Бібліотечному фахівцю

Український ПЕН в межах спільної ініціативи із благодійним фондом Book Aid International, Англійським ПЕН та Міжнародним ПЕН отримав понад 25 тисяч різножанрових книжок англійською мовою для дорослих, підлітків та дітей.

Книжки прибули із Лондона до Києва, де діє офіс Українського ПЕН. Тут видання будуть розподілені між бібліотеками відповідно до їхніх запитів та відправлені до книгозбірень «Новою поштою», яка стала партнером ініціативи. Частину книжок українські бібліотеки отримають під час літературно-волонтерських поїздок ПЕН на деокуповані та прифронтові території.

До України прибули книжки від десятків провідних видавництв Великої Британії, зокрема Penguin Random House, Oxford University Press, HarperCollins, Macmillan, Unbound. Серед книжок – видання англійською мовою для дітей та підлітків (художня література, нонфікшн-видання, книжки для вивчення англійської мови) та література для дорослих – класика, біографії, мемуари, репортажі, есеї, видання для саморозвитку, сучасна проза англійською мовою.

«Ми знаємо, що від початку повномасштабної війни Росії проти України, бібліотеки стали прихистком для громад, а також місцем, де читання та навчання можуть продовжуватися. Я хочу щиро подякувати усім видавництвам, котрі підтримали ідею допомогти українським бібліотекам», – ділиться Елісон Твід, виконавча директорка Book Aid International.

Амбасадорами Ініціативи у Великій Британії стали, зокрема, автори Александер Маккол Сміт, Едмунд де Вааль, Еліф Шафак. «Хоч книжки і не можуть протистояти зброї, але вони здатні робити дещо надзвичайно сильне: допомогти зрозуміти, що ми не наодинці, що ми не забуті чи покинуті, що наші голоси мають значення. Книжки допомагають відчути, що ми маємо споріднені душі по всьому світу», – зазначає письменниця та колумністка Еліф Шафак.

Амбасадорами ініціативи в Україні вже стали автори та авторки – Софія Андрухович, Андрій Бондар, Світлана Тараторіна, а також режисер та актор Ахтем Сеітаблаєв. Усі вони брали участь у першому сортуванні та пакуванні книжок для бібліотек.

«Український дім» у Тбілісі – багатофункціональний простір друзів Грузії та України відкрився у вересні з ініціативи громадянки Грузії українки Валентини Марджанішвілі, вона мешкає в країні майже 40 років, веде діяльність, яка значно активізувалася останніми роками. Пані Валентина організувала та очолила організацію «Грузинсько-українська платформа» для сприяння проектам, спрямованим на підтримку українства у Сакартвело. В «Українському домі» уже відбулося чимало подій.

Окраса «Українського дому» – книгозбірня, вона давно поповнюється зусиллями небайдужих, а отримавши достатньо місця, стала магнітом для шанувальників письменства. Тут література на всі смаки: класика та сучасні українські автори, письменники світової слави. Один з напрямів – проведення заходів за участі українських та грузинських письменників.

Видання авторства Юрія Винничука, Романа Іваничука, Ігора Калинця, Марії Матіос, Михайла Найдана, Віктора Неборака, Галини Пагутяк Софії Яблонської, Петра Яценка, Акутагава Рюноске, Лі Бо отримані від видавничої агенції «Піраміда» з майже 30-річною історією та націєтворчими пріоритетами в діяльності, яке працює, щоб сучасна українська література мала читача, щоб українська книга гідно конкурувала із зарубіжною, щоб дарувати справжнє свято української книжки. Їх найвідоміші серії: «Fest-проза», «Fest-поезія», «Fest-есеїстика», «Приватна колекція», «Готика», «Мітологія», «Час Львова», «Юрій Винничук презентує», «Коронація слова».

