Бібліотечному фахівцю

У ході російсько-української війни російськими військовими був убитий український поет, військовий-доброволець Максим Кривцов.

Максим Кривцов — поет і військовослужбовець (позивний «Далі»), учасник Революції Гідності.

Народився у Рівному, у 2014 році закінчив Київський національний університет технологій та дизайну.

Після початку російсько-української війни у 2014-му пішов до Добровольчого українського корпуса «Правий сектор».

Згодом працював у Центрі реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС і Veteran Hub-і.

«Після 2014-го дещо запустився двигун потяга «Україна». Почали з’являтися обговорення щодо важливості мови, культури тощо. У кінотеатрах можна було піти не лише на «Скалу» Джонсона, а й на українських акторів. Я дуже тішився ініціативам типу БУРу, УАЛу. Навколо подібного формувалися спільноти людей, об’єднаних чимось світлим, чимось, за що готові нести відповідальність. А від того, як усе раніше потоплене українське виринає сьогодні на поверхню, у мене перехоплює дихання. … Водночас мені лячно, щоб знову не сталося зворотного процесу – відкату назад, як це було після 90-х», — розповідав він.

Після початку повномасштабного російського вторгнення повернувся на фронт.

Нещодавно друком вийшла його поетична збірка «Вірші з бійниці» (видавництво «Наш Формат»), що ввійшла в список найкращих українських книжок року за версією ПЕН. Вірш«Він переїхав в Бучу» екранізований у першому фільмі серіалу «Війна-ненажера» (кінооб’єднання документального кіно «Вавилон’13»).

Щовівторка о 12:35 в ефірі радіо «Культура» виходитиме програма, у якій авторка та ведуча Олена Гусейнова разом з іншими професійними читачами та читачками говоритимуть про гострі теми сьогодення та про книжки, які допомагають їх рефлексувати.

Про це повідомляє корпоративний сайт Суспільного.

У першому випуску говорили про письменницю та громадську діячку Вікторію Амеліну, яка 1 січня святкувала б свій 38-й день народження, але її життя трагічно обірвалося внаслідок ракетного удару росіян по Краматорську. Гостею цього випуску була виконавча директорка українського PEN, письменниця та подруга Вікторії Амеліної Тетяна Терен.

За словами Олени Гусейнової, проєкт «Книгосховище» влітку 2022 року виник як алюзія на її минулий проєкт «Книжковий топ 7», який виходив у прямому етері «Українського радіо» та радіо «Культура». У випусках цього проєкту мова йшла про якісь важливі події та сім книжок, які допомагали довше затримати увагу на події.

«“Книгосховище” стало продовженням таких розмов. В першому сезоні було більше ніж 50 випусків, програма стала коротшою, книжок залишилося три. Ми говорили про деколонізацію, українські літописи, Григорія Сковороду, не-булгаківський Київ, про екранізовані книжки, про Крим, про те, як українську літературу перекладають мовами світу, про критичне мислення, Миколаївщину, Донеччину і Поділля. В новому сезоні епізоди залишаться короткими, і кожні чотири серії будуть об’єднані гостями та їхніми важливими справами», — розказала Олена Гусейнова.

Чотири випуски нового сезону «Книгосховища» присвячені документалістиці в сучасній українській літературі й тому, як українські письменники перетворюються на документалістів, щоб фіксувати страшну реальність російської геноцидної війни.

«Книгосховище» можна слухати не лише в етері радіо «Культура», а й на подкастах (https://li.sten.to/0zkzfwxq ).

В Україні стартував третій тур проєкту «Книжкові гранти для бібліотек», який спрямований на закупівлю нових книжок до бібліотек.

Про це повідомляє Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів.

У межах проєкту передбачають закупити нові, видані упродовж 2021-2024 років, книжки українських видавництв на загальну суму 1 млн 80 тисяч гривень.

Ці видання отримають 36 українських бібліотек із 916 надісланих заявок у 2023 році. Кожна з них матиме книжковий грант, еквівалентний сумі 30 тисяч гривень.

Проведення туру розраховано на три місяці. Найближчим часом, після визначення отримувачів, буде оголошено конкурс для постачальників.

