Бібліотечному фахівцю

Простір української дитячої книги «БараБука» назвав цьогорічних переможців «Топу БараБуки».

Переможців визначили у 12 номінаціях:

Дебют року у прозі: Наталія Матолінець «Варта у Грі» (АССА)

Дебют року в ілюстрації: Катерина Сад «Ідея на мільйоооооон» (ВСЛ)

Поетична книжка року: Галина Крук «Раз овечка, два овечка» (Віват)

Родинна книжка року: Маша Сердюк, Юрія Нієдра, Марі Кінович «Ням. Готують діти» (Братське)

Пізнавальна книжка року: Валентина Вздульська «Вільям Шекспір» (ІПІО)

Перша книжка малюка: Інна Руда «Новорічні канікули» (Каламар)

Підліткова книжка року: Олена Рижко «Знає тільки Мару» (ВЦ «Академія»)

Підліткове фентезі року: Володимир Арєнєв «Дитя песиголовців» («Києво-Могилянська академія» / АССА)

Ілюстрована книжка року: Галина Вдовиченко, Христина Лукащук «Сова, яка хотіла стати жайворонком» (Чорні вівці)

Ілюстратори року: творча майстерня «Аґрафка»

Дебют видавництва: видавництво «Легенда»

Соціальний проект року: «Це зробила вона» та «Це теж зробила вона» (Видавництво).

Також було присуджено кілька спецвідзнак:

Легенда української дитячої літератури: Сергій Іванюк (Оксеник)

Інтерактивний книжковий проект року: арт-проект «Знайомство з туконі»

Партнерство року: видавництво «Книгаренька» За яскравий гумор: Сергій Лоскот «Таємне завдання капітана Кепа» (Ранок)

Медіапроект року: «Книга-мандрівка. Україна» (GreenPenguin, #книголав)

Політ у дитліт: Таня Малярчук «Mox Nox», іл. Катя Слонова (ВСЛ)

За популяризацію науки серед підлітків: видавництво «ЛакіБукс»

Книжковий PR року: Ольга Купріян «Щоденник Лоли» (видавництво «#книголав»)

Крім цього на сайті проекту тривало читацьке голосування, переможцем якого стало видання «Зуб» Надьожної (видавництво «Книгаренька» + літературна агенція «BaraBooka»).

Нагадаємо, що до короткого списку відзнаки потрапило 33 дитячі, підліткові та родинні видання 2018 року, до довгого – 54 книжки.

ВВС News Україна оголосила переможців премії Книга року ВВС-2018, представленої в партнерстві з Культурною програмою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

Книгою року-2018 став роман Юрія Андруховича "Коханці юстиції", переможцем у номінації Дитяча книга року ВВС-2018 журі обрало книгу Сашка Дерманського "Мері", у новій номінації Книга року ВВС - Есеїстика-2018 перемогла збірка Андрія Бондаря "Церебро".

Юрій Андрухович, Сашко Дерманський та Андрій Бондар отримають винагороду £1000 у гривневому еквіваленті кожен.

Видавці книг-переможців - Meridian Czernowitz (Чернівці), А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА (Київ) та Видавництво Старого Лева (Львів) - матимуть право використовувати логотипи Книги року ВВС у своїх наступних виданнях.

Говорячи про книгу-переможця в номінації Книга року ВВС-2018, головний редактор BBC News Україна Ніна Кур'ята зазначила: "Роман Юрія Андруховича - про людей у неймовірно складних, часто трагічних ситуаціях. Ці бунтівники та ідеалісти хочуть по-своєму усправедливити недосконалий світ. Особлива принадність тексту в поєднанні історичного антуражу, навіть документальних свідчень - з містикою й легендою. Історія й сучасність нагадують про відносність істини, але й про необхідність її шукати".

Цього року ВВС News Україна оголосила нову номінацію у щорічному конкурсі Книга року ВВС - Есеїстика. Випусковий редактор BBC News Україна та координатор конкурсу Марта Шокало прокоментувала книгу-переможця "Церебро" Андрія Бондаря: "Цей письменник пише про речі звичайні, щоденні, побутові. Втім, у його словах вони набувають зовсім інших значень. І важко зрозуміти, де та межа - між реальністю і його вигадкою. Оповідач часто потрапляє в ситуації курйозні, трагікомічні. Виручає завжди філософська іронія. І навіть безнадійна пригода в руках Бондаря може стати чудовим літературним сюжетом".

З 2012 року, коли з'явилася номінація Дитяча книга року ВВС, премія проводиться у партнерстві з Культурною програмою ЄБРР.

