Бібліотечному фахівцю

Львівська обласна бібліотека для дітей започаткувала новий дитячий книжковий клуб "ЛеоЧитанка", розрахований на дітей віком 3-4 роки.

Зустрічі клубу відбуваються у форматі інтерактивного читання, під час якого маленькі учасники знайомляться з цікавими та змістовними книжками. Окрім цього, кожна зустріч включає творчий майстер-клас, на якому діти створюють власних героїв книги.

Особливістю клубу є використання тематичних сенсорних ігор. Зокрема, сенсорна коробка сприяє розвитку дрібної моторики, тактильних відчуттів, просторового мислення, навичок сортування та класифікації, а також координації рухів. Такі ігрові елементи допомагають дітям розвивати фізичні, інтелектуальні, емоційні, соціальні та моральні здібності. Під час останньої зустрічі учасники клубу разом читали книгу "Суперчерв'як" Джулії Дональдсон. Після прочитання діти ліпили власного суперчерв'яка та вирушали з ним у тематичну гру, досліджуючи навколишній світ і взаємодіючи з персонажами книги.

Письменник Андрій Мероник зібрав 1000 позивних бійців, які загинули на фронті. Їх усі додадуть в розділ "Титри" його книжки "Сьома рота: Сміх і сльози".

Книга "Сьома рота: Сміх і сльози" розповідає про солдатське життя під час бойових дій, написана з особистих вражень та досвіду автора.

Мероник хотів закінчити книгу позивними побратимів, які не повернулися з війни. Ідеєю він поділився на сторінці в Instagram: тільки за першу добу вдалося отримати 300 позивних, а також історії від батьків, коханих, друзів.

Книжка вийшла друком у "Видавництві 21". Усі кошти, отримані з продажу книги, передадуть на допомогу Збройним силам України та постраждалим від російської агресії. 13 березня в Instagram письменник зазначив, що таким чином вже вдалося зібрати 2 017 121 гривню.

Організатори Премії книжкових блогерів оприлюднили короткий список книг, які претендують на цьогорічну нагороду. До фінального переліку увійшли найкращі видання, опубліковані в Україні з травня 2024 по березень 2025 року. Переможця чи переможицю визначать шляхом голосування читачів та оголосять на літературному фестивалі "Книжкова країна".

Детальніше про премію тут: https://book.vdng.ua/award

Клуб “Краєзнавець” Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових запросив на урочистості з нагоди вручення літературно-мистецької премії імені Леоніда Глібова цьогорічним лауреатам. Премія заснована громадським об’єднанням Літературна спілка “Чернігів” і редколегією журналу “Літературний Чернігів” та вручається у бібліотеці з 2002 року.

Лауреатами стали : - поет, перекладач Станіслав Шевченко (Київ) – за поетичну книгу “Голос надії”; - письменниця Любов Борисенко (Коропщина, Чернігівська область) – за книгу прозових творів “Сонячні зайчики”;

- письменниця, краєзнавиця Тетяна Стеценко (Прилуцький район, Чернігівська область) – за книгу-роман “Дяка за любов”;

- критик, літературознавець, есеїст, заслужений працівник культури України Євген Баран (Івано-Франківськ) – за книгу афоризмів і медитацій “З “Книги живих””;

- історик, краєзнавець, громадський діяч Андрій Курданов (Чернігів) – за вагомий внесок у розвиток краєзнавства на Чернігівщині.

В Україні створили аудіоантологію віршів поетів та поеток, яких убила росія «ГолосиНедописані».

Аудіоантологія містить 10 поезій, прочитаних їхніми авторами: Максимом Кривцовим, Олександром Гошиликом, Максимом Ємцем, Іллею Чернілевським, Ігорем Мисяком, Юрієм Руфом, Глібом Баб

ічем, Сергієм Скальдом, Вікторією Амеліною та Надією Агафоновою.

Окрім того, до кожного аудіозапису додали коротку довідку про автора та його творчий доробок.

