Бібліотечному фахівцю

«Книжковий Арсенал» цьогоріч відбудеться з 29 травня (вечір офіційного відкриття) до 1 червня.

Кураторками Фокус-теми фестивалю стануть історикиня, професорка інтелектуальної історії Європи Єльського університету Марсі Шор та письменниця, перекладачка, видавчиня та членкиня Українського ПЕН Оксана Форостина.

Лекції, дискусії, перформанси, публічні інтерв’ю та поетичні читання відбудуться на семи сценах фестивалю. Також під час Книжкового Арсеналу буде презентовано виставкові проєкти.

У межах Фестивалю також відбудеться щорічна професійна програма Book Arsenal Fellowship Program для іноземних видавців та літературних агентів, яка сприяє посиленню міжнародної співпраці з Україною у книжковій сфері через встановлення прямих контактів між професіоналами з України та закордону та знайомство з місцевою літературною та книжковою сценами.

Інститут політико-правових та релігійних досліджень розпочав прийом заявок на здобуття Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга року» – 2025.

Премія спрямована на підтримку авторів, видавництв і творчих діячів, які сприяють популяризації української книги, літературної критики та мистецтва. Вона відзначає видання, які відповідають високим змістовним, естетичним і поліграфічним стандартам.

На здобуття премії висуваються книги, що були опубліковані українською мовою протягом останніх трьох років в Україні. Подати заявку можуть автори, видавництва, редакції, громадські організації, наукові установи та творчі спілки.

Детальніше на сайті МКСК: https://mcsc.gov.ua/news/ogolosheno-konkurs-na-zdobuttya-vseukrayinskoyi-literaturno-mysteczkoyi-premiyi-kyyivska-knyga-roku-2025/

Коростенська міська центральна бібліотека підписала МЕМОРАНДУМ ПРО СПІВРОБІТНИЦТВО з державною установою «Коростенська виправна колонія (№71)».

Співпраця передбачає реалізацію спільного проєкту «За Україну в душі: національно-патріотичне виховання засуджених». Проєкт спрямований на формування у засуджених почуття приналежності до української нації, відновлення їхнього зв'язку з національними цінностями та традиціями, а також сприятиме їхній успішній ресоціалізації після звільнення.

Використовуючи інтернет-можливості, бібліотекарі проводитимуть соціокультурні заходи на відзначення державних свят, ювілеїв видатних особистостей, які зробили вагомий внесок у становлення української державності.

Видавництво 21 ухвалило рішення зняти з продажу роман «Танцівниця з Донбасу» чеського письменника Міхала Шефари через поширення в книжці російських наративів, антиукраїнських стереотипів та викривленого зображення українців.

Рішенняухвалили після хвилі критики від читачів, журналістів і книжкових блогерів. У видавництві визнали, що «надто пізно звернули увагу на деталі» та допустили до друку текст із пропагандистськими тезами, які дискредитують українське суспільство й армію.

«Видавництво 21» працює з 2004 року та спеціалізується на художній і нон-фікшн літературі сучасних українських та європейських авторів. Серед українських письменників, книги яких виходили у видавництві, – Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Сергій Жадан, Тарас Прохасько, Юрко Іздрик. Серед іноземних авторів – Ришард Капусцінський, Інґеборґ Бахман, Богдан Задура та інші. Директор видавництва — Василь Дроняк.

Детальніше тут: https://chytomo.com/vydavnytstvo-21-znialo-z-prodazhu-roman-cheskoho-pysmennyka-mikhala-shefary/

Президент Володимир Зеленський підписав Указ про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка за 2025 рік. Документ під номером 155/2025 оприлюднений на сайті глави держави.