Твори Валентина Мороза, Томаса Мура, Фарука Шехича, та предмет своєї особливої гордості – добірку книг Джона Толкіна щедро надало у подарунок видавництво «Астролябія», яке понад 20 років видає художню літературу, книги з філософії, психології, історії, релігії, політичних наук, права, економіки, мистецтва, переклади класичного світового спадку, сучасної європейської прози, міліарну літературу – книги з військової історії та професійні військові видання для посилення обороноздатності держави.

Книгозбірня «Українського дому» чекає відвідувачів та сподівається на нові надходження.

«Головна Рада та Центральне правління ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка в день свого 155-річчя назвала лауреатів Всеукраїнської просвітянської премії імені Бориса Грінченка.

Дипломами та медалями лауреатів відзначені професори Василь Яременко, Ірина Фаріон, Павло Гриценко, Микола Тимошик (Mykola Tymoshyk), перекладач, лексикограф, письменник Олекса Синиченко.

Це відомі в Україні і за її межами просвітяни, чия невтомна і послідовна праця примножила і зміцнила державні позиції української мови, грінченкознавства, мовного законодавства, словникарства.

Щиро вітаємо лауреатів, складаємо їм шану, бажаємо снаги, сили і натхнення для подальшої творчої праці.

Без мови немає нації!

Українська — це мова Перемоги!

На Щорічній конференції Української бібліотечної асоціації відбулася презентація чесько-українського проєкту Мобільні станції для збереження культурного надбання.

Проєкт здійснюється Національною бібліотекою Чехії у партнерстві з Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого та Української бібліотечної асоціації за ініціативи Міністерства культури Чеської Республіки та за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України.

В межах проєкту чеська сторона готує дві мобільні станції: для реставрації та консервації та для оцифрування обʼєктів культурного надбання, які пошкоджені та цього потребують.

Національна бібліотека Чехії проводить опитування українських бібліотек, які мають в своїх фондах пошкоджені документи, що є культурним надбанням, щоб облаштувати ці мобільні станції обладнанням, яке максимально відповідатиме нашим потребам.

Просимо такі бібліотеки долучитися до опитування (англійською мовою) https://nkcr.limequery.com/663715?lang=en

Трансляцію презентації проєкту можна переглянути на сторінці Української бібліотечної асоціації у фейсбук

https://www.facebook.com/ula.org.ua/videos/1083372346028760/ Також можна скачати презентації тут:

https://drive.google.com/drive/folders/12WFdpcpkPqh4-4ApZ2J9A5n-aiFGebch?usp=drive_link

Журі Всеукраїнського літературного конкурсу імені Олени Теліги та Олега Ольжича обрало трьох переможців конкурсу у 2023 році.

Перше місце здобула редакторка медичного вісника Львівської обласної професійної спілки працівників охорони здоров’я України Тетяна Яремчук за оповідання «Прощання з фіялками». Друге місце посів інженер з якості Слава Шторм за прозовий твір «Hej, Sokoły!». Третє місце здобув пенсіонер Роман Любарський за добірку поезій «Поетичний блокпост».

Також журі конкурсу присудило заохочувальні відзнаки ще п’ятьом учасникам.

Зазначається, що цьогоріч на конкурс надійшло 214 робіт, до другого етапу конкурсу допущено 41 роботу, з них 8 робіт стали фіналістами. Згідно з умовами, твори лауреатів будуть надруковані у колективній збірці. Книги вручатимуть лауреатам разом із дипломами.

Всеукраїнський літературний конкурс імені Олени Теліги та Олега Ольжича «Тільки тим дана перемога, хто у болі сміятись зміг!» заснували Організація українських націоналістів та Жіноче товариство імені Ольги Басараб та Олени Теліги.

Метою конкурсу є утвердження історичної пам’яті українського народу, його національної свідомості, формування та поширення духовних цінностей та пріоритетів – патріотизму, відданості справі державотворення, вшанування учасників українських національно-визвольних змагань ХХ-ХХІ століть.

Міністерство культури та інформаційної політики України розпочало процедуру обрання членів Наглядової ради Українського культурного фонду.

