Бібліотечному фахівцю

Випуск в Україні книжкової продукції у порівнянні з минулим роком збільшився на 73% за кількістю видань (друкованих одиниць), за тиражами – на 203%. Про це повідомило Міністерство культури та інформаційної політики з посиланням на дані Книжкової палати України.

Зазначається, що, згідно з даними Державного комітету телебачення і радіомовлення, також зросла кількість зареєстрованих видавців.

Так, до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції цьогоріч уже внесені 302 суб’єкти видавничої справи, 270 з них – нові. Ще 32 суб’єкти переоформили свої свідоцтва.

Натомість у 2021 році до Держреєстру були внесені 293 суб’єкти видавничої справи, у 2022 році – 152.

Також протягом 2023 року анульовані п’ять свідоцтв у зв’язку з припиненням діяльності видавців.

За 23 роки ведення Держреєстру анульовані загалом 1216 свідоцтв.

На премію «Своя полиця» у 2023 році номіновані 53 романи.

Книжки оцінюють за такими критеріями: сюжет, персонажі та мова. Твори, що отримають максимальну кількість балів від журі, пройдуть у шортлист.

Шортлист складатиметься з п’яти романів у категорії «Реалісти» та п’яти романів у категорії «Ілюзіоністи» (з фантастичною компонентою в сюжеті). Переможців премії обиратимуть до середини лютого. У цей час на сайті премії також триватиме голосування читачів, де кожен охочий зможе віддати свій голос.

Категорію «Реалісти» оцінюватимуть:

Ростислав Семків, літературознавець, критик, перекладач, публіцист, видавець;

Віктор Разживін, директор Книгарні «Є» у Тернополі та в Слов’янську;

Анастасія Гавриш, книжкова блогерка.

Категорію «Ілюзіоністи» оцінюватимуть:

Альона Силіна, кураторка літературного об’єднання «Зоряна фортеця»;

Юлія Лебіга, івент-менеджерка Книгарні «Є»;

Юлія Черевко (Степова Русалка), книжкова блогерка.

Церемонія нагородження відбудеться в кінці лютого 2024. Шортлист оголосять 15 січня 2024. Премією відзначать романи, які отримують найвищі бали у своїй категорії. Окрім того, вручать відзнаки «Вибір Книгарні «Є» та «Вибір читачів».

«Своя полиця» — проєкт «Книгарні «Є». Ідея проєкту — не ділити літературу на книжки з так званої «високої полиці» та жанрову. Премією відзначають книжки української літератури.

Проєкт працює в 3 напрямках:

щорічна премія для жанрових романів;

щомісячні офлайн дискусії з авторами/ками та нетворкінгові зустрічі для письменників;

формування онлайн-спільноти.

Також «Своя полиця» тестує нові формати взаємодії авторів з авдиторією: літературні швидкі побачення, а також спільні читання вже виданих романів та рукописів.

Шановні колеги!

Президія ВГО Українська бібліотечна асоціація оголошує Конкурс на девіз ВГО Українська бібліотечна асоціація 2024 р.

Концепція девізу має відображати роль бібліотек у сучасному світі, сприяти розумінню суспільством і кожним громадянином значення бібліотек в боротьбі за майбутнє України, їхній внесок у перемогу над агресором.

Пропозиції на Конкурс девізів (до 5 слів) просимо надсилати за формою (режим доступу:https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfCOZSh_8KHUSnmnt-w-qpgAgqDjgR1za7pBatqK4jL762baA/viewform ) до 26 грудня 2023 р.

Конкурсна комісія з присудження Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Івана Дробного визначила лауреатів цієї премії у 2023 році.

Ними стали:

‒ у номінації «Поезія» ‒ Олександр Діхтяренко, поет (с.Васильків, Звенигородського району Черкаської обл.), за збірку поезій «Осіннє цвітіння»;

‒ у номінації «Проза» ‒ Неля Раіна (м. Золотоноша), за книгу «Кіт, що хотів підкорити ялинку»;

‒ у номінації «Музичне мистецтво» ‒ Наталія Саух, композиторка, співачка, за цикл пісень на слова поетів Черкащини.

Щиро вітаємо лауреатів і зичимо нових творчих успіхів!

19 грудня у New York Times було опубліковано розслідування чотирьох авторів – Jason Farago, Sarah Kerr, Ainara Tiefenthäler та Haley Willis – присвячене зруйнованим росіянами культурним пам’яткам в Україні. «Війна в Україні – культурна війна».

