Бібліотечному фахівцю

53% студентів університетів у Японії взагалі не читають. Про це свідчать результати опитування, повідомляє японська загальнонаціональна газета The Mainichi.

Дослідження проводилося минулого року. Результати 26 лютого оприлюднила Національна федерація університетських кооперативних асоціацій.

53,1% опитаних, що на 4% більше, ніж минулого року, відповіли «нуль» на запитання про те, скільки часу вони щодня витрачають на читання. Вперше, починаючи з 2004 року, цей показник перевищив 50%.

Близько 10,2% відповіли, що витрачають менше 30 хвилин на читання щодня, 17% – до години, 13% – не більше двох годин. Середній час, витрачений на читання, склав 23,6 хв на день.

Опитування було проведене у 30 університетських кооперативах у жовтні та листопаді минулого року. Було отримано 10 021 відповідь від студентів та студенток.

Нещодавно Читомо повідомляло, що 51% українців за минулий рік не прочитали жодної книжки.

Президент України Петро Порошенко вручив Шевченківську премію. Цього року нагороду отримали 8 лауреатів у категоріях література, публіцистика, музичне мистецтво, візуальне мистецтво і кіномистецтво.

Шевченківську премію з літератури отримала авторка 45 поетичних і прозових книжок та 17 тисяч картин, українка, що живе в Мюнхені, Емма Андієвська. Вона народилася в Донецьку, який тоді, в 1931 році, ще називався Сталіно, потім із родиною переїхала спочатку до Вишгорода, а згодом – у 1939 році – до Києва, де її батька вбили енкаведисти. А під час Другої світової війни разом із мамою Емма Андієвська виїхала до Німеччини і прожила там майже все життя, але ні на хвилину не забувала про Україну, якій присвятила свою творчість.

Лауреатом у категорії «публіцистика» став доктор історичних наук, директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, автор книги «Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності» Сергій Плохій.

Книга «Брама Європи» видана у 2015 році, перекладена українською у 2016-му, визнана кращою у галузі публіцистики. Вона як «стиснута пружина» української історії за 2,5 тисячі років, містить усе важливе і визначальне, але при цьому сприймається легко.

У категорії «Кінематографія» лауреатами стали четверо творців сучасного українського документального кіно: режисер циклу історико-документальних фільмів, присвячених Революції гідності, Володимир Тихий і співавтори документальних стрічок – оператори Юрій Грузінов, Ярослав Пілунський і Сергій Стеценко. Пілунський і Грузінов – автори фільму «Перша сотня» про громадських активістів Революції гідності.

За мистецький проект «Втрачений Рай» премію отримав Павло Маков –художник, член Королівського товариства живописців та графіків Великої Британії, член-кореспондент Академії мистецтв України.

Лауреатом у категорії «музичне мистецтво» стала композитор Вікторія Польова, чиї композиції, на думку музикознавців, одні з найкращих у загальній картині сучасної української музики.

Цьогоріч лауреатів у номінації «театр» не було. Як пояснив Радіо Свобода міністр культури України Євген Нищук, діячі культури у названій номінації, до яких була цікавість Шевченківського комітету, нещодавно вже отримували державну премію.

«За статутом, не можуть розглядатись ті чи інші особи, які отримали вже нагороду, щоб отримувати знову державну нагороду», – зазначив міністр.

Євген Нищук повідомив, що грошова премія у 2018 році становить 248 тисяч гривень. Окремо Нищук відмітив лауреатів із «Вавилону’13» – об’єднання режисерів, операторів та кінематографістів документального кіно, і назвав їхню діяльність мужнім громадянським вчинком.

«Це тема, яка для кожного з нас близька, тема «Майдану», яку в силу часу хочуть стерти, хочуть нівелювати. Вони зробили цей факт, цю сатисфакцію і вони її зробили на всі покоління, тому що вони зібрали «по крупинках всі деталі», так само, як вони зараз роблять: продовжують відтворювати і фіксувати всі події на сході країни», – сказав міністр культури в коментарі Радіо Свобода.

Режисер-документаліст Володимир Тихий відзначив важливу роль українського документального кіно у час «інформаційної війни». «Цифрові технології стали «зброєю». Зброєю на рівні уваги мільйонів людей. «Майдан» – це подія світового масштабу. Про «Майдан» будуть зарубіжні режисери знімати і далі, і багато різного, і може і такого, що у нас волосся може дибки ставати. Ми маємо бути готові до того, що ми маємо дуже багато докласти зусиль і енергії, щоб нас почали справді «бачити», – зазначив він у коментарі Радіо Свобода.

У 2017 році Шевченківську премію отримали 4 лауреати в категоріях: публіцистика, музичне мистецтво, візуальні мистецтва та кіномистецтво.

