Розділи сайту
1. Офіційна інформація
2. Бібліотеки України
3. Національні бібліотеки
4. Сторінка дослідника
5. Методисти рекомендують
6. Статистична аналітика
7. Бібліотечна планета
8. Бібліолоція
9. Бібліографи презентують Мастрід
Інновації/проекти Бібліотечний простір
ЕСМаР Лауреати конкурсу
Нагороди і звання Нове на сайті
Виставлено: [05.07.2024] [24.06.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (104) 2024 [22.12.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (102) 2023 [29.11.2023]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2024 рік. [03.10.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (101) 2023 [18.09.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за III квартал 2023 року [05.07.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (100) 2023 [19.06.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за II квартал 2023 року [20.05.2023]Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу [06.05.2023] [05.04.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (99) 2023 [16.03.2023] [16.03.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [27.02.2023] [17.01.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (98) 2022 [23.12.2022] [21.12.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [18.11.2022] [04.11.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики 3 квартал 2022 рр. [05.10.2022]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2023 рік. [04.10.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (97) 2022 [10.09.2022] [03.08.2022] [11.07.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (96) 2022 [29.06.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (95) 2022 [23.12.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (94) 2021 [16.12.2021] [06.12.2021]РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТА ЖУРНАЛУ «БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА» НА 2022 РІК [01.12.2021] [20.10.2021] [27.09.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (93) 2021 [01.09.2021] [06.07.2021] [30.06.2021] [23.06.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (92) 2021 [31.05.2021] [07.05.2021]XІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу» [29.03.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (91) 2021 [22.12.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (90) 2020 [02.10.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (89) 2020 [22.06.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (88) 2020 [22.06.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (87) 2020 [29.01.2020]Методична служба: індикатор та імпульс інноваційної культури в умовах децентралізації. [29.01.2020]Сучасна публічна бібліотека від А до Я. [29.01.2020] [16.12.2019]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (86) 2019 [18.09.2019]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (85) 2019 [16.05.2019]Інформаційно-аналітичний бюлетень: СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В БІБЛІОТЕКАХ (Випуск 50) [.pdf] Огляд НДР за 2010-2015 рр. [.pdf] [27.03.2019]Бібліотечна планета, номер 1 за 2019 рік [22.12.2018]Бібліотечна планета, номер 4 за 2018 рік [27.11.2018]Семінар «Актуальні питання охорони книжкових пам’яток». [04.10.2018] [14.03.2018]Інформація від майстра
Відвідувачі
відвідувачі відвідувач online |
Новини
Книжкова премія європейського порозуміння 2024 Читомо, 21.03.2024 Лейпцизьку книжкову премію європейського порозуміння 2024 року вручили німецько-ізраїльському філософу Омрі Бему за книжку «Радикальний універсалізм. За межами ідентичності». Книжку опублікували у видавництві Propyläen Verlag у вересні 2022 року. З англійської мови текст переклав Майкл Адріан. Як відомо, у 2006 році цю премію отримав український поет і прозаїк Юрій Андрухович. Книжкова премія європейського порозуміння 2024 Читомо, 21.03.2024 Лейпцизьку книжкову премію європейського порозуміння 2024 року вручили німецько-ізраїльському філософу Омрі Бему за книжку «Радикальний універсалізм. За межами ідентичності». Книжку опублікували у видавництві Propyläen Verlag у вересні 2022 року. З англійської мови текст переклав Майкл Адріан. Як відомо, у 2006 році цю премію отримав український поет і прозаїк Юрій Андрухович. 7-й Щорічний Міжнародний Форум 19 березня 2024 р. відбувся форум «КРЕАТИВНА УКРАЇНА» 2024. Міжнародний форум "Креативна Україна" є найбільшою у Східній Європі платформою для обговорення державної політики у сфері культури та креативних індустрій. Щороку подія збирає кількадесят спікерів з 10+ країн світу. Політики, креативні підприємці, міжнародні експерти у сфері культури та економіки, представники органів державної влади та громадянського суспільства залучаються до розробки оптимальних шляхів формування креативної економіки в Україні. Форум відбувається з 2017 року. Засновником Форуму та головним організатором є Міністерство культури та інформаційної політики України та Український центр культурних досліджень. Деталі на сайті форуму https://creativeukraine.org.ua/uk Найбільші мережі книгарень в Україні збільшили виторг удвічі 📚 Українці почали читати. Найбільші мережі книгарень в Україні збільшили виторг удвічі, — пише Forbes
Декілька цікавих цифр і фактів:
— У 2023 році виторг компанії «Книгарня Є» (фізичні та онлайн-магазин) зріс до 823,3 млн грн, за даними YouControl. У 2022 році її чистий дохід становив 418,5 млн грн.
