Бібліотечному фахівцю

Оприлюднили перелік із 40 книжок, які увійдуть до третього тематичного посібника для батьків та освітян у межах проєкту «Живі письменники: як говорити з дітьми про війну і мир».

Книжки обирала команда фахівчинь із лабораторії дитячого читання «БараБука», організації «Мала академія наук України» та експертів-освітян і психологів «Смарт освіта» шляхом голосування.

Створюючи перелік, експертна команда розглядала всі українські книжки, які написали сучасні автор(к)и на тему війни. Остаточний список обрали шляхом голосування експерток щодо відбору рукописів. До майбутнього третього тематичного посібника увійдуть книжки, що набрали від 4 і більше балів (за 5-бальною шкалою оцінювання).

До експертної ради увійшли очільниця ГО «Смарт освіта» Галина Титиш, засновниця «БараБуки» Тетяна Стус, психологиня Світлана Ройз, письменниця Ольга Купріян, кураторка бібліопросторів Марія Артеменко, головна редакторка «БараБуки» Анна Третяк, письменниця Анастасія Музиченко, літературознавиця Галина Ткачук.

Перелік сучасних дитячих та підліткових книжок, які стосуються тем бойових дій, травм, втрат тут:

https://www.barabooka.com.ua/zhivi-pismenniki-yak-govoriti-z-ditmi-pro-vijnu-ta-mir-spisok-knizhok/

«Нові завдання, новий амбітний напрям, величезна відповідальність. Дякую міністру оборони за те, що повірив у мене й мою команду», — йдеться у дописіписьменника.

Ілларіон Павлюк — письменник, журналіст і військовослужбовець.

У 2015 році брав участь у російсько-українській війні в складі добровольчого батальйону «Гарпун». Від початку повномасштабного вторгнення мобілізувався в один із підрозділів ГУР МО України. Також займався реформуванням Військового телебачення України.

Автор книжок «Білий попіл», «Танець недоумка», «Я бачу, вас цікавить пітьма».

Як повідомлялося, у 2018 році Павлюк презентував роман «Білий попіл».

75-й франкфуртський книжковий ярмарок - Frankfurter Buchmesse – проходитиме 18-22 жовтня під гаслом «Людство під час кризи», проти війни та насильства.

Україна – традиційний учасник ярмарку. Другий рік війни виключенням не став.

Як повідомляють організатори, України має стенд 200 кв. м. Видавничий та культурний ландшафт України представлятимуть Український інститут книги, Goethe-Institut, Мистецький Арсенал та Український Інститут.

Програма заходів під гаслом «Крихкість існування» збере відомих українських авторів, перекладачів та інтелектуалів. Окрім дискусій про поточну ситуацію в Україні, відвідувачі дізнаються про українську культуру, книжковий дизайн та книжкове мистецтво. Серед авторів та гостей – Ірина Цілик, Максим Яковлєв, Катерина Міхаліцина, Анна Новосад, Юлія Козловець, Альона Каравай, Вахтанг Кебуладзе, Світлана Ославська, Оксана Забужко, Ярина Чорногуз та багато інших.

Серед тем - «Війна та читання», «Жіночі голоси з України у світ», «Нюанси перекладу: література навколо війни» та «Креативна Європа: можливості для українських видавців», вразливості та знищенні природи та навколишнього середовища під час війни тощо.

У рамках роботи експозиції буде влаштована виставка ілюстрацій «Коли все має значення» студії Pictoric та Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал», на якій представлені нові роботи провідних українських та зарубіжних митців.

Також відвідувачам буде запропоновано два мультимедійні проєкти, організовані Українським Інститутом, вони представлять минуле та сьогодення української культури. У центрі уваги буде руйнівний вплив війни на мистецтво.

Анімаційний проєкт Discover Ukraine: Bits Destroyed занурить глядачів у монументальне мистецтво України 1960-1970-х років. Гості зможуть побачити зображення 56 мозаїк Алли Горської, Григорія Пришедка, Галини Зубченко та інших українських художників. Більше чверті цих творів було пошкоджено або знищено після того, як Росія вперше вторглася в Україну. Інсталяція створена Українським Інститутом та Студією Rock ’n’ Light на основі документальних фотографій Євгена Нікіфорова.

