Бібліотечному фахівцю

У Львові створили 780 інклюзивних книжок для дітей, які розповсюдять по всій Україні. За декілька днів понад 50 спеціальних установ для незрячих дітей отримають нові книги, кожна із яких має аудіоверсію та кольоровий рельєфний малюнок. Також усі 10 видань доступні в електронному вигляді. Перші відправлення поїхали зі Львова вже у п'ятницю, 9 жовтня.

Друком книг та створенням рельєфних кольорових малюнків займалися співробітники ресурсного центру НУ «Львівська політехніка», а озвучував учасник вокальної формації «Піккардійська терція» Ярослав Нудик. Координувала проект незряча науковиця і громадська діячка Оксана Потимко. Проект обійшовся у 320 тис. грн.

Команда проекту «Читати Київ» розмістила 20 табличок-листів з цитатами українських письменників ХХ—ХХI століть в 20 знакових місцях міста. Клумби з листами можна знайти на 20 локаціях, які розкидані в центрі міста і на Подолі. Серед них вулиця Михайлівська, кнайп-клуб Купідон, замок Річарда і двір з круками на Рейтарській.

Автори проекту кажуть, що він допомагає розкрити українську ідентичність міста. На табличках-конвертах розмістили не тільки цитати українських авторів про місто, а й спеціальні QR-коди, які ведуть на сайт проекту. Тут можна ознайомитись з повним текстом, дізнатися про його автора і локацію, яка згадана в ньому. Так що літературний квест містом можна влаштувати офлайн і онлайн.

«Ці цитати – ніби листи, залишені тими, хто жив у цьому місті двадцять, п’ятдесят, сто років тому, але так само щиро любив Київ і захоплювався ним», – пишуть автори проекту.

Для листів використовували рядки 20 українських письменників: Михайля Семенка, Юрка Позаяка, Ліни Костенко, Юрія Андруховича та інших.

Наприклад, лист зі словами Василя Стуса розмістили біля пам’ятника Богдану Хмельницькому, а Павла Загребельного – біля Софії Київської.

Лауреаткою Нобелівської премії з літератури 2020 стала американська поетеса Луїза Глюк. Про це повідомили на сторінці премії у Twitter.

Луїза Глюк отримала премію «за її безпомилковий поетичний голос, який із суворою красою робить індивідуальне існування універсальним».

Поетеса народилася в Нью-Йорку в 1943 році. Її перша збірка «Firstborn» («Немовля») вийшла у 1968 році. За свою кар’єру Глюк видала 14 поетичних збірок та отримала низку нагород. Зокрема, у 1993 році поетеса здобула Пулітцерівську премію за книжку «The Wild Iris» («Дикий ірис»). Також Глюк є лауреаткою Національної премії США за поезію (National Book Award for Poetry) і Національної премії від книжкових критиків (National Book Critics Circle Award).

У 2003 році Глюк була офіційною поеткою США. Цей титул щорічно призначається головою Бібліотеки Конгресу США.

Глюк є професоркою в Єльському університеті. Вона також працювала викладачкою у Стенфордському та Бостонському університетах.

Критики відзначають, що центральними темами творчості Глюк є дитинство і сімейне життя, близькі стосунки з батьками, братами і сестрами.

Нагадаємо, Нобелівську премію з літератури за 2018 рік отримала польська письменниця Ольга Токарчук, за 2019-ий – австрійський письменник Петер Гандке.

З 6 жовтня запрошуємо міста до участі у конкурсній програмі "Культурні столиці України"🇺🇦 У 2020-2021 роках у її межах буде проведено конкурс за почесні річні статуси:

✨ Велика культурна столиця-2022

✨ Мала культурна столиця-2022

✨ Книжкова столиця-2022

Подача проєктної заявки на конкурс: 06.10.2020 ‒ 30.03.2021 Докладно ➡️ https://cutt.ly/2gwUKee

Програма реалізується в партнерстві з Український інститут книги та ГО "Всеукраїнське громадське об’єднання "Інститут Республіка", а також за інформаційної підтримки Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування "Асоціація об’єднаних територіальних громад" і Всеукраїнської громадської організації "Асоціація малих міст України".

