Бібліотечному фахівцю

У Лондоні оголосили список 13 номінантів Букерівської премії 2020 року, яка присуджується в галузі літератури англійською мовою.

Про це повідомляється на сайті премії.

- Віллем Анкер (ПАР), “Червоний собака”, перекладач Майкл Гейнс.

- Шокуфех Азар (Іран), “Просвітництво сливного дерева”, перекладач невідомий.

- Габрієла Кабезон Камара (Аргентина), “Пригоди китайського заліза”, перекладачі Ілона Макінтаєр та Філона Макінтош.

- Джон Фоссе (Норвегія), “Інше ім'я: септологія І-ІІ”, перекладач Даміон Серлс.

- Ніно Гаратішвілі (Грузія), “Восьме життя”, перекладачі Шарлотт Коллінс та Рут Мартін.

- Мішель Уельбек (Франція), “Серотонін”, перекладач Шон Вайтсайд.

-Данієль Кельманн (Німеччина), “Тіль”, перекладач Росс Бенджамін.

- Фернанда Мелхор (Мексика), “Сезон ураганів”, перекладач Софі Х’югс.

- Йоко Огава (Японія), “Поліція пам'яті”, перекладач Стефен Снайдер.

- Еманнуель Пагано (Франція), “Обличчя кінцівки мого язика”, перекладачі Софі Люїс та Дженіфер Хіггінс.

- Саманта Швеблін (Аргентина), “Маленькі очі”, перекладач Меган МакДовелл.

- Маріке Люкас Рейневелд (Нідерланди), “Вечірній дискомфорт”, перекладач Мішель Хатчінсон.

- Енріке Віла-Матас (Іспанія), “Мак та його проблеми”, перекладачі Маргрет Джуль Коста та Софі Х’югс.

Шортлист буде оголошений 2 квітня.

Щорічна Міжнародна Букерівська премія - престижна британська літературна премія, заснована у 2005 році, яку вручають за найкращий літературний твір, перекладений англійською. Гроші діляться порівну між автором і перекладачем твору, щоб підкреслити важливість роботи перекладача.

«Ми намагаємося зробити премію такою, яка б визначала перспективні тренди. Всі цьогорічні лауреати — енергетичні та сучасні, новаторські, відповідають баченню Тараса Шевченка як брендоутворюючого фактора», — зазначив голова комітету премії імені Тараса Шевченка Юрій Макаров.

У номінації Література цього року два переможці - Маріанна Кіяновська з книгою поезій Бабин Яр. Голосами і Тарас Прохасько зі збіркою есеїв Так, але…

У номінації Публіцистика, журналістика лауреаткою стала воєнна кореспондентка Євгенія Подобна з книгою Дівчата зрізають коси — спогадами 25 жінок, які брали участь в російсько-українській війні у складі Збройних сил України та добровольчих підрозділів.

У номінації Музичне мистецтво здобув перемогу відомий український етно-гурт ДахаБраха з альбомом Шлях (2016).

У номінації Візуальні мистецтва переміг мистецький проект Карусель Олександра Глядєлова.

У номінації Театральне мистецтво лауреатом стала опера-реквієм Йов (Iyov, 2015 рік) Влада Троїцького, Романа Григоріва та Іллі Разумейка.

Макаров пояснив, що цього року не вручатимуть премію в номінації Кіномистецтво, оскільки представлені номінанти — фільм Какофонія Донбасу Ігоря Мінаєва та документальний фільм Будинок Слово Тараса Томенка — не відповідають за масштабом суті премії.

Ден Браун, автор книг «Код да Вінчі» і «Джерело», розповів, що написав книжку-картинку для дітей 3-7 років під назвою The Wild Symphony («Дика симфонія»). Вона надійде у продаж 1 вересня 2020 року. У ній йдеться про мишеня-диригента, яке збирає власний оркестр. Для цього мишеня навідуються до дуже різних тварин, серед яких – гепарди, сині кити, кенгуру та інші. Разом із книжкою плануватиметься вихід мобільного додатку, в якому можна буде прослухати однойменний музичний альбом, записаний спеціально для цієї книжки.

