Бібліотечному фахівцю

Дружина Президента України Олена Зеленська відкрила українську книжкову поличку в муніципальній бібліотеці міста Ешторіл в Португалії.

За словами Зеленької, вона прибула до Португалії для участі у щорічній конференції в місті Ешторіл. Тема заходу – «Час переосмислювати». Минулого разу перша леді приїздила до португальського міста Кашкайш два роки тому, невдовзі після початку російської навали. Тоді місто стало другим у Португалії за кількістю прийнятих вимушених переселенців з України, навіть виявило бажання стати побратимом Бучі та Ірпеня, які щойно пережили російське вторгнення.

За її словами, вже 200 таких поличок із найкращими українськими першоджерелами з історії та культури, художніми творами, науковими працями доступні в 50 країнах Європи, Азії, Африки, Америки. Ці книжки несуть знання й правду про Україну і спілкування з батьківщиною – українцям, які опинилися далеко від неї.

«Це і є місія культури та освіти – єднати людей і відкривати їх одне одному. Сподіваюся, колись скажемо про ці полички: «Вони зберегли нашу культуру, відкрили її світові, допомогли пережити й перемогти найстрашніше». Вірю, що культура сильніша за руйнування, а ми сильніші разом із нею», - наголосила дружина Президента.

У цьогорічний шорт-лист Гонкурівської премії з літератури увійшли романи Сандрін Коллетт «Мадлен на світанку», Камель Дауд «Гурії», Гаель Фей «Жакаранда» та Елен Годі «Архіпелаги».

Цього року вердикт оголошували з Бухареста, куди семеро Гонкурівських академіків прибули на святкування сторіччя Французького інституту в Румунії. На старті було шістнадцять претендентів, тепер їх четверо - двоє жінок та двоє чоловіків.

Серед книг, що потрапили до фіналу, «Жакарда» - роман про геноцид тутсі в Руанді, який вже розійшовся книгарнями накладом у 140 000 примірників. "Архіпелаги" – історія, яку Елен Годі розповідає про свого батька, "Гурії" Камел Дауд - гостросюжетна історична розповідь, та Сандрін Коллетт з «Мадлен на світанку», розповідь про дитину, чия поява перевертає життя села з ніг на голову.

Гонкурівська премія присуджується автору лише раз у житті. Премія за найкращий роман, названа на честь братів Гонкурів, існує з 1903 року. Щороку її вручають за підсумками голосування членів Гонкурівської академії на спеціальному обіді в ресторані "Друа". У грошовому вимірі премія символічна і становить 10 євро, однак вона значно збільшує продажі та переклади творів письменника. Так останній роман-переможець Жана-Батіста Андреа розійшовся тиражем у понад 600 тисяч примірників.

Директор видавництва "Мистецтво" Сергій Поночовний переконаний, що в Україні є потреба у збереженні та видавництві нотної літератури.

Про це він заявив під час презентації в Укрінформі проєкту "Новітні напрями збереження та диджитальної актуалізації творчої спадщини українського композитора Віталія Кирейка".

"До нас в місяць як мінімум три-п’ять звернень щодо друку нотних видань. Те, що потреба є і в збереженні, і в друці нотної літератури - це однозначно. Можливо, це не будуть мільйонні наклади як було колись, але збереглися спеціалісти. Навіть просто набрати нотну верстку і набрати звичайний текст - це абсолютно різні речі", - сказав Поночовний.

За його словами, кожен проєкт щодо збереження нашої спадщини й підкреслення українства - "це маленька клітиночка в той великий фундамент, який називається українська нація".

При цьому Поночовний зауважив, що на сьогодні держава не закуповує нотні видання.

"Я не знаю, чи треба на сьогодні якесь спеціалізоване видавництво з нотної літератури. Я думаю, що будь-яке видавництво, яке цим зацікавиться, може зробити відділ і друкувати, я із задоволенням це підтримую. Кожного місяця три-чотири видання стосовно нотної літератури ми видаємо, починаючи із запитів музичних шкіл Києва. Це можна рухати вперед на сьогодні", - наголосив директор видавництва "Мистецтво".

Він також відзначив, що за останні два роки в Україні попит на книжки зріс у 3-5 разів.

Шановні колеги!

