Бібліотечному фахівцю

Бібліотека Мудрого отримала понад 10,5 тисячі книжок англійською мовою, які згодом поповнять фонди публічних бібліотек по всій Україні. Це стало можливим завдяки співпраці Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого й Української бібліотечної асоціації з американськими колегами (Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association), зокрема з American Library Association.

Видання зібрали американські видавці під час щорічної конференції Американської бібліотечної асоціації. Серед переданих книжок — науково-популярна, дитяча та художня література.

💚 Дякуємо кожному, хто долучився до цієї ініціативи:

▪️ Колегам із громадської організації Little Free Library.

▪️ Докторці Юлії Госарт, доктору Ентоні Чоу, Габріель Стівенсон і студентам-волонтерам із Державного університету Сан-Хосе (San Jose State University).

▪️ Колегам з American Library Association — виконавчому директору Дену Монтгомері, президентці Марії Макколі та колишньому директору Офісу міжнародних відносин Майклу Даулінгу.

▪️ Полу Гроллеру, старшому віцепрезиденту компанії Hall-Erickson, Inc., та його команді.

▪️ Джону Маклеоду, виконавчому директору компанії XR Libraries. Завдяки цій співпраці англомовні видання стануть доступнішими читачам українських бібліотек, а бібліотечні фонди отримають нові можливості для розвитку та популяризації читання англійською мовою.

📚 Невдовзі книжки передадуть до публічних бібліотек по всій Україні. Стежте за оновленнями на наших сторінках у соціальних мережах — повідомимо, які бібліотеки зможуть отримати видання та як відбуватиметься їхній розподіл.

Заступниця міністерки культури Тетяни Бережної Богдана Лаюк вважає, що Україні потрібна реформа бібліотечної сфери, а також бібліотеки варто розглядати як частину системи національної безпеки.

Про це Богдана Лаюк розповіла в інтерв'ю Ukraїner.

На думку Лаюк, реформа бібліотечної сфери має охоплювати оновлення просторів, підвищення оплати праці, можливості для навчання бібліотекарів, створення книжкових клубів та інших подій при бібліотеках для громад.

Вона зазначила, що Мінкульт вже розпочав роботу над реформою оплати праці. Водночас важливо створювати умови для професійного розвитку працівників: зокрема, надавати можливість навчатися, подаватися на гранти та отримувати методичні рекомендації щодо організації подій і книжкових клубів.

«Можна мати книжковий клуб у своїй локальній книгарні, якщо вона в тебе є, але чому не зробити його в бібліотеці, яка насправді є простором для громади?» — зазначила Лаюк.

Вона наголосила, що ситуація в українських бібліотеках суттєво відрізняється залежно від міста та громади. Як приклад успішного оновлення бібліотечної мережі Лаюк навела Львів, де читачі можуть оформити єдиний читацький квиток і користуватися ним у різних бібліотеках.

Детальніше тут: https://www.youtube.com/watch?v=aR5PvrNMCEU&t=11556s

Видавництво «Книголав» запустило проєкт «Вогонь не дочитав»: читачі можуть купити за 300 гривень випадкову книжку, що вціліла після російського удару по складу.

Книжки видавці розділили на п’ять категорій:

«Нескорена сучасна проза»;

«Загартована фентезі»;

«Відважна дитяча література»;

«Непохитна класика»;

«Стійкий нонфік».

Покупець обирає жанр, але не знає, яка саме книжка йому приїде.

«Деякі обгоріли, деякі вкрилися кіптявою, інші мають пошкоджені обкладинки. Але всередині залишилися цілими. Їх усе ще можна читати, передавати друзям, ставити на полиці», — пояснили в «Книголаві».

Видавці розповіли, що після обстрілу читачі просили не викидати пошкоджені книжки, а дати змогу їх придбати. «І ми подумали: якщо ці книги пережили ракетний удар, то точно заслуговують на те, щоб їх прочитали», — написали у дописі.

Обрати книжку можна на сайті «Книголаву». Відправляти замовлення почнуть у листопаді 2026 року. Кошти з продажу допоможуть видавництву відновитися після двох ракетних ударів за три місяці.