Ден Браун сам написав цю симфонію. Як повідомляє видання The Guаrdiаn, у Дена Брауна є музикальний досвід: перед тим, як опублікувати «Код да Вінчі», він випустив кілька альбомів.

Новий твір, зазначає автор, натхненний класичними дитячими розповідями, такими як «Петро і Вовк», та книжками з дитинства.

«Дику симфонію» проілюструвала угорська художниця Сьюзен Баторі. Разом із Деном Брауном вони заховали у малюнках різноманітні підказки та загадки.

Ознайомитись із Переліком книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини можна на офіційному сайті Держкомтелерадіо тут: http://comin.kmu.gov.ua/control/publish/article/system?art_id=142344&cat_id=142342

Письменник Сергій Жадан у квітні презентує дві нові книги – збірку віршів “Список кораблів” та п’єсу “Хлібне перемир’я”. Після презентації книжок письменник вирушить у промо-тур Україною, під час якого на творчих зустрічах відбуватимуться авторські читання новинок.

“Оскільки минулого року книги не виходили, було таке певне затишшя, то все перенеслось на цей рік. У мене у квітні вийде дві книги: книга віршів “Список кораблів” і п’єса, яка називається “Хлібне перемир’я”. Презентація у Києві відбудеться 16 квітня у Будинку звукозапису. Всіх запрошую.Я думаю, що цього року вийде ще пару цікавих видань, зокрема, ми хочемо зробити спільну книгу із геніальним харківським графіком Павлом Маковим. Тому цей рік буде врожайним на книги”, – розповів Сергій Жадан в ефірі чарту “Селекція” на “Радіо Промінь”.

Львівський літературний фестиваль та ярмарок Book Forum, а також чернівецький поетичний фестиваль Meridian Czernowitz оголосили цьогорічні фокусні теми. Про це повідомляють прес-служби фестивалів.

Цьогорічна фокусна тема Book Forum — «Перепис населення: знати, хто ми є». Її кураторкою стане Ганна Улюра — українська літературознавиця, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня.

Також організатори фестивалю повідомляють, що такий вибір теми фестивалю не є випадковим, бо останній і єдиний загальний перепис населення в незалежній Україні був проведений 2001 року. Тож тема перепису стане наскрізною і проявлятиметься у запропонованих кураторами подіях і проєктах.

27 Book Forum відбудеться 16-20 вересня 2020 року у Львові. Прийом заявок на участь розпочнеться в травні.

Водночас стало відомо, що ХІ Міжнародний поетичний фестиваль Meridian Czernowitz матиме фокусну тему «Місцями Целана», яка присвячена відзначенню сторіччя з дня народження Пауля Целана. Події Meridian Czernowitz відбудуться у локаціях, пов’язаних із життям поета: будинках, де він проживав, школах та університеті, де навчався, а також місцях, які формували його як поета та філософа.

ХІ Міжнародний поетичний фестиваль Meridian Czernowitz запланований на 4-6 вересня цього року.

Детальніше тут: http://www.chytomo.com/book-forum-ta-meridian-czernowitz-oholosyly-tsohorichni-fokusni-temy/

19 лютого стартує всеукраїнський конкурс книжкових відгуків «Крец!». Організатори – Український інститут книги спільно з Майстернею історій, літературною премією підлітків Навиворіт і Мистецьким фестивалем Ї.

У рамках конкурсу підлітки з усієї України писатимуть відгуки в Інстаграмі, щоби поділитися думками про незабутніх персонажів та персонажок художньої літератури.

Умови участі тут:https://book-institute.org.ua/news/startuye-konkurs-knizhkovih-insta-vidgukiv-krec

Книжок шрифтом Брайля не так уже й багато друкують. У Тернополі в центральній міській бібліотеці презентували одразу два такі видання однієї авторки. Відома тернопільська письменниця Ірина Мацко представила для дітей з вадами зору дошкільного та молодшого шкільного віку казку «Соломійка в країні Байдужості» й збірку «Вузлик казок».

Цікаво, що казкову оповідь про те, як дівчинка Соломійка разом з котом прагне рятувати світ від байдужості, письменниця творила не сама, а з учасниками соціальної ініціативи «Історії тих, хто бачить серцем». Цей проєкт Ірина Мацко започаткувала для незрячих і слабозорих хлопчиків і дівчаток. Чимало з них не лише активно долучилися до написання цієї казки, а й озвучували її. Торік вони представили аудіокнигу, а тепер ось у Луцьку «Соломійка в країні Байдужості» вийшла друком шрифтом Брайля.

