Бібліотечному фахівцю

Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І.Франка (директор Людмила Бабій) у рамках ініціативи програми Українського ПЕН «Незламні бібліотеки» ( #UnbreakableLibraries ) отримала надзвичайно цінний подарунок – новітні художні, мотиваційні, галузеві видання англійською мовою для дорослих і дітей, які стануть незамінними у проведенні різноманітних заходів для наших читачів і сприятимуть удосконаленню іншомовних знань. Бібліотека щиро дякує Український ПЕН, Book Aid International, English PEN, PEN International, Нова Пошта Humanitarian.

Українська письменниця Софія Андрухович стала лауреаткою Міжнародної премії імені Германа Гессе 2024 року за роман «Амадока».

Разом з нею премії удостоєні її перекладачі Александер Кратохвіл (Alexander Kratochvil) та Марія Вайсенбек (Maria Weissenböck).

Як пояснило журі премії, Андрухович у своєму романі вдалося створити "широкомасштабну панораму України XX століття у формально різноманітній та вражаючій манері". Твір письменниці відображає "травматичні етапи історії, які сформували колективну пам'ять українців: війна на сході України, Голокост та сталінізм", йдеться у заяві журі.

Зазначається, що перекладачам вдалося майстерно передати німецькою різні мовні регістри: "Історичні голоси і тональності за 100 років так само точні, як і різні оповідальні конструкції, випадкові або недостовірні, прості або складні, зачаровані історичними злочинами і сильні у пошуках власного щастя".

Премія Германа Гессе вручається раз на два роки у день народження письменника 2 липня. Премію в 20 000 євро буде вручено у рідному місті нобелівського лауреата Гессе у Кальві у федеральній землі Баден-Вюртемберг. Вона присуджується авторам та перекладачам, чиї роботи ще не отримали того визнання та уваги, на яку, на думку журі, вони заслуговують.

41-річна Софія Андрухович - дочка відомого українського письменника Юрія Андруховича. Письменниця має у своєму доробку кілька прозових творів українською мовою. 2021 року увійшла до Топ-100 успішних жінок України за версією журналу "NV".

Центр міської історії у Львові оцифрував відеоархів поета та співзасновника мистецької групи “Бу-Ба-Бу” Віктора Неборака.

Відеоархів складається з понад 150 годин відео із літературних подій, фестивалів, перформансів, концертів, що відбувалися у 1990-х роках й фіксують ключових фігур української культури, час падіння СРСР, початки Незалежності, а також культурне середовище тих часів. Робота розпочалася наприкінці 2021 року, і основний етап завершився перед повномасштабним російським вторгненням.

“Особливістю цього архіву є те, що це архів саме відеозаписів. Літературу і літературні середовища звикли вивчати у першу чергу через текст, а тут ми маємо доволі великий перелік документації подій навколо літератури і мистецтва загалом, з яким не менш цікаво працювати”, – зазначив архівіст та дослідник Центру Олександр Маханець.

Основа частина архіву складається з відеозаписів літературних вечорів “Третє тисячоліття”, які щомісячно організовував і модерував Віктор Неборак у львівському Музеї етнографії з 1995 по 2000 рік. Участь у цих подіях взяли Іван Малкович, Ігор Калинець, Наталка Білоцерківець, Ігор Римарук, Юрій Андрухович, Андрій Содомора, Соломія Павличко, Джордж Грабович, Валерій Шевчук, Юрій Тарнавський та чимало інших відомих авторів.

Ознайомитись із оцифрованими матеріалами архіву Віктора Неборака можна у бібліотеці Центру міської історії за адресою Львів, вул. Богомольця, 6.

Шановні колеги!

16 травня 2024 року 11:00–12:30

запрошуємо на вебінар «Бібліотеки в повоєнному суспільстві: зарубіжний досвід відновлення», який проводить Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого.

