Бібліотечному фахівцю

Нещодавно компанія Google представила результати щорічного дослідження, присвяченого особливостям поведінки користувачів в інтернеті. В Україні дослідження проводилося в період з січня по березень 2016 року, коли 3G в країні вже сприймався як норма, а не щось нове і не всім доступне.

Не дивно, що до весни 2016 року вже близько третини всіх українців придбали смартфони і активно їх використовують. Молоді люди перебувають практично весь час онлайн завдяки мобільному пристрою, а іноді навіть двох. Але й комп'ютери ніхто не відміняв. Про те, коли і для чого українці використовують інтернет, йдеться у цьому дослідженні.

На сьогодні 35% українців є користувачами смартфонів (у 2015 році - 28%). Серед молодих людей віком до 35 років ця цифра вище - 72% молодих українців використовують смартфони. В цілому з 2013 року кількість користувачів смартфонів в Україні зросла на 150%. Українці використовують свої смартфони переважно для пошуку інформації (45%), доступу в соціальні мережі (42%) і перегляду онлайн-відео (37%).

85% українських інтернет-користувачів щодня знаходяться в режимі онлайн. При цьому серед молодих людей цей відсоток вище: серед опитаних онлайн-користувачів віком до 25 років щодня користується інтернетом 98%, а у віці 25-34 років - 93%. Цікаво, що серед інтернет-користувачів старше 55 років щодня заходять в мережу 72%. У 2016 році на одного українця в середньому припадає 1,2 підключених до інтернету пристроїв, що на 58% більше у порівнянні з 2013 роком. І українці активно цим користуються. Так, 61% українців звикли користуватися своїми смартфонами під час перегляду телевізора, а 35% телеглядачів віком до 35 років сидять в інтернеті з другого пристрою під час перегляду телевізора.

51% українських користувачів інтернету шукають інформацію про певні продукти як мінімум раз на місяць. А 36% українців віком до 35 років шукають інформацію про товари на своєму смартфоні так само часто, як на комп'ютері.

Перегляд відео онлайн є однією з найпопулярніших активностей серед українців - 49% дивиться онлайн-відео щодня, а 29% - мінімум раз на тиждень. Серед молодого покоління щодня онлайн-відео дивиться 71% українських інтернет-користувачів віком до 35 років, а кількість молодих українців, які дивляться відео в інтернеті як мінімум раз на тиждень становить вже 92%.

Українці використовують свої смартфони для входу в інтернет найчастіше для особистих цілей (61%). При цьому тільки для особистих цілей смартфонами користується 58% українців, а для особистих і бізнес цілей - 30%.

Дослідження складено компанією TNS Infratest на замовлення Google на основі опитування 1000 респондентів старше 16 років у форматі телефонного та персонального інтерв'ю. Ще більш детальна інформація про те, як українці користуються інтернетом, представлена у вигляді аналітичного онлайн-інструменту Consumer Barometer. Тут зібрана також інформація про інші країни (всього дослідження проводилося в 61 країні).

Оголошено рейтинг «найпотужніших» сучасних авторів у світі за версією провідного американського журналу Hollywood Reporter. На основі продажів книг, кількості театральних, музичних чи кіноадаптацій творів та впливу письменника на світову культуру було обрано 25 авторів. Востаннє рейтинг був сформований у 2014 році, цьогоріч список поповнило 11 авторів.

Першу сходинку рейтингу посідає Джоан Ролінґ, відома не лише серією творів про чаклуна Гаррі Поттера, а й як автор дорослих творів. Зокрема її книга «Несподівана вакансія» була адаптована ВВС для телебачення.

Стівен Кінг опинився на другій позиції списку як «найбільш адаптований автор усіх часів». У той час і завдяки екранізації книг четверте місце посів Джордж Мартін. Світову славу йому приніс серіал «Гра престолів» – телеадаптація циклу творів «Пісня льоду й полум’я».

Патрік Несс потрапив до рейтингу завдяки серії фільмів, знятих на основі книг «Доктор Хто», Полу Гоукінз відзначили напередодні світової екранізації книги «Дівчина в поїзді», а Еріка Леонард Джеймс посіла п`яту сходинку завдяки «50 відтінкам сірого».

