Бібліотечному фахівцю

Міністерство культури України затвердило рекомендації щодо організації та проведення масових культурних і розважальних заходів у разі встановлення жовтого рівня загрози засобів повітряного нападу.

Текст Рекомендацій тут: https://mincult.gov.ua/wp-content/uploads/2026/09/rekomendacziyi-ostatochnyj-red.pdf

Премію імені Василя Стуса-2026 отримали Андрій Содомора та Олена Стяжкіна. Члени журі оголосили імнга лавреатів під час урочистої церемонії.

Андрій Содомора — український письменник, перекладач, науковець. Найвизначніший перекладач античних творів української сучасності, цією справою він займається понад півстоліття: перекладає тексти Горація, Вергілія, Сенеки і Овідія. Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня. До церемонії Андрій Содомора долучився онлайн зі Львова, а промову на його честь виголосив есеїст і перекладач Юрко Прохасько. Нагороду Андрія Содомори на сцені отримала Анна Некрасова.

Олена Стяжкіна — українська письменниця, публіцистка, докторка історичних наук, професорка історії. Засновниця громадського руху «Деокупація. Повернення. Освіта». Лауреатка премії Women in Arts Award (2026) у категорії «Жінки у літературі» за внесок та стійкість у часи опору, кавалерка Ордену «За інтелектуальну відвагу». Авторка понад дев’яноста наукових публікацій та художніх книг, зокрема «Мовою Бога», «Розка», «Чобіток Зельмана». Промову на честь Олени Стяжкіної виголосила літературознавиця Елеонора Соловей.

Церемонію провели літературознавиця, культурна менеджерка, ведуча подкасту «Деколонізаторки» від Суспільне Культура Валентина Сотникова та ведучий Радіо Культура, скрипаль капели «ДваТри», засновник фестивалю «Рух» Захар Давиденко. Артдиректор премії — режисер і оператор Дмитро Стогнієнко. Цьогоріч премія відбулася за підтримки Фундації «Множина».

Лавреати отримали дипломи, статуетки, розроблені дизайнером Дмитром Покрасьоном та скульптором Станіславом Кадочниковим, а також грошові винагороди.

У межах програми «4.5.0° за Фаренгейтом» на повторний друк книжок військовослужбовців і ветеранів, наклади яких були знищені або пошкоджені внаслідок російських обстрілів, виділять мільйон гривень. Програму запустила українська оборонна компанія «Укр Армо Тех».

Назва програми багаторівнева: «4.5.0» — військове повідомлення, яке означає «все добре, все спокійно», і «451° за Фаренгейтом» — роман-антиутопія Рея Бредбері, у якому спалення книжок – це спосіб знищення пам’яті.

«Між 450° і 451° — лише один градус. Між знищеною книжкою та книжкою, яка знову потрапить до читача — рішення не дозволити російській атаці поставити крапку в її історії», — повідомили в компанії.

Податися можуть українські видавництва та інші юридичні особи, які мають права на друк і розповсюдження видання за умови, що автором або співавтором книжки є військовий чи ветеран Сил оборони України, а втрата попереднього накладу підтверджена документально.

Комісія перевірятиме повноту заявок і відповідність установленим умовам, проте жанр, тематика або художня якість книжок на її рішення не впливають. Якщо кількість заявок перевищить кількість доступних місць, підтримку отримають перші десять повних заявок, які відповідатимуть усім вимогам відповідно до зафіксованого системою часу подання.

Одна книжка може отримати максимум 100 тисяч гривень підтримки — якщо вартість відновлення перевищує цю суму, різницю видавництво покриває самостійно або за рахунок іншого співфінансування. Видавництво може подати одну заявку на одну книжку.

Кошти можна використати лише на підготовку й друк відновленого накладу, їх перераховують на рахунок юридичної особи після підписання договору та затвердження кошторису. Спереду на обкладинці відновленого видання має бути погоджене маркування програми.

