Бібліотечному фахівцю

That article available in the standard RSS format for publication on your website:
http://profy.nlu.org.ua/data/artuk.xml

Статті з зарубіжної фахової періодики 1 квартал 2019 р.

Статті з зарубіжної періодики, що надійшла до ВДІМ

Використовуючи бібліотечний абонемент, бібліотеки роблять свої ресурси доступними для ширшого загалу користувачів. Різноманітність способів обміну ресурсами, включаючи друковані та цифрові документи, обсяги обміну залежать від розміру бюджету бібліотеки та кількості персоналу. У статті автор розповідає про кращі практики, тенденції та нові підходи до обміну бібліотечних ресурсів. Висвітлено також міжнародне співробітництво бібліотек щодо спільного користування фондами.

2. Stachnik, Maria.

Wypożyczanie międzybiblioteczne we Francji ze szczególnym uwzględnieniem bibliotek uniwersyteckich : od dokumentów papierowych do wirtualnych / Maria Stachnik // Biblioteka i Edukacja. — 2017. — # 12. — [17] s.

У статті зроблено спробу представити функціонування служби міжбібліотечного абонементу у Франції: історію виникнення і розвитку послуги, її засади, сучасний стан. Розвиток новітніх технологій і запровадження електронних носіїв розкрили перед бібліотеками багато нових можливостей, але, так само, спричинили і нові проблеми, вирішення яких сприяло реорганізації служби міжбібліотечного документообміну французьких бібліотек. Автор розповідає про нові структурні підрозділи державного рівня, створені для налагодження міжбібліотечного обміну. Розповідається також про міжнародний документообмін у світі.

3. Fortuna, Dorota.

Wypożyczanie międzybiblioteczne w Bibliotece Narodowej — wczoraj i jutro / Dorota Fortuna // Biblioteka i Edukacja. — 2017. — # 12. — [8] s.

У статті розповідається про зміни, що відбулися в організації міжбібліотечного документообміну в Національній бібліотеці Польщі (Biblioteka Narodowa). Причиною стала зміна формату запитів користувачів, коли традиційні форми документів і робота з ними поступово замінюються цифровими варіантами. Завдання Національної бібліотеки Польщі, відповідно до її національного статусу, полягає у забезпеченні збереження бібліотечних фондів з одночасним наданням доступу до них. Аналіз здійснено на основі трирічного досвіду функціонування цифрової бібліотеки Academica.

4. Jeszke, Łukasz.

Ocena wartości zamówień międzybibliotecznych wirtualnych / Łukasz Jeszke // Biblioteka i Edukacja. — 2017. — # 12. — [14] s.

До питання оцінювання якості послуги міжбібліотечного абонементу в академічних бібліотеках Польщі. Автор досліджує, які саме документи, у якій кількості і якою категорією користувачів запитуються. Як показали результати здійсненого аналізу, послуга міжбібліотечного абонементу є популярною і загалом користується значним попитом. Дослідження проведено на базі бібліотеки Познанського політехнічного університету.

5. Fulara, Irena.

Międzynarodowa współpraca w zakresie wypożyczeń międzybibliotecznych — na przykładzie Wypożyczalni Międzybibliotecznej Biblioteki Głównej Akademii Górniczo-Hutniczej / Irena Fulara, Agnieszka Zych, Karolina Imiołek-Stachura // Biblioteka i Edukacja. — 2017. — # 12. — [14] s.

У статті розглядається тема міжнародного співробітництва у сфері міжбібліотечних послуг однієї з академічних бібліотек у Кракові. Автор розповідає про створення і розвиток послуги міжнародного абонементу: від традиційних друкованих документів до використання сучасних комп’ютерних систем. Матеріалом для дослідження стала звітна документація, підготовлена Головною бібліотекою Університету Гірничо-металургійної академії Кракова (реєстри замовлень, балансові картки та перелік установ, що співпрацюють); проаналізовано статистичні дані за 2007-2016 роки. Автор дає стислу характеристику задіяних у міжнародному документообміні бібліотек-партнерів та їх пошукових механізмів.

6. Puchalska-Marzec, Barbara.

Funkcjonowanie wypożyczalni międzybibliotecznej na przykładzie Biblioteki Głównej Uniwersytetu Ekonomicznego w Krakowie / Barbara Puchalska-Marzec, Bożena Przęczek-Giec // Biblioteka i Edukacja. — 2017. — # 12. — [14] s.

