Розділи сайту
Мастрід
Нове на сайті
Виставлено: [28.09.2026]Список статей з зарубіжної фахової періодики за III квартал 2026 року [04.09.2026] [15.06.2026]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (112) 2026 [09.03.2026]РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТА ЖУРНАЛУ «БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА» 2026 [30.12.2025]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (110) 2025 [29.11.2024]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2025 рік. [24.06.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (104) 2024 [22.12.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (102) 2023 [03.10.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (101) 2023 [05.07.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (100) 2023 [19.06.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за II квартал 2023 року [20.05.2023]Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу [06.05.2023] [05.04.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (99) 2023 [16.03.2023] [16.03.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [27.02.2023] [17.01.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (98) 2022 [23.12.2022] [21.12.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [18.11.2022] [04.11.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики 3 квартал 2022 рр. [05.10.2022]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2023 рік. [04.10.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (97) 2022 [10.09.2022] [03.08.2022] [11.07.2022] [29.06.2022]Інформація від майстра
Відвідувачі
|
Новини
«Локальна історія» випустила спецномер про Полтавщину, який передадуть в бібліотеки регіону Журнал «Локальна історія» випустив спеціальний номер, повністю присвячений Полтавщині. Номер створили у співпраці з культурною аґенцією «Терени» та підготували до друку за підтримки Фундації «Множина».
У випуску розповідають про козацьку історію регіону, Марусю Чурай, Марію Башкирцеву, український рух у Полтаві наприкінці 1980-х, решетилівську вишивку та гастрономічну спадщину краю.
300 примірників спецвипуску передадуть бібліотекам Полтави та Полтавської області як благодійну допомогу. Журнали вже прибули до розподільчого центру регіону — Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Івана Котляревського. Звідти їх мають розподілити до 64 бібліотек Полтави, Полтавської області та їхніх філій.
Андрій Курков — у списку претендентів букмекерів на Нобелівську премію з літератури Український письменник Андрій Курков увійшов до переліку авторів, на яких британська букмекерська компанія Ladbrokes приймає ставки перед оголошенням Нобелівської премії з літератури 2026 року. Його шанси оцінили коефіцієнтом 33 до 1.
Такий самий показник букмекери встановили, зокрема, для Енн Карсон, Колсона Вайтгеда, Девіда Ґроссмана, Едвідж Дантікат, Ямайки Кінкейд, Марі Ндіай, Рейчел Каск, Роберта Макфарлейна та Вільяма Т. Воллманна.
Найвищий коефіцієнт у переліку має китайська письменниця Цань Сюе — 10/1. Далі йдуть японський письменник Харукі Муракамі — 14/1, австралійський письменник Джеральд Марнейн — 16/1 та американський письменник Томас Пінчон — 16/1.
До переліку також потрапили Алі Сміт, Амітав Ґош, Чімаманда Нґозі Адічі, Луїза Ердріч, Стівен Кінг, Йоко Тавада, Юй Хуа та Джоан Ролінґ — їхній коефіцієнт становить 50/1.
Водночас букмекерський список не є переліком офіційних номінантів Нобелівської премії. Імена кандидатів та перебіг голосування Шведська академія не оприлюднює, а ставки відображають лише оцінки букмекерів.
Лавреата 2026 року оголосять 8 жовтня. Лавреат отримає 12 мільйонів шведських крон (53,5 млн грн).
У Жмеринці завершують оновлення бібліотеки імені Володимира Вовкодава У Жмеринці завершують ремонт бібліотеки імені краєзнавця та громадського діяча Володимира Вовкодава. Оновлений простір планують відкрити до 100-річчя від дня його народження, яке відзначатимуть у грудні 2026 року.
Як повідомляє «Жмеринська газета», у приміщенні бібліотеки вже виконали комплексний ремонт. Зокрема, оновили стіни, замінили вікна, вхідну групу та електромережі, відремонтували системи водопостачання і водовідведення, облаштували електричне опалення та нове освітлення.
Також подбали про доступність: у бібліотеці облаштували інклюзивну вбиральню, а прилеглу територію впорядковують.