В Українській асоціації видавців і книгорозповсюджувачів нагадують, що такі книжкові гранти вже отримали 62 бібліотеки.

Проєкт «Книжкові гранти для бібліотек» реалізується в партнерстві з благодійним фондом громади Харкова «Толока» і київським благодійним фондом «Бібліотечна країна». Третій тур реалізують завдяки благодійній допомозі американського фонду Helping Ukrainian Books and Booksellers.

Український культурний фонд пропонує грантові програми, які стануть чудовими можливостями для реалізації ваших ідей та проєктів, спрямованих на збереження та відновлення національної культурної спадщини.

Культурна спадщина: Подавайте свої ідеї культурно-мистецьких проєктів на програму "Культурна спадщина" до 31 січня 2024 року. Програма має два ЛОТи: "Диджиталізація" та "Кроссекторальні проєкти зі збереження культурної спадщини". Деталі за посиланням: ucf.in.ua/news/05122023

Відновлення культурно-мистецької діяльності: Програма спрямована на підтримку відновлення культурно-мистецької діяльності в умовах війни. Мета – максимально використати культурний потенціал для повоєнної відбудови. Подавайте заявки до 19 лютого 2024 року. Деталі тут: ucf.in.ua/news/21122023

Культура. Регіони: Допоможіть митцям і культурним інституціям на прифронтових та деокупованих територіях. Програма має три ЛОТи: "Локальна культура", "Культура корінних народів Криму" та "Реінтеграція культурою" для прифронтових та деокупованих територій. Дедлайн – 29 лютого 2024 року. Деталі за посиланням: ucf.in.ua/news/26122023

Долучайтесь до грантових програм Українського культурного фонду!

Міністерство культури та інформаційної політики зареєструвало 31-го претендента на членство в оновленій Наглядовій раді УКФ.

«Триває формування нового складу Наглядової ради Українського культурного фонду — одного з органів управління УКФ. З 26 жовтня до 26 грудня 2023 року тривав прийом документів від закладів культури та громадських об’єднань. До Міністерства культури та інформаційної політики подали документи 20 претендентів від закладів культури та 11 — від громадських об’єднань», - зазначили у міністерстві.

У пресслужбі поінформували, що всього МКІП зареєструвало 31-го кандидата з 9-ти областей України: Донеччини, Івано-Франківщини, Житомирщини, Львівщини, Рівненщини, Харківщини, Херсонщини, Чернігівщини, Київщини, а також із Києва.

«Серед тих, хто подав документи, найбільше чоловіків — 21 особа, у той час як жінок — 10 осіб. За віковою ознакою переважають претенденти у категорії 45 – 49 років», - розповіли в установі.

Рейтингове інтернет-голосування з обрання представників закладів культури та громадських об’єднань до складу Наглядової ради Фонду стартує 5 січня.

Наглядова рада складається з 9-ти осіб: двох із них визначає Президент України, ще двох — визначає МКІП. Також дві особи мають бути представниками закладів культури, обраними шляхом рейтингового інтернет-голосування. Інші дві особи є представниками громадських об’єднань, також обраними шляхом інтернет-голосування. Голова Фонду, згідно зі своєю посадою, є членом ради.

Детальна інформація про претендентів на членство в оновленій Наглядовій раді УКФ від закладів культури та громадських об’єднань доступна за посиланням:

https://mcip.gov.ua/announcements/mkip-oprylyudnyuye-spysok-kandydativ-vid-zakladiv-kultury-ta-gromadskyh-obyednan-z-metoyu-obrannya-vidpovidnoyi-chastyny-naglyadovoyi-rady-ukrayinskogo-kulturnogo-fondu/

Увага! Запрошуються бібліотекарі які хочуть приєднатися до ініціативи Code Club Ua та започаткувати гуртки програмування у своїх бібліотеках!!!

Code Club Україна – волонтерська мережа клубів кодування для дітей.

