Бібліотечному фахівцю

Більше п’яти тисяч іспанських публічних бібліотек почнуть з січня 2014 видавати своїм читачам електронні книги. На першому етапі реалізації нововведення Міністерство освіти, культури та спорту набуде близько 200 тисяч ліцензій на праці 1.500 авторів на загальну суму 2,064 мільйона євро. Перший каталог електронних версій літературних творів буде включати як оригінальні тексти іспанською, так і перекладені з деяких інших мов.

«Ми хочемо сформувати книжковий фонд, яким зможуть користуватися всі, – сказав голова сектора бібліотечного планування Міністерства Алехандро Каррьона. – Це стане ядром для подальшого розвитку бази літератури, доступної для всіх і кожного на легальній основі. Сьогодні, як стверджують дані опитувань, дві третини читачів користуються електронними книгами, викачаними з Інтернету з порушеннями авторських прав».

Книги будуть видаватися читачам, які заповнили на веб-сторінках бібліотек віртуальні облікові картки. Користувачі зможуть завантажувати тексти на свої комп’ютери, смартфони або читати через Інтернет в режимі он-лайн.

Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України запрошує до громадського обговорення положень проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національну програму інформатизації».

Дані законодавчі зміни розміщені на веб-сайті Держінформнауки.

Документ пропонує визначити деякі терміни та уточнити певні формулювання. Наприклад, законопроект пропонує визначення таких понять як база даних і база знань, електронна демократія, електронна економіка та електронна комерція. Пропонується визначення до понять електронна культура, електронна медицина і освіта. Чітко виписується поняття інформатизації, інформаційної інфраструктури, інформаційної технології, продукту і ресурсу. Йдеться навіть про інформаційний суверенітет держави. Також проектом пропонується чіткіше окреслити головну мету та основні завдання Національної програми інформатизації, внести зміни в частині впорядкування розроблення та реалізації ІКТ-проектів.

Головний приз літературного фестивалю “Дні німецькомовної літератури” в австрійському Клаґенфурті отримала письменниця українського походження - Катя Петровська.

43-річна Петровська підкорила журі своїм твором “Можливо Естер” (“Vielleicht Esther”). У ньому йдеться про рідне місто авторки – Київ – у часи Другої світової війни, вигнання та винищення українських євреїв 1941 року на прикладі прабабусі. Письменниця оповідає трагічну історію від імені правнучки. Журі вразив спокійний і проникливий стиль авторки, підсилений історичними фактами. “За” твір Петровської проголосували майже одностайно.

“Чудово, сильно, вільно й легко зітканий текст”, – так пояснили своє рішення члени журі.

Катя Петровська народилася 1970 року в Києві. Після атомної катастрофи на Чорнобильській АЕС у 1986 році вона покинула батьківщину, вивчала літературознавство в Естонії, навчалась у США й 1998 року захистила дисертацію в Москві. Від 1999 року авторка мешкає в Берліні та працює журналісткою. Її перша книжка має побачити світ у березні 2014 року.

Премія імені Інґеборґ Бахман, яку щорічно вручають у Клаґенфурті, вважається однією з найпрестижніших літературних відзнак у німецькомовних країнах. Її заснували в 1976 році на честь відомої поетеси Інґеборґ Бахман (1926-1973), уродженки цього австрійського міста.

13 липня 2013 року Трафальгарська площа в Лондоні перетвориться на величезний читальний зал. Відомі письменники та інші знаменитості будуть читати з великою сцени, на якій буде встановлено гігантський інтерактивний екран. До акції приєднаються тисячі дітей. Захід організовано газетою Evening Standard і групою NOOK. Газета почала кампанію «Get London Rea» два роки тому, коли були оприлюднені факти про те, що майже кожний п'ятий 11-річний лондонський школяр, закінчивши початкову школу, не вміє читати і писати. «Get London Reading» отримало велику підтримку, в т.ч. і матеріальну (£500000).

За спеціальною програмою було підготовлено і відправлено до шкіл біля 700 волонтерів. Компанія Barnes & Noble надала волонтерам безкоштовно тисячу букридерів Nook,в кожному з яких - дитяча класика і бестселери.

