Бібліотечному фахівцю

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association запрошує до участі у ХІІІ Всеукраїнській онлайн-школі бібліотечного журналіста на тему «Бібліотечний журналіст і безбар’єрність: розширюємо горизонти», яка проходитиме 28–31 травня 2024 року на платформі Zoom.

Цьогоріч школа відбуватиметься в межах реалізації основних завдань Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.

Набути відповідні знання та навички вам допоможуть досвідчені спікери з журналістської, бібліотечної та освітньої сфер.

У програмі:

- сучасні тенденції створення безбар’єрного інформаційного простору в бібліотеках України, досвід колег із книгозбірень Європи, США та Австралії щодо впровадження інклюзивної культури;

- партнери школи (Луганська та Рівненська ОУНБ) розберуть практичні кейси з трансформації бібліотечного простору для суспільно вразливих груп населення та ознайомлять з культурою комунікації;

- розглянемо доступні інструменти розбудови толерантного інформаційного середовища, якими має володіти сучасний бібліотечний журналіст.

Слухачі матимуть можливість поділитися досвідом роботи за темою. Учасники, які відвідали всі заходи, отримають електронні сертифікати (1 кредит ЄКТС – 20 год.).

Заявки на участь приймаються до 22 травня 2024 р. за покликанням: https://forms.gle/bHRq4XtGU9JYs9wt5.

Директорка Музею книги і друкарства України Валентина Бочковська нагороджена премією Ґутенберґа за «самовіддану і мужню працю в найважчих умовах зі збереження національних культурних надбань у часи війни».

Премію у розмірі €10000 присуджується за видатні мистецькі, технічні чи наукові досягнення в галузі поліграфічного мистецтва.

«Наукові дослідження і досягнення щодо збереження й убезпечення української культурної спадщини — це відважна й відповідальна діяльність, яка представляє всіх людей в Україні й за її межами, які віддані збереженню своєї культури та запобіганню втраті писемних і друкованих знань. Умисне знищення книжок — це замах на ідентичність країни — України. Книжки є культурним надбанням, і їхня охорона має суспільне значення», — зазначили члени журі.

Директорка музею зазначила, що для неї ця новина, яку їй повідомив директор музею Ґутенберґа у Майнці доктор Ульф Зельтер (Ulf Sölter) ще в лютому, була для неї абсолютною несподіванкою.

«Перш за все, це для мене велика честь, яку важко переоцінити. Працюючи у Музеї книги і друкарства України та займаючись активно міжнародною діяльністю впродовж багатьох років, я завжди замислювалася над питанням визнання України та українців у світі. І тому, я вважаю, що це зараз моє найбільше досягнення. Звісно, що це і мить щастя, хоча я про нагороди та премії не думаю, коли поринаю у мить творчості музейного простору та музейного життя», — повідомила Валентина Бочковська в коментарі Читомо.

Вручення Майнцської премії Ґутенберґа 2024 відбудеться 22 червня 2024 року у Виборчому палаці в Майнці після загальних зборів членів Міжнародного товариства Ґутенберґа.

Премію Ґутенберґа назвали на честь винахідника друкарського преса Йогана Ґутенберґа, який у 1448 році заснував першу у світі друкарню у рідному місті Майнці. Цією премією нагороджують за видатні досягнення у сфері ілюстрації і книгодрукування, а також книгознавства. Започаткували премію 1968 року у німецькому місті Майнц до 500-річчя з дня смерті Ґутенберґа.

💛Книжка «Майя і її мами» Лариси Денисенко у шведському перекладі отримала «Срібну зірку» премії імені Пітера Пена.

Лариса Денисенко ділиться, що книга здобула нагороду ще у 2023 році, втім дізналася вона про це лише зараз. Кошти з продажу ідуть на підтримку українських дітей.

Цьогоріч «Срібною зіркою» нагородили шведський переклад книжки Катерини Єгорушкіної «Мої вимушені канікули».