«Культура в режимі очікування» – нова фокус-тема, яку осмислюватимуть члени Українського ПЕН і запрошені автори у 2020-2021 роках. Про це повідомляє пресслужба Українського ПЕН.

Актуальність і важливість фокус теми пояснюють письменниця, історикиня Олена Стяжкіна та українознавиця, перекладачка, віцепрезидентка Українського ПЕН Оля Гнатюк: https://pen.org.ua/kultura-v-rezhymi-ochikuvannya-ukrayinskyj-pen-ogolosyv-fokus-temu-2020-2021/ акож у ПЕН зазначають, що фокус-тема є частиною Дискусійного клубу, який цього року реалізується за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні, Національного фонду на підтримку демократії (NED), а також Громадського радіо і видань «Новое время» та «Лівий берег».

Нагадаємо, що фокус-темою PEN Ukraine на 2019-2020 роки стало питання «Що дасть нам силу?», а у 2018-2019 роках «Мости замість стін: що об’єднує українців?»

5 жовтня Вацлаву Гавелу виповнилося б 84 роки (він народився у 1936-му). Гавел був не лише дисидентом, правозахисником, лідером Оксамитової революції 1989 року, яка поклала край десятиліттям комуністичного правління у Чехословаччині, а згодом і останнім президентом Чехословаччини та першим президентом Чехії, драматургом, письменником. Він був людиною, яка ніколи не втрачала оптимізму і почуття гумору.

Друзі Вацлава Гавела, через 8 років після його смерті, зібрали нотатки, написані рукою «маестро», світлини, оповідки і випустили книжку «Кабан на лані. Кухарські рецепти Вацлава Гавела». Про це повідомляє radiosvoboda.org.

Одразу впадає до ока назва «Гнів Лукашенка». Це суп, до якого Гавел вклав усе своє ставлення до білоруського диктатора, навіть уточнивши, що це має бути «брутально і анахронічно».

9 листопада вдвадцяте на Суспільному відбудеться Радіодиктант національної єдності. Традиційна подія цьогоріч буде ще масштабнішою, ніж раніше. Транслюватимуть диктант на всіх платформах Суспільного мовника.

«Ми проводимо таку подію за традицією європейських суспільних мовників. Це наша велика традиція, тож обіцяємо аудиторії, що цьогоріч радіодиктант буде з більшим розмахом, ніж це було в попередні роки. Адже ми заручаємося масштабною підтримкою своїх колег — загальнонаціонального телеканалу UA: ПЕРШИЙ, регіональної теле- та радіомережі, а також цифрових платформ Суспільного», — зазначив член правління UA: Суспільне мовлення, відповідальний за платформу радіо, керівник проєкту «Радіодиктант» Дмитро Хоркін.

Планують і нововведення.

«Також анонсую, що тепер читати й писати текст буде не одна людина. Цього разу текст для диктанту писатиме відомий письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Іван Малкович, а читатиме популярна акторка з філігранною дикцією (яку ми відібрали на попередньому кастингу на UA: Українське радіо) — Римма Зюбіна. Тому готуйтеся вдвадцяте писати Радіодиктант національної єдності в такій чудовій компанії», — наголосив Дмитро Хоркін.

Окрім того, до методичної роботи над Радіодиктантом національної єдності долучиться Лариса Масенко — українська мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка кафедри української мови Національного університету «Києво-Могилянська академія» і провідна наукова співробітниця Інституту української мови НАН України.

«Здебільшого це вчителі (а вони завжди орієнтуються на UA: Українське радіо), які запитують, чи буде традиційний радіодиктант. Адже карантинні обмеження, онлайн-освіта, усі втомилися й хочуть свята української мови. Ми не підведемо — зробимо подію масштабною і традиційно об’єднаємо всю Україну», — резюмував Дмитро Хоркін.

«Червоний записник» — це історія, яка надихне читачів підсунути зручне крісло ближче до вогню, взяти до рук чашку какао і коробку серветок й отримати своє «хюґе» від читання.

Софія Лундберґ (нар. 1974), колишня журналістка та редакторка журналу, своїм дебютним романом «Червоний записник» завоювала серця читачів 28 країн і стала новою зіркою скандинавської літератури.

