Бібліотечному фахівцю

У Великій Британії знайшли втрачену книжку британської письменниці, літературної критикині та феміністки Вірджинії Вулф — вона вийде друком у США у жовтні 2025 року.

Книжка має назву «Життя Вайолет» (The Life of Violet) — це збірка з трьох комічних оповідань про велетку, яка перемагає морських чудовиськ і соціальні стереотипи та традиції, використовуючи сили, «такі ж дивовижні, як і її зріст». За словами професора університету Теннессі, образ головної героїні книжки був натхненний близькою подругою та наставницею Вулф Вайолет Мері Дікінсон, зріст якої був 198 см.

Знайшли рукопис у будинку Лонгліт у Вілтширі, Англія — професорка Урміла Сешагірі випадково натрапила на нього, досліджуючи автобіографічне есе Вулф 1939 року «Нарис минулого» (A Sketch of the Past). Як зазначають дослідники, рукопис виявився там не випадково — там мешкали двоюрідні бабусі Вулф, з якими вона мала теплі контакти.

Дослідники зазначають, що знайдений твір показує творчість Вулф з іншого боку та ставить під сумнів уявлення про неї як про «похмуру, трагічну та темну» авторку.

Окрім того, новознайдені твори мають звʼязок з подальшими роботами письменниці — у творі є персонажка, натхнення знайомою Вулф Кітті Макс, яка ймовірно стала прототипом для образу місіс Делловей у її пізнішому однойменному романі. Також в оповіданнях трапляються мотиви відомого есе «Власна кімната», а саме розмова героїнь про бажання мати власний будинок.

Опублікують книжку у видавництві Princeton University Press вже 7 жовтня 2025 року. Передзамовити її можна на Amazon.

У бібліотеках Хмельницької області під час дослідження "Краща книга Хмельниччини — 2024", у якому взяли участь понад 800 респондентів із 40 територіальних громад, читачі склали й рейтинг найпопулярніших письменників краю.

Завідувачка сектору регіональної й правової інформації відділу краєзнавства Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки Альона Радецька зазначила, що найбільший читацький інтерес викликали ретроромани Ольги Саліпи, зокрема цикл "Дикі паростки", "Дерево роду", "Без права повернення" та "Вільні в’язні".

Також до рейтингу увійшли й інші відомі автори:

Надія Гуменюк із романом "Твоя навіки…";

Лора Підгірна, авторка циклу "ORIENT" та історичних детективів із серії "Інеса Путс. Панянка-детектив з Проскурова";

Юрій Даценко, автор історичних детективів про лікаря Якова Ровнєра: "Пастка для різника" та "Життя вічне";

Віоліна Ситнік, яка пише як підліткові повісті, так і психологічні трилери: "Маски чужих ролей", "Він знає, коли ти помреш";

Мира Бо (Мирослава Кухаришина) з романом "Жовті цеглини" про силу змін у житті;

Анастасія Кобильник — поетка та культурна активістка, авторка збірки "Тіло".

Юрій Сорока автор історичних романів "Хотин" та "Іван Богун";

Артур Закордонець у романі "Великі ангели коштують дорожче" розкриває драму пошуків світла в умовах соціальної темряви.

Валерій Пузік — автор збірок "Мисливці за щастям", "З любов’ю — тато!", "Метелик і танк", написаних на передовій російсько-української війни.

У вересні 2025 року в межах проєкту «Українська книжкова поличка» українські книжки з’явилася у двох публічних бібліотеках світу: у місті Валонгу (Португалія) та Віндзор (Канада). Про це повідомили в посольствах України в цих країнах.

У Валонгу «Українську книжкову поличку» відкрили до 160-річчя Михайла Коцюбинського — 17 вересня 2025 року. Українські книжки зʼявилися в муніципальній бібліотеці Bibliotecas Municipais de Valongo.

У Віндзорі «Українську книжкову поличку» відкрили 12 вересня 2025 року — вона стала восьмою полицею у країні. Як зазначив генеральний консул України в Торонто Олег Ніколенко, в межах проєкту Генеральне консульство України в Торонто подарувало бібліотеці 80 нових українських книжок, серед яких є видання про кримських татар.