Радимо його до прочитання і поширення серед зарубіжних колег, бо а) це The Times, і йому довіряють; б) це великий матеріал з купою інтерв’ю; в) він добре структурований, спирається на перевірений фактаж і водночас людяний.

Розслідування зосереджено на чотирьох об’єктах, розташованих на Сході, але не лише на них.

Серед об’єктів - Сєвєродонецька міська публічна бібліотека.

У бібліотеці зберігався архів періодики та старих малотиражних видань Сєвєродонецька, які, на думку бібліотекарів, є незамінними.

The Times ідентифікувала щонайменше 24 бібліотеки, які були пошкоджені або знищені з лютого.

☝️Проєкт складається з методичних рекомендацій для навчальних закладів з роз’ясненням про те, що таке російсько-українська війна та чому росія прагне захопити Україну.

🔹Рекомендації складаються з таких розділів: мета проведення уроку або позакласного заходу, ключові повідомлення, словничок, рекомендовані форми проведення уроку або заходу, практичний блок (методи опрацювання відео ресурсів в освітньому просторі), переліки питань для підсумкового обговорення та домашнє завдання.

👉Захід відбудеться 21 грудня о 12:00 в Media Center Ukraine. Він також транслюватиметься на YouTube – сторінці медіацентру. Детальніше🔗

https://mcip.gov.ua/.../dialogy-pro-vijnu-u-kyyevi.../

На Вінниччині у середу назвали переможців Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Степана Руданського, яку вручають за кращі гумористичні та сатиричні твори.

За результатами голосування членів журі переможцями стали двоє митців і два театральні колективи. А саме, письменник Святослав Васильчук (Житомир) за книгу «Зі славетного роду Руданських» та поет-гуморист, сатирик із Крижополя Вінницької області Микола Завальний за книгу «Електрична жінка».

Також серед лауреатів - аматорський театральний колектив «Сміхограй» (Калинівка) та студентський молодіжний театр «Сатирикон» Тульчинського фахового коледжу культури.

Нагородження лауреатів відбудеться 4 січня 2024 року у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені Валентина Отамановського.

Як повідомлялось, літературно-мистецька премія імені Степана Руданського була заснована в 1994 році, статусу всеукраїнської набула 2006 року. Премія служить продовженню національних традицій сатири і гумору, заохоченню літераторів до написання високохудожніх творів цих жанрів, наукових та критичних праць про життєвий і творчий шлях класика вітчизняної літератури ХІХ століття Руданського.

За час існування премії її лауреатами стали понад 50 митців.

Шановні колеги!

Міністерство культури та інформаційної політики України продовжує прийом заявок обрання членів Наглядової ради Українського культурного фонду.

ДЕДЛАЙН для подачі документів в МКІП - 26 грудня 2023 р. Часу зовсім не багато, тож варто не відкладати.

Оскільки саме від Наглядової ради залежить яку діяльність та за якими напрямами здійснюватиме УКФ, у тому числі для розвитку закладів культури, важливо обрати до складу Наглядової ради людей, які представлятимуть й інтереси бібліотек. Це залежить також і від нас з вами.

Уповноважені особи від громадських організацій зможуть проголосувати за 2 кандидатів від громадських організацій.

Уповноважені особи від закладів культури (кожна бібліотека, яка є юридичною особою) зможуть проголосувати за 2 кандидатів від закладів культури.

Щоб стати уповноваженою особою, необхідно пройти процедуру реєстрації в МКІП. Процедура не проста, перед тим уповноважена особа має бути обрана президією, правлінням чи загальними зборами колективу (залежно від того, як це прописано в установчих документах). Зверніть також увагу, що документи завіряються цифровими підписами.

Інститут законодавчих ідей за підтримки Міжнародного фонду Відродження створили покрокові інструкції, як це зробити:

https://docs.google.com/document/d/1lYkWHMy7QHQKHZqeAqIQeYRiIBs9J8o7/edit

Також вся інформація про процедуру розміщена на окремому сайті:

https://vote-ucf.izi.institute/

Якщо виникнуть питання, звертайтеся до фахівців Інституту законодавчих ідей : +38 093 277 93 41,

ili.pidtrymka@gmail.com

Від кожного з нас залежить майбутнє культури в Україні!

Лауреатів щорічної Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка визначили на Черкащині.

