Бібліотечному фахівцю

Харківська друкарня «Юнісофт», на замовлення одного з найбільших дитячих видавництв Італії, вперше випустила книжку за стандартом FSC.

Виконання замовлення за стандартом FSC є значною подією і свідченням європейської етики ведення бізнесу. Для отримання відповідних сертифікатів виробнику необхідно засвідчити, що папір для друку та інші матеріали виготовлені без порушень стандарту: під час виробництва, окрім дотримання стандартів якості, не були порушені екологічні норми, а також не порушені права людини, зокрема трудове законодавство.

Назву книжки та замовника виробники не називають. Наклад видання склав 10 тис. примірників.

«У багатьох країнах світу книжки з логотипом FSC вже давно стали нормою. Особливо в сфері дитячої книги. Прекрасним кейсом є видання книг про Гаррі Поттера. Ще в 2007 році британське видавництво Bloomsbury для друку книги «Гаррі Поттер та Смертельні реліквії» використали FSC-сертифікований папір. Ці книги були одними з перших дитячих книг з логотипом FSC, і екологічний папір був однією з вимог саме Джоан Роулінг», – розповіли в ексклюзивному коментарі Читомо у Національному представництві FSC в Україні.

Вони зазначили, що американське видавництва Scholastic для друку цієї книжки у 2008 році закупило найбільшу партію FSC-сертифікованого паперу. Після цього видавництво взяло на себе зобов’язання збільшувати відсоток книжок, які виходять з логотипом FSC. 98% FSC-сертифікованого паперу для друку своїх книжок використовує й популярне видавництво Penguin.

Що стосується України, то у представництві зауважують, що увага до матеріалів, які використовуються для друку книжок, зростає.

«Наразі спостерігається певний інтерес до екологічного друку книг як з боку суспільства, так і з боку видавництв. Вже є книги, надруковані на переробленому папері і навіть на папері з переробленої харчової упаковки. Тому маємо надію, що незабаром українські FSC-сертифіковані книжкові фабрики будуть друкувати книжки з логотипом FSC не лише для європейських видавництв, але й для українських», – зізналися вони.

Лісова опікунська рада (Forest Stewardship Council – FSC) – міжнародна, неурядова, некомерційна організація, створена у 1993 році з метою просування екологічно відповідального, соціально вигідного та економічно життєздатного управління лісами в світі. За 25 років свого існування організація розробила та запровадила систему добровільної лісової сертифікації, яка підтверджує раціональне та невиснажливе ведення лісового господарства в будь-якому куточку світу.

3-го грудня в Києві вручать нагороду «Відкриті двері», яку заснувала громадська організація «Доступно.UA».

Нагорода відзначить найкомфортніші локації для маломобільних груп населення в Україні. Серед номінацій — нагороди для представників бізнес сфери, культурних інституцій та громадських ініціатив, направлених на поширення ідей доступності. За основу братимуть принципи універсального дизайну. Проте журі оцінюватиме не лише рівень доступності як такий, а й креативні рішення. Головний критерій — комфорт для всіх, хто тимчасово відчуває труднощі у пересуванні, людей з інвалідністю, батьків з дитячими візками, літніх людей.

Період прийому заявок триватиме до 19 листопада включно. Для участі необхідно заповнити анкету за посиланням: https://goo.gl/forms/ae9jvSLL6qdRVKf02

У кожній номінації журі визначить трьох призерів. Нагородження відбудеться в рамках Форуму інклюзивності 3-го грудня в Києві.

До складу журі увійшли: Соломія Вітвіцька, журналістка та авторка проектів про інклюзію, Уляна та Віталій Пчолкіни, лідери ГО «Група активної реабілітації», Юлія Ресенчук, президентка благодійного фонду «АІК», Ольга Мирцало, засновниця ініціативи «Київ дружній для батьків та малюків» та Володимир Висоцький, експерт з архітектурної доступності, соціальний підприємець.

Детальніше http://dostupnoua.org/doors

Експертна рада рекомендувала 741 книжку до закупівлі для поповнення фондів публічних бібліотек цього року. Про це повідомляє Український інститут книги.

Перелік книжкових пропозицій був затверджений 27 жовтня на засіданні експертної ради.

