Бібліотечному фахівцю

Мілітаризація українських дітей на окупованих територіях, зокрема Криму, — це питання безпеки Європи в цілому, бо це діти, яких Росія може в майбутньому використовувати в різних точках світу. Так у коментарі Суспільному Крим процес мілітаризації молоді на ТОТ прокоментувала Марія Суляліна — голова Центру громадянської просвіти "Альменда".

Нагадаємо, згідно з даними центру, понад 181 тисяча дітей в окупованому Криму влітку 2025 року замість відпочинку проходили "військову підготовку" в таборах під керуванням російських військових, брали участь у воєнізованих іграх разом із так званими "героями СВО".

"Йшлося про дітей, яких охоплювала "оздоровча кампанія" на території окупованого Криму. Тобто це не обов'язково лише діти з окупованої території Криму, це можуть бути діти, яких до Криму привозили з інших окупованих територій. Якщо ми говоримо про саме літню так звану оздоровчу кампанію, ми маємо розуміти, що це декілька типів заходів. Це заходи, які мають політичну індоктринацію", — зазначилае експертка.

За її словами, під час таких заходів дітей русифікують, спрямовують на те, щоб вони відчували себе росіянами.

За даними КРЦ, у місцевих коледжах відбуваються вікторини про "культурну спадщину Росії". Окупаційна влада активно створює "модельні бібліотеки" та "молодіжні центри", через які просуває російські наративи.

У КРЦ наголошують, що мілітаризація освітнього й культурного простору є системною практикою, яку Росія послідовно впроваджує вже близько 12 років.

Детальніше тут: https://suspilne.media/crimea/1164810-militarizacia-ukrainskih-ditej-na-tot-ce-pitanna-bezpeki-evropi-v-cilomu-golova-centru-almenda/

Вперше українська література покоління 20-х видана антологією в Швеції. Український Інститут у Швеції презентував першу шведську антологію поезії доби Розстріляного відродження – покоління українських митців 1920–1930-х років, знищених радянським режимом.

До збірки під назвою Den avrättade renässansen увійшли переклади віршів одинадцяти українських поетів: Миколи Хвильового, Михайла Драй-Хмари, Майка Йогансена, Ладі Могилянської, Євгена Плужника, Михайля Семенка, Володимира Сосюри, Володимира Свідзінського, Раїси Троянкер, Павла Тичини та Миколи Зерова.

Збірка стала першим масштабним виданням, що знайомить шведського читача з українською класичною літературною спадщиною. Хоча переклади сучасної української літератури на шведську зростають щороку, класика залишається майже невідомою у Швеції.

Проєкт реалізував Український Інститут у Швеції, який працює у Стокгольмі з 2014 року. Місія Інституту – популяризувати українську культуру та інтегрувати український культурний продукт до європейського культурного простору.

Вантаж зберігався на території підприємства, яке потрапило під обстріл. Уранці 12 листопада російські безпілотники вдарили по Харкову, в результаті спалахнула пожежа на території підприємства, яке займається вантажними перевезеннями.

а словами очевидців, вогонь повністю знищив частину вантажу, серед якого були видання: збірка поезій Василя Симоненка, «Ліниві і ніжні» Юрія Іздрика, «Бунт проти імперії: українські шістдесятники» Радомира Мокрика, «На срібнім березі» Миколи Вінграновського (усі — видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га»), «Життя з чистого аркуша» Аманди Прауз (BookChef), «Де немає Бога» Макса Кідрука (Клуб сімейного дозвілля).

Українська видавнича асоціація (УВА) запропонувала уряду створити «Культурний пакунок» як частину державної програми «Зимова підтримка», що дозволить українцям витрачати частину допомоги на культурні продукти: книжки, театри, музеї та українське кіно. Про це повідомили на її фейсбук-сторінці.