Створено сайт «Цифровий архів документів про російсько-українську війну», що доступний за покликанням:

http://digitalarchivewar.korolenko.kharkov.com/.

Віртуальний ресурс є результатом проєкту «Формування цифрового архіву документів (публікацій, фото, відео) про російсько-українську війну», реалізованого фахівцями Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка за підтримки Українського культурного фонду. Архів, який постійно поповнюється, містить колекцію електронних документів (фото, відео- та текстові матеріали) з відкритих верифікованих інтернет-джерел: офіційних сайтів обласних і міських військових адміністрацій, а також вебпредставництв регіональних ЗМІ Київської, Дніпропетровської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Чернігівської та інших областей України. Наразі заархівовано понад 4000 документів, розподілених за тематичними колекціями «Державна політика», «Докази російської агресії», «Докази українського спротиву», «Волонтерський рух в Україні», «Міжнародна підтримка», «Культура під час війни».

Документи архіву є важливим джерелом для досліджень подій російсько-української війни та життя українців у воєнний час, розуміння контексту та наслідків цих подій. Зручний пошуковий апарат дозволяє швидко знаходити потрібну інформацію.

Платформа працює у тестовому режимі. Будемо вдячні за ваші відгуки та коментарі, які можна залишити у формі зворотного зв’язку ( http://digitalarchivewar.korolenko.kharkov.com/site/contact) або надіслати на електронну пошту warinukrainearchive2022@gmail.com.

Базою цифрового архіву є документи, заархівовані фахівцями бібліотек України протягом 2022–2024 років у рамках проєкту Української бібліотечної асоціації «Архівування документів про війну» ( https://library.korolenko.kharkov.com/arkhivuvannja-dokumentiv-pro-vijnu/).

Контакти:

Катерина Вірютіна, керівник проєкту, заступник директора з бібліотечної роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка

Тел.: +38(099)20-14-999

Е-mail: warinukrainearchive2022@gmail.com

Саме стільки книжок запакувала команда Українського ПЕН у п'ятницю, 18 жовтня, для бібліотек Миколаївщини та Херсонщини.

До пакування долучилися наші амбасадори: Римма Зюбіна, Ольга Герасим'юк, Вадим Карпʼяк, Світлана Ройз, Svitlana Taratorina, Наталка Кузьменко, Мирослава Барчук, Михайло Жаржайло та Анн Шам-Массар.

Про це вийшов репортаж на сайті Українська правда. Дякуємо журналістці УП.Культура Настя Большакова, яка провела з нами день на складі.

Ініціативу Український ПЕН реалізовує спільно з Book Aid International, PEN International, English PEN, видавництвом 'Pineapple Lane' та Гуманітарна Нова пошта. За організаційну підтримку дякуємо Smart Foundation.

Відома американська журналістка та історикиня Енн Епплбаум закликала до продовження підтримки України, приймаючи в неділю престижну німецьку премію. Вона наголосила на тому, що пацифізм перед обличчям агресії часто є не чим іншим, як умиротворенням агресора.

На Франкфуртському книжковому ярмарку (нім. Frankfurter Buchmesse), найбільшому літературному заході світу, була представлена книга “Майстерня брехні” видавництва “Yakaboo Publishing” — глибоке дослідження про російську дезінформацію та її вплив на людей, громадську думку та політику по всьому світу.

Автори книги “Майстерня брехні” – Віктор Березенко та Дмитро Царенко, політичні стратеги та медіаконсультанти з 15-річним досвідом. Книга, написана в науково-популярному стилі, стала літературним дебютом, підсумком досвіду авторів у політичному стратегуванні, медіавійнах та протидії кремлівській дезінформації.

“З початком повномасштабного вторгнення ми активно працюємо із західними партнерами України по протидії кремлівській дезінформації на різних територіях. І ця проблема набагато серйозніша, ніж просто рекламні ролики або недолугі гасла. Кремлівська дезінформація не смішна, вона підступна, на жаль, ефективна, і вона вбиває. Чим більше ми спілкувалися з людьми на Заході, тим більше розуміли необхідність подібної роботи, представлення інтересів України у світі і боротьбу за інформаційний простір”, – зазначив Дмитро Царенко.

