Бібліотечному фахівцю

That article available in the standard RSS format for publication on your website:
http://profy.nlu.org.ua/data/artuk.xml

Аналіз звітних матеріалів обласних бібліотек України за 2007р. свідчить, що, як і у попередні роки, майже всі вони заклади ведуть науково-дослідницьку роботу. Здебільшого вона має суто прикладний характер і спрямована на удосконалення діяльності як окремої бібліотеки, так і бібліотек регіону в цілому.

Традиційно всі дослідження розподіляємо за такими напрямками:

1. Роль та місце бібліотеки в сучасних умовах;
2. Вивчення інформаційних потреб, інтересів, запитів різних категорій користувачів;
3. Формування, збереження, використання та відповідність читацьким запитам документних ресурсів бібліотек;
4. Історія бібліотечної справи регіонів та окремих бібліотек;
5. Автоматизація та інформатизація бібліотечних процесів;
6. Бібліотечна професія.

Роль та місце бібліотеки в сучасних умовах

Ця проблема представлена двома загальнодержавними дослідженнями: „Публічні бібліотеки України в контексті соціокультурного простору регіону” та „Сільська бібліотека на мапі України”.

У 2006-2008рр. НПБ України у співпраці з ХДНБ та рядом обласних бібліотек здійснила дослідження „Публічні бібліотеки України в контексті соціокультурного простору регіону”, метою якого було визначення ролі і місця публічної бібліотеки в сучасному соціокультурному середовищі регіону.

Базами дослідження були обласні центри та м. Київ, міста обласного підпорядкування, районні центри та сільські населені пункти Закарпатської, Чернігівської, Полтавської, Вінницької, Тернопільської, Запорізької, Дніпропетровської, Луганської, Харківської, Миколаївської, Хмельницької, Херсонської, Чернівецької областей.

В кожному базовому регіоні проводилось опитування жителів, користувачів бібліотек, директорів базових бібліотек, бібліотечних фахівців, які добре обізнані з роботою бібліотеки та обслуговуванням користувачів, фахівців-експертів, представників органів влади, які опікуються питаннями культури.

В ході вивчення підтвердилася одна з гіпотез дослідження, що бібліотеки найбільш популярні та відвідувані заклади культури в регіонах. Вони очолюють рейтинг не залежно від типу населеного пункту, наявності та кількості інших закладів культури в ньому.

На думку користувачів, на авторитет бібліотеки в першу чергу впливає наявність добре укомплектованого універсального книжкового фонду, з цікавими новими надходженнями та достатнім репертуаром періодики. Не менш важливим вони вважають культуру обслуговування та професіоналізм бібліотечних фахівців, а також зовнішній вигляд бібліотеки, її інтер'єр та комфортність умов для праці та відпочинку.

Опитування засвідчило, що найбільш бажаною послугою залишається видача книг, нею респонденти хотіли б скористалися у першу чергу, в той же час вказуючи на необхідність покращення комплектування бібліотечних фондів. Друга найбільш популярна послуга – надання інформації. Інформаційну функцію бібліотек всі категорії опитаних сьогодні вважають основною. Майже третина опитаних чекає від бібліотеки допомоги у навчанні.

Аналіз матеріалів дослідження дозволяє зробити висновок, що реальний імідж бібліотеки не зовсім співпадає з бажаним. Практично всі опитані дали позитивну оцінку лише культурі обслуговування та професіоналізму бібліотекарів. Більшість з них влаштовує місцезнаходження бібліотеки та режим її роботи. В той же час нарікання користувачів викликає стан бібліотечних фондів, особливо ситуація з новими надходженнями, репертуар періодики і аудіо та відеозаписів, оснащеність бібліотек технічними засобами, оформлення інтер'єру та комфортність умов в них.

Для підвищення авторитету бібліотек вони пропонують покращити їх технічне оснащення та підвищити комфортність умов, зробити бібліотеки зовні привабливими: відремонтувати та осучаснити інтер'єри. А також було б добре, аби бібліотека стала місцем, де можна знайти потрібну інформацію, як з різних галузей знання, так і для вирішення особистих проблем. Респонденти радять також більше і краще комплектувати фонди, активніше інформувати про нові надходження, збільшити передплату періодичних видань.