Ініціатива з’явилася після оголошення президентом Володимиром Зеленським підготовки нового пакета державної допомоги. Взимку 2024-2025 року програмою скористалися близько 14 мільйонів громадян. УВА звертає увагу, що нині креативні індустрії, зокрема книговидання, переживають спад — у вересні продажі знизилися.

У Відні розпочала роботу виставка-ярмарок Buch Wien – найбільша літературна подія в Австрії та одна з найбільших книжкових виставок Центральної Європи.

Близько 70 % книг на українському стенді будуть у німецькому перекладі, 20% – в українському оригіналі та 10% – англійською мовою. Серед українських видань є бестселери та нагороджені твори, зокрема, рекомендовані до перекладу Українським інститутом книги та Українським інститутом у Німеччині. До цих видань додаються брошури з уривками, перекладеними німецькою мовою. Україна буде представлена на Buch Wien 2025 читаннями, дискусіями та бесідами з авторами, серед яких Юрій Андрухович, Таня Малярчук та Ольга Волинська.

Окремо наш національний стенд запрошує на захід «Нова українська поезія війни в перекладі», який пройде у суботу, 15 листопада. Його організовано у співпраці з Посольством України в Республіці Австрія.

У центрі уваги будуть вірші сучасних українських авторів та авторок, таких як Вікторія Амеліна, Максим Кривцов, Ярина Чорногуз, Валерій Пузік та інших.

5–6 листопада в Японії відбулася міжнародна зустріч видавців і літературних агентів – Tokyo Rights Meeting 2025, що зібрала провідних учасників книжкового ринку з усього світу. Подія традиційно пройшла у Tokyo Dome City Prism Hall у районі Бункьо, Токіо.

Україна вперше була представлена на цій події: її участь організувала Літагенція OVO за підтримки Українського інституту книги. На стенді експонували книжки видавництв Академія, Бородатий Тамарин, Видавництво Старого Лева, Ранок, Читаріум, Ще одну сторінку, Magenta, Ukraïner.

Відвідувачі могли ознайомитися з творами Романа Буданова, Світлани Васильченко, Тетяни Власової, Анюти Гальперіної, Тамари Горіха Зерня, Людмили Калабухи, Олени Красносельської, Павла Матюші, Ігоря Мисяка, Теї Саніної, Анастасії Піки, Тет Федоренко та інших. Після виставки всі книги передали до місцевої української бібліотеки в Токіо.

У межах стенду відбулися переговори щодо авторських прав із видавцями Японії, Тайваню, Таїланду, Шанхаю, Китаю, Південної Кореї, Франції, Бангладешу, США, а також зустрічі з потенційними партнерами та презентації нових книжкових проєктів.

12 листопада останній день реєстрації на Щорічну конференцію ВГО Української бібліотечної асоціації (19-21 листопада). https://docs.google.com/.../1FAIpQLSfMDSP021aB06.../viewform

Конференція пройде у змішаному форматі (наживо у Києві та онлайн на платформі ZOOM).

Запрошуємо дійсних членів та офіційних партнерів ВГО Українська бібліотечна асоціація, а також інших зацікавлених.

Участь у Конференції для членів та представників партнерів ВГО Українська бібліотечна асоціація безоплатна.

Для інших зацікавлених реєстраційний внесок складає 200 грн. У програмі Конференції:

- Нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу «Бібліотека року 2025»,

- Вручення відзнак і грамот Асоціації,

- Зустріч з Бібліотекою року Німеччини – Міською бібліотекою Дрездена, Обговорення напрямів і підсумків діяльності Асоціації у 2025 р.,

- Презентація результатів поточних всеукраїнських та міжнародних бібліотечних проєктів,

- Обговорення проєкту Стратегії Української бібліотечної асоціації на 2026-2030 рр.,

Відкрите засідання Президії та активу ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Програма на порталі:

https://ula.org.ua/images/ULA_Conference_2025_Program.pdf Докладніше про Конференцію на порталі:

Протягом 2022-2025 років Український інститут книги (УІК) залучив €3 935 000 (близько 191,5 млн гривень) додаткового фінансування від інституційних партнерів. Про це йшлося на презентації «Український інститут книги: розвиток, прозорість, можливості 2016-2025», що відбулася 7 листопада 2025 року.

