Бібліотечному фахівцю

16 січня відбулося засідання Комітету з присудження Премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського, якою відзначаються кращі літературні переклади українською мовою творів видатних зарубіжних авторів і переклади творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу, передає УНН з посиланням на КМУ. Шляхом таємного голосування було визначено лауреата премії 2014 року. Ним став член Національної спілки письменників України, старший викладач кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Роман Гамада за книги перекладів з перської мови “Захоплюючі розповіді” Алі Сафі та “Бахтіяр-наме”, що вийшли у 2011 та 2012 роках у тернопільському видавництві “Богдан”.

“Захоплюючі розповіді” Алі Сафі належать до найпопулярніших творів перської літератури, яку називають першою антологією перського гумору - дотепного, лагідного і повчального. Твір “Бахтіяр-наме” (друга назва - “Повість про десятьох візирів”) також широко відомий на Сході. Час його написання вчені відносять до ХІ-ХІІ століття. Різноманітні списки “Бахтіяр-наме” зберігаються в більшості рукописних сховищ світу. Відомі, крім чисельних перських, також арабські, уйгурські та малайські версії цього твору. Арабська версія дійшла до нас у вигляді казок “Тисяча й однієї ночі”.

Вперше ці твори українською мовою переклав Роман Гамада. Фахівці відзначають його неперевершене володіння словом та здатність передати манеру письма кожного перекладеного ним автора.

Конкурс, організований Дніпропетровською Центральною міською бібліотекою та ІА «Міський сайт» Gorod.dp.ua, що у 2011 році проводився як міський літературний конкурс, нині виріс до рівня всеукраїнського.

Відмінність цьогорічного конкурсу також і в тому, що до номінацій «Поезія» та «Проза» додалася ще одна – «Для дітей». Родзинкою «Літературної надії Дніпра» є те, що автори, чиї твори дійшли до фіналу, мають підтвердити свій статус фіналіста, надіславши нові твори у тій номінації, де здобули великий рейтинг. Переможець визначається за сумою рейтингів в обох турах. Переможцями 2013-го року стали творчі люди з різних куточків України.

Номінація «Поезія»: І місце – Наталія Пірогова (м. Дніпропетровськ); ІІ місце – Яна Сілецька-Васильєва (смт. Покровське, Дніпропетровська обл.); ІІІ місце – Анна Ніколаєнко (с. Широке, Дніпропетровська обл.)

Номінація «Проза»: І місце – Олеся Гулько-Козій (с. Голосків, Хмельницька обл.); ІІ місце – Галина Максимів (м. Долина, Івано-Франківська обл.); ІІІ місце – Аарон К. Макдауелл (м. Дніпропетровськ)

Номінація «Для Дітей»: І місце – Олександра Усманова (м. Черкаси); ІІ місце – Анна Садікова (м. Нікополь, Дніпропетровська обл.); ІІІ місце – Юлія Камишева (м. Дніпропетровськ)

Організатори та журі відзначають, що конкурс вже досяг якісно нового рівня, та сподіваються, що він стане регулярним. Наразі ж усі найцікавіші твори «Літературної Надії Дніпра – 2013» будуть зібрані та об’єднані у збірку, яку ілюструватимуть студентки Дніпропетровського театрально-художнього коледжу. А поки з усіма творами переможців та фіналістів можна ознайомитися на сайті gorod.dp.ua.

"Далекий простір" Ярослава Мельника (Харків, "Клуб сімейного дозвілля", 2013) і "Хто зробить сніг" Мар'яни і Тараса Прохаськів (Львів, Видавництво Старого Лева, 2013) стали переможцями конкурсу "Книга року BBC – 2013" та "Дитяча Книга року ВВС – 2013", що представлені ВВС Україна у співпраці з Культурною програмою Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР).

http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2013/12/131213_book_2013_final_nk.shtml

Президент РФ Володимир Путін підписав указ про заходи щодо підвищення ефективності діяльності державних ЗМІ, згідно з яким ліквідується федеральна державна бюджетна установа науки - Російська книжкова палата, створена указом Бориса Єльцина 30 листопада 1992.