Захід відбудеться на платформі ZOOM і транслюватиметься у Фейсбук на сторінці Науково-методичний відділ НБУ імені Ярослава мудрого. У програмі вебінару:

🔸Досвід відновлення бібліотек після Першої та Другої світових воєн.

🔸Драматичні долі бібліотек у Югославських війнах.

🔸Роль бібліотек у відновленні повоєнного суспільства.

Доповідачки:

🔸Лілія Прокопенко, кандидатка історичних наук, доцентка, головна бібліотекарка науково-дослідного відділу Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого;

🔸Ірина Лісова, головна бібліотекарка науково-дослідного відділу Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого.

Модераторка:

Олена Зозуля, головна бібліотекарка науково-методичного відділу Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого.

ХIІ Міжнародний фестиваль “Книжковий Арсенал” оприлюднив Програму та розпочав продаж квитків. До програми увійшли близько 160 подій, які відбуватимуться в будівлі Старого Арсеналу в Києві з 30 травня по 2 червня.

Фокус-тема “Життя на межі”, кураторами якої стали Тетяна Огаркова та Володимир Єрмоленко, буде представлена 10-ма подіями. Відкриває Книжковий Арсенал розмова “Межа всередині нас” за участі віськовослужбовця та есеїста Павла Казаріна, письменника Олександра Михеда, Нобелівської лавреатки Олександри Матвійчук, правозахисниці Лариси Денисенко, письменниці Олени Стяжкіної та військовослужбовця і філософа Олександра Комарова.

Традиційно на Книжковому Арсеналі будуть літературна і професійна програми, програма для дітей та підлітків.

Професійна програма цьогоріч підсилює міжнародну складову Фестивалю та започатковує The Book Arsenal Fellowship Program в межах якої Книжковий Арсенал відвідують іноземні видавці та літературні агенти, зацікавлені в українському книговиданні.

Цьогоріч на Кнажковому Арсеналі є і кілька спеціальних програм. Це “Міста на межі”, її представить харківський фестиваль-гість “П’ятий Харків” у співпраці з Харківським літературним музеєм. Куратор програми Євгеній Стасіневич.

Посилання на Програму: https://book.artarsenal.in.ua/programa/podiyi-2024/

У Болгарії національній бібліотеці святих Кирила та Методія подарували понад 70 українських книг.

Передали книги представники посольства та Одеської національної наукової бібліотеки. Серед видань — класична і сучасна українська література, яскраві дитячі книжки та низка перекладів українських творів болгарською мовою.

Офіційне відкриття полички відбулося 9 травня. Під час церемонії між Одеською національною науковою бібліотекою та Національною бібліотекою Святих Кирила та Мефодія підписали Меморандум про взаєморозуміння.

«Українська книжкова поличка» — проєкт, який реалізується у різних країн під патронатом Першої леді України Олени Зеленської спільно з Міністерством закордонних справ України, Міністерством культури та інформаційної політики України та Український інститут книги.

У Болгарії «Українські книжкові полички» вже відкрили у Софії, Варні, Бургасі, Пловдиві, Банско та Благоєвграді.

Шановні колеги!

!

Напередодні виборів до Європейського парламенту у червні 2024 року п'ять великих європейських бібліотечних асоціацій оприлюднили Маніфест, у якому закликають кандидатів забезпечити реалізацію бібліотеками свого потенціалу для побудови сильнішої, справедливішої та стійкішої Європи.

Автори:

- Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (IFLA)

- Європейське бюро бібліотечних, інформаційних та документаційних асоціацій (EBLIDA)

- Публічні бібліотеки 2030 (PL2030)

- Асоціація європейських дослідницьких бібліотек (LIBER)

- Форум Національних органів управління публічними бібліотеками у Європі (NAPLE)

Документ базується на ключових напрямах, у яких бібліотеки роблять свій внесок:

1. Як гаранти рівного доступу до культури та освіти

2. Як життєво важлива опора для активних демократій

3. Як джерела інклюзивних інновацій

4. Як охоронці пам’яті Європи

5. Як драйвери глобального розвитку

Маніфест визначає конкретні дії, які майбутні члени Європейського парламенту, а також інші інституції ЄС, можуть вжити у сферах своєї компетенції для реалізації потенціалу бібліотек.