Керуючий директор ЄБРР із внутрішніх і зовнішніх зв'язків Джонатан Чарльз зазначив: "Ми раді, що цьогорічна дитяча книга-переможець - про командну роботу, любов і надію. Сучасна казка "Мері" Сашка Дерманського розповідає нам, як справжня дружба - навіть з конем чи водяним демоном - і справжня мужність можуть допомогти нам стати тим, ким ми завжди мали бути, і відновити наш вкрадений голос".

Премії "Читач року-2018" отримали Ольга Крамарь за рецензію на книгу Юрія Андруховича "Коханці юстиції" та Марина Марченко за рецензію на книгу Андрія Куркова "Сірі бджоли". Обидві переможниці отримають у подарунок від ВВС News Україна електронні книги. До журі премії Книга року ВВС-2018 увійшли:

•Віра Агеєва, професор, Національний університет "Києво-Могилянська академія"

•Ольга Герасим'юк, журналістка, член Нацради з питань телебачення і радіомовлення

•Віталій Жежера, письменник, журналіст

•Тарас Лютий, філософ, письменник

•Світлана Пиркало, радник з питань культури ЄБРР

•Марта Шокало, випусковий редактор ВВС News Україна, координатор конкурсу

З переможцями минулих років можна ознайомитись тут: https://www.bbc.com/ukrainian/news-46569064

Цьогорічну премію міста літератури ЮНЕСКО отримав Петро Яценко.Премію письменнику присудили за роман «Нечуй. Немов. Небач», який вийшов 2017 року у видавництві «Піраміда». На урочистій церемонії йому вручили статуетку, в якій закодовано слова Богдана-Ігоря Антонича, і сертифікат на 150 тис. грн.

«Нечуй. Немов. Небач» – це роман про кохання, зраду та боротьбу одного із найзагадковіших письменників ХІХ століття Івана Нечуя-Левицького в епоху досконалих механізмів та потужних парових машин.

«Реконструйована біографія Нечуй-Левицького занурить у не такі далекі, але надзвичайно захопливі часи завдяки призабутому жанру «кінороману». А читачі, яким полюбилася епічна «Львівська сага», знайдуть тут декого із добре відомих героїв», – йдеться в анотації до книжки.

Крім цього, згідно із повідомлення на сайті Львівської міської ради, журі Премії міста літератури ЮНЕСКО вирішило відзначити найкращих перекладачів року.

Ними стали: Ярослава Стріха (за переклад роману Кейт Аткінсон «Руїни бога») та Ольга Любарська (за переклад роману Сильвії Платт «Під скляним ковпаком»). Їх нагородили грошовими сертифікатами по 25 тис грн.

Нагадаємо, що до короткого списку премії міста літератури ЮНЕСКО потрапили 8 книжок.

Премія міста літератури ЮНЕСКО – щорічна всеукраїнська літературна премія, яку присуджують автору або перекладачеві за оригінальний або перекладний художній твір українською мовою. Премія заснована задля вшанування творів сучасної літератури та надання їм суспільного резонансу.

Основні цінності премії: артикулювання цінностей людяності; прокладання мостів порозуміння; підтримка свободи слова і самовираження; міжкультурна комунікація та виховування толерантності.

Франкомовна письменниця з Гваделупи Маріз Конде, яка цьогоріч була нагороджена Премією Нової Академії (The New Academy Prize), прийняла диплом лауреатки та чек премії у Стокгольмі.

«Ця премія означає міжнародне визнання. Я б ніколи й не мріяла досягати цього. Я була переконана, що мої писання можуть цікавити лише людей на кшталт мене самої – травмованих історією, маргіналізованих мешканців маленької країни, із кольором шкіри, який ще й нині часом зневажають», – підкреслила пані Конде з цієї нагоди. Вона також підкреслила особливу вагу цієї відзнаки для її народу та рідної країни.

Сума премії – 320 тис. шведських крон (понад 1 млн. грн.) була зібрана з допомогою краудфандингу та спонсорським пожертвам. Скульпторка Сюзанна Арвін також представила скульптуру, створену з нагоди урочистостей. Церемонія нагородження відбулася вчора, сьогодні пані Конде спілкується з журналістами та студентами у бібліотеці Рінкебю в столиці Швеції.

