Бібліотечному фахівцю

Мінцифри презентував перший в Україні узагальнений словник термінів у сфері штучного інтелекту. Це 106 найпопулярніших слів і словосполучень, які допоможуть вам вільно говорити на тему ШІ.

Зібрана термінологія стане базою для якісного формування законодавства у сфері штучного інтелекту, а також допоможе профільним фахівцям, науковцям, медіа та громадянам говорити про технологію однією мовою.

Словник об’єднує юридичну й технічну термінологію. Кожен термін подано з англійським відповідником і визначенням.

Словник термінів є інструментом, що розроблений в рамках імплементації Дорожньої карти та Білої книги з регулювання сфери ШІ в Україні.

Дізнавайтеся про інноваційні терміни можна за посиланням:https://thedigital.gov.ua/storage/uploads/files/page/community/docs/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D1%83%20%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%A8%D0%86%20(1).pdf

Книгу «Російсько-українська війна очима з Києва. Жити життя з війною» редактора япономовної версії сайту Укрінформу Такаші Хірано, яка у листопаді вийшла в японському видавництві “Сейкайша”, презентували у столиці України.

Презентація книги, головна тема якої – повсякденне життя в умовах російської загарбницької війни, відбулась в Укрінформі за участю посла Японії в Україні Масаші Накаґоме.

"Японія від початку повномасштабного вторгнення стоїть пліч-о-пліч з Україною. У жовтні у Японії змінився прем'єр-міністр, цю посаду обійняв Ішіба Шігеру, але позиція щодо продовження підтримки України залишилася незмінною. Японія підписала безпекову угоду з Україною, що демонструє, що проблеми України - це проблеми не лише Європи, а й усього світу. Така книга має нагадати японцям, що війна триває, і спонукати до ще більшої підтримки України", - сказав Накаґоме.

Детальніше про подію тут: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3942405-u-kievi-prezentuvali-vidanu-v-aponii-knigu-zurnalista-ukrinformu-pro-vijnu.html

Український ПЕН оголосив свою версію найкращих книжок 2024-го року. Про це повідомили на сайті ПЕН.

2024 року до списку увійшло 201 видання, що на 22 більше ніж минулоріч.

«Цим списком ми хочемо подякувати українським видавництвам, письменникам, упорядникам, перекладачам, редакторам, журналістам, ілюстраторам, драматургам, науковцям і всім тим, хто допомагає літературі і книжковій справі в нашій країні тривати та розвиватись у важкі воєнні часи», – йдеться у повідомленні.

Зокрема у списку книжка Наталії Корнієнко «Слова і кулі» як етап однойменного спецпроєкту Читомо і Українського ПЕН, поетична книжка голови громадської організації Читомо Олександра Мимрука «Річка з назвою птаха», поетична книжка менеджерки Читомо Вікторії Фещук «Тимчасові адреси проживання», п’єса авторки Читомо Тетяни Калитенко «Агонія».

Повний список тут: https://pen.org.ua/best-books-of-2024?fbclid=IwY2xjawHbettleHRuA2FlbQIxMAABHesrRzDs2LPrSgdX4Iy5-UhfJJlebjTUmSp9ZECVTwaT-XDvGdld-Hv7-Q_aem_-9OrAtlhlQ9PwoNhqDJxEA .

☕️ EU4Culture: онлайн-курс із написання грантових заявок для представників культурних індустрій — https://bit.ly/49eXZYQ

☕️ Воркшоп з викладання культурної дипломатії — https://bit.ly/401fp8x

☕️ Онлайн-курс з української історії, культури та ідентичності — https://bit.ly/3BuL5d8

☕️ Тренінговий курс з інклюзивної роботи з молоддю в країнах Східного партнерства — https://bit.ly/3rChQQj

У межах ініціативи «Незламні бібліотеки» Український ПЕН підтримує книгозбірні, які постраждали внаслідок війни росії проти України.

📦До пакування книжок долучились письменниця та культурна менеджерка Саша Довжик, подружжя публіцистів Анн та Лорен Шам-Массар, іспанський журналіст Фран Ріхарт.

