Розділи сайту
Мастрід
Нове на сайті
Виставлено: [30.06.2025]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (108) 2025 [15.05.2025] [21.04.2025] [25.12.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (106) 2024 [29.11.2024]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2025 рік. [24.06.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (104) 2024 [22.12.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (102) 2023 [03.10.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (101) 2023 [18.09.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за III квартал 2023 року [05.07.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (100) 2023 [19.06.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за II квартал 2023 року [20.05.2023]Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу [06.05.2023] [05.04.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (99) 2023 [16.03.2023] [16.03.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [27.02.2023] [17.01.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (98) 2022 [23.12.2022] [21.12.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [18.11.2022] [04.11.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики 3 квартал 2022 рр. [05.10.2022]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2023 рік. [04.10.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (97) 2022 [10.09.2022] [03.08.2022] [11.07.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (96) 2022 [29.06.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (95) 2022 [23.12.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (94) 2021 [16.12.2021] [06.12.2021]РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТА ЖУРНАЛУ «БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА» НА 2022 РІК [01.12.2021] [20.10.2021] [27.09.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (93) 2021 [01.09.2021] [06.07.2021] [30.06.2021] [23.06.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (92) 2021 [31.05.2021] [07.05.2021]XІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу» [29.03.2021]Інформація від майстра
Відвідувачі
|
Новини
В Україні заснували газету про проблеми у театральній галузі В Україні заснували й почали друкувати газету «Театральна халепа!» про найважливіші проблеми в українському театрі.
Газету «Театральна халепа!» створив актор, режисер і художній керівник творчого об’єднання «Тіньова» Даниїл Зенкін. Рішення заснувати газету прийшло під час протестів за звільнення директора та художнього керівника Молодого театру Андрія Білоуса, якого звинувачують у домаганнях до студенток та акторок.
«Це швидка, сучасна мистецька односторінкова газета. Це вільна газета, що створюється митцями та мисткинями для спільноти та громадськости. Також це словосполучення, яке дуже влучно описує стан речей в українському театрі. В нас немає ані критики, ані нормальних медіа, які б займалися цим питанням», — зазначив актор.
Перший випуск газети зʼявився 16 березня 2025 року, напередодні другої акції протесту — Зенкін придумав, заверстав та роздрукував видання у найближчому копіцентрі.
Над випуском газети працює 8 людей — головним редактором газети став Зенкін.
За його словами, місією редакції стало доносити до громадськості, що відбувається в українському театрі, давати можливість зрозуміти всі процеси та контекст.
Наразі видання поширюють у Києві — 150 примірників, а також по 50 у Львові та Харкові. Окрім того, газету поширюють і за кордон — 100 примірників друкують у Лондоні, Кракові та Гановері.
1419 пам’яток культурної спадщини та 2233 об’єкти культурної інфраструктури постраждали в Україні через російську агресію Міністерство культури та стратегічних комунікацій продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної спадщини й об’єктів культурної інфраструктури в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії.
За інформацією, наданою обласними та Київською міською військовими адміністраціями, станом на 25 березня 2025 року загальна чисельність пошкоджених пам’яток культурної спадщини в Україні складає 1419 об’єктів. З них національного значення — 139, місцевого — 1184, щойно виявлених — 96.
Пошкоджень зазнали пам’ятки культури у 18 областях та Києві.
Водночас, збитків зазнали 2233 об’єкти культурної інфраструктури. З них 409 — знищені (18,3 %).
Найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Запорізькій, Сумській областях.
Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади (48,6 % від загальної кількості закладів культури, які зазнали пошкоджень).
Загалом постраждали:
● клубні заклади — 1085;
● бібліотеки — 792;
● заклади мистецької освіти — 171;
● музеї та галереї — 122;
● театри, кінотеатри та філармонії — 42;
● заповідники — 8;
● парки, зоопарки — 9;
● цирки — 4.
Руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри на території 305 територіальних громад.
Детальніше тут: https://mcsc.gov.ua/news/1419-pamyatok-kulturnoyi-spadshhyny-ta-2233-obyekty-kulturnoyi-infrastruktury-postrazhdaly-v-ukrayini-cherez-rosijsku-agresiyu/
Країна-агресор щомісяця збільшує випуск антиукраїнських видань Держкомтелерадіо здійснює заходи із недопущення на український ринок іноземної видавничої продукції антиукраїнського змісту. Завдяки постійному моніторингу видавничої сфери держави-агресора, Республіки Білорусь та тимчасово окупованої території України Держкомтелерадіо виявляє факти випуску у світ антиукраїнської видавничої продукції.
