Бібліотечному фахівцю

Колегія Міністерства культури України схвалила Перелік видань для поповнення фондів публічних бібліотек, а також список організацій – отримувачів літератури для подальшого розповсюдження її серед публічних бібліотек регіонів з урахуванням їх заявок та потреб. За інформацією начальника управління з питань мовної політики та літератури Лариси Нікіфоренко, це понад 500 тисяч примірників сучасних україномовних видань 2016 -2017 років видання, їх перелік складає 138 назв від 44 видавництв.

У 2017 році Державним бюджетом України Міністерству культури України передбачається асигнування у сумі 48 736 200 грн. для забезпечення придбання україномовних книг для поповнення фондів публічних бібліотек України. Мінкультури було оголошено прийом пропозицій від суб’єктів видавничої справи щодо відбору україномовних книг, виданих протягом 2015 – 2017 років, і які за цільовим призначенням належать до науково-популярних, довідкових, літературно-художніх чи громадсько-політичних. На конкурс було подано рекордну кількість пропозицій для даної програми 125-ма видавництвами, які запропонували до розгляду 2621 назву україномовних видань на суму близько мільярда гривень.

Рішенням Експертної ради з відбору україномовних книг для поповнення фондів публічних бібліотек було сформовано перелік видань, що набрали більшість голосів та в свою чергу надіслано до структурних підрозділів у сфері культури обласних, Київської міської державних адміністрацій та обласних універсальних наукових бібліотек, якими проведено аналіз та зі свого боку зроблено заявки на кількість видань, необхідних для публічних бібліотек регіонів. За результатами проведеної роботи був сформований Перелік видань для поповнення фондів публічних бібліотек, що передбачає закупівлю книжок тиражем до 5000 (близько 152 примірників на область), що дасть змогу максимально забезпечити бібліотеки, включаючи сільські, новими виданнями та створить умови для доступу населення до найбільш рейтингових видань.

Під час засідання колегія Міністерства культури України також розглянула питання про надання Спілці дизайнерів України статусу національної та своїм рішенням рекомендувала Мінкультури ініціювати це питання перед Кабінетом Міністрів України, за умови надання Спілкою відомостей, що підтверджують відповідність її статусу національної.

Увага! Оголошено відкритий краєзнавчий конкурс проектних робіт «Донеччина.UA». Призовий фонд - мільйон гривень!

Донецька облдержадміністрація оголошує відкритий краєзнавчий конкурс проектних робіт «Донеччина.UA».

Конкурс присвячений створенню позитивного іміджу Донецької області, дослідженню прадавньої історії Донеччини, сприянню розвитку та популяризації культурно-історичного простору регіону, обізнаності населення про історію рідного краю, заохоченню краєзнавців та дослідників, громадських діячів, журналістів до пошукової та аналітичної роботи.

Конкурс проводиться у 2017-2018 роках.

Загальні умови участі у конкурсі на сайті: http://dn.gov.ua/uvaga-ogolosheno-vidkrytyj-krayeznavchyj-konkurs-proektnyh-robit-donechchyna-ua-2/

19 жовтня у Національному заповіднику «Софія Київська» підписано Програму співробітництва у сфері культури між Міністерством культури України та Міністерством освіти, культури і досліджень Республіки Молдова на 2017-2021 роки.

Угоду підписали Міністр культури України Євген Нищук та Міністр освіти, культури і досліджень Республіки Молдова Моніка Бабук. «Підписання Програми співробітництва – дуже важливий крок для подальшої культурної співпраці між нашими країнами. Ми відкриваємо нові перспективи для створення сучасних мистецьких проектів у кооперації з Республікою Молдова. Переконаний, це створить абсолютно новий спектр можливостей у всіх сферах соціального та культурного життя наших країн», - зазначив Міністр культури України Євген Нищук.

«Підписання Програми – це хороший імпульс до розвитку культурних зв’язків між нашими країнами, зокрема, для нас надзвичайно важливо бачити на своїх фестивалях українських митців», - підкреслила Моніка Бабук, Міністр освіти, культури і досліджень Республіки Молдова.