“Майстерня брехні” видавництва “Yakaboo Publishing” пропонує ґрунтовне дослідження основних інструментів, які Росія використовує у своїх інформаційних атаках. Автори описують, як російські медіа, соцмережі та культурна дипломатія стали засобами маніпуляцій свідомостями на всіх континентах світу. Видання покликане навчити читачів розпізнавати неправдиву інформацію та критично мислити в умовах інформаційних війн.

18 жовтня в Харкові відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики на чолі з його головою Микитою Потураєвим. У фокусі обговорення — стан і перспективи українського книговидання та книгорозповсюдження.

Міністр культури та стратегічних комунікацій України окреслив стан справ українського книговидання та книгорозповсюдження.

«Міністерство культури та стратегічних комунікацій створило низку інструментів та механізмів підтримки книговидавців. Адже це надзвичайно важливо під час війни. Маємо всі разом запровадити сприятливі умови для розвитку та збільшення української читацької аудиторії, а також допомогти видавничому бізнесу впоратися з викликами сьогодення», — сказав Микола Точицький.

Під час засідання учасники дійшли спільної думки, що закон про заборону книжкової продукції з країни-агресора значно зміцнив позиції української книги. Проте сфера книговидання і розповсюдження чекає й на інші законодавчі ініціативи, які вже підтримані Парламентом. Зокрема: надання книжкових сертифікатів молоді та субсидії на відшкодування оренди для приміщень книгарень. Наразі питання погоджуються з Урядом.

Водночас проєктом бюджету фінансування Українського інституту книги скорочено на 60%. Крім того, лише 50 % територіальних громад виділяють кошти на поповнення фондів бібліотек.

Наразі парламентський Комітет уже подав свої пропозиції до бюджету на 2025 рік. Також Комітет звернувся до Уряду з проханням додати книговидавничу продукцію до переліку категорій товарів, на які діятиме програма «Національний кешбек». Про це, як про можливість підтримати сферу, також говорили на засіданні. Йшлося й про необхідність розповсюдження української літератури за кордоном та важливість виробництва книжок шрифтом Брайля. Все це потребує додаткових коштів.

Серед учасників виїзного засідання: народні депутати України — члени Комітету, Міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький, заступник директора Українського інституту книги Роман Рущенко, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олег Наливайко, т. в. о. президента Української асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів Олександр Красовицький, представники Харківської обласної військової адміністрації, Харківської обласної ради, місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування та інші.

Виїзне засідання відбулось за підтримки Програми USAID «РАДА: наступне покоління», яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку та впроваджується ГО «Інтерньюз-Україна».

Київська бібліотека на Пріорці здобула друге місце на міжнародному конкурсі IFLA Green Library Award 2024 за проєкт «Екологічний простір «Зелена» бібліотека».

Цього року на конкурс подали заявки 44 проєкти з усього світу. У категорії «Найкращий проєкт зеленої бібліотеки» Київська бібліотека змагалася з провідними бібліотеками Китаю, Туреччини, Словенії та Ірландії. Перше місце посіла бібліотека з Ірландії.

Проєкт «Екологічний простір «Зелена» бібліотека: у пошуках екогероїв та виходу з екологічної кризи» бібліотеки на Пріорці для дітей (Київ) отримав нагороду в номінації «Найкращий проєкт зеленої бібліотеки». Цей проєкт став важливим елементом виховання екологічної свідомості у молоді, зокрема завдяки створенню інтерактивних екопросторів та творчих ініціатив.

Люсьєна Шум, виконавча директорка Благодійного фонду «Бібліотечна країна», відзначила, що українські бібліотеки, зокрема через участь у міжнародних конкурсах, мають можливість доносити до світової спільноти інформацію про досягнення України та виклики, пов’язані з війною. Вона підкреслила, що наслідки російської агресії мають катастрофічний вплив на довкілля України, і про це важливо говорити на міжнародній арені.

Нагородження відбулося в Барселоні під час міжнародної конференції IFLA Culture Knowledge Community, яка проходила з 6 по 9 жовтня 2024 року. Завідуюча бібліотекою Ганна Кобець та Люсьєна Шум, директорка благодійного фонду «Бібліотечна країна», особисто взяли участь у церемонії нагородження.