Майже всі опитані висловили свої поради та запропонували шляхи підвищення авторитету бібліотеки у своєму населеному пункті, що засвідчує небайдужість населення до бібліотек та їхніх проблем. Водночас, вони розуміють, що далеко не все у компетентності бібліотечних фахівців і наполегливо радять збільшити фінансування бібліотечної галузі.

Успіх та розвиток будь-якої галузі в значній мірі залежить від професіоналізму її фахівців. Серед усіх чинників, що впливають на формування позитивного іміджу бібліотечних закладів, кадровий отримав найвищу оцінку користувачів. Однак в питаннях кадрового забезпечення публічних бібліотек також існують певні проблеми. В першу чергу це старіння колективів бібліотек. Опитування директорів засвідчило, що менше ніж половина бібліотек на сьогодні має повністю укомплектовані штати працівників, збільшується частка працівників з не фаховою освітою. Сьогодні відчутно зростають вимоги до бібліотечної професії. В той же час бібліотеки не мають змоги матеріально стимулювати ріст професійної майстерності, оскільки відсутні фонди для преміювання.

На професійні якості та бажання їх удосконалювати, та й взагалі на бажання сумлінно працювати великий вплив має визнання професії. Лише половина опитаних бібліотечних фахівців задоволені визнанням своєї професії. І цей відсоток падає з року в рік. Так у 1999 р. були задоволені оцінкою своєї праці з боку суспільства дві третини. Бібліотечні фахівці заслуговують на визнання , вже хоча б за те, що в нелегких умовах відсутності достойного фінансування і оплати праці , не лише продовжують самовіддано працювати, але й зберігають високий професіоналізм, здатність навчатися, опановувати нові процеси та технології. Так переважна більшість опитаних підтвердила свою готовність до інноваційної діяльності.

Погляди бібліотечних фахівців у іміджевих питаннях повністю співпадають з думкою опитаних жителів та користувачів базових бібліотек. Очевидно, це і є виявом реального стану речей. І необхідність поліпшення матеріально-технічної бази бібліотечних установ є вимогою часу. Неможливо розвивати інформаційне суспільство при технічно незабезпечених регіональних інформаційних центрах, якими і є публічні бібліотеки.

Роль і місце сучасної бібліотеки в регіоні багато в чому визначається успіхом взаємодії бібліотеки з громадою та владою. Адже саме бібліотека, добре знаючи реальні потреби своїх користувачів, повинна донести цю інформацію до представників органів влади, які відповідають за діяльність бібліотек в регіоні. З іншого боку від розуміння проблем діяльності бібліотек представниками влади, багато в чому залежить успіх цієї діяльності. До числа опитаних увійшли голови райрад, заступники голів райдержадміністрацій; начальники управлінь та відділів культури, їхні заступники, провідні спеціалісти та інспектори управлінь культури; голови сільських рад та їх заступники. Як і всі інші опитані верстви населення, вони назвали бібліотеки безперечним лідером серед закладів соціокультурної сфери. Свою роль у співпраці з бібліотеками вони найперше вбачають у фінансовій підтримці бібліотек, опікуються вони і такими суто бібліотечними питаннями як комплектування книжкового фонду, проведення масових заходів та надання інформаційних послуг, організація клубів за інтересами, новими формами бібліотечної роботи. І важливим є, на їхню думку, „розуміння місцевою владою проблем бібліотек і бажання їх вирішувати”.

Як і бібліотечні фахівці, представники влади вважають, що вирішальне значення для розвитку бібліотек має державна політика в галузі культури та розміри фінансування. Дуже невелика кількість представників влади оцінила існуючу державну політику в галузі культури та бібліотечної справи, як таку, що відповідає потребам бібліотек (14,5%). Решта при всій своїй лояльності до влади, яку вони представляють, вважають, що держава недооцінює роль культури в розвитку суспільства (65,9%). Біля 20% визначили існуючу культурну політику як ганебну, яка дасть негативні результати в майбутньому.

Стосовно бібліотечної галузі, то майже половина працівників владних структур вважає, що сьогодні є необхідність її реформування. Найбільше вказали на необхідність інформатизації та комп'ютеризації галузі, вирішення фінансового забезпечення галузі, покращення її матеріально-технічної бази та поповнення фондів.

