Розділи сайту
1. Офіційна інформація
2. Бібліотеки України
3. Національні бібліотеки
4. Сторінка дослідника
5. Методисти рекомендують
6. Статистична аналітика
7. Бібліотечна планета
8. Бібліолоція
9. Бібліографи презентують Мастрід
Інновації/проекти Бібліотечний простір
ЕСМаР Лауреати конкурсу
Нагороди і звання Нове на сайті
Виставлено: [05.07.2024] [24.06.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (104) 2024 [22.12.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (102) 2023 [29.11.2023]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2024 рік. [03.10.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (101) 2023 [18.09.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за III квартал 2023 року [05.07.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (100) 2023 [19.06.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за II квартал 2023 року [20.05.2023]Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу [06.05.2023] [05.04.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (99) 2023 [16.03.2023] [16.03.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [27.02.2023] [17.01.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (98) 2022 [23.12.2022] [21.12.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [18.11.2022] [04.11.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики 3 квартал 2022 рр. [05.10.2022]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2023 рік. [04.10.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (97) 2022 [10.09.2022] [03.08.2022] [11.07.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (96) 2022 [29.06.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (95) 2022 [23.12.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (94) 2021 [16.12.2021] [06.12.2021]РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТА ЖУРНАЛУ «БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА» НА 2022 РІК [01.12.2021] [20.10.2021] [27.09.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (93) 2021 [01.09.2021] [06.07.2021] [30.06.2021] [23.06.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (92) 2021 [31.05.2021] [07.05.2021]XІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу» [29.03.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (91) 2021 [22.12.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (90) 2020 [02.10.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (89) 2020 [22.06.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (88) 2020 [22.06.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (87) 2020 [29.01.2020]Методична служба: індикатор та імпульс інноваційної культури в умовах децентралізації. [29.01.2020]Сучасна публічна бібліотека від А до Я. [29.01.2020] [16.12.2019]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (86) 2019 [18.09.2019]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (85) 2019 [16.05.2019]Інформаційно-аналітичний бюлетень: СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В БІБЛІОТЕКАХ (Випуск 50) [.pdf] Огляд НДР за 2010-2015 рр. [.pdf] [27.03.2019]Бібліотечна планета, номер 1 за 2019 рік [22.12.2018]Бібліотечна планета, номер 4 за 2018 рік [27.11.2018]Семінар «Актуальні питання охорони книжкових пам’яток». [04.10.2018] [14.03.2018]Інформація від майстра
Відвідувачі
відвідувачі відвідувач online |
Новини
Музей Булгакова вважає висновок УІНП про імперськість письменника ненауковим Київський Літературно-меморіальний музей Булгакова відреагував на висновок експертів Українського інституту національної пам’яті, назвавши його ненауковим. Позицію музейників опублікували на офіційному сайті установи.
У музеї висновок Інституту нацпам’яті критикують зокрема за категоричність та емоційну забарвленість: «Висновок не є експертизою повною мірою. Більшість найскладніших змістовних тверджень, які б мали бути підставою для висновків та рекомендацій такого роду документа, тут подані без аргументації, мають вигляд емоційно забарвлених, з розмитими інтерпретаціями, визначень».
У музеї Булґакова заявляють, що більшість експертів УІНП не мають відповідної компетенції, оскільки мають інший дослідницький фах. У заяві також наголосили, що наукових співробітників музею не запрошували до участі в експертизі.
У своїй заяві науковці музею перерахували фрагменти висновку УІНП, який вважають маніпулятивними та фактологічно помилковими.
Музей вимагає оприлюднити повний текст дослідження: «В публічному обговоренні текст Висновку хибно інтерпретується громадськістю, як власне експертиза, що зумовлює змішування поданих на початку категоричних емоційних тверджень із суперечливими та вряди-годи безпідставними аргументами. Звертаємо увагу, що висновок має ґрунтуватися на повноцінному дослідженні, яке своєю чергою має містити посилання на джерела. Вимагаємо оприлюднити текст повного експертного дослідження, адже без вичерпної фахової аргументації висновок комісії не може вважатися науковим».