В школі St Mary's in Battersea було проведено свого роду репетицію масових читань: лондонський мер Борис Джонсон читав школярам повість Кеннета Грема "Вітер у вербах», а власник газет The Independent і The Evening Standard Євген Лебедєв - «Велетня-егоїста» Оскара Уайльда.

Акцію підтримали ЗМІ, лондонська муніципальна влада, британські видавці HarperCollins, Random House, Penguin та ін. «Упевнений, лондонці тепло зустрінуть ініціативу, прийдуть на Трафальгарську площу разом з дітьми та візьмуть участь у цьому фантастичному святі читання», - заявив Борис Джонсон.

Уряд автономії Андалусія (ІспанІя) розробив проект закону, згідно з яким ПДВ, сплачений жителями цього регіону при купівлі книг, картин, квитків у кіно, театр і т.п., може бути зарахований у погашення частини прибуткового податку з фізичних осіб (IRPF), який виплачується щорічно.

Автономне співтовариство, яким керує Хосе Антоніо Гріньян - перше в Іспанії, яке виступає з подібною ініціативою.

«Ми вважаємо,що підвищення культурного рівня, розширення кругозору та ерудиції, зростання освіченості - все це є базовими складовими для виходу суспільства з кризи, - сказав на одній з прес-конференцій Гріньян.- Культура - це мотор економіки, генератор зайнятості населення та поліпшення його матеріального становища. Підвищення податків, що відбулося в січні поточного року, стало сильним ударом по культурі, і позбавило більшу частину жителів можливості рости інтелектуально».

Сьогодні – щорічний День блоґера. Історія свята ведеться з 2004 року. Тоді 500 людей із понад 40 країн об’єдналися й стали відзначати це свято як символ дружніх стосунків між мережевими блоґерами.

У цей день світова інтернет-спільнота заявляє про підтримку блоґерів, обстоюючи ідеали свободи слова, чесності та рівності. 14 червня 2007 року кожен користувач Всесвітньої мережі, що має свій блоґ, опублікував у ньому коротке повідомлення про солідарність між усіма блоґерами.

ЛітАкцент зазначає, що не варто плутати День блоґера із Днем блоґу (оригінальна назва – Blog Day), що відзначається 31 серпня.

На вихідних у парку Шевченка (м. Київ) запрацювала перша вулична бібліотека. Активні шанувальники мають можливість приносити свої вже прочитані книги, а також обмінювати їх на ті, що сподобаються. облаштована бібліотека у вигляді двох великих "шпаківень" на ніжках. Замість віконця для птахів - прозорі дверцята, всередині - книги. Самі бокси для книг дуже яскраві - їх оздоблювали художники.

Одну з шпаківень розмістили на дитячому майданчику, іншу - поруч з туристичним трамвайчиком. "Таку форму для бібліотеки ми обрали невипадково. Схожі "шпаківні " стоять у парках Європи: з них і вирішили взяти приклад", - розповів один з організаторів «бібліотеки-шпаківні» Олег Баклажов.

Зараз у двох "шпаківнях" вже лежить близько 50 книжок. Серед них, наприклад, абсолютно нові видання "Бідних людей" Федора Достоєвського, "Анни Кареніної" Льва Толстого, збірки віршів, дитячі казки, страшилки Стівена Кінга, багато детективів у м'яких палітурках і товстих книжок сучасної фантастики в яскравих обкладинках.

За словами організаторів, облаштування "шпаківень " в інших парках міста поки що не планується, але, якщо ідея припаде до душі киянам, вони самі зможуть її підтримати і створити бібліотеки в улюблених місцях відпочинку .

Нобелівський комітет визначився з попереднім «коротким списком» претендентів на Нобелівську премію з літератури цього року. П'ятеро кандидатів вже відібрано.

За традицією імена претендентів на «нобелівку» з літератури не розголошуються, але в блозі Петера Енглунда (секретаря Шведської академії) можливі фігури вже обговорювалися. По-перше, було озвучена, що лонг-лист 2013-го року налічував 210 імен. Хто стане нобелівським лауреатом у галузі літератури в 2013-му р., буде оголошено в листопаді.