За результатами моніторингу ведеться Перелік книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. Основне призначення Переліку – інформування суб’єктів книгорозповсюдження, правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб про те, що розповсюдження включених до Переліку видань може містити ознаки злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена Кримінальним кодексом України.
Упродовж березня до зазначеного Переліку внесено 5 чергових видань антиукраїнського змісту. Станом на сьогодні у ньому міститься інформація про 566 пропагандистських видань.
Крім того, завдяки вжитим Держкомтелерадіо заходам припинено розповсюдження інтернет-магазинами «Balka-book», «DREAMBOOK», «mybook.biz.ua», «Книжковий дім», «Bizlit», «Knigovo», «Goodbooks» та «Book Tower» дитячої літератури авторства громадянина рф Усачова Андрія Олексійовича, який є головою «опікунської ради російської державної дитячої бібліотеки» і з 2014 року й дотепер неодноразово за рахунок фонду президента рф проводив систематичну «виховну» роботу з примусово вивезеними з тимчасово окупованих територій українськими дітьми, а також приїздив з цією метою на тимчасово окуповані території Луганської та Донецької областей.
Українська ілюстраторка стала переможницею Болонської виставки-2025 Болонська виставка дитячої книги (Bologna Children’s Book Fair) оприлюднила переможницю 59-мої Болонської виставки ілюстраторів, нею стала українська ілюстраторка Марія Гайдук.
«Члени журі були особливо вражені впливом і потенціалом робіт художниці, які балансують між сміливістю і чутливістю», — написали на сторінці ярмарку.
Відзнаку Марія Гайдук отримала за проєкт «Вбиваючи богів». Це мистецьке дослідження ставлення до дикої природи та реальності.
Щиро сподіваюся, що завдяки цьому більше людей звернуть увагу на проблему геноциду, який людина чинить проти природи та тварин. Вдячна моїм наставникам Івану Сергеєву (Сербія) та Ніні Ігнатовій (Іспанія) за менторство, а також Віталію Землянському (Швейцарія), доктору біоекологічних наук Цюрихського університету, за допомогу в написанні наукового тексту», — написала вона на своїй інстаграм-сторінці.
Загалом на 59 виставку ілюстраторів надійшло 21 870 робіт від 4 374 художників з 89 країн. Фіналістами премії стали 324 ілюстратори та ілюстраторки. Фіналістками премії стали іще 4 українські художниці: Оксана Драчковська, Софія Купріянова Анна Іваненко й Олеся Секереш.
Марія Гайдук — студентка Львівської національної академії мистецтв. Походить з Херсону.
У Національній бібліотеці для дітей вручили премію Нестайка У Міжнародний день дитячої книги в Національній бібліотеці України для дітей відбулося «Свято непозбувних книгочитунів», у межах якого Всеукраїнську літературну премію імені Всеволода Нестайка вручили письменниці Олені Фінберг за книгу «Неймовірні пригоди Кота Бучика».
Набір молоді до активу Молодіжної секції ВГО Українська бібліотечна асоціація З 1 квітня стартує набір молоді до активу Молодіжної секції ВГО Українська бібліотечна асоціація до 21 квітня включно.
Шукають креативних, активних бібліотекарів з позитивною життєвою позицією.
Що потрібно для того, аби долучитися до команди?
Бути дійсними індивідуальним членом ВГО Українська бібліотечна асоціація або представником офіційного партнера Асоціації 2025 року;
Заповнити форму https://surl.li/nchwrb до вказаного дедлайну
Курси підвищення кваліфікації Центр підвищення кваліфікації НАКККіМ відкриває реєстрацію на квітень на курси підвищення кваліфікації в таких напрямках:
З 07 по 25 квітня
Програма навчання: «Адвокація: представлення інтересів бібліотек»
З 07 по 25 квітня
Програма навчання: «Трансформаційні процеси в культурі» (інноваційні тренінги)
З 14 по 25 квітня
Програма навчання: «Маркетингова діяльність закладів культури»
З 24 по 29 квітня
Програма навчання: «Культурні проєкти для розвитку громад: засади проєктної діяльності»
З 14 по 25 квітня
Програма навчання: «Стартапи: виклики та можливості для культури і мистецтв»
Форма проведення усіх занять - дистанційна, з використанням платформ ZOOM та Google Meet. Електронний сертифікат про підвищення кваліфікації в НАКККіМ Ви отримаєте після навчання та проходження тестування за обраною програмою.
