Бібліотечному фахівцю

Український культурний фонд планує розширити підтримку культурно-мистецьких проєктів у регіонах за моделлю співфінансування у партнерстві з обласними адміністраціями та міськими радами.

Модель уже успішно випробували на практиці. Разом із Запорізькою обласною військовою адміністрацією та Запорізькою міською радою УКФ реалізував конкурс «Запоріжжя: культурний форпост». Вперше культурно-мистецькі проєкти отримали підтримку від держави у форматі співфінансування:

половина коштів надійшла з бюджету Фонду, половина – з обласного бюджету.

Наразі команда УКФ розробляє концепцію дев’ятого грантового сезону.

Формат спільних інвестицій розглядається як ефективний інструмент для збільшення кількості підтриманих проєктів та охоплення більшої кількості регіонів. Ініціатива передбачає, що органи місцевої влади зможуть ініціювати партнерські конкурси з Фондом, де фінансування надходитиме з двох джерел – державного бюджету через УКФ та бюджету регіону.

Найближчим часом Фонд надішле запрошення керівникам профільних департаментів обласних адміністрацій на онлайн-зустріч, під час якої презентує можливості співпраці на 2026 рік.

Американський письменник, представник корінних народів Томмі Орандж став одинадцятим автором, який напише рукопис для проєкту Future Library (Бібліотека майбутнього). Тексти, написані в межах проєкту, оприлюднять лише у 2114 році.

Future Library щороку запрошує одного письменника створити рукопис, який будуть зберігати неопублікованим до 2114 року. Проєкт стартував 2014 року та завершиться за сто років створенням антології творів, написаних протягом століття. Папір для видання виготовлять із дерев, спеціально висаджених художницею та авторкою проєкту Кеті Патерсон.

Про проєкт Future Library: Future Library — це публічний артпроєкт, що має на меті зібрати 100 оригінальних рукописів від відомих письменників протягом 100 років, починаючи з 2014-го. Рукописи залишатимуться непрочитаними та неопублікованими до 2114 року.

Індійський автор Амітав Ґош став дванадцятим учасником проєкту Бібліотека майбутнього.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України спільно з платформою ЛУН розпочали роботу над створенням інтерактивної «Мапи доступності» закладів культури для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Проєкт має на меті відобразити рівень фізичної та інформаційної доступності театрів, музеїв, бібліотек та інших культурних установ, щоб кожен та кожна міг заздалегідь оцінити зручність маршруту та комфорт перебування у закладі.

На «Мапі доступності» ЛУН вже позначено понад 30 000 об’єктів – від аптек і шкіл до адміністративних центрів. Відтепер до неї додадуться й культурні заклади, які пройдуть самоперевірку.

Заклади культури проходитимуть самоаудит за чек-листами з фізичної та інформаційної доступності. Зокрема, перевірятиметься:

▫️наявність входу на рівні землі або пандуса;

▫️робота ліфтів та їх параметри;

▫️наявність безбар’єрних вбиралень;

▫️можливість самостійно дістатися до зали чи експозиції;

▫️доступність сайтів та онлайн-сервісів для людей з порушеннями зору і слуху;

▫️можливість скористатися жестовою мовою або аудіоописом.

Ініціатива реалізується у межах пріоритетного проєкту МКСК «Культура без бар’єрів» та передбачена Планом заходів на 2025–2026 роки з виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні.

Бібліотека Конгресу надала повніше пояснення, чому великі розділи Конституції США раптово зникли з її офіційного вебсайту.

Як раніше повідомляв TechCrunch , частини Розділу 8, а також повністю Розділи 9 та 10 були видалені зі статті 1 Конституції на офіційному вебсайті уряду США протягом останнього місяця. Зміни до розділів, які стосувалися повноважень Конгресу, прав окремих штатів та права на належну правову процедуру, викликали тривогу в той час, коли адміністрація Трампа погрожувала призупинити дію habeas corpus .

Після того як було повідомлено про зміни, Бібліотека Конгресу написала у Твіттері, що розділи відсутні через «помилку кодування».