Оскільки саме від Наглядової ради залежить яку діяльність та за якими напрямами здійснюватиме УКФ, у тому числі для розвитку закладів культури, важливо обрати до складу Наглядової ради людей, які представлятимуть й інтереси бібліотек.

Уповноважені особи від громадських організацій зможуть проголосувати за 2 кандидатів від громадських організацій.

Уповноважені особи від закладів культури (кожна бібліотека, яка є юридичною особою) зможуть проголосувати за 2 кандидатів від закладів культури.

Щоб стати уповноваженою особою, необхідно пройти процедуру реєстрації в МКІП. Процедура не проста, перед тим уповноважена особа має бути обрана президією, правлінням чи загальними зборами колективу (залежно від того, як це прописано в установчих документах). Зверніть також увагу, що документи завіряються цифровими підписами.

Дедлайн для подачі документів в МКІП - 26 грудня 2023 р. Часу зовсім не багато, тож варто не відкладати.

Інститут законодавчих ідей за підтримки Міжнародного фонду Відродження створили покрокові інструкції, як це зробити:

https://docs.google.com/document/d/1lYkWHMy7QHQKHZqeAqIQeYRiIBs9J8o7/edit

Також вся інформація про процедуру розміщена на окремому сайті:

https://vote-ucf.izi.institute/

Якщо виникнуть питання, звертайтеся до фахівців Інституту законодавчих ідей : +38 093 277 93 41,

ili.pidtrymka@gmail.com

Від кожного з нас залежить майбутнє культури в Україні!

Український культурний фонд (УКФ) презентував середньострокову Стратегію на 2024-2027 роки.

"Цілком зрозуміло, що для Фонду базовим елементом є існування Стратегії. Ми готували її у кілька етапів... Кінцевий результат ми вже бачимо", - сказав виконавчий директор УКФ Владислав Берковський.

За його словами, Фонд поставив перед собою мету - сприяти відновленню сучасної екосистеми культури та креативності в Україні.

У Стратегії окреслені пріоритетні напрямки діяльності УКФ. Зокрема, зміцнення соціальної згуртованості суспільства, сприяння безбар'єрному доступу до культури, посилення суб’єктності України в світі. "Насправді, це дуже важливий елемент, особливо, посилення суб'єктності в сфері культури", - наголосив виконавчий директор УКФ.

У 2023-2024 роках діяльність УКФ буде сфокусовано на підтримці спроможності та відновленні мистецької діяльності та екосистеми культури, а з 2025 року – на кроссекторальних ініціативах, якості та доступності культурного продукту.

На 2026-2027 роки Фонд ставить собі такі стратегічні цілі: відновлення людського капіталу та доступу до культури, розвиток культурного розмаїття; розвиток екосистеми культури та творців сенсів; cприяння міжнародному полілогу культур, спільнот та лідерів для відновлення людяності та стійкості демократії у світі тощо.

До Національного тижня читання Український Інститут Книги разом із Kyiv Book Weekend провели опитування книгарень та дізналися, які книжки були найбільш популярними та мали найвищі рейтинги з продажу у 2023 році.

Ґрунтуючись на даних, отриманих від книготорговців, складено перелік бестселерів за підсумками цього року в чотирьох номінаціях:

— найпопулярніша українська класика;

— найпопулярніші книжки сучасних українських авторів;

— найпопулярніші переклади;

— найпопулярніші книжки для дітей.

Найпопулярніша українська класика. Безумовний лідер номінації – серія «Неканонічний канон» видавництва Віхола.

Найуспішнішими книгами, що увійшли одночасно в ТОП продажів чотирьох загальноукраїнських книготорговців з шести стали: «Місто» Валер’яна Підмогильного й «Записки Кирпатого Мефістофеля» Володимира Винниченка (Видавництво «Віхола») та «Тигролови» й «Сад Гетсиманський» Івана Багряного (Видавництво «Апріорі»). Ці ж книжки, а також «Повість про санаторійну зону» Миколи Хвильового серед лідерів київських книгарень.

Найпопулярніші книжки сучасних українських авторів.