«Ніч літератури» (Noc literatury) – це щорічний літературний фестиваль, який проходить у Празі та понад 60 інших містах та містечках Чехії.

Фестиваль особливий у багатьох значеннях. По-перше, це фестиваль сценічних читань. Уривки з книг-учасниць читають не автори чи перекладачі, а відомі особистості (актори, телевізійні ведучі, оперні співаки і т.д.), та ще й у незвичних місцях, у яких літературні читання ніколи зазвичай не проводяться, а в деякі навіть потрапити за інших умовах подеколи майже неможливо. При цьому кожне місце тематично й настроєво підбирається під уривок, що ще більше підсилює ефект сценічного читання. По-друге, це фестиваль європейських літератур. Щороку до участі в конкурсі посольства та культурні інституції країн Європейського Союзу номінують книгу одного зі своїх авторів, яку було перекладено чеською мовою. Так на фестивалі можна познайомитися зі всіма новинками європейської літератури всього лише за один вечір та придбати книги тих авторів, які припали найбільше до смаку. З 2019 року участь у фестивалі бере також Україна! Цьогорічним парнером проекту є Ukrainian Institute – Український інститут. Ще одна цікавинка – на фестивалі також можна почути уривок із ромської літератури.

Оксана Забужко, Ліна Костенко і Сергій Жадан – найбільш згадувані сучасні українські письменники у соцмережах. Про це свідчать результати всеукраїнського дослідження «Читання в контексті медіаспоживання: вплив карантину на читацьку поведінку українців» методом SML, яке було здійснене на замовлення Українського інституту книги, повідомляє Читомо.

У період з 1 січня по 31 липня 2020 року, користувачі Facebook, Instagram, Twitter, YouTube та Telegram найбільше згадували Оксану Забужко – 2 548 згадувань (охоплення: 1 361 907 користувачів). Найбільше згадок було про те, що її книжка Your Ad Could Go Here увійшла до списку найочікуваніших книжок 2020 року від The New York Times. Також активно обговорювалися її заяви в блозі, перепощувалися і активно обговорювалися пости.

У Ліни Костенко менше згадувань – 1 984, але помітно більше охоплення, ніж у Забужко – 2 363 997. Як показало дослідження, її активно вітають з Днем народження (цьогоріч письменниці виповнилося 90 років) та цитують її поезію.

Сергій Жадан сам був дуже активним саме в контексті карантину: читання наживо, онлайнпрезентації книжок (1 464 згадувань, 927 425 – охоплення).

Макс Кідрук має найбільше читацьких відгуків різної емоційності: схвальних і ні (1 025 згадувань, 666 787 – охоплення). Найбільше про книжки Андрія Кокотюхи пише сам Кокотюха (792 згадування, 444 524 – охоплення). Софія Андрухович згадується як авторка нової книжки («Амадока») та як авторка книжки «Фелікс Австрія», за якою зняли фільм: 740 згадувань, 553 014 – охоплення.

Про Василя Шкляра згадували в контексті показу на 1+1 фільму «Чорний Ворон» та Дня народження письменника (710 згадувань, 538 987 – охоплення). Серед 681 згадування книжок Люко Дашвар (охоплення: 478 993 користувачі), тільки 14 – від чоловіків. Про Юрія Андруховича так само найбільше пишуть в контексті його Дня народження: 503 згадування, 250 890 – охоплення. Детальніше тут: https://chytomo.com/koho-z-ukrainskykh-pysmennykiv-najchastishe-zhaduiut-v-sotsmerezhakh-doslidzhennia/

У заяві, яку оприлюднив pen.org.ua, повідомляється, що українські письменники, журналісти, науковці, перекладачі й видавці висловлюють занепокоєння щодо ініціативи Українського центру оцінювання якості освіти скасувати обов’язкове комплексне зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури для більшості спеціальностей. Згідно з Проєктом умов прийому до закладів вищої освіти на 2021 рік”, опублікованим для громадського обговорення на сайті Міністерства освіти і науки України, обов’язковим залишиться тільки ЗНО з української мови, натомість комплексний тест з української мови та літератури стане необхідним лише для вступників на окремі гуманітарні спеціальності.