— Компанія «КСД» (фізичні магазини та онлайн-магазин, видавництво) отримала у 2023 році 593,1 млн чистого доходу від реалізації. У 2022-му її виторг становив 304,6 млн грн, випливає з даних YouControl.
— Мережа «Книголенд» (фізичні та онлайн-магазин) отримала 82,6 млн грн виторгу за результатами 2023 року, випливає з відкритих даних на YouControl. Це зростання приблизно 1,6 раза: у 2022 році виторг мережі становив 51,8 млн грн.
Україна долучилася до Лондонського книжкового ярмарку 13 березня у межах Лондонського книжкового ярмарку відкриється український стенд .
🔹Україна долучилася до Лондонського книжкового ярмарку – однієї із найбільших міжнародних бізнес-подій книжкового світу, що проходитиме з 12 до 14 березня. Офіційне відкриття українського національного стенда, організатором якого є Український інститут книги, заплановане на 13 березня, 17:00.
☝️Цьогоріч на ярмарку свої книги презентують 8 українських видавництв: Видавництво Старого Лева, Навчальна книга – Богдан, CP Publishing, АССА, Tianachu, Ранок, Наш формат та SNOWDROP.
💬У межах українського стенда у в International Markets Theatre відбудеться панельна дискусія «Power of people». Під час неї фахівці говоритимут про спротив України під час повномасштабної війни, про важливість українського громадянського суспільства та про його вплив на збереження світової демократії.
👉Щорічно Лондонський книжковий ярмарок відвідують понад 25 000 професіоналів видавничої справи. Цього року організатори пропонують відвідувачам понад 100 семінарських сесій за участі відомих видавців, письменників, ілюстраторів, перекладачів та лідерів думок із книжкової сфери. У межах події укладають угоди з купівлі та продажу прав на книжки.
Актуальні благодійні збори від діячів культури Українська культурна спільнота активно збирає кошти на потреби Збройних сил України, а також на реабілітацію постраждалих від війни. Кілька актуальних зборів:
- Військовий і поет Артур Дронь збирає на реабілітацію дітей, постраждалих від війни. У межах збору розігрують поетичну збірку «Тут були ми» Артура Дроня з підписами його побратимів.
Долучитися до збору тут: https://www.facebook.com/flx/warn/?u=https%3A%2F%2Fsend.monobank.ua%2Fjar%2F2k1KVtt4EF%3Ffbclid%3DIwAR2ZQAN4LYBTx1g3DYMqqlAgkuv9lWTgj-ObvHzFRUCuuu8KDmRQ-vG-_ao&h=AT1h6UbUY1ktpGSM0X0zzVVnRRA3W9Omtj0dOnJlub4GuBLKahwUC6HwOKXPJyBlhz8qJ_1VzkACZqJcwvYwMSh0pD9aQiQWFl8t-3XZkdxe1cvZRAV2o8owbLBDZAMxyWdo5gVPyNAAS9ViyHYNirMiFFx1hBXbGhNjs1LI8gcKjOAtZBy6QbC3q8OskCs-2B7r1ukF6PhKHVj2Nnq8EFLsBEjxrOe7f4VpLJ0yO4zum7BNLMOvW_nFal9Tv33xfxCh7ZYf_SeRa7L5g39rno1DWJdbf_s
- письменниця, літературна критикиня Ольга Купріян закликає долучитися до збору на запчастини для дронів.