Відповідно до указу майно книжкової палати передається інформагентству ИТАР-ТАСС,а збором обов'язкових книжкових примірників , крім агентства,буде також займатися і Всеросійська державна телевізійна і радіомовна компанія (ВГТРК).

Після публікації президентського указу керівництво Російської книжкової палати (для яких рішення президента РФ стало повною несподіванкою) звернулося з відкритим листом,в якому висловило надію на прийняття розумного рішення щодо збереження організації та її колективу, навіть якщо це можливо лише в рамках нової організаційної структури. Керівники відомства також нагадали , що всі свої статутні функції книжкова палата зберігає до офіційно визначеного терміну реорганізації.

10 грудня відбулося засідання журі Всеукраїнського конкурсу на кращі періодичні друковані видання для дітей та юнацтва, яке визначило його переможців. Про це повідомляє прес-служба Держкомтелерадіо України.

Кращим друкованим періодичним виданням для дітей у 2013 році названо журнал «Пізнайко» (головний редактор Ірина Юхниця, засновник та видавець - ТОВ «Дитячий міжнародний журнал «Познайко»). Журнал створено у 2005 році. Щомісяця виходить чотири окремих видання «Пізнайко від 2 до 6», Пізнайко від 6», а також «Познайка» російською мовою та «Posnayko» англійською мовою загальним місячним накладом від 68 тис. примірників.

Кращим друкованим виданням для юнацтва визнано повнокольорову газету «Привет, ребята!», що має журнальний формат (шеф-редактор Людмила Касаткіна). Сфера розповсюдження - Донецька область. Газета, перший номер якої побачив світ 1994 року, виходить раз на місяць накладом 5,7 тис. примірників. Дополіграфічну підготовку видання здійснюють підлітки 14-16 років.

Загалом у 2013 році на конкурс в Держкомтелерадіо надійшло 10 видань, серед яких - пізнавально-навчальні, розважальні газети та журнали для дитячої та підліткової читацької аудиторії.

Видатна українська поетеса Ліна Костенко удостоєна міжнародної відзнаки імені Омеляна Ковча за значний внесок у розвиток екуменічного діалогу, діалогу культур і народів, міжрелігійного та міжнаціонального порозуміння, благодійної діяльності, за особистий життєвий приклад жертовності та гуманізму.

Лауреатами цьогорічної відзнаки також стали: Зеня Кушпета (Канада) - відома благодійниця, педагог і громадський діяч; Шимон Редлих (Ізраїль) - видатний історик, дослідник історії євреїв у Східній Європі, професор ізраїльського Університету Бен-Гуріона, магістр Гарвардського університету; Спільнота Святого Егідія - видатна християнська спільнота, яка діє у понад 70 державах світу і активно допомагає бідним, нужденним без житла, хворим на СНІД та інші недуги, а також бере важливу участь у міжнародних миротворчих зусиллях.

Комітет із вшанування пам’яті Блаженного Священномученика Омеляна Ковча було засновано у 2010 році.

Зусилля Комітету мають на меті сприяти втіленню ідей Блаженного Священномученика Омеляна Ковча задля міжнаціонального, міжконфесійного та міжрелігійного діалогу, плекання толерантності і взаєморозуміння в суспільстві, популяризації соціально-корисної та благодійної діяльності.

Нагадаємо, минулої осені Ліна Костенко відмовилася від відзнаки "Золотий письменник України".

"Золотий письменник України" є нагородою, яку заснували у 2012 році Тетяна та Юрій Логуші. Вони також є засновниками багаторічного Всеукраїнського конкурсу "Коронація слова", який дає грошові винагороди авторам найкращого роману, кіносценарію, п’єси, лірики.

Одну з найпрестижніших міжнародних відзнак для літераторів 2013 року отримав Ігор Павлюк за книжку «Політ над Чорним морем» (переклад на англійську Стефана Комарницького).