Olga Konasova, як багаторічний куратор проекту розповість:

✅ для чого це бібліотекам та як поєднати книги, бібліотекарів та програмування;

✅надам чек-лист як організувати сучасний гурток у своїй бібліотеці;

✅отримаєте практичні заняття по вивченню найпопулярнішого курсу Scratch.

І як бонуси:

👉актуальну програму, яка не потребує закупівлі додаткового обладнання,

👉PR приводи в місцевій пресі, промоція регіону на рівні країни;

👉сучасний гурток, який підвищить престиж бібліотеки;

👉зв’язок бібліотеки напряму з міжнародною спільнотою, потенційні партнерства та участь в міжнародних проєктах на кшталт Meet-and-Code та година Коду;

👉можливість покращити матеріально-технічну базу за рахунок залучення спонсорів з бізнесу.

Заняття проходитимуть 9-11 січня,

на 11.00-13.00 год в онлайн форматі на платформі zoom

Реєстрація за посиланням http://surl.li/nejii Львівська обласна бібліотека для дітей Code Club Львів

У день народження Василя Стуса, 6 січня, по всій Україні та за кордоном розпочнеться Всеукраїнський та міжнародний фестиваль "Стус-Фест". Захід ініційований театральною спільнотою DSP (dsptheatre.com.ua), повідомив Укрінформу її керівник Алекс Боровенський.

"Стус-Фест" задумувався як щорічний січневий фестиваль, щоб кожного року експериментувати з форматами та розширюватися. І одного року ми проведемо "Стус-Фест" в українських Донецьку та Горлівці, де жив та працював Василь Стус", - зазначив Боровенський.

За його словами, мета фестивалю - висвітлення постаті Василя Стуса як однієї з ключових фігур усвідомлення української нації, ідентифікація, об'єднання та ініціація усіх Стусо-суголосних проєктів в Україні і за кордоном у січні 2024 року.

Участь у заході у Києві вже підтвердили DakhTrio з новою програмою "Стус: Немилосердно"; театральна спільнота DSP з виставою "Стусанина"; театр "Колесо" з моновиставою "Чорний птах з білою відзнакою"; театр "Між трьох колон" (з поетичним вечором шістдесятників "Не Стусом єдиним" - спільно з театральною спільнотою DSP); Музей шістдесятництва з вечорницями "Різдвяні Василі".

Детальніше тут: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3808094-u-sicni-po-vsij-ukraini-ta-za-kordonom-projde-stusfest.html

Шановні індивідуальні члени ВГО Українська бібліотечна асоціація та офіційні партнери!

Наш з вами воєнний досвід 2022-2023 рр. ще раз засвідчив, наскільки важливими є бібліотеки у житті громад і спільнот. Ми ще раз переконалися, що потрібно бути згуртованими, ініціативними, креативними, гнучкими, поєднувати наші волонтерські ініціативи з пошуком необхідних ресурсів для здійснення нашої програмної діяльності.

Для реалізації наших спільних планів, просимо у 2024 році підтримати Українську бібліотечну асоціацію річними добровільними пожертвуваннями.

Детальніше, про розмір добровільних пожертвувань у 2024 році для індивідуальних членів та офіційних партнерів ВГО Українська бібліотечна асоціація, а також про умови вступу до Асоціації (чи продовження свого членства у ній) ви можете прочитати на офіційному порталі ВГО Українська бібліотечна асоціація за посиланням:

https://ula.org.ua/.../5168-chlenstvo-u-vho-ukrainska... Раді співпрацювати з вами у 2024 році і разом наближати нашу Перемогу!

В Україні підбили підсумки традиційного експрес-дослідження українського книжкового ринку 2023 року, в якому взяли участь 20 видавництв із різних регіонів країни.

Серед найпопулярніших книг української класики «Кайдашева сім’я» І.Нечуй-Левицький, «Лісова пісня» Леся Українка, “Місто” Валер’ян Підмогильний, «Тіні забутих предків» Михайло Коцюбинський, “Сад Гетсиманський” та “Тигролови” Іван Багряний.

Книжка Олександра Михеда «Позивний для Йова» потрапила в перелік книжок від видання Financial Times, на які варто звернути увагу у 2024 році.

