжнародні оцінки для його відновлення.
Міністр зазначив, що, попри війну, Україна продовжує реформувати законодавство й адаптувати стандарти Євросоюзу у сфері культури, здійснює проєкти з цифровізації культурної спадщини. Як захід тимчасового захисту музейних колекцій від російської агресії, поінформував він, організовані вже 162 виставки в різних музеях світу, зокрема в десяти країнах ЄС.
Міністр закликав зупинити співпрацю з російськими культурними закладами й інституціями, які більше не можуть вважатися такими, що представляють цінності й етику, яку сповідує міжнародна культурна спільнота.
Точицький поінформував партнерів про ухвалення українським урядом Стратегії розвитку культури на період до 2030 року, яка враховує кращі європейські практики, базовані, зокрема, на положеннях Робочого плану ЄС у сфері культури на 2023-2026 роки.
Львів офіційно став Молодіжною столицею Європи-2025 3 квітня у Львівському національному академічному театрі опери та балету відбулася урочиста церемонія відкриття року Молодіжної столиці Європи 2025. Ця визначна подія об’єднала молодь, міжнародних гостей, представників влади та громадянського суспільства.
Такий статус українське місто отримало вперше в історії конкурсу.
Голова Комітету Європейського Парламенту з культури та освіти Нела Ріль відзначила під час брифінгу, що титул принесе Львову багато туристів та можливостей для молоді. Їй дуже сподобалася столиця Галичини, а особливо, що молодь долучається до розвитку міста.
Нагадаємо, титул «Молодіжна столиця Європи» присвоюють місту, яке перемогло у міжнародному конкурсі. Львів брав участь у ньому чотири рази та двічі виходив у фінал. Конкурсна заявка передбачає розробку інноваційних заходів і програм, що сприятимуть залученню молоді та покращенню якості її життя. У 2022 році Львів офіційно отримав титул Молодіжної столиці Європи 2025.
Білий дім урізає можливості для американців через скорочення персоналу IMLS 31 березня співробітники Інституту музейних та бібліотечних послуг (IMLS) були відправлені в адміністративну відпустку на невідомий термін, а всі гранти та контракти були призупинені та, зрештою, ймовірно, будуть скасовані. Цей крок став результатом виконавчого указу президента Трампа, який вимагає, щоб IMLS і шість інших федеральних агентств «були ліквідовані в максимальному ступені відповідно до чинного законодавства».
Американська бібліотечна асоціація (ALA) швидко відреагувала на нищівну новину, а президент ALA Сінді Хол оприлюднила відповідну заяву, де зазначається: "Протягом кількох місяців, якщо не тижнів, місцеві бібліотеки відчують на собі вплив скасування грантів IMLS...
Незалежно від того, чи є бібліотеки в університетському містечку, по сусідству, на військовій базі чи деінде, бібліотеки — це можливість для кожного в наших громадах. Припиняючи федеральну підтримку бібліотек, адміністрація Трампа позбавляє американський народ можливостей — економічних, культурних, професійних та соціальних".
"Конгрес створив IMLS законом за підтримки обох партій. Президенти-республіканці та демократи підписали цей закон, включно з президентом Трампом у 2018 році. Будь-які значні скорочення невеликої та талановитої робочої сили IMLS підірвуть здатність агентства виконувати цей закон".
"До відданого персоналу IMLS: ви маєте повну підтримку ALA. Ми дякуємо вам за вашу службу бібліотекам Америки. Ми вивчаємо всі можливі політичні та юридичні відповіді на це розпорядження, і ми обіцяємо мобілізувати прихильників бібліотек по всій країні, щоб повернути вас до життєво важливої роботи, яку вам довірили".
Олена Пшенична — лауреат премії імені Олеся Гончара у 2025 році Цьогоріч лауреатом літературної премії імені Олеся Гончара стала Олена Пшенична за роман «Там, де заходить сонце», виданий видавництвом «Лабораторія» у 2024 році. Таке рішення було прийнято на засіданні Комітету з присудження літературної премії імені Олеся Гончара шляхом відкритого голосування.
Також члени Комітету відзначили твори таких кандидатів на отримання цьогорічної премії:
- Башинський Сергій — книга «Українська Церква: заборонена історія».
- Нестерович Юліана — роман «Казка про Червоного Змія».
- Паплаускайте Марія — збірка оповідань «Потяг прибуває за розкладом. Історії людей і залізниці».
- Розуменко Валентина — збірка оповідань «Лютий рік незламності».
Нагадуємо, премію імені Олеся Гончара присуджують щорічно за кращі літературні твори, які утверджують ідеали гуманізму, духовні цінності українського народу, ідеї незалежності України.
В Україні заснували газету про проблеми у театральній галузі В Україні заснували й почали друкувати газету «Театральна халепа!» про найважливіші проблеми в українському театрі.
Газету «Театральна халепа!» створив актор, режисер і художній керівник творчого об’єднання «Тіньова» Даниїл Зенкін. Рішення заснувати газету прийшло під час протестів за звільнення директора та художнього керівника Молодого театру Андрія Білоуса, якого звинувачують у домаганнях до студенток та акторок.
«Це швидка, сучасна мистецька односторінкова газета. Це вільна газета, що створюється митцями та мисткинями для спільноти та громадськости. Також це словосполучення, яке дуже влучно описує стан речей в українському театрі. В нас немає ані критики, ані нормальних медіа, які б займалися цим питанням», — зазначив актор.
Перший випуск газети зʼявився 16 березня 2025 року, напередодні другої акції протесту — Зенкін придумав, заверстав та роздрукував видання у найближчому копіцентрі.
Над випуском газети працює 8 людей — головним редактором газети став Зенкін.
