Бібліотечному фахівцю

1 листопада на засіданні Уряду було схвалено постанову про запровадження електронного Реєстру заявок та отримувачів державної підтримки у сфері культури. Координаторами проекту є Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Держкомтелерадіо та Держмистецтв.

Запровадження Реєстру дозволить державі перейти від паперових процесів до сучасної автоматизованої системи подачі й розгляду заявок на державну підтримку та сприятиме прозорості та відкритості конкурсного відбору.

Реєстр стане основним інструментом, що дозволяє централізовано накопичувати, обробляти та захищати дані про державну підтримку у сфері культури, а також значно полегшить доступ до інформації про можливості фінансування.

Шановні колеги!

Видання «Читомо» запустило спецпроєкт «Стирання слова» про інструменти знищення української літератури.

Мета спецпроєкту – розповісти про втрати й силу стійкості української літератури і її творців. Проєкт вміщує серію статей про російські імперські спроби «стерти» українських письменників та інфраструктуру, пов’язану з написанням, друком, поширенням інтелектуальної думки, її оригінальним і унікальним звучанням, починаючи від царської росії, СРСР та завершуючи злочинами сучасної рф.

У межах спецпроєкту

опублікують 8 матеріалів українською та англійською мовами про заслання і ув’язнення, убивства літераторів, руйнації друкарень, каральну медицину супроти митців, використання музеїв у цілях пропаганди, знищення бібліотек, створення меншовартості, надання привілеїв і статусів «ідеологічно правильним письменникам». У дизайні використаний принцип мозаїки, коли з розрізнених шматків матеріалу складається єдина картинка. Так і з окремих історій, фактів, знайдених у документах архівах ми лише зараз можемо комплексно побачити картину російських і радянських репресій.

Комуністична влада завжди приділяла пильну увагу бібліотечній справі, вважаючи її потужним і напрочуд ефективним інструментом у маніпулюванні свідомістю громадян, ідеологічній трансформації їхнього світогляду, вихованні у дусі відданості ідеям і практичним цілям панівної партії.

Ознайомитися з цим матеріалом пропонуємо у статті "Як колонізувати бібліотеки: путівник від радянських практиків".

Проєкт створюють на підтримку виставки Харківського літературного музею «Антитекст» про те, що відбувалось з українською культурною спадщиною, яка не вписувалась в межі офіційної доктрини СРСР. Вона розпочала свою роботу 30 вересня у Берліні, а 14 жовтня — у Кельні.

«У виставці "Антитекст" на прикладах музейних предметів з колекції Літмузею йдеться насамперед про методи культурного геноциду. Ці методи виявилися дуже дієвими, і їх продовжує застосовувати Росія і зараз.

Спецпроєкт "Стирання слова" допоможе ширше заглибитись в цю тему, показати її у часовому розрізі», — зазначила Тетяна Ігошина, заступниця директорки Харківського Літмузею.

«Стирання слова» реалізовується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Триває прийом заявок на Інноваційну премію Публічної бібліотеки EIFL! Це чудова можливість для публічних та громадських бібліотек з країн, що розвиваються, поділитися своїми досягненнями у сфері цифрового читання.

Не втрачайте шанс стати переможцем і отримати трофей, приз у розмірі 1500 доларів США та міжнародну розголос! Участь можуть брати всі: діти, молодь, дорослі та люди похилого віку.

Кінцевий термін подачі заявок – 12 листопада 2024 року. Розкажіть свою історію та приєднайтеся до конкурсу!

Деталі тут: https://bit.ly/4e29wfm

У Торецьку Донецької області під час виконання бойового завдання загинув військовослужбовець, письменник, історик і теолог Юрій Канюк.

Юрій Канюк був солдатом, оператором взводу протитанкових ракетних комплексів.

Захисник був родом із Шептицького. Вищу освіту він здобув у Польщі — закінчив Люблінський католицький університет, здобувши фах історика. Мешкав у Львові, викладав історію та займався письменницькою діяльністю. Писати він продовжував і на передовій.

Автор книжки «Лист зоряної порожнечі».

