Бібліотечному фахівцю

В Україні вперше видали свідоцтва про реєстрацію авторського права на твори, до яких включені зображення, створені за допомогою штучного інтелекту (ШІ). Про це повідомляється на сайті Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (ІР офіс).

Серед таких творів — збірка зображень «Великодні листівки», упорядниця якої — Маргарита Бойко. У ній використані зображення, згенеровані комп’ютерною програмою. У квітні 2024 року проходила виставка цих листівок.

Крім того, зареєстрували авторське право на дитячу книжку Анни Хорольської «Зачарована пригода Руфуcа».

Серед зареєстрованих творів також поетична збірка Андрія Сітнікова «Вірші незакінченої війни».

Ці видання проілюстровані зображеннями, згенерованими ШІ.

Заступниця директора ІР офісу Любов Майданик зазначила, що сьогодні генеративний штучний інтелект може бути допоміжним засобом для розвитку креативної індустрії, а не лише як загроза для авторів, а також помічником у створенні ілюстрацій для різних творів.

За законодавством України, авторське право охороняє тільки зображення, що створені людиною. Проте Любов Майданик пояснила, що закон України «Про авторське право і суміжні права» дає можливість визначити права sui generis на ШІ-зображення. Водночас, за її словами, авторсько-правова охорона поширюється лише на ту частину, яка створена людиною.

Як повідомлялося, Генеральна Асамблея ООН ухвалила Пакт майбутнього, серед додатків якого — Глобальний цифровий договір, який регулює використання ШІ, зокрема щодо захисту прав людей, маркування контенту, створеного за допомогою ШІ.

Генеральна Асамблея ООН ухвалила Пакт майбутнього, серед додатків якого — Глобальний цифровий договір, який регулює використання штучного інтелекту (ШІ).

Глобальний цифровий договір — це перша всесвітня угода про міжнародне регулювання штучного інтелекту (ШІ) і ґрунтується на ідеї, що технології мають приносити користь усім.

У цьому додатку викладені зобов’язання щодо забезпечення того, щоб цифрові технології сприяли сталому розвитку і захищали права людини.

Угода спрямована на подолання цифрового розриву і забезпечення відповідального й безпечного використання технологій ШІ. Для цього уряди країн-членів зобов’язалися сформувати всесвітню Наукову групу з ШІ та розпочати міжнародну дискусію про управління ШІ в рамках ООН.

Крім того, у Глобальному цифровому договорі ООН закликала компанії, що займаються цифровими технологіями, розробляти рішення, спрямовані на протидію потенційним шкодам, включаючи мову ненависті й дискримінацію, які можуть виникати внаслідок контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту.

В Україні стартував унікальний культурно-мистецький проєкт «Казкова хатинка» – авторські аудіоказки, створені українцями з порушеннями зору, переважно дітьми. Ініціативу втілила громадська організація «Культвимір» за підтримки Українського культурного фонду.

Проєкт має на меті сприяти культурній і творчій реалізації дітей з інвалідністю, надаючи їм можливість працювати у професійних умовах та представляти свої твори широкій аудиторії. В основі ініціативи «Казкова хатинка» – самостійно написані та озвучені його учасниками казки.

У межах проєкту вже побачили світ авторські казки Катерини Халецької, Віри Семків, Лізи Москаленко, Маріанни Пінті, Романа Фещака, Ольги Бучиної та інших. Загалом у вільний доступ буде завантажено 30 україномовних аудіоказок, створених спеціально для наймолодшої аудиторії.

«"Казкова хатинка" – це світ чарівних історій, які допоможуть відволікти ваших дітей від ґаджетів. Проєкт залучає дітей із порушенням зору до творчої діяльності на рівні з людьми без інвалідності і продукує якісні культурно-мистецькі твори, що збагачують українську дитячу літературу. Аудіоказки висвітлюють теми дружби, родинних відносин, справедливості, переважно мають повчальну мораль», – зазначили творці проєкту.

