Бібліотечному фахівцю

У Парижі 10 червня розпочався судовий процес над сімома громадянами Грузії, яких підозрюють у причетності до серії крадіжок рідкісних видань російських літературних класиків із бібліотек Франції та інших країн Європи.

За даними слідства, об’єктами викрадення стали цінні книги XIX століття, зокрема твори Олександра Пушкіна та Миколи Гоголя. Загальна вартість викрадених видань оцінюється в мільйони євро.

Обвинуваченим інкримінують участь у злочинній змові та підготовку правопорушень, а частині з них також — крадіжки культурних цінностей. Максимальне покарання за цими статтями становить до 10 років позбавлення волі.

Серед постраждалих установ — Національна бібліотека Франції, Бібліотека мов і цивілізацій у Парижі та бібліотека Вищої нормальної школи в Ліоні. Схожі крадіжки також зафіксували в Німеччині, Швейцарії та Чехії.

Слідчі вважають, що викрадення могли бути частиною діяльності організованої міжнародної мережі. Саме ці розслідування стали підставою для створення спільної слідчої групи за участю Європолу та Євроюсту, яка провела низку затримань у 2024 році.

За даними слідства, один із підозрюваних відвідував Національну бібліотеку Франції близько 40 разів, заявляючи, що проводить дослідження демократії в російській літературі XIX століття. Пізніше бібліотека виявила, що дев’ять рідкісних видань були підмінені копіями. Збитки оцінили приблизно у 650 тисяч євро.

Жодну з викрадених книг поки що не вдалося знайти. Водночас у Національній бібліотеці Франції заявили, що не втрачають надії на повернення культурних цінностей.

Фахівці Держкомтелерадіо виявили онлайн-продаж понад 150 російських і білоруських видань у травні. Книги видалили з маркетплейсів Rozetka та Prom.ua.

Фахівці відомства зафіксували незаконний продаж понад 150 книг, випущених видавництвами держави-агресора та Білорусі. Заборонені комерційні пропозиції розміщували такі інтернет-магазини: "Діамант", Market Retail та Psybooks.

Ці продавці нелегально продавали продукцію через кабінети на великих українських маркетплейсах Rozetka.ua та Prom.ua. Завдяки взаємодії Держкомтелерадіо з адміністрацією обох онлайн-майданчиків усі товари видалили з доступу.

Продавцям таких книг надіслали офіційні попередження про неприпустимість ведення видавничої діяльності всупереч українському законодавству. Контроль за дотриманням норм здійсню.nm відповідно до Закону України "Про видавничу справу". Загалом від початку 2024 року в Україні припинили протиправне розповсюдження вже понад 10,5 тисячі книг, що походять із РФ та Білорусі.

В червні стартував всеукраїнський проєкт "Книгообмін "Книжкова площа", у межах якого можна приєднатися до обміну книжками й оновити власні бібліотеки.

Акція презентує бібліотеки як відкриті та сучасні простори, що гуртують людей навколо книги, забезпечують вільний доступ до літератури та підтримують екологічну філософію відповідального споживання. Так, паперові книги — відновлювальний ресурс, який можна кілька разів передати чи продати, замість того щоб вони залишалися роками лежати на полицях після прочитання.

Ініціатива об’єднує читачів у Білій Церкві, Львові, Тернополі, Теребовлі, Житомирі, Дніпрі, Кривому Розі, Хмельницькому, Ярмолинцях та Токіо (Японія). Масштаб акції підкреслює потенціал бібліотек у реалізації загальнонаціональних ініціатив і демонструє їхню спроможність впливати на культурний розвиток громад.

Книгообмін у Білій Церкві — 16 серпня

Щоб долучитися до проєкту, потрібно:

- принести будь-яку кількість книг у доброму стані до точки збору до 12 серпня;

- отримати квиток-перепустку з кількістю книжок, яку можна буде обміняти;

- відвідати обмін 16 серпня на центральній площі міста.

У Рівному Олександр Ірванець — поет, драматург, перекладач і прозаїк — виступить в обласній бібліотеці на Лебединці з авторською лекцією.