Програма співробітництва у сфері культури між Міністерством культури України та Міністерством освіти, культури і досліджень Республіки Молдова на 2017-2021 роки передбачає обмін досвідом у сфері розвитку креативних індустрій; співпрацю з метою активізації кінематографічного виробництва та розвитку аудіовізуальної сфери; культурний обмін та співробітництво в галузі театрального, музичного, образотворчого, естрадного і циркового мистецтва, кіно, бібліотечної і музейної справи; сприяння встановленню прямих контактів між навчальними закладами у сфері культури і мистецтва обох держав і реалізації культурних, освітніх програм; обмін досвідом щодо впровадження передових технологій у сфері переміщення культурних цінностей тощо.

Джордж Сондерс, американський прозаїк, отримав Букерівську премію в 2017 році за роман «Лінкольн у Бардо».

Фабулу роману базовано на реальній події — захороненні Авраамом Лінкольном свого сина в 1862 році. Бардо — це поняття тибетського буддизму, що означає проміжний, лімінальний стан між смертю і переродженням. Роман Сондерса зосереджується на такому проміжному стані, в якому перебуває син Лінкольна, який не бажає прийняти смерть і відчайдушно чекає на повернення батька.

Роман Сондерса написаний майже повністю у формі діалогу. Він містить ряд історичний текстів, біографій, листів — деякі справжні, деякі — написані самим Сондерсом.

Під час отримання нагороди, 58-річний американський письменник із Техасу наголосив на важливості культури. Він поставив питання: «Як ми реагуємо на страх — виключенням, негативними уявленнями і насильством? Чи ж натомість — робимо стародавній стрибок віри і намагаємося відповісти любов’ю — з вірою, що те, що здається інакшим, насправді є нами, але в інший час. <…> У США багато розмов про те, що варто захищати культуру. Сьогоднішній вечір [17 жовтня 2017 — день нагородження премією — прим. ред.] — це і є культура: інтернаціональна, співчутлива, активістська. Це простір віри в слово, красу і руйнацію стереотипів, як і намагання зрозуміти погляди іншої людини, навіть якщо це складно».

Джордж Сондерс — автор шести збірок оповідань, величезного журналістського доробку. Він почав писати досить пізно, перед тим бувши геофізиком. Його перша збірка, «CivilWarLand in Bad Decline», була опублікована в 1996 році. Він отримав низку літературних нагород, починаючи з 2006 року.

Сондерс — другий поспіль американський письменник, який виграв Букерівську премію.

Письменник Маркіян Камиш проаналізував запити англомовної вікіпедії й склав топ українських авторів, якими найбільше цікавляться користувачі. Про це він повідомив на своїй сторіці у Facebook.

Список очолили класики: Тарас Шевченко, Іван Франко та Леся Українка. А відразу після них, на 4-му й 5-му місцях, опинилися сучасні письменники: Маркіян Камиш та Андрій Курков.

Детальніше: http://www.chytomo.com/news/koristuvachiv-anglomovnoii-vikipediii-najbilshe-cikavlyat-shevchenko-ta-ukraiinka

Два українські видання увійшли до каталогу найкращих дитячих книг світу. Щорічний буклет "The White Ravens" (у перекладі — "Білі круки") випускає Міжнародна Молодіжна Бібліотека "International Youth Library" в Мюнхені. Каталог "Білих круків" є аналогом шорт-листа премії "Оскар" у книговидавничому бізнесі.

Про це повідомляє офіційний сайт каталогу.

До цьогорічного списку увійшли "Фарбований Лис" Івана Франка від видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" та "Сузір'я Курки" Софії Андрухович і Мар’яни Прохасько від видавництва "ВСЛ"

. У 2016 році до каталогу також увійшло два українських видання — "Хто росте у парку" ("ВСЛ") та "Вітер з-під сонця" Оксани Лущевської (видавництво "Фонтан казок"). 2015-го найкращими українськими дитячими книжками журі обрало "Війна, що змінила Рондо" Андрія Лесіва ("ВСЛ") та "Мій маленький Київ. Путівник для дітей" (видавництво "Лаурус").

Щороку до каталогу "Білі круки" іноземне журі обирає найкращі дитячі книжки з усіх країн світу, які згодом рекомендують до читання дітям і підліткам по всій планеті. Книги надсилають до Міжнародної Молодіжної Бібліотеки в Мюнхені, де з них формують перелік найкращих за критеріями літературного стилю, дизайну, універсальності теми, новаторства тощо. Друковану версію каталогу презентують під час Франкфуртського книжкового ярмарку. Цього року "Білі круки" предзентували аудиторії 12 жовтня.

У трьох містах - Львові, Києві та Дружківка за підтримки Міністерства культури України відбулася Всеукраїнська акція «Читаки. Писаки. Малюваки».