Частина творів вже викладена на подкаст-платформах Apple Podcasts та Spotify, а деякі епізоди доступні на YouTube. Авторські ілюстрації до кожної казки створювала Яна Заливадна, над саунддизайном працював Юрій Сомов.

Нагадаємо, Український культурний фонд (УКФ) – державний оператор розвитку культури та креативних індустрій України. Інституція заснована у 2017 році на підставі відповідного Закону України «Про Український культурний фонд». Підтримка проєктів здійснюється на конкурсних засадах в межах семи секторів: аудіальне мистецтво, візуальне мистецтво, аудіовізуальне мистецтво, культурна спадщина, літературна справа, перформативне та сценічне мистецтво, культурна та креативні індустрії.

Президент Володимир Зеленський затвердив Положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка.

Як передає Укрінформ, відповідний Указ №626/2024 від 10 вересня "Питання Національної премії України імені Тараса Шевченка" оприлюднений на сайті глави держави.

Цим же указом Президент затвердив Положення про Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Згідно з документом, Національна премія імені Тараса Шевченка є державною нагородою України за найвидатніші твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам'ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення та демократизацію українського суспільства.

Комітет з Національної премії імені Тараса Шевченка є допоміжним органом, що забезпечує здійснення Президентом повноважень із нагородження премією.

Анастасія Образцова перемогла у конкурсному відборі на посаду виконавчої директорки Українського культурного фонду.

"У середу, 11 вересня 2024 року, відбувся другий етап прозорого та публічного конкурсного добору Виконавчого директора Українського культурного фонду. За результатами таємного голосування у порядку, визначеному регламентом Наглядової ради Фонду, перемогу у конкурсному доборі здобула Анастасія Образцова - директорка Українського центру культурних досліджень, ексочільниця Директорату креативних індустрій Міністерства культури та стратегічних комунікацій України", - йдеться у повідомленні.

До виконання повноважень новообрана виконавча директорка Фонду стане після укладання контракту із Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, як це передбачено Законом України «Про Український культурний фонд».

Премію імені Василя Стуса-2024 отримала директорка Харківського літературного музею Тетяна Пилипчук.

Тетяна Пилипчук — директорка Харківського літературного музею. Досліджує українську літературу 1920-х — 1930-х років, а також актуальні напрямки музейної комунікації й популяризації музейних колекцій широкому загалу. З 2022 по 2024 роки кураторка фестивалю «Пʼятий Харків» — мистецької та дискусійної програми, розпочатої у вересні 2022 року в Харкові. З 2021 до сьогодні організовує роботу Харківської мистецької резиденції «Слово».

«Музей виникає там, де є спільнота, щоденна робота і щоденна любов, тому це досягнення усієї команди Харківського музею. Навіщо люди приходять до музеїв? Вони приходять за пам’яттю, щоб включити у неї свою персональну історію. Ще до початку повномасштабного російського вторгнення ми зібрали свою тривожну валізку, і поклали туди наші 20-ті наші 60-ті, щоб передати далі», — висловилася після нагородження Пилипчук.

Також лавреатка подякувала Збройним силам України, завдяки яким ми маємо змогу займатися своєю діяльністю.

«Сьогодні наше завдання — це доконати оту імперію, з якою боровся Стус», — додала директорка Харківського ЛітМузею.

Премію щороку вручають літераторам, митцям, режисерам, музикантам, культурним менеджерам, громадським діячам за внесок в українську культуру й стійкість громадянської позиції.

Лавреатка отримала грошову винагороду й статуетку, розроблену дизайнером Дмитром Покрасьоном і скульптором Станіславом Кадочниковим.

Премія імені Василя Стуса — одна з найдавніших українських премій у царині культури. 1989 року її заснувала Українська асоціація незалежної творчої інтелігенції на чолі з Євгеном Сверстюком. Починаючи з 2016 року, Український ПЕН, Києво-Могилянська Бізнес-Школа та видавництво «Дух і Літера» продовжили цю ініціативу.