Зустріч відбудеться в межах циклу «Про це нема у Вікіпедії». Цього разу Ірванець представить лекцію під назвою «Улюблені прозаїки старого поета». Йтиметься про тих авторів, чиї книги супроводжували митця впродовж життя, вплинули на його світогляд і залишили глибокий слід у його творчості. Відвідувачі почують особисті історії, несподівані літературні відкриття та роздуми про твори, які варто перечитувати знову й знову.

Що спонукає українців відкривати книжку, які бар’єри заважають читати та які рішення справді працюють для залучення нових читачів? Відповіді на ці питання містить перше в Україні якісне дослідження читацьких практик. Міністерство культури України оприлюднює повний аналітичний звіт «Інструменти залучення читачів книжок в Україні».

Дослідження підготувала компанія Gradus Research на замовлення Мінкульту та за підтримки Фонду «Повір у себе».

Сплеск інтересу до української культури, який відбувся у 2022 році, не став лінійною та безперервною висхідною. Зафіксувати цю тенденцію, проаналізувати її і перетворити на систему — одне з головних завдань дослідження.

Завдання дослідження — розпочати ширшу розмову про те, як зробити читання ближчим і доступнішим, і підготувати основу для кількісного дослідження, яке охопить усі регіони країни. Повний текст дослідження читайте за посиланням: https://mincult.gov.ua/wp-content/uploads/2026/06/gradus_report_minkult_doslidzhennya-instrumentiv-chytannya-v-ukrayini_10062026.pdf

Наступним етапом стане масштабне кількісне дослідження, яке охопить усі регіони країни та складе портрет сучасного читача. Проєкт фінансується з позабюджетних коштів.

Понад 150 фахівців бібліотечної сфери та представників громадських організацій з усієї Європи зібралися в Амстердамі, у бібліотеці OBA, для участі в саміті European Challenge 2025/26 та проєкту BUDDIES.

European Challenge сьогодні об’єднує 60 бібліотек з понад 20 країн, що вирішують соціальні, екологічні та цифрові виклики.

Від України до саміту долучились представники Тростянецької громади - Людмила Єфремова, директор Тростянецька публічна бібліотека, та Наталія Лісафіна, голова ГО «Організація осіб з інвалідністю "ТРОІ"».

Вони представили соціальний проєкт «Тростянецький життєлюб», у межах якого на базі бібліотеки створено Центр життєстійкості для вразливих категорій населення, зокрема людей похилого віку, осіб, які відчувають самотність, внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю та осіб з особливими потребами. Окрім того дарували автентичні сувеніри, зроблені руками користувачів бібліотеки і центру «Тростянецький життєлюб», говорили про війну в Україні і цінності роботи бібліотек в умовах військовоі агресії.

Соціальний проєкт «Тростянецький життєлюб» викликав неабиякий інтерес, зацікавленість і підтримку серед наших європейських колег.

Колеги! Долучайтесь! Міністерство освіти і науки України запрошує освітянську та бібліотечну спільноту, а також усіх зацікавлених осіб долучитися до громадського обговорення проєкту наказу МОН «Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс "Шкільна бібліотека"».

Секція працівників бібліотек закладів середньої та професійної освіти ВГО Українська бібліотечна асоціація закликає членів Асоціації та колег активно долучитися до опрацювання цього документа. Проєкт акта розроблено з метою приведення нормативно-правової бази у відповідність до чинного законодавства, а також задля вдосконалення порядку проведення конкурсу, який сприяє розвитку шкільних бібліотек, підвищенню престижу професії бібліотекаря та поширенню інноваційного досвіду.

Детальніше ознайомитися з текстом проєкту наказу та супровідними матеріалами можна за покликанням: https://mon.gov.ua/.../mon-proponuie-do-hromadskoho...

Зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту документа приймаються до 16 червня 2026 року на електронну адресу: kateryna.taranik-tkachuk@mon.gov.ua ; org.imzo@ukr.net.

Результати обговорення будуть розміщені на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України не пізніше ніж через два тижні після прийняття рішень за результатами обговорення.

Ваша думка є важливою для формування майбутнього бібліотечної справи у сфері середньої та професійної освіти!

