Розділи сайту
Мастрід
Нове на сайті
Виставлено: [30.12.2024] [25.12.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (106) 2024 [29.11.2024]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2025 рік. [24.06.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (104) 2024 [22.12.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (102) 2023 [03.10.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (101) 2023 [18.09.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за III квартал 2023 року [05.07.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (100) 2023 [19.06.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за II квартал 2023 року [20.05.2023]Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу [06.05.2023] [05.04.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (99) 2023 [16.03.2023] [16.03.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [27.02.2023] [17.01.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (98) 2022 [23.12.2022] [21.12.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [18.11.2022] [04.11.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики 3 квартал 2022 рр. [05.10.2022]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2023 рік. [04.10.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (97) 2022 [10.09.2022] [03.08.2022] [11.07.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (96) 2022 [29.06.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (95) 2022 [23.12.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (94) 2021 [16.12.2021] [06.12.2021]РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТА ЖУРНАЛУ «БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА» НА 2022 РІК [01.12.2021] [20.10.2021] [27.09.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (93) 2021 [01.09.2021] [06.07.2021] [30.06.2021] [23.06.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (92) 2021 [31.05.2021] [07.05.2021]XІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу» [29.03.2021]Інформація від майстра
Відвідувачі
|
Новини
Набір молоді до активу Молодіжної секції ВГО Українська бібліотечна асоціація З 1 квітня стартує набір молоді до активу Молодіжної секції ВГО Українська бібліотечна асоціація до 21 квітня включно.
Шукають креативних, активних бібліотекарів з позитивною життєвою позицією.
Що потрібно для того, аби долучитися до команди?
Бути дійсними індивідуальним членом ВГО Українська бібліотечна асоціація або представником офіційного партнера Асоціації 2025 року;
Заповнити форму https://surl.li/nchwrb до вказаного дедлайну
Курси підвищення кваліфікації Центр підвищення кваліфікації НАКККіМ відкриває реєстрацію на квітень на курси підвищення кваліфікації в таких напрямках:
З 07 по 25 квітня
Програма навчання: «Адвокація: представлення інтересів бібліотек»
З 07 по 25 квітня
Програма навчання: «Трансформаційні процеси в культурі» (інноваційні тренінги)
З 14 по 25 квітня
Програма навчання: «Маркетингова діяльність закладів культури»
З 24 по 29 квітня
Програма навчання: «Культурні проєкти для розвитку громад: засади проєктної діяльності»
З 14 по 25 квітня
Програма навчання: «Стартапи: виклики та можливості для культури і мистецтв»
Форма проведення усіх занять - дистанційна, з використанням платформ ZOOM та Google Meet. Електронний сертифікат про підвищення кваліфікації в НАКККіМ Ви отримаєте після навчання та проходження тестування за обраною програмою.
✍️Детальніше про програму:https://nakkkim.edu.ua/instituti/navchalno-treninhovyi-tsentr-profesiinoho-rozvytku/reiestratsiia-na-navchannia?fbclid=IwY2xjawJYgo9leHRuA2FlbQIxMAABHck_-yDc6vX4wIgq1YjkFG5JZ8JuUMojy3jjbvtkaHiIQ2iUKZPUgb5gQQ_aem_SQxtKMdc5pXigMxLEKDx-g
Культура без бар’єрів: долучайтеся до загальнонаціональних опитувань Український культурний фонд та Український центр культурних досліджень спільно з Міністерством культури та стратегічних комунікацій України проводять загальнонаціональні опитування — «Досвід впровадження безбар’єрних практик у культурно-мистецьких проєктах» і «Оцінка стану впровадження безбар’єрності у сфері культури».
Обидва опитування присвячені питанням безбар’єрності у сфері культури і є анонімними. Зібрані дані допоможуть краще зрозуміти потреби відвідувачів культурних заходів та організаторів культурно-мистецьких подій, а також дозволять розробити ефективні рекомендації для підвищення рівня доступності культурного простору в Україні.