Долучитися до збору тут: https://send.monobank.ua/jar/pVxPHHS58
- поетка Анна Ютченко закликає долучитися до збору на дрон для 109 бригади, що зараз на Донеччині.
Долучитися до збору тут: https://send.monobank.ua/jar/6kHkgJQak
- письменниця Оксана Забужко долучилася до збору Жіночого ветеранського руху з метою зібрати гроші на 5 FPV-дронів.
Долучитися до збору тут: https://send.monobank.ua/jar/5JPZPFrUB9
Лауреати Шевченківської премії 2024 На сайті Президента України оприлюднений Указ «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка».
Список лавреатів у різних номінаціях опублікували на сайті Комітету премії.
Література
Премію присудили Ярині Чорногуз за поетичну збірку «[dasein: оборона присутності]» й Дмитрові Лазуткіну за поетичну збірку «Закладка».
Збірка «[dasein: оборона присутності]» вийшла друком у видавництві «Віхола».
Збірка «Закладка» вийшла у Видавництві Старого Лева.
Публіцистика і журналістика
Премію присудили Євгену Малолєтці, Мстиславу Чернову, Василисі Степаненко за серію журналістських матеріалів про облогу Маріуполя (репортажі, фото та відеорепортажі, розслідування та фільм «20 днів у Маріуполі»).
Музичне мистецтво
Премію присудили Сусані Джамаладіновій (Джамалі) за альбом «Qirim» та Кармеллі Цепколенко за кантати «Читаючи історію» за поезією Оксани Забужко, «Звідки ти, чорна валко, пташина зграє?» за поезією Сергія Жадана, Дуель-Дует для скрипки та контрабасу, Симфонію № 5.
У номінаціях літературознавства і мистецтвознавства, а також кіномистецтва премію у 2024 році не присуджували.
Розмір премії на 2024 рік становить 429 тисяч гривень кожна.
З повним переліком тих, хто переміг у кожній з номінацій, можна ознайомитись на офіційному сайті премії.
Відомі переможниці премії Women in Arts-2024 в літературі Лавреаткою премії Women in Arts-2024 у номінації «Жінки в літературі» стала поетка і морська піхотиниця Ярина Чорногуз.
До фіналу номінації потрапили поетка Любов Якимчук, поетка й перекладачка Ія Ківа, поетка і парамедикиня добровольчого батальйону «Госпітальєри» Олена Герасим’юк, письменниця й журналістка Олеся Яремчук.
До експертної ради в номінації літератури увійшли Галина Крук, Григорій Семенчук і Роман Малиновський. Членами експертного журі стали Ірина Старовойт, Анастасія Євдокимова й Олександр Савчук.
У категорії «Жінки в культурному менеджменті» перемогу здобула директорка Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія Терору» Ольга Гончар.
Переможницею у номінації «Жінки в культурній журналістиці, критиці та дослідженнях» стала дослідниця сучасного мистецтва, головна редакторка Суспільне Культура Катерина Яковленко.
Women in Arts — незалежна премія, заснована у 2019 році Українським інститутом та ООН Жінки в Україні у межах руху солідарності за ґендерну рівність HeForShe. Її заснували, щоб підтримати професійний розвиток жінок у сфері мистецтва та культури, а також подолати ґендерні стереотипи та усунути нерівність. Детальніше про експертну раду премії.
У 2024 році премія відбулася вп’яте.
Детальніше тут: https://chytomo.com/vidomi-peremozhnytsi-premii-women-in-arts-2024-v-literaturi/
Головою наглядової ради Українського культурного фонду стала Наталія Кривда Новою очільницею наглядової ради Українського культурного фонду стала Наталія Кривда. Вона зарекомендувала себе як людина професійна, доброчесна та уважна до течій та проявів в українському культурному середовищі.