Шановні колеги!

Триває Всеукраїнський конкурс "Бібліотека року 2026"! Розуміємо, що літо, що відпустки, що тисяча і одна причина зараз не писати, подати в останній день, але ми віримо, - ви не такі!

...І не переживайте - літо швидко мине, знову буде дощ, холод, підведення підсумків і нагородження переможців! Журі з нетерпінням чекає на ваші проєкти!

УБА анонсує XVI Львівський міжнародний бібліотечний форум «Траєкторії майбутнього. Бібліотека в умовах нових нормальностей», що відбудеться 15-19 вересня у змішаному форматі.

Наживо Форум проходитиме в бібліотеках міста Львова. Онлайнова участь відбуватиметься на платформі Zoom.

Цьогорічна тема: «Траєкторії майбутнього. Бібліотека в умовах нових нормальностей».

Форум – це місце зустрічі керівників та провідних фахівців бібліотек, науковців, викладачів закладів вищої освіти, видавців, авторів, читачів, провайдерів інформаційних послуг, членів та партнерів ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Електронна реєстрація й оплата реєстраційного внеску для участі у XVІ Львівському міжнародному бібліотечному форумі відкрита до 31 серпня: https://docs.google.com/.../1FAIpQLScqaQ3HFCciFb.../viewform

Участь у Бібліофорумі:

для дійсних членів ВГО Українська бібліотечна асоціація та одного представника від офіційних партнерів Асоціації – 300 грн.;

для інших зацікавлених – 400 грн.

Запрошуємо на:

- зустрічі з ключовими спікерами та «зірковими» учасниками;

дискусії з актуальних питань; - обмін досвідом з українськими та іноземними колегами;

- круглі столи і тренінги з напрямів «на часі»;

і просто поспілкуватися у колі друзів.

Будуть обговорюватися питання:

Бібліотека, демократія і національна безпека;

Бібліотеки розвивають цифрову грамотність задля посилення стійкості громад і відновлення;

Бібліотеки й ідентичність та пам’ять нації;

ШІ та бібліотеки;

Бібліотечно-інформаційна освіта: виклики та трансформації.

Організатори Форуму:

ВГО Українська бібліотечна асоціація

Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка

Львівська обласна бібліотека для дітей

Львівська муніципальна бібліотека

Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука

Партнери Форуму:

«Проєкт підтримки Дія», що реалізується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансування Швеції Goethe-Institut в Україні З нетерпінням чекаємо вас на Бібліофорумі!

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського отримала у свій фонд європейські стародруки XVII–XVIII століть зі згадками та описами України.

«Компанія Visa та громадська організація Ukraine WOW зробили безцінний дар Національній бібліотеці України імені Вернадського. Вони передали європейські стародруки XVII–XVIII століть зі згадками та описами України. Ці книги мандрівника Джозефа Маршалла, філософа Вольтера та дипломата П’єра Шевальє були спеціально придбані для інтерактивної виставки Ukraine WOW 2025 року за фінансової підтримки партнера Ukraine WOW у виставковому проєкті – компанії «Visa». Їх тоді змогли побачити понад 250 тисяч відвідувачів. Книги купувалися на європейських аукціонах і в букіністичній мережі», - ідеться у повідомленні.

Тепер унікальні видання стали частиною колекції стародруків бібліотеки імені Вернадського.

Як зазначили у бібліотеці, видання раритетні не лише тому, що збереглися крізь віки. Особливе їх значення в тому, що ці праці зафіксували, якою Україну бачили у світі вже тоді, кілька століть тому, задовго до появи сучасних наративів.

Серед семи переданих книг - двотомне видання 1731 року «Історія Карла XII, короля Швеції» (Histoire de Charles XII roi de Suède) Вольтера. Він описав у ньому події Великої Північної війни на українських землях - союз Мазепи з Карлом XII та Полтавську битву.

Детальніше тут: https://www.nbuv.gov.ua/node/7186

Книжку «2024 кілометри. З рідними зорями крізь ворожі ночі», присвячену спецпризначенцям Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України, включили до навчального процесу старшої школи. Відповідні рекомендації ухвалила методична рада Українського інституту розвитку освіти 1 червня 2026 року, про що повідомили на сайті ГУР.

