Бібліотечному фахівцю

Книжка "Схід українського сонця. Історія Донеччини та Луганщини початку XXI століття" української письменниці, політологині та парамедикині "Госпітальєрів" Катерини Зарембо отримала відзнаку за найкращий переклад у Літературній премії Петерсона.

У виданні йдеться про українські спільноти Донеччини та Луганщини, що діяли від початку 2000-х до 2014 року. А метою є розвінчати міфи нав'язані Радянським Союзом через розповідь про культурні простори, студентські середовища, українське село та розмаїті релігії.

Книжка вийшла друком українською мовою у видавництві "Човен" у 2022 році. Обкладинку до видання створила дизайнерка Оксана Васьків.

Нагороду за книжковий переклад Літературного фонду імені Петерсона вручають із 2021-го, раз на два роки. Вона присуджується нещодавно опублікованим перекладам художніх та документальних літературних творів українською та з української. Передусім йдеться про переклади з та на французьку й англійську мови.

Гран-прі фонду — 15 тисяч канадських доларів (приблизно 450 тисяч гривень), а нагорода за перекладену книжку — 10 тисяч канадських доларів (близько 300 тисяч гривень).

Літературний фонд імені Петерсона — фонд для українців світу, що приймає на фінансування прозові твори та переклади й зосереджується на фінансуванні робіт, які потенційно будуть цікаві широкій авдиторії. Заснований канадським меценатом українського походження Стенлі Петерсоном для надання міжнародних літературних премій і грантів.

Уряд Данії виділяє 1,3 мільйона євро (близько 63 мільйонів гривень) на підтримку культурної спадщини України. Кошти перерахують через новостворений Фонд культурної спадщини України.

За даними ЮНЕСКО, від початку повномасштабного вторгнення Росія знищила понад 500 культурних пам'яток по всій Україні. Тому Данія виділяє кошти, які можуть, зокрема, піти на реставрацію будівель, пам'ятників та музеїв, що були зруйновані внаслідок обстрілів.

Про пожертву оголосили 3 листопада під час неформальної зустрічі міністрів культури в Данії, в якій взяли участь міністри культури європейських країн та представники України. Міністр культури Данії Якоб Енгель-Шмідт наголосив, що "війна в Україні ведеться не лише на полі бою – вона також стосується права українського народу зберігати свою культуру, свою мову та свій зв'язок із цінностями та місцями, які визначають їхню націю".

А міністерка культури України Тетяна Бережна зазначила: "Російська Федерація навмисно атакує і знищує українську культуру та її символи. На сьогодні пошкоджено 1612 об’єктів нерухомої культурної спадщини, зокрема 27 повністю зруйновано. Це один із наймасштабніших випадків культурного спустошення в Європі з часів Другої світової війни".

Вона також додала, що це і стало причиною створення Фонду культурної спадщини України, який об'єднає ресурси урядів, міжнародних організацій, експертів та партнерів.

Боснійський письменник Дарко Цвієтич став лавреатом Центральноєвропейської літературної премії Angelus-2025 за роман «Ліфт Шиндлера».

«Дарко Цвієтич у поетичній манері розповідає про трагедію, що розгортається в Боснії та Герцеговині, що є нетиповим романом. Балканська війна розірвала світ, яким ми його знали, що символічно ілюструється долею мешканців двох сусідніх багатоповерхівок у Прієдорі, місті, яке він називає «дірою у світі, відомою своїми воєнними злочинцями, таборами та художниками». На початку оповідання він повертається до 1970-х років, зображуючи життя робітників, їхні спільні радощі та печалі, щоб ще більше підкреслити трагедію сусідів, які під час війни опинилися по різні боки конфлікту. Раптом зі знайомих, друзів і навіть членів родини вони стали ворогами, стріляючи один в одного, ув’язнюючи себе в таборах для військовополонених, а пізніше беручи участь в обміні тілами, впізнаючи один одного на дитячих фотографіях. Цвієтич не лише уособлює совість часу та місця, але й не боїться заплатити ціну спокути як за жертв, так і за злочинців», — ідеться в анотації.