На фінансування Українського інституту книги у державному бюджеті 2025 року виділили 278 мільйонів 500 тисяч гривень — у проєкті державного бюджету на 2026 рік його збільшили на 5 мільйонів гривень.

Як зазначили в УІК, передбачені на 2025 і 2026 роки 200 млн грн — це кошти для розподілу між 18-річними, що беруть участь у програмі «єКнига», а отже ніяк не впливають на суть і показники роботи інституції.

Британсько-угорський письменник Девід Солой став лавреатом Букерівської премії з літератури 2025 року за роман Flesh.

Журі назвали «Плоть» (Flesh) «надзвичайною» та «дуже особливою книжкою».

У романі йдеться про життя угорця-імігранта у країнах Європи протягом десятиліть. Вона розповідає про його підліткові стосунки зі старшою жінкою, період у Великій Британії та роботу на надзвичайно багатих людей у ​​Лондоні.

«П’ятнадцятирічний Іштван живе з матір’ю в тихому житловому комплексі в Угорщині. Він нещодавно переїхав до цього міста, сором’язливий і не знайомий із місцевими шкільними звичаями, тож швидко опиняється в ізоляції. Єдиною його співрозмовницею стає сусідка — заміжня жінка приблизно віку його матері. Їхні зустрічі поступово переростають у таємний зв’язок, якого Іштван сам до кінця не розуміє, і його життя починає виходити з-під контролю. Минуло кілька років — і хвилі грошей та влади XXI століття підносять його дедалі вище: від служби в армії до роботи серед надзаможних лондонців. У боротьбі між прагненням до любові, близькості, статусу та багатства він здобуває нечувані статки — аж доки ці самі сили не починають його руйнувати», — ідеться в анотації.

Як зізнався Солой, після оголошення переможця він почувався «трохи приголомшеним» і зазначив, що йому знадобиться певний час, аби усвідомити це.

Організатори Букерівської премії охарактеризували Flesh як «роздум про клас, владу, близькість, міграцію та маскулінність», назвавши роман «проникливим портретом людини і досвіду, що формує її й відлунює протягом усього життя».

Девід Солой — британський письменник угорського походження. Автор кількох романів, серед яких London and the South-East, The Innocent, Spring, All That Man Is, Flesh та Turbulence. Його книжки виходять у видавництві Jonathan Cape у Великій Британії та Graywolf Press у США. Лавреат і фіналіст численних літературних премій. Flesh — шостий роман письменника. Раніше, у 2016 році, він вже був номінований на Букерівську премію за роман All That Man Is.

Букерівська премія (The Man Booker Prize) — одна з найпрестижніших літературних премій англомовного світу й світу загалом. Перше вручення відбулося 1969 року. На Букерівську премію художньої літератури можуть претендувати твори письменників будь-якої національності, написані англійською мовою та опубліковані у Великій Британії чи Ірландії.

Відійшов у засвіти видавець, співзасновник видавництва «Саміт-Книга», колишній виконавчий директор Української видавничої асоціації Ігор Степурін.

Прощання з Ігорем Степуріним відбудеться 12 листопада 2025 року о 12:00 у ритуальному залі Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології за адресою проспект Берестейський 119/121 (корпус 5).

Ігор Степурін — видавець, співзасновник видавництва «Саміт-Книга», колишній виконавчий директор Української видавничої асоціації, волонтер. Був виконавчим директором і головою ревізійної комісії Української видавничої асоціації. Також очолював благодійний фонд «Бібліотечна країна». Засновник книжкового клубу Верховної Ради України.