TechCrunch звернувся до Бібліотеки Конгресу та отримав більше інформації про це питання:

«Онлайн-анотація до Конституції – це освітній інструмент, який включає обговорення останніх рішень Верховного Суду, пов’язаних з текстом Конституції. Під час оновлення сайту, щоб відобразити аналіз наших конституційних науковців щодо впливу останніх справ на статтю I, розділи 8-10, команда ненавмисно видалила тег XML», – розповів TechCrunch Білл Райан, директор з комунікацій Бібліотеки Конгресу.

«Це запобігло публікації всього, що міститься у статті I після середини розділу 8. Проблему було виправлено, і наш оновлений конституційний аналіз тепер доступний. Ми вживаємо заходів, щоб запобігти повторенню цього в майбутньому», – сказав Райан.

XML – це поширена мова розмітки, яку Бібліотека Конгресу використовує для форматування свого веб-сайту. Відсутність закриваючого тегу може призвести до відсутності тексту на веб-сайті, оскільки все, що знаходиться поза цим тегом, буде проігноровано.

Повний текст Конституції тепер відновлено на вебсайті Бібліотеки Конгресу .

12 серпня в «Укрінформі» відбувся брифінг щодо запуску Школи для громад «Культура у відновленні» — освітньої програми платформи CuRe: Culture for Recovery, що спрямована на інтеграцію культури у процеси відбудови та повоєнного відновлення українських територій.

У заході взяли участь: заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій Анастасія Бондар, заступниця керівника Офісу Президента України Олена Ковальська, Перша заступниця Міністра розвитку громад та територій України Альона Шкрум та очільниця Програми «Партнерство за сильну Україну» (PFRU) Анна Онищенко. Модерувала кураторка проєкту Олександра Фурсай.

Детальніше на сайті МКСК:https://mcsc.gov.ua/news/ministerstvo-kultury-ta-strategichnyh-komunikaczij-ukrayiny-zapustylo-shkolu-dlya-gromad-kultura-u-vidnovlenni/

Видавництво «Наукова думка» НАН України офіційно припинило діяльність без правонаступника.

Постанову №400 про ліквідацію видавництва ухвалила Президія НАН України 2 жовтня 2024 року. Рішення щодо подальшого використання бренду видавництва Національна академія наук ще не ухвалила.

Як зазначили в академії, упродовж останніх років «Наукова думка» не реалізовувала власних комерційних проєктів, а всі книжки виходили коштом НАН. У межах реформування науково-видавничих установ усі програми, зокрема «Наукова книга» та «Наукова книга. Молоді вчені», з 2025 року передали видавничому дому «Академперіодика» (постанова №398 від 2 жовтня 2024 року).

27 грудня 2024 року працівників видавництва звільнили згідно з нормами Кодексу законів про працю України. Книжки, оригінал-макети яких були підготовлені до цієї дати, вийшли з логотипом «Наукова думка» та зазначенням 2024 року випуску.

Частина команди видавництва перейшла до «Академперіодики»: станом на 10 липня 2025 року там працюють 11 колишніх співробітників, серед яких науковці, редактори, дизайнер, інженер, економіст, бухгалтер і технічний працівник.

Як повідомлялося, у 2024 році Національна академія наук розглядала можливість збереження бренду «Наукова думка». Видавництво припинило свою діяльність у листопаді того ж року.

Читомо оприлюднило перелік романів сучасних українських письменників, які мали найбільші наклади часів незалежності України.

До пʼятірки лідерів за накладами увійшли:

- «Вічник. Сповідь на перевалі духу» Мирослав Дочинець, видавництво «Карпатська вежа». Роман побачив світ у 2011 році — відтоді його двічі подавали на Шевченківську премію та переклали кількома мовами. На сьогодні — 320 тисяч проданих екземплярів.

- «Солодка Даруся» Марія Матіос, видавництво: «Піраміда», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

Вперше книжка вийшла у 2004 році у видавництві «Піраміда» та перевидавалася близько десяти разів, аж поки права на неї не придбало видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Наразі реалізовано близько 236 000 примірників.

- «Залишенець. Чорний ворон» Василь Шкляр, видавництво «Ярославів вал», «КСД», «Наш формат» (аудіо).

Перший наклад книжки видали у 2009 році одночасно у двох видавництвах — під різними назвами. У «Ярославовому Валу» роман вийшов під назвою «Чорний ворон», а у видавництві «КСД» — як «Залишенець». Надалі КСД перевидавав роман вже під об’єднаною назвою — «Залишенець. Чорний ворон». Наразі реалізовано понад 300 тисяч примірників роману.