Insight.UA — цифровий путівник, який охоплює низку тем: музика, література, театр, кіно, образотворче мистецтво, трилери та аналітика. Платформа запрошує користувачів досліджувати українську культуру в різних форматах – від добірки українських фільмів, виставок і книг до плейлистів.

Більшість виступів українських учасників цьогорічного ярмарку відбудеться в рамках проєкту «Німецька та українська книжкова та літературна індустрії в діалозі», який фінансується Державним міністром культури та ЗМІ Німеччини. Проєкт використовує серію індивідуальних проектів для підтримки роботи українських авторів, видавців і медіа-професіоналів, а також для сприяння знанням і розумінню в Німеччині культури та історії України.

Останні події вплинули на одну з найбільших у світі подій в галузі видавництва.

Проєкт «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка: цифрова колекція» реалізує Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника в межах ґрантової програми «Культурна спадщина» Українського культурного фонду. Проєкт має за мету забезпечити збереження оригіналів рідкісних та цінних видань з книжкової спадщини НТШ; створити цифрову колекцію книжкових видань НТШ, які вийшли друком упродовж 1874–1913 років; надати вільний відкритий доступ користувачам до оцифрованих повнотекстових копій видань та ввести їх у широкий науковий та культурний обіг.

Важливим етапом й успішною передумовою реалізації цього проекту стало зведення відомостей про окремі видання, випущені на матеріально-технічній базі НТШ, у цілісну бібліографічну базу даних, і, власне, відбір із фондів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника одиниць збереження, які можна (зважаючи на фізичний стан) і треба (з огляду на запити читачів та художнє, історичне, наукове значення) оцифрувати.

У цифровій колекції «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка» представлено і літературознавчі розвідки, і художні твори. Серед останніх чимало тих, які репрезентують перші або прижиттєві видання знаних українських письменників, зібрань творів, антологій та альманахів.

Копії видань удоступнено на сайті Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника у розділі «Ресурси і фонди» за покликанням. Поки що цифрова колекція «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка» працює у тестовому режимі.

Житель Києва Михайло Гусєв став наймолодшим письменником-фантастом в Україні. Юному автору наразі 12 років. У столиці відбулася презентація його книги, на якій хлопець розповів, в чому особливість його творіння.

Зазначається, що киянин показав презентацію своєї повісті-антиутопії “Деравія: квантовий стрибок”. Тому він і став наймолодшим письменником у жанрі фентезі.

Також Михайла Гусєва буде внесено до Книги рекордів України у номінації “Наймолодший автор виданої друком книги в жанрі фентезі”.

У книзі “Деравія: квантовий стрибок” йдеться про виклики та переживання нового покоління громадян України. Її назва означає шлях та пошук себе, який описує Михайло у своїй повісті-антиутопії як стародавнє селище та як окремий вимір. Автор запевнив, що кожен має свою “Деравію”, і тому ця книга буде спонукати до роздумів та самоаналізу.

Раніше цей рекорд побив 16-річний киянин Святослав Ємець, який є автором повісті-фентезі “Єгипетська легенда Коровхатеп”. Його зареєстрували у 2019 році.

Відбулась урочиста церемонія вручення нагород літературної премії «Ангелус». Серед цьогорічних лауреатів – українська письменниця Тамара Горіха Зерня. Українка отримала спеціальну відзнаку премії – нагороду ім. Наталії Горбанєвської – за свій роман «Доця».

Нагорода ім. Наталії Горбанєвської – це спеціальна відзнака літературної премії Центральної Європи «Ангелус», яка вшановує пам’ять першої голови журі премії – правозахисниці, дисидентки, перекладачки та поетки Наталії Горбанєвської. Вперше цю нагороду присудили у 2014 році, за рік після смерті поетеси. Переможця, що отримає цю почесну відзнаку, обирають читачі за допомогою інтернет-голосування. Лауреат нагороди ім. Наталії Горбанєвської отримає тримісячну літературну стипендію.

Серед українців лауреатами нагороди ім. Наталії Горбанєвської були також у Юрій Винничук за роман «Танго смерті» (2019), та Катерина Бабкіна за книгу «Мій дід танцював краще за всіх» (2021).

Літературна нагорода Центральної Європи «Ангелус» – літературна відзнака, яку вручають щороку, починаючи із 2006-го, за найкращий прозовий твір, опублікований польською мовою за попередній рік. Організатором і фундатором відзнаки є місто Вроцлав. Лауреатом може бути письменник, що походить із Центральної Європи (Австрія, Албанія, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Естонія, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Німеччина, Польща, Росія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Україна, Хорватія, Чехія, Чорногорія).