За його словами, місією редакції стало доносити до громадськості, що відбувається в українському театрі, давати можливість зрозуміти всі процеси та контекст.
Наразі видання поширюють у Києві — 150 примірників, а також по 50 у Львові та Харкові. Окрім того, газету поширюють і за кордон — 100 примірників друкують у Лондоні, Кракові та Гановері.
1419 пам’яток культурної спадщини та 2233 об’єкти культурної інфраструктури постраждали в Україні через російську агресію Міністерство культури та стратегічних комунікацій продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної спадщини й об’єктів культурної інфраструктури в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії.
За інформацією, наданою обласними та Київською міською військовими адміністраціями, станом на 25 березня 2025 року загальна чисельність пошкоджених пам’яток культурної спадщини в Україні складає 1419 об’єктів. З них національного значення — 139, місцевого — 1184, щойно виявлених — 96.
Пошкоджень зазнали пам’ятки культури у 18 областях та Києві.
Водночас, збитків зазнали 2233 об’єкти культурної інфраструктури. З них 409 — знищені (18,3 %).
Найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Запорізькій, Сумській областях.
Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади (48,6 % від загальної кількості закладів культури, які зазнали пошкоджень).
Загалом постраждали:
● клубні заклади — 1085;
● бібліотеки — 792;
● заклади мистецької освіти — 171;
● музеї та галереї — 122;
● театри, кінотеатри та філармонії — 42;
● заповідники — 8;
● парки, зоопарки — 9;
● цирки — 4.
Руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри на території 305 територіальних громад.
Детальніше тут: https://mcsc.gov.ua/news/1419-pamyatok-kulturnoyi-spadshhyny-ta-2233-obyekty-kulturnoyi-infrastruktury-postrazhdaly-v-ukrayini-cherez-rosijsku-agresiyu/
Країна-агресор щомісяця збільшує випуск антиукраїнських видань Держкомтелерадіо здійснює заходи із недопущення на український ринок іноземної видавничої продукції антиукраїнського змісту. Завдяки постійному моніторингу видавничої сфери держави-агресора, Республіки Білорусь та тимчасово окупованої території України Держкомтелерадіо виявляє факти випуску у світ антиукраїнської видавничої продукції.
За результатами моніторингу ведеться Перелік книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. Основне призначення Переліку – інформування суб’єктів книгорозповсюдження, правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб про те, що розповсюдження включених до Переліку видань може містити ознаки злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена Кримінальним кодексом України.
Упродовж березня до зазначеного Переліку внесено 5 чергових видань антиукраїнського змісту. Станом на сьогодні у ньому міститься інформація про 566 пропагандистських видань.
Крім того, завдяки вжитим Держкомтелерадіо заходам припинено розповсюдження інтернет-магазинами «Balka-book», «DREAMBOOK», «mybook.biz.ua», «Книжковий дім», «Bizlit», «Knigovo», «Goodbooks» та «Book Tower» дитячої літератури авторства громадянина рф Усачова Андрія Олексійовича, який є головою «опікунської ради російської державної дитячої бібліотеки» і з 2014 року й дотепер неодноразово за рахунок фонду президента рф проводив систематичну «виховну» роботу з примусово вивезеними з тимчасово окупованих територій українськими дітьми, а також приїздив з цією метою на тимчасово окуповані території Луганської та Донецької областей.
Українська ілюстраторка стала переможницею Болонської виставки-2025 Болонська виставка дитячої книги (Bologna Children’s Book Fair) оприлюднила переможницю 59-мої Болонської виставки ілюстраторів, нею стала українська ілюстраторка Марія Гайдук.
«Члени журі були особливо вражені впливом і потенціалом робіт художниці, які балансують між сміливістю і чутливістю», — написали на сторінці ярмарку.
Відзнаку Марія Гайдук отримала за проєкт «Вбиваючи богів». Це мистецьке дослідження ставлення до дикої природи та реальності.
Щиро сподіваюся, що завдяки цьому більше людей звернуть увагу на проблему геноциду, який людина чинить проти природи та тварин. Вдячна моїм наставникам Івану Сергеєву (Сербія) та Ніні Ігнатовій (Іспанія) за менторство, а також Віталію Землянському (Швейцарія), доктору біоекологічних наук Цюрихського університету, за допомогу в написанні наукового тексту», — написала вона на своїй інстаграм-сторінці.
Загалом на 59 виставку ілюстраторів надійшло 21 870 робіт від 4 374 художників з 89 країн. Фіналістами премії стали 324 ілюстратори та ілюстраторки. Фіналістками премії стали іще 4 українські художниці: Оксана Драчковська, Софія Купріянова Анна Іваненко й Олеся Секереш.
Марія Гайдук — студентка Львівської національної академії мистецтв. Походить з Херсону.
У Національній бібліотеці для дітей вручили премію Нестайка У Міжнародний день дитячої книги в Національній бібліотеці України для дітей відбулося «Свято непозбувних книгочитунів», у межах якого Всеукраїнську літературну премію імені Всеволода Нестайка вручили письменниці Олені Фінберг за книгу «Неймовірні пригоди Кота Бучика».
Набір молоді до активу Молодіжної секції ВГО Українська бібліотечна асоціація З 1 квітня стартує набір молоді до активу Молодіжної секції ВГО Українська бібліотечна асоціація до 21 квітня включно.
Шукають креативних, активних бібліотекарів з позитивною життєвою позицією.
Що потрібно для того, аби долучитися до команди?
Бути дійсними індивідуальним членом ВГО Українська бібліотечна асоціація або представником офіційного партнера Асоціації 2025 року;
Заповнити форму https://surl.li/nchwrb до вказаного дедлайну
Актуальна інформація
Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності. Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org. Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”. | Вітаємо
For Librarians
Библиотекарю
Пошук
Голосування
|