Уперше за всю історію досліджень частка дописів у соцмережах, написаних українською мовою, досягла 56%. Ці дані оприлюднив керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу Сергій Стуканов під час презентації досліджень «Вебсторінки українських ЗМІ у розрізі мовних версій» та «Українська мова у соцмережах».

Згідно з результатами, 44% дописів залишаються російськомовними.

Стуканов також нагадав, що у 2020 році українська мова становила лише 15% від усіх дописів, що було «відверто жалюгідно». У 2022-му ця частка піднялася до 37-38%, а до 2023-го вже наблизилася до 50%. Експерт наголосив, що зниження використання української не очікується, що свідчить про стійкість цієї позитивної тенденції.

Дослідження, яке провели в серпні-вересні 2024 року, охопило близько 2 тисяч сайтів українських медіа та понад мільйон публікацій у соцмережах Facebook, X, Instagram, YouTube, TikTok тощо.

Детальніше тут: https://ukrcontent.com/reports.html

ВВС Україна визначила Довгі списки літературної премії Книга року ВВС-2024, Книга року ВВС-Есеїстика-2024 і Дитяча Книга року ВВС-2024.

До довгих списків конкурсу Книга року ВВС-2024 увійшли 40 видань у трьох категоріях, які журі обрало з-поміж 154 книжок, поданих видавництвами на конкурс.

Цього року до журі премії "Книга року ВВС" увійшли: професорка Національного університету "Києво-Могилянська академія" Віра Агеєва, письменниця, співзасновниця Книги року BBC Світлана Пиркало, блогер Віталій Чепинога, професор Канзаського університету Віталій Чернецький, головна редакторка BBC Україна Марта Шокало.

Фінал конкурсу Книга року ВВС-2024 відбудеться 12 грудня 2024 року.

Переможець у кожній номінації отримає грошову премію в розмірі гривневого еквівалента 1 000 фунта стерлінгів.

Видавці книг-переможців у трьох номінаціях отримають право використовувати логотип премії Книга року ВВС на наступних виданнях.

Повний список див. на сайті ВВС Україна: https://www.bbc.com/ukrainian/articles/cdd064ver6po

👉 Під час другого модуля «Ветераноорієнтованість культури у громадах: виклики та можливості відновлення» спікери поділилися своїм баченням створення нових ініціатив для ветеранів, обговорили успішні практики з реабілітації військових за допомогою мистецтва, а також сучасні інструменти, як популяризувати ці проєкти.

Враховуючи наскрізність ветеранської політики, в МКСК розробили План заходів реабілітації військових та членів їх сімей, а також родин загиблих. Він передбачає підготовку працівників сфери культури для роботи з ветеранами та членами їхніх родин, соціалізацію ветеранів через культуру, меморіалізацію війни, реабілітацію через культуру та співпрацю з реабілітаційними центрами.

Український актор та режисер, військовослужбовець Ахтем Сеітаблаєв розповів про спільну ініціативу «ТРО Медіа» та Театру Драматургів — проєкт «Театр ветеранів», який має на меті реабілітувати ветеранів через можливість навчитись професійно писати тексти для театру та втілювати свій задум на сцені.

🗣 «Перейшовши від тези “пожаліти” до “надихнутися”, ми посилюємо культурну дипломатію. Адже коли ветеран на сцені співає, танцює, розповідає — це зовсім інша парадигма. Тоді ми не просто просимо допомагати нам. Ми кажемо “ви маєте шанс доєднатися до потужної нації, представники якої, отримавши такі важкі ураження, повертають собі якість свого життя”», — наголосив він.

Детальніше на сайті МКСК

Оприлюднили текст радіодиктанту національної єдності 2024 року. Його опублікували на сайті UA: Українське радіо.

Авторка тексту — українська письменниця Оксана Забужко, читцем диктанту став письменник, музикант і військовий Павло Вишебаба.

ШАНОВНІ КОЛЕГИ !

27 жовтня щороку в Україні відзначається День української писемності та мови.