Видання розповідає про глибинні рейди спецпризначенців ГУР на території росії, зокрема про операцію зі знищення та виведення з ладу російських стратегічних бомбардувальників Ту-22М3.

З наступного навчального року вчителі зможуть використовувати книжку на уроках історії України, української літератури та предмета «Захист України» для учнів 9–11 класів. У методичних рекомендаціях ідеться про обговорення книжки на заняттях, використання тексту для аналітичних завдань, написання есеїв, створення дослідницьких робіт та інших учнівських проєктів.

«Увіковічення подвигів Героїв — це не лише данина поваги, а й основа формування національної свідомості. А збереження та трансляція цієї пам’яті наступним поколінням — стратегічне завдання сучасної системи освіти», — зазначив в. о. начальника відділу змісту освіти УІРО Всеволод Сергієнко.

Представник ГУР МО України Андрій Юсов зазначив, що інтеграція книжки в навчальний процес має допомогти передати школярам свідчення про операції українських розвідників: «Наш спільний обов’язок — зробити так, щоб чин українських героїв на війні за свободу України ніколи не був забутий. Інтеграція книги “2024 кілометри” у шкільну програму допомагає нам виконати цю місію: передати правду про справжні подвиги воїнів ГУР, Героїв України, новим поколінням нашої нації. Дякуємо Інституту розвитку освіти та усім причетним до важливої справи».

«2024 кілометри. З рідними зорями крізь ворожі ночі» — художньо-документальне видання, написане співробітниками Департаменту активних дій ГУР МО України. У книжці частково розкривають деталі таємної операції ГУР зі знищення та виведення з ладу російських стратегічних бомбардувальників Ту-22М3 у глибокому тилу Росії.

Видання присвячене учасникам операції — Герою України Олегу Бабію з позивним «Макгрегор», командиру розвідувальної групи, Герою України Іллі Долматову з позивним «Бетмен» та Герою України Андрію Мачулянському з позивним «Мак». Повертаючись із завдання на аеродромі «Сольці», група потрапила у засідку. Олег Бабій, Ілля Долматов та Андрій Мачулянський вступили в бій, щоб прикрити відхід решти групи. Їх посмертно удостоїли звань Героїв України та орденів «Золота Зірка».

Український інститут розвитку освіти — державна установа, підпорядкована міністерству освіти і науки України. Інститут забезпечує науково-методичний супровід та оновлення змісту шкільної освіти, координує впровадження реформи «Нова українська школа» та допомагає реалізовувати державну освітню політику.

Протягом тижня органи влади, заклади культури, освітні установи, громадські організації, міжнародні партнери та тисячі українців об’єдналися навколо спільної мети — створення суспільства рівних можливостей, поваги до гідності та доступності для кожної людини. Національний тиждень безбар’єрності відбувся за координації Міністерство культури України спільно з Міністерство розвитку громад та територій України, Радницею – Уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна, центральними органами виконавчої влади, обласними військовими адміністраціями, громадами, міжнародними партнерами та громадським сектором.

📊 Упродовж тижня по всій країні провели 3725 заходів, присвячених розвитку доступного середовища, інклюзивної комунікації та культури поваги. До ініціативи активно долучилися органи влади, заклади культури, дипломатичні установи та громади.

Ключовою подією стало засідання Національної ради безбар’єрності за участі Прем’єр-міністра України Юлія Свириденко, першої леді України Олена Зеленська, представників Уряду, регіонів та міжнародних партнерів.

🗣️ «Безбар’єрність дуже часто починається саме з комунікації — з того, як держава говорить із людьми та про людей. Наше завдання — створювати інклюзивне інформаційне середовище, у якому кожна людина почувається почутою, видимою та цінною», — зазначила Tetyana Berezhna.

🎭 У межах тижня відбулися культурні події та дискусії про доступність у сфері культури, презентація мистецького проєкту «Безбар’єрність — це коли можеш за словами бачити людину», показ вистави «Енеїда» у постановці «Театру Ветеранів», а також робочі візити до культурних інституцій, які впроваджують принципи безбар’єрності на практиці.

