Бібліотечному фахівцю

У місті Маммот-Лейкс, штат Каліфорнія (США), чорний ведмідь проник до бібліотеки округу Моно ще до її відкриття. Непроханий гість поласував запасами їжі для працівників, зокрема медом, печивом і арахісовою пастою, а потім походив між полицями, обнюхуючи книжки та самостійно залишив приміщення.

Зафіксували незвичайного відвідувача камери відеоспостереження. Представники місцевої влади нагадали, що до диких ведмедів не можна наближатися чи підгодовувати їх.

Благодійний фонд «Бібліотечна країна» організовує першу в Україні міжнародну науково-практичну конференцію «Бібліотерапія. Читання, що зцілює. Практики підтримки та відновлення в умовах війни».

Програма передбачає два етапи: 11 листопада — онлайн-преконференцію, присвячену українському досвіду та міжнародним моделям бібліотерапії, і 14 листопада — очну конференцію в Києві з практичними кейсами, обміном досвідом і майстер-класами.

Учасники обговорять роль читання в психосоціальній підтримці, ознайомляться з практиками українських бібліотек і досвідом інших країн, а також розглянуть можливості використання штучного інтелекту в бібліотерапії. Захід об’єднає бібліотекарів, психологів, освітян, представників культурних установ і громадського сектору.

Конференція відбудеться за підтримки українсько-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» та UNESCO.

Зареєструватися на конференцію:

https://livelibrary.com.ua/projects/bibliotherapy-conference-ukraine

У Репозитарії Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (ІФЛА) оприлюднено український переклад документа «Відправна точка ІФЛА для бібліотек і ШІ» (IFLA AI Entry Point for Libraries). Переклад підготувала робоча група Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Документ, опублікований ІФЛА у 2025 році, висвітлює можливості та ризики використання штучного інтелекту в бібліотечній діяльності й окреслює орієнтири для відповідального застосування новітніх технологій відповідно до цінностей і принципів бібліотек.

Публікація українською мовою розширює доступ бібліотечних фахівців до міжнародних професійних напрацювань у сфері ШІ.

Ознайомитися з українським перекладом:

https://www.nbuv.gov.ua/node/7368

План будівництва чотириповерхової споруди біля пам’яток архітектури найвищої категорії охорони викликав спротив активістів і став предметом судового розгляду.

Високий суд Англії скасував дозвіл на будівництво нової бібліотеки коледжу Крістс у Кембриджі через порушення, допущені під час погодження проєкту. Чотириповерхова будівля, розроблена архітектурним бюро Grafton Architects, викликала суперечки через масштаб і можливий вплив на історичну архітектурну спадщину міста.

20 жовтня 2026 року суд скасував первинний дозвіл за всіма чотирма підставами позову. Рішення порушує питання про баланс між розвитком університетської інфраструктури та збереженням історичного середовища.

У нідерландському видавництві Blauw Gras вийшла книжка «Mooi boek over Oekraïne» («Гарна книжка про Україну») нідерландської письменниці українського походення Лізи Віда та української ілюстраторки Олесі Секереш. Видання обсягом 320 сторінок адресоване дітям віком від 10 років і знайомить із українською історією, культурою, кухнею, музикою та традиціями.

Серед героїв книжки — Тарас Шевченко, Леся Українка та княгиня Ольга. Авторки прагнуть показати Україну не лише крізь призму війни, а й через її багату історію та культурну спадщину.

У Ніжині знайшли грецьку бібліотеку, яку вважали втраченою. Про це повідомляє Ніжинське товариство греків імені Братів Зосимів.

У фондах бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя виявили майже 90% книг із бібліотеки Ніжинського грецького Олександрівського училища, заснованого 1817 року. Колекція налічувала 639 назв у 1508 томах XVI–XIX століть, однак після передання до іншої установи та реорганізацій книги змішалися із загальним фондом.

Співробітникам університетської бібліотеки та Музею рідкісної книги вдалося також віднайти видання, пов’язані з Ніжинським грецьким магістратом і приватними зібраннями грецьких родин. Раритети об’єднали в колекцію «Гелленіка: книжкова спадщина ніжинських греків». Найдавніша з уже виявлених книг — твори Платона, надруковані у Венеції 1513 року в друкарні Альда Мануція.