Ми закликаємо кандидатів і партії взяти на себе зобов’язання виконати ці рекомендації.

Повний текст Маніфесту читайте тут: https://repository.ifla.org/bitstream/123456789/3277/1/libraries-for-a-sustainable-future-manifesto-for-the-2024-eu-elections-en.pdf

Переклад українською читайте тут: https://ula.org.ua/images/documents/5215/Libraries_for_a_sustainable_future_Manifesto_2024_Ukr.pdf

(розділ порталу Ресурси / Документи IFLA).

ШАНОВНІ КОЛЕГИ !

ВГО Українська бібліотечна асоціація, Вінницьке обласне відділення ВГО Українська бібліотечна асоціація запрошують бібліотечну спільноту долучитися до онлайнового марафону інноваційного досвіду публічних бібліотек України «Сучасні бібліотечні практики Вінниччини», що відбудеться 15 травня 2024 р. з 11.00 до 13.00 на платформі Zoom та з прямою трансляцією на сторінці Асоціації у Фейсбук.

Інноваційна діяльність публічних бібліотек допомагає їм ставати конкурентоздатними, запроваджувати нові бібліотечні послуги, формувати позитивний імідж в суспільстві та конкретній громаді. Для тих, хто шукає нові ідеї та хоче обмінюватися кращими бібліотечними практиками, Секція працівників публічних бібліотек ВГО Українська бібліотечна асоціація ініціювала цей онлайновий марафон.

Участь у заході безоплатна за попереднім записом та відкрита до 14 травня 2024 р. 16.00.

https://docs.google.com/.../1FAIpQLSf586SBKSbEr1.../viewform

Максимальна кількість зареєстрованих учасників події на платформі ZOOM – 90 осіб, тому передусім запрошуємо членів ВГО Українська бібліотечна асоціація. Усіх інших просимо долучатися до онлайнового марафону на сторінці ВГО Українська бібліотечна асоціація у Фейсбук.

Зареєстровані учасники отримають покликання для участі в онлайновому марафоні 14 травня 2024 р.

Сьогодні, 9 травня, у дворику Львівської копальні кави відбулось відкриття VI Всеукраїнського форуму військових письменників. Форум сприяє взаєморозумінню, гуртує, допомагає відрефлексувати отриманий героями досвід, а також стає неформальним майданчиком для спілкування із громадою.

«Це знакова подія, яка вже впродовж шести років об'єднує військових письменників, журналістів, ветеранів, та добровольців. І кожен з вас знає, як важливо писати про цю війну. Писати правду. Про те, що ви бачили, чули, пережили. Про героїзм і жорстокість, про життя і смерть, про людяність і втрати. Адже ваша творчість - Це зброя. Це інструмент, який може допомогти нам перемогти ворога не лише на полі бою, але й в інформаційній просторі. Щиро дякую організаторам єдиного в Україні форуму військових письменників, особливо Тетяні Пилипець - директору Львівської обласної бібліотеки ім. Р. Іваничука, яка протягом шести років робить все, щоб форум жив», - зазначила директорка департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОВА Ірина Гаврилюк.

Форум триватиме упродовж 9-12 травня.

З червня у бібліотеці Goethe-Institut в Україні на Лаврській 16Л можна буде обмінюватися насінням

Як це працює:

- Запозич насіння в бібліотеці

- Прорости з насіння рослину та збери врожай

- Поверни вирощене насіння в бібліотеку.

Також до бібліотеки можна приносити власне насіння. Потрібно лише вказати інформацію про нього: яка рослина, сорт, рік та регіон. Його може взяти кожен охочий.