Премія Нової Академії була заснована у світлі скандалу у Шведській королівській академії цього року, внаслідок якого було схвалене рішення не присуджувати нагороду цього року. Група шведських громадських та культурних діячів, а також бібліотек ініціювали заснування альтернативної відзнаки: бібліотеки здійснювали номінування кандидатів, близько 32000 осіб могли голосувати, формуючи довгий список. Згодом з нього було сформовано короткий список спеціальним комітетом із якого був обраний лауреат. Очікується, що Нова Академія буде розпущена відразу після церемонії, а наступного року Шведська королівська академія відновить повноцінну роботу.

Маріз Конде авторка близько двадцяти романів. На думку критика “The New York Times” Говарда Мошера, читання її книг дарує «розуміння людського серця в усіх його тонкощах, суперечностях і дивах».

Вийшла друком унікальна книга «Музичні адреси Києва», присвячена музикантам, акторам, співакам, які жили у столиці України та зробили вагомий внесок у розвиток світової культури.

«За підтримки Українського культурного фонду в видавництві Ваад України вийшла в світ унікальна книга, присвячена золотому фонду української культури, а саме - музикантам, акторам, співакам - всім тим, хто безпосередньо жив у Києві і зробив свій неповторний внесок у розвиток не тільки української, а й світової культури», - йдеться у повідомленні.

У Ваад уточнюють, що задум «Музичних адрес Києва» виник ще у 1982 році, коли Київ святкував свій 1500-річний ювілей. Матеріали для видання автори продовжували записувати включно до 2016 року.

«Авторами книги, співробітниками Українського радіо Вірою Горбатюк і Аллою Вишневою за багато років був зібраний унікальний матеріал. Це і спогади про сім´ю Тобілевичів, і про знаменитих оперних співаків Гришка та Гмирю, диригента Натана Рахліна і багатьох інших. Особливе місце в книзі займає розповідь про так звану «Солов´їну Домівку» - це історія створення ансамблю танцю ім. Вірського, історія хору ім. Верьовки і не менш знаменитої у всьому світі Капели бандуристів. І все це з прив´язкою до місць, де вони багато років жили і творили», - пояснюють у Ваад.

У книзі багато унікальних фотографій, а також на її сторінки поміщені QR-коди для прослуховування музичних фрагментів прямо під час читання. «Музичні адреси Києва» видана за рахунок гранту Українського культурного фонду.

«Ми впевнені, що матеріал, який сміливо можна назвати енциклопедією музичного Києва, буде цікавий не тільки музикантам, а й любителям історії, екскурсоводам з різних міст України та світу», - розповіла кореспонденту Укрнінформу керівник проекту і дизайнер книги О. Заславська.

Ініціатором проекту виступив співпрезидент Ваад України Йосиф Зісельс.

Міністр культури України Євген Нищук взяв участь у засіданні Центрального комітету Профспілки працівників культури України, під час якого було розглянуто низку питань, що стосуються соціально-економічного захисту прав та інтересів працівників культури, у тому числі, в умовах реалізації реформи децентралізації та викликів сьогодення.

Під час свого виступу Євген Нищук наголосив, що ініціативи Міністерства культури, які торкаються соціальних питань працівників культури та забезпечення гідних умов їх праці, знаходять розуміння та підтримку Уряду.

«Мені приємно відзначити, що в час тих великих ризиків та викликів, з якими ми щодня стикаємося, у всіх реформах, які здійснюються, ми маємо спільне бачення - належна увага до особистості працівника культури, збереження та розвиток існуючої мережі закладів культури. Культура має у собі великі цінності – це виховання культурної, освіченої спільності країни», - сказав Євген Нищук.

«Ті здобутки, які ми вже маємо - це, зокрема, збереження пенсій та зарплат. Ми намагаємося підтримати кожну область, зокрема, за допомогою певних культурних субвенцій. Соціальна рівність і захищеність – це одна з найголовніших місій держави».

Міністр культури відзначив, що відомство надзвичайно зацікавлене в ефективній співпраці з професійною спілкою працівників культури України, яка є соціальним партнером Міністерства, та конструктивному вирішенні спільних проблем працівників галузі культури. Так, в рамках соціального партнерства між Міністерством культури України та Центральним комітетом профспілки працівників культури України розглядаються питання затвердження мінімальних стандартів забезпечення культурними послугами громадян та внесення відповідних змін до законодавства. Наразі Міністерством культури розроблено проект Концепції реформування системи забезпечення населення культурними послугами, де затвердження мінімальних стандартів забезпечення культурними послугами громадян є одним із обов’язкових кроків на шляху реформування такої системи. Також, серед інших обов’язкових кроків визначено реформування фінансового забезпечення системи надання культурних послуг.

