Бібліотечному фахівцю

23 квітня світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права. День авторів, видавців і книголюбів. Що читають у Кабінеті Міністрів України? Зібрано читацькі рекомендації урядовців.

- Премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко порадила до прочитання книгу про те, як суспільство може використати освіту та технології, щоб забезпечити стійке економічне зростання і знизити нерівність — «Перегони між освітою і технологіями» Клаудії Ґолдінг, Лоуренса Каца (Наш формат, 2025).

- Перший віцепрем’єр-міністр — Міністр енергетики України Денис Шмигаль порекомендував книгу «Щоденники воєнного часу. 1939–1945». Астрід Ліндґрен (РМ, 2026).

-Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна рекомендує книгу «Карпати. Коротка історія мандрів» Ірини Пустиннікової (Локальна історія, 2024), яка поєднує мандрівки з історичним контекстом й допомагає глибше відчути простір і культуру країни.

- Віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, торговий представник України Тарас Качка зазначив: «“Розсіяне засіяне” (I lost my library, 2025) – це книга про програму для українських художниць та художників, які залишилися в Україні або були вимушені виїхати через війну. Вона об’єднує різні досвіди у спільних мистецьких роботах, спрямованих на переосмислення зв’язків у спільноті, теми міграції на різних її рівнях і формах та підтримку діалогу в українському мистецькому середовищі.

- Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба радить книгу «Абсолютна відповідальність» Джоко Віллінка, Лейфа Бебіна: «Будемо чесними. Вільний час знайти складно, особливо час, щоб зосередитись на книзі. Тому обираю читати те, що можна використати в роботі та житті. Що можу порадити з останнього прочитаного – це книга «Абсолютна відповідальність» про лідерство на прикладі морських котиків США.

- Міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова радить книгу Артура Дроня «Гемінґвей нічого не знає» (ВСЛ, 2025).

- Міністр оборони України Михайло Федоров радить історичну працю Ярослава Грицака «Подолати минуле (Портал, 2024). Глобальна історія України»: «Мені сподобалась думка, що під час війни найкраще вивчати історію. Вивчення нашого минулого, розуміння проблеми з різних точок зору дає впевненість і допомагає бачити ситуацію комплексно. Дуже раджу книгу Ярослава Грицака, щоб краще знати минуле й розуміти, як формувати майбутнє».

- Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий звертає увагу на сучасний нон-фікшн про вплив технологій на освіту — «Тривожне покоління» (Vivat, 2025): «Це напрацювання Джонатана Гайдта дало мені ширший набір аргументів на користь переосмислення підходів до освіти під впливом технологічного розвитку людства. На жаль, ми не живемо у світі, де Піфагор може накреслити числа на піску і тим самим закохати учнів в науку. Навіть найталановитіший учитель відчуває вплив технологій на дітей, мусить враховувати цей вплив і навчитись використовувати технології для розвитку учнів».

Детальніше тут: https://mincult.gov.ua/news/uryadova-chytaczka-dobirka-ulyubleni-knyzhky-ukrayinskyh-ministriv/

У день відкриття фестивалю «Книжкова країна» в Києві вперше показали в Україні меморіальний перформанс «Відлуння / Echoes», присвячений пам’яті людей літератури, яких вбила росія, а також тих, хто зник безвісти.

Після показів на книжкових виставках у Франкфурті, Яссах, Токіо, Йокогамі та Лейпцигу перфоманс уперше прозвучав для української авдиторії. Саме вдома, як кажуть автори, цей показ був для них найважливішим.

«Цей перформанс передусім створений для пам’ятування наших загиблих поетів, людей літератури. І дуже важливо, напевно, щоб сама країна, яка породила цих поетів, про них пам’ятала сьогодні, завтра і завжди. За честь представляти цей перформанс удома», — сказав у коментарі Читомо Павло Матюша.

