Бібліотечному фахівцю

17 липня Верховна Рада України прийняла Постанову № 3650 «Про утворення та ліквідацію районів». Згідно з документом, тепер в Україні 136 районів. Старі 490 районів парламент ліквідував.

Постановою визначено, що межі районів встановлюються по зовнішній межі територій сільських, селищних, міських територіальних громад, які входять до складу відповідного району.

Вибори депутатів районних рад ліквідованих районів, як йдеться в документі, не проводяться. А повноваження депутатів районних рад у ліквідованих районах, припиняються в день набуття повноважень депутатів районних рад, обраних на перших виборах до районних рад у нових районах.

15 липня Верховна Рада України прийняла у першому читанні проект закону, який передбачає, що сільські, селищні, міські бюджети більше не залежатимуть від району.

Британська бібліотека виклала електронну копію єдиного вцілілого до нашого часу рукопису Вільяма Шекспіра — уривок із п’єси «Сер Томас Мор». Про це установа повідомила в офіційному блозі.

Дослідники вважають, що п’єса, як і багато творів тієї доби, писалася кількома різними драматургами. Ще в 1871 році авторство кількох сторінок рукопису «Сера Томаса Мора» було приписане Шекспіру — після порівняння почерків із шістьома іншими підписами драматурга.

Вважається, що рукопис (який у Британській бібліотеці має кодову назву Harley MS 7368) є єдиним підтвердженим прикладом рукописного драматургічного доробку Шекспіра. У «Сері Томасі Морі» йому, зокрема, приписали сцену народного бунту.

П’єса «Сер Томас Мор» була написала десь наприкінці XVI — на початку XVII століття. У ній розповідається про католицького мученика Томаса Мора, який став лорд-канцлером Англії за часів короля Генріха VIII.

Вільям Шекспір (1564-1616) — англійський драматург Єлизаветинської епохи, актор і поет. Один із найвідоміших драматургів світу. Автор принаймні 17 комедій, 10 хронік, 11 трагедій, п’яти поем і циклу зі 154 сонетів.

В Одесі відбудеться традиційний книжковий фестиваль «Зелена хвиля», який проходить в цьому році вже в 24-й раз. Як обіцяють організатори фестивалю, він пройде в двухформатном режимі – онлайн і оффлайн, тобто, «вживу».

Онлайн-режим «Зеленої хвилі» триватиме з 6 серпня по 6 жовтня. як повідомляють організатори дійства, В онлайн-програмі «Зеленої хвилі» очікується проведення 59 подій в 17 спецпроектах. Це серії телемостів і відеопрограм за участю українських та зарубіжних письменників, видавців, книжкових критиків, художників, музейників, бібліотекарів. Фокус-тема – «Реальність фантазії». У програмі також: інтерв’ю з представниками Міст літератури ЮНЕСКО, в число яких нещодавно увійшла і Одеса; обговорення одеського літературного міфу; бесіди про мистецтво сучасного книжкового дизайну; знайомство з видавничими проектами музеїв України; лекції про авторське право в Україні; книжкові новини; усні рецензії, читання і т.д.

Гостей фестивалю можна буде дивитися і слухати на Youtube-каналі, Facebook-сторінці і Instagram-сторінці «Зеленої хвилі».

У «живому» режимі

З 6 серпня по 9 серпня в парку ім. Т.Г.Шевченка гостей «Зеленої хвилі», як і зазвичай, чекає книжковий ярмарок, програма заходів на «Книжкової сцені», «Книжкової алеї», «Території творчості», програма для дітей та підлітків Корнейчуковского фестивалю дитячої літератури і програма форуму « Українська книга на Одещині »(Одеська національна наукова бібліотека).

У книжковому ярмарку фестивалю візьмуть участь видавництва та книготорговельні підприємства, що представляють художню, навчальну, наукову, науково-популярну, спеціальну, дитячу літературу, електронні видання, періодичні видання, друковану графіку.