Видання Financial Times опублікувало список найочікуваніших книжок у 2024 році. Теми варіюються від майбутнього, керованого штучним інтелектом, і скандалів у світі мистецтва до реалій війни та пропаганди.

Книжка вийде у червні 2024 року під назвою «The Language of War» у підрозділі Allan Lane британського видавництва Penguin Books.

«Для мене велика честь бути частиною дивовижного кола авторів Allan Lane, яких я вважаю своїми вчителями в нонфікшн. Це можливість розповісти нашу історію, поділитися нашою любов’ю, пам’яттю, горем і гнівом, які зрозумілі різними мовами та кордонами. З вічною пам’яттю про загиблих і з глибокою вдячністю тим, хто щодня боронить Україну», — зазначив Олександр Михед у жовтні.

Financial Times так описує книжку у своєму огляді: «Що відбувається, коли твій світ змінюється за одну ніч, коли ти прокидаєшся від звуку гелікоптера, коли розумієш, що єдиний твій вибір — дати відсіч, навіть якщо ніколи не тримав зброї у руках? Український письменник, який став військовослужбовцем, розповідає про вторгнення та боротьбу, у якій шукає слова, що описують нову воєнну реальність».

Окрім книжки Михеда, в переліку нонфікшн є нові книжки авторів, які вже публікували свої раніші видання в українському перекладі, зокрема: «How to Win an Information War: The Propagandist Who Outwitted Hitler» Пітера Померанцева, «Woman, Life, Freedom» Маржан Сатрапі, «The Summer We Crossed Europe in the Rain: Lyrics for Stacey Kent» Кадзуо Ішіґуро, «Knife: Meditations After an Attempted Murder» Салмана Рушді та інші.

«Бібліотека – разом можемо більше!» – девіз Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association на 2024 р.

У грудні 2023 р. Президія ВГО Українська бібліотечна асоціація оголосила конкурс на девіз 2024 р.

Усього на конкурс було подано понад 60 пропозицій від працівників національних, державних, обласних, міських, сільських бібліотек, бібліотек закладів вищої та передвищої освіти, шкільних бібліотек з різних областей України та викладачів коледжу культури і мистецтв.

Під час закритого голосування найбільшу кількість голосів набрав девіз «Бібліотека ‒ разом можемо більше!», ідея якого належить Larysa Luhova, віцепрезидентці ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Вітаємо авторку та всю бібліотечну спільноту з новим девізом! Використовуйте цей девіз у зв`язках з громадськістю, рекламно-інформаційній та адвокаційній діяльності бібліотек!

Макет закладинки з новим девізом буде запропоновано пізніше.

2023 року держава закупила 131 книжку від 54 видавництв України.

127 000 примірників нових книжок поповнять бібліотечні фонди в різних регіонах України. За правилами конкурсу, видавці мають право робити комерційний додрук видань.

Загалом переможцями конкурсу стали 54 видавництва, серед яких – Віхола, Видавництво Старого Лева, Віват, Портал, Апріорі, Дух і літера, Моя книжкова полиця, Видавництво Видавництво, Читаріум, Віват, Книги ХХІ, Дискурсус, Видавництво Анетти Антоненко, Фоліо, Мушля, Час Майстрів та ін.

Повний список книжок тут: https://docs.google.com/spreadsheets/d/1wQkdv4QN_UC23PIy2rYQ9M4e4blI5JVl/edit#gid=598116293

Сфера культури України сьогодні значною мірою фінансується за рахунок донорів. Про це в інтерв'ю Укрінформу повідомив т. в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.

«Ми маємо чесно казати, ми живемо зараз за рахунок донорів. І уряд, і Президент України неодноразово казали, що макрофінансова допомога є сьогодні визначальною для стійкості України. Весь гуманітарний комплекс, в тому числі сфера культури, сьогодні значною мірою фінансується за рахунок донорів. І ми розуміємо, що без такої підтримки світової спільноти ми не витягнемо», — зазначив чиновник.

Він наголосив, що культурна спадщина України є частиною світової спадщини, тож, на його думку, і нехтувати «нашими проблемами — це означає нехтувати культурою світу».