Організаторами заходу виступили Державна бібліотеки України для юнацтва, КЗК «Донецький обласний художній музей», Львівська обласна бібліотека для юнацтва, Центр Дослідження Літератури для Дітей та Юнацтва, Бібліотека ім. Лесі Українки м. Дружківка. За задумом організаторів, головна ідея проекту – активізувати роботу з юними читачами, які мають здібності до ілюстрування творів сучасних письменників, виявити інноваційні методи роботи для залучення дітей та молоді до друкованої книги.

Акція проходить вже другій рік поспіль. Минулого року дитячі ілюстрації експонувались в Краматорському художньому музеї. Цьогоріч змінився формат події – це не тільки експозиція, але й низка круглих столів та зустрічей під час яких обговорювалися питання співпраці музеїв, видавництв та бібліотек.

Детальніше: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245286296&cat_id=244913751

Нобелівську премія-2017 з літератури отримав Казуо Ісігуро – британський письменник японського походження. У четвер, 5 жовтня, Нобелівський комітет при Шведській академії офіційно оголосив ім'я лауреата.

Ісігуро отримав премію як письменник, "який в романах великої емоційної сили розкрив прірву під нашим ілюзорним почуттям зв'язку зі світом".

Ісігуро народився 8 листопада 1959 року в Японії, однак вже у 1960 році його батьки переїхали до Великобританії.

Літературна кар'єра Ісігуро почалась у 1981 році. Його роман "Залишок дня" (The Remains of the Day), виданий у 1989 році, отримав Букерівську премію, був екранізований (головну роль дворецького Джеймса Стівенса зіграв Ентоні Хопкінс) у 1993 році та отримав 8 номінацій на кінопремію "Оскар".

Іншу його відому роботу, роман "Не відпускай мене", журнал Time включив до списку 100 найкращих англомовних романів з 1923 до 2005 року. У 2008 році Time включив Ісігуро до списку 50 найкращих письменників Великобританії з 1945 року.

Церемонія нагородження лауреатів у 2017 році відбудеться 9 грудня в Стокгольмі.

До Всеукраїнського дня бібліотек за поданням регіональних відділень Президія УБА визначила переможців конкурсів та нагороджених відзнаками Української бібліотечної асоціації (протокол №6 від 22.09.2017 р.).

Почесне звання «Бібліотека року 2017» присвоєно Централізованій бібліотечній системі для дорослих м. Львова за проект «URBAN бібліотека».

ІІ місце у конкурсі отримала Бердичівська центральна міська бібліотека, Житомирська обл. за проект «М-ФОРМАЦІЯ».

ІІІ місце у конкурсі отримала Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова за Обласну патріотичну акцію «Герої ХХІ століття».

Грамотою Української бібліотечної асоціації нагороджується Центральна дитяча бібліотека ім. В. Стефаника Стрийської міської централізованої бібліотечної системи, Львівська обл. за доброту та людяність у роботі з людьми з особливими потребами (проект «Бібліотека – територія добра і милосердя»).

Грамотою Української бібліотечної асоціації нагороджується Наукова бібліотека Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, м. Харків за створення сучасного бібліотечного простору для забезпечення інформаційно-освітнього процесу.

Переможці Всеукраїнського конкурсу бібліотечних інтернет-сайтів у 2017 р.:

1 номінація: Кращий сайт бібліотеки національного/державного рівнів

Конкурс не відбувся

2 номінація: Кращий сайт обласної бібліотеки Конкурс не відбувся

3 номінація: Кращий сайт районної/міської централізованої бібліотечної системи (ЦБС) Комунальний заклад культури «Центральна міська бібліотека ім. В. Г. Бєлінського централізованої бібліотечної системи Шевченківського району м. Харкова» (http://belinskogo.kh.ua).

4 номінація: Кращий сайт філії районної/міської ЦБС Бібліотека-філія № 8 для дітей Кам'янець-Подільської міської централізованої бібліотечної системи, Хмельницька обл. (https://knigagalina.jimdo.com).

5 номінація: Кращий сайт бібліотеки для дітей/юнацтва Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. Т. Г. Шевченка (http://librarychl.kr.ua).

6 номінація: Кращий сайт бібліотеки вищого навчального закладу Наукова бібліотека Харківського національного університету радіоелектроніки (http://lib.nure.ua).

