Бібліотечному фахівцю

ВГО Українська бібліотечна асоціація запрошує взяти участь у ХХІХ Всеукраїнській онлайновій науково-практичній конференції «Короленківські читання» за темою «Бібліотеки, архіви, музеї в умовах війни», що відбудеться 21–22 жовтня 2026 року.

Організатори: Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка під егідою Міністерства культури України.

Партнери:

Харківська державна академія культури,

Харківське обласне відділення ВГО Українська бібліотечна асоціація,

Український державний університет науки і технологій (м. Дніпро).

Метою конференції є об’єднання експертного середовища для обговорення питань розвитку бібліотек, архівів та музеїв у сучасних умовах, обміну результатами наукових досліджень та поширення кращих практик, поглиблення співпраці задля популяризації і збереження національної та світової спадщини.

Участь у заході безкоштовна.

Форми участі:

- з доповіддю очна (виступ у режимі онлайн);

- з доповіддю заочна (подання матеріалів на постерну сесію, без виступу);

- без доповіді (як слухач).

Усі учасники отримають електронні сертифікати.

Термін подання заявок і матеріалів доповідей — до 24 вересня 2026 р.

Реєстрація є обов’язковою для всіх учасників, у тому числі слухачів.

Робочі мови конференції: українська, англійська.

Тематичний напрям 1: Бібліотеки, архіви, музеї в епоху екзистенційних трансформацій: подолання викликів війни

Питання для обговорення:

Стратегічне планування, антикризовий менеджмент та проєктна діяльність

Збереження та промоція документальної спадщини як чинник зміцнення української державності

Меморіалізація подій російсько-української війни: досвід зі створення архівів, проєктів

Культурна деколонізація, переосмислення історичної спадщини: роль бібліотек, архівів, музеїв

Залучення міжнародної допомоги, міжсекторальна співпраця та приватне партнерство

Безпечність, безбар’єрність, гнучкість у формуванні та наданні культурних послуг

Інституції пам’яті в міжнародних програмах і професійних організаціях: обмін досвідом, співпраця, адвокація Кібербезпека у сфері культури: стратегічні рішення, дієві інструменти Людський капітал як фундамент відбудови: мотивація, компетентності, спроможність команд

Скасування національних стандартів у бібліотечній та видавничій справі: виклики та рішення

Бібліотеки як центри розвитку громад, простори соціальної згуртованості та психологічної підтримки

Читання в цифровому світі: трансформація читацьких практик, бібліотерапія

Цифрова освіта та медіаграмотність.

Реєстраційна форма: https://forms.gle/W6LRG3akqP5e1eLd8

Тематичний напрям 2: Проблеми актуалізації роботи з формування, збереження та розкриття колекцій культурних цінностей у бібліотеках, архівах і музеях України в умовах воєнного часу

Питання для обговорення:

Державна експертиза культурних цінностей в Україні: актуальні проблеми регламентування та експертної практики

Стратегії збереження документної спадщини: світовий досвід та українські практики протидії сучасним викликам

Специфіка державної реєстрації культурних цінностей (бібліотечних, архівних і музейних)

Наукове формування колекцій рукописних книг, рідкісних і цінних друків, архівних фондів та колекцій

Книжкові та архівні пам’ятки як об’єкт наукової атрибуції й експертизи

Український та зарубіжний досвід експертної грошової оцінки та визначення вартості збереження документних пам’яток різних видів і груп

Захист бібліотечних, архівних і музейних колекцій в умовах підвищених ризиків

Специфіка виконання запитів користувачів колекцій документних пам’яток в умовах воєнного стану

Популяризація фондових раритетів: інноваційні підходи до експозиційної, екскурсійної та просвітницької діяльності

Культурна спадщина в цифровому просторі: від збереження до креативного використання; фондові культурні цінності на сайтах бібліотек, архівів і музеїв України

Цифрові колекції унікальних документів: методологія і методики створення та забезпечення доступу до пам’яток світового значення

