Бібліотечному фахівцю

Чеські роботодавці планують заохочувати своїх найкращих працівників чеками на купівлю книг. Ідею ввести книжкові «стравенкі» - це популярні в Чехії чеки на харчування - запропонував Союз чеських книгарень і видавців, а політиками вона була підтримана. Компанії запропонують нові бонуси своїм працівникам, які будуть «обнуляти» їх у книжкових магазинах. Проект зорієнтовано в першу чергу на працівників з низькими доходами і на сім'ї з дітьми, які раніше не могли собі дозволити покупку книг. Відрахування на книги компанії відніматимуть від податків. Як повідомляє Союз чеських книгарень і видавців, середня вартість книги в країні досягає 240 крон (приблизно 300 грн). Щорічно в Чехії продаються книги на суму 7 млрд крон, а кожну четверту книгу купують в інтернеті. На думку видавців і власників книжкових магазинів нововведення з книжковими чеками поверне читачів в реальні магазини.

Тетяна Олександрівна Терен (Колтунова) - українська журналістка, кураторка книжкових проектів та літературних програм. Закінчила відділення журналістики Харківського національного університету ім. В. Каразіна. Працювала у літературному журналі «Березіль», ведучою авторського проекту «Книжковий кошик» та ініціювала соціальний проект «Книжкові сходини». З 2011 по 2013 роки працювала керівником прес-офісу видавництва «Грані-Т», з 2013 року стала шеф-редактором проекту про українські бібліотеки «Простір ідей», 3 2014 по 2015 роки працювала на телебаченні, у 2015-2016 працювала випусковим редактором «Української правди. Культура». У 2017 році координувала Українську програму та курувала фокус-тему фестивалю «Книжковий Арсенал», окрім цього координувала літературні програми «Культурного проекту (2013) та PinchukArtCentre (з 2014 року).

Двадцять років «Зелена хвиля» проходила в Одесі як книжковий ярмарок із супутньою програмою. З 2017 року «Зелена хвиля» — книжковий фестиваль. Нова зручна структура, нові комфортні майданчики, нові імена, новий зміст.

Програма фестивалю: http://vsiknygy.net.ua/news/50094/

У номінації «За кращий твір у телевізійній сфері» переможцем визнано фільм Тараса Каляндрука «Віденські стежки Івана Франка. Подорож на захист честі» (2016). Фільм, що вийшов в ефірі Львівської регіональної дирекції ПАТ «НСТУ», розповідає про навчання і наукову роботу Івана Франка у знаменитому Віденському університеті, захист ним докторської дисертації. Фільм розкриває взаємини Івана Франка з видатними вченими-славістами та лідерами тогочасної австрійської соціал-демократії, а також єврейським мислителем Теодором Герцлем.

Лауреатом Премії 2017 року у номінації «За кращий твір у радіомовній сфері» стала Тетяна Сергійчук за заключний випуск культурологічно-публіцистичної програми «Світоч» (2016) Першого каналу Українського радіо. У програмі її автор і ведуча презентувала власну інтерпретацію постаті Великого Каменяра, передусім як поета, який своєю творчістю суттєво вплинув на формування модернізму в українській поетичній літературі.

У номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері» одноголосно переміг науково-просвітницький інтернет-проект Наталії і Тихолоз та Богдана Тихолоза «Франко: Наживо», який стартував 1 травня 2016 року та активно наповнюється й сьогодні (https://frankolive.wordpress.com). Ця культурологічна ініціатива стала однією з найпомітніших інтелектуальних подій ювілейного франківського року, оскільки вдало поєднала солідну академічну наукову базу, популярний стиль викладу, адаптований до запитів масової аудиторії, та широкі можливості сучасних інформаційних і комунікаційних технологій. Сьогодні аудиторія його постійних читачів охоплює близько 24 тисяч користувачів з 68 країн світу. Нагадаємо, що премія ім. Івана Франка заснована постановою Кабінету Міністрів України за пропозицією Держкомтелерадіо і Національної спілки журналістів у 2003 році. Вона присуджується щорічно напередодні дня народження Івана Франка 27 серпня. Премією відзначаються автори, чиї твори сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

Склад Комітету з премії імені Івана Франка затверджується наказом Держкомтелерадіо. До нього входять представники Держкомтелерадіо, Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури України. Також до складу Комітету включено представників громадськості – голову НСЖУ Сергія Томіленка, члена НСПУ Григорія Кримчука, голову правління Благодійного фонду «Троянди й виноград» Максима Рильського, президента громадської організації Всеукраїнський благодійний фонд «Журналістська ініціатива» Людмилу Мех, директора видавництва «Київ-Дакар-Париж» Бориса Клименка та інші. Очолює Комітет з премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.

