Розділи сайту
Мастрід
Нове на сайті
Виставлено: [30.06.2025]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (108) 2025 [15.05.2025] [21.04.2025] [25.12.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (106) 2024 [29.11.2024]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2025 рік. [24.06.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (104) 2024 [22.12.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (102) 2023 [03.10.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (101) 2023 [18.09.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за III квартал 2023 року [05.07.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (100) 2023 [19.06.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за II квартал 2023 року [20.05.2023]Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу [06.05.2023] [05.04.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (99) 2023 [16.03.2023] [16.03.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [27.02.2023] [17.01.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (98) 2022 [23.12.2022] [21.12.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [18.11.2022] [04.11.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики 3 квартал 2022 рр. [05.10.2022]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2023 рік. [04.10.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (97) 2022 [10.09.2022] [03.08.2022] [11.07.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (96) 2022 [29.06.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (95) 2022 [23.12.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (94) 2021 [16.12.2021] [06.12.2021]РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТА ЖУРНАЛУ «БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА» НА 2022 РІК [01.12.2021] [20.10.2021] [27.09.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (93) 2021 [01.09.2021] [06.07.2021] [30.06.2021] [23.06.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (92) 2021 [31.05.2021] [07.05.2021]XІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу» [29.03.2021]Інформація від майстра
Відвідувачі
|
Новини
Зміни до Закону України «Про Український культурний фонд» МКСК розпочало громадське обговорення змін до Закону України «Про Український культурний фонд»
В оновленій версії закону пропонується уточнити процедури добору кандидатів до Наглядової ради Фонду та припинення повноважень її членів.
💬 «Також враховано нашу пропозицію щодо підтримки довгострокових проєктів. Дякую команді УКФ, з якою ми разом просували ідею й працювали над текстом змін, і Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Комітету гуманітарної та інформполітики за консолідацію зусиль. Окрім того, враховано правку щодо врегулювання термінів затвердження пріоритетів Фонду, розмежування обовʼязків дирекції та Наглядової ради», – прокоментувала виконавча директорка УКФ Анастасія Образцова.
Зауваження та пропозиції до законопроєкту надсилайте до 20 вересня на е-пошту panchenko@mcsc.gov.ua.
Докладніше тут: https://ucf.in.ua/news/hromadske-obhovorennia2025?fbclid=IwY2xjawMaR31leHRuA2FlbQIxMABicmlkETFXeHN5djRqY3Eyajk1c1lXAR78hLXv91WlOkzGCdqguK3IkJO-6R1woW-DOydQF6EJgXXO367y_edzrPqH9g_aem_A8dYCdEOZdgmj4K3cmIk7w
Бібліотека в Луцьку зібрала ще майже пів тонни російськомовних книг на макулатуру Волинська обласна бібліотека для юнацтва, що в місту Луцьку, в рамках акції "Скажи НІ російській літературі" зібрала чергову партію макулатури — 426 кілограмів російськомовної літератури.
Таку кількість вдалося накопичити за півтора місяця, розповіла в коментарі Суспільному директорка книгозбірні Алла Єфремова.
Зібране 25 серпня в бібліотеці забрала заготівельна організація. Виручені 1280 гривень передали для волонтерки Вікторії Маткової на закупівлю матеріалів на виготовлення маскувальних сіток для військовослужбовців.
"Цього разу багато російськомовної літератури приносили, енциклопедичні давні словники були. Влітку більше люди активізуються, бо приїжджають студенти додому і допомагають підчищати книжкові полиці. Хай невеликі гроші отримуємо зі здачі на макулатуру, але вже добре, тому що є зараз багато плетіння і потреба в маскувальних сітках на фронт", — сказала Алла Єфремова.
Від старту акції, з вересня 2022 року, до обласної бібліотеки жителі Луцька й громади принесли 8323 кілограмів російськомовних книг, журналів та іншої періодики. Здавши на макулатуру цю кількість, сказала Алла Єфремова, отримали 25698 гривень. Усі кошти передають волонтерам на допомогу військовим чи на матеріали для плетіння "кікімор".