Роман вийшов у видавництві Oficyna Literacka Noir sur Blanc.

На сайті Angelus зазначають, що «Ліфт Шиндлера» — книжка на межі прози й поезії, розповідь про пам’ять, провину та спроби спокути. «У романі Цвієтич показує, як війна зруйнувала знайомий світ — долі мешканців двох сусідніх багатоповерхівок у Прієдорі. Через історії робітничих родин, їхню близькість і спільність, автор відтворює драматичну зміну людських стосунків під час війни: друзі стають ворогами, сусіди беруть до рук зброю, опиняються в таборах і впізнають одне одного серед загиблих», — додають там.

Окрему відзнаку імені Наталії Горбаневської, яку визначають шляхом читацького онлайн-голосування, цього року здобула естонська авторка Лєело Тунґал із книжкою «Мала товаришка і листи» (переклад Марти Перлікєвич).

Про це повідомили в Українському інституті книги.

Протягом трьох кварталів 2025 року в межах програми «єКнига» придбали 359 тисяч книг. У середньому купували 1 330 книг щодня.

Користувачі програми найчастіше купували книги у таких видавництв: КСД (Харків), Vivat (Харків), BookChef (Київ), Ранок (Харків), ВСЛ (Львів), Видавництво РМ (Київ), Фоліо (Харків), Наша Ідеа (Дніпро), Артбукс (Київ), Віхола (Київ).

Найпопулярніші автори — Коллін Грувер, Тесс Ґеррітсен, Пенелопа Дуглас, Бріанна Вест та Агата Крісті.

Сумарна кількість проданих книг п’ятірки лідерів — 44 тисячі, що становить 12,46% від усіх проданих книг.
Володимир Станчишин — найпопулярніший український автор за кількістю проданих книг, на другому місці — Ілларіон Павлюк, на третьому — Андрій Сем’янків.

У межах проєкту «Експозиція «Острозькі татари» оцифровано одну з найцінніших пам’яток спадщини мусульман України – Острозький Коран. Рукопис (1804 р., писар Ібн Адам Алі Мустафа) вирізняється каліграфією насх, поєднанням чорного тексту з червоною пунктуацією та унікальною «мовною мозаїкою» - примітками українським діалектом, записаними арабським письмом. Дату завершення зафіксовано трьома способами: за гіджрою (1219 р.), транслітерацією з арабського письма та польською латиникою.

Незабаром видавництво «Дар аль-Мусаввір аль-Арабі» у Бейруті випустить у світ переклад збірки Тараса Шевченка «Кобзар 1840» (Переклад підтриманий Українським інститутом книги). Видання передмовлене Надзвичайним і Повноважним Послом України в Лівані (2016-2022) Ігорем Осташем. Цей проєкт є першим кроком до науково обґрунтованого представлення «Кобзаря» арабськомовному читачеві. Щоб занурити його в атмосферу поезії, текст видання супроводжується всіма необхідними історичними та лінгвістичними відомостями в коментарях і примітках.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України ініціює громадське обговорення проєкту наказу Міністерства культури та стратегічних комунікацій України «Про внесення змін до Порядку організації та проведення мистецьких конкурсів культурно-мистецьких проектів, спрямованих на підтримку книговидавничої справи та промоції читання».

Зауваження і пропозиції до проєкту акта, разом з обґрунтуваннями щодо необхідності врахування, приймаються від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань до кінця робочого дня 10 листопада 2025 року на електронну адресу nesterenko@mcsc.gov.ua.

Відповідальна особа за проведення консультацій стосовно проєкту акта – головний спеціаліст відділу книговидавничої сфери та контролю за розповсюдженням видавничої продукції Управління видавничої справи та бібліотечної діяльності Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Наталія Нестеренко, тел. (044) 234-59-70.