В музеї Булгакова підсумували, що для великої частини населення України Булгаков «може бути зручною точкою входу до розуміння справжньої української історії, саме через розвінчання російських імперських наративів».
«Імʼя [Булгакова] в назві музею і памʼятник – у місті, де він народився і жив – ознака не глорифікації, а чітке означення власного українського (на відміну від привласненого Москвою), права на бренд Булгакова, на критичне розкриття його творчості, його біографії на тлі української історії», — переконані працівники музею. Вони додають, що музей Михаїла Булґакова може стати для киян «провідником» до інших музеїв.
Як повідомлялося, нещодавно Український інститут національної пам’яті визнав об’єкти, присвячених російському письменнику Міхаїлу Булґакову, символікою російської імперської політики.
Оголосили лавреата премії імені Астрід Ліндґрен 2024 року Австралійський фонд грамотності корінного населення (Indigenous Literacy Foundation) став лавреатом Меморіальної премії імені Астрід Ліндґрен 2024, яку вручають за досягнення в галузі літератури для дітей та підлітків.
«Фонд грамотності корінного населення Австралії працює з читанням та розповіданням історій серед дітей корінних народів Австралії з цікавістю й повагою. У тісній співпраці з громадами вони підкреслюють цінність власних мов та історій кожного народу. Поширюючи книжки та заохочуючи до читання, розповідання історій і творчості, Фонд грамотності корінних народів розвиває бажання читати, виховує гордість, впевненість у собі та почуття приналежності до спільноти. Кожна дитина має право на свою мову та свої історії», — зазначили журі премії.
Церемонія оголошення лавреата відбулася у межах Болонського ярмарку дитячої книжки.
Фонд грамотності корінних народів (ILF) був створений у 2011 році для заохочення читання та сприяння розвитку грамотності шляхом забезпечення доступу до якісної літератури для дітей корінних народів Австралії. Робота ILF зі сприяння читанню базується на співпраці та прихильності місцевих громад. ILF працює в 427 громадах перших народів по всьому Австралійському континенту.
Меморіальна премія імені Астрід Ліндґрен (The Astrid Lindgren Memorial Award) була заснована шведським урядом 2002 року, після смерті відомої письменниці для того, щоб сприяти розвитку дитячої та юнацької літератури.
Україна представить стенд на Болонському ярмарку дитячої книги Україна візьме участь у Болонському ярмарку дитячої книги, який відбудеться з 8 по 11 квітня, на заході свої книги презентують 20 українських видавництв.
Зокрема, Україну з національним стендом представлять видавництва Маміно, Віват, Моя книжкова полиця, Читаріум, Tyanachu, НК-Богдан, Книги 21, видавництво «Жорж», ІРІО, видавництво Старого Лева, видавництво Видавництво, Каламар, Ранок, АССА, Парасоля, проєкт Better Time Stories, Вільний вітер, Крокус, Мала академія наук України та Літературна агенція OVO.
Основою дизайну українського національного стенда на Болонському ярмарку дитячої книги стали ілюстрації Олександра Шатохіна з «тихої книжки» «Жовтий метелик».
Таку візуальну репрезентацію доповнюватимуть листівки з інформацією про загиблих і депортованих Росією українських дітей, про загиблих письменників і перекладачів на війні або через війну, про зруйновані російською армією об’єкти культурної інфраструктури, зокрема бібліотеки. А також матеріали про українські видавництва, книги яких будуть представлені на національному стенді.
1974 об’єкти культурної інфраструктури зазнали пошкоджень чи руйнувань через російську агресію Міністерство культури та інформаційної політики продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної інфраструктури в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії. Так, станом на 25 березня 2024 року збитків зазнали 1974 заклади культури (в тому числі заклади культури, підпорядковані МКІП та іншим ЦОВВ) без урахування пам’яток культурної спадщини, з них 321 – знищені (16,3%).
Внаслідок агресії рф зруйновані 29 закладів культури державної форми власності (9,8% від загальної чисельності в Україні) та 1945 комунальної форми власності (6%).