Ряд ОУНБ узагальнила матеріали дослідження на регіональному рівні. Так Черкаська ОУНБ видала посібник „Публічні бібліотеки Черкащини в контексті соціокультурного простору регіону” , розробила комплекс заходів за наслідками дослідження. А Сумська ОУНБ підготувала аналітичну записку.

Такої ж спрямованості і дослідження Кримської РУНБ ім. І.Я. Франка „Роль бібліотек в створенні цілісного простору України і позиціонування української культури в світі” (за матеріалами анкетування директорів районних та міських ЦБС) та „Бібліотека в сучасній ситуації: пошук власного образу” (за матеріалами аналізу опитування учасників зонального семінару бібліотечних працівників Нижнегірської, Білогорської і Радянської ЦБС).

Матеріали дослідження „Сільська бібліотека на мапі України” в черговий раз підтвердили незадовільний стан цієї найпоширенішої категорії книгозбірень, що не відповідає їх значенню в житті сільських громад.

У соціокультурному середовищі села бібліотека займає особливе, унікальне місце як єдиний безплатний заклад, який надає можливість людям залучитися до книги, а отже – до знань, інформації, культури. 83% опитаних сільських мешканців назвали бібліотеки своїх сіл основним місцем, де можна провести дозвілля (за результатами дослідження „Публічна бібліотека...”). Навіть будинок культури чи клуб поступається бібліотеці, яка останнім часом все більше набуває значення соціального центру сільської громади. При цьому бібліотека віддзеркалює сьогоднішні проблеми соціального розвитку села і переживає з ним всі його негаразди або ж здобутки. Кризовий стан агропромислового комплексу України, відсутність належного державного фінансування, часто недбале відношення з боку місцевої влади, особливо після прийняття у 1997 р. „Закону про місцеве самоврядування”, руйнівні наслідки децентралізації – це той фон, на якому існує більшість сільських бібліотек (СБ). Кожна п'ята потребує капітального ремонту, 60% не опалюються, у 865 книгозбірнях відсутнє освітлення. Лише четверта закладів має хоч якісь засоби запобігання пожежам. Рівень технічного оснащення навіть не потребує коментарів: із майже 15 тис. сільських бібліотек тільки 62 мають комп'ютери, лише 5% телефонізовані; та всі вони відчувають потребу у бібліотечному устаткуванні, яке не оновлювалось з 80-х років ХХ ст. Книжкові фонди характеризуються моральною та фізичною зношеністю. Професія сільського бібліотекаря не відноситься до престижних, поступово старіє і втрачає освітній рівень. Не сприяє бажанню оволодіти бібліотечною професією і вимушена неповна занятість. За даними дослідження, на повну ставку працюють 58% сільських бібліотекарів.

Щодо поповнення фондів, то в середньому 1 СБ отримує в рік 135 примірників газет і журналів. Але дисперсія даних в межах районів руйнує будь-яку середньостатистичну картину. Так, в районах окремих областей поповнення фондів на рік становило від 6 до 360 примірників на одну СБ. Всюди основним джерелом книжкового комплектування виступають дві державні програми: „Українська книга” та „Програма розвитку та функціонування української мови”.

Особливість сучасного стану сільської бібліотечної мережі полягає у вкрай нерівномірному, непропорційному її розвитку, що залежить від економічної „заможності” районів та сільрад, а також розуміння важливості цих закладів культури з боку місцевої влади. Тому поняття ”типової”, „середньої” бібліотеки на сьогодні відсутні. Можна лише спробувати проаналізувати якісь окремі показники бібліотечної діяльності в межах дисперсії. Так, середньостатистичний річний бюджет 1 СБ дорівнює 8 900 грн., але його дисперсія коливається від 4200 грн. у Житомирській області до 13000 – у Закарпатській. Біля 90% цих коштів йде на зарплату, біля 4% – на комплектування та передплату, решта – на оплату комунальних послуг, дрібний ремонт, придбання канцелярських товарів. Про розвиток закладу при такому фінансуванні мова не йде.