Унікальність видання в тому, що всі ілюстрації до казочок намалювали діти, які живуть у Стамбулі та Сімферополі, а переклад творів зробили діти з українсько-турецьких родин та студенти української кафедри літературного факультету Стамбульського університету, повідомляє ukrinform.ua з посиланням на сторінку в Facebook Генконсульства України в Стамбулі.

«Підготовка цієї першої книжечки стала справжньою українською толокою, оскільки участь в ній дружньо взяли чимало дітей. І саме завдяки завзяттю дітей зі Стамбула та Сімферополя ми змогли видати нашу першу збірку казок, яка допоможе краще зрозуміти культуру та історію українського та кримськотатарського народів», – привітав видання книги Генконсул Олександр Гаман.

Генконсульства висловило подяку всім, хто долучився до створення книги. В планах – робота над наступним виданням.

Благодійний фонд Сергія Жадана та проєкт підтримки дитячого читання «BaraBooka» другий рік поспіль оголошують конкурс відгуків на книги українських авторів серед школярів Донецької та Луганської, а з цього року й Харківської областей – «Читай-пиши». Переможці конкурсу потраплять на Книжковий Арсенал, отримають поради від провідних письменників і літераторів та сертифікати на нові книжки.

Партнерами проєкту стали ДП «Український інститут книги», Національний центр «Мала академія наук України», видавництва «Ранок» і «Фабула», британський фонд Ukraine Charity.

Склад журі: Сергій Жадан, Андрій Курков, Анастасія Музиченко, Ярослав Підгора-Гвяздовський, Маша Сердюк, Ірина Славінська, Євген Стасіневич, Тетяна Стус, Галина Ткачук, Ганна Улюра.

Організатори говорять: школярів конкурс вчить критично осмислювати прочитане й структурувати думки, а дорослих – краще розуміти, що діти й підлітки насправді шукають у книжках і яких знань їм не вистачає.

«Дітям потрібні книги про ті ж проблеми, з якими стикаються вони самі, – переконана Ірина Куніцина, голова й співзасновниця благодійного фонду Сергія Жадана. – Аналізуючи минулорічні роботи, ми вкотре переконувалися: шкільна програма з літератури потребує серйозних змін». Минулого року на конкурс надійшло близько 300 рецензій. Більшість із них були написані на книжки, які діти читають поза шкільною програмою і в яких ідеться про сучасне життя.

Для відгуку школярі можуть обрати будь-яку книгу українською мовою, але перевагу журі надаватиме рецензіям на твори сучасних українських авторів.

Цього року подавати на конкурс можна не лише текстові, а й відеорецензії. «Відеоблоги – важлива частина сьогоднішніх комунікацій, і нам хочеться допомогти дітям навчитися не просто критично мислити, а й висловлювати свою думку різними способами, користуватися сучасними форматами, – говорить Ірина Куніцина. – Водночас, безліч дітей уже змалечку знімають і монтують відео за допомогою телефонів – і непогано було б підказати вчительству, що відеоблог може бути крутим інструментом для вивчення літератури чи будь-чого іншого, робити навчання ближчим і веселішим».

Фіналістка минулорічного конкурсу Олеся Вітченко зі Старобільська говорить: «Коли я ще не могла сама зорієнтуватися що читати, то просто читала за шкільною програмою. Але мені завжди хотілося читати книги авторів з мого рідного міста, зі Старобільська. Було цікаво, про що пишуть та як думають люди, що ходили тими ж вулицями, що і я, росли в тих самих умовах. Так я відкрила для себе Сергія Жадана, з яким ми в різний час вчилися в одній школі».

У 2020 році УІК проведе відбір і закупівлю книжок для поповнення фондів публічних бібліотек за новими принципами та механізмами. Про це йдеться на сторінці УІК у Facebook.