Президент Володимир Зеленський підписав указ №835/2025, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Рішенням РНБО запровадять санкцій проти п’яти російських видавництв — «Книжный мир», «Вече», «Центрполиграф», «Яуза» та видавничого дому «Питер». Вони, за даними Служби безпеки України, працюють на виправдання агресії росії, поширення російської пропаганди у світі та насаджування антиукраїнських настроїв, зокрема на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

Санкції передбачають блокування активів, заборону торговельних операцій, зупинення фінансових зобов’язань, обмеження транзиту ресурсів, а також повне припинення поширення медіа та контенту цих видавництв в Україні. Додатково заблокували інтернет-доступ до доменів veche.ru, piter.com, yauza.info, kmbook.ru, litres.ru, labirint.ru та інших майданчиків, через які поширюється російська література.

Контроль за виконанням рішення поклали на секретаря РНБО Рустема Умєрова. До реалізації санкцій залучені Кабінет Міністрів України, Служба безпеки України, Національний банк і Комісія державних нагород та геральдики. Міністерство закордонних справ має поінформувати уряди Європейського Союзу, США та інших держав про введення обмежень і ініціювати запровадження аналогічних санкцій на міжнародному рівні.

Санкції ухвалили відповідно до статті 5 Закону України «Про санкції» їх ввели безстроково, з окремими положеннями терміном на десять років.

У пункті пропуску «Дяківці» прикордонники викрили спробу незаконного вивезення до Румунії низки старовинних видань, які, імовірно, належали бібліотечним фондам.

Стародруки були виявлені під час огляду мікроавтобуса, яким прямував громадянин України 1963 року народження. Чоловік віз передачі для українців, які проживають за кордоном.

У багажному відділенні авто лежали кілька коробок із 25 книгами, надрукованими наприкінці ХІХ – початку ХХ століття. Багато з них мали печатки, які можуть свідчити про належність бібліотечним фондам.

Виявлені видання можуть становити культурну або історичну цінність.

Знахідку вилучили для проведення експертизи.

Письменник, публіцист і перекладач Валерій Шевчук, автор понад 150 книг, народився у Житомирі та присвятив йому частину своїх творів. Його ім’я пропонують увічнити у назві вулиці та обласної дитячої бібліотеки міста.

У коментарі Суспільному письменник, директор обласної наукової бібліотеки імені Олега Ольжича Василь Врублевський розповів, що Валерій Шевчук народився у Житомирі в серпні 1939 року. У 1961 році в збірці "Вінок Кобзаря" опублікували його перше оповідання "Настунька", присвячене творчості Тараса Шевченка. У 1960–1970-х роках Валерій Шевчук разом із братом Анатолієм належали до кола українських письменників, які виступали за свободу художньої творчості, розвиток національної культури та мови в умовах тоталітарного режиму.

Засновниця громадської організації "Житомир: Зроби голосніше" Людмила Зубко розповіла, що Валерій Шевчук помер у травні 2025 року. Вона вважає, що його ім’я потрібно увічнити у назві вулиці та обласної дитячої бібліотеки в Житомирі.

"Ми ініціюємо, щоб у Житомирі з’явилася вулиця імені братів Шевчуків, адже Анатолій, який був дисидентом і відбував покарання у в’язницях, також заслуговує на вшанування. Також пропонуємо присвоїти ім’я Валерія Шевчука обласній дитячій бібліотеці. Сам письменник розповідав, що саме в цій бібліотеці вперше взяв книгу Дмитра Багалія, познайомився з творчістю Григорія Сковороди і став його послідовником на все життя. Ми у Житомирі маємо ретельно поставитися до цього питання. Валерій Шевчук завжди наголошував на важливості чистоти української мови, і сьогодні ми всі бачимо, наскільки це актуально. Він належить до тих, хто формував сенси нашого міста", — сказала Людмила Зубко.

Детальніше тут: https://suspilne.media/culture/

Станом на 25 жовтня через російську агресію в Україні зруйновано та пошкоджено 1612 пам’яток культурної спадщини та 2427 об’єктів культурної інфраструктури.