На першому місці — книжка «Я бачу, вас цікавить пітьма» Іларіона Павлюка (Видавництво Старого Лева, переклала з російської Вікторія Стах).

Ще три видання представлені в топах продаж більшості опитаних. Це «Драбина» Євгенії Кузнєцової («Видавництво Старого Лева»), «Нові Темні Віки. Колонія» Макса Кідрука (Видавництво «Бородатий Тамарин») і «Танці з кістками» Андрія Сем’янкова (Видавництво «Віхола»).

Найпопулярніші переклади. Смаки покупців усіх київських книгарень збіглися на таких книжках: «Моссад. Найвидатніші операції ізраїльської розвідки» авторів Міхаель Бар-Зохар та Ніссім Мішаль (Видавництво «Наш Формат», переклав Олександр Михельсон), «Фактор Черчилля Як одна людина змінила історію» Бориса Джонсона (Видавництво Vivat, переклав Юрій Гірич).

Найпопулярніші книжки для дітей.

Очолює рейтинг рітейлерів книжка «Малечі про інтимні речі» Юлії Ярмоленко (Видавництво Талант). Вона зацікавила покупців п’яти майданчиків з шести. Також у лідерах (4 з 6) книжка видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка.

Детальніші матеріали доступні на сайті Інституту книги:

https://bit.ly/3t6cf5L

https://bit.ly/4a71SiJ

Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) оприлюднила результати міжнародного дослідження PISA, зокрема і щодо України.

У читанні українські учні показали результат на 38 балів нижчий, якщо порівняти з дослідженням 2018 року. 59% учнів досягли базового рівня в читанні, 29% — рівня 3 і вищих. У середньому українські учні відстають у читанні від учнів країн ОЕСР приблизно на два з половиною роки навчання за стандартами PISA.

Згідно з результатами дослідження, за чотири роки між двома циклами PISA-2018 та PISA-2022 результати погіршились на понад два роки навчання для дівчат і півтора року для хлопців. Хлопці відстають від дівчат на понад рік навчання.

Учні із сільської місцевості відстають від своїх однолітків з великих міст у читанні майже на п’ять років.

Як наголосила колишня міністерка освіти і науки України Ганна Новосад, результати дослідження свідчать, що українським учням складно:

- зрозуміти досить довгі за обсягом цілісні або множинні тексти; інтерпретувати значення мовленнєвих нюансів;

- порівнювати різні погляди на проблему й робити висновки на основі кількох джерел;

- оцінювати зв’язок між конкретними твердженнями та загальною позицією чи висновком певної особи щодо конкретної теми;

- міркувати над стратегіями, якими користуються автори, щоб передати свої погляди;

- порівнювати та зіставляти твердження, явно репрезентовані в кількох текстах, й оцінювати надійність джерела на основі чітких критеріїв.

«Те, що дослідження в Україні було проведено, є прикладом неймовірної згуртованості, незламності та сили наших освітян та учнівства. Обставини, які визначали останні роки життя українців, зумовили зниження результатів PISA з усіх галузей, а найбільше — із читання. Та спільна віра в майбутнє і наша сила перетворюють цю інформацію на підстави для планування подальших дій, а не на вирок», — зазначила директорка Українського центру оцінювання якості освіти й національна координаторка PISA в Україні Тетяна Вакуленко.

Листи на бересті, надіслані з Сибіру в 1945-1965 роках, внесуть до списку документальної спадщини ЮНЕСКО «Пам’ять світу».

"Сьогодні, 28 листопада 2023 року, Національна комісія Естонської Республіки у справах ЮНЕСКО подала спільну заявку до ЮНЕСКО від імені інституцій пам’яті Естонії, Латвії, Литви, Польщі та України щодо номінування листів на бересті, надісланих з Сибіру в 1945 – 1965 роках, до Списку документальної спадщини ЮНЕСКО «Пам’ять світу»", - йдеться у повідомленні.