📚Премія імені Пітера Пена — заснована шведською організацією IBBY та видавництвом видавництвом Bok & Bibliotek (нині Bokmässan) 2000 року нагорода, яку присуджують щорічно за перекладну книгу, яка розширює і збагачує шведський світ дитячої та юнацької літератури.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні зазнали пошкоджень або були зруйновані 1062 памʼятки культурної спадщини.

За даними МКІП, від 24 лютого 2022 року до 25 квітня 2024-го РФ зруйнувала або пошкодила 1062 об’єкти культурної спадщини. З них пам’яток національного значення - 123, місцевого значення - 864, щойно виявлених об’єктів культурної спадщини - 75.

«Зокрема, пам’ятки архітектури та містобудування складають 316 об’єктів, архітектури – 307, історії – 226, архітектури та містобудування, історії – 61, археології – 56, архітектури, історії – 39, монументального мистецтва – 21, містобудування та монументально-декоративного мистецтва – 19, архітектури, монументального мистецтва – 7, містобудування – 5, науки і техніки, архітектури – 2, архітектури та містобудування, монументального мистецтва – 1, архітектури, садово-паркового мистецтва – 1; архітектури та садово-паркового мистецтва – 1», - уточнили у МКІП.

Найбільше памʼяток культурної спадщини пошкоджено або зруйновані на Харківщині (299), Херсонщині (144), Донеччині (125), Одещині (115), Чернігівщині (71), а також у Київській області та Києві – 69.

Окрім того, культурна спадщина постраждала у Миколаївській – (44 пам’ятки), Запорізькій (44), Львівській (36), Дніпропетровській (34), Луганській (30), Сумській (25), Хмельницький (10), Полтавській (6), Вінницький (4), Житомирській (4), Кіровоградській (1), Черкаській (1) областях.

«Український інститут книги став членом EURead. Це консорціум європейських організацій. Його метою є обмін знаннями, досвідом, дослідженнями і концепціями проєктів, а також спільна розробка нових стратегій, які сприяють промоції читання», - йдеться у повідомленні.

Представлятиме Інститут у консорціумі EURead заступниця директорки з питань міжнародної співпраці Олена Одинока.

Зазначається, що членство України в EURead є можливістю популяризувати читання спільно з європейськими колегами, інтегруватися в європейський культурний простір та переймати досвід країн-учасниць і використовувати його задля посилення розвитку читання в Україні.

EURead складається з 33 організацій із 22 європейських країн. Метою цієї провідної мережі є обмін знаннями, досвідом і концепціями, а також спільна розробка нових стратегій популяризації читання.

У 2013 році EURead організували загальноєвропейську кампанію «Читаємо вголос, читаємо разом». А в 2018-2020 втілили в життя кампанію «Європа читає», спрямовану на підвищення обізнаності про важливість популяризації читання, насамперед на національному рівні.

EURead також є партнерами проєкту Європейського дня книги.

Зокрема, першою подією за участі УІК стало попереднє засідання щодо планування стратегії EURead. Наступною буде онлайн-конференція «PISA and PIRLS results by country: Trends, contrasts, and implications for our work», що відбудеться 8 травня.

Фестивалю вдалося залучити нову аудиторію: майже 60% відвідувачів зазначили, що раніше ніколи не були на книжкових подіях.

З 25 по 28 квітня на ВДНГ вперше пройшов масштабний книжковий фестиваль «Книжкова країна», який зібрав видавництва, авторів, культурних діячів, зіркових гостей та всіх зацікавлених.

Загалом у межах заходу відбулося 324 події, з них 80 освітніх івентів та майстер-класів, а також 59 автограф-сесій. Найпопулярнішими за кількістю відвідувачів стали поетичні читання «Фронтмени» від «Культурного десанту», запис нового епізоду YouTube-проєкту «Шалені автор (к)и», а також книжковий клуб із Валерієм Пекарем «Демонтаж імперії».