Оскільки нищиться дуже велика кількість зелених насаджень під час вибухів, бойових дій, ракетних атак , під час руйнації всього, то важливість, щоб зберегти і розмножити - очевидна. Долучайтеся до нашої ініціативи

Розпочинається новий набір на програму «Молодь змі(ц)нює Україну»!

Програма понад 10 років надає системні знання з проєктного менеджменту для старту власного проєкту та створює майданчик для ефективної взаємодії між молодими змінотворцями.

Запрошуються до участі українки/ці віком 18-35, котрі активно працюють, волонтерять, взаємодіють в одному з напрямів: освіта та молодіжна робота в часі війни, студентське самоврядування, відновлення культурних/архітектурних пам’яток, робота з закордонною молоддю, розвінчування ворожої пропаганди, робота з ВПО, ветеранами, сім’ями військовослужбовців, підтримка місцевого бізнесу, розвиток місцевого врядування у своїй громаді тощо.

🗓 Реєструйтеся на програму до 30 травня включно у цій формі: https://forms.gle/thkQbWaUiFh48oaY8

Зверніть увагу, що для участі потрібно зняти коротке відео (до 1 хв) на тему «Що я роблю для змі(ц)нення України» та прикріпити посилання на нього в реєстраційній формі.

Детальніше про умови участі на сайті програми 👉🏻 mzu.bhfamily.org.

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association запрошує до участі у ХІІІ Всеукраїнській онлайн-школі бібліотечного журналіста на тему «Бібліотечний журналіст і безбар’єрність: розширюємо горизонти», яка проходитиме 28–31 травня 2024 року на платформі Zoom.

Цьогоріч школа відбуватиметься в межах реалізації основних завдань Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.

Набути відповідні знання та навички вам допоможуть досвідчені спікери з журналістської, бібліотечної та освітньої сфер.

У програмі:

- сучасні тенденції створення безбар’єрного інформаційного простору в бібліотеках України, досвід колег із книгозбірень Європи, США та Австралії щодо впровадження інклюзивної культури;

- партнери школи (Луганська та Рівненська ОУНБ) розберуть практичні кейси з трансформації бібліотечного простору для суспільно вразливих груп населення та ознайомлять з культурою комунікації;

- розглянемо доступні інструменти розбудови толерантного інформаційного середовища, якими має володіти сучасний бібліотечний журналіст.

Слухачі матимуть можливість поділитися досвідом роботи за темою. Учасники, які відвідали всі заходи, отримають електронні сертифікати (1 кредит ЄКТС – 20 год.).

Заявки на участь приймаються до 22 травня 2024 р. за покликанням: https://forms.gle/bHRq4XtGU9JYs9wt5.

Директорка Музею книги і друкарства України Валентина Бочковська нагороджена премією Ґутенберґа за «самовіддану і мужню працю в найважчих умовах зі збереження національних культурних надбань у часи війни».

Премію у розмірі €10000 присуджується за видатні мистецькі, технічні чи наукові досягнення в галузі поліграфічного мистецтва.

«Наукові дослідження і досягнення щодо збереження й убезпечення української культурної спадщини — це відважна й відповідальна діяльність, яка представляє всіх людей в Україні й за її межами, які віддані збереженню своєї культури та запобіганню втраті писемних і друкованих знань. Умисне знищення книжок — це замах на ідентичність країни — України. Книжки є культурним надбанням, і їхня охорона має суспільне значення», — зазначили члени журі.

Директорка музею зазначила, що для неї ця новина, яку їй повідомив директор музею Ґутенберґа у Майнці доктор Ульф Зельтер (Ulf Sölter) ще в лютому, була для неї абсолютною несподіванкою.

«Перш за все, це для мене велика честь, яку важко переоцінити. Працюючи у Музеї книги і друкарства України та займаючись активно міжнародною діяльністю впродовж багатьох років, я завжди замислювалася над питанням визнання України та українців у світі. І тому, я вважаю, що це зараз моє найбільше досягнення. Звісно, що це і мить щастя, хоча я про нагороди та премії не думаю, коли поринаю у мить творчості музейного простору та музейного життя», — повідомила Валентина Бочковська в коментарі Читомо.