Відтак, організатори культурних подій та автори мистецьких проєктів можуть поділитися викликами в роботі з різними групами населення. Опитування «Досвід впровадження безбар’єрних практик у культурно-мистецьких проєктах» доступне до 5 травня 2025 року тут:https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdEOW3wlngVuL83xMjf-WUyI53g8RIdsFgCjf-Lh8nzkSlDEg/viewform
Своєю чергою відвідувачі мають можливість взяти участь в опитуванні «Оцінка стану впровадження безбар’єрності у сфері культури», що триватиме до 20 травня 2025 року включно. За посиланням:https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfCSUGnCW4KAb9LYPFJ-Vxz5jdTDbfxuMqO1z9OtLv18AsdJQ/viewform
Відомі лавреати премії ім. Гончара-2025, яка відзначає авторів до 30 років Відомі 5 переможців міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара. Про це повідомляється на офіційному сайті НСПУ.
Премію традиційно присудили у 5-ти номінаціях. Серед лавреатів:
у номінації «Велика проза» — письменник Іван Бережний за роман «Портер чи Айріш Стаут»;
у номінації «Мала проза» — прозаїк Владислав Петренко за збірку оповідань «Екран»;
у номінації «Поезія» — Максим Чурков за збірку поезій «Сік вишні» та Вікторія Краснікова за збірку поезій «Слізно до саду»;
у номінації «Публіцистика» – Марія Максим’як за добірку «Щоденник війни»;
у номінації «Літературознавча праця, присвячена творчості Олеся Гончара» цього року переможця не визначили.
Міжнародна німецько-українська премія імені Олеся Гончара заснована у 1996 році німецькими меценатами Тетяною Куштевською і Дітером Карренбергом і Національною спілкою письменників України. На конкурс приймаються як уже друковані, так і не оприлюднені твори українськомовних авторів віком до 30 років, які мешкають в Україні та за кордоном.
Премія «Своя полиця» оголосила переможців Книжкова премія для сучасної жанрової української літератури «Своя полиця» оголосила переможців у сімох номінаціях. Про це повідомила кореспондентка Читомо з церемонії оголошення переможців у мережі «Книгарня «Є».
Переможцями стали:
- у категорії «Реалісти»: Павло Белянський, «Битись не можна відступити» (видавництво «Віват»);
- у категорії «Ілюзіоністи»: Роман Буданов, «Стахановський рух» (видавництво «Темпора»).
Обоє переможців у своїх творах працюють із воєнною тематикою. «У нас надходить нова хвиля авторів та авторок, бо такий потужний досвід, який ми зараз отримуємо, не минається безслідно», — сказав член журі Ростислав Семків.
Вибір читачів:
- у категорії «Реалісти»: Євгенія Бабенко із романом про роботу з дитячою травмою «Усі мої тривожні дзвіночки» (видавництво Vivat);
- у категорії «Ілюзіоністи»: Валерій Запека із сатирично-гумористичним романом про серйозне «Ковбасокрад в Раю» (видавництво «Білка»).
Вибір книгарні:
- у категорії «Реалісти»: Олена Пшенична з романом про старішання та родинні стосунки «Там, де заходить сонце» (видавництво «Лабораторія»);
- у категорії «Ілюзіоністи»: Наталія Заруднюк із фентезійним романом з детективними елементами «Вовчі землі» (видавництво «Віхола»).
Детальніше ткт: https://chytomo.com/premiia-svoia-polytsia-oholosyla-peremozhtsiv-2/
Уряд ухвалив Стратегію розвитку культури України до 2030 року Кабінет Міністрів ухвалив Стратегію розвитку культури України до 2030 року та план заходів з її реалізації.
«У Стратегії є три основні задачі: зберегти, розвинути і поширити. Перша задача - збереження культурної спадщини. Ми особливо відчули нагальність цієї задачі в умовах послідовних дій зі знищення агресором нашої ідентичності. Друге - це розвиток культури, що вимагатиме зміцнення системи підготовки кваліфікованих кадрів: реставраторів, музейників, бібліотекарів, і, звісно, потужних управлінців. І нарешті третє - донести до світу усвідомлення тисячолітньої історії України та її культури як невіддільної частини», - зазначив міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький.
Зазначається, що разом зі Стратегією затверджено операційний план її реалізації на 2025–2027 роки.
Мета Стратегії полягає в утвердженні культури як базису національної ідентичності, потужного чинника соціальної згуртованості, розвитку людського капіталу та впізнаваності України у світі.
Своєю чергою, це визначатиме стратегічну візію подальшого розвитку української культури, яка базується на чотирьох ключових цілях: зміцнення людського капіталу через культурні практики; захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей; підвищення стійкості культури як суспільної системи; інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів.