✍️Детальніше про програму:https://nakkkim.edu.ua/instituti/navchalno-treninhovyi-tsentr-profesiinoho-rozvytku/reiestratsiia-na-navchannia?fbclid=IwY2xjawJYgo9leHRuA2FlbQIxMAABHck_-yDc6vX4wIgq1YjkFG5JZ8JuUMojy3jjbvtkaHiIQ2iUKZPUgb5gQQ_aem_SQxtKMdc5pXigMxLEKDx-g
Культура без бар’єрів: долучайтеся до загальнонаціональних опитувань Український культурний фонд та Український центр культурних досліджень спільно з Міністерством культури та стратегічних комунікацій України проводять загальнонаціональні опитування — «Досвід впровадження безбар’єрних практик у культурно-мистецьких проєктах» і «Оцінка стану впровадження безбар’єрності у сфері культури».
Обидва опитування присвячені питанням безбар’єрності у сфері культури і є анонімними. Зібрані дані допоможуть краще зрозуміти потреби відвідувачів культурних заходів та організаторів культурно-мистецьких подій, а також дозволять розробити ефективні рекомендації для підвищення рівня доступності культурного простору в Україні.
Відтак, організатори культурних подій та автори мистецьких проєктів можуть поділитися викликами в роботі з різними групами населення. Опитування «Досвід впровадження безбар’єрних практик у культурно-мистецьких проєктах» доступне до 5 травня 2025 року тут:https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdEOW3wlngVuL83xMjf-WUyI53g8RIdsFgCjf-Lh8nzkSlDEg/viewform
Своєю чергою відвідувачі мають можливість взяти участь в опитуванні «Оцінка стану впровадження безбар’єрності у сфері культури», що триватиме до 20 травня 2025 року включно. За посиланням:https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfCSUGnCW4KAb9LYPFJ-Vxz5jdTDbfxuMqO1z9OtLv18AsdJQ/viewform
Відомі лавреати премії ім. Гончара-2025, яка відзначає авторів до 30 років Відомі 5 переможців міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара. Про це повідомляється на офіційному сайті НСПУ.
Премію традиційно присудили у 5-ти номінаціях. Серед лавреатів:
у номінації «Велика проза» — письменник Іван Бережний за роман «Портер чи Айріш Стаут»;
у номінації «Мала проза» — прозаїк Владислав Петренко за збірку оповідань «Екран»;
у номінації «Поезія» — Максим Чурков за збірку поезій «Сік вишні» та Вікторія Краснікова за збірку поезій «Слізно до саду»;
у номінації «Публіцистика» – Марія Максим’як за добірку «Щоденник війни»;
у номінації «Літературознавча праця, присвячена творчості Олеся Гончара» цього року переможця не визначили.
Міжнародна німецько-українська премія імені Олеся Гончара заснована у 1996 році німецькими меценатами Тетяною Куштевською і Дітером Карренбергом і Національною спілкою письменників України. На конкурс приймаються як уже друковані, так і не оприлюднені твори українськомовних авторів віком до 30 років, які мешкають в Україні та за кордоном.
Премія «Своя полиця» оголосила переможців Книжкова премія для сучасної жанрової української літератури «Своя полиця» оголосила переможців у сімох номінаціях. Про це повідомила кореспондентка Читомо з церемонії оголошення переможців у мережі «Книгарня «Є».
Переможцями стали:
- у категорії «Реалісти»: Павло Белянський, «Битись не можна відступити» (видавництво «Віват»);
- у категорії «Ілюзіоністи»: Роман Буданов, «Стахановський рух» (видавництво «Темпора»).
Обоє переможців у своїх творах працюють із воєнною тематикою. «У нас надходить нова хвиля авторів та авторок, бо такий потужний досвід, який ми зараз отримуємо, не минається безслідно», — сказав член журі Ростислав Семків.
Вибір читачів:
- у категорії «Реалісти»: Євгенія Бабенко із романом про роботу з дитячою травмою «Усі мої тривожні дзвіночки» (видавництво Vivat);
- у категорії «Ілюзіоністи»: Валерій Запека із сатирично-гумористичним романом про серйозне «Ковбасокрад в Раю» (видавництво «Білка»).
Вибір книгарні:
- у категорії «Реалісти»: Олена Пшенична з романом про старішання та родинні стосунки «Там, де заходить сонце» (видавництво «Лабораторія»);
- у категорії «Ілюзіоністи»: Наталія Заруднюк із фентезійним романом з детективними елементами «Вовчі землі» (видавництво «Віхола»).
Детальніше ткт: https://chytomo.com/premiia-svoia-polytsia-oholosyla-peremozhtsiv-2/
Уряд ухвалив Стратегію розвитку культури України до 2030 року Кабінет Міністрів ухвалив Стратегію розвитку культури України до 2030 року та план заходів з її реалізації.