Усього схвалили закупівлю 741 назви книжок, загальним накладом 1 млн 28 тис. 800 примірників від 92 видавництв, на загальну суму 119 млн 996 тис. 390 грн.

Перелік книжкових пропозицій, рекомендованих експертною радою до закупівлі для поповнення фондів публічних бібліотек, можна переглянути тут: https://drive.google.com/file/d/1sKs71Jk-ujd4C3NYMrL6fzqiJFJzumLC/view

Юридичний університет на сході Індії розробив курс на основі всесвіту з книг про Гаррі Поттера.

Ініціатор курсу професор Шувік Кумар Гуха вважає, що цей експеримент допоможе заохочувати у студентів креативно мислити.

Новий курс за мотивами «Гаррі Поттера» використовує роль закону у вигаданому всесвіті для порівняння ситуацій у книгах з реальними проблемами у житті.

Новий предмет назвали «Взаємодія між фантастичною літературою та правом: спеціальний фокус на поттеріані Джоан Роулінг» Він складатиметься з 45-ти годин дискусійного викладання.

Також зазначається, що курс почнеться у грудні 2018 року, на нього набрали повний клас – 40 студентів.

Студенти просять професора розширити цей курс і дозволити на нього ходити більшій кількості охочих.

Раніше повідомлялося, що на постановку п’єси про Гаррі Поттера на Бродвеї витратять близько 68,5 млн доларів.

Як відомо, продажі книжок про Гаррі Поттера по всьому світу перевищили позначку в 500 млн примірників

Знаменитий фронтмен легендарного гурту The Beatles

Пол Маккартні

написав дитячу книгу, яка називається "Hey Grandude" ( "Гей, дідусь-чувак").

Про це повідомляє видання The Sun. Маккартні розповів, що таку незвичну назву придумав один з його восьми онуків, коли звернувся до нього з фразою "дідусь-чувак". Зірка сподівається, що цю книгу будуть читати бабусі та дідусі своїм онукам перед сном.

Зазначимо, що це друга книга легендарного співака у жанрі дитячої літератури. У 2005 році у співавторстві з англійським дитячим письменником Філіпом Ардой Пол презентував твір "Високо у хмарах: міський пухнастий хвіст".

Нова книга з'явиться у продажу восени 2019 року. Автором малюнків у книзі стала художниця Кетрін Дерст.

Лауреатом премії Сахарова «За свободу думки» 2018 року став український режисер Олег Сенцов, ув’язнений у Росії. Рішення оголосили 25 жовтня в Європейському парламенті у Страсбурзі.

Представники Європейської народної партії, зокрема, євродепутат від Словаччини Едуард Кукан привітав рішення, заявивши: «Олег Сенцов – в’язень совісті, чесна й невинна людина, яка після протистояння російській окупації Криму була засуджена до 20 років в’язниці російськими судами за фактом обвинувачення в плануванні терористичних актів. Це – порушення міжнародного права та елементарних стандартів правосуддя. Підтримуючи Олега Сенцова, Європарламент використав можливість залишатися вірним своїм переконанням, принципам демократії, правам людини та гідності, верховенству права та свободі думки».

Голова фракції лібералів Ґі Верхофстат, зі свого боку, заявив, що «історія Олега Сенцова – це історія понад 65 інших українських громадян, ув’язнених режимом Путіна з чисто політичних міркувань, з метою примусити замовчати кожного громадянина Криму, який сміє заперечувати або критикувати анексію півострова Росією».

«Олег Сенцов був викрадений зі своєї країни, під загрозою катувань і ув’язнений в Росії за сфабрикованими звинуваченнями, без доступу до справедливого судового розгляду. Я сподіваюся, що ця премія допоможе Сенцову та всім українцям, заарештованим або засудженим в Росії на політично мотивованих підставах, і вони знову будуть вільні і з

можуть повернутися до своєї рідної країни», – наголосив пан Верхофстат. Від 1988 року Європарламент присуджує премію Сахарова особам та організаціям, які захищають права людини і засадничі свободи. Цьогорічних номінантів оголосили 27 вересня комітети Європарламенту із зовнішніх справ та із розвитку, а також підкомітет з прав людини.

Книжка-картинка Романи Романишин і Андрія Лесіва «Зірки і макові зернята» вперше буде видана у Великій Британії, а саме у видавництві «TATE».