Приймання заявок розпочався 7 вересня і триватиме до 12:00 17 вересня. Більше інформації та реєстрація за посиланням: https://www.ukrarmo.tech/450-fahrenheit

Читацька грамотність українських 15-річних підлітків за три роки не покращилася: у PISA-2025 середній результат із читання становив 418 балів, що на 48 балів менше, ніж у 2018 році. PISA — міжнародне дослідження Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), яке оцінює, наскільки 15-річні учні вміють застосовувати знання з читання, математики та природничих наук у життєвих ситуаціях. За даними звіту 2025 року, базового рівня читання досягли лише 55% українських учнів. Про це свідчить Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025, який оприлюднили Міністерство освіти і науки України та Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) за підтримки ЮНІСЕФ.

Середній бал 15-річного українського учнівства з читання у 2025 році становив 418 балів за шкалою PISA — це найнижчий результат з-поміж трьох галузей дослідження і водночас найбільше відставання України від середнього показника країн ОЕСР (461 бал, різниця — 43 бали). З математики українські підлітки набрали 431 бал (ОЕСР — 463, різниця 32 бали), з природничо-наукових дисциплін — 448 балів (ОЕСР — 482, різниця 34 бали). За орієнтовними стандартами PISA, де 20 балів прийнято вважати умовним еквівалентом одного року навчання, відставання України від середнього показника ОЕСР становить приблизно два роки з читання і півтора року з математики та природничих наук.

Базового рівня грамотності (рівня 2 за шкалою PISA), тобто мінімуму, потрібного для подальшої повноцінної участі в житті суспільства, у читанні досягли лише 55% українських учнів і учениць. Це означає, що майже кожен другий 15-річний підліток в Україні не володіє базовими читацькими навичками.

Результати відрізняються у школах міст і сіл: у сільській місцевості базового рівня з читання не досягає близько трьох п’ятих учнівства. Базового рівня з читання 2025 року в міській місцевості досягли 59% учнів, у сільській — лише 41%. Частково цей розрив пов’язаний із тим, що в сільських школах навчається більше дітей із нижчим соціально-економічним статусом, однак навіть заклади з подібним складом учнівства можуть мати помітно різні середні результати залежно від типу населеного пункту.

Це вже втретє Україна бере участь в PISA (2018, 2022, 2025 роки), і вдруге в умовах повномасштабної війни.

Детальніше тут: https://pisa.testportal.gov.ua/pisa-2025-rezultaty-oprylyudneno/

У 2026 році книгозбірні Кропивницької міської централізованої бібліотечної системи отримали 2108 книг. Більшість — художні різних жанрів. Решта — історія України й світу, мовознавчі видання і на тему психології — про ментальне здоров'я й самореалізацію. Відбираючи літературу, у бібліотеках намагаються задовольнити попит читачів.

Загальна вартість отриманих книг — 576 610 гривень. Загалом у бібліотечній системі 19 міських бібліотек. Серед них п'ять дитячих.

За словами Світлани Барамби,директорки міської бібліотечної системи книги з'являються з різних джерел. Їх бібліотеки або купують (за бюджетні або зароблені бібліотекою гроші), або виграють у конкурсах чи приймають у подарунок.

Більшість книг цього року в Кропивницькій міській бібліотечній системі купили за гроші місцевого бюджету. Для цього Кропивницька громада виділила 373 тисячі гривень. Їх розподілили пропорційно кількості читачів у бібліотеках.

За гроші, зароблені на платних послугах (запис, перереєстрацію, копіювання, друк та інші), у бібліотеках з'явилися 38 примірників книги «Минула ще одна доба війни. Фронтовий щоденник» і 34 примірники дитячої краєзнавчої книги «Скарби дідуся Славка». Автор першої — військовий Ігор Грабовий. Авторки другої — кропивничанки Інна Тільнова та Світлана Листюк.

Також 76 книг отримали від Українського інституту книги і 11 — від Національної асоціації дослідників Голодомору- геноциду українців, Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Конгресу української інтелігенції та Міжнародної асоціації дослідників Голодомору-геноциду. Це історичні видання.