Загалом до списку планують включити 148 документів 1940-1965 років, що зберігаються в 31 інституції пам’яті. Зазначається, що серед документів є листи на бересті, надіслані з Сибіру, та інші особисті матеріали, створені політв’язнями та депортованими.

Список ЮНЕСКО «Пам’ять світу» охоплює документальну спадщину світового значення. Перелік – найбільш знана частина ширшої програми «Пам’ять світу». Вона зосереджена на стимулюванні співпраці між інституціями пам’яті, аби зберегти та залишити доступними документальну спадщину. Список містить 558 найменувань.

Англомовне видання книжки Сергія Плохія «Російсько-українська війна» (The Russo-Ukrainian War) ввійшла до списку 50 найкращих видань 2023 року за версією редакції авторитетного британського медіа The Telegraph.

Видання посіло 33 місце у рейтингу.

У перекладі англійською книжка вийшла на початку літа 2023 року у видавництві Allen Lane та в лютому цього ж року у видавництві Penguin Books Ltd.

«Мабуть, найбільш вичерпний опис історії, що привела до сьогоднішньої війни в Україні, від автора книги “Чорнобиль: історія трагедії”», — ідеться в описі книжки Плохія у рейтингу The Telegraph.

Видання склало перелік «найважливіших книжок для читання цього року» на основі пропозицій власних книжкових оглядачів та авторів спеціалізованих путівників найкращими творами з історії, художньої літератури та інших жанрів.

«З боку України це насамперед добре відома історикам війна за незалежність, відчайдушна спроба країни, повсталої на руїнах Радянського Союзу, захистити право на існування», — йдеться в анотації до книги.

Сергій Плохій — україно-американський історик і письменник, що спеціалізується на вивченні історії України, Східної Європи й холодної війни, професор кафедри української історії в Гарвардському університеті, лавреат британської літературної премії Бейлі Гіффорд (Baillie Gifford Prize) за книжку «Чорнобиль: Історія трагедії».

«Російсько-українська війна» (The Russo-Ukrainian War) — розповідь автора про війну в Україні, еволюцію конфлікту між Україною та Росією від краху Російської імперії до розквіту та падіння СРСР і до розвитку в Україні демократичної політики. Автор аналізує початок повномасштабного вторгнення Росії, об’єднання Заходу на фоні цієї війни та рух до ізоляції Росії в сучасному світі. Книжку презентували в Україні наприкінці серпня 2023 року.

Як повідомлялося, до переліку найкращих видань 2023 року за версією редакції британського медіа The Telegraph увійшла дебютна книжка Маркіяна Камиша про Чорнобильську зону «Оформляндія або прогулянка в Зону». Відзначили також фотокнигу про красу України та видання «Overreach: Внутрішня історія війни Путіна проти України».

Журі оголосило короткі списки номінантів літературної премії «Книга року ВВС». Про це повідомили на сайті BBC News Україна.

Журі премії обирало фіналістів серед 40 видань, які увійшли до довгих списків.

Номінація «Книга року BBC-2023»:

Олена Захарченко. Тільки не гавкай. – Харків: Віват, 2023;

Олег Костюк. Скорбота і безумство (переклад з рос.). – Київ: Друкарський двір Олега Федорова, 2023;

Євгенія Кузнєцова. Драбина. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2023;

Анастасія Левкова. За Перекопом є земля. – Київ: Лабораторія, 2023;

Сергій Сингаївський. Дорога на Асмару. – Київ: ВД “КОМОРА”, 2023.

Короткий список у номінації Дитяча Книга року ВВС-2023

Катерина Єгорушкіна. Наш підліжковий космос. – Харків: Віват, 2023;

Юлія Мак. Толіки. Про тих, хто перемотував касету олівцем. – Київ: Лабораторія, 2023;

Іван Малкович. Анна Ярославна: київська князівна – королева Франції. – Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2023;

Юліта Ран. Дзеркало бажань. – Харків: АССА, 2023;

Галина Ткачук. Блакитний записник. – Харків: Віват, 2023.

Фінал конкурсу відбудеться 14 грудня. Переможців оголосять у книгарні Readeat.