Надані пропозиції та зауваження будуть розглянуті під час доопрацювання проєкту акта. Результати консультацій з громадськістю будуть розміщені на офіційному вебсайті МКСК.

Додатки:

проєкт наказу Міністерства культури та стратегічних комунікацій України «Про внесення змін до Порядку організації та проведення мистецьких конкурсів культурно-мистецьких проектів, спрямованих на підтримку книговидавничої справи та промоції читання»: https://mcsc.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/proyekt-nakazu-3.pdf;

пояснювальна записка до наказу Міністерства культури та стратегічних комунікацій України «Про внесення змін до Порядку організації та проведення мистецьких конкурсів культурно-мистецьких проектів, спрямованих на підтримку книговидавничої справи та промоції читання»: https://mcsc.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/proyekt-nakazu-3.pdf

На Чернігівщині розпочали підготовку документів для подання позову до Міжнародного кримінального суду, щоб довести факт воєнних злочинів РФ проти культурних пам'яток. Всього таких зруйнованих чи пошкоджених на території області об’єктів 118. Серед них і одна з декількох неоготичних будівель міста. Мова про пам’ятку архітектури ХІХ століття — Музей українських старожитностей Тарновського, а нині — Чернігівську обласну бібліотеку для юнацтва.

Всі ці випадки руйнування і пошкодження культурних будівель у Чернігівській обласній прокуратурі розслідують як воєнні злочини Росії, й жоден із них не підпадає під критерій "злочини проти культурної спадщини" та його не розглядають як "цілеспрямований удар РФ для знищення ідентичності українського народу".

Чернігівська бібліотека для юнацтва була частково зруйнована 11 березня 2022 року. Тоді армія РФ скинула декілька 500-кілограмових авіабомб на стадіон, що розташований поруч.

Будівля бібліотеки — один із декількох зразків неоготичної архітектури Чернігова. Це пам’ятка XIX століття, де раніше був будинок Василя Тарновського. Окрім самої будівлі, внаслідок бомбардування були пошкоджені 7 000 примірників друкованих видань, офісна техніка, — повідомили Суспільному в департаменті культури і туризму національностей та релігій Чернігівської ОДА.

До 24 лютого 2022 року Чернігівська бібліотека для юнацтва надавала читачам близько 200 000 книжок на рік. Також проводила виставки та організовувала культурні події.

"Щороку бібліотека нараховувала понад 10 тисяч читачів", — розповіла в.о. директора Марина Книр. Приходили за книжками і молодь, і люди пенсійного віку. Тоді чернігівці та гості міста читали ще багато російської літератури, додала Марина, проте все змінилося з початком повномасштабного вторгнення.

Наразі будівлю бібліотеки для юнацтва стабілізували для захисту від руйнування. Проте всередині відновлювальні роботи ще не провели. Для повноцінного відновлення будівлі ще треба близько 28 мільйонів гривень та дев'ять мільйонів гривень для облаштування модульного укриття біля бібліотеки. Коли можуть виділити ці кошти та розпочати відповідні роботи, поки невідомо.

Детальніше тут: https://suspilne.media/chernihiv/1151074-zlocini-rf-proti-kulturnih-pamatok-na-cernigivsini-ak-ih-rozsliduut-i-comu-potribni-zmini-do-ukrainskih-zakoniv/

12-річний письменник із Сум Ілля Отрошенко встановив новий національний рекорд. У Центральній міській бібліотеці імені Т. Шевченка відбулася презентація третьої книги Іллі – “Велика лісова пригода. Таємниця Інкогніто”.

“Над третьою книжкою працював дуже довго, коригував її. Інколи щось не подобалося, то видаляв цілу країну. Я співпрацював з ілюстратором і сам кілька ілюстрацій створив. Тож майже два роки. Головні герої – кабанчик, бурундучок та хохуля. Ці тварини з Червоної Книги подорожують різними країнами Європи. Їм прийшов лист з Ісландії з проханням про допомогу, і вони вирішили відправитися в подорож”, – каже письменник Ілля Отрошенко.

