Бібліотечному фахівцю

Історик Олексій Сокирко став лавреатом міжнародної премії імені Івана Франка з монографією «Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції, 1648–1764» (видавництво «Темпора»).

Праця Сокирка отримала найвищу оцінку від міжнародного журі, до складу якого входили 12 докторів наук із різних країн. Церемонія нагородження відбулася після обговорення та таємного голосування, яке відбулося напередодні.

До короткого списку премії також увійшли монографія «Ruś porwana? Rosyjska wojna o tożsamość Ukrainy» («Русь викрадена? Російська війна за українську ідентичність») від авторського колективу Йоанни Гетки та Йоланти Дарчевської, а також праця Ігоря Набитовича «Gloria et sacrum. Історична проза української еміґрації».

Олексій Сокирко — письменник та історик, доцент катедри давньої та нової історії України в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Автор робіт «Лицарі другого сорту. Наймане військо Лівобережної Гетьманщини 1669−1726 рр.», «Тріумф в час руїни. Конотопська битва 1659 р.», «Український Рубікон. Полтавська битва 27 червня 1709 р.», «Українська кирилична палеографія XI−XVIII ст.», «На варті булави. Надвірні війська українських гетьманів середини XVII — другої половини XVIII ст.»

Автор книжки «Кулінарна мандрівка в Гетьманщину: Секрети й таємниці староукраїнської кухні середини XVII−XVIII ст.».

Міжнародна премія імені Івана Франка заснована 2015 року онуком письменника – Роландом Франком. Премією відзначають науковців, чиї праці стали вагомим внеском у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін, мають міжнародне значення та ґрунтуються на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України.

Українські онлайн-медіа продовжують вдаватися до дискримінації жінок. Рівень сексистських та стереотипних матеріалів щодо жінок залишається незмінним другий рік поспіль.

Як пише divoche.media, про це свідчать результати нового дослідження ГО «Інститут масової інформації» (ІМІ) «Гендерна рівність через 134 роки. Як українські онлайни утверджують сексизм у медіапросторі» щодо 50 українських онлайн-медіа, проведеного в серпні 2024 року. За даними дослідження, 24 з 50 досліджених онлайн-медіа (48%) у своїх матеріалах про жінок використовують елементи мови ворожнечі, сексизму, дискримінаційної лексики та стереотипізації — найчастіше це виявляється в сексуалізованих описах, відтворенні стереотипного образу «господинь» та акцентуванні на віці, одязі й зовнішності: «Ґабріель Епштейн засвітила інтимні місця у дуже маленькому купальнику» (Gazeta.ua), «Гола Брежнєва після розлучення з Меладзе залізла на коня» (Glavcom), «Ось навіщо огірок у ванній: кмітливі господині використовують його постійно» (УНІАН) тощо).

Окремо ІМІ виділив матеріал Depo.ua про популярність українок на сайтах знайомств, насамперед для sugar-моделі стосунків (sugar baby/sugar daddy). В ньому українські жінки представлені як «персонал для іноземних спонсорів», яким надають перевагу, намагаючись «підшукати відповідну маму своїм спадкоємцям», адже вдома «завжди панує запах щойно приготовленої їжі». Ба більше, цей матеріал є замовною статтею з посиланням на російський домен.

«Практика деяких редакцій засуджувати жінок за одяг, вік чи зовнішність шкідлива, оскільки в суспільстві проводжують поширюватися негативні та стереотипні твердження. У майбутньому через це погіршуватиметься якість життя дівчат та жінок. Водночас зрозуміло, що деяким редакціям цілком нормально з цим, а деякі взагалі почали практикувати сексистські тексти лише цього року. Це пов’язано з падінням залученості аудиторії з контентом. Тому деякі редакції намагаються максимально фантазувати словами, щоб набити клікбейти. Втім, редакції, які в майбутньому хочуть рекламні колаборації з відомими брендами, мають усвідомлювати, що бізнес не буде йти до тих, хто дискримінує чи принижує аудиторію», — наголосила медіааналітикиня ІМІ Яна Машкова.

Результати дослідження тут: https://imi.org.ua/monitorings/genderna-rivnist-cherez-134-roky-yak-ukrayinski-onlajny-utverdzhuyut-seksyzm-v-media-prostori-i63145

Уряд затвердив Порядок створення резерву працівників сфери культури та інформаційної сфери для роботи на деокупованих територіях України.

Таке рішення Кабінету Міністрів дасть змогу визначити основні вимоги щодо формування кадрового резерву працівників, які виявили бажання працювати на визволених територіях.