Середній вік відвідувачів становив 31 рік. Третина аудиторії — це школярі та студенти. Водночас майже 60% відвідувачів зазначили, що раніше ніколи не були на книжкових подіях. Загалом фестиваль відвідало понад 68 000 людей.

До фестивалю долучилися 140 учасників: 90 видавництв, 16 індивідуальних авторів, а також книгарні, магазини мерчу, освітні установи, благодійні організації та фонди. Вони представили понад 12 000 унікальних найменувань. Згідно з результатами опитування відвідувачів та учасників було продано близько 85 000 книжок.

Серед них найчастіше купували:

«А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» — «Так ніхто не кохав», «Задивляюсь у твої зіниці» (Василь Симоненко), «Триста поезій» (Ліна Костенко); КСД — «Голлі» (Стівен Кінг), «Маленький друг» (Донна Тарт), «Останній спадок» (Андрій Новік);

«Видавництво Старого Лева» — «Я бачу, вас цікавить пітьма» (Ілларіон Павлюк), «Культ» (Любко Дереш), «Спитайте Мієчку» (Євгенія Кузнєцова); «Наш Формат» — «Вірші з бійниці» (Максим Кривцов), «Есенціалізм» (Ґреґ Маккеон), «Одного разу воїн — воїн назавжди» (Чарльз Гоуґ);

«Фабула» — «Вілла з Сан-Фурсиско» (Ярослава Литвин), «Покора» (Щепан Твардох), «Діана. Справжня історія з її вуст» (Маріо Варгас Льоса); «Фоліо» — «Полон» (Валерія «Нава» Суботіна), «Доктор Серафікус» (Віктор Домонтович), «Місто» (Валер’ян Підмогильний);

Vivat — «Кохання в мозку» (Алі Гейзелвуд), «Конотопська відьма» (Григорій Квітка-Основʼяненко), «Моя темна Ванесса» (Елізабет Рассел).

Однією з найпопулярніших на «Книжковій країні» стала бібліотерапевтична локація, де психологиня з бібліотекаркою виписували «рецепти на книжки» під запит відвідувачів. Усього в межах проєкту видали 350 таких рецептів, здебільшого на художню й психологічну літературу.

Крім того, на фестивалі відбулася низка благодійних івентів та зборів: акції влаштовували Благодійний фонд «Рій», AZOV.ONE, «Культурний десант», ГО «Реформація», «Гуркіт». Усього вдалося зібрати понад 250 000 грн, а також 350 книжок у рамках проєкту «Книга на фронт».

Організатори вже почали підготовку до нової «Книжкової країни». Фестиваль пройде 26–29 вересня на ВДНГ — і збере ще більше цікавих гостей та активностей.

УБА запрошує усіх охочих на онлайнову зустріч “Майстерні (мейкерські простори) у бібліотеках: досвід Великобританії”.

Коли: 7 травня 2024 року о 16.00.

Де: на платформі Zoom. Покликання буде надіслане зареєстрованим учасникам напередодні заходу.

Організатори:

- Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association

- Ukrainian Maker Association

Відбудеться зустріч з Маркусом Брауном, керівником Фаблабу Devon (Великобританія).

Маркус Браун розповість, як працює Фаблаб в бібліотечному просторі в Девоні, як він фінансується та залучає нових членів.

Подія відбуватиметься англійською мовою, і це чудовий привід додатково попрактикувати свої навички аудіювання і говоріння. Під час зустрічі буде відведено час для запитань від учасників.

Більш детально про спікера та захід, а текже - реєстраційна форма доступні за покликанням:

https://makerua.org/zustrich-z-kerivnykom-fablabu-devon.../

В Україні випустили серіал «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія» про коректну комунікацію з військовими і ветеранами, зокрема з тими, хто отримав інвалідність та був у полоні.