📌 Нагадаємо, що з ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів» прийнята Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року та затверджений План заходів з її реалізації.

Мінкульт забезпечує реалізацію Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та має власні пріоритетні проєкти «Інформація без бар’єрів» та «Культура без бар’єрів».

Цьогоріч Міжнародний фестиваль «Книжковий арсенал» відвідали 27 тисяч людей, минулоріч на фестиваль прийшли близько 30 тисяч.

Зазначається, що в межах фестивалю свої стенди презентували 111 великих і 25 малих видавництв, книгарня book.ua, а також військові та волонтерські ініціативи. Крім того, 12 художників-графіків представили свої роботи на Ярмарку ілюстраторів. У просторі також експонувалися 15 виставкових проєктів.

Зокрема, понад 230 гостей взяли участь у подієвій частині ХІV «Книжкового арсеналу». Особливий ажіотаж викликали події за участю Нобелівської лавреатки Ольги Токарчук (Польща), філософа і культуролога Славоя Жижека (Словенія), поета, письменника і перекладача Сергія Жадана, який зачитав нові тексти, письменниці та літературознавиці Оксани Забужко.

У 2026 році до роботи ХІV «Книжкового арсеналу» долучилися понад 150 волонтерів та волонтерок, які допомагали команді Фестивалю та відвідувачам.

"Книжковий арсенал" є однією з найвпливовіших літературно-мистецьких подій Східної Європи. Уперше його провели у 2011 році.

Віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики, міністерка культури України Тетяна Бережна під час пресконференції на Книжковому Арсеналі заявила, що триває робота над бюджетною декларацією на 2027 рік – ведуться предметні переговори про збільшення розміру заробініх плат у сфері культури.

«Культура все ж таки тримається на людях, і, як ми встановили на підставі дослідження, яке було проведене два роки тому, — 27% працівників культурної сфери покинули цю сферу з різних причин: це була еміграція, це був перехід в іншу сферу через те, що там платять більше», — зазначила Тетяна Бережна.

Бережна також зазначила, що підвищення зарплат може стати додатковим стимулом для повернення українців з-за кордону після вимушеної еміграції, а також допоможе залучити до культурної галузі спеціалістів, які через низькі доходи перейшли працювати в інші сфери.

Окремо вона повідомила, що Міністерство культури планує домагатися збільшення фінансування Українського культурного фонду в наступному році. Водночас посадовиця нагадала, що у 2026 році обсяг фінансування фонду вже був збільшений на 128 млн грн порівняно з попереднім роком.

Чеська письменниця Дора Капралова стала лавреаткою літературної премії Європейського Союзу 2026 року.

"Завдяки гострому спостережливому дару та мовній винахідливості оповідачка кружляє навколо Марібора та його культурної пам’яті, немов звичайна муха — яка є водночас об’єктом зачарування та перспективою, з якої сприймається світ. Історія кохання між маріборським гіпнотизером Свенгалі та його дівчиною, легковажною Еліс, вносить у новелу елементи магічного реалізму. Коли оповідачка блукає містом і зустрічає його мешканців, здається, ніби нічого не відбувається і водночас відбувається все. Хоча вона зосереджується на одному центральноєвропейському місці, атмосфера сучасного світу, включаючи всюдисущий вплив дезінформації, витончено проникає в її розповідь", — ідеться в анотації тревелогу.

European Union Prize for Literature (EUPL) — заснована 2009 року щорічна ініціатива, яка відзначає видатних авторів художньої літератури у 41 країні, що беруть участь у програмі Європейського Союзу «Креативна Європа».

Премія має на меті підкреслити багатство та різноманітність сучасної європейської літератури, а також привернути увагу до унікальної культурної та мовної спадщини континенту. Премія скерована насамперед на підтримку та міжнародну промоцію не надто відомих, але талановитих авторів із різних країн Європи. Відповідно до правил премії, номінант може бути автором не менше двох, але не більше чотирьох виданих оригінальних книжок.