7 номінація: Кращий сайт шкільної бібліотеки

Шкільна бібліотека навчально-виховного комплексу № 9 м. Хмельницького (https://biblionvo9.jimdo.com)

8 номінація: Кращий сайт спеціальної бібліотеки

Конкурс не відбувся

9 номінація: Кращий бібліотечний інтернет-проект Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка. Веб-ресурс «Краєзнавство» (http://kray.korolenko.kharkov.com).

Визначено переможців І етапу Всеукраїнського конкурсу «Творчий злет: молодий бібліотекар року 2017»:

Алієва Еліна Юріївна, волонтер бібліотеки ім. В. Яна Дніпровського району м. Києва

Боднарюк Марина Володимирівна, бібліотекар 1 категорії відділу літератури іноземними мовами, філології та міжбібліотечного абонементу Науково-технічної бібліотеки Одеського національного політехнічного університету

Дубова Юлія Олегівна, редактор 2 категорії Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. Горького

Кисельова Лілія Геннадіївна, методист I категорії відділу бібліотечного маркетингу і менеджменту Центральної міської бібліотеки ім. М. Л. Кропивницького Централізованої бібліотечної системи для дорослих м. Миколаєва

Миронова Олена Анатоліївна, провідний бібліотекар бібліотеки-філії № 8 для юнацтва Олександрійської міської централізованої бібліотечної системи, Кіровоградська обл.

Почесними відзнаками УБА у 2017 р. нагороджуються:

За відданість бібліотечній справі

Дузенко Таміла Андріївна, директор Полтавської міської централізованої бібліотечної системи

Капустіна Наталія Іванівна, завідувачка кабінету бібліотекознавства імені Л. Б. Хавкіної Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка

Кубишкіна Світлана Василівна, директор Наукової бібліотеки Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

Остапенко Тетяна Анатоліївна, заступник генерального директора з наукової роботи Національної наукової медичної бібліотеки України

Черноус Валентина Юхимівна, директор Хмельницької обласної бібліотеки для дітей імені Т. Г. Шевченка

За внесок у бібліотекознавство

Колесникова Тетяна Олександрівна, директор Науково-технічної бібліотеки Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

За внесок у розвиток бібліографії та бібліографознавства

Самчук Лариса Іванівна, завідувач відділу наукової інформаційно-бібліографічної діяльності Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського

Бібліографічний посібник року

Благословенна та держава, що має відданих синів : історико-бібліогр. хроніка / уклад. Г. Буркацька; мал. Ю. Журавель; ред. : С. Чачко, В. Кучерява; Держ. б-ка України для юнацтва. — Київ : [б.в.], 2017. — 86 с.

Відзнака «За внесок у бібліотечну освіту» у 2017 р. не присуджується.

Щиро вітаємо наших переможців!

Відомих українських письменників Ларису Денисенко, Любка Дереша та Мар’яну Савку обрано посланцями доброї волі ООН в Україні.

Окрім письменників, послами доброї волі також стали журналіст Андрій Куликов, телеведучий Слава Варда, співачка Катя Чілі, філософ й дослідник Михайло Мінаков, правозахисник Євген Захаров та художниця Алевтина Кахідзе.

Посли доброї волі ООН та Посланці миру – це відомі особистості та визначні діячі, які присвячують свій час тому, щоб привернути увагу громадськості до найгостріших проблем сучасного світу та відстоюють цінності та ідеали Організації Об’єднаних Націй у своїх країнах. Послами доброї волі ООН є відомі митці, музиканти, спортивні зірки та актори. Організація Об’єднаних Націй підтримує Послів доброї волі ООН у привернення ще більшої уваги та підтримки у вирішенні головних проблем. Більшість зірок призначаються Послами доброї волі для окремої агенції ООН. Вони повинні мати бездоганну репутацію, справжній інтерес до гуманітарних проблем та значну популярність.

Посли доброї волі ООН призначаються терміном до двох років з можливістю поновлення. Не існує встановлених правил або контрактних зобов’язань з обох сторін, однак проводиться символічна церемонія призначення. Посли доброї волі ООН не отримують заробітну плату, хоча, можуть отримувати символічну платню розміром 1 долар США на рік або еквівалент цієї суми. Вперше, ідея залучення знаменитостей як послів ООН була втілена у 1950-х роках, коли Голлівудська зірка Денні Кайе була залучена до акції захисту прав дітей. Серед Послів доброї волі призначених різними агенціями ООН на міжнародному рівні є Анжеліна Джолі, Джекі Чан, Рональдо, Анатолій Карпов та інші.