Лауреатами премії ставали українські письменники: у 2006 році Юрій Андрухович із книжкою «Дванадцять обручів» у перекладі Катажини Котинської; у 2013 році Оксана Забужко із книжкою «Музей покинутих секретів» у перекладі Катажини Котинської; у 2015 році Сергій Жадан році із книжкою «Месопотамія» у перекладі Міхала Петрика і Адама Поморського; у 2021 році Катерина Бабкіна за книгу «Мій дід танцював краще за всіх» у перекладі Богдана Задури.

У 2023 році головну нагороду «Ангелус» Саша Станішіч / Saša Stanišić – німецькомовний письменник боснійського походження за роман «Звідки». У польському перекладі «Skąd». Книга вийшла у видавництві Książkowe Klimaty.

У 2024 році національний мультипредметний тест з української мови (НМТ) востаннє відбудеться за нормами старого правопису. Про це в коментарі для Освіта.ua повідомив заступник директора Українського центру оцінювання якості освіти Василь Терещенко.

Це рішення відповідає наказу МОН про впровадження нової редакції українського правопису.

Василь Терещенко наголосив на тому, що у 2024 році завдання не матимуть на меті перевіряти орфографічні норми, змінені новим правописом. Таким чином, наступний рік стане останнім, коли в тестах уникатимуть слів, чиє написання змінилося.

У 2024 році закінчиться п’ятирічний перехідний період зі старого на новий правопис. Уже від 2025 року завдання зовнішнього незалежного оцінювання будуть укладатися відповідно до нової редакції правопису.

Українці стали читати більше, але все ще є до чого прагнути, — перша заступниця голови Комітету Ірина Констанкевич:

На замовлення Українського інституту книги та Форуму видавців соціологи дослідили, як українці читають книжки під час війни. І ось головні числа:

🔹 17 % українців читають книжки щодня;

🔹 54 % обирають книжки українською, але 36 % все одно якою мовою читати;

🔹 21 % обирають друковані книжки;

🔹 немає потреби — найпопулярніша причина некупівлі книжок.

Детальніше про результати тут: https://www.youtube.com/watch?v=GvgapPTGD8E

✍🏼 Авторкою Радіодиктанту національної єдності 2023 року стала українська поетка та перекладачка Катерина Калитко.

Читати диктант буде актор Олексій Гнатковський, який зіграв Івана Довбуша у фільмі «Довбуш».

Цьогоріч радіодиктант вперше відбудеться 27 жовтня об 11:00 — у День української писемності та мови. Досі цей день відзначали 9 листопада. Але з 2023 року, згідно з указом Президента, День української писемності та мови відзначатимуть саме цього дня.

У Києві презентували дев'ять рекомендацій для прискорення інтеграції України до ЄС у галузі культури. У заході взяв участь голова Комітету Микита Потураєв

Під час обговорення представили звіт «Аналіз адаптації українського законодавства та системи державного управління у сфері культури до стандартів ЄС», де прописані дев'ять рекомендацій для формування ефективної культурної політики в контексті євроінтеграції України.

Детальніше тут: https://www.youtube.com/watch?v=HdmLCNZSw7w

В Україні відкрилися хаби для збору книжок, завдяки яким відновлюватимуть бібліотечні фонди, знищені російськими загарбниками на тимчасово окупованих територіях.

"Ворог не вивозив українські книжки, він їх просто спалював чи нищив у інші способи. Тому величезний виклик – поновити бібліотечні колекції та фонди, які були на окупованих територіях. Вже зараз ми – представники центральної та місцевої влади – здійснюємо заходи щодо накопичення певних книжкових фондів. Наприклад, Маріупольська міська рада визначила такий хаб у Дніпрі. Там відбувається накопичення літератури. Для Донецького регіону таким хабом є Краматорськ. Ми координуємо цю діяльність, направляючи туди книжки з Києва від наших національних бібліотечних установ", - сказав він.

Карандєєв зауважив, що ця робота буде посилена, зокрема, завдяки створенню нового департаменту при МКІП та залученню фахівців, які після звільнення територій відновлюватимуть діяльність бібліотек, клубів, музейних установ і привезуть туди зібрані бібліотечні фонди.

