Бібліотечному фахівцю

З 15 жовтня до 5 листопада триває тиждень української мови у Вікіпедії. Про це громадська організація «Вікімедіа Україна» повідомила на своїй фейсбук-сторінці.

Ініціативу розпочали, щоб створити й відредагувати якомога більше статей про українську мову та літературу у Вікіпедії.

«Мова — це більше, ніж засіб спілкування. Це наша історія, наші цінності й наша спільна пам’ять. Сьогодні важливо не лише говорити українською, але й робити все можливе для поширення її в інформаційному просторі, і цей проєкт — чудова можливість зробити внесок у її розвиток. Ця ініціатива, допоможе зберегти і примножити українську мову на глобальному рівні», — зазначив міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький.

Щоб долучитися до кампанії, потрібно зареєструватися у Вікіпедії і створити або поліпшити принаймні одну статтю на тему української мови або літератури. Найактивніші учасники та учасниці, а також автори та авторки найкращих статей отримають сувеніри та подарунки.

Громади Волинської й Івано-Франківської областей встановили національний рекорд, прочитавши за три місяці найбільшу кількість книг бібліотечного фонду.

Рекордсменами стали жителі Рожнятівської (Івано-Франківська обл.), Горохівської та Рожищенської громад (Волинська обл.). За три місяці 3227 учасників прочитали 31384 книги з місцевих бібліотек.

Директорка Департаменту відновлення та культурної реінтеграції деокупованих територій Мінкультури Діана Трима в межах робочого візиту в Івано-Франківську область узяла участь у всеукраїнському відкритому діалозі «Відкрий світ через книжку: бібліотека – твій ключ до знань», що відбувся з нагоди фіксації національного рекорду України «Найбільш читаюча громада».

Посадовиця зауважила, що «участь громад у такому рекорді – це не лише про популяризацію книги».

За її словами, це перший успішний кейс в Україні, коли громади об’єдналися навколо культури.

Нещодавно заснували нове українське видавництво «Так», яке спеціалізується на виданні романтичної літератури.

Співзасновниця видавництва Ірина Олешко розповіла в ексклюзивному коментарі Читомо, що видавництво «Так» — це імпринт видавництва «Nasha idea».

Видавництво зосереджуватиметься на виданні любовних романів, романтичних фентезі й підліткової літератури.

«Тематика цього проєкту близька особисто мені. Вважаю, що в Україні досі недостатньо сучасної романтичної літератури в жанрі янґ едалт та нью едалт — книжок, які дарують нам такі потрібні зараз емоції», — зазначила Ірина Олешко.

Нове видавництво презентували під час фестивалю "Книжкова країна".

Нобелівську премію з літератури отримала письменниця Хан Канг

Лауреаткою Нобелівської премії з літератури 2024 року стала південнокорейська письменниця Хан Канг «за її інтенсивну поетичну прозу, яка вступає в протистояння з історичним травмам і викриває крихкість людського життя».

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на сторінку премії у соцмережі Х.

Новини 9 жовтня 

Книжковий ярмарок «Liber» в Барселоні

З 1 по 3 жовтня в Барселоні пройшов масштабний книжковий ярмарок «Liber», участь у якому взяли понад 250 видавців з 13 країн світу, а кількість відвідувачів сягнула понад 6,5 тис. осіб. Цього року Україна була вперше представлена на головній іспаномовній платформі в Європі у галузі книговидання.

Під час ярмарку відбулася панельна дискусія на тему «Чи може література щось змінити?» за участю іноземних та українських авторів.

Детальніше на сайті МКСК

Цифровий архів документів про російсько-українську війну зібрав понад 4000 документів з різних регіонів України

Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка за підтримки УКФ створила і представила новий віртуальний ресурс — «Цифровий архів документів про російсько-українську війну». Основна мета ініціативи — збереження історії України в онлайн форматі та підтримка освітніх, дослідницьких проєктів. 

Створення сайту — це результат реалізації проєкту «Формування цифрового архіву документів (публікацій, фото, відео) про російсько-українську війну». Новий ресурс є цінним джерелом для дослідників, які вивчають події війни, а також для тих, хто хоче глибше зрозуміти контекст і її наслідки для нашої держави. 