Ідею реалізував проєкт «Недописані» та книжковий застосунок LitCom у співпраці з Українським інститутом книги та за інформаційної підтримки фестивалю «Земля поетів» у межах національного тижня читання поезії, який триватиме з 17 по 23 березня.

Прослухати поезії можна за посиланням у застосунку LitCom: https://litcom.com/?pageId=channel_detail_screen&channelId=UtXQwCwX10cTHDCXbS40&userId=E0HrFtCQjPgzQO5pwDvnstferkL2

На 92-му році життя відійшов у засвіти Василь Якович Чебаник – видатний художник-графік, каліграф, автор шрифту «Рутенія» та людина, яка повернула українському письму його автентичність.

Все своє життя митець присвятив відродженню української абетки у її справжньому вигляді, до змін та втручань. Його найбільший проєкт – «Графіка української мови» – став справою всього життя. Він створив унікальний український шрифт, що ґрунтується на історичних традиціях рутенської абетки, доводячи, що графіка є важливою частиною національної ідентичності.

«Україна як самостійна держава повинна мати всі атрибути суверенності. Передусім – свою мову, а мова має відображатися у відповідній графічній формі», – наголошував Чебаник. Понад 30 років він працював над поверненням українській абетці її самобутнього вигляду.

За своє життя Василь Якович створив 45 шрифтів, які передають унікальний характер української мови. Його роботи стали символом відродження справжнього українського письма, а його спадщина житиме у словах, книжках і кожній літері, що промовлятиме українською.

Світла пам’ять митцю

Волонтери проєкту "Недописані" ідентифікували 239 діячів і діячок літератури, які були вбиті чи загинули за 11 років російсько-української війни.

Проєкт "Недописані" присвячений діячам і діячкам літературної галузі, чиє життя забрала Росія.

Крім відомих авторів, таких як Гліб Бабич, Вікторія Амеліна, Василь Паламарчук, Володимир Вакуленко, до списку увійшли менш знані письменники, які тільки починали творчий шлях. Також у списку перекладачі, редактори, видавці, бібліотекарі, поширювачі літератури, працівники книжкової фабрики.

Повний список оприлюднений на сторінках проєкту "Недописані" у соцмережах, зокрема у Фейсбуці:https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0vVCmWf2DTtJ7kKrgn8dDFZuTQUbZ43YaAUWierxkP5cVdRbVJDKzmdg2MA367wPUl&id=61573502203691 .

Авторами проєкту є військовий, волонтер, письменник, перекладач Євген Лір і парамедикиня добровольчого медичного батальйону "Госпітальєри", поетка Олена Герасим’юк.

Проєкт покликаний стати платформою для вшанування кожного загиблого і запобігання забуттю їхнього внеску в українську культуру.

Американська бібліотечна асоціація (ALA) засуджує рішення адміністрації Трампа щодо ліквідації Інституту музеїв та бібліотечних послуг (IMLS), єдиного федерального агентства, яке фінансує бібліотеки США.

На думку ALA, цей крок є нищівним ударом по бібліотечній системі країни та можливостях мільйонів американців отримувати освітні й інформаційні послуги.

Там наголошують, що бібліотеки є ключовими установами, що забезпечують:

програми ранньої грамотності та рівня читання;

літні програми читання для дітей;

доступ до високошвидкісного інтернету;

допомогу у пошуку роботи;

книжки шрифтом Брайля та аудіокнижки для людей із порушеннями зору;

навчальні ресурси для студентів і викладачів;

телемедичні послуги для ветеранів;

STEM-програми та симуляційне обладнання для професійного розвитку; підтримку малого бізнесу та підприємців.

В установі додали, що ліквідація IMLS означає не лише звільнення 75 працівників агентства, а й значне скорочення можливостей для освітнього, культурного та економічного розвитку громад, особливо в сільських регіонах.

Нині 125 000 публічних, шкільних, академічних та спеціалізованих бібліотек у США фінансуються за рахунок 0,003% федерального бюджету. ІMLS допомагає розподіляти ці кошти через державні та цільові гранти, які щороку використовують понад 1,2 мільярда людей.