- «Записки українського самашедшего» Ліна Костенко, видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Вихід першого роману в прозі Ліни Костенко наприкінці 2010 року став гучною подією — на новий твір письменниці чекали майже двадцять років. Книжка майже одразу стала українським бестселером — наразі наклад перевищив 230 тисяч примірників.

- «Я бачу вас цікавить пітьма» Ілларіон Павлюк, «Видавництво Старого Лева». Психологічний трилер Ілларіона Павлюка вперше вийшов у 2020 році та кілька років після того не друкувався. Друге дихання роман отримав у 2023 році — з новим накладом книжка побила рекорди продажів видавництва, сягнувши 100 000 примірників. Станом на сьогодні реалізовано понад 146 тисяч примірників роману.

овний список українських видань, які мають найбільші наклади, ви можете знайти за посиланням у матеріалі Читомо: 25 українських романів сучасних письменників, які українці найбільше читали:https://chytomo.com/25-ukrainskykh-romaniv-suchasnykh-pysmennykiv-iaki-ukraintsi-najbilshe-chytaly/

Національна бібліотека України для дітей запрошу дітей віком від 6 до 18 років до участі у Всеукраїнському конкурсі дитячого малюнка «Відважним воїнам і рідній Україні – любов і шана вдячної дитини!», покликаного сприяти вихованню у підростаючого покоління патріотизму, національної самосвідомості і любові до Батьківщини, вивченню героїчної історії минулого та сьогодення, культури й традицій українського народу, вдячного ставлення до захисників України і віри в Перемогу.

Положення про Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка «Відважним воїнам і рідній Україні – любов і шана вдячної дитини!» читайте на сайті Національної бібліотеки України для дітей: https://chl.kiev.ua/Default.aspx?id=11661

Робоча група продовжує доопрацьовувати законопроєкт про наставництво № 13200 до другого читання, — Тетяна Скрипка, голова підкомітету "Сім'я та дитинство".

Вже завершили роботу над І розділом — «Загальні положення Закону».

Визначено:

▪️ перелік осіб, щодо яких може здійснюватися наставництво;

▪️ коло осіб, які можуть бути наставниками;

▪️ вік, з якого діти можуть отримувати наставницьку підтримку, а дорослі — надавати її.

«Маємо сформувати законодавчу базу, яка зробить наставництво доступним, зрозумілим та дієвим інструментом підтримки», — наголошує голова підкомітету.

Загалом проведено вже понад 15 засідань робочих груп з опрацювання цього законопроєкту.

Український інститут національної пам’яті спільно з програмою «Партнерство за сильну Україну» провів у Миколаєві семінар із меморіалізації «Як зберігати пам’ять про війну?» для представників міських, сільських, селищних рад, відділів освіти, культури, молоді та спорту територіальних громад, фахівців історичних і краєзнавчих музеїв, бібліотек, центрів культури та дозвілля Миколаївської, Херсонської, Кіровоградської областей.

Загалом до семінару долучилися майже 80 учасників – відповідальних у громадах за заходи із збереження пам’яті про Війну за Незалежність України. Цим була зумовлена активна включеність учасників у діалог, бажання обмінятися досвідом і знайти відповіді на гострі і чутливі питання, пов’язані із меморіалізацією війни.

Детальніше тут: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/uinp-proviv-seminar-iz-memorializaciyi-dlya-predstavnykiv-terytorialnyh-gromad-mykolayivskoyi-hersonskoyi-ta-kirovogradskoyi-oblastey

У Хмельницькому з 19 по 21 вересня відбудеться VIII літературно-перекладацький фестиваль Translatorium.

Від заснування у 2017 році Translatorium залишається єдиним фестивалем в Україні, присвяченим художньому перекладу та приуроченим до міжнародного дня перекладу.

Цьогорічною темою фестивалю є «Переклад як акт свободи».

«Переклад завжди є чимось більшим, ніж просто передавання слів з однієї мови на іншу. Часто переклад виявляється актом свободи, що дає змогу націям і культурам говорити від свого імені, ламати тишу, накладену імперіями, і повертати собі право бути почутими. Для України переклад, особливо зараз, це не лише мистецька чи лінгвістична практика, це - жест спротиву, спосіб зшивати розірвану історію, осмислювати травми і творити майбутнє у власному голосі», - зауважила співзасновниця та програмна кураторка фестивалю Юлія Дідоха.