Як повідомляє УІК, цьогорічний відбір книжкової продукції відбуватиметься за активної участі бібліотек. Для цього Інститут формує базу даних контактів бібліотек на основі доданої анкети, яку пропонуємо охочим бібліотекам заповнити до 25 лютого 2020 року. Лінк для переходу на форму: https://forms.gle/KFTHKQRXK5F5rsc18

Також Інститут запрошуємо приєднатися до Facebook групи «2020.ПБФ.Бібліотеки». Група створена для обговорення бібліотечною спільнотою питань закупівлі книжкової продукції Українським інститутом книги у 2020 році https://www.facebook.com/groups/2020lib/

Це оголошення має на меті надати інформацію про конкурс грантів за напрямом соціальна згуртованість для неурядових організацій, які здійснюють діяльність на території Донецької та Луганської областей, який проводиться Програмою ООН із відновлення та розбудови миру, та пояснити процедуру подачі проєктних пропозицій. В оголошенні викладені критерії відповідності вимогам конкурсу, процес подачі та відбору проєктних пропозицій, а також критерії оцінки проєктів, які будуть відібрані в межах цього конкурсу.

Загальна стратегія конкурсу полягає у застосуванні орієнтованого на громаду підходу для забезпечення соціальної згуртованості. Конкурс проводиться за наступним цільовим напрямом:

UN_RPP_3_2020_6_SC: «Розвиток спроможності бібліотек Донецької та Луганської областей». детальніше ознайомитись з умовами конкрсу можна тут: https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/recovery-and-peacebuilding/grant-opportunities-UN-RPP/UN-RPP-grant-to-support-library-network-in-eastern-Ukraine.html?fbclid=IwAR0d1LJ1lry9At4ANS1ZBVJ3HAT54Bl40MGHOWbdGEXOeBQtIkKfpVKfYvQ

У Верховинському районі Івано-Франківщини планують створити Музей книги про гуцулів та Гуцульщину.

«Музей книги про гуцулів і Гуцульщину формуймо разом. Кожен, хто запропонує для музею друковані видання з власної бібліотеки чи цікаві рукописи про наш край, буде занесений до Почесної книги. Відвідувачі музею знатимуть поіменно книгодавців-патріотів Гуцульщини», - йдеться в повідомленні.

Ініціаторами ідеї створення Музею книги про гуцулів і Гуцульщину виступають Асоціація органів місцевого самоврядування регіону Гуцульщини, Верховинська районна організація Національної спілки письменників України, Верховинське районне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, громадські організації «Патріоти «Гуцульщини» та «Верховина – квітка Карпат».

Оголошено результати конкурсу віршів українською мовою для наймолодшого віку, який проводився 1-31 грудня 2019 року.

ГО «Вся Україна читає дітям» та ТОВ «Товариство» у рамках просвітницького проекту «Перша книжка для малятка» здійснюють підготовку та видавництво книжки, яку отримають матері новонароджених дітей у пологових будинках України безкоштовно.

Проект «Перша книжка для малятка» має на меті:

привернути увагу суспільства до ідеї читання дітям українською мовою з перших днів їхнього життя, послідовно пропагувати необхідність системного читання вголос для забезпечення інтелектуального розвитку та комунікативних здібностей дитини;

поширити практику читання українською мовою та популяризувати українських авторів;

залучити батьків до свідомого виховання нового покоління, відкритого до світу, утверджувати любов до державної мови;

підтримати ідею родинного читання в кожній українській сім’ї, виплекати традицію, що стане соціально вагомим чинником розвитку гармонійного українського суспільства.

За підсумками завершального засідання журі конкурсу переможцями визнано:

Марію Морозенко, Наталю Поклад, Тетяну Винник, Зоряну Лісевич, Юлію Забіяку, Олександра Дерманського, Тетяну Щегельську, Ларису Цілик, Наталію Бонь, Наталю Тріщ, Оксану Лозову, Олену Полянську, Григорія Фальковича, Наталю Трохим, Таю Цибульську, Богдана Мороза, Ярину Бурбан, Світлану Бідну, Людмилу Снітко, Геннадія Горового, Ольгу Реву, Марічку Дзвінку, Оксану Ратушняк, Світлану Романенко, Людмилу Шостацьку, Наталію Ярему, Аллу Ємченко, Олега Жовтанецького, Оксану Смерек, Мар’яну Тарнавську, Надію Черкес, Володимира Вакуленка, Галину Яценко, Ірину Бову, Валентину Бондаренко, Тамару Гнатович, Наталію Цвар, Марію Дем’янюк, Богдана Чепурка, Тетяну Винник.