Нині триває наукове дослідження стародруків, а також підготовлено до друку науковий каталог і бібліографічний опис колекції.

Сім українських видавництв отримають фінансову підтримку для повторного друку книжок військовослужбовців і ветеранів, наклади яких були знищені або пошкоджені внаслідок російських обстрілів. Допомогу нададуть у межах благодійної ініціативи «4.5.0° за Фаренгейтом», бюджет першого етапу якої становить 1 мільйон гривень. Це:

- «Над прірвою в іржі» Павла Стеха – видавництво «Віват»;

- «С.К.А.М» Аліни Сарнацької – «Видавництво»;

- Ти під контролем” Марка Мельника – markobook;

- «Заборонений: Історія життя і боротьби Василя Стуса» Сергія Дзюби й Артемія Кірсанова – видавничий дім «ФАБУЛА»;

- «Нечуй. Немов. Небач» Петра Яценка – «Жорж»;

- «Легендарій міських див», збірка військовослужбовців Павла Дерев’янка, Андрія Горбунова (Шовкошитного), Владислава Лєнцева та Романа Колгана, – «Ранок»;

- «Вечір у Стамбулі» Андрія Любки – «Meridian Czernowitz».

Наразі організатори укладають договори з видавництвами.

Після запуску спільного маркетплейсу «Укрпошти» та Kasta користувачі виявили на платформі піратські видання й книжки російських авторів. Після суспільного розголосу компанія видалила сумнівні товари та повідомила про намір удосконалити перевірку асортименту, щоб запобігти подібним випадкам у майбутньому.

Унаслідок балістичного удару по Києву ввечері 18 жовтня пошкоджено будівлю Книжкової палати України: вибито вікна та потріскалися стіни. Під загрозою опинилися понад 15 мільйонів примірників українських видань, що зберігаються в установі. Через пошкодження вікон і можливе потрапляння вологи фонди потребують термінового захисту. На щастя, під час атаки ніхто не постраждав.

Шановні колеги!

ВГО Українська бібліотечна асоціація розпочинає новий проєкт «Картографія пам'яті: бібліотеки як простори травмочутливої меморіалізації». Проєкт реалізується з жовтня 2026 року по серпень 2027 року та передбачає створення травмочутливих осередків меморіалізації у 14 публічних бібліотеках України. Його мета — зберегти багатоголосий досвід цивільного населення під час війни, зробити його видимою частиною історії громад і сприяти посиленню стійкості, соціальної згуртованості та взаєморозуміння.

Цей проєкт відбувається за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

Проєкт спрямований на перетворення 14 публічних бібліотек у 7 цільових областях України (Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Сумська, Харківська, Херсонська та Чернігівська області) на травмочутливі центри меморіалізації. Не будуючи нову інфраструктуру, проєкт залучає та активує наявну, надаючи бібліотекарям необхідні методики, ресурси та психологічну підтримку для роботи зі свідченнями.

В основі проєкту — підхід до меморіалізації, за якого свідчення прив’язуються не до часових рамок, а до конкретних локацій, важливих для мешканців: вулиць, шкіл, укриттів, ринків та інших знакових місць. Місцеві мешканці зможуть залишати короткі спогади у бібліотеках — фізично або в електронному форматі, анонімно чи під власним ім’ям. Поєднання локальних карт-інсталяцій із картками спогадів та цифрових свідчень на вебплатформі «Свідок» дасть змогу сформувати «живий архів громади» — простір для збереження особистих історій, осмислення пережитого та визнання досвіду цивільного населення поряд з офіційною історією. Участь у заповненні «живого архіву» є абсолютно добровільною. Місцеві мешканці зможуть залишати короткі спогади у бібліотеках — фізично або в електронному форматі, анонімно чи під власним ім’ям, з повагою до особистих меж та можливістю самостійно вирішувати, якими спогадами ділитися та чи надавати згоду на їх оприлюднення.

«Нам дуже важливо, щоб кожен, чиє життя змінила війна, відчув: його досвід має значення для всієї країни. Оцифрувати чи записати спогад про рідне місце — це можливість зберегти правдиву історію, щоб ніхто й ніколи не зміг її переписати під себе. Ми творимо цей простір разом, щоб жодна людська історія не була забута», — підкреслила Президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація Оксана Бруй.