В указі зазначається, що на підставі подання Комітету премії Президент постановив присудити її таким митцям:

- режисерові-постановнику, авторові лібрето Василю Вовкуну – за оперу «Лис Микита», балет «Тіні забутих предків», модерн-балет «Пізнай себе!», театралізовану кантату «Псальми війни!» Львівської національної опери;

- поетові Юрію Іздрику – за книгу поезій «Колекція»;

- художниці Жанні Кадировій – за персональну виставку «Траєкторія польотів»;

- журналістові Павлу Казаріну – за проєкт «Публіцистика воєнного часу в інтернет-виданні «Українська правда»;

- майстрам петриківського розпису Валентині Єрмолаєвій-Карпець, Андрію Пікушу, Марії Пікуш і Наталії Рибак – за мистецький проєкт «Петриківський розпис: на захисті ідентичності»;

- скрипальці Богдані Півненко – за концертні програми 2019-2024 років; режисерові, авторові сценарію Олександру Саніну, операторові Сергію Михальчуку, композиторці Аллі Загайкевич – за повнометражний ігровий фільм «Довбуш»;

- композиторові Олександру Шимку – за сакральну містерію «Вирій» для мішаного хору, автентичних голосів, сопрано та симфонічного оркестру на стародавні молитовні, біблійні й українські народні тексти.

Український інститут книги вже вдруге організовуватиме Національний тиждень читання поезії 2025, що відбудеться з 17 по 23 березня. Цьогорічна тема — «Пісня тисячі голосів», а гаслом стали слова Сергія Жадана: «З чого все почалося? Вона заговорила про мужність і зброю. В неї навіть не голос – в неї багатоголосся».

Поезія — це спосіб почути одне одного. Це можливість зафіксувати досвід і знайти відгук. Тиждень поезії покликаний підкреслити, що література дозволяє нам сприймати суспільство цілісно, не стираючи унікальність кожного досвіду. Вірші стають способом знайти слова для пережитого, відчути підтримку і взаєморозуміння. Цей тиждень — нагода вслухатися у багатоголосся української поезії, де кожен знайде слова, що відгукнуться в його серці.

У межах тижня поезії УІК реалізуватиме проєкт «Мистецтво пам’яті» про креативні практики пам’ятування, що передбачає створення відеопроєкту «Ритми пам’яті» на поезії загиблих поетів, радіопроєкт з озвучення фраґментів віршів загиблих авторів професійними акторами та поетами, проведення офлайн-заходу з презентацією відеопроєкту та пам’ятки з креативних практик пам’ятування, що допоможе кожному зрозуміти свою роль у системі збереження пам’яті, переоцінити підходи до літератури та долучитись до збереження пам’яті про загиблих.

Також відбудеться серія офлайн-заходів «Поезія у часи війни: Вечір віршів до Тижня поезії» — поетичні читання у 5 регіонах України.

Детальну програму подій буде анонсовано згодом.

Також під час тижня поезії запланована низка онлайн-активностей.

У дописах Інститут пропонує використовувати візуальні матеріали, розроблені спеціально до тижня поезії. Хештег тижня читання — #ТижденьПоезії2025

У Рівному відбулася знакова культурна подія – вручення Всеукраїнської літературної премії імені Анатолія Криловця. Ця нагорода щороку присуджується до дня народження поета, викладача, кандидата філологічних наук, доцента, Відмінника освіти України, члена НСПУ та засновника спеціальності «Літературна творчість» в Національному університеті «Острозька академія» Анатолія Криловця.

Захід відбувся 2 березня у Рівненській обласні науковій універсальній бібліотеці та об’єднав носіїв літературного слова з усіх кутків України – Суми, Київ, Вінниця, Одеса, Харків, Хмельницький, Кропивницький, Нова Каховка, Тернопіль, АР Крим, Черкащина, Кіровоградщина, Донеччина, Львівщина, Рівненщина. Автори та переможці мали змогу долучитися онлайн, деякі лауреати приїхали на нагородження особисто, незважаючи на відстань та воєнний час.

Премію присуджують ушосте у двох номінаціях «Філософська лірика» та «Любовна лірика».

У номінації «Філософська лірика» лауреатами стали:

▪️ І ступінь – Олександр Бобошко (Харків)

▪️ ІІ ступінь – Людмила Ромен (Суми), Надія Позняк (Суми)

▪️ ІІІ ступінь – Мар’яна Пильник-Зеленюк (Радехів), Артем Азаян (Київ)

У номінації «Любовна лірика» лауреатами стали:

▪️ І ступінь – Олена Іськова-Миклащук (Нетішин)

▪️ ІІ ступінь – Марися Ластівка (Коростишів), Марина Забуранна (Одеса)

▪️ ІІІ ступінь – Андрій Карпенко (офіцер Нацгвардії, Київ), Галина Максимчук (Острог)

Спеціальна нагорода від членів журі присвоєна Тетяні Ликавській (Тернопіль), яка написала та презентувала пісню на поезію Анатолій Криловця «Говори».