У державних школах США за 2025–2026 навчальний рік зафіксували 11 982 випадки заборони книг. Це найвищий показник за п'ять років спостережень організації PEN America. Найчастіше вилучали твори Стівена Кінґа, а серед нових тенденцій відзначили використання штучного інтелекту для відбору книг, які можуть заборонити.

Загалом обмеження торкнулися 7370 творів, які представляють творчість понад 4000 авторів. Понад 4500 видань потрапили до списку заборонених книг уперше — це найбільша кількість нових назв, доданих до нього за один навчальний рік.

Аналіз книг, заборонених протягом останніх п'яти років, показує, що обмеження часто стосуються творів про расу та расизм, людей або персонажів ЛГБТК+, людей і персонажів різного етнічного походження, а також сексуальності.

Другий рік поспіль автором, чиї твори найчастіше вилучають зі шкільних бібліотек, залишається Стівен Кінґ. За навчальний рік його книги забороняли 312 разів, зокрема «Сяйво» та «Зелену милю».

У списку також є Еллен Гопкінс — 234 випадки, Сара Дж. Маас — 196, Джоді Піколт — 116, а також автори манґи Окубо Ацуші — 106 та Ісаяма Хаджіме — 89.

Водночас книжкою, яку забороняли найбільше кількість разів стала «Продана» (Sold) Патрісії Маккормік — роман про дівчинку, яку продали в сексуальне рабство в Індії. PEN America зафіксувала 25 випадків її вилучення.

Тенденції заборон:

- Політичний тиск;

- Використання штучного інтелекту;

- Заборона манґ і графічних романів.

PEN America наголошує, що шкільні бібліотеки мають забезпечувати учням доступ до різних поглядів, ідей та історій, які допомагають краще розуміти світ. Вилучення книг, на думку організації, обмежує свободу читання та позбавляє школярів можливості ознайомлюватися з літературою, що відображає різноманітний досвід.

Детальніше тут: https://suspilne.media/culture/1423761-u-skolah-ssa-za-rik-zaboronili-majze-12-tisac-knig-najcastise-vilucaut-tvori-stivena-kinga/

Автором тексту Радіодиктанту єдності у 2026 році став письменник та ветеран Артур Дронь. У прямому етері диктант читатимуть співачка і волонтерка Даша Астаф'єва й учитель української мови та літератури Артур Пройдаков.

Артур Дронь — автор поетичної збірки «Тут були ми» (2023), книги прози «Гемінґвей нічого не знає» (2025). У березні 2022 року Дронь приєднався до ЗСУ та служив у складі 125 окремої бригади територіальної оборони. Брав участь у бойових діях на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі. У жовтні 2024-го дістав важке поранення та демобілізувався. Його книги присвячені темі військової служби, памʼяті загиблих героїв і власному досвіду проживання реальності в умовах війни.

Артур Пройдаков — учитель української мови та літератури, який у 2023 році став першим українським педагогом, що увійшов до десятки найкращих учителів світу за версією премії Global Teacher Prize.

Даша Астафʼєва — співачка, громадська діячка та волонтерка, яка активно підтримує ЗСУ. Вона також є засновницею книжкового застосунку UnderBooks, що популяризує українську літературу.

Як повідомлялось, радіодиктант відбудеться 27 жовтня об 11:00, традиційно у День української писемності та мови.

Кабінет Міністрів України затвердив порядок визначення режимів використання пам’яток культурної спадщини і меж та режимів використання її територій.

Зазначається, що уряд за поданням Міністерства культури ухвалив постанову «Про затвердження Порядку визначення режимів використання пам’ятки культурної спадщини, меж і режимів використання її території, розроблення та затвердження, складу та змісту науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режимів використання пам’ятки культурної спадщини, меж і режимів використання території пам’ятки культурної спадщини та внесення змін до неї».

Документ встановлює єдині принципи визначення режимів використання пам’яток культурної спадщини, а також меж та режимів використання їх територій. Вони допоможуть захищати пам’ятки від негативного впливу, зберігати їх автентичність, просторову композицію, елементи упорядження та оздоблення.