Вірші переможців опублікують у «Першій книжці для малятка». Авторський примірник книжки буде надано переможцям після виходу першого тиражу видання.

7 лютого в Українському кризовому медіа-центрі було презентовано нову українсько-єврейську літературну премію "Зустріч". Вона відзначатиме спільний досвід українців та євреїв, виражений у художній і нехудожній літературі. Ця нова літературна премія є спільною ініціативою українсько-канадської доброчинної організації "Українсько-єврейська зустріч" у партнерстві із одним із BookForum Lviv та Українським інститутом книги, що займається промоцією нашої літератури в світі. Її присуджуватимуть щорічно за найвпливовіший твір художньої та документальної літератури (почергово), що сприяє українсько-єврейському порозумінню, допомагаючи зміцнити позиції України як багатоетнічного суспільства, втілюючи ту ідею, що історії і українського, і єврейського народів є неповними одна без одної.

"Зустріч" запрошує до міжнаціонального діалогу на тему україно-єврейської дружби, продовжує зовсім інший процес. Так декілька років тому було засновано премію і літературний конкурс "Кримський інжир" для кримськотатарських та українських авторів, що пишуть на кримськотатарську тематику.

"Література відображає завжди минуле, сьогодення і різні варіанти майбутнього. Історію кожної країни можна вивчити через її літературу. Українська поки що не на стільки багата, щоб через неї ми знали все про наше минуле. Це відчувається за кожної поїздки Україною, особливо до таких міст як Бучач чи Шаргород. Колись більшість населення цих місцин складали євреї. Сьогодні від тієї давнини лишилися лишень сліди", - зазначив на презентації премії, що відбулася 7 лютого в Українському кризовому медіацентрі, президент українського PEN-клубу Андрій Курков. Він також звернув увагу на те, що премія "Зустріч" не планувалася як запрошення всіх писати на тему єврейсько-українських контактів. "Аби написати такий твір, треба навчитися займатися розслідуваннями, користуватися історичними архівами. Це провокація для наших письменників уважніше та серйозніше ставитися до текстів, літератури. Після двох майданів у нас час літературних фантазій минає, і починається література, яка відображає реальність. А вона - це те, що відбувається сьогодні, і що відбувалося раніше. Така премія - це гарний трамплін аби українськими книжками зацікавилися закордонні видавці", - констатував Андрій Курков.

За словами організаторів, премія сумою 6500 євро присуджуватиметься щороку. Вона складається з двох категорій: художня література і нон-фікшн. Переможця у кожній із зазначених категорій визначатимуть почергово, раз на два роки. Суму премії ділитимуть між автором і видавцем: автор отримує 4000 євро, а видавець — 2000 євро. Також присуджуватимуться дві заохочувальні премії по 250 євро. Організатори також наголошують на своєму бажанні заохотити українських видавців уважніше спостерігати за новими творами, в яких автори торкаються теми співжиття українців та євреїв на українській землі.

о участі у конкурсі на здобуття нової літературної премії, про яку вище мова, прийматимуть книги, видані в Україні, що цілком або частково відображають певний аспект українсько-єврейського досвіду, наприклад, через персонажів, тло оповіді тощо. Пріоритет надаватиметься оригінальним творам українською мовою, хоча розглядатимуться й видатні твори, перекладені з інших мов. Андрій Павлишин, один із співзасновників львівського BookForum, під час презентації премії "Зустріч" підкреслив, що книги, які подаватимуть на її здобуття, повинні існувати в матеріальній формі й бути доступні в українських книгарнях, на сайтах видавництв та/або в публічних бібліотеках. Твори, що розпалюють міжетнічну ворожнечу, розглядатися не будуть, а також до участі у конкурсі на отримання премії, що про неї мова, не прийматимуться самвидавчі твори. Подати твори на участь у конкурсі на вище згадану премію можуть видавці, пов’язані з книговиданням некомерційні організації та асоціації видавців. Термін подачі стартував 16 січня і фінішуватиме 16 березня. За словами Наталі Федущак, директора з комунікацій "Українсько-єврейської зустрічі", організатори отримали вже більше десяти подань на отримання премії.