Ключовою метою створення кадрового резерву є відновлення культурної та інформаційної діяльності у регіонах, в яких велися активні бойові дії та які були тимчасово окуповані країною-агресором.

«Наразі на звільнених територіях критично бракує фахівців, які могли б займатися відновленням культурного та інформаційного середовища. Це рішення не лише компенсує цю прогалину, а й дозволить багатьом професіоналам повернутися додому та працювати на благо своєї країни», – зазначив Ростислав Карандєєв, т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України.

Реалізація цієї постанови забезпечить працевлаштування людям, які через воєнні дії втратили роботу. Вимушено переміщені особи також зможуть повернутися на деокуповані території та відновити свою діяльність у межах вище зазначених сфер.

Відомо, що фінансування задля створення цієї системи буде здійснено за рахунок коштів міжнародної підтримки.

20 серпня відбулось перше засідання українсько-індійської робочої групи з питань культурного співробітництва. Представники двох країн ознайомились із напрямами діяльності та пріоритетами міністерств культури України та Індії.

Сторони фіналізували текст проєкту Програми культурного співробітництва між Міністерством культури Уряду Республіки Індія та Міністерством культури та інформаційної політики України на 2024-2028 роки.

«Підписанням Програми культурного співробітництва ми не лише демонструємо важливість відносин між нашими народами, а й формалізуємо та йдемо до конкретної діяльності, результатів і взаємовигідних проєктів. Вони, своєю чергою, посилюватимуть наше вже наявне співробітництво», – сказав заступник Міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко.

Представники обох країн висловили сподівання на продовження повноцінного діалогу після підписання Програми у рамках візиту Прем’єр-міністра Індії до України.

31 жовтня 2024 р. на базі Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Валентина Отамановського в офлайн / онлайн форматах відбудеться IX Міжнародна науково-практична конференція «Усна історія: пізнавально-документальний потенціал і громадська архівістика».

Для обговорення пропонується така тематика:

Теоретичні, методологічні та прикладні проблеми усної історії

Джерельна база усноісторичних досліджень

Громадська архівістика: теорія, практика, досвід

«Незакінчене / неостигле минуле» в усноісторичних оповідях

Усна історія та виклики російсько-української війни

Проєкти з регіональної, локальної, етнічної історії

Відображення культури та побуту в усних джерелах

Професійна етика дослідників усної історії

Програма Конференції міститиме пленарне та секційні засідання. Під час роботи зібрання буде організовано презентації книг та демонстрацію відеороликів за результатами польових досліджень тощо. На завершення Конференції відбудеться підбиття підсумків.

Планується представлення матеріалів Конференції в науковому збірнику.

Заявки на участь та тексти доповідей і повідомлень прийматимуться до 1 вересня 2024 року. Статті мають бути обсягом до 10 сторінок в електронному вигляді.

5 вересня Бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні у партнерстві з Національною спілкою архітекторів України, Українським інститутом, Українським культурним фондом, House of Europe та Міністерством культури та інформаційної політики України проведе конференцію «Культурна спадщина в Україні: від збереження до повоєнного відновлення».

Гості та учасники події матимуть змогу ознайомитися з актуальними можливостями програм підтримки сектору, презентаціями проєктів та ініціатив зі збереження матеріальної та нематеріальної культурної спадщини, а також взяти участь у воркшопах та сесіях обміну досвідом від найбільших українських та міжнародних професіоналів сектору, круглих столах та сесіях фасилітації створення нових партнерств.

Цього року у фокусі три основних напрямки сектору Культурної спадщини, а саме: музейна та виставково-експозиційна сфери, сфера збереження архітектурної спадщини України та бібліотечна і архівна справа.

Кому буде корисно?

представникам адміністрацій музеїв, виставок та галерей (державних та приватних), архівів та бібліотек, дослідницьких установ, діяльність яких спрямована на збереження нематеріальної культурної спадщини;

грантовим відділам, проєктним командам, або науковим співробітникам, які зацікавлені у здійснені проєктів із залученням грантової підтримки; співробітникам музеїв, виставок, галерей, архівів та бібліотек, які зацікавлені в поінформованості щодо можливостей грантового фінансування, обміну досвідом з українськими та зарубіжними колегами, започаткуванню нових партнерств;

представникам державних органів та органів місцевого самоврядування, сфера відповідальності яких дотична до діяльності щодо збереження культурної спадщини в Україні;

архітекторам, містобудівникам, представникам будівельної галузі України;

представникам кафедр музеєзнавства, архівної та бібліотечної справи, теорії архітектури та архітектурного проєктування закладів вищої освіти.