«Відлуння / Echoes» — спільна робота поетки, парамедикині, ветеранки, співзасновниці проєкту «Недописані» Олени Герасим’юк та письменника, перекладача, військового Павла Матюші, створена як вшанування пам’яті загиблих українських письменників. Під час попередніх показів перфомансу учасники тримали плакати з цитатами полеглих авторів і передавали їх у зал; плакати для проєкту створює Марина Безродна та самі автори.

Під час виступу по черзі згадували Бориса Гуменюка, Вероніку Кожушко, Максима Кривцова, Гліба Бабіча, Миколу Леоновича, Катерину Роговик, Володимира Вакуленка, Ігоря Мисяка, Вікторію Амеліну та Іллю Чернілевського.

Детальніше тут: https://chytomo.com/na-knyzhkovij-kraini-vpershe-v-ukraini-pokazaly-performans-vidlunnia-echoes-pro-vbytykh-rosiieiu-liudej-literatury/

Авторитетне журі за участі керівника Проєкту та голови Львівської письменницької організації Олеся Дяка після обговорення визначилося з переможцями.

Володарем другої премії стала Оксана Сайко зі Львова за роман “Коли оживають примари”.

Третя премія – у письменниці з Луцька Надії Гуменюк за роман “Твоя навіки”.

Диплома удостоїлася Лідія Костів-Добачевська з Торонто (Канада) за роман “Вітри долі”.

Перша премія цьогоріч не призначалась.

Видавництво ARTBOOKS повідомило про підписання угоди з літературними агентами, що представляють права на твори Харукі Муракамі та початок нового етапу роботи над виданням його книжок українською мовою.

Ця співпраця є логічним продовженням стратегічного курсу видавництва: ще минулого року ARTBOOKS оголосило про намір активно розвивати напрям японської художньої літератури та манґи.

Отримати до редакційного портфеля романи найвідомішого японського письменника сучасності в цьому контексті є не лише важливим етапом стратегії, а й неабияким досягненням.

На сторінці у Facebook Луганська обласна адміністрація повідомила про те, що після окупації частини території у підконтрольних українській владі населених пунктах залишилося 695 закладів. Через повномасштабне російське вторгнення втрачені понад 600 з них. Наразі у містах України офіційно працюють 49 закладів культури області.

"Впродовж 2022-2024 років до більш безпечних регіонів України було переміщено 49 закладів культури – 7,4% від загальної кількості на кінець 2021 року", — додали у дописі.

За даними обласної адміністрації, серед них – сім обласних закладів культури:

Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр,

Луганська обласна філармонія,

Луганський обласний фаховий коледж культури і мистецтв,

Луганський обласний краєзнавчий музей,

Луганська обласна універсальна наукова бібліотека,

два методичні центри.

Переміщені 42 заклади культури та мистецтв територіальних громад області: 9 бібліотек, 14 клубних установ, 14 мистецьких шкіл, 5 музеїв", — розповіли в обласній адміністрації Луганщини.

В обладміністрації розповіли, що у "Стратегії розвитку Луганської області на 2021-2027 роки" передбачили кілька онлайн-проєктів, що мають на меті зберегти дані з фондів закладів, архівні матеріали, видання, статті тощо.

В Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу запроваджують нові міждисциплінарні освітні програми на бакалавраті. Відтак студенти вишу зможуть поєднати дві спеціальності в одному курсі навчання.

За словами завідувачки кафедри документознавства та інформаційної діяльності університету Юлії Романишин, у новій програмі "технології штучного інтелекту в інформаційно-аналітичній діяльності" вдалося поєднати гуманітарну та технічну галузі знань. Випускники цього курсу зможуть працювати інформаційними аналітиками, менеджерами, аудиторами чи контент-менеджерами, адмініструвати електронні архіви, бібліотеки та інформаційні системи.

Детальніше тут: https://suspilne.media/ivano-frankivsk/1295885-studenti-ivano-frankivskogo-universitetu-nafti-i-gazu-zmozut-poednati-dvi-specialnosti-v-odnomu-kursi-navcanna/

В Україні припинили діяльність ще шести інтернет-магазинів, які поширювали російські книги.