Оцінюватимуть отримані подання у два етапи. Спочатку мале журі із трьох осіб, що їх оберуть затверджені Радою директорів представники «Українсько-єврейської зустрічі» на основі консультацій із представниками львівського BookForum, визначить, чи відповідають книги критеріям відбору. Підсумкове журі, що його оберуть затверджені Радою директорів представники «Українсько- єврейської зустрічі» на основі консультацій із представниками львівського BookForum, визначає переможця та двох володарів заохочувальних премій.

Вперше українсько-єврейську премію "Зустріч"буде присуджено 2020 року у категорії художньої літератури (за прозовий, поетичний чи драматургічний твір). За словами її організаторів, лауреата, який отримає цю відзнаку, оголосять під час цьогорічного Львівського BookForum. У 2021 році премію присуджуватимуть у категорії документальної літератури (за історичні твори, мемуари, публіцистику чи есеїстику). Розглядатимуться твори, опубліковані у 2018-2020 роках. Надалі, за словами органызаторыв, у кожній категорії розглядатимуться твори, опубліковані протягом двох попередніх років.

Український інститут книги проводить дослідження про читання в Україні. Про це йдеться на сторінці УІК у Facebook (https://www.facebook.com/298425113883416/posts/1092858314440088/ ).

Його мета — оцінити, як змінюється культура читання в нашій країні на фоні світових трендів, і на основі цього розробити гіпотези для української видавничої спільноти, щоб зрозуміти, куди розвиватися далі.

Анкету можна заповнити тут: https://cutt.ly/YrAx14O .

«Нещодавно я писав колонку про сучасні тренди у книговидавничій сфері та прогноз її розвитку (книжки будуть жити, не хвилюйтесь!). Поки збирав матеріал — прочитав багато закордонних досліджень, а от з даних по Україні — майже нічого немає. Лише кілька досліджень, зокрема TNS та Читомо. Не люблю очікувати чогось потрібного і вартісного, що впаде з неба, тому ми із знайомими професійними маркетологами і соціологами розробили анкету, яка хоч і не замінить масштабне соціологічне дослідження соціологічних компаній, втім дасть можливість виміряти середню температуру і настрої в соціумі щодо книжок як культурного продукту та читання як практики», – зазначив радник Міністерства культури, молоді та спорту України Антон Мартинов.

УКФ став членом міжнародної інформаційної мережі культурної мобільності On the Move, до якої входять 50 організацій та інституцій з понад 20 країн Європи. Місія мережі полягає у заохоченні та сприянні транскордонної мобільності та співпраці задля формування активного та спільного європейського культурного простору.

Цілі On the Move:

Організовувати, координувати та вдосконалювати інформаційну службу культурної мобільності, що є вільною, прозорою, точною та зручною для користувачів, що надходить від все більшої кількості джерел і досягає все більшої аудиторії.

Сприяти впровадженню концепції мобільності, яка поважає соціальні стандарти та охорону навколишнього середовища, а також сприяє культурному розмаїттю та міжкультурному діалогу.

Підвищити спроможність членів та партнерів OTM, розібратися з різними аспектами культурної мобільності, через тренінги, P2P сесії та зустрічі, де досвід кожного з членів може бути збагачений і застосований.

Український культурний фонд сподівається на плідну співпрацю з іншими членами On the Move для покращення та активізації міжсекторального діалогу як серед діячів української культури, так і колег з закордону, отримання досвіду, покращення фінансових механізмів культури, закріплення у сфері культури сталого розвитку тощо.

Український культурний фонд завершив прийом заявок на програми поточного року.

Про це Укрінформу повідомили у пресслужбі фонду.

“За підсумками першого місяця 2020 року з радістю констатуємо збереження пожвавленого інтересу до програм Фонду і надходження сотень і тисяч заявок від тих, хто бажає взяти в них участь. Цьогоріч ми отримали їх навіть більше, аніж минулого року. В січні Український культурний фонд завершив прийом заявок на програми 2020 року. Загалом було отримано 2373 заявки”, - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, завдяки автоматизації прийому заявок реєстри всіх програм автоматично були опубліковані на сайті УКФ.