У дні фестивалю також відбудеться нагородження лауреатів традиційних книжкових конкурсів «Зеленої хвилі» – «Мистецтво книги» і «Одеса на книжкових сторінках».

За повідомленням видання «Вільна преса Детройта» співробітники публічної бібліотеки округу Кент (Kent District Library) попросили своїх читачів не класти взяті в бібліотеці видання в мікрохвильовку з метою їх знезараження.

Як розповіли газеті бібліотекарі, люди стають вельми творчими, коли справа доходить до профілактики зараження COVID-19: в бібліотеку округу Кент були повернуті спалені книги, які отримали пошкодження після «знезараження» в мікрохвильовій печі.

Керівництво бібліотеки пояснило, що всі бібліотечні книги мають в палітурці або на останніх сторінках мініатюрні металеві мітки радіочастотної ідентифікації (RFID), які використовуються в сучасних бібліотеках для контролю за переміщенням книг. Співробітники бібліотеки впевнені, що підпалини на повернутих читачами книгах - це сліди нагрівання бібліотечних видань в мікрохвильових печах, оскільки метал, при попаданні в мікрохвильову піч, розжарюючись, підпалює папір. А це могло навіть стати не тільки причиною поломки самої мікрохвильовки, але й призвести до пожежі в будинку.

Співробітники бібліотеки підкреслили, що використовують рекомендації Центрів США з контролю захворювань для забезпечення безпеки при використанні бібліотечних матеріалів. Бібліотека хоче, щоб її користувачі знали, що кожна повернута книга проходить суворий карантин протягом 72 годин в пластиковому пакеті, тому немає необхідності робити подальші кроки по стерилізації бібліотечних книг вдома. Джерело: https://www.freep.com/story/news/local/michigan/2020/06/23/library-officials-warn-stop-microwaving-books-kill-covid-19/3224299001/

Стали відомі імена цьогорічних лауреатів літературної премії видавництва «Смолоскип».

Проза

ІІ ПРЕМІЯ

Сергій Рафальський: роман «Сорокоуст»

ІІІ ПРЕМІЯ

Яна Сотник (Київ): збірка оповідань «Ябанджи»

Ольга Саліпа (Хмельницький): роман «Зламані речі»

Олег Западня: повість «Полювання на пересмішника»

Олеся Богдан (Чернівці): повість «Ламання гілки»

IV ПРЕМІЯ

Катерина Холод (Ірпінь): рукопис «Бритва в молоці»

Катерина Кулик (Вінниця): рукопис «Люба Любо»

Борис Костиря (Київ): рукопис «Брама вічності»

Тетяна Іваніцька (Тернопіль): документальна повість «Кописно. Мій дідусь був польським переселенцем»

Денис Донець (Одеса): рукопис «Тільки нікому не кажи»

Олександр Акуленко (Київ): рукопис «Східна околиця»

Дитяча література

IV ПРЕМІЯ

Валентина Турчин (Київ): рукопис «Шукай – знайдеш»

Олена Рубашевська (Буча): рукопис «Та сторона»

ОКРЕМА ВІДЗНАКА ЖУРІ

Тарас Савчук (Луцьк): рукопис «Дурень»

Іванна Маніло (Ів.-Франківськ): рукопис «Казки»

Сергій Зозуленко (Полтава): рукопис «Барвиста історія»

Над рукописами працювало журі в оновленому складі: Ростислав Семків, Наталка Білоцерківець, Мирослав Лаюк.

Увесь список тут: http://www.chytomo.com/smoloskyp-oholosyv-tsohorichnykh-peremozhtsiv-2/

У травні наступного року відбуватиметься непересічна подія – на державному рівні відзначатиметься 150–річчя від дня народження видатного українського письменника-новеліста, політичного діяча, уродженця села Русів Снятинського району Василя Стефаника. Про відзначення цієї дати йдеться у відповідній постанові Верховної Ради України від 18 червня цього року.