Наталія Кривда - докторка філософських наук, професорка кафедри української філософії та культури Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Спеціалізується на темах історії культури, історії міфології, проблемах ідентичності та культурної пам'яті.
Раніше вона брала участь у роботі УКФ як експертка та оцінювала проєкти в різних програмах та секторах фонду.
У ефірі Радіо Культура Наталя Кривда зазначила, що зараз важливі не конкретні персоналії, а та консолідована позиція і цінності, які напрацювала експертна спільнота.
“Буду дуже сподіватися на підтримку колег, адже сьогодні не одна людина, але команда лідерів, однодумців, спільно ціннісно налаштованих має робити якісь зрушення”, — додала вона.
Кривда переконана, що ситуація 2021 року не повториться, оскільки цього не дозволить нинішній склад наглядової ради: “Мені здається, що запобіжником є і закон, який прописаний, і моральні налаштування цих людей. Саме тому ми як суспільство так боролися за те, щоб в члени наглядової ради УКФ пройшли люди гідні, з позицією, такі що осмислено ставляться до своєї місії”.
Зараз, в епоху, коли ми в складній та довгій фазі війни, культура має переосмислити все це як ключове поле породження сенсів. Мені видається, що це там, де народжується стійкість, де можна шукати підтримку, де голосно лунає Україна в міжнародних середовищах. Зараз це дуже важливо.
Lviv BookForum запустив проєкт «Читальня» Книжковий фестиваль Lviv BookForum розпочав проєкт «Читальня» з наповнення пунктів незламності книжками.
У його межах 131 пункт незламності в п’яти областях — Запорізька, Київська, Миколаївська, Херсонська та Харківська — планують поповнити книжками й настільними іграми. У кожен пункт передадуть по 75 видань, серед них література для дітей, нонфікшн, художня література, поетичні збірки тощо.
Програмна директорка Lviv BookForum Софія Челяк розповіла: «Списки книжок ми сформували на основі рекомендацій та рейтингу партнерів проєкту “Барабука”, а також орієнтувалися на запити від бібліотек та продажі найбільших книжкових сайтів».
Назва проєкту відсилає до читалень товариства «Просвіта», що були осередками культурного простору у 20-30-ті роки XX століття.
Книжки допоможуть розповсюджувати:
ГО «Доброчинець»;
ГО «Вивеземо!»;
ГО «Ресурсний центр громадських ініціатив»;
Благодійний фонд «За Херсонщину»;
ГО «Білозерський центр регіонального розвитку».
Проєкт втілюватимуть спільно з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри (UCBI)».
Поетичний флешмоб «Вісім рядків Шевченка» Дорогі друзі, партнери, однодумці, шанувальники! УБА запрошуємо спільно відсвяткувати 210-й День народження Тараса Шевченка! Коли: 8 березня 2024 р., п’ятниця. Де: онлайн, на платформі ZOOM, а також на сторінці Української бібліотечної асоціації у Фейсбук. Запрошуємо вас 8 березня 2024 р. з 14.00 до 15.30 взяти участь у онлайновому поетичному флешмобі «Вісім рядків Шевченка». Читайте разом з нами як ніколи актуальні, бунтівні і пророчі рядки нашого великого поета, що допомагають нам усвідомити нашу національну ідентичність та надихають нас на боротьбу з ворогом за вільну Україну. Реєструйтеся до 18.00 6 березня 2024 р. за покликанням: https://ula.org.ua/administrator/components/com_civicrm/civicrm/extern/url.php?u=89183&qid=39378У Латвії читає половина дорослого населення 50,3 % населення Латвії віком від 16 років і старше регулярно читає книжки.