Покращити стан сільських бібліотек можна лише на базі комплексного відродження села. На цих принципах побудована прийнята у вересні 2007 р. Державна цільова програма підтримки розвитку села на період до 2015 р., мета якої має чітко виражену гуманістичну направленість, а саме – досягнення соціальних стандартів і нормативів щодо умов проживання сільського населення, збереження селянства як носія української ідентичності, культури і духовності. У цій роботі першим помічником держави є сільська бібліотека.

В рамках даної проблеми Волинська ОУНБ на базі всіх районних ЦБС області здійснила регіональне соціологічне дослідження „ Роль бібліотеки в житті сільської громади”. А Львівська ОУНБ розпочала роботу над регіональним дослідженням „Сільська бібліотека в соціокультурному середовищі регіону”.

Вивчалися також інші аспекти діяльності та функціонування бібліотеки. Так Львівська ОУНБ досліджувала „Правове регулювання діяльності ЦБС”, а Донецька ОУНБ здійснила дослідження „Паспортизація бібліотек Донецької області” , яке дозволило з'ясувати стан розвитку бібліотек регіону.

Дуже важливим для формування позитивного образу бібліотеки в суспільстві є співпраця бібліотек із засобами масової інформації. Відповідно з програмою розвідувального дослідження „ЗОУНБ ім. О.М. Горького на сторінках періодики: іміджева розвідка” за допомогою методів прес-моніторингу газетних публікацій, їх тематичного контент-аналізу, логічного та теоретичного опрацювання матеріалів, а також статистичного та бібліографічного методів проаналізовано висвітлення місцевою (обласною) пресою діяльності закладу. За роки, які були обрані для дослідження (2006-2007), найбільшу кількість матеріалів стосовно діяльності головної книгозбірні області було надруковано на сторінках газет „Запорізька правда” і „Запорізька Січ”. Переважна кількість публікацій розповідала про заходи, які вже відбулися. Найпопулярнішими у ЗМІ були такі події, як відкриття регіонального ресурсного центру для викладачів англійської мови та Канадсько-Українського бібліотечного центру, презентації літературно-художніх видань, творчі виставки. Контент-аналіз публікацій свідчить, що особливу зацікавленість ЗМІ викликають події, які, зазвичай, готуються обласною бібліотекою у партнерстві з іншими організаціями. Майже всі публікації, які розповідають про події в бібліотеці, написані журналістами, досить обізнаними із бібліотечним середовищем, причому газетярі переймаються не тільки висвітленням презентабельної діяльності бібліотеки, але й інформують громадськість про проблеми закладу. За підсумками дослідження підготовлено рекомендації щодо удосконалення системного використання можливостей засобів масової інформації для популяризації бібліотеки, книги і читання серед жителів регіону.

Подібне дослідження провела і Одеська ОУНБ ім. М. Грушевського - „Бібліотеки Одеської області у дзеркалі районної преси”.

Локальне дослідження „ОУНБ ім. О. Гмирьова в системі створення і розповсюдження краєзнавчої інформації” ставило за мету вивчити роль бібліотеки як одного з провідних центрів краєзнавчої інформації в регіоні. Відповідях користувачів відділу краєзнавчої інформації і бібліографії дають уяву про інформаційні запити користувачів з різних напрямків краєзнавства, пропозиції щодо ефективного функціонування відділу та спільної роботи з активом користувачів. За результатами опитування та аналізу обліково-звітної документації видано збірку матеріалів дослідження.

Сумська ОУНБ провела міні-опитування „Ім'я для Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки”, в якому взяли участь 193 користувачі і 108 бібліотечних працівників. Воно показало, що одностайності поки що немає і необхідно ще формувати громадську думку з цього питання.

В Івано-Франківській області було здійснено анкетування на тему „Бібліотеки і українська діаспора” , що виявило результати співпраці із закордонними українцями.

Вивчення інформаційних потреб, інтересів, запитів різних категорій користувачів.