Журі літературної премії «Кобзар», яка відзначає канадські книги на українську тематику, обрало цьогорічного переможця.

Як передає кореспондент Укрінформу, прихильність журі здобула книга Лізи Грекуль під редакцією Лінди Ледоховські «Незв’язані: Українсько-канадське письмо» («Unbound: Ukrainian Canadians Writing Home»)

«Зібрані у книзі твори є по-різному деталізованими й одночасно споглядальними, веселими, сумними, формальними, неформальними та дуже особистими. Зібрані разом вони глибоко занурюються у ширші питання й відповіді стосовно канадсько-українського досвіду, й створюють повну картину важливої літературної громади», - йдеться у висновку журі.

У книзі зібрані есе кількох авторів, які розповідають про вплив свого українського походження на стиль оповідання.

Переможець отримає премію - близько 20 тисяч доларів. Ще 5 тисяч доларів виплатять видавцеві книги University of Toronto Press.

Журі цьогорічного конкурсу складалося із: письменника, критика та науковця Ренді Боягода (Randy Boyagoda); прозаїка Шарлоти Грей (CharlotteGray CM) і поета Моріса Міеро (Maurice Mierau), який здобув попередню премію «Кобзар».

Усього до фіналу конкурсу вийшло п’ять творів, серед яких, окрім переможної книги, були також:

- Богдан Кордан «Невільні: Канада, Перша світова та досвід ворожих чужоземців» («No Free Man: Canada, the Great War and the Enemy AlienExperience»);

- Наталія Ханенко-Фрізен «Чужі українські землі: діаспора, батьківщина та фольклорна уява у двадцятому столітті» («Ukrainian Otherlands:Diaspora, Homeland, and Folk Imagination in the Twentieth Century»);

- Ерін Мур «Капуста» («Kapusta»); - Олександра Рісен «Неприземлена: любов, прийняття та інші уроки, винесені з покинутого саду (мемуари)» («Unearthed: Love, Acceptance, andOther Lessons from an Abandoned Garden (a memoir)»);

Нагадаємо: літературна премія «Кобзар» була заснована у 2003 році Українською канадською фундацією імені Тараса Шевченка. Що два роки вона відзначає видатні твори канадської літератури, що розкривають українсько-канадські теми.

Весна має починатися книжково, тому 15–18 березня в Українському домі буде багато книг. Це означає, що всі охочі поповнити свою бібліотеку художніми та пізнавальними виданнями матимуть чудову нагоду це зробити.

Художня і публіцистична, навчальна і наукова література, книжки про мистецтво і для подарунку, довідники, альбоми і періодика — на «Київській весні–2018» кожен знайде видання собі до душі. Крім того, усі гості можуть завітати до «Літературного салону», де на них щодня чекають презентації новинок, літературні зустрічі, семінари, дискусії про мистецтво творення книги та проблеми книговидання. Традиційно, в рамках книжкової виставки, пройде благодійна акція зі збору книг для юних мешканців Донецької та Луганської областей.

«Київська весна» запрошує до співпраці видавців і письменників для організації книжкових презентацій та автограф-сесій.

Організовують виставку Державне підприємство «Український Дім» та Державний комітет телебачення і радіомовлення України.

23 лютого під головуванням Міністра культури України Євгена Нищука відбулася нарада з керівниками структурних підрозділів у сфері культури місцевих держадміністрацій з питання ефективного впровадження реформи децентралізації.

Значна увага була приділена питанню вдосконалення кваліфікації місцевих керівників галузі культури та молоді, що прагнуть працювати у цій сфері, використовуючи сучасні механізмів та досвід кращих практик країн ЄС.

Протягом 2017 року Міністерство культури ініціювало та провело низку важливих заходів - Всеукраїнський практичний Форум «Культурні та креативні індустрії - як основа розумної стратегії розвитку малої території», проект «Пілотні культурні ініціативи для локальних змін», навчальні тренінги з підвищення інституційної спроможності закладів культури, започаткувало діяльність «Академії культурного лідера» тощо.

Детальніше тут: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245339499&cat_id=244913751

82% програмного забезпечення в Україні - неліцензійне та нелегальне. Це значно збільшує вірогідність окремим користувачам та цілим організаціям стати жертвами кібератак, не кажучи вже про порушення законодавства. Одним з кроків щодо наведення порядку в цій сфері стало створення Ради з питань інтелектуальної власності, що здійснюватиме координацію процесів щодо функціонування і розвитку системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні.

«На нашу думку, заснування в Україні Ради з питань інтелектуальної власності є вірним кроком у напрямку боротьби з «патентним тролінгом», використанням неліцензійного програмного забезпечення, Інтернет-піратством тощо. Адже за останні п’ять років наша держава посідає одне із перших «місць» серед держав (поруч із Росією, Китаєм, Індією, Чилі), які найчастіше порушують права інтелектуальної власності», - прокоментував юрист Роман Михайловський.