На виконання доручення Кабінету міністрів України щодо підготовки та реалізації плану заходів із відзначення ювілейної дати 10 липня в селі Русів на Снятинщині відбулося виїзне засідання обласної робочої групи за участю керівника апарату ОДА Романа Маланія, заступників голови обласної ради Василя Гладія та Сергія Басараба, керівників району, музейних працівників, представників родини видатного письменника.

Йшлося про напрацювання пропозицій до плану заходів організаційного комітету, який буде створено на державному рівні у місячний термін з часу прийняття постанови.

«Безальтернативно, всі пропоновані заходи є першочерговими, – зазначив Роман Маланій. – Ми маємо унікальний шанс і нам необхідно організувати роботу обласної, районної та місцевої влади таким чином, щоб наступного року на гідному рівні відзначити 150-річчя Василя Стефаника».

За результатами засідання доручено Русівській сільській раді, Снятинській РДА та райраді оперативно напрацювати конкретні пропозиції й орієнтовні кошториси та надати управлінню культури, національностей та релігій ОДА для опрацювання і скерування до Кабінету міністрів України.

У видавництві «Нора-Друк» готується до друку «Третій рівень» — перша і єдина збірка короткої гостросюжетної прози Андрія Кокотюхи.

У збірці всі форми кримінальної прози: від класичного детективу до трилера, від шахрайської історії до іронічної новели. А шанувальники істо­рич­ного детективу дізнаються, хто ж насправді убив легендарного Олек­су Довбуша.

Міжнародний міждисциплінарний фестиваль сучасного мистецтва FastFest GogolFest вперше відбудеться у Фастові 19-20 вересня.

Про це оголосили оргкомітет фестивалю ГогольFest та Фастівська міська рада під час презентації заходу.

Як зазначалося, фестиваль включатиме театральну, музичну, візуальну, освітню, дитячу та нічну програми і за 2 дні та 1 ніч проведе близько сотні мистецьких подій.

Директор фестивалю сучасного мистецтва ГогольFest Максим Демський підкреслив, що організатори вирішують багато питань, пов’язаних з карантином.

«Ми готуємося до того, щоб обмежити кількість людей, які будуть присутні, ми будемо слідкувати за дотриманням усіх вимог, яких вимагає епідеміологічна ситуація, – це дистанція, маски, користування антисептиками», – сказав він.

Відкриття FastFest ГогольFest відбудеться на центральній площі Фастова – Перемоги, де змонтують велику сцену і біля міськради встановлять символ фестивалю – маску Гоголя, яку привезли з Києва і яка вже побувала у кількох містах країни. Фестиваль відбуватиметься на кількох локаціях, в Палаці культури, краєзнавчому музеї. Та основною стане територія колишнього військового містечка, де буде мистецький сквот.

«Сквот – це триповерхова будівля з півсотнею кімнат. Її впорядкують, підключать електрику, воду, вона стане місцем для роботи художників. І цей сквот не припинить своєї роботи, він стане довготерміновим проєктом, спрямованим на мобілізацію активних креативних людей Фастова, які продовжать роботу після закінчення фестивалю», – розповів голова ГогольFest.

Як повідомляється на сайті Полтавської обласної Ради oblrada-pl.gov.ua, визначені цьогорічні лауреати літературної премії імені Панаса Мирного.

У номінації «Література, літературознавство» – Коцегуб Юрій Миколайович, письменник, краєзнавець – за книги: «Болбочан. Поміж двох огнів», «З Україною в серці, з шаблею в руці»; Штейнбук Фелікс Маратович, доктор філологічних наук, професор кафедри русистики та східноєвропейських студій Університету Коменського у Братиславі – за збірку критичних есеїв-мініатюр «Інкубація «Яєць динозавра».