Книги українського поета, науковця Ігоря Павлюка набувають дедалі більшої популярності у світі. Вони вже перекладені російською, польською, англійською. Три книги лірики вийшли у перекладі за кордоном: США – 2011, Росія – 2012, Польща – 2013 року.

Ігор Павлюк є лауреатом Народної Шевченківської премії, всеукраїнських літературних премій імені Василя Симоненка, імені Бориса Нечерди, імені Маркіяна Шашкевича, імені Григорія Сковороди, міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф», імені Катерини Квітницької тощо.

У Національному музеї літератури України відбулося урочисте вручення Літературної премії імені Григорія Кочура.

На заході був присутній Перший заступник Міністра культури України Тимофій Кохан. Він привітав цьогорічних лауреатів премії – Олену Криштальську та Романа Гамаду.

Літературна премія імені Григорія Кочура присуджується щорічно за визначні здобутки у галузі поетичного художнього перекладу та перекладознавства. Олена Криштальська з міста Луцька одержала премію за антологію іспанської та латиноамериканської лірики ХVІ–ХХ століть «Пульсуючі струни», а Роман Гамада зі Львова – за серію видань «Скарби Сходу» (переклад з перської мови).

РДБ, РНБ, Російська книжкова палата, Російська бібліотечна асоціація, Бібліотечна Асамблея Євразії повідомляють про проведення II Міжнародного бібліографічного конгресу під девізом «Бібліографія: погляд у майбутнє», який відбудеться в жовтні 2015 в РДБ. Запрошуються бібліографи всіх країн світу (реєстраційний внесок не передбачається). Передбачається, що будуть проведені два пленарних та кілька секційних засідань. Додаткова інформація за адресою: http://www.rsl.ru/ru/expert/expert7666

Найбільші піратські бібліотеки Рунету "Флібуста" та "Лібрусек" заблокували на своїх сайтах доступ до книг більше 20 популярних вітчизняних авторів, що пишуть, головним чином, у жанрах фентезі та жіночого детективу.

До числа авторів, доступ до чиїх книг припинений, потрапили Василь Головачов, Дар'я Донцова, Сергій Лук'яненко, Юрій Нікітін, Нік Перумов, Діна Рубіна, Тетяна Устинова та інші.

При спробі завантажити або відкрити їх книги у веб-інтерфейсі, "Флібуста" і "Лібрусек" повертають повідомлення "Доступ до книги обмежений на вимогу правоторговця" або, у деяких випадках, "Доступ до книги обмежений на вимогу ЭКСМО" .

Голова Асоціації захисту авторських прав в інтернеті Олег Колєсніков заявив, що припинення доступу до книг популярних авторів на "Флібуста" і "Лібрусек" – це пряма реакція на судові процеси, які його організація веде проти хостингових майданчиків, які використовують піратські бібліотеки.

Лауреатом Міжнародної літературної премії для письменників Центральної Європи "Ангелус" стала українська письменниця Оксана Забужко з романом "Музей покинутих секретів".

Літературна премія "Ангелус" (Literacka Nagroda Europy Środkowej Angelus) вручається у Вроцлаві за найкращі прозові твори авторів з Центральної Європи, які в своїх текстах звертаються до найважливіших, найактуальніших тем сучасного світу, дає поштовх до роздумів і глибокого пізнання інших культур.

Переможець отримує статуетку ангела та чек на 150 тисяч злотих ($49 тис., або близько 400 тис.грн).

Номінуватися на цю премію можуть книги, видані польською мовою за попередній рік.

Першим лауреатом "Ангелуса" у 2006 році став Юрій Андрухович за роман "Дванадцять обручів".

Після переможцями були австрійський письменник Мартін Поллак, угорці Петер Естерхазі і Дьордь Шпир, чеський письменник Йозеф Шкворецький, білоруська письменниця Світлана Алексієвич, відома українському читачеві своєю книгою "Чорнобильська молитва", і хорватський і боснійський письменник Міленко Ергович. Премія була заснована в 2006 році, її організатором і засновником є влада Вроцлава, Забужко - восьмий переможець "Ангелуса".