Ще один ресурс — співпраця з благодійниками й участь у різних конкурсах й проєктах. У 2026 році громадська організація «Всеукраїнська ліга організацій осіб з інвалідністю зору «Сучасний погляд» подарувала бібліотеці-філії №18 вісім примірників шрифтом Брайля для дітей. Це книги з історії, про космос та художня література. А організація «Український ПЕН» передала міській системі 136 примірників художньої літератури англійською мовою.

І також книги бібліотекам дарують місцеві читачі й автори. Надійшло 393 примірники на суму майже 49 тисяч гривень.

Спільнота «Словотвір», яка об’єднує прихильників очищення української мови від надміру іншомовних слів, зібрала вже 100 тисяч українських відповідників до запозичень. Учасники платформи шукають власні назви не лише для нових технологій і явищ. Вони пропонують замінники й для слів, які давно вживаються в українській, але мають питомі або вже усталені відповідники: наприклад, «цькування» замість «булінгу», «захід» замість «івенту» чи «посилання» замість «лінку».

На «Словотворі» нині є запити на пошук відповідників для понад 15 тисяч слів. У середньому на кожне з них користувачі пропонують 6–7 варіантів, а найвдаліші визначають голосуванням.

Водночас до таких пропозицій варто ставитися критично. «Словотвір» не є академічним словником чи установою, яка встановлює мовну норму, а частина запропонованих користувачами відповідників досить сумнівна. Поряд зі звичними словами «користувач», «посилання», «наставник» чи «стійкість» на платформі трапляються експериментальні й жартівливі утворення на кшталт «гортайчик», «панський кут», «сковородинство» або «кровосись». Крім того, частина слів, для яких шукають заміну, давно засвоєна українською й сама по собі не є помилковою чи ненормативною. Тож це радше можливість придивитися до потенціалу українського словотворення, пригадати рідковживані слова й перевірити, чи знайдеться звичному запозиченню влучний український відповідник.

Детальніше тут: https://slovotvir.org.ua/

В Україні створюють «Лігу лідерок бібліотек» — річну програму підтримки для 100 бібліотекарок з різних регіонів України, 15 з яких сформують активне ядро спільноти.

«Бібліотекарки сьогодні беруть на себе значно більше відповідальності за розвиток книгозбірні та громади, ніж передбачає їхня посада. Вони шукають можливості, створюють партнерства, запускають нові проєкти й знаходять рішення там, де, здавалося, їх просто не існує», — зазначають у дописі.

Ініціатива об’єднає 100 бібліотекарок, де вони зможуть обмінюватися досвідом, обговорювати професійні виклики та реалізовувати спільні ідеї. Окремо фонд виділить 15 учасниць — вони «сформують ядро Ліги — активне коло лідерок, які визначатимуть подальший вектор руху спільноти».

Фокус на жінках-лідерках організатори пояснюють тим, що бібліотечна сфера в Україні здебільшого жіноча. У фонді хочуть показати сучасну бібліотекарку як менеджерку, організаторку, ініціаторку змін, лідерку громади та авторку. У фонді вважають, що увага до конкретних жінок та їхніх професійних результатів робить видимішою й саму бібліотечну професію.

Охочі приєднатися можуть заповнити анкету (режим доступу: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSesS6I-CN8BbHqJoXrl8-lfkZPr1Zb2__R0ezuMuvch6n8YNg/viewform ) до 13 вересня, 23:59. Окремий акцент програми — роль бібліотек як просторів соціальної згуртованості, культури, діалогу, неформальної освіти та громадянської участі. Учасницям пропонують річну навчальну програму «Бібліотечне лідерство і спільнототворення», нетворкінгові зустрічі з модераторами та офлайн-зустрічі для активу спільноти. Ядро Ліги додатково отримає індивідуальний менторинг від лідерок бізнесу та громадського сектору, а всі учасниці — книжкові пакети для бібліотечної полиці «Розвиток». Рік роботи програми завершить конкурс «Бібліотекарка-лідерка року» з трьома номінаціями та грошовими преміями на професійний розвиток. Як зазначають, метою конкурсу є відзначити фахівчинь, які впроваджують зміни у своїх бібліотеках і громадах, та зробити цю роботу помітнішою. Фонд бажає, щоб після завершення програми спільнота продовжила існувати самостійно, на засадах самоорганізації та самоуправління. З реалізацією проєкту «Бібліотечній країні» допомогла «Фундація Множина».