Наразі «Українські книжкові полички» існують у 8 містах Канади — Монреаль, Оттава, Торонто, Вінніпег, Міссіссаг, Гамільтон та Бремптон.

Український культурний фонд розпочав конкурс із добору фахівців у галузі культури, мистецтв та креативних індустрій, які долучаться до складу експертних рад. Надалі вони забезпечуватимуть прозорий та ефективний відбір проєктів, що будуть реалізовуватися Фондом у 2026–2027 роках.

Кінцевий термін подачі документів — до 18:00, 31 жовтня 2025 року.

Вимоги до кандидата в експерти УКФ:

освіта (не нижче другого рівня);

досвід професійної діяльності у відповідному секторі не менше п’яти років;

досвід управління проєктами не менше трьох років;

досвід бюджетування проєктів або/та наявність досвіду оцінювання бюджету в конкурсних (експертних) комісіях не менше двох років;

досвід оцінки проєктів у культурно-мистецькій сфері щонайменше один рік; знання ділової української мови;

бездоганна ділова репутація (відсутність ризиків, які можуть вплинути на репутацію Фонду внаслідок професійної та/або публічної діяльності кандидата).

Перелік документів, необхідних для участі у конкурсі, та додаткова інформація розміщені за посиланням: https://ucf.in.ua/p/become_an_expert

З нагоди Всеукраїнського дня бібліотек до Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка (ХДНБ) прибула мобільна бібліотека з Талліннської центральної бібліотеки.

Бібліобус – подарунок від естонських колег, покликаний підтримати освітні та культурні проєкти в громадах Харківщини, що постраждали від війни. Талліннська управа взяла на себе всі витрати щодо перевезення автобуса до Харкова.

Пересувний бібліотечний комплекс свого часу обслуговував мешканців віддалених естонських містечок і сіл, де немає стаціонарних книгозбірень. Він обладнаний книжковими полицями, робочим місцем бібліотекаря та столом для читачів із ноутбуком.

«Ми дуже вдячні нашим друзям із Естонії. Такі практичні речі — символ дружби та підтримки України під час війни. Тепер автобібліотека з Таллінна курсуватиме громадами Харківщини, де від початку повномасштабної агресії росії зруйновано понад 50 публічних бібліотек і ще близько 180 пошкоджено», — сказала т. в. о. Міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна.

У прифронтовому Харкові немає жодного з дев’яти районів, де б не постраждала бібліотека. Руйнувань або пошкоджень зазнала майже кожна шкільна книгозбірня, усі наукові бібліотеки університетів, а також сама ХДНБ. Навесні 2022 року внаслідок обстрілів у будівлі було пошкоджено дах і стіни, зруйновано унікальний світловий ліхтар. Уже четвертий рік поспіль бібліотека функціонує без опалення.

Попри руйнування, бібліотекарі Харківщини продовжують працювати й підтримувати громади. У перші дні війни вони організовували мобільні бібліотечні пункти у метро, пізніше — у підземних метрошколах для дітей. Сьогодні вони проводять інтерактивні читання, майстер-класи, заняття з цифрової грамотності для переселенців, дітей та людей старшого віку.

Жоель Діккер — швейцарський письменник, який пише французькою мовою. Засновник і головний редактор видавництва Rosie & Wolfe, у якому видаються тільки його книжки. Живе та працює у Женеві. Автор романів «Справа Аляски Сандерс», «Загадка кімнати 622», «Книга Балтиморів», «Зникнення Стефані Мейлер», «Правда про справу Гаррі Квеберта». Книжки Діккера перекладені понад 40 мовами світу.

Критикувати його почали влітку 2025 року після того, як українські читачі з’ясували, що у книжках письменника можна помітити чимало згадок про росію та посилань на російську літературу. Публічно першою на це звернула увагу авторка телеграм-каналу «Алінарія про книжки», яка проаналізувала відеозвернення письменника.