XV Львівський міжнародний бібліотечний форум 16-20 вересня 2025 року УБА запрошує на XV Львівський міжнародний бібліотечний форум, який відбудеться у змішаному форматі. Наживо Форум проходитиме в бібліотеках міста Львова. Онлайнова участь відбуватиметься на платформі Zoom.
Цьогорічна тема: «Бібліотека: довіра і відповідальність».
Форум – це місце зустрічі керівників та провідних фахівців бібліотек, науковців, викладачів закладів вищої освіти, видавців, авторів, читачів, провайдерів інформаційних послуг, членів та партнерів ВГО Українська бібліотечна асоціація.
Електронна реєстрація відкрита до 31 серпня 2025 р: https://docs.google.com/.../1FAIpQLSfaWhAsD9s.../viewform...
Докладніше на порталі: https://ula.org.ua/.../xv-lvivskyi-mizhnarodnyi...
Запрошуємо на:
- зустрічі з ключовими спікерами та «зірковими» учасниками;
- дискусії з актуальних питань;
- обмін досвідом з українськими та іноземними колегами;
- круглі столи і тренінги з напрямів «на часі»;
- культурно-мистецький проєкт «Читаємо Україну: шлях до себе через літературу»;
- і просто обійняти одне одного.
Організатори Форуму:
ВГО Українська бібліотечна асоціація
Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка
Львівська обласна бібліотека для дітей
Львівська муніципальна бібліотека
Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука
Партнери Форуму:
«Проєкт підтримки Дія», що реалізується Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні за фінансування Швеції
Український інститут книги
Goethe-Institut в Україні
Вітаємо колег! !! УКАЗОМЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №616/2025 "Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України" державними нагородами відзначено:
- головну бібліотекарку Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки Юлія Лисюк - орден "За заслуги" ІІІ ступеня.
Присвоїно почесне звання «ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ»:
- АРЮПІНІЙ Ліні Володимирівні — заступник генерального директора Одеської національної наукової бібліотеки;
- ВОЛКОВІЙ Ользі Василівні — директорка Комунального закладу «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека» Запорізької обласної ради.
Уряд Данії скасує податки на книжки, аби популяризувати читання Уряд Данії пропонує скасувати 25% податку з продажу книжок, який є найвищим у Європі, аби залучити більше людей до читання.
Про такі наміри уряду заявив міністр культури Данії Якоб Енгель-Шмідт. За його словами, високі податки, а саме 25%, сприяють зростаючій «кризі читання» в країні.
Наразі очікується, що таке рішення коштуватиме державному бюджету Данії близько 330 мільйонів крон (51 мільйон доларів) на рік.
«Ми повинні зробити все можливе, щоб виправити кризу читання, яка, на жаль, поширилася в останні роки. Я неймовірно пишаюся. Не щодня вдається переконати колег, що такі величезні гроші слід витрачати на інвестування у споживання та культуру данців», — зазначив Енгель-Шмідт.
Видавці Данії також наполягають на зниженні податків на продаж літератури — у травневому звіті вони зазначили, що «уряд повинен гарантувати доступ до друкованих книг для всіх громадян».
«Йдеться також про поширення літератури. Саме тому ми вже виділили кошти на посилення співпраці між публічними бібліотеками та школами країни, щоб більше дітей могли ознайомитися з якісною літературою», — додав міністр культури Данії. Як відомо, в інших скандинавських країнах стандартна ставка ПДВ, а саме 25%, не поширюється на книжки — податок на продаж літератури у Фінляндії становить 14%, у Швеції — 6%, а в Норвегії та Британії взагалі відсутній. Швеція знизила податок на книжкову продукцію ще у 2001 році — таке рішення уряду призвело до зростання продажів, однак книжки купували вже активні читачі. Як повідомлялось, у січні 2025 року влада Словаччини знизила ПДВ на книжки з 10% до 5%, що стало важливою підтримкою для видавців і книгорозповсюджувачів в умовах економічного тиску. Нагадаємо, у 2022 році від оподаткування ПДВ звільнили також постачання україномовних аудіокнижок. Мінкульт виніс на обговорення зміни до закону про Український культурний фонд Міністерство культури та стратегічних комунікацій оприлюднило для громадського обговорення проєкт закону «Про внесення змін до Закону України “Про Український культурний фонд”».