Більше про проєкт читайте за посиланням:https://pen.org.ua/book-aid-second-shipment-to-ukraine?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR3GquwyaQmwpzQnivZ-9a2eebRGfSML_sUiYYtDO3rwhA48QU6QMgR2htU_aem_ZhA1ea6sZZJe8g3D9hEw1Q

Ініціатива реалізується Українським ПЕН за підтримки Book Aid International, PEN International, English PEN, видавництва Pineapple Lane та Гуманітарна Нова пошта.

Українці за тисячу гривень “Зимової єПідтримки” здійснили 75 тисяч транзакцій для купівлі книг.

Про це у Телеграмі повідомив віцепрем'єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій - міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, передає Укрінформ.

За його словами, уже місяць українці поступово отримують і витрачають 1 тис. грн від держави. Частина інвестує кошти в саморозвиток.

Найчастіше українці купували "Тією горою є ви. Як перетворити самосаботаж на самовдосконалення" Бріанни Вест, "Покинь, якщо кохаєш" Коллін Гувер, "Я бачу, вас цікавить пітьма" Ілларіона Павлюка, "Малечі про інтимні речі" Юлії Ярмоленко, Марʼяни Гілевич.

Також популярність мали книги "Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією" Володимира Станчишина, "Залишся, якщо кохаєш" Коллін Гувер, "Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі" Вiктора Франкла, "Іди туди, де страшно. І матимеш те, про що мрієш" Джима Лоулесса.

Ще українці купували "Посібник з убивства для хорошої дівчинки" Голлі Джексон та "Гра в кота і мишу. Книга 1. Переслідування Аделіни" Х. Д. Карлтон.

Експертки Простору Української Дитячої Книги «BaraBooka» оголосили довгий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року.

Традиційно список охоплює жанрове, вікове й тематичне розмаїття сучасної української літератури для дітей та підлітків. Серед 60 добірних видань року – поетичні і прозові книжки для малюків, книжки-картинки, науково-популярні і подарункові видання, реалістичні й фантастичні твори, пригодницькі повісті й романи. Частина книжок рефлексує російсько-українську війну, теми вимушеного переселення та еміграції.

Список за посиланням:http://bukvoid.com.ua/events/raityng/2024/12/19/110126.html

Поет та прозаїк Олексій Безпальцев загинув кілька днів тому під час виконання бойового завдання на Харківщині.

Про смерть автора повідомили його колишні колеги та друзі.

«Серед харківського творчого «молодняка», серед цих усіх поетів із сильними голосами, пафосом і учнівськими (часто підлітковими) текстами інколи трапляються справжні таланти, деякі з яких виходять далеко за межі пересічного літературного вечора. На статус такого собі крутезного письменника, твори котрого порушують серйозні, навіть вічні проблеми, претендує Безпальцев», — писав про творчість поета Арсеній Троян на порталі Буквоїд.

Олексій Безпальцев — харківський поет та прозаїк, який запам’ятався своїми емоційними виступами. За життя Безпальцев встиг видати дві збірки оповідань, брав участь у численних літературних слемах.

Олексія мобілізували, після чого він близько року воював на Покровському напрямку, а потім — на Куп’янському.

Загинув у віці 34 років.

24 грудня в Національному музеї літератури України вручили Премію імені Максима Рильського за 2023 рік.

У номінації «За переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів» – перекладачеві Володимиру Литвинову за переклад із латини на українську твору «Тускуланські бесіди. Про обов’язки» Марка Туллія Ціцерона;

у номінації «За переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу» – перекладачам Дмитру Дроздовському та Ендрю Шеппарду за переклад з української на англійську збірки творів «Ірпінь – мій дім».

Лауреатів визначив Комітет із присудження Премії шляхом голосування.

Кабінет Міністрів України призначив тимчасовою керівницею Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Юлію Гнатюк.

Пані Гнатюк Гнатюк була першою заступницею голови інституту. На цю посаду її призначили 23 травня 2024 року.

До того вона працювала, окрім УІНП, у Міністерстві культури, Національній поліції, секретаріаті уповноваженого із захисту державної мови.

Освіту Гнатюк здобула в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (магістр з економіки за спеціальністю “облік і аудит”).

У Збройних Силах України створено підрозділ із захисту культурної спадщини.