Серед пошкоджених об’єктів культурної спадщини: 149 мають статус національного значення, 1311 — місцевого, 152 — щойно виявлені.

Загалом пошкодження зафіксовано в 18 областях. Найбільших руйнувань зазнали пам’ятки у Харківській області — 342, Херсонській — 294, Одеській — 182, Донецькій — 173, Київській області та м. Києві — 156.

Водночас внаслідок обстрілів та бойових дій постраждали 2427 об’єктів культурної інфраструктури, з яких 493 — повністю знищено.

Найбільших втрат культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Сумській та Миколаївській областях.

Загалом постраждали:

клубні заклади – 1180;

бібліотеки – 852;

заклади мистецької освіти – 186;

музеї та галереї – 134;

театри, кінотеатри та філармонії – 50;

заповідники – 9;

парки, зоопарки – 11;

цирки – 4;

кіностудія у м. Києві.

Руйнування зафіксовані у 327 територіальних громадах по всій Україні. Найбільше — в громадах Донецької (46 ТГ), Сумської (37 ТГ), Харківської (33 ТГ), Чернігівської (31 ТГ), Запорізької (29 ТГ), Миколаївської (23 ТГ), Дніпропетровської (22 ТГ), Київської (21 ТГ), Луганської (12 ТГ) областей.

Майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює точний обрахунок кількості закладів культури, що постраждали внаслідок бойових дій та окупації.

У відповідь на масштабні руйнування, спричинені російською агресією, Міністерство культури України спільно з міжнародними партнерами створили Український фонд культурної спадщини. Місія Фонду – мобілізувати міжнародні та національні ресурси для захисту, відновлення та розвитку української культурної спадщини й культури як основи ідентичності, демократії та європейської приналежності.

Україну обрано до Виконавчої ради ЮНЕСКО на 2025–2029 роки — з найбільшою кількістю голосів серед країн своєї регіональної групи. Разом із Румунією та Молдовою Україна впевнено випередила росію, яка тепер не увійде до складу Ради.

За результатами голосування Україна отримала 137 голосів підтримки, тоді як росія — лише 93. Це свідчить про високий рівень міжнародної довіри та підтримки України серед держав-членів організації.

Членство у Виконавчій раді ЮНЕСКО відкриває нові можливості для України: зміцнення міжнародної співпраці в галузі освіти та науки, захисту культурної спадщини України, що страждає від російської агресії, та просування національних ініціатив на світовому рівні.

Виконавча рада ЮНЕСКО є одним з керівних органів ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури). До її складу входить 58 представників держав-членів організації. Вона координує діяльність ЮНЕСКО у період між сесіями Генеральної конференції. Засідання відбуваються двічі на рік.

Український інститут книги оголошує пошук фахівців до Експертної ради, яка обиратиме найкращі проєкти з промоції читання у 2026–2027 роках.

💡 Якщо ви добре знаєте книжкову сферу, маєте досвід у культурі, освіті чи медіа — саме час долучитися. Ваша експертиза може вплинути на те, які ініціативи надихатимуть українців читати ще більше.

🗓 Прийом документів триватиме з 11 листопада до 2 грудня 2025 року (18:00).

Детальні умови участі 👉 https://ubi.org.ua/.../uik-rozpochina-konkurs-z-doboru... Наші експерти формують якість українського книжкового простору. Станьте одним із них

У відділі рідкісних видань і рукописів Odesa National Scientific Library/ Одеська національна наукова бібліотека відбулася перша в Україні презентація книги "Одеса. Музейний щоденник війни. Марісель і Панна Кота рятують культурну спадщину і рятуються самі".

Це креативний документальний проєкт, що поєднує графічну новелу, художнє осмислення війни й живу музейну пам'ять. Видання побачило світ у ТОВ «Юнівест Промо Парк» (Київ, 2025) за підтримки програми «Documenting Ukraine» Інституту гуманітарних наук (IWM), Відень.

