Бібліотечному фахівцю

Звання культурної столиці Євросоюзу на 2020 рік прийняли місто Рієка в Хорватії і Голуей в Ірландії.

"Завдяки призначенням культурних столиць Європи просування культури як ключового елементу нашого способу життя справляє позитивний вплив на суспільство у вимірі соціальної інклюзивності, інтеграції й економічного зростання. Це дозволяє людям набувати нового досвіду", – заявив віцепрезидент Єврокомісії з просування європейського шляху життя Маргарітіс Шинасі.

Рієка стала першим містом Хорватії, яке отримало звання культурної столиці Європи. Рієка вибрала слоган "Порт різноманітності". У культурних проєктах, запланованих у Рієці протягом року, візьмуть участь 250 організацій з 40 країн.

Голуей став третім містом Ірландії, яке удостоїлося звання культурної столиці. Джерело: https://maximum.fm/novini_t2

74% українських читачів вважають, що краще читати книжки у традиційному, паперовому форматі. Про це свідчать результати листопадового соціологічного опитування від Research & Branding Group. Також дослідження показує, що електронним книжкам надають перевагу 21% читачів, а аудіокнижкам лише 4%.

Найбільше тих, хто надає перевагу паперовим книжкам (80%), перебувають у віковій категорії від 40-ка років. Серед молодших ця частка значно нижча і становить від 60% і менше. Водночас у молодших категоріях популярність електронних книжок фіксувалася удвічі частіше, ніж у старших вікових груп (приблизно 35% проти 15%).

Читачі з вищою освітою частіше надають перевагу електронним книжкам, ніж ті, які належать до нижчих освітніх категорій (28% проти 15%), а друковані книжки популярніші у людей з середньою та середньою спеціальною освітою (79% і 81% проти 66%).

Якщо розглядати регіональний зріз, то друковані книжки популярніші в західних регіонах країни (83%), а найрідше цей формат обирають у південному і східному регіонах (71% і 66%). Разом з тим електронним книжкам найрідше віддають перевагу читачі Західної України (10%), що приблизно вдвічі менше, ніж в інших регіонах.

Опитування проводили з 7 по 18 листопада 2019 року. Участь у дослідженні взяло 1 805 респондентів у віці від 18 років з усіх регіонів України, окрім окупованих територій.

З дитячої бібліотеки однієї із барселонських шкіл вилучили 200 дитячих книжок, які пропагують стереотипи та сексизм.

З дитячої бібліотеки однієї із барселонських шкіл вилучили 200 дитячих книжок, які пропагують стереотипи та сексизм. Про це повідомляє The Guardian.

Бібліотека для малят школи Tàber, яка налічувала близько 600 найменувань дитячих книжок, була переглянута центром культури Associació Espai i Lleure в рамках проекту, спрямованого на виявлення прихованого сексизму.

Група розглянула персонажів у кожній книжці, незалежно від того, розмовляють вони чи ні, і які ролі виконують, і виявила, що 30% книжок є дуже сексистськими, містять сильні стереотипи і, на їхню думку, не мають педагогічної цінності.

До списку увійшли кілька версій історій про Червону Шапочку та Святого Георгія, які дуже популярні для читання під час святкування у Каталонії Георгієвого дня 23 квітня. Їх було вилучено з дитячої бібліотеки. Водночас книжки із меншими стереотипними версіями історій, залишилися на полицях.

У Associació Espai i Lleure наголошують, що якщо діти бачать «надто стереотипне» зображення відносин та поведінки у книжках, вони вважатимуть це нормою. Членкиня комісії і за сумісництвом мама Анна Тутцо зазначила, що «суспільство змінюється і тепер більше усвідомлює проблему гендеру, проте це не відображається у книжках».

За інформацією іспанської щоденної газети El País, інші школи в Барселоні теж переглядають асортимент своїх бібліотек. Так школа Montseny планує вилучити зі своєї бібліотеки книжки, які вважає сексистськими, а об’єднання батьків школи Fort Pienc створює комісію з питань гендерної рівності для аналізу книжок.

Tàber також планує переглянути книжки у бібліотеці для школярів. Проте тут застосує інший підхід. Керівництво школи підкреслює, що старші діти здатні більш критично аналізувати тексти та розмірковувати на тему стереотипів та сексизму. Відтак за допомогою книжок учні початкової школи (6-12 років) вчитимуться самотужки віднаходити елементи сексизму.