Після завершення робіт бібліотека має стати сучасним культурним простором для жмеринчан різного віку. Тут передбачили окрему залу для зберігання книжкового фонду, простір для культурних і просвітницьких заходів, а також кімнати для творчості, спілкування та читання.
Врятовано 200 старовинних книжок з козацького скиту: український дослідник знайшов їх на Афоні На Афоні український історик і релігієзнавець Сергій Шумило досліджує старовинну бібліотеку козацького скиту Чорний Вир. Серед приблизно 200 українських стародруків XVI–XVIII століть він виявив три раніше невідомі примірники Острозької Біблії, а рукописні записи на сторінках книг допомогли підтвердити давнє припущення Івана Франка.
"Зараз досліджую три раніше невідомі примірники знаменитої Острозької Біблії, знайдені в закритому книгосховищі одного з монастирів на Афоні", — розповів Сергій Шумило. За його словами, ці книги колись були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир. Сам скит давно стоїть пусткою, проте його бібліотека збереглася, пише Історична Правда.
Точні обставини, за яких книги опинилися в іншому монастирі, невідомі. Шумило припускає, що це могло статися після 1821 року, коли на Афоні перебували турецькі війська, які придушували Грецьку визвольну революцію. Частина монахів, серед яких були колишні козаки, була змушена залишити Святу Гору. Ймовірно, саме тоді бібліотеку перенесли, щоб урятувати книги.
У Полтаві майже 20 мільйонів гривень обласного бюджету планують витратити на оновлення території біля обласної бібліотеки імені Котляревського Вже найближчим часом простір Полтавської ОУНБ імені Котляревського. планують змінити. На це з обласного бюджету — згідно з даними порталу публічних закупівель Prozorro — хочуть спрямувати майже 20 мільйонів гривень. За проєктом, тут облаштують «сухий» фонтан із підсвіткою, зону для проведення заходів із вуличним екраном та лавами. Також передбачили велопарковку, питний фонтанчик, урни та вуличний туалет. Окремо планують відремонтувати тротуари й майданчики, частково оновити сходи та озеленити територію.
У США збирають гроші, щоб українські видавці змогли потрапити на Франкфуртський ярмарок Асоціація університетських видавництв США (AUPresses) запустила збір коштів на платформі GoFundMe, щоб допомогти українським видавцям поїхати на Франкфуртський книжковий ярмарок. Про це йдеться на сайті асоціації.
За словами представників асоціації, перші зібрані $6000 підуть на те, щоб відправити трьох українських видавців на Міжнародне зібрання університетських видавництв, яке відбудеться на Франкфуртському ярмарку 9 жовтня.
Усі кошти, зібрані понад цю суму, AUPresses передасть Українському інституту книги, щоб підтримати зусилля організації зробити українську літературу доступнішою в Україні та помітнішою у світі.
На фасаді Ватиканської бібліотеки з'явилася гігантська хвиля французького художника JR На фасаді Апостольської бібліотеки Ватикану з'явилася чорно-біла інсталяція французького художника JR. Робота під назвою Diluvium простягається приблизно на 70 метрів уздовж стіни, що виходить до Кортіле-дель-Бельведере.
JR створив інсталяцію у вигляді хвилі на основі ілюстрації Гюстава Доре до біблійної історії про потоп, опублікованої 1866 року.
Інсталяція стала частиною AQVA – першої виставки п'ятирічного циклу Catastrophe and Wonder («Катастрофа і диво@), який досліджує різні форми взаємодії людини зі стихіями та загрозами.
Виставка AQVA зосереджена на суперечливій ролі води. Вона може знищувати паперові документи, але водночас вода необхідна для виготовлення та реставрації книг. Окрім роботи JR, експозиція використовує матеріали з колекцій Апостольської бібліотеки Ватикану та сучасні мистецькі проєкти.
Виставку урочисто відкрив Папа Лев XIV під час свого першого візиту до Апостольської бібліотеки Ватикану як понтифіка. Для відвідувачів AQVA відкриється 25 вересня і працюватиме до 14 травня 2027 року.
Інсталяція JR залишатиметься на фасаді бібліотеки протягом виставкового проєкту, який повністю фінансують приватні меценати.
«Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийшов у чеському перекладі. «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка вийшла у чеському перекладі у видавництві Argo. Над перекладом працювала Їржина Дворжакова.
Психологічний трилер Павлюка вже став бестселером в Україні. Станом на кінець 2025 року було продано понад 146 тисяч примірників.
Крім того, у видавництві Maraton цьогоріч виходить чеський переклад роману «Білий попіл» автора.
В Угорщині відкриють оновлену бібліотеку імені Івана Франка з українськими виданнями У Будапешті 26 вересня відбудлось відкриття оновленої бібліотеки імені Івана Франка, книжковий фонд якої поповнили сучасними українськими виданнями.
Оновлення бібліотеки стало можливим за ініціативи парламентської представниці української національності в Угорщині Ліліани Грекси. У межах проєкту книжковий фонд бібліотеки оновили та поповнили новими українськими книгами.
Після офіційного відкриття відбудеться перша зустріч у новому форматі «Кава з Франком», яка має стати майданчиком для спілкування, знайомства з українською літературою та культурою.
Бутенко анонсував програму закупівлі книг для шкільних бібліотек на 100 млн грн На засіданні комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій міністр освіти і науки Андрій Бутенко анонсував програму із закупівлі книг для шкільних бібліотек на 100 млн грн. Зазначено, що наразі підготовка проєкту виходить на «фінішну пряму».
Бібліотеки, музеї та будинки культури: де жителі Київщини тепер зможуть користуватися швидкісним інтернетом Від початку року швидкісний інтернет з’явився у 16 культурних осередках Київської області. Серед них — шість бібліотек, п’ять будинків культури, три музеї та дві школи мистецтв.
Наразі якісним інтернет-зв’язком забезпечені Київська обласна бібліотека для дітей та 292 публічні бібліотеки області. Окрему увагу приділяють цифровому вирівнюванню сільських громад. У селах Київщини до інтернету підключили 235 бібліотечних закладів.
Крім того, для відвідувачів бібліотек облаштували 765 комп’ютеризованих інтернет-місць. Із них 200 функціонують у сільській місцевості.
Завдяки цьому жителі громад можуть користуватися електронними державними послугами, навчатися онлайн, працювати та оперативно знаходити необхідну інформацію.
House of Europe виділив гранти 9 видавництвам, що постраждали від обстрілів: які книжки знову з'являться на полицях House of Europe виділив гранти 9 видавництвам, що постраждали від обстрілів: які книжки знову з'являться на полицях
House of Europe підтримав дев’ять українських видавництв грантами по 5 000 євро на відновлення книжок, знищених російськими ударами. Про це організація повідомила на фейсбук-сторінці.
Вісім видавництв отримали кошти на додрук книжок, які згоріли або постраждали під час атак:
1. «Лабораторія» — «Славу мого батька. Спогади дитинства» Марселя Паньоля та «Флорентійські хроніки. Державця» Нікколо Мак’явеллі;
2. «Книголав» — «Покійного Маттіа Паскаля» Луїджі Піранделло;
3. «Видавництво Старого Лева» — «Мемуари дитини» Сельми Лаґерльоф та «Львівський ґамбіт» Богдана Коломійчука;
4. Видавництво «Видавництво» — усі чотири томи «Коли завмирає серце» Еліс Осман;
5. «Твоя Підпільна Гуманітарка» — «Мову-меч. Як говорила радянська імперія» Євгенії Кузнєцової та антологію «Культурна експансія»;
6. «Крапки» — «Очима клоуна» Гайнріха Бьолля та «Місто самоти» Олівії Ленґ;
7. Creative Women Publishing — «Баби-онучки» та альманах «Перший вінок»;
8. «Вавилонська Бібліотека» — «Історію облоги Лісабона» та «Двійника» Жузе Сарамаґу.
9. Видавництво «Ранок» спрямує грант на інше: воно готує й передасть 11 закладам по всій Україні 2 дитячі книжки шрифтом Брайля — «Маленьку собачку у пошуках великих сил» Катерини Водяної та «Мою казкотерапію. Брехливе мишеня» Оксани Демченко.