З часу заснування премії її отримали понад 70 українських митців.

Верховна Рада призначила дипломата Миколу Точицького міністром культури та стратегічних комунікацій України. Саме така назва посади і в проєкті постанови, тож, схоже, відомство змінює назву на Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

Міністерство культури та інформаційної політики разом із комітетом Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики та Українським інститутом книги (УІК) пропонують включити до програми «Національний кешбек» придбання книжок і послуги книгарень.

Окрім того, МКІП разом із гуманітарним комітетом Верховної Ради та УІК наголошують на тому, що підтримка українських книгорозповсюджувачів у рамках експериментального проєкту «Національний кешбек» має стати важливою і неодмінною складовою державної політики підтримки цілісного українського культурного продукту.

Шановні колеги!

УБА пропонує ознайомитись із дайджестом проєктів, поданих на Всеукраїнський конкурс "Бібліотека року 2024".

Цьогоріч до Оркомітету конкурсу було надіслано 26 заявок, детільніше з якими можна ознайомитися на порталі Асоціації за посиланням:

https://ula.org.ua/novyny-ta-podii/novyny/5254-daidzhest-proiektiv-podanykh-na-vseukrainskyi-konkurs-biblioteka-roku-2024

Американський письменник Стівен Кінг укотре висловився щодо війни РФ проти України, зазначивши, що росіяни самі її розпочали і тепер отримують те, на що заслуговують.

«Росіяни отримують своє лайно, і вони на це заслуговують. Зрештою, вони це розпочали», – написав Кінг.

Стівен Кінг публічно засудив повномасштабне вторгнення Росії в Україну, назвав ракетні удари РФ по цивільних об’єктах в Україні терористичними атаками та заявив, що більше не укладатиме контракти з російськими видавництвами.

Наприкінці січня минулого року письменник закликав Росію припинити війну в Україні й бомбардування мирних жителів.

Дипломат, чинний заступник голови ОПУ Микола Точицький може стати новим міністром культури.

Микола Точицький — дипломат. Заступник керівника Офісу президента України (з 2024).

З 2016 року до квітня 2021 року він був послом України в Бельгії, представником України при ЄС і Європейському співтоваристві з атомної енергії за сумісництвом, з 2017 по квітень 2021 — також послом України в Люксембурзі за сумісництвом, в 2010-2016 роках він був представником України при Раді Європи.

У 2021-2024 роках був заступником міністра закордонних справ України за міністра Дмитра Кулеби.

У 2010-2016 роках – Постійний Представник України при Раді Європи. У 2009 році Точицькому присвоєного дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла.

У 2008-2010 роках – перший заступник керівника, згодом — керівник Головної служби з питань міжнародного співробітництва Секретаріату Президента України. У 2005-2008 роках був генеральним консулом України в Сан-Франциско. У 2004-2005 роках – начальник Управління консульської служби МЗС України. Як повідомлялося, у липні 2023 року виконувачем обов’язків міністра культури став Ростислав Карандєєв. Раніше на цю посаду розглядали Юлію Федів.

У День памʼяті захисників України, почав працювати проєкт «Недописані», який розповідатиме про українців та українок, які були людьми літератури та загинули через війну.

Герої проєкту — це письменники, перекладачі, поети, редактори, видавці, есеїсти, літературознавці, бібліотекарі та промоутери книжкової справи. Чоловіки й жінки, військові й цивільні, відомі автори й ті, хто відкрив свій голос незадовго до загибелі.

«Росія обірвала їхні життя, але ми не дамо заглушити їхні голоси. Ми хочемо ділитися з вами історіями цих людей, плодами їхньої праці, тим, що їх надихало, і тим, що боліло. Ми спілкуємося з їхніми родичами й шукаємо їхні твори. Наша мета — разом стати відлунням їхніх голосів», — кажуть організатори проєкту.