Журі премій «Книга року ВВС-2018», «Книга року ВВС – Есеїстика-2018» та «Дитяча Книга року ВВС-2018» оголосило короткі списки. Про це повідомляє «BBC Україна».

До короткого списку у номінації «Книга року BBC-2018», який обирали із 11 видань, увійшли такі книжки:

• Ірина Агапєєва. Троянди за колючкою. Сповідь про жіночу тюрму. – Київ: Брайт Стар Паблішинг, 2018.

• Юрій Андрухович. Коханці Юстиції. – Чернівці: Meridian Czernowitz, 2018. (читайте рецензію)

• Макс Кідрук. Де немає бога. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2018.

• Олег Коцарев. Люди в гніздах. – Київ: Виданичий дім «Комора», 2017. (читайте уривок)

• Андрій Курков. Сірі бджоли. – Харків: Фоліо, 2018.

До короткого списку у номінації «Дитяча Книга року BBC-2018» із 16 видань відібрали книжки:

• Андрій Бачинський. Ватага веселих волоцюг. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2018.

• Сашко Дерманський. Мері. – Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018.

• Сергій Куцан. Зюзя. – Київ: Фонтан казок, 2018.

• Таня Малярчук. Мох Nox. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. (читайте рецензію)

• Анастасія Нікуліна. Зграя. – Харків: Віват, 2018.

Короткий список у номінації «Книга року ВВС – Есеїстика-2018» містить три видання:

• Андрій Бондар. Церебро. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. (читайте огляд)

• Вано Крюґер. Коли я чую слово «культура»… – Київ: Laurus, 2018.

• Артем Чапай. The Ukraine. – Чернівці: Книги – XXI, 2018.

Переможців оголосять на урочистій церемонії , яка відбудеться 14 грудня о 17:00 в готелі Radisson Blue (Київ, вул. Братська 17-19).

Переможець у кожній номінації отримає грошову премію у розмірі гривневого еквіваленту £1 000. Видавці книжок-переможців отримають право використовувати логотип премії «Книга року ВВС» на наступних виданнях.

До журі конкурсу входять:

• Віра Агеєва, професорка, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

• Ольга Герасим’юк, журналістка, член Нацради з питань телебачення і радіомовлення

• Віталій Жежера, письменник, журналіст (тільки у дорослій номінації)

• Тарас Лютий, філософ, письменник

• Світлана Пиркало, радниця з питань культури ЄБРР (тільки у дитячій номінації)

• Марта Шокало, випусковий редактор «ВВС Україна». Нагадаємо, що минулого року переможницею «Книги року BBC» стала Катерина Калитко із книжкою «Земля загублених, або маленькі страшні казки». «Дитячою Книгою року BBC-2017» стала книжка Анни Коршунової «Комп і компанія».

Відповідно до наказу Мінкультури «Про затвердження Положення про премію М.В. Гоголя» від 20.07.2017 № 679, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.08.2017 за № 996/30864 Міністерство оголошує про прийом творів на здобуття премії імені М.В. Гоголя 2019 року.

Прийом проводиться з 01 листопада 2018 року – до 01 лютого 2019 року. Премія імені М.В. Гоголя (далі – Премія) присуджується за найкращі літературно-мистецькі твори, що наслідують традиції творчості М.В. Гоголя, збагачені концептами історичної романістики, містицизму та сатири, та утверджують національну самоідентифікацію.

Щороку 01 квітня до дня народження Миколи Васильовича Гоголя присуджується лише одна Премія на конкурсних засадах прозаїкам, драматургам та сценаристам, які є громадянами України у розмірі 20,0 тисяч гривень.

Детальніше тут: http://195.78.68.75/mcu/control/uk/publish/article?art_id=245439111&cat_id=244913751

Всесвітньо відомий аукціонний дім “Christie’s” виставив на торги раритетне видання двох книг Миколи Гоголя його класичного твору з української тематики «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», що вийшли друком у Петербурзі у 1831-1832 роках. «Дуже рідкісне перше видання першого гоголівського шедевру, – зазначалося в анотації, – збірка комічних історій з провінційного життя, що миттєво стала успішною».

Стартова ціна лоту була заявлена у 50 тис. фунтів стрелінгів, однак продати його вдалося за 175 тис. фунтів, що складає майже шість з половиною мільйонів гривень.

Бруй Оксана стала новим президентом Української бібліотечної асоціації.