За словами організаторів, фестиваль стане майданчиком для розмов про переклад як інструмент критичного осмислення власної історії, спосіб відновлення ідентичності та символ культурного визволення.

До його програми увійдуть дискусії, лекції, воркшопи, поетичні читання, книжкові презентації за участі перекладачів і перекладачок, а також мистецькі й музичні події, зокрема фотовиставка про українські ландшафти, концерт гурту «Крихітка» та танцювальна вечірка від «Щукариба» у співпраці з локальним артистом DJY.

Впродовж трьох днів фестиваль буде місцем зустрічі, культурного обміну та взаємодії.

З початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року війна забрала життя 219 митців та 108 українських та іноземних медійників. Ці дані не лише про масштаби втрат, а й нагадують про трагічні сторінки нашої історії. Так само як у 20-х — на початку 30-х років ХХ століття сталінський режим знищив покоління українських митців, так і сьогодні росія цілеспрямовано нищить культурну еліту України.

Літературно-мистецьке покоління, відоме як «Розстріляне відродження», подарувало світові шедеври літератури, живопису, музики та театру. Ці митці були гордістю нашої нації. Сьогодні ми знову втрачаємо не просто талановитих українців, а частину нашої душі, адже кожен наш митець — це унікальна особистість, яка збагачувала українську культуру.

Журналісти, які нині працюють в Україні, створюють важливі новини, розслідування та репортажі в умовах підвищеного ризику. Вони фіксують події війни, щоб надати Україні та світу достовірну інформацію про те, що відбувається. Медійники 24/7 збирають неспростовні докази злочинів окупантів та висвітлюють силу, подвиг і мужність наших захисників.

Систематичні злочини проти журналістів і медіа, вчинені росією, становлять серйозну загрозу для свободи слова та інформаційної безпеки, підривають демократичні цінності та права людини.

Маємо пам’ятати українських митців та журналістів, убитих росією, адже

:

- збереження пам’яті про загиблих — це продовження їхньої справи;

- ми маємо передати пам’ять про них нащадкам, щоб вони знали ціну та силу свободи, демократії та культури;

- боротьба за свободу та демократичні цінності об’єднує українців різних поколінь;

- їхні мистецькі твори та журналістські матеріали — це скарби, які надихають нові покоління митців та медійників;

- пам’ятаючи про загиблих, ми посилюємо свій опір і наближаємо перемогу.

Митці та працівники культури, які загинули через війну тут: https://mcsc.gov.ua/wp-content/uploads/2025/08/mytczi_11.08.25.pdf

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України спільно з платформою ЛУН розпочали роботу над створенням інтерактивної «Мапи доступності» закладів культури для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Проєкт має на меті відобразити рівень фізичної та інформаційної доступності театрів, музеїв, бібліотек та інших культурних установ, щоб кожен та кожна змогли заздалегідь оцінити зручність маршруту та комфорт перебування у закладі.

Ініціатива реалізується у межах пріоритетного проєкту МКСК «Культура без бар’єрів» та передбачена Планом заходів на 2025–2026 роки з виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні.

На «Мапі доступності» ЛУН вже позначено понад 30 000 об’єктів – від аптек і шкіл до адміністративних центрів. Відтепер до неї додадуться й культурні заклади, які пройдуть самоперевірку.

Заклади культури проходитимуть самоаудит за чек-листами з фізичної та інформаційної доступності. Зокрема, перевірятиметься:

наявність входу на рівні землі або пандуса;

робота ліфтів та їх параметри;

наявність безбар’єрних вбиралень;

можливість самостійно дістатися до зали чи експозиції;

доступність сайтів та онлайн-сервісів для людей з порушеннями зору і слуху;

можливість скористатися жестовою мовою або аудіоописом.

Нагадаємо, МКСК забезпечує реалізацію Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та має власні пріоритетні проєкти «Інформація без бар’єрів» та «Культура без бар’єрів».

Проєкт «Культура без бар’єрів» має на меті забезпечення рівного доступу до культурної інфраструктури та послуг для всіх громадян, зокрема для маломобільних груп, людей з інвалідністю, а також людей із порушенням зору, слуху та інтелектуального розвитку.