Метою статті є представлення змін, що відбуваються за останні роки в структурі та інтенсивності міжбібліотечного абонементу в Головній бібліотеці Краківського університету економіки. Автори розглядають організацію роботи та спектр послуг, що надаються міжбібліотечним абонементом зазначеної бібліотеки.

7. Zawałkiewicz, Aldona.

Bibliotekarska blogosfera. Rewolucja, ewolucja czy zmierzch? / Aldona Zawałkiewicz // Biuletyn EBIB. — 2018. — # 1 (178). — [14] s.

Стаття є спробою охарактеризувати польські бібліотечні блоги 2007-2017 років. Особливу увагу автор приділяє визначенню причин, через які велика група блогів бібліотекарів-практиків припинила своє існування, а також характеризує активні сьогодні професійні блоги бібліотекарів із зазначенням тематики спілкування. Серед основних тем, що їх обговорюють сьогодні польські бібліотекарі, — підвищення обізнаності бібліотекарів та працівників бібліотек з питань інформаційних технологій, ознайомлення з успішними прикладами бібліотечних проектів, розповіді про залучення різних джерел фінансування. Іншу частину блогів становлять блоги, розраховані на читачів, які розповідають про читацькі цікавинки: підказують, що читати, містять інформацію про творчість авторів і т. ін.

8. Wolna, Honorata.

#bookstagram / Honorata Wolna // Biuletyn EBIB. — 2018. — # 1 (178). — [14] s.

Теги в Instagram використовуються для опису та пошуку вмісту. Одночасно вони об’єднують користувачів із подібними інтересами у неформальні групи. У своїй статті автор намагається охарактеризувати групу, побудовану за принципом #bookstagram. Один із найпопулярніших польськомовних профілів такого типу — @mostlubieksiazki. Автор розповідає про діяльність бібліотек у цій галузі, а у резюме — зазначає питання, які, на його думку, варто розглянути.

9. Miller-Jankowska, Maria.

Dziesięć lat bloga Biblioteki Głównej Politechniki Warszawskiej / Maria Miller-Jankowska, Iwona Moroń-Chmielarska, Agnieszka Nejman // Biuletyn EBIB. — 2018. — # 1 (178). — [8] s.

Блог Головної бібліотеки Варшавського технологічного університету (BGPW) працює протягом 10 років. У статті міститься короткий опис його історії та ролі в інформаційній діяльності бібліотеки. Крім того, автори цікаво розповідають про історію виникнення блогів у 90-х роках минулого століття загалом, деякі технічні сторони створення і функціонування блогів, а також про зміст наповнення блогу університетської бібліотеки.

10.Demby, Beata.

#biblioteque. Francuskie biblioteki na Instagramie / Beata Demby // Biuletyn EBIB. — 2018. — # 1 (178). — [15] s.

Французькі бібліотеки в Instagram: опис присутності найбільших французьких бібліотек в Instagram. Автор подає генезис використання бібліотеками соціальних мереж та описує конкретні приклади використання сайту Instagram для просування бібліотек та пропаганди читання. Стаття містить велику кількість ілюстрацій з бібліоблогів французьких бібліотек.

11. Golec-Nycz, Elżbieta.

Prawo o szkolnictwie wyższym i nauce — kilka uwag o statusie bibliotekarzy / Elżbieta Golec-Nycz // Biuletyn EBIB. — 2018. — # 1 (178). — [15] s.

Стаття стосується дискусії про останні зміни, внесені до Закону [Польщі] про вищу освіту та науку. Автор звертає увагу на відсутність положень Закону про бібліотекарів вищої категорії (з науковими ступенями, пол. Bibliotekarzy dyplomowani) та пов’язані з цим ризики.

12. Gryta, Anna.

Badanie satysfakcji użytkowników Biblioteki Głównej Zachodniopomorskiego uniwersytetu technologisznego w Szczecinie / Anna Gryta // Bibliotekarz Zachodniopomorski. — 2016. — # 2. — s.15-28.

Пропонуються результати анкетування, проведеного Головною бібліотекою Щецинського технологічного університету стосовно виявлення рівня задоволеності читацьких запитів. Стаття містить також текст самої анкети.

13. Breeding, Marshall.

Tech in the exhibition hall: Convergence, partnerships, and niche players / Marshall Breeding // American Libraries. — 2018. — Volume 49 #7/8, July/August. — p. 22-27.