У 2021 році автор у своєму зверненні до росіян зазначив, що «має привʼязаність до росії через своє коріння». Окрім того, автор записував ще декілька звернень до своїх читачів з росії — у тому ж 2021 році автор у ще одному зверненні до російського видавництва назвав його «рідним домом», а у 2023 записав відео «спеціально для російських фанатів», у якому анонсував вихід книжки «Справа Аляски Сандерс».

https://chytomo.com/vydavnytstvo-staroho-leva-prypynyt-vydavaty-knyzhky-zhoelia-dikkera/

Вечірній Київ

Громадська діячка, очільниця Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) у 2023–2025 роках Олена Дума представила гуманітарний проєкт «Нескорена освіта», мета якого передача освітньої літератури шкільним бібліотекам прифронтових регіонів.

Ініціатива, про яку розповіли учасники презентації у Київінформ пресцентрі, відбувається в межах освітньої кампанії, пов’язаної з виходом книги Олени Думи «АРМАгедон для корупціонерів. Тіні великих грошей», що побачила світ у видавництві «Саміт-книга». Кошти від продажу видання спрямовують на закупівлю книг для школярів.

Варто зазначити, що цей проєкт стосується передусім реалізації освітнього проєкту з подолання освітніх втрат у прифронтових регіонах України. Тому учасники презентації наголосили на фундаментальній ролі освіти, особливо в умовах війни.

Напередодні Дня знань 200 комплектів освітньої літератури, придбаних за кошти від реалізації книги, вже були передані школам Сумської області. Наступний регіон, який охопить проєкт, — Чернігівщина.

https://vechirniy.kyiv.ua/news/116976/

Суспільне Культура

У США компанію Apple звинуватили у незаконному навчанні штучного інтелекту на книжках, захищених авторським правом.

Письменники Ґреді Гендрікс та Дженніфер Роберсон подали колективний судовий позов до федерального суду Північної Каліфорнії. Вони стверджують, що Apple копіювала захищені твори без згоди авторів, зазначення авторства та виплати компенсацій.

У позові зазначають, що компанія використовувала відому базу піратських книжок для навчання своїх великих мовних моделей під назвою OpenELM.

Apple та адвокати позивачів поки не прокоментували ситуацію.

Це не єдиний такий випадок — великі технологічні компанії дедалі частіше звинувачують в ігноруванні авторського права під час навчання ШІ. Нещодавно стартап зі штучного інтелекту Anthropic, який створив чатбот Claude, виплатив $1,5 мільярда за цим же порушенням.

Компанії Microsoft, Meta та OpenAI також отримують позови за використання чужих книжок і статей.

https://suspilne.media/culture/1109960-pismenniki-podali-do-sudu-na-apple-cerez-navcanna-stucnogo-intelektu-na-ihnih-knizkah/

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України ініціює громадське обговорення проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження операційного плану реалізації у 2026-2028 роках Стратегії розвитку читання на період до 2032 року «Читання як життєва стратегія», який розроблено з метою забезпечення реалізації протягом 2026-2028 років згаданої Стратегії.

Зауваження і пропозиції до проєкту акта, разом з обґрунтуваннями щодо необхідності врахування, приймаються від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань до кінця робочого дня 16 вересня 2025 року на електронну адресу o.aderikhina@mcsc.gov.ua.

Відповідальна особа за проведення консультацій стосовно проєкту акта – головний спеціаліст відділу книговидавничої сфери та контролю за розповсюдженням видавничої продукції Управління видавничої справи та бібліотечної діяльності Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Олена Адеріхіна, тел. (044) 234-59-70.

Надані пропозиції та зауваження будуть розглянуті під час доопрацювання проєкту акта. Результати консультацій з громадськістю будуть розміщені на офіційному вебсайті МКСК.

Додатки: проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження операційного плану реалізації у 2026-2028 роках Стратегії розвитку читання на період до 2032 року «Читання як життєва стратегія».

Пояснювальна записка до проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження операційного плану реалізації у 2026-2028 роках Стратегії розвитку читання на період до 2032 року «Читання як життєва стратегія».

Інститут політико-правових та релігійних досліджень оголосив лауреатів Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга року» - 2025

Захід проведено Інститутом політико-правових та релігійних досліджень за підтримки Міністерства молоді та спорту України, Європейської культурної асамблеї, Національної спілки письменників України, Національної академії педагогічних наук України, Національної академії мистецтв України, Київської міської державної адміністрації.