У номінації «Журналістика, публіцистика» – Філоненко Валентина Олексіївна, член Національної спілки журналістів України, поетеса, викладач українознавства, методист-кореспондент з наукових праць, лауреат Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання» – за художньо-публіцистичне видання «Благословенна Богом і людьми».

У номінації «Народна творчість, народні ремесла» – Тихонов Геннадій Георгійович, майстер художньої кераміки, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України – за творчий доробок.

За результатами проєкту "Децентралізація та реформа культурних послуг" МКІП підготувало спеціальний випуск інформаційного дайджесту "Культура і регіони". Тут Ви зможете знайти:

Аналітичні звіти експертів проєкту, серед яких: Аналітичний звіт щодо стандартів надання культурних послуг та ключових показників ефективності роботи центрів культурних послуг, Аналітичний звіт за результатами польових досліджень існуючого стану сфери культури в ОТГ.

Отримати відповіді на поширені запитання

Подивитись запис підсумкової конференції

Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/1AOv3DewwMv813pGUHvTsHicQeOLI4QLW/view

Із 1 червня 2020 року організації громадянського суспільства (ОГС) можуть подавати заявки на отримання міні-грантів для проведення подій, що популяризують новітні технології. Продемонструвати, наскільки цікавим є цифровий світ, та надихнути дітей і молодь на його вивчення – головна мета європейської ініціативи Meet and Code, яка впроваджується в Україні Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки SAP. Дедлайн в межах другого раунду – 26 липня 2020 року.

Подавати заявки потрібно в електронному вигляді за посиланням: https://meet-and-code.org/ua/uk/registration-info

Розмір кожного окремого міні-гранту – 8000 гривень. Кожна організація може подати декілька заявок і отримати до 3-х міні-грантів або 24000 гривень.

Важливо! У 2020 році на грантову підтримку зможуть претендуватимуть винятково події, заплановані в онлайн-форматі. Нагадуємо, ОГС можуть отримати 50% знижку на сервіси Zoom, а також скористатися онлайн рішеннями, які пропонують Google та Microsoft

Цього року часові межі проведення заходів розширені до двох місяців – події мають відбутися між 1 вересня та 31 жовтня 2020 року. Детальніше тут: https://webmail.meta.ua/read_body.php?mailbox=INBOX&passed_id=23473&PG_SHOWALL=0&newsort=0&startMessage=1

Фонд інтелектуальної співпраці "Україна - ХХІ століття" Богдана Губського підписав меморандум про співпрацю з Британським національним центром у справах дітей та сім'ї Анни Фройд (Anna Freud National Centre for Children and Families).

Центр має українське коріння й ім'я своєї засновниці Анни Фройд - спеціаліста дитячого психоаналізу, дочки Зігмунда Фройда, австрійського вченого, психолога і невролога, батьки якого були вихідцями з Галичини.

Меморандум про партнерство між Центром і Фондом Богдана Губського було підписано в рамках реалізації спільної широкомасштабної програми "Діти України", яка спрямована на психологічну реабілітацію дітей, постраждалих внаслідок військових дій на Сході України та окупації Криму.

За словами Богдана Губського, разом з міжнародними та українськими партнерами Фонд "Україна - ХХI століття" ставить за мету допомогти постраждалим дітям не тільки відновитися психологічно, але й знайти своє достойне місце в українському та європейському середовищах. Окрім психологічної допомоги, програма включатиме велику кількість різноманітних компонентів, зокрема, професійну орієнтацію, навчання громадської активної позиції, відповідальності та лідерських навичок, безпеки в соціальних мережах тощо.

Під час пілотного етапу заплановане надання психологічної допомоги понад 2 тис. дітей. Наступний етап програми передбачає створення в Україні за участю міжнародних партнерів Національного центру психологічної реабілітації дітей із зони військових конфліктів. Загалом програма розрахована на допомогу майже мільйону дітей з Донецької, Луганської областей і переселенцям з Криму.