Архів створений на основі публікацій з відкритих верифікованих джерел: офіційних сайтів обласних і міських військових адміністрацій, а також медіа Київської, Дніпропетровської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Чернігівської та інших областей України.

Детальніше на сайті МКСК

Міністерство культури та стратегічних комунікацій провело першу робочу зустріч з розробки методичних рекомендацій щодо забезпечення можливості безбар’єрної участі громадян у культурному житті.

"2 жовтня Міністерство культури та стратегічних комунікацій України на виконання 72 пункту плану заходів Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року організувало першу робочу зустріч з розробки методичних рекомендацій щодо забезпечення можливості безбар’єрної участі громадян у культурному житті, доступі до культурних послуг, культурних цінностей, культурної спадщини та інформації про них", - йдеться у повідомленні.

Керівниця відділу політики безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоров’я МКСК Леся Хемраєва акцентувала увагу на необхідності врахування думок громадськості та залучення фахівців для формування рекомендацій щодо доступності культурних послуг.

До участі в події долучилися представники МКСК, Міністерства економіки, Міністерства соціальної політики, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Державне агентство України з питань кіно, комунікаційні експерти, засновники громадських організацій та комерційних інституцій.

Як зазначається, у межах події були запропоновані пропозиції щодо покращення надання культурних послуг людям з порушенням слуху та зору, зокрема учасники підкреслили важливість використання субтитрів та аудіодискрипції, перекладу жестовою мовою та текстового розміщення.

Крім того, учасники зустрічі підтримали ідею об’єднання спільних зусиль з напрацювання ідей з безбар’єрності медіа.

Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький доручив Молодіжній раді при Мінкультури визначити видатні постаті в українській історії та культурі, які можуть стати обличчями нації.

“Микола Точицький підкреслив, що національна ідентичність України має бути міцно закріплена на світовій арені, і висловив сподівання на креативний підхід молоді у цій справі”, – йдеться в повідомленні відомства за результатами зустрічі міністра з представниками Молодіжної ради при Мінкультури.

Зазначається, що Точицький також визначив три завдання для Молодіжної ради, які учасники мають виконати на перше офіційне засідання, що відбудеться 8 жовтня:

визначення видатних постатей в українській історії та культурі, що можуть стати обличчями нації;

формування напрямів розвитку стратегічних комунікацій на міжнародному рівні; посилення співпраці Молодіжної ради з інституціями та організаціями.

У Всеукраїнський день бібліотек родина Ігоря Калинця передала літературну майстерню під резиденцію, що буде працювати при Львівській муніципальній бібліотеці.

Наразі приміщення літературної майстерні, де свого часу працювали Ярослав Дашкевич, Ірина та Ігор Калинці, планують передати на баланс бібліотеки. Це рішення родина Калинців ухвалила для того, щоб простір слугував громаді, зберігаючи пам’ять про внесок дисидентів у незалежність.

Основна ідея літературної резиденції полягає у створенні простору для проживання, осмислення та дослідження дисидентського руху. Насамперед простір орієнтований на сучасних українських авторів, перекладачів, дослідників літератури та літературних процесів.

Адміністрація бібліотеки зазначає, що наразі йдеться про анонс відкриття резиденції, тож попереду ще багато роботи з ремонту та облаштування приміщення. Однак навіть зараз простір готовий до проведення квартирників, зустрічей, дискусій.

Участь у передачі приміщення взяв Ігор Калинець. Цікаво, що він теж колись працював бібліотекарем.

Ігор Калинець — поет і прозаїк, один із представників так званої «пізньошістдесятницької» генерації та дисидентсько-самвидавного руху в Україні, політв’язень. Засуджений за участь у дисидентському русі 11 серпня 1972 року на 6 років ув’язнення суворого режиму й 3 роки заслання. Лавреат Шевченківської премії, премії імені Василя Стуса, премії імені Григорія Сковороди та ін. 2015 року був висунутий Інститутом Івана Франка НАН України як кандидат на Нобелівську премію з літератури. У 2016-му указом Петра Порошенка був нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого IV ступеня, проте відмовився від нього, на знак протесту проти, за його словами, «жорстокого зросійщення». Живе і працює у Львові.