Оксана Бруй також очолює науково-технічну бібліотеку ім. Г. Денисенка Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського». Раніше була заступницею генерального директора Національної наукової медичної бібліотеки України з питань інформаційних технологій, також заступницею директора НБ НаУКМА з автоматизації.

Протягом 2009 – 2011 років була координаторкою проекту «ELibUkr– Електронна бібліотека України: створення центрів знань в університетах України».

Закінчила Національний університет «Києво-Могилянська академія» (Школа охорони здоров’я. Магістерська програма з управління в охороні здоров’я для керівників), Переяслав-Хмельницький філіал Державного педагогічного інституту ім. М. Драгоманова.

Авторка 3 наукових видань, 4 методичних посібників та 15 наукових публікацій. Була членкинею робочої групи при Міністерстві культури України із розробки Стратегії розвитку бібліотечної справи України до 2025 року (2014-2015 рр.).

Як відомо, президентом УБА з 2009 року до цього часу була Ірина Шевченко, директор Центру неперервної культурно-мистецької освіти Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, заслужений працівник культури України.

Телеканал «Еспресо.TV» назвав переможців читацького голосування премії «Еспресо. Вибір читачів» за 2018 рік під час офіційного нагородження.

У дитячій категорії перемогу здобула повість «Дрімучий ліс» Анастасії Лавренішиної із ілюстраціями Надії Дойчевої-Бут (видавництво «Фонтан казок»).

Вибір дорослих читачів – «Інтернат» Сергія Жадана (видавництво «Meridian Czernowitz»). Найкращі книжки року в дитячій і дорослій номінаціях, як і торік, визначали читачі бібліотек по всій Україні.

Як повідомлялось, у вересні журі конкурсу «Еспресо. Вибір читачів» оголосило «короткий список» конкурсу.

Минулого року в дитячій номінації конкурсу перемогу здобула книжка-картинка Тані Стус «Де Ойра?» («Vivat»), у дорослій – прозова збірка «ДНК» (С. Жадан, М. Кідрук, Фоззі, І. Карпа, Ю. Винничук, А. Кокотюха, В. Рафєєнко) («Клуб Сімейного Дозвілля»).

За повідомленням видання «The Tribune», всесвітньо відомий японський письменник Харукі Муракамі планує створити архів у своїй японської альма-матер, куди увійдуть проекти його бестселерів, його перекладацькі роботи та величезна колекція музики, що стала особистою пристрастю літератора і є ключовою частиною його багатьох літературних історій.

На прес-конференції з офіційними особами в Університеті Васеда, де будуть розміщені його бібліотека і архів, письменник зазначив: «Я більш ніж щасливий, якщо ці матеріали можуть якимось чином допомогти тим, хто хоче вивчати мої роботи». І додав: «Сподіваюся, це буде місце для культурних обмінів з позитивною і відкритою атмосферою».

Згідно з американською традицією, чорна п’ятниця – це наступна після Дня подяки п’ятниця, що традиційно відкриває період передріздвяних розпродажів. З поширенням культури споживання, ця традиція дійшла і до нас, зокрема, до книжкового ринку. Цьогоріч чорна п’ятниця припадає на 23 листопада, тож низка українських видавництв та книжкових мереж підготували акційні пропозиції для своїх клієнтів. Яким чином можна вигідно поповнити свою книгозбірню, читайте тут:http://litakcent.com/2018/11/20/chorna-p-yatnitsya-de-vigidno-pridbati-knigi-tsogo-tizhnya/

З нагоди Всесвітнього дня філософії, який відзначається 15 листопада, відділ рідкісних і цінних видань Вінницької обласної наукової бібліотеки імені Тімірязєва представив книжкову експозицію «Філософські трактати».

Виставка складається з трьох частин. Перша презентує філософську думку античності. Вона представлена працями Сократа, Арістотеля, Цицерона, Сенеки, Горація та Демокріта. Друга частина експозиції відображає західноєвропейську філософію і презентує твори Вольтера, Бекона, Канта, Баумейстера та інших філософів ХVIII–ХІХ століття. Третя частина екпозиції – це сучасні видання та малоформатні книги про найвидатніших філософів. Хронологічні межі представлених видань охоплюють ХVI–ХХ століття. Найдавніша книга – твори Арістотеля. Видання датується 1597 роком, надруковане латиною у Ліоні.