«Вихід на британський книжковий ринок – дуже і дуже важливий крок у популяризації української літератури в світі, і величезна перемога для нас. Англійською книжка побачить світ у 2019 році, але вже зараз британське видавництво «TATE» анонсувало вихід цього видання на Франкфуртському міжнародному книжковому ярмарку», – коментують у Видавництві Старого Лева.

Вихід книжки у Британії заплановано на лютий наступного року. І її уже представлено у весняному каталозі британського видавництва «TATE», що публікує видання з візуального мистецтва, зокрема пов’язані з галереєю Тейт у Лондоні, а також інноваційні книжки для дітей, які здивують та захоплюють наступне покоління любителів мистецтва.

Відповідальним редактором британського видання є Голлі Тонкс (Holly Tonks).

У цій книжці будуть не лише ілюстрації та текст, створені українцями (творча майстерня «Аґрафка»), а й переклад англійською, який також зробила українка – письменниця, літературознавиця Оксана Лущевська.

До речі, Велика Британія – це вже десята країна, разом з Україною, де виходять «Зірки і макові зернята».

Як відомо, книжка-картинка «Зірки і макові зернята» вперше побачила світ українською 2014 року. Тоді ж видання увійшло до числа переможців у номінації «Opera Prima» конкурсу Bologna Ragazzi Award 2014. Згодом воно потрапило до осіннього випуску Bridges – бюлетня USBBY, присвяченого новинам, національним і міжнародним подіям у сфері дитячої літератури.

Сьогодні «Зірки і макові зернята» уже видані у Франції, Аргентині, Південній Кореї, Китаї, Словенії та Латвії, на черзі – вихід книжки у Італії, Тайвані та Великій Британії. Нагадаємо, інші книжки «Аґрафки» також активно перекладаються. У жовтні стало відомо, що книжка «Я так бачу» творчої майстерні «Аґрафка» вийде у Словаччині. Нещодавно ми повідомляли, що «Голосно, тихо, пошепки» та «Я так бачу» «Аґрафки» вийшли італійською.

Букерівську премію з літератури 2018 року здобула письменниця з Північної Ірландії (Велика Британія) Анна Бернс. Журі присудило їй нагороду і 50 тисяч фунтів стерлінгів призових за книгу Milkman («Молочник») про роман молодої дівчини з одруженим чоловіком у період конфлікту в Північній Ірландії, що відомий в історії під назвою Смута.

«Це історія жорстокості, сексуального посягання та опору, наповненої гармонійним гумором», – прокоментував роман «Молочник» голова журі Кваме Ентоні Аппіа.

На сайті Букерівської премії йдеться, що з отриманням нагороди автор може «розраховувати на міжнародне визнання, а також значне збільшення продажів книжок».

Нинішнього переможця обирали з-поміж шістьох, які увійшли до короткого списку. Загалом на премію претендували понад 170 авторів книжок.

Букерівська премія – престижна літературна нагорода, яка щорічно вручається у Великій Британії. Премія заснована 1968 року. Її розмір – 50 тисяч фунтів стерлінгів.

Присудження Букерівської премії відбувається з 1969 року. Спочатку премія присуджувалася авторам за романи, написані англійською мовою, і була доступна лише для авторів з Великобританії, Ірландії і країн Британської співдружності. Пізніше в 2004 році була заснована міжнародна Букерівська премія, яка вручається за романи, перекладені на англійську.

Особистий архів англійського письменника Джорджа Орвелла, який написав "Колгосп тварин" (Animal Farm) та "1984", включили в реєстр документальної спадщини ЮНЕСКО.

"Особистий архів Джорджа Орвелла, в якому вперше з'явилося формулювання автора та журналіста зловісного гасла з "1984" - "Війна - це мир. Незнання - це сила. Свобода - це рабство", було додано ЮНЕСКО до реєстру найважливіших документів світу", - йдеться у повідомленні.

Архів письменника складається з особистих щоденників, журналістських та письменницьких нотаток, різноманітних фраз і цитат з книг.

У ЮНЕСКО пояснили, що творчий спадок Орвелла "дуже вплинув на розвиток людської думки по всьому світу, і цей вплив є актуальним і нині". В організації вважають, що жоден серйозний огляд поточних подій, навіть сьогодні, на початку XXI століття, не обходиться без згадки Орвелла та його ідей.