Члени Українського ПЕН виступають категорично проти скасування комплексного ЗНО з української мови та літератури, оскільки це рішення відкине Україну на багато років назад, знизить креативну потужність майбутніх поколінь і зруйнує конкурентоспроможність України у світі.

Детальніше тут: https://pen.org.ua/zayava-ukrayinskogo-pen-shhodo-vyluchennya-ukrayinskoyi-literatury-iz-testovyh-zavdan-dlya-zno/

До Всеукраїнського дня бібліотек за поданням регіональних відділень Президія ВГО Українська бібліотечна асоціація визначила переможців конкурсів та нагороджених відзнаками Української бібліотечної асоціації (протокол №5 від 25.09.2020 р.).

Почесне звання «Бібліотека року 2020» присвоєно Центральній районній бібліотеці імені Ф. Достоєвського ЦБС Солом’янського району міста Києва за проєкт промоції та популяризації читання «Книжкові медіатори». ІІ місце у конкурсі відповідно до номінацій отримали:

Номінація «Малі бібліотеки»

КЗ Тростянецька публічна бібліотека Тростянецької ОТГ Сумської області за проєкт «Інформаційно-культурний та дозвіллєвий центр громади».

Номінація «Середні бібліотеки»

ЦБС для дорослих м. Львова, бібліотека-філія №18 за проєкт «Сенсотека».

Номінація «Великі бібліотеки»

КЗК «Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія» за регіональний проєкт Портал «ДніпроКультура».

Визначено переможців І етапу Всеукраїнського конкурсу «Творчий злет: молодий бібліотекар року 2020»:

Галак Ольга, завідуюча Чемеровецькою центральною бібліотекою для дітей, Хмельницька обл.

Горвасюк Наталя, завідувач сектору інформаційних технологій Сторожинецької районної ЦБС, Хмельницька обл.

Ільїна Жанна, бібліотекар – куратор у структурному підрозділі Молодіжного центру «М-Формація» Бердичівської центральної міської бібліотеки, Житомирська обл.

Козирев Олександр, бібліотекар Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Сибирьова Єлизавета, провідний бібліотекар патентно-технічного відділу Дніпропетровської ОУНБ ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія.

Почесними відзнаками Української бібліотечної асоціації у 2020 р. нагороджуються:

За відданість бібліотечній справі

Воробель Світлана Іванівна, зав. відділу інформації Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Іванова Валентина Григорівна, директор КЗК «Центральна бібліотека ім. І. С. Тургенєва ЦБС Слобідського району м. Харкова».

Павленко Тетяна Борисівна, заступниця директорки з інформаційних технологій Наукової бібліотеки Харківського національного медичного університету.

Смирнова Світлана Федорівна, завідувач бібліотеки-філії №8 КЗ «ЦСПБ м. Слов’янська», Донецька обл.

Чернова Ірина Борисівна, завідувач бібліотеки-філії №2 Централізованої бібліотечної системи для дорослих м. Миколаєва.

Інклюзивна бібліотека

Бібліотека-філія №1 для людей з вадами зору Бахмутської централізованої бібліотечної системи, Донецька обл.

Спеціальними дипломами Української бібліотечної асоціації нагороджуються:

«За причетність» – міський голова міста Тростянець Сумської області Бова Юрій Анатолійович;

«За втілення гуманістичних цінностей» – Центральна районна бібліотека КЗ «Катеринопільська ЦБС», Черкаська обл. за проєкт «Велобібліотека для обслуговування літніх людей».

Грамотами Української бібліотечної асоціації нагороджуються:

Арюпіна Ліна Володимирівна, заступник генерального директора з наукової роботи та інформатизації Одеської національної наукової бібліотеки.

Вишня Діна Анатоліївна, завідувач районної бібліотеки для дітей КЗ «Катеринопільська ЦБС», Черкаська обл.

Коломоєць Галина Анатоліївна, завідувач Новоекономічної селищної бібліотеки-філії КЗ «Покровська районна централізована бібліотечна система», Донецька обл.

Науменко Світлана Михайлівна, завідувач відділу організаційної та науково-методичної роботи Національної наукової медичної бібліотеки України.

Осадець Леся Миколаївна, головний бібліотекар відділу наукової індексації Національної наукової медичної бібліотеки України.