Громадське об’єднання “Пам’ять без кордонів” заснувало Всеукраїнський поетичний конкурс «Моє кохання без кордонів».

Конкурс має дві номінації: “Любовна лірика” та “Еротична поезія”. Правління громадського об’єднання затвердило Положення про конкурс, кількісний та персональний склад Журі: "Вперше в історії поетичних конкурсів, ми підібрали до його складу не професійних поетів, літературознавців та критиків, а людей різних професій, громадських діячів і т. д. Але безумовно тих, які люблять і відчувають магічний вплив поезії. Ми вважаємо, що поети пишуть для нас, а тому саме нам і давати оцінку їхній творчій праці та натхненню", - стверджують організатори конкурсу.

Нагороди отримають 5-ть перших місць у кожній номінації + 2 cпеціальні призи від ГО “ПБК”.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ПОЕТИЧНИЙ КОНКУРС “МОЄ КОХАННЯ БЕЗ КОРДОНІВ”:

1. На конкурс може подаватися один вірш від одного автора у кожну номінацію;

2. Вірші слід надсилати на електронну адресу: gopbk@ukr.net;

3. Автор самий обирає номінацію, у якій хоче брати участь;

4. Автор має вказати у листі точне прізвище, ім’я, по-батькові, місце проживання та роботи і номер мобільного телефону;

5. Твори приймаються до 20 серпня 2017 року;

6. Нагородження переможців: 5 перших місць у кожній номінації + 2 спеціальні призи від ГО “ПАМ’ЯТЬ БЕЗ КОРДОНІВ”;

7. Журі приймає рішення більшістю голосів;

8. Рішення Журі є остаточним і перегляду не підлягає.

9. Нагородження відбудеться орієнтовно 15-го вересня 2017 року у м. Львові.

Примірники грузинської літератури поповнять колекцію іспанської університетської бібліотеки. Про співпрацю між Університетом Аліканте в Іспанії і Національною парламентською бібліотекою Грузії повідомили в МЗС Грузії. Згідно із домовленостями найбільш яскраві твори грузинської літератури стануть частиною колекції університетської бібліотеки Аліканте. Крім того, археологи обох країн будуть проводити спільні розкопки в відповідних місцях як в Грузії, так і в Іспанії.

Після кількох років забуття в британські будинки повертаються книжкові шафи й полиці.

Два роки тому торгові мережі вже було поставили на них хрест: в країні стрімко набирали популярність електронні книги, для яких, як відомо, книжкові полиці не потрібні.

Однак до британців несподівано повернулося прагнення вразити друзів своїми домашніми бібліотеками, і тепер книжкові меблі розлітаються як гарячі пиріжки.

У Британії навіть з'явилася мода на "шелф" (від слова shelf - полиця): користувачі соцмереж активно постять фотографії своїх полиць з книгами. Магазини, які торгують меблями, повідомляють про значне зростання продажів книжкових полиць.

Популярний в Лондоні магазин Heals повідомив, що продажі полиць в цьому році зросли на 47%. Продаж найпопулярніших полиць з мангового дерева магазину John Lewis за рік підскочила на 224%. Одна з причин, за словами фахівців - мода на вільне планування квартир, де книжкові полиці можуть використовуватися в якості перегородок. Але головне - це повернення популярності паперових книг і "романтики книжкового колекціонування", як висловився один з виробників книжкових меблів.