Меморіалізація боротьби українського народу за незалежність:

віртуальні соціокультурні (документознавчі та інші) проєкти

Етика роботи з рідкісними та цінними документами: фахові вимоги до виконавця, його комунікації з користувачем у парадигмі від консультації з питань фізичного збереження пам’яток до просвітництва Єдиний цифровий простір культурної спадщини: інтеграційні проєкти, зведені каталоги та реєстри (на базі документів спільного походження або виду)

Підвищення кваліфікації працівників підрозділів пам’яткових документних фондів та колекцій у бібліотеках, архівах і музеях України Перспективні моделі роботи з документною спадщиною.

Реєстраційна форма: https://forms.gle/J6b8Khj8o8k91rwq7

Матеріали надсилати на адресу: ndvkhdnb@gmail.com

За минулий рік 80% українців прочитали хоча б одну книгу.

Про це свідчать дані загальнонаціонального дослідження культурних практик і уподобань населення агенції Research.ua, яке було презентоване Міністерством культури України у Києві.

«Якщо в дослідженні 2022 року 65% українців сказали, що вони прочитали хоча б одну книгу на рік, то в цьому році, у 2025 дослідження говорить про те, що вже 80% українців залучені до практик читання. Це говорить про стабільний поступовий зростаючий тренд з року в рік і про те, що читання стає популярнішим. Людям подобається читати, вони бачать якийсь сенс в цьому для свого розвитку», - сказав директор Research.ua Володимир Кутюк.

Зазначається, що структура читання свідчить радше про епізодичну, ніж регулярну практику, і відносно інших невелику частку саме активних читачів.

Зокрема, 45% українців прочитали 3 або більше книг, 35% - одну чи дві книги, 15% не прочитали жодної книги за рік.

Крім того, 30% людей обирають лише книгарню, 21% - книгарню і бібліотеку, 8% лише бібліотеку. Це, ймовірно, вказує на те, що порівняно з бібліотеками українські книгарні мають більш актуальний асортимент.

Також дослідження показує, що паперові книги обирають 75% українців, 55% - електронні книги, 24% - аудіокниги.

Опитування було проведено 22-30 грудня 2025 року методом онлайн-інтерв’ю. Було опитано 2000 респондентів. Аудиторія охоплює доросле міське населення, мешканців території, яка контролюється урядом України.

28 травня у Національній історичній бібліотеці України відбувся Круглий стіл «Українське бібліотечне краєзнавство у Добу Незалежності: традиції, досвід, перспективи», присвячений актуальним питанням бібліотечного краєзнавства, його ролі у збереженні культурної пам’яті, розвитку локальних досліджень та підтримці громад в умовах війни і суспільних трансформацій.

Він став важливою професійною платформою для обговорення ролі бібліотек у збереженні історичної пам’яті, культурної спадщини та локальної ідентичності в умовах сучасних суспільних викликів. Захід об’єднав представників національних і регіональних бібліотек, наукових установ, музеїв, краєзнавців та дослідників з різних областей України.

Учасники заходу акцентували увагу на тому, що бібліотечне краєзнавство сьогодні є важливим інструментом збереження культурної пам’яті, формування суспільної стійкості та підтримки громад у період війни. У доповідях було висвітлено сучасні тенденції розвитку краєзнавчої роботи бібліотек, поєднання традиційних підходів із цифровими технологіями, а також необхідність оновлення методичних засад бібліотечного краєзнавства.

Значну увагу приділено питанням цифрової трансформації бібліотечної сфери. Учасники представили досвід створення електронних краєзнавчих ресурсів, баз даних, блогів та цифрових платформ, що забезпечують ширший доступ до локальної історії, документальної спадщини та регіонального інформаційного контенту. Було наголошено, що цифрові ресурси сьогодні стають важливим засобом популяризації історико-культурної спадщини та інтеграції краєзнавчих матеріалів у сучасний інформаційний простір.