Створення Ради для громадянського сектора означає, що контроль з боку держави за використанням піратського ПЗ та інших порушень прав інтелектуальної власності посилиться. «Наслідком може бути адміністративна чи кримінальна відповідальність як працівника, так і керівника організації», - додає юрист Роман Михайловський. Детальніше: https://gurt.org.ua/news/recent/43601/bull/

Стали відомі лауреати ХІХ Всеукраїнського рейтингу «Книжка року». Імена переможців оголосили під час урочистої церемонії, яка відбулася у Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича в Києві. Топ-книжки минулого літературно-книжкового сезону назвали із претендентів, які потрапили до коротких списків у семи номінаціях. Переможців визначили внаслідок чотириденної експертної сесії – 58 експертів оцінили понад 1100 видань.

Номінація «ХРЕСТОМАТІЯ»

• Художня класика: Михайль Семенко «Повна збірка творів. У 4 томах»

• Життєписи: «Франківська енциклопедія: у 7 томах. Том 1»

• Літературознавство / критика: «Шевченківська енциклопедія. Літературні твори» та архієпіскоп Ігор Ісіченко «Війна барокових метафор»

Номінація «КРАСНЕ ПИСЬМЕНСТВО»

• Сучасна українська проза / есеїстика / драматургія: Сергій Жадан «Інтернат»

• Жанрова література (детектив / пригоди / фантастика / любовний роман / історичний роман / молодіжна проза / автобіографії): Юрій Винничук «Лютеція» та Юрій Косач «Сузір’я Лебедя»

• Зарубіжна проза / есеїстика / драматургія: Ісабель Альєнде «Японський коханець»

• Поезія / афористика: «Антологія української поезії ХХ століття: від Тичини до Жадана», Дмитро Павличко «Два кольори», Ірина Жиленко «Євангеліє від ластівки», Ігор Римарук «Три потоки місячного світла»

Номінація «СОФІЯ»

• Філософія / антропологія / психологія: Карл Густав Юнг «Aion. Нариси щодо символіки самості»

• Політологія / соціологія: Джозеф Стіґліц «Ціна нерівності»

Номінація «МИНУВШИНА»

• Популярні видання / історична белетристика: Ярослав Тинченко «Лицарі Зимових походів. 1919-1922 рр.»

• Дослідження / документи: Наталія Яковенко «У пошуках Нового неба»

• Біографії / мемуари: «Князі Олельковичі-Слуцькі»

Номінація «ОБРІЇ»

• Науково-популярна література: Кристоф Ґальфар «Всесвіт на долоні. Подорож крізь простір, час та за їхні межі» та Річард Докінз «Егоїстичний ген»

• Бізнес / економіка / успіх: Ден Сенор «Країна стартапів. Історія ізраїльського економічного дива»

• Публіцистика / сучасні мемуар: Дмитро Муравський «Через війну. Погляд волонтера»

• Спеціальна література / довідкові видання: Станіслав Волощенко «Колекція Митрополита Володимира (Сабодана): рукописи, стародруки і рідкісні видання»

Номінація «ДИТЯЧЕ СВЯТО»

• Книжки для малечі та молодших школярів: «Велика ілюстрована книга казок українських та іноземних письменників»

• Твори для школярів середніх класів: Анна Коршунова «Комп і компанія»

• Підліткова та юнацька література: Дара Корній «Духи природи»

• Пізнавальна та розвиваюча книга: Ярина Винницька, Юлія Табенська, Дмитро Осипов «Наречена» та Леонід Ушкалов «Шевченко від А до Я»

Номінація «ВІЗИТІВКА»

• Малярство / фотографія / пластика: «Як у Тіні. Георгій Якутович як ілюстратор книги «Тіні забутих предків»»

• Мистецтвознавство / етнографія / історія повсякдення: «Дмитро Горбачов. Случаї»

• Краєзнавча і туристична література / дорожні нотатки: Ігор Гирич «Український Київ кінця ХІХ – початку ХХ століття» та Сергій Ярон «Київ у 80-х роках. Спогади старожила»

Премія «НОНФІКШН»

• фіналіст: Леонід Ушкалов «Ловитва невловного птаха: життя Григорія Сковороди»

• лауреат: Ярослав Тинченко «Лицарі Зимових походів. 1919-1922 рр.».

Всеукраїнський рейтинг «Книжка року» заснований у 1999 році і щорічно визначає найкращі українські книжки, видані вітчизняними видавцями самостійно або у співпраці з іноземними партнерами.