Колишній президент США Барак Обама за традицією назвав найкращі, на його думку, книги 2019 року. Список опублікований в Instagram експрезидента США.

Це список книг, які зробили його 2019 рік «трішки яскравішим».

«Це стало для мене маленькою цікавою традицією, і я сподіваюся, що для вас також», – написав Обама в Instagram до публікації списку.

«Тому що, хоча кожен з нас має багато справ і обов’язків – робота та сімейне життя, соціальні та волонтерські зобов’язання, такі віддушини, як література та мистецтво, можуть покращити наш повсякденний досвід. Вони як структури, що допомагають заповнити життя, – альбом, який піднімає нас після довгого дня, корінці книг, які ми хапаємо з полиці, щоб подарувати другові, фільм, який змушує нас по-новому думати і відчувати себе, просто допомагає нам трохи сховатися», – поділився Обама.

Нещодавно в Сінгапурі Обама сказав, що він «абсолютно впевнений, що протягом двох років, якщо кожною нацією на землі керуватимуть жінки, ви побачите суттєве поліпшення в усьому світі майже всього». Можливо, саме тому у списку за 2019 рік – стільки авторок.

Отже:

«Епоха капіталізму: спостереження» Шошани Зубофф

«Анархія: невпинне зростання країн Вест-Індії» Вільяма Делраймпла

«Розлючені години: вбивство, шахрайство та остання спроба» Кейсі Цеп

«Дівчина, жінка, інше» Бернардіни Еварісто

«Серцебиття Вундед-Ні: рідна Америка від 1890 року до сьогодення» Девіда Треера

«Як нічого не робити: спротив економіці» Дженні Оделл

«Архів втрачених дітей» Валерії Луїселлі

«Лот: історії» Браяна Вашингтона

«Нормальні люди» Саллі Руні

«Син начальника сиріт» Адама Джонсона

«Жовтий дім» Сари Брум

«Не кажіть нічого: справжня історія вбивства та пам’яті в Північній Ірландії» Патріка Кіфа

«Одинак» Альберт Вудфокс

«Школа Топека» Бена Лернера

«Трюкове дзеркало: роздуми про самозакоханість» Джіа Толентіно

«Вправа довіри» Сьюзан Чхве

«Ми живемо у воді: оповідання» Джесса Уолтера.

Крім художніх і нонфікшн-творів, а також праць з економіки та історії, Обама окремо виділив книги «для спортивних фанатів».

«Інший спосіб перемогти: історія Ден Руні від супербоула до правила Руні» від Джима Руні ($ 14,36; amazon.com)

«Шостий чоловік» Андре Ігуодала.

Але це не всі книжки, які рекомендував Обама цього року, адже в серпні він теж назвав 19 книжок, що прочитав улітку.

Нагадаємо, що минулого року Барак Обама перед поїздкою до Південної Африки рекомендував 6 книжок для читання влітку, щоб краще зрозуміти цей континент.

Як відомо, одними з найяскравіших популяризаторів дитячих книжок серед перших осіб у США, про що неодноразово сповістили світ усі ЗМІ, є Барак та Мішель Обами.

Словник сучасної української мови та сленгу «Мислово» обрав слово «діджиталізація» словом 2019 року.

Неологізм, який увійшов в українську мову лише кілька років тому, є транслітерацією англійського digitalization та означає зміни в усіх сферах суспільного життя, пов’язані з використанням цифрових технологій. Слово є спрощеною формою більш точного терміну «цифрова трансформація» та є проявом глобальної цифрової революції. Інші світові тренди, такі, як зміна клімату чи проблеми ґендерної ідентичності, не набули суттєвого поширення в українській публічній дискусії.

Термін з великим відривом очолив список найвідвідуваніших слів словника, а кількість його переглядів зросла на 1,535% у порівнянні з минулим роком.

Явище, яке розпочало свій шлях у бізнес-середовищі, знайшло своє місце й у сфері державного управління. Цьогоріч було створено Міністерство цифрової трансформації України, яке має амбітні плани щодо цифровізації держави.

«Держава в смартфоні» — ще один прояв діджиталізації, також став важливим виразом року, що минає.

Детальніше тут: http://litakcent.com/2019/12/26/slovnik-mislovo-obrav-slovo-2019-roku/

Цього року надійшло понад 550 пропозицій з усіх регіонів України та закордону щодо міжнародної премії ім. Пантелеймона Куліша. Зокрема,кандидатуру Рути Вітер на здобуття премії висунула Міжнародна літературно-мистецька Академія України.