«Громади в регіонах, які постраждали від воєнних дій, окупації чи систематичних обстрілів, найгостріше відчувають потребу в осмисленні та збереженні пережитого досвіду. Меморіалізація війни охоплює різні виміри пережитого: разом із вшануванням захисників та захисниць, проєкт прагне зберегти досвіди щоденного проживання війни: свідчення мешканців про події у конкретних куточках їхніх міст і сіл; історії підтримки, взаємодії, об'єднання», — коментує Ірина Купчинська, старша радниця з питань пам’яті Програми «Партнерство за сильну Україну».

Публічні бібліотеки є унікальною, довіреною і часто єдиною культурною інфраструктурою, що зберігається навіть у малих громадах та прифронтових містах, виконуючи роль безпечного «третього місця». Бібліотеки стануть доступними осередками, де особисті свідчення набуватимуть спільного значення, допомагаючи громадам краще розуміти досвід одне одного, підтримувати зв’язки та зміцнювати колективну стійкість.

Незабаром буде оголошено конкурсний відбір для участі у проєкті серед публічних бібліотек із зазначених 7 областей. Слідкуйте за оновленнями на нашому офіційному порталі, адже вже незабаром буде оголошено конкурс на участь у проєкті!

Шановні колеги!

ВГО Українська бібліотечна асоціація запрошує дійсних членів та представників офіційних партнерів до участі у щорічній Конференції Асоціації, що відбудеться 25–27 листопада 2026 р. у змішаному форматі (наживо у Києві та онлайн на платформі ZOOM).

Тема Конференції: «Українська бібліотечна асоціація. Сила спільноти».

У програмі Конференції:

- Нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу «Бібліотека року 2026»;

- Вручення відзнак і грамот Асоціації;

- Обговорення напрямів і підсумків діяльності Асоціації у 2026 р.;

- Обговорення проєкту нової редакції Кодексу етики бібліотекаря;

- Історії з перших вуст від членів переміщених Донецького і Луганського обласних відділень Асоціації;

- Інновації та успішні кейси від членів і партнерів;

- Відкрите засідання Президії та активу ВГО Українська бібліотечна асоціація.

До участі за попередньою реєстрацією запрошуються дійсні члени та офіційні партнери ВГО Українська бібліотечна асоціація, а також інші зацікавлені.

Електронна реєстрація для участі у Конференції відкрита до 20 листопада 2026 р.

Участь для членів та представників партнерів ВГО Українська бібліотечна асоціація — безоплатна. Для інших зацікавлених осіб реєстраційний внесок складає 200 грн.

Реєстрація тут: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdykuUYqVTZUJGqv9cMqtAHWt11t7As4_M4dEvKe8Ewm2iNHw/viewform

Бібліотека Мудрого отримала понад 10,5 тисячі книжок англійською мовою, які згодом поповнять фонди публічних бібліотек по всій Україні. Це стало можливим завдяки співпраці Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого й Української бібліотечної асоціації з американськими колегами (Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association), зокрема з American Library Association.

Видання зібрали американські видавці під час щорічної конференції Американської бібліотечної асоціації. Серед переданих книжок — науково-популярна, дитяча та художня література.

💚 Дякуємо кожному, хто долучився до цієї ініціативи:

▪️ Колегам із громадської організації Little Free Library.

▪️ Докторці Юлії Госарт, доктору Ентоні Чоу, Габріель Стівенсон і студентам-волонтерам із Державного університету Сан-Хосе (San Jose State University).

▪️ Колегам з American Library Association — виконавчому директору Дену Монтгомері, президентці Марії Макколі та колишньому директору Офісу міжнародних відносин Майклу Даулінгу.

▪️ Полу Гроллеру, старшому віцепрезиденту компанії Hall-Erickson, Inc., та його команді.

▪️ Джону Маклеоду, виконавчому директору компанії XR Libraries. Завдяки цій співпраці англомовні видання стануть доступнішими читачам українських бібліотек, а бібліотечні фонди отримають нові можливості для розвитку та популяризації читання англійською мовою.

📚 Невдовзі книжки передадуть до публічних бібліотек по всій Україні. Стежте за оновленнями на наших сторінках у соціальних мережах — повідомимо, які бібліотеки зможуть отримати видання та як відбуватиметься їхній розподіл.