Ідеться про Storinkabook, IQbook, Po4itayka, Po4itaemka, Knigomania та Knygomania.

Виявлено, що ці онлайн-крамниці здійснювали протиправну діяльність з реалізації видавничої продукції країни-агресорки, зокрема пропонували до продажу літературу російських підсанкційних видавництв «Эксмо», «АСТ», «Центрполиграф» та «Питер».

В асортименті вказаних інтернет-магазинів були й видання, випущені видавництвами РФ уже після початку повномасштабної війни й, імовірно, незаконно доправлені на територію України.

Під час перевірки встановлено також, що власники вебсайтів порушили Закон України «Про електронну комерцію», приховавши інформацію про свій правовий статус і місцезнаходження.

«З метою припинення протиправної діяльності доступ до цих «анонімних» ресурсів було обмежено. Відповідне рішення за результатами спільної роботи Держкомтелерадіо та СБУ ухвалив Національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України, що входить до структури Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України», – інформують у комітеті.

Зазначається, що відновлення доступу до сайтів можливе лише після завершення дії воєнного стану за умови легалізації власників ресурсів та повного приведення їхньої діяльності у відповідність до українського законодавства.

Близько 80% учасників іспиту на рівень володіння державною мовою підтверджують вільне нею володіння. Про це повідомила голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров в інтерв’ю Укрінформу.

Іспит складають особи, зобов’язані підтверджувати рівень володіння державною мовою для виконання службових обов’язків відповідно до статті 9 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка встановлює їхній вичерпний перелік.

За словами Чернобров, близько 1% учасників оскаржують результати іспиту. Причини різні: технічні проблеми через вимкнення електрики чи відсутність інтернету (зокрема через повномасштабне вторгнення), а іноді незгода з оцінюванням. «Щоб забезпечити об’єктивність, роботи перевіряють кілька екзаменаторів, які не знають, чию саме роботу оцінюють. У поодиноких випадках залучають третього екзаменатора. Крім того, діє окрема комісія з розгляду скарг», — наголосила голова Нацкомісії.

Загалом за 5 років іспит склали понад 322 тисячі осіб, із них близько 262 тисяч підтвердили рівень вільного володіння державною мовою.

У 2026 році конференція Львівського медіафоруму LMF відбудеться 14–16 травня у Львові.

Фокусна тема 2026 року — «Реальність під ударом: завмерти, тікати чи боротися?».

Подія збере іноземних та українських медіафахівців, які працюють у міжнародному середовищі, — публічних інтелектуалів, дослідників, політиків, представників громадського сектору та міжнародних організацій. Ключову промову на відкритті конференції виголосить правозахисник, журналіст, громадський діяч і військовослужбовець Максим Буткевич.

Повну програму можна переглянути тут:https://conference.lvivmediaforum.com/

У Львові проведуть дитячий книжковий форум – «Дитячий форум. Фестиваль промоції читання». Одна з найбільших культурно-освітніх подій для дітей та родин в Україні повертається до міста після шестирічної перерви.

Цьогоріч він проводитиметься у вигляді масштабної інтерактивної гри, що поєднує читання, творчість і дослідження світу. Про це повідомила Львівська міськрада.

Він відбудеться 27–28 червня у Львівському палаці мистецтв, що на вул.Коперника, 17. Вхід на подію буде вільний.

Фокусна тема фестивалю – «Навколо світу за два дні». Простір Палацу мистецтв буде поділений на 8 тематичних просторів та перетвориться на інтерактивну модель світу. Діти отримають спеціальні путівники та зможуть пройти великий квест: виконувати завдання, брати участь у подіях, відкривати нові локації та збирати відзнаки.

Україна та ФРН домовилися про проведення спільного року культури у 2027-2028 роках.