Окремий блок доповідей стосувався збереження рукописної, книжкової та архівної спадщини, дослідження репресованих видань, а також значення зарубіжної україніки як джерела альтернативної пам’яті про події української історії. Учасники підкреслили важливість системного вивчення та популяризації цих матеріалів у контексті збереження національної культурної спадщини та історичної правди.

Важливе місце у роботі круглого столу посіли виступи, присвячені досвіду регіональних бібліотек у період повномасштабної війни. Було представлено практики бібліотек Херсонщини, Запоріжжя, Одещини, Чернігівщини та Вінниччини щодо підтримки громад, роботи з внутрішньо переміщеними особами, документування сучасних подій, розвитку усної історії та збереження локальної культурної пам’яті. Учасники наголосили, що бібліотеки сьогодні виконують не лише інформаційну й освітню функцію, а й стають осередками комунікації, соціальної підтримки та громадської згуртованості.

У межах круглого столу також було порушено питання міжінституційної співпраці бібліотек, музеїв, наукових установ і громадських організацій у сфері краєзнавства. Учасники відзначили важливість обміну професійним досвідом, координації спільних ініціатив та розвитку партнерських проєктів, спрямованих на збереження й популяризацію історико-культурної спадщини України. За результатами обговорень учасники дійшли висновку, що бібліотечне краєзнавство залишається одним із ключових напрямів гуманітарної діяльності бібліотек, який сприяє формуванню історичної свідомості, зміцненню національної ідентичності та збереженню культурної пам’яті українського народу. Було підкреслено необхідність подальшого розвитку цифрових ресурсів, удосконалення методичного забезпечення краєзнавчої діяльності та підтримки професійної комунікації між фахівцями галузі.

Майже 900 заявок від бібліотек з усієї України — і лише 18 переможців.

Як проходив відбір:

9 експертів отримали свої частини заявок (до 100 кожен) і відібрали по 5 фіналістів за визначеними критеріями. У підсумку 45 фіналістів пройшли додаткову оцінку та рейтингове оцінювання, щоб визначити 18 переможців.

Критеріями для відбору були зазначені в Положенні умови. Команда звертала увагу на активність бібліотеки, знання потреб громад, роботу з ВПО, ветеранами, враховувала географічне залучення різних областей, а також можливість підтримки різних за розміром бібліотек.

🎉 Отже, книжкові призи отримають:

• Бахмацька центральна бібліотека КЗ «Бахмацька публічна бібліотека» Бахмацької міської ради;

• КЗ «Публічна бібліотека» Бобровицької міської ради Чернігівської області;

•Арцизька міська публічна бібліотека;

• Центральна міська бібліотека ім.Г.П.Світличної КЗ «Павлоградська МЦБС»; • КЗ «Публічна бібліотека» Богуславської міської ради;

• Центральна публічна бібліотека Жовківської міської ради;

• КЗ «Виноградівська публічна бібліотека» Виноградівської міської ради Закарпатської області;

• Публічна бібліотека міста Самар;

• КЗ «Дергачівська публічна бібліотека» Дергачівської міської ради;

• Зарічненська центральна бібліотека;

• Рогатинська центральна бібліотека;

• КЗ «Кам’янські публічні бібліотеки» КМР Центральна публічна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка;

• Публічна бібліотека Заводської міської ради;

• Недогарківська сільська бібліотека;

• Міська бібліотека «КЗ Бібліотечна мережа м. Вознесенська»;

• Бучацька міська публічна бібліотека;

• КЗ «Публічна бібліотека Тлумацької міської ради»;

• Публічна бібліотека Кобеляцької міської ради.

Відправлення книжкових подарунків на адреси переможців займатиме певний час у зв'язку з необхідними процедурами щодо постачальників та вибору пакетів книг, дочекайтеся, будь ласка, своїх неймовірних здобутків на полицях (не раніше червня 2026).