Нагадаємо, центр "Анна Фройд" - світовий інноваційний лідер у галузі досліджень, підготовки спеціалістів і лікування психічного здоров'я дітей. Він тісно пов'язаний з Університетським коледжем Лондона (University College London), Єльським університетом (Yale University), Університетом Гарварда (Harvard University) та іншими науковими установами. Центр об'єднує світових лідерів у сфері нейронауки, психічного здоров'я, соціальної підтримки і освіти. Керує інститутом професор Пітер Фонагі (Peter Fonagy) - провідний світовий вчений у сфері психоаналізу. Фонагі є кавалером ордена Британської імперії і нагороджений премією Британської академії за видатний внесок у психоаналіз.

Комітет Бухарестської філії Союзу українців Румунії провів віртуальний культурний захід «Українсько-румунські літературні гармонії».

Як зазначається, голова Бухарестської філії СУР Михайло Трайста представив останні номери публікацій, які видаються щомісячно під егідою Союзу українців Румунії: «Вільне слово» (українською мовою), «Український вісник» (румунською мовою), «Український вісник» (українською мовою), «Наш голос» (українською мовою), «Дзвоник» (українською мовою) та «Українські відлуння» (румунською мовою).

Також Михайло Трайста розповів про нові книги, які побачили світ за фінансової підтримки Союзу українців Румунії: «Просвітлене Шевченкове слово» Євсебія Фрасинюка, «Крізь шпаринку – у світ казковий» Людмили Дорош, «Буковинські образки» Володимира Антофійчука, «Іменник та прикметник у сучасній українській мові» Івана Гербіля, «Твори» Івана Федька та «Дама останнього лицаря» Галини Тарасюк (у перекладі Марії Гощук, Корнелія Ірода та Михайла Гафії Трайсти).

Письменник Корнелій Ірод представив книгу «Дама останнього лицаря» Галини Тарасюк та розповів про деякі аспекти з життя і літературної творчості відомої української письменниці, авторки десятків книг поезії та прози. Він відзначив той факт, що Галина Тарасюк – добрий знавець і шанувальник румунської літератури та культури, і прочитав уривок з новели «Один на трасі», яку він переклав з української на румунську мову.

Шанувальники української культури та літератури, румунські письменники та поети: Крістіан Гіка, Дан Йоан Марта і Тудорел Чоботару прочитали уривки з власних творів, а дует Зеновії Мандюк (вокал) та Богдана Костюка (акордеон) потішив онлайн-публіку українськими народними піснями.

Міжнародний фонд Івана Франка головним інформаційним партнером якого є Еспресо за підтримки Українського культурного фонду реалізовуватиме проєкт “Віртуальний музей Іван Франка у Києві”.

Проєкт переміг у програмі УКФ “Створюємо інноваційний культурний продукт” і має на меті в інтерактивній формі, з використанням технологій віртуальної та доповненої реальності, популяризувати постать Івана Франка та його родини як в Україні, так і за кордоном.

“Віртуальний музей Іван Франко у Києві” передбачає низку інноваційних заходів. Також буде створено онлайн-платформу, оцифровано та описано автентичні експонати, які містяться у квартирі-музеї родини І. Франка у Києві, розроблено 3D-тур з аудіогідом 4-ма мовами.

У ході реалізації проєкту також передбачається проведення вуличних перфомансів, які зможуть відвідати кияни і гості столиці. Де, коли і з ким можна зустріти Івана Франка у Києві, організатори повідомлятимуть на своїх сторінках у соціальних мережах.

Реалізація такого проєкту допоможе актуалізувати постать І. Франка в суспільстві, популяризуватиме історико-культурне надбання в Україні та за кордоном, сприятиме збереженню культурної спадщини Івана Франка і його родини.

Нагадаємо, нещодавно Міжнародний фонд Івана Франка створив інтерактивний проєкт “Іван Франко на мапі Європи”, де відзначено меморіальні місця перебування Івана Франка за життя.