Про це заявив федеральний канцлер ФРН Фрідріх Мерц під час пресконференції з Президентом України Володимиром Зеленським у вівторок, 14 квітня, у Берліні.

За словами Мерца, у цей час також пройде конференція партнерства між громадами.

"Дозвольте також зазначити: навіть під час війни кількість німецько-українських міст-побратимів значно зросла. Вона потроїлася порівняно з довоєнним періодом і перевищила 260 партнерств", - зазначив канцлер.

В Україні майже 30% працівників бібілотек - люди старше 60 років. Про це сказала заступниця генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Оксана Бруй на брифінгу

"Станом на кінець 2025-го року майже 30% працівників бібліотек - це люди старше 60 років. А в 2023-му році це було 23,7%. Тобто навіть за ці останні кілька років ми бачимо, наскільки старіє професія. Я нещодавно десь говорила, що скоро бібліотеки зникнуть не тому, що їх буде закривати влада, чи не виділятимуть гроші на утримання бібліотеки, а тому що там не буде кому працювати", - сказала Бруй.

За її словами, молоді до 35 років серед працівників бібліотек – лише 9,3%, а 46,7% - це люди 45-60 років.

"Ми думали, що найбільша проблема була в 2022 році, коли був відтік кадрів, багато хто виїхав за кордон. Багато людей тоді пішло з бібліотек. Але в 2025-му році ситуація просто катастрофічна, тому що звільняються люди, які спроможні працювати", - підкреслила пані Оксана.

23–26 квітня на ВДНГ у Києві відбудеться фестиваль «Книжкова країна», у межах якого традиційно діятиме великий блок благодійних і громадських ініціатив.

Цієї весни «Книжкова країна» відбудеться вже вп’яте. За словами організаторів, фестиваль буде «кольоровим» — головною ідеєю сезону стало показати, як читання виходить за межі книжок і взаємодіє з іншими креативними індустріями — ілюстрацією, сценографією, дизайном, модою, театром та архітектурою.

«Ми хочемо показати, як література виходить за межі сторінок і запускає нові форми творчості. Як книга впливає на нас і стає поштовхом до чогось нового: ілюстрації, театральної постановки, створенню мультфільмів чи фільмів, артоб’єктів, модної колекції одягу чи дизайну простору. Один текст — десятки інтерпретацій, стилів і “кольорів” сприйняття», — зазначила авторка концепції фестивалю Діана Сухомлинова.

Зокрема на фестивалі можна буде передати книжки військовим, це можна буде зробити на стендах «Книга на фронт» — точки збору працюватимуть у павільйоні №1 та на площі. Зібрані видання передадуть на позиції, у пункти дислокації та військові шпиталі. Паралельно Live Media HUB збиратиме україномовні книжки для сільських бібліотек у межах проєкту «Будинок Української Книги».

До програми долучаться також «Культурні сили» і 20-та окрема бригада безпілотних систем «К-2» — на їхніх локаціях можна буде побачити, як працюють наземні роботизовані комплекси, а також спробувати симуляцію польотів FPV-дронів. Для дітей і підлітків працюватиме простір «Халабуда Фест» від «Культурних сил» з майстеркласами, лекціями та читаннями.

Серед гуманітарних ініціатив — навчально-розважальний простір «Діти, як діти» від ГО «Відчуй», де дітей і батьків навчатимуть жестової мови, а також розповідатимуть про навчання та реабілітацію людей із порушенням слуху. Крім того, у програмі фестивалю запланували презентацію книжок зі свідченнями жінок, які пережили окупацію, від Східноукраїнського центру громадських ініціатив, а також дискусію Української фундації громадського здоров’я про те, як говорити в літературі про насильство без повторної травматизації. Фонд «СпівДія» розповідатиме, як допомагати людям із психоемоційним відновленням після бойових дій, і також збиратиме книжки для тих, хто цього потребує.

Окрім благодійного блоку, на фестивалі традиційно відбудеться книжковий ярмарок за участі понад 100 видавництв та книгарень, а також зустрічі з письменниками, артистами, блогерами й медійниками.