Цьогорічними лауреатами стали:

1. Поет, прозаїк, літературознавець, публіцист, мужній правозахисник, громадський діяч-подвижник, Шевченківський лауреат Степан Сапеляк(м. Харків) (посмертно) –за видатний внесок в українську літературу;

2. Письменник Василь Трубай (с. Халеп’я Обухівськогор-ну Київської обл.) – за книгу «Сім оповідань»;

3. Науковець, видавець та журналіст Юрій Бондар (м. Київ) – за дослідження генезису й розвитку видавничої справи в цивілізаційному поступі у чотирьох томах «Видавництво трансформацій» (т. I«Перша інформаційна», т. II«Друга видавнича», т. III«Третя комунікаційна», т. IV«Четверта українська»);

4. Письменниця Рута Вітер (посмертно) (м. Львів) – за симфонічну творчість, яка «українізує космос»;

5. Заслужений журналіст України, директор «Видавничого дому «Букрек» Дарина Максимець (Туз) (м. Чернівці) – за значну видавничу і благодійну діяльність;

6. Зарубіжні письменники, вчені, перекладачі, журналісти, громадські діячі, відзначені за творчий доробок та популяризацію української літератури в світі, послідовну підтримку України. Детальний список тут: http://bukvoid.com.ua/events/premii/2019/12/27/220101.html

Цю почесну міжнародну відзнаку 1 березня 2011 року, за сприяння Національної спілки письменників України і міжнародних громадських організацій, заснували Клуб творчої інтелігенції «Оберіг-Чернігів» та Волинське товариство «Світязь», – для розвитку вітчизняного книговидання і підтримки українських письменників, митців, науковців, журналістів, працівників культури та освіти, громадських діячів і меценатів, які мешкають в Україні та за кордоном.

З 1 листопада 2014 р. засновником Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша стала Міжнародна літературно-мистецька АкадеміяУкраїни, котра об’єднує 155 відомих письменників, перекладачів, науковців, журналістів та громадських діячів із 55-ти країн світу.

Нині Комітет із нагородження Літературно-мистецькою премією імені Пантелеймона Куліша сформовано в такому складі: Ігор Павлюк– голова Комітету, поет, прозаїк, доктор наук із соціальних комунікацій, провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, професор кафедри української преси Львівського національного університету імені Івана Франка; Василь Слапчук – письменник, критик, кандидат філологічних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, почесний громадянин Луцька і Волині; Рауль Чілачава – грузинський та український письменник, перекладач, доктор філологічних наук, професор, академік НАН Грузії, почесний доктор НАН Латвії, Надзвичайний та Повноважний Посол України; Анна Багряна – відома українська письменниця, лауреат багатьох міжнародних премій, нині мешкає в Болгарії; Сергій Дзюба – письменник, журналіст та перекладач, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, почесний професор і доктор філології, лауреат багатьох міжнародних, державних і національних премій в Україні та за кордоном.

«Фонд родини Нечитайло» та організація «Здоров’я майбутнього» створили бібліотеку, в якій можна замовити книжки для дітей зі шрифтами Брайля. Це можна зробити на спеціальному сайті: http://brailem.com/

На сайті бібліотеки зазначається, що книжки можна замовити для тимчасового користування. Це можуть робити як окремі особи, так й організації. Послуга і пересилання книжки безкоштовні.

Зараз на сайті можна знайти три розділи: література для дітей дошкільного, молодшого шкільного, а також середнього шкільного віку. Бібліотека має видання не лише українських, але й закордонних авторів.

Це вже не перший випадок, коли в Україні намагаються створити бібліотечні онлайн-сервіси для людей з порушеннями зору. Раніше ми повідомляли про те, що в Україні запустили онлайн-бібліотеку аудіокнижок «Ліхтар», яка має інклюзивний інтерфейс.

Як відомо, український художник та ілюстратор Олег Петренко-Заневський розробив унікальний кириличний шрифт, пристосований до потреб українських читачів, які мають труднощі із розпізнаванням друкованих знаків, у тому числі для осіб з дислексією.

Члени Українського ПЕН-клубу сформували перелік найкращих книжок 2019-го, які з’явилися друком у вітчизняних видавництвах. Список опублікований на сайті організації. Див. тут: http://pen.org.ua/najkrashhi-ukrayinski-knyzhky-2019-roku-za-verciyeyu-pen/ .