Почав роботу сайт єОпора, де на єдиному майданчику зібрано діючі державні та регіональні програми допомоги, практичні поради й офіційні контакти для підготовки населення та бізнесу до зими 2026/27. Відвідайте сайт, перевірте, яка підтримка доступна саме вам, скористайтеся практичними порадами.

Детальніше на сайті МКУ: https://mincult.gov.ua/news/pochav-robotu-yedynyj-sajt-iz-isnuyuchymy-derzhavnymy-programamy-dopomogy-dlya-pidgotovky-do-zymy-202627/

У Лопатичах працівники бібліотеки, Будинку культури, ліцею та дитячого садка разом із жителями села упродовж 2026 року зібрали 146 610 гривень на підтримку ЗСУ та земляків-військовослужбовців. Лопатицька бібліотека стала переможницею обласного конкурсу серед сільських бібліотек.

OpenAI почне додавати невидимі водяні знаки до текстів, які генерують ChatGPT і Codex у Європейському Союзі — так компанія виконує вимоги європейського Акта про штучний інтелект (AI Act).

AI Act ухвалили у 2024 році. Його стаття 50, яка стосується прозорості, набула чинності 2 серпня 2026 року. Вона зобов’язує розробників генеративного ШІ робити згенеровані тексти такими, щоб їх можна було розпізнати машинним способом. За порушення вимог щодо прозорості компаніям загрожує штраф до 15 млн євро або до 3% світового річного доходу.

Щоб виконати вимоги, OpenAI створила технологію textGrain. Це невидимий водяний знак: він не додає до тексту жодних символів, а ховається в тому, як модель добирає слова. Знайти його може лише спеціальний детектор. За даними компанії, водяні знаки суттєво не впливають на якість відповідей моделі.

Упродовж найближчих тижнів водяні знаки з’являться в текстах ChatGPT і Codex для користувачів усіх тарифів, але лише в ЄС. За замовчуванням у всьому світі маркування поки не запроваджуватимуть. Клієнти API по всьому світу з 5 жовтня 2026 року можуть увімкнути водяні знаки для окремих моделей за бажанням.

Лавреаткою Нобелівської премії з літератури 2026 року стала канадська письменниця Енн Карсон.

Премію присудили «за її сміливий і новаторський доробок, що в грайливому діалозі з класичною традицією створив нові форми для сучасної літератури».

«Упродовж усієї своєї кар’єри Енн Карсон поєднувала написання поезії з перекладацькою діяльністю та викладанням у різних університетах. Майже вся її літературна творчість зосереджена на перетині одержимості філолога словом і прагнення поета віднайти нові сенси. Сама вона визначала етимологію слів як відправну точку всієї своєї творчості.», — йдеться на сайті Нобелівської премії.

Енн Карсон — канадська поетеса, есеїстка, перекладачка і літературна критикиня, еліністка. Лавреатка Літературної премії Ланнана.

Творчість письменниці тісно пов’язана із давньогрецькою літературою, міфологією та класичною філологією. она часто звертається до творів давньогрецької та латинської літератури — зокрема таких авторів, як Есхіл, Катулл, Еврипід, Гомер, Ібік, Мімнерм, Сапфо, Симонід, Софокл, Стесіхор і Фукідід, — перекладаючи їх або переосмислюючи в сучасному ключі.

Її найвідоміша книжка — роман у віршах «Автобіографія червоного» (Autobiography of Red, 1998), який переосмислює давньогрецький міф про Геріона та Геракла.

Станом на кінець вересня 2026 року в Україні внаслідок російської агресії постраждав 2161 об’єкт культурної спадщини та 2665 закладів культури. Упродовж вересня кількість постраждалих об’єктів культурної спадщини зросла на 26, закладів культури — на 25.

Більше 13 млн книжок на суму понад 1,75 млрд грн знищено внаслідок російських атак тільки за літо 2026 року. З початку повномасштабного вторгнення друкарні, видавництва, склади з книжками та книгарні росія атакувала щонайменше 21 раз.