Ось як виглядає повний рейтинг:

1. Джоан Ролінґ

2. Стівен Кінг

3. Джеймс Паттерсон

4. Джордж Мартін

5. Еріка Леонард Джеймс

6. Майкл Льюїс

7. Метью Квік

8. Джон Ґрін

9. Ніл Ґейман

10. Денніс Ліхейн

11. Гілліан Флінн

12. Ернест Клайн

13. Девід Гранн

14. Діана Геблдон

15. Ю Несбе

16. Маргарет Етвуд

17. Бен Мезріч

18. Ліана Моріарті

19. Пола Гоукінз

20. Джеффрі Тубін

21. Грем Мур

22. Емма Доног’ю

23. Лорен Олівер

24. Патрік Несс

25. Марія Семпл

6 жовтня Верховна Рада України ухвалила Закон України про внесення змін до "Прикінцевих положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури" (4679).

Даний законопроект розроблений групою народних депутатів України з метою уникнення розбіжностей у трактуванні деяких норм законодавства та створення належних умов для припинення безстрокових трудових договорів з керівниками та професійними творчими працівниками державних і комунальних закладів культури.

Внесення змін до чинного Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури» дозволить визначити підставу, за якою мають бути припинені безстрокові трудові договори, укладені з керівниками та з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури.

До Всеукраїнського дня бібліотек за поданням регіональних відділень Президія УБА визначила переможців конкурсів та нагороджених відзнаками Української бібліотечної асоціації (протокол №7 від 26.09.2016 р.).

Почесне звання «Бібліотека року 2016» присвоєно Науково-технічній бібліотеці Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна за проект «Університетська бібліотека: створюємо простір успіху».

ІІ місце у конкурсі отримала Бібліотека для дорослих імені М. К. Реріха Централізованої бібліотечної системи Солом’янського району м. Києва за проект «Фактор війни. Мислення про майбутнє». ІІІ місце у конкурсі отримав Комунальний заклад «Запорізька обласна бібліотека для дітей «Юний читач» Запорізької обласної ради за проект «Бібліотечний острівець дитинства: бажання, надії, мрії».

Грамотою Української бібліотечної асоціації нагороджується Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка за інноваційну форму професійного навчання (проект «Дистанційний курс. Електронна бібліографія»).

Заявки приймаються до 23 листопада за наступними категоріями:

Категорія 1 - Маломасштабні проекти у галузі співробітництва (тривалість до 48 місяців, 3 партнера з трьох країн, до 60% від загального обсягу коштів, до 200 000 євро на проект).

Категорія 2 - Великомасштабні проекти у галузі співробітництва (тривалість до 48 місяців, 6 партнера з шести країн, до 50% від загального обсягу коштів, до 2 млн євро на проект).

Детальна інформація, аплікаційна форма, інструкція за посиланням: https://eacea.ec.europa.eu/creative-europe/funding/support-european-cooperation-projects-2017_en

У китайській столиці Пекіні відкрили музей-галерею українського письменника Тараса Шевченка.

В його стінах 23 вересня стартувала художня виставка «Нев’януча слава. Уклін Тарасу Шевченку», передає агентство Хinhua. Експозиція об’єднала шевченківські роботи відомих китайських майстрів і понад 100 оригінальних гравюр Кобзаря з колекції Національного музею Тараса Шевченка у Києві.

Частина представлених експонатів – каліграфія за мотивами творів Шевченка, ілюстрації до «Кобзаря» і пейзажі сучасної України роботи китайських художників.

Китайський Музей Шевченка розташовано на півдні столиці на базі меморіального комплексу видатного китайського художника і поета Лі Кежаня.

За словами директора нового музею Юй Геньхоя, зараз в музеї готують постійну експозицію. До неї увійдуть шевченківські роботи художників і фотографів двох країн. Приміщення буде також функціонувати і як галерея, де виставляти свою творчість зможуть не тільки китайські, але і українські майстри.

Білоруська письменниця Світлана Алексієвич включена в лонг-лист престижної британської нагороди Baillie Gifford Prize. Премію вручають за найкращий нехудожній твір.