У Києві 26-29 вересня вдруге відбувся фестиваль «Книжкова країна» на ВДНГ, що об’єднав видавців, авторів, культурних діячів, зіркових гостей і, за даними організаторів, став найвідвідуванішим книжковим фестивалем за всі роки незалежності України. Ми вирішили запитати видавництва про топи їхніх продажів на цьому фестивалі й порівняти їх з галузевим книжковим форумом KyivBookFest 2024.

У видавництв, що були присутні на обох фестивалях, збігаються деякі позиції книжок, що стали бестселерами. Наприклад, «Сім чоловіків Евелін Г’юґо» Тейлор Дженкінс Рід від видавництва ArtBooks, «Нерозказана історія українського виноробства» Сергія Клімова від видавництва Ukraïner, чи «Бабай. Нічний сеанс» Макса Кідрука, Павла Дерев’янко, Оксани Ковальчук від Видавництва Жупанського, які стабільно мають перше місце у продажах. Це свідчить про їхню стійку популярність серед читачів. Проте у топи також увірвалися й новинки, наприклад, «Пачінко» Мін Джін Лі від ArtBooks (лімітовані зрізи мають більшу популярність за білі). Премія книжкових блогерів, у якій переміг роман «Жовтолика» Ребекки Кван, вплинула на читацькі уподобання і підняла видання на перше місце у продажах.

Детальніше тут: https://chytomo.com/iaki-knyzhky-najchastishe-kupuvaly-chytachi-na-festyvali-knyzhkova-kraina/

Науково-технічна бібліотека ім. Г.І.Денисенка Національного технічного університету України здобула почесне звання "Бібліотека року 2024" за результатами конкурсу, проведеного Українською бібліотечною асоціацією до Всеукраїнського дня бібліотек.

Звання присвоєне за проєкт "Сучасний освітній безпечний простір CLUST Space".

У номінації "Великі бібліотеки" друге місце здобула Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека за проєкт "Хмельницький: Гуртуймося заради Перемоги: перезавантаження постраждалих від війни через оздоровчо-психологічну підтримку та розробку соціально-економічних проєктів".

У номінації "Середні бібліотеки" друге місце посів комунальний заклад Сумської міської ради "Сумська публічна бібліотека" за проєкт "Організація роботи бібліотек із внутрішньо переміщеними особами, розширення репертуару бібліотечних послуг в умовах воєнного часу".

У номінації "Малі бібліотеки" друге місце належить бібліотеці для дітей "Публічна бібліотека" Бобровицької міської ради Чернігівської області за проєкт "Простір, безпечний для дітей".

Журі літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» оголосило лавреатів 2024 року на фестивалі «Книжкова країна».

Лавреатів першої премії не обрали у жодній номінації, але другу вручили за прозу та поезію.

Номінація «Проза»

Другий ступінь лавреатства і право надрукувати книжку в «Смолоскипі» здобула Юлія Ніколаєва за фантастичну повість-притчу «Двори».

Лавреатом третього ступеня став: Микола Оліярник за збірку оповідань «Мертвий продавець квітів».

Лавреати четвертого ступеня: Ірина Волосевич, Ольга Зінченко, Назарій Назаров, Володимир Омельченко.

Номінація «Поезія»

Лавреаткою другого ступеня стала Валерія Домрачова за збірку «Терміново розмірено і у своєму темпі шукаю роботу».

Лавреаткою третього ступеня стала Юліана Лесняк за збірку «Дитячий майдачник».

Лавреати четвертого ступеня: Олена Волкогон, Світослав Жаботинський, Богдан Мельник, Крістіна Піголь, Олександра Хопта, Павло Шикін, Павло Щепан.

Медіа «Читомо» запускає спецпроєкт про стирання і резистентність української літератури — «Стирання слова».

Проєкт створюється спільно із Харківським літературним музеєм, за підтримки американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

Мета спецпроєкту — розповісти про втрати і силу стійкості української літератури і її творців, про ті важливі історії та імена, яких намагалися стерти і водночас про тривання українського літературного процесу попри все.

Спецпроєкт під назвою «Стирання слова» представить статті про інструменти знищення української літератури:

заслання і ув’язнення;

убивства літераторів;

руйнації друкарень;

каральна медицина супроти митців;

використання музеїв у цілях пропаганди;

знищення бібліотек;

створення меншовартості;

надання привілеїв і статусів «ідеологічно правильним письменникам» тощо.