Ex Libris продовжує залучати до Alma, свого флагманського постачальника мовних послуг (LSP), який був запущений у 2012 році. Минулого року платформа отримала 99 контрактів, що представляють 147 бібліотек, що довело загальну кількість впроваджень до 2745 бібліотек.

Британська бібліотека (BL) у Лондоні, яка з понад 170 мільйонами одиниць зберігання вважається однією з двох найбільших бібліотечних колекцій у світі, обрала Alma минулого року. LSP замінює свою систему інтерактивних бібліотек Aleph (застарілий продукт, який Ex Libris підтримує, але не здійснює нових продажів), яка діяла з 2003 року. Вибір Alma знаменує важливий крок у відновленні BL після руйнівної атаки програм-вимагачів у жовтні 2023 року.

Серед інших національних бібліотек, які минулого року уклали контракти з Alma та Primo, – Національна та університетська бібліотека Хорватії в Загребі, яка підтримуватиме мережу з 82 бібліотек по всій країні, та Національна бібліотека Іспанії зі штаб-квартирою в Мадриді. Протягом багатьох років 44 національні або державні бібліотеки обрали Alma. Нещодавно платформа запровадила покращений інтерфейс користувача для персоналу.

Ex Libris пропонує набір платформ та інструментів бібліотечних послуг, спрямованих на покращення робочих процесів бібліотек, взаємодії з користувачами та управління ресурсами. До них належать платформа бібліотечних послуг Alma, система пошуку та доставки Primo, управління списками для читання Leganto та мобільний додаток Library Mobile. Вони також пропонують рішення для спільного використання ресурсів (RapidILL), цифрового збереження (Rosetta) та дослідницьких послуг (Esploro). Джерело інформації тут: https://americanlibrariesmagazine.org/2025/05/01/2025-library-systems-report/

ВГО Українська бібліотечна асоціація розпочала новий етап проєкту з підвищення спроможності Хабів цифрової освіти під назвою: «Бібліотеки розвивають цифрову грамотність задля посилення стійкості громад та відновлення». Ініціатива втілюється за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні у межах «Проєкту підтримки Дія», що реалізується за фінансування Швеції, та у співпраці із Міністерством цифрової трансформації України.

Реалізація нового етапу проєкту відбуватиметься упродовж 2025-2026 рр. в усіх областях України та проходитиме наступним чином: впродовж серпня – листопада 2025 року організовується тижневе онлайнове навчання для координаторів Хабів цифрової освіти з усіх областей і міста Києва. Заняття проводяться тренерами регіональних тренінгових центрів для бібліотекарів, працівниками обласних універсальних наукових бібліотек і консультантами від Асоціації та Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні. Координатори Хабів, своєю чергою, проводитимуть заняття із цифрової грамотності та надаватимуть консультації для відвідувачів бібліотек.

Проєкт спрямований на створення нових або розвиток існуючих Хабів цифрової освіти на базі бібліотек різної форми власності й різного відомчого підпорядкування. Зокрема, навчальна програма зосереджується на вивченні потреб громади, облаштуванні простору, плануванні та обліку діяльності, наданні освітніх, консультативних і цифрових послуг. Важливим є розвиток цифрових компетентностей самих бібліотекарів, ознайомлення з новими можливостями і ресурсами платформи Дія.Освіта та інструментами штучного інтелекту, а також формування ефективних комунікацій з цільовою аудиторією та ЗМІ. Особливий акцент зроблено на практичних цифрових і тренерських навичках, етичних аспектах роботи з ШІ, медіаплануванні й розробленні індивідуальних планів професійного зростання. Проєкт також передбачає моніторинг діяльності Хабів, обмін досвідом і розкриття ролі й внеску бібліотекарів у цифрову трансформацію України.