«У нашому списку – книжки, які нас надихали, змінювали і наповнювали. Книжки, які стали подіями і оприявили важливі тенденції. Книжки, які з’явилися завдяки українським письменникам, перекладачам, ілюстраторам, дизайнерам, редакторам і видавцям. І це чудова нагода подякувати їм за цей насичений книжковий рік», – говориться у повідомленні.

Американська компанія NPD Group, яка займається вивченням ринкової кон’юнктури, визначила список з десяти книжок, які найкраще продалися у США за останні 10 років. Про це повідомляє офіційний сайт організації.

Дослідники NPD Group зазначають, що попри те, що частка нон-фішну за останні роки на ринку зростає, у 2010-х роках близько 80-ти відсотків найпродаваніших книжок були художніми. Також вони повідомляють, що революція електронних книжок досі залишається далекою перспективою, адже переважна більшість видань продається саме у паперовому вигляді.

Список найпродаваніших книжок десятиліття у США виглядає так:

1. Еріка Леонард Джеймс, 50 відтінків сірого (2011) – 15.2 мільйонів примірників;

2. Еріка Леонард Джеймс, 50 відтінків темряви (2011) – 10.4 мільйона примірників;

3. Еріка Леонард Джеймс, 50 відтінків свободи (2012) – 9.3 мільйонів примірників;

4. Сюзанни Коллінз, Голодні ігри (2008) – 8.7 мільйонів примірників;

5. Кетрін Стокетт, Прислуга (2009) – 8.7 мільйонів примірників;

6. Пола Гоукінз, Дівчина у потягу (2015) – 8.2 мільйона примірників;

7. Джилліан Флінн, Загублена (2012) – 8.1 мільйона примірників;

8. Джон Ґрін, Провина зірокs (2012) – 8 мільйонів примірників;

9. Стіґ Ларссон, Чоловіки, що ненавидять жінок (2008) – 7.9 мільйонів примірників;

10. Вероніка Рот, Нескорена (2011) – 6.6 мільйонів примірників.

Раніше повідомлялося, що біографічна книжка «Becoming» Мішель Обами, яка була однією з найпродаваніших книжок минулого року, може стати найуспішнішим мемуаристичним виданням за всю історію літератури.

Премію «Зустріч» фінансує канадська доброчинна організація «Українсько-єврейська зустріч» (UJE). За підтримки найстарішого літературного фестивалю України — BookForum та Українського інституту книги.

Премію фінансує канадська доброчинна організація «Українсько-єврейська зустріч» (UJE). За підтримки найстарішого літературного фестивалю України — BookForum та Українського інституту книги.

«Україна має багату мультиетнічну літературну, культурну й мовну спадщину. Ця премія спиратиметься на неї й присуджуватиметься авторам і видавцям, які розглядають зв’язок між етнічними українцями та євреями — двома народами, що понад тисячоліття співіснують на території сучасної України, — повідомила Наталія Федущак, директорка з комунікацій UJE. — Ми раді співпрацювати з BookForum та Українським інститутом книги в рамках премії. Ці організації глибоко віддані справі промоції української літератури в Україні та за кордоном».

Премія «Зустріч» присуджуватиметься щороку почергово за твори художньої й документальної літератури. Першу премію буде вручено у вересні 2020 року за художні твори, а 2021 року — за документальні.

Всі подані на розгляд твори повинні бути видані в Україні. Пріоритет надаватиметься оригінальним творам українською мовою, хоча розглядатимуться й видатні твори, перекладені з інших мов.

Сума премії буде поділена між автором і видавцем: автор отримає 4000 євро, а видавець — 2000 євро. Також присуджуватимуться дві заохочувальні премії по 250 євро.

Заявки на премію можна буде подати в період між 16 січня і 16 березня 2020 року. Інструкція з подання й форма заявки буде доступна на сайті UJE.

UJE — це зорганізована на приватних засадах, багатонаціональна ініціатива, започаткована 2008 року як проект співпраці між українцями з єврейськими та християнськими коренями, а також іншими учасниками в Україні, Ізраїлі та діаспорах.

Письменниці й перекладачці Галині Кирпі вручили високу нагороду – Орден Полярної зірки – від імені Його Величності короля Швеції Карла XVI Густава. Урочистий вечір з нагоди нагородження відбувся у Посольстві Швеції, повідомляється на офіційній сторінці Embassy of Sweden in Kyiv.

