Бібліотечному фахівцю

Для макету цьогорічного плакату до Всеукраїнського дня бібліотек Українська бібліотечна асоціація шукає фото, а саме:

1. Користувачі бібліотеки (діти) вивчають робототехніку, працюють з 3D-ручками.

2. Користувачі (літні люди, бажано чоловічої статі) на смартфоні або планшеті вивчають чи користуються платформою Дія.Цифрова освіта.

3. Користувачі бібліотеки грають у гру Світ Громад.

Якщо у вас є такі фотографії або ви можете зробити такі нові постановочні фото, просимо надіслати фото або повідомити про можливість їх отримання на info@ula.org.ua до 14 серпня, вказавши:

1. Назву бібліотеки (включаючи область).

2. Контактну особу та її контакти (телефон, емейл).

Для плакату планується відібрати кращі фото з 4-х бібліотек.

Обов'язкові критерії відбору:

1. Фото мають бути високої художньої якості: зверніть увагу на фон, експозицію, наявність зайвих елементів, які відволікають від основної ідеї фото.

2. Фото мають бути високої технічної якості (не менше 2000 пікселів по найкоротшій стороні).

Можливо, Вам необхідно залучити професійного фотографа.

Чекаємо на Ваші фотографії - разом створимо плакат УБА до Дня бібліотек!

Британське видання The Guardian включило стрічку «Ціна правди» (Mr Jones) Аґнєшки Голланд про Голодомор в Україні до списку кращих фільмів року.

«У Аґнєшки Голланд є реальна історія, яку вона розповідає – історія, про яку мало говорять, – і один, переконливий і приємний персонаж, який її розповідає. Це сильний фільм», – зазначає видання.

Фільм «Ціна правди» розповідає історію британського журналіста Ґарета Джонса, який у 1933 році вирушив до Радянського Союзу та на власні очі побачив злочини сталінського режиму та Голодомор в Україні.

Фільм є спільним виробництвом України, Польщі та Великої Британії.

У листопаді 2019 року Президент України Володимир Зеленський відзначив орденом княгині Ольги III ступеня режисера фільму “Ціна правди” Аґнєшку Голланд “за вагомий внесок у вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу — Голодомору 1932-1933 років в Україні, подвижницьку діяльність, спрямовану на висвітлення правди про Голодомор.

Спеціально до ХІ Міжнародного поетичного фестивалю MERIDIAN CZERNOWITZ в однойменному видавництві з’явиться друком нова книжка письменника і перекладача Андрія Любки «малий український роман».

«Ідею написати такий твір я виношував давно, – ділиться автор, – але весь час щось мене зупиняло, бо я розумів, що цей текст приречений на скандальну історію. Були навіть ідеї видати його під псевдонімом, але я в такі ігри не граю», – додає Андрій.

«Історії, на яких базується сюжет роману, переважно правдиві, – говорить Андрій Любка, – але не автобіграфічні: це ситуації, що траплялися з моїми друзями-письменниками, їхні амурні пригоди й любовні інтриги; вони розповідали мені їх за чаркою, а я все запам’ятовував, а тепер записав у роман про молодого поета, завбачливо змінивши реальні імена й локації. Мушу додати, що це абсолютно «карантинний» роман – я написав його за три весняні місяці, скориставшись тим, що весь світ став на паузу. Річ у тому, що було так нудно і трохи страшно, що мені захотілося чогось веселого й жвавого – і для себе, і для своїх читачів».

Перша презентація книжки відбудеться під час ХІ Міжнародного поетичного фестивалю MERIDIAN CZERNOWITZ (4-6 вересня, м. Чернівці) за участю автора та модератора Олександра Бойченка.

Окрім роману Андрія Любки, на початку осені в «Меридіані» з’являться друком ще чотири нові книжки: поетичні збірки «Naked one» Юрія Іздрика й «За такі гріхи Бог ще подякує» Тані Малярчук, роман «Порт Житана» Олеся Ільченка, а також поема-трактат харківського футуриста Володимира Гаряїва «Метафізичний реквієм».

Цього року на здобуття премії було подано 22 твори.

Держкомтелерадіо околосив лауреатів премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності 2020 року. Про це йдеться в опублікованому пресрелізі.

