Бібліотечному фахівцю

Один із найбільших і найавторитетніших фестивалів поезії на пострадянському просторі «Київські Лаври» пройде цього року в Києві з 19 по 25 травня.

За роки існування фестивалю в ньому взяли участь понад 600 поетів з 24 країн світу. Засновником і незмінним спонсором фестивалю є журнал про сучасну культуру «ШО».

У центрі уваги одинадцятих «Київських Лаврів» перебуватимуть перекладна поезія, журнальні й молодіжні проекти. На майданчиках фестивалю читатимуть вірші близько сотні поетів з України та закордону.

Поряд із молодими українськими поетами з різних регіонів, на фестивалі виступлять зірки сучасної поезії Фіона Семпсон, Ульріке Альмут Зандіґ, Сергій Жадан, Лев Рубінштейн, Ігор Іртеньєв, Олексій Цвєтков, Бахит Кєнжеєв, Андрій Грицман, Борис Херсонський, Шота Іаташвілі, Василь Голобородько, Марія Ілляшенко та інші.

Заплановані також презентації нових поетичних книжок та низки міжнародних літературних журналів, літературні читання, поетичний марафон, музична програма, кінопоказ та низка спеціальних проектів.

Більшість заходів фестивалю відбуватимуться у фестиваль-ресторації «Диван» і кнайп-пабі «Купідон».

Ознайомитись із повною програмою фестивалю можна за адресою: http://litcentr.in.ua/news/2016-05-19-4242

Цьогорічна церемонія нагородження стала ювілейною. Премію вручають із 1917 року.

Найкращим художнім твором було визнано роман «Співчуваючий» — дебютну роботу письменника В’єта Тена Нгуєна, уродженця В’єтнаму, який виріс у США. Це красивий, багатошаровий і глибокий роман про людину, в якій борються політичні переконання та індивідуальні симпатії. Події відбуваються на тлі війни у В’єтнамі.

Найкращим твором нон-фікшн визнано книгу «Чорні прапори. Сходження ІДІЛ» Джобі Уорріка про зародження екстремістського угруповання «Ісламська держава».

Найкращою поетичною збіркою стала книга американського поета вірменського походженння Пітера Балакяна «Озоновий щоденник», присвячена Геноциду вірмен.

«Життя серфінгіста» Вільяма Фіннегана стало найкращою біографією, а приз за історичне дослідження здобув Т. Дж. Стайлс за книжку «Випробування Кастера: життя на кордоні нової Америки».

Найкращою драмою визнано мюзикл «Гамільтон», що розповідає в стилі хіп-хоп про життя й смерть однієї з найяскравіших постатей епохи американської революції. Премію отримав Лі-Мануель Міранда, який написав і музику, і текст п’єси.

Нагороду за служіння суспільству здобуло агентство Associated Press.

Редакція The New York Times одержала премію за висвітлення національних новин.

Приз за новинну фотографію розділили фотографи агентства Reuters і співробітники The New York Times Маурісіо Ліма, Сергій Пономарьов, Тайлер Хіккс і Даніел Еттер за репортаж про сирійських біженців.

Кетрін Шульц із The New Yorker отримала приз за статтю про розлом Каскадія. Її матеріал назвали «шедевром екологічної звітності в письмовій формі».

Призом за видатний приклад журналістської роботи нагороджені співробітники інтернет-видань ProPublica і The Marshal Project Крістіан Міллер і Кен Армстронг. Вони розслідували причини невдачі правоохоронних органів у розкритті справ про зґвалтування.

Книжковий Арсенал та Goethe-Institut в Україні за підтримки Франкфуртського книжкового ярмарку та фонду Buchkunst оголосили переможця конкурсу на найкращий книжковий дизайн цього літературного сезону, повідомляє “Читомо”.

До участі в конкурсі українські видавництва могли подавати книжки, видані в період з жовтня 2015 по квітень 2016 року та створені українськими дизайнерами та ілюстраторами. До розгляду журі надіслали близько 80 видань.

До короткого списку найкрасивіших книжок увійшли:

1. Казимир Малевич. Київський період 1928-1930. Видавництво «Родовід», дизайнери: Ілля Павлов, Марія Норазян (Студія Grafprom).

2. Поетична серія з 5-ти книжок (Д. Авер’янов, Є. Півень, В. Лозинський, А. Полунін, Д. Білько). Видавництво «Лоція» («Лоция»), дизайнери: Михайло Букша та Катерина Лесів.

3. Микола Сеньковський. Карпатські листівки 1925–1932. Видавництво «Артбук», дизайнер: Катерина Сіваченко.

4. Тіні забутих предків. Книга. Видавництво «Артбук», дизайнер: Лара Яковенко.

5. Мусаковська Юлія. Чоловіки, жінки і діти. Видавництво Старого Лева, дизайнери: Романа Романишин та Андрій Лесів (творча майстерня «Аґрафка»).

6. Кримінальній кодекс України. Видавництво «Основи», ілюстратор: Нікіта Кравцов, дизайнер: Дмитро Єрмолов.

7. Бабкіна Катерина. Шапочка і кит. «Видавництво Старого Лева», дизайнер: Юлія Пилипчатіна.