Нагороду вручив Посол Швеції в Україні пан Тобіас Тиберг.

Високою нагородою Швеція відзначила багаторічну плідну працю Галини Кирпи в галузі перекладу шведської дитячої літератури українською мовою. Пан Посол наголосив, що Швеція вдячна Галині Миколаївні за прекрасне представлення шведської літератури українським читачам.

Галина Кирпа в своїй промові висловила вдячність Його Величності королеві Швеції, панові Послу, своїй учительці – Ользі Сенюк, шведським письменникам, українським видавцям і читачам.

Також слово (українською мовою) мав Томас Русен, професор україністики Гетеборзького університету, який подякував Галині Миколаївні за чудові переклади, побажав міцного здоров’я і творчих успіхів та висловив сподівання на поглиблення українсько-шведських зв’язків і ширше представлення української літератури в Швеції.

Орден Полярної зірки (Nordstjärneorden) – шведська королівська нагорода за заслуги в галузі науки, літератури та культури. Заснований Фредеріком I в 1748 році. До 1952 р. орденом нагороджували винятково чоловіків. З 1975 р. цим орденом нагороджують іноземних громадян за важливу роботу з розвитку зв’язків зі Швецією.

Письменницю з України цією нагородою відзначено вперше.

Завдяки Галині Кирпі українські читачі мають нагоду насолоджуватися творами видатних шведських письменників: Ульфа Старка, Яна Екгольма, Єста Кнутсона, Кристіна Фалькенланд, Свена Нордквіста, Оке Гольберґа, Марії Ґріпе, Астрід Ліндґрен Барбру Ліндґрен, Руса Лаґеркранца, Еллена Карлсон, Ґунгільд Селін тощо.

До цього Галина Кирпа ставала лауреаткою українських премій, серед яких премія імені Івана Огієнка, імені Максима Рильського, імені Олени Пчілки, а її переклад «Диваків і зануд» Ульфа Старка увійшов в IBBY Honour List.

Як повідомлялось, 2019 року Анетта Антоненко отримала орден мистецтв та літератури Франції.

Святослав Померанцев отримав срібний орден від Австрійської Республіки.

Раніше ми повідомляли, що українська перекладачка Наталя Іваничук отримала найвищу відзнаку норвезького короля – орден за заслуги, а українська перекладачка Мар’яна Прокопович стала Кавалером Ордена Зірки Італії.

Шановні колеги, бібліотеки мають долучитись до участі у створенні повної картини щодо розвитку Громадського бюджету України! Саме тут : https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfJht9Y7fHwskkEli6P8NrW0ieWY56YmdziaR3GBR-zU9hyhA/viewform?edit_requested=true&fbclid=IwAR20s32YfxeM1IKW944eNlyemIeYtvWhy-0bqsn-Gs0d-z0tvYiweTkd37w збирають дані та планують підготувати відповідну аналітичну інформацію. Витратьте трохи часу й енергії і тим самим допоможете зрозуміти динаміку фінансування і громадської активності. Дякуємо за розуміння!

❗️Любі грантоотримувачі Українського культурного фонду! Ми як і ви, схвильовані інформацією, яка від сьогодні з’явилася в інтернет-просторі, про припинення проведення Казначейством платежів та реєстрації бюджетних зобов’язань щодо видатків, зокрема, грантових коштів Українського культурного фонду.

☝️Інформуємо, що Фонд продовжує реєструвати бюджетні зобов’язання, що виникли на виконання Договорів про надання грантів у рамках конкурсних програм 2019 року.

Фонд звернувся до відповідних міністерств для надання роз'яснення цієї ситуації, поки ми не отримали офіційної відповіді. Ми щиро віримо, що все вирішиться якнайкраще для нас усіх і 2019 рік не залишить по собі негативних емоцій. Просимо зберігати спокій, готуватися до свят та участі в конкурсних програмах УКФ 2020 року. ❄️

Проєкт підтримки дитячого читання «BaraBooka. Простір української дитячої книги» назвав найкращі українські дитячі, підліткові та родинні видання 2019 року.