На приз в 30 тисяч фунтів стерлінгів претендує остання книга Алексієвич «Час second-hand». Це єдине видання в переліку, що описує пострадянське суспільство.

Серед конкурентів Світлани Алексієвич лауреатка Пулітцерівської премії Марго Джефферсон з книгою Negroland: A Memoir (Негроленд: мемуари) про пост-расову Америку, біологічний нон-фікшн Being a Beast (Бути звіром) англійського ветеринара й мандрівника Чарльза Фостера, дослідження Stalin and the Scientists (Сталін і вчені) письменника й вченого Саймона Інгса.

Шорт-лист буде оприлюднено в жовтні. Ім’я переможця оголосять у листопаді.

Нагорода від початку називалася Samuel Johnson Prize, на честь британського поета й критика Семюеля Джонсона. У 2015 році премію перейменували.

Конакрі (столиця Республіки Гвінея) був оголошений Всесвітньою столицею книги 2017 року. Таке рішення було прийнято міжнародним комітетом експертів в ході засідання, яке відбулося 30 червня в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі.

Щороку міжнародні організації, що представляють три основних сектори книжкової індустрії - Міжнародна асоціація видавців, Міжнародна федерація книготорговців і Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ - вибирають місто, яке носитиме звання столиці книги протягом року.

Рік починається 23 квітня (Всесвітній день книги і авторського права) та об'єднує видавців, письменників і представників книговидавничої промисловості міста з метою віддати належне книги та читанню й сприяти їх поширенню протягом наступних 12 місяців.

Конакрі став 17-ю Всесвітньою столицею книги. Його попередниками є Мадрид (2001), Олександрія (2002), Нью-Делі (2003), Антверпен (2004), Монреаль (2005), Турин (2006), Богота (2007), Амстердам (2008), Бейрут (2009), Любляна (2010), Буенос-Айрес (2011), Єреван (2012), Бангкок (2013), Порт Харкорт (2014), Інчхон (2015), Вроцлав (2016).

Бразильські видавці запустили інноваційну компанію з просування книжок: у видання вбудовують RFID-чіпи з десятьма безкоштовними поїздками у метро.

Згідно з дослідженням бразильського Інституту книги, бразилець читає лише близько двох книжок на рік. Аби поліпшити ситуацію, видавництво L&PM Editores разом з рекламним агентством Africa створили так звані «книжки-квитки» – видання, у які вбудовано проїзний на метро. Акцію з популяризації читання приурочили до Всесвітнього дня книги.

Кожна обкладинка має вбудований чіп з десятьма поїздками. Проходячи через турнікет, читач просто сканує книгу, наче звичайний проїзний. Аби зробити сервіс ще доступнішим для типового пасажира метро, рекламне агентство Africa разом із Via Quatro, компанією, що управляє однією з гілок метро у Сан-Паулу, організували на деяких станціях точки продажу, що дозволяє людям придбати книгу безпосередньо біля турнікетів.

Коли десять безкоштовних поїздок закінчуються, читач може поповнити проїзний через інтернет. А коли книжку прочитано, її варто передати другові.

Наразі можна обрати одну з десяти книжок: «Арахіс: Дружба. Ось для чого потрібні друзі» Чарльза М. Шульца, «Гарфілд: Вибач» Джима Девіса, «Сто сонетів кохання» Пабла Неруди, «Великого Гетсбі» Френсіса Скотта Фіцджеральда, «Мистецтво війни» Сунь Цзи, «Шерлок Холмс: Собака Баскервілів» Артура Конан Дойла, «Гамлет» Вільяма Шекспіра, «Алея вбивств» Агати Крісті, «Зелена цибуля у біді!» Маурісіо де Соуза і «Кишеня Кінтана» Маріо Кінтана.

Організатори вже продали 10 000 книг. Ідея виявилася такою популярною, що LP&M Editores зараз працює над запуском аналогічної акції в інших містах Бразилії.

Літературний клуб в Абу-Дабі створять для підтримки сучасної української літератури та поширення української культури в ОАЕ.