Вийшов третій випуск Вийшов третій випуск інформаційного дайджесту "Культура і регіони".

Інформаційний дайджест доступний за посиланням: https://bit.ly/culture-digest3

Звертаємо вашу увагу на те, що дайджест містить Звіт про результати проведення електронних консультацій з громадськістю щодо проєкту Порядку відбору, придбання та розподілу книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів.

16-20 вересня Львівський міжнародний BookForum у Львові через пандемію коронавірусу вперше проведуть онлайн. Головна тема цьогорічного фестивалю — «Перепис населення: знати, хто ми є».

Фокусна тема цьогорічного фестивалю — «Перепис населення: знати, хто ми є». Програму формуватимуть 15 тематичних кластерів і спецпроєктів.

«Щоб жити разом, ми маємо один про одного знати якомога більше і таки знати правду. (…) Перепис населення — це сполука чесних питань і чесних цифр. Це нагода раптом чомусь сказати правду про себе, яка раптом чомусь буде цікавою комусь іншому», — говорить про фокусну тему її кураторка — літературознавиця і критикиня Ганна Улюра.

Як пандемія змінює наше життя, ритуали і звички, як світ переосмислює цінності, перед якими викликами ми постаємо і як з ними впоратися, як гравцям культури виходити з кризи — про це дискутуватимуть на 27 BookForum. Основним фокусом проєкту буде кожен з нас. Таким чином ми не тільки зможемо зрозуміти один одного і всіх разом, але й як особистості спробуємо віднайти себе у цьому мінливому світі та зробити особливий перепис.

Новий формат надасть можливість відвідати фестиваль тим, кому раніше не вдавалось приїхати до Львова, тож у всіх поціновувачів літератури буде можливість почути улюблених письменників у будь-якому куточку світу.

Серед цьогорічних учасників – автори з України, 20 іноземних гостей з 15 країн із 4-х континентів, лауреати та номінанти Букерівської премії, Гонкурівської премії, Національних виборів читачів та критиків. Однією з головних подій стане трансляція Ночі поезії та музики нон-стоп за участі українських поетів і музикантів з усього світу.

27 Львівський міжнародний BookForum відбудеться за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради.

У мережі з’явився тизер-трейлер серіалу, який створюється за мотивами роману Анатолія Дімарова «І будуть люди». Відео виклали на офіційному Youtube-каналі компанії Film.ua.

Режисером екранізації виступитв Аркадій Непиталюк, а над сценарною адаптацією працювали Тетяна Щегельська та Тарас Серед акторів, які з’являться на екрані: Катерина Григоренко, Остап Дзядек, Акмал Гурєзов, Віктор Жданов, Олена Борозенець, Костянтин Темляк та інші.

«Серіал побудований у формі саги. Через призму життя звичайних людей показує турбулентні етапи 20 століття: перша світова війна, революція, прихід радянської влади. Кожен з героїв по-своєму зустрів ці зміни, з точки зору своєї правди, але всіх їх об’єднувало одне — бажання жити, любити і знайти своє місце у новому вимірі історії», – йдеться в анотації. Всього серіал матиме 12 епізодів, а також 12 персонажів.

Прем’єра серіалу відбудеться восени на телеканалі СТБ.

Як відомо, перший том роману Анатолія Дімарова «І будуть люди» побачив світ у видавництві Радянський письменник ще у 1964 році. У 1982 році автор отримав Шевченківську премію за останню, третю частину цього роману, який має назву «Біль і гнів» (1974, 1980).

В Кабміні ухвалили законопроект Мін’юсту, яким пропонується посилити адміністративну відповідальність власників громадських установ і закладів, а також маршруток за недотримання маскового режиму відвідувачами й пасажирами. При цьому штрафи для фізосіб будуть істотно зменшені (з 17 тис. грн до 170-255 грн), зате для юридичних осіб вони становитимуть від 200 до 300 нмдг (3400-5100 грн).