Конкурс проводиться Українська Видавнича Асоціація партнерстві з Благодійною організацією «Благодійний фонд «Бібліотечна країна» та Фонд громади Харкова "Толока" за підтримки Stiftung Buchkultur und Leseförderung des Börsenvereins des Deutschen Buchhandels (Фундація книжкової культури та промоції читання Німецької асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, Німеччина) Börsenverein des Deutschen Buchhandels.

Шановні колеги!

УБА нагадує про прийом заявок на конкурс «Бібліотека року 2026»!

Звання «Бібліотека року» присвоюється бібліотеці за кращий впроваджений інноваційний проєкт, що підтверджується відповідним дипломом. Конкурсні заявки приймаються в електронній формі за допомогою Google-форми до 18:00 31 серпня 2026 року:

https://docs.google.com/.../1FAIpQLSfBNbmKfc75bK.../viewform Умови Конкурсу викладені у Положенні: https://ula.org.ua/.../1369-polozhennia-pro-vseukrainskyi... Адмініструють конкурс «Бібліотека року 2026» члени Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація. Проводиться за підтримки Міністерства культури України.

Термін подання документів – до 18:00 31 серпня 2026 року.

До 31 серпня 2026 р. Президія ВГО Українська бібліотечна асоціація також приймає подання на відзнаки Української бібліотечної асоціації:

- За вiдданiсть бiблiотечнiй справi

- За внесок у бібліотекознавство

- За внесок у бібліотечну освіту

- Інклюзивна бібліотека

- Краще регіональне відділення

Детальніше про кожну відзнаку читайте на порталі Української бібліотечної асоціації в розділі «Відзнаки Асоціації»:

https://ula.org.ua/pro-nas/vidznaky-asotsiatsii

Подання відповідно до Положення про відзнаку просимо надсилати на офіційну електронну адресу ВГО Українська бібліотечна асоціація info@ula.org.ua.

Серед художньої літератури найбільшим тиражем у 2025 році вийшла книжка Мері Е. Ропс «Мері Джонс і її Біблія» у видавництві «Друк. Благодать» — 65 тисяч примірників. Про це свідчать статистичні дані Книжкової палати України, надані у відповідь на запит Читомо.

Друге місце посіла книжка Н. І. Салової-Астахової «Юдита» — 50 тисяч примірників.

До десятки художніх книжок із найбільшими тиражами також увійшли:

Пенелопа Дуглас, «Ніч вогню. Диявольська ніч», КСД — 42 тисячі примірників;

Пенелопа Дуглас, «Сутінки», КСД — 40 тисяч примірників;

Х. Д. Карлтон, «Де Моллі?», BookChef — 30 тисяч примірників;

Ребекка Яррос, «Оніксова буря», КСД — 30 тисяч примірників;

Голлі Джексон, «Повернення Рейчел Прайс», «Ранок» / Readberry — 30 тисяч примірників;

Лорен Робертс, «Безсила», «Ранок» / Readberry — 25 тисяч примірників;

Мосян Тонсьов, «Благословення Небесного Урядника. Про ніжність, мрії, речі, від яких ніколи не відмовишся, та людей, яких ніколи не забудеш», BookChef — 25 тисяч примірників;

Мосян Тонсьов, «Засновник демонічного шляху», BookChef — 25 тисяч примірників.

Згідно з даними, які видавництва надавали Читомо, накладами в понад 25 тисяч примірників виходили й українські видання:

книжки Ілларіона Павлюка «Я бачу, вас цікавить пітьма» (38 тис.) та «Книга Еміля» (25,5 тис.);

книжки Євгенії Кузнєцової («Спитайте Мієчку», 18 тис.; «Вівці цілі», 17 тис.);

роман Андрія Сем’янківа («Танці з кістками», 21 428);

роман Анастасії Левкової («За Перекопом є земля»).

Як повідомлялося, у 2024 році харківське видавництво «Стем освіта» стало рекордсменом за накладами.