За інформацією, наданою обласними та Київською міською військовою адміністраціями, протягом березня було пошкоджено 28 закладів культури. Загалом найбільше постраждали об’єкти в Харківській, Донецькій, Сумській, Чернігівській та Миколаївській областях. Водночас у звіті врахована уточнена інформація по закладах, які раніше зазнали руйнувань, та які знаходяться на тимчасово окупованій території та/або території активних бойових дій, зокрема у Донецькій області. Окрім того, відбулися повторні влучання у вже пошкодженні об’єкти, як-от у Донецькій, Сумській, Харківській, Херсонській областях та в м. Києві.
У період із 24 лютого 2022 року найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській та м. Києві, Миколаївській, Луганській та Запорізькій областях. Найчисельнішою групою пошкоджених чи зруйнованих закладів культури є клубні заклади (48,2% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, які зазнали збитків).
Загалом постраждали:
клубні заклади – 951;
бібліотеки – 705;
заклади мистецької освіти – 151;
музеї та галереї – 114;
театри, кінотеатри та філармонії – 36;
парки, зоопарки, заповідники – 14;
цирки – 3.
Руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри, філармонії та заклади мистецької освіти (мистецькі школи і коледжі) у 280 територіальних громадах (19,1 %) у Вінницькій (3,2% від загальної кількості територіальних громад в області), Дніпропетровській (19%), Донецькій (83%), Житомирській (17%), Закарпатській (2%), Запорізькій (36%), Київській (27,1%), Кіровоградській (2%), Луганській (46,2%), Львівській (4,1%), Миколаївській (44,2%), Одеській (9%), Полтавській (2%), Сумській (54,9%), Харківській (55,4%), Херсонській (43%), Хмельницькій (17%), Черкаській (6,1%), Чернігівській (47,4%) областях та м. Києві.
Станом на кінець березня 2024 року майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей досі перебувають у тимчасовій окупації, що унеможливлює обрахунок точної кількості закладів культури, що постраждали під час бойових дій та окупації.
На Рівненщині стартувало «Велике читання» роману письменника-ветерана Олександра Терена «Цьогоріч для «Великого читання» на Рівненщині обрали автобіографічний роман ветерана та письменника Олександра «Терена» Будька. «Історію впертого чоловіка» обрали не випадково, адже її автор – рівнянин», - ідеться у повідомленні Рівненської ОДА.
Як зазначає начальниця управління культури і туризму ОДА Любов Романюк, така читацька акція проходить в області вже втретє. Раніше читали братів Капранових, а торік - Сергія Гридіна. Ініціатива покликана популяризувати книги талановитих рівненських письменників. Одним із таких і є Олександр «Терен».
В ОДА інформують, що Олександр «Терен» - уродженець Рівного, український захисник, ветеран російсько-української війни. Під час боїв в Харківській області Олександр отримав важке поранення, втративши обидві ноги. Згодом боєць пройшов процес протезування. Також є автором Youtube-проєкту «Відвал ніг, або All інклюзив».
«Історія впертого чоловіка», видана у 2023 році, стала його першим твором. У книзі він описує період свого життя з 24 лютого до 24 серпня 2022 року. Олександр розповідає про спроби потрапити до лав ЗСУ та бойовий шлях до моменту поранення.
Формат «Великого читання» передбачає одночасне читання та обговорення в громадських просторах. Бібліотеки стануть місцями для зустрічей та обговорення книг – як офлайн, так і онлайн. Організатори запрошують усіх охочих.
В Україні оголосили лауреата премії імені Олеся Гончара Державне агентство з питань мистецтв та мистецької освіти оголосило лауреата премії імені Олеся Гончара у 2024 році, нагороду здобув Леонід Петровський за роман «Окрушини долі».
"Цьогоріч на конкурс до Держмистецтв надійшло 26 заявок, розглянувши які, члени комітету з присудження премії шляхом відкритого голосування, після жвавої та тривалої дискусії, визначили лауреатом премії Леоніда Петровського. Нагороду автор отримає за роман «Окрушини долі», видану видавництвом «Рута» у 2021 році", - йдеться у повідомленні.