Вручення Майнцської премії Ґутенберґа 2024 відбудеться 22 червня 2024 року у Виборчому палаці в Майнці після загальних зборів членів Міжнародного товариства Ґутенберґа.

Премію Ґутенберґа назвали на честь винахідника друкарського преса Йогана Ґутенберґа, який у 1448 році заснував першу у світі друкарню у рідному місті Майнці. Цією премією нагороджують за видатні досягнення у сфері ілюстрації і книгодрукування, а також книгознавства. Започаткували премію 1968 року у німецькому місті Майнц до 500-річчя з дня смерті Ґутенберґа.

💛Книжка «Майя і її мами» Лариси Денисенко у шведському перекладі отримала «Срібну зірку» премії імені Пітера Пена.

Лариса Денисенко ділиться, що книга здобула нагороду ще у 2023 році, втім дізналася вона про це лише зараз. Кошти з продажу ідуть на підтримку українських дітей.

Цьогоріч «Срібною зіркою» нагородили шведський переклад книжки Катерини Єгорушкіної «Мої вимушені канікули».

📚Премія імені Пітера Пена — заснована шведською організацією IBBY та видавництвом видавництвом Bok & Bibliotek (нині Bokmässan) 2000 року нагорода, яку присуджують щорічно за перекладну книгу, яка розширює і збагачує шведський світ дитячої та юнацької літератури.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні зазнали пошкоджень або були зруйновані 1062 памʼятки культурної спадщини.

За даними МКІП, від 24 лютого 2022 року до 25 квітня 2024-го РФ зруйнувала або пошкодила 1062 об’єкти культурної спадщини. З них пам’яток національного значення - 123, місцевого значення - 864, щойно виявлених об’єктів культурної спадщини - 75.

«Зокрема, пам’ятки архітектури та містобудування складають 316 об’єктів, архітектури – 307, історії – 226, архітектури та містобудування, історії – 61, археології – 56, архітектури, історії – 39, монументального мистецтва – 21, містобудування та монументально-декоративного мистецтва – 19, архітектури, монументального мистецтва – 7, містобудування – 5, науки і техніки, архітектури – 2, архітектури та містобудування, монументального мистецтва – 1, архітектури, садово-паркового мистецтва – 1; архітектури та садово-паркового мистецтва – 1», - уточнили у МКІП.

Найбільше памʼяток культурної спадщини пошкоджено або зруйновані на Харківщині (299), Херсонщині (144), Донеччині (125), Одещині (115), Чернігівщині (71), а також у Київській області та Києві – 69.

Окрім того, культурна спадщина постраждала у Миколаївській – (44 пам’ятки), Запорізькій (44), Львівській (36), Дніпропетровській (34), Луганській (30), Сумській (25), Хмельницький (10), Полтавській (6), Вінницький (4), Житомирській (4), Кіровоградській (1), Черкаській (1) областях.

«Український інститут книги став членом EURead. Це консорціум європейських організацій. Його метою є обмін знаннями, досвідом, дослідженнями і концепціями проєктів, а також спільна розробка нових стратегій, які сприяють промоції читання», - йдеться у повідомленні.

Представлятиме Інститут у консорціумі EURead заступниця директорки з питань міжнародної співпраці Олена Одинока.

Зазначається, що членство України в EURead є можливістю популяризувати читання спільно з європейськими колегами, інтегруватися в європейський культурний простір та переймати досвід країн-учасниць і використовувати його задля посилення розвитку читання в Україні.

EURead складається з 33 організацій із 22 європейських країн. Метою цієї провідної мережі є обмін знаннями, досвідом і концепціями, а також спільна розробка нових стратегій популяризації читання.