Про короткий список 2026 року читайте тут:https://chytomo.com/literaturna-premiia-ievropejskoho-soiuzu-oholosyla-korotkyj-spysok-2/

ВГО Українська бібліотечна асоціація запрошує взяти участь у ХХІХ Всеукраїнській онлайновій науково-практичній конференції «Короленківські читання» за темою «Бібліотеки, архіви, музеї в умовах війни», що відбудеться 21–22 жовтня 2026 року.

Організатори: Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка під егідою Міністерства культури України.

Партнери:

Харківська державна академія культури,

Харківське обласне відділення ВГО Українська бібліотечна асоціація,

Український державний університет науки і технологій (м. Дніпро).

Метою конференції є об’єднання експертного середовища для обговорення питань розвитку бібліотек, архівів та музеїв у сучасних умовах, обміну результатами наукових досліджень та поширення кращих практик, поглиблення співпраці задля популяризації і збереження національної та світової спадщини.

Участь у заході безкоштовна.

Форми участі:

- з доповіддю очна (виступ у режимі онлайн);

- з доповіддю заочна (подання матеріалів на постерну сесію, без виступу);

- без доповіді (як слухач).

Усі учасники отримають електронні сертифікати.

Термін подання заявок і матеріалів доповідей — до 24 вересня 2026 р.

Реєстрація є обов’язковою для всіх учасників, у тому числі слухачів.

Робочі мови конференції: українська, англійська.

Тематичний напрям 1: Бібліотеки, архіви, музеї в епоху екзистенційних трансформацій: подолання викликів війни

Питання для обговорення:

Стратегічне планування, антикризовий менеджмент та проєктна діяльність

Збереження та промоція документальної спадщини як чинник зміцнення української державності

Меморіалізація подій російсько-української війни: досвід зі створення архівів, проєктів

Культурна деколонізація, переосмислення історичної спадщини: роль бібліотек, архівів, музеїв

Залучення міжнародної допомоги, міжсекторальна співпраця та приватне партнерство

Безпечність, безбар’єрність, гнучкість у формуванні та наданні культурних послуг

Інституції пам’яті в міжнародних програмах і професійних організаціях: обмін досвідом, співпраця, адвокація Кібербезпека у сфері культури: стратегічні рішення, дієві інструменти Людський капітал як фундамент відбудови: мотивація, компетентності, спроможність команд

Скасування національних стандартів у бібліотечній та видавничій справі: виклики та рішення

Бібліотеки як центри розвитку громад, простори соціальної згуртованості та психологічної підтримки

Читання в цифровому світі: трансформація читацьких практик, бібліотерапія

Цифрова освіта та медіаграмотність.

Реєстраційна форма: https://forms.gle/W6LRG3akqP5e1eLd8

Тематичний напрям 2: Проблеми актуалізації роботи з формування, збереження та розкриття колекцій культурних цінностей у бібліотеках, архівах і музеях України в умовах воєнного часу

Питання для обговорення:

Державна експертиза культурних цінностей в Україні: актуальні проблеми регламентування та експертної практики

Стратегії збереження документної спадщини: світовий досвід та українські практики протидії сучасним викликам

Специфіка державної реєстрації культурних цінностей (бібліотечних, архівних і музейних)

Наукове формування колекцій рукописних книг, рідкісних і цінних друків, архівних фондів та колекцій

Книжкові та архівні пам’ятки як об’єкт наукової атрибуції й експертизи

Український та зарубіжний досвід експертної грошової оцінки та визначення вартості збереження документних пам’яток різних видів і груп

Захист бібліотечних, архівних і музейних колекцій в умовах підвищених ризиків

Специфіка виконання запитів користувачів колекцій документних пам’яток в умовах воєнного стану

Популяризація фондових раритетів: інноваційні підходи до експозиційної, екскурсійної та просвітницької діяльності

Культурна спадщина в цифровому просторі: від збереження до креативного використання; фондові культурні цінності на сайтах бібліотек, архівів і музеїв України

Цифрові колекції унікальних документів: методологія і методики створення та забезпечення доступу до пам’яток світового значення