Про це у Фейсбуці повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

"Збройні Сили України в черговий раз підтверджують дотримання норм міжнародного гуманітарного права, зокрема і положень Конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту, прийнятої в м. Гаага 14 травня 1954 року, та двох протоколів до неї щодо створення спеціалізованого підрозділу із захисту культурної спадщини. Створення спеціального підрозділу є черговим заходом імплементації на національному рівні положень частини другої статті 7 Конвенції про захист та збереження культурних цінностей у випадку збройного конфлікту", - йдеться у повідомленні.

Відповідне рішення було прийнято Головнокомандувачем Збройних сил України та затверджене спільною директивою міністра оборони України та Головнокомандувача ЗС України після тривалих консультацій з міжнародними партнерами, Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, а також громадськістю.

Підрозділ із захисту культурної спадщини функціонуватиме у структурі цивільно-військового співробітництва ЗС України.

До складу нового підрозділу увійдуть військовослужбовці, які мають освіту та попередній досвід роботи у сфері культури, археології, історії та музейної справи.

Основним завданням є координація дій, спрямованих на захист, збереження та запобігання знищенню об’єктів культурної спадщини, які можуть опинитися під загрозою внаслідок бойових дій.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій розпочинає процес обговорення проєкту Стратегії розвитку культури в Україні на 2025-2030 роки.

Про це оголосив міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький під час презентації проєкту Стратегії громадськості.

"Ми запускаємо процес публічного обговорення проєкту Стратегії розвитку культури. Проєкт документа буде доступний на офіційному сайті Міністерства культури та стратегічних комунікацій.Для нас дуже важливо, щоб цей процес був відкритим та інклюзивним. Ми прагнемо залучити до обговорення не лише вузьке коло фахівців нашого середовища, але й ширше коло всіх заінтересованих сторін", - сказав Точицький.

Він зазначив, що Стратегія визначатиме ключові напрямки розвитку культури України, враховуючи сучасний стан суспільства та економіки України. Міністр наголосив, що культурна політика має стати одним із ключових елементів для досягнення довгострокових цілей - перемоги у війні та подальшої відбудови.

Основні цілі Стратегії розвитку культури України до 2030 року включають: зміцнення людського капіталу через культурні практики; захист, збереження та примноження культурної спадщини; згуртування громад через культуру; відновлення та модернізація інституцій та інфраструктури сфери культури; інтеграція української культури як активного учасника та рівноправного партнера глобальних культурних процесів.

Точицький зазначив, що також очікується, що буде розроблено ефективні механізми підтримки різних секторів сфери культури та креативних індустрій та підвищено рівень доступності громадян до культурних послуг та просторів.

"Фінансування реалізації заходів, визначених у Стратегії, здійснюватиметься за рахунок: коштів державного бюджету України на відповідний рік; коштів місцевих бюджетів; підтримки Європейського Союзу та інших міжнародних фінансових інституцій", - додав міністр.

Детальніше тут: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3939988-mksk-rozpocinae-publicne-obgovorenna-strategii-rozvitku-kulturi-do-2030-roku.html

На отримання коштів на купівлю книжок у програмі «єКнига» вже було отримано 30 тисяч заявок.

Про це повідомила перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко під час круглого столу «Мова на часі. Виклики і завдання державної мовної політики».

"За дві доби ми маємо близько 30 000 заявок. Це майже 10% від цільової аудиторії", - сказала Григоренко.

Літературна премія імені Джозефа Конрада-Коженьовського оголосила цьогорічного переможця, ним став Андрій Любка.

Лавреата премії оголосив голова журі Ярослав Ґодун. Під час вручення Андрій Любка зазначив, що на фінансову нагороду придбає пікап для Збройних сил України.

«Для мене постать Конрада як письменника передусім важлива через його мандрівну нитку. Для мене це той екзотичний регіон, яким я займаюся професійно і якому присвятив велику частку свого життя — регіон Балканів, це і подорожі, і переклади з літератур колишньої Югославії. У цьому я відчуваю спорідненість і солідарність з Конрадом. Але є річ, яку я би не хотів мати спільну — це біографічний шлях. Я би дуже не хотів, щоб українські письменники й письменниці були змушені ставати біженцями. Сім’я Конрада, його батько як учасник антиросійських повстань, передає нам урок, що колись цій імперії треба покласти край і жит господарем на своїй землі, реалізуватись у своїй культурі й мові. Щоб це наблизити, фінансовий вимір цієї премії я використаю, щоб купити пікап для ЗСУ», — сказав Андрій Любка.