Розробка Стратегії базувалася на положеннях Закону України «Про культуру» та є частиною виконання міжнародних зобов’язань у межах Угоди про асоціацію з ЄС та Ukraine Facility Plan.
Поетеса Короненко стала першою лауреаткою премії РІДхраму за найкращу книгу Першою лауреаткою щорічної літературної премії РІДхраму стала відома київська поетеса Світлана Короненко (поетичні книжки «Дебора», «Містерії», «Поезії»).
Лауреатка розпорядилася витратити присуджену їй премію на видавництво книжок.
«На кошти премії у видавництві «Ярославів Вал» буде надруковано книги Михайла Слабошпицького «Українські меценати» і мого авторства «Біблія борщу». Обидві книги вийдуть як доповнені видання», - повідомила Короненко.
Директор Інституту української мови НАНУ Павло Гриценко вважає унікальною поезію Світлани Короненко, і присудження їй премії – заслуженим.
Щорічну літературну премію РІДхраму за найкращу поетичну книжку засновано у 2025 році, її вручатимуть 21 лютого – у Міжнародний день рідної мови. Фундатором премії є Ігор Дідковський – філософ, меценат, науковець, поет. Розмір премії щорічно визначатиме фундатор. Цьогоріч вона становить 500 000 гривень.
Звіт УІК про опитування територіальних громад УІК презентував звіт про опитування територіальних громад: закупівлі книжок для місцевих бібліотек у 2024 році та плани на 2025 рік.
У лютому 2025 року Український інститут книги надіслав до кожної територіальної громади запит про здійснені ними закупівлі для поповнення бібліотечних фондів публічних бібліотек за 2024 рік, а також заплановані закупівлі на 2025 рік. Загалом було розіслано 1258 листів до громад, де немає бойових дій. Ми отримали 942 відповіді, які представляють ¾ усіх громад.
📊За результатами опитування, можна зробити короткий висновок, що ситуація прикра й погіршується, адже у 2024 році більшість громад не виділяли кошти на бібліотечні закупівлі: таких було 57,86% проти 42,14%, які закупили книжок. У 2023 році було 56,29% проти 43,70%.
Детальну статистику УІК презентував на круглому столі «Бібліотека для подолання суспільних викликів у громадах» 25 березня.
🔗Звіт про опитування доступний за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/18ws7Wg6DNmBTM8P9c8j-vT9lOMtuxY0l
Уряд затвердив план дій із цифровізації до 2026 року До реалізації плану залучені 25 органів державної влади, включно з Мінцифрою. Мета — зробити послуги максимально доступними для кожного українця: без паперів, черг та бюрократії.
У планах цифровізувати послуги в понад 30 сферах: освіта, охорона здоров’я, соцзахист ветеранів, військові сервіси, будівництво, митниця тощо. Серед них — державна реєстрація розірвання шлюбу та смерті й дистанційне складання теоретичного іспиту для водіїв.
Які 20 українських видавництв випустили найбільше книжок у 2024 році У 2024 році 742 видавництва надіслали обов’язкові примірники своїх видань до Книжкової палати України. Про це повідомила Книжкова палата України у відповідь на інформаційний запит Читомо.
Серед усіх видавництв, що надіслали примірники, 646 прозвітували про випуск книжок. Таким чином, прозвітували за 87,1% від загальної кількості книжок, виданих у 2024.
Серед видавництв, які випустили найбільшу кількість книжок:
- Видавництво Старого Лева (Львів) – 479 назв із тиражем 1 млн 267 тис примірників.
- Навчальна книга – Богдан» (Тернопіль) – 455 назв із накладом 1 млн 164 тис. примірників.
- Vivat (Харків) – 380 назв із загальним тиражем 1 млн 619 тис. примірників.
Як повідомлялося, Книжкова палата імені Івана Федорова запропонувала зменшити для видавців кількість обов’язкових безплатних примірників видань, які вони мають надсилати до установи для звітування.
Детальніше тут: https://chytomo.com/iaki-20-ukrainskykh-vydavnytstv-vypustyly-najbilshe-knyzhok-u-2024-rotsi/
Президент Чеської Республіки Петр Павел відвідав Національну бібліотеку України імені Ярослава Мудрого 21 березня у межах свого візиту до України президент Чеської Республіки Петр Павел відвідав Національну бібліотеку України імені Ярослава Мудрого. Участь у події взяла заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар.