Меморіалізація боротьби українського народу за незалежність:

віртуальні соціокультурні (документознавчі та інші) проєкти

Етика роботи з рідкісними та цінними документами: фахові вимоги до виконавця, його комунікації з користувачем у парадигмі від консультації з питань фізичного збереження пам’яток до просвітництва Єдиний цифровий простір культурної спадщини: інтеграційні проєкти, зведені каталоги та реєстри (на базі документів спільного походження або виду)

Підвищення кваліфікації працівників підрозділів пам’яткових документних фондів та колекцій у бібліотеках, архівах і музеях України Перспективні моделі роботи з документною спадщиною.

Реєстраційна форма: https://forms.gle/J6b8Khj8o8k91rwq7

Матеріали надсилати на адресу: ndvkhdnb@gmail.com

За минулий рік 80% українців прочитали хоча б одну книгу.

Про це свідчать дані загальнонаціонального дослідження культурних практик і уподобань населення агенції Research.ua, яке було презентоване Міністерством культури України у Києві.

«Якщо в дослідженні 2022 року 65% українців сказали, що вони прочитали хоча б одну книгу на рік, то в цьому році, у 2025 дослідження говорить про те, що вже 80% українців залучені до практик читання. Це говорить про стабільний поступовий зростаючий тренд з року в рік і про те, що читання стає популярнішим. Людям подобається читати, вони бачать якийсь сенс в цьому для свого розвитку», - сказав директор Research.ua Володимир Кутюк.

Зазначається, що структура читання свідчить радше про епізодичну, ніж регулярну практику, і відносно інших невелику частку саме активних читачів.

Зокрема, 45% українців прочитали 3 або більше книг, 35% - одну чи дві книги, 15% не прочитали жодної книги за рік.

Крім того, 30% людей обирають лише книгарню, 21% - книгарню і бібліотеку, 8% лише бібліотеку. Це, ймовірно, вказує на те, що порівняно з бібліотеками українські книгарні мають більш актуальний асортимент.

Також дослідження показує, що паперові книги обирають 75% українців, 55% - електронні книги, 24% - аудіокниги.

Опитування було проведено 22-30 грудня 2025 року методом онлайн-інтерв’ю. Було опитано 2000 респондентів. Аудиторія охоплює доросле міське населення, мешканців території, яка контролюється урядом України.

28 травня у Національній історичній бібліотеці України відбувся Круглий стіл «Українське бібліотечне краєзнавство у Добу Незалежності: традиції, досвід, перспективи», присвячений актуальним питанням бібліотечного краєзнавства, його ролі у збереженні культурної пам’яті, розвитку локальних досліджень та підтримці громад в умовах війни і суспільних трансформацій.

Він став важливою професійною платформою для обговорення ролі бібліотек у збереженні історичної пам’яті, культурної спадщини та локальної ідентичності в умовах сучасних суспільних викликів. Захід об’єднав представників національних і регіональних бібліотек, наукових установ, музеїв, краєзнавців та дослідників з різних областей України.

Учасники заходу акцентували увагу на тому, що бібліотечне краєзнавство сьогодні є важливим інструментом збереження культурної пам’яті, формування суспільної стійкості та підтримки громад у період війни. У доповідях було висвітлено сучасні тенденції розвитку краєзнавчої роботи бібліотек, поєднання традиційних підходів із цифровими технологіями, а також необхідність оновлення методичних засад бібліотечного краєзнавства.

Значну увагу приділено питанням цифрової трансформації бібліотечної сфери. Учасники представили досвід створення електронних краєзнавчих ресурсів, баз даних, блогів та цифрових платформ, що забезпечують ширший доступ до локальної історії, документальної спадщини та регіонального інформаційного контенту. Було наголошено, що цифрові ресурси сьогодні стають важливим засобом популяризації історико-культурної спадщини та інтеграції краєзнавчих матеріалів у сучасний інформаційний простір.

Окремий блок доповідей стосувався збереження рукописної, книжкової та архівної спадщини, дослідження репресованих видань, а також значення зарубіжної україніки як джерела альтернативної пам’яті про події української історії. Учасники підкреслили важливість системного вивчення та популяризації цих матеріалів у контексті збереження національної культурної спадщини та історичної правди.