Син Орвелла Річард Блер, який також є письменником, зазначив, що рішення ЮНЕСКО стало чітким свідченням цінності роботи батька. Як відомо, Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, скорочено ЮНЕСКО — міжнародна організація, спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй, яка при співпраці своїх членів-держав у галузі освіти, науки, культури сприяє ліквідації неписьменності, підготовці національних кадрів, розвитку національної культури, охороні пам'яток культури тощо.

Альтернативну Нобелівську премію з літератури отримала письменниця з Гваделупи (заморський департамент Франції) Маріз Конде.

"Гваделупську письменницю Маріз Конде оголошено переможницею премії Нової академії з літератури..." - йдеться у повідомленні. Журі відзначило її книги за опис "жахів колоніалізму і хаосу постколоніалізму".

Як відомо, премія Нової академії з літератури була заснована після цьогорічного скандалу у шведській академії, який вибухнув через обвинувачення у сексуальних домаганнях чоловіка однієї з жінок-академіків. Після цього було прийнято рішення, що Нобелівську премію з літератури цього року не вручатимуть через "зниження довіри суспільства".

Таким чином, фіналістів альтернативного Нобеля обирали шляхом відкритого голосування, в якому взяли участь більше 100 журналістів, письменників, акторів та інших діячів культури, що увійшли до Нової академії.

Загалом на альтернативну премію було висунуто 47 авторів, серед яких Ієн Мак'юен, Софі Оксанен, Ольга Токарчук, Донна Тартт, Джоан Роулінг, Амос Оз, Арундаті Рой, Патті Сміт, Маргарет Етвуд та інші, з-поміж яких були обрані четверо фіналістів.

Як повідомлялося, у листопаді минулого року 18 жінок висунули обвинувачення в сексуальному насильстві і переслідуванні проти Жана-Клода Арно - чоловіка поетеси Катарини Фростенсон, яка є членом Шведської академії, що присуджує Нобелівську премію. Арно всі звинувачення спростовує.

Проте на знак протесту подали у відставку відразу три дійсні члени академії: письменник Клас Остергрен, літературознавець Кйолл Еспмарк та історик Петер Енглунд. У відставку пішла і постійний секретар академії Сара Даніус.

Тоді й було вирішено, що Нобелівська премія з літератури в 2018 році не вручатиметься.

Як відомо, Нобелівську премію з літератури присуджують з 1901 року. Її лауреатами стали загалом 114 осіб (в якісь роки премія не вручалася, в якихось її ділили між двома письменниками).

10-14 жовтня відбудеться 70 Франкфуртський книжковий ярмарок - найважливіша книжкова подія у світі.

Гасло українського національного стенду – Senses of Ukraine / ВідЧУТИ Україну.

Україна підготувала дві окремі експозиції: книжки про Україну англійською і німецькою мовами, а також роботи українських ілюстраторів, що увійшли до каталогу, укладеного Інститутом книги.

На виставку поїдуть 16 видавництв: «Видавництво Старого Лева», «Фоліо», «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», «Наш формат», «Видавництво Івана Малковича «А-ба-ба-га-ла-ма-га», «Навчальна книга – Богдан», Book Chef, «Фонтан казок», «САМІТ-Книга», «КМ-Букс», «Перун», «Брайт Букс», «Либідь», «АРТ НЕЙШН», «Маміно», Агенція культурного розвитку.

Також на українському стенді відбуватимуться професійні заходи, у яких візьмуть участь Сергій Плохій, Катерина Калитко, Євген Стасіневич, Вікторія Амеліна, Мустафа Джемілєв та Алім Алієв.

Український національний стенд та програму заходів на Франкфуртському книжковому ярмарку організовує Український інститут книги у співпраці з Міністерством культури України, Міністерством закордонних справ та Українською асоціацією видавців та книгорозповсюджувачів.

Дебютна дитяча книжка Тані Малярчук «MOX NOX», яка цьогоріч побачила світ у «Видавництві Старого Лева» з ілюстраціями Каті Слонової, потрапила до престижного щорічного каталогу книжкових рекомендацій в галузі міжнародної дитячої та юнацької літератури «Білі круки 2018» («White Ravens 2018»).