Також члени Комітету відзначили вартими уваги та прочитання твори таких кандидатів на отримання цьогорічної премії: Матвійчук Анатолій – збірка поезії «Скарби. Вибране», видавництво «Саміт-книга», 2020; Мостепан (Мельник) Ірина – Збірка віршів «Глосарій. Книга друга», видавництво «Волинські обереги», 2022; Сливинський Остап – збірка історій «Словник війни», видавництво «Віват», 2023.
Премію імені Олеся Гончара присуджують щорічно за кращі літературні твори, які утверджують ідеали гуманізму, духовні цінності українського народу, ідеї незалежності України.
Використання імені Булґакова визнали пропагандою імперської політики рф Український інститут національної пам’яті (УІНП) визнав об’єкти, присвячених російському письменнику Міхаїлу Булґакову, символікою російської імперської політики.
«Булгаков – імперець за світоглядом, затятий українофоб. Письменник, не зважаючи на роки життя у Києві, зневажав українців та їхню культуру, ненавидів українське прагнення до незалежності, негативно відгукувався про становлення Української держави та її очільників. З-поміж усіх російських письменників того часу стоїть найближче до нинішніх ідеологем путінізму і кремлівського виправдання етноциду в Україні», — ідеться у висновку експертної комісії УІНП.
У комісії заявили, що присвоєння імені російського письменника географічним об’єктам, назвам юридичних осіб, об’єктам топонімії, а також встановлення на його честь пам’ятників та пам’ятних знаків в Україні було втіленням русифікації – складової російської імперської політики, спрямованої на нав’язування використання російської мови, пропагування російської культури як вищих, порівняно з іншими національними мовами та культурами, витіснення з ужитку української мови, звуження українського культурного та інформаційного простору.
У комісії заявили, що творчість російського композитора Глінки також безпосередньо пов’язана з глорифікацією російської імперської політики, а присвоєння його імені географічним об’єктам, назвам юридичних осіб, об’єктам топонімії, а також встановлення на його честь пам’ятників та пам’ятних знаків в Україні було втіленням русифікації.
У 2023 році більшість громад виділила кошти на придбання нових книжок для бібліотек У 2023 році більшість територіальних громад України виділила кошти на бібліотечні закупівлі: 52,75% проти 47,25%, а загальна сума закупівель склала понад 30 млн грн. Про це йдеться в результатах опитування територіальних громад, проведеному Українським інститутом книги.
Понад третина громад (36%) знайшла можливість профінансувати бібліотечні закупівлі впродовж обох років, серед них Київ. Найбільше таких громад на Львівщині (58%), найменше на Буковині (15%).
Загалом по Україні майже половина громад (47%) не виділяли коштів на поповнення бібліотечних фондів впродовж двох років. Найбільше таких було в Чернівецькій та Закарпатській областях (по 77%), найменше у Львівській (20%).
22% громад змогли виділити кошти у 2023 році, але вирішили не продовжувати таку практику на 2024 рік.
11% громад запланували книжкові видатки на 2024 рік, хоча не робили цього торік.