Переможців обрали в номінації «За кращий художній твір». Ними стали Олександр Козинець із збіркою поезій «Ластовиння» та Ганна Кревська, авторка книги прози «Прядиво роду».

«Сильні твори від сильних авторів. Тематика різна. Стилі індивідуальні. Комісія ретельно пропрацьовувала кожен твір учасника», - сказав заступник голови Черкаської ОВА Олександр Шамрай.

Як зазначили в ОДА, цьогоріч на розгляд комісії було подано понад 20 творів авторів із різних куточків країни. Зокрема, роботи семи письменників із Черкащини. А також учасників із Запорізької, Івано-Франківської, Львівської, Полтавської, Київської, Вінницької і Чернівецької областей.

Приємна новина надійшла з США. Народні поети України Тетяна та Сергій Дзюби нагороджені нині престижною Міжнародною літературною премією імені Теодора Драйзера (США – Німеччина).

Рішення ухвалили засновники почесної відзнаки, зокрема Міжнародна Академія діячів літератури, мистецтва і комунікації та Всесвітня фундація «Глорія» (Німеччина, м. Франкфурт) і їхні філії в США – в Нью-Йорку і Сан-Франциско.

Творче подружжя з Чернігова відзначене за їх п’ятитомник «Вірші ста мовами світу» (м. Торонто, Канада) та видатну, подвижницьку міжнародну діяльність.

Також почесну нагороду отримали: Alexander Surilov (Україна), Ainur Kumarhanova (Казахстан), Perisat Abdalieva (Киргизстан), Gulom Abdiev (Узбекистан), Тетяна Одинокова (Ізраїль) та Олена Шаврук (Україна).

Теодор Драйзер (1871-1945) – класик американської літератури. Його найвідоміші книжки – «Сестра Керрі», цикл романів «Трилогія бажання» («Фінансист», «Титан» і «Стоїк») та «Американська трагедія».

Уперше за весь час свого існування Асоціація американських видавців (AAP) вирішила присудити міжнародну премію «За свободу книговидання» (Freedom to Publish Award) «всім видавництвам у багатьох країнах і регіонах світу, які продовжували публікуватися в умовах посилення урядового тиску, переслідувань і погроз».

Комітет премії додав, що, згідно з повідомленнями кількох видавців, підвищена увага, яку приносить така нагорода, може спричинити більше проблем, ніж користі, і спровокувати посилені репресії, тому нагороду в 2023 році присудили загроженим видавництвам, не називаючи їхніх імен. Згідно з повідомленнями видавців, вони остерігаються додаткових репресій з боку місцевих органів влади як за визнання, так і за основну діяльність з розповсюдження книжок, які критикують поточні режими чи політиків або зображують дискриміновані групи населення.

Премію імені Юрія Шевельова за найкращу українську есеїстику 2022 року отримав письменник Олександр Михед за книжку «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення» (Видавництво Старого Лева).

«Книжка Олександра Михеда “Позивний для Йова” є мовленням про війну. Мовленням, що було на межі своєї смерті, але не померло. Можливо, це лейтмотив нашої історії — бути на межі смерті, але цю смерть обхитрити. Оніміти — щоб знову змогти говорити. Сьогодні наша література — це великою мірою поезія та документалістика. … Михед — один із найкращих наших документалістів. “Позивний для Йова” є однією з найсильніших документальних книжок про війну. Це щоденник і хроніка одночасно. Це розмова з собою і розмова з іншими. Це мова на межі оніміння і крику — і, звісно, прокляття. Мова, яка пульсує, як гірська річка, між цими скелями. Вона не плавна і не гладенька, в неї постійно падає каміння з гір», — ідеться у відгуку президента Українського ПЕН Володимира Єрмоленка на книжку Олександра Михеда.

Володарями спеціальних відзнак Капітули цьогоріч стали Андрій Гудима (посмертно) та Андрій Содомора.

Андрію Гудимі спеціальну відзнаку присудили за книжку «69 спецій для Серця» (Видавництво Старого Лева) з аргументацією від журі «за смак до життя і слова, з глибокою вдячністю Герою за чин».

Андрій Содомора отримає спеціальну відзнаку за книжку «Під чужою тінню» (видавництво «Літопис»). Журі мотивувало відзнаку «віртуозним продовженням традиції українських неокласиків в есеїстиці».