Організаторами конкурсу є: Інститут літератури імені Т.Г.Шевченка Національної Академії наук України, Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського, українське незалежне видавництво «Смолоскип», Фонд сприяння розвитку мистецтв, газета «Україна молода», центр рейтингових досліджень «Еліт-Профі».

Експертами рейтингу є провідні книгознавці, критики, вчені-гуманітарії, відомі письменники, політологи різної естетичної та ідеологічної орієнтації, журналісти та редактори популярних періодичних видань, культурологи, народні депутати, керівники відповідних державних установ.

Книжки «Голосно, тихо, пошепки», «Я так бачу» творчої майстерні «Аґрафка» перемогли в номінації нон-фікшн для дітей у «BolognaRagazzi 2018» – однієї із найпрестижніших нагород у галузі дитячої літератури в світі. Про це повідомляє Болонський книжковий ярмарок на своїй сторінці у Facebook.

«З видавництв з усього світу було представлено понад 1000 найменувань та 116 цифрових записів, і вибір був дуже складним: книги та програми захоплювали й переконали наших журі у своїй красі, сміливості й інноваційності», – йдеться у повідомленні.

Офіційне нагородження відбудеться під час Болонського книжкового ярмарку-2018.

Міжнародна організація IREX оголошує відбір заявок на участь у проекті ПУЛЬС («Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні») для бібліотек та громадських організацій об’єднаних територіальних громад України.

Дедлайн - 1 березня 2018 року.

Коротко про проект

Проект USAID «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС) працює над формуванням належного правового поля децентралізаційної реформи в Україні, збільшення ресурсів місцевого самоврядування та здатності громад ними ефективно розпоряджатись, збільшення спроможності та професійного рівня усіх долучених до реформи груп.

Учасниками стануть команди (бібліотека + партнерська громадська організація), які виявлять зацікавленість у подальшій співпраці з IREX, та пройдуть процес погодження робочих планів та бюджетів для проведення заходів в рамках проекту. Детальніше:https://drive.google.com/drive/folders/1BD1z4ENLOCnrphks7y9R-g4ZNhEGAzGZ

За результатами голосування комітету Шевченківської премії Емма Андієвська отримає Шевченківську премію з літератури 2018 року. Вона здобула 23 голоси учасників комітету.

Саме книжки Емми Андієвської найбільше організацій висунули на здобуття премії, зокрема Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національний університет «Острозька академія», Національний музей літератури України.

Книжки, які було висунуто: «Міста-валети», «Бездзигарний час», «Шухлядні краєвиди», «Маратонський біг» і «Щодення: перископи».

Емма Андієвська відома як письменниця та художниця. З 1943-го року живе у Берліні. Виставки Андієвської проходили в США, Канаді, Франції, Німеччині, Австралії, Бразилії, Ізраїлі, Україні та Швейцарії. Працює вона в стилях сюрреалізму та герметизму; не отримувала спеціальної художньої освіти, малює переважно акриловими фарбами. Специфічним художнім прийомом Андієвської є повторне накладання фарби на полотна — до двадцяти п’яти разів. Таким чином вона створює стереоскопічний ефект рухомих фарб, помітний, коли дивитися на картини під різними кутами зору.

У жанрі публіцистики найбільше голосів комітету премії набрав Сергій Плохій (19), музичне мистецтво — Вікторія Польова (21), візуальні мистецтва — Павло Маков (19), кіномистецтво —Володимир Тихий, Ярослав Пілунський, Сергій Стеценко, Юрій Грузінов (21).

У США книжка «Вогонь і лють: всередині Білого дому Трампа» стала бестселером за добу. Скоро історія про американського президента вийде українською у видавництві #книголав.

Книжку нью-йоркського журналіста, який вивідав скандальні таємниці Трампа та Білого дому, ми зможемо прочитати вже у травні. Майкл Волфф ще з 1970-х співпрацює із виданнями The New York Times, New York, The Guardian та The Hollywood Reporter. Напередодні президентських виборів у США він записав інтерв’ю з Трампом, а після його перемоги запропонував написати книжку про президентство. Майкл Волфф отримав від Трампа згоду, а заразом і доступ до його найближчого оточення.

Звички, страхи, подробиці сімейного та політичного життя — усе, що нікому не було відомо про Дональда Трампа, тепер відомо всьому світові. У книжці автор привідкрив завісу президентської кампанії, політичні амбіції Іванки Трамп та неготовність команди теперішнього президента до його перемоги на виборах. Адвокати Дональда Трампа намагалися оскаржити вихід книжки, та зупинити його не змогли.

Заборонили ввозити книгу «По ту сторону вдохновения» автора Юрія Полякова.

«…Поляков виправдовує російську агресію, стверджує «Крым всегда был российский. .. был референдум – Крым хочет в Россию», — наводить причини заборони Держкомтелерадіо.