У коментарі для Лірум письменник, перекладач, музикант та засновник проєкту Євген Лір розповів, що «Недописані» матиме комплексний формат. Восени почне працювати сайт, де будуть зібрані історії та уривки творів людей літератури, яких вбила Росія, а також інформація, яку команда проєкту отримала з інтервʼю із родичами і друзями загиблих. Коли автор/ка має друковані публікації — будуть розміщувати лінк на крамницю, а коли твори існують лише як рукописи — промотуватимуть авторів видавцям.

Новим директором Інституту центральноєвропейської стратегії став письменник і волонтер Андрію Любка.

«Андрій стоїть біля витоків Інституту і був його співзасновником 5 років тому, протягом цього періоду працював над розбудовою Інституту та запуском нових форматів, зокрема був програмним директором Форуму розвитку Re:Open Zakarpattia, співорганізатором академії Dilemma в рамках Dialogues on Europe та головним редактором ініціативи Re:Open Ukraine», — повідомили в установі.

Там зазначили, що організаційні зміни є частиною ширшої стратегії розвитку ICES, яка передбачає трансформацію інституту в сталу інституцію, що функціонує як екосистема та мережа. Ця стратегія включає ротацію керівництва та розвиток горизонтального лідерства в різних командах інституту.

На цій посаді Любка замінив Дмитра Тужанського, що приєднався до команди Дмитра Кулеби в Міністерстві закордонних справ України.

The Institute for Central European Strategy, ICES) — українська громадська організація, яка заснована в Ужгороді в 2019 році та діє за принципом «фабрики думок» (think tank). Утілює проєкти у сфері освіти, аналітики, розвитку медіа, місцевого самоврядування, транскордонної співпраці, адвокації реформ тощо.

Протягом останніх років ICES розширив свою діяльність у кількох регіонах України, зокрема в Ужгороді, Чернівцях, Одесі та Києві, збільшивши кількість працівників до майже тридцяти фахівців. Інститут працює за кількома програмними напрямками, не всі з яких є публічними. Місія інституту — сприяти європейській та євроатлантичній інтеграції України через побудову добросусідських відносин у Центральній Європі та зміцнення ролі громадянського суспільства в демократичній Україні.

Кабмін ухвалив рішення про створення реєстру базової мережі закладів культури у Вінницькій та Київській областях.

Цей проєкт дозволить переліченим регіонам першими в Україні впровадити нову систему обліку закладів культури.

Реєстр надасть державі доступ до верифікованих даних про всі заклади культури та освітні установи і допоможе державі швидше й точніше збирати інформацію у сфері культури. Також він спростить управління та зробить інформацію більш доступною.

«Створення реєстру підвищить прозорість та ефективність управління культурною сферою. МКІП активно працює над цифровізацією всіх процесів у сфері культури», – зазначив т.в.о. міністра культури Ростислав Карандєєв.

Проєкт реалізується за підтримки міжнародних партнерів, а координувати його будуть МКІП та Держкіно. Участь в розробленні реєстру візьмуть працівники Вінницької та Київської обласних державних адміністрацій та місцевих органів влади. Фінансуватимуть його створення коштом міжнародної допомоги.

Реєстр створять відповідно до закону України «Про внесення змін до Закону України «Про культуру» щодо створення електронних реєстрів у сфері культури». Як повідомлялося, у Міністерстві культури та інформаційної політики розглядають питання скорочення мережі закладів культури, у тому числі бібліотек, через зменшення кількості населення.

Наглядова рада Українського інституту книги оголосила переможців конкурсу культурно-мистецьких проєктів, спрямованих на промоцію читання.

Конкурс стартував 13 червня 2024 року, а переможців визначили за результатами рейтингу, затвердженого експертною радою.