У 2022 році у Латвії читали 62% жінок і лише 36% чоловіків. Серед чоловіків 38% не прочитали жодної книжки за рік через відсутність інтересу, а 19,5 % – через брак часу (16,4 % і 13,5 % відповідно серед жінок). Лише 0,2% чоловіків і 0,6% жінок зізналися, що не читають книжок, тому що не можуть собі цього дозволити.
Результати опитування свідчать, що люди з вищою освітою читають значно більше, ніж люди з середньою або базовою освітою (70,4 %, 42,6 % і 33,7 % відповідно).
Більше читає найзаможніша частина населення. Серед найбагатшого населення упродовж року читали 64,7 %, тоді як серед найбіднішого – 40,9 %. 33,3 % людей з найменш заможних домогосподарств сказали, що не цікавляться читанням узагалі.
Щодо мови, якою читають латвійці, то згідно з опитуванням, 59% жителів країни читають латвійською мовою. 43% латвійців читають російською, ще 25% – англійською, 1% – іншими мовами. Ідею запровадити норму, щоб принаймні половина книжок у книгарнях була латвійською мовою, підтримали 42% опитаних.
Повні результати опитування можна переглянути тут:https://stat.gov.lv/en/statistics-themes/indicators-well-being-and-equality/quality-life/press-releases/19036-reading
Українці – серед лауреатів Міжнародної літературної премії імені Джека Лондона (США) Міжнародний Арт-центр «KLAS’S ARTS CENTER SAN FRANCISCO» (США, Сан-Франциско) оголосив нових лауреатів Міжнародної літературної премії імені Джека Лондона за 2024 рік.
Саме в Сан-Франциско 12 січня 1876 р. народився Джон Ґріффіт Чейні, котрого увесь світ тепер знає, як видатного американського письменника та громадського діяча Джека Лондона. А найбільше він прославився, як автор пригодницьких романів і оповідань. Його знають, поважають та люблять діти і дорослі в усіх країнах світу.
Отже, нині, за поданням Міжнародної літературно-мистецької Академії України (президент – Сергій Дзюба), лауреатами Міжнародної літературної премії імені Джека Лондона стали:
Поет, прозаїк, автор пісень, гуморист і сатирик, та журналіст Ярослав Ткачівський (Україна, м. Івано-Франківськ)
Поет і громадський діяч Сергій Таран (Україна, м. Київ).
За сприяння Міжнародної Академії діячів літератури, мистецтва і комунікації та Всесвітньої асоціації «Глорія» (президент Олена Ананьєва, Німеччина) лауреатами стали:
Joanna Bouchard (Канада)
Martin Gaudreault (Канада)
Francisco Heredia (Іспанія)
Alexander Galyas (Україна)
Elboy Gulmonov (Узбекистан)
Eldor Tatiev (Казахстан)
Kayrgul Sydykanova (Киргизстан)
Tatjana Odinokova (Ізраїль)
Всеукраїнський рейтинг «Книжка року-2023» оголосив переможців Всеукраїнський рейтинг «Книжка року-2023» оголосив переможців конкурсу.
У конкурсі за всіма категоріями (7 номінацій по 2-4 підномінації в кожній) оцінювалися 700 видань — утричі більше, ніж торік. У декількох підномінаціях рейтингова різниця між першою і другою позицією виявилася незначною, тож організатори оголосили лавреатами обидва видання.
Ґран-прі, що визначається голосуванням усіх експертів під час спільного зібрання, не присуджувалося через обмеження воєнного часу.
Детальніше на сайті Буквоїд: http://bukvoid.com.ua/events/raityng/2024/02/27/140612.html
Прокуратура відкрила 60 справ проти росії через знищену культурну спадщину В Україні зафіксували пошкодження або знищення понад 900 об’єктів культурної спадщини України внаслідок російської агресії. Про це повідомив генеральний прокурор Андрій Костін під час міжнародної конференції високого рівня U4J. United for Heritage у Києві.
«Повномасштабне вторгнення вже призвело до пошкодження або знищення понад 900 об’єктів культурної спадщини. Оцінки збитків, завданих війною культурі України, сягають $19 млрд», — заявив Андрій Костін.