Велику увагу приділяли фахівці бібліотек вивченню інформаційних потреб, інтересів та запитів користувачів Так в ході локального дослідження „Користувачі ЗОУНБ: очікування і реалії” ( Запорізька ОУНБ) була виявлена думка читачів щодо основних цілей відвідування бібліотеки, тематичних та інформаційних уподобань, причин, з яких люди не користуються послугами закладу. Серед мотивів, з яких 6,2% опитаних жителів не звертаються до бібліотеки , чверть вказали на нестачу вільного часу, 17,2% - беруть книги у знайомих, 11% - задовольняють свої запити ресурсами домашньої бібліотеки, 9,3% - не відчувають потреби у читанні, 6,3% - посилаються на відсутність необхідності звернення до бібліотеки у зв'язку із закінченням навчання, 6,3% - посилаються на незручність місця розташування бібліотеки, 4,7% - не задоволені книжковим фондом. Слід відзначити, що результати опитування 190 користувачів ЗОУНБ минулих років свідчать про те, що основною причиною через яку 40% з них перестали відвідувати бібліотеку є зміна місця проживання, 30% зазначеної групи закінчили навчання і більше не відчувають потреби у послугах даної бібліотеки; у 10% - немає вільного часу, 6% - достатньо домашньої бібліотеки; 5% - беруть книги у знайомих, 4% - взагалі не має потреби у читанні, для 3% - бібліотека розміщена у незручному місці, 2% - не задовольняє фонд бібліотеки.

Херсонська ОУНБ ім. Олеся Гончара провела соціологічне дослідження „Обласна бібліотека очима користувача” . Відповіді на запитання анкети дали можливість визначити пріоритети читацьких запитів та інформаційних потреб, їхні уподобання, рівень інформаційної культури та вимоги до бібліотечного сервісу. За результатами дослідження розроблено рекомендації щодо створення та використання ресурсів, формування електронної бази даних, запровадження інновацій в інформаційно-бібліографічному обслуговуванні.

В ході локального дослідження „Соціальний портрет читача” Одеською ОУНБ ім. М. Грушевського вивчалася думка користувачів абонементу та відділу виробничої літератури, проводився аналіз читацьких формулярів. За матеріалами вивчення була підготовлена аналітична довідка.

Серед читачів Івано-Франківської ОУНБ було проведено соціологічні дослідження „Вивчення запитів користувачів відділу літератури іноземними мовами в умовах трансформації інформаційно-біболіографічних послуг” , „Задоволення інформаційних потреб користувачів ЦЄІ”, „Тематика читацьких запитів та їх задоволення у ВЕВЛ” , що дало можливість визначити інформаційні інтереси відвідувачів обласної бібліотеки.

Проведений Сумською ОУНБ моніторинг читацьких відмов основного фонду за 5 років показав, що загальна кількість відмов з року в рік зменшується. Зафіксований в бібліотеці незадоволений попит складається на 77,9% з галузевих видань, в основному суспільно-політичного та гуманітарного профілю. Результати моніторингу ще раз підтвердили, що зменшення кількості відмов залежить від якісного формування фондів, ефективної системи докомплектування, якісного ДБА і, головне, від бажання бібліотекарів допомогти читачеві.

Хмельницькою ОУНБ проведено експериментальне дослідження „Вивчення поведінки читачів під час вибору літератури” , експрес-опитування „Попит читачів на літературу українських видавництв” , соціологічне вивчення „Бібліотечний масовий захід очима читача” та міні-анкетування „Потреби і задоволені запити користувачів на літературу з мистецтва, економіки , іноземними мовами”.

Працівники Сумської та Чернівецької ОУНБ брали участь соціологічному дослідженні, яке проводила Державна бібліотека України для юнацтва - „Ефективність надання платних послуг у бібліотеках України для юнацтва”. За даними опитування 30 користувачів Сумської ОУНБ виявлено, що майже всі вони користуються платними послугами, які надає бібліотека. Найбільш популярні платні послуги – ксерокопіювання та користування літературою підвищеного попиту. Поряд з цим користувачі пропонують розширити репертуар платних послуг, запровадивши такі послуги, як комп'ютерний пошук інформації, комп'ютерний набір тексту, сканування та редагування текстів, добір літератури за ускладненими темами та друкування документів. В опитуванні „Чи має право юнацтво на окрему бібліотеку?”, взяли участь 100 користувачів ОУНБ, 89% з них позитивно відповіли на це запитання. Більше половини респондентів вважають, що це повинна бути молодіжна бібліотека.