Переможцями стали:

Дебют року у прозі: Таня Поставна, «Коли я була лисицею», іл. Марія Фоя (Віват)

Поетична книжка року: Катерина Міхаліцина, «Дмухавка та інші пухнасті вірші», іл. Юлія Пилипчатіна (ВСЛ)

Книжка-картинка року: Галина Малик (текст), Грася Олійко (ілюстрації), «Піратський маршрут» (ВСЛ)

Перша книжка малюка: Світлана Дідух-Романенко (текст), Марина Кізілова (ілюстрації), «Раз, два, спи… Перша сонна лічилка» (Моя книжкова полиця)

Книжка року на вік 9+: Настя Мельниченко, «Що знаходять в Хрулях», іл. Олена Мишанська (Теза)

Підліткова книжка року: Валентина Захабура, «Лепрекони» (ВСЛ)

Пізнавальна книжка року: Юля Смаль, «Лесеві історії. Експериментуй і дізнавайся», іл. Наталія Олійник (ВСЛ)

Пізнавальна книжка року: Юлія Ярмоленко, «Малечі про інтимні речі», іл. Мар’яна Гілевич (Талант)

Пізнавальна книжка року: Леонід Ушкалов, «Сковорода від А до Я», іл. Людмила Стецькович, Володимир Стецькович (ВСЛ)

Родинна книжка року: Світлана Ройз, «Я сьогодні йду в садок», іл. Інна Черняк (#книголав)

Соціальна книжка року: Надія Степула, «Петрик і фонтани», іл. Ольга Селищева (Основи)

Вибір читачів: Наталка Біда, Антоніна Оксанич, Олександра Сидорченко, «Спілкування з дитиною в малюнках» (ГО «Батьківська спілка»)

Спецвідзнаки:

Спецвідзнака «За найкращу серію книжок для дітей»: Серія «Цікава Україна» (Крокус)

Спецвідзнака «За збірку авторських казок»: «Фонтан казок. Сучасні українські казки» (Фонтан казок)

Спецвідзнака «Мультимедійне видання року»: Жак Жаб’є (текст), Наталія Кудляк (ілюстрації) «Людина-восьминіжка» (Маміно)

Спецвідзнака «За промоцію дитячого читання»: Олександра Коваль (Український інститут книги).

«БараБука» – це насамперед проєкт підтримки дитячого читання, спрямований на популяризацію якісної неперекладної літератури для дітей і підлітків. Серед учасниць проєкту – дитячі письменниці, літературознавиці, методистки, редакторки.

Традиційно команда проєкту не розглядала в межах «Топу БараБуки» книжки, авторками чи редакторками яких були барабуки. Однак із заснуванням у 2018 році літературної агенції «БараБука» (далі – ЛА «БараБука») таких видань ставало все більше. У 2019 році за сприяння БараБуки вийшли друком 33 видання. Неприпустимим було залишати поза розглядом таку кількість якісних дитячих і підліткових книжок. Тому цього року в межах «Топу БараБуки» діяло незалежне журі, яке обрало найкращі з видань, написаних учасницями проєкту чи виданих у співпраці з ЛА «БараБука». До нього увійшли Юлія Козловець, кураторка дитячої програми «Книжкового Арсеналу»; Лариса Лугова, директорка Львівської обласної бібліотеки для дітей; та Марія Семенченко, журналістка й оглядачка дитячих книжок.

Незалежне журі відзначило такі видання ЛА «БараБука»:

Експеримент: Анна Хромова, «Космічні агенти проти сирного монстра», іл. Марина Шутурма (Ранок)

Майже дорослим: Олександра Камінська, «Не кажи нікому» (Ранок)

Важливі речі: Таня Стус, «Рі(з)дні люди», іл. Марта Кошулінська (ВСЛ)

Краса: ілюстраторка Грася Олійко, текст Олександра Орлова, «Нечуй невмирущий» (Ранок)

Варто читати: Галина Ткачук, «Книжка про сміття», іл. Антон Селлешій (ВСЛ)

Спецвідзнака незалежного журі: Ольга Купріян, «Мамонт», іл. Ґрася Олійко (Ранок)

Коментарі незалежного журі

Лариса Лугова, директорка Львівської обласної бібліотеки для дітей: «Я щаслива, що разом з крутими експертками працювала в незалежному журі БараБуки. Я щаслива від того, що простір української дитячої літератури так сильно розширився. Разом із внучкою ми реготали над витівками Нечуя Невмирущого Олександри Орлової, до глибокої старості готові були читати безкінечні казки Ольги Голубєвої, переживали за хлопчика з книжки Ольги Купріян, який шукав зниклого Мамонта, замислювалися над сміттєвими проблемами, поставленими Галиною Ткачук, і просто із захватом прочитали весь довгий список БараБуки. У нас є нова дитяча книга, є письменники, які піднімають важливі теми, є ілюстратори, які роблять ці книги сучасними і зрозумілими дітям XXI століття! А це і є просте щастя бібліотекаря».