Заступниця міністерки культури Тетяни Бережної Богдана Лаюк вважає, що Україні потрібна реформа бібліотечної сфери, а також бібліотеки варто розглядати як частину системи національної безпеки.

Про це Богдана Лаюк розповіла в інтерв'ю Ukraїner.

На думку Лаюк, реформа бібліотечної сфери має охоплювати оновлення просторів, підвищення оплати праці, можливості для навчання бібліотекарів, створення книжкових клубів та інших подій при бібліотеках для громад.

Вона зазначила, що Мінкульт вже розпочав роботу над реформою оплати праці. Водночас важливо створювати умови для професійного розвитку працівників: зокрема, надавати можливість навчатися, подаватися на гранти та отримувати методичні рекомендації щодо організації подій і книжкових клубів.

«Можна мати книжковий клуб у своїй локальній книгарні, якщо вона в тебе є, але чому не зробити його в бібліотеці, яка насправді є простором для громади?» — зазначила Лаюк.

Вона наголосила, що ситуація в українських бібліотеках суттєво відрізняється залежно від міста та громади. Як приклад успішного оновлення бібліотечної мережі Лаюк навела Львів, де читачі можуть оформити єдиний читацький квиток і користуватися ним у різних бібліотеках.

Детальніше тут: https://www.youtube.com/watch?v=aR5PvrNMCEU&t=11556s

Видавництво «Книголав» запустило проєкт «Вогонь не дочитав»: читачі можуть купити за 300 гривень випадкову книжку, що вціліла після російського удару по складу.

Книжки видавці розділили на п’ять категорій:

«Нескорена сучасна проза»;

«Загартована фентезі»;

«Відважна дитяча література»;

«Непохитна класика»;

«Стійкий нонфік».

Покупець обирає жанр, але не знає, яка саме книжка йому приїде.

«Деякі обгоріли, деякі вкрилися кіптявою, інші мають пошкоджені обкладинки. Але всередині залишилися цілими. Їх усе ще можна читати, передавати друзям, ставити на полиці», — пояснили в «Книголаві».

Видавці розповіли, що після обстрілу читачі просили не викидати пошкоджені книжки, а дати змогу їх придбати. «І ми подумали: якщо ці книги пережили ракетний удар, то точно заслуговують на те, щоб їх прочитали», — написали у дописі.

Обрати книжку можна на сайті «Книголаву». Відправляти замовлення почнуть у листопаді 2026 року. Кошти з продажу допоможуть видавництву відновитися після двох ракетних ударів за три місяці.

У державних школах США за 2025–2026 навчальний рік зафіксували 11 982 випадки заборони книг. Це найвищий показник за п'ять років спостережень організації PEN America. Найчастіше вилучали твори Стівена Кінґа, а серед нових тенденцій відзначили використання штучного інтелекту для відбору книг, які можуть заборонити.

Загалом обмеження торкнулися 7370 творів, які представляють творчість понад 4000 авторів. Понад 4500 видань потрапили до списку заборонених книг уперше — це найбільша кількість нових назв, доданих до нього за один навчальний рік.

Аналіз книг, заборонених протягом останніх п'яти років, показує, що обмеження часто стосуються творів про расу та расизм, людей або персонажів ЛГБТК+, людей і персонажів різного етнічного походження, а також сексуальності.

Другий рік поспіль автором, чиї твори найчастіше вилучають зі шкільних бібліотек, залишається Стівен Кінґ. За навчальний рік його книги забороняли 312 разів, зокрема «Сяйво» та «Зелену милю».

У списку також є Еллен Гопкінс — 234 випадки, Сара Дж. Маас — 196, Джоді Піколт — 116, а також автори манґи Окубо Ацуші — 106 та Ісаяма Хаджіме — 89.

Водночас книжкою, яку забороняли найбільше кількість разів стала «Продана» (Sold) Патрісії Маккормік — роман про дівчинку, яку продали в сексуальне рабство в Індії. PEN America зафіксувала 25 випадків її вилучення.

Тенденції заборон:

- Політичний тиск;

- Використання штучного інтелекту;

- Заборона манґ і графічних романів.

PEN America наголошує, що шкільні бібліотеки мають забезпечувати учням доступ до різних поглядів, ідей та історій, які допомагають краще розуміти світ. Вилучення книг, на думку організації, обмежує свободу читання та позбавляє школярів можливості ознайомлюватися з літературою, що відображає різноманітний досвід.