"Ми внесли зміни до структури міністерства, передбачили новий потужний підрозділ – Департамент відновлення та культурної реінтеграції деокупованих територій. Ми сподіваємося, що залучимо на цей напрям додаткових фахівців, глибоко вмотивованих у бажанні відновити культурну діяльність на звільнених територіях", - розповів керівник МКІП.

За словами Карандєєва, після звільнення нині окупованих територій постане завдання дослідити долю бібліотечних фондів, які були викрадені чи знищені, і надалі проводити роботу з їх пошуку і повернення.

Як повідомлялося, за попередніми оцінками, російські окупанти знищили у Маріуполі 180 тисяч книжок та 4 бібліотеки.

Захист української культури – це місія, яку має брати на себе українська держава. Це те, що маємо робити ми самі.

Таку думку в Івано-Франківську під час книжкової програми «Слово у війні», яку відкрили в рамках форуму Via Carpatia, висловив народний депутат України, український історик і громадський діяч Володимир В’ятрович.

«Захист української культури – це місія, яку має брати на себе українська держава. Ми маємо підтримку світу, який надає нам підтримку – збройну, матеріальну, в тому числі і для соціального забезпечення. Величезна частина нашого бюджету – це кошти, які ми отримуємо від наших західних союзників. Але ми маємо зрозуміти, що ніхто, крім української держави, не має обов’язку і честі водночас захищати українську культуру. Це те, що маємо робити ми самі», - переконаний В’ятрович.

Зокрема, каже Володимир В’ятрович, державна підтримка необхідна для збереження мережі бібліотек в українських містах і селах, бо «на жаль, у нас є такі моменти, коли бібліотеки, особливо у провінціях, вмирають».

«Нам важливо розуміти, що культура – це ще один оборонний вал у війні проти російської федерації, у війні, де Росія намагається знищити нас як українців. Там, де заходять росіяни, там нищаться українські музеї, спалюються українські книжки, там нищиться все, що робить нас українцями. Тому ми маємо зміцнювати все, що робить нас українцями», - наголосив Володимир В’ятрович.

Водночас він відзначив, що в Україні упродовж місяця відбувається вже третя книжкова подія, висловивши переконання, що українська книжка робить нас сильнішими і наближає до перемоги.

13-15 жовтня в Івано-Франківську проходить Міжнародний форум Via Carpatia. У програмі - десятки заходів: університетські лекції, публічні дискусії, зустрічі з військовими письменниками, вручення премії Станіслава Вінценза, перегляд вистави «Нація» та кінофільмів, мистецькі виставки та дитяча книжкова програма.

Письменник Сергій Жадан у четвер був удостоєний премії Курта Тухольського, письменника обрала організація «Шведський PEN».

«Один із найвизначніших і найвиразніших голосів сучасної української літератури. Як письменник Сергій Жадан беззастережно зображує загарбницьку війну проти його країни. Водночас він невтомно працює, щоб донести літературу до людей, дозволяючи мистецтву діяти задля кращого світу», – зазначено у повідомленні.

Церемонія нагородження відбудеться у Стокгольмі 15 листопада, в День ув’язненого письменника – міжнародний день підтримки письменників, які протистоять репресіям та нападам на їхнє право на поширення інформації.

Премія Курта Тухольського, німецького письменника-антифашиста, була заснована шведським ПЕН-клубом у 1985 році. Лауреати премії отримують можливість жити у Швеції і займатися літературною творчістю.

Український культурний фонд оголосив конкурс до експертних рад з відбору проєктів на гранти на 2024 рік.

"Український культурний фонд оголошує про початок добору експертів для нового грантового сезону ...Ми проводимо його щороку для того, щоб відібрати тих, хто буде оцінювати в подальшому культурно-мистецькі проєкти, які надходять до УКФ з проханням про їх фінансування", - зазначив директор УКФ Владислав Берковський.

Він зазначив, що УКФ хоче збільшити терміни перебування експертів у складі експертних рад. Так, замість одного року пропонується залишати експертів на два грантових роки.

"Якщо ми дістанемо узгодження на всіх рівнях, починаючи від засідання дирекції, наглядової ради і МКІП, то ми укладемо договори з нашими експертами на два грантових сезони. Тобто фахівці, які в цьому році подаються, будуть відібрані до складу експертних рад, які будуть чинними впродовж 2024-2025 років. Це та найбільш кардинальна новація, яку ми збираємося увести в даний сезон", - зауважив Берковський.