У 2013 році EURead організували загальноєвропейську кампанію «Читаємо вголос, читаємо разом». А в 2018-2020 втілили в життя кампанію «Європа читає», спрямовану на підвищення обізнаності про важливість популяризації читання, насамперед на національному рівні.

EURead також є партнерами проєкту Європейського дня книги.

Зокрема, першою подією за участі УІК стало попереднє засідання щодо планування стратегії EURead. Наступною буде онлайн-конференція «PISA and PIRLS results by country: Trends, contrasts, and implications for our work», що відбудеться 8 травня.

Фестивалю вдалося залучити нову аудиторію: майже 60% відвідувачів зазначили, що раніше ніколи не були на книжкових подіях.

З 25 по 28 квітня на ВДНГ вперше пройшов масштабний книжковий фестиваль «Книжкова країна», який зібрав видавництва, авторів, культурних діячів, зіркових гостей та всіх зацікавлених.

Загалом у межах заходу відбулося 324 події, з них 80 освітніх івентів та майстер-класів, а також 59 автограф-сесій. Найпопулярнішими за кількістю відвідувачів стали поетичні читання «Фронтмени» від «Культурного десанту», запис нового епізоду YouTube-проєкту «Шалені автор (к)и», а також книжковий клуб із Валерієм Пекарем «Демонтаж імперії».

Середній вік відвідувачів становив 31 рік. Третина аудиторії — це школярі та студенти. Водночас майже 60% відвідувачів зазначили, що раніше ніколи не були на книжкових подіях. Загалом фестиваль відвідало понад 68 000 людей.

До фестивалю долучилися 140 учасників: 90 видавництв, 16 індивідуальних авторів, а також книгарні, магазини мерчу, освітні установи, благодійні організації та фонди. Вони представили понад 12 000 унікальних найменувань. Згідно з результатами опитування відвідувачів та учасників було продано близько 85 000 книжок.

Серед них найчастіше купували:

«А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» — «Так ніхто не кохав», «Задивляюсь у твої зіниці» (Василь Симоненко), «Триста поезій» (Ліна Костенко); КСД — «Голлі» (Стівен Кінг), «Маленький друг» (Донна Тарт), «Останній спадок» (Андрій Новік);

«Видавництво Старого Лева» — «Я бачу, вас цікавить пітьма» (Ілларіон Павлюк), «Культ» (Любко Дереш), «Спитайте Мієчку» (Євгенія Кузнєцова); «Наш Формат» — «Вірші з бійниці» (Максим Кривцов), «Есенціалізм» (Ґреґ Маккеон), «Одного разу воїн — воїн назавжди» (Чарльз Гоуґ);

«Фабула» — «Вілла з Сан-Фурсиско» (Ярослава Литвин), «Покора» (Щепан Твардох), «Діана. Справжня історія з її вуст» (Маріо Варгас Льоса); «Фоліо» — «Полон» (Валерія «Нава» Суботіна), «Доктор Серафікус» (Віктор Домонтович), «Місто» (Валер’ян Підмогильний);

Vivat — «Кохання в мозку» (Алі Гейзелвуд), «Конотопська відьма» (Григорій Квітка-Основʼяненко), «Моя темна Ванесса» (Елізабет Рассел).

Однією з найпопулярніших на «Книжковій країні» стала бібліотерапевтична локація, де психологиня з бібліотекаркою виписували «рецепти на книжки» під запит відвідувачів. Усього в межах проєкту видали 350 таких рецептів, здебільшого на художню й психологічну літературу.

Крім того, на фестивалі відбулася низка благодійних івентів та зборів: акції влаштовували Благодійний фонд «Рій», AZOV.ONE, «Культурний десант», ГО «Реформація», «Гуркіт». Усього вдалося зібрати понад 250 000 грн, а також 350 книжок у рамках проєкту «Книга на фронт».