Важливе місце у роботі круглого столу посіли виступи, присвячені досвіду регіональних бібліотек у період повномасштабної війни. Було представлено практики бібліотек Херсонщини, Запоріжжя, Одещини, Чернігівщини та Вінниччини щодо підтримки громад, роботи з внутрішньо переміщеними особами, документування сучасних подій, розвитку усної історії та збереження локальної культурної пам’яті. Учасники наголосили, що бібліотеки сьогодні виконують не лише інформаційну й освітню функцію, а й стають осередками комунікації, соціальної підтримки та громадської згуртованості.

У межах круглого столу також було порушено питання міжінституційної співпраці бібліотек, музеїв, наукових установ і громадських організацій у сфері краєзнавства. Учасники відзначили важливість обміну професійним досвідом, координації спільних ініціатив та розвитку партнерських проєктів, спрямованих на збереження й популяризацію історико-культурної спадщини України. За результатами обговорень учасники дійшли висновку, що бібліотечне краєзнавство залишається одним із ключових напрямів гуманітарної діяльності бібліотек, який сприяє формуванню історичної свідомості, зміцненню національної ідентичності та збереженню культурної пам’яті українського народу. Було підкреслено необхідність подальшого розвитку цифрових ресурсів, удосконалення методичного забезпечення краєзнавчої діяльності та підтримки професійної комунікації між фахівцями галузі.

Майже 900 заявок від бібліотек з усієї України — і лише 18 переможців.

Як проходив відбір:

9 експертів отримали свої частини заявок (до 100 кожен) і відібрали по 5 фіналістів за визначеними критеріями. У підсумку 45 фіналістів пройшли додаткову оцінку та рейтингове оцінювання, щоб визначити 18 переможців.

Критеріями для відбору були зазначені в Положенні умови. Команда звертала увагу на активність бібліотеки, знання потреб громад, роботу з ВПО, ветеранами, враховувала географічне залучення різних областей, а також можливість підтримки різних за розміром бібліотек.

🎉 Отже, книжкові призи отримають:

• Бахмацька центральна бібліотека КЗ «Бахмацька публічна бібліотека» Бахмацької міської ради;

• КЗ «Публічна бібліотека» Бобровицької міської ради Чернігівської області;

•Арцизька міська публічна бібліотека;

• Центральна міська бібліотека ім.Г.П.Світличної КЗ «Павлоградська МЦБС»; • КЗ «Публічна бібліотека» Богуславської міської ради;

• Центральна публічна бібліотека Жовківської міської ради;

• КЗ «Виноградівська публічна бібліотека» Виноградівської міської ради Закарпатської області;

• Публічна бібліотека міста Самар;

• КЗ «Дергачівська публічна бібліотека» Дергачівської міської ради;

• Зарічненська центральна бібліотека;

• Рогатинська центральна бібліотека;

• КЗ «Кам’янські публічні бібліотеки» КМР Центральна публічна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка;

• Публічна бібліотека Заводської міської ради;

• Недогарківська сільська бібліотека;

• Міська бібліотека «КЗ Бібліотечна мережа м. Вознесенська»;

• Бучацька міська публічна бібліотека;

• КЗ «Публічна бібліотека Тлумацької міської ради»;

• Публічна бібліотека Кобеляцької міської ради.

Відправлення книжкових подарунків на адреси переможців займатиме певний час у зв'язку з необхідними процедурами щодо постачальників та вибору пакетів книг, дочекайтеся, будь ласка, своїх неймовірних здобутків на полицях (не раніше червня 2026).

Конкурс проводиться Українська Видавнича Асоціація партнерстві з Благодійною організацією «Благодійний фонд «Бібліотечна країна» та Фонд громади Харкова "Толока" за підтримки Stiftung Buchkultur und Leseförderung des Börsenvereins des Deutschen Buchhandels (Фундація книжкової культури та промоції читання Німецької асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, Німеччина) Börsenverein des Deutschen Buchhandels.