Начальниця експертного відділу Тетяна Бабійчук зазначила, що експертні ради формуються за сімома секторами. Зокрема, візуальне, аудіальне, аудіовізуальне, перформативне та сценічне мистецтва, а також культурна спадщина, літературна справа, культурні та креативні індустрії.

За її словами, до участі в конкурсі запрошуються кандидати із вищою освітою другого рівня і вище, із досвідом роботи у відповідному секторі не менше п'яти років, з досвідом в управлінні проєктами не менше трьох років, з досвідом бюджетування проєктів не менше трьох років, досвідом оцінки культурно-мистецьких проєктів не менше трьох років. Крім того, потрібне знання ділової української мови й бездоганна професійна репутація.

Бабійчук додала, що 75% експертів, які здійснюють оцінку проєктів, є експертами з попередніх грантових сезонів.

Кінцевий термін подачі заявок - 3 листопада. За результатами конкурсу з добору експертів на офіційному вебсайті УКФ публікується персональний склад експертних рад Фонду.

Перша українська сервісна соцмережа про книги LitCom розпочала соціальний спецпроєкт «UГОЛОС: Книжкове укриття».

Для проєкту «Книжкове укриття» відомі українські музиканти, актори, волонтери, журналісти й медики записали цикл літературних подкастів.

Серед учасників — лідерка гурту ONUKA Ната Жижченко, поет та військовий Павло Вишебаба, телеведуча Леся Вакулюк, видавчиня Ірина Ніколайчук, лікарка і волонтерка Наталія Лелюх.

Лідери думок, які долучилися до спецпроєкту «UГОЛОС: Книжкове укриття» мають на меті відповісти на сьогоденний виклик війни ще одним якісним українським культурним продуктом.

Як відомо, головний акцент соцмережі — можливість створення та просування літературних подкастів. Кожен користувач соціальної мережі може самостійно створити свій аудіоканал, через який розміщуватиме подкасти.

Нагадаємо, що на стримінговому музичному сервісі Spotify можна слухати аудіокнижки.

На Рівненщині визначили найкращого літератора 2023 року, серед семи кандидатур, за результатами таємного голосування, обрали переможця – поета Миколу Тимчака.

«На Рівненщині визначили кращого літератора 2023 року. У Рівненській ОДА відбулось засідання обласного комітету з присвоєння обласної літературної премії імені Світочів у 2023 році», – йдеться у повідомленні.

Як розповіла начальниця управління культури у туризму облдержадміністрації Любов Романюк, за результатами таємного голосування переміг Микола Тимчак з книгою «Солоний шлях». За її словами, видання вміщує високохудожні твори, що стали помітним явищем у літературі краю, сам автор веде активну культурно-просвітницьку діяльність.

В ОВА зазначають, що обласна літературна премія імені Світочів присвоюється за плідну творчу і культурно-просвітницьку діяльність щорічно.

Розмір винагороди – 25 тисяч гривень.

Переважна більшість книгарень в Україні зосереджена в обласних центрах та великих містах. Про це йдеться в переліку (режим доступу:https://docs.google.com/spreadsheets/d/1dHKoh207NPfLWQAzfbCqs9hR6ymWpr_w/edit#gid=1127554919 ), укладеному Українським інститутом книги.

Загалом у перелікові станом на жовтень 2023 року налічується 422 книгарні.

Серед книгарень у селі розташована лише дві — книгарня «Є» у селі Сокільники на Львівщині (населення 6 тис. осіб) та bookeria у Софіївській Борщагівці у передмісті Києва (населення 25 тис. жителів).

Трійка областей за кількістю книгарень така:

Київська — 118 книгарень;

Львівська — 50;

Дніпропетровська — 25.

Окрім того, у Тернопільській області розташовані 23 книгарні, Івано-Франківській — 19, Рівненській — 18, Вінницькій — 17, Одеській — 17, Волинській — 17, Полтавській — 16, Сумській — 13, Черкаській — 12, Житомирській — 10, Чернівецькій — 8, Чернігівській — 6, Кіровоградській — 4, Запорізькій — 4, Херсонській — 2, Миколаївській — 2.