Отримуючи нагороду, Оксана Забужко подякувала Вроцлаву за відчуття, що Україна відтепер вже в Європі: "Навіть після саміту у Вільнюсі, який, я сподіваюся, буде успішним для України, я буду говорити, що наш рух до Європи почався з Вроцлава. Те, що цю книгу в Польщі почули і оцінили, важливо не тільки для мене".

Цьогорічна лауреатка Букерівської премії Елеанор Каттон є наймолошою в історії нагороди авторкою, а її роман "Світила"(The Luminaries) - найдовшим твором-переможцем за всю 45-річну історію премії.

Дія роману відбувається у Новій Зеландії у часи "золотої лихоманки" в 1866 році і пов'язана із загадковим убивством. За словами голови журі Роберта Макфарлейна, роман Каттон чудовий у своїй структурній складності, надзвичайно захопливий і точно зображує світ наживи та полювання за грошима.

Сама ж письменниця на церемонії вручення премії сказала, що її роман виявився "кошмаром для видавців" через його великий обсяг.

Букерівською премією нагороджують англомовних письменників з країн Співдружності націй, Ірландії і Зімбабве. Але, як підтвердили організатори, вже з 2014 року в цьому літературному конкурсі зможуть брати участь англомовні автори з усіх куточків світу.

Нобелівську премію з літератури-2013 отримала канадська письменниця Еліс Мунро (Alice Munro).

Мунро - перший в історії канадський письменник, який отримав Нобелівку; рідна для неї мова - англійська. Крім того, вона 13-та жінка-лауреат в історії літературної премії. У 2009 році Мунро стала лауреатом іншої престижної міжнародної нагороди - Міжнародного «Букера».

Прозу Еліс Мунро порівнюють з чеховської. В її коротких творах, як і в оповіданнях російського класика, сюжет вторинний, важлива глибина переживань героїв, точніше - героїнь, так як письменниця пише в основному про жіночі долі.

Влітку 2013 року 82-річна Мунро оголосила, що йде з літератури: збірка оповідань «Дороге життя» (Dear Life), що вийшла восени 2012 року, має стати її останньою книгою.

Дослідницька компанія GfK Ukraine і національний оператор мобільного зв’язку “Київстар” представили результати дослідження “Читання книг в Україні”.

У всеукраїнському опитуванні взяли участь 1000 респондентів по всій країні , вік - від 15 до 59 років (економічно найактивніша вікова група). Дослідження проводилося влітку 2013 року. Зріз показав, що 51% дорослих прочитали, як мінімум, одну книгу протягом останніх трьох місяців, 57% дітей, віком до 15 років, за літо прочитали принаймні одну книгу, яку не охоплює шкільна програма.

В даний час 30% дорослих читачів мають досвід читання книг на електронних носіях, але друкована книга залишається вибором №1. За даними дослідження, 13% українців у віці 15-59 років читали протягом 3-х місяців книги в електронному вигляді, але тільки 1% купували.

Головною причиною, чому вони не читають, українці вказують відсутність часу для цього - 38%. Майже половина респондентів відзначають, що читають рідше, ніж хотіли б.

Серед куплених книг стало більше художньої та дитячої літератури і менше наукової, навчальної та довідкової літератури: у 2008 році частка художньої літератури становила 41% порівняно з 18% наукової, тоді як в 2013 році вона становить 52% порівняно з 5% наукової.

Серед найпопулярніших жанрів літератури - сучасні детективи і любовні романи, твори, написані раніше 50-х років ХХ століття, сучасні історико-пригодницькі романи і прикладна література. Водночас, як поінформував Гліб Вишлінський, заступник директора GfK Ukraine, в Україні немає жодного вітчизняного сучасного письменника, якого б знала хоча б половина українців. Серед сучасних українських письменників, яких опитані респонденти знають хоча б по імені, на першому місці - Ліна Костенко (знають 42%), далі - Ірена Карпа (15%), Василь Шкляр (12%) і Марія Матіос (10%). Однією з причин, чому українські автори є невідомими для читача -- це слабке просування бренду автора на книжковому ринку держави.