Львівський театр імені Франца Кафки продовжує серію аудіорелізів, присвячених українській поезії. Цього разу режисер театру Герман Гошкадор підготував альбом із віршами Павла Грабовського. Новий альбом став дев’ятим у цій серії. Раніше театр випустив аудіозбірки:

Сумні вірші

Вірші про кохання

Вірші Івана Сокульського

Вірші Михайля Семенка

Вірші Олега Ольжича

Вірші Миколи Вінграновського

Вірші Емми Андієвської

Вірші Грицька Чубая

Львівський театр імені Франца Кафки намагається знаходити нові форми роботи з українською поезією та робити її ближчою сучасній людині. Аудіоформат дозволяє акторам передати ритм, інтонацію та емоційну глибину віршів, які часто губляться при звичайному читанні.

В Україні під обмеження потрапили п'ять інтернет-крамниць, які, за даними перевірки, реалізовували російську видавничу продукцію та приховували інформацію про власників і місцезнаходження ресурсів. Про це повідомив Державний комітет телебачення і радіомовлення України Йдеться про онлайн-крамниці: Smart-People, Nikoshop, BookHaven,DREAMBOOK, «Книжковий дім».

За результатами перевірки встановлено, що ці ресурси здійснювали протиправну діяльність із реалізації видавничої продукції рф. Зокрема, вони пропонували до продажу книжки російських підсанкційних видавництв "Эксмо", "АСТ" і "МИФ".

У Держкомтелерадіо зазначили, що в асортименті цих інтернет-магазинів також були видання, випущені російськими видавництвами вже після початку повномасштабної війни. За даними комітету, таку продукцію, ймовірно, незаконно доставили на територію України.

Під час перевірки також з'ясувалося, що власники вебсайтів порушили Закон України "Про електронну комерцію", оскільки приховали інформацію про свій правовий статус і місцезнаходження.

У Держкомтелерадіо заявили, що адміністрації сайтів проігнорували офіційну вимогу вилучити з продажу заборонену видавничу продукцію та продовжили незаконну діяльність.

У Держкомтелерадіо наголосили, що відновлення доступу до сайтів можливе лише після завершення дії воєнного стану. Для цього власники ресурсів мають легалізувати свою діяльність і повністю привести її у відповідність до вимог українського законодавства. У комітеті також повідомили, що з липня 2025 року за ініціативи Держкомтелерадіо та за сприяння СБУ в Україні заблокували вже 36 книжкових онлайн-крамниць, які розповсюджували продукцію рф. Водночас п'ять із них – "Книжкова Лавка", Leader-Books, BookHub, BooKMooD і "Книгоманія" – були заблоковані повторно після спроб відновити незаконну діяльність на нових доменах.

Подія відбудеться 15 червня в Манчестерському соборі за підтримки Манчестерського фестивалю бібліотек та ініціативи «Манчестер – місто літератури». Читання відбудуться українському та англійською. Поетки читатимуть як власні тексти, так і вірші поетів-військовослужбовців. Кошти, зібрані завдяки події, передадуть Медичному батальйону «Госпітальєри».

Юлія Мусаковська — українська поетка, письменниця і перекладачка. Членкиня Українського ПЕН. Авторка шести книжок поезії, лауреатка багатьох літературних премій в Україні, серед них – премія DICTUM (2013), Конкурсу видавництва «Смолоскип» (2010), премія імені Богдана-Ігоря Антонича (2009) та інші.

Вірші Юлії Мусаковської перекладені понад 30 мовами та широко опубліковані в антологіях та журналах за кордоном. Англійською з’являлися у престижних літературних виданнях The Southern Review, Tupelo Quarterly, The Common, AGNI та ін. Збірки її поезії вийшли друком у Польщі: «Незручні вірші / Wiersze kłopotliwe» (2025), «Залізо / Żelazo» (2022) в перекладі Анети Камінської, а також у Швеції: «Stenar och spik» / Каміння і цвяхи (2024) в перекладах Мікаеля Нюдаля та Сусанни Вітт.