Нагадаємо, в минулому 2012-му р. Нобелівську премію отримав китайський письменник Мо Янь.

У блозі AbeBooks (онлайновий книжковий ринок) було опубліковано унікальний список книг, рекомендованих бібліотекарями та написаними самими бібліотекарями. Адже, професія бібліотекаря дуже надихає до написання літературних творів.

Багато бібліотекарі є постійними користувачами AbeBooks, а керівництво онлайнового ресурсу, як правило, прислуховується до їхніх думок. Наприклад, бібліотекарі настійно радили включити в список книг автобіографію Казанови, який працював бібліотекарем при дворі німецького аристократа графа Waldstein. У списку бібліотекарів - письменників представлені не тільки співробітники елітних бібліотек - Бібліотеки Конгресу, національних бібліотеки Аргентини, Франції та Швеції, а й пересічні бібліотекарі, які обслуговують користувачів у публічних і шкільних бібліотеках.

Зі списку було виключено «Little Red Book» Великого Ма́о . Свого часу Мао Цзедун працював бібліотекарем в Пекінському Університеті і ймовірно був найбільш начитаним бібліотекарем-письменником свого часу, однак є інформація, що книгу написав не він.

Найкращим літературним твором письменника-бібліотекаря вважається «Hemlock and Afte» Енгус Уілсона. Ця книга стала бестселером у 1952 році, саме в той час, коли Уілсон працював бібліотекарем у Британському Музеї.

Громадська рада при КМДА започатковує регулярні громадські обговорення діяльності міської влади. Це – одна з форм публічного звіту влади перед громадою, під час якої відбувається щирий діалог, аналіз помилок та корекція планів.

Перше обговорення відбудеться 6 червня об 11:00 в Колонній залі КМДА.Наголошено, що громадські обговорення – це не черговий „показовий” захід із „дресованою” громадськістю. На обговорення запрошуються представники усіх громадських організацій, що у своїй діяльності опікуються сферою культури нашого міста, а також журналісти, митці та громадські діячі. Кожен, хто уболіває серцем за Київ і представляє громадську організацію, може взяти участь у заході.

Обговорення почнуться зі звіту керівника Департаменту культури КМДА Зоріної Світлані Іванівни.

Громадська рада представить також альтернативну доповідь, яку готують представники культурної громадськості.

Після цього буде надано слово представникам галузей культури, якими опікується департамент, для того, щоб вони представили громаді, як виглядає діяльність чиновників з точки зору фахівців. Кожен з присутніх зможе поставити керівнику Департаменту культури запитання, яке його хвилює.

За підсумками обговорення буде прийнято резолюцію, яку Департамент культури та КМДА будуть враховувати у своїй подальшій діяльності.

У заході візьме участь Голова КМДА Олександр Павлович Попов. На захід запрошено керівника Комітету з питань культури та духовності Верховної ради В’ячеслава Анатолійовича Кириленка, керівника комісії з питань культури та туризму Київради Дмитра Олександровича Нікульшина.

Журі премії обрало американську письменницю і перекладача Лідію Девіс з поміж інших дев’ятьох претендентів за її філософські, оригінальні, хоч і короткі твори. Серед конкурентів Девіс був і російський письменник Володимир Сорокін.

Відома як автор коротких оповідань, новел і есе, Лідія Девіс також є перекладачем французької філософії та літератури, у тому числі Марселя Пруста і Гюстава Флобера, йдеться на сайті премії. Міжнародна Букерівська премія (The Man Booker International Prize) вручається один раз на два роки письменникам-небританцям, чиї книги видані англійською мовою. Букерівську пермію (The Man Booker Prize) вручають з 1969 року. На премію можуть претендувати письменники з країн - членів Співдружності націй, а також громадяни Ірландії і Зімбабве.

Девіс отримала грошову нагороду премії у розмірі 60 тисяч британських фунтів стерлінгів.