«У Стратегії є три основні задачі: зберегти, розвинути і поширити. Перша задача - збереження культурної спадщини. Ми особливо відчули нагальність цієї задачі в умовах послідовних дій зі знищення агресором нашої ідентичності. Друге - це розвиток культури, що вимагатиме зміцнення системи підготовки кваліфікованих кадрів: реставраторів, музейників, бібліотекарів, і, звісно, потужних управлінців. І нарешті третє - донести до світу усвідомлення тисячолітньої історії України та її культури як невіддільної частини», - зазначив міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький.
Зазначається, що разом зі Стратегією затверджено операційний план її реалізації на 2025–2027 роки.
Мета Стратегії полягає в утвердженні культури як базису національної ідентичності, потужного чинника соціальної згуртованості, розвитку людського капіталу та впізнаваності України у світі.
Своєю чергою, це визначатиме стратегічну візію подальшого розвитку української культури, яка базується на чотирьох ключових цілях: зміцнення людського капіталу через культурні практики; захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей; підвищення стійкості культури як суспільної системи; інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів.
Розробка Стратегії базувалася на положеннях Закону України «Про культуру» та є частиною виконання міжнародних зобов’язань у межах Угоди про асоціацію з ЄС та Ukraine Facility Plan.
Поетеса Короненко стала першою лауреаткою премії РІДхраму за найкращу книгу Першою лауреаткою щорічної літературної премії РІДхраму стала відома київська поетеса Світлана Короненко (поетичні книжки «Дебора», «Містерії», «Поезії»).
Лауреатка розпорядилася витратити присуджену їй премію на видавництво книжок.
«На кошти премії у видавництві «Ярославів Вал» буде надруковано книги Михайла Слабошпицького «Українські меценати» і мого авторства «Біблія борщу». Обидві книги вийдуть як доповнені видання», - повідомила Короненко.
Директор Інституту української мови НАНУ Павло Гриценко вважає унікальною поезію Світлани Короненко, і присудження їй премії – заслуженим.
Щорічну літературну премію РІДхраму за найкращу поетичну книжку засновано у 2025 році, її вручатимуть 21 лютого – у Міжнародний день рідної мови. Фундатором премії є Ігор Дідковський – філософ, меценат, науковець, поет. Розмір премії щорічно визначатиме фундатор. Цьогоріч вона становить 500 000 гривень.
Звіт УІК про опитування територіальних громад УІК презентував звіт про опитування територіальних громад: закупівлі книжок для місцевих бібліотек у 2024 році та плани на 2025 рік.
У лютому 2025 року Український інститут книги надіслав до кожної територіальної громади запит про здійснені ними закупівлі для поповнення бібліотечних фондів публічних бібліотек за 2024 рік, а також заплановані закупівлі на 2025 рік. Загалом було розіслано 1258 листів до громад, де немає бойових дій. Ми отримали 942 відповіді, які представляють ¾ усіх громад.
📊За результатами опитування, можна зробити короткий висновок, що ситуація прикра й погіршується, адже у 2024 році більшість громад не виділяли кошти на бібліотечні закупівлі: таких було 57,86% проти 42,14%, які закупили книжок. У 2023 році було 56,29% проти 43,70%.
Детальну статистику УІК презентував на круглому столі «Бібліотека для подолання суспільних викликів у громадах» 25 березня.
🔗Звіт про опитування доступний за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/18ws7Wg6DNmBTM8P9c8j-vT9lOMtuxY0l
Уряд затвердив план дій із цифровізації до 2026 року До реалізації плану залучені 25 органів державної влади, включно з Мінцифрою. Мета — зробити послуги максимально доступними для кожного українця: без паперів, черг та бюрократії.
У планах цифровізувати послуги в понад 30 сферах: освіта, охорона здоров’я, соцзахист ветеранів, військові сервіси, будівництво, митниця тощо. Серед них — державна реєстрація розірвання шлюбу та смерті й дистанційне складання теоретичного іспиту для водіїв.
Які 20 українських видавництв випустили найбільше книжок у 2024 році У 2024 році 742 видавництва надіслали обов’язкові примірники своїх видань до Книжкової палати України. Про це повідомила Книжкова палата України у відповідь на інформаційний запит Читомо.
Серед усіх видавництв, що надіслали примірники, 646 прозвітували про випуск книжок. Таким чином, прозвітували за 87,1% від загальної кількості книжок, виданих у 2024.
Серед видавництв, які випустили найбільшу кількість книжок:
- Видавництво Старого Лева (Львів) – 479 назв із тиражем 1 млн 267 тис примірників.