Сафронова Світлана Миколаївна, завідувач відділу методичної роботи, інновацій та комп’ютеризаціїМіської центральної бібліотеки ім. Лесі Українки м. Дружківка, Донецька обл.

Щиро вітаємо наших переможців!

Джерело: https://ula.org.ua/news/4640-peremozhtsi-konkursiv-ta-nahorodzheni-vidznakamy-ukrainskoi-bibliotechnoi-asotsiatsii-2020

Пів сотні письменників з різних куточків України надіслали цього року свої книги на здобуття Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського. Члени журі, до складу якого увійшли представники подільського письменства та лауреати премії попередніх років, визначали переможців у трьох номінаціях: «Художня література», «Науково-популярна література» та «Дитяча література».

За результатами фінального таємного голосування, у номінації «Художня література» перемогу здобув Василь Шкляр із романом «Характерники», в номінації «Науково-популярна література» перемогла Людмила Любацька із книгою «Каменюк: Post scriptum», а премію у «Дитячій літературі» виборов Володимир Арєнєв і його повість-фентезі «Дитя песиголовців». Кожен переможець отримає винагороду у розмірі 25 тисяч грн.

Нагадаємо, премія ім. Михайла Коцюбинського заснована 1981 року і є найстарішою та найпрестижнішою премією Вінниччини у царині літератури. Серед засновників – Вінницька організація Національної спілки письменників України. З 1992 року вона перейшла під патронат Вінницької облдержадміністрації та обласної Ради, і відтоді набула всеукраїнського статусу. Вручається українським літераторам за високохудожні доробки, що звеличують гуманістичні ідеали. За всі часи премію вже отримав 41 письменник.

Відтепер, гуляючи Києвом, можна справді читати місто завдяки рядкам iз творів українських класиків та сучасних авторів: від Івана Нечуя-Левицького, Михайля Семенка до Юрка Позаяка та Ліни Костенко.

Двадцять «конвертів» з цитатами українських поетів і прозаїків, присвяченими місту взагалі чи конкретній локації, віднедавна з’явилися в різних точках столиці, зокрема біля Головпоштамту.

Спеціальний QR-код на «конверті» легко переносить на сайт проєкту, де можна прочитати повніший текст, дізнатись більше про місцину, про автора та Київ у його творчості.

Там, на сайті https://readingkyiv.net , також можна знайти онлайн-квест, незабаром буде опублікована повноцінна відеоекскурсія.

Засновниці проєкту «Читати Київ» — Дарія Лисенко та Вікторія Назаренко — головною метою вважають включення текстів українських письменників у символічний простір міста.

Авторки впевнені, що «конверти» стануть не лише частиною екскурсійних маршрутів столицею, а й наочними посібниками для школярів та студентів, які вивчають українську літературу.

Ініціаторки столичного літературного маршруту кажуть, що 20 «конвертів» — це лише початок, і сподіваються на продовження проєкту в Києві та його поширення в інших містах країни. Вони свій реалізували за підтримки Українського культурного фонду.

Український інститут книги на підставі пропозицій структурних підрозділів з питань культури обласних, Київської міської державних адміністрацій сформував та оновив перелік відібраних бібліотек, які отримають книжкові видання для поповнення бібліотечних фондів у 2020 році.

Всього книжкові видання отримають 606 бібліотек України. Повний список бібліотек знаходиться тут: https://docs.google.com/spreadsheets/d/1anjvpyDVAibjAyuoomey70CV-jWT6h-Y/edit#gid=1129530616 . Наказ про зміни до переліку відібраних бібліотек, які отримають книжкові видання для поповнення бібліотечних фондів у 2020 році, викладений у новій редакції, розміщений за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1pYl9F10bDqo-2srDKn7d1VIPVTLhCvCJ/view

Нагадаємо, в серпні Інститут книги оголосив про проведення відбору книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів у 2020 році. З оголошенням про проведення відбору можна ознайомитися за лінком:https://book-institute.org.ua/news/uik-ogoloshuye-pro-provedennya-vidboru-knizhkovoji-produkciji-dlya-popovnennya-bibliotechnih-fondiv-u-2020-roci

Відомого українського письменника, журналіста, перекладача, автора пісень, президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України та редактора газети «Чернігівщина» Сергія Дзюбу нагородили нині в Німеччині почесною міжнародною відзнакою «Золоті вітрила Глорії». Це – нагорода Міжнародної літературно-мистецької асоціації «Глорія», яка об’єднує поетів, прозаїків, перекладачів, науковців, журналістів та митців із багатьох держав.