Станом на грудень 2024 року Міністерство культури та стратегічних комунікацій України (МКСК) веде облік загиблих культурних діячів і медійників, спираючись на інформацію з відкритих джерел. Про це йдеться у відповіді міністерства на інформаційний запит Читомо.

Як зазначають у міністерстві, облік загиблих діячів культури, письменників і представників книговидавничої галузі роблять на основі відкритих даних і документів, наданих установами і організаціями, які підпорядковуються МКСК. Додатково залучають інформація від структурних підрозділів культури обласних військових адміністрацій.

Водночас МКСК не зверталося офіційно до волонтерських проєктів, що ведуть подібну статистику, проте використовує дані, оприлюднені різними громадськими організаціями та ініціативами. Серед них — проєкти «Недописані», PEN Ukraine та Інститут масової інформації.

14 грудня Міністерство культури оприлюднило дані про те, що внаслідок війни загинули 138 українських митців і 94 медійники. Цей перелік в міністерстві назвали «Розстріляним поколінням». Як джерела у МКСК вказали PEN Ukraine та Інститут масової інформації.

Серед нагороджених роботи, які містять велику кількість ексклюзивних матеріалів та історій, відзнятих на найгарячіших ділянках фронту.

Нагородження відбулося у столичному Будинку офіцерів.

Цьогорічними лауреатами стали:

- письменниця Оксана Рубаняк за збірки поезій «Дорога життя» та «Назустріч смерті»

- композитор Євген Станкович за симфонічно-хоровий твір «Україна. Музика війни»

- акторка Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки Ірина Дорошевська за моновиставу «Обережно, міна»

- режисер-постановник та співавтор сценарію Мар’яна Бушан за повнометражний ігровий фільм «Снайпер. Білий Ворон»

- художник Сергій Сметанкін за серію живописних робіт «Завдяки».

Крім того, заступник Міністра оборони України, бригадний генерал юстиції Сергій Мельник також відзначив нагородами та почесними грамотами митців і волонтерів, які зробили значний внесок у розвиток Збройних Сил України.

У Києві відзначили премією «Гуманна книжка» 3 книжки, які допомагають плекати в дітях гуманне ставлення до тварин та довкілля. Про це стало відомо під час нагородження, організованого UAnimals.

Загалом на премію номінували 441 книжку, що в п’ять разів більше ніж у 2023 році.

«Читання книжок з дітьми чи для дітей — це не лише про спільне проведення часу або навчання. Це також важливий процес виховання, формування цінностей та поглядів, які стануть безапеляційною базою для дорослої людини. Цілком ймовірно, що завдяки таким вагомим книжкам майбутнє покоління матиме інший вимір гуманності стосовно тварин — поважати та вважати тварин за рівних стане нормою», — розповіла керівниця комунікаційного відділу UAnimals Людмила Смоляр.

Премію отримали:

- «Муха та найда» Валентини Дуван, видавництво «Каламар»;

- «Різдвяна шапка Янголинки» Грасі Олійко, «Видавництво Старого Лева»;

- «Чарівні Дракони острова Ґозо» Інни Данилюк, видавництво «Чорні вівці». Ілюстраторка — Анна Вільчинська.

Окрему нагороду від команди UAnimals отримала книжка «Дітлахи. Незламні історії» Олени Скуловатової, видавництво «Школа (Харків)». Ілюстраторка — Катрін Мускат.

Зоозахисна організація UAnimals із 2016 року рятує тварин від жорстокості. З початку повномасштабного вторгнення — займається порятунком тварин від війни: евакуює, годує, лікує, а також відбудову притулки й допомагає природним паркам. Команда UAnimals також запустила міжнародний проєкт #StopEcocideUkraine, покликаний притягнути росію до відповідальності за екологічні злочини під час війни.

Премію «Гуманна книжка» започаткувала громадська організація UAnimals у 2023 році з метою відзначити дитячі та підліткові книжки, які популяризують гуманне ставлення до тварин серед дітей та молоді.