Організатори вже почали підготовку до нової «Книжкової країни». Фестиваль пройде 26–29 вересня на ВДНГ — і збере ще більше цікавих гостей та активностей.

УБА запрошує усіх охочих на онлайнову зустріч “Майстерні (мейкерські простори) у бібліотеках: досвід Великобританії”.

Коли: 7 травня 2024 року о 16.00.

Де: на платформі Zoom. Покликання буде надіслане зареєстрованим учасникам напередодні заходу.

Організатори:

- Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association

- Ukrainian Maker Association

Відбудеться зустріч з Маркусом Брауном, керівником Фаблабу Devon (Великобританія).

Маркус Браун розповість, як працює Фаблаб в бібліотечному просторі в Девоні, як він фінансується та залучає нових членів.

Подія відбуватиметься англійською мовою, і це чудовий привід додатково попрактикувати свої навички аудіювання і говоріння. Під час зустрічі буде відведено час для запитань від учасників.

Більш детально про спікера та захід, а текже - реєстраційна форма доступні за покликанням:

https://makerua.org/zustrich-z-kerivnykom-fablabu-devon.../

В Україні випустили серіал «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія» про коректну комунікацію з військовими і ветеранами, зокрема з тими, хто отримав інвалідність та був у полоні.

Серіал допоможе зрозуміти почуття, які переживають люди після повернення додому, навчить правильно спілкуватися з ними й вислуховувати тих, кому потрібно виговоритися. Його герої - військовослужбовці. Вони діляться своїм досвідом комунікації з цивільними.

У серіалі 11 епізодів. У них розглядаються основи коректного, етичного та емпатичного спілкування в різних ситуаціях. Також порушуються питання підтримки ветеранів і ветеранок та сприяння їхній інтеграції в суспільство.

Освітній серіал створений за ініціативи Мінцифри у межах комунікаційної кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я - ініціативи першої леді Олени Зеленської, за підтримки Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету міністрів, громадської організації «Безбар’єрність» та компанії Visa - учасниці спільноти «Бізнес без бар’єрів», для платформи «Дія.Освіта».

Серіал можна переглянути за посиланням:

https://www.youtube.com/playlist?list=PLC_UdmXsjq2cmhdcmKr2lQZ_TUFiawxA3

Журі дитячого та батьківського читання Національної бібліотеки Латвії відзначило книжку Катерини Міхаліциної «Хто росте у парку» як одну з найкращих дитячих книжок, виданих у 2023 році в Латвії.

Перелік найкращих дитячих книжок від Латвійської національної бібліотеки включає 28 книжок, з них 9 оригінальних літературних творів та 19 перекладів у перекладі з німецької (2), української (1), японської (1), італійської (1), норвезької (2), французької (1), естонської (4), фінської (1), англійської (3), польської (1) та чеської (2) мов.

На сайті бібліотеки прокоментували вибір її читачів: «Книжка Катерини Міхаліциної про зростання і пошук себе, про схожість і відмінність, про те, як важливо мати поруч когось, хто трохи схожий на тебе. Водночас це екоосвітня історія про дерева навколо нас, адже ми не завжди знаємо, які вони насправді».

У Латвії книжку «Хто росте у парку» опублікувало видавництво Baltais Valis під назвою “Kas aug parkā”.

«Я люблю книжки, які спонукають дітей думати, досліджувати та пізнавати світ навколо себе. І ця книжка саме така: вона запрошує вас на прогулянку і пропонує дослідити дерева. Навесні береза прикрашена золотими сережками, листочки липи схожі на маленькі сердечка, насіння клена називають крильцями-близнюками — так образно і допитливо авторка знайомить нас із деревами, які зустрічаються на її шляху», — зазначила латвійська журналістка і письменниця Інга Кальва-Мініна.

Переклад виконав Марім Салеям (Mārim Salējam). «Я незмірно вдячна за його невпинну працю на видимість української літератури в його рідній країні», — подякувала йому у своєму дописі Катерина Міхаліцина.