Всеукраїнська літературно-мистецька премія «Київська книга року» заснована за ініціативи Герасименка Олександра Олександровича, Президента Інституту політико-правових та релігійних досліджень, яка щорічно вручається до Дня Незалежності України.

Метою Премії є підтримка творчих діячів, відзначення авторів, видавництв, представників творчої спільноти, які зробили значний внесок у популяризацію української книжки, популяризація творчості, утвердження високих мистецьких стандартів у національному письменстві і літературній критиці, створення умов для творчого зростання.

На підставі рішення Експертної ради Інституту політико-правових та релігійних досліджень визначено лауреатів Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга року» у 2025 році:

У номінації «Історична література»

Кудінов Дмитро Валерійович – доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, за наукове видання: «Сумська І жіноча гімназія: мікроісторичне дослідження»

У номінації «Енциклопедична, довідкова, методична та навчальна література»

Мироненко Петро Володимирович – доктор політичних наук, академік-засновник, президент Академії політико-правових наук України, генеральний директор наукової установи Академія «Українська Політія», за наукове видання: «Енциклопедія політики і права»

Горбатенко Володимир Павлович – доктор політичних наук, провідний науковий співробітник Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, за наукове видання: «Енциклопедія політики і права»

Найда Інна Володимирівна – кандидат наук з державного управління, доцент, декан кафедри економіко-правового факультету Київського кооперативного інституту бізнесу і права, за навчальний посібник: «Основи трудового права та управління трудовими ресурсами»

Панченко Олександр Іванович – доктор юридичних наук, письменник, краєзнавець, правозахисник, за книгу: «Митрович Кирило, Від філософії Григорія Сковороди до міркувань в українському самостійницькому часописі «Сучасність»

Сергієнко Наталія Артурівна – доктор юридичних наук, професор кафедри публічного права Київського столичного університету імені Б. Грінченка, адвокат, за монографію: «Виконавче право України та його міжгалузеві зв’язки»

Важеніна Олена Григорівна – кандидат філологічних наук кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови, теорії та історії української і світової літератури, учений секретар Донецького національного університету імені Василя Стуса, за навчальний посібник: «Сучасна українська мова: Морфеміка. Словотвір: матеріали для дистанційної роботи студентів»

Косінова Олена Миколаївна – заслужена артистка України, кандидат педагогічних наук, доцентка, головний режисер Ансамблю пісні і танцю Державної прикордонної служби України, за навчально-методичний посібник: «Музично-театральна режисура: репертуар, поради, тренінг»;

Бортун Каріна Олександрівна – кандидат філологічних наук, доцентка, доцент кафедри ділової української та іноземних мов навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ, за навчальний посібник: «Сучасна українська мова: Морфеміка. Словотвір: матеріали для дистанційної роботи студентів».

Чистякова Тетяна Юріївна – директорка видавництва ТОВ «Хай-Тек Прес», фасилітаторка, громадська діячка, волонтерка, директорка програми «Залучення юних лідерів Україна-Міннесота (США), за серію видань: «Школа Зеленої Планети 1-2 клас», «Школа Зеленої Планети 3-4 клас», «Школа Зеленої Планети зошит-практикум 1-2 клас»

У номінації «Драматургія»

Неволов Василь Васильович – Заслужений діяч мистецтв України, доктор філософії з мистецтвознавства, письменник, драматург, театрознавець, лауреат Мистецької премії «Київ» у галузі літератури імені Євгена Плужника, голова правління Київської міської організації Товариства «Знання» України, голова ТО драматургів Національної спілки письменників України, лауреат Державної премії ім. І.П. Котляревського, за книгу «Тепло київських візерунків, драматургічні рефлексії»

У номінації «Популярна література»

Кас’яненко Світлана Василівна – письменниця, заслужена діячка естрадного мистецтва України, членкиня Національної спілки письменників України, за книжку «Мамма міа»

У номінації «Популярна документальна література»

Янченко Галина Ігорівна – народний депутат України, співголова групи з міжпарламентських зв’язків з Федеративною Республікою Німеччина, за книгу «Прихисток. Стартап на мільйон життів»

Про інші номінації і лауреатів тут: https://www.facebook.com/institute2015

Лише 18% українців завжди перевіряють достовірність інформації з медіа і соцмереж, майже 40% ніколи цього не роблять. Про це свідчать результати дослідження соціологічної групи «Рейтинг» на замовлення Львівського медіафоруму та організації International Media Support.