У номінації «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації» премію отримала робота Сергія Махуна «Fakebook. Гібридна війна у світі постправди точиться й на історичному полі» (газета «Дзеркало тижня», №1 від 13.01.2019). У статті автор аналізує і спростовує фейки і міфи спільної історії з агресивним північно-східним сусідом - Росією.

У номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері» премію присуджено доктору наук з державного управління, професору Василю Куйбіді та доктору політичних наук, професору Валерію Бебику за монографію «Національна безпека в умовах інформаційних та гібридних війн» (НАДУ, м. Київ, 2019). У книзі викладено теорію інформаційних та гібридних війн, методи протидії зовнішній інформаційній агресії, спеціальним інформаційним кампаніям, операціям, впливам.

У номінації «За кращий твір у телевізійній сфері» перемогу здобула передача «Історична правда. Українська ідентичність» (автори проекту - Вахтанг Кіпіані, Ольга Мовчан, Дарія Коровицька, Петро Колодій, Богдан Ільчишин), яка вийшла в ефір 29 вересня 2019 р. на телеканалі «Еспресо».

Також за високий рівень поданих на конкурс робіт та особистий внесок у збереження історичної пам’яті народу вирішено нагородити грамотами Держкомтелерадіо журналіста, письменника Валерія Дяченка за статтю «Про "гоголівську хворобу", або Як ми святкуємо ювілеї Миколи Гоголя» (часопис «Буковинський журнал», №1, 2020) та журналістку Світлану Чорну за книгу «Під знаком тризуба» (видавництво «Дніпро», м. Київ, 2019).

Загалом цього року на здобуття премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності було подано 22 твори: 5 - в номінації «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації»; 10 - в номінації «За кращий твір у телевізійній сфері»; 2 - в номінації «За кращий твір у радіомовній сфері»; 5 - в номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері».

Премію ім. Івана Франка в галузі інформаційної діяльності засновано 2004 року, вона присуджується щорічно до дня народження Івана Франка - 27 серпня. Премією відзначаються автори нових оригінальних творів, що сприяють утвердженню історичної пам'яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства. Детальніше тут:https://detector.media/community/article/179465/2020-08-07-ogolosheno-laureativ-premii-im-franka-u-galuzi-informatsiinoi-diyalnosti-2020-roku/

У столиці Іспанії, на вулиці, де розташоване посольство України, з'явилась площа Лесі Українки. До перейменування площі причетний іспанський письменник.

Окрім цього, на площі мають намір встановити пам'ятник поетесі. Про це повідомили на сторінці посольства України в Іспанії у фейсбук.

"На вшанування великої дочки українського народу та її внеску у розвиток світової культури мерія міста Мадрид присвоїла ім’я Лесі Українки площі у столиці Іспанії, на якій розташоване Посольство України, а також підтримала пропозицію дипломатичної установи України щодо встановлення на цій площі пам’ятника поетесі", – йдеться у дописі. Детальніше тут: https://24tv.ua/madridi-vidkrili-ploshhu-lesi-ukrayinki-foto-novini-svitu_n1390971

Визначено 3 книги-фіналісти у номінації “Література для дорослих”, які переходять у третій етап премії “Еспресо. Вибір читачів 2020”.

В 2 етапі високоповажне експертне журі з 15 професійних літературознавців і критиків обирало кращі книжки з довгого списку. Таким чином з 96 книжок, які були подані на розгляд і оцінювання журі, до фіналу потрапили 3 книги.

До трійки фіналістів книжкової премії “Еспресо. Вибір читачів 2020” у номінації “Література для дорослих” увійшли наступні твори:

“Амадока” Андрухович Софія (“Видавництво Старого Лева”)

“Планета Полин” Оксана Забужко (Видавничий дім “Комора”)

Поетична книжка “Список кораблів” Сергій Жадан (Видавництво “Меридіан Черновіц”).

За правилами Премії остаточного переможця конкурсу мають визначити читачі під час третього етапу голосування у бібліотеках по всій Україні.

Юридична особа «Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови» офіційно зареєстрована. Про це повідомляється на Facebookсторінці Уповноваженого із захисту державної мови.

Офіційна адреса установи – м. Київ, Музейний провулок, 12.

Наступні кроки у створенні секретаріату: відкриття рахунків, виготовлення печатки, оголошення доборів до установи.

Про початок прийому запитів, звернень та скарг в установі обіцяють повідомити додатково.