Українця Сергія Дзюбу відзначено за визначну творчу діяльність, адже його твори тепер перекладені 72 мовами та успішно видані вже в 50 країнах.

Українська драма “Погані дороги” режисерки Наталії Ворожбит здобула приз “найбільш інноваційного фільму конкурсу” на Міжнародному тижні кінокритиків — паралельній програмі 77-го Венеційського кінофестивалю.

Стрічка “Погані дороги” змальовує п’ять історій про Донбас на лінії розмежування. Директор школи п’яним перетинає блокпост, конфліктує з військовими. Лікарка везе додому тіло коханого його дружині. Подружжя вимагає гроші в жінки, яка збила автомобілем їхню курку. Дві дівчини чекають на своїх хлопців — солдатів ЗСУ — на автобусній зупинці напівзруйнованої міської площі. Сепаратист бере в полон журналістку і ґвалтує її, за сюжетом.

“Погані дороги” — перша режисерська робота Наталії Ворожбит. Вона — драматургиня і сценаристка, співзасновниця “Театру переселенця” та фестивалю “Тиждень актуальної п’єси”. Серед попередніх проєктів — серіал “Спіймати Кайдаша”, близько 20 п’єс, які ставили в Україні, Росії, Великій Британії, Польщі, США, Латвії.

В основі сюжету стрічки — реальні історії військових і цивільних. Авторка зібрала їх 2015-го в зоні АТО під час роботи над фільмом “Кіборги” про оборону Донецького аеропорту. 2017-го на їх основі написала п’єсу “Погані дороги” для лондонського театру “Роял Корт”.

«Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття» – це проєкт, спрямований на вивчення знакових періодичних видань про літературу і мистецтво XX століття, які виходили на території України або створювались українцями діаспори. Проєкт реалізується культурно-видавничим медіа «Читомо» за підтримки Українського культурного фонду.

На сайті «Читомо» підготовлені 12 науково-популярних досліджень про знакові українські часописи (див. тут: https://www.chytomo.com/special_project/ekzempliary-xx/ ), які були експериментальними, інноваційними у свій час, фіксували культурний ландшафт, спричиняли дискусії. Літературно-художні видання розглядаються як синергетичне явище на межі різних видів мистецтв, як приклади об’єднання митців, літераторів, художників для спільного творення культурного продукту.

Серед авторів експертної ради проєкту: Тарас Гринівський, Вахтанг Кіпіані, Діана Клочко, Олег Коцарев, Ігор Котик, Катерина Лебедєва, Станіслав Мензелевський, Ірина Плехова, Ярина Цимбал.

У фокусі дослідження кураторський підхід, згідно з яким обрали знакові, найяскравіші часописи що впливали на культурний процес свого часу й задавали стандарти й тренди. Серед принципів відбору: відображення синтезу мистецтв, експериментальність, якість контенту, значення для культурного середовища.

Куратори впевнені, що дослідження можуть бути прикладами роботи з джерелами та актуалізації культурної спадщини.

Важливою складовою проєкту стало оцифрування рідкісних номерів видань і викладання їх у вільний доступ на сайті Бібліотеки українського мистецтва (див. тут: http://uartlib.org/zhurnali/ ). Так, за час проєкту, яким опікувалася засновниця бібліотеки Катерина Лебедєва, були оцифровані й викладені у вільний доступ 7 журналів.

Також партнерами проєкту стали інші платформи, які оцифровують українську періодику:

Музей-архів преси

Проект зі збереження інтелектуальної спадщини української еміграції та розсіяння «Diasporiana»

Електронна бібліотека «Культура України».

Стали відомі цьогорічні переможці BookForum Best Book Award. Церемонія оголошення відбулася під час онлайн-трансляції.

Цього року за відзнаку змагалось понад 400 книжок від 72 видавництв. І за недавньою традицією книжки оцінювали журі у трьох містах — Львові, Києві і Харкові.