З’ясувалося, що українці не люблять читати рідною мовою: лише 25% опитаних віддають перевагу українському слову над всіма іншими.

Здивували й гендерні результати: зріз показав, що жінки в Україні читають майже удвічі більше, ніж чоловіки. Провиною такому розподілу, на думку організаторів опитування, є переважаючий відсоток жіночого населення з вищою освітою.

У Мистецькому Арсеналі 19-22 вересня львівський Український Католицький Університет представить свої останні досягнення в галузі освіти. Протягом 4-х Днів Львова у Києві тут будуть транслюватися найсучасніші програми навчання з ІТ-менеджменту.

Також УКУ привезе макет прозорої бібліотеки, яка буде збудована на території нового сучасного студентського містечка, що на вул. Стрийській. Зовні можна буде спостерігати за роботою всередині читалень, зсередини повністю буде видно вулиці та парк. Так УКУ хоче показати, що він є абсолютно відкритий для всіх. Це буде публічна, а не лише студентська бібліотека.

У Великобританії відкрилась найбільша в Європі бібліотека. Площа храму знань, побудованого в Бірмінгемі, становить 35 тисяч квадратних метрів. Загальна довжина полиць склала 24 кілометри, в бібліотеці зберігатимуться більше 1,5 млн. книг.

Затиснута між житловим кварталом 1930-х років і будівлею театру 1960-х років нова бібліотека Бірмінгема виходить на одну з трьох площ - площу Сторіччя. Будова складається з чотирьох прямокутних компонентів, розташованих у шаховому порядку, завдяки чому створюються різні навіси і тераси. Дизайн фасаду будівлі немов натякає на ювелірний квартал міста: філігранні металеві кільця складаються в візерунок на золотому, срібному і скляному тлі. Всередині, в читальних залах на середньому рівні бібліотеки, ці кільця створюють справжній малюнок з тіней. Перехід між поверхами бібліотеки дуже пологий, що дозволяє відвідувачам спускатися у відділ художньої літератури, потім ще нижче, в дитячу бібліотеку і, нарешті, в самий низ - у музичну секцію. Останній рівень простягається під площею Сторіччя, на ньому архітектори створили затонулий амфітеатр. Будівля висотою в 10 поверхів увінчана золотою ротондою, в якій розташується Шекспірівський меморіальний зал – відновлена вікторіанська кімната 1882 р. для читання.

На будівництво бібліотеки було витрачено майже 290 мільйонів доларів. Роботи велися з 2010 по 2013 рік.

У Києві відкрили безкоштовну бібліотеку з більше ніж двома сотнями англомовних видань. Книги з економіки, політології, класична західна література та культові сучасні романи доступні всім бажаючим безкоштовно за адресою Костянтинівська 21 (вільний простір Freud House).

"Книжки можна читати у вільному просторі, брати у парк чи додому. Єдина умова – це повернути книгу назад до бібліотеки для інших читачів" , - розповів один з ініціаторів створення бібліотеки Дмитро Раімов.

За його словами, пізніше бібліотека поповниться багаторічною підшивкою журналу "The Economist", посібниками з журналістики та PR.

Нещодавно відбулося засідання Комітету з нагородження Міжнародною літературною премією імені Григорія Сковороди „Сад божественних пісень” за 2013 рік. Комітет отримав понад двісті подань і пропозицій з усіх регіонів України та закордону. Зокрема, кандидатури Рауля Чілачави та Іманта Аузіня на здобуття премії висунула міжнародна громадська організація «Чернігівський інтелектуальний центр», яка нині об’єднує 48 українських і зарубіжних письменників, журналістів та науковців (керівник – Сергій Дзюба).