25 липня 2025 року відбулася координаційна зустріч організаторів, експертів, директорів ОУНБ і тренерів регіональних тренінгових центрів щодо організації та проведення навчання у областях. Проєкт «Бібліотеки розвивають цифрову грамотність задля посилення стійкості громад та відновлення» – це вже третій етап спільної роботи партнерів з підвищення інституційної спроможності Хабів. У 2023 році ВГО Українська бібліотечна асоціація, ПРООН та Швеція у співпраці із Мінцифрою реалізували проєкт у 12 областях країни та презентували посібник «Бібліотеки – Хаби цифрової освіти» https://www.undp.org/.../praktychnyy-posibnyk-biblioteky... , покликаний допомогти організувати ефективну діяльність Хаба цифрової освіти у бібліотеці. У 2025 році готується друге, доповнене електронне видання посібника «Бібліотеки – Хаби цифрової освіти» з новими актуальними темами у діяльності Хабів цифрової освіти.

Запрошуємо бібліотекарів до онлайнового навчання та поглиблення своїх цифрових компетентностей – запитуйте інформацію про тренінги в обласних універсальних наукових бібліотеках та регіональних тренінгових центрах.

Докладніше на порталі: https://ula.org.ua/.../5398-biblioteky-rozvyvaiut...

Уряд України затвердив постанову №809 від 7 липня, яка визначає категорії товарів, що входять до програми «Пакунок першокласника». До списку увійшли одяг, взуття та канцелярія, але не книжки. Про це повідомила директорка Українського інституту книги Олександра Коваль на своїй сторінці у фейсбуці.

«Де хоча б натяк на можливість купити дитині не лише майку, труси, кросовки і рюкзак, а трохи емоцій від читання книжок?» — зазначила вона.

Вона наголосила, що зміни до постанови ще можуть бути внесені: програма діятиме до 15 листопада. У 2024 році книжкову сферу також не включили до кешбеку, проте після звернень відповідних організацій зміни вдалося ухвалити протягом місяця. «Імовірно, мільйонів 100–150 на красиві книжки для своїх найдорожчих можуть витратити батьки першачків. Вважаю, що варто поборотися», — додала Коваль.

Як повідомлялося, за перше півріччя 2025 року українці витратили понад 91 мільйон гривень на придбання книжок у межах державної програми «єКнига».

Бібліотека Українського католицького університету (УКУ) стала першою в Україні, яка використовує класифікацію Бібліотеки Конгресу США (Library of Congress Classification, LCC) для систематизації книжкових фондів.

У 2023 році команда бібліотеки звернулася до адміністрації Локальної бібліотеки Конгресу зі зверненням переглянути класифікацію книг з історії України. Запит отримав позитивну відповідь, після чого розпочалася робота над оновленням класифікаційних номерів.

Директорка бібліотеки УКУ Оксана Микитин пояснює, що зміни є важливим кроком у поширенні українських історичних наративів у світі. Зокрема, були вилучені терміни «ДНР» та «ЛНР» як нелегітимні адміністративні одиниці, а також замінено термін «конфлікт в Україні (2014–)» на «російсько-українська війна», що відповідає офіційній позиції України.

У новій класифікації історія України тепер має окремий ланцюжок (DK5001–DK5995) і детальний поділ за періодами: від незалежності 1917–1921 років, періоду 1991–2014 років, до війни, яка почалася у 2014 році. Розширено локальні класифікації для українських міст, серед яких Харків, Львів та Одеса.

Зміни офіційно затверджені Бібліотекою Конгресу США та вже використовуються провідними бібліотеками світу. В Україні Бібліотека УКУ поступово оновлює шифри в читальних залах і дослідницьких сховищах.

Детальніше тут: https://ucu.edu.ua/news/vidstoyuyemo-suchasnu-istoriyu-ukrayiny-biblioteka-uku-initsiyuvala-zminy-do-klasyfikatsiyi-knyg-u-bibliotetsi-kongresu-ssha/

До головної книгозбірні області завітала делегація Посольства Республіки Польща у Києві. Керівник консульського відділу і відділу польської діаспори консул Павел Овад та його дружина віце-консул Анна Бабяк-Овад приїхали до Кропивницького, щоб ближче вивчити регіон, що входить до Київського консульського округу.

На думку заступниці начальника Кіровоградської ОВА Катерини Колтунової, в сучасних умовах такі культурні обміни вкрай необхідні.

«Культурна дипломатія сьогодні набуває особливого значення. Вона зміцнює ті дружні зв’язки між Україною та Польщею, які так яскраво проявилися під час війни», – зазначила пані Колтунова.