- Навчальна книга – Богдан» (Тернопіль) – 455 назв із накладом 1 млн 164 тис. примірників.
- Vivat (Харків) – 380 назв із загальним тиражем 1 млн 619 тис. примірників.
Як повідомлялося, Книжкова палата імені Івана Федорова запропонувала зменшити для видавців кількість обов’язкових безплатних примірників видань, які вони мають надсилати до установи для звітування.
Детальніше тут: https://chytomo.com/iaki-20-ukrainskykh-vydavnytstv-vypustyly-najbilshe-knyzhok-u-2024-rotsi/
Президент Чеської Республіки Петр Павел відвідав Національну бібліотеку України імені Ярослава Мудрого 21 березня у межах свого візиту до України президент Чеської Республіки Петр Павел відвідав Національну бібліотеку України імені Ярослава Мудрого. Участь у події взяла заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар.
У межах партнерства з Чехією реалізується проєкт на підтримку української культури «Ковчег» (Ark project). Він спрямований на збереження культурної спадщини за допомогою реставрації та цифровізації. Перший етап цього проєкту вже реалізований — у бібліотеці працює мобільна лабораторія, реставраційні та цифрові станції для роботи з документами та старовинними виданнями.
«Проєкти «Ковчег» (ARK) — це більше, ніж мобільні станції порятунку. Це — прояв глибокого розуміння ролі культури в часи війни. У ті моменти, коли ворожі ракети цілять у музеї, бібліотеки та архіви, наші партнери з Чехії допомагають не лише зберігати, а й відновлювати та оцифровувати те, що становить основу української ідентичності», — зазначила Анастасія Бондар.
Вірші поетів Розстріляного відродження з’явилися в подкастах на MEGOGO До Національного тижня читання поезії, який цьогоріч відбудеться з 17 по 23 березня, вірші маловідомих поетів Розстріляного відродження в межах проєкту #нечитані_вірші, який реалізується Благодійним фондом “МХП-Громаді”, з’явилися на платформі MEGOGO.
#нечитані_вірші – ініціатива Благодійного фонду “МХП-Громаді”, яка втілюється спільно з виданням “Українська правда”. У межах проєкту вдалося повернути голос несправедливо забутих митців та мисткинь 1930-х років: Майка Йогансена, Лади Могилянської, Амді Гірайбая, Леоніда Чернова та інших. Для цього відомі письменники, музиканти, актори, волонтери (Сергій Жадан, Даша Трегубова, Андрій Ісаєнко, Тата Кеплер, Севгіль Мусаєва) начитали їхні вірші, а команда проєкту оформила аудіозаписи в подкасти. Вони доступні на платформах YouTube, Spotify, Apple Podcast, а відтепер і на MEGOGO .
Харківську друкарню «Фактор-Друк» повністю відновили Харківську друкарню «Фактор-Друк», що постраждала внаслідок ракетного удару у травні 2024 року, повністю відновили.
«Друкарню Фактор-Друк відновлено. Рік тому російський обстріл зруйнував друкарню у Харкові. Пам’ятаю, як Сергій Політучий приніс обгорілі дитячі книжки – ті ж, що читає моя донька і це просто розбило мені серце. Досі зберігаю їх як нагадування про удари Росії по нашій культурі», — написала Свириденко, міністерка економіки.
"Підприємство вдалось відновити завдяки допомозі фонду американського мільярдера Говарда Баффета: «для України велике благословення мати такого друга»,- зазначила міністерка.
Наразі керівництво «Фактор-Друк» не надає коментарі з міркувань безпеки друкарні.
Професійний стандарт «Бібліотекар» Наказом Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти (Держмистецтв) від 10.03.2025 № 17 був затверджений Професійний стандарт «Бібліотекар».
18.03.2025 р. Національним агентством кваліфікацій (НАК) відомості про стандарт були внесені до Реєстру кваліфікацій.
Відповідно до ст. 4-2 Кодексу законів про працю України професійний стандарт – це затверджені в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій.
Професійна кваліфікація – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати всі трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом.
Порядок розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 373.
ДЕТАЛЬНІШЕ ТУТ: https://oth.nlu.org.ua/?p=11012
Ліна Костенко відзначає 95-й день народження Письменниця, поетеса-шістдесятниця, дисидентка Ліна Костенко 19 березня відзначає ювілей - 95-й день народження.
"Її називають королевою української поезії ХХ століття...Її поетичними і прозовими рядками читачі висловлюються про безліч тем і речей", - написав Малкович.
Вівіт Королеві!
Актуальна інформація
Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності. Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org. Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”. | Вітаємо
For Librarians
Библиотекарю
Пошук
Голосування
|