Олена Гусейнова – поетка, радіоведуча. Вона є авторкою трьох поетичних збірок, пише коротку прозу та есе. До січня 2025 року обіймала посаду головного редактора UA: Радіо Культура. З 26 лютого 2022 року була одним ізголосів у 24-годинному новинному марафоні на Українському радіо. Письменниця-резидентка Міжнародної програми письма в Університеті Айови (2024). У січні 2025 року вона стала креативним продюсером «Радіо Хартія».

Видавництво CREATIVE PUBLISHING випустило книгу «Сучасний український сад | Contemporary Ukrainian Garden». Нове видання — це розповідь про сучасний український сад, ландшафтний дизайн і вітчизняних ентузіастів — їхній талант, цілеспрямованість та працьовитість. Авторки новодруку — видавчиня Люсія Бондар і Надія Трофименко, засновниця клубу «Закохані у сад» — української спільноти, що популяризує сучасну культуру садівництва.

У книзі представлені 25 учасників — ландшафтних дизайнерів і садівників — та їхні 32 садові проєкти з різних регіонів: Києва та Київської області, Сумської та Житомирської областей, Луцька, Вінниці, Дніпра, Кременчука та інших куточків України. У виданні зібрали найрізноманітніші простори: це і природні сади, що продовжують мальовничі українські пейзажі, і справжні квіткові луки, масштабні парки й невеликі експериментальні ділянки.

Фестиваль відбудеться 28-31 травня. Українські автори та авторки візьмуть участь у найбільшій книжковій події Польщі. Зокрема, в програмі є такі події:

29 травня: зустріч із поетом та есеїстом Василем Махном про його нову поетичну книжку. В розмові візьме участь перекладач на польську Богдан Задура.

30 травня: розмова із письменницею та засновницею літературного обʼєднання “Фантастичні Talk(s)” Іриною Грабовською. Говоритимуть про події новітньої історії України перетворюються на фантастичні світи.

акож 30 травня польський автор Радек Рак зустрінеться в дискусії з українським колегою Максом Кідруком.

Говоритимуть про те, як письменники вплітають науку в художні тексти. Того ж дня відвідувачі ярмарку зможуть послухати поетку Ію Ківу. Тема розмови – поезія памʼяті. Також в межах фестивалю презентують дві книги репортажів про Україну: «Червʼяків жувати не можна» Тетяни Колесниченко та «Дельфіни і Вельзевул» Войцеха Тохмана.

Перше видання роману Гаррі Поттер і філософський камінь 1997 року в м’якій обкладинці було продано на аукціоні в англійському Стаффордширі за 17 тис. фунтів стерлінгів ($23 тис.). Про це повідомляє The Mirror. За рік випуску книга коштувала близько $6,7. Книжка майже в ідеальному стані, оскільки майже 30 років пролежала на горищі, пише The Mirror. В аукціонному будинку її назвали «найкращим екземпляром, який коли-небудь з’являвся на ринку». Вартість лоту побила рекорд іншої книги цього видання, яку було продано 2025 року на тому ж аукціоні за $16,2 тис.

Початковий видавець роману у Великій Британії — Bloomsbury — не очікував великого попиту і надрукував 500 екземплярів першого видання «Гаррі Поттера та філософського каменю» у твердій палітурці та близько 5 тис. — у м’якій.

Санкт-Петербурзький міський суд визнав «екстремістським матеріалом» книгу українського фізика Олександра Боргардта «Дві культури», присвячену російському культурному імперіалізму в Україні.

Суд задовольнив позов прокремлівського «Центру вивчення та мережевого моніторингу молодіжного середовища», який пише доноси на контент в інтернеті, в тому числі через антивоєнні коментарі.

Підставою для заборони стало лінгвістичне дослідження книги «Дві культури», згідно з яким Боргардт зображує Росію як імперіалістичну державу.

Книга «Дві культури» була написана Боргардтом ще у 1994 році. У ній він виступав за «повну і остаточну дерусифікацію» української культури. У реєстр заборонених у РФ матеріалів внесено перевидання книги 2012 року, що вийшло вже після смерті автора.