Міжнародний благодійний фонд імені Івана Чендея оголосив короткі списки ІІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені майстра новели, автора сценарію до фільму “Тіні забутих предків” Івана Михайловича Чендея.

Про це повідомляє.

Конкурс проходить у двох номінаціях – «Мала проза» та «Чендеєзнавство» (вивчення життя і творчості Івана Чендея). Загалом цьогоріч на поштову скриньку надійшло понад 190 текстів з різних куточків України та з-за кордону.

Отже, короткий список у номінації “Мала проза” (за алфавітом):

Бойко Лілія, “Сірий» (Біла Церква, Київська обл.).

Веремйова Поліна, «Синій кашкет» (Одеса).

Волкова Анастасія, «Митець та хрестоцвіті» (Київ).

Гальянова Валентина (Тіна), «Пролита кров» (Вінниця).

Деркачова Ольга, «Вода» (Івано-Франківськ).

Добош Сергій, «Підвал» (Київ, Ужгород).

Донець Денис, «Конвеєр» (Одеса).

Іванців Дмитро, «Інфаркт» (Івано-Франківськ).

Калитяк Вероніка, «Гарячий віск» (Івано-Франківськ).

Козачишин Аліна, «Тамколись» (Львів).

Кириченко Андрій, «Подруга» (Біла Церква, Київська обл.).

Марійчук Катерина, «Шандрій вечір» (Вінниця).

Мазур Оксана, «Заткнись, Роксано!» (Львів).

Миклащук Олена, «Чорний ангел» (Хмельницький).

Моренець Іван, «Зрада» (Київ).

Островська Тетяна, «Азартна гра» (Харків).

Полянецький Віктор, «Над кручею» (Кропивницький, Харків).

Пояснюк Володимир, «Повернення» (Київ).

П’янкова Тетяна, «Пташечка» (Івано-Франківськ).

Святненко Володимир, «Вигнанець» (Київ).

Скочко Дмитро, «Мокрий перехожий» (Харків).

Ярошенко Руслан, «Рецепти щастя» (Київ).

Яра Олена, «Навіжена» (Донецька обл.).

Яценко Галина, «Таємний посол» (Львів).

Короткий список у номінації «Чендеєзнавство» (за алфавітом):

Брюховецька Ольга, «Леді зникає», (Київ)

Жаркова Роксолана, «Сецифіка зображення жіночої інакшості у малій прозі Івана Чендея», (Львів)

Мрака Наталія, «Психопоетика Івана Чендея», (Львів)

Царук Антоніна, «Осердя художнього світу Івана Чендея», (Кропивницький)

Журі конкурсу: донька Івана Чендея, вчителька української мови та літератури Марія Чендей-Трещак, письменники Павло Вольвач, Олександр Гаврош, Сергій Федака, доктор філологічних наук, чендеєзнавець Сидір Кіраль, журналістка, аналітик Галина Плачинда. Цьогоріч до роботи в журі долучився професор Київського університету ім. Б.Грінченка Микола Васьків.

За словами очільника Міжнародного благодійного фонду імені І. Чендея Івана Трещака, церемонія оголошення та нагородження переможців традиційно відбудеться під час ЧендейFEST-2020 у вересні в садибі письменника Івана Чендея (Ужгород, вул. Висока, 15.)

Як і минулоріч, переможці й журі також відвідають гірську батьківщину письменника смт Дубове Тячівського району Закарпатської області й піднімуться на гору Ясенову, творчу Фудзіяму Шевченківського лауреата. Особливим буде відкриття літературно-туристичного маршруту «Стежками Івана Чендея» та проведення «Школи Чендея» для учасників фестивалю.

Цьогоріч "Чендей-FEST" проходить в рамках грантового проекту програми «Культура. Туризм. Регіони» Українського Культурного Фонду.