«Слава Богу, є люди, які приймають рішення в міжнародному співтоваристві, в країнах, які є нашими партнерами, союзниками, — є розуміння культури як важливого чинника опору державі-агресору. До речі, я вам хочу сказати, що це великий виклик, взагалі розуміння того, що культура важлива як складова опору, як складова боротьби з агресором, як складова формування нашої внутрішньої сили, внутрішньої нашої національної ідентичності, як складової духовного опору. Без цього ми не можемо розраховувати на належну мотивацію людей на фронті, на мотивацію, в мирні часи», — сказав Карандєєв.

Друкована газета «Житомирщина», заснована 1919 року, припиняє свою діяльність.

Причиною закриття «Житомирщини» Лісовський назвав важкий фінансовий клімат, що спричинив значне зменшення кількості передплатників.

«Також на цю ситуацію вплинули й “драконівські” підвищення ціни за свої послуги та перебої з вчасною доставкою періодики поштарями, підвищення друкарських послуг та ціни на газетний папір», — написав він.

«Житомирщина» — обласна громадсько-політична газета. Заснована в березні 1919 року після окупації Житомира російськими більшовицькими військами. Протягом радянського часу була офіційним органом обкому Комуністичної партії під назвою «Радянська Житомирщина».

З 1 листопада 2014 р. засновником Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України, котра об’єднує 170 відомих письменників, перекладачів, науковців, митців, журналістів, державних та громадських діячів із 70 держав.

Цього року надійшло понад 550 пропозицій з усіх регіонів України та закордону. Отже, цьогорічними лауреатами стали:

Народний поет України Василь Симоненко (посмертно) (Черкаси) – за великий внесок в українську літературу;

Поет-гуморист і сатирик Павло Глазовий (посмертно) (м. Київ) – за видатну творчу діяльність на благо України;

Письменник Петро Прокоп’як (Piotr Prokopiak) (Польща) – за книжки «На межі непривітного світу» і «Зелений манускрипт», видані в Україні, та спільний українсько-польський проект «Я – з Дрогобича», присвячений ювілейному року Бруно Шульца;

Письменники, науковці, перекладачі, журналісти, громадські діячі, педагоги, митці, меценати, відзначені за власний доробок, значний внесок у популяризацію рідної культури:

– Поет Василь Клічак (Київ) – за ліроепічність, органічну схильність до розповіді, реанімування втраченого часу та вміння, всупереч віянням літературних мод, бути самим собою;

– Письменник Олександр Гаврош (Ужгород) – за книгу публіцистики «Закарпаття під прицілом» та плідну літературну діяльність;

– Фотохудожник Йосип Марухняк (м. Львів) – за фототворчість, книгу фотоновел «Зцілення сонцем»;

– Поет Василь Лильо (м. Львів) – за збірку лірики «А я люблю, лише тебе люблю»;

– Письменниця Марія Вайно (м. Івано-Франківськ) – за роман у новелах «Редакторка»;

– Поет Анатолій Каретний (м. Кропивницький) – за книжку «Лірник»;

– Поетеса Антоніна Жила (м. Корсунь-Шевченківський Черкаської обл.) – за книгу «Щира сповідь» та значну творчу діяльність;

– Поет, прозаїк, публіцист, есеїст, професійний журналіст, громадський діяч Володимир Захар’єв (із Ватралів, м. Хмельницький) – за значну творчу діяльність;

– Письменниця Любов Гонтарук (м. Київ) – за книжки про Тараса Шевченка, Лесю Українку, Івана Франка, Степана Бандеру та значну творчу діяльність;

– Письменниця Любов Сердунич (Стара Синява на Хмельниччині) – за книги «Зайдам – зась!», «Сучасний, злободенний, вічний» (Тарас Шевченко), «Городище над Іквою» та значну творчу діяльність.

❗️Які дати відзначатимемо на державному рівні у 2024 та 2025 роках?

🇺🇦

Ухвалено Постанову Верховної Ради України.