Стосовно мереж, то в тернопільської мережі «Знання» належать 3 книгарні, Книгарня «Є» — 52 книгарні, Клуб сімейного дозвілля — 41 книгарня, Книголенд — 30, Буква — 28, Дім книги — 18, ТУТ — 5, Видавництва Старого Лева — 10, VALLIZA — 14, Vivat — 5, Моя книжкова полиця — 2, Bookling — 5, Рівнекнига — 5.

Про існування книгарні, що не увійшла до переліку, можна повідомити на адресу yuri.marchenko@ubi.org.ua.

Як відомо, підрахунок книгарень УІК розпочав після того, як генеральний директор «Фоліо» Олександр Красовицький написав на своїй фейсбук-сторінці, що в Україні є принаймні 330 книгарень.

На Хрещатику розпочала роботу книгарня RID.

Окрім основного призначення як книгарні, RID використовують також як подієвий простір. Також у просторі розмістили картину українського художника Олександра Сухоліта.

Засновник книгарні — Ігор Дідковський, директор «Мистецького Арсеналу» у 2007–2010 роках.

«Наш книжковий напрямок — це українська історія, мистецтво, етнографія та мілітарна література про сучасні події. У кав’ярні ми продаємо кавові напої, чаї, різноманітні десерти та сендвічі. RID — це про спільність людей. Ідея спорідненості як ключова в нашій культурі, яка проявляється через взаємний вклад у спільне. Майдан Незалежності є історично важливим в історії України, тому одна з цілей засновників створити простір, де люди зможуть відчути енергію української ідентичності через атмосферу, книги та події в книгарні-кав’ярні RID», — розповіли у книгарні в ексклюзивному коментарі Читомо.

Тетяна Лисун, керівниця книгарні розповіла, що мріяла відкрити книгарню з кавʼярнею, щоб підстрахуватися на випадок, якщо книжки не купуватимуть. «У якийсь момент мріяння перейшли в формування бізнес-плану, хоча я максимально далека від бізнесу. Але я хотіла це реалізувати в рідному місті, де ніяк не могли знайти приміщення. Поділилась ідеєю з Ігорем Дідковським, йому вона дуже сподобалась. А потім, коли йому зробили складну операцію на серці, було ухвалене рішення робити тут і зараз. Потім все почало обростати новими сенсами. Зараз це ідеологічно проєкт Дідковського, він став дуже україноцентричний. І це робить цю книгарню чимось більшим, ніж просто книгарня-кавʼярня», — розповіла вона.

Адреса книгарні: Хрещатик 7/11.

У Житомирі упродовж 29 вересня – 1 жовтня відбудеться літературний форум «Відсіч. ДієСлово».

У програмі форуму працюватиме літературна сцена, на якій будуть проходити воркшопи, панельні дискусії, зустрічі з видавцями, поетами та письменниками, книжковими блогерами, переможцями літературного марафону 2022 та 2023 років, музична програма», – йдеться у повідомленні.

Організатори форуму додають, що родзинкою заходу буде літературний гастрофест за участю територіальних громад Житомирщини, які пригощатимуть гостей улюбленими стравами українських письменників.

За 2022-23 роки в Україні заблокували 458 сайтів.

В Україні започаткували сайт uablocklist, на якому збирають інформацію про заблоковані сайти. Наразі представлена інформація про 1613 заблокованих ресурсів.

«Команда uablocklist веде постійний моніторинг законодавчих рішень органів влади у сфері регулювання Інтернету.

Автори проєкту уточнили, що в базі даних uablocklist.com містяться відомості про сайти, заблоковані в Україні від початку 2021 року. На сайті вони подають таку інформацію про заблоковані веб-ресурси: домен заблокованого сайту; IP-адреса; статус; організація-ініціатор блокування; номер рішення; посилання на рішення; дата ухвалення рішення.

За даними uablocklist, за 2022-23 роки Рада національної безпеки та оборони України (РНБО) внесла до переліку заборонених інтернет-ресурсів 189 позицій, ще 269 було заблоковано розпорядженнями Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України (НЦУ). З них 97 сайтів з доменом .ru, 55 — з доменом .ua.

Аналітики зауважили, що «більшість ресурсів було заблоковано саме у 2023 році, після того, як у березні НЦУ ввів в дію автоматизовану систему блокування інтернет-сайтів в українському сегменті інтернету».

Зі гадуваних 458 заблокованих сайтів на сьогодні не розблоковано жодного. Автори проєкту також представили тематичну спрямованість сайтів, які були заблоковані.