Серіал допоможе зрозуміти почуття, які переживають люди після повернення додому, навчить правильно спілкуватися з ними й вислуховувати тих, кому потрібно виговоритися. Його герої - військовослужбовці. Вони діляться своїм досвідом комунікації з цивільними.

У серіалі 11 епізодів. У них розглядаються основи коректного, етичного та емпатичного спілкування в різних ситуаціях. Також порушуються питання підтримки ветеранів і ветеранок та сприяння їхній інтеграції в суспільство.

Освітній серіал створений за ініціативи Мінцифри у межах комунікаційної кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я - ініціативи першої леді Олени Зеленської, за підтримки Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету міністрів, громадської організації «Безбар’єрність» та компанії Visa - учасниці спільноти «Бізнес без бар’єрів», для платформи «Дія.Освіта».

Серіал можна переглянути за посиланням:

https://www.youtube.com/playlist?list=PLC_UdmXsjq2cmhdcmKr2lQZ_TUFiawxA3

Журі дитячого та батьківського читання Національної бібліотеки Латвії відзначило книжку Катерини Міхаліциної «Хто росте у парку» як одну з найкращих дитячих книжок, виданих у 2023 році в Латвії.

Перелік найкращих дитячих книжок від Латвійської національної бібліотеки включає 28 книжок, з них 9 оригінальних літературних творів та 19 перекладів у перекладі з німецької (2), української (1), японської (1), італійської (1), норвезької (2), французької (1), естонської (4), фінської (1), англійської (3), польської (1) та чеської (2) мов.

На сайті бібліотеки прокоментували вибір її читачів: «Книжка Катерини Міхаліциної про зростання і пошук себе, про схожість і відмінність, про те, як важливо мати поруч когось, хто трохи схожий на тебе. Водночас це екоосвітня історія про дерева навколо нас, адже ми не завжди знаємо, які вони насправді».

У Латвії книжку «Хто росте у парку» опублікувало видавництво Baltais Valis під назвою “Kas aug parkā”.

«Я люблю книжки, які спонукають дітей думати, досліджувати та пізнавати світ навколо себе. І ця книжка саме така: вона запрошує вас на прогулянку і пропонує дослідити дерева. Навесні береза прикрашена золотими сережками, листочки липи схожі на маленькі сердечка, насіння клена називають крильцями-близнюками — так образно і допитливо авторка знайомить нас із деревами, які зустрічаються на її шляху», — зазначила латвійська журналістка і письменниця Інга Кальва-Мініна.

Переклад виконав Марім Салеям (Mārim Salējam). «Я незмірно вдячна за його невпинну працю на видимість української літератури в його рідній країні», — подякувала йому у своєму дописі Катерина Міхаліцина.

Німецький журнал Slanted Magazine, що досліджує культуру дизайну, присвятив новий випуск Україні.

Це випуск про життя видатних людей із креативної індустрії України, які намагаються творити, навіть попри складну ситуацію і війну.

«Багато представлених робіт і текстів відображають повномасштабну війну, яка триває вже понад два роки. Цей випуск є важливою сучасною капсулою часу і свідченням глибокого впливу дизайну», — зазначається на сайті видання.

Журнал Slanted виходить у німецькому видавництві Slanted Publishers. Для кожного номера Slanted редакція обирає тему, пов’язану із сучасним мистецтвом, культурою, фотографією, типографією, графічним дизайном тощо. Друкований випуск виходить двічі на рік.

Журнал можна придбати за €22 (₴930) на сайті видавництва.

Організація “Репортери без кордонів” (RSF) оприлюднила Індекс свободи преси у 2024 році, до якого увійшли 180 країн світу: у ЄС найкраща ситуація в Данії, тоді як Греція опинилась на останньому місці.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на опублікований індекс.

Загалом всі країни, де свобода преси є у доброму стані, розташовані в Європі, а переважно – в Європейському Союзі.