У Вінниці 5-6 вересня відбудеться XV книжковий фестиваль VinBookFest, він пройде під гаслом «Час відкриттів».

Тема XV VinBookFest - «Час відкриттів». Позаяк початок вересня традиційно асоціюється із Днем знань, новим навчальним роком, новими планами та прагненням до розвитку. І саме в цей час школярі, студенти, педагоги та всі, хто навчається впродовж життя, вирушають назустріч новим знанням і відкриттям.

Цьогорічний фестиваль об’єднає 35 провідних українських видавництв, які представлять новинки та найцікавіші книжкові видання.

На гостей чекатимуть прем'єри книжкових новинок, презентації, автограф-сесії, творчі зустрічі, професійні дискусії, інтерактивні локації, тематичні майстер-класи, фотозони та книжковий ярмарок.

Цьогоріч вперше завітають на VinBookFest. Серед такі відомі автори, як Марія Матіос, Ірина Кацімон, Дмитро Крюков, Мартин Якуб, Едуард Сорока, Катерина Юнакова, Міла Іванцова, Мирослав Кошик, Зірка Мендзатюк, і Леся Вороніна.

У Google Play Books з’явилася функція Expert Intelligence (ЕІ) — вона дозволяє ставити запитання про зміст книжки, проходити квіз чи робити інфографіку через ШІ Gemini Notebook.

На відміну від більшості мовних моделей, які теж відповідають на запитання про книжки, Google працює безпосередньо з видавцями, щоб відповіді формувалися виключно на основі тексту самої книжки, а не на загальних даних, з яких навчалася модель.

Функція запускається одразу з понад 100 тисячами англомовних книжок (здебільшого нонфікшну) від видавництв Bloomsbury, De Gruyter Brill, Johns Hopkins University Press, Macmillan, O’Reilly Media та Penguin Random House. Скористатися EI можна лише з книжками, купленими через Google Play Books.

Інструмент розробив нонфікшн-автор Стівен Джонсон, який приєднався до Google Labs у липні 2022 року, щоб створювати ШІ-інструмент для дослідників і письменників.

Для промо запуску Google роздає обмеженій кількості користувачів у США безкоштовні коди на книжки. Серед них — видані українською «Сила звички» Чарлза Дахіґґа, «Дихання. Давнє мистецтво оздоровлення» Джеймса Нестора та «Хітмейкери. Наука популярності та змагання за увагу» Дерека Томпсона.

У Києві запустили пілотний проєкт «Єдина електронна бібліотека», який має об’єднати публічні бібліотеки міста в одне інформаційне середовище.

Ідею проєкту представив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. За його словами, мета «Єдиної електронної бібліотеки» — об’єднати бібліотеки Києва в одну систему, щоб спростити роботу бібліотекарям і зробити послуги зручнішими для читачів: у перспективі містяни зможуть мати один читацький квиток на всі бібліотеки міста, бачити наявні книжки онлайн і бронювати потрібні видання.

Наразі до системи підключені три дитячі книгозбірні:

- Центральна бібліотека імені Т. Г. Шевченка для дітей міста Києва;

- бібліотека № 2 для дітей Деснянського району;

- бібліотека № 119 для дітей Деснянського району.

Читацький квиток, оформлений в одній із них, уже діє в усіх трьох. Підключення інших дитячих бібліотек столиці триває.

Наступним етапом стане інтеграція системи з Київ Цифровий та Порталом послуг Києва.