Литовське видавництво Sofoklis вилучило з продажу книгу віцепрезидента США Джей Ді Венса "Елегія горян". Це рішення ухвалили після повідомлень медіа про те, що Білий дім нібито зупинив військову допомогу Україні, хоча офіційного підтвердження цього немає.

Про це повідомляють в соцмережах видавництва.

Про зняття книги з продажу видавництво повідомило у своїх соцмережах. Там пояснили, що продаж "Елегії горян" припинено "до зміни зовнішньої політики США щодо України". Водночас Sofoklis закликало читачів підтримати Україну, зокрема через волонтерську організацію Blue/Yellow, а також порадило звернути увагу на книги українських авторів, які видає компанія.

Про мемуари Hillbilly Elegy — мемуари Джей Ді Венса, опубліковані у 2016 році, в яких він розповідає про своє дитинство в Міддлтауні, штат Огайо, куди його родина переїхала з Аппалачів. Автор описує традиційні цінності цього регіону, зокрема патріотизм і сімейну згуртованість, а також проблеми: бідність, насильство та безробіття. Венс аналізує, як ці фактори вплинули на його родину, та критикує соціальну систему, яка, на його думку, сприяє економічному занепаду регіону.

Книга стала бестселером після інтерв'ю Венса для The American Conservative у 2016 році, а її популярність зросла після виходу однойменного фільму Рона Говарда у 2020-му. Вона також зіграла роль у політичній кар'єрі автора: у 2022 році Венс став сенатором від Огайо, а після виборів 2024 року — віцепрезидентом США.

Щонайменше 56 українських бібліотек повідомляють про потребу оновлення своїх фондів. Про це свідчать результати опитування «Читання під час війни: бібліотечні реалії та виклики», проведеного благодійним фондом «Бібліотечна країна».

Всього в ході опитування запитали 160 книгозбірень, з них 58 зазначили, що мають застарілий фонд.

18% опитаних бібліотекарів зазначили, що їм не вистачає детективної літератури, 15% скаржаться на нестачу сучасних українських книжок, а 11% – на відсутність романів. Також є запит на психологічну літературу (9%), історичні книжки (8%) та науково-популярну літературу (6%).

29% бібліотек повідомили, що мають достатньо сучасних науково-популярних книжок з історії, але 31% визнали, що їхній фонд застарілий, хоча попит на таку літературу є. Ще 28% зазначили, що в них є лише кілька примірників, і вони постійно на руках. Аналогічна ситуація з науково-популярною літературою з психології: 36% бібліотек мають застарілі фонди, але попит на такі книжки високий, а 37% взагалі не мають достатньої кількості книжок з цієї тематики.

Бібліотекарі зазначають, що у 49,7% випадків інтерес до книг про війну серед читачів зріс, тоді як 25,5% читачів стали менше цікавитися цією тематикою, а 16,1% не помітили змін.

Разом із тим, бібліотеки зафіксували, що 29,1% читачів відчувають тривогу через книги про війну, а 27,8% висловлювали занепокоєння щодо тематики таких творів. 43% відвідувачів бібліотек не мали застережень щодо воєнної літератури.

Бібліотекарі також відзначають, що 54% читачів повертали певні книжки непрочитаними, пояснюючи це тим, що їм емоційно важко їх сприймати, тоді як 14% не мали подібного досвіду.

Детальніше тут: https://chytomo.com/iakykh-knyzhok-potrebuiut-ukrainski-biblioteky/

Шведський уряд оголосив про виділення фінансової підтримки Українському інституту в Швеції – 9 мільйонів шведських крон (понад 800 тис. євро) для втілення проєктів, спрямованих на промоцію української культури.

Зазначається, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило величезні масштаби руйнувань, зокрема об'єктів культури, а російська атака на українську культурну ідентичність має різні прояви - від масового розграбування культурної спадщини до знищення історичних пам’яток.

«Український інститут у Швеції відіграє ключову роль у збереженні української культури за межами російських руйнувань та забезпеченні представлення України на міжнародних культурних майданчиках. Усвідомлюючи цю важливу місію, уряд Швеції ухвалив рішення надати фінансову підтримку Інституту для продовження його діяльності», – поінформували у шведському уряді.