“Це наймолодший з авторів міста, наймолодший з авторів, книги якого є у фондах міської бібліотеки. Найпершими презентації були в Сумській бібліотеці ім. Т. Шевченка. Коли Іллюша до нас уперше прийшов, він був сором'язливий, тихенький, з другою книгою емоції були інші. Ми йому урочисту презентацію підготували. Іллюша – це приклад того, що треба в наш час триматися, не здаватися”, – зазначила директорка Сумської публічної бібліотеки Юлія Заговора.

Детальніше тут: https://suspilne.media/sumy/1151296-12-ricnij-sumanin-vstanoviv-nacionalnij-rekord-vidavsi-prozovu-trilogiu/

Конкурс воєнної поезії памʼяті Гліба Бабіча оприлюднив переможців — нагородження лавреатів відбулось 27 жовтня 2025 року у Мистецькому салоні Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Переможцями стали поетка та сценаристка Марина Пономаренко та письменник, військовослужбовець і журналіст Павло Коробчук. Їх відзначили за твори «Горпина, яка виїхала з Ізюму» та «Бігають майданчиком дитячі тіні» відповідно.

Марина Пономаренко — поетка, сценаристка, членкиня НСПУ та PEN Ukraine. Працює у сфері комунікацій. Авторка збірки поезії «Путівник по урвищу й околицях», що вийшла у 2025 році у Видавництві Старого Лева, а також «Книжка любові і люті» (2023 рік, ВСЛ). Окрім того, твори поетки входили до антологій «Поміж сирен» (2023), «ЙБН БЛД РСН» (2023), «Atmintis Ugnis Deguonis. Iš mūsų laiko Ukrainos poezijos» (Литва, 2022), «Кримський інжир» (2021), «Антологія літераторів Київщини» (2021) та інших.

Вірші Пономаренко здобували відзнаки на кількох літературних конкурсах – «Кримський інжир», Pro100fest та інших.

Павло Коробчук — письменник, військовослужбовець, музикант, волонтер, журналіст. Автор поетичних збірок «Хвоя», «Мерехтіло», «Динозавр», «Кайфологія», «Цілодобово» (у співавторстві), «Натщенебо», романів «Ключові клапани», «Море для шульги», книги оповідань «Священна книга гоповідань». Поезії перекладені на англійську, італійську, польську, німецьку, словацьку, сербську, литовську мови.

Повідомили імена переможців і фіналістів Конкурсу короткої воєнної прози імені Василя Паламарчука.

Спеціальна відзнака Командування Сухопутних військ ЗСУ

Віта Титаренко, новела «Перший нуль»

Номінація «Есеї»

Переможець — Андрій Котлярчук, «Листи з фронту»

Фіналістка — Катерина Єгорушкіна, «Моя внутрішня карта»

Номінація «Мемуари»

Переможець — Федір Рудий, «Малиновий чай»

Фіналісти — Таміла Ковальчук, «Війна і вагітність»;

Євгеній Купельський, «Гіппократ? Нє, не чули»

Номінація «Новели»

Переможець — Наталія П’єх, «Милосердя до ворога»

Фіналісти — Валерій Пузік, «Додому»;

Маріанна Наваррскі, «Я маю надію, ти ся вернеш домів»;

Богдан Гавриш, «Крихкий незламний»

Спеціальні відзнаки журі:

Юлія Гуріна, «Театр тіней», «Чисте небо» (номінація «Мемуари»)

Євген Положій, «Бігун» (номінація «Есеї»)

Володимир Глухів, «Затьмарення», «Карагач» (номінація «Новели»)

«Для нас ці конкурси – не просто про літературу. Вони про пам’ять. Про наших друзів, побратимів, людей, які писали правду і жили так, як писали. І про вас — тих, хто продовжує цю правду сьогодні. Коли ми у Видавництві Білка започатковували ці конкурси, нам хотілося, щоб слово стало ще одним способом тримати стрій. Бо війна – це не тільки зброя. Це ще й пам’ять, і чесність, і готовність говорити, навіть коли важко. Це дуже непросто – писати про війну. Але саме це вам вдалось. Дякуємо кожному, хто наважився писати, хто надіслав свої тексти, хто не мовчить. Це не просто конкурс — це спосіб зберегти правду і передати її далі», — зазначили на сайті видавництва «Білка»