МКСК розробило я інформаційні та візуальні матеріали до свята. Також пропонується використовувати в своїх комунікаціях хештег #мовавільних.

Крім того, МКСК пропонує долучитися до флешмобу, а також написання/редагування статей в рамках «Тижня української мови у Вікіпедії» та взяти участь 25 жовтня у написанні Радіодиктанту національної єдності.

Деталі за посиланням:

https://docs.google.com/document/d/1vqzhSBgLENWVYEJScNvVEeiB4PN5w Uoeg5QsZIsXiOE/edit?tab=t.0

Дружина Президента України Олена Зеленська відкрила українську книжкову поличку в муніципальній бібліотеці міста Ешторіл в Португалії.

За словами Зеленької, вона прибула до Португалії для участі у щорічній конференції в місті Ешторіл. Тема заходу – «Час переосмислювати». Минулого разу перша леді приїздила до португальського міста Кашкайш два роки тому, невдовзі після початку російської навали. Тоді місто стало другим у Португалії за кількістю прийнятих вимушених переселенців з України, навіть виявило бажання стати побратимом Бучі та Ірпеня, які щойно пережили російське вторгнення.

За її словами, вже 200 таких поличок із найкращими українськими першоджерелами з історії та культури, художніми творами, науковими працями доступні в 50 країнах Європи, Азії, Африки, Америки. Ці книжки несуть знання й правду про Україну і спілкування з батьківщиною – українцям, які опинилися далеко від неї.

«Це і є місія культури та освіти – єднати людей і відкривати їх одне одному. Сподіваюся, колись скажемо про ці полички: «Вони зберегли нашу культуру, відкрили її світові, допомогли пережити й перемогти найстрашніше». Вірю, що культура сильніша за руйнування, а ми сильніші разом із нею», - наголосила дружина Президента.

У цьогорічний шорт-лист Гонкурівської премії з літератури увійшли романи Сандрін Коллетт «Мадлен на світанку», Камель Дауд «Гурії», Гаель Фей «Жакаранда» та Елен Годі «Архіпелаги».

Цього року вердикт оголошували з Бухареста, куди семеро Гонкурівських академіків прибули на святкування сторіччя Французького інституту в Румунії. На старті було шістнадцять претендентів, тепер їх четверо - двоє жінок та двоє чоловіків.

Серед книг, що потрапили до фіналу, «Жакарда» - роман про геноцид тутсі в Руанді, який вже розійшовся книгарнями накладом у 140 000 примірників. "Архіпелаги" – історія, яку Елен Годі розповідає про свого батька, "Гурії" Камел Дауд - гостросюжетна історична розповідь, та Сандрін Коллетт з «Мадлен на світанку», розповідь про дитину, чия поява перевертає життя села з ніг на голову.

Гонкурівська премія присуджується автору лише раз у житті. Премія за найкращий роман, названа на честь братів Гонкурів, існує з 1903 року. Щороку її вручають за підсумками голосування членів Гонкурівської академії на спеціальному обіді в ресторані "Друа". У грошовому вимірі премія символічна і становить 10 євро, однак вона значно збільшує продажі та переклади творів письменника. Так останній роман-переможець Жана-Батіста Андреа розійшовся тиражем у понад 600 тисяч примірників.

Директор видавництва "Мистецтво" Сергій Поночовний переконаний, що в Україні є потреба у збереженні та видавництві нотної літератури.

Про це він заявив під час презентації в Укрінформі проєкту "Новітні напрями збереження та диджитальної актуалізації творчої спадщини українського композитора Віталія Кирейка".

"До нас в місяць як мінімум три-п’ять звернень щодо друку нотних видань. Те, що потреба є і в збереженні, і в друці нотної літератури - це однозначно. Можливо, це не будуть мільйонні наклади як було колись, але збереглися спеціалісти. Навіть просто набрати нотну верстку і набрати звичайний текст - це абсолютно різні речі", - сказав Поночовний.

За його словами, кожен проєкт щодо збереження нашої спадщини й підкреслення українства - "це маленька клітиночка в той великий фундамент, який називається українська нація".