Лариса Денисенко — українська письменниця, адвокат, правозахисник, телеведуча. Закінчила юридичний факультет Київського Національного університету, Центрально-Європейський Університет (Будапешт) та курс законопроектування при Міністерстві юстиції Нідерландів. Є адвокаткою, яка представляє інтереси громадян в Європейському суді з прав людини (Страсбург). Літературну кар’єру розпочала перемогою в конкурсі Коронація слова (гран-прі конкурсу-2002, «Забавки з плоті та крові»). Книга «Танці в масках» посіла 1-е місце у рейтингу Найкраща українська книга в жанрі белетристика журналу Кореспондент за 2007 рік. Авторка 10 книжок.

Любко Дереш — український письменник. Закінчив Львівський фізико-математичний ліцей та економічний факультет Львівського університету.

Його твори перекладені кількома європейськими мовами (німецька, польська, італійська, сербська тощо); роман «Культ» був представлений на Лейпцизькому книжковому ярмарку 2005 року. У 2009 році роман Дереша «Культ» видано французькою у видавництві «Сток».

Мар’яна Савка — українська поетеса, дитяча письменниця, літературознавець, публіцист, головний редактор і співзасновник «Видавництва Старого Лева», перекладач, громадський діяч, член Ради Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва, віце-президент літературної премії «Великий Їжак». Членкиня Асоціації українських письменників та Національної спілки письменників України.

Уряд повинен збільшити видатки на закупівлю літератури для бібліотек з бюджету 2018 року. Про це у щорічному посланні до Верховної Ради України заявив Президент України Петро Порошенко, передає кореспондент УНН. "Я просив би уряд наступного року підтримати національне книговидання, збільшивши видатки на закупівлю літератури для бібліотек", - сказав П.Порошенко.

Він також порадив КМУ знайти дієвий механізм зупинки контрабанди книжок. "Впорядкували ввезення книжок з РФ, бо разом з безумовно достойними взірцями художньої і наукової літератури, на жаль, в Україну вливався дуже потужний потік українофобської писанини і пропагандистського мотлоху. Таке рішення стало непоганим стимулом для вітчизняного книговидання, яке має зараз усі шанси задовольнити попит українців на якісну літературу", - додав Президент.

Як повідомляв УНН, віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко заявив, що у найближчі 6-8 років кількість книжок українською на ринку може сягнути до 90%.

Рішення про проведення Українсько-німецького року мов було прийнято у 2016 році міністрами закордонних справ обох країн, щоб через 25 років після початку дипломатичних відносин поглибити взаємну довіру та дружбу між Німеччиною та Україною, а також ще більше розвинути співпрацю у сферах освіти та культури.

Українсько-німецький рік мов відкриється у столиці 9 вересня 2017 року вуличним фестивалем на Контрактовій площі. Розпочнеться фестиваль з велопробігу від Європейської площі до місця подій і запросимо на найбільший урок німецької мови з прямою трансляцією з інших міст України. Впродовж дня гості фестивалю зможуть зробити перші кроки у вивченні німецької мови завдяки участі у безкоштовних мовних інтерактивних майстернях, граючи у футбол, беручи участь у конкурсі «Європа у пазлах» та навіть пробуючи страви німецької кухні. Повідомляє прес-служба Гете-Інституту в Україні.

На дітей чекають експериментальні майданчики з майстер-класами від IT-школи СМАРТ на базі конструктора Lego Mindstorms та Lego WeDO, уроки від школи RobotSchool на базі конструктора FISCHERTECHNIK, майстер-клас із робототехніки від школи intRobots та навіть Мала академія наук із незвичайним науковим пікніком.

Гості фестивалю скуштують традиційні німецькі страви та напої, а також візьмуть участь у кулінарних майстер-класах.

Маленьких відвідувачів та дорослих мрійників запрошуємо на виступи Лялькового театру німецького актора Олафа Мьоллера, а також на німецьку казку «Паперового театру» (“Papiertheater Nürnberg“). Літературний сад запропонує усім великий вибір книжок, поетичні майстер-класи з відомими літераторами, різноманітні розваги для дітей – справжнє відкрите місце для відпочинку!

Протягом двох днів, починаючи з 19:00, музичний настрій для вас створюватимуть німецькі гурти «Kellerkommando» та «Messer», а також українські колективи «Гайдамаки» та «Жадан і Собаки в космосі».