28 жовтня у рамках проєкту Українського ПЕН "Мереживо. Літературні читання в містечках України" в містах Снятин і Надвірна на Прикарпатті поспілкуються з читачами авторки Христя Венгринюк (Чернівці – Софія) та Гаська Шиян (Львів). Модераторка заходів – Олена Павлова (Рівне – Київ – Львів). Проєкт реалізується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Зустрічі відбудуться в Снятинській центральній бібліотеці (28 жовтня 11.00) та в Надвірнянській центральній міській публічній бібліотеці (28 жовтня 15.00).

Фонд Букера започаткував Дитячу Букерівську премію (The Children’s Booker Prize), яка стала першою нагородою за дитячу художню літературу від благодійної організації, яка присуджує престижну Букерівську премію та Міжнародну Букерівську премію.

Дитяча Букерівська премія стала першою великою новою нагородою Фонду за два десятиліття, з моменту заснування Міжнародної Букерівської премії у 2005 році.

Премію започаткують у 2026 році та вручатимуть щорічно з 2027 року. Нею відзначатимуть найкращу сучасну художню літературу для дітей віком від 8 до 12 років, написану або перекладену англійською мовою та опубліковану у Великій Британії та/або Ірландії. Метою премії стало залучити якомога більше дітей до читання та виховати нове покоління читачів.

Першим головою журі премії стане британський дитячий письменник і сценарист Френк Котрелл-Бойс. Окрім того, унікальність премії полягає у тому, що переможця обиратиме змішана комісія, до складу якої входитимуть дорослі — голова журі та ще двоє членів — та троє дітей, яких оберуть за підтримки шкіл та низки партнерів з культурної та розважальної галузей.

Перша премія буде відкрита для подання заявок навесні 2026 року, тоді ж оголосять імена ще двох дорослих членів журі. Подаватися на здобуття премії можуть автори з усього світу — головна умова мати книжку, видану в Британії або/та Ірландії.

Короткий список із восьми книжок — а також імена трьох дитячих суддів — оголосять наприкінці листопада 2026 року. Ім’я переможця премії стане відомим у лютому 2027 року.

29 жовтня українці вже вчетверте зможуть перевірити знання, пройшовши Національний тест із медіаграмотності – ініціативу національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та стратегічних комунікацій України з підтримки українських та міжнародних партнерів.

Пройти тест можна з 29 жовтня з 9:30 до 31 жовтня включно на сайті:

https://filter.mcsc.gov.ua/test2025/

Цьогоріч тест складається з п’яти тематичних блоків і 25 запитань, присвячених ключовим аспектам сучасної інформаційної культури — соціальним мережам, фактчекінгу, медіа, кібербезпеці та штучному інтелекту. Кожен із них допомагає розпізнавати інформаційні загрози, тренує критичне мислення та вчить не втрачати орієнтири у потоці новин і маніпуляцій.

До розробки тесту долучались експерти із волонтерського просвітницького проєкту «Як не стати овочем», проєкти StopFake та Нота Єнота.

Уперше окремий розділ присвячено штучному інтелекту, аби системно охопити питання діпфейків, алгоритмів і впливу технологій на формування інформації в мережі.

У питання тесту особливе місце посідає тема цифрової безпеки, відповідального користування соціальними мережами та нових форматів маніпуляцій, із якими щодня стикаються українці.

Тест побудовано на прикладах з реального життя, які відображають щоденний інформаційний досвід – стрічки новин, соцмережі, повідомлення. Так само, як у реальному житті, результат залежить від уважності та вміння фільтрувати інформацію.