Підкреслюється, що підвищення обізнаності про Україну в Європі та навпаки також зменшує вплив дезінформації та посилює стійкість українського суспільства.

Так, у Стокгольмі (Швеція) презентували книгу загиблої в Краматорську в 2023 році української письменниці Вікторії Амеліної «Se kvinnorna, se kriget» – «Дивлячись на жінок, які дивляться на війну». Захід відбувся 24 лютого 2024 року до третіх роковин повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Український інститут у Швеції. На презентації були присутні представники уряду Швеції, дипломати, керівники культурних установ.

Український інститут у Швеції був заснований у 2014 році. Він має штаб-квартиру у Стокгольмі. Основними напрямками його діяльності є культурна дипломатія, освіта та формування громадської думки. Очолює інститут відома українська та шведська піаністка Наталія Пасічник.

Серед авторів, чиї книжки найчастіше запитують в українських бібліотеках, — Світлана Талан, Андрій Кокотюха, Василь Шкляр, Люко Дашвар і Володимир Лис. Про це свідчать результати опитування «Читання під час війни: бібліотечні реалії та виклики», проведеного благодійним фондом «Бібліотечна країна».

Детальніше тут: https://chytomo.com/liuko-dashvar-andrij-kokotiukha-svitlana-talan-vasyl-shkliar-najpopuliarnishi-avtory-v-ukrainskykh-bibliotekakh/

Всеукраїнський рейтинг «Книжка року-2024» оголосив переможців конкурсу — лавреатами стали книжки 20 видавництв.

У конкурсі за всіма категоріями (7 номінацій по 2-4 підномінації в кожній) оцінювалися понад 900 видань — на третину більше, ніж торік.

Із списком переможців можна ознайомитись тут: http://bukvoid.com.ua/events/raityng/2025/02/25/104530.html

Команда БФ “Бібліотечна країна” пропонує бібліотекам взяти в роботу інструмент – акцію “Книга за рецептом”.

Бібліотерапевтична база містить 31 тему запитів читачів та налічує близько 500 книжок. Документ передбачає можливість додавання коментарів, тому ви можете залишати їх щодо книг, які берете в роботу, та додавати свої рекомендації. При формуванні бази були використані також результати опитування бібліотекарів “Читання під час війни”, у якому взяли участь більше 150 респондентів.

Партнерами реалізації акції виступили Публічні бібліотеки Солом’янського району та Центр психічного здоров’я НАУКМА.

Протокол надання психосоціальної підтримки читачу-клієнту за допомогою книги розробили у відповідності з принципами Гуманітарної Хартії і мінімальними стандартами при наданні гуманітарної допомоги у надзвичайних ситуаціях

Бібліотерапевтична база була розроблена за підтримки Швейцарії, що надається через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва в межах проєкту “Діємо для здоров’я” та компоненту “Охорона здоров’я через бібліотеки та книги”, що втілюється БО “БФ “Бібліотечна країна”.

Дивитись базу тут: https://docs.google.com/spreadsheets/d/1W1fa-2_QRQSy1YKdQ_VMEwz31UWbJL2mTNKvDGSj51Q/edit?gid=1803100900#gid=1803100900

UNICEF Ukraine запрошує долучитись до конкурсу для дітей та молоді : "Поезія заради миру".

❗️Завдання конкурсу — написати вірш на тему миру та мрій про мирне життя.

👉 Надсилайте вірші, заповнивши форму за цим посиланням: https://bit.ly/poems-for-peace-2025

Також закликаємо ділитися поезією в соцмережах у форматі фото (вірш, написаний від руки) або відео з відміткою UNICEF Ukraine.

🔹 Вік учасників/ць: 8-24 роки.

🔹 Обсяг: від 4 рядків.

🔹 Мова: українська.

🔹 Заявки приймаються до 2 березня 2025 року.

🏆 100 авторів/ок найкращих віршів отримають грамоти від ЮНІСЕФ. Вибрані поезії будуть представлені на сторінках ЮНІСЕФ у соціальних мережах. Для трьох учасників/ць, які займуть призові місця, буде проведена професійна відеозйомка декламування віршів.