Спецвідзнаку від Радіо Культура отримав Андрій Гуменюк. «У цій книжці чується живий, нерівний, непричесаний голос, або ж навіть голоси. Голоси, які занурюють у воєнні будні, голоси, в які доволі некомфортно вслухатися з тилу», — сказала головна редакторка літературної редакції Радіо Культура Олена Гусейнова.

Премія модерної есеїстики імені Юрія Шевельова була заснована 2013 року Українським ПЕН, Києво-Могилянською Бізнес-Школою, Видавництвом «Дух і Літера», Центром юдаїки, Українським науковим інститутом Гарвардського університету. Вона присуджується раз на рік українському авторові за художню та наукову есеїстику.

У Києві відзначили три книжки, які допомагають плекати в дітях гуманне ставлення до тварин та довкілля. Про це повідомили засновники премії та організатори події із зоозахисної організації UAnimals.

Премію «Гуманна книжка» отримали:

- «Сукня для Марусі». Авторка та ілюстраторка — Грася Олійко. Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

- «Місія “Порятунок”: дельфіни». Авторка — Євгенія Завалій. Ілюстраторка — Марія Шевченко. Видавництво Старого Лева.

- «Ярчик і 9 собак». Авторка — Анастасія Мельниченко. Ілюстраторка — Софія Томіленко. Yakaboo publising.

«Ми рятуємо тварин сьогодні, але й хочемо впливати на цінності, які будуть у суспільстві завтра. Саме тому ми започаткували проєкт UAnimals Kids і допомагаємо батькам говорити з дітьми про гуманність та турботу про довкілля. «Гуманна книжка» — це наш спосіб подякувати авторкам, ілюстраторкам, видавництвам за те, що вони теж обирають говорити про гуманність і роблять це так круто», — зазначив засновник UAnimals Сашко Тодорчук.

Загалом на премію номінували понад 90 книжок, з яких команда UAnimals сформувала короткий список та передала на оцінювання журі, до складу якого увійшли:

Олеся Наумовська — докторка філологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри фольклористики КНУ імені Тараса Шевченка.

Юлія Сливка — видавчиня, філологиня PhD, блогерка.

Світлана Ройз — дитяча та сімейна психологиня.

Лео Буша — той самий хлопчик із Ірпеня, який надихнув Україну виконанням «Червоної калини».

Ігор Коваль — інфлюенсер, волонтер, співвласник магазину дитячого одягу.

Людмила Смоляр — головна редакторка UAnimals.

«Команда UAnimals заснувала “Гуманну книжку” передовсім для того, щоб нагадати про потужну силу книжки як інструменту формування світогляду людини та показати, наскільки багато є вартих уваги дитячих книжок про тварин чи довкілля. Раніше ми започаткували проєкт UAnimals.Kids, який цілком присвячений темі формування гуманного ставлення дітей до тварин і всього живого. Ми переконані, що гуманність плекається змалечку і відповідальні за це дорослі, і хочемо допомогти дорослим практичними порадами та контентом», — прокоментувала ідею заснування премії головна редакторка UAnimals Людмила Смоляр.

15 грудня відбулось засідання комітету з присудження премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва. Вів засідання Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.

За результатами обговорення і таємного голосування названі цього річні лауреати премії імені Лесі Українки:

- У номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» перемогла книга Андрія Кокотюхи «Врятувати березень» (видавництво «Ранок»).

- У номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва»йбільше голосів набрала книга Катерини Тихозорої в художньому оформленні Олександра Продана «Дім» (видавництво «Ранок»).

- У номінації «Театральні вистави для дітей та юнацтва» перемогла вистава «Хто росте в саду» Івано-Франківського академічного обласного театру ляльок імені Марійки Підгірянки (М.Івано-Франківськ), режисерка — Катерина Лукяненко.

- У номінації «Художні та анімаційні фільми для дітей та юнацтва» члени комітету вирішили премію не присуджувати.

Журі премії «Книга року BBC» оголосило переможців у номінаціях «Книга року BBC», «Дитяча Книгу року BBC» та «Книга року ВВС – Есеїстика» за 2023 рік. Про це повідомили на сайті премії.

Лавреатами премії у кожній з номінацій стали:

Книга року BBC 2023 — «Драбина» Євгенії Кузнєцової, відомої також за книжкою «Спитайте Мієчку»;

Дитяча книга року BBC 2023 — Іван Малкович «Анна Ярославна: київська князівна — королева Франції»;

Есеїстика — Ростислав Семків із книжкою «Пригоди української літератури (від романтизму до постмодернізму)».