За словами Костіна, нині здійснюють понад 60 розслідувань щодо злочинів проти культурної спадщини: «Масштабність і цілеспрямованість цих злочинів є ще одним свідченням намірів Кремля здійснити геноцид проти українського народу. Саме так виглядає геноцид. Це намір кожного дня вбивати наших громадян. Це намір позбавити нас майбутнього, навмисно викрадаючи в України десятки тисяч наших дітей. І це намір намагатися стерти нашу історію, знищуючи нашу культурну спадщину. Тому сьогодні ми об’єднані заради того, щоб весь світ знав, що росія буде покарана за всі воєнні злочини, коли й де б вона їх не вчиняла».
Генпрокурор додав, що навмисне знищення культурної спадщини – це один із геноцидальних намірів російського керівництва.
«Значна частина злочинної політики росії спрямована на намагання стерти нашу національну ідентичність та культуру», — зазначив Костін.
Як повідомлялося, МКІП України збирає інформацію щодо пошкоджень та руйнувань об’єктів культурної спадщини, вчинених російськими окупаційними військами на території України.
Андрій Кокотюха написав соту книжку Вийшла друком 100-та за рахунком книжка письменника-белетриста Андрія Кокотюхи «Ва-банк у Харкові». Про це письменник повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
Детектив розповідає про пригоди грабіжника і таємного агента розшукної поліції на тлі Харкова 1916 року. Він вийшов друком у видавництві «Урбіно».
«Перша світова. Доки на мапі триває переділ світу й сфер впливу, різномасті чиновники та поліцейські, передчуваючи кінець звичного життя, прагнуть будь-що нажитися, навіть якщо це означає не зовсім законні оборудки. Вир подій затягує навіть тих, хто все життя був далеким від політики. Чим закінчиться двобій славетного харківського грабіжника Павла Пугача на прізвисько Артист і найвідомішого імперського сищика Аркадія Кошкá в ситуації, коли на сцену виходять знамениті варшавські злодії й анархісти-терористи? І тим, і тим потрібні гроші для втілення своїх планів – шляхетних в одному випадку та нищівних – в іншому», – ідеться в анотації.
Загалом же в доробку Андрія Кокотюхи історичні й готичні детективи, а також пригодницькі книжки для дітей.
Держмистецтв оголосило лауреата премії імені Шолом-Алейхема Напередодні 165-ї річниці від дня народження письменника та драматурга Шолома-Алейхема Державне агентство з питань мистецтв та мистецької освіти оголосило переможця однойменної премії. Цьогоріч лауреатом став письменник Олексій Нікітін за роман «Бат-Амі» (ПП «Видавництво «Фенікс», 2021). Документальний роман «Бат-Амі» — це трагічна і водночас сповнена потужної життєвої сили історія київської українсько-єврейської родини доби Другої світової війни, що написана на базі документів Першого (Розвідувального) управління НКВС УРСР, які розсекретили після 2011 року.
У лютому 2024 року Держмистецтв провело засідання Комітету з присудження премії під головуванням українського поета та громадського діяча Григорія Фальковича, під час якого і було визначено цьогорічного переможця. Загалом на адресу агентства надійшло 12 заявок від українських письменників на здобуття премії імені Шолом-Алейхема.
Окрім лауреата, члени Комітету погодили, що двох претендентів, чиї роботи також високо оцінили, відзначать почесними дипломами. Нагороди отримають:
Андрій Павлишин за переклад антології творів Горація Сафріна «При шабатних свічках. Єврейський гумор», видавництво «Дух і Літера», 2023.
Іларія Шевченко за переклад роману Антоніо Ітурбе «Бібліотекарка з Аушвіцу», видавництво «ВІВАТ», 2023.