ALA закликала президента Дональда Трампа переглянути це рішення та звернулася до Конгресу, сенаторів і громадян із проханням захистити бібліотеки.

«Організація закликає всіх, хто цінує читання, освіту та доступ до інформації, звертатися до своїх представників у владі та брати активну участь у місцевих зборах і нарадах, щоб зберегти державне фінансування бібліотек», — ідеться в заяві.

Як повідомлялося, президент США Дональд Трамп підписав указ про скорочення функцій та персоналу семи федеральних агентств. Раніше міністерство освіти США при адміністрації президента Дональда Трампа відхилило 11 скарг, пов’язаних із забороною книжок місцевими шкільними округами, які подали ще за часів адміністрації Джо Байдена.

Джерело: https://www.ala.org/news/2025/03/ala-statement-white-house-assault-institute-museum-and-library-services

Україні з'явилося ще одне видавництво, яке випускатиме іспаномовну літературу та книжки з Латинської Америки українською мовою. Засновницями стали перекладачка Вікторія Дорофеєва, парамедикиня Катерина Поліщук та волонтерка Руслана Бондар.

Як повідомляють, видавництво з назвою "Еспанія" буде видавати у перекладі з іспанської мови:

- трилери,

- детективи,

- філософські та науково-фантастичні романи.

"Іспанська література — це вибухова суміш пристрасті, філософії та загадковості. Вона оголює людську натуру, змушує переосмислювати реальність і розчинятися в атмосфері Середземномор'я. Від класичних романів до сучасних трилерів — іспанські автори вміють тримати у напрузі, зачаровувати й викликати бурю емоцій", наголосили засновники.

Одним із перших, найімовірніше, стане дебютний роман іспанського письменника Хосе Анхеля Маньяса "Історії з Кронена".

"Це історія про молодь 90-х: тусовки, пошуки сенсу — усе, що робить життя несамовитим. Маньяс пише просто, різко, по-живому. Його книги — це не лише читання, а справжнє занурення в безсонні ночі великого міста", кажуть у видавництві.

«Книжковий Арсенал» цьогоріч відбудеться з 29 травня (вечір офіційного відкриття) до 1 червня.

Кураторками Фокус-теми фестивалю стануть історикиня, професорка інтелектуальної історії Європи Єльського університету Марсі Шор та письменниця, перекладачка, видавчиня та членкиня Українського ПЕН Оксана Форостина.

Лекції, дискусії, перформанси, публічні інтерв’ю та поетичні читання відбудуться на семи сценах фестивалю. Також під час Книжкового Арсеналу буде презентовано виставкові проєкти.

У межах Фестивалю також відбудеться щорічна професійна програма Book Arsenal Fellowship Program для іноземних видавців та літературних агентів, яка сприяє посиленню міжнародної співпраці з Україною у книжковій сфері через встановлення прямих контактів між професіоналами з України та закордону та знайомство з місцевою літературною та книжковою сценами.

Інститут політико-правових та релігійних досліджень розпочав прийом заявок на здобуття Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга року» – 2025.

Премія спрямована на підтримку авторів, видавництв і творчих діячів, які сприяють популяризації української книги, літературної критики та мистецтва. Вона відзначає видання, які відповідають високим змістовним, естетичним і поліграфічним стандартам.

На здобуття премії висуваються книги, що були опубліковані українською мовою протягом останніх трьох років в Україні. Подати заявку можуть автори, видавництва, редакції, громадські організації, наукові установи та творчі спілки.

Детальніше на сайті МКСК: https://mcsc.gov.ua/news/ogolosheno-konkurs-na-zdobuttya-vseukrayinskoyi-literaturno-mysteczkoyi-premiyi-kyyivska-knyga-roku-2025/

Коростенська міська центральна бібліотека підписала МЕМОРАНДУМ ПРО СПІВРОБІТНИЦТВО з державною установою «Коростенська виправна колонія (№71)».

Співпраця передбачає реалізацію спільного проєкту «За Україну в душі: національно-патріотичне виховання засуджених». Проєкт спрямований на формування у засуджених почуття приналежності до української нації, відновлення їхнього зв'язку з національними цінностями та традиціями, а також сприятиме їхній успішній ресоціалізації після звільнення.