Серед переможців:

«Читай українське!» (Хмельницька обласна бібліотека для дітей ім. Т.Г. Шевченка, бал: 8,0, вартість: 25 630,00 грн).

Проєкти-переможці спрямовані на підтримку читання та популяризацію української літератури.

Шановні колеги!

УБА запрошує вас відвідати заходи за участі представників Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association на Kyivbookfest у Києві 5-8 вересня 2024 року! Відбудуться три важливі та актуальні для бібліотечної спільноти події:

1. Протидія книжковому контрафакту та піратству

🗓 05 вересня 2024 🕒 14:00 - 15:00

В дискусії обговорюватимуться поточна ситуація та інструменти для правовласників.

Спікери: Оксана Бруй, Любов Майданик, Андрій Бічук, Катерина Дойничко, Ігор Степурін, Михайло Юдін.

Детальніше: https://kbf.org.ua/.../protidiya-knizhkovomu-kontrafaktu...

2. Бібліотеки України на перетині викликів і можливостей

🗓 05 вересня 2024 🕔 16:00 - 18:00

Презентація про те, як бібліотеки України долають виклики війни та планують своє майбутнє.

Спікери: Олег Сербін, Світлана Кравченко.

Детальніше: https://kbf.org.ua/event.../biblioteki-ukraini-prezentatsiya

3. Сучасний бібліотекар: міфи і дійсність. Панельна дискусія 🗓 06 вересня 2024

🕑 14:00 - 16:00 Обговорення того, яким має бути сучасний бібліотекар і які виклики стоять на його шляху.

Спікери: Олег Сербін, Оксана Бруй.

Детальніше: https://kbf.org.ua/events.../suchasnij-bibliotekar-diskusiya Не пропустіть ці важливі обговорення! До зустрічі на KyivBookFest!

В Україні майже 50 закладів культури не мають належного оформлення свого майна.

Про це розповів в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв під час пресконференції, присвяченої поданню касаційної скарги на рішення суду про відчуження землі Національного музею народної архітектури і побуту України в Пирогові, передає кореспондент Укрінформу.

«Ми маємо недобру ситуацію з оформленням державного майна, яке є в країні, і, зокрема, у сфері відповідальності Міністерства культури й інформаційної політики … Ми реалізовуємо у міністерстві програму впровадження цифрових реєстрів і одразу бачимо, що низка наших закладів - близько 50 закладів культури – на початок року не мали належного оформлення свого майна, земельних ділянок», - сказав він.

Історик Олексій Сокирко став лавреатом міжнародної премії імені Івана Франка з монографією «Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції, 1648–1764» (видавництво «Темпора»).

Праця Сокирка отримала найвищу оцінку від міжнародного журі, до складу якого входили 12 докторів наук із різних країн. Церемонія нагородження відбулася після обговорення та таємного голосування, яке відбулося напередодні.

До короткого списку премії також увійшли монографія «Ruś porwana? Rosyjska wojna o tożsamość Ukrainy» («Русь викрадена? Російська війна за українську ідентичність») від авторського колективу Йоанни Гетки та Йоланти Дарчевської, а також праця Ігоря Набитовича «Gloria et sacrum. Історична проза української еміґрації».

Олексій Сокирко — письменник та історик, доцент катедри давньої та нової історії України в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Автор робіт «Лицарі другого сорту. Наймане військо Лівобережної Гетьманщини 1669−1726 рр.», «Тріумф в час руїни. Конотопська битва 1659 р.», «Український Рубікон. Полтавська битва 27 червня 1709 р.», «Українська кирилична палеографія XI−XVIII ст.», «На варті булави. Надвірні війська українських гетьманів середини XVII — другої половини XVIII ст.»

Автор книжки «Кулінарна мандрівка в Гетьманщину: Секрети й таємниці староукраїнської кухні середини XVII−XVIII ст.».