Захід пройде 5 вересня 2024 року з 10:00 до 18:00.

Захід пройде у центрі міста Києва. У зв’язку з безпековою ситуацією, локацію заходу повідомимо ближче до дати його проведення. 

Участь у заході безкоштовна, за попередньою реєстрацією до 1 вересня. Відбір учасників та розсилка запрошень – 2 вересня.

Реєстрація за посиланням : https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSex6yeRTEpcGMWKV2mmUm5d1TYoXqhHK5ztXBY8laSdKy_2lw/viewform

Український культурний фонд продовжує досліджувати культурну сферу України. Цього разу УКФ вивчає досвід грантової діяльності серед фахівців культурної галузі, а також досліджує місце УКФ в українській культурі.

Результати опитування будуть використані як для пошуку шляхів підвищення якості грантової діяльності серед українських діячів культурної сфери в цілому, так і залучення нових заявників УКФ.

Приділивши 10-15 хвилин часу на проходження опитування, ви допоможете покращити українську культуру. Пройти опитування про досвід грантової діяльності тут: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScKuyyfh_rks34zNdosxkI0wWTkbgaM-90P1z1nFEc2OtgH6g/viewform

У Львові на площі біля пам'ятника Іванові Франку 18 серпня пройшов захід «Книжкова площа», на якому обміняли понад 5 тисяч книг. Обмін був ініційований Львівської муніципальною бібліотекою.

«На акції сьогодні обміняли понад 5000 книг», - повідомив Василь Кметь.

Для обміну приймалися книжки у гарному стані написані будь-якою мовою крім російської, рік видання не мав значення.

Окрім безпосередньо обміну літератури організатори підготували для відвідувачів заходу цікаву програму з різними активностями для дітей та дорослих.

Проєкт «Книжкова площа» існує з 2021 року, однак через повномасштабне вторгнення був на вимушеній паузі. Це перший книгообмін, який відбувся з початку війни. Проєкт реалізується за підтримки державної установи “Український інститут книги” за кошти державного бюджету України.

Львівська муніципальна мистецька бібліотека отримала понад 420 кілограмів англомовних книжок з Лондона (Велика Британія).

Серед видань понад 500 артбуків, альбомів, каталогів, художньої літератури, книжок про історію мистецтва чи художників.

У бібліотеці розповіли, що книжки отримали завдяки візиту британської письменниці й головної кореспондентки The Guardian з питань культури Шарлотти Гіґґінс. Тоді письменниця пообіцяла поповнити мистецьку колекцію бібліотеки.

«Ми дуже довго чекали, щоби розповісти про це. І ось, вже можна. Адже частина цих книжок уже на наших полицях», — зазначили в Мистецькій бібліотеці.

Друзі!

🙏 Ми вже ділилися з вами нашою бідою про руйнування приміщення бібліотеки, а тепер просимо про допомогу!

8 липня, під час російської масованої ракетної атаки, ударною хвилею вибило всі вікна та частину дверей приміщення обмінного і резервного фонду #ГоловнаБібліотекаКраїни, що знаходиться в Голосіївському районі Києва.

🥺 Нам допомогли закрити вікна та двері ДСП, але ж це тимчасове рішення. До холодної пори року нам необхідно встановити склопакети, бо прийнятна температура для книжок дуже важлива, тим паче для людей, які з ними працюють. Нам уже зробили обрахунки і ми знаємо, що щоб засклити 7 вітринних вікон загальною площею майже 100 м2 нам необхідно 400 тис. грн. Сума дійсно велика, тому й звертаємось до вас про допомогу.

❗️Для цього ми відкрили банку «На вікна БібМудрого»

🎯 Ціль: 400 000.00 ₴

🫙 Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/8uoFaJxo76

💳 Номер картки банки: 5375 4112 2143 1146.

Кошти у євро можна перерахувати на рахунок Serbin Oleg генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого IBAN UA763052990262076400941667607

Всі реквізити ще продублюємо в коментарях.

🇺🇦Ми розуміємо, що кожен і кожна з вас донатить на ЗСУ, щоб наблизити Перемогу! Впевнені, що сучасні книжки в бібліотеках теж дуже важливі і для нашої Перемоги, і для відновлення та розбудови України! Тож сподіваємось на підтримку бібліотечної спільноти й всіх небайдужих! Це той випадок, коли кожна гривня важлива!