Переглянути інтерактивну мапу стану закупівель у конкретній тергромаді можна за посиланням: https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?ll=47.84784294216893%2C34.020636233724474&z=6&mid=1khKoZq5YEVkiT745firHTjtYXISfDzI&fbclid=IwAR1w-uNz3MmPMSBPx_J3Q2UJgrmrXCYLuEgqr8jMMrPALWvHYWw2WLtjxt8_aem_AXGzx4Ki4Uz9i6iiHgRVUjtUcCqif-LSlwmEJwKnLAgL7QcNUEmXhccTneFuJWe9uh-JPrcpkfgL75NKO14zHNVy
Всеукраїнський конкурс «Бібліотека року 2024» Шановні колеги! З радістю повідомляємо про старт щорічного Всеукраїнського конкурсу "Бібліотека року 2024", що проводиться спільно з Міністерство культури та інформаційної політики України 🏆 Звання «Бібліотека року» присвоюється бібліотеці за кращий впроваджений інноваційний проєкт. 📅 Термін подання документів – до 1 вересня 2024 року. Умови конкурсу викладені у Положенні https://bit.ly/3PNbiaJ Увага! При підготовці документів на конкурс просимо вказати статистичні дані про бібліотеку-номінанта, а саме: бюджет за попередній рік (державне та недержавне фінансування), обсяг фондів, кількість співробітників (у тому числі бібліотечних) для порівняння стартових можливостей бібліотек. Конкурсні заявки надсилайте на електронну пошту віцепрезидентки Асоціації Лугової Лариси Анатоліївни: lluhova@gmail.com з поміткою «Конкурс «Бібліотека року 2024». ✨ Також до 1 вересня 2024 р. Президія ВГО Українська бібліотечна асоціація приймає подання на відзнаки Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association, а саме: за відданість бібліотечній справі, внесок у бібліотекознавство, бібліотечну освіту, інклюзивну бібліотеку та краще регіональне відділення. 🔍 Детальніше про кожну відзнаку читайте на порталі Української бібліотечної асоціації в розділі «Відзнаки Асоціації» https://ula.org.ua/pro-nas/vidznaky-asotsiatsii Подання відповідно до Положення про відзнаку просимо надсилати на офіційну електронну адресу ВГО Українська бібліотечна асоціація info@ula.org.ua.Оголосили програму фестивалю «Книжкова країна» Наприкінці квітня на ВДНГ у Києві відбудеться фестиваль «Книжкова країна».
Серед подій у програмі:
- форум молодих бібліотекарів;
- професійна панель «Українсько-польський книжковий простір під час війни»;
- «Формування читацької компетентності: практичні методики для розвитку навичок критичного мислення та аналізу текстів»;
- професійна панель «Професійне об’єднання українських видавців та книгарень під час війни»;
- професійна панель «Книжкові гранти: поповнення бібліотечних фондів українських бібліотек за рахунок благодійних акцій»;
- розмова про горор в українській літературі;
- розмова про українських митців та потужні екзистенційні питання «Ким були українські шістдесятники?»;
- презентація книжки «Полон» Валерії Суботіної;
- «Як війна змінила акценти в розмові з дітьми через книжки»…
Переглянути повну програму можна на сайті фестивалю: https://program.book.vdng.ua/ .
«Книжкова країна» відбудеться 25–28 квітня на ВДНГ. Вхід — вільний для усіх охочих.
Визначено лауреата премії імені Миколи Гоголя 2024 року Нещодавно в Держмистецтв відбулось засідання Комітету з присудження літературної премії імені М.В. Гоголя, під час якого і було обрано цьогорічного лауреата.
Сьогодні ж в день, коли виповнюється 215 років від дня народження письменника Миколи Гоголя, оголошуємо ім’я переможця і не тільки.
Члени Комітету, шляхом відкритого голосування, серед 36-ти претендентів, визначили лауреатом премії українського письменника Іванину Василя.
Нагорода присуджується за роман «Каяття гетьмана Розумовського», виданий у 2023 році у видавництві «Український письменник».
Також члени Комітету відзначили вартими уваги та прочитання твори таких кандидатів на отримання цьогорічної премії:
☑ Грешко Юрій – повість «Світло в пітьмі сяє…», МПП «ТАЛЯ», 2023;
☑ Гриценко Оксана – п’єса «Виживуть тільки пам’ятники», сайт Національної спілки театральних діячів України, 2023;
☑ Шапоренко Анастасія – роман «Стиглі вишні», видавництво «ДІПА», 2023.
Премія імені М. В. Гоголя присуджується щорічно прозаїкам, драматургам та сценаристам, що наслідують традиції творчості М.В. Гоголя, збагачені концептами історичної романістики, містицизму та сатири, та утверджують національну самоідентифікацію.