У червні 2018 р. в США відбулася чергова щорічна конференція Американської бібліотечної асоціації. У пропонованій статті автор пропонує огляд (зі стислими характеристиками) виставлених на огляд бібліотечної громадськості цифрових програмних продуктів, які сьогодні використовуються у бібліотеках США. Ці продукти мають на меті створення для користувачів оптимальних умов доступу до бібліотек, їх фондів та надаваних послуг. Програми розроблені з урахуванням розмаїття цифрових пристроїв і їх технічних вимог.

14. Mediavilla, Cindy.

Staffing your homework help center : Pairing the right minds with student learners / Cindy Mediavilla // American Libraries. — 2018. — Vol. 49 #7/8, July/August. — p. 33-37.

Публічні бібліотеки США надають своїм користувачам-студентам і школярам послугу допомоги у виконанні домашніх завдань. Автор статті розповідає про специфіку налагодження і надання такої послуги, зокрема, в Нью-Йоркській публічній бібліотеці.

15. Make it 3D : alternative 3D production platforms // American Libraries. — 2018. — Vol. 49 #7/8, July/August. — p. 38-39.

До питання діяльності у бібліотеках «творчих майстерень» (англ. makerspaces). У таких майстернях часто використовують роботу з 3D принтерами. У статті розповідається про різноманітні види таких принтерів, зокрема, принтер PancakeBot, за допомогою якого можна випікати млинці. Подібні бібліотечні послуги згуртовують громаду, а саму бібліотеку роблять цікавою і популярною.

16. Muszyński, Beniamin.

Gry książkowe, czyli literatura interaktywna. Rys teoretyczny i zastosowanie w praktyce bibliotecznej / Beniamin Muszyński // Biblioteka i Edukacja. — 2018. — # 13. — [17] s.

У статті автор розповідає про таку новинку на книжковому ринку, як інтерактивна література або «ігрові книжки» (англ. gamebooks) як у друкованій формі, так і в електронній. Цей новий вид літератури передбачає залучення читача до розвитку сюжету, дає йому можливість обирати розвиток подій на свій смак. Такі книги на польському ринку наразі маловідомі, тоді як здобули доволі широку популярність у країнах Західної Європи. Розповідаючи про gamebooks, автор статті показує, яким чином цей вид літератури можна використати в бібліотеці для підтримки у користувачів інтересу до читання.

17. Milc, Piotr.

Polskie biblioteki akademickie w Instagramie / Piotr Milc // Biblioteka i Edukacja. — 2018. — # 13. — [8] s.

Все більше і більше бібліотек, у тому числі наукових, вже присутні в Instagram. Відповідаючи за свій медіа-образ, академічні бібліотеки намагаються охопити своїх користувачів через соціальні медіа, представляють свою пропозицію та залучають нових читачів. Веб-сайт Instagram дебютував у жовтні 2010 року і присвячений він перш за все графічним матеріалам — фотографіям та коротким відеоматеріалам.

18. Piotrowska, Ewa.

Biblioteki Gruzji i Armenii — reminiscencje z wyjazdu studyjnego / Ewa Piotrowska, Renata M. Zając // Biblioteka i Edukacja. — 2018. — # 13. — [14] s.

Стаття містить розповідь про перебування авторів, польських бібліотекарів Головної бібліотеки педагогічного університету в Катовіцах, у службовому ознайомчому відрядженні в грузинських та вірменських бібліотеках. Автори розповідають про діяльність Національної парламентської бібліотеки Грузії і Бібліотеки Державного університету Грузії ім. Ілії Чавчавадзе в Тбілісі та бібліотеки Інституту стародавніх рукописів імені Месропа Маштоца, відомого також як Матенадаран, та бібліотеки Музею геноциду вірмен в Єревані.

19. Łukasik, Ewelina.

Katalonia — interesujące miejsce inspiracji dla bibliotekarzy Biblioteki Gruzji i Armenii — reminiscencje z wyjazdu studyjnego / Ewelina Łukasik // Biblioteka i Edukacja. — 2018. — # 13. — [15] s.

Щорічно Європейський Союз організовує зарубіжні навчальні візити, що підтримують розвиток компетенцій та підвищення кваліфікації бібліотекарів усіх типів бібліотек. У статті йдеться про одну з таких навчальних сесій: «Бібліотеки як інформаційні та мультимедійні центри Іспанії», що відбулася в Каталонії у вересні 2017 р. Своїми враженнями від каталонських бібліотек ділиться польський бібліотекар, вона розповідає про історію бібліотек Іспанії та їх сучасний стан.