⚡️Тож у 2024 році на державному рівні вшановуватиметься:

🔸 175 років із дня народження Олени Пчілки;

🔸 100 років із дня народження Сергія Параджанова;

🔸 75 років із дня народження Володимира Івасюка;

🔸 210 років із дня народження Тараса Шевченка;

🔸 160 років із дня народження Михайла Коцюбинського та ін.

Дні пам’яті:

— 10-ті роковини початку російського збройного вторгнення до України, початку російсько-української війни;

— 10 років із часу Іловайської трагедії.

❗️У 2025 році:

🔹 400 років із часу народження Марусі Чурай;

🔹 90 років із дня народження Василя Симоненка;

🔹 130 років із дня народження Максима Рильського;

🔹 160 років із дня народження Софії Окуневської-Морачевської та ін.

— 10 років із часу завершення боїв за Донецький аеропорт.

❗️З повним переліком пам’ятних дат та ювілеїв у 2024 та 2025 роках можна ознайомитись на сайті Парламенту: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43292

Шановні колеги!

МІЖНАРОДНА ФЕДЕРАЦІЯ БІБЛІОТЕЧНИХ АСОЦІАЦІЙ ТА УСТАНОВ

20 грудня 2023 р.

Тема: Звернення про припинення відносин з бібліотеками Росії

Правління IFLA детально вивчило надіслане Звернення. Для цього ми спиралися на цінності та принципи IFLA, Статут і Правила процедури IFLA, а також такі заяви, як

Принципи реагування на конфлікти. Робоча група Правління детально вивчила вебсайти, які ви включили у свої докази. Роблячи висновок, варто зазначити:

- IFLA засуджує конфлікт як такий, що суперечить цінностям і роботі бібліотек.

- IFLA підкреслює, що насильницька агресія не є законним засобом досягнення цілей. Це суперечить принципам Статуту ООН і, зокрема, ЮНЕСКО.

- IFLA продовжує співпрацю з іншими культурними агенціями, щоб допомогти та захистити українські бібліотеки та їхні колекції.

- IFLA припинила співпрацю з російськими бібліотеками, включаючи Мовний центр IFLA для російської мови. IFLA не вважає окремих осіб відповідальними за позицію їхнього уряду та не дискримінує за національною ознакою.

- IFLA очікує від своїх членів розсудливих зусиль для дотримання цінностей IFLA. Якщо є чіткі докази того, що члени не дотримуються цих цінностей, ми розглянемо варіанти призупинення або вилучення з членства.

- IFLA стурбована лише діями її членів. Вона не може коментувати інформацію, поширену бібліотеками, не пов’язаними з Федерацією.

На своєму засіданні 4 грудня 2023 р. Правління IFLA обговорило розслідування та докази та схвалило наступні резолюції:

IFLA отримала скаргу щодо того, що члени не діють відповідно до цінностей і принципів IFLA. Правління дослідило скаргу та знайшло докази на підтримку звинувачень, зокрема стосовно дій Російської національної бібліотеки. Тому, розглядаючи Статут і Правила процедури IFLA, вирішено не дозволяти Російській національній бібліотеці поновити своє членство у Федерації. Це рішення буде переглянуто через дванадцять місяців.

Правління IFLA підтвердило своє рішення від березня 2022 року про те, що IFLA не братиме участі в жодних заходах, віртуальних чи фізичних, які проводяться в Російській Федерації, доки ситуація з Україною не буде врегульована мирним шляхом.

IFLA продовжуватиме підтримувати наших колег в Україні, де це можливо, в думках і практичних завданнях.

Щиро Ваша

Генеральний секретар IFLA

Шерон Меміс

Оригінал листа див. тут:

https://ula.org.ua/resursy/dokumenty-ifla

У мобільних застосунках BetterMe з’явилася Програма підвищення продуктивності на роботі — це набір порад для запобігання вигорянню, розроблений психологами з України та США, різноманітні тренування для підвищення концентрації, освітні курси, медитації, рецепти для здорового харчування.

Втома й вигорання — основні проблеми, що знижують продуктивність на роботі. Тож BetterMe та Міністерство економіки України в межах ініціативи «Ти як?» розробили програму для підтримки фізичного та ментального здоров’я працівників. Кишеньковий порадник навчить протидіяти стресу, збиратися та концентруватися, коли все валиться з рук, вчасно та якісно відпочивати.