Книга «доступна для читання та скачування на 15 сайтах», додали в суді. При цьому відмічається, що російською мовою книга не перекладалася. Олександр Боргардт був завідувачем кафедри біофізики фізичного факультету Донецького національного університету. Автор, який не був лінгвістом, стверджував, що у книзі «простежив у сучасній російській мові численні сліди рабства і работоргівлі, висвітливши їх походження посиланнями на російську історію».

Вийшла книжка «Окраєць» бійця «Азову» Дмитра «Расті» Канупєра зі свідченнями про 886 днів російського полону, катування, виживання і потребу говорити про злочини росіян.

За словами автора, «Окраєць» — це книжка про злочини, які росіяни скоювали проти нього під час полону, а також про тих, хто досі залишається в російських тюрмах і таборах.

Над книжкою працювала команда, частина якої долучилася до проєкту на волонтерських засадах.

Перша хвиля передзамовлення «Окрайця» вже завершилася. Наразі можна передзамовити другий тираж книжки на сайті автора за посиланням у профілі військового.

Провідні письменники та критики обрали найкращий роман в історії. про це повідомляє видання The Guardian, котре виступило організатором масштабного проєкту.

Списки укладалися на основі анкетування понад 170 провідних світових авторів, літературних критиків та науковців. Учасників опитування, серед яких були майстер жахів Стівен Кінг, детективний письменник Ієн Ренкін, лауреатка Букерівської премії Бернардін Еварісто та автор популярних детективів Річард Осман, попросили назвати власну десятку найкращих художніх творів.

За підсумками проєкту перша десятка рейтингу сформувалася таким чином:

1 місце: «Міддлмарч» — Джордж Еліот;

2 місце: «Кохана» — Тоні Моррісон;

3 місце: «Улісс» — Джеймс Джойс;

4 місце: «До маяка» — Вірджинія Вулф;

5 місце: «У пошуках втраченого часу» — Марсель Пруст;

6 місце: «Анна Кареніна» — Лев Толстой;

7 місце: «Війна і мир» — Лев Толстой;

8 місце: «Джейн Ейр» — Шарлотта Бронте;

9 місце: «Гордість і упередження» — Джейн Остін;

10 місце: «Мадам Боварі» — Гюстав Флобер.

Традиційні романтичні романи Шарлотти Бронте та Джейн Остін посіли восьму та дев’яту позиції відповідно, що виявилося нижче, ніж очікувалося. Водночас Лев Толстой став єдиним автором, два твори якого увійшли до першої десятки, зайнявши місця всередині топ-10.

У межах професійної програми XIV Книжковий Арсенал відбудеться розмова про ключові інсайти першого етапу дослідження читання Міністерства культури України.

Подія пройде 30 травня об 11:30 на Дискусійній сцені. Про інструменти залучення читачів — дієві й марні — говоритимуть:

- Тетяна Бережна — Віцепремʼєр-міністерка з гуманітарної політики України – Міністерка культури України;

- Богдана Лаюк — заступниця Міністра культури України;

- Ірина Іванчик — співзасновниця фонду «Повір у себе»;

- Інна Білоножко — книжкова аналітикиня, кураторка дослідження;

- Владлена Балдинюк — соціологиня компанії Gradus.

Модеруватиме — журналістка і блогерка Яна Брензей.

Корисно і цікаво буде всім, хто працює з промоцією читання, зокрема:

видавцям, дистриб’юторам, бібліотекарям, культурним менеджерам і журналістам, книжковим блогерам, вчителям, ведучим книжкових клубів.

Мінкульт ініціював дослідження читання в Україні, щоб визначити, які з інструментів промоції найбільш ефективні. Його результати стануть опорою і для впровадження державної політики розвитку читання, і для всіх учасників сфери.

Дослідження втілюється у партнерстві з Фондом «Повір у себе» та виконується за позабюджетні кошти. Виконували — компанія Gradus під кураторством книжкової аналітикині Інни Білоножко.