Світовий рейтинг очолила Норвегія, яка не входить до ЄС, але є членом НАТО. Другу і третю сходинку посіли Данія та Швеція, члени Європейського Союзу. Відповідно, Данія стала лідеркою у ЄС.

Свобода преси піддається випробуванням в Угорщині, Мальті та Греції – трьох країнах ЄС з найнижчим рейтингом. У світовому рейтингу вони посіли 67, 73 та 88 сходинку відповідно.

Завдяки покращенню показника безпеки – зменшилась кількість вбитих журналістів – та політичного показника Україна піднялася на 18 позицій та зайняла 61 місце.

Умови для журналістської діяльності погіршуються через масштаби дезінформації та цензури щодо ЗМІ далі на схід у Європі. Це стосується Росії (162-ге місце), Білорусі (167-ме) та Грузії, яка опустилась на 26 позицій і посіла 103 місце.

Шляхом таємного голосування переможцями обласної премії в галузі літератури імені Василя Стефаника 2024 року за номінаціями стали:

У номінації “Поезія”: Василь Андрушко за твір “Прогноз погоди”;

У номінації “Новелістика”: Михайло Верес за твір “Небо під трапом”;

У номінації “Твори, або роботи, що популяризують творчість В.Стефаника і написані письменниками, котрі проживають за межами області”: Василь Клічак за твір “Стефаник: поема-цикл”.

Урочисте вручення лауреатам премії імені Василя Стефаника в галузі літератури відбудеться в день народження Василя Стефаника – 14 травня о 15.00 год в селі Русів Коломийського району Івано-Франківської області біля садиби Василя Стефаника.

Шановні колеги!

Українським інститутом національної пам’яті розроблено тематичні інформаційні матеріали до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Пам’ять про війну має вести не до культу перемоги, а розвивати вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами, а також виховувати сміливість та принциповість у боротьбі з агресією й несправедливістю. 8 травня, в День пам’яті та перемоги, Україна вшановуватиме кожного, хто боровся з нацизмом.

Ключові повідомлення можна знайти за посиланням: file:///C:/Users/User/Desktop/8-%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F-2024.pdf .

Інформаційні матеріали до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війни (8 травня) тут: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/bibliotekaryam/6402

Дотримуємось європейських традицій у відзначенні перемоги над нацизмом та вшануванні пам’яті загиблих у Другій світовій війні.

Європол заарештував 9 громадян Сакартвело, які викрадали з бібліотек по всій Європі цінні антикварні книжки на суму в €2,5 млн (понад 105 млн гривень).

« У 2022 і 2023 роках злочинній групі вдалося викрасти рідкісні книжки з національних та історичних бібліотек Чехії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Латвії, Литви, Польщі та Швейцарії», — ідеться у звіті Європолу.

Викрадачі підміняли книжки копіями — найчастіше вони полювали перші видання російських письменників. Усього вони викрали щонайменше 170 примірників, 150 з них вилучив Європол.

Щоб здійснити крадіжку, злочинці видавали себе за науковців. Отримавши доступ до оригіналів, вони виготовляли підробки. Окрім того, група викрадачів вистежувала колекцію в національних бібліотеках, а пізніше вдиралася і викрадала книжки.

З національних бібліотек викрали:

з бібліотеки Варшавського університету — 80 примірників російських книжок XIX століття;

з Національного інституту східних мов і цивілізацій у Парижі — десяток рукописів;

з бібліотеки Вільнюського університету — 17 рідкісних книжок російською мовою;

з Женевської бібліотеки — 4 томи Пушкіна, опубліковані у 1827, 1823, 1874 і 1821 роках;

з бібліотеки Ліонської вищої нормальної школи — видання п’єси Пушкіна «Борис Годунов» 1825 року.

Деякі з антикварних видань продали через аукціонні будинки в Санкт-Петербурзі та Москві.