Лідія Девіс написала лише 9 збірок оповідань. Як пояснює письменниця, "деякі мої чи реакції на побачене дуже короткі, і саме це подобається мені". Девіс написала лише один роман у 1995 році "The End of the Story" (Кінець історії).

Кабінетом Міністрів запропоновано створення додаткового та вагомого механізму боротьби із порушеннями законних прав та інтересів осіб, яким належать права на об’єкти авторського права та (або) суміжних прав. Відповідний законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» схвалено на засіданні Уряду 15 травня 2013 року.

Метою розробки законопроекту є забезпечення правової охорони прав авторів, виконавців, виробників фонограм (відеограм), комп’ютерних програм, баз даних при розповсюдженні їх творів та виконань, подолання піратства та поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

Проектом Закону пропонується надати можливість суб’єктам авторського права і суміжних прав захищати свої інтереси самостійно в процесі видачі контрольних марок, шляхом аналізу інформації, яка розміщується на веб-сайті Установи про одержувачів контрольних марок та назв примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних та зафіксованих на цих примірниках творів; також передбачено подання заявниками разом з документами на одержання контрольних марок документів на електронному носії, що дозволить безперешкодно та без витрат часу регулярно та вчасно оновлювати відповідну інформацію на офіційному веб-сайті Установи.

Вельмишановні друзі, колеги!

Сердечно вітаю Вас, усіх, хто присвятив себе благородній справі – збереженню та популяризації безцінних духовних скарбів нашого народу, з Всеукраїнським днем працівників культури та майстрів народного мистецтва.

Оберігаючи та розвиваючи народні традиції, Ви забезпечуєте нетлінність пам’яті поколінь та формуєте сучасний культурний простір – розмаїтий, часом непростий.

Саме Ви створюєте духовне майбуття України. Завдяки Вам могутні національні традиції поєднуються з новітніми поглядами та течіями, утверджуючи культуру на теренах держави та за її межами.

Зичу Вам міцного здоров’я, родинного затишку, особистого щастя і нових творчих здобутків!

З повагою

Міністр культури Леонід Новохатько

У Сан-Антоніо, штат Техас (США), восени 2013 року відкриє свої двері перша в світі бібліотека, в якій не буде книгосховищ в класичному розумінні цього слова. BiblioTech - проект публічної бібліотеки, в якій традиційні паперові книги будуть повністю замінено на їх електронні варіанти.

Ініціатива створення «бібліотеки без книг» належить місцевому судді Нельсону Вульфу, якого на розробку проекту BiblioTech наштовхнула біографія екс-голови корпорації Apple - Стіва Джобса, авторства Уолтера Ісааксон, колишнього керівника телекомпанії CNN і редактора тижневика Time.

Передбачається, що на початковому етапі в бібліотеці будуть доступними 100 букрідерів для читання електронних книг, якими можна не тільки користуватися в читальному залі, а й брати напрокат додому на певний термін. У BiblioTech можна буде прийти і зі своєю електронною читалкою, щоб завантажити в неї вподобану книгу.

Вульф відзначає, що користування «бібліотекою без книг» передбачається зробити повністю безкоштовним для читачів. За словами авторів проекту, плата, порівняна з вартістю витратних матеріалів, буде стягуватися тільки за роздрукування матеріалів.

Компетентне журі визначило цьогорічних лауреатів літературної премії “Благовіст”. У номінації “Поезія” (найчисельнішій за кількістю номінантів) лаврові вінки переможців одержали Дмитро Лазуткін за поетичну збірку “Добрі пісні про поганих дівчат” (Київ), Наталка Пасічник за поетичне вибране “Пастух бджіл” (Тернопіль) та Дмитро Чистяк за збірку поезій “Надсадний сад” (Київ).

У номінації “Перша книжка автора” лауреатів виявилося двоє — це Ірина Бандурович за збірку поезій “Зліпок янгола” (Львів) та Інна Завгородня за книжку “Банальності” (Дніпропетровськ – Бонн). Також журі звернуло увагу на низьку активність авторів та видавництв щодо подання книжок на здобуття премії “Благовіст”. Так цього року в номінаціях “Народознавство” та “Літературознавство” не надійшло жодного видання, а в номінації “Проза” – лише два, жодне з яких не набрало достатньої кількості голосів.