Проєкт «Зелена» бібліотека зосереджується на екологічній освіті та залученні дітей до збереження довкілля. Серед основних напрямків роботи бібліотеки: дитячий екоклуб, що організовує регулярні зустрічі та практикуми з екологічної тематики, мистецький проєкт «Збережи життя», який через мистецтво демонструє проблеми довкілля, а також ініціатива «ДубкросінгUA» — спільний проєкт із сусідньою громадою для висадження дерев. Усі ці заходи спрямовані на формуванняекологічної культури та свідомості серед дітей та молоді.

Українські письменники Галина Вдовиченко, Сашко Дерманський та Іван Андрусяк увійшли в довгі списки Меморіальної премії Астрід Ліндґрен 2025 року.

Усього на премію номінували 265 кандидатів з 72 країн та регіонів.

Меморіальна премія імені Астрід Ліндґрен (The Astrid Lindgren Memorial Award) була заснована шведським урядом 2002 року, після смерті відомої письменниці для того, щоб сприяти розвитку дитячої та юнацької літератури.

Премію вручають щороку. Призовий фонд – 5 мільйонів шведських крон (понад 16 мільйонів гривень).

Лавреатами премії можуть стати письменники, ілюстратори, бібліотекарі чи організації з усього світу, незалежно від мови чи національності. Їхні твори повинні мати високий художній рівень та відповідати гуманістичним ідеалам і цінностям, що їх демонструє творчість Ліндґрен.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив, що в деяких регіонах України, зокрема на Рівненщині та Сумщині, недостатня кількість курсів із вивчення української мови.

У цих областях функціонує всього по п’ять локацій для безкоштовних занять. Така ситуація, за словами омбудсмена, є викликом для місцевої влади, адже утвердження української мови як державної особливо важливе в умовах війни.

Найбільша кількість мовних курсів та клубів зосереджена в Києві та Київській області, де діє 86 і 69 локацій відповідно. Лідером за кількістю таких курсів також є Львівщина (76) та Закарпаття (60). Це пов’язано з тим, що в цих регіонах спостерігається високий попит на вивчення української, особливо серед внутрішньо переміщених осіб, які переїхали сюди через бойові дії.

Загалом в Україні функціонує понад 500 безкоштовних мовних курсів, розмовних клубів та онлайн-ресурсів, організованих у бібліотеках, освітніх центрах, інститутах післядипломної педагогічної освіти та університетах.

Попри те, що мережа мовних курсів постійно зростає, омбудсмен наголосив на тому, що в деяких регіонах — таких як Житомирщина та Кіровоградщина — кількість локацій є недостатньою. Наразі в цих областях працює лише по шість безкоштовних курсів.

Уповноважений зазначив, що українська мова як елемент національної безпеки є ключовим фактором для зміцнення державності України та її національних інтересів. Він висловив сподівання, що керівництво регіонів, де ситуація з мовними курсами є критичною, докладе всіх зусиль для покращення цієї ситуації та організації додаткових локацій.

Цікавим гостем у програмі "Актуальне інтерв’ю" на уаналі "Вінничина" стала завідуюча сектором “Вікно в Америку” Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Валентина Отамановського. Говорили про відмінності між українськими та американськими бібліотеками, відцифровування рідкісних видань та роль бібліотеки в сучасному світі.

Подивитись можна тут: https://www.youtube.com/watch?v=jzZoqwGLrmI

Книжкова навала розпочинає збір заявок від бібліотек на отримання комплектів книг у рамках проекту «Книжкова навала». Акція здійснюється під патронатом групи «Інформаційний спротив» у співпраці з Національним військово-історичним музеєм України.

Мета цієї хвилі – зібрати 300 комплектів по 100 сучасних книжок для українських бібліотек.

У першу чергу – для бібліотек Харківської, Сумської, Полтавської, Миколаївської, Івано-Франківської та Волинської областей. Станом на 18 жовтня 2024 р. придбано понад 26,5 тис. книжок у 23 видавництв.

Заповніть, будь ласка, оцю гугл-форму. https://docs.google.com/.../1FAIpQLSfZLaZklOLYw4.../viewform Збір заявок триватиме з 15 по 31 жовтня включно. Перелік отримувачів буде визначено орієнтовно 15 листопада.

17 жовтня в Укрінформі відбувся круглий стіл «Якісні культурні послуги у громадах», під час якого презентували результати всеукраїнського опитування.