Цей тренд, судячи з усього, продовжиться, пише Times: продажі звичайних паперових книг, за прогнозами, в наступні п'ять років зростуть на 25%. Компанія Mintel, що займається дослідженням ринків, пророкує, що продажі електронних книг, хоч і незначно, але впадуть: читачі втомилися від електронних екранів.

за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» організовано майстерню для керiвникiв (адміністраторiв, працівників, що відповідальні за програмне наповнення) третіх місць зi схiдних областей України. Курс розрахований на мешканцiв Одеської, Херсонської, Луганської та Донецької областей. При наявності місць, взяти участь зможуть мешканці Харківської, Дніпропетровської та Запорізької областей. Навчальні блоки передбачають:

📌 Філософія третіх місць:

Обговорення книги Рея Ольденбурга “Третє місце”

Роль третіх місць в системі креативної економіки

Роль третіх місць в екосистемі міста

📌 Робота зі спільнотою:

Розвиток спільнот на базі вільного простору

Підтримка комунікації, співпраця зі спільнотою

Соціальна діяльність в межах спільноти

📌 Робота з програмами:

Робота з соціальними програмами

Робота з бізнес-спільнотою

Робота з освітніми програмами

📌 Проектний менеджмент

📌 Роль польових досліджень в роботі зі спільнотою/третіми місцями:

Підготовка ➡ Організація ➡ Проведення ➡ Досвід ➡ Обробка даних

📌 Маркетинг громадських просторів

Дати: 4-6 серпня

Місце проведення: м. Маріуполь, вул. Нільсена, 60 (Єнгельса,60) Вартість: учасники оплачують тільки проїзд в обидві сторони, харчування та проживання беруть на себе організатори.

Реєстрація: https://impacthub.odessa.ua/events/2017/07/01/2261/

Державний комітет телебачення і радіомовлення України повідомляє, що державна наукова установа «Книжкова палата імені Івана Федорова» співпрацюватиме з приватним підприємством «Архівні Інформаційні Системи» для переведення в цифровий формат друкованих видань, що зберігаються у її фондах.

На сьогодні в Книжковій палаті зберігається близько 1 млн 200 тис. книжок, які були надруковані на теренах України починаючи з 1917 року і до сьогодення, а також приблизно 11 млн примірників газет. Наразі викликає занепокоєння критичний стан газет 1917-1930 років. Адже зберігаються вказані видання в єдиному примірнику і вони викликають найбільшу зацікавленість з боку різних наукових установ. Газети – це щоденна історична пам'ять України.

Питання переведення друкованих видань на цифрові носії постало вже давно. Проте брак коштів не дозволив досі реалізувати такий масштабний проект. Приватне підприємство «Архівні Інформаційні Системи» працює з 2011 року з установами України та іншими країнами світу. Підприємство має сучасне обладнання, тому приблизно 400 тис. комплектів газет можна оцифрувати за рік. Враховуючи обсяги фонду, цей процес відбуватиметься 22-23 роки.

Окрім того, співпраця з підприємством дозволить розпочати проект національно-культурної програми «Пам'ять України», який стане єдиним глобальним національним електронним ресурсом, що представляє минуле й сьогодення нашої країни. Нагадаємо, що проекти подібні проекту національно-культурної програми «Пам'ять України» існують в багатьох країнах світу, наприклад, в Великобританії, США, Нідерландах.

В Україні з’явилося нове видавництво – «Легенда». Його заснувала команда видавництва сучасної української дитячої літератури «Фонтан казок». Нове видавництво спеціалізується на сучасній українській прозі та буде видавати «дорослих» авторів.

«Ми помітили, як батьки з дітьми захоплено читають наші дитячі книжки, котрі ми створюємо з любов’ю. Але це все ж таки лише дитячі книжки. Тож у нас виникла ідея створити ті книжки, які будуть цікаві дорослим, і вони мають бути такі самі якісні й змістовні, як дитячі», – розповідає директор видавництва «Фонтан казок» Олег Рибалка, засновник «Легенди».

Група «Інформаційний спротив» (www.sprotyv.info) оголосила початок акції «Книжкова навала», у рамках якої бібліотеки 9 східних та південних областей України – Сумської, Харківської, Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Одеської – отримають у подарунок 500 комплектів з 13 книжок з історичної та військової тематики.