Повну програму фестивалю можна переглянути за посиланням: https://book.vdng.ua/program/

У Міністерстві культури розробляють дві програми фінансової підтримки українських книгарень і бібліотек.

Перша програма стосується фінансової підтримки книгарень через часткову компенсацію державою оренди приміщень.

«Це розблокування програми субсидій на оренду книгарень. Тобто, частину оренди, яку сплачують українські книгарні, буде компенсуватися з державного бюджету. Зараз ми проводимо відповідні консультації з Міністерством фінансів із приводу того, як перерозподілити наші кошти на підтримку книговидавничої галузі саме на цю програму. Така програма зробить наші книгарні стійкішими, особливо в регіонах», - зазначила Бережна.

Друга програма передбачає державне співфінансування бібліотек та закупівлю книг для них у видавництв і книгарень.

«Це запровадження співфінансування з місцевого та державного бюджету для українських бібліотек, для поповнення бібліотечних фондів. Звичайно ж, ці книги закуповуватимуться в українських видавництв, у книгарнях - відповідно вони також зможуть отримати опосередковану підтримку від цієї програми», - зазначила Бережна.

Одеська область отримала близько 20 тисяч примірників у межах благодійної акції «Українським дітям — українську книгу» — це найбільший показник серед усіх регіонів України за весь час реалізації ініціативи.

Основна частина поставок до Одеської області припала на 2023 рік — тоді до публічних бібліотек регіону передали 18 тисяч книжок для заміни російськомовної літератури. У 2024 році в межах проєкту «Невидимі сторінки» до спеціалізованих освітніх закладів Одеси додатково доставили українськомовні видання та книжки шрифтом Брайля.

За словами голови Держкомтелерадіо Олега Наливайка, акція триває вже п’ятий рік. Вона виникла на початку повномасштабного вторгнення, коли в поліграфічних цехах, де перебували вимушені переселенці, родини з дітьми просили привезти дитячі книжки. Перші партії до західних областей України з Харкова допомагали доставляти військові, а згодом українські книжки почали надсилати й за кордон за підтримки волонтерів.

«За весь час у європейські країни та США було відправлено 1 млн 200 тис. українських книжок. Зараз разом із МЗС ми продовжуємо цю справу», — сказав Олег Наливайко.

У Держкомтелерадіо також зазначили, що в межах акції триває поповнення фондів українських бібліотек сучасними виданнями для заміни російської літератури. Окрім цього, книжки передають до військових шпиталів і реабілітаційних центрів. Ще один напрям ініціативи — «Українській молоді — європейську книгу», у межах якого західні партнери безкоштовно передають наукову літературу українським університетам.

Україна підтримає видання 100 перекладів українських книжок у 33 країнах. Такими стали результати конкурсу перекладацьких проєктів у межах програми Translate Ukraine, який проводить Український інститут книги за підтримки Міністерства культури України.

Відбір відбувався у два етапи. Спочатку фахівці Українського інституту книги прийняли й перевірили заявки видавців на участь у програмі. Потім проєкти оцінила Експертна рада.

Цього року на конкурс надійшло 179 заявок від видавців з усього світу — фахівці Українського інституту книги отримали на 18 запитів більше, ніж торік. Технічний відбір пройшли 176 проєктів, які подали 119 видавців із 44 країн.

За результатами оцінювання Експерта рада підтримала 100 проєктів перекладів. За планом, усі вони вийдуть вийдуть протягом цього року. Найбільше перекладів заплановано польською — 9 видань, англійською — 8, сербською — 7. Далі йдуть чеська й німецька мови — по 6 видань. По 5 книжок вийде арабською, французькою та італійською.

Загалом українські книжки перекладуть 30 мовами. Крім названих, у переліку ще словацька, іспанська, литовська, латвійська та македонська — по 4 книжки, грецька, хорватська, болгарська і картвельська — по 3, шведська, азербайджанська, португальська, бенгалі — по 2. По одній книзі видадуть фінською, румунською, івритом, японською, естонською, угорською, данською, албанською і боснійською.