Клуб лише розпочинає свою діяльність. «Лексикон інтимних міст» Юрія Андруховича — це перша книга, яку прочитають всі його учасники. «Нашу ідею підтримала Міжнародна літературна корпорація „Meridian Czernowitz“, яка співпрацює з сучасними українськими письменниками, — каже Євгеній Семенов, українець, який живе та працює в Еміратах. — Вони запропонували нам для вибору першої книги три українські бестселери останнього часу, серед яких громада шляхом відкритого голосування обрала роман „Лексикон інтимних міст“ Юрія Андруховича. З нагоди початку роботи Українського літературного клубу в Абу-Дабі автор підписав книги для кожного учасника.

Звертаємо вашу увагу, що наказом Міністерства культури України від 02.08.2016 № 624 «Про затвердження форми контракту з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2016 року за № 1146/29276, затверджено форму контракту з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури, який набирає чинності з дня його офіційного опублікування 06 вересня 2016 року на сайті Верховної Ради України та бюлетені «Офіційний вісник України».

Відповідно до наказу ДП «УкрНДНЦ» від 22 серпня 2016 року за № 244, прийнято національні нормативні документи України, гармонізовані з міжнародними та європейськими нормативними документами, методом підтвердження з наданням чинності з 1 вересня 2016 року:

ДСТУ ISO 2789:2016 (ISO 2789:2013, IDT) Інформація та документація. Міжнародна бібліотечна статистика — Вперше

ДСТУ ISO 16439:2016 (ISO 16439:2014, IDT) Інформація та документація. Методи та процедури оцінювання впливу бібліотек — Вперше

ДСТУ ISO 11620:2016 (ISO 11620:2014, IDT) Інформація та документація. Показники функціонування бібліотек — Вперше

У суботу, 27 серпня, в рамках святкування 160-ї річниці від дня народження Івана Франка, у місті Дрогобич відбулась церемонія нагородження Лауреата Міжнародної премії ім. Івана Франка. Першим Лауреатом премії став Блаженніший Любомир Гузар, Верховний Архиєпископ-емерит Української греко-католицької церкви. Його Монографія "Андрей Шептицький, митрополит Галицький – провісник екуменізму" отримала найвищі оцінки міжнародного журі. Повідомила прес-служба Львівської ОДА.

З цієї нагоди у Народному домі м. Дрогобич зібрались сотні гостей. Зокрема, прибув на церемонію нагородження Лауреата онук українського письменника, який водночас є Головою Правління Міжнародного фонду Івана Франка, Роланд Франко. Також були присутніми й члени міжнародного журі з Австрії, Польщі, Словаччини; представники влади та громадськість.

Міжнародну премію, яку вручав Роланд Франко, отримав уповноважений Лауреатом Владика Ярослав Приріз, Єпископ Самбірсько-Дрогобицький УГКЦ.

Варто зазначити, що Міжнародна премія імені Івана Франка започаткована Міжнародним фондом І. Франка у 2015 році. Її заснував онук українського письменника Роланд Франко. У цьому році на здобуття премії було подано 14 наукових робіт з трьох країн у шести наукових дисциплінах: історія, філософія, культурологія, літературознавство, етнологія та україністика.

Згідно з новим звітом уряду, частка дорослих, які відвідують публічні бібліотеки в Англії, впала майже на третину за останнє десятиліття, хоча використання бібліотек в найбідніших районах країни залишалося стабільним.

Департамент з питань культури, ЗМІ і спорту вимірює використання громадськістю бібліотек в Англії з 2005 року. За даними 12 місяців до березня 2016 року, він повідомив, що тільки 33,4% дорослих використовували публічну бібліотеку, у порівнянні з 48,2% дорослого населення в 2005/2006 році, коли почалося дослідження. Це дорівнює падінню показника на 30,7% протягом десятиліття. Для порівняння, частка дорослих, які відвідують об'єкти спадщини (садиби, фортеці і подібне), музеї і галереї збільшилася за десятиліття.

У доповіді повідомляється, що, хоча зниження були помічені у всіх демографічних групах за останнє десятиліття, найбільше скоротилися група "міського процвітання" - з 57,3% до 37,8%, і група "успішних громадян" - з 50,9% до 33,5%.