Другим забороненим виданням є «Советский самогон по ГОСТу, коньяк, вино, наливки и настойки» видавництва «АСТ».

«Безвинне, на перший погляд, видання про самогон рясніє ілюстраціями радянської символіки, майже кожну його сторінку «прикрашає» георгіївська стрічка», — заявили в Україні. Остання книга з Росії — «Патріот» Андрія Рубанова, яку в Держкомтелерадіо визнали «прикладом пропагандистської прози».

«З літератрознавчої точки зору, це солдафонська графоманія, І водночас в ній використано технологію пропаганди - вербування, агітацію воювати на Донбасі», — заявив член експертної ради Держкомтелерадіо Віталій Довгич.

Нагадаємо, що 1 січня 2017 року набув чинності закон «Про внесення змін у деякі закони України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту». Відповідно до закону, не може бути ввезена в Україну видавнича продукція, яка за змістом спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади тощо.

Вчителі зі шкіл Болгарії, Греції, Литви, Іспанії, Польщі та Потругалії обрали найкращі книжки для дітей у кожній європейській країні. Найкращою дитячою книжкою в Україні, на їхню думку, є повість Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки».

Результати оприлюднили у вигляді мапи Європи, де кожній країні відповідає її найкраща книжка. Україну презентує яскрава палітурка «Тореадорів з Васюківки» від видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

Обирати книжки вчителям допомагали колеги з інших країн. Ось такий вигляд має повний список:

Португалія. «Фея Оріана» Софії де Мелло

Великобританія. «Гаррі Поттер та Філософський камінь» Джоан Ролінґ

Швеція. «Пеппі Довгапанчоха» Астрід Лінґрен

Франція. «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері

Болгарія. «Ян Бібіян» Елін Пелін

Естонія. «Весна» Оскара Лутса

Італія. «Пригоди Піноккіо» Карло Коллоді

Німеччина. «Нескінченна історія» Міхаеля Енде

Швейцарія. «Гайді» Йоганни Шпірі

Сербія. «Орли відлітають рано» Бранко Чопича

Україна. «Тореадори із Васюківки» Всеволод Нестайко

Бельгія. «Пригоди Тінтіна» Ерже

Іспанія. «Платеро і я» Хуана Рамона Хіменеса

Греція. «Мангас» Пенелопи Дельти

Литва. «Кіка-Міка» Ліни Жутауте

Росія. «Казка про царя Салтана» Александра Пушкіна

Угорщина. «Тернова фортеця» Іштвана Фекете

Румунія. «Спогади дітей» Йона Крянґе

Албанія. «Куфога і Бубі Какуррель» Гачо Бушака

Ісландія. «Тато професор» Гуннара Гельґасона

Нідерланди. «Їп і Яннеке» Анни М. Г. Шмідт

Фінляндія. «Мумі-тролі» Туве Янсон

Польща. «Академія пана Ляпки» Яна Бжехви

Словаччина. «Словацькі казки» Павола Добшинскі

Ірландія. «Артеміс Фаул» Йона Колфера

Данія. «Гидке каченя» Ганса Крістіана Андерсена

Норвегія. «Історії мадам Пепперпот» Альфа Прайзена

Хорватія. «Дивовижні пригоди адмірала Гляйча» Івани Брлич-Мажуранич

Австрія. «Історії про Франца» Крістін Ностлінґер

Чехія. «Все про котів і собак» Йозефа Чапека

Сьогодні, 7 лютого у Міністерстві культури України по завершенню відкритого засідання Наглядової ради Українського культурного фонду з конкурсного відбору на посаду Виконавчого директора Фонду відбулась прес-конференція, під час якої відбулось представлення переможця конкурсного добору – Юлії Федів.

«Сьогодні відбулось відкрите і прозоре голосування за кандидатуру на посаду Виконавчого директора Фонду з тринадцяти кандидатів, яких ми всі заслухали. Я, як Голова Українського культурного Фонду, утрималась від голосування, для того, щоб мій голос не мав тиску на членів Наглядової ради Фонду. У результаті голосування більшістю голосів підтримано кандидатуру Федів Юлії Олександрівни, з чим ми її і вітаємо», - розпочала прес-конференцію Голова Українського культурного фонду Марина Порошенко.

Міністр культури України Євген Нищук наголосив, що на дирекцію Фонду на чолі з Виконавчим директором покладається здійснення управління всією поточною діяльністю Фонду, у тому числі визначення напрямків стратегії його діяльності та створення структури.

«Я вдячний всім кандидатам, які подали документи, представили цікаві думки та програми. Я не був безпосередньо присутній на відборі та не познайомився з програмами більшості кандидатів, однак, я впевнений, що Наглядова рада обрала найкращу кандидатуру з можливих», - розповів Євген Нищук.