Довідково: Українсько-німецький рік мов триватиме протягом 2017-2018 року та включатиме понад 50 культурних подій. Основними тематичними напрямами стануть: популяризація німецької мови серед молодих українців, для яких це може відкрити кар'єрні перспективи; підтримка історичної пам’яті відносно історії двох народів заради майбутнього; українсько-німецький літературний діалог. Упродовж цього часу саме мова і література стануть платформами для передачі сучасної культури, освітніх стандартів і європейських цінностей. Спільний Рік мов завершиться влітку 2018 року проведенням міжнародного Освітнього конгресу. Протягом всього року мова та література стануть платформами для передачі сучасної культури, освітніх стандартів та європейських цінностей.

З метою вшанування пам'яті мільйонів співвітчизників, які стали жертвами Голодомору 1932-1933 років в Україні, а також тих громадян, які пережили цю страшну трагедію в історії Українського народу, Уряд затвердив План заходів на 2017-2018 роки у зв’язку із 85-ми роковинами Голодомору. Відповідний проект розпорядження був схвалений на засіданні Кабінету Міністрів України 18 серпня.

Проект розпорядження було розроблено на виконання Указу Президента України «Про заходи у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні – геноциду Українського народу» від 26.11.2016 р. № 523/2016.

Відповідно до Плану заходів, у Києві, зокрема, на території Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» та інших населених пунктах щороку, у четверту суботу листопада традиційно проводитимуться жалобні заходи за участю представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадськості, духовенства та дипломатичного корпусу.

Впродовж 2017-2018 років буде проведено інформаційно-соціальну кампанію щодо інформування суспільства про події, пов’язані з Голодомором 1932-1933 років в Україні, у тому числі тематичних наукових, науково-практичних конференцій, круглих столів, присвячених масовим штучним голодам 1921-1923 років та 1946-1947 років в Україні. Планується продовжити роботу над Національною книгою пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні, а також забезпечити подальше дослідження проблем Голодомору та проведення пошукової роботи зі встановлення осіб, які у 1932-1933 роках рятували людей від голоду.

У навчальних закладах та закладах культури планується проведення інформаційних, навчально-виховних та інших заходів, спрямовані на донесення інформації про вчинені комуністичним тоталітарним режимом штучні масові голоди, а також забезпечити проведення серед молоді, митців та молодих вчених Всеукраїнського конкурсу науково-пошукових робіт «Голодомор 1932-1933 років. Україна пам’ятає» та конкурсів на створення кращого твору літератури, образотворчого мистецтва, музичного твору на вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу.

Крім того, планується вирішити питання щодо розвитку Національного музею «Меморіал жертв Голодомору», зокрема, забезпечити створення Музеєм геоінформаційної системи місць, пов’язаних з трагічними подіями Голодомору 1932-1933 років в Україні. А також забезпечити спорудження у місті Києві пам’ятника визначному досліднику Голодомору 1932-1933 років в Україні Джеймсу Мейсу.

Урядом планується проведення інформаційно-просвітницьких заходів щодо подальшого визнання світовою спільнотою – іноземними державами та міжнародними організаціями Голодомору 1932 -1933 років в Україні - геноцидом Українського народу, у тому числі: підготувати тематичну виставку про злочин Голодомору та передати її до МЗС для подальшого представлення у приміщенні парламентів та урядових установ іноземних держав та міжнародних організацій; підготувати тематичні інформаційні матеріали про злочин Голодомору – англійською, французькою, німецькою, іспанською мовами; передати до МЗС документальні та художні фільми про трагедію Голодомору, дубльовані або з субтитрами англійською мовою, призначені для некомерційного показу за кордоном.

Планом передбачається протягом 2018 року забезпечити виготовлення та випуску конверта з оригінальною маркою, присвяченого 85-роковинам Голодомору 1932-1933 років в Україні та проведення його спец погашення. У листопаді 2018 року заплановано проведення у місті Києві Міжнародного форуму, присвяченого 85-роковинам Голодомору в Україні.

У зв’язку зі зростанням цін на комп’ютерну техніку Уряд прийняв рішення про підвищення граничних сум витрат на придбання персональних комп’ютерів, у т.ч. операційної системи, державними органами, а також установами й організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, до 20 500 грн.