Гран-прі — «Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута» (Видавець Олександр Савчук, Харків) — за перше повне видання видатної пам’ятки української графіки у досконалому мистецькому оформленні та поліграфічному виконанні.

Класична українська література — «Апокриф» Лесі Українки / «Чотири розмови про Лесю Українку» Блаженнішого Святослава Шевчука та Оксани Забужко (видавництво «Комора», Київ) — за потужність сенсів та гармонійну цілісність візуального виконання.

Сучасна українська проза — Яніна Соколова, Ольга Купріян. «Я, Ніна» (видавництво #Книголав, Київ) — за відверто розказану історію життя і боротьби з хворобою, сміливість порушити табуйовані дотепер теми та майстерну оповідь.

Сучасна українська поезія — Олена Герасим’юк. «Тюремна пісня» (видавництво «Люта справа», Київ) — за поетичну неординарність.

Класична іноземна література в українському перекладі — Сапфо, Миртіда, Телесілла та інші. «Перші поетеси: Кодекс давньогрецької жіночої поезії» (видавництво «Астролябія», Львів) — за гармонійне поєднання високої поезії з високою видавничою культурою.

Сучасна іноземна література в українському перекладі — Ден Сіммонс. «Терор» («Видавництво Жупанського», Київ) — за розширення читацьких обріїв.

Non-fiction — «Антологія української кінокритики 1920-х у трьох томах» («Національний центр Олександра Довженка», Київ) — за актуалізацію спадщини українського кіно 1920-х.

Біографія — Дмитро Горбачов. «Лицарі голодного Ренесансу» (видавництво «Дух і Літера», Київ) — за ґрунтовне портретування та популяризацію творців українського авангарду.

Історія — Сергій Плохій. «Забуті покидьки східного фронту» («Клуб Сімейного Дозвілля», Харків) — за новаторство у представленні історичних студій.

Література для дітей від 0 до 5 — Наталка Малетич. «Привид, який не міг заснути» («Видавництво Старого Лева», Львів) — за тонке розуміння запитів найменших, а отже, найвимогливіших читачів.

Література для дітей від 6 до 8 — Оксана Драчковська. «Зайчик-нестрибайчик та його смілива мама» (видавництво «Чорні вівці», Чернівці) — за делікатне висвітлення непростої теми, що завдяки мистецькій формі досягає дитячої свідомості та виховує людяність.

Література для дітей від 9 до 12 — Олег Гавріш. «Казки баби Гавришихи» (видавництво «Час майстрів», Київ) — за прищеплення любові до справжньої книги, яку з цікавістю читаєш, з насолодою розглядаєш і з приємністю гортаєш.

Література для підлітків і YA — Катерина Міхаліцина, Станіслав Дворницький. «Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи» (видавництво «Портал», Київ) — за чесну і вражаючу розповідь про Чорнобильську катастрофу для підліткової читацької аудиторії.

Війна на Донбасі, анексія Криму, переселенці — Олег Сенцов. «Хроніка одного голодування. 4 з половиною кроки» («Видавництво Старого Лева», Львів) — за збереження критичного мислення і ціннісних орієнтирів в екстремальних умовах та за вміння по-різному й переконливо транслювати в книгах особистий досвід.

Візуальна книга — «ВУФКУ. Lost&Found» («Національний центр Олександра Довженка», Київ) — за копітку працю та візуалізацію українських кіноджерел.

Комікси та графічні романи — Ярко Філевич. «Колоніст. Бути людиною» («UA Comix», Львів) — за добрий гумор і здоровий глузд у коміксотворенні.

Наукова література — Максим Стріха. «Український переклад і перекладачі: між літературою і націєтворенням» (видавництво «Дух і Літера», Київ) — за системний та концептуальний виклад історії українського перекладу в особистостях, епохах і дискурсах.

Професійна література — не присуджена! Не знайшлося жодної книжки, що б відповідала всім критеріям висококультурного видання.

З переліком видань, що отримали спеціальні і персональни відзнаки премії «BookForum Best Book Award-2020» можна ознайотитись тут: https://www.chytomo.com/vidomi-peremozhtsi-bookforum-best-book-award-2020/