Цього року до каталогу обрано 200 назв книг 38 мовами з 59 країн світу, які Міжнародна молодіжна бібліотека в Мюнхені (International Youth Library) відзначила за критеріями літературного стилю, дизайну, універсальності теми, новаторства тощо. Однією з них стала і «MOX NOX».

Таня Малярчук — авторка романів «Забуття» та «Біографія випадкового чуда», збірок оповідань «Звірослов», «Говорити», «Як я стала святою», лауреатка премії «Книга року ВВС-2016» та премії ім. Джозефа Конрада-Коженьовського, есеїстка. «MOX NOX» — її перша книжка для дітей (та й для дорослих також) – це історія химерної цивілізації рукокрилих істот, які заселили зруйновані міста після того, як звідти із невідомих причин щезли люди. Головна героїня птеропус Тереза намагається розгадати цю таємницю, а також вчиться розпізнавати справжніх друзів і боротися за правду, в яку вірить.

Друковану версію каталогу «Білі круки» представлять 11 жовтня на Франкфуртському книжковому ярмарку (надитячій сцені в залі 5/6 Foyer A1). А всі 200 видань можна буде порозглядати під час Болонського міжнародного ярмарку дитячої книги 2019 року на стенді Міжнародної молодіжної бібліотеки.

Як повідомлялось, 2017 року до каталогу потрапили дві українські книжки.

Нагадаємо, що 2016 року в каталозі «Білі круки-2016» Міжнародної бібліотеки для дітей та юнацтва Україна була представлена також двома книжками.

Цього року премію ім. Максима Рильського уряд присудив Ніні Баликовій за переклад із давньояпонської збірки оповідань та легенд Кенко-хоші «Нотатки знічев’я». Ніна Баликова вивчала японську мову та літературу в КНУ Шевченка, здобула ступінь магістра з медіа та міжнародних комунікацій у токійському університеті Васеда. Пише статті з японської мови і літератури для наукових збірників та перекладає давньояпонську класичну прозу. Книжка першого українського перекладу твору філософа, письменника, буддійського монаха XIV ст. Кенко-хоші «Нотатки знічев’я» вийшла у видавництві «Либідь» минулого року.

Міжнародна асоціація видавців та відділ зв’язків з громадськістю ООН оголосили про створення Книжкового клубу цілей сталого розвитку для юних читачів — Sustainable Development Goals Book Club. Про це повідомляється на сайті Publishing perspectives.

Про створення клубу стало відомо під час 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, яка триватиме до 1 жовтня.

Офіційне оголошення було зроблене на заході, присвяченому ініціативам цілей сталого розвитку. На ньому були присутні: генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш, прем’єр-міністерка Норвегії Ерна Солберг та президентка Міжнародної асоціації видавців Мішель Колеман.

Концепція розвитку нового книжкового клубу призначена для підтримки усіх 17 цілей сталого розвитку.

Запуск програми розрахований на 17 місяців. Щомісяця клуб створюватиме список книжок, які заохочуватимуть дітей та підлітків досягати цілей. Спочатку щомісяця виділятимуть шість книжок — кожною із офіційних мов ООН: арабською, китайською, англійською, французькою, російською та іспанською.

«Уявіть, що діти в Азії читають про різноманітність та інклюзію у Китаї, а діти у Південній Америці насолоджуються іспаномовними книжками про важливість води у їхньому житті. Усі діти повинні мати можливість вчитися і формувати свій світ через призму Цілей сталого розвитку. Ми переконані, що цілі будуть досягнуті до 2030 року, і сподіваємось, що ми зможемо посприяти досягненню цієї мети», — заявила Колеман.

Цілі сталого розвитку — це ключові напрямки розвитку країн, що були ухвалені на Саміті ООН зі сталого розвитку. Вони замінили Цілі розвитку тисячоліття, термін яких закінчився наприкінці 2015 року. ЦСР ухвалені на період від 2015 до 2030 року і нараховують 17 Глобальних цілей, яким відповідають 169 завдань.

Нагадаємо, що минулого року троє українських письменників: Лариса Денисенко, Любко Дереш та Мар’яна Савка стали посланцями доброї волі ООН в Україні.

Книжковою столицею світу 2020 року стане столиця Малайзії Куала-Лумпур. Про це повідомляється на офіційному сайті ЮНЕСКО.

Зазначається, що це місто було обране через великий акцент на інклюзивній освіті, розвитку освіченого суспільства та доступному читанні для всіх верств населення міста.