На противагу цьому, кількість користувачів бібліотек для дорослих з групи "сильного тиску" (малозабезпечені громадяни) знизилась лише на сім процентних пунктів у порівнянні з аналогічним періодом, з 40,9% до 33,5%.

"Пропорційне використання бібліотек в найбільш неблагополучних районах Англії, демонструє унікальну роль бібліотечних послуг в поліпшенні життєвих можливостей на основі поширення грамотності, навчання і доступу до знань для цих громад" сказав Марк Тейлор, прес-секретар Інституту дипломованих бібліотечних фахівців.

"Згідно із законом, наші бібліотеки доступні для усіх, хто хоче використовувати їх, і наведені цифри підсилюють доводи для швидкої модернізації бібліотечних послуг по всій країні - за рахунок розширення годин роботи, поліпшення цифрових послуг, потрібно інвестувати в книги, будівлі і хороший дизайн".

У доповіді також показано зниження частки працюючих дорослих, які використовують послуги публічних бібліотек протягом останніх двох років, з 33,4% в 2013/2014 до 31% в 2015/2016. Частка непрацюючих дорослих залишається стабільною - 37,1%. Звіт також показав, що дорослі з кольорової етнічної групи (45,6%) використовували послуги публічних бібліотек в минулому році більше, ніж дорослі з білої етнічної групи (31,6%).

За думкою бібліотечного експерта Десмонда Кларка, у нового міністра, Роба Уїлсона, потрібно запитати, що в даний час зроблено, щоб зупинити закриття бібліотек та спад, тому що "ті, хто несе відповідальність за обслуговування, не можуть продовжувати ігнорувати існуючу кризу".

Він додав: "Це безвідповідально, що бібліотеками не були належним чином досліджені причини такого «істотного» зниження використання бібліотек, і не було підготовлено ефективного плану для залучення назад дорослих користувачів. Криза, яку переживають публічні бібліотеки, повинна бути на самому верху порядку денного".

Бібліотека в південній Фінляндії хоче, щоб люди співали від усього серця, використовуючи звукоізольовану караоке зону в їх кнігозбірні.

Чиновники міста Вантаа, недалеко від Гельсінкі, в рамках програми надання нових послуг в бібліотеках, встановили караоке в бібліотеці Tikkurila, повідомляє Громадський мовник Yle .

Ідея полягає в тому, що люди, які не наважуються співати в переповненому барі, можуть насолоджуватися співом у відносній недоторканності приватного життя, незалежно від своїх музичних навичок. Адже, будь-яка людина може співати караоке в бібліотеці, не переймаючись критикою, як розповідає менеджер Villa Karinen.

Місцеві жителі можуть резервувати до двох годин в кабіні, використовуючи свої бібліотечні карти, обираючи з більш ніж 3000 пісень, опублікованих на сайті бібліотеки. Можна вибрати сотні фінських мелодій, різні іноземні композиції, і, звичайно ж, пробувати перевершити Уїтні, Мараю та Селін.

Як повідомляє Yle, ідея користується популярністю у людей різного віку, в тому числі у жителів сусіднього будинку літнього догляду, а також тих, хто хоче подолати страх перед аудиторією. У бібліотеці навіть пройшов освітній курс для дорослих під дивізом "Будь хоробрим, заспівай караоке". Учасник Anniina Rantanen повідомила телекомпанії, що караоке дозволяє людям практикуватися у спокої, а значить, "ви можете співати, навіть тверезими".

Журнал Forbes опублікував рейтинг найбільш високооплачуваних авторів 2016 року. Перше місце у ньому займає автор серії романів про інспектора Алекса Кросса Джефф Паттерсон, він заробив $95 млн.

На 2 місці у рейтингу письменників-мільйонерів автор бестселера «Щоденник слабака» Джефф Кінн зі стаками $19,5 млн. Замикає трійку британська письменниця Джоан Роулінг, яка написала серію книжок про чаклуна Гаррі Поттера і заробила на цьому $19 млн.

Джон Грішем ($ 18 млн) – авторка низки бестселерів, екранізованих в Голлівуді («Час вбивати», «Фірма», «Камера») опинилася на четвертому місці. На 5 сходинці автори романів-бестселерів Нора Робертс і Даніела Стіл, компанію їм склав «король жахів» Стівен Кінг – у всіх по $15 млн. Восьме місце в рейтингу дісталося Е.Л. Джеймс ($ 14 млн), яка відома за книгу «П’ятдесят відтінків сірого».