Серед постраждалих об’єктів культурної спадщини — 194 пам’ятки національного значення, 1769 — місцевого значення та 198 щойно виявлених об’єктів. Найбільше таких об’єктів зафіксовано у Донецькій області — 369, Харківській — 355, Херсонській — 305, Києві — 285 та Одеській області — 212.

У вересні російські атаки завдали нових пошкоджень об’єктам культурної спадщини у Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Сумській, Херсонській областях та Києві. У Донецькій, Запорізькій і Херсонській областях російські удари повторно пошкодили об’єкти, які вже зазнавали руйнувань.

Окремої уваги потребують об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО та їхні буферні зони. У вересні пошкоджень зазнала будівля Консисторії — складова ансамблю Софійського собору, а також об’єкти в його буферній зоні.

Російська агресія також завдала шкоди 2665 закладам культури, 571 із них знищено. Це 21,4% від загальної кількості постраждалих закладів. Руйнувань зазнала культурна інфраструктура 362 територіальних громад України.

Найбільшу групу серед постраждалих закладів становлять клубні заклади — 1327 об’єктів. Також російська агресія пошкодила або знищила 917 бібліотек, 197 закладів мистецької освіти, 140 музеїв і галерей, 57 театрів, кінотеатрів та філармоній. Серед постраждалих об’єктів також дев’ять заповідників, 14 парків і зоопарків, три цирки та кіностудія у Києві.

Найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Сумській, Київській та Запорізькій областях.

Міністерство культури України формує статистику на основі інформації обласних та Київської міської військових адміністрацій, а також закладів культури, підпорядкованих Міністерству та іншим центральним органам виконавчої влади. Дані охоплюють нові пошкодження та раніше не враховані випадки, інформація про які надійшла пізніше.

Точний облік втрат на тимчасово окупованих територіях залишається ускладненим. Станом на вересень 2026 року майже вся територія Луганської та значні частини Запорізької, Донецької й Херсонської областей перебувають у тимчасовій окупації.

Всеукраїнський радіодиктант відбудеться у вівторок, 27 жовтня, в День української писемності та мови. Радіодиктант започаткований командою Українського Радіо у 2000 році.

«Нині все відбувається надзвичайно швидко: новини стрімко змінюють одна одну, а події майже миттєво втрачають актуальність. На цьому тлі Радіодиктант для багатьох людей і залишається сталою величиною, традицією, яка допомагає відчувати приналежність до великої української родини, де б ми не були», — зазначив Дмитро Хоркін, член правління Суспільного Мовлення, відповідальний за контент, ліцензування та програмування.

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності традиційно транслюватиметсья у прямому ефірі на всіх платформах Суспільного Мовлення та буде доступний на всіх континентах планети:

Українське Радіо та Радіо Культура;

YouTube-канал Українського Радіо;

телеканал, сайт та YouTube-канал Суспільне Культура;

застосунки: suspilne.radio та «Дія».

Щорічне проведення радіодиктанту перетворило його на найбільший україномовний флешмоб, який об'єднує українців і знавців української мови по всьому світу.

Хто цього року напише текст для радіодиктанту і хто читатиме його у прямому ефірі — стане відомо згодом в ефірі Українського Радіо.

На показ Valentino сезону весна — літо 2027, який отримав назву Antibiblioteca («Антибібліотека»), гостей попросили принести із собою книжки — власні або придбані спеціально для події. Ініціативу запропонував креативний директор Алессандро Мікеле.

Показ відбувся в історичній паризькій бібліотеці Святої Женев'єви — її спеціально переобладнали під показ Valentino.

Концепція Antibiblioteca («Антибібліотека») відсилає до поняття, яке популяризував Нассім Ніколас Талеб у книзі «Чорний лебідь», де описував особисту бібліотеку письменника Умберто Еко, яка налічувала близько 30 тисяч книжок.

За його спостереженням, значення такої бібліотеки полягає не лише в прочитаних книжках, а передусім у тих, які її власник ще не прочитав. Оскільки вони нагадують про межі власних знань і про те, скільки всього людина ще може дізнатися.