Як повідомляє міністерство, документ розроблений для оновлення засад діяльності фонду та створення умов для ефективнішої реалізації його завдань.
Зауваження й пропозиції від фізичних та юридичних осіб прийматимуть до 20 вересня 2025 року на адресу panchenko@mcsc.gov.ua. Відповідальним за проведення консультацій визначено Євгенія Панченка, головного спеціаліста відділу професійного мистецтва департаменту мистецтв та креативних індустрій МКСК.
Надіслані пропозиції врахують під час доопрацювання проєкту закону, а результати консультацій опублікують на сайті міністерства.
Український культурний фонд створили у 2017 році як державну інституцію для підтримки культури та мистецтва, розвитку культурної різноманітності та інтеграції української культури у світовий контекст.
Як повідомлялося, у вересні 2024 року Наглядова рада УКФ представила концепцію розширення партнерств, спрямовану на розвиток та збереження інституційної спроможності Фонду в умовах воєнного стану.
Нагадаємо, новою директоркою УКФ обрали Анастасію Образцову, а членами наглядової ради фонду стали Богдан Логвиненко, Володимир Воробей, Олександр Книга та Юрій Савчук.
Завершився перший тур Всеукраїнського конкурсу «Лідер читання – 2025» Фінал бібліотечного туру Всеукраїнського конкурсу «Лідер читання – 2025» та відкриття мистецької виставки «Зранене дитинство в кольорах надії», приурочені до Дня Незалежності України.
У переддень Дня Незалежності України в Національній бібліотеці України для дітей завершився перший тур Всеукраїнського конкурсу «Лідер читання – 2025». Фінальне свято під гаслом «Читаємо сьогодні – будуємо завтра. Україна починається з книги!» зібрало найкращих читачів літньої канікулярної програми #КНИГОмандри, щоб довести: сила України – у її молодому поколінні, яке вміє мріяти, мислити, творити і діяти.
Всього у програмі літніх читань зареєструвалося 140 читачів. Це ті користувачі, які отримали паспорти учасників і не лише читали книжки, а й долучалися до книгомандрів, майстерок, зустрічей з авторами та іншими гостями бібліотеки. Тобто, були учасниками активностей, які пропонувала бібліотека в межах програми, і за них отримували спеціальні бонуси – book-milеs.
За літо учасники прочитали 1200 книг (у середньому на 1 учасника по 8,5), загальна кількість відвідувань заходів – 495, відвідувань майстерок – 552. Сума накопичених бонусів – 25 855 book-milеs.
Кожен із книгомандрівників упродовж літа міг витратити свої накопичення на придбання різноманітних товарів (книг та сувенірних виробів) у бібліотечному Duty Free.
Тож напередодні Дня Незалежності України бібліотека зібрала найактивніших учасників літніх читань на читацьку конференцію, щоб підсумувати бібліотечне літо – 2025 та нагородити найкращих читачів.
Верховна Рада підтримала законопроєкт про державну політику національної пам’яті Верховна Рада у другому читанні підтримала законопроєкт №13273 «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу».
За документ проголосували 273 депутати.
Закон уперше закріплює на рівні законодавства ключові поняття у сфері пам’яті: «політика пам’яті», «місця пам’яті», «рашизм», «злочини проти українського народу». Сучасну російсько-українську війну визначають як війну за незалежність України.
Український інститут національної пам’яті отримує статус центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, він формуватиме та реалізовуватиме державну політику у сфері національної пам’яті.
Крім того, Український інститут національної пам’яті має опублікувати на своєму сайті списки осіб і подій, що містять символіку російської імперської політики, а також тих, що такої символіки не мають. Інститут разом з експертною комісією формуватиме ці переліки, надаватиме висновки та регулярно оновлюватиме їх.