Із 4 по 6 вересня у Чернівцях відбудеться ХІ Міжнародний поетичний фестиваль MERIDIAN CZERNOWITZ. У програмі заходу: поетичні читання, дискусії та презентації нових книжок, які побачать світ у видавництві «Меридіану» спеціально до фестивалю. Серед них – поетичні збірки «Naked One» Юрія Іздрика й «За такі гріхи Бог ще подякує» Тані Малярчук, а також прозові – «малий український роман» Андрія Любки й «Порт Житана» Олеся Ільченка.

Фокусна тема цьогорічного фестивалю – «Слідами Целана». «Через пандемію та карантин, – розповідає його директорка Євгенія Лопата, – ми змінили концепцію фестивалю з проведення подій у місцях, пов’язаних із життям і творчістю Пауля Целана, на безпечний для нашої аудиторії формат. Тож тепер проведемо заходи у Літньому театрі в парку імені Т. Шевченка та у Центральному Палаці культури (ІІІ поверх), щоб розсадити публіку на безпечній відстані й, звичайно, під час подій дотримуватимемося усіх вимог щодо проведення заходів в умовах карантину. Для гостей фестивалю ми все ж організуємо серію екскурсій целанівськими Чернівцями».

Учасниками цьогорічного MERIDIAN CZERNOWITZ стануть близько 20 митців із 5 країн. Зокрема: Маттіас Бут, Нора Боссонг, Ульріке Альмут Зандіг (Німеччина); Ріхард Валл (Австрія); Інгрід Фіхтнер, Рольф Германн (Швейцарія); Тал Нітзан (Ізраїль). Із українських авторів на фестивалі виступлять: Юрій Андрухович, Таня Малярчук, Сергій Жадан, Софія Андрухович, Андрій Любка, Юрій Іздрик, Петро Рихло, Марк Бєлорусець, Олександр Бойченко, Броніслав Тутельман.

Вхід на всі події вільний. Заходи супроводжуватимуться перекладом німецькою та українською мовами.

Фестиваль відбувається у рамках проєкту «Пауль Целан 100. Меридіан великого майстра німецької мови: Чернівці-Париж-Вічність» за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини в рамках програми «Розбудова співпраці з громадянськими суспільствами у країнах Східного партнерства та в Росії» в кооперації зі спілкою Freie Ukraine Braunschweig e.V. Це останній етап проєкту, дві попередні частини якого відбулися у 2018-2019 рр.

Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України виконуючою обов’язки директора Шевченківського національного заповідника у Каневі призначено черкаську письменницю, депутатку обласної ради Валентину Коваленко.

«Доля подарувала мені час на Тарасовій горі. Це надзвичайно відповідально і почесно — зберігати, захищати і популяризувати наш український духовний Еверест», — говорить пані Валентина й обіцяє служити Шевченкові та Україні.

Нагадаємо, що колишній генеральний директор Шевченківського національного заповідника Мар’ян Піняк помер на 62-му році життя.

В угорській столиці днями пройшла друга зустріч книжкового клубу «ЧитаЄмо українською», заснованого Українською асоціацією «Єдність» м. Будапешт.

«Чергова зустріч будапештського книжкового клубу «ЧитаЄмо українською», заснованого Українською Асоціацією «Єдність», відбулася нещодавно за кавою під каштанами в старовинному саду палацу Карої - чудовому зразку угорської архітектури часів розквіту класичного стилю, який пізніше, у 20-му столітті, став одним з головних літературних музеїв угорської столиці (Petőfi Irodalmi Múzeum)», - зазначили в асоціації.

Як зауважили організатори, зустріч вийшла дуже атмосферною і по-будапештськи елегантною. «І це абсолютно логічно, оскільки Книжковий Клуб саме таким і задумувався. Від самого початку виникла ідея спробувати об’єднати сучасну українську літературу зі старовинним вишуканим шармом Будапешта, тим більше, що місто цьому дуже сприяє. Тобто знайти якийсь гармонійний Classic Modernity баланс між сучасним українським змістом і класичним будапештським тлом», - розповіли в асоціації.

Детальніше тут: https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/3073111-citaemo-ukrainskou-v-budapesti-vidbulasa-zustric-pocinovuvaciv-ukrainskoi-literaturi.html

За підтримки Українського інституту національної пам’яті світ побачила книга «В’язні з України в концтаборі Маутгаузен: історія та пам’ять». Це найґрунтовніше дослідження присвячене українським в’язням одного з найстрашніших нацистських концтаборів «Маутгаузен».