Міжнародна премія імені Івана Франка заснована 2015 року онуком письменника – Роландом Франком. Премією відзначають науковців, чиї праці стали вагомим внеском у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін, мають міжнародне значення та ґрунтуються на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України.

Українські онлайн-медіа продовжують вдаватися до дискримінації жінок. Рівень сексистських та стереотипних матеріалів щодо жінок залишається незмінним другий рік поспіль.

Як пише divoche.media, про це свідчать результати нового дослідження ГО «Інститут масової інформації» (ІМІ) «Гендерна рівність через 134 роки. Як українські онлайни утверджують сексизм у медіапросторі» щодо 50 українських онлайн-медіа, проведеного в серпні 2024 року. За даними дослідження, 24 з 50 досліджених онлайн-медіа (48%) у своїх матеріалах про жінок використовують елементи мови ворожнечі, сексизму, дискримінаційної лексики та стереотипізації — найчастіше це виявляється в сексуалізованих описах, відтворенні стереотипного образу «господинь» та акцентуванні на віці, одязі й зовнішності: «Ґабріель Епштейн засвітила інтимні місця у дуже маленькому купальнику» (Gazeta.ua), «Гола Брежнєва після розлучення з Меладзе залізла на коня» (Glavcom), «Ось навіщо огірок у ванній: кмітливі господині використовують його постійно» (УНІАН) тощо).

Окремо ІМІ виділив матеріал Depo.ua про популярність українок на сайтах знайомств, насамперед для sugar-моделі стосунків (sugar baby/sugar daddy). В ньому українські жінки представлені як «персонал для іноземних спонсорів», яким надають перевагу, намагаючись «підшукати відповідну маму своїм спадкоємцям», адже вдома «завжди панує запах щойно приготовленої їжі». Ба більше, цей матеріал є замовною статтею з посиланням на російський домен.

«Практика деяких редакцій засуджувати жінок за одяг, вік чи зовнішність шкідлива, оскільки в суспільстві проводжують поширюватися негативні та стереотипні твердження. У майбутньому через це погіршуватиметься якість життя дівчат та жінок. Водночас зрозуміло, що деяким редакціям цілком нормально з цим, а деякі взагалі почали практикувати сексистські тексти лише цього року. Це пов’язано з падінням залученості аудиторії з контентом. Тому деякі редакції намагаються максимально фантазувати словами, щоб набити клікбейти. Втім, редакції, які в майбутньому хочуть рекламні колаборації з відомими брендами, мають усвідомлювати, що бізнес не буде йти до тих, хто дискримінує чи принижує аудиторію», — наголосила медіааналітикиня ІМІ Яна Машкова.

Результати дослідження тут: https://imi.org.ua/monitorings/genderna-rivnist-cherez-134-roky-yak-ukrayinski-onlajny-utverdzhuyut-seksyzm-v-media-prostori-i63145

Уряд затвердив Порядок створення резерву працівників сфери культури та інформаційної сфери для роботи на деокупованих територіях України.

Таке рішення Кабінету Міністрів дасть змогу визначити основні вимоги щодо формування кадрового резерву працівників, які виявили бажання працювати на визволених територіях.

Ключовою метою створення кадрового резерву є відновлення культурної та інформаційної діяльності у регіонах, в яких велися активні бойові дії та які були тимчасово окуповані країною-агресором.

«Наразі на звільнених територіях критично бракує фахівців, які могли б займатися відновленням культурного та інформаційного середовища. Це рішення не лише компенсує цю прогалину, а й дозволить багатьом професіоналам повернутися додому та працювати на благо своєї країни», – зазначив Ростислав Карандєєв, т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України.

Реалізація цієї постанови забезпечить працевлаштування людям, які через воєнні дії втратили роботу. Вимушено переміщені особи також зможуть повернутися на деокуповані території та відновити свою діяльність у межах вище зазначених сфер.

Відомо, що фінансування задля створення цієї системи буде здійснено за рахунок коштів міжнародної підтримки.