Як повідомлялося, у 2024 році Український інститут національної пам’яті визнав об’єкти, присвячених російському письменнику Міхаїлу Булґакову, символікою російської імперської політики. Київський Літературно-меморіальний музей Булґакова відреагував на висновок експертів Українського інституту національної пам’яті, назвавши його ненауковим.
Полеглому поету Максиму Кривцову присвоїли звання Героя України Президент Володимир Зеленський надав звання Героя України посмертно Максиму (Далі) Кривцову. Відповідний указ оприлюдинили на сайті президента.
Максиму Кривцову надали звання Героя України за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові.
Окрім того, поета нагородили орденом «Золота Зірка» посмертно.
Максим Кривцов — поет і військовослужбовець (позивний «Далі»), учасник Революції Гідності. Народився у Рівному, у 2014 році закінчив Київський національний університет технологій та дизайну.
Після початку російсько-української війни у 2014-му пішов до Добровольчого українського корпуса «Правий сектор». Згодом працював у Центрі реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС і Veteran Hub-і.
Вірші поета виходили друком у збірках «Книга Love 2.0. Любов і війна», «Там, де вдома: 112 віршів про любов та війну», «Колискова 21 століття Vol. 1: що тебе заколисує?», «Поміж сирен. Нові вірші війни».
Загинув на фронті 7 січня 2024 року.
Німеччина повернула Україні унікальні видання XIX-XX століть МЗС України передало Міністерству культури та стратегічних комунікацій вісім друкованих видань, що вийшли у період 1830–1906 років у друкарнях Берліна, Лейпцига, Штутгарта та Мюнхена.
Зазначається, що книги добровільно повернула громадянка Німеччини Барбара Брейзах Посольству України у ФРН. Цінні екземпляри в роки німецької окупації з України вивіз її батько. На титульному аркуші кожної книги є штамп бібліотеки, що вказує на заклад, де видання зберігалося, або печатка власника книги.
«Раритетні академічні видання 1830–1906 років повернулися до Києва через 80 років. Кожне з них - не лише цінний фоліант, а й свідчення того, що наприкінці XIX - на початку XX століття в Україні існував високий рівень університетської освіти та академічної науки. Ми щиро вдячні пані Барбарі Брейзах за цей шляхетний крок, а також дипломатам України за сприяння поверненню цих цінностей. Сьогоднішня подія є живим свідченням активної участі України в міжнародних договорах із повернення культурних надбань та протидії незаконному вивезенню спадщини. Вже найближчим часом до країни повернуться й інші цінні артефакти», - підкреслив заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Сергій Бєляєв.
Він також зазначив, що раніше видання німецькою мовою зберігалися у бібліотеках Університету Святого Володимира, Київської музичної та драматичної консерваторії, а також у приватних зібраннях відомого київського видавця Леона Ідзіковського та професора Юліана Кулаковського.
МКСК передасть видання до державних бібліотечних фондів, зокрема Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національної музичної академії України імені Петра Чайковського.
В.о. міністра культури: культурна сфера України зазнала $4 млрд збитків через війну Культурна інфраструктура України за час повномасштабної війни втратила майже 4 млрд доларів.
За її словами, йдеться про прямі збитки культурних інституцій та пам’яток. Якщо враховувати недоотримані доходи креативних індустрій і туризму, сума зростає до 23 млрд доларів.
До кінця року міністерство культури планує залучити близько 500 млн грн від партнерів через Фонд збереження культурної спадщини. У межах програми «Велика реставрація» планують відновлення щонайменше 10 пам’яток культури. «Ми розуміємо, що маємо застарілі протоколи евакуації культурної спадщини з прифронтових територій. Оновлюючи їх, також працюємо над збереженням», — сказала Бережна.
У планах запуск грантової програми для креативних індустрій, що створить нові робочі місця, а також розширення фінансової автономії культурних інституцій шляхом платних послуг та зміни їхньої організаційно-правової форми. Серед пріоритетів міністерства також культурна дипломатія та міжнародні альянси.