Участь у обговоренні, ініційованому Офісом підтримки відновлення при МКСК, взяли представники Комітету ВРУ з гуманітарної та інформаційної політики, Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Держмистецтв, Держтуризму, Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого, Національної бібліотеки України для дітей, а також ОВА, комунальних закладів культури, видавці та громадськість.

У всеукраїнському опитуванні взяли участь майже 2700 респондентів з 855 громад.

За результатами опитування, попри повномасштабну війну, запит на нові форми культурних послуг у громадах зріс.

Більшість (67%) опитаних вважають доцільним надання місцевим радам повноважень щодо самостійного формування мережі закладів культури, затвердження кількісної та функціональної моделі, положення про заклад культури, штатного розкладу та обсягу заробітної плати.

На думку представників комунальних закладів сфери культури у громадах, рішення про закриття або об’єднання здебільшого мають ухвалювати органи місцевого самоврядування (57%).

Є значний запит на нові професії, які слід додати до «класифікатора професій» для покращення функціонування закладів культури.

Детальніше тут:

https://mcsc.gov.ua/news/zapyt-na-novi-formy-kulturnyh-poslug-u-gromadah-zris-z-pochatku-povnomasshtabnogo-vtorgnennya-rezultaty-opytuvannya-ofisu-pidtrymky-vidnovlennya-pry-mksk/

🧠 Це інтенсивна шестиденна програма для тих, хто мріє збирати гучних виконавців на фестивалях, проводити книжкові ярмарки, робити мистецькі виставки та розвивати українську культуру.

💪 Учасники навчаться придумувати сильні ідеї, об’єднувати навколо них команду та партнерів й слідкувати, щоб усе пройшло за планом. В кінці отримають набір практичних інструментів та можливість одержати до 500 євро на подальший професійний розвиток.

🗓️ Коли: 18-23 листопада, з 14:00 по 18:00.

💻 Де: Zoom.

Що в програмі? 🔹 День 1. Основи культурного менеджменту: управління проєктами, фандрейзинг, кризовий менеджмент, стратегічне мислення та ШІ для роботи.

🔹 День 2. Культурна спадщина, ідентичність, деколонізація: переосмислення традиційної культури та деколонізація в різних сферах культури.

🔹 День 3. Культура в громаді під час війни: конфлікти та образи суспільства, інклюзивність та робота з незахищеними верствами населення, культура та психічне здоров'я суспільства.

🔹 День 4. Міжнародна співпраця: міжнародний культурний менеджмент, комунікація в міжнародних командах, закордонні партнерства.

🔹 День 5-6. Індивідуальні та групові консультації з нашими експертами: Денисом Васильєвим, Поліною Городиською, Сергієм Жуковським, Іриною Каць, Оленою Михайленко та Марією Яремчук. Лабораторія буде корисною:

✅ менеджерам культурних проєктів, які мають менш як один рік досвіду й хочуть систематизувати знання;

✅ новачкам, які мріють займатися культурними проєктами й хочуть здобути базу.

⭐️ Участь безкоштовна.

📌 Дедлайн подачі заявки: 28 жовтня о 15:00 за київським часом.

▶️ Деталі та заявка: https://bit.ly/cultural-management-lab

У Національній університетській бібліотеці Страсбурга, яка є другою за значенням науковою бібліотекою Франції, у вівторок відкрили книжкову полицю з новими україномовними виданнями.

«Ця книжкова полиця - не просто колекція книг, а свідчення сили та стійкості української культури. Проєкт «Українська книжкова полиця», започаткований першою леді України Оленою Зеленською, має на меті донести багатство української літератури до світу», - сказав на відкритті голова представництва України в Раді Європи Борис Тарасюк. За його словами, маючи понад сто дев'яносто книжкових полиць по всьому світу та колекцію з сорока дев’яти тисяч книг, цей проєкт прокладає шлях до кращого розуміння української нації та історії.

Як заявив постійний представник Франції у Раді Європи Пап Ндіайє, війна, яку продовжує Російська Федерація в Україні, це також напад на культуру.

«Це агресія проти музеїв, які були зруйновані, бібліотеки, які були розбиті, всього, що має історичний та культурний сенс для української нації», - сказав постпред Франції.

Директор страсбурзької бібліотеки Ален Кола повідомив, що його заклад збирається співпрацювати з Національною бібліотекою України, зокрема, обмінюватись фондами та проводити спільні акції.