«Надзвичайна книга, яка повертає пам’ять про понад 20 тис. вихідців з України в цьому таборі: їхнє життя і побут, стратегії виживання і спротив, повстання радянських офіцерів і “Мюльфіртельське полювання на зайців” і багато іншого», — розповів начальник наукового управління Українського інститут національної пам’яті Ярослав Файзулін.

Упорядниками видання стали докторантка Інституту сучасної історії Віденського університету Руслана Берндл, австрійський історик, автор двох монографій про «Маутгаузен», доктор Маттіас Кальтенбруннер та кандидатка історичних наук, співробітниці Інституту історії НАН Тетяна Пастушенко.

У книзі представлені результати дослідження архівних матеріалів, які розкривають тему перебування в цьому концтаборі понад 20 тисяч чоловіків та жінок з України. Дослідження Маттіаса Кальтенбруннера присвячене унікальному випадку – повстанню радянських офіцерів у 20-му блоці «Маутгаузена», їх втечі та повоєнній історії формування оповіді про ці події тими, хто вижив. У книзі використані фотографії з Федерального архіву в Берліні.

Книга вийшла друком завдяки співпраці Українського інституту національної пам’яті, Інституту історії України НАН України, Посольства України в Республіці Австрія, а також з підтримки Міжнародного комітету колишніх в’язнів концтабору «Маутгаузен», Української організації борців антифашистського опору та Національного меморіального комплексу «Висота маршала І.С. Конєва».

Коронавірус і економічна криза не заважають появі нових українських видавництв. Серед них:

Deinde Publishing - видавництво сучасної іспаномовної та англомовної літератури. Його організатори - Іван Непокора та Остап Радейко.

У найближчих планах Deinde Publishing – три найважливіші романи мексиканської прози останнього десятиліття. Перша книжка, «Бенкет у норі» Хуана Пабло Вільялобоса, нещодавно побачила світ, а робота над романом «Сезон ураганів» цьогорічної номінантки на Букера Фернанди Мельчор перебуває в активній стадії. Також видавництво працює над романом «Знаки, що передували кінцю світу» Юрія Ерейри.

Deinde Publishing ставить собі за мету «видавати перекладу прозу, яка запам’яталася б не тільки доброю історією, а і тим, як вона розказана».

«Віхола» - працюватиме передусім з українськими авторами й розвиватиме суто українські напрямки нон-фікшн і наукпоп. За словами організатором, вони виступають «проти інтелектуального пафосу» і вважають, що процес отримання будь-якого знання може бути розвагою, а не тяжкою працю.

Головна редакторка видавництва Ольга Дубчак розповіла Читомо, що «Віхола» відразу виходить на ринок з низкою авторів, які готові до співпраці. З-поміж них: Наталя Підлісна, Маріанна Бойко, Володимир Станчишин, Ольга Маслова та інші.

Bookraine Publishing - планує видавати якісну художню літературу для дорослих, нонфікшн, мистецькі видання. Основна цільова аудиторія – дорослі читачі (16+), проте також розглядають можливість видання літератури для підлітків.

«Лабораторія» - проєкт колишнього співвласника та директора видавництва «Наш Формат» Антона Мартинова. Наразі нове видавництво вже веде роботу над десятком нових книжок для «розширення світогляду».

«Якщо конкретніше, то почнеться все з художньої біографії «правого» Черчилля та «лівого» Орвела, історії з життя та доля яких – це те, що неможливо пропустити, особливо, коли це загорнуто у смачну подачу Томаса Рікса. Далі буде одна із найпопулярніших на заході книжок про віруси й бактерії – «Смертельний ворог», вона «закриє цю тему» у науково-популярній манері й має добре підготувати наше суспільство до майбутнього. Ну, а потім ми видамо книжку про роботу мозку, яку «маст-рідить» сам Деніель Канеман. А у листопаді ми вже починаємо видавати книжки паралельно зі світовими релізами: «Гітлер і Сталін. Тирани у Другій світовій війні» – сильна робота Лоренса Ріса, який мав реальний досвід спілкування з «топменеджментом» СС та КДБ, а також 30 років вивчав і писав на тему Другої світової», – розповідає про видавничі плани засновник видавництва.