«І за рахунок такої внутрішньої і зовнішньої роботи ми маємо на меті впоратися з тим викликом, який стоїть перед нами, — збереженням та відновленням культурної спадщини», — підсумувала Бережна.
Всеукраїнський конкурс "Бібліотека року" 2025 Певні бібліотеки перемогли дедлайн! Перші шість бібліотек-супергероїв, що надіслали свої проєкти на Всеукраїнський конкурс "Бібліотека року 2025"!
👏Бібліотека Харківського національного університету внутрішніх справ;
👏КУ "Новоселицька публічна бібліотека" Новоселицької міської ради, Чернівецька обл.;
👏Філія КУ "Центр культури і дозвілля Східницької ТГ бібліотека села Сторона, Львівська обл.;
👏Диканська публічна бібліотека, Полтавська обл.;
👏Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука;
👏Бібліотека-філія №3 Херсонської централізованої бібліотечної системи!
ДО 31 серпня залишилось... та зовсім небагато залишилось. Отож, поспішайте й ви стати бібліотечними супергеро/інями/ями - подавайте заявки на конкурс "Бібліотека року"!
https://ula.org.ua/pro-nas/konkursi/478-biblioteka-roku/1369-polozhennia-pro-vseukrainskyi-konkurs-na-zdobuttia-zvannia-biblioteka-roku-dlia-bibliotek-ukrainy?fbclid=IwY2xjawMPuKRleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFLTUw0RlM4YnU1NFJ4Y2hNAR5NEmRTPFFrWBQTpbd3xVaPKGss-f64qhqtOVwmuW0sPloX2tz94cqU2PzcnQ_aem_9kTQmxnuB7LjrWfOD4w6Eg
Скільки українців проголосували б сьогодні за незалежність? Відповідь соціологів У липні 2025 року соціологічна група Rating Group провела опитування про те, як українці сприймають самих себе, свою країну та майбутнє.
Дослідження показало не лише високий рівень національної самоідентифікації, а й глибокі трансформації у світогляді, викликані війною.
Абсолютна більшість опитаних (94%) заявили, що відчувають себе громадянами України. Війна суттєво посилила це відчуття: 77% українців ототожнюють себе передусім з Україною загалом, а не з окремими регіонами. Це чіткий сигнал про зростання національної єдності.
Водночас понад половина українців (52%) вважають себе європейцями. Лише 8% досі ідентифікують себе як “радянську людину” — ще один показник остаточного розриву з радянським минулим. На думку респондентів, ключовими умовами збереження незалежності є: перемога у війні — 57%; подолання корупції — 35%; єдність суспільства — 30%. Скепсис щодо можливості відновлення добросусідських відносин із росіянами зростає: 61% вважають це неможливим. Для порівняння, у перші місяці повномасштабного вторгнення таких було 42%. Ця зміна в суспільних настроях вказує на радикальне переосмислення колишніх зв’язків. Опитування проводилось 20–22 липня 2025 року серед дорослого населення України. Результати засвідчують: попри всі труднощі, українці залишаються згуртованими, впевненими у своєму виборі і рішуче налаштованими будувати європейське майбутнє. Детальніше тут: https://www.ratinggroup.ua/news/identity-jul2025 У Чернігові визначили шістьох лауреатів щорічної премії імені Михайла Коцюбинського В Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику М. М. Коцюбинського члени профільної комісії обговорили творчі здобутки претендентів на престижну мистецьку відзнаку.
Визначення лауреатів відбулося шляхом таємного голосування в шести різних номінаціях.
У номінації «Поезія» – Ганна Демиденко за книгу «Вони писали книгу про війну» (2025 р.);
у номінації «Проза» – Володимир Фриз за книгу «Іронії людського буття» (2024 р.);
у номінації «Народознавство» – Наталія Самохіна за науково-популярне видання «Дорогами рідного краю. Подорожі історичними місцями Чернігівщини та України» (2025 р.).