У межах партнерства з Чехією реалізується проєкт на підтримку української культури «Ковчег» (Ark project). Він спрямований на збереження культурної спадщини за допомогою реставрації та цифровізації. Перший етап цього проєкту вже реалізований — у бібліотеці працює мобільна лабораторія, реставраційні та цифрові станції для роботи з документами та старовинними виданнями.
«Проєкти «Ковчег» (ARK) — це більше, ніж мобільні станції порятунку. Це — прояв глибокого розуміння ролі культури в часи війни. У ті моменти, коли ворожі ракети цілять у музеї, бібліотеки та архіви, наші партнери з Чехії допомагають не лише зберігати, а й відновлювати та оцифровувати те, що становить основу української ідентичності», — зазначила Анастасія Бондар.
Вірші поетів Розстріляного відродження з’явилися в подкастах на MEGOGO До Національного тижня читання поезії, який цьогоріч відбудеться з 17 по 23 березня, вірші маловідомих поетів Розстріляного відродження в межах проєкту #нечитані_вірші, який реалізується Благодійним фондом “МХП-Громаді”, з’явилися на платформі MEGOGO.
#нечитані_вірші – ініціатива Благодійного фонду “МХП-Громаді”, яка втілюється спільно з виданням “Українська правда”. У межах проєкту вдалося повернути голос несправедливо забутих митців та мисткинь 1930-х років: Майка Йогансена, Лади Могилянської, Амді Гірайбая, Леоніда Чернова та інших. Для цього відомі письменники, музиканти, актори, волонтери (Сергій Жадан, Даша Трегубова, Андрій Ісаєнко, Тата Кеплер, Севгіль Мусаєва) начитали їхні вірші, а команда проєкту оформила аудіозаписи в подкасти. Вони доступні на платформах YouTube, Spotify, Apple Podcast, а відтепер і на MEGOGO .
Харківську друкарню «Фактор-Друк» повністю відновили Харківську друкарню «Фактор-Друк», що постраждала внаслідок ракетного удару у травні 2024 року, повністю відновили.
«Друкарню Фактор-Друк відновлено. Рік тому російський обстріл зруйнував друкарню у Харкові. Пам’ятаю, як Сергій Політучий приніс обгорілі дитячі книжки – ті ж, що читає моя донька і це просто розбило мені серце. Досі зберігаю їх як нагадування про удари Росії по нашій культурі», — написала Свириденко, міністерка економіки.
"Підприємство вдалось відновити завдяки допомозі фонду американського мільярдера Говарда Баффета: «для України велике благословення мати такого друга»,- зазначила міністерка.
Наразі керівництво «Фактор-Друк» не надає коментарі з міркувань безпеки друкарні.
Професійний стандарт «Бібліотекар» Наказом Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти (Держмистецтв) від 10.03.2025 № 17 був затверджений Професійний стандарт «Бібліотекар».
18.03.2025 р. Національним агентством кваліфікацій (НАК) відомості про стандарт були внесені до Реєстру кваліфікацій.
Відповідно до ст. 4-2 Кодексу законів про працю України професійний стандарт – це затверджені в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій.
Професійна кваліфікація – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати всі трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом.
Порядок розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 373.
ДЕТАЛЬНІШЕ ТУТ: https://oth.nlu.org.ua/?p=11012
Ліна Костенко відзначає 95-й день народження Письменниця, поетеса-шістдесятниця, дисидентка Ліна Костенко 19 березня відзначає ювілей - 95-й день народження.
"Її називають королевою української поезії ХХ століття...Її поетичними і прозовими рядками читачі висловлюються про безліч тем і речей", - написав Малкович.
Вівіт Королеві!
Книжковий клуб "ЛеоЧитанка" Львівська обласна бібліотека для дітей започаткувала новий дитячий книжковий клуб "ЛеоЧитанка", розрахований на дітей віком 3-4 роки.
Зустрічі клубу відбуваються у форматі інтерактивного читання, під час якого маленькі учасники знайомляться з цікавими та змістовними книжками. Окрім цього, кожна зустріч включає творчий майстер-клас, на якому діти створюють власних героїв книги.