Лавреати кожної номінації отримають по £1 000 (44 тис. грн), а видавці матимуть право використовувати логотип премії Книга року ВВС у своїх книжках.

Премія проводиться у партнерстві з Культурною програмою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

Відбувся перший тур конкурсу серед літературно-мистецьких творів, що були висунуті на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2024 року.

За його результатами до другого туру конкурсу були допущені:

Література:

Катерина Бабкіна — книжка «Мій дід танцював краще за всіх»;

Василь Карасьов (Трубай) — поетична збірка «Павутина»;

Дмитро Лазуткін — поетична збірка «Закладка»;

Юлія Мусаковська — поетична збірка «Бог свободи»;

Ігор Павлюк — поетична збірка «Танець Мамая»;

Степан Процюк «Руки і сльози. Роман про Івана Франка», «Місяцю, місяцю: роман про Григора Тютюнника»;

Наталія Фурса — поетична збірка «Вернигора»;

Ярина Чорногуз — поетична збірка «[dasein: оборона присутності]».

Літературознавство та мистецтвознавство:

Тамара Гундорова — книжка «Леся Українка. Книги Сивілли»;

Ігор Набитович — книжка «Саґа мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький»;

Людмила Тарнашинська — книжка «Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти»;

Василь Яременко — книжка «Борис Грінченко — національної ідеї смолоскип».

Публіцистика, журналістика:

Олександр Зайцев — книжка «Націоналіст у добі фашизму. Львівський період Дмитра Донцова: 1922-1939 роки. Начерк інтелектуальної біографії»;

Іван Коломієць (Вано Крюґер) — книжка есеїв «Розчахнута квітка»;

Євген Малолєтка, Мстислав Чернов, Василиса Степаненко — серія журналістських матеріалів про облогу Маріуполя (репортажі, фото та відеорепортажі, розслідування та фільм «20 днів у Маріуполі»);

Олександр Михед — книжка «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення»; Олег Романчук — книжка «Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи. Публіцистики воєнного часу».

З повним переліком номінантів можна ознайомитися на офіційному сайті премії:http://www.knpu.gov.ua/

Національна премія України імені Тараса Шевченка заснована 1961 року. Вона є найвищою в Україні творчою відзнакою за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Кожного року може бути присуджено не більше семи Національних премій, а нагородити особу можна один раз за життя. Присуджує відзнаку президент України на підставі рішення комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Нагадаємо, 2022 року Шевченківську премію з літератури отримала Тамара Горіха Зерня за роман «Доця», а 2023 — Катерина Калитко за збірку поезій «Орден мовчальниць».

Згідно зі стратегією розвитку читання на період до 2032 року "Читання як життєва стратегія" з 4 до 10 грудня 2023 року Український інститут книги проводить Всеукраїнську інформаційно-просвітницьку тематичну акцію "Національний тиждень читання". Мета цієї акції — консолідувати українське суспільство навколо читання як тренду.

Її цьогорічне гасло — "Бути своїми".

Бібліотеки запрошують долучитися до реалізації Акції.

Для цього потрібно :

- на сторінках у соціальних мережах розмістити інформацію про Акцію;

- організувати відповідні заходи, наприклад, обговорення літературних творів, читання вголос, вікторини, читацькі клуби, зустрічі з письменниками, квести тощо. Деякі заходи, за бажанням організаторів, можуть бути присвячені 130-річчю Миколи Хвильового, чия постать є центральною у проведенні тижня читання у 2023 році;

-поділитися фотозвітами проведених заходів і розмістити їх на сторінках у соціальних мережах, використавши хештеги #тижденьчитання2023 та #бутисвоїми.

Матеріали для оформлення можна завантажити тут: https://www.facebook.com/groups/316089240110081/permalink/903270718058594/

У Чернівцях презентували збірник рецептів «На гостини до Ольги Кобилянської».