Детальніше тут: https://cg.gov.ua/index.php?id=526883&tp=page
Нагадаємо, що літературно-мистецька премія заснована з метою вшанування пам’яті видатного класика української літератури Михайла Коцюбинського, який тривалий час жив і працював у Чернігові, де й похований. Нею відзначаються найвищі літературні, мистецькі та наукові досягнення, пов’язані з Чернігівщиною. Премію присуджують щороку, починаючи з 1991 року.
Український інститут започаткував щорічну премію «Хвиля» за популяризацію української та кримськотатарської мов у світі Нагорода відзначатиме дієвців, які зробили значний внесок у популяризацію та поширення української та кримськотатарської мов за кордоном.
За що вручається:
- Доробок праць для вивчення української або кримськотатарської мови як іноземної.
- Започаткування або розвиток осередку вивчення української або кримськотатарської мови як іноземної.
- Значний досвід та досягнення у викладанні української або кримськотатарської мови як іноземної.
- Проведення значної кількості заходів для популяризації української або кримськотатарської мови як іноземної.
Детальніше тут: https://ui.org.ua/sectors/projects/hvylya-premiya-za-populyaryzacziyu-ukrayinskoyi-ta-krymskotatarskoyi-mov-u-sviti/?fbclid=IwY2xjawMK6QxleHRuA2FlbQIxMAABHtRMgRcTOgd1U0Ck1TnhUsBejzteECDSxXMjqqBw3VWS3OnJS9jq7PcqmqKV_aem_S24t-GH8vyJ8IWRSQzsEtA
У Чернівцях презентували культурний проєкт «Херсонщина. Життя під прицілом» Палац молоді і студентів Херсонської обласної ради став організатором проєкту «Херсонщина. Життя під прицілом», який було реалізовано в Чернівцях.
«Учасники презентували реалізовані проєкти та ініціативи, які підтримують культурне життя регіону. Серед них були Херсонський обласний палац культури, наукова бібліотека імені Олеся Гончара, обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки, Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша, краєзнавчий музей, центр народної творчості та фаховий коледж культури і мистецтв», - ідеться в повідомленні.
Під час заходу представники закладів культури області розповіли про свою діяльність під час війни та показали, як мистецтво допомагає зберігати ідентичність та об’єднувати людей.
У Буковинському центрі культури і мистецтва (м. Чернівці) ми презентували поточну роботу бібліотеки, онлайн та офлайн проєкти, а також виставку «Бібліотеки Херсонщини: злочини росії проти культури України», що засвідчує незламність херсонської культури.
Як повідомляв Укрінформ, найбільший запит на культурні проєкти спостерігається на сході та півдні України.
Вийшов друком раніше неопублікований роман Олеся Ульяненка «Хрест на Сатурні» Уперше окремим виданням вийшов роман «Хрест на Сатурні» Олеся Ульяненка, наймолодшого лавреата малої Шевченківської премії.
Текст знайшли в архівах завдяки кінорежисеру та сценаристу Мирославу Слабошпицькому, уперше його опублікували у «Кур’єрі Кривбасу» у 2004 році. Первісно він задумувався як сценарій до фільму та і був присвячений режисеру Андрієві Дончику, з яким письменник співпрацював за життя.
Для публікації рукопису видавці отримали згоду від сестри письменника Валентини Лісовської, яка мешкає у США та володіє авторськими правами на його творчість. Вона також написала післямову до книжки. Передмову написав літературознавець Фелікс Штейнбук, відомий дослідник творчості Ульяненка.
«Головні герої роману легендарного Олеся Ульяненка “Хрест на Сатурні” походять із забезпечених київських родин, а їхнє кохання мало би стати запорукою красивих стосунків та щасливої долі. Втім таємничі обставини походження цих персонажів призводять до сповненого як похмурої фатальності, так і високої непоправності трагічного фіналу, який здатен зачарувати будь-якого шанувальника українського красного письменства», — ідеться в анотації.
Олесь Ульяненко — письменник, автор понад 20 романів і повістей. У 1997 році став лавреатом малої Шевченківської премії за роман «Сталінка». Його твори перекладені англійською, німецькою, польською, чеською, вірменською та фінською мовами.