Бібліотека Чижевського зацікавила гостей як соціокультурний хаб, що відіграє важливу роль у житті громади. Під час екскурсії відділами книгозбірні делегація познайомилася зі скарбами, які зберігаються у відділі рідкісних та цінних видань із колекцій Олександра Ільїна та Кароля Шимановського. Зокрема, до зібрання першого належить двотомник Тадеуша Корзона «Новітня історія Польщі», надрукований у Варшаві в перші роки ХХ століття, а до книготеки другого – «Катехізис з історії музики» Гуго Рімана, виданий 1906 року в Лейпцигу.

У Книзі відгуків та пропозицій відділу рідкісних та цінних видань пан консул написав слова вдячності за збереження культурної спадщини і поширення польського слова в Кропивницькому. Потім у відділі іноземних мов консул та віце-консул обговорили пропозицію збільшити фонди літератури для вивчення польської мови та запросити спікера для Польського клубу.

Директорка бібліотеки Валентина Животовська розповіла, що бібліотека Чижевського має давні дружні стосунки з кропивницьким об’єднанням поляків «Полонія» та Музеєм музичної культури імені Кароля Шимановського. Разом із ними, а також за підтримки Міністерства закордонних справ Польщі та академічних інституцій обох країн, у 2020 році книгозбірня стала співорганізатором масштабної виставки «Відомі невідомі. Поляки світу». Експозиція досі прикрашає другий поверх бібліотеки.

Щороку у вересні бібліотека спільно з «Полонією» приєднується до Національного читання під патронатом Президента Республіки Польща, відзначає День незалежності Польщі. Крім того, книгозбірня стала учасницею міжнародного літературного проєкту «Польська полиця».

Учора ця полиця поповнилася новими виданнями – подарунком пана консула. Із собою до Києва Павел Овад повіз сувеніри від бібліотеки та унікальне науково-популярне видання «Кропивницький: історія крізь віки».

Детальніше тут: https://library.kr.ua/news/polskidypl/?fbclid=IwY2xjawMBQw9leHRuA2FlbQIxMQABHgXfGN2r_9CfKI3Njc1oaczRVUe4uc7Tc_JGMVNVaBv7SKUAKJeXK8_HXcrP_aem_9qZ7cnly7zo8fKdsnqDYHw

14-17 серпня у прикордонному Перемишлі відбудеться літературний фестиваль «Місто з рікою», у якому візьмуть участь українські і польські письменники. Фестиваль має за мету налагодження польсько-українського діалогу. Його організаторами є Обʼєднання українців у Польщі та Український народний дім Перемишля.

Фестивальне містечко розмістять по обидва боки Сяну. Під час фестивалю «Місто з рікою» заплановані розмови з авторами та авторками, що будуть зосереджені на кризах, складних місцях дотику та спробах уявити собі прийдешнє.

Серед запрошених літераторів: Андрій Любка, Анастасія Левкова, Мирослав Лаюк, Петро Яценко, Тамара Горіха-Зерня, Анджей Стасюк, Вітольд Шабловський, Інга Івасюв, Павел Решка, Томаш Шершень, дитячі письменниці Катажина Ририх, Ольга Купріян та Галина Вдовиченко.

Йдеться про російські установи, які сприяють поширенню окупаційної політики РФ та викрадають твори мистецтва на окупованих територіях. Указом Президента України Володимира Зеленського від 3 серпня 2025 року № 580 введено в дію Рішення РНБО про застосування персональних санкцій до 15 громадян Російської Федерації– керівництва провідних російських музейних установ, які активно залучені до впровадження антиукраїнської політики у музейній сфері.

Ініціатива була підготовлена Міністерством культури та стратегічних комунікацій України спільно з Українським національним комітетом Міжнародної ради музеїв (ICOM) та громадською організацією «Рада економічної безпеки України».

15 липня 2025 року Уряд України схвалив проєкт розпорядження Кабінету Міністрів № 714-р «Про внесення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Наступним етапом стане просування питання запровадження аналогічних санкцій на рівні Європейського Союзу. Навіть обмежувальні заходи, застосовані до окремих осіб, можуть створити важливий прецедент. Він поставить під сумнів подальшу участь представників держави-агресора, причетних до культурного мародерства, у міжнародних процесах — зокрема у заходах та виборах до керівних органів авторитетних культурних інституцій.