Усі роботодавці України можуть приєднатися до програми безкоштовно — для цього необхідно лишити заявку на сайті BetterMe

Книга є потужним інструментом впливу та формування духу українського суспільства, переконаний т.в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Про це він сказав під час першого заходу «БібліоРіздво», організованого Національною бібліотекою імені Ярослава Мудрого.

«Шановні бібліотекарі, видавці, вашою зброєю була книга. Це і захист, і водночас потужний інструмент впливу, інструмент формування, формування нашого духу, духу тих людей, хто зараз на фронті. Духу тих, хто їм допомогає, - волонтерів, а також тих, хто на мирній території вболіває за те, щоб наша перемога була якомога швидшою, і робить все необхідне саме для цього. Хочу побажати вам наступного року, щоб шана, яка традиційно була в суспільстві до роботи бібліотекаря, щоб ця шана тільки підвищувалась», - сказав Карандєєв.

Він зазначив, що діяльність бібіліотекарів, безсумнівно, буде заслуговувати лише на найвищі оцінки від українського суспільства.

«Вся історія України була сповнена великих викликів пов'язаних з ризиком існування української нації, але саме духовність, історія, напрацювання наших пращурів, їх творів, їх бачення нашого майбутнього стали тою силою, яка дозволила нам два роки втриматися, простояти, і більше того - бачити нашу перемогу і прагнути її. Я дякую вам за ту велику роботу, яка протягом року була проведена. Ви впевнено стояли на своїх місцях, ви діяли відповідно до того великого духовного завдання, яке стояло перед кожним працівником сфери культури», - додав Карандєєв.

На заході «БібліоРіздво» також розповіли про втрати та досягнення бібліотек України у 2023 році. До нього долучилися представники законодавчої та виконавчої гілок влади, директори національних, державних та регіональних бібліотек, громадські діячі.

Як повідомлялося, порівняно з минулим роком випуск в Україні книжкової продукції збільшився на 73% за кількістю видань (друкованих одиниць), за накладами - на 203%.

Український інститут книги занепокоєний заборгованістю на суму понад 44 млн грн перед українськими та іноземними видавцями, котрі у 2023 році реалізовували проєкти за програмами інституту.

Загальна сума заборгованості за програмами Українського інституту книги становить 44 млн 935 тис. грн.

Заборгованість є за такими програмами:

- мистецький конкурс культурно-мистецьких проєктів, спрямованих на випуск книжкової продукції за встановленими тематичними пріоритетами: 131 договір, заборгованість на суму 33 131 915,98 грн. Перелік договорів. У межах цього конкурсу українські видавництва за власні кошти виготовили та передали до бібліотек України патріотичні книжки;

- мистецький конкурс культурно-мистецьких проєктів на організацію і проведення заходів з промоції читання: 5 договорів, заборгованість на суму 1 790 415,88 грн. Деталізація заборгованості.

програма підтримки перекладів 2023 – заборгованість оплати 55 договорів на загальну суму 10 013 150,95 грн. Деталізація заборгованості.

В інституті наголосили, що в межах програми підтримки перекладів Translate Ukraine кошти не отримали іноземні видавці, які вклали в кожен проєкт власні кошти. Як стверджують в установі, це ставить під сумнів подальшу співпрацю Українського інституту книги з ними.

«Після розголосу нам буде іще складніше знайти тих, кого цікавить видання українських книжок за кордоном в наступних роках. До того ж, переклади з української все ще не мають достатнього попиту в різних країнах, а відсутність оплати вже зреалізованих проєктів лише ускладнить позицію української книги в світі», — кажуть в УІК.

В установі шкодують, що держава не може відшкодувати витрати, таким чином ще дужче погіршуючи ситуацію, в якій опинилася українська книговидавнича сфера.

Як повідомлялося, Рахункова палата вважає, що УІК впродовж періоду з 2020 року всупереч законодавству не відмовив у розгляді 14 заявок видавництв.