Спецпроєкт Фільтра про ТОП-10 найбільш медіаграмотних країн Європи Фільтр разом із Smart Angel в рамках «Всеохопної інформаційно-просвітницької кампанії з протидії дезінформації», за фінансової підтримки Європейського Союзу продовжує спецпроєкт про досвід найбільш медіаграмотних країн Європи.
Детальніше про Данію, яка посідає друге місце за рівнем медіаграмотності серед країн Європи, тут: https://filter.mkip.gov.ua/speczproyekt-filtra-pro-top-10-najbilsh-mediagramotnyh-krayin-yevropy-daniya/
Визначено лауреатів Міжнародної літературної премії імені Василя Портяка за 2023 рік У 2023 році до комітету Міжнародної літературної премії імені Василя Портяка надіслано 126 творів з різних куточків України та Європи. Журі конкурсу назвало імена п’ятнадцяти авторів, твори яких увійшли до фіналу.
Переможницею конкурсу стала Оксана МАЗУР («На псевдо «Рибка»), м. Львів; друге місце – Богдан ГАСЮК («Бабине літо»), м. Київ; третє місце – Маргарита ЖИЛІНА («Дівчинка, яка обійняла вогонь»), м. Дніпро.
Премія заснована 2019 року з ініціативи Фастівської міськради та Національної спілки письменників України на вшанування пам’яті одного з кращих новелістів та з метою сприяння розвитку короткої прози в сучасній українській літературі. Прізвища лауреатів щорічно оприлюднюються 31 березня в День народження Василя Портяка.
У Мілані відкрили читальну залу імені Вікторії Амеліної В бібліотеці Gallaratese в Мілані відкрили читальну залу імені Вікторії Амеліної.
Ініціатива з присвоєння зали імені Вікторії Амеліної належить головному редактору видання Linkiesta Крістіану Рокка. У PEN зазначили, що ця «газета з відповідальністю та щирістю ставилася до місії Вікторії, яку вона несла у своїх текстах та на ділі».
Мерія Мілану відповіла на заклик головного редактора Linkiesta й одразу знайшла відповідну бібліотечну залу, варту імені Вікторії Амеліної.
Церемонію відкриття зали відвідав заступник міського голови Мілана з питань культури Томмазо Саккі. Після нього свою промову про Вікторію та її вклад у розвиток української культури виголосив Крістіан Рокка. Подруга Вікторії та її італійська перекладачка Ярина Груша прочитала уривок з другого роману Амеліної «Дім для Дома» італійською та один з останніх віршів Вікторії, перекладений на італійську та в оригіналі українською.
Вікторія Амеліна — українська письменниця, авторка романів «Синдром листопаду, або Homo Compatiens», «Дім для Дома» та книжок для дітей. Була волонтеркою, громадською діячкою. Від початку російсько-української війни здійснювала волонтерські поїздки на деокуповані території Україні.
У Варшаві збудують бібліотеку на одній зі станцій метро У столиці Польщі збудують першу бібліотеку, що розташовуватиметься в метро.
Першу публічну бібліотеку в метро у Варшаві збудують у районі Таргувек. Бібліотека розташовуватиметься на станції Kondratowicza.
За словами міської влади, «це має бути інноваційна ініціатива, яка відповідає світовим трендам, спрямованим на читання у громадському транспорті».
У так званій «метротеці» читачі зможуть самостійно позичати й повертати книжки. Окрім того, у бібліотеці буде й книжковий автомат. Всередині приміщення буде невелика рецепція, книжкова виставкова зона, галерея, місце зустрічі з авторами та зона для дітей і підлітків.
«Бібліотека, спроєктована в дусі ідеї бібліотеки в дорозі — тобто вам більше не доведеться спеціально планувати свій час для відвідування бібліотеки, адже вона буде вписана у вашу повсякденну рутину, наприклад, по дорозі на роботу, коли ви їдете в метро», — написав автор проєкту Гжегож Клода.
Відкриття «метротеки» запланували на другу половину 2024 року.