Метою акції є протидія російській пропаганді, яка постійно вдається до перекручування фактів і спекуляцій навколо історичних тем, що по-різному сприймаються в регіонах України. Спотворення минулого є одним з елементів «гібридної війни», яку Кремль веде проти України, з метою поглиблення розколу в українському суспільстві та дестабілізації ситуації в областях.

Як зазначив координатор групи ІС Дмитро Тимчук, до комплекту входять такі видання:

- 10 томів серії «Історія без цензури» (Видавництво «Клуб сімейного дозвілля», 2016 р.)

- «Війна і міф: невідома Друга світова» (Видавництво «Клуб сімейного дозвілля», 2016 р.)

- а також книга, написала координаторами та експертами групи ІС: «Вторжение в Украину: Хроника российской агрессии» (Видавництво «БрайтБукс», 2015 р.; українською та російською мовами).

Кожна область отримає від групи ІС 40-60 комплектів книжок, передача яких відбудеться у вересні 2017 р. Дмитро Тимчук підкреслив, що за підсумками акції у кожному районі вказаних 9 областей має бути принаймні один комплект таких книжок. На його думку, в Україні потрібно системно займатися історичним просвітництвом: «Сьогодні це вже не питання підвищення культурного рівня громадян – це питання національної безпеки та виживання держави».

Також у регіонах буде проведено цикл публічних лекцій з найбільш дражливих проблем минулого, які викликають бурхливі дискусії.

Акцію буде реалізовано без залучення бюджетних коштів у партнерстві з видавництвом «Клуб сімейного дозвілля», громадським проектом «Likбез. Історичний фронт» та Українською бібліотечною асоціацією.

У Чикаго буде побудовано бібліотеку з освітньо-виставковим комплексом Барака Обами

Колишній президент Барак Обама і його дружина Мішень оприлюднили плани своєї майбутньої президентської бібліотеки в Чикаго.

Проект являє собою комплекс модерних будинків з бібліотекою, музеєм, культурним центром і громадським городом. Музей, найвищий із трьох будинків, матиме виставкове приміщення, громадські місця, офіси і приміщення для освітніх програм і зустрічей.

Як передбачається, об’єкт буде готовим за чотири роки, але, згідно з повідомленнями, програми розпочнуться вже цього року. Обама також повідомив, що він з дружиною призначать два мільйони доларів на програми працевлаштування на період літа.

Як розпочалася президентська бібліотечна система?

В Америці стало традицією, що колишні президенти увічнюють свої імена в бібліотеках, тобто вони відкривають бібліотеки, які носять їхні імена. А все почалося з президента Франкліна Д. Рузвельта наприкінці 1930-х років.

Різке збільшення обсягів президентських документів змусило Рузвельта звернутися до відомих істориків та громадських діячів щодо того, як і де зберігатись не лише його досьє в Білому домі, а й його попередні статті, збір книг та пам'ятні речі. Рузвельт оголосив про плани будівництва нового об'єкта - президентської бібліотеки - 10 грудня 1938 р. Організація була зафрахтована для залучення приватних коштів на будівництво будівлі на майні Гайд-парку Рузвельта.

18 липня 1939 року Конгрес прийняв спільну резолюцію про прийняття нового об'єкта та погодження її експлуатувати як частину Національного архіву. Бібліотека Рузвельта була передана федеральному уряду 4 липня 1940 р. І була присвячена 30 червня 1941 р.

Бібліотека Рузвельта стала моделлю для подальших президентських бібліотек. Успішні бібліотеки були побудовані з приватними та іншими не федеральними фондами. Приватна некомерційна організація формується для координації цих зусиль та надання підтримки бібліотечних та музейних програм.

Які установи складають Президентську бібліотечну систему, яку керує НААР?

Президентська бібліотечна система складається з 14 президентських бібліотек, які документують президента Герберта Гувера через Барака Обами.

Перераховані в порядку, в якому вони були додані до системи, бібліотеки Президента та їх датування включають:

• Президентська бібліотека і музей Франкліна Д. Рузвельта, 4 липня 1940 р.