Цьогорічними лауреатами стали: 1. Грузинський та український письменник, перекладач, науковець, дипломат Рауль Чілачава (м. Київ) – за визначний внесок в українську літературу;

2. Письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Василь Голобородько (м. Луганськ) – за поетичні книги «Ми йдемо» та «Білі кімнатні рослини»;

3. Письменник Павло Вольвач (м. Київ) – за творення поетичного образу героя сучасності;

4. Мовознавець, доктор філологічних наук, професор Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, дійсний член Академії наук вищої освіти України і Болгарської академії наук та мистецтв Юрій Мосенкіс (м. Київ) – за внесок у дослідження проблеми походження української мови та інтерпретацію стародавніх текстів;

5. Латиський письменник, перекладач Імант Аузінь (м. Рига) – за значний внесок в пропаганду української літератури в Латвії;

6. Польський письменник, головний редактор журналу «Люблін. Культура і суспільство» Збігнєв Владзімєж Фрончек (м. Люблін) – за багатолітнє й успішне проведення міжнаціональної політики засобами культури;

7. Письменниця Інга Крукаускене (м. Вільнюс) – за подвижницьку літературну діяльність та створення позитивного іміджу України в Литві;

8. Шведський перекладач Сігвард Ліндквіст (посмертно) (м. Йонкопінг ) – за творчі здобутки, в яких поєдналася любов до України і поезії;

9. Голова-засновник Благодійного фонду наукових досліджень історичного середовища «ФоНДІС», депутат Чернігівської обласної ради Микола Звєрєв – за значну меценатську діяльність, зокрема підтримку літературно-мистецьких проектів радіо «Новий Чернігів».

Міжнародна літературна премія імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» — заснована 1 березня 2005 року громадською організацією «Чернігівський інтелектуальний центр» та Волинським товариством «Світязь» за сприянням Національної спілки письменників України, Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної Академії Наук України та міжнародних громадських організацій з метою розвитку вітчизняного книговидання і підтримки українських письменників, митців, науковців, журналістів, громадських діячів та меценатів.

На Заході стає дедалі популярнішим жанр фанфікшн – власноручне пере- та дописування світових бестселерів. Коли дочитана улюблена книжка, у якій персонажі поводилися не зовсім так, як очікувалося, фінал надто сумний можна створити власний варіант розвитку подій.

Західний читач не комплексує, замахуючись навіть на визнаний літературний шедевр: це перетворилося з тренду на норму, а в інтернеті є цілі спільноти, де активні аматори-дописувачі кидають виклик професійним авторам, створюючи численні варіації на теми світових бестселерів. Мистецька цінність таких текстів невисока, тож здебільшого вони функціонують за принципом споживання в замкненій системі. Автори читають та обговорюють одне одного. Утім, це типова риса тусовок літераторів-початківців як в інтернеті, так і поза ним. Особливість таких клубів (фендомів) полягає у, так би мовити, профільності: на одному сайті осіли потеромани, на іншому – фани вампірських саг чи зібрання творів Толкіна. І наввипередки тренуються у варіаціях.

Одним із засадничих принципів фанфікшну є некомерційність: саме за таких умов шанувальники можуть гратися з улюбленим текстом, не порушуючи авторських прав.

Цей жанр набуває популярності й на російськомовних теренах. Українці поки що власного масштабного ресурсу не мають. У нас значно популярніші спільноти аматорів-оригіналів.

Оргкомітет ЮНЕСКО ухвалив рішення про вибір чергової столиці книги. «Всесвітнею столицею книги» в 2015 році стане південнокорейське місто Інчхон у Республіці Корея. Організація відзначила високий рівень програми південнокорейського міста з популяризації культури читання серед молоді та вразливих груп населення.

Інчхон став 15-ю Всесвітньою столицею книги. Нагадаємо, що в 2013 році це звання носить Бангкок (Таїланд), а в 2014 році книжковою столицею буде Порт-Харкорт (Нігерія). Раніше столицями книжки визнавалися Мадрид (Іспанія), Олександрія (Єгипет), Нью-Делі (Індія), Антверпен (Бельгія), Монреаль (Канада), Турин (Італія), Богота (Колумбія), Амстердам (Нідерланди), Бейрут (Ліван), Любляна (Словенія), Буенос-Айрес (Аргентина) і Єреван (Вірменія).