Окрім, цієї книги, журі відібрало ще 40 книжок авторів з Польщі та країн Центральної Європи. У вересні цього року журі відбере сім фіналістів. Переможець буде оголошений 19 жовтня. Організатором і засновником Центрально-Європейської літературної премії Angelus є місто Вроцлав. Премія присуджується щорічно за кращу книгу прози, котра опублікована польською мовою. Призом є чек на 150 000 польських злотих (приблизно 380 тисяч гривень). Нагадаємо, що лауреатом першої премії "Ангелус" у 2006-му році став Юрій Андрухович із романом "12 обручів". 2012 року "Ангелус" отримав Міленко Єргович. Серед фіналістів минулого року був і Андрій Бондар з книгою "Historie ważne i nieważne", яка побачила світ 2011 року у Вроцлаві.

Список книжкових проектів, наданих видавничими організаціями, видавцями до програми "Українська книга" на 2013 рік представлено на офіційному сайті Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення /Режим доступу: http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=100302&cat_id=34138

До списку ввійшло 211 видань. Держзамовленням, зокрема, передбачено велику кількість книг, присвячених 200-річчю Тараса Шевченка. Планується випустити поетичний збірник Шевченка "Думи мої" грузинською мовою, а "Кобзаря" видати англійською і старослов'янською мовою.

У перелік включені книги з церковної тематики, приурочені до 1025-річчя Хрещення Русі - наприклад, "Історія хрещення Київської Русі".

У розділ "Класики української літератури" традиційно увійшли книги Лесі Українки, Івана Франка, Володимира Сухомлинського, Миколи Хвильового.

В розділі "Сучасна українська література" присутні твори Лади Лузіної "Київські відьми. Постріл в опері", "Екватор. Чорний колір & Білий колір" журналіста Андрія Цаплієнка, "Мистецтво зрозуміти день. Спогади про Володимира Здоровега" голови Національної спілки журналістів Олега Наливайка. З незрозумілих причин сюди ж увійшла книга російської письменниці Людмили Уліцької "Даніель Штайн. Перекладач".

В розділі світових класиків значаться книги Ніколо Макіавеллі, Марселя Пруста і китайського письменника XVIII століття Цао Сюецинь.

Крім того, деякі книги передбачається забезпечити шрифтом Брайля, зокрема дитячий роман "Арсен" Ірен Роздобудько і збірку казок "Третій сніг" Івана Андрусяка.

А ось політиків або чиновників-"письменників" у цьому році, на відміну від минулого, не спостерігається.

Усього на реалізацію програми "Українська книга" у 2013 році виділено 37,5 млн грн., що трохи менше, ніж у минулому році (тоді було 40 млн).

Уже вдруге Київ приймає гостей Загальноєвропейського конвенту любителів фантастики - «Єврокон-2013». Серед учасників - гості з понад двадцяти країни, зокрема Австрії, Білорусі, Бельгії, Болгарії, Великої Британії, Ірландії, Італії, Німеччини, Латвії, Норвегії, Польщі, Росії, Румунії, Словаччини, США, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії, Швейцарії і Швеції.

Спеціальний гість фестивалю – британець Крістофер Пріст, лауреат низки міжнародних премій, чий роман «Престиж» екранізував 2007-го режисер «Бетмена» Крістофер Нолан. Окрім того, приїдуть автори фентезі Вадим Панов із Росії та Ольга Громико з Білорусі, харківський письменницький тандем Генрі Лайон Олді, Сергій Дяченко, Володимир Аренєв та Яна Дубинянська.

Організатори обіцяють традиційні заходи для дорослих і дітей, виставки і майстер-класи, а також, за їхніми словами, можливість зустріти на письменницькій кухні відому феміністку від літератури Оксану Забужко.