Просимо також про максимальне поширення інформації! Звіти про надходження та використання коштів будемо надавати регулярно.

📚 Довідково. Обмінний і резервний фонд #БібліотекаМудрого є координаційним центром з питань обміну й розповсюдження документів в Україні. Станом на 01.01.2024 р. налічує 93 870 примірників документів. Будь-яка бібліотека може замовити та безкоштовно отримати з нашого обмінно-резервного фонду видання (доставлення треба буде оплатити). Каталог видань на сайті #БібліотекаМудрого nlu.org.ua. За останні пів року такою можливістю скористалися 234 публічні, національні, державні, обласні, міські, сільські, університетські бібліотеки, в які ми передали 30 тис. примірників видань.

Український інститут книги підписав 96 договорів з переможцями мистецького конкурсу культурно-мистецьких проєктів, спрямованих на випуск книжкової продукції.

Договори уклали із 32 видавцями на суму 30 614 000 ₴. Один із переможців мистецького конкурсу відмовився від підписання договору й реалізації проєкту. Це ФОП Каспшишак Андрій Володимирович з книжкою «Легенда про Вільних».

Найбільше фінансування на реалізацію проєктів у межах мистецького конкурсу отримали такі видавці:

видавництво «Портал» — 11 книжкових проєктів;

видавництво «Саміт-Книга» — 9 книжкових проєктів;

видавництво «Кліо» — 7 книжкових проєктів;

видавництво «Ранок» — 6 книжкових проєктів;

видавничий дім «Букрек» — 5 книжкових проєктів;

видавництво «Апріорі» — 5 книжкових проєктів;

видавництво «Моя книжкова полиця» — 5 книжкових проєктів;

видавництво «Навчальна книга — Богдан» — 5 книжкових проєктів;

видавництво «Фоліо» — 4 книжкових проєктів;

«Видавництво Анетти Антоненко» — 4 книжкових проєктів.

Перелік видавців, з якими уклали договір, і їхніх проєктів можна переглянути за посиланням: https://docs.google.com/document/d/1JJpfa8nzFXx1sO6eigdzPh5JvpoRAElRUINiI9tTbu0/edit

Загалом у межах цього мистецького конкурсу публічні бібліотеки України отримають 142 000 примірників нових книжкових видань.

До переліку переможців входять книжки за такими тематичними напрямами:

художні та науково-популярні твори для різних вікових категорій читачів;

твори для дітей та юнацтва, спрямовані на національно-патріотичне виховання, плекання демократичних цінностей, культурного розмаїття і міжкультурного діалогу, гендерної рівності, неприпустимості насильства, розвиток лідерства, екологічної самосвідомості, відповідальності за навколишній світ, критичного мислення;

художні твори, пов’язані з відзначенням подвигів ветеранів війни, проявлених під час захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України;

книжкові видання про культуру, історію та мову, мистецькі та інші надбання національних меншин і корінних народів України та їх роль у розвитку української культури та державності.

Як повідомлялося, Український інститут книги сформував орієнтовний механізм, за яким буде відбуватися залучення книгорозповсюджувачів до програми «єКнига».

7 серпня Президент підписав, а 8 серпня офіційно опубліковані закони від 23.07.2024 №3891-ІХ та №3892-ІХ), якими передбачено продовження воєнного стану та загальної мобілізації з 05:30 12 серпня 2024 року ще на 90 діб (тобто до 05:30 10 листопада 2024 року).

Шановні колеги!

Запрошуємо вас на XIV Львівський міжнародний бібліотечний форум, що відбудеться 18-21 вересня 2024 р. у змішаному форматі – наживо в бібліотеках Львова та онлайн на платформі Zoom.

Цьогорічна тема: «Бібліотека: вічні цінності перед викликом змін». Форум стане місцем зустрічі керівників, фахівців бібліотек, науковців, викладачів, видавців, авторів, читачів, провайдерів інформаційних послуг, а також членів та партнерів ВГО Українська бібліотечна асоціація.

На вас чекають зустрічі з ключовими спікерами, цікаві дискусії, обмін досвідом, круглі столи, тренінги, львівська бібліотечна мандрівка та теплі обійми. Обговорюватимемо вічні цінності та сучасні виклики, місію бібліотек у гібридній війні, незламність та гнучкість, читання в кризових умовах, цифрові навички, безбар’єрність та психологічну підтримку, шану військовим і лідерство бібліотек у спільноті.