Використовуючи інтернет-можливості, бібліотекарі проводитимуть соціокультурні заходи на відзначення державних свят, ювілеїв видатних особистостей, які зробили вагомий внесок у становлення української державності.

Видавництво 21 ухвалило рішення зняти з продажу роман «Танцівниця з Донбасу» чеського письменника Міхала Шефари через поширення в книжці російських наративів, антиукраїнських стереотипів та викривленого зображення українців.

Рішенняухвалили після хвилі критики від читачів, журналістів і книжкових блогерів. У видавництві визнали, що «надто пізно звернули увагу на деталі» та допустили до друку текст із пропагандистськими тезами, які дискредитують українське суспільство й армію.

«Видавництво 21» працює з 2004 року та спеціалізується на художній і нон-фікшн літературі сучасних українських та європейських авторів. Серед українських письменників, книги яких виходили у видавництві, – Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Сергій Жадан, Тарас Прохасько, Юрко Іздрик. Серед іноземних авторів – Ришард Капусцінський, Інґеборґ Бахман, Богдан Задура та інші. Директор видавництва — Василь Дроняк.

Детальніше тут: https://chytomo.com/vydavnytstvo-21-znialo-z-prodazhu-roman-cheskoho-pysmennyka-mikhala-shefary/

Президент Володимир Зеленський підписав Указ про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка за 2025 рік. Документ під номером 155/2025 оприлюднений на сайті глави держави.

В указі зазначається, що на підставі подання Комітету премії Президент постановив присудити її таким митцям:

- режисерові-постановнику, авторові лібрето Василю Вовкуну – за оперу «Лис Микита», балет «Тіні забутих предків», модерн-балет «Пізнай себе!», театралізовану кантату «Псальми війни!» Львівської національної опери;

- поетові Юрію Іздрику – за книгу поезій «Колекція»;

- художниці Жанні Кадировій – за персональну виставку «Траєкторія польотів»;

- журналістові Павлу Казаріну – за проєкт «Публіцистика воєнного часу в інтернет-виданні «Українська правда»;

- майстрам петриківського розпису Валентині Єрмолаєвій-Карпець, Андрію Пікушу, Марії Пікуш і Наталії Рибак – за мистецький проєкт «Петриківський розпис: на захисті ідентичності»;

- скрипальці Богдані Півненко – за концертні програми 2019-2024 років; режисерові, авторові сценарію Олександру Саніну, операторові Сергію Михальчуку, композиторці Аллі Загайкевич – за повнометражний ігровий фільм «Довбуш»;

- композиторові Олександру Шимку – за сакральну містерію «Вирій» для мішаного хору, автентичних голосів, сопрано та симфонічного оркестру на стародавні молитовні, біблійні й українські народні тексти.

Український інститут книги вже вдруге організовуватиме Національний тиждень читання поезії 2025, що відбудеться з 17 по 23 березня. Цьогорічна тема — «Пісня тисячі голосів», а гаслом стали слова Сергія Жадана: «З чого все почалося? Вона заговорила про мужність і зброю. В неї навіть не голос – в неї багатоголосся».

Поезія — це спосіб почути одне одного. Це можливість зафіксувати досвід і знайти відгук. Тиждень поезії покликаний підкреслити, що література дозволяє нам сприймати суспільство цілісно, не стираючи унікальність кожного досвіду. Вірші стають способом знайти слова для пережитого, відчути підтримку і взаєморозуміння. Цей тиждень — нагода вслухатися у багатоголосся української поезії, де кожен знайде слова, що відгукнуться в його серці.

У межах тижня поезії УІК реалізуватиме проєкт «Мистецтво пам’яті» про креативні практики пам’ятування, що передбачає створення відеопроєкту «Ритми пам’яті» на поезії загиблих поетів, радіопроєкт з озвучення фраґментів віршів загиблих авторів професійними акторами та поетами, проведення офлайн-заходу з презентацією відеопроєкту та пам’ятки з креативних практик пам’ятування, що допоможе кожному зрозуміти свою роль у системі збереження пам’яті, переоцінити підходи до літератури та долучитись до збереження пам’яті про загиблих.