Утім, президентка Української бібліотечної асоціації Оксана Бруй зауважила, що у жодному з офіційних повідомлень КМДА не назвала конкретне програмне рішення, на основі якого будують систему.

«Ми спілкувалися кілька разів з розробниками, і я знаю, з чим вони працюють. І це хороша система open source нового покоління, яку вони допрацьовують», — говорить Бруй.

За її словами, у Києві впроваджують так звану «платформу бібліотечних сервісів» — рішення, від початку побудоване на нових бібліотечних стандартах, зокрема IFLA LRM і BibFrame, та на пов’язаних даних, а не адаптоване до них згодом. У перспективі, каже Бруй, система має потенціал автоматизувати роботу і з зовнішніми електронними ресурсами — коли видавці зможуть постачати бібліотекам електронні книжки.

Детальніше тут: https://chytomo.com/u-kyievi-ob-iednuiut-biblioteky-v-odnu-elektronnu-systemu-ale-ie-problemy/

Російська армія протягом літа здійснила 21 атаку проти книговидавничої галузі в Україні, що завдало збитків на понад 1,2 млрд грн.

Про це під час робочої поїздки до Харкова 28 серпня повідомила віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики Тетяна Бережна, передає кореспондент Укрінформу.

"Масштаби руйнувань колосальні. Лише за літо 2026 року більше ніж 10 млн книг було знищено. Сумарна кількість збитків становить більше ніж 1,2 млрд грн. 21 атака на видавництва, на місця, де зберігаються книги, здійснена за це літо", - сказала Бережна.

За її словами, держава працює в трьох напрямках, аби допомогти видавництвам після атак: це закупівля обладнання, відновлення попиту та підтримка видавництв, друкарень, книгарень, в також залучення фінансів від міжнародних партнерів.

За її інформацією, за кошти державного бюджету будуть закуплені - вперше з 2022 року - книги для публічних бібліотек, а також - література для шкільних бібліотек. Сума видатків на це узгоджується, "йдеться про сотні мільйонів гривень", зазначила Бережна.

Книгарням, які продають українські книжки, обіцяють компенсувати орендну плати з державного бюджету. Крім того, з 1 січня 2027 року галузь матиме підтримку у межах програми "Тисячовесна".

Кабінет Міністрів України та Світовий Конґрес Українців (СКУ) підписали Меморандум про співпрацю. Серед ключових напрямів партнерства — збереження української ідентичності та культурної спадщини, повернення українських культурних цінностей, підтримка культурних інституцій і посилення представлення української культури у світі.

Підписання відбулося під час зустрічі Уряду України з делегацією Світового Конґресу Українців під головуванням Прем’єр-міністра України Сергія Корецького.

«Розраховуємо на активну підтримку в питанні євроінтеграції України та адвокацію прискореного вступу до ЄС у державах-членах. Окремий напрям — збереження української ідентичності, підтримка української культури та посилення роботи з українськими громадами й молоддю за кордоном. Дякую за партнерство. Розраховую на тісну співпрацю задля нашої спільної мети — сильної та успішної України», — підкресли він.

Делегацію СКУ очолив президент організації Павло Ґрод. У зустрічі взяла участь Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна.

Сторони обговорили подальшу підтримку України у світі, європейську інтеграцію та адвокацію прискореного вступу України до Європейського Союзу в державах-членах. Окрему увагу приділили співпраці з українськими громадами та молоддю за кордоном, підтримці української культури й збереженню національної ідентичності.

Детальніше тут: https://mincult.gov.ua/news/uryad-ukrayiny-ta-svitovyj-kongres-ukrayincziv-posylyuyut-spivpraczyu-u-sferi-kultury-ta-zberezhennya-spadshhyny/

В Амстердамі звели OBA Next Lab — тимчасовий корпус Публічної бібліотеки Амстердама (OBA), повністю зібраний з дерев’яних модулів, що трансформуються для різних потреб.

Будівлю створили нідерландські архітектурні бюро Matter Makers, AWR та BAZ Studio.