🎟️ Участь у Форумі:

- Безоплатна для членів ВГО Українська бібліотечна асоціація та одного представника від офіційних партнерів Асоціації.

- 300 грн для інших зацікавлених осіб.

Реєстрація та оплата реєстраційного внеску тривають до 31 серпня 2024 р. Зареєструватися можна тут:

https://docs.google.com/.../1FAIpQLSenpyY9QeK.../viewform Також запрошуємо наших офіційних партнерів стати Партнерами Форуму з можливістю розміщення логотипу, участі у рекламній підтримці та багато іншого.

З нетерпінням чекаємо на вас! ✨

У Києві представили результати культурно-мистецького проєкту для дітей з інвалідністю, які фізично та ментально постраждали внаслідок війни Росії проти України.

Учасники проєкту створили шість різнопланових аудіовізуальних творів із перекладом українською жестовою мовою, що поширюватимуться в ЗМІ, на телебаченні, у мережі Інтернет, а також демонструватимуться в столичних культурних кластерах, інклюзивно-ресурсних і реабілітаційних центрах для осіб з інвалідністю Києва, Іванкова та Димера Київської області, повідомили організатори культурно-мистецького проєкту «ДІМ: Дитяча інклюзивна медіастудія. Місце сили» на пресконференції в Укрінформі.

Проєкт об’єднав дітей з інвалідністю різних нозологічних форм захворювання, дітей, які фізично та ментально постраждали внаслідок війни Росії проти України, у тому числі дітей-переселенців, дітей, що пережили окупацію, дітей з родин захисників і захисниць України, зокрема дітей із сімей загиблих українських воїнів.

Як розповіла голова ГО «Громадське дитяче інтернет-телебачення і радіо «Веселка TБ», керівниця проєкту Діна Ібрагімова, безпосередніми учасниками проєкту стали 120 дітей з 35 населених пунктів України, зокрема, з Лимана, Маріуполя, Бахмута, Каховки, Нікополя, Бердянська, Сєверодонецька, Лисичанська, Херсона, Іванкова, Димера, Харкова, Запоріжжя тощо.

«Проєкт спрямований на розвиток безбар’єрності в українському суспільстві, розширення доступу до культури та забезпечення соціальної адаптації, інтеграції, підтримки й відновлення ментального здоров’я дітей шляхом створення та масштабування інклюзивного креативного простору – дитячої інклюзивної медіастудії, а також якісних інклюзивних культурно-мистецьких продуктів, що поширюватимуться засобами медійного простору», - сказала Ібрагімова.

Діти спробували себе в ролі телеведучих, радіоведучих, тележурналістів, блогерів, аніматорів, акторів, операторів, фотографів, художників, сценаристів, митців. За три місяці вони встигли відвідати безліч креативних воркшопів, творчих майстер-класів і занять, психотренінгів і репетицій, зйомок і звукозаписів тощо. Також відбулися тематичні зустрічі, присвячені, зокрема, перспективам поствоєнного осмислення очима дітей, на які запрошувалися учасники бойових дій російсько-української війни, рятувальники, волонтери, медики, військовослужбовці ЗСУ для спілкування із дітьми.

Діячі культури на ТОТ, які публічно не підтримують ворога, а просто працюють, не підпадають під кримінальну відповідальність. Про це на брифінгу повідомила керівниця пресслужби ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Галина Прищепа.

«Діячі культури, актори чи співаки, якщо вони публічно не висловлюють підтримку російській агресії, не вихваляють російські окупаційні війська, не верифікують учасників збройної агресії Росії, а просто є акторами, які просто працюють в театрі, просто ставлять якісь непатріотичні для Росії вистави, а класику або якісь нейтральні вистави, не підпадають під кримінальну відповідальність», - сказала Прищепа.

Вона зазначила, що керівники театрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність, тому що співпрацюють з окупаційними адміністраціями та «відповідно підкоряються так званому міністерству культури».

Прищепа уточнила, що має на увазі кримінальну відповідальність за колабораціонізм за ст. 111 Кримінального кодексу України.

Вона додала, що позбавлення звання «народного артиста України» тих діячів культури, які сьогодні працюють на окупованих Росією територіях та співпрацюють із загарбниками, повинно ініціювати Міністерство культури України.

«Це повинно робити Міністерство культури. Інколи ми можемо надавати свої рекомендації до Міністерства культури про позбавлення когось звання «заслуженого або народного артиста України». Але з цією ініціативою має виходити Міністерство культури», - сказала представниця СБУ.