• Президентська бібліотека і музей Гаррі С. Трумена, 6 липня 1957 р.

• Президентська бібліотека і музей Дуайта Д. Ейзенхауера, 11 листопада 1954 року (музей) та 1 травня 1962 року (бібліотека)

• Президентська бібліотека і музей Герберта Гувера, 10 серпня 1962 р.

• Президентська бібліотека і музей Ліндона Б. Джонсона, 22 травня 1971 року

• Президентська бібліотека і музей Джона Ф. Кеннеді, 20 жовтня 1979 р.

• Президентська бібліотека і музей Джеральда Р. Форда, 27 квітня 1981 р. (Бібліотека) і 18 вересня 1981 р. (Музей)

• Президентська бібліотека і музей Джиммі Картера, 1 жовтня 1986 р.

• Президентська бібліотека і музей Рональда Рейгана, 4 листопада 1991 р.

• Президентська бібліотека та музей Джорджа Буша, 6 листопада 1997 р.

• Президентська бібліотека та музей Вільяма Дж. Клінтона, 18 листопада 2004 р.

• Президентська бібліотека та музей Річарда Ніксона, 11 липня 2007 р.

• Президентська бібліотека та музей Джорджа В. Буша, 25 квітня 2013 р.

• Президентська бібліотека Барака Обами

Президентські бібліотеки та музеї відкриті для широкої публіки будь-якого віку.

Кожна бібліотека має музейний компонент, який документує життя та час свого відповідного Президента.

Кожна бібліотека стягує плату за вхід, з доходами, які спрямовані на підтримку музейних операцій та програм. Музеї також містять змінюючи експонати про конкретні теми, пов'язані з історією та досвідом Америки, і відкриті для публічних цілий рік.

Багато бібліотек також мають активний освітній компонент, який забезпечує програми, призначені спеціально для студентів, і часто пов'язані з місцевими навчальними програмами.

Детальніше: https://translate.google.com.ua/translate?hl=uk&sl=en&u=https://www.archives.gov/presidential-libraries/about/faqs.html&prev=search

Номінація «Як тебе не любити»:

І місце – Анастасія Піка «Повернення Тетісу»;

ІІ місце – Світлана Тарапата «Майже ідеальний».

Номінації «Дитяча література»

Номінація «Твори для дітей»:

Тетяна Череп-Пергаменщик «Когда приходит любовь, или счастье после несчастья»;

Тетяна Новацька-Титаренко «Завтра новий день, або на гілці старої яблуні»

Надія Юдіна «Історії з території Д».

Номінація «Твори для дітей у віршах»:

Ірина Мацкова «Веселые карусели»;

Леся Родіна «Загадки-веселенки від бабусі Василинки»;

Світлана Дідух-Романенко «Кіт, що любив океани»;

Олена Терещенко «Скарб вікінгів».

Номінація «Анімація для дітей»: Ярослав Яміш «Чугайстер».

Номінація «Пісенна лірика для дітей»:

Марія Курівна «Колючий гість».

Номінація «Кіносценарії для дітей»:

Олена Шульга та Віктор Андрієнко «Козак і Мольфар».

Номінація «П’єси для дітей»:

Олександр Вітер «Не дуже солодка казка».

Номінація «П’єси»:

І місце – Ярослав Ярош «Антоніко»;

І місце – Неда Неждана «Загублені в тумані»;

ІІ місце – Єгор Коник «Громадянин Але»;

ІІІ місце – Олександр Вітер «Під прицілом тиші».

Номінація «Кіносценарії»:

І місце – Віктор Рибачук «Військовий доктор»;

ІІ місце – Едуард Бардашов «Характерник»;

ІІ місце – Павло Остриков «Ти космос»;

ІІІ місце – Сергій Шамара «Селфі-мапка».

Спецвідзнака - Марія Артеменко «Мені ніхто не казав».

Спецвідзнака – Анатолій Максим’юк «Червоний будинок».