«Тим чи іншим чином я стикався майже з кожним із кандидатів, зокрема, я чудово знаю Юлію Федів, адже вона проходила конкурсний відбір на керівника Національного бюро програми ЄС "Креативна Європа" в Україні. За цей рік, який вона очолює цю інституцію, було реалізовано цілу низку мистецьких проектів, які отримали підтримку ЄС. Очевидно, вибір членів Наглядової ради зумовлений певним досвідом ефективної роботи Юлії Федів. Починаючи з сьогоднішнього дня ми можемо приступати до формування стратегії, структури і запускати механізм повноцінної діяльності цієї важливої для української культури інституції, як Український культурний фонд».

Міністр культури відзначив, що прагненням відомства було позбутися непритаманних йому функцій реалізацій мистецьких проектів, доля яких має вирішуватись фаховими експертами по різним напрямкам культури.

«Цьогоріч на реалізацію культурних програм передбачено близько 200 млн. грн., нехай певна частина піде на функціонал і запуск інституції, але разом з тим є кошти, які мають чітко встановлений конкурсний прозорий відбір. Кращі проекти зможуть отримувати також і підтримку європейських партнерів, а також отримають певну гарантію на підтримку з боку держави. Це прекрасна подія, і я вдячний кожному з учасників, переконаний, що ми і надалі будемо тісно співпрацювати», - додав Євген Нищук.

Обрана шляхом конкурсного відбору Виконавчий директор Фонду Юлія Федів, подякувала за надану можливість реалізувати свою програму розвитку Українського культурного фонду. «Це велика шана для мене і відповідальність, яку я відчуваю. Я закликаю всіх до співпраці, адже нам потрібно за перший рік діяльності запустити повноцінну роботу Фонду і зробити це максимально ефективно та прозоро, і без вашою участі це буде неможливо. Сподіваюся на плідну співпрацю і буду робити все можливе , щоб Український культурний фонд запрацював належним чином», - додала вона.

Міністр культури України Євген Нищук призначив виконуючим обов’язки директора Українського інституту книги Ясинського Сергія Євстахійовича до моменту, коли відбудеться конкурс і за його результатами буде визначено, хто очолюватиме інститут далі. На переконання Міністра культури, великий управлінський досвід, ділові та людські якості Сергія Ясинського дадуть змогу забезпечити повноцінну діяльність Українського інституту книги, реалізацію його завдань і функцій, визначених законодавством, здійснення Інститутом проектів для розвитку вітчизняного книговидання, промоції читання, популяризації української культури.

Сергій Ясинський має ІІІ ранг державного службовця, нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Має три вищі освіти – гуманітарну, технічну та юридичну. У 2006-2012 роках обіймав посаду заступника голови Полтавської ОДА. Також працював радником Міністра енергетики та вугільної промисловості (2012-2013 рр.), Міністра екології та природних ресурсів України (2016 р.). Ми сподіваємось, що Сергій Євстахійович налагодить адміністративно-господарську та фінансово-організаційну діяльність і запустить механізм роботи Інституту.

Ресурс Kozakorium.com пропонує добірку оригінальних коміксів, створених в Україні:

Максим Оса

Графічний роман Ігоря Баранька. Згідно з сюжетом, козак Корсунського полку Максим Оса повертається додому після походу на Крим проти турків. Вдома він виявляє, що всі вважають його померлим, і навіть є його могила…

Даоґопак

Комікс-блокбастер про пригоди козаків-характерників із лицарського ордену магів і майстрів бойових мистецтв Запорізької Січі. Складається з трьох частин: "Даоґопак: Анталійська ґастроль", "Даоґопак: Шляхетна любов", "Даоґопак: Таємниця Карпатського Мольфара".

Воля

Найуспішніший український фантастичний графічний роман-трилогія у жанрі альтернативної історії та дизельпанку, події якого розгортаються на фоні розквіту Української Держави 1917-1920-х років. Ідея створення коміксу виникла через недостатню увагу з боку медіа-ринку цьому періоду в історії держави.

Хроніки Аптауна

Це українська серія коміксів, яка запрошує читача відвідати Аптаун, де восьмеро звичайних людей з незвичайним минулим об'єдналися заради боротьби з корупцією, що панує у їхньому місті.

Звитяга. Савур-Могила

Перший український комікс про війну на Сході. На 24-х повнокольорових сторінках коміксу формату А4+ розміщена історія драматичних подій серпня 2014. Тут немає місця політиці чи псевдопатріотизму, демонізації чи героїзації персонажів. Читача чекає неординарний сюжет, кров, війна і доблесть як вони є. Комікс частково російською, частково українською мовами.