Спецпроєкт створений на підтримку виставки Харківського літературного музею «Антитекст», що 30 вересня розпочне свою роботу у Берліні, а 14 жовтня — у Кельні (Німеччина). Мета виставки «Антитекст» — показати, що відбувалось з українською культурною спадщиною, яка не вписувалась в межі офіційної доктрини СРСР.

«У виставці «Антитекст» на прикладах музейних предметів з колекції Літмузею йдеться насамперед про методи культурного геноциду. Ці методи виявилися дуже дієвими, і їх продовжує застосовувати росія і зараз. Спецпроєкт «Стирання слова» допоможе ширше заглибитись в цю тему, показати її у часовому розрізі», — зазначила Тетяна Ігошина, заступниця директорки Харківського Літмузею

Читомо — медіа про книжки, культуру читання і книговидання. Читомо виконує важливі функції критики, інформування і розбудови культурної екосистеми.

Харківський літературний музей — муніципальний музей у Харкові. Виставки та освітні програми Літературного музею показують, як література впливає на життя людей, як вона акумулює у собі культурний досвід різних спільнот. Серед проєктів музею останніх двох років – Харківська мистецька резиденція «Слово» , виставки «Антитекст» та «Власні назви», фестиваль «П’ятий Харків», музичний альбом “Skovorodance”, мультидисциплінарний проєкт «Іменем міста». «Розпізнаючи та групуючи методи “колоніального стирання”, кураторська команда була вражена їхньою різноманітністю: над впровадженням імперської політики працювали всі без винятку гілки влади, створювалися цілі інституції, організації, а виконавцями контролю і репресій ставало все більше людей. Та завжди знаходилися “люди не зі страху”, дисиденти, які гостро реагували на несправедливість і в усі часи запобігали стиранню слова», — розповіла головна редакторка Читомо Оксана Хмельовська. 8 матеріалів зі спецпроєкту будуть доступні українською й англійською. Ознайомитися із першими матеріалами можна за посиланням.

Бібліотекарі закликають підписати заяву «Бачення майбутнього українських бібліотек для післявоєнного відновлення, розвитку людського капіталу та економічно сильної і демократичної України».

У заяві наголосили, що бібліотека як соціальний інститут залучена до всіх сфер життя і діяльності людини, громади та суспільства і розвиває їхні спроможності, щоб допомогти подолати виклики війни, відновити й розбудовувати Україну як економічно сильну та демократичну європейську державу.

Підписати заяву можна тут: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe5FH1gYSbxbkTKfh5yCiDthH9L_KMQ1idbUUTkDZYo99D8Mg/viewform

ДРУЗІ !

🤩Вже зовсім скоро, 30 вересня ми відзначатимемо Всеукраїнський день бібліотек!

📖Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого хоче, щоб місцева влада придбала для бібліотеки у своїй громаді щонайменше 100 нових книжок, а ще більше - то краще, тож долучайтеся до флешмобу #100новихкнижок.

👇Як долучитися до флешмобу:

1. Виберіть у вашій бібліотеці популярні книжки, зокрема ті, які виглядають зачитаними. Вони наочно показують, наскільки великий попит на це видання серед читачів і наскільки активною є ваша читацька аудиторія.

2. Сфотографуйте ці книги та підготуйте короткий опис, чому саме ці видання є важливими для ваших читачів

3. Розмістіть фотографії на своїх сторінках у соціальних мережах, використовуючи хештег #100новихкнижок

4. Обов’язково позначте у дописах сторінки вашої місцевої влади, аби вони побачили, наскільки важливо підтримати бібліотеки у їхній громаді, а також закликайте читачів позначати у дописах вашу бібліотеку.

5. Поділіться своїми історіями, як нові книги можуть змінити життя ваших читачів та зміцнити культурний тил України.

Флешмоб #100новихкнижок від Український інститут книги, #БібліотекаМудрого та Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association є чудовою нагодою об’єднатися та показати місцевій владі, що нові книжки — це інвестиція у розвиток громади. Кожен допис, кожна фотографія наблизить нас до мети — оновити книжкові фонди та подарувати українцям доступ до нових і сучасних видань.

🥰Дякуємо вам за вашу любов до української книги!