Круглий стіл «Меморіалізація російсько-української війни: виклики та завдання» 28 березня, у пресцентрі Укрінформу відбувся круглий стіл «Меморіалізація російсько-української війни: виклики та завдання». Зокрема, у фокусі уваги експертів постало питання формування державної стратегії меморіалізації російсько-української війни. До обговорення долучились – т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв, голова Комітету Верховної ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, голова Державного агентства розвитку туризму Мар’яна Олеськів. Детальніше про подію на сайті МКІП Медіаграмотність – запорука інформаційної безпеки держави 27 березня в Києві стартував Kyiv StratCom Forum 2024: як комунікувати нові виклики перед Україною і світом (стратегія на майбутнє). Одну з дискусій організатори присвятили медіаграмотності як запоруці інформаційної безпеки держави. Учасники панелі обговорили важливість об’єднання зусиль та системну роботу над медіаграмотністю українців, починаючи з раннього віку. Детальніше на сайті МКІП Україна розширила інструменти захисту авторських прав в інтернет-просторі Розширено можливості для захисту авторських прав в інтернет-просторі. Україна приєдналась до низки держав, які будуть наповнювати платформу WIPO ALERT для протидії роботі вебсайтів, на яких порушуються права інтелектуальної власності. Мінекономіки ухвалило наказ про затвердження порядку формування та ведення національного переліку вебсайтів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності, 21 березня 2024 року. Україна – п’ятнадцята країна, що приєдналась до ініціативи WIPO. Це є важливим кроком на шляху до створення більш захищеного цифрового простору в Україні, що сприятиме не лише захисту прав інтелектуальної власності, але й подальшому розвитку національної економіки. Довідково: WIPO ALERT Database — це адміністрована World Intellectual Property Organization захищена онлайн платформа, на яку Уповноважені учасники держави-членів ВОІВ можуть завантажувати списки з детальною інформацією про вебсайти (а також мобільні додатки), які обґрунтовано підозрюються в порушенні прав інтелектуальної власності. Сайт Мінекономіки Українська книжкова поличка у Туреччині У приміщенні почесного консульства України в місті Текірдаг (Туреччина) відкрили Українську книжкову поличку з книгами про історію України, її туристичний потенціал, а також книжками видатних українських поетів і письменників українською та турецькою мовами. Церемоній відкриття відбулася за участю генконсула Романа Недільського, почесного консула Білала Ахмадова (Bilal Ahmadov), керівниці філії Науково-дослідного інституту українознавства (НДІУ) в Туреччині Діни Демір та української громади. Окреме місце на поличці займають книги для маленьких українців: пізнавальні, цікаві та кольорові. ГКУ подякувало почесному консулу України в м.Текірдаг Білалу Ахмадову за сприяння та підтримку ініціативи, а також Науково-дослідному інституту українознавства МОН України за передані книги. За матеріалами Укрінформ Спеціальна літературна українська програма «Українські історії опору та ідентичності» МКІП З 21 по 24 березня 2024 р. відбувся Лейпцизький книжковий ярмарок. Під час заходу діяла спеціальна літературна українська програма «Українські історії опору та ідентичності», яку представили Goethe-Institut в Україні спільно з Національним культурно-мистецьким та музейним комплексом «Мистецький арсенал» у партнерстві з Українським інститутом книги та Українським інститутом. Гасло участі України – «Крихкість існування». Презентовано спеціальну літературну програму «Українські історії опору та ідентичності», що складається з 28 подій за участі відомих вітчизняних та закордонних письменників, літературознавців, журналістів та лідерів думок. На національному стенді, що організував Український інститут книги, представили 11 видавництв. Під час заходу відбулася подія, присвячена пам’яті воїна та поета Максима Кривцова, який загинув на фронті в січні 2024 року. Про його збірку «Вірші з бійниці» говорили Дмитро Вербич, Анастасія Нікітіна, Анастасія Худавердян та Катерина Калитко. Лейпцизький книжковий ярмарок — другий за величиною після Франкфуртського книжкового ярмарку. Його проводять щороку в середині березня. Фестиваль започаткували в XVII столітті. За матеріалами МКІП Актуальна інформація
Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності. Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org. Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”. | Вітаємо
For Librarians
Библиотекарю
Пошук
Голосування
|