Президент Володимир Зеленський вніс на ратифікацію Конвенцію Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями (Нікосійську конвенцію 2017 року).

"Це - важливий та довгоочікуваний для України документ, що криміналізує низку протиправних діянь, пов’язаних зі знищенням культурної спадщини та крадіжкою культурних памʼяток", - зазначила Євгенія Кравчук,заступниця голови Комітету гуманітарної та інформаційної політики.

«Фактично Нікосійська конвенція стане юридичним інструментом для притягнення агресора до відповідальності за відповідні злочини (до речі, Росія - підписант Конвенції) та повернення викрадених культурних памʼяток до України», - зазначила Кравчук.

Як повідомлялося, 25 квітня юристка Регіонального центру прав людини Дарина Підгорна заявила, що в Україні слід якнайшвидше ратифікувати Конвенцію ЮНІДРУА про викрадені або незаконно вивезені культурні цінності.

Звертаємо увагу колег на посібник «7 кроків до здорового медіаспоживання під час війни».

Його розробила експертна команда проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті» разом з медіапсихологами Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України.

Медіа оточують нас усюди – в телефонах, з радіо, з екранів телевізорів або ноутбуків та впливають на наше життя, зокрема й емоційно. Ці емоції можуть бути широкого спектру: і позитивними, і негативними – впоратися з ними буває важко як дорослим, так і дітям. Команда проєкту «Вивчай та розрізняй» вперше дослідила й проаналізувала зв'язок між інформаційною гігієною та медіатравмою.

Отже, 7 причин, із яких варто використовувати цей посібник та йти разом з нами 7 кроками до здорового медіаспоживання:

1️⃣ якщо ви хочете знати більше про поєднання медіаграмотності з підтримкою ментального здоров'я;

2️⃣ якщо ви хочете мати дієві інструменти захисту від медіатравми та емоційного тиску;

3️⃣ якщо ви налаштовані навчитися використовувати медіа для блага та допомогти іншим у цьому;

4️⃣ якщо ви шукаєте книгу з науково обґрунтованими, але практично орієнтованими доступними поясненнями у галузі медіаспоживання;

5️⃣ якщо вам будуть корисні фахові коментарі медіапсихологів/-нь до реальних ситуацій з обговорення важких тем війни та тригерного контенту, що можуть виникнути у вчителя в класі, в розмовах з учнями та батьками;

6️⃣ якщо ви плануєте проводити цікаві вправи зі шкільною молоддю щодо збереження ментального здоров’я за допомогою медіаресурсів і хочете мати детальні покрокові рекомендації з проведення цих вправ;

7️⃣ якщо ви цінуєте практичні поради, хочете поповнити внутрішні ресурси стійкості та підтримати інших на шляху до здорового медіаспоживання.

🔗Завантажуйте посібник за посиланням: https://vse.ee/7krokivIREX Проєкт «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті» виконує Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за підтримки U.S. Embassy Kyiv Ukraine та в партнерстві з Міністерство освіти і науки України, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, та Академія Української Преси.

Щорічна літературна премія ВВС відзначає найкращі художні твори та есеї українською мовою у трьох номінаціях — книга року ВВС, дитяча книга року ВВС та книга року ВВС — есеїстика.

🔹Книгою року ВВС 2024 стала збірка короткої прози «Мої жінки» Юлії Ілюхи видавництва «Білка».

🔹У номінації Дитяча Книга року ВВС-2024 перемогла Грася Олійко із книжкою «І ніякі це не вигадки!» видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Авторка написала і проілюструвала збірку власних казкових історій.

🔹Переможцем у номінації Книга року ВВС Есеїстика-2024 став Юрій Рокецький та його книжка «Всьо чотко! Сергій Кузьмінський і "Брати Гадюкіни"» видавництва «Наш формат». Це біографія цілого покоління, що зростало на зламі епох.

Переможець у кожній номінації отримає грошову премію в розмірі приблизно 53 700 гривень (£1 000 у гривневому еквіваленті). Видавництва книжок-переможців отримають право використовувати логотип премії «Книга року ВВС» на наступних виданнях.

Церемонія нагородження відбулася у книгарні-кавʼярні "Сенс" у Києві.

Конкурс проходить у партнерстві з Культурною програмою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

Цього року журі обирало фіналістів серед 40 видань.