Міжнародну операцію провели після того, як французька влада повідомила Європол про зникнення у своїх бібліотеках. Потім з’ясувалося, що інші країни також зафіксували втрати рідкісних видань, і у Франції, Грузії, Литві, Польщі та Швейцарії була організована операція з упіймання злодіїв.

Одеська національна бібліотека України запрошує приєднатися до Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «V ОдесаБібліоСаміт», яка відбудеться з 7 по 9 червня 2024 року у місті Одеса! 📚✨

📌 Організатори:

• Odesa National Scientific Library/ Одеська національна наукова бібліотека

• Книжкова палата України

• Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association

• Bibliopolis

🎯 Мета конференції: Об’єднати науковців, практиків, експертів у розв’язанні актуальних питань щодо ролі і місця інформаційних, культурних, наукових, освітніх закладів у розвитку креативного сектору України в умовах воєнного стану.

🔍 Тематичні напрямки:

• Культурні інституції в умовах воєнного стану

• Культурна спадщина та її роль у розвитку країни

• Кроссекторальна та міждисциплінарна співпраця у сфері культури та креативних індустрій

• Тренди культурних та креативних індустрій

• Роль бібліотек, архівів та музеїв у секторі креативних індустрій

• Цифрові проєкти в інформаційному просторі

💡 Програма включає:

• Доповіді від провідних фахівців

• Панельні дискусії

• Майстер-класи та тренінги

📝 Реєстрація: Участь у конференції можлива лише з попередньою реєстрацією. Заявки приймаються до 27 травня 2024 року.

🔗 Детальніше про подію та реєстрацію на нашрму порталі за посиланням: https://ula.org.ua/.../vseukrainska-naukovo-praktychna... 📞 Контакти для довідок: Ліна Арюпіна, заступник генерального директора ОННБ: +380666344221 (viber), arupina@ukr.net Світлана Герасимова, головний бібліотекар науково-методичного відділу ОННБ: +380487232197, metodonnb@ukr.net

Ужгородський письменник, поет і волонтер Андрій Любка написав книжку казок для малят у “співавторстві” з трирічною донькою Уляною.

Про це Любка повідомив під час творчого вечора в Києві.

“Я разом із Уляною – так і буде зазначено: “Уляна і Андрій Любка”, – написали книжку таку для трирічних дітей”, – поділився літератор.

За словами письменника, книжка народилася з казок, які він розповідав доньці перед сном. За її реакцією він бачив, які герої і події подобаються дівчинці найбільше, тож і створив казки “не для засинання”.

Книжка називатиметься “Казкето-Друкето”, ії вже здано у видавництво, для неї малюють ілюстрації.

Письменник сподівається, що казки вийдуть друком восени.

Андрій Любка є автором кількох поетичних та прозових збірок, а також трьох романів і низки перекладів з польської, хорватської та інших мов. Як волонтер за роки повномасштабної війни придбав 267 автомобілів для бійців ЗСУ.

Його донька Уляна народилася улітку 2020 року.

Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» оголосив переможців відзнаки «Золоті письменники України» під час фестивалю «Книжкова країна» на ВДНГ.

До списку відзначених потрапили:

Ірина Мацко — дитяча письменниця, казкарка, видавчиня, членкиня Національної спілки письменників України, голова ГО «Творчий простір ОРЕЛІ», лавреатка конкурсу «Жінка року 2013» та інших. Нагороду їй та іншим лавреатам вручив голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський.

«Дуже вдячна за заснування такої нагороди, за те, що вона відкриває нові імена для України та світу. Ця нагорода для мене є певним рубежем. Дуже хочу, щоб мої книжки були важливі для читачів. Також хочу висловити велику вдячність нашим захисникам і захисницям за те, що ця нагорода і весь фестиваль можливий», — сказала вона.