Її площа — 1175 квадратних метрів. Звели книгозбірню на порожній до того площі в районі Амстердам-Зюйдост. Усередині розмістили книжкові полиці, кінозал, кафе та простір для подій. Розсувні стіни, шторки-перегородки та мобільні меблі дають змогу легко переналаштовувати простір під різні потреби.

OBA Next Lab — це продовження ширшої ініціативи Next Lab, яка вже мала пілотну версію в районі Слюйсбюрт. Конструкцію зібрали із 24 готових дерев’яних модулів насухо, без бетону, на фундаменті зі збірних плит. Через сім років, коли добіжить запланований термін служби, весь корпус можна буде розібрати та перевезти в інше місце — саме завдяки модульній дерев’яній конструкції.

«Ми переосмислили бібліотеку для покоління, яке виросло в цифровому світі: тут менше традиційних стелажів із книгами, а більше — жвавого центру спільноти, де знання передаються безліччю способів», — розповів Dezeen засновник Matter Makers Антуан ван Ерп.

Детальніше тут: https://chytomo.com/u-niderlandakh-zvely-derev-ianu-biblioteku-iaka-transformuietsia-v-rizni-prostory/

Житомирська обласна бібліотека для дітей та юнацтва усуває наслідки удару армії рф, який пошкодив будівлю 19 серпня 2026 року.

Вибухова хвиля вибила у бібліотеці вікна та двері, пошкодила меблі, техніку та частину даху. Наступного дня після обстрілу працівники повернулися до будівлі й почали прибирати наслідки атаки.

Працівники ще оцінюють стан техніки та меблів. Частину небезпечних конструкцій прибрали спеціальні служби.

У Харкові 28-30 серпня пройде книжковий фестиваль "Літературний Ярмарок", де відбудуться 38 подій за участю майже 100 письменників, музикантів, видавців і культурних діячів.

Ярмарок організований Благодійним фондом Сергія Жадана за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Основна програма відбуватиметься у ЄрміловЦентрі на майдані Свободи, 4.

Події проходитимуть паралельно на двох сценах, які назвали Чиж і Щиглик - на честь персонажів "Байок Харківських" Григорія Сковороди.

Упродовж усіх трьох днів у ЄрміловЦентрі також працюватиме тимчасова редакція "Радіо Хартія". Відвідувачі зможуть спостерігати за відкритими записами розмов із письменниками, митцями та гостями фестивалю.

Вхід на основні події фестивалю вільний за попередньою реєстрацією.

Пасажири поїздів можуть замовити книгу під час оформлення квитка та отримати її безпосередньо на своїй полиці під час старту низки маршрутів.

Як зазначає АТ "Укрзалізниця", Росія нищить український книжковий бізнес. Її удари по складах і друкарнях випалили вже понад 10 мільйонів книжок в Україні лише за останні місяці. Це один із найтяжчих ударів по українському видавничому бізнесу за весь час повномасштабної війни.

"Ми хочемо нагадати: хороша книжка в дорозі — це не лише спосіб провести час. Купуючи українську книжку, ви підтримуєте видавців, книгарні та всіх, хто продовжує працювати й створювати нові історії попри російські атаки. На окремих рейсах Укрзалізниці пасажири можуть замовити книгу під час оформлення квитка та отримати її безпосередньо на своїй полиці під час старту маршруту", — зауважили в компанії.

Послуга доступна на міжнародних рейсах до Польщі (Перемишль, Хелм), Угорщини (Будапешт), Молдови (Кишинів) та Румунії (Бухарест), а також у флагманських поїздах внутрішнього сполучення: №81/82 «Сакура» (Київ — Ужгород); №95/96 «Гуцульщина» (Київ — Рахів); №01/02 «Єдність» (Харків — Рахів); №15/16 «Лесь Курбас» (Харків — Івано-Франківськ); №17/18 «Сковорода» (Харків — Ужгород); №79/80 «Січеслав» (Дніпро — Львів); №106/105 «Чорноморець» (Одеса — Київ); №43/44 «Стефанія» (Івано-Франківськ — Дніпро); №7/8 «Буковина» (Київ — Чернівці); №92/91 «Леополіс» (Львів — Київ).