Також під час «Топу БараБуки» свої спецвідзнаки вручили:

Національний музей Тараса Шевченка – літературний гурток «Написатор», «За співпрацю в організації виставки “Ілюсторій”».

Спеціальна відзнака від ТОВ «Столична правова фундація» «За популяризацію правових знань серед дітей» – книжка «Я і КонституціЯ» Лариси Денисенко та колективу авторів (ВСЛ).

ГО «Освіторія» – книжка «Сковорода від А до Я» Леоніда Ушкалова (ВСЛ) «За високий український стиль».

Про Топ БараБуки

Топ БараБуки – унікальний рейтинг від фахових літературознавців, які з 2014-го року стежать за ринком українського дитячого і підліткового книговидання та відзначають книжки, базуючись на професійному досвіді експертів із дитячого читання.

Сатиричний український журнал «Перець» у грудні випускає останню друковану версію, після чого виходитиме лише в електронному вигляді.

«Хто шанує українську сатиру та гумор, будуть купувати перегляд журналу з січня 2020 в інтернеті. Якщо проект виправдає себе і ми отримаємо достатньо коштів, то відновимо його паперову версію для найпалкіших шанувальників і коштуватиме він близько 100 грн. з доставкою через «Нову пошту», – додали автори.

Сатирично-гумористичний журнал «Перець» було засновано ще у 1922 році – тоді у Харкові вийшло два перші номери під назвою «Червоний перець». Журнал висміював тодішні реалії, такі як бюрократія чи «спекулянти», а також запровадив рубрику для скарг читачів.

Найбільшої своєї популярності досяг у 1970-1980-х роках – у 1986 році його наклад склав 3,3 млн примірників, «Перець» вважався одним з найпопулярніших гумористичних радянських журналів. Видавався і у незалежній Україні й офіційно виходив до початку 2014 року.

12 грудня 2019 року до Українського культурного фонду надійшов лист від Міністерства культури, молоді та спорту з пропозицією підтримати Наглядовою радою рішення про дострокове припинення повноважень Порошенко Марини Анатоліївни як Голови Українського культурного фонду, керуючись ч.3 ст. 5 Закону України “Про Український культурний фонд”.

16 грудня на засіданні Наглядової ради Українського культурного фонду Марина Порошенко виступила з ініціативою про складання повноважень Голови Українського культурного фонду.

Нового/у Голову УКФ буде обрано на засіданні Наглядової ради у січні 2020 року.

Головний редактор телебачення Суспільного мовника Юрій Макаров став головою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Шевченківська премія — найвища державна нагорода України в галузі культури і мистецтва, оголошується у номінаціях «Література», «Публіцистика, журналістика», «Музичне мистецтво», «Візуальне мистецтво», «Кіномистецтво», «Театральне мистецтво». Рішення про присудження премії ухвалює президент України на основі пропозицій Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Премія вручається до дня народження Тараса Шевченка — 9 березня.

У положенні про Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка зазначено, що «голова Комітету призначається та увільняється від виконання обов’язків Президентом України. До складу Комітету включаються громадяни України, які здобули авторитет у сфері культури.Персональний склад Комітету затверджує Президент України.Строк повноважень Комітету становить три роки».

Лауреатів Шевченківської премії-2020 обиратиме вже новий склад комітету, який повинен запропонувати очільник Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Довідка: Юрій Макаров – журналіст, телеведучий, документаліст, письменник, медіаменеджер. Ще до створення Суспільного у 2008—2010 роках на Першому національному каналі був ведучим програми «Культурний фронт». З 2015 року на «UA: Першому» веде ток-шоу «Війна і мир» разом із Євгеном Степаненком, у 2019 році програма перейшла на радіо «Культура». У 2016-2017 роках — директор ТО документальних фільмів Національній телерадіокомпанії України (НТКУ). У 2017—2019 роках був членом правління НСТУ. Після зміни структури став головним редактором телебачення Суспільного мовника, наразі знімає документальний серіал про Донбас.

Проєкт підтримки дитячого читання «BaraBooka. Простір української дитячої книги» оприлюднив короткий список відзнаки «Топ БараБуки».