Андрій Демиденко — народний артист України, поет, Шевченківський лавреат, заслужений діяч мистецтв України, кавалер трьох орденів Ярослава Мудрого, двічі академік. Творець документальної книжки про Михайла Грушевського «Великий українець». Секретар Національної спілки письменників України.

«Сьогодні складний і вирішальний час для України. Коли казати про Коронацію слова, мимоволі згадуєш її знаменитих засновників, поборників і захисників на терені української літератури. Це пара не лише любителів слова, співтворців величавого знаменитого міжнародного літконкурсу, а ще й блискучі й невтомні волонтери. Вони у вирі болю і надії українського суспільства й літератури. Велика їм вдячність», — сказав він.

Вадим Крищенко — поет-пісняр, заслужений діяч мистецтв України, народний артист України, член Національної спілки письменників України.

«Неочікувана нагорода для мене. Я поділяю їх на 2 категорії: ті, котрі випрошують, дають за принципом “я тобі — ти мені”, а інші щирі. Ця належить до останніх. Дякую за неї», — прокоментував він.

Еліна Заржицька — письменниця, журналістка, громадська діячка, членкиня Національної спілки письменників України. Нагороду отримала напередодні, оскільки не змогла бути на церемонії нагородження.

«Коронація слова» — міжнародний літературний конкурс романів, п’єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей, заснований Тетяною та Юрієм Логушами. Мета конкурсу — підтримка новітньої української культури, пошук нових імен, видання найкращих романів, стимулювання й підтримка сучасного літературного процесу кіно й театру, і як наслідок — наповнення українського ринку повнокровною конкурентоспроможною літературою, а кіно й театру — якісними українськими фільмами й п’єсами.

«Золоті письменники України» — українська літературна відзнака, започаткована у 2012 році. Вручається українським письменникам-романістам, які видали твори українською або в перекладі українською мовою у форматі паперової книжки сукупним накладом понад 100 тис. примірників за період від початку 2000 року до теперішнього часу. За словами Тетяни та Юрія, на започаткування цієї нагороди їх надихнула «золота авторка» «Коронації слова» Люко Дашвар, сукупний наклад творів якої перевищив сто тисяч на той час.

У тимчасово окупованому Криму росіяни проводять «чистки» в бібліотеках, під час яких вилучають книжки з інформацією про Голодомор і з зображенням тризуба, натомість роздають Z-комікси.

Як зазначають у Центрі національного спротиву, за інформацією українського підпілля вказівки щодо «чисток» надала «провідна методистка» так званої Кримської республіканської універсальної наукової бібліотеки імені І. Я. Франка Софія Рибак.

Вона наказала прибрати з полиць книжки, у яких є згадки про Голодомор, визвольну боротьбу українського народу і будь-яку діяльність кримських татар на півострові.

Крім того, методистка згадала про затверджений у росії «перелік нацистських організацій та символів», до якого внесли Українську повстанську армію й Організацію українських націоналістів.

«Нацистськими» вважають вітання «Слава Україні», відповідь на нього «Героям слава», а тепер ще й тризуб.

«Усі книги, на яких зображений тризуб, необхідно вилучити з фондів», — зазначила Рибак.

У разі невиконання вказівок окупаційна влада погрожує бібліотекам покаранням.

Натомість на тимчасово окупованих територіях і в росії школярам роздадуть Z-комікси, в яких розповідатимуть про «бандерівців» та «героїв СВО». 22 «графічні новели» створив пропутінський письменник Олег Рой на замовлення товариства «Знання», проілюстрували комікси студенти університету «Синергія».

У цих історіях розповідається своя версія країни-агресора про початок війни. Там зазначається, що російська розвідка випередила «українських нацистів», які «розраховували завдати удару по донецькому ополченню та влаштувати на Донбасі геноцид».

26 квітня 2024 року радник мера Маріуполя Петро Андрющенко повідомив, що до мелітопольських, бердянських і приморських шкіл на тимчасово окупованій території Запорізької області російські окупанти завезли нові «методички» навчання дітей.