Дев’яту позицію розділили Пола Хокінс («Дівчина в поїзді»), Джон Грін («Винні зірки») і Вероніка Рот («Дивергент») – цьогоріч одержали по $10 млн.

Замикають топ-10 ще три автори: Ден Браун («Код да Вінчі»), Рік Ріордан (романи про Персі Джексона) та Джордж Мартін («Пісня льоду і вогню»). Кожен з них заробив по $9,5 млн.

“Реалії, в яких нині перебуває Україна, потребують негайних дій, тому окрім формування команди Міністерство культури України зосередилось на реальних справах”. Про це повідомив Міністр культури України Євген Нищук щодо звіту про роботу Мінкульту за 100 днів роботи Уряду.

Для налагодження діалогу між представниками культурно-мистецького середовища та державними органами Міністерством культури України здійснюється перехід від управління до врядування у культурній сфері:

- розпочато реорганізацію Мінкультури і підпорядкованих установ для надання сучасних функцій і повноважень: стратегічного планування, розвитку креативних індустрій, літератури і читання, організації державних подій;

- створено «Український інститут книги», як приклад делегування Міністерством культури України функцій з реалізації політики у сфері літератури і читання;

- створено Координаційну раду з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя України.

В рамках затверджених пріоритетів Уряду Міністерством культури: - запущено Національну система ІККРОМ;

- реалізовано проект «Віртуальна реальність Поштової площі» ;

- підготовлено проект Закону України «Про Український культурний фонд», який було узгоджено Кабінетом Міністрів України та винесено на засідання Національної ради реформ;

- розпочато виконання Закону України «Про культуру» в частині переходу на контрактну форму. Станом на сьогодні, оголошено конкурсні добори керівників в 5 закладах сфери управління Міністерства культури України.

Вироблені нові підходи до закупівлі книжок для бібліотек (визначення пріоритетних напрямів літератури на наступний рік, за якими робиться замовлення видавцям на наступний рік. Перед усім це якісна перекладна література, сучасна українська література, патріотична література).

Триває моніторинг, інвентаризація і оцінка стану наявних культурних закладів на місцях за особистою участю Міністра культури України. Вже відвідані 10 областей.

Запущено проект із адаптації, дослідження та запровадження системи індикаторів ЮНЕСКО в Україні (Індикаторів впливу культури на соціально-економічний розвиток – CDIS) для отримання об’єктивних наукових даних про розвиток сфери культури в Україні. Оновлено процедуру розподілу конфіскованих культурних цінностей за участю музейних, архівних та бібліотечних установ. Зазначений крок дозволяє створити умови для якісного наповнення фондів музейних, бібліотечних та архівних установ за принципом прозорості і доцільності.

Важливою складовою діяльності Міністерства культури є впровадження принципів культурної дипломатії при реалізації проектів:

- вперше Міністерство курує підготовку до участі України у 68-му Франкфуртському книжковому ярмарку (19-23 жовтня 2016 року);

- вперше унормовано проведення відбору Куратора національного культурного проекту для представлення на 57-ій Венеціанській бієнале сучасного мистецтва;

- утворено повноцінне дієве Бюро програми ЄС «Креативна Європа». Проведено перші консультації з Європейською Комісією щодо подовження пільгових умов участі України у програмі ЄС «Креативна Європа» на 2017 рік за 1 євро.

Детальніше див. на сайті Міністерства культури України: http://mincult.kmu.gov.ua/control

Дослідницький портал Гетті в Лос - Анжелесі опублікував понад 100 тисяч книг, журналів та інших матеріалів з історії мистецтва, архітектури та суміжних дисциплін.

Цифрові копії не тільки доступні для скачування і вивчення абсолютно безкоштовно, але підтримують ще й текстовий пошук. На початку роботи порталу в 2012 році його базу поповнювали вісім інститутів-партнерів, тепер же їх більше двадцяти. Повідомляє Archi. Серед нових учасників проекту: музей Гуггенхайма Нью-Йорка, Інститут мистецтв Чикаго, бібліотеки Інституту Варбурга, герцога Августа у Вольфенбюттеле й Інституту Макса Планка у Римі. Відбуваються переговори з бібліотеками Індії, Ірану і Японії.