При цьому Поночовний зауважив, що на сьогодні держава не закуповує нотні видання.

"Я не знаю, чи треба на сьогодні якесь спеціалізоване видавництво з нотної літератури. Я думаю, що будь-яке видавництво, яке цим зацікавиться, може зробити відділ і друкувати, я із задоволенням це підтримую. Кожного місяця три-чотири видання стосовно нотної літератури ми видаємо, починаючи із запитів музичних шкіл Києва. Це можна рухати вперед на сьогодні", - наголосив директор видавництва "Мистецтво".

Він також відзначив, що за останні два роки в Україні попит на книжки зріс у 3-5 разів.

Шановні колеги!

Створено сайт «Цифровий архів документів про російсько-українську війну», що доступний за покликанням:

http://digitalarchivewar.korolenko.kharkov.com/.

Віртуальний ресурс є результатом проєкту «Формування цифрового архіву документів (публікацій, фото, відео) про російсько-українську війну», реалізованого фахівцями Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка за підтримки Українського культурного фонду. Архів, який постійно поповнюється, містить колекцію електронних документів (фото, відео- та текстові матеріали) з відкритих верифікованих інтернет-джерел: офіційних сайтів обласних і міських військових адміністрацій, а також вебпредставництв регіональних ЗМІ Київської, Дніпропетровської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Чернігівської та інших областей України. Наразі заархівовано понад 4000 документів, розподілених за тематичними колекціями «Державна політика», «Докази російської агресії», «Докази українського спротиву», «Волонтерський рух в Україні», «Міжнародна підтримка», «Культура під час війни».

Документи архіву є важливим джерелом для досліджень подій російсько-української війни та життя українців у воєнний час, розуміння контексту та наслідків цих подій. Зручний пошуковий апарат дозволяє швидко знаходити потрібну інформацію.

Платформа працює у тестовому режимі. Будемо вдячні за ваші відгуки та коментарі, які можна залишити у формі зворотного зв’язку ( http://digitalarchivewar.korolenko.kharkov.com/site/contact) або надіслати на електронну пошту warinukrainearchive2022@gmail.com.

Базою цифрового архіву є документи, заархівовані фахівцями бібліотек України протягом 2022–2024 років у рамках проєкту Української бібліотечної асоціації «Архівування документів про війну» ( https://library.korolenko.kharkov.com/arkhivuvannja-dokumentiv-pro-vijnu/).

Контакти:

Катерина Вірютіна, керівник проєкту, заступник директора з бібліотечної роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка

Тел.: +38(099)20-14-999

Е-mail: warinukrainearchive2022@gmail.com

Саме стільки книжок запакувала команда Українського ПЕН у п'ятницю, 18 жовтня, для бібліотек Миколаївщини та Херсонщини.

До пакування долучилися наші амбасадори: Римма Зюбіна, Ольга Герасим'юк, Вадим Карпʼяк, Світлана Ройз, Svitlana Taratorina, Наталка Кузьменко, Мирослава Барчук, Михайло Жаржайло та Анн Шам-Массар.

Про це вийшов репортаж на сайті Українська правда. Дякуємо журналістці УП.Культура Настя Большакова, яка провела з нами день на складі.

Ініціативу Український ПЕН реалізовує спільно з Book Aid International, PEN International, English PEN, видавництвом 'Pineapple Lane' та Гуманітарна Нова пошта. За організаційну підтримку дякуємо Smart Foundation.

Відома американська журналістка та історикиня Енн Епплбаум закликала до продовження підтримки України, приймаючи в неділю престижну німецьку премію. Вона наголосила на тому, що пацифізм перед обличчям агресії часто є не чим іншим, як умиротворенням агресора.

На Франкфуртському книжковому ярмарку (нім. Frankfurter Buchmesse), найбільшому літературному заході світу, була представлена книга “Майстерня брехні” видавництва “Yakaboo Publishing” — глибоке дослідження про російську дезінформацію та її вплив на людей, громадську думку та політику по всьому світу.