«Наголошують “не піддаватися екстремізму” і не чинити опір “окупаційній владі”. “Вишенькою” на торті стало зізнання колаборантів у рашизмі, а також порівняння “зневажливих” і “простонародних” прізвищ», — зазначив радник.

Міністерство культури та інформаційної політики з цього року започаткує кілька премій для авторів, які в своїх творах використовуватимуть тематику безбар’єрності.

«Зараз ми продовжуємо роботу щодо приведення наших закладів культури у відповідність до умов безбар’єрності. Зокрема, завдяки методичним рекомендаціям МКІП бібліотеки вже можуть організувати свою роботу, згідно зі стандартами інклюзивності. Водночас необхідно створювати відкрите середовище, підтримувати людей з інвалідністю з боку суспільства. Тож з цього року ми запровадимо кілька премій для авторів, які у своїх творах використовуватимуть тематику безбар’єрності. Адже діти з інвалідністю також мають бути героями творів», - зазначив т. в. о. міністра Ростислав Карандєєв.

Він також нагадав, що Німеччина передала Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олеся Гончара пристрої для друку шрифтом Брайля, тож центр друкування таких книжок поновить свою роботу.

Регіональна директорка ЮНІСЕФ в Європі та Центральній Азії Реджіна де Домінічіс зауважила, що елемент читання, який може підтримувати зв’язок між батьками та дітьми з інвалідністю з раннього віку, допомагає поліпшити стан дитини, і доступні книжки є фундаментальними в цьому процесі.

Радниця-уповновноважена Президента з прав дитини і дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук зі свого боку додала, що інклюзивних книжок в Україні має стати більше. Щоб у книгарнях був асортимент з літератури шрифтом Брайля, QR-кодами з посиланнями на аудіоверсію книги чи перекладом жестовою мовою.

Своєю чергою голова наглядової ради Українського культурного фонду Наталія Кривда зауважила, що в межах діяльності установи діє програма «Культура без бар’єрів», яка містить три лоти - «Підтримка митців з інвалідністю», «Мистецтво без бар’єрів» та «Безбар’єрне суспільство».

Окрім того, у МКІП зауважили, що безбар’єрність - одна з основних засад функціонування публічних бібліотек. Тому вони є важливими суб’єктами і водночас об’єктами реалізації державної політики зі створення безбар’єрного простору.

Міжнародний фонд Івана Франка оголосив імена переможців щорічного Всеукраїнського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра».

Метою конкурсу є посилення у школярів творчої мотивації до вивчення творчості Івана Франка через написання творів у різних жанрах.

Цьогоріч у конкурсі взяли участь 2513 учнів з усіх областей України, зокрема з тимчасово окупованих територій та зони активних бойових дій. Також роботи надійшли з Австрії, Республіки Кіпр, Литви, Польщі, Словаччини, США та Швеції.

У номінації «Проза» за перемогу змагався 341 учасник, у номінації «Поезія» - 533. У номінації «Краща ілюстрація до творів Івана Франка» конкуренція була найвищою – надійшло 1639 мистецьких робіт.

«На відміну від попередніх років, цьогоріч ми отримали значну кількість робіт (віршів та прозових творів), які молоді автори присвятили темі війни та її героям», – зазначила координаторка проєкту Ольга Нижник.

За її словами, перемогу в конкурсі здобули ті учні, роботи яких вирізнялися оригінальністю творчого задуму, високим рівнем літературного викладу, новизною, художньо-мистецькою вивершеністю, соціальною значущістю та були виконані з дотриманням норм академічної доброчесності.

Зі списком переможців можна ознайомитися на сайті Міжнародного фонду Івана Франка: https://frankoprize.com.ua/index.php/uk/2024/04/25/vyznacheno-peremozhtsiv-vseukrajinskoho-konkursu-stezhkamy-kamenyara/