Збірка коміксів "Саркофаг"

Поєднання трьох графічних новел: "Сон", "Світ 912" і "Саркофаг". Комікси не пов'язані між собою сюжетом, їх об'єднує науково-фантастична тематика.

Ворошиловград

Комікс за однойменним романом українського письменника Сергія Жадана, виданий у 2012 році. Авторами проекту стали митці з Польщі Мартін Сурма (ілюстрації) та Артур Вабік (сценарій та консультації). Комікс був виданий в Україні та Польщі накладом у 1000 примірників у кожній з країн, де книжка була розповсюджена безкоштовно. Оригінальний комікс автори виклали у відкритий доступ в мережі Інтернет.

Детальніше тут: http://www.uamodna.com/articles/dobirka-ukrayinsjkyh-komiksiv-yaki-bude-cikavo-pochytaty/

Портал літературної критики «ЛітАкцент» оголосив переможців премії 2017 року. Лауреатів нагородили під час урочистої церемонії, що відбулася у книгарні «Є» в Києві.

У номінації «Поезія» журі переможця не визначило.

У номінації «Проза» переміг Сергій Жадан з романом «Інтернат»

Серед «Поезії і прози для дітей» журі визначило переможцем Івана Андрусяка з книжкою «Лякація»

«Точка нуль» Артема Чеха стала найкращою книгою есеїстики 2017-го

Книжкою року з літературознавства визнали «Поховання на могилі» Михайла Назаренка.

Анти-премію «Золота булька» отримав Олександр Ірванець за роман «Харків 1938»

Переможців визначило журі у складі:

Олени Гусейнової, Андрія Дрозди, Євгена Стасіневича — у номінації «Поезія»

Ростислава Семківа, Ярослави Стріхи, Тетяни Трофименко — в номінації «Проза»

Олесі Мамчич, Діани Мельникової, Володимира Чернишенка — у номінації «Поезія і проза для дітей»

Богданаи Романцової, Тетяни Терен, Ярини Цимбал — в номінації «Есеїстика й художній репортаж»

редакції «ЛітАкценту» — у номінації «Літературознавство».

Роман «Лінкольн у Бардо» приніс своєму авторові Джорджові Сондерсу найпрестижнішу літературну винагороду англомовного світу — Букерівську премію. Уже цього року ми зможемо прочитати цю книжку українською. Її випуск анонсувало «Видавництво Старого Лева».

22 лютого 1862 року. Той самий Лінкольн, 16-й президент США, стоїть над могилою сина, якому ніколи не виповниться більше, ніж одинадцять.

«Лінкольн у Бардо» став дебютним романом письменника, ідею якого автор виношував 20 років. Бардо у буддизмі — це стан між смертю і переродженням. Сам автор зазначив, що не збирався писати роман про Лінкольна, але був настільки вражений історією смерті його одинадцятирічного сина, що не зміг оминути цього сюжету.

Книжкова оглядачка Ганна Скоріна зібрала 150 книг на мілітарну тематику про теперішні події на Сході України. Про це вона написала на своїй сторінці у Facebook.

Книжки написані як письменниками та журналістами, так і простими військовими, волонтерами, переселенцями. Ганна подає перелік у протилежному порядку — спочатку книги від військових, потім — від волонтерів, переселенців, учасників подій, а потім — від журналістів та письменників.

Ознайомитись із переліком можна тут: http://www.chytomo.com/news/knizhkova-oglyadachka-zibrala-150-knig-pro-rosijsko-ukraiinsku-vijnu

Читомо дізналося про амбітні плани від українських видавців.

Nebo BookLab Publishing

Про книжки, що очікуються, розповіла директорка видавництва Юлія Лактіонова:

1. Найочікуванішою книгою перша частина тетралогії Філіпа Пулмана «Таємниця Саллі Локгарт»

2. Продовження серії «Міранда» про видатних жінок та серії арт-детективів «Таємниці».

3. Зворушлива історія «Мій друг кит» Бенджі Девіса

4. Оповідь про дружбу «Сніговий Лев» Джима Хелмора та Річарда Джонса

5. Книжка про мистецтво для дітей та дорослих «Зіркова ніч Ван Гога та інші оповіді. Історія мистецтва для дітей».

6. Книжка «Фріда та дракон», що вийде українською та російською мовами.

7. Видання «Боги та богині давньогрецької міфології» із сучасними ілюстраціями Мануели Адреані.