Після проходження учасники одразу побачать свій результат, а згодом отримають і сертифікат на електронну пошту.

Минулого року участь у тесті взяли понад 236 тисяч українців, із них понад 76 тисяч завершили його повністю – це найвищий показник за всю історію ініціативи.

Поліція Києва проводить розслідування щодо можливого розкрадання бюджетних коштів, виділених на державну програму «Книга для зміцнення національної єдності», одним із фігурантів є видавництво «Саміт-книга».

Слідчі вважають, що зловживання з боку видавців стали можливими через змову з посадовцями міністерства культури. На початку жовтня провели обшуки в офісі держпідприємства «Центр захисту інформаційного простору» (ЦЗІП) та у квартирі одного з підрядників.

Кримінальне провадження відкрите за статтями кримінального кодексу про привласнення та розтрату майна, службову недбалість і підроблення документів. Поліція досліджує фінансові операції між ЦЗІП, «Саміт-книгою» та пов’язаними з нею структурами — зокрема ТОВ «Основа-Принт Плюс», «Креативною агенцією «Артіль» та приватним підприємцем Іваном Ротарчуком.

Програму «Книга для зміцнення національної єдності» реалізує ЦЗІП під егідою міністерства культури з осені 2022 року. Як зазначають у NGL.media, вибір книжок відбувався нібито через мистецькі конкурси, але угоди з видавцями укладалися без відкритих торгів.

Детальніше тут: https://ngl.media/2025/10/22/politsiya-rozsliduye-roztratu-groshej-za-programoyu-knyga-dlya-zmitsnennya-natsionalnoyi-yednosti/

Українська письменниця, перекладачка й публіцистка Софія Андрухович та перекладач Нільс Гокансон стали лавреатами Міжнародної літературної премії Культурного центру та Міського театру Стокгольма.

Премією відзначили перший том видання роману «Амадока», який у Швеції вийшов у двох частинах у видавництві Albert Bonniers Förlag — Amadoka I (у 2024 році) та Amadoka II (у 2025 році). Дизайн обкладинки шведського видання створили у Trine + Kim designstudio.

Як зазначили журі премії, українська письменниця «береться за вражаюче завдання — показати болісну сучасну історію України через людей, їхні фрагментовані та ненадійні спогади й фантастичні оповіді». Також журі відзначили і переклад книжки: «роман перекладено майже моторошно інтуїтивною шведською мовою».

«Ця нагорода має велике значення, адже вона привертає увагу до України — до її мови, літератури та живої культури, яка продовжує існувати, говорити й бути видимою навіть у складні часи», — зазначила Софія Андрухович.

24 жовтня в онлайн-форматі відбулася урочиста церемонія нагородження переможців та лауреатів обласного літературного конкурсу серед юних читачів «Я – майбутнє Донеччини».

Конкурс, організований Донецькою обласною бібліотекою для дітей за підтримки Управління культури і туризму ДонОДА, уже вп’яте об’єднує талановитих дітей Донеччини, які своїми творами прославляють рідний край, мріють, пишуть і надихають. Його мета — підтримати творчу молодь, розвивати любов до рідного краю, утверджувати патріотичні цінності та віру у майбутнє України.

У 2025 році на конкурс надійшло 33 роботи від 31 учасника віком від 9 до 18 років. У поезіях і прозі діти говорили про любов до України, силу духу, віру в майбутнє та свою маленьку Донеччину, що живе в серці кожного.

📖 Під час заходу було презентовано збірку «Я – майбутнє Донеччини – 2025» з найкращими роботами конкурсантів. Друковані примірники отримають лауреати, а електронну версію збірки можуть переглянути та завантажити всі охочі на сайті бібліотеки: https://bibliokids-mrpl.com.ua/.../Ya_maibutnie_2025.pdf

💫За рішенням журі, до складу якого увійшли письменники, педагоги та бібліотекарі області, лауреатами конкурсу стали 20 учасників, які найповніше розкрили тему Донеччини, її людей і майбутнього. Щира подяка всім учасникам, педагогам, бібліотекарям і батькам за підтримку юних талантів! Переможців і лауреатів вітаємо з успіхом!