Це 10 програм: 983 ‒ “Інноваційний культурний продукт”; 434 ‒ “Аудіовізуальне мистецтво”; 363 ‒ “Навчання. Обміни. Резиденції. Дебюти”; 189 ‒ “Знакові події”; 156 ‒ “Інклюзивне мистецтво”; 75 ‒ “Мережі й аудиторії”; 69 ‒ “Аналітика культури”; 57 – “Культура для змін”; 32 – “Культура. Туризм. Регіони”; 15 ‒ “Культурні столиці”.

За результатами конкурсного відбору сформовано експертні ради до кожної програми. Загалом проєкти 2020 року оцінюватимуть 509 експертів! З реєстром експертів експертних рад можна ознайомитись тут.

Також повідомляється, що УКФ розширює співпрацю з іншими інституціями – спільні заходи мають поглибити системність роботи з популяризації української культури як всередині країни, так і за її межами.

Читайте також: Книжковий Арсенал закінчив прийом заявок з приголомшливим результатом.

Зокрема, "Креативна Європа" оголосила про старт нових конкурсів. "Програма Music Moves Europe (MME) ‒ основний інструмент Єврокомісії для підтримки музичного сектору. Конкурс було розроблено на основі низки зустрічей з представниками індустрії, які відбувались, починаючи з 2015 року. Фінальний термін подачі заявок - 30 березня 2020 року. "Поєднання культури та аудіовізуального контенту через цифрові технології" ‒ конкурс, покликаний сприяти розробці політик у сфері цифрових технологій, інновацій, творчості та створення нових моделей ведення бізнесу для налагодження міжнародного співробітництва. Дозволяє протестувати нові та міжсекторальні бізнес-підходи до фінансування, дистрибуції та монетизації мистецьких творів. Фінальний термін подачі заявок - 14 травня 2020 року", - поінформували в УКФ.

4 лютого, на вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 3 відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки видатному українському перекладачу та лінґвісту Миколі Лукашу.

Автором меморіальної дошки виступив скульптор Іван Мельничук.

Участь у відкритті меморіальної дошки взяли заступник голови Печерської РДА Анатолій Невмержицький, директор Департаменту охорони культурної спадщини Олександр Никоряк, голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський, докторка філологічних наук, професорка Ольга Петрова.

Микола Лукаш – один із небагатьох, хто перекладав із мови оригіналів, а не російських текстів. Вважається одним з найвидатніших українських перекладачів – перекладав художні твори з 20 мов. Він є геніальним митцем, який у радянські часи подарував українському читачеві понад 1000 видатних творів світової літератури від 100 авторів.

Найбільш плідними роками творчої праці Миколи Лукаша було двадцятиліття з 1953 до 1973 року, коли він переклав «Фауста» Ґете, «Мадам Боварі» Флобера, лірику Шиллера, «Декамерон» Бокаччо тощо.

Саме Микола Лукаш чи не вперше в європейський літературі здійснив сміливий експеримент, перекладаючи українською поезію Фредеріко Гарсія Лорки, написану галісійським діалектом іспанської мови, за допомогою також діалекту гуцульського.

1973 року Миколу Лукаша виключили зі Спілки письменників України (СПУ). Його всіляко переслідували, перестали публікувати, позбавили засобів існування. Перекладач був відновлений в СПУ на хвилі перебудови 1988 року, практично напередодні смерті. Він так і не дочекався видання великого тому своїх перекладів – книги під назвою «Від Бокаччо до Аполлінера», яка вийшла у 1990 році.

Нагадаємо, що нещодавно виповнилося 100 років від дня народження Миколи Лукаша.

Відомий американський письменник Стівен Кінг видалив свою сторінку у Facebook через велику кількість фейкової інформації, яка з’являється у цій соціальній мережі. Про це він повідомив у своєму Twitter.

«Я покидаю Facebook. Мені не подобається безліч неправдивої інформації, яка присутня у політичній рекламі. Я також не впевнений у тому, що ця мережа здатна захистити особистий простір користувачів», – зазначив Кінг.

Разом з тим він повідомив, що його шанувальники зможуть продовжити стежити за ним у Twitter.