Детальніше тут: https://suspilne.media/culture/1423761-u-skolah-ssa-za-rik-zaboronili-majze-12-tisac-knig-najcastise-vilucaut-tvori-stivena-kinga/

Автором тексту Радіодиктанту єдності у 2026 році став письменник та ветеран Артур Дронь. У прямому етері диктант читатимуть співачка і волонтерка Даша Астаф'єва й учитель української мови та літератури Артур Пройдаков.

Артур Дронь — автор поетичної збірки «Тут були ми» (2023), книги прози «Гемінґвей нічого не знає» (2025). У березні 2022 року Дронь приєднався до ЗСУ та служив у складі 125 окремої бригади територіальної оборони. Брав участь у бойових діях на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі. У жовтні 2024-го дістав важке поранення та демобілізувався. Його книги присвячені темі військової служби, памʼяті загиблих героїв і власному досвіду проживання реальності в умовах війни.

Артур Пройдаков — учитель української мови та літератури, який у 2023 році став першим українським педагогом, що увійшов до десятки найкращих учителів світу за версією премії Global Teacher Prize.

Даша Астафʼєва — співачка, громадська діячка та волонтерка, яка активно підтримує ЗСУ. Вона також є засновницею книжкового застосунку UnderBooks, що популяризує українську літературу.

Як повідомлялось, радіодиктант відбудеться 27 жовтня об 11:00, традиційно у День української писемності та мови.

Кабінет Міністрів України затвердив порядок визначення режимів використання пам’яток культурної спадщини і меж та режимів використання її територій.

Зазначається, що уряд за поданням Міністерства культури ухвалив постанову «Про затвердження Порядку визначення режимів використання пам’ятки культурної спадщини, меж і режимів використання її території, розроблення та затвердження, складу та змісту науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режимів використання пам’ятки культурної спадщини, меж і режимів використання території пам’ятки культурної спадщини та внесення змін до неї».

Документ встановлює єдині принципи визначення режимів використання пам’яток культурної спадщини, а також меж та режимів використання їх територій. Вони допоможуть захищати пам’ятки від негативного впливу, зберігати їх автентичність, просторову композицію, елементи упорядження та оздоблення.

Почав роботу сайт єОпора, де на єдиному майданчику зібрано діючі державні та регіональні програми допомоги, практичні поради й офіційні контакти для підготовки населення та бізнесу до зими 2026/27. Відвідайте сайт, перевірте, яка підтримка доступна саме вам, скористайтеся практичними порадами.

Детальніше на сайті МКУ: https://mincult.gov.ua/news/pochav-robotu-yedynyj-sajt-iz-isnuyuchymy-derzhavnymy-programamy-dopomogy-dlya-pidgotovky-do-zymy-202627/

У Лопатичах працівники бібліотеки, Будинку культури, ліцею та дитячого садка разом із жителями села упродовж 2026 року зібрали 146 610 гривень на підтримку ЗСУ та земляків-військовослужбовців. Лопатицька бібліотека стала переможницею обласного конкурсу серед сільських бібліотек.

OpenAI почне додавати невидимі водяні знаки до текстів, які генерують ChatGPT і Codex у Європейському Союзі — так компанія виконує вимоги європейського Акта про штучний інтелект (AI Act).

AI Act ухвалили у 2024 році. Його стаття 50, яка стосується прозорості, набула чинності 2 серпня 2026 року. Вона зобов’язує розробників генеративного ШІ робити згенеровані тексти такими, щоб їх можна було розпізнати машинним способом. За порушення вимог щодо прозорості компаніям загрожує штраф до 15 млн євро або до 3% світового річного доходу.

Щоб виконати вимоги, OpenAI створила технологію textGrain. Це невидимий водяний знак: він не додає до тексту жодних символів, а ховається в тому, як модель добирає слова. Знайти його може лише спеціальний детектор. За даними компанії, водяні знаки суттєво не впливають на якість відповідей моделі.

Упродовж найближчих тижнів водяні знаки з’являться в текстах ChatGPT і Codex для користувачів усіх тарифів, але лише в ЄС. За замовчуванням у всьому світі маркування поки не запроваджуватимуть. Клієнти API по всьому світу з 5 жовтня 2026 року можуть увімкнути водяні знаки для окремих моделей за бажанням.