На першому етапі проводили глибинні інтерв’ю з українцями, віком 18–60 років, які нещодавно перейшли від низької або відсутньої читацької активності до регулярного читання. А також з експертами, що представляють увесь ланцюжок книжкової екосистеми – від авторів і видавців до дистриб’юторів, бібліотекарів, організаторів подій, медіа та культурних менеджерів.

Другим етапом стане кількісне дослідження, яке охопить усі регіони країни й складе портрет сучасного читача. У планах — провести його до кінця 2026 року.

Щоб вшанувати пам’ять Героїні України, бойової медикині Ірини «Чеки» Цибух, яка загинула у 2024 році під час виконання завдання, 30 травня у Львові проведуть масштабний благодійний фестиваль ЧекаFest 2.0.

ЧекаFest 2.0 – це один із найбільших фестивалів в країні про пам’ять як дію: про те, як українці перетворюють втрату на підтримку, сенси і майбутнє. Торік захід зібрав близько 3 500 відвідувачів та відвідувачок Фестиваль міститиме кілька просторів, де кожна локація – частина ідей, любові та сенсів Ірини Цибух. На музичній сцені виступатимуть гурти «ДахаБраха», «Пиріг і Батіг», «ЩукаРиба», «Шепіт» та Марина Круть.

В освітній частині на відвідувачів чекають лекції та дискусії, що ґрунтуватимуться на цінностях Ірини. Фокус-тема цього року – «Пошук та формування ідентичності».

Важливою частиною фестивалю стануть Простори пам’яті від ГО «Вшануй»: куточки, присвячені полеглим захисникам та захисницям.

Фестиваль створений родиною та друзями Іри «Чеки» Цибух.

Через понад пів століття в Харкові показали ілюстрації до так і не виданого двотомника Котляревського.

Наприкінці 1960-х харківський художник Рафаель Волинський працював над замовленням видавництва «Прапор»: планувалося двотомне зібрання творів Івана Котляревського. Художня робота, засідання редколегій, рецензування, навіть публікації в тодішній пресі про нову «Енеїду». Та книгу не надрукували.

Через понад пів століття ілюстрації Рафаеля вперше стали публічними. У домашньому архіві їх віднайшов онук – архітектор і нині військовослужбовець Богдан Волинський.

Побачити ілюстрації тепер можна на виставці в літературному музеї. Вона називається «Харківська Енеїда. Домашній архів». Це лише частина малюнків, які обрав для експозиції Богдан Волинський.

Під цензуру підпадають навіть перевидання класичних творів. росія перейшла на новий рівень цензури і застосовує у книгах так званий блекаут – фізичне зафарбовування чи закреслення фрагментів тексту. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

Під цензуру потрапляють згадки про війну, критика російської агресії, теми ЛГБТК+, еміграції, деколонізації, а також тексти про наркотики чи самогубство. Через це тисячі книг перевіряють, маркують чи вилучають із продажу. Обмеження стосуються не лише сучасної літератури, а й нових перекладів та перевидань класичних творів.

Деякі видавництва почали використовувати штучний інтелект для пошуку небажаного контенту. У цьому алгоритми часто помилково визначають окремі слова чи сцени як порушення, через що під цензуру потрапляють навіть нейтральні фрагменти тексту.

У розвідці зазначають, що «блекаут», який раніше був художнім прийомом, у сучасній росії перетворився на інструмент приховання інформації. Водночас кремль не врахував, що у цифрову епоху читач легко може знайти оригінальний текст. Натомість створюється інший ефект – нормалізація відсутності. Чорні рядки стають звичними та сприймаються як частина «правил гри», зазначили у СЗР.

Ексдиректор Національного інституту стратегічних досліджень, радник трьох президентів України Володимир Горбулін і директор Центру армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак презентували нову книжку “Війна майбутнього” .

“Війна майбутнього” – не перша спільна робота авторів. До цього вони випустили книжки “Росія над прірвою. Російсько-українська війна. 200 днів” і “Війна Росії проти України. Як нарешті розірвати 400-річне замкнуте коло”.