Половина українців не читає книг. Про це свідчать результати опитування, що його провела Research&Branding Group. Респондентам поставили запитання: чи читають вони книги, як часто і в який спосіб. Дослідження показало, що серед опитаних 50,9% не читають, 48,7% – читають книги і 0,4% – не змогли відповісти.

Із загальної кількості шанувальників книг 29,8% читають декілька разів на місяць, 26,5% – декілька разів на тиждень, 17,7% – практично щодня, 21,5% – читають декілька разів на рік та 2,3% читають рідше, ніж раз на рік.

Респондентам-читачам також запропонували відповісти, якого жанру твори вони обирають. 36,3% відповіли, що читають історичні твори, 34,3% – детективи, 26,2% – надають перевагу любовним романам.

Крім того, було поставлено запитання про те, в якому форматі вони воліють читати. 86,7% відповіли, що люблять читати книги в традиційній формі, 10,4% – користуються ґаджетами, електронними книгами, а 2,1% обирають аудіокниги.

Також респондентам запропонували відповісти на запитання про те, скільки книг вони прочитали за останній рік. Менш ніж 5 книг прочитали 40,2% чоловіків і 39,2% жінок, від 6 до 10 книг прочитали 25,8% чоловіків і 24,9% жінок, від 11 до 20 книг – близько 14,6% чоловіків і 17,3% жінок, від 21 до 40 книг за рік прочитали 8,6% чоловіків і 6,7% жінок, понад 40 книг за поточний рік прочитали 4,5% чоловіків і 7,7% жінок.

Дослідження проводили серед дорослого населення 24 областей, АР Крим, Києва та Севастополя віком від 18-ти років із 27 лютого по 11 березня. Було опитано 2178 респондентів. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2%.

За даними Міжнародної Федерації бібліотечних асоціацій та установ - International Federation of Library Associations and Institutions, у світі налічується понад 569.6 тисяч бібліотек. Найбільш "бібліотечні" континенти - Європа (більше 440 тис. бібліотек, їх філіалів і відділень) і Північна Америка (більше 125 тис.). Найменше бібліотек в Африці - всього 1.2 тис. бібліотечних відділень. У бібліотеках світу працює близько 807 тис. чоловік (363 тис. в Північній Америці, 326 тис. - в Європі, 242 тис. - в Азії). Світ витрачає на утримання бібліотек приблизно $ 8.7 трлн. в рік.

Користувачами бібліотек є приблизно 2.5 млрд. осіб (за оцінками Бюро Перепису Населення СШАUS Census Bureau, нині населення Земної кулі перевищує 6.5 млрд.). За цим показником беззаперечним лідером є Європа - 1.8 млрд. людина. На другому місці - Азія (215 млн.), на третьому - Північна Америка (77 млн.).

Світ витрачає на утримання бібліотек приблизно $ 8.7 трлн. на рік.

У бібліотеках світу зберігається понад 20 млрд. книг, 1.5 млрд. мікрофільмів і більше 10 млрд. одиниць періодики (газети, журнали та ін.). Найбільшими зібраннями володіють бібліотеки Європи (більше 16 млрд. одиниць зберігання), Північної Америки (12. Млрд.) і Азії (1.5 млрд.). При цьому Північна Америка займає перше місце в світі за кількістю бібліотечних книг, а Європа - за розмірами газетно-журнальних зібрань.

Щорічна книговидача складає - 1.5 трлн. документів.

За даними Інституту Статистики ЮНЕСКО UNESCO Institute for Statistics, до числа країн з найбільшою кількістю бібліотечних книг на душу населення відносяться: Грузія - 16 335 книги на 1 тис. жителів країни, Білорусь - на 19-му місці (667 на 1 тис. жителів країни), Молдова - на 21-му (598), Киргизстан - на 22-му (576), Росія - на 26-му (513), Азербайджан - на 29-м (467), Казахстан - на 41-му (249), Україна - на 55-му (88). Для порівняння, Ізраїль - на 28-му місці, Великобританія - на 30-му, Німеччина - на 31-му, Італія - на 42-му, Японія - на 59-му, США - на 92-му. В середньому, на 1 тис. жителів Землі припадає 832.5 бібліотечних книг.

(далі буде)