Росія продовжує системно руйнувати культурну спадщину та інфраструктуру України. Станом на кінець липня 2026 року росіяни пошкодили або знищили 1990 об’єктів культурної спадщини та 2625 об’єктів культурної інфраструктури.

За місяць кількість постраждалих об’єктів культурної інфраструктури збільшилася на 49, а об’єктів культурної спадщини — на 41. Загалом перелік втрат української культури зріс на 90 об’єктів.

«Росія веде системну війну проти української культури, прагнучи знищити нашу ідентичність. Особливо повторні удари по вже пошкоджених пам’ятках демонструють характер російської агресії проти української культури. Ми документуємо втрати, та посилюємо аварійне реагування й роботу із залучення ресурсів для відновлення», — зазначила Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна.

Серед постраждалих об’єктів культурної спадщини:

- 192 пам’ятки національного значення;

- 1605 пам’яток місцевого значення;

- 193 щойно виявлені об’єкти культурної спадщини.

Російські атаки повністю зруйнували 47 об’єктів культурної спадщини: один — національного значення, 44 — місцевого значення та два щойно виявлені об’єкти. Ще 1943 об’єкти зазнали пошкоджень.

Найбільшу кількість постраждалих об’єктів культурної спадщини Мінкульт обліковує у Харківській області — 358, Херсонській — 303, Києві — 272, Донецькій — 229 та Одеській — 211.

Руйнувань зазнали заклади культури у 354 територіальних громадах, що становить 24% від загальної кількості громад України. Упродовж останнього місяця найбільше рунувань зафіксовано із Сумської, Дніпропетровської, Запорізької та Чернігівської областей.

Найчисельнішу групу серед пошкоджених становлять клубні заклади — 1300 об’єктів, або 49,5% від загальної кількості. Російські атаки знищили 283 із них та пошкодили 1017.

Також унаслідок агресії росії постраждали:

- 906 бібліотек: 228 знищені, 678 пошкоджені; - 196 закладів мистецької освіти: 25 знищені, 171 пошкоджений;

- 141 музей і галерея: 20 знищені, 121 пошкоджений;

56 театрів, кінотеатрів і філармоній: 4 знищені, 52 пошкоджені; - 13 парків і зоопарків: 2 знищені, 11 пошкоджені;

- 9 заповідників;

- 3 цирки — у Запорізькій, Дніпропетровській та Харківській областях;

- кіностудія в Києві.

Найбільших втрат зазнала культурна інфраструктура Донецької, Харківської, Херсонської, Сумської, Київської та Запорізької областей. Російські війська також повторно атакували раніше пошкоджені об’єкти у Харківській, Херсонській, Одеській, Сумській і Донецькій областях.

Оголосили лавреаток премії Women in Arts Award. The Resistance 2026: у номінації «Жінки в літературі» перемогла письменниця й історикиня Олена Стяжкіна, а в категорії «Жінки в культурній журналістиці, критиці й дослідженнях» — літературознавиця Тетяна Огаркова.

Олена Стяжкіна — письменниця, історикиня, членкиня Українського ПЕН, родом із Донецька. Серед її книжок про російсько-українську війну — «Смерть лева Сесіла мала сенс» та «Чобіток Зельмана».

Тетяна Огаркова — літературознавиця, викладачка НаУКМА, есеїстка, журналістка, голова міжнародного відділу Українського кризового медіацентру, співзасновниця та співавторка Kult.Podcast, співавторка книжки «Життя на межі».