Книгообмін "Книжкова площа" У Львові відбувся масштабний захід "Книжкова площа", відвідувачі якого могли обмінятися книжками, взяти участь в літературних дискусіях, послухати музику і подивитися фільми.
Ятки з літературою було встановлено на площі перед головним корпусом Львівського національного університету імені Івана Франка. Працювала також окрема дитяча зона.
Збір книг тривав з 2 червня до 11 серпня. Також можна було принести книги із собою, обміняти їх на купони і обрати собі інші видання. До обміну приймали книжки усіма мовами, крім російської.
Ця ініціатива була започаткована Львівською муніципальною бібліотекою в 2021 році. Цього року акція пройшла утретє. До неї приєдналися ще кілька міст: Дніпро, Житомир, Тернопіль і Теребовля.
Мовна омбудсменка: Вимоги путіна надати російській мові статус офіційної — неприйнятні Вимоги Путіна надати російській мові статус офіційної та легітимізувати московську патріархію - неприйнятні. Про це заявила Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська.
💬“Путін вкотре намагається диктувати Україні свої умови: серед "вимог", озвучених під час переговорів із Дональдом Трампом, — надати російській мові статус офіційної та легітимізувати московську патріархію.
Ці вимоги – цинічні й неприйнятні. Вони не мають нічого спільного з правами людини чи свободою вибору. Це – зброя ідеологічної війни, спрямована на підрив української незалежності, розкол суспільства та повернення нас у колоніальний статус”, - наголосила вона.
За словами Уповноваженої, російська мова – це не "мова спілкування", як намагається представити кремль. “Це – інструмент імперської політики, яким століттями насаджували меншовартість, знищували українську культуру й намагалися стерти нашу ідентичність. Московська патріархія – частина того ж механізму підкорення”.
Олена Івановська підкреслила, що Україна вже заплатила величезну ціну за право бути собою.
💬“Тисячі життів віддані на фронті, в наших мирних містах та селах – й кожне із них доводить: наша мова, наша віра, наша культура не продаються і не обмінюються на примарний "мир". Ми маємо бути свідомими: поступки у мовному питанні = поступки у питанні свободи”, - зазначила вона.
💬“Крок назад у мові – це крок до втрати держави. Українська була, є і буде єдиною державною мовою. Наша сила – у власному слові. Наша свобода – в українській мові. Мова – це зброя. І ми не дозволимо її відібрати”, - підсумувала Уповноважена.
В Україні заснували нове видавництво «Кропивництво» Колектив кропивницької редакції газети «Нова газета» створили видавництво «Кропивництво».
Перший проєкт видавництва — книжка, присвячена полеглому військовому Євгенію Осієвському. «Його мама, пані Олександра, прийшла до нас разом із подругою-журналісткою із рукописами сина: коміксами та оповіданнями. Син був неймовірно багатогранною особистістю. Вона відібрала його комікси, зібрала вісім історій і довго думала, куди їх віднести. Це сталося саме взимку, коли наша команда розмірковувала, як рухатися далі. Ми вирішили, що ці історії можуть стати добрим початком. Ми вирішили зробити цей проєкт благодійним», — розповіла Інна Тільнова, співзасновниця видавництва.
Видавництво планує працювати з локальними темами, краєвзнавчою літературою. «Раніше ми вже реалізовували спільні проєкти з “Бабою Єлькою” — наприклад, “Смачна Кропивниччина”, “1000 пісень Баби Єльки”, колискові “Бабині рибулі”. Але тоді ми користувалися послугами інших видавництв. Тепер хочемо працювати під власним брендом і розвивати локальний контент. “Кропивництво” у своїй назві об’єднує топонім і суфікс, який означає спільноту. Віримо, що Кіровоградщина має отримати нову назву, адже це питання ідентичності», — розповіла співзасновниця видавництва.
У планах також видання збірки казок, яку зібрали в 90-х роках два брати із села Червоне Попельнастівської громади.
Видавництво також сподівається співпрацювати з обласною програмою книговидавництва.
Актуальна інформація
Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності. Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org. Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”. | Вітаємо
For Librarians
Библиотекарю
Пошук
Голосування
|