«У фондах відділу рідкісних та цінних видань зберігається значна колекція філософських творів. Представити усі немає такої можливості, тому для експозиції обиралися найцікавіші праці, які відображають діяльність видатних філософів від античності і до наших днів, – розповідає провідний бібліограф Тетяна Марчук. – Книжкова експозиція розпочинається з праць Сократа, його учнів та інших античних філософів. Потім представлена персоналіями, іменами філософів ХVIII–ХІХ століття. Також в експозиції розміщені сучасні книги, зокрема розкішні видання Конфуція у шкіряній обкладинці і міні-видання із серії видатних філософів, серед яких і наш Григорій Сковорода. Таку виставку ми презентуємо для Всесвітнього дня філософії вперше. Тобто вінничани і гості міста мають унікальну можливість оглянути книги, яким по сто, двісті і більше років».

Більшість видань, які представлені на виставці, потрапили у фонди «Тімірязєвки» з приватних бібліотек подільської знаті, окремі з них навіть мають власницькі підписи. Частина презентованих видань надійшла з Немирівської гімназії та Вінницького реального училища. Тому виставка буде цікавою як для тих, хто любить і вивчає філософію, так і для цінителів та дослідників історії рідною краю.

У мережі з’явилися записи 10 лекцій з курсу «Національні поети», який організували для вчителів середньої школи Літературна алабораторія та Відділ освітніх програм Мистецького арсеналу. Відео виклали на офіційному Youtube-каналі Мистецького Арсеналу.

Лекційні курси про літературу Мистецький арсенал проводить уже понад рік.

Концепція кожного курсу створюються з думкою про аудиторію: що цікавіше вчителям, а що зацікавить також і ширшу спільноту.

Серед лекторів: Олександр Боронь (завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури НАНУ), Кирило Галушко (Інституту історії НАНУ), Людмила Кісельова (доцент кафедри літературознавства НаУКМА), Віра Агеєва (професор кафедри літературознавства НаУКМА), Ростислав Семків (доцент кафедри літературознавства НаУКМА), Максим Стріха (доктор фізико-математичних наук, професор), Ганна Улюра (доцент Школи журналістики УКУ), Борис Шалагінов (професор кафедри літературознавства НаУКМА).

22-26 травня 2019 року у Мистецькому арсеналі відбудеться IX Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» — інтелектуальна подія України, де розвиваються і взаємодіють книжкова, літературна, мистецька сцени, втілюються спільні якісні, актуальні й інноваційні проекти.

У фокусі IX фестивалю – тема співжиття, спільного буття на основі цінностей і домовленостей. Як у ширшому контексті – наші далекі і близькі сусіди, політичні і культурні, проблеми (добро)сусідства, партнерство і співробітництво в міжнародному вимірі. Так і у вужчому контексті – співжиття людей у межах однієї країни чи території, одного населеного пункту чи навіть будинку, про взаємопідтримку й емпатію, але також про конфлікт, протистояння або байдужість. Тема під робочою назвою «Сусідство» звертає увагу на своїх і чужих однієї країни, на різні досвіди сусідства протягом історії, а також на те, чи знаємо літературу сусідів і як сусіди уявляли і уявляють нас.

«Відповідальність, співпричетність, діалог – ці поняття активно обговорюються в українському суспільстві як ключові для подальшого розвитку країни. Всі вони передбачають іншу сторону, інший голос. Хто ці відомі й невідомі «інші», з якими взаємодіємо в географічних обширах країни, в найближчому прикордонні та в межах новочасних політичних союзів? Де закінчується приватна територія й де починається спільна? Які образи сусідів, воріженьків, кумів, союзників і зрадників створювала українська культура й кого зображує нині? І як із сучасного погляду ми перепрочитуємо ці образи в текстах Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша чи Івана Нечуя-Левицького?», – про це говорить Віра Балдинюк, кураторка фокус-теми, а також головна редакторка онлайн-видання “Korydor”, журналістка, критикиня, що доєдналась до команди Книжкового арсеналу 2018 року.

Під час фокус-програми розмірковуватимемо, якими ми є в очах одне одного і якими хотіли би бути в сприйнятті зовнішнього світу. Що варто знати про себе в дзеркалі європейських та світових культур? Як дають собі раду країни після 1989 року – року падіння Берлінського муру?

Окрім фокус-програми, у межах фестивалю відбудуться виставкові проекти, а також кураторські й спеціальні програми від запрошених кураторів і партнерів, пройде Українська програма у співпраці із видавцями.

Ніколя Матьє отримав головну літературну премію Франції за книжку «Діти після них» (Leurs enfants apres eux). Про це повідомляє офіційний сайт премії.

За книжку проголосували 6 із 10-ти експертів гонкурівського комітету.