20. Lauersen, Christian Ulrich.

Dlaczego przychodzą? Biblioteka jako miejsce i marka / Christian Ulrich Lauersen // Biuletyn EBIB. — 2017. — # 7 (177). — [6] s.

Автор статті, працівник бібліотеки, наводить у публікації результати своїх досліджень поведінки користувачів. Зокрема, його цікавить, чим саме бібліотеки приваблюють користувачів і чому користувачі ходять до бібліотек. За його спостереженнями, користувачів приваблюють: затишність приміщень, продуманість інтер’єру, використання цифрових технологій і просто як місце для спілкування. У своєму дослідженні автор використовує матеріали бібліотечного блогу «Is a library without books still a library? Some thoughts on the library as place».

21. Hollender, Henryk.

Katalogowanie jako tworzenie punktów dostępu a zasada neutralności bibliotekarza / Henryk Hollender, Agnieszka Janowska // Biuletyn EBIB. — 2018. — nr. 2 (179). — [16] s.

Стаття присвячена специфіці роботи бібліотечних каталогізаторів. За словами автора, робота спеціалістів цієї сфери — «це своєрідний тест, який випробовує рівень розуміння бібліотекарем змісту інформації, а потім і здатність ефективно виражати його, використовуючи поняття, доступні через використовувану інформаційну та пошукову системи». Автор наголошує на необхідності підтримання високого рівня освіченості працівників та дотримання ними принципів етичності при формулюванні предметних рубрик. Це він демонструє на конкретних прикладах вибору предметних рубрик (для одних і тих же видань) у різних бібліотеках світу.

22. Sanetra, Krystyna.

Standardowe dane bibliograficzne w hybrydowych katalogach bibliotekarza / Krystyna Sanetra // Biuletyn EBIB. — 2018. — nr 2 (179). — [18] s.

У статті автор розглядає міжнародні стандарти каталогізації та показує, що принципи створення польських бібліографічних даних відповідають міжнародним рекомендаціям; описує сучасний «Стандарт опису ресурсів та доступу» (RDA) і розповідає про поетапну його реалізацію в NUKAT (польському Національному універсальному центральному каталозі). Автор наголошує на доцільності введення правил RDA, оскільки це дає можливість доступу до усіх каталогів бібліотек, які містять бібліографічні записи, підготовлені відповідно до стандартів ISBD та RDA. Також автор припускає, що повна реалізація моделі RDA зробить можливим доступ до високоякісних бібліографічних даних за межами каталогів бібліотек у мережевому середовищі та що бібліографічні дані повинні стати невід’ємною частиною семантичної мережі.

23. Schimpf, Crystal.

Biblioteki wspierające dobro publiczne: narzędzia i porady, jak dotrzeć do organizacji pozarządowy / Crystal Schimpf // Biuletyn EBIB. — 2018. — nr 3 (180). — [6] s.

Розмірковуючи над місцем бібліотек у суспільстві, автор відстоює думку, що бібліотеки повинні брати активну участь у роботі соціального сектора, працюючи таким чином на розвиток суспільного блага. У своїй статті він дає поради щодо того, як бібліотеки можуть співпрацювати з громадськими організаціями, які інструменти та можливості можна використовувати у роботі з неурядовими організаціями. Серед найпоширеніших: бібліотеки можуть знаходити інформацію про існування аналогічних організацій, надавати новим суспільно корисним організаціям інформаційну підтримку щодо правових норм та заходів для ініціювання діяльності, здійснювати аналіз місцевих потреб та формувати партнерські відносини з місцевими організаціями, що надають суспільну допомогу і ін. З досвіду США за матеріалами міжнародного вебінару.

24. Czapalska, Małgorzata.

Współpraca bibliotek z organizacją pozarządową Wikimedia Polska czyli Wikiprojekt «Biblioteka» / Małgorzata Czapalska // Biuletyn EBIB. — 2018. — nr 3 (180). — [4] s.

Автор описує, як бібліотеки, співпрацюючи з неурядовими організаціями, можуть опосередковувати доступ до сучасних джерел знань. Для прикладу, участь Головної бібліотеки праці та соціального захисту (пол. Główna Biblioteka Pracy i Zabezpieczenia Społecznego) у проектах, створених Фондом Вікімедіа, стала вагомим внеском до сучасного процесу поширення знань. Таким чином, бібліотеки, задовольняючи читацькі інформаційні запити, долучаються до процесу передачі знань з використанням новітніх технологій, вдосконалюючи їх форми та методи. З досвіду Польщі.