Премія імені Шолом-Алейхема присуджується письменникам, перекладачам, сценаристам, драматургам за кращі літературно-мистецькі твори, які популяризують духовно-культурні надбання українського та єврейського народів та сприяють поширенню позитивного іміджу України у світі.
«Енциклопедичне видавництво»презентувало енциклопедичний глосарій російсько-української війни. Під час Всеукраїнської наукової конференції «Війна росії проти України (лютий 2014 — лютий 2024). Рецепція війни», яку провела ДНУ «Енциклопедичне видавництво» спільно з воєнно-науковим відділом Штабу командування Сил ТрО ЗСУ, було презентовано низку видань, присвячених вивченню російсько-української війни.
Зокрема, в.о. директора ДНУ «Енциклопедичне видавництво» Алла Киридон анонсувала перший випуск довідкового видання «Російсько-українська війна. Енциклопедичний глосарій» (упорядники: д. і. н., проф. А. Киридон, к. і. н., доц. А. Іваненко). Енциклопедичний глосарій скомпоновано на основі підготовлених статей до «Великої української енциклопедії», сфокусованих навколо тематики «Російсько-українська війна». У першій частині видання упорядники виклали авторські тексти, які створюють контекстну панораму причин, природи, характеру, основних фаз російсько-української війни та її рецепції в енциклопедійному просторі. Друга частина є банком ключових термінів / понять і відповідних статей, важливих для осмислення конкретної проблеми — «Війна росії проти України».
Флешмоб "Вісім рядків Шевченка" Дорогі друзі, партнери, однодумці, шанувальники! Запрошуємо вас приєднатися до спільного святкування 210-го Дня народження Тараса Шевченка! 🗓 Коли: 8 березня 2024 року, п’ятниця, з 14.00 до 15.30 📍 Де: онлайн, на платформі ZOOM, а також на сторінці Української бібліотечної асоціації у Facebook. Читайте разом з нами як ніколи актуальні, бунтівні і пророчі рядки нашого великого поета, що допомагають нам усвідомити нашу національну ідентичність та надихають нас на боротьбу з ворогом за вільну Україну. Реєструйтеся за покликанням до 18.00 6 березня 2024 р. https://docs.google.com/.../1FAIpQLSe6WSY.../viewformВ Україні за участю експертів канадського проєкту SURGe розробляють політику доступності культурних послуг За словами заступника міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Тараса Шевченка, який взяв участь у сесії, “тема безбар’єрності є однією з найважливіших в Україні. Адже під час повномасштабного вторгнення багато людей опинилися у ситуації, коли став необхідний інший рівень послуг, зокрема культурних”.
“Ми маємо забезпечити можливість для всього населення потрапити до театрів та закладів культури. Методологія, яку ми сьогодні застосовуватимемо для розробки політики доступності культурних послуг, є результативною, вона дійсно вирізняється від формально бюрократичного підходу”, - зазначив Шевченко.
Він подякував партнерам з уряду Канади та учасникам проєкту SURGe за підтримку у впровадженні політики безбар’єрності та гендерної рівності в Україні.
“Ми сьогодні зібралися задля того, щоби обмінятися успішними кейсами з реалізації політики безбар’єрності, аби наші культурні послуги були дійсно доступними для різних категорій населення”, - підкреслила начальниця відділу з політики безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоров’я МКІП Леся Хемраєва.
Під час заходу представники закладів культури та МКІП, а також експерти з безбар’єрності, серед яких - особи із порушенням зору, разом із партнерами розглянули засадничі принципи розробки документів за методологією управління, орієнтованої на результат.
Як поінформували у МКІП, методологічна підтримка надається експертами проєкту міжнародної технічної допомоги “Супровід урядових реформ в Україні” (SURGe).
Як повідомлялось, МКІП співпрацюватиме з урядом Канади у сфері популяризації української культури за кордоном та у боротьбі з російськими фейками.
Актуальна інформація
Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності. Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org. Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”. | Вітаємо
For Librarians
Библиотекарю
Пошук
Голосування
|