Чекаємо на ваші вірші та будемо вдячні за поширення допису! 💙

Лавреатом премії імені Шолом-Алейхема у 2025 році став письменник Леонід Лейдерман за збірку оповідань «Кохана вийде».

Збірка «Кохана вийде» містить оповідання різних років, які пропонують замальовки життя Одеси кінця двадцятого століття, присвячені життєвим колізіям звичайних людей. Деякі тексти раніше виходили руком в одеських альманахах «Палісадник» і «Дерибасівська — Рішельєвська».

«Персонажі оповідань, одні з багатьох не дуже помітних людей, проживають своє завжди складне життя у драматичних, трагічних роках двадцятого століття та й в не менш бурхливому початку століття двадцять першого. Людяність та повага до іншого, любов як міра сенсу життя, гідність, яку так не просто тримати, — ось що цікаво автору у долях героїв оповідань», — зазначають у Держмистецтв.

Окрім того, відзнаки премії отримають Олександр Володарський за п’єсу «Хай вам таки щастить!» та Тетяна Непипенко (переклад з їдишу та російської) за науково-популярне видання «Екзекуція. Збірник уманських без межників».

Загалом у 2025 році на адресу Держмистецтв надійшло 14 заявок від українських письменників на здобуття премії імені Шолом-Алейхема.

Премія імені Шолом-Алейхема присуджується на конкурсних засадах письменникам, перекладачам, сценаристам, драматургам, які є громадянами України за найкращі літературно-мистецькі твори, які популяризують духовно-культурні надбання українського та єврейського народів і сприяють поширенню позитивного іміджу України у світі.

З початку повномасштабного вторгнення російські війська пошкодили або зруйнували 1390 об’єктів культурної спадщини та 2205 об’єктів культурної інфраструктури, серед них 790 бібліотек.

Найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Запорізькій, Сумській областях.

Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади (48,3% від загальної кількості закладів культури, які зазнали пошкоджень).

Загалом постраждали:

● клубні заклади — 1064;

● бібліотеки — 790;

● заклади мистецької освіти — 168;

● музеї та галереї — 121;

● театри, кінотеатри та філармонії — 41;

● заповідники — 8;

● парки, зоопарки — 9;

● цирки — 4.

Руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри на території 303 територіальних громад (20,6% від усіх ТГ в Україні) у Вінницькій (3,2% ТГ ), Дніпропетровській (22%), Донецькій (87%), Житомирській (17%), Закарпатській (2%), Запорізькій (40,3%), Кіровоградській (4%), Київській (28,6%), Луганській (46,2%), Львівській (5,5%), Миколаївській (44,2%), Одеській (10%), Полтавській (4%), Сумській (64,7%), Харківській (59%), Херсонській (43%), Хмельницькій (17%), Черкаській (6,1%), Чернігівській (51%) областях та м. Києві.

Майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей досі перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює обрахунок точної кількості пошкоджених пам’яток культурної спадщини, що постраждали в ході бойових дій та окупації.

17 лютого у Київській Торгово-промисловій палаті відбувся круглий стіл «Меценатство у сфері культури: роль соціально відповідального бізнесу», організований Міністерством культури та стратегічних комунікацій України у співпраці з Офісом підтримки відновлення. Захід зібрав представників українського бізнесу та благодійників для обговорення законодавства про меценатську діяльність у сфері культури.

Відповідний законопроєкт розроблений МКСК з метою запровадження законодавчих основ для становлення інституту меценатства у сфері культури, що включатиме правила та умови здійснення меценатської діяльності у сфері культури, а також створення податкових пільг для меценатів сфери культури.

«Ми чітко розмежовуємо питання спонсорства та меценатства і прагнемо створити зрозумілі законодавчі та податкові механізми, які б стимулювали бізнес до підтримки культури. Партнерство держави та бізнесу — це ключовий елемент для подальшого розвитку української культури в часи, коли національна ідентичність є об’єктом спланованих ворожих атак», — сказав Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький.

Детальніше на сайті МКСК: https://mcsc.gov.ua/news/mksk-ta-predstavnyky-ukrayinskoyi-biznes-spilnoty-obgovoryly-zakonodavchi-osnovy-dlya-stanovlennya-instytutu-meczenatstva-u-sferi-kultury/

У Херсоні відкрили оновлену бібліотеку-філію №17 «EVENT-бібліотека».