Також відбудеться серія офлайн-заходів «Поезія у часи війни: Вечір віршів до Тижня поезії» — поетичні читання у 5 регіонах України.

Детальну програму подій буде анонсовано згодом.

Також під час тижня поезії запланована низка онлайн-активностей.

У дописах Інститут пропонує використовувати візуальні матеріали, розроблені спеціально до тижня поезії. Хештег тижня читання — #ТижденьПоезії2025

У Рівному відбулася знакова культурна подія – вручення Всеукраїнської літературної премії імені Анатолія Криловця. Ця нагорода щороку присуджується до дня народження поета, викладача, кандидата філологічних наук, доцента, Відмінника освіти України, члена НСПУ та засновника спеціальності «Літературна творчість» в Національному університеті «Острозька академія» Анатолія Криловця.

Захід відбувся 2 березня у Рівненській обласні науковій універсальній бібліотеці та об’єднав носіїв літературного слова з усіх кутків України – Суми, Київ, Вінниця, Одеса, Харків, Хмельницький, Кропивницький, Нова Каховка, Тернопіль, АР Крим, Черкащина, Кіровоградщина, Донеччина, Львівщина, Рівненщина. Автори та переможці мали змогу долучитися онлайн, деякі лауреати приїхали на нагородження особисто, незважаючи на відстань та воєнний час.

Премію присуджують ушосте у двох номінаціях «Філософська лірика» та «Любовна лірика».

У номінації «Філософська лірика» лауреатами стали:

▪️ І ступінь – Олександр Бобошко (Харків)

▪️ ІІ ступінь – Людмила Ромен (Суми), Надія Позняк (Суми)

▪️ ІІІ ступінь – Мар’яна Пильник-Зеленюк (Радехів), Артем Азаян (Київ)

У номінації «Любовна лірика» лауреатами стали:

▪️ І ступінь – Олена Іськова-Миклащук (Нетішин)

▪️ ІІ ступінь – Марися Ластівка (Коростишів), Марина Забуранна (Одеса)

▪️ ІІІ ступінь – Андрій Карпенко (офіцер Нацгвардії, Київ), Галина Максимчук (Острог)

Спеціальна нагорода від членів журі присвоєна Тетяні Ликавській (Тернопіль), яка написала та презентувала пісню на поезію Анатолій Криловця «Говори».

Литовське видавництво Sofoklis вилучило з продажу книгу віцепрезидента США Джей Ді Венса "Елегія горян". Це рішення ухвалили після повідомлень медіа про те, що Білий дім нібито зупинив військову допомогу Україні, хоча офіційного підтвердження цього немає.

Про це повідомляють в соцмережах видавництва.

Про зняття книги з продажу видавництво повідомило у своїх соцмережах. Там пояснили, що продаж "Елегії горян" припинено "до зміни зовнішньої політики США щодо України". Водночас Sofoklis закликало читачів підтримати Україну, зокрема через волонтерську організацію Blue/Yellow, а також порадило звернути увагу на книги українських авторів, які видає компанія.

Про мемуари Hillbilly Elegy — мемуари Джей Ді Венса, опубліковані у 2016 році, в яких він розповідає про своє дитинство в Міддлтауні, штат Огайо, куди його родина переїхала з Аппалачів. Автор описує традиційні цінності цього регіону, зокрема патріотизм і сімейну згуртованість, а також проблеми: бідність, насильство та безробіття. Венс аналізує, як ці фактори вплинули на його родину, та критикує соціальну систему, яка, на його думку, сприяє економічному занепаду регіону.

Книга стала бестселером після інтерв'ю Венса для The American Conservative у 2016 році, а її популярність зросла після виходу однойменного фільму Рона Говарда у 2020-му. Вона також зіграла роль у політичній кар'єрі автора: у 2022 році Венс став сенатором від Огайо, а після виборів 2024 року — віцепрезидентом США.