Детальніше тут: https://drive.google.com/file/d/16DghLNgxkW8VxwPekSv3Vhi2GCLU5sii/view?fbclid=IwY2xjawMej-9leHRuA2FlbQIxMQABHt0uqjmGGVf9VN6sNs0y-rTV68Sh7guD4GzF5bSXVRmE9P9Sy4_u8Ok7Q8Fz_aem_7f3WlY_GC5x6gStT4TKdVg

Андрій Даниленко став лавреатом міжнародної премії імені Івана Франка з монографією "Від Біблії до Шекспіра. Пантелеймон Куліш і формування української літературної мови", виданою в Університеті Пейс, Нью-Йорк.

Цьогоріч на здобуття премії подали 13 наукових монографій із Польщі, США та України.

До фінального списку також увійшли колективна монографія "Країна солі і нафти" Богдана Лазорака, Беати Скварек і Тетяни Лазорак і монографія "Gloria et sacrum. Історична проза української еміґрації" Ігоря Набитовича.

"Окрім грошової винагороди у 275 тисяч гривень, лауреат премії отримав медаль та диплом", - зауважив під час церемонії директор міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус.

Премію започаткував онук Івана Франка — Роланд Франко у 2016 році.

В Україні внаслідок російської агресії зруйновано та пошкоджено 1553 пам’ятки культурної спадщини, а також 2388 об’єктів культурної інфраструктури.

"Через російську агресію в Україні зруйновані та пошкоджені 1553 пам’ятки культурної спадщини та 2388 об’єктів культурної інфраструктури. Серед пошкоджених об’єктів культурної спадщини 148 мають статус національного значення, 1287 - місцевого, 118 - щойно виявлені". - поінформували у МКСК.

За його даними, пошкодження об’єктів культурної спадщини зафіксовано у 18 областях. Найбільших руйнувань зазнали пам’ятки у Харківській області - 340, Херсонській - 293, Одеській - 181, Донецькій - 173, Київській області та Києві - 112.

З-поміж постраждалих унаслідок обстрілів та бойових дій об’єктів культурної інфраструктури 481 знищені повністю. Найбільших втрат культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській та Сумській областях.

Постраждали 1162 клубні заклади, серед них: 840 бібліотек; 182 заклади мистецької освіти; 131 музей та галерея; 49 театрів, кінотеатрів та філармоній; 9 заповідників; 10 парків, зоопарків; 4 цирки.

Руйнування зафіксовані у 324 територіальних громадах по всій Україні. Найбільше - у громадах Донецької (452 ТГ), Луганської (122 ТГ), Сумської (37 ТГ), Харківської (33 ТГ), Дніпропетровської (23 ТГ), Запорізької (28 ТГ) областей.

Водночас у МКСК додали, що оскільки майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей перебувають у тимчасовій окупації, це унеможливлює точний обрахунок кількості закладів культури, що постраждали внаслідок бойових дій та окупації.

Як повідомлялося, восени планують запустити Український фонд культурної спадщини, він працюватиме за кордоном і спрямовуватиме кошти, залучені від партнерів, на відбудову української культурної спадщини.

29 серпня в Харкові у межах фестивалю «Літературний ярмарок» відбувся круглий стіл «Харків — столиця книговидання: шлях до оновлення бібліотек і ринку книги». У ньому взяли участь представники видавництв, органів державної влади та місцевого самоврядування.

Учасники заходу обговорили низку важливих тем, серед яких — поточний стан, виклики та перспективи книговидання у Харкові; вплив війни на логістику, друк, розподіл накладів та збереження друкарських потужностей в регіоні; можливості і потреби, що існують в галузі; поповнення та підтримка бібліотек.