Номінація «Пісенна лірика»:

І місце – Олена Неплащук «Нерви»;

ІІ місце – Анатолій Ройченко «Зварить мені, мамо, борщу»;

ІІІ місце – Світлана Дідух-Романенко «Море мені – чоловік»;

ІІІ місце – Ніна Шульгіло «Неписані листи»;

ІІІ місце – Оксана Бурда «Впустіть любов».

Спецвідзнака – Людмила Живолуб «Кульбабовий вальс».

Спецвідзнака – Анатолій Ройченко «Зваріть мені, мамо, борщу».

Спецвідзнака – Андрій Пермяков «Рок поезії».

Спецвідзнака – Соломія Мардорович «Ніколи».

Спецвідзнака – Аканарія «Зайчик-Загризайчик».

Номінація «Золотий письменник»:

Раїса Іванченко, Тамара Коломієць, Галина Вдовиченко, Іван Драч, Михайло Слабошпицький, Віктор Міняйло, Дмитро Павличко, Ігор Померанцев.

Міжнародний відкритий літературний конкурс «Коронація слова» - один з найпрестижнішим українських літературних конкурсів, який за 17 років свого існування відкрив понад 600 нових імен. Серед тепер найбільш популярних письменників — Андрій Кокотюха, Вікторія Гранецька, Богдан Коломыйчук, Лариса Денисенко, Марія Матіос, Володимир Лис, Міла Іванцова, Ірен Роздобутько, Василь Шкляр, Галина Вдовиченко, та багато інших. Премійовані романи та сценарії «Коронації слова» неодноразово екранізувалися, приміром, «Ґудзик» Ірен Роздобудько, «Іван Сила» Олександра Гавроша, «Червоний» та «Катерина» Андрія Кокотюхи, «Гніздо горлиці», за сценарієм Василя Мельника, «Столітття Якова» за твором Володимира Лиса.

Лауреатом Міжнародної Букерівської премії (The Man Booker International Prize) у 2017 році став ізраїльський письменник Давид Гроссман за роман "Кінь заходить у бар". За умовами престижної відзнаки, Гроссман та його перекладачка Джессіка Коен із США отримали по 50 тисяч фунтів, йдеться на сайті премії.

Дія роману "Кінь заходить у бар" переважно відбувається у клубі невеликого ізраїльського містечка, де виступає сатирик Довейл Джі. Одного разу замість звичного комедійного шоу публіка стає свідком персональної драми актора і проходить "колами його особистого пекла".

Глядачі могли б встати і піти, освистати його і вигнати зі сцени, якби їм не хотілося дізнатися його особисту історію. Міжнародна Букерівська премія (The Man Booker International Prizе) вручається із 2005 року.

У квітні 2017 року стали відомі імена шістьох претендентів, до переліку яких, крім Гроссмана, потрапили Матіас Енар (Франція), Рой Якобсен (Норвегія), Дорті Норс (Данія) та інші письменники.

Телеканал Еспресо оголошує про початок прийому заявок на участь художніх книжок у премії “Еспресо. Вибір читачів”. Пропозиції приймаються упродовж червня місяця.

З 1 червня стартував перший етап премії — формування довгого списку книжок. Заявки можуть надсилати, як видавництва, так і читачі відповідно до наступних номінацій: доросла література (книги, розраховані на аудиторію віком старше 18-ти років) і дитяча література (книги для дітей та підлітків).

Аби потрапити до довгого списку, книжки мають бути написані українською мовою, видані з 1 червня 2016 по 31 травня 2017 року (підписані до друку), мати наклад від 1000 екземплярів. Книжки мають бути видані вперше і розповсюджуватися по території України. Свої пропозиції можна надсилати, заповнивши форму. Кількість заявок від однієї особи необмежена.

Книжкова премія “Еспресо. Вибір читачів” заснована телеканалом Еспресо. Її презентація відбулася 18 травня 2017 року в рамках Книжкового Арсеналу в Києві. Премія покликана відзначати найкращі літературні новинки року, підтримувати інтерес до читання в українців, допомагати читачам обирати цікаві книжки, допомагати видавцям знаходити шлях до читачів. Переможці Премії будуть оголошені 24 листопада 2017 року, в день народження Еспресо, в ефірі телеканалу і на сайті espreso.tv.