8. Славні професії боруска. Видавництво: Artbooks, дизайнер: Романа Рубан.

9. Куценко Оксана. Лялечки. Видавництво Старого Лева. дизайнер: Анастасія Стефурак.

10. Листи на війну. Діти пишуть солдатам / Letters on the War. Children Write to Soldiers. Книжка-білінгва . Видавництво «Братське», дизайнер: Олена Старанчук.

За результатами голосування переможцем обрали книгу «Чоловіки, жінки і діти» Юлії Мусаковської, яку створили Романа Романишин та Андрій Лесів (творча майстерня «Аґрафка»), а видало “ВСЛ”.

Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко затвердив наказом рішення колегії Держкомтелерадіо від 29 березня «Про проект переліку книжкових видань, передбачених до випуску за програмою «Українська книга» на 2016 рік».

Перелік оприлюднено на сайті Держкомтелерадіо за посиланням. З проекту переліку, який колегія Держкомтелерадіо розглядала 23 лютого, і який викликав критику у ЗМІ, вилучено видання ГС «Національний фонд великої української енциклопедії», зменшено видатки видавництвам групи «Фоліо», враховано пропозиції ради директорів державних видавництв та інші пропозиції. До проекту включено низку суспільно важливих видань – Словник української мови, підготовлений Інститутом української мови НАН України, видання кримськотатарською мовою, книги шрифтом Брайля.

Крім того, управлінню видавничої справи і преси доручено за рахунок зекономлених коштів розглянути можливість включення до переліку видань видавничі проекти: Мельниченко В.Ю. «Щоденники Шевченка Т.Г.», Яковчук О., Павличко Д. «Небесна сотня», «Жертви Бабиного Яру», а також видання, присвячене творчості українського кіноактора Івана Миколайчука.

На Дитячому книжковому ярмарку у Болоньї визначили лауреатів премії імені Г. К. Андерсена. Премію присуджують кожні два роки в день народження всесвітньо відомого казкаря й Міжнародний день дитячої книги. Одну — ілюстраторові, другу — авторові за весь його доробок і внесок у дитячу літературу.

Цього рочу премію в галузі ілюстрації здобула Rotraut Susanne Berner, німецька художниця, відома своїми віммельбухами «Пори року». Її «книжки-для-роздивляння» переважно оповідають про знайому дитині повсякденну реальність мовою малюнку й дарують відчуття «впізнавання» власних досвідів і відкриття чужих.

Другим лауреатом премії Андерсена став китайський автор Cao Wenxuan, автор романів, новел, оповідань і книжок-картинок. Одну з них проілюстрував лауреат премії Андерсена-2014 бразильський художник Roger Mello. На жаль, багато його текстів поки що не переклали навіть англійською, але премія може посприяти цьому в майбутньому.

Працівники Британської бібліотеки вирішили відзначити 400-річчя з дня смерті Вільяма Шекспіра вельми оригінальним способом, організувавши тематичну виставку: з 15 квітня в бібліотеці пройде виставка підробок найбільш відомих творів Шекспіра.

Причина підробок творів драматурга полягає в тому, що після його смерті читачі стали активніше цікавитися особистим життям і творчістю письменника, і було потрібно все більше нових свідчень, яких за життя Шекспіра було мало. Та й потреба в творах обумовлена тим, що до кінця XVIII століття європейське населення стало більш грамотним. Прогалину було заповнено фальсифікаторами, які підробляли листи і п'єси драматурга.

За словами куратора виставки Грегорі Базуелла, історія шекспірівських фальсифікацій почалася у 1794 році. Тоді британський клерк Вільям Айрленд розповів своєму батькові, що невідомі запропонували йому документи, серед яких був і лист драматурга дружині, в якому він запевняв її в своїй любові. Тоді Айрленд разом з батьком організували виставку, представивши всі ці документи, не підозрюючи про те, що це підробка. При цьому підприємливий клерк сфабрикував п'єсу «Вортигерн», приписавши її авторство також Шекспіру, додавши туди кілька сюжетних поворотів, характерних для драматурга. П'єсою зацікавився лондонський театр Друрі-Лейн. Прем'єра пройшла в квітні 1796 року, а згодом Айрленд зізнався в підробці, сказавши, що йому було цікаво поспостерігати за тим, наскільки буде зацікавлена публіка і який ажіотаж викличуть його дії.

Група “1+1 Медіа” запустила онлайн-платформу knigolove.com.ua про якісні і цікаві книги, які формують особистість і успішність.

Наприкінці березня стартував проект #Книголав, розроблений групою 1+1 медіа спільно з видавництвом «Основи» та інтернет-магазином Yakaboo.

“Його ідея не просто ще раз сказати, що українці читають мало чи що читати важливо. Проект надихатиме реальним прикладом, реальних людей, які досягнули успіху і на яких хочеться рівнятись”, – повідомляють організатори.