Постанова КМУ від 09.08.2017 р. № 593

На засіданні 9 серпня Уряд затвердив новий Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для випуску книжкової продукції за програмою «Українська книга». Відповідний проект постанови розроблений Міністерством культури України з метою визначення механізму використання бюджетних коштів щодо діяльності Українського інституту книги та випуску книжкової продукції за програмою «Українська книга».

Згідно із затвердженим Порядком, головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінкультури, Український інститут книги є розпорядником коштів нижчого порядку та належить до сфери його управління. Передбачені бюджетні кошти використовуються з метою поповнення фондів бібліотек, забезпечення рівного доступу до сучасної української літератури та зарубіжної літератури українською мовою, сприяння максимальному задоволенню культурно-освітніх потреб населення у вітчизняній книжковій продукції. Зокрема, забезпечення випуску видань для дітей та юнацтва, творів сучасних українських авторів та видатних зарубіжних письменників, перекладів творів українських авторів іноземними мовами, видань, створених з урахуванням вимог для людей з особливими потребами тощо.

Крім того, бюджетні кошти спрямовуються на створення цифрової бібліотеки. А саме, придбання технічних засобів, розроблення програмного забезпечення, створення та забезпечення підтримки сайту цифрової бібліотеки та інші потреби.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що у 2018 році необхідно збільшити фінансування сфери культури.

Про це він сказав під час виступу на засіданні Кабміну, звітуючи про півріччя роботи уряду, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Розвиток культурного потенціалу - думаю, що тут нам треба зробити ще дуже багато. Глибоко переконаний в тому, що українська культура має знайти ще більшу підтримку у бюджеті на 2018 рік. Без належної підтримки культури дуже важко побудувати успішну цивілізовану країну», - сказав Гройсман.

2017 рік перейшов середину, а українські письменники тішать читачів літературними новинками. Деякі книжки вже встигли привернути увагу поціновувачів української літератури. Вікторія Демидюк пропонує добірку творів, що за цей короткий термін вже прийшлись до душі читачу.

"Земля Загублених". Калитко Катерина

Інколи, Земля Загублених необхідна кожному з нас. Вона мандрує з нашої теперішньої реальності до паралельної, забираючи на свою територію усіх тих, хто почувається "загубленим" серед оточуючих людей.

Кожен раз, коли хтось гостро відчуває свою відчуженість від цього світу і приходить до висновку, що йому тут місця немає – Земля Загублених приходить за ними та забирає до таких же "інакших", котрі в певній мірі є одне одному родичами. Отже, певною мірою – ця земля є для усіх них домом, якого у них ніколи раніше не було. Кожна історія цієї книжки розповідає про когось з таких "загублених", втім, бодай одна з них зачепить вас за щось дуже особисте.

"№ 2". Остап Дроздов

Скільки ви вже бачили чи читали книжок про Україну? Здавалося б, складно написати про неї "по-новому". Але Остапу Дроздову це цілком вдалось. Він говорить про усі ті неприємні речі, які ми всі бачимо в країні, а також про ті всі неприємні речі, які ми не бачимо в собі.

Це історія людини, котра змогла втекти до іншої країни, але не змогла втекти від себе. Про нове ставлення, котре з’явилось у нього до України в еміграції. Про те почуття до своєї країни, котре не зникає, попри те, що ти відчув на собі всі "прикраси" життя у ній.

"Харків 1938". Олександр Ірванець

Книжка для тих, хто встиг відчути ностальгію за "дев’яностими". В ній ви знайдете і те, за чим скучили, і те, про що забули. Ви відчуєте часом полегшення, а часом роздратування і задумаєтесь, чи дійсно ви скучили за Україною "дев’яностих".

Книжка межує між "альтернативною реальністю" історії і звичайною пародією з елементами сатири. Події роману закручуються у карнавалі, де всі зациклені за "тілесних" потребах людини, котрі межують із тваринними. Всі п’ють, їдять і розважаються. Вистачає у творі й еротики, але нею все не обмежується, піднімаються і більш серйозні теми.

"Ловець океану". Володимир Єрмоленко

Європейські письменники полюбляють писати свої варіації на "Одіссею" Гомера. І ось сучасна українська література побачила свій варіант "Одіссеї" від Володимира Єрмоленка. Перші його дві книжки читачі високо оцінили, тож звістка про вихід твору "Ловець океану" одразу привернула їхню увагу.