25. Krywoszejew, Barbara.

Formy współpracy Fundacji Nowoczesna Polska z bibliotekami / Barbara Krywoszejew // Biuletyn EBIB. — 2018. — nr 3 (180). — [5] s.

Автор описує довгострокову співпрацю Фонду «Сучасна Польща» з польськими бібліотеками. Наведено приклади реалізованих програм, а також форми довгострокового взаємного впливу.

26 .Karwowski, Marcin.

Secret client — sposób na wykorzystanie doświadczeń użytkowników w ocenie jakości bibliotek / Marcin Karwowski // Biuletyn EBIB. — 2018. — nr 5 (181). — [13] s.

Стаття присвячена методиці «таємного покупця» зі сфери маркетингових досліджень та можливості її застосування при використанні досвіду користувачів в оцінці якості надання бібліотечних послуг. Після аналізу прикладів використання, автор систематизує інформацію про методологію «таємного покупця», дає термінологічні пояснення, описує типи досліджень за методикою «таємного покупця» та подає інформацію про методику та способи її застосування.

27. Sinha, Rashmi.

Opracowywanie person dla stron internetowych bogatych w informacje bibliotek / Rashmi Sinha // Biuletyn EBIB. — 2018. — nr 5 (181). — [5] s.

Розробка інформаційної архітектури для складних веб-сайтів вимагає розуміння інформаційних потреб користувачів та знань про їхні ментальні моделі. Крім того, моделі користувачів або архетипи, створені для таких сайтів, повинні відображати ці потреби. Для того, щоб визначити найважливіші з них, було розроблено спеціальну статистичну технологію. У цьому дослідженні міститься інформація про те, як дизайнери можуть використовувати ці знання, поєднані з отриманими в інтерв’ю даними, у процесі створення і вдосконалення архетипів користувачів. Переклад з англійської.

28. Gromow, Natalia.

Biblioteka zaprojektowana pod młodzież — jak funkcjonuje Biblioteka z Pasją / Natalia Gromow // Biuletyn EBIB. — 2018. — nr 5 (181). — [6] s.

У статті представлено процес створення «Бібліотеки з пристрастю» (пол. Biblioteka z Pasją) — однієї з філій Муніципальної публічної бібліотеки у м. Ґдині, призначеної для молодих користувачів. При організації бібліотеки було застосовано метод проектування сервісу на основі дизайну, що базувався на потребах потенційних користувачів. Розглянуто етапи цього процесу, такі як аналіз, прототипування та перевірка прототипів досліджуваної групи. Новостворена «Бібліотека з пристрастю» створила новий, динамічний простір не тільки для молоді, але й для всіх, хто хоче поділитися своїми пристрастями з іншими.

29. Milewska, Paulina.

Co myślą użytkownicy bibliotek? Refleksje po badaniach użytkowników Centrum Informacyjno-Bibliotecznego Uniwersytetu Medycznego w Łodzi / Paulina Milewska // Biuletyn EBIB. — 2018. — nr 5 (181). — [8] s.

Стаття присвячена дослідженню потреб, запитів та рівня задоволеності користувачів як важливого завдання, яке повинна виконувати кожна бібліотека. Бібліотека, знайома з потребами та поглядами представників своєї громади, може адекватно формувати свої послуги відповідно до потреб одержувачів. У статті представлено декілька способів отримання подібних відомостей.

30. Ewen, Lara.

Painting with purpose : libraries are helping patrons discover their inner Bob Ross / Lara Ewen // American Libraries. — 2018. — Volume 49 #11/12, № vember/December. — p. 16-17.

Враховуючи інтерес людей до розвитку творчих здібностей, американські публічні бібліотеки відродили у себе колишню програму художника Боба Росса, американського живописця, популяризатора техніки швидкого малювання олійними фарбами, з опанування їх користувачами цим видом живопису (авторська програма закрилася у 1994 р. через смерть художника). Автор статті розповідає про досвід своєї бібліотеки з започаткування ними такої програми, про практичні, у т. ч. фінансові, моменти її втілення.

Дата створення: 28/03/2019 × 11:42
Дата оновлення: 26/09/2019 × 15:23
Категорія:
Сторінка переглянута 1934 разів

 Роздрукувати статтю