Антон Мартинов також додає, що кожну книжку видавництво випускатиме відразу в паперовому, аудіо та електронному форматах. що також відрізнятиме «Лабораторію» від конкурентів.

Перейменування вулиці на честь відомого українського письменника і громадського діяча Олеся Бердника підтримали 96% людей, які взяли участь в голосуванні.

Олесь Бердник – видатний письменник-фантаст, автор понад 20 романів і повістей, футуролог. Засновник і активний учасник Української Гельсінської групи, політв’язень радянських таборів. Засновник гуманістичного об’єднання «Українська духовна республіка».

Наукова фантастика Олеся Бердника – це яскравий приклад нового мислення, яке відкриває шлях до самопізнання, усвідомлення себе частиною великої духовної нації. Бердника недарма називають «українським Реріхом». Берднику були близькі також філософські ідеї Володимира Вернадського.

Лейтмотив творчості письменника – людина, але не природна істота, а космічна. У своїй творчості він звертається до концепції всепланетної ноосфери, в якій зберігаються інтелектуальні і духовні досягнення століть. Дух людини сформований Космосом, вважав Бердник – зірками, небом, вітром, піснями, легендою, що передається з віків. Глибинна енергетична і ритмічна структура Всесвіту і дух людини – тотожні і нескінченні, стверджував письменник.

Знаменитий роман «Зоряний Корсар» Олеся Бердника перекладений на 26 мов світу.

До 155-літнього ювілею від дня народження праведного митрополита Андрея Шептицького у видавництві «Місіонер» побачила світ книжка «Кир Андрей – місія доброго самарянина».

Її автори – група дослідників спадщини митрополита Андрея – розповідають про соціально-харитативну та меценатську працю Мойсея українського народу.

В одному із своїх послань Андрей Шептицький закликав: «Причиною наших невдач і усіх язв нашого церковного й національного життя є те, що християнство, вчення Євангелія замало відносимо до себе і замало передаємо його як святість душі… Євангеліє це дорога до неба, це життя без плями, без закидів, без пороків, це життя чисте, невинне, святе, в якому смертна людина зривається до того, щоб суперничати з небесними ангелами. Життя по Євангелію це надприродне життя Божої благодати, це життя Божої любові й жертви для Бога, або одним словом: це життя, в якому людина шукає і змагає до святости» (Андрей Шептицький, послання «Про виховання») .

У книжці представлений чудовий приклад праці та жертви для добра нашого народу. До групи авторів увійшли: о. Полікарп Марцелюк, о. д-р Августин Баб’як, д-р Оксана Пасіцька, Ольга Михайлюк.

Книжка для широкого кола читачів, які цікавляться історією життя та діяльності Андрея Шептицького.

У Херсонській області до Дня Незалежності планують провести “ШевченкоФест 2.0 “.

Очільник Херсонщини Юрій Гусєв підтримав ідею проведення заходу, але з обов’язковим дотриманням карантинних вимог.

За словами організаторки “ШевченкоФест 2.0”, керівниці обласного Палацу молоді і студентів Олени Звягіної, цьогоріч на рок-фестиваль завітають музичні гурти з багатьох українських міст: Хмельницького, Львова, Дніпра, Харкова та інших.

Директор Департаменту реалізації гуманітарної політики ОДА Михайло Линецький повідомив, що кошти на організацію заходів, пов’язаних з проведенням фестивалю, вже передбачені в бюджеті.

Крім цього, впродовж дня поблизу ККЗ “Ювілейний”, де власне проходитиме фестиваль, працюватимуть фудкорти, повністю адаптовані до умов карантину. Також організатори планують встановити екрани, на яких показуватимуть анімаційні мультфільми про історію України.

“ШевченкоФест 2.0” – перший південний фестиваль, який поєднує музичні традиції часів Кобзаря та сучасну рок-музику. Вперше захід відбувся в Херсоні в травні минулого року.

Церемонія вручення Нобелівської премії, яка має відбутися в грудні 2020 року, проходитиме у новому форматі через обмеження, пов’язані з пандемією коронавірусу (COVID-19).

Про це заявив директор Фонду Нобеля Ларс Гейкенстан.

«Нобелівський тиждень не буде проходити як зазвичай через пандемію (коронавірусу – ред.). Всім потрібно чимось жертвувати та адаптуватися до повністю нових обставин», – сказав він.