Автор розповідає своє бачення щодо пошуку власного "Я" у світі, про власні пошуки та власні знахідки.

У Романі Єрмоленка гармонійно поєднується атмосфера класичної "Одіссеї" з її філософськими роздумами та сучасне бачення людини і світу.

"Німа". Юлія Гук

Що відбувається, коли із абсолютно "неземної" та творчої особистості роблять піддослідного щура? Саме так себе відчуває головна героїня роману, котра розмірковує про теми, актуальні для кожної людини: пошук кохання та пошук власного місця у цьому світі. Дівчина, котра раніше малювала та не уявляла свого життя без творчості – тепер працює у сфері працевлаштування. Вона допомагає шукати роботу таким же розчарованим та загубленим, як вона: колишнім музикантам, письменникам та художникам. Що вона при цьому відчуває, приймаючи щодня таких самих "невдах", якою почувається героїня? Зневагу та відразу до них, тих, хто також опустив руки, чи співпереживання? Ця психологічна драма зачіпає достатню кількість актуальних життєвих питань, аби її варто було прочитати.

"Череп". Олег Шинкаренко Роман Олега Шинкаренка розповідає про те, що являє собою "русскій мір". Про те, як журналісти маніпулюють свідомістю людей. Як люди йдуть бездумно туди, куди їм скажуть і роблять те що їм скажуть, не думаючи про наслідки. Трагікомічна та абсурдна історія, котру ми всі відчули на собі, тому вона вже більш не здається нереальною. Автор кожному персонажу книги надав відповідну мову, діалект, завдяки якому можна зрозуміти, про кого саме йдеться у творі. "Сага про Кайдашів". Олексій Кононенко

Ще одна сучасна інтерпретація класичного твору. Цього разу – відомої всім із дитинства - "Кайдашевої сім’ї" Івана Нечуя-Левицького. Суто українська історія про родину Кайдашів переродилась у сучасну сагу-поему завдяки Кононенку. Віршовані рядки твору просякнуті українським побутом та звичаями, а також кожному зрозумілими жартами. Вона припаде до душі кожному, хто скучив за романтичними і водночас кумедними, простими та "народними" історіями.

До кінця року письменники обіцяють порадувати нас ще не однією літературною новинкою!

Президент України Петро Порошенко підписав законопроект №5678 «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» (щодо визначення поняття «пам’ятка культурної спадщини»)», ухвалений Верховною Радою України 25 травня 2017 року.

Основною метою законопроекту є збереження за об’єктами, які набули статусу пам’ятки до набрання чинності Закону України «Про охорону культурної спадщини», їх пам’яткоохоронного статусу.

Внесені до статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» зміни дозволять забезпечити належний правовий захист тих пам’яток, які набули пам’яткоохоронного статусу за старим законодавством та на даний момент ще не внесені до Реєстру.

Низка публічних бібліотек США почали пригощати дітей безкоштовним обідами, тим самим привчаючи їх до літнього читання. Про це повідомляє The New York Times.

Обіди надаються за програмою літнього харчування Міністерства сільського господарства США. У минулому році таким чином було профінансовано 50 тисяч закладів по всій країні. У 2017-му вже майже 4 мільйони дітей встигли отримати 179 мільйонів порцій. Ще з 1970-х років уряд США намагається зменшити розрив у обсягах харчування між дітьми з забезпечених і малозабезпечених родин, надаючи їжу різноманітним літнім таборам та іншим позашкільним закладам. Але транспортування та обмежена кількість літніх заходів для малозабезпечених дітей серйозно заважали реалізації таких планів.

Усе змінилося після того, як уряд почав рекомендувати бібліотекам потенційних локальних партнерів та зв’язувати їх зі спонсорами. Покращення функціювання програми також позитивно вплинуло на відвідуваність публічних бібліотек дітьми у літній час. «Завдяки програмі літнього харчування, бібліотеку почало відвідувати більше дітей. Вони приходять за їжею, але залишаються з книжками», – розповідає тимчасова директорка бібліотеки округу Керн у Каліфорнії Ені Еппл.

Також вона зазначає, що одна з головних умов літньої програми харчування полягає у тому, що їжу отримують лише діти віком до 18 років. Тож батьки повинні приносити харчі для себе. Для того, щоб отримати право на забезпечення бібліотеки їжею, партнерська компанія має бути розташована в районі, де щонайменше 50 відсотків учнів мають знижку на харчування або користуються безкоштовними пропозиціями.