Особливістю клубу є використання тематичних сенсорних ігор. Зокрема, сенсорна коробка сприяє розвитку дрібної моторики, тактильних відчуттів, просторового мислення, навичок сортування та класифікації, а також координації рухів. Такі ігрові елементи допомагають дітям розвивати фізичні, інтелектуальні, емоційні, соціальні та моральні здібності.
Під час останньої зустрічі учасники клубу разом читали книгу "Суперчерв'як" Джулії Дональдсон. Після прочитання діти ліпили власного суперчерв'яка та вирушали з ним у тематичну гру, досліджуючи навколишній світ і взаємодіючи з персонажами книги.
У новій книзі Андрія Мероника перерахують 1000 позивних військових, які загинули на фронті Письменник Андрій Мероник зібрав 1000 позивних бійців, які загинули на фронті. Їх усі додадуть в розділ "Титри" його книжки "Сьома рота: Сміх і сльози".
Книга "Сьома рота: Сміх і сльози" розповідає про солдатське життя під час бойових дій, написана з особистих вражень та досвіду автора.
Мероник хотів закінчити книгу позивними побратимів, які не повернулися з війни. Ідеєю він поділився на сторінці в Instagram: тільки за першу добу вдалося отримати 300 позивних, а також історії від батьків, коханих, друзів.
Книжка вийшла друком у "Видавництві 21". Усі кошти, отримані з продажу книги, передадуть на допомогу Збройним силам України та постраждалим від російської агресії. 13 березня в Instagram письменник зазначив, що таким чином вже вдалося зібрати 2 017 121 гривню.
Премія книжкових блогерів 2025: хто увійшли до короткого списку Організатори Премії книжкових блогерів оприлюднили короткий список книг, які претендують на цьогорічну нагороду. До фінального переліку увійшли найкращі видання, опубліковані в Україні з травня 2024 по березень 2025 року. Переможця чи переможицю визначать шляхом голосування читачів та оголосять на літературному фестивалі "Книжкова країна".
Детальніше про премію тут: https://book.vdng.ua/award
У Чернігові відбулась церемонія вручення літературно-мистецької премії імені Леоніда Глібова Клуб “Краєзнавець” Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових запросив на урочистості з нагоди вручення літературно-мистецької премії імені Леоніда Глібова цьогорічним лауреатам. Премія заснована громадським об’єднанням Літературна спілка “Чернігів” і редколегією журналу “Літературний Чернігів” та вручається у бібліотеці з 2002 року.
Лауреатами стали :
- поет, перекладач Станіслав Шевченко (Київ) – за поетичну книгу “Голос надії”;
- письменниця Любов Борисенко (Коропщина, Чернігівська область) – за книгу прозових творів “Сонячні зайчики”;
- письменниця, краєзнавиця Тетяна Стеценко (Прилуцький район, Чернігівська область) – за книгу-роман “Дяка за любов”;
- критик, літературознавець, есеїст, заслужений працівник культури України Євген Баран (Івано-Франківськ) – за книгу афоризмів і медитацій “З “Книги живих””;
- історик, краєзнавець, громадський діяч Андрій Курданов (Чернігів) – за вагомий внесок у розвиток краєзнавства на Чернігівщині.
Створили аудіоантологію поезій загиблих поетів і поеток В Україні створили аудіоантологію віршів поетів та поеток, яких убила росія «ГолосиНедописані».
Аудіоантологія містить 10 поезій, прочитаних їхніми авторами: Максимом Кривцовим, Олександром Гошиликом, Максимом Ємцем, Іллею Чернілевським, Ігорем Мисяком, Юрієм Руфом, Глібом Баб
ічем, Сергієм Скальдом, Вікторією Амеліною та Надією Агафоновою. Окрім того, до кожного аудіозапису додали коротку довідку про автора та його творчий доробок. Ідею реалізував проєкт «Недописані» та книжковий застосунок LitCom у співпраці з Українським інститутом книги та за інформаційної підтримки фестивалю «Земля поетів» у межах національного тижня читання поезії, який триватиме з 17 по 23 березня. Прослухати поезії можна за посиланням у застосунку LitCom: https://litcom.com/?pageId=channel_detail_screen&channelId=UtXQwCwX10cTHDCXbS40&userId=E0HrFtCQjPgzQO5pwDvnstferkL2Актуальна інформація
Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності. Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org. Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”. | Вітаємо
For Librarians
Библиотекарю
Пошук
Голосування
|