Портал працює як пошуковик великих бібліотек, переадресовуючи користувача за цифровою версією в ту , або іншу систему зберігання. Сайт використовує нові технології, що полегшує роботу користувачів з матеріалом. Тепер кожна книга має свій URL, що дозволяє легко ділитися посиланнями. Додано пошукові фільтри; стали помітнішими нові матеріали, сайтом тепер зручніше користуватися з телефону і планшета.

З 4 по 7 серпня в Одесі триватиме XX Міжнародний книжковий ярмарок «Зеленая волна». Центр міста в ці дні перетвориться на святковий, карнавальний книжковий простір, у великий читальний зал, в територію азартного полювання за рідкісними книгами й автографами.

Простір «Зеленой волны» постійно розширюється. У нинішньому році це вулиця Дерибасівська, Міський сад, Одеський літературний музей, Зелений театр, магазини «БУК» і «ГіпоКампус», «Львівська майстерня шоколаду» та інші майданчики. Весь простір поділено на зони - книжковий маркет, сцена, глядацький зал і кінозал під відкритим небом, арт-простір, майданчики творчих зустрічей і диспутів, територія дитячих свят Корнійчуковського фестивалю дитячої літератури.

У ювілейній програмі «Зеленой волны»:

Презентації книжкових новинок і автограф-сесії

Творчі зустрічі

Літературні читання

Диспути

Інтерактивні лекції

Вистави, перформанси

Кінопокази

XIII книжковий конкурс «Одеса на книжкових сторінках»

XII конкурс «Мистецтво книги»

V Благодійна акція «Книги в дар» (збір книг для дитячих будинків)

Концертна програма.

Одне з нововведень 2015 року - Книжкова ніч на Дерибасівській буде проходити і в цьому році. На одну ніч центральна вулиця міста перетвориться на романтичний нічний книжковий маркет; глядачів чекає театралізована програма, літературні марафони, виступи музикантів.

З 2012 року в рамках «Зеленой волны» проходить заключний, найяскравіший етап Одеського міжнародного Корнійчуковського фестивалю дитячої літератури. Цей єдиний в Україні фестиваль, цілком присвячений дитячій літературі та творчості, проводиться в Одесі протягом року, а в серпні вливається в програму «Зеленой волны».

XX Одеський міжнародний книжковий ярмарок «Зеленая волна» проходить за підтримки Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Української Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, Одеської міської ради, а також Асоціації по культурному і туристичному обміну Ради Європи (АСТЕ) та Одеського Дипломатичного клубу.

Культурно-видавничий проект «Читомо» та блог про сучасну дитячу літературу «Казкарка» оголошують про об’єднання. Повідомили засновники «Читомо». «Казкарка» як проект зі своїм баченням та власною редполітикою відтепер публікуватиме свої матеріали на спільній із «Читомо» платформі. Це дасть змогу не тільки об’єднати аудиторії двох сайтів, але й більш ефективно працювати для популяризації якісної дитячої літератури та готувати ще більше актуальних та унікальних публікацій у культурно-видавничій сфері.

Блог «Казкарка» засновано в листопаді 2011 року. Це приватна ініціатива редактора й критика Валентини Вздульської та письменниці й дослідниці дитячої літератури Оксани Лущевської. Блог пише для читачів, батьків, учителів, психологів, дослідників, бібліотекарів, видавців про сучасну, актуальну й непересічну літературу для дітей, а також про цікаві студії у сфері теорії та критики дитячої літератури.

Культурно-видавничий проект «Читомо» заснований у 2009 році журналістками та редакторками Оксаною Хмельовською та Іриною Батуревич. Проект створений із метою популяризації мистецтва книговидання і культури читання, в останні роки розширив свою тематику до спеціалізованих публікацій, зокрема й аналітики книжкового ринку, оглядів іноземного досвіду. Сьогодні «Читомо» – найбільший і найпопулярніший книжковий медіапроект в Україні.