Мікеле переніс цю ідею на моду — річ може залишатися в гардеробі майже недоторканою, фігурувати лише на фотографіях або на подіумі, але водночас уособлювати можливість іншого життя.

«Навіть одяг, який ми ніколи не одягнемо, так само як і ті книги, що лежать нерозкритими на наших полицях, усе ще говорить нам про життя, яке ми могли б прожити», — пояснив Мікеле в примітках до показу.

Мікеле також порівнює «антибібліотеку» з японською практикою «цундоку» — звичкою купувати й накопичувати книжки, не читаючи їх.

Детальніше тут: https://suspilne.media/culture/1420753-dzejn-ejr-emma-i-gordist-ta-uperedzenna-aki-knizki-prinesli-zirki-na-pokaz-valentino-v-parizi/

Департамент культури та туризму Київської обласної державної адміністрації спільно з Київською обласною бібліотекою для дітей започатковували обласний культурно-історичний проєкт «Історія одного будинку».

«Кожен населений пункт має будівлі, які є частиною його історії. За фасадами старих будинків, садиб, громадських споруд чи інших архітектурних об’єктів зберігаються людські долі, родинні історії, пам’ять про важливі події та особливості місцевої культури. Саме тому проєкт «Історія одного будинку» покликаний привернути увагу до архітектурної та історико-культурної спадщини Київщини, сприяти збереженню локальної пам’яті та протидіяти знищенню української ідентичності», - ідеться у повідомленні.

Мета проєкту - зібрати й зберегти історії унікальних будівель Київщини, сформувати своєрідну мапу архітектурної пам’яті області та передати ці знання майбутнім поколінням.

До участі запрошуються територіальні громади Київщини, бібліотеки, краєзнавці, працівники закладів культури, дослідники та всі, хто цікавиться історією свого населеного пункту.

У межах проєкту громадам пропонується обрати одну будівлю, яка має історичну, культурну, архітектурну або краєзнавчу цінність, та підготувати її дослідження.

Особливу цінність матимуть маловідомі об’єкти, які не завжди мають статус пам’яток, але є важливими для історичної пам’яті конкретної громади.

У ніч на 7 жовтня російський ракетний удар по Києву знищив новий склад видавництва «Книголав» на Подолі.

На складі зберігали книжки, які «Книголав» відновив після липневого удару. Працівники не постраждали.

Масштаб втрат видавництво поки не може оцінити — порахувати знищені й пошкоджені примірники вдасться лише тоді, коли команда отримає доступ до складу й перевірить стан усіх книжок, але, як зазначили у дописі, мова йде про десятки тисяч.

«Для нас це відчутний удар. Це книги, які ми створювали, друкували та готували для вас. Новинки, які встигли отримати за ці 2 місяці, додруки книг, знищених росією в липні, відновлення яких ми чекали з вами разом», — написали у видавництві.

Співзасновниця «Книголаву» Світлана Павелецька розповіла в інстаграмі, що цього разу постраждало менше книжок, ніж у липні, коли згоріли майже всі. Найбільше їх пошкодила вода під час гасіння пожежі.

«Знову зараз відбудовуємо, додруковуємо і просимо почекати, підтримати, але, чесно кажучи, цей бізнесовий день сурка в Україні трохи таке», — додала вона.

У «Книголаві» запевнили, що продовжать працювати й відновлювати втрачене. «Зараз нам особливо важливі ваша підтримка, розуміння та терпіння», — наголосили вони.

Журнал «Локальна історія» випустив спеціальний номер, повністю присвячений Полтавщині. Номер створили у співпраці з культурною аґенцією «Терени» та підготували до друку за підтримки Фундації «Множина».

У випуску розповідають про козацьку історію регіону, Марусю Чурай, Марію Башкирцеву, український рух у Полтаві наприкінці 1980-х, решетилівську вишивку та гастрономічну спадщину краю.

300 примірників спецвипуску передадуть бібліотекам Полтави та Полтавської області як благодійну допомогу. Журнали вже прибули до розподільчого центру регіону — Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Івана Котляревського. Звідти їх мають розподілити до 64 бібліотек Полтави, Полтавської області та їхніх філій.