Pabulum Директор видавництва Дмитро Стретович поділився планами на три нових видання у 2018 році:

1. «Прості речі. Вісім розмов з Адою Роговцевою» Тетяни Терен та Анни Липківської

2. «Як читати класиків» Ростислава Семкова

3. Розмови Юрія Андруховича та Олександра Бойченка про мистецтво і літературу

Видавництво 21 У 2018 році видавництво планує видавати і українських, і закордонних письменників. Зокрема:

1. Утопія про німецького аптекаря «Імперіум» швейцарського письменника Крістіана Крахта (пер. Богдана Сторохи).

2. Роман про подорож батька та сина Ізраїлем «Усмішка мого незримого батька» німецького письменника, журналіста, музиканта родом із Києва Дмітрія Капітельмана (пер. Богдана Сторохи).

3. Роман про «остарбайтерство» «Вона була з Маріуполя» від німецької письменниці українського походження Наташі Водін (пер. Христини Назаркевич).

4. Родинна сага «Янгольські голоси» австрійського письменника та кінодраматурга болгарського походження Дімітре Дінева (пер. Володимира Кам’янця).

5. Роман американської письменниці Поли МакЛейн «Паризька дружина» – про паризькі роки першої дружини Ернеста Гемінґвея Гедлі, яка зрештою стала найважливішою жінкою у його житті (пер. Ірини Вікірчак).

6. Перевидання прозової збірки Андрія Любки «Кіллер+» – з двома абсолютно новими оповіданнями.

Vivat Харківське видавництво анонсує такі книжки у новому році:

1. Продовження бестселера «Шістка воронів» Лі Бардуґо – «Королівство шахраїв»

2. Гостросюжетний трилер «Сад метеликів» Дот Гатчисон

3. «А що, як?…» Ренделл Манро – книжка гіпотетичних головоломок 4. Трилер «Вдова» Фіони Бартон

5. Психологічний нон-фікшн «Емоційний інтелект» Деніела Ґоулмана Клуб сімейного дозвілля

1. Містичний трилер «Джерело» – п’ята книга про пригоди Роберта Ленгдона від Дена Брауна

2. Третя книга циклу «В’язень неба» Карлоса Руїса Сафона

3. Гостросюжетний трилер «Крейдяна людина» британської письменниці С. Дж. Тюдор

4. «Остання імперія. Занепад і крах Радянського Союзу» історика Сергія Плохія

5. Роман «Сліпий убивця» Маргарет Етвуд, що отримав Букерівську премію

Легенда За словами головного редактора Юрія Бедрика молоде видавництво української літератури у 2018 році видасть такі книжки:

1. Рустикальний детектив «Літо психіатра» Лесі Демської в Ефектній серії

2. Підліткова психологічна повість «Де ESC з моїх халеп?» Тетяни Стрижевської у Барвистій серії

Літературна агенція «Discursus» Видавництво анонсує два видання:

1. Роман «Дім Терези» Ольги Деркачової

2. Збірка есеїв та оповідань «При надії» від українських письменниць про інтимний досвід вагітності. Авторки: Лариса Денисенко, Ольга Деркачова, Ірена Карпа, Маріанна Кіяновська, Ірина Шувалова, Любов Якимчук, Тетяна Мельник, Христина Козловська, Галина Петросаняк

Нора-Друк Плани на перший квартал 2018-го за словами співвласника видавництва Миколи Кравченка:

1. Дебютний роман «Нижче» Кіри Малко – лауреат 3-ї премії Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова – 2017».

2. «Мій Квебек. Люди, мови і життя в Квебеку і навколишній Канаді» Євгена Лакінського

3. Гостросюжетний роман «Що ж вона бачила» Джерарда Стембріджа (пер. Наталі Тисовської)

4. Новий роман Олексія Волкова «Шпиталь»

5. Графічний роман-біографія «Ван Гог. Іскріння» Фредеріка Пажака. Далі планується видання біографії відомого автоконструктора та підприємця Енцо Феррарі.

Фабула Видавництво продовжуватиме видання книжок у жанрі нон-фікшн, а також видань для бізнесу та самовдосконалення. Планується вихід біографій Вінстона Черчилля, Коко Шанель, Пабло Пікассо, Марлен Дітріх, а також історій успіху видатних компаній, як-от Matsushita Electric, Aushan, Ford, Nеiman Marcus.

Серед художньої літератури – два бестселери від Гіларі Мантел у довгоочікуваному перекладі українською. Це романи про Томаса Кромвеля – «Вулфголл» і «Везіть тіла».

Уже у першому кварталі готується видання перекладів Джона Вільямса, Эмі Джентрі, Гаррі Паркера, Алі Сміт, ще однієї книжки Колма Тойбіна, який уже відомий нашим читачам, та молодого автора Андрія Войницького , книжка «Новини» якого продовжить нашу серію «Дебют». Детальніше: http://www.chytomo.com/news/knizhkovij-2018-j-shho-gotuyut-ukraiinski-vidavci-u-novomu-roci