Авторки книги - Elena Ilyasova, в.о. директорки Одеського муніципального музею особистих колекцій імені О. В. Блещунова, та Maria Apriatova, художниця і кураторка виставкових проєктів музею. Упродовж трьох з половиною років вони документували життя музею в умовах повномасштабної війни: саме через образи двох музейних киць, які рятують колекцію, місто і себе.

На презентації зібралися музейники, бібліотекарі, викладачі, журналісти та багаторічні друзі музею. Подія перетворилася на теплу і щиру розмову про культуру, пам’ять і людяність. До дискусії долучилися Анжела Васіліна, начальниця відділу управління культури Департамент міжнародного співробітництва, культури та маркетингу ОМР та Майя Дімерлі, керівниця офісу "Одеса – місто літератури ЮНЕСКО". Видання має міжнародну історію:

перша презентація книги відбулася у жовтні на Bremer Zine Festival 2025 у Бремені (Німеччина),

а місяцем раніше музейний комікс у вигляді виставки було показано у Брно (Чехія), де чеською Deník války. Marisel a Panna Kota zachraňují kulturní dědictví в просторі Káznice відвідало близько 800 глядачів.

"Це не вигадана історія, а спроба зберегти пам'ять про те, як культура тримається під час обстрілів, як музей стає місцем життя, роботи і людяності", — Олена Ілясова 🔗 Детальніше про подію - на сайті бібліотеки: https://odnb.odessa.ua/view_post.php?id=5227&fbclid=IwY2xjawN6q2dleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFJUkYwY1J0ZFYxNHczc1RPc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHgsJtXVNoAEEl-rnv-f7GLq_a_IkjXqcWGoRTmZdjfHDcQ9e2msusSUwy0Wi_aem_zJu4l93OZUuIBedMmlFOPQ

Генеральна конференція ЮНЕСКО обрала Халеда Аль-Анані (Єгипет) генеральним директором організації.

Новий генеральний директор ЮНЕСКО вступить на посаду 15 листопада терміном на чотири роки. Він замінить на посаді Одре Азуле, яка очолювала організацію з 2017 року.

Як зазначається, Аль-Анані - єгиптолог і професор єгиптології в Хелуанському університеті, де викладає вже понад 30 років. Він очолював Національний музей єгипетської цивілізації та Єгипетський музей у Каїрі. З 2016 по 2022 роки обіймав посаду міністра у справах охорони пам'яток старовини, а потім міністра туризму та старожитностей Єгипту.

У листопаді 2024 року був призначений спеціальним послом Всесвітньої туристичної організації з культурного туризму, а пізніше став опікуном Африканського фонду всесвітньої спадщини.

Халед Аль-Анані став дванадцятим генеральним директором ЮНЕСКО. Він є першим на цій посаді, хто походить з арабської країни і другим представником Африки, який обіймає цю посаду.

ЮНЕСКО – організація ООН з питань освіти, науки і культури, яка сприяє зміцненню миру і безпеки шляхом розширення міжнародного співробітництва в галузі освіти, науки, культури, комунікації та інформації.

Україна разом із понад 30 країнами приєдналася до декларації про роль культури та медіа як запоруки європейських демократій (Declaration on the necessity of culture and media as a safeguard for our European democracies).

Як передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу Міністерства культури України, ухвалення документа відбулося під час неформальної зустрічі міністрів культури та медіа ЄС, яка пройшла у Копенгагені під головуванням Данії.

Декларацію підписали представники понад 30 країн, зокрема держави-члени Європейського Союзу, а також Велика Британія, Норвегія, Швейцарія та Україна.

«Сьогодні культура і медіа - стратегічні елементи безпеки і стійкості Європи. Усі підписанти декларації об’єднані спільним розумінням: захищаючи культуру, ми захищаємо демократію», - зазначила міністерка культури Тетяна Бережна.