2007 рік був проголошений Роком української книги. Тому постійно в полі зору бібліотекарів перебувала українська книга.

Національна парламентська бібліотека України провела експрес-опитування серед читачів та бібліотечних працівників 20 ОУНБ, ХДНБ та ОДНБ, ЦМБ міст Києва та Краматорська щодо визначення кращих книг, що вийшли друком в Україні протягом останніх років.

Опитування засвідчило, що користувачі та працівники бібліотек цікавляться і читають україномовну книгу. Дуже порадувало те, що більшість творів, які потрапили до списків, не входять до навчальних програм. За анкетами респондентів було складено рейтингову картину читацької думки. Серед 3,5 тисяч книг, які справили враження або були цікавими, читачі назвали твори художньої літератури, наукові, науково-популярні та довідкові видання. У квітні 2007 р. у Національній парламентській бібліотеці було проведено Фестиваль української книги і читання „ Читай українське ”. На ньому за результатами експрес-опитування були оголошені переможці у чотирьох номінаціях:

Українська художня книга:

Матіос М. „ Солодка Даруся” (Піраміда), (диплом І ступеня)
Дяченки М. і С. Брамник (Зелений пес) (диплом ІІ ступеня)
Забужко О. „Друга спроба. Вибране” Сестро, сестро (Факт) (диплом ІІІ ступеня)

Зарубіжна художня книга (у перекладах):

Зюскінд П. „Парфуми” (Фоліо) (диплом І ступеня)
Браун Д. Код да Винчи (Книжковий клуб) (диплом ІІ ступеня)
Булгаков М Майстер і Маргарита (Фоліо) (диплом ІІІ ступеня)

Наукова та науково-популярна книга:

„Історія українського козацтва В 2-х т. /Під ред В. Смолія”, („Києво-Могилянська академія”) (диплом І ступеня)
Васіна З. „Український літопис вбрання”, (Мистецтво) (диплом ІІ ступеня)
Чухліб Т „Гетьмани і монархи”, (Арістей) (диплом ІІІ ступеня)

Довідкові видання:

„Новий довідник: Історія України”,, „Новий довідник: Українська мова та література”, (Казка) (диплом І ступеня)
„Словник-довідник з культури української мови”, (Знання) (диплом ІІ ступеня)
„Великий тлумачний словник укр. мови”, (Фоліо). (диплом ІІІ ступеня)

Крім того були відзначені видавці, чиї книжки називалися найчастіше. Серед них перше місце посіло видавництво „ Фоліо ”,
Друге – „ Наукова думка ”,
Третє – " Факт ”

Згідно листа Міністерства культури і туризму України та наказу управління культури і туризму облдержадміністрації рядом бібліотек, зокрема Волинською Закарпатською та Чернівецькою ОУНБ проведено дослідження щодо визначення ролі української книги в суспільстві та її впливу на формування національної свідомості. Висновки дослідження використовуються в подальшій роботі з українською книгою. За результатами дослідження надрукована стаття в „Бібліотечній планеті” (Є.Євтушок „Українська книга: погляд бібліотекарів Волині”).

Не залишились поза увагою бібліотечних дослідників і проблеми інвалідів та інших категорій населення, що потребують особливої уваги. Одеська ОУНБ ім. М. Грушевського провела анкетування в рамках дослідження ХДНБ „Робота бібліотек України на допомогу незахищеним прошаркам населення”. А Хмельницька ОУНБ здійснила обласне дослідження „Соціокультурна реабілітація людей з особливими потребами”.

Формування, збереження, використання та відповідність читацьким запитам документних ресурсів бібліотек.

Про актуальність фондових питань свідчить те, що фахівці бібліотек постійно звертаються до їх вивчення. Досліджуються, питання формування, збереження та використання як документних ресурсів бібліотек в цілому, так і окремих його частин. За темою „Політика комплектування бібліотек в сучасних умовах” Кримська РУНБ ім. І.Я. Франка провела анкетування учасників республіканського семінару для завідуючих відділами комплектування та здійснила аналіз його результатів.