У Литві дослідили, скільки часу на тиждень люди витрачають на читання У Литві дослідили, скільки часу на тиждень люди витрачають на читання
Серед опитаних у Литві найбільше часу на читання витрачають люди віком 30–49 років, вони читають понад 15 годин на тиждень лише литовською мовою. Такі результати показало дослідження читацьких звичок, яке у 2026 році провели науковці Каунаського технологічного університету (KTU). Професорка факультету соціальних, гуманітарних наук і мистецтв KTU Рамуне Каспере разом із колегами опитала 200 людей різного віку про те, що, скільки і якими мовами вони читають.
Найбільше часу за читанням литовською проводять респонденти віком 30–49 років — у середньому понад 15 годин на тиждень за всіма дослідженими видами читання. Серед людей до 29 років цей показник становить близько 9 годин, а у віковій групі 50–59 років — майже 10 годин.
Дослідження також показало, що читання англійською мовою поширене в кількох вікових групах. Респонденти до 29 років витрачають на нього близько 7,5 годин на тиждень, люди 30–39 років — приблизно 8,5 годин, а 40–49 років — майже 8 годин.
Молодші респонденти найчастіше читають інтернет-контент, академічні тексти та матеріали англійською мовою. Натомість у людей 30–49 років поряд з інтернетом значне місце займає робоча цифрова комунікація.
Книжки не зникли з повсякденного читання, однак тепер є лише одним із багатьох типів текстів, які конкурують за час людини. Інтернет-матеріали та електронна пошта належать до найбільших категорій читання майже в усіх вікових групах.
"А-ба-ба-га-ла-ма-га" відновила роботу після знищення складу Росією "А-ба-ба-га-ла-ма-га" відновила роботу після знищення складу Росією
Новий склад видавництва "А-ба-ба-га-ла-ма-га" уже працює, цього тижня компанія відновила відправлення замовлень.
Замовлення надсилають у режимі черги. Видавництво сподівається впродовж наступного тижня відправити всі замовлення, після чого повернутися до звичного ритму роботи.
Водночас у видавництві попередили, що в частині замовлень бракуватиме окремих книжок, адже деякі наклади були знищені. У таких випадках компанія зв'язуватиметься з клієнтами.
$500 000 на друк книжок малих видавництв: Мінкульт і партнери розпочинають збір для нової грантової програми $500 000 на друк книжок малих видавництв: Мінкульт і партнери розпочинають збір для нової грантової програми
Міністерство культури України, благодійний фонд Київської школи економіки KSE Foundation, Український інститут книги та міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» оголошують старт збору коштів на нову грантову програму. Програма спрямована на підтримку малих видавництв, які друкують до 20 нових найменувань щорічно.
Прийом заявок на перше коло грантів відкриється у листопаді 2026 року.
Грант покриватиме насамперед виробничі витрати видавництва. Обов’язкового співфінансування програма не передбачатиме. Один грант може охоплювати друк кількох нових накладів різних книжок одним видавництвом, як втрачених унаслідок обстрілів, так і тих, що не видавалися раніше.
Першим грантовим відбором організатори планують підтримати щонайменше 20 малих видавництв. KSE Foundation адмініструє збір коштів і грантову програму для видавництв та звітуватиме донорам про використання коштів і результати.
Долучитися до збору коштів на «Програму підтримки малих видавництв» можна за посиланням https://foundation.kse.ua/projects/pidtrymka-malykh-ukrainskykh-vydavnytstv/?utm_source=webm21
44% підручників, знищених рф, видавці відновили за свої кошти 44% підручників, знищених рф, видавці відновили за свої кошти
Понад 44% шкільних підручників, які росіяни знищили під час обстрілів, видавництва вже встигли передрукувати за власний рахунок. Про це на засіданні комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій заявив міністр освіти і науки Андрій Бутенко.
Станом на 16 вересня з першої черги до шкіл надійшло 88,6% підручників — близько 10% втратили через атаки, ще 3% затримуються через логістику. З другої черги, повідомив міністр, школи отримали 7%.
За словами міністра, домовленість про підтримку вже є з ЮНІСЕФ — фонд компенсує близько 300 тисяч доларів, тобто приблизно 13 мільйонів гривень.