Письменник, військовослужбовець і засновник «ЛітЯрмарку» Сергій Жадан озвучив головні тези фестивалю та підсумував, що «там, де є бібліотекарі, які живуть своєю справою, там є життя довкола бібліотеки, є громада і читачі».

Книжковий фестиваль «Літературний Ярмарок» триватиме до 31 серпня. Його реалізує Благодійний фонд Сергія Жадана за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Детальніше тут: https://mcsc.gov.ua/news/harkiv-stolyczya-knygovydannya-u-mezhah-literaturnogo-yarmarku-obgovoryly-majbutnye-bibliotek-i-knyzhkovogo-rynku/

28 серпня у Києві відбувся захід на тему: «Колективно-договірне регулювання в умовах воєнного стану: плюси та мінуси». Його організаторами були Федерація профспілок України та Проєкт «Ініціатива з допомоги ФПУ в узагальненні практики застосування роботодавцями зупинення дії окремих положень колдоговорів та просуванні кращої практики колдоговірного регулювання», що фінансується Міжнародною організацією праці.

Метою заходу було визначення найкращого колективного договору на всеукраїнському рівні. У заході взяли участь голова ФПУ Сергій Бизов, народні депутати України, представники міністерств, Федерації роботодавців України, Офісу Міжнародної організації праці в Україні, голова Київської міської ради працівників культури Лідія Колодко, а також голови первинних профспілкових організацій — учасники конкурсу.

Від Київської міської ради працівників культури на конкурс було подано Колективний договір Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого на 2025–2029 рр. Його презентувала Анна Микитенко, голова первинної профспілкової організації Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого.

За результатами Всеукраїнського конкурсу на кращий колективний договір, переможцем став саме Колективний договір Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого.

На урочистій церемонії нагородження голова ФПУ Сергій Бизов вручив переможцю диплом і цінний приз.

МКСК розпочало громадське обговорення змін до Закону України «Про Український культурний фонд»

В оновленій версії закону пропонується уточнити процедури добору кандидатів до Наглядової ради Фонду та припинення повноважень її членів.

💬 «Також враховано нашу пропозицію щодо підтримки довгострокових проєктів. Дякую команді УКФ, з якою ми разом просували ідею й працювали над текстом змін, і Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Комітету гуманітарної та інформполітики за консолідацію зусиль. Окрім того, враховано правку щодо врегулювання термінів затвердження пріоритетів Фонду, розмежування обовʼязків дирекції та Наглядової ради», – прокоментувала виконавча директорка УКФ Анастасія Образцова.

Зауваження та пропозиції до законопроєкту надсилайте до 20 вересня на е-пошту panchenko@mcsc.gov.ua.

Докладніше тут: https://ucf.in.ua/news/hromadske-obhovorennia2025?fbclid=IwY2xjawMaR31leHRuA2FlbQIxMABicmlkETFXeHN5djRqY3Eyajk1c1lXAR78hLXv91WlOkzGCdqguK3IkJO-6R1woW-DOydQF6EJgXXO367y_edzrPqH9g_aem_A8dYCdEOZdgmj4K3cmIk7w

Волинська обласна бібліотека для юнацтва, що в місту Луцьку, в рамках акції "Скажи НІ російській літературі" зібрала чергову партію макулатури — 426 кілограмів російськомовної літератури.

Таку кількість вдалося накопичити за півтора місяця, розповіла в коментарі Суспільному директорка книгозбірні Алла Єфремова.

Зібране 25 серпня в бібліотеці забрала заготівельна організація. Виручені 1280 гривень передали для волонтерки Вікторії Маткової на закупівлю матеріалів на виготовлення маскувальних сіток для військовослужбовців.

"Цього разу багато російськомовної літератури приносили, енциклопедичні давні словники були. Влітку більше люди активізуються, бо приїжджають студенти додому і допомагають підчищати книжкові полиці. Хай невеликі гроші отримуємо зі здачі на макулатуру, але вже добре, тому що є зараз багато плетіння і потреба в маскувальних сітках на фронт", — сказала Алла Єфремова.