Валерій Пекар, Григорій Коваленко, ведучі ТСН – Соломія Вітвіцька, Лідія Таран та Юлія Бориско, Олександр Ткаченко, Валерій Варениця та інші уже створили власні мастріди – книги, які справили на них найбільше враження і вплинули на їхнє життя. Щотижня мастріди доповнюватимуть новими списками від успішних представників різних сфер: бізнесу, культури, політики, мистецтва, громадських діячів, тощо.

На платформі можна переглянути маст-ріди відомих українців або тематичні підбірки; внести книги, які сподобались, у власний віш-ліст і одразу замовити в онлайн-магазині. Крім того, свій віш-ліст можна відправити друзям або поділитись ним в соцмережах. Окрім популяризації читання, засновники проекту планують видання світових бестселерів у різних жанрах українською мовою. На сьогодні в рамках проекту українською мовою вже видано «Почни з чому» Саймона Сінека, «Гордість і упередження і зомбі» Джейн Остін та Сета Ґрем-Сміта, «Джунглі в долині Мумі-Тролів» Туве Янссон та «Шлях до так» Роджера Фішера і Вільяма Юрі. Джерело: ЛітАкцент

У видавництві "Абабагаламага" готують до виходу новий поетичний збірник.

"Антологія української поезії ХХ століття" налічує 1280 сторінок. До книги увійдуть вірші майже сотні знакових українських поетів ХХ століття. Завдяки тонкому "біблійному" паперу книжка буде легка, і її буде зручно носити з собою.

"Вся українська поезія ХХ століття у вашій сумочці або кишені", - так описують книгу у видавництві.

Збірник вийде друком до "Книжкового Арсеналу", який відбудеться в Києві з 20 по 24 квітня.

Депутати Львівської міської ради на сесії 17 березня затвердили програму «Львів – місто літератури» на 2016-2020 роки.

Як йдеться у пояснювальній записці до ухвали, програма передбачає підтримку існуючих проектів, що спрямовані на промоцію та розвиток літератури, читання та видавничої справи у Львові. Крім того, вона має забезпечувати підтвердження титулу «міста літератури» в рамках мережі «креативних міст» ЮНЕСКО.

Програмою передбачено реалізацію ряду заходів, серед яких: Конкурс на підтримку україномовного книговидання, Перша міська премія для авторів книг, Програма сприяння виданню перекладів у львівських видавництвах, а також модернізація матеріально-технічної бази міських публічних бібліотек і оновлення літератури у міських публічних бібліотеках.

Фінансове забезпечення Програми здійснюється за рахунок коштів, передбачених у міському бюджеті м. Львова на поточний бюджетний період та за рахунок коштів бюджету розвитку міського бюджету м. Львова і коштів інвесторів, спонсорської допомоги, донорських коштів та грантів, у тому числі міжнародних.

З добіркою наймасштабніших українських й світових літературних фестивалів та ярмарків весни 2016 року, про проведення яких наразі вже оголосили організатори , можете ознайомитись за адресою: http://starylev.com.ua/news/knyzhkovi-festyvali-vesny-2016 .

Бібліотека розміщена на інтернет-ресурсі http://daisy-ukr.svefi.net/download. Інваліди по зору, їхні батьки та родичі можуть безкоштовно завантажити будь-яку книгу: підручники, посібники, художні твори, повідомила прес-служба Львівської міської ради.

Дейзі-бібліотека – це озвучені книги для незрячих користувачів, має одну суттєву перевагу – можливість пошуку будь-якого елемента (сторінки, розділу, параграфа і т.д.).

«Ми посортували усі книги за жанрами, щоб незрячим було зручно користуватися доволі громіздкою бібліотекою. Зараз вона сягає 400 ГБ, але ми далі начитуємо книги, конвертуємо їх у дейзі, не припиняючи цю роботу, попри завершення шведського проекту. І так робитимемо увесь час, бо це витребувана послуга. Новими книгами наша дейзі-бібліотека поповнюється ледь не щодня, про що ми постійно сповіщаємо на сайті www.openlife.lviv.ua в розділі «Останні новини».

Ми зробили цю бібліотеку, і щоб нею всі охочі в Україні та поза її межами могли користуватися, виклали усю бібліотеку на одному з інтернет-ресурсів. Звідти можна завантажувати будь-яку книгу: підручники, посібники, художні твори, тифлознавство і т.д. Ресурс безкоштовний, людям нічого не потрібно за це платити, ніде не треба реєструватися», — розповідає виконавчий директор ЛОО ВГО «Українська спілка інвалідів – УСІ» Оксана Потимко.

ГУЙДІ Михайлу Євгеновичу, художникові за цикл живописних творів «В єдиному просторі»;

ЛУК’ЯНЕНКУ Левку Григоровичу, публіцистові за твори у 13-ти томах «Шлях до відродження»;

ПОКЛІТАРУ Раду Віталійовичу, балетмейстерові за балети «Лебедине озеро», «Жінки в ре мінорі», «Довгий різдвяний обід» та балет-триптих «Перехрестя»;

СЕНЦОВУ Олегу Геннадійовичу, режисерові за художні фільми «Гамер» і «Носоріг»;

ШВАЧЦІ Анжеліні Олексіївні, артистці за виконання провідних партій в оперних виставах та популяризацію української музичної спадщини.