До журі конкурсу входять:

Віра Агеєва, професор, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Ольга Герасим’юк, журналістка, член Нацради з питань телебачення і радіомовлення

Віталій Жежера, письменник, журналіст

Тарас Лютий, філософ, письменник

Світлана Пиркало, радник з питань культури ЄБРР

Марта Шокало, головна редакторка ВВС News Україна.

Переможець у кожній номінації отримає грошову премію у розмірі гривневого еквівалента £1 000. Також видавці книжок-переможців у трьох номінаціях отримають право використовувати логотип премії на наступних виданнях.

Нагадаємо, у конкурсі «Книга року ВВС-2020» переміг роман Сергія Сергійовича SAIGONа «Юпак», «Книгою року ВВС-2021» став роман Артема Чеха за книжку «Хто ти такий?». 2022 року у номінації «Книга року BBC» перемогу здобув Андрій Сем’янків (MED Goblin) з книжкою «Танці з кістками».

Задля об’єднання ресурсів Державну бібліотеку України для юнацтва приєднають до Національної бібліотеки України для дітей.

«Державну бібліотеку України для юнацтва приєднають до Національної бібліотеки України для дітей. Реорганізацію проведуть задля об’єднання ресурсів закладів та якісних змін», - йдеться в повідомленні МКІП.

Зазначається, що у результаті сукупний фонд бібліотеки становитиме понад 750 тисяч примірників документних ресурсів, а прогнозована кількість користувачів сягатиме 25 тисяч, комп’ютерна база - 150 одиниць.

«Реорганізація бібліотеки значно підвищить рівень обслуговування користувачів. А це для нас пріоритет. Досконало зібраний документний масив, потужна матеріально-технічна база, електронні ресурси та їх популяризація, єдиний методичний, маркетинговий, бібліографічний центр надання допомоги регіональним бібліотекам, професійні, креативні, ініціативні фахівці - це те, що потрібно, аби користувачі заповнили українські бібліотеки», - сказав т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Нова стратегія бібліотеки передбачає додаткові простори для користувачів; молодіжні хаби для спілкування та релаксації; збільшення можливостей для навчання; проведення різноманітних заходів.

У МКІП зауважили, що у перспективі нове бачення бібліотеки буде втілюватися і в архітектурних рішеннях, змінах самого простору - у фокусі простір з яскравим дизайном.

«Все це має бути зручним для роботи та привабливим для відвідувачів. Йдеться й про нові види послуг, адже різні покоління читачів люблять використовувати різні види сервісів», - йдеться в дописі.

Крім того, планується створення єдиної точки доступу до інформаційних ресурсів бібліотек.

У МКІП поінформували, що електронний каталог поєднає бібліографічні записи (431,3 тис. записів, 88% фонду Національної бібліотеки України для дітей представлено в електронному каталозі; 126,6 тис. записів - Державної бібліотеки України для юнацтва) та облікову інформацію щодо наявності документних ресурсів (книг, періодичних видань, електронних та аудіовидань). Бібліотечні фонди обіцяють оптимізувати та осучаснити.

Україну вперше обрано на посаду віцеголови Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Як зазначається, обрання відбулося під час 18-го засідання Комітету ЮНЕСКО з захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Зокрема, Комітету була представлена доповідь Секретаріату ЮНЕСКО щодо дій та допомоги, наданої Україні. Ця доповідь включала інформацію про супутниковий моніторинг стану культурної спадщини України, проведений місіями ЮНЕСКО для оцінки збитків, завданих російською агресією.

Також розглядалася технічна допомога ЮНЕСКО органам влади України у забезпеченні заходів надзвичайного характеру для захисту культурної спадщини, і допомога у здійсненні інвентаризації об’єктів культурної спадщини, включених до Списку ЮНЕСКО під посиленим захистом.

За результатами розгляду доповіді було ухвалено рішення Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Як повідомлялося, Комітет ЮНЕСКО із захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту затвердив рішення внести ще п’ять об’єктів культурної спадщини України до Міжнародного переліку культурних цінностей, які перебувають під тимчасовим посиленим захистом.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба підписав наказ про планове оновлення Наглядової ради Українського інституту.