Студенти Чернівецького вищого комерційного училища ДТЕУ видали збірник рецептів сімейних страв «На гостини до Ольги Кобилянської» із їх технологією приготування. Разом із викладачами молоді кулінари приготували наїдки за рецептами Ольги Кобилянської та її сучасників.

Окрім того, у Чернівцях презентували книгу літературознавця та культуролога Володимира Вознюка «Золота нитка Ольги Кобилянської». У ній автор виклав нове літературне осмислення життя та творчості письменниці, її роль у національному житті України.

27 листопада виповнюється 160 років від дня народження Ольги Кобилянської. До цієї річниці у Чернівцях відбувається низка заходів, зокрема, фестиваль комедії «Золоті оплески Буковини» та міжнародна наукова конференція «Ольга Кобилянська і український літературний процес ХІХ-ХХІ століть».

Літературознавиця, менеджерка культурних проєктів Настасія Євдокимова та засновник книгарні «Сенс_» Олексій Ерінчак заснували медіа про культуру України «Сенсор».

У коментарі Читомо Настасія Євдокимова розповіла, що від першої розмови до запуску медіа минуло 3 місяці.

«У нас була багатогодинна (і навіть більше — кількаденна) розмова про це. Ми шукали слово, яке відповідатиме нашим цілям і завданню, яке точно відображатиме те, що б ми хотіли робити. Сенсор — це надчутливий пристрій, котрий вловлює хвилювання, подразнення, зміни. У перспективі ми готові стати таким пристроєм і виловлювати найцікавіше з культурного поля, щоби потім доступно і цікаво пояснити аудиторії», — розповіла вона історію появи назви.

Серед авторів медіа — Єлизавета Цареградська, Ірина Славінська, Богдана Романцова, Артем Галкін, Анастасія Мантач, Ліза Корнійчук, Юрій Самусенко, Марина Рябченко, Тимофій Брік, Ольга Трейтяк, Софія Богуславець, Марина Губіна, Олена Павлова та Ростислав Кузик.

Більше про подкаст медіа - на події під час книжкового ярмарку Kyiv Book Weekend, а перший тизер презентують під час Національного тижня читання 7-го грудня.

Це новий простір, що стане одним із основних осередків культурного життя міста. Мистецька бібліотека є частиною Львівської муніципальної бібліотеки та зосереджена на осмисленні, колекціонуванні, висвітленні та визнанні мистецької літератури, артбуків, фотокниг, самвидавів, зінів та лімітованих художніх видань.

📚У Мистецькій бібліотеці можна знайти багату колекцію книг і періодичних публікацій у площині сучасного мистецтва, архітектури, дизайну, фотографії, теорії та історії мистецтва та суміжних дисциплін. Окрім цього, до фонду бібліотеки вже належать публікації української та світової художньої літератури та дитячі видання про мистецтво. Окремим фокусом є артбуки та виняткові мистецькі видання.

Багатофункціональний простір у центрі Львова поєднує унікальну колекцію книг, читальну залу, лекторій, коворкінг, виставковий простір та кав'ярню.

Над кураторською програмою Мистецької бібліотеки працює команда українського видавництва ist publishing. Директором став поет, прозаїк та перекладач Rostyslav Kuzyk.

Ірландський письменник 46-річний Пол Лінч став лауреатом Букерівської премії з літератури 2023 року: він отримав її за роман "Пісня пророка" (Prophet Song).

Його роман описує боротьбу матері чотирьох дітей, яка намагається врятувати свою сім'ю, коли Ірландія сповзає до тоталітаризму.

Голова журі Есі Едуґян зазначила, що його нова книга відображає соціальні та політичні тривоги сьогодення.

"З першого ж стуку в двері "Пісня пророка" змушує нас позбутися самозаспокоєння, коли ми стежимо за жахливою долею жінки, яка намагається захистити свою сім'ю в Ірландії, що скочується до тоталітаризму. Від самого початку ми відчували себе неспокійно, занурені в постійну клаустрофобію владно сконструйованого світу Лінча, і нас переслідувала ця клаустрофобія", - додала вона.