Основний лозунг кампанії – «KL Baca – турбота через читання». Програма фокусуватиметься на чотирьох темах: читання у всіх його формах, розвиток інфраструктури книжкової індустрії, інклюзія та цифрова доступність і становлення дітей через читання.

З-поміж різноманітних подій та заходів, планується спорудження книжкового міста (The Kota Buku Complex), пасажирів поїздів, покращення цифрових послуг та доступності Національної бібліотеки Малайзії для людей з обмеженими можливостями, а також нові цифрові послуги для 12 бібліотек у бідних районах Куала-Лумпура.

Книжковою столицею місто офіційно стане 23 квітня 2020 року, у Всесвітній день книги та авторського права.

Міста, названі книжковою столицею світу, зобов’язані популяризувати книжки і читання та організовувати відповідні заходи протягом року.

Куала-Лумпур стане 20-тою книжковою столицею світу.

Перед ним цей статус отримували: Шарджа, ОАЕ (2019), Афіни, Греція (2018), Конакрі, Гвінея (2017), Вроцлав, Польща (2016), Інчхон, Південна Корея (2015), Порт-Гаркорт, Нігерія (2014), Бангкок, Таїланд (2013), Єреван, Вірменія (2012), Буенос-Айрес, Аргентина (2011), Любляна, Словенія (2010), Бейрут, Ліван (2009), Амстердам, Нідерланди (2008), Богота, Колумбія (2007), Турин, Італія (2006), Монреаль, Канада (2005), Антверпен, Бельгія (2004), Нью-Делі, Індія (2003), Александрія, Єгипет (2002) та Мадрид, Іспанія (2001).

Нагадаємо, що у квітні статус цьогорічної книжкової столиці світу ЮНЕСКО отримали Афіни.

ГО «Інститут розвитку регіональної преси – ІРРП» оголошує конкурс малих грантів на створення журналістських матеріалів, спрямованих на підвищення медіаграмотності аудиторії у південних та східних регіонах України. Дедлайн - 10 жовтня 2018 р.

Хто може взяти участь

Журналісти/журналістки, блогери/блогерки Запорізької, Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.

Цілі конкурсу

Стимулювати журналістів/блогерів/громадянських журналістів на створення матеріалів, спрямованих на підвищення рівня медіаграмотності аудиторії ( розпізнавати фейки, пропаганду та маніпуляції у ЗМІ, критично ставитися до неперевіреної інформації та ненадійних джерел);

підвищити якість журналістських матеріалів шляхом консультування журналістів, блогерів та громадянських журналістів під час роботи над матеріалами

підвищити обізнаність громадськості про вплив ЗМІ на суспільні процеси та стимулювати громадян до самостійного розвитку критичного сприйняття інформації, яку вони отримують із медіа.

Детальніше: Ресурсний Центр Гурт: https://gurt.org.ua/news/grants/48207/bull/

20 вересня, в другий день ювілейного 25 Book Forum, у Львівській обласній філармонії відбулася урочиста церемонія нагородження переможців конкурсу «Book Forum Best Book Award».

Гран-Прі цьогорічної премії здобула книжка «Наш Герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення», автори Андрій Гречило, Богдан Завітій, видавництво Родовід

Спеціальну відзнаку у номінації «Свобода» отримала книжка “В ізоляції. Дописи про Донбас”, автор Станіслав Асєєв (Васін), видавництво Люта справа.

Також нагороди отримали:

У номінації «Класична українська література» перемогла книжка «Листи. Леся Українка» видавничий дім «Комора»

У номінації «Сучасна українська поезія» перемогу здобуває книжка «Антологія молодої української поезії», упорядник Мирослав Лаюк, видавництво «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га»

У номінації «Класична іноземна література в українському перекладі» перемогла книжка «Сенека. Моральні листи до Луцілія», перекладач Андрій Садомора, видавництво «Апріорі»

У номінації «Сучасна іноземна література в українському перекладі» перемогла книжка «За лаштунками в музеї», Кейт Аткінсон, видавництво «Наш Формат»

У номінації «Література для дітей віком від 0 до 5» перемогла книжка «Улюблені вірші-3», упорядник Іван Малкович, видавництво «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га»

У номінації «Література для дітей віком від 6 до 12» перемогла книжка «Казки на ніч для дівчат бунаток», Елена Фавіллі, видавництво «Книголав»

У номінації «Література для підлітків і YA» перемогла книжка «Повернутися з війни», авторка Наталя Нагорна, видавництво «Діпа».