Міжнародний благодійний фонд імені Івана Чендея оголосив короткі списки ІІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені майстра новели, автора сценарію до фільму “Тіні забутих предків” Івана Михайловича Чендея.

Про це повідомляє.

Конкурс проходить у двох номінаціях – «Мала проза» та «Чендеєзнавство» (вивчення життя і творчості Івана Чендея). Загалом цьогоріч на поштову скриньку надійшло понад 190 текстів з різних куточків України та з-за кордону.

Отже, короткий список у номінації “Мала проза” (за алфавітом):

Бойко Лілія, “Сірий» (Біла Церква, Київська обл.).

Веремйова Поліна, «Синій кашкет» (Одеса).

Волкова Анастасія, «Митець та хрестоцвіті» (Київ).

Гальянова Валентина (Тіна), «Пролита кров» (Вінниця).

Деркачова Ольга, «Вода» (Івано-Франківськ).

Добош Сергій, «Підвал» (Київ, Ужгород).

Донець Денис, «Конвеєр» (Одеса).

Іванців Дмитро, «Інфаркт» (Івано-Франківськ).

Калитяк Вероніка, «Гарячий віск» (Івано-Франківськ).

Козачишин Аліна, «Тамколись» (Львів).

Кириченко Андрій, «Подруга» (Біла Церква, Київська обл.).

Марійчук Катерина, «Шандрій вечір» (Вінниця).

Мазур Оксана, «Заткнись, Роксано!» (Львів).

Миклащук Олена, «Чорний ангел» (Хмельницький).

Моренець Іван, «Зрада» (Київ).

Островська Тетяна, «Азартна гра» (Харків).

Полянецький Віктор, «Над кручею» (Кропивницький, Харків).

Пояснюк Володимир, «Повернення» (Київ).

П’янкова Тетяна, «Пташечка» (Івано-Франківськ).

Святненко Володимир, «Вигнанець» (Київ).

Скочко Дмитро, «Мокрий перехожий» (Харків).

Ярошенко Руслан, «Рецепти щастя» (Київ).

Яра Олена, «Навіжена» (Донецька обл.).

Яценко Галина, «Таємний посол» (Львів).

Короткий список у номінації «Чендеєзнавство» (за алфавітом):

Брюховецька Ольга, «Леді зникає», (Київ)

Жаркова Роксолана, «Сецифіка зображення жіночої інакшості у малій прозі Івана Чендея», (Львів)

Мрака Наталія, «Психопоетика Івана Чендея», (Львів)

Царук Антоніна, «Осердя художнього світу Івана Чендея», (Кропивницький)

Журі конкурсу: донька Івана Чендея, вчителька української мови та літератури Марія Чендей-Трещак, письменники Павло Вольвач, Олександр Гаврош, Сергій Федака, доктор філологічних наук, чендеєзнавець Сидір Кіраль, журналістка, аналітик Галина Плачинда. Цьогоріч до роботи в журі долучився професор Київського університету ім. Б.Грінченка Микола Васьків.

За словами очільника Міжнародного благодійного фонду імені І. Чендея Івана Трещака, церемонія оголошення та нагородження переможців традиційно відбудеться під час ЧендейFEST-2020 у вересні в садибі письменника Івана Чендея (Ужгород, вул. Висока, 15.)

Як і минулоріч, переможці й журі також відвідають гірську батьківщину письменника смт Дубове Тячівського району Закарпатської області й піднімуться на гору Ясенову, творчу Фудзіяму Шевченківського лауреата. Особливим буде відкриття літературно-туристичного маршруту «Стежками Івана Чендея» та проведення «Школи Чендея» для учасників фестивалю.

Цьогоріч "Чендей-FEST" проходить в рамках грантового проекту програми «Культура. Туризм. Регіони» Українського Культурного Фонду.