Лінч розповідав, що на його роман вплинули події у Сирії, проблема біженців та дії Заходу.

"Я намагався зазирнути у сучасний хаос. Заворушення у західних демократіях. Проблема Сирії - імплозія всієї нації, масштаби кризи біженців та байдужість Заходу... Мені хотілося занурити читача в цю тему настільки, щоб до кінця книги він не просто знав, а відчув цю проблему на собі", - пояснив він.

До слова, Лінч став п'ятим ірландським письменником, який одержав Букерівську премію. Він отримав 50 тис. фунтів нагороди на урочистій церемонії у Лондоні.

На фронті загинув молодший сержант, письменник з Херсона, волонтер і член національної скаутської організації «Пласт» Олександр Меньшов.

Олександр Меньшов загинув у результаті мінометного обстрілу поблизу Кліщіївки на Донеччині під час виконання бойового завдання. У чоловіка залишились дружина та двоє неповнолітніх дітей.

«Олександр Меньшов був людиною честі, талановитим автором, щирим патріотом, що палав любов’ю до України та своєї сім’ї», — написали у «КМ Букс».

У видавництві «КМ Букс» нещодавно вийшла друком його книжка-щоденник «Я, Фокс і окупація». У ній Олександр писав про свою родину й окупацію Херсона. Занотовував власні думки, історичні факти, розповіді рідних і знайомих. Про вихід своєї книжки письменник не встиг дізнатися.

Інші книжки у творчому доробку письменника:

«Репринти незакінчених чернеток» про Херсон періоду Другої світової війни;

«Верифікація вічності» про альтернативну історію незалежної України;

«Формікаріум» про громадянський устрій в людському суспільстві;

«Третя терція» про детективну історію випускника юридичного факультету.

«Це втрата не тільки для нашого міста, а і для всієї України. Він писав чудові книжки. Історичні. Про Херсонщину. Про Україну. Він виховував наших діток у “Пласті”. Він був Справжній Воїн», — написала у своєму дописі депутатка Херсонської міської ради Оксана Погомій.

Український ПЕН та The Ukrainians Media запустили онлайн-проєкт «Люди культури, яких забрала війна».

«Люди культури, яких забрала війна» — це серія текстових портретів на окремому сайті. У процесі роботи над історіями команда вивчає доробок загиблих героїв і спілкується з їхніми близькими та колегами. Спецпроєкт покликаний зберігати пам’ять про людей, яких українська культура втратила у війні, та водночас свідчити про геноцидальні наміри росії.

«Серед людей культури, вбитих під час повномасштабної війни росії проти України, десятки письменників, музикантів, акторів, перекладачів, бібліотекарів, художників, скульпторів, фотографів, археологів, диригентів — як чоловіків, так і жінок. Часом це особи знані й публічні, часом відомі лише вузькому колу колег. Їх об’єднують дві речі: по-перше, їхня праця творить тканину української культури; по-друге, їх убила росія», — пише кураторка спецпроєкту «Люди культури, яких забрала війна», дослідниця Саша Довжик.

Розпочати цю серію спонукала вбита російською ракетою Вікторія Амеліна, яка у передмові до окупаційного щоденника закатованого росіянами Володимира Вакуленка писала: «поки письменника читають, він живий».

Пʼять перших історій про письменницю Вікторію Амеліну, фотографа Дениса Кривого, історика В’ячеслава Зайцева, диригента Костянтина Старовицького та дослідницю української кухні Ольгу Павленко-Кольорово українською та англійською мовами вже можна читати на сайті.

Як повідомлялося, ПЕН ініціював інформаційну кампанію пам’яті митців, котрих забрала війна. У 2021 та 2022 роках Читомо та Український ПЕН реалізували медіапроєкту «Люди з порожніх стільців» (#EmptyChairPeople) – про авторів-політв’язнів України та світу. Ілюстрації до проєкту створює Дарія Ковтун. Над текстовими портретами працюють авторки Саша Довжик, Олена Козар, Мар’яна Матвейчук, Ганна Устинова.