Донецькою проведено дослідження „Формування і використання фонду україніки в бібліотеках Донецької області (1997-2006 рр.)” , яке дозволило виявити основні тенденції щодо комплектування і використання цього розділу фонду. Результати дослідження видано окремим виданням.

Вже третій рік разом з Інститутом культури та історії німців Північно-Східної Європи (Німеччина) працює Миколаївська ОУНБ над науковою темою „Історія і культура німців Миколаївщини V ІІІ-поч. ХХ ст.” У результаті опрацювання документальних джерел, а також роботи з виданнями вторинної інформації продовжувалося виявлення публікацій за темою, складено розгорнуті бібліографічні описи. Дані систематизовано згідно із структурою бібліографічного покажчика.

Хмельницька ОУНБ провела обласне дослідження „Краєзнавчі документи в бібліотеках: стан та використання” , метою якого стало всебічне і глибоке вивчення краєзнавчих фондів публічних бібліотек області та стану їх використання.

Актуальність дослідження Рівненської ОУНБ „Організація краєзнавчого ресурсу центральних районних та міських бібліотек Рівненської області” обумовлена необхідністю виявлення сучасного стану краєзнавчої діяльності публічних бібліотек. Отримані в ході дослідження дані дали можливість вивчити ступінь укомплектованості фонду краєзнавчих документів (ФКД) на основі ядра ФКД публічних бібліотек, дослідити кількісні та якісні характеристики краєзнавчого фонду та вивчити стан організації довідково-бібліографічного апарату центральних районних і міських бібліотек області. Так, за результатами дослідження, Фонд краєзнавчих документів публічних бібліотек нараховує 12,7 тис. прим., що складає 1,4% від загальної кількості документів, переважна частина яких – книги. Абсолютно відсутні краєзнавчі аудіовізуальні видання та DVD . Пріоритетну позицію у типовому аспекті займають науково-популярні документи краєзнавчого змісту, значна частина ФКД публічних бібліотек області представлена художніми виданнями. В ході вивчення з'ясовано, що основними джерелами комплектування ФКД є „Обласна Програма розвитку книговидавничої справи, сприяння збільшенню випуску книжкової продукції місцевих авторів у Рівненській області на 2006-2010 рр.” від 30.11.2005 р. та видання отримані в дар. В рамках вивчення здійснено аналіз даних, які розкривають організаційно-правові засади організації краєзнавчої роботи публічних бібліотек. Окремим етапом дослідження стало вивчення системи краєзнавчої бібліографічної роботи бібліотек-учасниць. В ході соціологічного дослідження зібрано інформацію про видання, що вийшли друком на території області, що дозволить якісно поновити зведений краєзнавчий каталог та фонд ОУНБ.

Одеська ОУНБ ім. М. Грушевського проводить локальне дослідження „Вивчення складу фонду рідкісних і цінних видань ОУНБ”. Вивчалися видання Х1Х ст.: мініатюрна та французька книги, проводився відбір видань, складання каталогу, створення БД. Розробляється методика дослідження „Вивчення наявності та стану рідких і цінних видань в фондах бібліотек Одеської області”.

Постійне дослідження бібліотечних фондів V ІІІ-поч. ХХ ст . Миколаївської ОУНБ складалося із наукових розвідок у напрямку вивчення рідкісних і цінних книжкових видань, української періодики Х1Х-поч. ХХ ст. та книгодрукування на Миколаївщині. В результаті роботи введено до наукового обігу та відображено у вторинних джерелах інформації 501 видання. Продовжувався відбір до Державного реєстру національного культурного надбання та робота над текстом довідника „Джерела української історії (українські періодичні видання Х1Х-поч. ХХ ст. у фондах ОУНБ ім. О. Гмирьова)”; представлено наукову статтю у фаховому журналі „Вісник Книжкової палати” (Веремієнко Т.М. Раритети у фондах бібліотеки: до 200-річчя виходу збірки німецьких народних пісень „Чарівний ріг хлопчика” (1806-1808)”).

Запорізька ОУНБ продовжувала наукове опрацювання рідкісних книг і формування записів до електронного каталогу рідкісних і цінних видань України, загальна кількість записів становила у цей період – 534. Аналітичний сегмент каталогу став основою для бібліографічного покажчика „Журнал „Киевская старина” у фондах Запорізької ОУНБ ім. О.М. Го рького” (публікації 1882-1900 рр.).