Дія роману відбувається 1992 року. Рецензенти описали його, як історію «про про силу першого літа та першого кохання, яка визначає усе подальше життя». Також вони назвали книжку «політичною та соціальною фрескою, що заснована на житті французької молоді».

Гонкурівська премія (Prix Goncourt) — французька літературна премія, яку присуджують авторам на знак відзначення прозових творів, написаних французькою мовою. Премія присуджується щорічно з 1903 року за рішенням Гонкурівської академії, до складу якої входять відомі французькі літератори. Назва премії походить від прізвища класиків французької літератури 19 століття — братів Жуля та Едмона де Гонкурів.

При тому, що сума нагороди становить символічні 10 євро, премія вважається однією з найпрестижніших і висуває автора в авангард французької літератури та збільшує продаж його книжок.

Раніше повідомлялося, що минулорічну Гонкурівську премію отримав Ерік Вюйяр книжку «Порядок денний».

Нагадаємо, що у 2016-му році відзнаку отримала письменниця Лейла Слімані за роман «Солодка пісня»(Chanson douce»).

У 2015-му році лауреатом премії був Матіас Енар, «Компас».

Журі премії Міста літератури сформувало довгий список номінантів.

Усього на премію було подано 70 книжок. З них журі відібрало 22 видання.

• Оксана Забужко. Після Третього дзвінка вхід до зали забороняється. Видавництво «Комора».

• Михайло Слабошпицький. Протирання дзеркала. Те, чого ви не прочитаєте в історії літератури. Видавництво «Ярославів Вал».

• Астрід Ліндгрен. Щоденники воєнного часу. Переклад: Денис Суворов. Видавництво «Laurus».

• Ярослав Яріш. Самійло. Видавництво «Час Майстрів».

• Сільвія Плат. Під скляним ковпаком. Переклад: Ольга Любарська. Видавництво «ВСЛ» (читайте рецензію).

• Андрій Содомора. Усміх речей. Видавництво «Піраміда».

• Маріанна Кіяновська. Бабин Яр. Голосами. Видавництво «Дух і Літера».

• Ярина Винницька. У країні сирних коників. Видавництво «Terra Incognita».

• Кейт Аткінсон. Руїни Бога Переклад: Ярослав Стріха. Видавництво «Наш Формат».

• Хендрік Грун. Таємний щоденник Хенріка Груна віком 83 ¼ роки. Переклад: Ганна Литвиненко. Видавництво «Книжковий Клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”».

• Петро Яценко. Нечуй. Немов. Небач. Видавництво «Піраміда».

• Ерік-Еммануель Шмітт. Концерт пам’яті янгола. Переклад: Іван Рябчій. Видавництво «Видавництво Анетти Антоненко».

• Наталія Сняданко. Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма. Видавництво «ВСЛ».

• Вікторія Амеліна. Дім для дома. Видавництво «ВСЛ».

• Філіп Сендс. Східно-Західна вулиця. Переклад: Павло Мигаль. Видавництво «ВСЛ».

• Андрій Курков. Рух «Емаус». Історія солідарності. Видавництво «Астролябія».

• Максим Дупешко. Історія, варта цілого яблуневого саду. Видавництво «Книги – ХХІ».

• Юзеф Чапський. На нелюдській землі Переклад: Олесь Герасим. « Книги – ХХІ».

• Мартін Поллак. До Галичини. Про хасидів, гуцулів, поляків і русинів. Уявна мандрівка зниклим світом Східної Галичини та Буковини Переклад: Неля Ваховська. Видавництво «Книги – ХХІ» .

• Олександра Іванюк. Амор[т]е. Видавництво «Книги – ХХІ».

• Владислав Івченко. Два пасинки митрополита. Видавництво «Дискурсус».

• Кенко-Хоші. Нотатки знічев’я. Переклад: Ніна Баликова. Видавництво «Либідь».

Переможця оголосять всередині грудня.

До складу журі увійшли:

літературознавиця, поетка, перекладачка Ірина Старовойт

літературознавиця і поетка Олена Галета

директор Наукової бібліотеки ЛНУ ім. І. Франка Василь Кметь

літературознавиця, журналістка, письменниця Анастасія Левкова

перекладачка Христина Назаркевич.

Премія міста літератури ЮНЕСКО – це щорічна всеукраїнська літературна премія, що присуджується автору або перекладачеві за оригінальний або перекладний художній твір, який вперше опублікований українською мовою у попередньому календарному році. Премія заснована задля вшанування творів сучасної літератури та надання їм суспільного резонансу.