Український режисер та актор Ахтем Сеітаблаєв подарував бібліотеці видання про історію кримських татар. Усього на новій полиці в бібліотеці з’явилось близько 70 цілком нових українських видань.

В Україні стартувала серія заходів, присвячених Міжнародному дню охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Першою подією став круглий стіл «Відновлення та стійкість: майбутнє через нематеріальну культурну спадщину» у Національній академії мистецтв. під час заходу особливої уваги надали питанням захисту культурної ідентичності через збереження нематеріальної спадщини в умовах війни.

Як наголосили учасники круглого столу, Україна постала перед особливими викликами щодо збереження своєї культурної ідентичності і, зокрема, нематеріальної спадщини в умовах воєнних дій.

Всесвітні заходи, присвячені охороні нематеріальної культурної спадщини під егідою ЮНЕСКО, є гарною нагодою для України засвідчити себе глобальною нацією. Під час заходу відкрили виставку «Жива спадщина: час, простір, культура», яка показує, як експерти з культурних практик охороняють та передають об’єкти спадщини в складних умовах боротьби України за своє існування. На експозиції представлено елементи української нематеріальної спадщини, які входять до списків ЮНЕСКО, зокрема Петриківський розпис, кримськотатарський орнамент Орнєк, Косівська кераміка, а також практики з охорони кобзарсько-лірницької традиції та писанкарства. Відвідувачі взяли участь у майстер-класах і спробували свої сили у грі на кобзі чи лірі.

Мемуари колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона Unleashed, які надійшли у продаж минулого тижня, стали бестселером – за цей час придбано 42,5 тисячі примірників.

«Ми раді бачити, що Unleashed Бориса Джонсона стала бестселером номером 1 у всій країні цього тижня. Борис – природжений письменник, а Unleashed – це захоплива розповідь про останні буремні роки», – заявили у видавництві HarperCollins.

Unleashed охоплює період роботи Джонсона на посадах мера Лондона, міністра закордонних справ і прем’єр-міністра. У книжці також ідеться про COVID-19, Brexit і парламентські вибори у Британії у 2019 році.

Під час Франкфуртського книжкового ярмарку оголосили лавреатку Німецької книжкової премії 2024 року, нею стала письменниця Мартіна Гефтер.

Письменницю нагородили за роман “Hey guten Morgen, wie geht es dir?” («Доброго ранку, як справи?»), що вийшов друком у видавництві Klett-Cotta.

Журі зазначили: «Головна героїня — жінка середнього віку, яка веде нестабільне життя як перформанс-артистка в Лейпцигу і доглядає за своїм чоловіком, хворим на розсіяний склероз. Вона проводить безсонні ночі, спілкуючись із нігерійським аферистом, який намагається виманити у неї гроші. Питання полягає в тому, хто кого використовує і що станеться, якщо кордони між цифровою грою та реальною прихильністю розмиються».

Німецьку книжкову премію вручають щороку в межах відкриття Франкфуртського книжкового ярмарку найкращому німецькомовному роману року. Лавреат чи лавреатка премії отримує 25 000 євро, інші п’ятеро фіналістів отримують по 2 500 євро. Премію заснувала Німецька асоціація видавців і книгорозповсюджувачів у 2005 році.

Лабораторія цифрової безпеки виклала у відкритий доступ посібник про використання систем штучного інтелекту (ШІ) відповідно до прав людини.

Посібник має на меті допомогти організаціям і установам відповідально обирати інструменти ШІ, мінімізуючи ризики, пов’язані з їх використанням. Його цільова авдиторія — активісти, журналісти, правозахисники, медіа.

Посібник висвітлює такі теми:

оцінка впливу на права людини та оцінка ризиків;

захист персональних даних та цифрова безпека;

забезпечення рівності;

свобода вираження поглядів;

права інтелектуальної власності;

людський нагляд.

«Щоб спростити усім життя, ми додали короткий чекліст з відповідального вибору систем ШІ, який можна використовувати як швидкий і доступний інструмент для фільтрації явно ризикованих інструментів ШІ», — повідомила Тетяна Авдєєва, співавторка посібника, старша юристка Цифрової лабораторії.

Завантажити посібник можна українською (https://dslua.org/wp-content/uploads/2024/10/Toolkit_AI-for-CSOs_DSLU_Ukr.pdf ).