Дніпропетровською ОУНБ підготовлено друковані каталоги „Зведений каталог періодичних видань, передплачених провідними бібліотеками м. Дніпропетровська на 2007 рік” та „Зведений каталог літератури обмінних фондів Дніпропетровського регіону” .

Працівник Дніпропетровської ОУНБ підготувала біографічну статтю про письменника Є.Й. Шведера, яка прийнята для включення в Енциклопедію сучасної України Інститутом енциклопедичних досліджень Національної академії наук України.

Історія бібліотечної справи регіонів та окремих бібліотек

Над історією бібліотечної справи працювали Чернігівська, Запорізька, Одеська, Дніпропетровська та Миколаївська ОУНБ.

Чернігівська ОУНБ ім. В.Г. Короленка проводила наукове дослідження за темою „З історії розвитку народних сільських бібліотек-читалень Чернігівщини кінця Х1Х – початку ХХ ст.” опрацьовано архівні документи, підготовлена історична довідка „Чернігівський повіт: 1897-1925 рр.”.

Запорізькою ОУНБ було реалізовано заходи щодо проведення чергового етапу дослідження „Історія бібліотечної справи в області” . Зокрема, провадилося вивчення документів із історії розвитку та регіональних особливостей бібліотек м. Запоріжжя, структурних підрозділів ЗОУНБ. Підсумки дослідження репрезентовано на чергових краєзнавчих читаннях, а також у четвертому випуску збірника „Бібліотечне краєзнавство”.

Одеська ОУНБ ім. М. Грушевського продовжила поглиблено вивчати історію бібліотечної справи на Одещині та історію обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Грушевського. Продовжувався збір матеріалу для чергового випуску „Бібліотеки Одещини: історія і сучасність”. Серію „Міста і містечка Одеської області”, „Історія бібліотечної справи в ... районі” було продовжено рядом випусків.

Підсумком дослідницької роботи з історії Дніпропетровської ОУНБ було видання матеріалів відомого бібліографа Дніпропетровщини В.В. Пупченка „До історії бібліотечної справи на Дніпропетровщині (1830-1917рр.)” .

Вивченню історії розвитку своєї бібліотеки постійну увагу приділяла Миколаївська ОУНБ, вийшло ряд наукових статей, надрукованих у фахових періодичних виданнях „Бібліотечний форум України”, „БібліоАс”, що розкривають історичні факти розвитку бібліотеки в контексті діяльності її керівників.

Автоматизація та інформатизація бібліотечних процесів.

В рамках даної проблеми ОУНБ більшу увагу приділяти практичній діяльності ніж дослідницькій. В ряді бібліотек відкривалися Інтернет-центри, впроваджувались комп'ютерні технології в практику роботи бібліотек. А

Львівською ОУНБ поєднала наукову роботу з практичною, нею було розроблено проект регіональної програми інформатизації бібліотек Львівської області на період до 2011 року .

Бібліотечна професія.

Чернівецька ОУНБ ім. М. Івасюка провела дослідження „Бібліотечний фахівець області: сучасний стан і перспективи” .

Львівська ОУНБ провела соціологічне опитування „Директор сьогодні: спеціаліст чи управлінець” . Проведено анкетування, зібрано інформаційне резюме „Директор і громадське життя”, „Директор і бібліотечні проблеми”. Узагальнені матеріали використані під час проведення Дня керівника.

Житомирська ОУНБ ім. О. Ольжича провела серед працівників бібліотек різних категорій соціологічне вивчення „Книжкові пріоритети сучасного бібліотекаря”.

З метою удосконалення форм і методів проведення заходів із підвищення кваліфікації Хмельницькою ОУНБ опитано всі групи, які пройшли навчання на семінарах, практикумах, курсових підготовках та ін.

Львівською ОУНБ підготовлено проект регіональної програми підтримки молодих спеціалістів бібліотек на період до 2011 року .

Дата створення: 04/09/2008 × 17:02
Дата оновлення: 04/09/2008 × 17:02
Категорія:
Сторінка переглянута 10345 разів

 Роздрукувати статтю