Голова комітету Сергій Бабак зауважив, що реальні збитки видавців значно більші — орієнтовно 150 мільйонів гривень.
Паралельно Міносвіти разом готує окрему програму додаткового держзамовлення для шкільних бібліотек на 100 мільйонів гривень — виключно на закупівлю книг, щоб підтримати видавництва. За словами Бабака, підготовка проєкту виходить на фінішну пряму і є надія, що рішення ухвалить Кабмін.
Будинок української книги продовжує збір книжок для сільських бібліотек: як долучитися Будинок української книги продовжує збір книжок для сільських бібліотек: як долучитися
Благодійний проєкт LIVE media HUB "Будинок української книги" спільно з мережею книгарень book.ua другий рік поспіль продовжує збір україномовної літератури. Їх передають публічним бібліотекам, що розташовані у селах і селищах. Про це повідомляє пресслужба медіахолдингу.
За три хвилі зборів команда БУК вже передала бібліотекам понад 2000 книжок, поповнивши фонди 14 сільських книгозбірень. Водночас в черзі залишається ще майже 300 запитів від бібліотекарів.
Кожен охочий може долучитися до доброї справи та передати книги на благодійну справу. Це можна зробити двома способами:
- залишити книги у спеціальному будиночку в просторі book.ua.space — ВДНГ, павільйон 6;
- передати літературу через книгарні-партнери book.ua у Києві та Хмельницькому.
Будинок української книги (БУК) — це всеукраїнський благодійний проєкт реалізований LIVE media HUB (об'єднує медійні платформи "ТиКиїв", "Новини.LIVE" та Ukraine Breaking News), який поповнює фонди сільських бібліотек України сучасною україномовною літературою, щоб зберігати книгозбірні, як культурні осередки громад.
Бібліотеки Прилуччини отримали 3 тисячі нових книг Бібліотеки Прилуччини отримали 3 тисячі нових книг
Бібліотеки громад Прилуцького району поповнилися майже 3 тисячами нових книг українською мовою. Видання вже передали до бібліотечних закладів восьми громад. Про цю приємну новину повідомила Прилуцька районна військова адміністрація.
Найбільше книг отримали бібліотеки Ічнянської громади — 861 примірник та Сухополов’янської — 833. До бібліотек Прилуцької громади надійшло 599 книг, Варвинської — 239, Срібнянської — 223. Також книжкові фонди поповнили Талалаївська громада — 113 примірників, Яблунівська — 86 та Малодівицька — 67.
Серед новинок — дитячі книги та енциклопедії, сучасна українська література, історичні видання і переклади світових бестселерів. Оновити бібліотечні фонди вдалося завдяки співпраці органів місцевого самоврядування, Українського інституту книги, обмінного фонду Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових, меценатів і жителів громад.
У Києві представили український переклад книги японського політика про безбар’єрність У Києві представили український переклад книги японського політика про безбар’єрність
У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка представили переклад книжки члена Палати представників Японії, секретаря парламентської асоціації дружби «Японія - Україна» та колишнього міністра освіти Масахіто Моріяма «Безбарʼєрність. Шлях до універсального суспільства».
У книзі Моріяма на прикладі Японії показує, як ідея доступності перетворюється на державну політику та змінює міста, транспорт і суспільство.
«Багато людей в Україні отримали поранення внаслідок війни з РФ. Заради цих людей, а також людей похилого віку, батьків із немовлятами і для всіх інших необхідно створити суспільство, в якому кожному буде комфортно жити. І до закінчення війни можна прискорити процес створення безбарʼєрного середовища в Україні», - сказав японський політик.
Японія має намір працювати спільно з Україною над відновленням та створенням умов, які забезпечать більш комфортне життя.
Актуальна інформація
Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності. Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org. Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”. | Вітаємо
 For Librarians
Бібліотекарю
Пошук
Голосування
|
Бібліотечному фахівцю
читальний зал – спеціально облаштоване приміщення, обладнане робочими столами для користувачів і призначене для роботи користувачів з документами б/ф
1. Офіційна інформація
відвідувачі
© 2004-2011 
Документ згенеровано за 0.14 секунда