Детальніше тут: https://heforsheukraine.com/artsweek2026/10/?fbclid=IwY2xjawTifthwZG9mBWV4dG4DYWVtAjEwAHNydGMGYXBwX2lkEDIyMjAzOTE3ODgyMDA4OTIAAR78eZAXOpnK8C5sWHAxu3OAVKp4eDCJUeIQHDA-Ex8TspxX9XFMm2y0Ygwk5g_aem_m68xKdTqDxQfy5MVQ7Qdjg

Український інститут книги (УІК) звернувся до міжнародної видавничої спільноти із закликом підтримати українських видавців після російських атак у липні та на початку серпня 2026 року.

З урахуванням пожежі на складах корпорації RNK-Ranok 1 серпня втрати української книжкової галузі становлять близько 30% річного випуску книжок.

У зверненні інститут закликав припинити співпрацю з російськими видавництвами й літературними агенціями, поширювати інформацію про російські злочини проти української культури, співпрацювати з українськими видавцями та підтримувати їх фінансово.

В УІК зазначають, що в липні 2026 року російські атаки пошкодили видавництва і друкарські потужності в Києві. За даними інституту, тоді було втрачено близько 850 тисяч книжок, що становить близько 5% річного виробництва книжок. Знищення потужностей друкарні «Конві» також спричинило затримки з друком нових накладів.

Також російські війська атакували склади корпорації RNK-Ranok у Харкові. Там знищили майже 8 мільйонів книжок і 28 800 примірників. Серед знищеного також було близько 600 тисяч підручників, які готували до відправлення в школи. Збитки оцінюють майже в 1 млрд грн.

Група «Конві» повідомила про знищення близько 600 тисяч книжок, серед яких 250 тисяч шкільних підручників і 350 тисяч книжок «Ранку», «Грамоти», «Літера ЛТД», «Лінгвіста», «Книголава», «Лабораторії», ArtBooks, АССА, «Каламара», «Астона», BookChef, MISON, «Вищої школи», «Медицини», «Апріорі», «Урбіно» та інших видавництв. «Книголав» повідомив про втрату майже 250 тисяч книжок. Видавництво MISON заявило, що під час атаки повністю вигорів офіс, у якому працювала редакція, і було втрачено близько 200 книжкових найменувань. Про пошкодження офісу повідомило й видавництво Ark.UA. Видавництво BookChef внаслідок іншої російської атаки 2 липня втратило близько 800 тисяч книжок.

В УІК наголосили, що знищення підручників може вплинути на підготовку до початку навчального року. «Держава готує заходи для відновлення пошкодженої інфраструктури, однак щодо компенсації за знищені книжки та іншу продукцію видавці значною мірою залежать від підтримки книжкової спільноти й пожертв», — зазначають у зверненні.

УІК закликав міжнародних партнерів не лише фінансово підтримувати постраждалі видавництва, а й відмовлятися від співпраці з російськими видавцями та літературними агенціями. Інститут також оприлюднив реквізити для допомоги «Конві», «Книголаву» та RNK-Ranok.

З травня по серпень 2026 року росія завдала щонайменше 15 ударів по українських книгарнях, друкарнях, складах і офісах видавництв. Найбільших втрат зазнали видавництва «Ранок», «Книголав», BookChef, друкарня «Конві» та мережа книгарень «КнигоЛенд» — лише за липень українська книговидавнича галузь втратила понад 1,5 мільйона книжок, а в серпні російський удар по Харкову знищив 8 млн примірників, з них 600 тис — підручники.

Загалом від російських атак на книговидавничу галузь лише за літо 2026 року пошкоджені і знищені щонайменше 9,65 млн примірників. Збитки становлять щонайменше 1,19 млрд грн, однак, імовірно, вони суттєво більші.

Зауважимо, що згідно з даними бібліографічного реєстру Книжкової палати України, весь наклад книг і брошур в Україні за 2025 рік становив 33,21 млн примірників. Знищені влітку 2026-го 9,65 млн примірників — це майже 29% від усього минулорічного накладу.Якщо порівнювати з накладом 2026 року станом на 3 серпня (13,09 млн примірників — тобто те, що встигли надрукувати за понад 7 місяців цього року), втрати становлять близько 74% від цієї кількості.