Проєкт «Фантастична Україна» реалізовується за підтримки Українського інституту книги в межах мистецького конкурсу на організацію і проведення заходів з промоції читання.

Десять міст – десять зустрічей у місцевих бібліотеках, ветеранських та волонтерських організаціях з живими розмовами про світові тренди, сучасну українську фантастику й творчість в часи війни, а також поповнення бібліотечних фондів новими виданнями.

👉 З 27 вересня по 25 жовтня проєкт завітає на Київщину, Львівщину, Вінниччину та Житомирщину, деталі на офіційних сторінках УІК. (https://www.instagram.com/p/DABEi8qtpOl/?igsh=MXBrZGF4YzE3cjBxcg==)

Рекомендуємо переглянути запис онлайнового вебінару "Здорові бібліотеки: закордонний досвід», не хвилюйтесь!"

Ви дізнаєтесь про міжнародний досвід впровадження здорових практик у бібліотеках, отримуєте цінні знання, які будуть корисними для розвитку бібліотек в Україні!

Переглянути вебінар тут: https://www.facebook.com/watch/live/?ref=watch_permalink&v=2924878801011203&rdid=4gsxsenDSexFC9dg

На презентації «Бібліотеки-посестри: Україна – Велика Британія» оголошено про початок партнерства між бібліотеками двох країн. Це важливий крок для розбудови культурного мосту між Україною та Великою Британією. 🇺🇦🤝🇬🇧

У межах співпраці українські бібліотеки об'єднають свої зусилля з британськими для обміну досвідом, знаннями та спільної реалізації культурних ініціатив.

«Бібліотеки це більше ніж просто місце для книг, це безпечні простори, де люди можуть знайти підтримку і доступ до знань. Ми раді поділитися нашим досвідом та сприяти розвитку бібліотечної справи в Україні», — зазначила Ізабель Хантер, виконавча директорка Libraries Connected (Великобританія).

Партнерство дає шанс українським бібліотекам стати голосом України в середовищі бібліотекарів та читачів Великобританії.

📌Про міжнародне партнерство бібліотек можна ознайомитися тут:https://livelibrary.com.ua/projects/twinning-libraries/

Мережа книгарень Vivat до Всеукраїнського дня бібліотек започаткувала збір книжок для Холодногірської бібліотеки Харкова, фонди якої зазнали значних втрат. Наразі вони на 80% складаються з російськомовних видань, які підлягають списанню згідно з сучасними вимогами. Крім того, у червні 2023 року бібліотеку затопили сусіди з верхнього поверху. Багато книжок були знищені або серйозно пошкоджені.

Акція зі збору книжок триватиме з 30 вересня до 13 жовтня 2024 року у всіх книгарнях Vivat:

Київ: вул. Петра Сагайдачного, 8, та вул. Велика Васильківська, 101

Львів: Галицька площа, 12

Харків: вул. Квітки-Основ'яненка, 2, та вул. Сумська, 67

Івано-Франківськ: вул. Труша, 4, та площа Ринок, 5

Вінниця: вул. Архітектора Артинова, 4

Чернівці: вул. Героїв Майдану, 4

Крім того, книжки можна приносити до харківської кав'ярні «ЛяТюШо» за адресою: вул. Квітки-Основ'яненка, 4/6.

Холодногірська бібліотека обслуговує дорослу аудиторію, тому найбільш потрібними є книжки в жанрах детектива, класики, романтичної комедії трилера та фентезі.

Верховна Рада України ухвалила постанову про перейменування 328 населених пунктів в рамках декомунізації.

Компромісну постанову №12043 під час голосування у Верховній Раді підтримав 281 народний депутат.

“Є! 281 за. Деколонізація мапи України почалась. Перша постанова про перейменування нарешті ухвалена. Російських імперських назв на нашій мапі стало на 331 менше”, – написав на своїй сторінці у Фейсбук Володимир В’ятрович.

Прийнята постанова не передбачає перейменування міст Южне, Южноукраїнськ, Павлоград, Синельникове та Первомайськ. За словами народного депутата Романа Лозинського, постанову щодо цих міст Верховна Рада розглядатиме на початку жовтня. Наразі у межах деколонізації в Україні отримають нові назви 4 райони, 10 міст, 56 селищ, 261 село.