У Луцьку по вулиці Володимира Івасюка зʼявилася бібліотека-кавʼярня «Горнятко», де можна почитати у закладі та взяти книжки додому. Особливістю закладу є поєднання кав’ярні з невеликою бібліотекою. Відвідувачі можуть читати книжки на місці або брати їх із собою, залишивши свої контакти й повернувши видання згодом.

Простір розрахований приблизно на 15 відвідувачів і облаштований кількома столами та м’якими зонами. Також є дитяча зона з іграшками та розмальовками. У середині квітня у закладі планують відкрити літню терасу приблизно на 10 посадкових місць.

Бібліотека-кавʼярня «Горнятко» розташована на вул. Володимира Івасюка, 14-В. Графік роботи закладу — з 08:00 до 20:00 (у будні) та з 09:00 до 21:00 (у вихідні).

В окупованому Криму школярам нав’язують російське бачення історії півострова через новий курс «Історія нашого краю». Уже з нового навчального року дітей забезпечать підручником, а кількість уроків — збільшать. Нині вчителі викладають цей «предмет» за спеціальними конспектами та методичками. З 1 вересня їм планують видати пропагандистські підручники.

Про це повідомляє РІА «Новости Крым» з посиланням на окупаційну «завідуючу центром підвищення кваліфікації Інституту післядипломної освіти Криму» Катерину Крижко.

Предмет «Історія нашого краю» зараз викладають у 5-х класах кримських шкіл двічі на тиждень, у 6—8 класах — один раз. Уже з 1 вересня 2025-2026 навчального року кількість уроків збільшать для учнів 5—8 класів до трьох уроків на тиждень. Зміни в програмі викладання історї в кримських школах зазнали найбільших змін з усіх предметів.

Рекорд встановлено у номінації «Єдина в Україні жінка — директорка бібліотеки, яка у віці понад 55 років проходила службу на посаді солдата у складі добровольчого формування територіальної громади». Ірина Акімова проходила службу з 5 березня 2022 року по 1 січня 2026 року, поєднуючи виконання громадянського обов’язку із професійною діяльністю.

Фіксація рекорду відбулася в межах національно-патріотичного заходу «Гарт нації: сила та єдність», приуроченого до річниці звільнення територій від окупації. Подія об’єднала учнів, студентів, освітян, військових та представників громадськості навколо ідеї сили, єдності та незламності. Окремо відзначили внесок Коцюбинської громади та селищного голови Сергій Даніш у сприянні встановленню рекорду.

Англомовне видання роману Артема Чеха "Хто ти такий?" - Rock, Paper, Grenade ("Камінь, папір, граната") - увійшло до шортліста EBRD Literature Prize 2026.

Українську книжку переклали Олена Дженнінгс та Оксана Розенблюм, а вийшла вона у видавництві Seven Stories Press UK. Це єдина книжка українського автора в нинішньому шортлісті.

Трьох фіналістів оголосять наприкінці квітня, а переможця та перекладача-переможця - 2 липня під час публічної церемонії в штаб-квартирі ЄБРР у Лондоні. Грошова винагорода у 20 тисяч євро буде поділена порівну між автором і перекладачем. Автори й перекладачі двох інших фінальних робіт отримають по 2 тисячі євро.

Літературну премію ЄБРР присуджують найкращому твору художньої літератури, перекладеному англійською та виданому у британському чи європейському видавництві. Це одна з небагатьох міжнародних літературних нагород, яка однаково відзначає й автора, і перекладача.

Літературну премію заснував ЄБРР спільно з Британською Радою у 2017 році. Премія присвячена висвітленню багатства культур у регіонах, де працює банк: від Центральної та Східної Європи до Центральної Азії, Західних Балкан та південного та східного Середземномор’я. Загалом це 38 країн (зокрема Україна).