Від старту акції, з вересня 2022 року, до обласної бібліотеки жителі Луцька й громади принесли 8323 кілограмів російськомовних книг, журналів та іншої періодики. Здавши на макулатуру цю кількість, сказала Алла Єфремова, отримали 25698 гривень. Усі кошти передають волонтерам на допомогу військовим чи на матеріали для плетіння "кікімор".

16-20 вересня 2025 року УБА запрошує на XV Львівський міжнародний бібліотечний форум, який відбудеться у змішаному форматі. Наживо Форум проходитиме в бібліотеках міста Львова. Онлайнова участь відбуватиметься на платформі Zoom.

Цьогорічна тема: «Бібліотека: довіра і відповідальність».

Форум – це місце зустрічі керівників та провідних фахівців бібліотек, науковців, викладачів закладів вищої освіти, видавців, авторів, читачів, провайдерів інформаційних послуг, членів та партнерів ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Електронна реєстрація відкрита до 31 серпня 2025 р:

https://docs.google.com/.../1FAIpQLSfaWhAsD9s.../viewform... Докладніше на порталі: https://ula.org.ua/.../xv-lvivskyi-mizhnarodnyi... Запрошуємо на:

- зустрічі з ключовими спікерами та «зірковими» учасниками;

- дискусії з актуальних питань;

- обмін досвідом з українськими та іноземними колегами;

- круглі столи і тренінги з напрямів «на часі»;

- культурно-мистецький проєкт «Читаємо Україну: шлях до себе через літературу»;

- і просто обійняти одне одного.

Організатори Форуму:

ВГО Українська бібліотечна асоціація

Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка

Львівська обласна бібліотека для дітей

Львівська муніципальна бібліотека

Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука

Партнери Форуму:

«Проєкт підтримки Дія», що реалізується Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні за фінансування Швеції

Український інститут книги

Goethe-Institut в Україні

УКАЗОМЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №616/2025 "Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України" державними нагородами відзначено:

- головну бібліотекарку Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки Юлія Лисюк - орден "За заслуги" ІІІ ступеня.

Присвоїно почесне звання «ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ»:

- АРЮПІНІЙ Ліні Володимирівні — заступник генерального директора Одеської національної наукової бібліотеки;

- ВОЛКОВІЙ Ользі Василівні — директорка Комунального закладу «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека» Запорізької обласної ради.

Уряд Данії пропонує скасувати 25% податку з продажу книжок, який є найвищим у Європі, аби залучити більше людей до читання.

Про такі наміри уряду заявив міністр культури Данії Якоб Енгель-Шмідт. За його словами, високі податки, а саме 25%, сприяють зростаючій «кризі читання» в країні.

Наразі очікується, що таке рішення коштуватиме державному бюджету Данії близько 330 мільйонів крон (51 мільйон доларів) на рік.

«Ми повинні зробити все можливе, щоб виправити кризу читання, яка, на жаль, поширилася в останні роки. Я неймовірно пишаюся. Не щодня вдається переконати колег, що такі величезні гроші слід витрачати на інвестування у споживання та культуру данців», — зазначив Енгель-Шмідт.

Видавці Данії також наполягають на зниженні податків на продаж літератури — у травневому звіті вони зазначили, що «уряд повинен гарантувати доступ до друкованих книг для всіх громадян».

«Йдеться також про поширення літератури. Саме тому ми вже виділили кошти на посилення співпраці між публічними бібліотеками та школами країни, щоб більше дітей могли ознайомитися з якісною літературою», — додав міністр культури Данії.

Як відомо, в інших скандинавських країнах стандартна ставка ПДВ, а саме 25%, не поширюється на книжки — податок на продаж літератури у Фінляндії становить 14%, у Швеції — 6%, а в Норвегії та Британії взагалі відсутній.

Швеція знизила податок на книжкову продукцію ще у 2001 році — таке рішення уряду призвело до зростання продажів, однак книжки купували вже активні читачі.

Як повідомлялось, у січні 2025 року влада Словаччини знизила ПДВ на книжки з 10% до 5%, що стало важливою підтримкою для видавців і книгорозповсюджувачів в умовах економічного тиску.

Нагадаємо, у 2022 році від оподаткування ПДВ звільнили також постачання україномовних аудіокнижок.