У номінації «Non-fiction» перемогла книжка «Ми були солдатами… і молодими: Я-Дранґ — битва, що змінила війну у В’єтнамі», автори Гаролд Ґреґорі Мур, Джозеф Лі Ґелловей, видавництво «Астролябія».

У номінації «Біографія» перемогла книжка «Наречена Шульца», Агата Тушинська, «Видавництво 21».

У номінації «Історія» перемогла книжка «Червоний голод. Війна Сталіна проти України», авторка Енн Епплбом, видавництво «HREC-PRESS»

У номінації «Візуальна книга» перемогла книжка «Авангард. Українські художники першої третини XX ст.», автор Дмитро Горбачов, видавництво «Мистецтво»

У номінації «Наукова література» перемогла книжка «Лікарські товариства у Львові до 1939 року», автор Оксана Стадник, видавництво «ТзОВ “Аверс”»

У номінації «Популярна наукова література» перемогла книжка «Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції», автори Андрій сова та Ярослав Тимчак, видавництво «Апріорі»

У номінації «Місто-Львів» перемогла книжка “Моцарт із Лемберга”, автор Богдан Коломійчук, Видавництво Старого Лева. Особливу відзнаку Малого журі у Львові отримала книжка “Найдорожча мамусю! Листування о. Любомира Гузара із Матір”ю (1975-1992)”, Марія Рипан, Олег Турій, Видавництво УКУ

У номінації «Місто-Харків» перемогла книжка “Ми просто йшли…Спогади”, автор Ігор, архиєпископ Ісіченко, видавництво Акта.

Особливу відзнаку Малого журі у Харкові отримує книга “Нечуваний Нечуй”, автор Максим Тарнавський, видавництво Laurus

У номінації «Місто-Київ» перемогла книжка “Прості речі. Вісім розмов з Адою Роговцевою”, автор Тетяна Терен, видавництво Pabulum

Особливу відзнаку Малого журі у Києві отримує книга «Нова генерація» і мистецький модернізм в Україні, автор Мирослава Мудрак, Видавництво РОДОВІД

Детальніша інформація на офіційному сайті Мінкультури України: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245415002&cat_id=244913751

Джерело: Читомо

Бібліотека майбутнього — суспільний арт-проект, який полягає у тому, щоб упродовж століття (2014—2114) збирати щороку твори популярних письменників і не оприлюднювати їх для загалу аж до закінчення проекту.

Критерій, за яким обирають письменника, звучить так: «Визначний внесок у прозу або поезію, а також вміння привернути увагу нашого та майбутніх поколінь».

У Бібліотеці майбутнього вже п’ять текстів, які прочитають лише через століття.

2114 року сто паперових томів вийдуть обмеженою кількістю примірників, які надрукують, використовуючи тисячу дерев, що спеціально висадили у лісі Нордмарка. Проект започаткувала Кеті Патерсон влітку 2014 року. Рукописи зберігатимуться у спеціально облаштованій залі нової будівлі публічної бібліотеки Осло, яку планують відчинити 2020 року на території району Бьорвіка.

Докладніше на сайті «Читомо» http://www.chytomo.com/u-bibliotetsi-majbutnoho-vzhe-p-iat-tekstiv-iaki-prochytaiut-lyshe-cherez-stolittia/

Джерело: Держкіно

http://dergkino.gov.ua/ua/news/show/1637/zavershilosya_virobnitstvo_filmu_dike_pole.html

Компанія Limelite представила Держкіно завершену виробництвом стрічку «Дике Поле», зняту за мотивами роману «Ворошиловград» Сергія Жадана, що визнаний найкращою українською книгою десятиліття, за версією літературної премії ВВС Україна.

Одну з епізодичних ролей зіграв автор роману Сергій Жадан. Держкіно надало фільму 15 млн 490 тис. 300 грн., що становить половину загальної вартості виробництва.

Зйомки стрічки проходили у Києві та в місті Старобільськ Луганської області.

У широкий кінопрокат «Дике Поле» вийде вже 8-го листопада.