Зазначається, що до неї увійшли сім нових членів, серед яких тимчасовий виконувач обов’язків міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Український інститут — це державна установа, яка представляє українську культуру у світі та формує позитивний імідж України за кордоном. Інститут заснований Кабінетом міністрів України у 2017 році та належить до сфери управління МЗС України.

Наглядова рада є дорадчим і контрольним органом, що здійснює нагляд за діяльністю Українського інституту, визначає пріоритети його роботи, управляє майном та стежить за дотриманням статутних завдань.

Її склад обирається строком на 3 роки і затверджується міністром закордонних справ на підставі отриманих пропозицій від громадськості.

До Наглядової ради також увійшли директорка Департаменту публічної дипломатії та комунікацій МЗС Ірина Боровець, директорка програми безпекових студій зовнішньої політики “Українська призма” Ганна Шелест, президентка Razom for Ukraine, американська волонтерка українського походження Дора Хом’як, перший заступник Міністра освіти і науки Євген Кудрявець, журналістка-міжнародниця, кореспондентка італійської агенції ANSA в Україні Ольга Токарюк та американський україніст, голова Українських студій у Кембриджському університеті Рорі Фіннін.

Водночас у складі ради залишаються попередні члени: журналіст, ведучий політичного ток-шоу Свобода слова на ICTV і радіопрограми “Про закон і благодать” на UA: Радіо Культура Вадим Карп’як, дизайнер, співзасновник та СЕО онлайн-інституту Projector Creative &Tech, видавець Telegraf.design Олександр Трегуб, голова Українського інституту в Лондоні 2015-2020 років Марина Пезенті, продюсерка “Джей Ес Філмс”, співзасновниця ГО “Українська Кіноакадемія” Юлія Сінькевич, перша директорка Українського культурного фонду Юлія Федів.

Канадський літературний фонд імені Пітерсона відзначив переклади чотирьох сучасних українських книг.

Як повідомляє Укрінформ, перелік книжок-переможців наведено на офіційному вебсайті фонду.

Так, переможцями у категорії “Нагорода за книжковий переклад” стали такі книги:

“Голоси Бабиного Яру” Маріанни Кияновської,

“Табір тортур на Райській вулиці” Станіслава Асєєва,

“Мондегрін. Пісні про смерть і любов” Володимира Рафєєнка,

“Неймовірні історії українських канадок” Іроїди Вінницької (переклад з англійської на українську).

Автори і перекладачі книжок-переможців у цій категорії отримають по 5 тис. канадських доларів.

Журі фонду також визначило десять українських книжок, автори яких отримають кошти на їх переклад французькою, англійською чи українською, залежно від мови оригіналу. Кожна книга у цій категорії отримає грант від 2 до 10 тис. канадських доларів, залежно від її обсягу та складності.

Окрім цього, фонд відзначив спеціальною премією переклад турецькою мовою книги Пола Магочі “Україна: ілюстрована історія”. “Гран-прі вручається на знак визнання важливості цієї книги для того, щоб зробити всеохоплюючу історію України Роберта Магочі доступною для турецькомовної аудиторії завдяки її добре виконаному перекладу”, - заявили у фонді Пітерсона.

Літературний фонд імені Пітерсона — унікальний канадський фонд, створений канадським меценатом Стенлі Пітерсоном для надання міжнародних літературних премій та грантів. Фонд призначений для відзначення книжок, які вважаються важливими для світової української спільноти. Фонд заохочує публікації, які протистоять дезінформації та виступають проти російських колоніальних наративів щодо української історії. Премії, нагороди і гранти Фонду покликані підтримати визначні літературні твори, які варті уваги й здатні привабити широку читацьку аудиторію.

Ціни на книжки в Європейському Союзі після пандемії COVID-2019 продовжують зростати, водночас збільшується популярність офлайн-книгарень. Про це йдеться у звіті Федерації європейських видавців (FEP) за 2022-2023 роки.

У 2022 році європейські видавці продали 2,5 мільярди книжок (у паперовому, електронному та авдіо форматах).

Ринкова вартість у 2022 році склала приблизно 37-38 млрд євро.

Помітне також значне зростання експорту книжок у порівнянні з 2020 та 2021 роками.

Кількість продажів у книгарнях зросла на 2%, а онлайн-продажів — зменшилася на понад 3%.

Найпопулярнішою категорією залишається художня література, трохи більш популярною впродовж 2022 року стала академічна література.

Як повідомлялося, Федерація європейських видавців і Європарламент закликають ЄС інвестувати у книговидання.