24 жовтня розпочинається Тиждень медіаграмотності 2025, що проходить у межах Глобального тижня медійної та інформаційної грамотності ЮНЕСКО.

Цьогорічна тема зосереджена на взаємодії медіаграмотності та штучного інтелекту — адже ми живемо у світі, де новини створюють не лише журналісти, а й алгоритми, і важливо навчитися розпізнавати правду серед інформаційного шуму.

В Україні протягом тижня відбудеться низка подій, дискусій та активностей, присвячених критичному мисленню, медійній і фінансовій грамотності, а також етичному використанню технологій ШІ. Проєкт «Фільтр» зібрав усі ключові заходи в єдиному календарі, щоб кожен міг зручно обрати, до чого долучитися.

Завантажити календар подій у форматі PDF можна за посиланням:

https://drive.google.com/file/d/1D1Uf47porPgQMszJTrXUWrk-XaTHevJa/view?fbclid=IwY2xjawNoXuRleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFvVGEwYUE1QThvUExTdDBjAR42i4ds25tp2rGAvS1flAZGiIt11NlNoIo9qG-smZl_NpDGTnfneghSkobPLQ_aem_-bVS1-szyQKdw7AjQKSSow

У жовтні 2025 року фахівці Одеської національної наукової бібліотеки отримали надзвичайно важливу допомогу від ALIPH Foundation (Міжнародного альянсу із захисту спадщини в зонах конфлікту) за підтримки ВГО Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association .

Завдяки цій ініціативі ресурси бібліотеки поповнились якісними матеріалами для консервації, реставрації та оправи рідкісних і цінних видань, що є невід’ємною частиною культурної спадщини народу України. Серед отриманих матеріалів – унікальний японський папір, бумвініл, газетний реставраційний та офсетний папір, тонований крафт-папір, а також клейова стрічка для ремонту документів. Ці ресурси дадуть можливість бібліотечним фахівцям якісно здійснювати комплексні роботи з консервації та реставрації, забезпечуючи фізичне збереження оригіналів документів. Детальніше за посиланням ⬇️⬇️⬇️ http://odnb.odessa.ua/view_post.php?id=5209

Уже в понеділок, 27 жовня, відбудеться Радіодиктант національної єдності — щорічний флешмоб, що відбувається до Дня української писемності та мови.

Щороку українські кав'ярні, книгарні, бібліотеки, заклади культури долучаються до події, щоби разом писати радіодиктант. Слідкуйте за новинами власного міста або ж організуйте такий простір самостійно, запросивши писати диктант друзів чи колег.

Суспільне Культура зібрало декілька місць, де можна написати радіодиктант з однодумцями в різних містах України.

Національна бібліотека імені Ярослава Мудрого Київ, вул. Грушевського, 1

Писати радіодиктант закликають усіх охочих — можна приходити з родиною, друзями, колегами. Вхід вільний.

У 2025 році авторкою Радіодиктанту національної єдності стане українська письменниця Євгенія Кузнєцова. А читатиме текст — акторка Наталія Сумська.

Радіодиктант транслюватимуть на всіх платформах Суспільного — телебаченні, радіо та диджиталі:

на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;

наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура;

на YouTube-каналі Українського Радіо;

а також у застосунках suspilne.radio та "Дія".

Текст радіодиктанту оприлюднять 29 жовтня на сайті Українського Радіо та на сайті Суспільне Культура.

Роботи прийматимуть онлайн та офлайн.

Можна надіслати текст радіодиктанту паперовим листом за адресою: 01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 26. Важливо, щоб на штемпелі була дата не пізніше 28 жовтня.

Або ж слід сфотографувати / відсканувати написаний текст (у форматі .jpg, .png, .jpeg, .tiff, .pdf) та надіслати його до 11:00 29 жовтня на адресу rd@suspilne.media.