Автори книги “Майстерня брехні” – Віктор Березенко та Дмитро Царенко, політичні стратеги та медіаконсультанти з 15-річним досвідом. Книга, написана в науково-популярному стилі, стала літературним дебютом, підсумком досвіду авторів у політичному стратегуванні, медіавійнах та протидії кремлівській дезінформації.

“З початком повномасштабного вторгнення ми активно працюємо із західними партнерами України по протидії кремлівській дезінформації на різних територіях. І ця проблема набагато серйозніша, ніж просто рекламні ролики або недолугі гасла. Кремлівська дезінформація не смішна, вона підступна, на жаль, ефективна, і вона вбиває. Чим більше ми спілкувалися з людьми на Заході, тим більше розуміли необхідність подібної роботи, представлення інтересів України у світі і боротьбу за інформаційний простір”, – зазначив Дмитро Царенко.

“Майстерня брехні” видавництва “Yakaboo Publishing” пропонує ґрунтовне дослідження основних інструментів, які Росія використовує у своїх інформаційних атаках. Автори описують, як російські медіа, соцмережі та культурна дипломатія стали засобами маніпуляцій свідомостями на всіх континентах світу. Видання покликане навчити читачів розпізнавати неправдиву інформацію та критично мислити в умовах інформаційних війн.

18 жовтня в Харкові відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики на чолі з його головою Микитою Потураєвим. У фокусі обговорення — стан і перспективи українського книговидання та книгорозповсюдження.

Міністр культури та стратегічних комунікацій України окреслив стан справ українського книговидання та книгорозповсюдження.

«Міністерство культури та стратегічних комунікацій створило низку інструментів та механізмів підтримки книговидавців. Адже це надзвичайно важливо під час війни. Маємо всі разом запровадити сприятливі умови для розвитку та збільшення української читацької аудиторії, а також допомогти видавничому бізнесу впоратися з викликами сьогодення», — сказав Микола Точицький.

Під час засідання учасники дійшли спільної думки, що закон про заборону книжкової продукції з країни-агресора значно зміцнив позиції української книги. Проте сфера книговидання і розповсюдження чекає й на інші законодавчі ініціативи, які вже підтримані Парламентом. Зокрема: надання книжкових сертифікатів молоді та субсидії на відшкодування оренди для приміщень книгарень. Наразі питання погоджуються з Урядом.

Водночас проєктом бюджету фінансування Українського інституту книги скорочено на 60%. Крім того, лише 50 % територіальних громад виділяють кошти на поповнення фондів бібліотек.

Наразі парламентський Комітет уже подав свої пропозиції до бюджету на 2025 рік. Також Комітет звернувся до Уряду з проханням додати книговидавничу продукцію до переліку категорій товарів, на які діятиме програма «Національний кешбек». Про це, як про можливість підтримати сферу, також говорили на засіданні. Йшлося й про необхідність розповсюдження української літератури за кордоном та важливість виробництва книжок шрифтом Брайля. Все це потребує додаткових коштів.

Серед учасників виїзного засідання: народні депутати України — члени Комітету, Міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький, заступник директора Українського інституту книги Роман Рущенко, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олег Наливайко, т. в. о. президента Української асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів Олександр Красовицький, представники Харківської обласної військової адміністрації, Харківської обласної ради, місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування та інші.

Виїзне засідання відбулось за підтримки Програми USAID «РАДА: наступне покоління», яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку та впроваджується ГО «Інтерньюз-Україна».

Київська бібліотека на Пріорці здобула друге місце на міжнародному конкурсі IFLA Green Library Award 2024 за проєкт «Екологічний простір «Зелена» бібліотека».

Цього року на конкурс подали заявки 44 проєкти з усього світу. У категорії «Найкращий проєкт зеленої бібліотеки» Київська бібліотека змагалася з провідними бібліотеками Китаю, Туреччини, Словенії та Ірландії. Перше місце посіла бібліотека з Ірландії.