Запитання до оргкомітету Премії надсилайте на book@espreso.tv

З нагоди двадцятиліття виходу першої частини поттеріани сайт Bookstr опублікував 17 найцікавіших обкладинок книги «Гаррі Поттер і філософський камінь» з усього світу. До числа найкращих потрапила і обкладинка українського видавництва «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га».

Нагадаємо, що першу книжку про Гаррі Поттера «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» презентувала в ніч з 13 на 14 квітня 2002 року. То було грандіозне шоу на нічному Хрещатику, на яке зібралося більше тисячі людей з дітьми. Авторами обкладинки є Владислав Єрко та Віктор Бариба.

Переклад 5-го, 6-го та 7-го томів українські читачі мали змогу прочитати чи не найпершими в світі після англомовних «поттероманів».

30 вересня 2016 року стартував продаж книги «Гаррі Поттер та прокляте дитя». Також у 2016 році світ побачили два великих ілюстрованих видання, «Гаррі Поттер та філософський камінь» та «Гаррі Поттер і таємна кімната». У 2017 році «поттеріану» продовжить видання сценарію фільму «Фантастичні звірі та де їх шукати».

Рекомендуємо опрацювати Наказ міністерства культури України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства культури і мистецтв України, Міністерства культури і туризму України, Міністерства культури України» від 19.04.2017 № 335 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 15 травня 2017 р. за № 622/30490/ )

/Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0622-17

Наказ набире чинності з дня його офіційного опублікування

Як відомо, міжнародні книжкові ярмарки представлені в різних установах різними учасниками та у межах різних подій. Особливості, тенденції, статистика окремих ярмарків наведено у статті Porter Anderson .

Докладніше на сайті Читомо: http://www.chytomo.com/blogs/zvit-vsesvitnogo-knizhkovogo-yarmarku-mav-2017 .

З ініціативи Міністерства культури у 2018 році з державного бюджету можуть виділити 100 млн грн на забезпечення Українського культурного фонду.

Про це повідомив міністр культури Євген Нищук під час профільної наради, передає Інтерфакс-Україна.

Відповідно до закону про Український культурний фонд, 8% від загальної суми піде на фінансування його діяльності, а ще 8% – на діяльність експертних рад фонду. Таким чином, на проекти в сфері культури залишиться 84 млн грн.

Міністр сподівається, що, крім коштів із держбюджету, в Фонд надійдуть кошти від донорів, які також можна буде спрямувати на фінансування проектів.

Нищук додав, що за перше півріччя 2017 року в Мінкульт “надійшло понад 100 заявок на надання підтримки різним культурним проектам на загальну суму близько 19 млн грн”.

Представник Міністерства фінансів додав, що оскільки до 2018 року буде здійснюватися підготовка до початку роботи Фонду, на фінансування цієї роботи можна виділити кошти з держбюджету-2017. При цьому до моменту розгляду Верховною Радою проекту змін до бюджету потрібно зареєструвати відповідну юридичну особу.

Передбачають, що дирекція Фонду матиме 40 штатних одиниць, у тому числі виконавчого директора. Окремо планують створити експертні ради, які повинні охопити всі сфери мистецтва, по 7 на кожен напрямок (загалом близько 91 фахівця), робота яких буде оплачуваною.

Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко наголосив, що до 26 червня повинні бути внесені всі необхідні зміни в підзаконні нормативно-правові акти, щоб закон про культурний фонд почав працювати. Нагадаємо, Український культурний фонд візьме на себе функцію фінансування проектів у сфері культури. Зараз розподілом коштів займається Мінкульт.

Книжка "Війна, що змінила Рондо" Видавництва старого Лева та творчої майстерні Аґрафка потрапила до каталогів сайту міжнародної спільноти Picturebook Makers, де зібрані дитячі ілюстровані книги найкращих авторів з усього світу.

"Опинитися у цій спільноті для художника книги - це як для бізнесмена бути надрукованим у Forbes. Просто crème de la crème у світі! Дуже тішимося!" - прокоментували виданню Cultporstir засновники Аґрафки Романа Романишин і Андрій Лесів.

Детальніше: http://www.ednist.info/news/62887