Український письменник Андрій Курков увійшов до переліку авторів, на яких британська букмекерська компанія Ladbrokes приймає ставки перед оголошенням Нобелівської премії з літератури 2026 року. Його шанси оцінили коефіцієнтом 33 до 1.

Такий самий показник букмекери встановили, зокрема, для Енн Карсон, Колсона Вайтгеда, Девіда Ґроссмана, Едвідж Дантікат, Ямайки Кінкейд, Марі Ндіай, Рейчел Каск, Роберта Макфарлейна та Вільяма Т. Воллманна.

Найвищий коефіцієнт у переліку має китайська письменниця Цань Сюе — 10/1. Далі йдуть японський письменник Харукі Муракамі — 14/1, австралійський письменник Джеральд Марнейн — 16/1 та американський письменник Томас Пінчон — 16/1.

До переліку також потрапили Алі Сміт, Амітав Ґош, Чімаманда Нґозі Адічі, Луїза Ердріч, Стівен Кінг, Йоко Тавада, Юй Хуа та Джоан Ролінґ — їхній коефіцієнт становить 50/1.

Водночас букмекерський список не є переліком офіційних номінантів Нобелівської премії. Імена кандидатів та перебіг голосування Шведська академія не оприлюднює, а ставки відображають лише оцінки букмекерів.

Лавреата 2026 року оголосять 8 жовтня. Лавреат отримає 12 мільйонів шведських крон (53,5 млн грн).

У Жмеринці завершують ремонт бібліотеки імені краєзнавця та громадського діяча Володимира Вовкодава. Оновлений простір планують відкрити до 100-річчя від дня його народження, яке відзначатимуть у грудні 2026 року. Як повідомляє «Жмеринська газета», у приміщенні бібліотеки вже виконали комплексний ремонт. Зокрема, оновили стіни, замінили вікна, вхідну групу та електромережі, відремонтували системи водопостачання і водовідведення, облаштували електричне опалення та нове освітлення.

Також подбали про доступність: у бібліотеці облаштували інклюзивну вбиральню, а прилеглу територію впорядковують.

Після завершення робіт бібліотека має стати сучасним культурним простором для жмеринчан різного віку. Тут передбачили окрему залу для зберігання книжкового фонду, простір для культурних і просвітницьких заходів, а також кімнати для творчості, спілкування та читання.

На Афоні український історик і релігієзнавець Сергій Шумило досліджує старовинну бібліотеку козацького скиту Чорний Вир. Серед приблизно 200 українських стародруків XVI–XVIII століть він виявив три раніше невідомі примірники Острозької Біблії, а рукописні записи на сторінках книг допомогли підтвердити давнє припущення Івана Франка.

"Зараз досліджую три раніше невідомі примірники знаменитої Острозької Біблії, знайдені в закритому книгосховищі одного з монастирів на Афоні", — розповів Сергій Шумило. За його словами, ці книги колись були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир. Сам скит давно стоїть пусткою, проте його бібліотека збереглася, пише Історична Правда. Точні обставини, за яких книги опинилися в іншому монастирі, невідомі.

Шумило припускає, що це могло статися після 1821 року, коли на Афоні перебували турецькі війська, які придушували Грецьку визвольну революцію. Частина монахів, серед яких були колишні козаки, була змушена залишити Святу Гору. Ймовірно, саме тоді бібліотеку перенесли, щоб урятувати книги.

Вже найближчим часом простір Полтавської ОУНБ імені Котляревського. планують змінити. На це з обласного бюджету — згідно з даними порталу публічних закупівель Prozorro — хочуть спрямувати майже 20 мільйонів гривень. За проєктом, тут облаштують «сухий» фонтан із підсвіткою, зону для проведення заходів із вуличним екраном та лавами. Також передбачили велопарковку, питний фонтанчик, урни та вуличний туалет. Окремо планують відремонтувати тротуари й майданчики, частково оновити сходи та озеленити територію.