Як повідомлялося, у Донецькій області з початку 2024 року (за даними на 7 серпня 2024 року) СБУ оголосила про підозри у колабораціонізмі 149 особам.

Міністерство культури та інформаційної політики ініціювало виділити в проєкті Державного бюджету на 2025 рік не менше 200 мільйонів гривень для поповнення фондів бібліотек по всій Україні.

У міністерстві наголошують, що державний бюджет України протягом трьох останніх років не мав видаткових статей на оновлення книжкового фонду бібліотек, тож припинення фінансування заходів з капітального розвитку, а придбання книжок за бюджетним кодексом є саме такими видатками, може призвести до повного занепаду бібліотечної галузі.

«Прошу всіх учасників конгресу підтримати бюджетні ініціативи МКІП, як такі, що спрямовані на вирішення вкрай важливого завдання соціокультурного розвитку громадян та формування духовної стійкості нації», – сказав Ростислав Карандєєв.

МКІП вже провело попередні консультації з Комітетом ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики, під час яких дійшли спільної згоди визнати бюджетним пріоритетом наступного року у сфері культури створення якісного україномовного контенту та відновлення програми поповнення книжкових фондів публічних бібліотек. «З початком повномасштабної війни перед культурною сферою постали безпрецедентні виклики. Забезпечити оновлення книжкових фондів публічних бібліотек українськими книжками є одним з найважливіших завдань МКІП. Попри надзвичайні зусилля громадян, місцевих громад та деяких очільників областей, а також іноземних партнерів, українські бібліотеки потребують ще й системної державної підтримки», — переконані у міністерстві.

Нагадаємо, 2023 року на Український інститут книги, підтримку книговидавничої справи та популяризації української літератури у світі виділили 12 млн 915 тис. грн. У проєкті держбюджету на 2022 рік на статті, пов’язані з книговиданням, виділили 180,5 мільйонів гривень.

Український конструктор сайтів Weblium. Швидкий, надійний та зрозумілий.

✔️AI інструменти для генерації зображень та тексту

✔️300+ готових шаблонів

✔️Цілодобова служба підтримки

✔️Flex block для гнучкого створення дизайну

✔️Розширені SEO налаштування

✔️Інтуїтивно зрозумілий інтерфейс

✔️Необмежена кількість сторінок сайту

✔️Контактні форми для збору лідів

Можна спробувати...

Цього року виповнюється десятиліття з моменту оприлюднення останнього Інтернет-маніфесту ІФЛА, і, звичайно, світ сьогодні зовсім інший, спосіб доступу до інформації та обміну нею постійно змінюється...

Переглянути, дізнатися як користуватися, впроваджувати та розповсюдити можна за посиланням: bit.ly/4dscz08

Українським культурним фондом спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України було проведено анонімне онлайн-анкетування представників української культурної сфери та креативних індустрій з метою збору та аналізу інформації щодо стану їхнього психологічного здоров’я та визначення потреб для підтримки ментального здоров’я.

Загалом було опитано 449 осіб – митців та працівників культури. Майже 56% учасників опитування представляють культурні організації різних форм власності, тоді як 44% займаються незалежною культурною діяльністю.

Під час опитування досліджувалися такі аспекти як: доступність психологічної допомоги та її ефективність; вплив мистецтва, культури на психічне здоров’я, підтримка мистецької спільноти; потреби митців у зв’язку з умовами війни; засоби підтримки ментального здоров’я.

Передбачувано, що переважна більшість респондентів вважають, що їхнє ментальне здоров’я погіршилось через збройну агресію рф. Війна також призвела до змін у звичних методах роботи.

Ознайомитися детальніше з результатами опитування можна за посиланням: https://mcip.gov.ua/wp-content/uploads/2024/08/rezultaty_opytuvannya_ukr_i_angl-1.pdf

Незабаром світ побачить українське видання відомого роману «Барва пурпурова» афроамериканської письменниці-феміністки та соціальної активістки Еліс Вокер. Книга «Барва пурпурова» — це роман у листах, який отримав Пулітцерівську премію 1983 року, а також низку інших нагород та номінацій: National Book Award for Fiction (Hardcover) (1983), National Book Critics Circle Award Nominee for Fiction (1982), Townsend Prize for Fiction (1984).

Цей сповнений болю та пристрасті роман у листах, за який Еліс Вокер отримала Пулітцерівську премію, розповідає про незламну любов до життя, відвагу бути інакшим, людську вірність та відданість, яка долає відстань і час.

Українською текст переклала Анастасія Божук. Авторка обкладинки — Вікторія Котяш.