Щонайменше 56 українських бібліотек повідомляють про потребу оновлення своїх фондів. Про це свідчать результати опитування «Читання під час війни: бібліотечні реалії та виклики», проведеного благодійним фондом «Бібліотечна країна».

Всього в ході опитування запитали 160 книгозбірень, з них 58 зазначили, що мають застарілий фонд.

18% опитаних бібліотекарів зазначили, що їм не вистачає детективної літератури, 15% скаржаться на нестачу сучасних українських книжок, а 11% – на відсутність романів. Також є запит на психологічну літературу (9%), історичні книжки (8%) та науково-популярну літературу (6%).

29% бібліотек повідомили, що мають достатньо сучасних науково-популярних книжок з історії, але 31% визнали, що їхній фонд застарілий, хоча попит на таку літературу є. Ще 28% зазначили, що в них є лише кілька примірників, і вони постійно на руках. Аналогічна ситуація з науково-популярною літературою з психології: 36% бібліотек мають застарілі фонди, але попит на такі книжки високий, а 37% взагалі не мають достатньої кількості книжок з цієї тематики.

Бібліотекарі зазначають, що у 49,7% випадків інтерес до книг про війну серед читачів зріс, тоді як 25,5% читачів стали менше цікавитися цією тематикою, а 16,1% не помітили змін.

Разом із тим, бібліотеки зафіксували, що 29,1% читачів відчувають тривогу через книги про війну, а 27,8% висловлювали занепокоєння щодо тематики таких творів. 43% відвідувачів бібліотек не мали застережень щодо воєнної літератури.

Бібліотекарі також відзначають, що 54% читачів повертали певні книжки непрочитаними, пояснюючи це тим, що їм емоційно важко їх сприймати, тоді як 14% не мали подібного досвіду.

Детальніше тут: https://chytomo.com/iakykh-knyzhok-potrebuiut-ukrainski-biblioteky/

Шведський уряд оголосив про виділення фінансової підтримки Українському інституту в Швеції – 9 мільйонів шведських крон (понад 800 тис. євро) для втілення проєктів, спрямованих на промоцію української культури.

Зазначається, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило величезні масштаби руйнувань, зокрема об'єктів культури, а російська атака на українську культурну ідентичність має різні прояви - від масового розграбування культурної спадщини до знищення історичних пам’яток.

«Український інститут у Швеції відіграє ключову роль у збереженні української культури за межами російських руйнувань та забезпеченні представлення України на міжнародних культурних майданчиках. Усвідомлюючи цю важливу місію, уряд Швеції ухвалив рішення надати фінансову підтримку Інституту для продовження його діяльності», – поінформували у шведському уряді.

Підкреслюється, що підвищення обізнаності про Україну в Європі та навпаки також зменшує вплив дезінформації та посилює стійкість українського суспільства.

Так, у Стокгольмі (Швеція) презентували книгу загиблої в Краматорську в 2023 році української письменниці Вікторії Амеліної «Se kvinnorna, se kriget» – «Дивлячись на жінок, які дивляться на війну». Захід відбувся 24 лютого 2024 року до третіх роковин повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Український інститут у Швеції. На презентації були присутні представники уряду Швеції, дипломати, керівники культурних установ.

Український інститут у Швеції був заснований у 2014 році. Він має штаб-квартиру у Стокгольмі. Основними напрямками його діяльності є культурна дипломатія, освіта та формування громадської думки. Очолює інститут відома українська та шведська піаністка Наталія Пасічник.

Серед авторів, чиї книжки найчастіше запитують в українських бібліотеках, — Світлана Талан, Андрій Кокотюха, Василь Шкляр, Люко Дашвар і Володимир Лис. Про це свідчать результати опитування «Читання під час війни: бібліотечні реалії та виклики», проведеного благодійним фондом «Бібліотечна країна».

Детальніше тут: https://chytomo.com/liuko-dashvar-andrij-kokotiukha-svitlana-talan-vasyl-shkliar-najpopuliarnishi-avtory-v-ukrainskykh-bibliotekakh/