Основні принци літературної Премії: артикулювання цінностей людяності, прокладання мостів порозуміння, підтримка свободи слова і самовираження, міжкультурна комунікація та виховування толерантності.

Твір автора повинен відповідати загальноприйнятим гуманістичним цінностям, його зміст не повинен ображати чи принижувати честь та гідність українського народу, а також не може пропагувати сепаратизм. Не прийматимуть до розгляду твори з ознаками плагіату та/або з порушенням авторського права. Крім того, номінований твір повинен бути доступним у друкованому та/або електронному вигляді.

Харківська друкарня «Юнісофт», на замовлення одного з найбільших дитячих видавництв Італії, вперше випустила книжку за стандартом FSC.

Виконання замовлення за стандартом FSC є значною подією і свідченням європейської етики ведення бізнесу. Для отримання відповідних сертифікатів виробнику необхідно засвідчити, що папір для друку та інші матеріали виготовлені без порушень стандарту: під час виробництва, окрім дотримання стандартів якості, не були порушені екологічні норми, а також не порушені права людини, зокрема трудове законодавство.

Назву книжки та замовника виробники не називають. Наклад видання склав 10 тис. примірників.

«У багатьох країнах світу книжки з логотипом FSC вже давно стали нормою. Особливо в сфері дитячої книги. Прекрасним кейсом є видання книг про Гаррі Поттера. Ще в 2007 році британське видавництво Bloomsbury для друку книги «Гаррі Поттер та Смертельні реліквії» використали FSC-сертифікований папір. Ці книги були одними з перших дитячих книг з логотипом FSC, і екологічний папір був однією з вимог саме Джоан Роулінг», – розповіли в ексклюзивному коментарі Читомо у Національному представництві FSC в Україні.

Вони зазначили, що американське видавництва Scholastic для друку цієї книжки у 2008 році закупило найбільшу партію FSC-сертифікованого паперу. Після цього видавництво взяло на себе зобов’язання збільшувати відсоток книжок, які виходять з логотипом FSC. 98% FSC-сертифікованого паперу для друку своїх книжок використовує й популярне видавництво Penguin.

Що стосується України, то у представництві зауважують, що увага до матеріалів, які використовуються для друку книжок, зростає.

«Наразі спостерігається певний інтерес до екологічного друку книг як з боку суспільства, так і з боку видавництв. Вже є книги, надруковані на переробленому папері і навіть на папері з переробленої харчової упаковки. Тому маємо надію, що незабаром українські FSC-сертифіковані книжкові фабрики будуть друкувати книжки з логотипом FSC не лише для європейських видавництв, але й для українських», – зізналися вони.

Лісова опікунська рада (Forest Stewardship Council – FSC) – міжнародна, неурядова, некомерційна організація, створена у 1993 році з метою просування екологічно відповідального, соціально вигідного та економічно життєздатного управління лісами в світі. За 25 років свого існування організація розробила та запровадила систему добровільної лісової сертифікації, яка підтверджує раціональне та невиснажливе ведення лісового господарства в будь-якому куточку світу.

3-го грудня в Києві вручать нагороду «Відкриті двері», яку заснувала громадська організація «Доступно.UA».

Нагорода відзначить найкомфортніші локації для маломобільних груп населення в Україні. Серед номінацій — нагороди для представників бізнес сфери, культурних інституцій та громадських ініціатив, направлених на поширення ідей доступності. За основу братимуть принципи універсального дизайну. Проте журі оцінюватиме не лише рівень доступності як такий, а й креативні рішення. Головний критерій — комфорт для всіх, хто тимчасово відчуває труднощі у пересуванні, людей з інвалідністю, батьків з дитячими візками, літніх людей.

Період прийому заявок триватиме до 19 листопада включно. Для участі необхідно заповнити анкету за посиланням: https://goo.gl/forms/ae9jvSLL6qdRVKf02

У кожній номінації журі визначить трьох призерів. Нагородження відбудеться в рамках Форуму інклюзивності 3-го грудня в Києві.

До складу журі увійшли: Соломія Вітвіцька, журналістка та авторка проектів про інклюзію, Уляна та Віталій Пчолкіни, лідери ГО «Група активної реабілітації», Юлія Ресенчук, президентка благодійного фонду «АІК», Ольга Мирцало, засновниця ініціативи «Київ дружній для батьків та малюків» та Володимир Висоцький, експерт з архітектурної доступності, соціальний підприємець.

Детальніше http://dostupnoua.org/doors