Гейкенстан додав, що переможці будуть відзначені «іншим шляхом», однак деталі не повідомив.

Як зазначає агентство, це вперше з 1956 року, коли буде скасований розкішний Нобелівський банкет, який щороку відбувається за участю близько 1 300 осіб, серед яких члени королівської родини Швеції.

Церемонія нагородження у Стокгольмі й Осло 10 грудня також проходитимуть у «нових форматах».

У Фонді наголосили, що оголошення переможців триватиме з 5 до 12 грудня.

Благодійна організація “Благодійний фонд “Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр”, офіційний партнер ВГО Українська бібліотечна асоціація, розпочинає систематичне розповсюдження книжок серед членів Асоціації, які працюють у бібліотеках.

Мета: забезпечення читачів новими та актуальними виданнями задля підвищення обізнаності про Голокост в Україні та світі, і Трагедію Бабиного Яру зокрема.

Детальніше, а також форма реєстрації тут: https://ula.org.ua/355-ogoloshennya/4616-vydannia-dlia-bibliotek-vid-blahodiinoho-fondu-memorialnyi-tsentr-holokostu-babyn-yar-lypen-2020-r?fbclid=IwAR0rWCV-OGO7rP7HfsFO5xEsYW1pddverY7DrK-eTEC5AD9zKMruLcMRBEc

З’явилася платформа для багатомовних інтерактивних аудіокниг Lingart Живі Книги (Lingart Future Books в англомовній версії).

Lingart пропонує найзручніший спосіб слухати аудіокнижки: текст і аудіо синхронізовано, тому кожну книжку можна читати в електронному форматі та слухати в аудіо, перемикатися між читанням і слуханням, а також читати і слухати паралельно. Текст і аудіокнижки можна перемотувати по реченнях. Засновники обіцяють у найближчому майбутньому також можливість підключати фонову музику та спецефекти, додавати власні нотатки, ділитися цитатами з іншими користувачами, а також інтегрувати з текстом Вікіпедії.

Lingart уже можна завантажити на Play Market і AppStore. Користувач не завантажує книжки з ресурсу, а за оплату дотримує до них доступ, що протидіє піратству.

Lingart засновано львівськими програмістами, які орієнтується на глобальний ринок і планують розміщувати в себе книжки різними мовами. Сьогодні на платформі вже є книжки українською та англійською, у найближчих планах – білоруською та кримськотатарською мовами.

Перші книжки з української сучасної літератури – романи Марини Гримич «Клавка» і новинка «Юра» (видавництво «Нора-друк»).

У Польщі хочуть провести реформу, яка законодавчо обмежить діяльність іноземних ЗМІ в країні. Про ці плани 19 липня повідомив голова партії «Право і справедливість» (PiS) Ярослав Качинський.

Партія «Право і справедливість» давно говорила про нібито втручання іноземних ЗМІ у внутрішні справи Польщі та про необхідність посилити позиції польських медіа. Критику іноЗМІ відновили під час президентської кампанії, у ході якої Анджей Дуда неодноразово звинувачував закордонні ЗМІ в дезінформації.

Пан Качинський каже, що цю реформу хочуть повести незабаром. «Нам вдасться зробити це набагато швидше (ніж до 2023 році, коли заплановані вибори до Сейму – ДМ), принаймні на законодавчому рівні, але успіх цього процесу пов’язаний з багатьма змінами, які ми маємо здійснити в нашій країні, а також міжнародними відносинами», – каже він.

Водночас у «Праві та справедливості» додали, що необхідність дотримання правил Європейського Союзу при прийнятті нових законів може завадити зменшенню впливу іноземних ЗМІ (наприклад, каналу TVN, що належить американського каналу Discovery).

Про це письменниця повідомила на своїй сторінці у Facebook: «Наступного року мої “Абрикоси Донбасу” вийдуть в англійському перекладі в США. Видавництво Lost Horse, з яким підписано контракт, має хорошу традицію — книжки українських авторів оформлювати роботами українських художників (у них уже серія). Це чудова промоція для художників, які можуть додати книжку гарного американського видавництва до свого портфоліо».

Нагадаємо, що збірка ввійшла до «10 найкращих українських книг про АТО» за версією українського «Forbes», а торік була перекладена естонською мовою.