Проєкт «Екологічний простір «Зелена» бібліотека: у пошуках екогероїв та виходу з екологічної кризи» бібліотеки на Пріорці для дітей (Київ) отримав нагороду в номінації «Найкращий проєкт зеленої бібліотеки». Цей проєкт став важливим елементом виховання екологічної свідомості у молоді, зокрема завдяки створенню інтерактивних екопросторів та творчих ініціатив.

Люсьєна Шум, виконавча директорка Благодійного фонду «Бібліотечна країна», відзначила, що українські бібліотеки, зокрема через участь у міжнародних конкурсах, мають можливість доносити до світової спільноти інформацію про досягнення України та виклики, пов’язані з війною. Вона підкреслила, що наслідки російської агресії мають катастрофічний вплив на довкілля України, і про це важливо говорити на міжнародній арені.

Нагородження відбулося в Барселоні під час міжнародної конференції IFLA Culture Knowledge Community, яка проходила з 6 по 9 жовтня 2024 року. Завідуюча бібліотекою Ганна Кобець та Люсьєна Шум, директорка благодійного фонду «Бібліотечна країна», особисто взяли участь у церемонії нагородження.

Проєкт «Зелена» бібліотека зосереджується на екологічній освіті та залученні дітей до збереження довкілля. Серед основних напрямків роботи бібліотеки: дитячий екоклуб, що організовує регулярні зустрічі та практикуми з екологічної тематики, мистецький проєкт «Збережи життя», який через мистецтво демонструє проблеми довкілля, а також ініціатива «ДубкросінгUA» — спільний проєкт із сусідньою громадою для висадження дерев. Усі ці заходи спрямовані на формуванняекологічної культури та свідомості серед дітей та молоді.

Українські письменники Галина Вдовиченко, Сашко Дерманський та Іван Андрусяк увійшли в довгі списки Меморіальної премії Астрід Ліндґрен 2025 року.

Усього на премію номінували 265 кандидатів з 72 країн та регіонів.

Меморіальна премія імені Астрід Ліндґрен (The Astrid Lindgren Memorial Award) була заснована шведським урядом 2002 року, після смерті відомої письменниці для того, щоб сприяти розвитку дитячої та юнацької літератури.

Премію вручають щороку. Призовий фонд – 5 мільйонів шведських крон (понад 16 мільйонів гривень).

Лавреатами премії можуть стати письменники, ілюстратори, бібліотекарі чи організації з усього світу, незалежно від мови чи національності. Їхні твори повинні мати високий художній рівень та відповідати гуманістичним ідеалам і цінностям, що їх демонструє творчість Ліндґрен.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив, що в деяких регіонах України, зокрема на Рівненщині та Сумщині, недостатня кількість курсів із вивчення української мови.

У цих областях функціонує всього по п’ять локацій для безкоштовних занять. Така ситуація, за словами омбудсмена, є викликом для місцевої влади, адже утвердження української мови як державної особливо важливе в умовах війни.

Найбільша кількість мовних курсів та клубів зосереджена в Києві та Київській області, де діє 86 і 69 локацій відповідно. Лідером за кількістю таких курсів також є Львівщина (76) та Закарпаття (60). Це пов’язано з тим, що в цих регіонах спостерігається високий попит на вивчення української, особливо серед внутрішньо переміщених осіб, які переїхали сюди через бойові дії.

Загалом в Україні функціонує понад 500 безкоштовних мовних курсів, розмовних клубів та онлайн-ресурсів, організованих у бібліотеках, освітніх центрах, інститутах післядипломної педагогічної освіти та університетах.

Попри те, що мережа мовних курсів постійно зростає, омбудсмен наголосив на тому, що в деяких регіонах — таких як Житомирщина та Кіровоградщина — кількість локацій є недостатньою. Наразі в цих областях працює лише по шість безкоштовних курсів.

Уповноважений зазначив, що українська мова як елемент національної безпеки є ключовим фактором для зміцнення державності України та її національних інтересів. Він висловив сподівання, що керівництво регіонів, де ситуація з мовними курсами є критичною, докладе всіх зусиль для покращення цієї ситуації та організації додаткових локацій.