До короткого списку найкращих родинних видань 2019 року ввійшли 30 книжок сучасних українських авторів та ілюстраторів, тоді як довгий список «Топу БараБуки» складався з 50 видань. Переможці в кожній номінації стануть відомі 17 грудня 2019 року. Також до 16 грудня кожен охочий може проголосувати за улюблене видання: за результатами голосування БараБука вручить відзнаку «Вибір читачів».

Цього року вперше в межах «Топу БараБуки» працює додаткове незалежне журі у складі трьох експерток дитячої літератури. До нього увійшли Юлія Козловець, кураторка дитячої програми «Книжкового Арсеналу»; Лариса Лугова, директорка Львівської обласної бібліотеки для дітей; та Марія Семенченко, журналістка й оглядачка дитячих книжок. Незалежне журі розглядало довгий список із 33 книжок, до видання яких долучилися редакторки БараБуки. Короткий список видань БараБуки складає 17 позицій.

17 грудня о 18:00 у просторі «Освіторія Хаб» (ст. м. Арсенальна, вул. Московська, 2) редакція Простору Української Дитячої Книги назве найкращі родинні видання 2019 року в номінаціях «Перша книжка малюка», «Книжка-картинка», «Поетична книжка року», «Підліткова книжка», «Пізнавальна книжка», «Родинна книжка» та інші. Окремі номінації стануть відомі вже під час оголошення результатів «Топу БараБуки»: вручивши ці відзнаки, БараБука вчергове озвучить тенденції, що панували в українській дитячій і підлітковій літературі 2019 року.

Від 2014 року БараБука допомагає батькам, бібліотекарям, освітянам зорієнтуватися в розмаїтті новинок дитячого книговидання. Щороку авторки та експерти порталу вказують на яскраві дебюти та відзначають видання різних жанрів і форматів: художні та пізнавальні книжки, новинки та перевидання класики.

Із списком можна ознайомитись тут: http://bukvoid.com.ua/events/raityng/2019/12/09/141534.html

У Посольстві України в Чехії підбили підсумки третього конкурсу серед перекладачів художньої української літератури на чеську мову.

Категорія «Проза»

1 місце: Ева Реутова

2 місце: Петра Лібл

3 місце: Кароліна Юракова та Патрік Фелчер.

Особливі відзнаки: Яна та Павел Мацур, Людмила Тисячна.

Категорія «Поезія»

2 місце: Маркета Поледнікова

Переможці отримають винагороди у розмірі 5000, 3000 і 1000 чеських крон відповідно.

Конкурс проводять Чеська асоціація україністів, Спілка перекладачів Чехії та Посольство України в Чехії за фінансової підтримки МЗС України та Prague Education Center.

Цього року учасники в категорії «Проза» перекладали спогад Володимира Рафєєнка «Птахи останнього літа» про події 2014 року в Донецьку та оповідання Тані Малярчук «Жаби в морі», за який письменниця отримала австрійську літературну премію імені Інгеборг Бахман.

У категорії «Поезія» перекладали тексти Юрія Іздрика та Василя Стуса, твори яких у Чехії майже не перекладалися.

На виконання перекладу в учасників було 5 місяців. До участі в конкурсі цього року надійшло 15 робіт.

Оцінювало роботи учасників кваліфіковане журі у складі: богемістки та перекладачки, дружини надзвичайного та повноважного посла України в Чехії Ольги Перебийніс, номінованої Спілкою перекладачів Чехії україністки та перекладачки Ріти Кіндлерової, голови Чеської асоціації україністів та завідувачки україністики в Карловому університеті в Празі Терези Хланьової, представниць україністики університетів у Празі та в Брні Моніки Шевечкової та Радани Мерзової.

Нагадаємо, що видавництва «Астролябія», «Видавництво Анетти Антоненко» та «Навчальна книга – Богдан» отримали €150 тис. в межах конкурсу «Художній переклад» від програми Європейського Союзу «Креативна Європа».

Програма партнерства Українського культурного фонду та програми підтримки «MEET UP! Німецько-українські зустрічі молоді» Фонду «Пам’ять, відповідальність та майбутнє» (EVZ) спрямована на посилення українсько-німецької співпраці та спільний пошук відповідей на виклики сучасного світу через підтримку культурного діалогу та створення спільних культурно-мистецьких продуктів. Дедлайн - 31 січня 2020 року.

Детальніше тут: https://gurt.org.ua/news/grants/57029/ .