Завдяки підтримці Херсонської міської військової адміністрації та управління культури Херсонської міської ради у приміщенні зроблено ремонт, що дозволило створити сучасний простір для навчання, творчості та спілкування.

На відкритті була представлена фотовиставка "СпільноДія", яка продемонструвала роботу громадських, благодійних і волонтерських організацій нашої громади.

В одному з просторів бібліотеки провели урок-гру з української мови. Також присутні взяли участь у майстер-класі із виготовлення українських брошок. А у дитячому просторі проводилася руханка та цікаві ігри.

За результатами конкурсу підпрограми «Культура» від програми Європейського Союзу «Креативна Європа» цьогоріч підтримку отримали 3 українські проєкти, що стосуються книговидання.

Наразі проєкти перебувають на етапі підписання грантових угод. Серед переможців:

- видавництво «Моя книжкова полиця» — проєкт «Французькі книги для психічного здоров’я» — 8 606 340 грн (200 000 євро);

- видавництво «Ранок» — проєкт «Лауреати премії Ганса Крістіана Андерсена: знайомство підлітків та молоді з видатними європейськими письменниками» — 2 639 500 грн (61 338 євро);

видавництво дитячих коміксів «Ірбіс» — проєкт «11 000 європейських коміксів для 450 000 українських дітей, щоб підтримати їх під час війни, підняти настрій та знизити рівень стресу» — 8 597 433 грн (199 793 євро).

Окрім того, до переможців увійшов український благодійний фонд «Інститут публічної дипломатії», який стане координатором проєкту «Українська Жінка».

Також до переможців у дії «Європейські проєкти співпраці» увійшли 17 проєктів, які будуть втілюватись за участі українців. Серед відібраних ініціатив — бібліотека, а саме литовський проєкт «Герої вивільнені: Впровадження програми сенсорного читання в європейських публічних бібліотеках», виставки, створення сучасного мистецтва, креативні хаби, навчання, експорт культурного продукту (угорський проєкт «GrassrEUts — розширення можливостей аудиторії та відкриття сцени для європейських митців»), підтримка культурних організацій (італійський проєкт «Посібник з відновлення – методологія на рівні громади для підтримки України та норвезький проєкт «MUCIT – Музеї як місця громадянства») тощо.

А до переможців у дії «Поширення європейських літературних творів» потрапив польський «Транснаціональний інді-спекулятивний» проєкт, який спеціалізуватиметься на перекладі творів у жанрі жахів та наукової фантастики та втілюватиметься за участі Польщі, України та Фінляндії.

Повний список проєктів, що втілюватиметься за участі українців можна переглянути за посиланням: https://culture.ec.europa.eu/creative-europe/projects/search/?page=1&sort=&domain=ce2021&view=list&map=false&level2=culture__31052584&callYear=2024&organisationCountry=ukraine__UA&projectStatus=ongoing&organisationRole=coordinator_or_partner

В Україні зʼявилось нове видавництво «Адаптації», яке видаватиме твори, наскрізною темою яких є війна.

Ідея проєкту — популяризація воєнної літератури й відкриття її авторів серед широкої читацької аудиторії.

«Нині ми спостерігаємо трохи сумну тенденцію з тим, що творів про війну, власне, в Україні достатньо, але дуже мало бестселерів у класичному розумінні, які б виходили за кордоном. Ми сподіваємося видати ті романи, які стануть найпродаванішими в Європі чи Америці та які колись стануть основною для екранізацій», — зазначив головний редактор видавництва Сергій Манірко.

Назву «Адаптації» обрали не випадково — за словами Манірка, для команди видавництва це означає пристосування людей до реалій сьогодення.

На цей момент у видавництві готують перші видання. Серед них — новий роман «Маленький диктатор» Дмитра Бєлова — гостра сатира на все те, що відбувається всередині росії та показує події війни в Україні очима російських чиновників, зокрема диктатора-путіна. Окрім того, Манірко зазначив, що наразі у видавництві редагують текст мемуарів бійця Третьої штурмової бригади та сподіваються, що зможуть видати книжку до літа 2025 року.

Після публікації перших романів команда видавництва планує влаштовувати промотури та зустрічі з письменниками. Також головний редактор зазначив, що видавництво братиме участь у книжкових фестивалях.